У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

ІДБойчук Тести розроблені викладачами Житомирського фармацевтичного коледжу ім

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2015-07-10

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 6.4.2025

Міністерство охорони здоров’я України

Житомирський фармацевтичний коледж

ім. Г.С.Протасевича

МАТЕРІАЛИ

тестового контролю рівня фахової майстерності студентів-випускників для комплексного кваліфікаційного екзамену зі спеціальності 5.12010103

„Медико-профілактична справа”


Затверджую

Заст. директора

з навчальної роботи

_____________ І.Д.Бойчук

Тести розроблені викладачами Житомирського фармацевтичного коледжу ім. Г.С.Протасевича з навчальних дисциплін:

Епідеміології з медичною паразитологією –

Решнівецькою Г.В.;

Комунальної гігієни з основами санітарної справи –

Айдаркіною Ж.П.;

Гігієни харчування з методами санітарно-гігієнічних

досліджень – Мосієнко О.О.;

Гігієни праці та промислової санітарії – Решнівецькою Г.В.;

Гігієни дітей та підлітків, дитина та навколишнє середовище

Ситнік С.М.;

Інфекційних хвороб – Свєтловим В.В.;

Дезінфекційної справи – Соколовою І.О.;

Мікробіології з основами вірусології та імунології –

Зінченко В.А.;

Соціальної медицини з організацією охорони здоров’я – Киричуком І.М.;

Аналітичної хімії з технікою лабораторних робіт –
Шляніною А.В.

Радіаційної гігієни з основами екології – Мосієнко О.О.

Тести розглянуто та схвалено на засіданнях циклових методичних комісій медичних, гігієнічних, мікробіологічних та хімічних дисциплін.

Протокол №  ___

від «____» _______ 201__ р.

___________ О.Ф.Козлова

___________ А.В. Шляніна

___________ Л.В.Довженко

___________ Г.В.Решнівецька


ТЕСТИ

контролю знань з

епідеміології з медичною паразитологією

та профілактикою внутрішньолікарняних інфекцій


Варіант № 1

1. В основу класифікації інфекційних хвороб людини Л.В.Громашевським  покладена об’єктивна ознака:

  1.  Специфічна  локалізація збудника
  2.  Джерело збудника інфекції.
  3.  Вид збудника
  4.  Клінічний перебіг захворювання.
  5.  Середовище мешкання збудника.

2. Для імунологічного дослідження організму використовують:

  1.  Серологічні реакції.
  2.  Мікробіологічний метод.
  3.  Мікроскопічний метод.
  4.  Біологічний метод.
  5.  Загальний аналіз крові.

3.Великий вклад у розвиток медичної паразитології вніс:

  1.  Л.В.Громашевський.
  2.  Є.Н.Павловський.
  3.  Д.К.Заболотний
  4.  К.І.Скрябін.
  5.  Л.А.Тарасевич.

4. Вирішальне значення у боротьбі з черевним тифом мають заходи, які спрямовані на:

  1.  Розрив механізму передачі збудника.
  2.  Знешкодження джерела збудника інфекції.
  3.  Нагляд за виписом реконвалісцентів із стаціонару.
  4.  Диспансерний нагляд за перехворілими.
  5.  Санітарно – освітня робота серед населення.

5. Вказати основний метод лабораторної діагностики черевного тифу:

  1.  Біохімічний.
  2.  Люмінесцентний.
  3.  Серологічний.
  4.  Вірусологічний.
  5.  Бактеріологічний.

6.Назвати строки виписки перехворілих  на черевний тиф зі стаціонару:

  1.  На 10 день.
  2.  На 7 день.
  3.  Через 2 місяці.
  4.  Через 1 місяць.
  5.  На 21 день за нормальної температури і наявністю 3 – х негативних бактеріологічних досліджень.


7. Перехворілим на сальмонельоз працівники харчових підприємств і прирівняні до них особи підлягають диспансерному  нагляду протягом:

  1.  10 днів.
  2.  1 місяць.
  3.  2 місяці.
  4.  3 місяці.
  5.  6 місяців.

8. Протиепідемічні заходи при гепатиті А спрямовані :

  1.  Знезараження джерела інфекції.
  2.  Розрив механізму передачі.
  3.  Підвищення несприйнятливості  організму.
  4.  Знезараження джерела інфекції, розрив механізму передачі, підвищення несприйнятливості організму.
  5.  Не проводиться.

9.Інкубацційний період при вірусному гепатиті А триває:

7 – 45 днів.

3 – 5 днів.

50 – 65 днів.

1 – 2 дні.

6 днів.

10. Хворі на поліомієліт найбільш заразні:

Перші дні хвороби.

В інкубаційному періоді.

В періоді реконвалесценції.

На 4 – 5 тижні хвороби.

На 5 – 7 тиждень.

11. Специфічна профілактика проти поліомієліту починається:

На 5 – 7 день тижня.

В перший місяць.

У 3 місяці.

У 6 місяців.

У 12 місяців.

12. При проведенні обстежень на ентеробіоз шляхом досліджень на яйця гельмінта проводять:

Зскрібок зі слизової оболонки та шкіри в дільниці  заднього проходу.

Аналіз сечі.

Загальний аналіз крові.

Біохімічний аналіз крові.

Аналіз фекалій.

13. При виникненні дифтерії в дитячому закладі встановлюється медичне спостереження за контактними протягом:

  1.  1 дня.
  2.  2 дні.
  3.  5 днів.
  4.  7 днів.
  5.  10 днів.

14. Вакцинація проти дифтерії починається:

  1.  З -  3 місяців.
  2.  З -  6 місяців.
  3.  З - 18 місяців.
  4.  З - 12 місяців.
  5.  З -  1 місяця.

15. Для специфічної терапії при дифтерії використовуються:

  1.  Імуноглобулін.
  2.  Вакцина.
  3.  Інтерферон.
  4.  Бактеріофаг.
  5.  Протидифтерійна сироватка.

16. Джерелом збудника кору є:

  1.  Хвора людина.
  2.  Тварина.
  3.  Домашні птахи.
  4.  Рогата худоба.
  5.  Гризуни.

17. Вакцинація  проти кору проводиться:

  1.  У - 3 місяці.
  2.  На  3 – 5 день життя.
  3.  У   12  місяців.
  4.  У   18 років.
  5.  У   3 роки.

18. Ревакцинація проти коклюшу проводиться:

  1.  У  6 місяців.
  2.  У 12 місяців.
  3.  У  18 місяців.
  4.  У   3 роки.
  5.  У   6 років.

19. Інкубаційний період менінгококової інфекції триває:

  1.  1 день.
  2.  2 – 10 днів.
  3.  14 днів.
  4.  21 день.
  5.  25 днів.

20. Щеплення проти туберкульозу починають:

  1.  У 3 місяці.
  2.  У 12 місяців.
  3.  У 18 місяців.
  4.  У 3 роки.
  5.  На 3 – 5 день життя людини.

21. Для виявлення інфікованості організму на туберкульоз застосовується метод:

  1.  Серологічної реакції.
  2.  Біологічної проба.
  3.  Люмінесцентний метод.
  4.  Алергічної проба Манту.
  5.  Бактеріологічний метод.

22. Для активної імунізації проти туберкульозу застосовується:

  1.  Вакцина.
  2.  Сироватка.
  3.  Імуноглобулін.
  4.  Анатоксин.
  5.  Інтерферон.

23. Основний шлях виявлення туберкульозу є :

  1.  Періодичні масові профілактичні обстеження.
  2.  Обстеження тільки декретованої групи.
  3.  Обстеження тільки хворих.
  4.  Обстеження тільки учнів середніх і вищих навчальних закладів.
  5.  Обстеження тільки дорослих.

Варіант № 2

1. Інфекційні хвороби  людини за Л.В.Громашевським розподіляються на:

  1.  2 групи.
  2.  3 групи.
  3.  4 групи.
  4.  5 груп.
  5.  1 групу.

2. Одним із найважливішим заходів боротьби з епідеміями є:

  1.  Ізоляція хворого.
  2.  Лікування хворого.
  3.  Обстеження хворого.
  4.  Дезінфекція.
  5.  Дезінсекція.

3. Перша  ревакцинація проти дифтерії  починається:

  1.  З - 6 місяців.
  2.  З -  12 місяців.
  3.  З – 18 місяців.
  4.  У 3 роки.
  5.  У 6 років.

4. Скарлатина викликається збудником:

  1.  Вірусом.
  2.  Стафілококом.
  3.  Кишковою паличкою.
  4.  Гемолітичним стрептококом.
  5.  Вібріоном.

5. У дитячих колективах, щеплених живою корьовою вакциною, термін карантину:

  1.  5 днів.
  2.  7 днів.
  3.  10 –14 днів.
  4.  17 днів.
  5.  25 днів.

6. Основні профілактичні  заходи проти коклюшу:

  1.  Термінова профілактика.
  2.  Планова імунізація вакциною АКДП.
  3.  Введення імуноглобуліна.
  4.  Госпіталізація.
  5.  Не проводиться.

7. Для проведення специфічної профілактики протиепідемічного паротиту використовується:

  1.  Сироватка.
  2.  Гамма – глобулін.
  3.  Інтерферон.
  4.  Бактеріофаг.
  5.  Вакцина.

8. Менінгококи в навколишньому середовищі:

  1.  Стійки.
  2.  Не стійки.
  3.  Малорезистентні.
  4.  Дуже стійки.
  5.  Можливі повторні захворювання.

9. Збудник туберкульозу в зовнішньому середовищі є:

  1.  Стійкий.
  2.  Не стійкий.
  3.  Малорезистентний.
  4.  Дуже стійкий.
  5.  Відсутня стійкість.


10. Дослідженню на трихоцефальоз підлягає:

  1.  Кал.
  2.  Овочі.
  3.  Грунт.
  4.  Кров.
  5.  Сеча.

11. Гельмінтоз, який викликається контактним гельмінтом:

  1.  Ентеробіоз.
  2.  Аскаридоз.
  3.  Трихоцефальоз.
  4.  Трихінельоз
  5.  Опісторхоз.

12. За осередком висипного тифу проводиться спостереження протягом:

  1.  5 днів.
  2.  7 днів.
  3.  10 –14 днів.
  4.  21 дня.
  5.  25 днів.

13. При виявленні сухих гнид серед дітей дитячого закладу огляд контактних на педикульоз здійснюється протягом:

  1.  5 днів.
  2.  7 днів.
  3.  10 днів.
  4.  14 днів.
  5.  1 місяця.

14. Збудником висипного тифу є:

  1.  Бактерії.
  2.  Спірохети.
  3.  Віруси.
  4.  Рикетсії.
  5.  Мікоплазма.

15. Головний захід у боротьбі з висипним тифом є:

  1.  Дезинфекція.
  2.  Санітарно – гігієнічні заходи.
  3.  Специфічна профілактика.
  4.  Термінова профілактика.
  5.  Виявлення та ліквідація  педикульозу.

16. Диспансерний нагляд за перехворілими на малярію здійснюється після виписки з стаціонару інфекціоністом КІЗа протягом:

  1.  1 місяця.
  2.  3 місяців.
  3.  6 місяців.
  4.  1 року.
  5.  2 років.

17. Тропічну малярію викликає:

  1.  Plasmodium vivax.
  2.  Plasmodium falciparum.
  3.  Plasmodium malarie.
  4.  Plasmodium ovale.
  5.  Salmonella enteritis.

18.Термін нагляду за контактними у вогнищі чуми є:

  1.  1місяць.
  2.  5 днів.
  3.  6 днів.
  4.  10 –14 днів.
  5.  21 день.

19.Резервуаром збудника чуми в природі  є :

  1.  Верблюд, гризуни.
  2.  Комарі.
  3.  Птахи.
  4.  Людина.
  5.  Велика рогата худоба.

20.Механізм зараження сибіркою:

  1.  Фекально – оральний.
  2.  Повітряно – крапельний.
  3.  Трансмісивний.
  4.  Мухами.
  5.  Контактний.

21. Для термінової профілактики сибірки використовуються:

  1.  Антибіотики, гамаглобулін.
  2.  Анатоксин.
  3.  Сироватка і гамаглобулін.
  4.  Антирабічна вакцина.
  5.  Вакцина.

22. Специфічна профілактика правця проводиться за допомогою:

  1.  АКДП, АДП.
  2.  Антибіотиків.
  3.  Імуноглобулінів.
  4.  Інтерферону.
  5.  Сироватки.

23. Імунітет при перенесенні правця:

  1.  Не залишається.
  2.  Стійкий.
  3.  Незначний.
  4.  Дуже стійкий.
  5.  Не залишається, можливі рецидиви і повторні захворювання.

Варіант № 3

1. Строк спостереження за вогнищем дифтерії:

  1.  5 днів.
  2.  7 днів.
  3.  14 днів.
  4.  21 день.
  5.  35 днів.

2.Фактори зовнішнього середовища, які впливають на виникненні і розповсюдження дифтерії, є:

  1.  Вода.
  2.  Грунт.
  3.  Повітря, іграшки.
  4.  Харчові продукти.
  5.  Випорожнення хворих.

3. Епідеміологічний нагляд на туберкульоз передбачає:

  1.  Диспансеризацію хворих.
  2.  Масову флюорографію.
  3.  Щорічну туберкулінодіагностику у дітей.
  4.  Специфічну профілактику та санітарну профілактику.
  5.  Всі відповіді правильні.

4. Основним методом розпізнавання аскаридозу є виявлення яєць аскариди:

  1.  В фекаліях.
  2.  В сечі.
  3.  В зскрібку зі слизової оболонки та шкіри в дільниці заднього проходу.
  4.  В крові.
  5.  В гігієнічних змивах.

5. Матеріал для дослідження на трихінельоз:

  1.  М’ясо.
  2.  Кал.
  3.  Сеча.
  4.  Харкотиння.
  5.  Кров.

6. Назвати гельмінта, який відноситься до класу цестод:

  1.  Бичачий ціп’як.
  2.  Фасціола.
  3.  Гострик.
  4.  Волосоголовець.
  5.  Аскарида.

7. Вказати строки  медичного нагляду за контактними хворими на  черевний тиф:

  1.  7 днів.
  2.  10 днів.
  3.  14 днів.
  4.  21 днів.
  5.  17 днів.

8. Вказати ранішній метод обстеження на черевний тиф

  1.  Посів випорожнення.
  2.  Сеча.
  3.  Гемокультура.
  4.  Загальний аналіз крові.
  5.  Жовч.

9. Термінова профілактика при ботулізмі проводиться введенням:

  1.  Протиботулічної сироватки.
  2.  Бактеріофага.
  3.  Інтерферону.
  4.  Вакцини.

10. Однією із характеристик епідеміологічних особливостей дизентерії є висока захворюваність серед:

  1.  Дітей віком від 2 до 7 років.
  2.  Дітей віком від 7 до 14 років.
  3.  Дорослими.
  4.  Підлітків.
  5.  Дітей до 1 року життя.

11. Назвати джерела інфекції при холері:

  1.  Птахи.
  2.  Тварини.
  3.  Вібріоносісї.
  4.  Гризуни.
  5.  Хвора людина та вібріоносії.

12. Після перенесеної холери залишився імунітет:

  1.  Відсутній.
  2.  Не стійкий.
  3.  Тимчасовий.
  4.  Стійкий.
  5.  Стійкий, але можливі випадки холери.

13. Назвати інкубаційний період при холері:

  1.  10 днів.
  2.  2 дні.
  3.  5 днів.
  4.  6 днів.
  5.  10 днів.

14. Основними носіями лептоспірозу у природних осередках є:

  1.  Рогата худоба.
  2.  Гризуни.
  3.  Дикі тварини.
  4.  Птахи.
  5.  Комахи.

15. Після клінічного одужання від  гепатиту А профілактичні щеплення протипоказані протягом:

  1.  1 місяць
  2.  2 місяця.
  3.  3 місяця.
  4.  6 місяців.
  5.  1 року.

16. Важливе значення при діагностиці гепатиту В має:

  1.  Аналіз сечі.
  2.  Аналіз фекалій.
  3.  Мазок з зіву.
  4.  Загальний аналіз крові.
  5.  Виявлення  H Bs Aq
  6.  І  антитіл до них.

17. Термін нагляду за контактними хворими вірусним гепатитом А , є:

  1.  1 місяць.
  2.  2  тижні.
  3.  2 місяці.
  4.  35 днів.
  5.  3 місяця.

18.Термін госпіталізації хворих на гострий поліомієліт:

  1.  Не менше 40 днів.
  2.  Не менше ніж 20 днів.
  3.  Не госпіталізують.
  4.  2 тижні.
  5.  10 днів.

19.Перша ревакцинація проти поліомієліту починається:

  1.  У 3 місяці.
  2.  У 4 місяці.
  3.  У 5 місяців.
  4.  У12 місяців.
  5.  У 18 місяців.

20. Триденна малярія викликається:

  1.  Plasmodium vivax.
  2.  Plasmodium falciparum.
  3.  Plasmodium ovale.
  4.  Plasmodium malarie.
  5.  Salmonella enteritis.

21. Переносником збудника чуми є:

  1.  Воші.
  2.  Комарі.
  3.  Москіти.
  4.  Мухи.
  5.  Блохи.

22. Спори сибірки в зовнішньому середовищі:

  1.  Стійкий.
  2.  Дуже стійкий.
  3.  Не стійкий.
  4.  Незначна стійкість.
  5.  Зовсім відсутня стійкість.

23. Інкубаційний період при сказі:

  1.  1 день.
  2.  2 дні.
  3.  6 днів.
  4.  7 днів.
  5.  від 10 днів до 1 року.


ТЕСТИ

контролю знань з

комунальної гігієни з основами

санітарної справи


Варіант № 1

1. Запропонуйте споруду, яка сполучає в собі всі три етапи освітлення води:

  1.  Швидкий фільтр.
  2.  Швидкий фільтр з подвійним навантаженням.
  3.  Фільтр АКХ.
  4.  Горизонтальний відстійник.
  5.  Контактний прояснювач.

2.Виберіть прилад, за допомогою якого можна визначити охолоджувальну здатність повітря:

  1.  Термометр.
  2.  Люксметр.
  3.  Барометр.
  4.  Кататермометр.
  5.  Газоаналізатор універсальний.

3. Здатність будівельного матеріалу поглинати і утримувати тепло називається:

  1.  Теплопровідністю.
  2.  Теплоємністю.
  3.  Повітропроникністю.
  4.  Гігроскопічністю.
  5.  Вологоємністю.

4. Назвіть причину появи флюорозу у населення:

  1.  Підвищений вміст нітратів у воді.
  2.  Підвищений вміст фтору у воді.
  3.  Відсутність фтору у воді.
  4.  Підвищений вміст хлору у воді.
  5.  Недостатня кількість йоду у воді.

5. Виберіть споруду, яка забезпечує утилізаційний метод знешкодження твердих покидьок:

  1.  Поля компостування.
  2.  Сміттєспалювальні печі.
  3.  Сміттєпровід.
  4.  Удосконалений смітник ( полігон ).
  5.  Поля фільтрації.

6. Запропонуйте споруду для біологічної очистки стічних вод:

  1.  Пісковловлювач.
  2.  Горизонтальний відстійник.
  3.  Вертикальний відстійник.
  4.  Аерофільтр.
  5.  Скубер.

8. Норма КПО у житловому приміщенні не менше:

  1.  5 %
  2.  4 %
  3.  3 %
  4.  2 %
  5.  0,5 %

9. Кратність обстежень аптеки з одночасним відбором проб на бактеріологічний контроль повинна бути не менше:

1. 1 разу на місяць.

2. 2 разів на місяць.

3. 2 разів на квартал.

4. 2 разів на рік.

5. 1 разу на рік.

Варіант № 2

1. Запропонуйте споруду для знищення фітопланктону у річній воді:

  1.  Мікрофільтр.
  2.  Фільтр АКФ.
  3.  Відстійник.
  4.  Скубер.
  5.  Електрофільтр.

2. Здатність будівельного матеріалу пропускати тепло називається:

  1.  Вологоємністю.
  2.  Гігроскопічністю.
  3.  Повітропроникністю.
  4.  Теплоємністю.
  5.  Теплопровідністю.

3. Глибина житлової кімнати не повинна бути більше ніж:

  1.  7м
  2.  6м
  3.  5м
  4.  4м
  5.  3м

4. Співвідношення органічного азоту до азоту гумусу називається:

  1.  Вологоємністю грунту.
  2.  Гігроскопічністю грунту.
  3.  Санітарним числом.
  4.  Індексом забруднення.
  5.  Хімічним складом грунту.

5. Виберіть споруду, яка використовується для грунтового методу “очистки” та знешкодження стічних вод:

  1.  Поля фільтрації.
  2.  Аеротенки.
  3.  Грати.
  4.  Горизонтальні відстійники.
  5.  Пісковловлювачі.

6. Температура нагрівальних приладів в приміщенні при централізованому водяному опаленні не повинна перевищувати:

  1.  50оС
  2.  60оС
  3.  70оС
  4.  80оС
  5.  90оС

7. Метгемоглобін у крові утворюється з:

  1.  Вуглекислим газом.
  2.  Чадним газом.
  3.  Окисом азоту.
  4.  Двоокисом сірки.
  5.  Вільним хлором.

8. Заміна брудної білизни хворим у відділеннях проводиться не рідше 1 разу:

  1.  На місяць.
  2.  На тиждень.
  3.  На 2 тижні.
  4.  На 2 місяці.
  5.  На 3 тижні.

Варіант № 3

1. Виберіть прилад, за допомогою якого роблять заміри вологості в приміщенні, де швидкість руху повітря більше 0,2 м/с:

  1.  Термограф.
  2.  Психрометр Ассмана.
  3.  Психрометр Августа.
  4.  Анемометр.
  5.  Гігрометр психрометричний.

2. Здатність будівельного матеріалу сорбувати вологу з навколишнього середовища називається:

  1.  Теплопровідністю.
  2.  Теплоємністю.
  3.  Повітропроникністю.
  4.  Гігроскопічністю.
  5.  Вологоємністю.

3. Число, яке показує, скільки разів протягом 1 години повітря приміщень було змінене зовнішнім, називається:

  1.  Необхідний об’єм вентиляції.
  2.  Повітрообмін.
  3.  Кратність повітрообміну.
  4.  Інтенсивність повітрообміну.
  5.  Повітряна необхідність.

4. Виберіть споруду, яка забезпечує ліквідаційний метод знешкодження твердих покидьок:

  1.  Поля компостування.
  2.  Поля фільтрації.
  3.  Поля зрошення.
  4.  Удосконалені смітники ( полігони ).
  5.  Сміттєпровід.

5. Запропонуйте споруду для механічної очистки стічних вод окремого будинку:

  1.  Мікрофільтр.
  2.  Фільтр АКХ.
  3.  Септик.
  4.  Гравійно-піщаний фільтр.
  5.  Горизонтальний відстійник.

6. Мінімальна житлова площа на 1 студента в гуртожитку становить:

  1.  3м2
  2.  4м2
  3.  5м2
  4.  6м2
  5.  7м2

7. Виберіть технологічні заходи щодо охорони атмосферного повітря від забруднень:

  1.  Розширення СЗЗ.
  2.  Раціоналізація процесу спалювання вугілля.
  3.  Влаштування скубера.
  4.  Озеленення СЗЗ.
  5.  Влаштування гравійно-піщаних фільтрів.

8. Вкажіть допустимий рівень шуму в палаті лікарні вночі:

  1.  25 дБА
  2.  30 дБА
  3.  35 дБА
  4.  40 дБА
  5.  45 дБА


ТЕСТИ

контролю знань з

гігієни харчування з методами

санітарно-гігієнічних досліджень


Варіант № 1

1. Добова потреба в енергії студентки 20 років становить:

1. 3000 ккал

2. 2500 ккал

3. 2000 ккал

4. 3500 ккал

5. 3400 ккал

2. До моносахаридів належать:

1. Крохмаль, клітковина.

2. Пектинові речовини.

3. Сахароза, мальтоза.

4. Лактоза.

5. Глюкоза, фруктоза.

3. Каротини є провітамінами:

1. Ретинолу.

2. Аскорбінової кислоти.

3. Тіаміну.

4. Рибофлавіну.

5. Біотину.

4. Який документ засвідчує, що продукція відповідає вимогам чинних нормативних документів:

1. Державний стандарт.

2. Накладна.

3. Сертифікат відповідності.

4. Ліцензія.

5. Патент.

5. Специфічний смак та запах м’яса і м’ясного бульйону зумовлений:

1. Жирами.

2. Вітамінами.

3. Білками.

4. Екстрактивними речовинами.

5. Мінеральними речовинами.

6. При ураженні хліба пігментоутворюючими бактеріями:

  1.  З’являється специфічний запах.
  2.  З’являються слизисті плями червоного кольору.
  3.  М’якуш стає липким.
  4.  Хліб швидко черствіє.
  5.  Хліб пліснявіє.

7. До консервування харчових продуктів методом підвищення осмотичного тиску належить:

  1.  Соління.
  2.  Висушування.
  3.  Пастеризація.
  4.  Квашення.
  5.  Пресерування.

8. Столові яйця дозволяється зберігати:

  1.  При температурі –1-2о до 30 діб.
  2.  При температурі +2+6о до 10 діб.
  3.  При температурі –1-2о до 10 діб.
  4.  При температурі +2+6о до 7 діб.
  5.  При температурі +2+6о до 30 діб.

9. Особливо швидкопсуючі  продукти при температурі +2+6о зберігаються:

  1.  Від 72 годин до 10 діб.
  2.  Від 6 до 72 годин.
  3.  Від 10 до 30 діб.
  4.  Від 30 діб до 1 тижня.
  5.  Від 24 до 48 годин.

10. Термін зберігання тістечок із заварним кремом становить:

  1.  12 годин.
  2.  36 годин.
  3.  6 годин.
  4.  72 години.
  5.  24 години.

11. Працівники харчових об’єктів повинні змінювати санітарний одяг:

  1.  1 раз на тиждень.
  2.  2 рази на тиждень.
  3.  По мірі забруднення.
  4.  Щоденно.
  5.  3 рази на тиждень.

12. До вторинної обробки харчових продуктів належить:

  1.  Миття.
  2.  Очищення.
  3.  Вимочування.
  4.  Подрібнення.
  5.  Варіння.

13. Оптимальною для сквашування молочних продуктів є температура:

  1.  37 – 38о
  2.  40 – 45о
  3.  20 – 22о
  4.  18 – 20о 
  5.  25 – 27о

14. Для профілактики картопляної хвороби в пшеничний хліб дозволяється додавати:

  1.  Оцет.
  2.  Лимонну кислоту.
  3.  Натрію гідрокарбонат.
  4.  Їдкий натр.
  5.  Молочну кислоту.

15. Температура других страв на роздачі повинна становити:

  1.  75 – 80о
  2.  60 - 65 о
  3.  50 - 60 о
  4.  45 - 50 о
  5.  90 - 95о

16. Уровська хвороба – це:

  1.  Токсикоінфекція.
  2.  Мікотоксикоз.
  3.  Бактеріотоксикоз.
  4.  Отруєння немікробної етіології.
  5.  Харчове отруєння нез’ясованої етіології.

17. Позеленіла картопля містить токсичну речовину:

  1.  Фагін.
  2.  Амігдалін.
  3.  Соланін.
  4.  Фазин.
  5.  Кофеїн.

18. В лабораторії ветеринарно – санітарної експертизи на ринках всі харчові продукти перевіряють на вміст:

  1.  Нітратів.
  2.  Радіонуклідів.
  3.  Пестицидів.
  4.  Важких металів.
  5.  Афлотоксинів.

19. Температура води для миття столового посуду має становити:

  1.  60 - 65 о
  2.  80 - 90 о
  3.  40 - 45 о
  4.  30 - 35 о
  5.  18 - 20 о

20. Фузаріотоксикози виникають при вживанні:

  1.  Несвіжого м’яса.
  2.  Зернових продуктів, уражених мікроскопічними грибками.
  3.  Молочних продуктів.
  4.  Кремових виробів.
  5.  Овочів.

21. Причиною виникнення стафілококових інтоксикацій є:

  1.  Хімічні речовини тваринного походження.
  2.  Хімічні речовини рослинного походження.
  3.  Продукти життєдіяльності грибків.
  4.  Розмноження на харчових продуктах мікроорганізмів.
  5.  Ентеротоксини, що продукуються мікроорганізмами.

22. Ботулізм може виникати  при вживанні:

  1.  Герметично закупорених продуктів консервування.
  2.  Овочевих салатів.
  3.  Молочних продуктів.
  4.  Кондитерських виробів.
  5.  Зернових продуктів.

Варіант № 2

1. Щодобова потреба в енергії для чоловіка, віком 18 – 29 років, що займається розумовою працею, становить:

  1.  3000 ккал
  2.  2000 ккал
  3.  2450 ккал
  4.  3500 ккал
  5.  4000 ккал

2. До жиророзчинних вітамінів належить:

  1.  Аскорбінова кислота.
  2.  Фолієва кислота.
  3.  Нікотинова кислота.
  4.  Тіамін.
  5.  Ретинол.

3. Основним джерелом моносахаридів є:

  1.  Фрукти, плоди
  2.  Зернові продукти.
  3.  Молочні продукти.
  4.  М’ясо.
  5.  Риба.

4. Оптимальне співвідношення кальцію, магнію, фосфору в харчовому раціоні становить:

  1.  1 : 0,5 : 1,5
  2.  1 : 1 : 1
  3.  1 : 1,5 : 5
  4.  1 : 1 : 4
  5.  1 : 1 : 2

5. При розкладанні 1г жиру утворюється енергії:

  1.  4 ккал
  2.  9 ккал
  3.  1 ккал
  4.  10 ккал
  5.  6 ккал

6. Порядок та кратність проходження медичних оглядів працівниками харчових об’єктів регламентується наказом МОЗУ:

  1.  № 16 від 05.02.88.
  2.  № 282 від 19.05.96.
  3.  № 26 від 05.01.96.
  4.  № 139 від 19.06.93.
  5.  № 280 від 23.07.02.

7. Не дозволяється працювати на харчових об’єктах хворим на:

  1.  Гіпертонію.
  2.  Вегетосудинну дистонію.
  3.  Сифіліс.
  4.  Остеохондроз.
  5.  Неврастенію.

8. Термін зберігання ковбасних виробів залежить від вмісту:

  1.  Крохмалю.
  2.  Вологи.
  3.  Нітриту натрію.
  4.  Натрію хлориду і води.
  5.  Спецій.

9. Термін зберігання молока пастеризованого при температурі +2+6 становить:

  1.  24 години.
  2.  36 годин.
  3.  48 годин.
  4.  12 годин.
  5.  18 годин.

10. Перші страви під час їх реалізації повинні мати температуру:

  1.  75о
  2.  65о
  3.  7 – 14о
  4.  20 – 250
  5.  37 – 38о

11. Яйця не бракуються, якщо вони мають:

  1.  Тріщини.
  2.  Гнилісний запах.
  3.  Кров’яне кільце.
  4.  Змішування жовтка і білка.
  5.  Брудну шкаралупу.

12. Поточний санітарний нагляд за транспортуванням харчових продуктів виконує:

  1.  Дезінфекційне відділення.
  2.  Відділення комунальної гігієни.
  3.  Відділення гігієни харчування.
  4.  Відділення гігієни дітей та підлітків.
  5.  Відділення гігієни праці.

13. Визначіть кратність прослуховування курсів з санітарного мінімуму для працівників харчових об’єктів:

  1.  До приймання на роботу.
  2.  Щороку.
  3.  2 рази на рік.
  4.  До приймання на роботу і кожні 2 роки.
  5.  Щомісячно.

14. Напівфабрикати виготовляють:

  1.  Буфети.
  2.  Їдальні – доготівельні.
  3.  Ресторани.
  4.  Вагони – ресторани.
  5.  Фабрики – заготівельні.

15. Готові страви дозволяється тримати на плиті:

  1.  12 годин.
  2.  10 годин.
  3.  2 – 3 години.
  4.  6 годин.
  5.  18 годин.

16. В асептичних умовах повинні виготовлятись:

  1.  Закваски для виробництва кисломолочних продуктів.
  2.  Ковбаси.
  3.  Хлібобулочні вироби.
  4.  Банкові консерви.
  5.  Безалкогольні напої.

17. Кришки з гумовими прокладками для консервування банок, які в подальшому стерилізують в автоклаві, попередньо:

  1.  Прожарюють в сушильній шафі.
  2.  Кип’ятять 2 – 3 хвилини.
  3.  Кип’ятять 30 хвилин.
  4.  Обробляють 0,2 % розчином хлораміну.
  5.  Миють теплою водою з содою.

18. Фунгіциди використовують для знищення:

  1.  Бур’янів.
  2.  Комах.
  3.  Гризунів.
  4.  Грибків.
  5.  Кліщів.

19. Пастеризація здійснюється шляхом нагрівання продуктів до температури:

  1.  100о
  2.  100о і більше.
  3.  До 65.о
  4.  65 – 95о
  5.  95 – 100о

20. До методу консервування харчових продуктів зміною концентрації іонів водню належить:

  1.  Квашення.
  2.  Соління.
  3.  Зацукрення.
  4.  Висушування.
  5.  Охолодження.

21. Інкубаційний період при стафілококових токсикозах становить:

  1.  10 – 12 годин.
  2.  2 – 4 години.
  3.  12 – 24 години.
  4.  24 – 36 годин.
  5.  6 – 18 годин.

22. Афлотоксикози найчастіше виникають при вживанні:

  1.  Несвіжих м’ясних виробів.
  2.  Рибних продуктів.
  3.  Кондитерських виробів.
  4.  Зернових продуктів.
  5.  Фруктів, плодів.

23. Причиною виникнення токсикоінфекцій є:

  1.  Розмноження на харчових продуктах специфічних мікроорганізмів.
  2.  Токсини, що виробляються мікроорганізмами.
  3.  Продукти життєдіяльності мікроскопічних грибків.
  4.  Хімічні речовини рослинного походження.
  5.  Хімічні речовини тваринного походження.

24. До отруйних рослин належать:

  1.  Кропива, ромашка.
  2.  Дурман, беладона.
  3.  Гірчак, календула.
  4.  Шипшина, фіалка.
  5.  Первоцвіт, пижмо.

Варіант № 3

1. Дисахариди містяться в:

  1.  Фруктах.
  2.  Плодах, ягодах.
  3.  Картоплі.
  4.  Зернових продуктах.
  5.  Молоці, цукрі.

2. Добова потреба людини у воді в середньому становить:

  1.  1л
  2.  2,5л
  3.  0,5л
  4.  4л
  5.  1,5л

3. Основними джерелами кальцію є:

  1.  Зернові продукти.
  2.  Молочні продукти.
  3.  Рибні продукти.
  4.  М’ясні продукти.
  5.  Фрукти, овочі.

4. До полісахаридів належить:

  1.  Крохмаль.
  2.  Глюкоза.
  3.  Фруктоза.
  4.  Сахароза.
  5.  Лактоза.

5. Геохімічні ендемії виникають внаслідок надлишку або нестачі:

  1.  Білків.
  2.  Вуглеводів.
  3.  Вітамінів.
  4.  Жирів.
  5.  Мінеральних речовин.

6. До поняття “режим харчування” належить:

  1.  Засвоюваність їжі.
  2.  Збалансованість харчування.
  3.  Калорійність раціону.
  4.  Кратність прийомів їжі.
  5.  Відповідність фізіологічним нормам за складом продуктів в раціоні.

7. Стерилізація харчових продуктів здійснюється при температурі:

  1.  60 – 65о
  2.  100о і більше.
  3.  До 100.о
  4.  70 – 75о
  5.  60 – 85о

8. Швидкопсуючі продукти зберігаються при температурі +2+6:

  1.  Від 72 годин до 30 діб.
  2.  Від 6 до 72 годин.
  3.  Від 10 до 30 діб.
  4.  Від 24 до 48 годин.
  5.  Від 1 місяця до 1 року.

9. Хлібопекарські властивості борошна залежать від вмісту в ньому:

  1.  Вуглеводів.
  2.  Вітамінів.
  3.  Клейковини.
  4.  Води.
  5.  Мінеральних речовин.

10. Біологічний бомбаж банкових консервів виникає внаслідок:

  1.  Перемерзання банки.
  2.  Недотримання режиму стерилізації.
  3.  Механічного пошкодження.
  4.  Розгерметизації.
  5.  Наявності хімічних домішок.

11. Термін зберігання тістечок з вершковим кремом при температурі +2+6о становить:

  1.  36 годин.
  2.  12 годин.
  3.  72 години.
  4.  24 години.
  5.  6 годин.

12. Показники якості харчових продуктів регламентуються в:

  1.  Протоколах досліджень.
  2.  Сертифікатах якості.
  3.  Наказах МОЗ.
  4.  Державних стандартах.
  5.  Санітарних правилах і нормах.

13. При багаторазовому використанні фритюрних жирів відбувається:

  1.  Бродіння.
  2.  Термічне окислення.
  3.  Гниття.
  4.  Висушування.
  5.  Осалювання.

14. Картопляна паличка вражає:

  1.  М’ясо.
  2.  Рибу.
  3.  Хліб.
  4.  Молоко.
  5.  Сир.

18. Нітрит натрію застосовують в ковбасному виробництві:

  1.  Для надання забарвлення.
  2.  Як наповнювач.
  3.  Для надання консистенції.
  4.  Як консервант.
  5.  Як запашну речовину.

19. Температура холодних страв на роздачі має становити:

  1.  25 – 30о
  2.  20 – 25о
  3.  18 – 20о
  4.  7 – 14о
  5.  16 – 18о

20. Найбільш ефективним способом теплової обробки харчових продуктів при виготовленні страв є:

  1.  Смаження.
  2.  Варення в бульйоні.
  3.  Варіння на пару.
  4.  Припускання.
  5.  Тушіння.

21. Метод консервування, при якому використовується дія на мікроорганізми підвищеної температури – це:

  1.  Квашення.
  2.  Соління.
  3.  Вакуумна сушка.
  4.  Сублімаційна сушка.
  5.  Стерилізація.

22. До виробничих приміщень підприємств громадського харчування належить:

  1.  Торговий зал.
  2.  М’ясний цех.
  3.  Душова кімната.
  4.  Холодильна камера.
  5.  Вентиляційна.

23. При вживанні бомбажних консервів може виникнути:

  1.  Сальмонельоз.
  2.  Стафілококовий токсикоз.
  3.  Ботулізм.
  4.  Фузаріотоксикоз.
  5.  Ерготизм.

24. Стафілококова інтоксикація виникає при вживанні неякісних:

  1.  М’ясних продуктів.
  2.  Кондитерських виробів з кремом.
  3.  Рибних продуктів.
  4.  Овочів.
  5.  Круп.

25. До мікотоксикозів належить:

  1.  Ботулізм.
  2.  Фузаріотоксикоз.
  3.  Сальмонельоз.
  4.  Стафілококовий токсикоз.
  5.  Гафська хвороба.

26. Санітарна бойня призначена:

  1.  Для забою хворих тварин.
  2.  Для забою здорових тварин.
  3.  Для утримання здорових тварин.
  4.  Для утримання хворих тварин.
  5.  Для утримання тварин, підозрілих на хворобу.

27. Геліотропний токсикоз – це:

  1.  Токсикоінфекція.
  2.  Бур’яновий токсикоз.
  3.  Мікотоксикоз.
  4.  Бактеріотоксикоз.
  5.  Отруєння синтетичною хімічною речовиною.


ТЕСТИ

контролю знань з

гігієни праці з методами

санітарно-гігієнічних досліджень

і основами професійної патології


Варіант № 1

1. Параметри виробничого мікроклімату досліджують за допомогою:

1. Електроаспіратора.

2. Люксметра.

3. Спектрофотометра.

4. Психрометрів.

5. Шумоміра.

2. Перепади температури повітря за висотою робочої зони при всіх категоріях робіт допускаються:

1. До 10оС.

2. До 7оС.

3. До 5оС.

4. До 3оС.

5. До 1оС.

3. Запобігають розвитку гіпертермії такі заходи:

  1.  Повітряне душування.
  2.  Заземлення.
  3.  Демпфірування.
  4.  Гідрознепилювання.
  5.  Кесонування.

4. Тривале пилове навантаження спричинює розвиток:

1. Катаракти.

2. Професійної близорукості.

3. Бурситу.

4. Пневмоконіозу.

5. Вібраційної хвороби.

5. Вміст пилу в повітрі робочої зони досліджують методом:

1. Бактеріологічним.

2. Радіометричним.

3. Фотометричним.

4. Біохімічним.

5. Гравіметричним.

6. Розвитку антракозу сприяє вдихання пилу:

1. Металічного.

2. Вугільного.

3. Бавовняного.

4. Зернового.

5. Коркового.

7. Для захисту органів дихання від дії пилу застосовують:

1. Акваланги.

2. Респіратори.

3. Віброгасники.

4. Протишуми.

5. Захисні екрани.

8. Проби повітря на вміст пилу в повітрі відбирають на висоті:

1. 0,5 м.

2. 1,0 м.

3. 1,5 м.

4. 2,0 м.

5. 2,5 м.

9. Для захисту органу слуху від дії шуму застосовують:

1. Респіратори.

2. Протигази.

3. Заглушки-вкладиші.

4. Захисні окуляри.

5. Дихальні апарати.

10. Вплив вібрації на організм спричинює розвиток:

1. Судомної хвороби.

2. Невриту.

3. Тендовагініту.

4. Вібраційної хвороби.

5. Кесонної хвороби.

11. Природна освітленість нормується:

1. КПО у відсотках.

2. Ватами.

3. Децибелами.

4. Герцами.

5. Кілокалоріями.

12. Люмінесцентні лампи характеризуються:

1. Швидкою амортизацією.

2. Осліпляючою дією.

3. Правильним кольоросприйняттям.

4. Спотворенням кольоросприймання.

5. Теплоутворенням.

13. Хронічне отруєння марганцем характеризується:

1. Ейфорією.

2. Явищами паркінсонізма.

3. Опіками.

4. Втратою зору.

5. Приглухуватістю.

14. Проби повітря на вміст токсичних речовин відбирають за допомогою:

1. Електроаспіратора.

2. Кататермометра.

3. Анемометра.

4. Психрометра.

5. Люксметра.

15. До місцевих припливних пристроїв належать:

1. Витяжні зонти.

2. Витяжні шафи.

3. Витяжні панелі.

4. Аспіраційні кожухи.

5. Повітряні душі.

16. За розмірами СЗЗ промислові підприємства поділяються на:

1. 10 класів.

2. 7 класів.

3. 5 класів.

  1.  3 класи.
  2.  2 класи.

17. Мінімальна площа на 1 робітника повинна становити не менше:

1. 10 м2.

2. 7 м2.

3. 5 м2.

4. 3 м2.

5. 4,5 м2.

18. Тривала дія підвищених рівнів шуму спричинює у механізаторів розвиток:

1. Професійної приглухуватості.

2. Судомної хвороби.

3. Бурситу.

4. Стоматиту.

5. Ністагму.

19. Зниженню рівня вібрації в сільськогосподарських машинах сприяють:

  1.  Пружинно-гідравлічні амортизатори.
  2.  Заземлювачі.
  3.  Кондиціонери.
  4.  Поглиначі потужності.
  5.  Дільники.

20. Основним шляхом надходження в організм парів свинцю є:

  1.  Органи дихання.
  2.  Травний канал.
  3.  Шкіра.
  4.  Слизові оболонки.
  5.  Шкіра і травний канал.

21. Заборонено використовувати працю підлітків на:

  1.  Сільськогосподарських роботах.
  2.  Підземних роботах.
  3.  У механічних цехах.
  4.  Текстильному виробництві.
  5.  Швейних фабриках.

22. Пункти хімізації, де наявні хімічні речовини 1,2 класу небезпеки, повинні мати розміри СЗЗ не менше:

  1.  50 м.
  2.  100 м.
  3.  300 м.
  4.  500 м.
  5.  1000 м.

23. Дія ультрафіолетового випромінювання  спричинює в електрозварю-вальників:

  1.  Шумову хворобу.
  2.  Електроофтальмію.
  3.  Кохлеарний неврит.
  4.  Бронхіт.
  5.  Пневмоконіози.

24. Випадки виробничого травматизму розслідуються комісією протягом:

  1.  10 діб.
  2.  9 діб.
  3.  6 діб.
  4.  5 діб.
  5.  3 діб.

Варіант № 2

1. Вплив УФ-випромінювання і високих температур спричинює:

  1.  Пневмонію.
  2.  Тепловий удар.
  3.  Невралгію.
  4.  Охолодження.
  5.  Міозит.

2. Для захисту від променистого і конвекційного тепла застосовують:

  1.  Водяні завіси.
  2.  Амортизатори.
  3.  Протишуми.
  4.  Респіратори.
  5.  Протигази.

3. Вдихання пилу оксидів заліза викликає:

  1.  Сидероз.
  2.  Остеопороз.
  3.  Колапс.
  4.  Гіпоксію.
  5.  Бурсит.

4. Проби повітря на вміст пилу відбирають за допомогою:

  1.  Електроаспіратора.
  2.  Термоанемометра.
  3.  Шумоміра.
  4.  Радіометра.
  5.  Гігрометра.

5. Причиною силікатозу є вдихання пилу з вмістом:

  1.  Свинцю.
  2.  Алюмінію.
  3.  Бору.
  4.  Силікатів.
  5.  Марганцю.

6. Для пилогасіння у виробничих умовах застосовують:

  1.  Гідрознепилювання.
  2.  Демпфірування.
  3.  Теплоізоляцію.
  4.  Глушники.
  5.  Хвильові відгалужувачі.

7. Згідно СН рівень шуму на постійних робочих місцях не повинен переви-щувати:

  1.  130 дБА.
  2.  120 дБА.
  3.  100 дБА.
  4.  95 дБА.
  5.  80 дБА.

8. Рівні шуму досліджують за допомогою:

  1.  Люксметра.
  2.  Газоаналізатора.
  3.  Шумоміра.
  4.  Анемометра.
  5.  Термографа.

9. Ознакою хронічного отруєння свинцем є:

  1.  Облямівка на яснах темно-синього кольору.
  2.  Виразка шкіри.
  3.  Порушення дихання.
  4.  Спазм акомодації.
  5.  Гіпотермія.

10. Проби повітря на вміст токсичних речовин при роботі стоячи відбирають на висоті:

  1.  2,0 м.
  2.  1,5 м.
  3.  1,0 м.
  4.  0,70 м.
  5.  0,5 м.

11. Люмінесцентні лампи застосовують у приміщеннях з:

  1.  Високими перекриттями.
  2.  Пиловиділеннями.
  3.  Газовиділеннями.
  4.  Підвищеними вимогами до кольоросприйняття.
  5.  Виділенням кіптяви.

12. Повітряні оазиси запобігають розвитку:

  1.  Гіпертермії.
  2.  Гіпотермії.
  3.  Катаракти.
  4.  Кесонної хвороби.
  5.  Шумової хвороби.

13. Бортовими відсмоктувачами обладнують:

  1.  Ковальські горки.
  2.  Гальванічні ванни.
  3.  Печі.
  4.  Металообробні верстати.
  5.  Деревообробні верстати.

14.  Випадки хронічних професійних захворювань розслідуються протягом:

  1.  10 днів.
  2.  7 днів.
  3.  5 днів.
  4.  3 днів.
  5.  1 дня.

15. Розміри СЗЗ збільшуються втричі під час:

  1.  Будівництва нових, недостатньо вивчених підприємств.
  2.  Зміни технології.
  3.  Зміни обладнання.
  4.  Реконструкції підприємства.
  5.  Проектування виробництва.

16. Для вивчення стану захворюваності працівників застосовують такий метод:

  1.  Фізико-хімічний.
  2.  Статистичний.
  3.  Фотометричний.
  4.  Біохімічний.
  5.  Мікроскопічний.

17. Граничною нормою при перенесенні вантажів за один раз для жінок є:

  1.  3 кг.
  2.  10 кг.
  3.  18 кг.
  4.  20 кг.
  5.  25 кг.

18. Нульовим циклом вважають будівельні роботи:

  1.  Проведення підземних комунікацій.
  2.  Штукатурні.
  3.  Малярні.
  4.  Столярні.
  5.  Мулярні.

19. Ширина СЗЗ між житлом і розхідним складом отрутохімікатів становить:

  1.  50 м.
  2.  100 м.
  3.  150 м.
  4.  200 м.
  5.  500 м.

20. При здійсненні поточного держсаннагляду оформляють:

  1.  Акт санобстеження.
  2.  Акт про нещасний випадок.
  3.  Акт розслідування профзахворювання.
  4.  Екстренне повідомлення про  інфекційне захворювання.
  5.  Висновок з проекту

21. Набір загальних і спеціальних санітарно-побутових приміщень залежить від:

  1.  Потужності підприємства.
  2.  Групи виробничих процесів.
  3.  Розмірів СЗЗ.
  4.  Виду продукції.
  5.  Обладнання.

22. Запобігають розвитку професійних отруєнь:

  1.  Екранування.
  2.  Теплоізоляція.
  3.  Засоби шумопоглинання.
  4.  Віброізоляція.
  5.  Заміна токсичних речовин менш токсичними.

23. Наркотичну дію на організм виявляє:

  1.  Бензин.
  2.  Хлор.
  3.  Марганець.
  4.  Свинець.
  5.  Сірководень.

24. Для профілактики пилових захворювань медичні огляди проводять:

  1.  Раз на півроку.
  2.  Раз на рік.
  3.  Двічі на рік.
  4.  Раз на 2 роки.
  5.  Раз на 1,5 року.

Варіант № 3

1. Водяні завіси зменшують потужність ІЧ-випромінювання в:

  1.  5-10 разів.
  2.  10-15 разів.
  3.  15-20 разів.
  4.  20-25 разів.
  5.  25-30 разів.

2. Відношення абсолютної вологості до максимальної виражене у відсотках є:

  1.  Відносною вологістю.
  2.  Точкою роси.
  3.  Дефіцитом насичення.
  4.  Коефіцієнтом поглинання.
  5.  Коефіцієнтом тепловіддачі.

3. Рух повітря біля дверей, відкритих вентиляційних повітроводів вимірюють за допомогою:

  1.  Газоаналізатора.
  2.  Анемометра.
  3.  Електроаспіратора.
  4.  Шумоміра.
  5.  Люксметра.

4. Аерозоль конденсації може утворюватись при виконанні таких операцій:

  1.  Шліфування деталей.
  2.  Буріння породи.
  3.  Обрубка лиття.
  4.  Подрібнення у млинах.
  5.  Плавлення металу.

5. Аерозолі дезінтеграції відрізняються від аерозолів конденсації:

  1.  Меншими розмірами пилових часток.
  2.  Фіброгенністю.
  3.  Меншою фіброгенністю.
  4.  Адсорбуючими властивостями.
  5.  Розчинністю.

6. Основними параметрами шуму є:

  1.  Електрозарядженість.
  2.  Частота і амплітуда коливань.
  3.  Густина потоку.
  4.  Магнітна проникність.
  5.  Енергетична експозиція.

7. Ефективним заходом боротьби  з шумом є:

  1.  Демпфірування.
  2.  Гідрознепилювання.
  3.  Термоізоляція.
  4.  Заземлення.
  5.  Гідрозабійка.

8. Робітники шумових професій підлягають під час медоглядів проведенню:

  1.  Риноскопії.
  2.  Аудіометрії.
  3.  Томографії.
  4.  Рентгенографії придатків пазух носа.
  5.  Гастроскопії.

9. Роботи з вібруючими інструментами слід проводити у приміщеннях з температурою повітря не нижче:

  1.  5оС.
  2.  7оС.
  3.  10оС.
  4.  12оС.
  5.  16оС.

10. Найбільш чутлива до дії вібрації шкіра таких ділянок тіла:

  1.  Верхніх кінцівок.
  2.  Спини.
  3.  Грудей.
  4.  Стопи.
  5.  Нижніх кінцівок.

11. Характерними ознаками тяжкої форми вібраційної хвороби є:

  1.  Сонливість.
  2.  Атрофія м’язів.
  3.  Печія.
  4.  Відчуття заніміння.
  5.  Шум у вухах.

12. Ураження шкіри спричинюють такі промислові отрути:

  1.  Мінеральні кислоти.
  2.  Оксид вуглецю.
  3.  Свинець.
  4.  Марганець.
  5.  Хром.

13. Для визначення вмісту токсичних речовин у повітрі експрес-методом застосовують:

  1.  Психрометри.
  2.  Газоаналізатори.
  3.  Анемометри.
  4.  Актинометри.
  5.  Кататермометри.

14. Випадки гострих професійних захворювань розслідують протягом:

  1.  15 днів.
  2.  10 днів.
  3.  7 днів.
  4.  3 днів.
  5.  24 годин.

15. Підстава для вивчення захворюваності з тимчасовою втратою працездатності:

  1.  Повідомлення про профзахворювання.
  2.  Картка вибулого із стаціонару.
  3.  Листок непрацездатності.
  4.  Акт освідчення в МСЕК.
  5.  Заключний акт медогляду.

16. Показники захворюваності з тимчасовою втратою працездатності розраховують на:

  1.  10 працівників.
  2.  100 працівників.
  3.  200 працівників.
  4.  500 працівників.
  5.  1000 працівників.

17. Рівні освітленості за методом “ват” визначають при відсутності:

  1.  Шумоміра.
  2.  Кататермометра.
  3.  Електроаспіратора.
  4.  Термоанемометра.
  5.  Люксметра.

18. Повітряно-теплові завіси влаштовують для запобігання:

  1.  Пиловиділень.
  2.  Перегрівання робітників.
  3.  Охолодження повітря у приміщенні.
  4.  Газовиділень.
  5.  Вологовиділень.

19. Аварійна вентиляція повинна забезпечити обмін повітря за годину:

  1.  10-разовий.
  2.  8-разовий.
  3.  6-разовий.
  4.  4-разовий.
  5.  2-разовий.

20. Маса вантажу, що переносять підлітки протягом робочого дня, не повинна перевищувати:

  1.  20 кг.
  2.  15 кг.
  3.  10 кг.
  4.  7 кг.
  5.  4,1 кг.

21. Заборонено використання праці жінок:

  1.  У сільському господарстві.
  2.  На кесонних роботах.
  3.  На автотранспорті.
  4.  На потоковому виробництві.
  5.  У хімічній промисловості.

22. Випадки розслідування профзахворювань і отруєнь оформляються такими документами:

  1.  Акт санобстеження.
  2.  Повідомлення про інфекційне захворювання.
  3.  Акт розслідування профзахворювань і профотруєнь.
  4.  Акт про нещасний випадок на виробництві.
  5.  Протокол порушення санітарно-гігієнічних норм і правил.

23. У процесі виробництва цементу обпалювання проводять при температурі:

  1.  1300-1400оС.
  2.  800-1200оС.
  3.  700-1000оС.
  4.  700-800оС.
  5.  500-700оС.

24. Причиною атрофічних ринітів у робітників цементних заводів є вплив пилу, що містить:

  1.  Сполуки 6-валентного хрому.
  2.  Ртуть.
  3.  Свинець.
  4.  Марганець.
  5.  Берилій.


ТЕСТИ

контролю знань з

гігієни дітей та підлітків, дитина та навколишнє середовище


Варіант № 1

1. Маса тіла дитини протягом першого року життя збільшується:

1. У два рази.

2. У три рази.

3. На 3 кг.

4. На 5 кг.

5. На 1 кг.

2. Довжина тіла дитини протягом першого року життя збільшується:

  1.  На 10 см.
  2.  На 15 см.
  3.  На 25 см.
  4.  У два рази.
  5.  У три рази.

3. Оцінку фізичного розвитку дитини проводять:

  1.  За шкалою регресії.
  2.  Методом сигмальних відхилень
  3.  Комплексним методом
  4.  За шкалою регресії, методом сигмальних відхилень, комплексним методом.
  5.  Оцінкою, морфофункціонального стану.

4. Приміщення, призначені для роботи з ПК повинні мати:

  1.  Природне, штучне освітлення.
  2.  Штучне освітлення.
  3.  Люмінесцентне освітлення.
  4.  Природне освітлення.
  5.  Люмінесцентне, лампи накалювання.

5. Лабораторія з хімії в школі розташовується:

  1.  На верхньому поверсі.
  2.  На нижньому поверсі.
  3.  На другому поверсі.
  4.  На кожному поверсі.
  5.  На нижньому та верхньому поверсі.

6. Для дитячих дошкільних  закладів рекомендують використовувати іграшки:

  1.  М’які.
    1.  Музичні, духові (дудки, губні гармошки).
    2.  З пластмаси.
    3.  З пластмаси і гуми.
    4.  М’які, музичні.

7. Дитяче взуття має бути:

  1.  Просторе.
  2.  Тісне.
  3.  М’яким, з широкими носками, підборами висотою 2-3см.
  4.  Без підборів.
  5.  З підборами висотою 4-5 см.

8. Відстань між класною дошкою і першими партами повинна бути:

  1.  Не менше як 2,5 м.
  2.  Не менше як 3,5 м.
  3.  Не менше як 4,0 м.
  4.  Не менше як 0,5 м.
  5.  Не менше як 3,0 м.

Варіант № 2

1. Господарський двір від будинку дитячого закладу розташовують не ближче ніж:

  1.  40 м.
  2.  25 м.
  3.  30 м.
  4.  10 м.
  5.  5 м.

2. Зелені насадження шкільної ділянки займають:

  1.  10% площі.
  2.  20% площі.
  3.  40-50% площі.
  4.  25%площі.
  5.  70% площі.

3. Концентрація вуглекислоти в класних приміщеннях не повинна перевищувати:

  1.  0,2%.
  2.  0,4%.
  3.  0,5%.
  4.  0,07 – 0,1%.
  5.  0,01%.

4.Температура комфорту для школярів в класних приміщеннях:

18 – 20 ОС.

20 – 25 ОС.

16 – 18 ОС.

18 – 23 ОС.

15 – 16 ОС.

5. Для охорони зору школярів необхідно, щоб світло падало:

  1.  З правого боку.
  2.  З лівого боку.
  3.  Прямо.
  4.  Позаду.
  5.  З лівого та правого боку.

6. У 1-4 класах дошку закріплюють на висоті від підлоги:

  1.  90 см.
  2.  100 см.
  3.  50 см.
  4.  85 см.
  5.  30 см.

7. Довжина класного приміщення повинна бути не більшою як:

  1.  12 м.
  2.  6 м.
  3.  10,5 м.
  4.  9 м.
  5.  4 м.

8. Норма площі класної кімнати на одного учня першого класу становить:

  1.  1,4 м2.
  2.  2,4 м2.
  3.  1,0 м2.
  4.  2,0 м2.
  5.  3,5 м2.

Варіант № 3

1. Тривалість уроку у 1-му класі слід скорочувати до:

  1.  45 хвилин.
  2.  До 20 хвилин.
  3.  До 25  хвилин.
  4.  До 35  хвилин.
  5.  До 15 хвилин.

2. При перегляді телевізійних передач учнів слід розсаджувати на відстані:

  1.  1,0 м.
  2.  1,5 – 2 м.
  3.  2-5 м.
  4.  4-7 м.
  5.  8 м.

3. Типова структура уроку з фізичної культури:

  1.  Вступна, основна, виховна.
  2.  Вступна, підготовча, основна, заключна.
  3.  Організаційна, виховна, основна.
  4.  Ознайомча, виховна, основна.
  5.  Виховна, основна, заключна.

4. Одна парта маже бути використана учнями, ріст яких відрізняється на:

  1.  5 см.
  2.  15 см.
  3.  7 см.
  4.  10 см.
  5.  20 см.

5. Для організації раціонального харчування дітей і підлітків складають:

  1.  Бракеражний журнал готових страв.
  2.  Меню-розкладу.
  3.  Бракеражний журнал сирих страв.
  4.  Бракеражний журнал готових страв, меню-розкладу, бракеражний журнал сирих страв, журнал вітамінізації їжі вітаміном “С”.
  5.  Журнал “Здоров’я”.

6. Навчальні меблі відповідно Гостів мають основні розміри:

  1.  Меблі групи А – ріст учнів 130 см.
  2.  Меблі групи Б – ріст учнів 140 см.
  3.  Меблі групи В – ріст учнів 140-160 см.
  4.  Меблі групи Г – ріст учнів 170 см.
  5.  Меблі групи Д –ріст учнів 150 см.

7.Тривалість нічного сну для дітей 7-8 років повинна становити:

  1.  8 годин.
  2.  6 годин.
  3.  12 годин.
  4.  10,5 годин.
  5.  7 годин.

8. При загартовуванні дитини приймати сонячні ванни краще:

  1.  Після їжі.
  2.  Через дві години  після їжі.
  3.  Через 30 хвилин після їжі.
  4.  До їжі.
  5.  За 30 хвилин до їжі.


ТЕСТИ

контролю знань з

інфекційних хвороб


Варіант № 1

1. Переносниками інфекції при висипному тифі є:

  1.  Блохи.
  2.  Комарі.
  3.  Москіти.
  4.  Кліщі.
  5.  Воші.

2. Для оральної регідратації використовується розчин:

  1.  5 % розчин глюкози.
  2.  Розчин Рінгера.
  3.  2% розчин натрію гідрокарбонату.
  4.  Регідрон.
  5.  Альвезін.

3. Злоякісне протікання має форма малярії:

  1.  Трьохденна.
  2.  Овале.
  3.  Чотирьохденна.
  4.  Тропічна.
  5.  Усі вище перераховані.

4. Вкажіть найбільш типовий варіант висипання при менінгококцемії:

  1.  Уртикарна.
  2.  Розеольозна.
  3.  Везикульозна.
  4.  Пустульозна.
  5.  Геморагічна.

Варіант № 2

1. Ботулінічний токсин при кип’ятінні руйнується через:

  1.  1-2 хвилини.
  2.  5-7 хвилин.
  3.  10-15 хвилин.
  4.  20-30 хвилин.
  5.  30-40 хвилин.

2. Назвіть протиепідемічні заходи у сім’ях, де має місце випадок захворювання гепатитом В:

  1.  Проведення заключної дезінфекції.
  2.  Знезараження предметів особистої гігієни хворого.
  3.  Обстеження контактних на австралійський антиген (Hbs –антиген).
  4.  Спостереження за контактними протягом 6 місяців.
  5.  Усі відповіді правильні.

3. Збудник СНІДу має найбільший тропізм до клітин:

  1.  Т- супресори.
  2.  Т- хелпери.
  3.  Т- кіллери.
  4.  Тромбоцити.
  5.  Лейкоцити.

4. Основний метод лікування ботулізму:

  1.  Антибіотикотерапія.
  2.  Імунокорегуюча терапія.
  3.  Регідротаційна терапія.
  4.  Серотерапія.
  5.  Вітамінотерапія.

Варіант № 3

1. Найчастіше трапляються такі варіанти клінічних проявів ВІЛ- інфекції:

  1.  Мононуклеозний синдром.
  2.  Респіраторний синдром.
  3.  Гепатолієнальний синдром.
  4.  Діарейний синдром.
  5.  Усі відповіді вірні.

2. Провідними клінічними ознаками лептоспірозу є усі нижчеперераховані, за виключенням:

  1.  Лихоманки.
  2.  Жовтяниці.
  3.  Болі в м’язах.
  4.  Судоми.
  5.  Ураження нирок.

3. Вкажіть, при якому захворюванні найчастіше виникає синдром крупа:

Коронаровірусна інфекція.

Реовірусна інфекція.

Ріновірусна інфекція.

Парагрип.

Респіраторно - синцитіальна інфекція (RS – інфекція).

4. Назвіть форму чуми, при якій людина є найбільш небезпечною для оточуючих:

Шкірна.

Бубонна.

Шкірно-бубонна.

Легенева.

Септична.


ТЕСТИ

контролю знань з

дезінфекційної справи


Варіант № 1

1. Яка з цих умов не впливає на якість проведених дезінфекційних заходів у вогнищі?

  1.  Застосування належної концентрації робочого розчину дезінфектанту.
  2.  Послідовність в проведенні заходів дезінфекції.
  3.  Дотримання експозиції знезараження об’єктів вогнища.
  4.  Забезпечення достатнього контакту дезінфектанту зі збудником.
  5.  Застосування будь-якого відповідного дезінфектанту.

2. Який з запропонованих методів дезінфекції проводиться із застосуванням хімічного засобу?

  1.  Вологе прибирання з провітрюванням.
  2.  Паровий метод камерної дезінфекції.
  3.  Пароформаліновий метод камерної дезінфекції.
  4.  Кип’ятіння в 2% розчині соди
  5.  Всі перераховані засоби

3. Яка з вимог не обов’язкова для хімічного засобу дезінфекції?

  1.  Дезінфікуюча дія в малих концентраціях.
  2.  Зручний агрегатний стан промислового препарату.
  3.  Мала токсичність для людини та тварин.
  4.  Добра розчинність в воді чи здатність створювати з нею емульсію (суспензію).
  5.  Дешевизна у виробництві та зручність у зберіганні.

4. Повторне використання виробів медичного призначення інфекційного відділення можливе після:

  1.  Дезінфекції їх у відповідному розчині.
  2.  Передстерилізаційного очищення виробів і послідуючої стерилізації
  3.  Стерилізації виробів будь-яким методом.
  4.  Дезінфекції виробів, перед стерилізаційної їх очистки і стерилізації.
  5.  Застосування камерного методу дезінфекції.

5. Контроль роботи парових і повітряних стерилізаторів в ЛПЗ щоденно проводять:

  1.  Візуальним та термічним (хімічним) методами.
  2.  Термічним та хімічним методами.
  3.  Бактеріологічним методом.
  4.  Всіма перерахованими методами.
  5.  Візуальним  та бактеріологічним методами.

6. Медична дезінфекція передбачає:

  1.  Знищення комах на будь-якій стадії розвитку.
  2.  Знищення комах та членистоногих небезпечних в епідемічному відношенні.
  3.  Доведення чисельності комах переносників збудника інфекції до рівня безпечного в епідемічному відношенні.
  4.  Боротьбу з комахами та членистоногими, що наносять значну шкоду оточенню, в якому мешкають люди.
  5.  Знищення переносників небезпечних інфекцій.

7. У вогнищі легеневої чуми необхідно провести:

  1.  Дезінфекцію об’єктів вогнища
  2.  Дератизацію вогнища і господарських приміщень.
  3.  Дезінсекцію в приміщеннях вогнища.
  4.  Дератизацію приміщень вогнища, дезінсекцію і дезінфекцію предметів вогнища.
  5.  Стерилізацію предметів побуту вогнища.  

8. Боротьбу з гризунами не проводять:

  1.  Фізичним в тому числі і механічними засобами.
  2.  Хімічним методом.
  3.  Бактеріологічним методом.
  4.  Біологічним методом.
  5.  Всіма перерахованими методами.

Варіант № 2

1. Які мікроорганізми і де знищують методами медичної дезінфекції?

  1.  Патогенні на предметах обстановки вогнища.
  2.  Будь-які на предметах медичного призначення .
  3.  Патогенні на предметах медичного призначення.
  4.  Будь-які на предметах обстановки вогнища.
  5.  Патогенні в вогнищі і навколишньому середовищі.

2. Для виготовлення активованого розчину хлорного вапна (хлораміну) необхідно:

  1.  Додавати у виготовлений розчин певну кількість будь-якої мінеральної кислоти.
  2.  Додавати у виготовлений розчин певну кількість будь-якої солі амонію.
  3.  Збільшити концентрацію робочого розчину в 2 рази.
  4.  Перед застосуванням нагріти виготовлений розчин до відповідної температури.
  5.  Звільнити виготовлений розчин від осаду (профільтрувати).

3. Які заходи з перерахованих необхідно провести у вогнищі інфекції в першу чергу

  1.  Відправити речі хворого і членів сім’ї для камерної дезінфекції.
  2.  Скласти план проведення заключної дезінфекції.
  3.  Знищити мухи та інші окрилені комахи в приміщеннях вогнища.
  4.  Виготовити робочі розчини дезінфектантів відповідної концентрації.
  5.  Знезаразити залишки їжі та виділення хворого.

4. Який документ не оформляє бригада дезінфекторів у вогнищі?

  1.  Наряд на проведення заключної дезінфекції.
  2.  Довідку на проведення заключної дезінфекції.
  3.  Супроводжувальну в дезінфекційну камеру.
  4.  Квитанцію на речі відправлені для камерної дезінфекції.
  5.  Звіт про проведення заключної дезінфекції.

5. Контроль перед стерилізацій-ного очищення виробів медичного призначення проводять застосовуючи:

  1.  Бензидинову чи амідопіринову проби.
  2.  Фенолфталеїнову пробу.
  3.  Візуальний метод контролю.
  4.  Бензидинову (амідопіринову) та фенолфталеїнову проби.
  5.  Йод крохмальну пробу.

6. Для знищення комах в місцях їх виплоду в стадії личинки використовують:

  1.  Інсектициди.
  2.  Ларвіциди.
  3.  Акарициди.
  4.  Репеленти.
  5.  Будь-які з перерахованих засобів

7. Головне завдання медичної дератизації передбачає:

  1.  Боротьбу з гризунами, небезпечними в епідемічному відношенні.
  2.  Повне знищення гризунів, переносників інфекційних захворювань.
  3.  Знищення гризунів, що завдають шкоду народному господарству.
  4.  Знищення будь-яких розповсюджувачів небезпечних інфекцій.
  5.  Боротьбу з мишами та пацюками.

8. Визначення ефективності проведених заходів дератизації проводять після визначення показника:

  1.  Розмір вільної від гризунів загальної площі у відсотках до загальної площі території.
  2.  Кількість вільних від гризунів приміщень об’єкту, чи об’єктів території у відсотках до загальної їх кількості.
  3.  Кількість засліджених гризунами майданчиків у відсотках до числа встановлених на об’єкті (території).
  4.  Кількість гризунів зловлених в перерахунку на 1000м² території.
  5.  Всі перераховані показники.

Варіант № 3

1. Які об’єкти вогнища знезаражують застосовуючи переважно фізичний засіб дезінфекції?

  1.  Залишки їжі та виділення хворого.
  2.  Предмети постелі і верхній одяг.
  3.  Предмети обстановки вогнища.
  4.  Натільну та постільну білизну.
  5.  Всі перераховані об’єкти.

2. Який спосіб знезараження переважно застосовують у вогнищі для знезараження виділень хворого та залишків їжі?

  1.  Змішування з сухим хлорним вапном у відповідній пропорції.
  2.  Змішування з робочим розчином будь-якого дезінфектанту.
  3.  Кип’ятіння в 2% розчині соди.
  4.  Застосування камерного методу дезінфекції.
  5.  Застосування будь-якого фізичного засобу дезінфекції.

3. Для стерилізації виробів медичного призначення використовують:

  1.  Трійний розчин чи 3% перекис водню.
  2.  Розчин первомуру чи 6% перекису водню.
  3.  Окис етилену чи суміш ОБ
  4.  1% розчин хлораміну.
  5.  Всі перераховані засоби.

4. Паровий метод стерилізації не застосовують для знезараження:

  1.  Операційної білизни, перев’язувального матеріалу.
  2.  Хірургічних інструментів, виробів зі скла та гуми.
  3.  Стоматологічних інструментів та лабораторного скла.
  4.  Натільної білизни хворих інфекційного відділення лікарні.
  5.  Будь-яких виробів, окрім оптики і виробів з мікронною заточкою.

5. Для боротьби з синатропними комахами не рекомендують застосовувати:

  1.  Хлоровані вуглецевоводневі інсектициди.
  2.  Фосфорорганічні інсектициди
  3.  Рослинні інсектициди і синтетичні піретроїди.
  4.  Інсектициди інших груп хімічних сполук.
  5.  Всі перераховані засоби.

6. Технічними засобами боротьби з комахами не являються:

  1.  Розпилювачі різного типу для рідин.
  2.  Повітряні чи пароповітряні дезінфекційні камери.
  3.  Опилювачі різного типу для порошків повітряні чи пароповітряні.
  4.  Повітряні дезінфекційні камери.
  5.  Всі перераховані технічні засоби.

7. Для знищення пацюків та мишей в помешканнях людей переважно застосовують:

  1.  Водні розчини ратицидів.
  2.  Отруєні харчові приманки.
  3.  Промислові препарати ратицидів.
  4.  Газацію підвальних приміщень.
  5.  Застосовують всі перераховані засоби.

8. Об’єкт відносять до заселеного гризунами у випадку:

  1.  Зловлені гризуни.
  2.  Встановлені об’єктивні ознаки наявності гризунів.
  3.  Є скарги мешканців об’єкту на наявність гризунів.
  4.  Встановлено ходи з заселених нір гризунів.
  5.  В наявності будь-яка ознака з перерахованих.


ТЕСТИ

контролю знань з

мікробіології з основами вірусології та імунології


Варіант № 1

1. Для вивчення рухливості мікроорганізмів використовують препарат:

  1.  за Грамом;
  2.  за Нейсером;
  3.  за Ауєски;
  4.  за Буррі-Гінсом;
  5.  “висяча крапля”.

2. Спори клостридій можна виявити забарвленням препарату:

  1.  за Грамом;
  2.  за Нейссером;
  3.  за Буррі-Гінсом;
  4.  за Ауєски;
  5.  за Цілем-Нільсеном.

3. Мікроорганізми, які ростуть і розмножуються без доступу кисню, назива-ються:

  1.  анаероби;
  2.  аероби;
  3.  факультативні;
  4.  мікроаерофіли;
  5.  біовари.

4. Елективним середовищем для ешерихій є середовище:

  1.  МПА;
  2.  МПБ;
  3.  ЖСА;
  4.  Ендо;
  5.  Гісса.

5. Статевий цикл розвитку малярійного плазмодія відбуавється в організмі:

  1.  мухи;
  2.  комара;
  3.  воші;
  4.  блощиці;
  5.  кліща.

6. Холерний вібріон за наявністю і розміщенням джгутиків є:

  1.  перитрих;
  2.  амфітрих;
  3.  лофотрих;
  4.  монотрих;
  5.  без джгутиків.

7. Золотистий стафілокок утворює різнобарвний вінчик навколо колонії на середовищі:

  1.  Левіна;
  2.  Ендо;
  3.  КА;
  4.  СА;
  5.  ЖСА.

8. Кількість мікроорганізмів в одному кубічному метрі повітря називається:

  1.  колі-титр;
  2.  колі-індекс;
  3.  мікробне число;
  4.  свіже фекальне забруднення;
  5.  титр клостридій перфрінгенс.

Варіант № 2

1. Посівом  уколом в стовпчик напіврідкого середовища МПА визначають:

  1.  Рухливість мікроорганізмів;
  2.  Цукролітичні властивості;
  3.  Протеолітичні властивості;
  4.  Гемолітичні властивості;
  5.  Чутливість до антибіотиків.

2. Бордетела пертусіс є збудником хвороби:

  1.  туберкульоз;
  2.  черевний тиф;
  3.  чума;
  4.  СНІД;
  5.  коклюш.

3. До царства еукаріотів належать:

  1.  бактерії;
  2.  найпростіші;
  3.  віруси;
  4.  клостридії;
  5.  бацили.

4. При відкритій формі туберкульозу утворюються:

каверни;

бубони;

шанкри;

папули;

везикули.

5. Для визначення токсигенності коринебактерій дифтерії проводять реакцію:

аглютинації;

лізису;

зв’язування комплементу;

імунофлуоресценції;

преципітації в агарі.

6. Збудником поліомієліту є:

віруси;

пріони;

бактерії;

гриби;

рикетсії.

7.Гемолітичні властивості францисел туляремії можна визначити на середовищі:

шоколадний агар;

сироватковий агар;

кров’яний агар.

жовтково-сольовий агар;

поживний агар.

8. Бактеріологічну забрудненість об’єктів навколишнього середовища досліджують в лабораторії:

клінічній;

хімічній;

гістологічній;

санітарно-бактеріологічній

гігієнічній.

Варіант № 3

1. Капсули мікроорганізмів виявляють препаратом:

за Грамом;

за Нейсером;

за Буррі- Гінсом;

за Ауєски;

за Цілем-Нільсеном.

2. З випорожнень можна виділити вірус:

грипу;

кору;

епідемічного паротиту;

поліомієліту;

СНІДу.

3. Система профілактичних заходів, направлених на звільнення об’єкту від мікроорганізмів за допомогою фізичних методів – це:

асептика;

антисептика;

стерилізація;

пастеризація;

тиндалізація.

4. Оптимальним середовищем для розвитку сальмонел в організмі людини є:

кров;

плазма;

сироватка;

сеча;

жовч.

5. Набутий штучний активний імунітет виникає внаслідок:

перенесеної інфекції;

вакцинації;

введення сироватки;

введення імуноглобуліну;

передачі антитіл через плаценту.

6. Для діагностики туберкульозу використовують алергічну пробу:

Бюрне;

Манту;

Діка;

Шика;

малеїнову

7. Спорогенними мікроорганізмами є:

ентеробактерії;

коринебактерії;

бордетели;

бруцели;

бацили.

8. Стафілококи – кулеподібні мікроорганізми, що розміщуються:

поодиноко;

попарно;

по чотири;

тюками;

у вигляді грона винограду.


  1.  

ТЕСТИ

контролю знань з

соціальної медицини з організацією охорони здоров’я


Варіант № 1

1. Вкажіть головну мету застосування статистики:

  1.  Вивчення кількісних характеристик процесів життя.
  2.  Вивчення властивостей статистичної сукупності.
  3.  Вивчення якісних характеристик процесів життя.
  4.  Встановлення існуючих закономірностей.
  5.  Складання статистичних звітів.

2. Назвіть медичний документ, який може бути програмою збору матеріалу.

  1.  Щоденник лікаря поліклініки.
  2.  Статистичний талон для реєстрації уточненого діагнозу.
  3.  Санітарний бюлетень з профілактики кишкових інфекцій.
  4.  Звіт про роботу ЛПЗ за рік.
  5.  Щоденник роботи медичної сестри.

3. Які показники діяльності СЕС характеризують якість запобіжного державного санітарного нагляду?

  1.  Середнє число обстежень одного об’єкту за рік, питома вага аналізів води, що не відповідають санітарним нормам, питома вага госпіталізованих в ранні терміни (інфекційні хворі).
  2.  Своєчасність проведення епідеміологічного обстеження вогнищ інфекційних хвороб, питома вага інструментальних вимірів шуму, що не відповідають санітарним нормам, питома вага об’єктів, введених в експлуатацію без погодження з СЕС.
  3.  Питома вага відхилених проектів, охоплення вогнищ інфекційних хвороб заключною дезінфекцією, питома вага джерел забруднення атмосферного повітря, обладнаних очисними спорудами.
  4.  Своєчасність проведення епідеміологічного обстеження вогнищ інфекційних хвороб, питома вага госпіталізованих хворих в ранні терміни, рівень загальної інфекційної захворюваності населення.
  5.  Питома вага відхилених проектів, питома вага об’єктів, введених в експлуатацію без погодження із СЕС, охоплення санітарним наглядом об’єктів, що будуються (реконструюються).

4. Які показники характеризують роботу стаціонару міської лікарні?

  1.  Середньорічна зайнятість ліжка; число середньорічних ліжок, число вибувших (виписаних і померлих) хворих.
  2.  Число ліжок-днів, проведених хворим на ліжку, середня подовженість перебування хворого на ліжку, число середньорічних ліжок.
  3.  Число померлих у стаціонарі; число виписаних хворих; число відмов у госпіталізації.
  4.  Середньорічна зайнятість ліжка; середня подовженість перебування хворого на ліжку, обіг ліжка, летальність.
  5.  Летальність; число померлих у стаціонарі; обіг ліжка.

Варіант № 2

1. Назвіть показники природного руху населення:

  1.  Чисельність населення, склад населення, рух населення.
  2.  Вікова структура, міграція, народжуваність.
  3.  Народжуваність, смертність, природний приріст.
  4.  Народжуваність, чисельність населення, смертність.
  5.  Народжуваність, дитяча смертність. Природний приріст.

2. Методику обчислення якої із відносних величин необхідно застосовувати при визначенні структури захворюваності населення:

  1.  Показник наочності.
  2.  Інтенсивний показник.
  3.  Екстенсивний показник.
  4.  Динамічний ряд.
  5.  Показник співвідношення.

3. Назвіть керівні органи державної санітарно-епідеміологічної служби України.

  1.  Міністерство охорони здоров’я України.
    1.  Центральна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ України.
    2.  Департамент державного санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗ України.
    3.  Обласні санітарно-епідеміологічні станції.
    4.  Головний державний санітарний лікар України.

4. Назвіть відомі вам види вивчення захворюваності.

  1.  Загальна захворюваність, захворюваність з ТВП, з причин смерті, інфекційна захворюваність, інвалідність, захворюваність госпіталізованих хворих, за даними медоглядів.
  2.  Захворюваність з причин смерті, дитяча смертність, захворюваність госпіталізованих хворих.
  3.  За даними медичних оглядів, інвалідність, дитячі інфекційні хвороби, травматизм.
  4.  За зверненнями населення, захворюваність з ТВП, інвалідність, інфекційна, госпіталізованих хворих, загальна.
  5.  За зверненням громадян, за даними медичних оглядів, з причин смерті.

Варіант № 3

1. Вкажіть послідовність в організації проведення статистичного дослідження:  

  1.  Програма і план, збір матеріалу, розробка, висновок і пропозиції.
  2.  План і програма, збір матеріалу, розробка, висновок і пропозиції.
  3.  Збір матеріалу, програма і план, розробка, висновок і пропозиції.
  4.  Збір матеріалу, план і програма, розробка, пропозиції, висновок.
  5.  План і програма, розробка, збір матеріалу, пропозиції і висновок.

2. Фізичний розвиток населення характеризується показниками:

  1.  Зріст стоячи, м’язова сила кисті, статура.
    1.  Життєва ємність легень, маса тіла, форма грудної клітини.
    2.  Розвиток м’язів, м’язова сила кисті, зріст стоячи.
    3.  Соматикоскопічними, фізіометричними, антропометричними.
    4.  Окружність плеча, стегна, м’язова сила кисті, розвиток м’язів.

3. Які показники економічності охорони здоров’я характеризують її стан?

  1.  Вартість різних видів медичної допомоги.
  2.  Розробка оптимальних диференційних нормативів.
  3.  Запровадження передового досвіду.
  4.  Вартість різних видів медичної допомоги.
  5.  Розробка оптимальних диференційних нормативів, запровадження передового досвіду, вартість медичної допомоги.

4. Назвіть найважливіші соціально-медичні проблеми, що визначені ВООЗ.

  1.  Зростання захворюваності населення, зниження народжуваності, від’ємний природний приріст.
  2.  Постаріння населення, зростання смертності, зниження народжуваності.
  3.  Зростання серцево-судинних, злоякісних захворювань, травматизм, наркоманія, ВІЛ-інфекція.
  4.  Зростання онкозахворювань, скорочення подовженості життя, зниження народжуваності, серцево-судинні захворювання.
  5.  Зниження народжуваності, старіння населення, скорочення подовженості життя, ВІЛ-інфекція, наркоманія.


ТЕСТИ

контролю знань з

аналітичної хімії з

технікою лабораторних робіт


Варіант № 1

1. Для приготування розчинів точної концентрації використовують посуд:

  1.  циліндри;
    1.  мензурки;
    2.  пробірки;
    3.  хімічні стакани;
    4.  вимірювальні колби.    

2. Для вимірювання концентрації іонів водню (показник рН) в лабораторії використовують:

  1.  колориметр фотоелектричний;
    1.  рН-метр-мілівольтметр або іономер;
    2.  спектрофотометр;
    3.  рефрактометр;
    4.  дозатор автоматичний.

3. До І аналітичної групи катіонів за кислотно-основним методом класифікації катіонів належать:

  1.  K+, Mq2+, Al3+;
  2.  Zn2+, Aq+, Ni2+;
  3.  Na+, K+, NH4+;
  4.  Aq+, Pb2+, Hq22+;
  5.  Ca2+, Ba2+, Sr2+.

4. Знебарвлюють розчин KMnO4 в кислотному середовищі іони:

  1.  K+, Br -;
    1.  Fe2+, NO2- ;
    2.  Mn2+, SO42- ;
    3.  NH4+, SO32- ;
    4.  Fe3+, CO32-.

Варіант № 2

1.   Досліджуваний розчин для титрування  відмірюють в колбу Ерленмейера:

1. хімічним стаканом;

2. градуйованою піпеткою;

3. мензуркою;

4. вимірювальною колбою;

5. циліндром.

2. При розчиненні концентрованих кислот у воді необхідно наливати:

  1.  воду у кислоту;
  2.  воду у кислоту при постійному перемішуванні;
  3.  кислоту у воду при постійному перемішуванні;
  4.  кислоту у воду при нагріванні;
  5.  речовини в будь-якій послідовності.

3. Комплексна сіль [Cu(NH3)4]SO4  має хімічну назву:

  1.  тетраамінокупрат (ІІ) сульфіту;
  2.  тетраамінкупрум (ІІ) сульфат;
  3.  сульфат тетраамінміді;
  4.  купрум тетрааміносульфат;
  5.  сульфат тетраамінкупрум (І).

4. Осад  AqCl розчинний в розчині:

1.  NaOH;

2.  Na2S2O3 ;

3.  HNO3 і при нагріванні;

4.  H2SO4;

5.  NH4OH (надлишку).

Варіант № 3

1. Для прокалювання і прожарювання речовин використовують:

  1.  сушильну шафу;
  2.  термостат;
  3.  водяну баню;
  4.  муфельну піч;
  5.  спиртівку  

2. Внаслідок  гідролізу солі FeSO4   рН середовища розчину:

  1.  кислотне;
  2.  рН 7;
  3.  нейтральне;
  4.  лужне;
  5.  слабо-лужне

3. Груповим реактивом на аніони ІІ аналітичної групи є розчин:

  1.  H2SO4;
    1.  KOH;
    2.  BaCl2;
    3.  HCl;
    4.  AqNO3 


ТЕСТИ

контролю знань з

радіаційної гігієни

з основами екології


Варіант № 1

1. Період напіврозпаду (Т1/2) – це:

1. Час, за який розпадається половина ядер радіоактивного елемента.

2. Час, за який радіоактивне ядро втрачає половину характеристик.

3. Половина часу, за який радіоактивність падає до нуля.

4. Половина часу життя ядра.

5. Час протягом якого активність зникає.

2. Поглинена доза виміряється:

1. В Греях і радах.

2. В рентгенах.

3. В бекерелях.

4. В зівертях і берах.

5. В Кюрі.

3. Найменшу проникаючу властивість має:

1. Альфа-випромінювання.

2. Бета-випромінювання.

3. Гама-випромінюваня.

4. Протони.

5. Електрони.

4. Будсировина та будматеріали в залежності від природних радіонуклідів бувають:

1. 3 класів.

2. 5 класів.

3. 2 класів.

4. 10 класів.

5. 1 класу.

Варіант 2

1. Найбільшу радіочутливість організм людини проявляє:

1. В період статевого дозрівання а також в період старіння.

2. В період внутрішньоутробного розвитку.

3. В період від 18 до 30 років.

4. В період від 30 до 40 років.

5. В дитячому віці.

2. Висота рентгенкабінетів повинна бути не менше:

1. 3 метрів.

2. 6  метрів.

3. 2 метрів.

4. 7 метрів.

5. 5 метрів.

3. Фотографічний метод визначення радіоактивності ґрунтується на:

1. Здатності випромінювання викликати фотоліз срібла.

2. Математичних розрахунках.

3. Накопиченні енергії ІВ люмінісцентними детекторами.

4. Вимірюванні кількості тепла, що виділяється в детекторі при поглинанні енергії іонізуючого випромінювання і є пропорційним енергії.

5. На оцінці реакції, що виникає в тканинах при опроміненні їх певною дозою іонізуючого випромінювання.

4. Геморагічний синдром, який виникає при радіаційному ураженні характеризується:

1. Симптомом кровоточивості.

2. Кишковими порушеннями.

3. Агранулоцитозом та тромбоцитопенією.

4. Зниженням опірності організму до інфекції.

5. Виникненням канцерогенного та мутагенного ефекту.

Варіант № 3

1. Церебральний синдром, який виникає при радіаційному ураженні характеризується:

1. Порушенням структури та функцій біологічних мембран нервових клітин (нейронів).

2. Зниженням опірності організму до інфекції.

3. Кишковими порушеннями.

4. Агранулоцитозом та тромбоцитопенією.

5. Симптомом кровоточивості.

2. Ширина полотна дверей в маніпуляційну рентгенкабінетів повинна бути:

1. 1,2 метри

2. 3 метри.

3. 2 метри.

4. 1 метр.

5. 4 метри.

3. Об’ємна активність радіонукліда –це:

1. Відношення активності радіонукліда в зразку до його об’єму.

2. Відношення активності радіонукліда в зразку до маси зразка.

3. Загальний ризик захворіти чи вмерти від дії іонізуючого випромінювання.

4. Відношення активності радіонукліда, який утримується на поверхні зразка до площі S поверхні цього зразка.

5. Енергія опромінення поглинута одиницею маси опроміненого середовища.

4. Сцинтиляційний метод виміру радіоактивності та дози іонізуючого випромінювання ґрунтується на:

1. Реєстрації спалахів світла, які виникають у сцинтиляторі під дією іонізуючого випромінювання.

2. Здатності випромінювань викликати фотоліз срібла.

3. На оцінці реакції, що виникає в тканинах при опроміненні їх певною дозою іонізуючого випромінювання.

4. Математичних розрахунках.

5. Накопичення енергії іонізуючого випромінювання люмінесцентним детектором.




1. тема общих социальных интересов убеждений норм поведения установок и ценностей которые являются правилам
2.  Установите соответствие между методом научного познания и примером его использования- 1 моделирование
3. Вторник Среда Четверг Пятница Суббота
4. Банкрутство в країнах з розвинутою ринковою економікою.html
5. Контрольная работа по дисциплине- финансовый менеджмент Вариант 1 Студент- Горбач А
6. на тему- Анализ фирменного стиля туристической фирмы Альтатур
7. 2010 г БИЗНЕСПЛАНИРОВАНИЕ Методические указания и задания к контрольной работе
8. Аналіз гіпотез виникнення Землі і Сонячної системи
9. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ для студентов педиатрического факультета ВВЕДЕНИЕ В КУРС СТОМАТОЛОГИИМЕТ
10. Подогреватель катод и первые несколько анодов образуют электронную пушку

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе