ІДОЛИ та метод пізнання Висновок Список використаної літератури-
Работа добавлена на сайт samzan.net:
ЗМІСТ
Вступ
Френсіс бекон
Вчення Ф.Бекона про "ІДОЛИ" та метод пізнання
Висновок
Список використаної літератури:
ВСТУП
ХVII та ХVII століття – епоха видатних досягнень у філософії , науці і культурі Нового часу. ХVII століття визначається як століття геніїв та вільнодумців, а ХVII століття – як століття Просвітництва. Інтелектуальний і духовний потенціал цієї епохи своїм джерелом має значною мірою процеси розвитку буржуазних економічних відносин і видатні наукові відкриття Коперніка і Галілея. Виникає не лише справді наукове природознавство, а й обгрунтування наукою та філософськи осмислена якісно нова картина природи.
Методологія філософії Нового часу – одна із суттєвих передумов не лише розробки нової теорії пізнання, а й нової онтології та похідної значною мірою від них картини світу. Той конкретний емпіричний матеріал, який накопичувало наукове пізнання, слід було структурно упорядкувати згідно з певними методологічними правилами, принципами, що забезпечували б пояснення його. Це бачення зумовлює своєрідність нової онтології і нової картини світу, останні ж, у свою чергу, впливають на характер тлумачення і способи бачення емпіричного матеріалу науки і на оцінку засобів і методів, які застосовувалися в науці.
Філософія Нового часу протиставляє себе середні віковому світобаченню негативним відношенням до схоластики. Схоласти бачили істину в Богові і шукали її в книгах. Пантеїзм епохи Відродження бачив істину також в Богові, але шукали її в світі. Бекон утверджує істину в речах і необхідність шукати її в природі. Схоластиці він протиставляв концепцію, яка базувалася на дослідному пізнанні.
ФРЕНСІС БЕКОН
В силу ряду історичних обставин емпіризм в Новий час отримав своє переважне розвиток в Англії. Він став продовженням середньовічного номіналізму, який мав переважний вплив саме в цій країні. Представники емпіризму Нового часу, як і завжди, виходили з того, що основою і джерелом усіх наших знань про світ є досвід. Саме слово «емпірія» в перекладі з грецького означає саме «досвід». Але оскільки досвід буває зовнішній і внутрішній, інтелектуальний і містичний, слід уточнити, що в емпіризмі під досвідом розуміють насамперед зовнішній досвід, який ми отримуємо за допомогою органів чуття. Іноді цю позицію в теорії пізнання позначають терміном «сенсуалізм» від латинського sensus, що значить почуття. Але вдаватися в тонкощі відмінності між «емпіризмом» і «сенсуалізмом» ми тут не будемо.Якщо виходити з того, що почуття - це головні свідки і гаранти достовірності наших знань про світ, то природною буде переконаність в існуванні цього зовнішнього світу, причому ще до нашої появи та участі в його долі. Тим не менше, не всі емпірики Нового часу були матеріалістами. Історія англійського емпіризму показала, що виходячи з чуттєвого досвіду, можна прийти не тільки до матеріалізму, але і до скептицизму, а також до того, що називають суб'єктивним ідеалізмом.Родоначальником англійського емпіризму прийнято вважати Френсіса Бекона (1561-1626). Він належав до знатного англійської сімейству. Батько Бекона був великим сановником - лордом-хранителем великої королівської печатки. Молоді роки Бекон провів у Франції, де був свідком боротьби між католиками і гугенотами. Повернувшись до Англії, він почав робити політичну кар'єру спочатку в якості адвоката, а потім як член палати громад. При Якові I (Шотландському) він досяг вершини своєї кар'єри, ставши лордом-канцлером Англії.Характерним фактом з біографії Бекона є те, що в своєму сходженні по політичній драбині, Бекон спирався на підтримку улюбленця королеви Єлизавети лорда Ессекса. Але коли Ессекс був оголошений державним зрадником і постав перед судом, Бекон виявився обвинувачем на цьому процесі. Зазначений факт і деякі інші дав привід Гегелю в його лекціях з історії філософії говорити про Бекона як людині невдячній і слабохарактерний. Треба сказати, що під кінець життя Бекон і сам був звинувачений в інтригах і хабарництві, яке останнім часом у нас іменують менш образливим словом «корупція». Що стосується Бекона, то він був посаджений у Тауер, засуджений до великого грошового штрафу, позбавлений парламентських повноважень і звільнений з суду. Через кілька днів його випустили і штрафу теж вдалося уникнути, але після цих колотнеч він уже присвячував себе тільки науковим заняттям. Бекона часто характеризують як останнього філософа Відродження і першого філософа Нового часу. І це відповідає дійсності, оскільки, подібно багатьом діячам Відродження, він поєднав у своїй особистості пристрасть до збагачення з пристрастю до осягнення істини. Незважаючи на зайнятість по службі, Бекон все життя займався наукою, і, можна сказати, став жертвою цієї своєї пристрасті. Справа в тому, що він помер від застуди, а застудився через те, що в наукових цілях набивав курку снігом. Останнім Бекон хотів довести, що м'ясо краще зберігається в холоді. Адже він був не тільки теоретиком, але і практиком експериментування.
Наука, на думку Бекона, не повинна служити цілям обгрунтування Бога, також бути знанням заради знання. Кінцева мета науки - винаходи і відкриття. Мета ж винаходів і відкриттів - людська користь: задоволення потреб і покращення життя людей. Однак, на думку Бекона, сучасна йому наука не спорсобна вирішувати такі завдання. Необхідно перебудувати будинок науки, а для цього необхідно виконати два види робіт: критичну роботу і позитивну. Критична частина філософії Бекона спрямована на вироблення рекомендацій щодо подолання недосконалостей науки. Тут можна виділити два основних напрямки: критику схоластичного методу пізнання і вчення про ідолів або примар. Бекон повністю відкидає середньовічну схоластику з її основним методом - арістотелівської силлогистикой. Для нього сіллогістіка - метод, абсолютно не придатний для відкриття нового. Сам він висловлювався навіть ще різкіше: «Логіка, якої тепер користуються, швидше служить зміцненню та збереженню помилок, мають свою основу в загальноприйнятих поняттях, ніж відшукання істини. Тому вона більш шкідлива, ніж корисна ».Свій підхід до проблем науки Бекон виклав у трактаті «Новий органон», що вийшов в 1620 році.
Вчення Ф.Бекона про "ІДОЛИ" та метод пізнання
Аналізуючи сучасний йому стан науки, Бекон характеризує її як мертву, непорушну, як статуя, порівнює з вмглядом Сцілли – з лицем діви і тілом, що переходить у звірине. Отже, за загальним положенням науки , яка начебто має гарний, привабливий вигляд, криються пусті слова. Наука займається зіставленням давно відкритих речей, а не пошуком шляхів до нових відкриттів. Адже кінцева мета науки – винаходи та відкриття, задоволення потреб і покращення життя, а не людська користь. Оскільки в сучасному стані наука не здатна вирішувати позитивні завдання, слід її перебудувати.
Критична, руйнівна частинна філософської системи Бекона спрямована на виявлення причин людських помилок і на вироблення рекомендацій для їх переборення. В його творчості виділяють два основних напрями: вчення про “ідолів” (або привиди) і критика схоластичного методу пізнання.
Головною перепоною на шляху пізнання природи є засміченість відомості так званими “ідолами” – спотвореними образами дійсності, хибними уявленнями й поняттями. Людина помиляється через тупість, недостатність знань, обмеженність.
Розділяють чотири види “ідолів”: “ідоли” роду, “ідоли” печери,
“ідоли” ринку, “ідоли” театру (теорій).
“ІДОЛИ” РОДУ – це хибні уявлення про світ, притаманні цілому людському роду, вони є результатом обмеженості людського розуму і органів чуття. Ця обмеженість проявляється насамперед в антропоморфізаціі речей, тобто в наділенні природних явищ людскими характеристиками; приймаються до уваги лише ті сни , які збулись, але забувають ті, які не підтвердились. Для зменішення шкоди, нанесеної пізнанню “ідолами” роду, людям необхідно зіставляти показання органів чуттів з предметами навколишнього світу і тим самим перевіряти їх вірність.
“ІДОЛИ” ПЕЧЕРИ (особистого світогляду) – це спотворені уявлення про дійсність, пов’язані з сіуб’єктивністю сприйняття довкілля. У кожної людини є своя печера, тобто свій суб’єктивний внутрішній світ, що накладає відбиток на всі його судження про речі і процеси дійності.Нездатність людини вийти за межі своєї суб’єктивності і є причиною даного виду помилок.
“ІДОЛИ” РИНКУ - це забобони суспільних відносин, які є наслідком розмов – випадкового і неправильного вживання слів, промов тощо. Люди в одні і ті ж слова вкладають різний зміст, і це спричиняє пусті і безпідставні суперечки та відволікає від вивчення природи і правильного її розуміння. Цим самим Бекон критикує схоластичне словоблуддя на зразок того: “Чи зможе Бог створити камінь, який не зможе підняти?” – яке, як правило, відбувалося в місцяхскупчення людей – на ринках, площях.
“ІДОЛИ” ТЕАТРУ (теорій) – це різні догми попередніх теорій і філософій, які виникають внаслідок некритичного запозиченняїх ідей. Згідно з Бекеном, кожна філософська система - це зіграна перед людьми драма чи комедія. Скільки в історії існувало філософських систем, скільки було поставлено драм і комедій з зображенням вигаданих, штучних світів. Але люди ці вистави сприймають як істинні, керуються їх ідеями як основними в своєму житті.
“Ідоли” роду і печер є природними властивостями індивіда подолати їх можна шляхом саоосвіти і самовиховання. “Ідоли” ринку і театру набуті розумом, завдки пануванню над людиною минулого досвіду: авторитету церкви, мислителів тощо. Подолати їх можна через зміну суспільної свідомості.
Зв’зку з цим Бекон велику увагу приділяє критиці схоластичною філософії, яка є найбільшою перешкодаю на шляху вивчення природи. Головний недолік схоластики Бекон вбачавє її абстракності, в зосередженості всієї розумової діяльності на силогізмах, на виведенні із загальних положень часткових висновків. Схолостичній теорії силогізму Бекон протиставив інуктивний метод.
Успіх науки залежить від досвіду, але він без певного методу – лише блукання у темряві. Як рука без знарядь здатна зробити небагато, так і розум потребує знаряддя, методу, яким є індукція, і віднеї залежить врятування наук.Істинна індукція через чуттєвє і окреме посткпово піднімається до усвідомлення загальних положень, завдяки чому наука стає плідною. Індукція виводить з дослідів, експерементів загальні положення, а потім з цих загальних положень чи принципів – нові досліди і експеременти.
Як родоначальник англійського емпризму Бекон свій метод базує на визнанні вагомої ролі досвіду в пізнанні. Пізнання – ніщо інше, як відображення зовнішнього світу в свідомості людини. Воно починається з чуттєвих показників, із сприцняття зовнішнього світу, але смтанні, і свою чергу, потребують експериментальної перевірки, підтвердження та доповнення.
Великого значення Бекон надає розгляду науки, яка повинна приносити користь людському життю, збагачувати його новими винаходами та благами. Панування людини над природою залежить тільки від науки. Адже сила людини рівноцінні її знанню. Наука , як і сонце, освітлює все. Протиставляючи науку чсуєтності буття, Бекон говорить, що люди науки не прагнуть добра для себе, тоді як натовп політиків, для яких моральні настанови не існують, вважає себе центром світу, і навітьпри загальних нестатках думає лише про себе і врятування свого достатку. Чим є земна велич для того, кому наука дозволяє споглядати Всесвіт? Цим запитанням Бекон в певній мірі повторює Демокріта. Наука знижує, зменьшує страх перед смертю чи нещастям, робить дух людини гнучким і рухомим.
Бекон проводить класіфікацію наук згідно з трьома властивостями розумної душі і виділяє: історію, поєзію, філософію. Історія спирається на пам’ять, поєзія – на фантазію, філософія – на розум.
У свою чергу, філософія, оскільки її об’єктами є Бог і людина, поділяється на філософію природи та пізнання людини. До філософії про людину належать всі науки, які вивчають душу,тіло, пам’ять і т.п.
На противагу цьому предметом теології є віра, а не розум. Бекон іронізує, що ми повинні вірити слову божому, не дивлячись на опір нашого розуму; тим більшу честь ми воздаємо Богові.
Знання філософської теорії Бекона полягає у відкиданні спекулятивного споглядального підходу до світу, характерного для пізьньої середньовічної філософії. Це спричинило до формування філософських поглядів Нового часу.
Висновок
Френсіс Бекон визначив зміст і смисл наукового методу пізнання, виділивши в ньому значення експерименту і вказав на індукцію як головний шлях до гіпотези.
Він визначив мету науки як спосіб принести користь людству. Більшість законів природи, які здаються універсальними, як вияснилося справедливі лише в певних умовах, поки не має причин підозрювати обмеженість або недостатність самого наукового підходу до вивчення природи. "Истина, - писал Френсіс Бекон, - дочь времени, а не авторитета".
Бекону вдалося точно визначив не стільки мету Знання, скільки його роль в майбутньому світі технологій і, перш за все, в капіталістичній Англії
Список використаної літератури:
1) Гриненко Г. В. История философии: Учебник. - 2-е изд., испр. и доп. -М.: Юрбит - Издат, 2005. 685с.
2) Соколов В. В. Европейская философия 15-17 веков: Учебник для вузов. - 3с изд., испр. /В.В. Соколов. - М.: Высш. школа, 2003-428с.
3)ww.coolreferat.comа -- Френсис Бэкон: критика «идолов» разума
4)UAReferats.com -- Френсіс Бекон
5)5ka.at.ua -- Вчення Ф.Бекона про "ІДОЛИ" та метод пізнання
6) www.philosophy.ru
2. Оценка рыночной стоимости станка
3. відбиття називається закономірна реакція організму на подразнення здійснювана через ЦНС
4. Организация производства и реализации семян подсолнечника
5. Контрольная работа по дисциплине Отечественная история ВОПРОС 1
6. Устав Ставропольского Края РФ
7. Контрольная работа- Вибірковий метод визначення попиту.html
8. Контрольная работа по информатике предлагается для выполнения учащимися 10 классов занимающихся по примерно.html
9. а Практическое использование этого явления подразумевает решение следующих задач- преобразования сигна
10. Алифатические нитросоединения.html
11. Порядок освобождения осужденных
12. Миф Софокл Данте конспект Античность 20
13. Вопросы по истории экономики
14. 2014 29012014 15
15. Темперамент и характер
16. Клемент Готвальд и его значение в изменении программы Компартии Чехословакии в 1929 году
17. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук ІваноФранківськ ~ 2007
18. задание. Запишите не только ответы на поставленные вопросы но и весь ход ваших рассуждений если это указа
19. двойной слепой метод 3
20. Лекция 18 ОСНОВНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ГНОСЕОЛОГИИ 1