Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ПРИРОДОЗНАВСТВО
1–4 КЛАСИ
Загальна характеристика навчального предмета
Програма навчального предмета „Природознавство” розроблена на основі Державного стандарту початкової загальної освіти, її зміст структурований за спірально-концентричним принципом, який передбачає неперервне розширення і поглиблення знань та повторне вивчення певних тем з метою глибшого проникнення в сутність явищ та процесів відповідно до вікових особливостей дітей. Вона має інтегрований зміст, поєднує пропедевтику біології та екології, географії, фізики, астрономії, хімії.
Основна мета навчального предмета “Природознавство” – формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способами навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставлення до природи.
Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких основних завдань:
Відповідно до базового навчального плану навчальний предмет “Природознавство” вивчається з 1 по 4 клас по дві години на тиждень у кожному класі. Загальний обсяг навчального часу становить 270 годин, з них 18 – резерв навчального часу, який може бути використаний учителем на власний розсуд для організації різноманітних форм навчального процесу: екскурсій, проектної та дослідницької діяльності учнів, роботи з додатковими джерелами інформації.
Відповідно до змісту початкової загальної освіти, затвердженої Державними стандартами, у програмі предмета “Природознавство” визначені такі змістові лінії: “Об’єкти природи”, “Взаємозв’язки у природі”, “Земля – планета Сонячної системи”, “Україна на планеті Земля”, “Рідний край”, “Охорона і збереження природи”, “Методи пізнання природи”.
Кожний розділ програми передбачає проведення дослідницького практикуму, мета якого – вироблення дослідницьких вмінь учнів у процесі розв’язання задач практичного спрямування.
При виконанні низки завдання учитель співпрацює з батьками (спостереження зоряного неба, з’ясування властивостей речовин, що використовуються у побуті, застосування знань для збереження тепла та електроенергії у побуті). Такі завдання у програмі мають примітку “Запитай у батьків”.
Для узагальнення вивченого матеріалу програма кожного класу містить розділ “Запитання до природи”. У цьому розділі запропоновані орієнтовні запитання, пошук відповіді на які вимагає інтеграції знань і передбачає застосування активних методів навчання та впровадження елементів проектної діяльності.
Тематика завдань може змінюватись учителем відповідно до матеріально-технічного забезпечення, наявності власних цікавих дидактичних розробок, підготовленості класу.
Особливості організації вивчення програмового матеріалу
Навчально-пізнавальний процес рекомендується базувати на компетентнісно орієнтованих завданнях з використанням сучасних освітніх технологій (розвиток критичного мислення та креативності, проблемний підхід, проектні технології). У навчальних цілях варто використовувати місцевий природознавчий та краєзнавчий матеріал, проводити регулярні екскурсії у природу, населеним пунктом, у краєзнавчий або природничий музей, будинок природи, планетарій, обсерваторію. Важливе значення для емоційно-естетичного сприйняття природи відіграють спостереження за природою, дидактичні ігри, уроки, проведені у формі подорожі, усного журналу, репортажу з місця подій, святкування дня Землі, космонавтики, прильоту птахів і т. і., власні дослідження, творчі завдання, екологічні акції тощо. Такі форми проведення навчальних занять позитивно впливають на емоційну сферу дитини, сприяють розвитку уяви, фантазії, мислення, уваги.
Поряд із фронтальними та індивідуальними формами роботи необхідно залучати молодших школярів до колективної діяльності (парна, групова робота) із застосуванням інноваційних методик, використанням інформаційно-комунікаційних засобів (наприклад, електронний планетарій, короткотривалі ролики про тіла Сонячної системи, Всесвіт).
Урізноманітнюючи методи, прийоми і засоби навчання, першорядне значення учитель надає спостереженням у природі, власним дослідженням учнів, практичним роботам, демонстраційним і фронтальним дослідам, виготовленню моделей явищ природи та вмінням користуватися ними, екологічному моделюванню та прогнозуванню, вирішенню ситуативних завдань, роботі з інформаційними джерелами, а також практичній діяльності з охорони природи.
Значна увага приділяється проектній технології, впровадження якої спрямоване на стимулювання інтересу учнів до нових знань, розвиток дитини шляхом вирішення проблем і застосування здобутих знань у конкретній практичній діяльності Усі запропоновані проекти мають, як правило, короткотерміновий характер та інтегрований зміст.
ПРОГРАМА
1 клас
(68 год., 2 год. на тиждень, резерв – 6 год.)
|
Зміст навчального матеріалу |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
|
ВСТУП (1 год.) |
|
|
Для чого ми вивчаємо природознавство. |
Учень: розповідає що вивчає предмет природознавство. |
|
РОЗДІЛ І. СВІТ, У ЯКОМУ ТИ ЖИВЕШ (14 год.) |
|
|
Що треба знати про природу. Жива і нежива природа. Як людина пізнає світ. Спостереження та досліди. Природні та рукотворні об’єкти (тіла). Живі організми, їхні ознаки та умови, необхідні для життя, різноманітність. Значення природи для життя людини. Бережливе ставлення до природи. Екскурсії.
Практична робота. Дослідження дрібних деталей предметів за допомогою лупи. Дослідницький практикум. З чого це виготовлено? (“Запитай у батьків”). |
Учень: наводить приклади об’єктів живої та неживої природи; об’єктів створених руками людини; природних матеріалів, з яких людина виробляє предмети вжитку; називає органи чуття людини; має уявлення про: спостереження та досліди як методи вивчення природи; ознаки живих організмів; прилади, за допомогою яких досліджують природу; групує об’єкти неживої і живої природи, природи і рукотворні об’єкти за суттєвими ознаками; спостерігає в групі за об’єктами живої та неживої природи; досліджує природні об’єкти та об’єкти, створенні людиною; порівнює об’єкти (тіла) неживої і живої природи; знає правила поведінки в природі; аналізує ілюстрації у підручнику і здобуває з них необхідну інформацію; працює в групі: обговорює в групах і складає розповідь про екскурсію; дотримується правил поведінки під час екскурсій. |
|
РОЗДІЛ ІІ. СВІТ НЕЖИВОЇ ПРИРОДИ (7 год.) |
|
|
Сонце та його значення для життя на Землі. Вода та її властивості. Вода в природі та в житті людини. Повітря та його властивості. Значення повітря для живої природи. Ґрунт. Значення ґрунту для живої природи і господарської діяльності людини. Гірські породи, їх значення для людини. Практична робота. Ознайомлення з колекцією гірських порід рідного краю. Демонстрація властивостей води (безбарвна, прозора, приймає форму посудини, тече). Демонстрація властивостей повітря (існує навколо нас, без запаху, прозоре, намагається зайняти увесь доступний простір). Дослідницький практикум. Куди зникає вода з калюжі? |
Учень: називає складові неживої природи; має уявлення про значення Сонця для живої природи; називає властивості повітря, води, склад ґрунту; спостерігає: досліди, які демонструють властивості повітря, води та ґрунту; досліджує властивості повітря; розпізнає 2-3 види гірських порід своєї місцевості; розповідає: про значення повітря, води, ґрунту для життя рослин, тварин, людини; про використання людиною гірських порід (2-3 приклади); про економне використання води; дотримується інструкцій і правил техніки безпеки при проведенні демонстраційних дослідів, практичних робіт. |
|
РОЗДІЛ ІІІ. СВІТ ЖИВОЇ ПРИРОДИ (17 год.) |
|
|
Рослини, їхня будова. Дерева, кущі, трав’янисті рослини. Листяні та хвойні рослини. Дикорослі і культурні рослини. Кімнатні рослини. Догляд за кімнатними рослинами. Тварини. Дикі і свійські тварини. Комахи. Риби. Птахи. Звірі. Тварини живого куточка, домашні улюбленці. Практична робота. Вивчення будови рослин. Практична робота. Догляд за кімнатними рослинами. Екскурсії:
Дослідницький практикум. Як живуть мурахи? |
Учень: називає частини (квіткової) рослини; ознаки комах, птахів, звірів; знає правила поведінки в природі; порівнює дерева, кущі, трав’янисті рослини; листяні і хвойні рослини; будову різних видів комах, риб, птахів, звірів; групує зображення дикорослих і культурних рослин, пояснюючи сутність групування; класифікує зображення комах, риб, птахів, тварин, пояснюючи сутність класифікації; розглядає ілюстрації підручника і здобуває з них необхідну інформацію; працює в парі: доглядає за кімнатними рослинами; за тваринами в живому куточку; піклується про птахів взимку; працює в групі: аналізує малюнки підручника, розповідає про отриману інформацію, про результати спостережень за тваринами; спостерігає за життям тварин у природі, в живому куточку; допомагає птахам узимку; дотримується інструкцій і правил техніки безпеки при проведенні спостережень, практичних робіт, екскурсій; оцінює конкретні приклади поведінки в природі, власну діяльність. |
|
РОЗДІЛ ІV. РІДНИЙ КРАЙ (10 год.) |
|
|
Природа в місті/селі та її околицях. Водойми рідного краю. Охорона водойм. Дикорослі рослини рідного краю. Лікарські рослини. Охорона рослин. Червона книга. Червонокнижні рослини рідного краю. Культурні рослини рідного краю. Тварини рідного краю. Охорона тварин. Свійські тварини рідного краю. Праця людей в місті/селі. Екскурсія до водойми (у ліс). Правила поведінки поблизу водойми (у лісі). Міні-проект. Моє улюблене місце відпочинку на природі в місті (селі). Дослідницький практикум. Чим славиться моє місто (село). |
Учень: знає назву свого міста (села); домашню адресу; називає водойми рідного краю; пам’ятки природи в рідному краї; 2-4 представники вивчених систематичних груп об’єктів живої природи своєї місцевості (дикорослі (лікарські рослини), культурні рослини; дикі, свійські тварини; гриби; рослин і тварин, занесених до Червоної книги України; дотримується правил поведінки поблизу водойм; пояснює господарське значення лісів, культурних рослин, свійських тварин своєї місцевості; значення праці людей своєї місцевості; знаходить необхідну інформацію з додаткових джерел знань про природу свого краю та обговорює отриману інформацію; формулює висновки про необхідність захищати рослин і тварин рідного краю; працює в парі: аналізує інформацію, висуває пропозиції, аргументи, судження щодо розв’язання сумісного завдання; працює в групі: аналізує розповідь вчителя, малюнки, текст підручника, розповідає про отриману інформацію; про результати спостережень у природі; презентує міні-проект; спостерігає за життям тварин; дотримується інструкцій і правил техніки безпеки при проведенні спостережень, екскурсій; досліджує особливості природи рідного міста (села); оцінює власну діяльність. |
|
РОЗДІЛ V. МОЯ КРАЇНА – УКРАЇНА (8 год.) |
|
|
Україна – моя Батьківщина. Карта України. Умовні позначення на карті (рівнини, гори, водойми). Водойми України. Найбільші річки та озера України їх значення для людини. Чорне та Азовське моря. Значення морів. Гори України. Природа Українських Карпат. Природа Кримських гір. Міні-проект. Як облаштувати джерело? Дослідницький практикум. Мандрівка Україною, про яку ти мрієш. |
Учень: має уявлення про карту України та умовні позначення на ній рівнин, гір, річок, морів; знає: назву Батьківщини, столицю України, назви(2-3) морів, гір та найбільших річок України; знаходить на карті України рівнини, гори, водойми; пояснює господарське значення водойм; наводить приклади позитивного і негативного ставлення людини до природи; моделює в процесі навчальної гри оптимальні форми поведінки у взаємовідношеннях з природою; працює в парі: аналізує інформацію, висуває пропозиції, щодо розв’язання сумісного завдання; працює в групі: аналізує розповідь вчителя, малюнки, текст підручника, розповідає про отриману інформацію; оцінює власну діяльність. |
|
РОЗДІЛ VІ. Запитання до природи (5 год., впродовж року, тематика за вибором учителя) |
|
|
Учень: працює з інформацією: читає, переказує тексти про природу, ставить запитання до прочитаного; дотримується правил екологічної поведінки у побуті (економія води); знаходить (за завданням вчителя) в підручнику і додаткових джерелах знань інформацію, яка допомагає шукати відповіді на запитання до природи (про рослин, тварин, явища у живій та неживій природі), готує розповіді та обговорює їх. |
|
РЕЗЕРВ 6 год. |
2 клас
(68 год., 2 год. на тиждень, резерв – 5 год.)
|
Зміст навчального матеріалу |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
|
ВСТУП (4 год.) |
|
|
Явища природи. Вплив Сонця на сезонні явища в природі. Земля, її форма. Глобус – модель Землі. Обертання Землі навколо осі. Доба. Рух Землі навколо Сонця. Рік. Уявлення про причини зміни пір року на Землі. Гномон. Практична робота. Вимірювання довжини тіні від гномона та планування регулярних (1-2 рази на місяць) спостережень за висотою Сонця опівдні. Демонстрації:
Дослідницький практикум. Як виникає тінь? Як можна своєю тінню виміряти висоту дерева? |
Учень: має уявлення про явища природи; рухи Землі; про причини зміни пір року на Землі; вплив Сонця на сезонні зміни в природі; наводить приклади явищ природи, які повторюються; знає призначення гномона; тривалість доби, року; вимірює довжину тіні гномона; спостерігає за видимим рухом Сонця на небі. |
|
ТЕМА 1. ПРИРОДА ВОСЕНИ (17 год.) |
|
|
Осінь. Осінні місяці. Ознаки живої та неживої природи. Планування спостережень за природою восени. Водойми, їх різноманіття. Водойми свого краю восени. Зміна стану води за нагрівання. Термометр. Випаровування води та конденсація водяної пари. Утворення хмар та випадання дощу. Кругообіг води у природі. Погода та її складові. Спостереження за погодою рідного краю. Народні прикмети передбачення погоди восени. Осінні явища в житті рослин. Однорічні та багаторічні рослини. Розмноження рослин. Поширення плодів і насіння у природі. Гриби: їстівні та отруйні. Правила збирання грибів. Осінні явища в житті тварин. Комахи восени. Птахи восени. Перелітні і осілі птахи. Звірі восени. Підготовка звірів до зими. Взаємозв’язки між неживою природою, рослинами і тваринами восени. Розпізнавання органів трав’янистих рослин. Розпізнавання їстівних та отруйних грибів за муляжами, малюнками, фотографіями. Екскурсія. Спостереження за природою восени. Творче завдання. Складання казки про осінь. Демонстрації. Розширення води під час нагрівання. Модель хмари. Модель кругообігу води. Виявлення води у рослинах та ґрунті. Вимірювання температури води та повітря. Практичні роботи. Визначення показів термометра за малюнками. Вимірювання температури повітря та води. Міні-проект.
Дослідницький практикум.
|
Учень: називає групи птахів (за переміщенням відповідно до пір року); наводить приклади перелітних й осілих птахів своєї місцевості; тварин, які змінюють забарвлення хутра; які готують запаси кормів; які готуються до зимової сплячки; однорічних і багаторічних рослин своєї місцевості; називає теплові процеси (нагрівання, випаровування, конденсація); пояснює кругообіг води у природі; розрізняє види водойм; називає водойми рідного краю; визначає покази термометра за малюнками; спостерігає досліди, що демонструють властивості води; кругообіг води у природі за допомогою діючої моделі; за природою та погодою восени в групі та індивідуально; фіксує результати вимірювання довжини тіні від гномона у таблиці; знає правила збирання грибів; розпізнає найпоширеніші плоди і насіння рослин своєї місцевості; отруйні й їстівні гриби своєї місцевості; описує особливості рослин, поведінку тварин своєї місцевості восени; ознаки осені в неживій природі; складові погоди; красу природи восени та позитивні емоції, які вона викликає; пояснює: значення плодів у розповсюдженні насіння в природі; причини відльоту птахів у вирій; перевіряє народні прикмети передбачення погоди восени; спостерігає за погодою свого краю восени; вимірює температуру води та повітря; фіксує результати вимірювання температури; знаходить необхідну інформацію (за завданням вчителя) у підручнику або інших джерелах (енциклопедіях, довідниках, науково-популярних виданнях) про природу восени, бере участь в обговорені здобутої інформації; обговорює в групі власні спостереження за природою; правила поведінки в природі, спрямовані на її збереження; дотримується інструкцій і правил техніки безпеки під час екскурсій, спостережень, демонстраційних дослідів, вимірювань; презентує творче завдання. |
|
ТЕМА 2.ПРИРОДА ВЗИМКУ (8 год.) |
|
|
Зима. Ознаки зими в неживій природі. Планування спостережень за природою взимку. Замерзання води. Лід. Дослідження замерзання води, властивості льоду (розширення води за замерзання, плавання льоду у воді). Погода взимку (зміна температури, хмарність, опади). Ожеледиця, заметіль. Народні прикмети про погоду взимку. Рослини взимку. Дерева, кущі, трав’янисті рослини взимку. Тварини взимку. Птахи і звірі взимку. Турбота людей про тварин взимку. Екскурсія. Спостереження за природою взимку. Творче завдання. Складання казки про зиму. Практична робота. Спостереження за формою сніжинок з допомогою лупи. Дослідницький практикум. Чому виникають іній на ґрунті і траві, паморозь на гілках дерев, бурульки на дахах? |
Учень: описує ознаки зими в неживій природі; називає три стани води; характеризує особливості замерзання води; властивості льоду; знає правила поведінки на льоду під час катання на ковзанах, санках; розпізнає хвойні рослини своєї місцевості; зимуючих птахів своєї місцевості; характеризує стан дерев, кущів, трав’янистих рослин взимку; лід як один із станів води зміну стану води при замерзанні; красу природи взимку та позитивні емоції, знаходить інформацію (за завданням вчителя) у підручнику або інших джерелах (енциклопедіях, довідниках, науково-популярних виданнях) про природу взимку, обговорює знайдену інформацію; спостерігає за природою взимку в групі та індивідуально; за формою сніжинок, інею, паморозі, бурульок; з’ясовує умови виникнення інею, паморозі, бурульок; фіксує результати вимірювання довжини тіні від гномона у таблиці; обговорює в групі результати спостережень за природою взимку; як можна допомогти тваринам; презентує виконане творче завдання; перевіряє народні прикмети про погоду взимку; використовує просте лабораторне обладнання (лупу); дотримується інструкцій і правил безпеки життєдіяльності під час спостережень, екскурсій; допомагає тваринам взимку(в групі або самостійно). |
|
ТЕМА 3. ПРИРОДА НАВЕСНІ (14 год.) |
|
|
Весна та її ознаки. Планування спостережень за природою навесні. Повітря та його властивості. Демонстрації та досліди (повітря існує, займає частину простору, розширюється за нагрівання). Вітер як рух повітря. Погода навесні. Підвищення температури повітря. Відлига. Повінь. Льодохід. Весняні явища в житті рослин. Сокорух, розвиток бруньок, цвітіння. Ранньоквітучі трав’янисті рослини. Весняні роботи людей на городах, полях та садах у рідному краї. Зміни в житті тварин навесні. Поява комах. Повернення перелітних птахів. Влаштування гнізд, насиджування та виведення пташенят. Охорона птахів. Весняні зміни в житті звірів. Розмноження. Піклування про потомство. Екскурсія у весняний ліс (парк). Творче завдання. Складання казки про весну. Практична робота. Виготовлення екологічної листівки “Тиша в лісі”. Міні-проект. Не зривай первоцвітів. Дослідницький практикум. Як орієнтуватися у лісі? |
Учень: розпізнає ранньоквітучі трав’янисті рослини своєї місцевості; характеризує ознаки неживої природи навесні; весняні зміни у житті рослин і тварин; весняні роботи людей на городах, полях та в садах своєї місцевості; характеризує властивості повітря; спостерігає та виконує деякі досліди, що демонструють властивості повітря; спостерігає за природою навесні в групі та індивідуально; за погодою у групах і описує її стан, фіксує результати; фіксує результати вимірювання довжини тіні від гномона у таблиці; пояснює причину виникнення вітру; причину прильоту птахів; зв’язки у живій та неживій природі навесні; описує красу природи навесні та позитивні емоції, які вона викликає; прагне оцінювати власний вклад у збереження природи; перевіряє прогнозування погоди за народними прикметами; шукає інформацію (за завданням вчителя) у підручнику або інших джерелах (енциклопедіях, довідниках, науково-популярних виданнях) про природу навесні, бере участь в обговорені здобутої інформації; обговорює в групі результати спостережень за природою навесні; заходи щодо охорони тварин; первоцвітів; презентує виконане творче завдання. |
|
ТЕМА 4. ПРИРОДА ВЛІТКУ (14 год.) |
|
|
Літо та його ознаки. Планування спостережень за природою влітку. Жива природа влітку. Рослини лісу. Лікарські рослини лісів. Тварини лісу. Охорона лісу. Правила поведінки у лісі влітку. Рослини і тварини луків. Життя прісних водойм влітку. Діяльність людини в природі. Збереження природи. Червона книга України. Червонокнижні рослини свого краю. Узагальнення систематичних спостережень за Сонцем. Екскурсія у будинок природи (відділ природи краєзнавчого музею). Творче завдання. Складання казки про літо. Міні-проекти.
Дослідницький практикум. Сонячний годинник. |
Учень: наводить приклади лісових ягід; лікарських рослин; тварин лісу; рослин і тварин прибережної зони і водойм;рослин і тварин луків; пояснює зв’язки у живій природі на прикладі луки (лісу, водойми); описує красу природи навесні та позитивні емоції, які вона викликає; обговорює в групі необхідність і заходи щодо збереження природи; прагне оцінювати власний вклад у збереження природи; шукає інформацію (за завданням вчителя) у підручнику або інших джерелах (енциклопедіях, довідниках, науково-популярних виданнях ) про природу влітку, бере участь в обговорені здобутої інформації; розуміє принцип дії сонячного годинника; значення квітів у житті людини; презентує виконане творче завдання; перевіряє народні прикмети про живу і неживу природу влітку; дотримується правил поведінки біля водойм, у лісі. |
|
ТЕМА 5. ЗАПИТАННЯ ДО ПРИРОДИ (5 год.) (впродовж року) |
|
|
Учень: працює з інформацією відповідно до поставленого завдання: читає, переказує тексти про природу, ставить запитання до прочитаного; знаходить (за завданням вчителя) в підручнику і додаткових джерелах знань інформацію, яка допомагає шукати відповіді на запитання до природи, готує розповіді та обговорює їх; знаходить і систематизує інформацію за двома і більше заданими джерелами (про рослини-символи України; про збереження лісу; про рослин-синоптиків; про явища природи, які повторюються у живій та неживій природі); працює в групах; проводить власні дослідження. |
|
РЕЗЕРВ 5 год. |
3 клас
(68 год., 2 год. на тиждень, резерв – 3 год.)
|
Зміст навчального матеріалу |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
|
ВСТУП (1 год.) |
|
|
Вступ. Різноманітність природи. Пізнання природи людиною. |
Учень: називає методи пізнання природи; характеризує різноманітність живої і неживої природи. |
|
ТЕМА 1. ВОДА (6 год.) |
|
|
Вода в природі. Світовий океан, його частини. Властивості води. Три стани води. Температура плавлення льоду та кипіння води. Вода – розчинник. Розчинні та нерозчинні речовини. Прісна та морська вода. Розподіл запасів прісної води на Землі. Використання прісної і морської води людиною. Робота води у природі. Використання води людиною. Охорона води. Практичні завдання.
Дослідницький практикум. Як опріснити воду? |
Учень: називає властивості води; способи опріснення води; температуру плавлення льоду та кипіння води; спостерігає та виконує деякі досліди, що демонструють властивості води; наводить приклади розчинних та нерозчинних у воді речовин; викорис тання води у побуті; природних водойм України; досліджує розчинність речовин, що використовуються у побуті (солі, цукру, соди, муки, крохмалю, піску, глини, повітря ін.); пояснює прояв властивостей води у природі; існування води у трьох станах як основну умову існування життя на Землі; значення води для судноплав с тва; утворення ярів, ущелин та печер; розуміє важливість вивчення властивостей води для практичних потреб людини. називає приклади практичного використання людиною знань про властивості води. |
|
ТЕМА 2. ПОВІТРЯ (6 год.) |
|
|
Повітря, його склад та властивості.
Демонстрації розширення повітря за нагрівання; теплопровідності, пружності повітря. Міні-проект. Виявлення пилу в повітрі та встановлення джерел його забруднення. Дослідницький практикум. Як змусити вітер працювати? |
Учень: називає склад повітря та його властивості (пружність, теплопровідність, розширення за нагрівання); приклади джерел забруднення повітря; пояснює значення кисню для життя людини; пояснює досліди, що підтверджують погану теплопровідність повітря, його пружність, розширення за нагрівання; розуміє, що повітря над сушею нагрівається і охолоджується швидше, ніж над водною поверхнею; спостерігає досліди, які демонструють властивості повітря та грунту; розуміє важливість вивчення властивостей повітря для практичних потреб людини; називає приклади практичного використання людиною знань про властивості повітря. |
|
ТЕМА 3. ГІРСЬКІ ПОРОДИ. ҐРУНТИ (5 год.) |
|
|
Поняття про гірські породи, їх різноманітність. Корисні копалини, способи їх видобування. Види корисних копалин. Використання корисних копалин у господарській діяльності людини. Склад ґрунту. Родючість ґрунту – основна його властивість. Значення і охорона ґрунтів. Практична робота. Ознайомлення з колекцією корисних копалин. Демонстраційний дослід. Виявлення складу ґрунту. Дослідницький практикум. Які корисні копалини є у моєму краї? |
Учень: має уявлення про гірські породи, корисні копалини та способи їхнього видобутку; про склад ґрунту; розпізнає гірські породи; наводить приклади корисних копалин в різних станах; розуміє значення корисних копалин для людей та необхідність їхнього збереження; розрізняє зразки корисних копалини у колекції; описує використання корисних копалин у господарській діяльності людини; висловлює власне ставлення до корисних копалин та їхнього економного використання; характеризує значення ґрунту в природі і для життя людей; пояснює роль живих організмів в утворенні ґрунту; моделює життєві ситуації, вибирає допустимі форми поведінки, які не шкодять природі. |
|
ТЕМА 4. СОНЦЕ – ДЖЕРЕЛО ЕНЕРГІЇ НА ЗЕМЛІ (8 год.) |
|
|
Поняття про енергію. Сонячна енергія та її перетворення в інші види енергії. Сонце, вітер і вода – невичерпні джерела енергії. Використання енергії Сонця, вітру та рухомої води людиною. Поняття про збереження тепла та електроенергії у побуті. Творчий проект. Захисти природу (малюнки та плакати, що пропагують енергозбереження). Дослідницький практикум. Як зменшити втрати тепла у будинку? (“Запитай у батьків”). |
Учень: характеризує Сонце як невичерпне джерело енергії; називає відновлювальні джерела енергії; має уявлення про перетворення енергії Сонця у інші види енергії; знаходить інформацію та готує в групах розповідь про: шляхи втрати тепла у будинку; способи заощадження тепла і електроенергії у будинку (квартирі); виготовляє плакат, презентує і захищає його зміст, знаходить спосіб його практичного застосування; висловлює власну думку щодо збереження тепла та електроенергії у побуті; застосовує знання для охорони природи та збереження тепла і електроенергії у побуті. |
|
ТЕМА 5. РОСЛИНИ, ТВАРИНИ І СЕРЕДОВИЩА ЇХ ІСНУВАННЯ (24 год.) |
|
|
Різноманітність рослин. Рослини - живі організми. Квіткові рослини. Розмноження квіткових рослин. Умови розвитку рослин. Пристосування квіткових рослин до різних умов. Різноманітність культурних рослин. Хвойні рослини. Значення хвойних рослин для природи. Тварини. Різноманітність тварин. Комахи. Риби. Птахи. Звірі (ссавці). Поділ тварин за способом живлення (рослиноїдні, м’ясоїдні (комахоїдні, хижі), всеїдні тварини. Ланцюги живлення. Розмноження і розвиток тварин (комах, риб, птахів, звірів). Свійські тварини. Походження свійських тварин від диких. Гриби – живі організми. Будова грибів. Значення грибів для природи. Гриби їстівні та отруйні. Бактерії. Значення бактерій для природи. Віруси. Охорона рослинного і тваринного світу. Державні заповідники. Ботанічні сади. Червона книга України. Заповідні території рідного краю. Екскурсія. Ознайомлення з розмаїттям рослинного і тваринного світу рідного краю. Практичні роботи.
Дослідницький практикум. Як тварини дбають про своє потомство? |
Учень: має уявлення про віруси; знає способи розмноження рослин; рослини і тварини рідного краю, які потребують охорони; правила поведінки у природі; умови розвитку рослин; наводить приклади квіткових і хвойних рослин своєї місцевості; культурних рослини своєї місцевості; найпоширеніших диких тварин своєї місцевості; свійських тварин своєї місцевості; описує зовнішній вигляд, характерні особливості представників комах, риб, птахів, звірів (на прикладах і своєї місцевості); порівнює хвойні і квіткові рослини, встановлює їх відмінність; зовнішній вигляд і особливості будови комах, риб, птахів, звірів і встановлює їх відмінність; характеризує: органи рослини; значення диких і свійських тварин в житті людини (на прикладі своєї місцевості); роботу людини з охорони природи; пояснює роль рослин в утворені поживних речовин і кисню; характеризує значення бактерій для природи; значення грибів для природи; для чого створена Червона книга України, Державні заповідники, ботанічні сади; уміє розмножувати рослини різними способами; розрізняє їстівні та отруйні гриби своєї місцевості; висловлює свої емоції від споглядання об’єктів природи; оцінює свою роль в охороні природи; вплив людини на природу; наводить приклади залежності задоволення потреб людей від природи, в тому числі потреб емоційно-естетичного характеру; бере участь в обговоренні вибору оптимальних форм поведінки, спрямованих на збереження природи; здобуває (за вказівкою вчителя) необхідну інформацію з підручника, інших джерел (енциклопедії, довідники) про тварин і рослин свого регіону, обговорює отримані дані; проводить спостереження під час екскурсії «Різноманітність рослин і тварин рідного краю». |
|
ТЕМА 6. ЛЮДИНА ТА ЇЇ ОРГАНІЗМ (11 год.) |
|
|
Організм людини. Системи органів тіла людини та їхнє значення в житті людини. Опорно-рухова система. Формування постави. Травна система. Харчування. Дихальна система. Попередження захворювань органів дихання. Кровоносна система. Бережне ставлення до серця та його тренування. Шкіра. Значення шкіри для організму людини. Збереження шкіри. Органи чуття. Гігієна органів чуття. Попередження захворювань. Здоровий спосіб життя. Практична робота. Вивчення властивостей шкіри. Практичні завдання:
Дослідницький практикум.
|
Учень: має уявлення про організм людини, як єдине ціле; розрізняє органи людини; системи органів людини (опорно-рухову; нервову; чуття; травлення; дихання; кровообігу); пояснює: відмінність людини від інших тварин; значення для організму людини поживних речовин рослинного і тваринного походження; переваги здорового способу життя; характеризує основні функції і особливості будови системи органів людського тіла; правила надання першої допомоги при нещасних випадках; дотримується правил гігієни; уміє перевіряти власну поставу; бере участь в обговоренні оптимальних форм поведінки, спрямованих на збереження й укріплення здоров’я; здобуває (за вказівкою вчителя) необхідну інформацію з підручника й інших джерел (енциклопедії, довідники) про особливості будови і життєдіяльності організму людини, обговорює отримані дані. |
|
ТЕМА 7. ЗАПИТАННЯ ДО ПРИРОДИ (4 год.) (впродовж року) |
|
|
Учень: працює з інформацією: читає, переказує тексти про природу, ставить запитання до прочитаного; знаходить (за завданням вчителя) в підручнику і додаткових джерелах знань інформацію, яка допомагає шукати відповіді на запитання, готує розповіді та обговорює їх. знаходить і систематизує інформацію за двома і більше заданими джерелами (про значення води у природі, легенди про рослини та тварин, про бактерій, ґрунт); реалізує запропонований учителем спосіб перевірки достовірності інформації; робить висновки на основі отриманої інформації; працює у групах; спостерігає та досліджує об’єкти, які відповідають тематиці запитань, аналізує отримані результати; проводить власні дослідження. |
|
РЕЗЕРВ 3 год. |
4 клас
(68 год., 2 год. на тиждень, резерв – 5 год.)
|
Зміст навчального матеріалу |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
|
ВСТУП (1год.) |
|
|
Взаємозв’язок людини та природи. |
Учень: має уявлення про цінність природи для життя людей та залежність людей від стану навколишнього середовища. |
|
ТЕМА 1. НАША БАТЬКІВЩИНА - УКРАЇНА (16 год.) |
|
|
Україна на карті світу. Карта України. План місцевості. Умовні знаки на плані. Масштаб. План міста (села). Форми земної поверхні України і свого краю. Корисні копалини, їх види. Природне паливо та його запаси в Україні. Використання енергоносіїв людиною. Водойми України. Будова річки. Рівнинні і гірські річки. Енергія води та її використання людиною. Водойми рідного краю. Економне використання води в побуті. Значення водойм та їх охорона. Ґрунт, його види. Значення ґрунтів. Роль людини у збереженні і покращенні ґрунтів. Природні зони України. Карта природних зон. Мішані ліси (Полісся). Рослинний і тваринний світ зони. Господарська діяльність людини в зоні мішаних лісів. Лісостеп. Рослинний і тваринний світ зони. Господарська діяльність людини в лісостепу. Степи. Рослини та тварини степів. Господарська діяльність людини в зоні степу. Охорона природи степу. Гори Кримські і Карпати. Рослинний та тваринний світ. Господарська діяльність людей у гірській місцевості. Заповідники, національні парки України. Практичні роботи.
Дослідницький практикум. Що можна зробити для збереження природи у моєму краї? |
Учень: знає розташування України на карті світу, півкуль і Європи. розрізняє форми поверхні Землі; види корисних копалин; класифікує гори за висотою; наводить приклади (2-3) корисних копалини рідного краю; пояснює значення корисних копалин для господарської діяльності людини; схему будови річки; значення лісів для людини; особливості пристосування тварин і рослин до життя в умовах степу; розуміє значення ґрунту в житті живої природи; досліджує причини забруднення ґрунту; працює з атласом і контурною картою; характеризує природні зони; називає: штучні та природні водні об‘єкти; природні зони України; заповідні території (1); представників рослинного і тваринного світу природних зон; представників рослинного і тваринного світу гір; показує на карті Україну і її столицю; найбільші річки України, Чорне та Азовське моря; свою область; найбільші гори, рівнини і височини України; природні зони; Кримські гори і Карпати; заповідники і національні парки; моделює ситуації щодо збереження і захисту природи. |
|
ТЕМА 2. ПРИРОДА МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ ( 18 год.) |
|
|
Заселення людиною Землі. Чисельність населення Землі, її зміна. Раси. Зовнішні ознаки людей різних рас. Карта півкуль. Материки і океани на карті світу. Океани. Особливості природи океанів. Євразія – найбільший материк. Особливості природи Євразії. Рослинний і тваринний світ Євразії. Африка – найжаркіший материк Землі. Особливості природи материка. Рослинний і тваринний світ Африки. Північна Америка. Особливості природи материка. Рослинний і тваринний світ Північної Америки. Південна Америка. Особливості природи материка. Рослинний і тваринний світ Південної Америки. Австралія – найсухіший материк. Особливості природи материка. Рослинний і тваринний світ Австралії. Антарктида – найхолодніший материк. Особливості природи материка. Рослинний і тваринний світ Антарктиди. Практична робота. Нанесення на контурну карту назв материків. Дослідницький практикум. Мандрівка до материка, про яку ти мрієш. |
Учень: знає чисельність населення світу і України; називає причини, які вплинули на розселення людей; представників рослинного і тваринного світу материків; пояснює залежність господарської діяльності людей від природних умов; пристосування живих організмів до різних умов існування; показує на карті материки і океани; користується атласами, контурними картами, додатковими джерелами інформації, у тому числі мережею Інтернет; складає комп‘ютерні презентації; порівняльні характеристики ознак людей різних рас; розповіді про природу материків і океанів; виступає перед класом з підготовленою інформацією. |
|
ТЕМА 3. НАША АДРЕСА У ВСЕСВІТІ (12 год.) |
|
|
Сонячна система, її склад. Сонце – центральне тіло Сонячної системи, найближча до нас зоря. Планети. Супутники планет. Земля. Добовий і річний рух Землі. Будова Землі. Місяць – природний супутник Землі. Зоряне небо. Сузір’я зоряного неба. Велика та Мала Ведмедиці. Полярна зоря. Горизонт. Сторони горизонту. Компас. Молочний Шлях – наша Галактика. Уявлення давніх людей про Землю і Всесвіт. Сучасні уявлення про Всесвіт. Екскурсія. Вивчення лінії горизонту та орієнтування на місцевості з допомогою компаса. Інформаційний проект. Вивчення небесних тіл за допомогою наземних телескопів та космічних апаратів. Демонстрація просторового розташування зір з допомогою моделі. Дослідницький практикум. Спостереження за зоряним небом (Місяцем), визначення напрямку на північ з допомогою Полярної зорі (“Запитай у батьків”). |
Учень: називає тіла, що входять до складу Сонячної системи; планети Сонячної системи та вказує їхнє місце розташування; першого космонавта Ю.Гагаріна та українських космонавтів; причини змін пір року на Землі; пояснює зміну дня і ночі обертанням Землі навколо осі; видимий рух Сонця на небі обертанням Землі навколо осі; знаходить інформацію про тіла Сонячної системи; про планети та їх дослідження; готує розповіді в групах; характеризує Сонце як одну із зірок у Всесвіті, Молочний Шлях як нашу Галактику; форму та рух Місяця; розпізнає планети на плакатах і фотографіях; Землю за фотографіями; порівнює планети Сонячної системи за розмірами; спостерігає за Місяцем; презентує своє дослідження; розрізняє на глобусі Північну та Південну півкулі, екватор, полюси; особливості планет; 2-3 сузір’я зоряного неба; знає призначення телескопа; уявлення стародавніх людей про Землю та Всесвіт; визначає напрямок на північ за допомогою Полярної зорі; визначає сторони горизонту з допомогою компаса; має уявлення про розширення Всесвіту; місце Землі у Всесвіті; зміну фаз Місяця; будову Землі; розпізнає на небі 3-4 сузір’я; моделює розширення Всесвіту з допомогою надувної кульки. |
|
ТЕМА 4. ТІЛА ТА РЕЧОВИНИ (12 год.) |
|
|
Тіла та речовини. Агрегатні стани речовин та їхня зміна. Молекули і атоми. Розташування молекул у твердих тілах, рідинах та газах. Властивості твердих тіл, рідин і газів. Різноманітність речовин і матеріалів та їхнє використання людиною. Фізичні величини (довжина, площа, об’єм, час) та їхнє вимірювання. Числове значення та одиниці фізичних величин. Вимірювальні прилади. Шкала приладу. Ціна поділки. Досліди, які:
Дослідницький практикум.
|
Учень: наводить приклади фізичних тіл та речовин, з яких вони складаються; необхідності вимірювань довжини, площі, об’єму, часу у побуті; має уявлення про різноманітність речовин у природі; про точність вимірювання лінійних розмірів, площі, об’єму; називає і розпізнає агрегатні стани речовин; називає 3-4 речовини та вказує сферу їхнього застосування; докази існування молекул; прилади для вимірювання лінійних розмірів тіл; одиниці довжини, площі, об’єму, часу та співвідношення між ними; характеризує властивості твердих тіл, рідин і газів; розташування молекул у речовинах в різних агрегатних станах; атоми і молекули як структурні частинки речовини; висловлює гіпотези щодо параметрів, від яких залежать властивості тіл; перевіряє гіпотези на досліді; досліджує властивості твердих тіл, рідин та газів; знаходить інформацію про властивості речовин та їх використання людиною на практиці; готує в групах розповідь про властивості речовин; відповідає на запитання; задає запитання; презентує результати власних досліджень і спостережень. визначає ціну поділки лінійки, годинника (секундоміра), мензурки, медичного шприца; записує результати вимірювань у таблицю; аналізує і порівнює результати, записані у таблиці; вимірює лінійні розміри, площу, об’єм тіл, час; знаходить інформацію у додаткових джерелах про вимірювальні прилади, готує доповідь; систематизує інформацію (складає таблиці, малює схеми); виступає з повідомленнями за заданою темою. |
|
ТЕМА 5. ЗАПИТАННЯ ДО ПРИРОДИ (5 год., тематика за вибором учителя) |
|
«Речовини навколо нас», інформаційно-пізнавальний проект (“Запитай у батьків”):
|
Учень: працює з інформацією: читає, переказує тексти про природу, ставить запитання до прочитаного; знаходить (за завданням вчителя) в підручнику і додаткових джерелах знань інформацію, яка допомагає шукати відповіді на запитання, готує виступи та обговорює їх, презентує результати своїх досліджень; знаходить і систематизує інформацію за двома і більше заданими джерелами (про значення лісів для Землі; про використання вогню і тепла людиною; про штучні матеріали; про екологію водойм; про вплив тварин на ґрунт; про пісковий, водяний, сонячний, вогняний годинники; про речовини та їхні властивості); реалізує запропонований учителем спосіб перевірки достовірності інформації; робить висновки на основі отриманої інформації; використовує інформацію, представленою в різних форматах: текст, схеми, таблиці; робить висновок (приєднується до одного з висновків) на основі отриманої інформації; приводить декілька аргументів для підтвердження своєї думки; працює у групах; спостерігає та досліджує об’єкти, які відповідають тематиці запитань, аналізує отримані результати; проводить власні дослідження. |
PAGE 1