На тему- ``Біологічні особливості та виробнича характеристика малини``
Работа добавлена на сайт samzan.net:
Каховський Державний агротехнічний коледж
РЕФЕРАТ
На тему: ``Біологічні особливості та виробнича характеристика малини``
Роботу виконав
Студент 31 групи
Спеціальності: 5.09010103
Богдан Д. В.
Роботу перевірила:
Коваленко О. І.
с. Коробки 2013
План рефера
Вступ
1. Морфологічна та біологічна характеристика породи.
2. Виробнича характеристика, стан та перспективи розвитку.
2. Сорти та їх характеристика.
4. Література та інші джерела.
Вступ
Значення культури малини.
Якщо ви почуєте слово малина, то у вашій пам'яті одразу спливуть відчуття оригінальному ароматичного смаку плодів, що тануть у роті. А може бути це банку з варенням з тієї ж малини на столі і мама наполягає, щоб ви з'їли одну-дві ложечки його, адже у вас температура та й із горлом не все в порядку.
Чим же так популярна ця культура не тільки серед нашого народу, а й серед багатьох інших? Адже майже в кожному саду-городі можна зустріти кущики цієї рослини. Так що ж приваблює людей у цій супутниці лісових узлісь? Я думаю, відповідь не змусить себе чекати, звичайно ж своїми плодами, такими собі апетитними наперсточками. Що ж робить їх такими смачними і навіть лікувальними?
Вчені з'ясували, що ягоди малини-це джерела вітамінів С, Р, В9.з'їв людина склянка ягід цієї культури і йому що містяться в них вітамінів вистачить на цілу добу. А ще в малині виявлені інші корисні нам речовини, такі як сполуки фосфору, заліза, марганцю, калій, мідь. Їх потрібно зовсім небагато для людини, її нормального самопочуття, але якщо цих речовин його тілу не вистачає, то тіло починає хворіти. Солодкої малина виходить з-за наявності в її ягодах цукрів (до 12%), кислинка в ягодах забезпечується на органічні кислоти: яблучна, лимонна, янтарної і іншими (до 2,5%). Є в ягодах малини трохи білків (0,5-0,8%), вітаміну
С (10-70%), катехінів (до 80 мг /%), антоцианів (100-150 мг /%). Виявлено в малині особливу лікувальну речовину-бета-ситостерин, що перешкоджає відкладення холестерину в стінках судин і, отже виникнення склерозу. За змістом цього речовини малина уступає тільки плодам обліпихи. Сприятливо діють ягоди малини на кровотворення, попереджають лейкемію і недокрів'я. Вітамін В9 (саліцилова кислота)має бактерицидні властивості. Особливо багато (0,2-0,45%) цієї кислотив ягодах перезрілих.
Нормально для організму, за підрахунками вчених, потреба в рік ягід малини на менш двох кілограм.
Кінчає плодоносити суниця, починає нас радувати урожаєм малина.
Зберемо ягоди малини, а тут прийшла чорна смородина. Можна поїсти малину і восени. Є спеціальні сорти, які можуть давати два врожаї зарік-у звичайний термін і в кінці літа-початок осені. Називають такі сорти ремонтантний.
У господарствах культури ці цінуються своєї скороплідністю (дає врожаї на другий рік), урожайністю (до 40 т/га). Є сміття, що мають ягоди завбільшки з голубине яйце і без шипів..
Історія культури малини.
Історія культури малини іде вглиб віків. Про це свідчать розкопки поселень, що відносяться до кам'яного і бронзового століть, де знайдені насіння малини. Плити старший, який жив у першому столітті до н.е., згадує про дикої малини, що росла на горі Ід в Середній Азії. Той ж плита дав малині назва Rubus Idaeus. Довгий час малина використовувалася в дикому вигляді.
Перші відомості про культуру малини в західній Європі відносять до XVI століття.
Спочатку її з лісів пересаджували в монастирські сади, де і намагалися культивувати. На початку XVII століття Клаузіус описує в культурі білу і червону малини.
В Америці культура малини з'явилася значно пізніше: завезені європейські сорти червоної малини виявилися недостатньо пристосованими до місцевого клімату.
У Росії малина відома як дикоросла рослина з давніх часів. Укультурі вона з'явилася в XVII столітті. У цей час з'явилася значна кількість сортів. Так, якщо в 1831 році в літературі було описано 12сортів малини, то в 1860 році-150 сортів. У Росії в 1828 році вперше описується 3 сорти. Надалі сортимент дещо розширився, але все -таки залишається досить бідним до кінця століття. З половини XIX століття в
Росії культивується місцевий сорт Усатка і американський сміття Мальборо.
Перші сорти з'явилися у Ступина, Кузьміна, Мічуріна на початку XX століття. Тридесятиліття по тому значна робота по селекції малини була продовжена утворилися науковими установами (НІЗІСІП). До початку 90-х років світової сортимент налічував 600 сортів.
Систематика.
Малина відноситься до сімейства розоцвітих (Rosaceae Luss.), роду Rubus
L Підрід малин (idaeobatus) включає більше 120 видів. Багато хто з них мають червоні, жовті, білі або чорні ягоди. Найближчі родичі малини - ожини - відрізняються від малин в першу чергу тим, що у малин ягоди знімаються з плодо ложа, а у ожини або зовсім не знімаються, або знімаються разом з плодо ложем. У виробництві вирощують різні сорти малини червоної (Rubus idaeus L.). В останні роки стали обробляти і малину чорну (R. occidentalis L.). Отримані також перший сорти з використанням малини корейської (R. coreanus Mig), бояришніколістной (Rcrafaegifoiius Bge.) і винної (R. phoenicoia-sius Maxim.). У силу незвичайних переваг (імунітет тощо) вони можуть стати стандартними.
Малина - типовий напівчагарник з багаторічною підземною частиною, що складається з кореневища і бічних додаткових коренів, і надземної - з одно і дворічних пагонів. :
На родючих легких грунтах коренева система більшості сортів малини може проникати на глибину до 90 см, але основна маса коренів розташовується в шарі 30-40 см. Сильна коренева система сприяє утворенню потужної надземної частини, обумовлюючи зростання пагонів, зимостійкість і врожайність куща. З віком в результаті відокремлення нащадків і старіння кореневища коренева система слабшає.
Рослини, отримані від розмноження нащадками, кореневими живцями та відводками, стрижневого кореня не мають, їх коренева система представлена тільки підрядними корінням. Останні розростаються в сторони, розташовуючись в поверхневому, шарі грунту. Їх довжина багато в чому залежить від типу грунту, її механічного складу і родючості. Нерідко на багатою поживними елементами грунті бічні коріння сягає 2-3 м.
Особливістю малини є велика кількість адвентивних нирок і етіолірованних пагонів на додаткових коренях, в результаті чого утворюється маса надземних пагонів (нащадків), розташованих на різній відстані від спочатку висаджених саджанців. Залежно від сорту малина може давати різну кількість порослі, хоча умови вирощування теж значно впливають на цей показник.
Крупно плідність і продуктивність є одними з найважливіших пріоритетних ознак малини. Однак ці показники у сучасних районованих сортів ще не досягають біологічно можливого рівня. Так, більшість стандартних сортів малини Росії мають врожайність до 10 т/га
(зазвичай 3-6 т/га) при середній масі ягоди 2-2,5 г, а найкращі - до 12-15 т/гапри максимальному розмірі ягід 4-5 м. У наукових установах нашої країниє окремі форми (еліти, відбори) з масою ягоди 4 г і максимальної врожайністю до 15 т/га. (Козаков І.В., 1994; Кічіна В.В., 1990; Орел,
1995).
У той же час, великоплідні сорти ВСТІСП, що знаходяться вгоссортіспитаніі за останні роки (Патриція, Арбат і Таруса), а також отримані пізніше (Сенатор, Ісполін, Добрик), здатні давати врожаї до 20 -
25 т/га при масі ягід 4-1? р. Ці сорти можуть бути добрими батьківськими формами для створення сортів з масою ягоди 4-6 г і продуктивністю 20-25т/га, але володіють іншими пріоритетними ознаками сорту на високому рівні.
Фактично ці сорти є генетичними донорами крупноплідність і продуктивності, і не мають собі рівних у нашій країні. І
Крупноплідність, і продуктивність в цих шести сортах малини обумовлена геном L1 (Лардж - великий), який успадковується по моно генних схемою.
Використовуючи такі сорти можна отримувати близько 30% великоплідних сіянців, з яких у 3-5% маса ягід становитиме 5-5,5 г (Мініна І.В "1986).
При поєднанні крупноплідність, продуктивності з іншими ознаками
(наприклад, компактність) виходить 1-2% гібридних сіянців із заданими ознаками (Драгавцева Є.В., 1987).
Вперше мутантні рослини малини з геном L1 були виявлені серед рослин сорту Моллінг Джуєл шотландським селекціонером DJ Jeings. З використанням цього мутанта в Англії були отримані сорти Глен ЕСК,
Глен прісний та інші. У нашій країні селекція малини з використанням гена
L1 вперше розпочато в НІЗІСНП (ВСТІСП) (Кічіна В.В., 1981).
Істотним недоліком форм з геном L1 є їх генетичнанестабільність, тобто поява мутацій у вегетативному потомство без гена L1
(Кічіна В.В., 1990; Мініна І.В., 1986; Орел, 1995).
Крім використання гена L1 в селекції на крупноплідність малини може бути використана інша генетична основа. Форми малини червоної з крупноплодност'ю і високою продуктивністю, але не дають мутацій у вегетативному потомство, з'явилися в нашому селекційному матеріалі тільки недавно, і вони поки мало відомі в нашій країні. За своїм походженням ці форми є нащадками англійської донора Ха3916/94. Вони мають таку ж високу крупноплідність, як і вищезгадані сорти, але не несуть у собі гена L1.Кроме того, такі відбори мають високі смакові якості і їх
«Не доганяють» багато кращі форми малини лісової (Кічіна 0.В., 1990; Орел,
1995).
Однак в останні роки у багатьох садівників склався стереотип, що великі ягоди багатьох сортів мають поганий смак, в той же час дрібні ягоди лісової малини відрізняються гарним солодким смаком та ароматом. На це єоб'єктивні причини. Справа в ому, що за останні 70 років в селекції малини наголос робили на зимостійкість, врожайність і імунітет (Татаринцев А.С. ідр., 1960). Але тепер прийшов час особливу увагу приділяти створенню сортів з високими товарними і смаковими якостями ягід (Кічіна В.В., 1990).
1 Морфологічні, біологічні та господарські особливості.
Одночасність дозрівання ягід за останні десять років набуває все більшого значення, і, мабуть, у майбутньому сорти малини, подібно до чорної смородини, будуть визнавати виробничо-цінними тільки за наявності уних одночасного дозрівання. В даний час одночасно дозрівають сорти малини відсутні, тому на одному і тому ж сорті зазвичай проводять чотири - вісім зборів ягід. Це вкрай ускладнює збір врожаю.
Якщо основну частину врожаю (80-90%) чорної малини Кумберленд можна прибрати за два збору, то Новина Кузьміна - зазвичай за шість - вісім, Рубінболгарський - за чотири-п'ять зборів. а Моллінг Джуєл - за три-чотири збору.
У посушливих умовах кількість зборів зменшується. неодночасне дозрівання обумовлено в першу чергу неодночасне цвітінням. Відомо, що у одночасно дозрівають чорних смородин цвітіння теж неодночасне. Але у цієї культури одночасна прибирання можлива тому, що визріли ягоди залишаються в хорошому стані досить довго, за цей час дозрівають інші. На жаль, у червоній малини вже через три-чотири дні після дозрівання ягоди темніють і псуються.
У той же час у бояришніколістной малини вони можуть не псуватися на рослинах протягом шести-восьми днів після дозрівання.
Біологічної особливістю малини є осипаемость ягід після дозрівання. Масове їх осипання спостерігається у сортів Турнер, Барнаульська,
Мальборо і в інших. Це, у свою чергу, обумовлює проведення частих зборів, щоб уникнути втрат врожаю.
Мабуть, в нових сортах вдасться поєднувати здатність віддавати врожайза три і менше зборів (типу сорти Моллінг Джуєл) з властивістю ягід бояришніколістной малини довго зберігатися після дозрівання. Нові сортитакого типу знаходяться в сортовипробуванні.
Врожайність має найбільше господарське значення. Вона залежить від зимостійкості, стійкості до хвороб, достатнього побего образованія і т.д. При гарному прояві зазначених ознак складаються всі умови для отримання потенційної врожайності сорту. Кращі сучасні сорти (ГленЕСК, Ділайт тощо) можуть давати більше 15 т/га ягід. На однаковому агрофон і добре помітні відмінності сортів у врожайності, що дозволяє розділити цей ознака на складові компоненти.
Урожай малини з 1 га виражається твором: число ягід х середню масу, а кількість ягід, у свою чергу, - кількість пагонів на 1 га X число плодових гілочок на втечу X кількість ягід на плодову гілочку.
Навіть у найбільш врожайних сортів не всі зазначені компоненти мають максимальне значення, отже, можна досить поліпшити ці показники, підняти врожай майбутнього сорту.
Середня маса ягід. Найбільш врожайні сорти є і найбільш великоплідний. Так, якщо середня маса ягід лісової малини становить
0,3-0,5 г, а у найбільш великоплідних районованих в нашій країні сортів
(Моллінг промис, Рубін болгарський) - близько 4 м, то у Глен ЕСК і Ді -лайт-близько 5,5 м. Найбільш великі ягоди останніх важать близько 9 м. Уокремих гібридів малини зустрічаються ягоди масою 13,5 г.
Більшість вітчизняних сортів малини мають ягоди масою 2-3 г, тому існує ще багато можливостей для поліпшення сміття тімента в межах вже відомих самих великоплідних малин. З урахуванням досягнень прогресу в експериментальної біології малини (створення гетерозисних, поліплоїдні та інших форм) цілком реально очікувати ще більшого збільшення маси ягід. Число ягід на 1 га залежить від кількості плодових пагонів. При посадці малини на відстань 70 см в ряду з міжряддями 2,5 м (найбільш поширена схема в нашій країні) дуже важливо не допускати розріджені рослин: потрібно до кінця експлуатації плантації зберігати всі
5700 кущів на I га. При розподілі пагонів на верхній дроті шпалери найкращим є їх розміщення на відстані 10 см один від одного. Значить, на 1 га треба мати 39,9 тис. пагонів. Така кількість пагонів можуть давати всі районовані сорти.
Після обрізки (укорочення) пагонів залишається в середньому близько 20-22вузлів на одному втечу. Але в більшості сортів нижні нирки нерозпускаються. Зазвичай виростає по 15 і більше латералов на одному втечу.
Крім того, у сортів типу Глен Клова в середньому з однієї третини латералов утворюється по дві добре розвинені плодові гілочки, в результаті загальнечисло їх на одному втечу зростає до 30 і більше. Потенційно хорошісорти дають на 1 га 0,8-1,2 млн. плодових гілочок, кращі перспективнігібриди - 1,5-2 млн. (зближені міжвузля, штамбових неутончающійся втечуі т. д.) без збільшення числа пагонів на 1 га.
На плодової гілочці може бути 10-15 вузлів розгалуження, причому сорти звеликим числом вузлів мають зазвичай і більш довгими латераламі. Найкращіврожайні сорти Ділайт і Глен ЕСК утворюють в середньому 14, а Моллінг Джуєл
(урожайність 12-14 т/га)-близько 10 вузлів на одному латерале Однак на нижніхвузлах плодової гілочки ягоди зазвичай не зав'язуються, тому дуже важливовідбирати сорти з високим відсотком вузлів, на яких формуються ягоди.
Так, у Моллінг Джуєл буває близько 68% вузлів з ягодами, а у Моллінг адмірал
- Близько 55%.
Великі розходження між малина спостерігаються і серед квіток і ягідна одному вузлі Латерана і всім латерале. Так, в залежності від сорту,утворюється від 10 до 26 квіток на одному вузлі Латерана, що може перекривати майже всі попередні відмінності між сортами. Відомі гібриди малини, що утворюють по 60 і більше бутонів на одно мулатерале замість 14-25. Дуже довгі латерали у окремих сортів призводять до утворення невеликої кількості ягід на одному латерале, і навпаки. Мабуть, існує деяка конкуренція між розвитком вегетативних і репродуктивних частин на одному і тому ж латерале І все ж тільки 70-80%квіток зазвичай дають ягоди.
На добре розвинених рослинах великої виробничої плантації малини, як правило, отримують по сім-дев'ять ягід на одному латерале.
Тому можна говорити про потенційний освіту 8 млн. ягід при наявностів середньому 1 млн. латералов на 1 га. Так як у районованих сортів середня маса ягід коливається між 2 і 3 г, то потенційна врожайність їх становить 16-24 т/га. Основні недоліки звичайних сортів пов'язані з відсутністю крупноплідність і порівняно невеликим числом ягід на плодову гілочку. Якщо вже відому крупноплідність і найбільшу кількість ягід на плодовугілочку (40-60) поєднати з іншими компонентами врожайності, то набазі існуючих сортів шляхом пере комбінування цих показників можна одержати сорти з середньою врожайністю 12-15 т/га Це реальний середній рівень врожайності малини в майбутньому п'ятиріччі.
Адаптації малини і ареали сортів. Адаптований сорт-це організм,що володіє комплексом пристосувальних реакцій на високому рівні: високою зимостійкістю, посухостійкістю, стійкістю до найбільш небезпечним хвороб і шкідників і т. д. Так, виведений в Казахстані сорт Алма-Атинська має гени, які дозволяють йому переносити морози більше 40 ° С. Данійсорту не потрібно пристосовуватися до таких морозів: ця ознака обумовлений його спадковістю. У той же час московський сорт Радянська подібних морозів не виносить. Точно так же сорт Алма-Атинська добре переносить літні засухи, що не можна сказати про північному сорті Новина Кузьміна.
Адаптовані сорти малини мають великі ареали. Наприклад, Турнер,
Фенікс, Крімзон маммут не пригнічується морозами, засухами та іншими екстремальними відхиленнями зовнішнього середовища практично у всіх районах
Європейської частини Росії. Якщо адаптований сорт володіє комплексом господарсько-цінних ознак (врожайність, крупноплідність тощо), то він стає сортом-космополітом і придатний для обробітку далеко за межами його батьківщини.
Майже всі районовані в Росії сорти малини є або інтродукованих з Канади, США, Західної Європи, або гібридами цих сортів, отриманими в різних зонах нашої країни. У місцевих лісових малин, як правило, вчасно опадає листя, визрівають пагони і т д., у той час як у більшості (якщо не у всіх) завезених сортів листя йдуть у зимівлю зеленими.
У природних умовах малина виростає по узліссях лісу, на захищених вирубках і т. д., однак у виробничих умовах її вирощують зазвичай на великих відкритих плантаціях. Саме тому тільки найбільш адаптовані малини потрібно включати у виробництво. До цих пір більшість районованих сортів залишається в числі неадаптованих як на півдні, так і на півночі країни, тому зазначені недоліки заповнюють пригинання пагонів, укриттям їх землею, зрошенням на посушливих ділянках іт. д. Зимостійкість-один з основних показників адаптації сорту. Не зимостійкі малини не можна зробити зимостійкими ніякими прийомами агротехніки: їх можна тільки захищати від зимових ушкоджень.
Малину в нашій країні вирощують головним чином у зонах з низькими зимовими температурами. Ушкоджують фактори морозу можуть бути різними, тому в процесі природного добору у цієї культури виробилися пристосувальні реакції на кожен такий фактор, а їх сума в одному сорті робить його зимостійкий. У ряді районів країни для малини небезпечні пізньоосінній і ранньозимові одиничні морози близько 20-25 "С. Ті малини, які з початку осені своєчасно проходять гарт і швидко стають морозостійкими, здатні добре переносити такі морози У Підмосков'ї, Калінінської, Вологодської та інших північних областях значна частина сіянців лісової малини підмерзає в цей період. Багато сортів також не володіють «осіннім компонентом »зимостійкості і після ранніх морозів, навіть у разі м'яких зим, не дають врожаю. Другим важливим моментом при оцінці зимостійкості малини є її здатність виносити найбільш низькі в даній зоні температури. Так, якщо в районі Челябінська взимку може бути мороз 45 ° С (хоча б раз у десять років),то тутешній сорт повинен виносити цю температуру. Багато сибірські і канадські сорти малини непогано переносять морози в 35 ° С (Саянка, Віслу-ха. Жовта десертна та ін.) Третім компонентом зимостійкості є здатність сорту не втрачати загартування до низьких температур в період відлиги. Якщо після відлиги швидко наступають морози близько 20 - 25 ° С, то в рослин не буває часу на повторне придбання гарту. У таких умовах зберігаються ті сорти, пагони яких не втрачають загартування в відлиги. Наприклад, у Підмосков'ї в зиму 1967/68 р. постраждало дуже багато сортів від переходу денної температури 2 °до мінус 20 ° С вночі (18 лютого). Діб було достатньо для того, щоб основні виробничі сорти залишилися без урожаю.
Четвертим компонентом зимостійкості сорту є його здатність знову набувати загартування до низьких температур після зимових відлиги. Останні найбільш часто спостерігаються в південних і західних районах Європейської частини
Росії. Тут вони не менш небезпечні, ніж максимальні морози. Багато сибірські сорту після відлиги пошкоджуються навіть відносно невеликимиморозами-15 - 20 ° С. Так, у радгоспі імені Леніна Московської області до зими 1991-1994 рр.. після відлиги постійно випадали пагони сибірського сорти
Віслуха, але відмінно зберігалися пагони сорти Фенікс.
У ряді районів нашої країни особливе значення має зимове висихання пагонів малини У разі ушкодження їх морозами при активності ростових процесів деревина і підстави нирок обов'язково буріють. Якщо ж загибель пагонів походить від висихання, то побуріння не буває. Висихання спостерігається в місцевостях із сильними зимовими вітрами в період потепління, коли відтанула деревина пагонів малини віддає води більше, ніж необхідно зберегти вологи для життєдіяльності тканин втечі (у цей період з кореневої системи волога в пагони не надходить). Зимове підсиханню пагонів відмічається майже повсюдно і регулярно, але тільки в окремі зими кількість вологи в них знижується нижче критичного рівня. Цей тип ушкоджень найбільш небезпечний у Казахстані, на Південному Уралі і в ряді областей <Глибина промерзання грунту в деякі роки доходить до
50 см. Тривалість сніготанення 15-18 днів. Грунт починає відтавати через 1-2 дня після сходу снігового покриву. Грунти досвідченого ділянки дерново-підзолисті, среднеокультурени, середньосуглинистого механічного складу з рН рівний 5,7 і з граничною польовий (найменшою) влагоемкостио 38-45,7%, схильні до запливанію в період випадання великої кількості опадів. Вміст гумусу становить 2,5-3,27% (по Тюріну). Вміст елементів живлення (мг на 100 г абсолютно сухого грунту) - азоту (0,5-2) - низька, рухомого фосфору (20,1-25,0) і обмінного калію (8,1 -- 17,0) - середнє. травня характеризується нестійкою прохолодною погодою. Среднедекадная температура повітря виявилася на 4 ° нижче Середньобагаторічний даних. Такі умови стримували розвиток рослині. Погода червня була. теплою. Опадів випало мало. Умови для зростання рослин задовільні. липня був палкий і переважно сухої. Середня місячна температура була на 1,8 ° С вище середньо багаторічних даних. Різко зменшилися запаси продуктивної вологи під культурами. серпня характеризується змінної погодою (II декада прохолодна, I та
III декада теплі). В основному погода була сприятливою.
На врожаї негативно позначилися заморозки які вдарили через п'ять днів після посадки.
Надзвичайно теплим виявився квітня 2001, хоча особливо в другій половині місяця погодні умови складалися в цей період як у другій половині травня, що викликало передчасні пожвавлення в природних процесах;швидко розпустилися дерева і дозріли бруньки на культурних садових рослинах. За весь квітень середня добова температура повітря склала 10,2 (, при середній багаторічній-5, 5.
Опадів у квітні випало мало, всього 27,3 мм, при середній багаторічній сумі опадів 32,5 мм, що склало 84%. Вологість повітря в середньому склала 78%. Температура на поверхні грунту-9, 7 (. Велику част травня зберігалася холодна погода. Загалом за місяць температура повітря становила 11 (С.
Опадів в травні було значно менше, середньої багаторічної норми-15, 6мм, при середній багаторічній 48,6 мм, що становить 32,1%. Опади випадали нерівномірно, у вигляді дощів малої інтенсивності. Вологість повітря 63%, температура на поверхні грунту 14,0 (С.
За даними гідро медцентра в першій половині місяця спостерігалася прохолодна і дощова погода. Опади випадали нерівномірно. Температура на поверхні грунту 21,0 (С, температура повітря середня 20,7 (С, вологість повітря в середньому склала 87%. Опади 23,6 мм. У липні спостерігалася спекотна погода з зливовими грозовими дощами зазначеними 3,13,25,26,29 липня, а також ураганами що пройшли 24 липня.
2
Малина - один з скороплідних і врожайних сільськогосподарських культур. Разом з іншими ягідними культурами суницею, смородини, агрусом малина формує промислові ягідники. У різних країнах світу накопичено великий досвід по вирощуванню малини як культури, що дозволяє мати високорентабельне виробництво.
Для інтенсивного виробництва необхідно, щоб ряди малини розміщувалися на оптимально малій відстані один від одного. У виробництві є близько 6000 га, в основному вони висаджені з міжряддями від 2,5 до 3м, у той же час Канаді, Англії, США (більше 26000 га) в основному посадки роблять з міжряддями 2,0 і 1,8 м, що дозволяє мати на гектарі і більше кількість кущів і значно більш високі врожаї.
Далеко не кожен сорт може бути використаний для повністю механізованого обробітку, тому підбір сортів - найбільш важлива ланка в технології малини. Потрібні сорти, які дозволяли б проводити міжрядний обробки не тільки навесні і восени, але і в період вегетації. Можливість збирання врожаю механізованим способом повинна бути невід'ємним показником сорти для великих плантацій. Але ні в нас в країні, ні за кордоном сортів такого типу немає.
Фактично в інституті створена нова біологічна ситуація створені штамбові форми, докорінно відрізняються від звичайних оброблюваних повсюдно. За аналогією зі штамбових сортами томатів, гороху такі форми отримали назву штамбові (Кічіна В.В., 1990). Більшість стандартних сортів малини Росії мають врожайність 3-6т/га при середній масі ягід 2-2,5 м. великоплідний сорт ВСТІСП, які проходять Держсортовипробування, здатні давати врожаї до 20-25 т/га при масі ягід 4-12 р. Фактично ці сорти є генетичними донорами крупноплідність і продуктивності і по цим двом пріоритетним ознаками вони не мають собі рівних у нашій країні. І крупноплідність, і продуктивність уцих сортах малини обумовлена геном L1, який успадковується по моно генних схемою. Недоліком форм малини з геном L1 є генетична нестабільність, через яку в їх у вегетативному потомство постійно виникають форми з геном і не такими великими ягодами.
Інша частина форм малини червоної з такою ж високою крудноплод-ністюі продуктивністю, але не дають мутацій у вегетативному потомство, з'явиласяв нашому селекційному матеріалі тільки недавно, і вони поки мало відомі внашій країні. Ці форми мають крупноплідність іншого генетичного походження і не несуть в собі гена L1.
У нашій роботі вивчаються біологічні можливості продуктивних великоплідних форм малини на основі як гена L1 так і на новій генетичної основі з метою виділення з них майбутніх батьківських форм як генетичних донорів продуктивності та якості ягід малини.
Малина - це напівчагарник, у якого коренева система, що складається з кореневища і придаткових коренів, багаторічна, а надземна частина недовговічна, оскільки кожен пагін живе тільки два роки.
На кореневище, ближче до основи, і на коренях щорічно закладаються додаткові бруньки, з яких розвиваються пагони, різні за своєю значимістю. З нирок, розташованих на кореневищах біля основи плодоносного дворічного втечі, виростають сильнорослі стебла. Спочатку вони ростуть повільно, а з підвищенням температури повітря і грунту - інтенсивно до зав'язування ягід. Надалі ріст їх сповільнюється і до серпня закінчується. До кінця першого року життя на пагонах закладаються квіткові бруньки. На наступний рік ці пагони цвітуть і плодоносять: Їх називають пагонами заміщення; тому що залишають взамін отплодоносівшіе дворічним втечам.
Після плодоношення - в кінці літа до кінця другого року життя - пагони всихають і відмирають. Їх замінюють розвинулися в поточному році нові пагони заміщення, які дають урожай в наступному році, після чого вони також відмирають і заміняються новими. Ось так з часом кореневище розгалужується і забезпечує багаторічне існування плантації. Утвореняя нових пагонів заміщення на частинах кореневища взамін отплодоносивших сприяє тому, що нові розгалуження його розташовуються все ближче до поверхні грунту. Це призводить до більш поверхневому розміщенню всмоктуючих коренів на таких розгалуженнях. Вони потрапляють в гірші умови харчування і вологості. Тому в старих кущах пагони заміщення не такі сильні, як у молодих. Від довжини пагона залежить його продуктивність: на сильних і довгих пагонах формується більший урожай і більші ягоди, ніж на слабких і коротких.
Із нирок, розташованих на коренях, розвиваються побегі размноженія, або кореневі нащадки. Ростуть вони більш повільно, ніж пагони заміщення. Спочатку нащадки пов'язані з материнським кущем, в подальшому стають самостійними рослинами, які мають своє кореневище і свою кореневу систему. Восени їх можна викопувати і використовувати як посадковий матеріал для закладки нової плантації малини. Якщо ж в посадковому матеріалі немає потреби, то нащадки знищують при розпушуванні ділянки, щоб вони не забирали харчування і вологу у плодоносних пагонів і не затінювали їх.
В час росту пагонів у пазухах черешків листя формуються по дві-три бруньки. Одна з них - основна, більш велика, решта - запасні. При ушкодженні основної нирки плодоносні гілочки розвиваються з запасних, що забезпечує щорічне плодоношеніе малини. Зазвичай проростають тільки основні нирки, запасні залишаються сплячими. Найбільші нирки розташовані в середній частині пагона, з яких виростають найбільш урожайні плодові гілочки.
3
Сорти малини. Популярність малини обумовлюється не тільки солодкістю смаку цілющих і поживних ягід, специфічністю приємного аромату і вмістом органічних кислот, мікроелементів, вітамінів, але і високою врожайністю, невибагливістю. Підбираючи сорти малини, зручно орієнтуватися на Держреєстр селекційних досліджень. У цьому документі представлені списки сортів малини, районовані для різних регіонів (пройшли випробування у вигляді контрольної посадки, враховуючи врожайність, зимостійкість, інші значимі показники).
До зими малину зазвичай пригинають, щоб чагарник покривався снігом. Без пригинання обходиться ряд високозимостійких сортів: «Рубінове намисто», «Сполох», «Киржач», «Пінгвін», «Мар'янушка», «Скромниця», «Метеор», «Лазаревська». Великоплідні, менш солодкі сорти: «Клеопатра», «Жар-птиця», «Маросейка», «Золота осінь», «Патриція», ряд інших. Більш смачні, десертні: «Малаховка», «Бірюсінка», «Марія», «Шоша», «Жовтий гігант», «Юлія».
Малина «Ісполін»
Цей сорт є найпрекраснішим вибором для вирощування малини на присадибних і дачних ділянках. «Ісполін» - це порівняно молодий сорт з унікальною особливістю: пагони не мають шипів. Висока врожайність: до 12кг з куща в сезон. При цьому вага однієї ягоди може досягати 25 гр. Сорт абсолютно невибагливий у догляді. Для комфортних умов малині необхідна лише регулярна обрізка. Якщо околиці кущів «Ісполін» покрити шаром торфу / перегною, то врожайність і товарність ягід істотно збільшується за рахунок гарного зберігання вологи в грунті.
Малина «Кумберленд»
Зимостійкий і високоврожайний сорт малини. Урожайність сорту до 6 кг. ягід з куща в сезон. З одного куща «Кумберленд» збирається до 6 кг плодів. Плоди середньорозмірні, до 8 гр., В період дозрівання зібрані китицями, що робить кущ надзвичайно красивим. До повного дозрівання ягоди мають синьо-чорний колір. Плоди «Кумберленд» ароматні, кисло-солодкі, з яскраво вираженим присмаком ожини. Сік плодів насичено червоного кольору. Цей сорт любить воду. При регулярному і рясному поливі ягоди значно збільшуються в розмірі.
Малина «Жовтий гігант»
Сорт дає найбільші плоди. Запашні, насичено жовтого кольору ягоди можуть рости до розмірів волоського горіха. Пагони малини виростають у висоту більше двох метрів, тому щорічна обрізка до рівня 2 м необхідна, для підтримки врожайності сорту. Цей прийом також формує великі плодоніжки з ще більш великими ягодами. Восени підрізається верхівка кожного пагона «Жовтого гіганта» на двометрової висоті. «Жовтий гігант» відмінно переносить морози. Через велику кількості великих плодів важкі пагони необхідно підв'язувати до шпалери.
Малина «Помаранчеве диво»
Ремонантний (дає урожай двічі на рік), великоплідний сорт малини. Розмір ягід досягає до 12 гр., А при своєчасній обрізку і якісному поливі, вага плодів може бути і більшеою. Золотисто-жовті ягоди мають насичений аромат, приємний десертний смак та щільну м'якоть, завдяки чому відмінно піддаються транспортуванню. Максимальна висота куща - трохи більше півтора метрів, тому пагони не потребують додаткової підтримки і підв'язки до шпалери. Сорт «Помаранчеве диво» користується особливою любов'ю за високу врожайність, властиву більше червоним сортам малини.
Малина «Шапка Мономаха»
Сорт малини формує невисоке деревце з кілька зніченими гілками. «Шапка Мономаха» - ремонтарний сорт. Перший урожай можна зібрати до 20 липня, другий же з середини серпня, аж до перших заморозків. Висока врожайність: до 6кг великих ягід вагою близько 7 гр з одного куща за сезон. Плоди малини мають рубіновий колір, насичений смак і аромат, легко відділяються від плодоніжки. Форма ягід тупоконічна.
Малина «Краса Росії»
Заслужила славу і любов садівників завдяки своїм дуже великим ягодам вагою до 12 гр. Плоди цього сорту відрізняються дивовижним смаком і запашним. Також слід зазначити унікальну красу плодів цієї малини. При належному догляді та турботі він може стати високоврожайний. Малина «Краса Росії» невибаглива до грунту: будь-яка сонячна місцевість підходить для вирощування малини. Головне в догляді за кущами - регулярна обрізка пагонів, щоб не допустити загущення стебел.
4 Список літератури
Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайта http://www.uroweb.ru
2. Контрольная работа- Нові компютерні технології обробки та класифікації інформації у контрольно-аудиторському процесі
3. Курсовая работа- Розвиток європейської журналістики
4. Реферат на тему- Загальні положення теорії ймовірностей та математичної статистики План Основні п
5. Автоматическая коммутация
6. спиртовые смеси органические экстрагенты
7. Тема. Протокол TCP-IP и сетевые службы сетей на основе Windows NT.html
8. Классы и массовое сознание
9. Такая классификация основана на механизмах с помощью которых перемещаются подвижные элементы
10. Тема- Разработка управленческих решений в условиях психической напряженности выполн
11. темах счисления причем использующих позиционный принцип образования числа при котором значение каждой циф
12. Тема- 223 1. Динамические показатели популяции- рождаемость B смертность C численность D пло.
13. Утвердительная форма
14. Введение С переходом к рыночной экономике происходят принципиальные изменения в системе управления пред
15. и макросреда. Основные виды маркетинга- конверсионный стимулирующий развивающий поддерживающий проти
16. тема показників економічної та соціальної статистики Статистика не може знати все що б там не стверджували
17. Роль стандартизации в современном производстве
18. .И.О. Наименование дисциплины Количество часов по учебному плану РАНХ и ГС.
19. Тема- TurboPscl меню окна
20. РЕФЕРАТ ПО социальной информатике Компьютерное пиратство это пример темы Выполнила- сту