Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Міністерство охорони здоров`я України
Донецький національний медичний університет ім. М. Горького
Кафедра клінічної фармакології, клінічної фармації та фармакотерапії
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до навчальної практики з клінічної фармації
для студентів 5 курсу фармацевтичного факультету
Донецьк 2013
УДК 615.014 ( 075.8) М 54
Укладачі:
доцент кафедри клінічної фармакології, клінічної фармації та фармакотерапії, к.мед.н., Галаєва Я.Ю.
доцент кафедри клінічної фармакології, клінічної фармації та фармакотерапії, к.мед.н., Євтушенко І.С.
Методичні вказівки ухвалено на засіданні циклової методичної комісії 19 вересня 2013 р. Протокол №1
Методичні вказівки ухвалено на засіданні Вченої Ради ДонНМУ ім.М.Горького, Протокол № 2 від 25 жовтня 2013 р.
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ
Клінічна фармація — завершальна ланка в ланцюзі вивчення медико-біологічних дисциплін у фармацевтичному вузі. Вона спирається на знання з анатомії, нормальної і патологічної фізіології, мікробіології, біохімії, фармакології, фармакокінетики, лабораторної діагностики і тісно пов'язана з цими науками. Як інтегративний предмет клінічна фармація поєднує в собі ряд логічно зв'язаних дисциплін.
Теоретичною базою для проведення провізорами консультативної роботи серед лікарів і населення з широкого кола питань, що стосуються раціональної лікарської терапії і для здійсненні фармацевтичної опіки відвідувачів аптеки є клінічна фармація.
В сучасних умовах у більшості країн світу спостерігається тенденція до збільшення переліку препаратів, дозволених до безрецептурного відпуску, так званих ОТС - препаратів (від англ. оver the соunt). Препарати безрецептурного відпуску - це велика група ліків, які пацієнт може купити для самолікування в аптеці без рецепта лікаря, тобто під відповідальність самого пацієнта.
Це положення докорінно змінює роль провізора в системі охорони здоров'я. Основною метою його професійної діяльності стає не стільки підвищення кількості і якості лікарських препаратів на ринку, скільки підвищення ефективності і безпеки лікарської терапії конкретного хворого, здійснення фармацевтичної опіки кожного відвідувача аптеки.
Фармацевтична опіка — поняття, що припускає відповідальність конкретного індивідуального провізора перед індивідуальним пацієнтом за результат лікування лікарськими препаратами. Для цього провізор повинний: з'ясувати для лікування якого захворювання необхідний лікарський препарат, чи є у пацієнта симптоми, що вимагають термінової консультації лікаря, порадити не тільки лікарський препарат, але і вибрати оптимальну лікарську форму, розповісти про особливості прийому препарату, вплив препарату залежно від віку, статі, стану супутніх органів, про час доби, оптимальний для прийому даних ліків, попередити про можливі побічні ефекти, взаємодію препарату з їжею та іншими лікарськими препаратами, і т.ін., тобто здійснити повноцінну фармацевтичну опіку.
Фармацевтична опіка - це комплексна програма взаємодії провізора і пацієнта протягом усього періоду лікарської терапії, починаючи від моменту відпуску лікарського препарату до повного закінчення його дії.
Контрольна функція провізора зна ходить своє вираження в спілкуванні, коли через консультаційну бесіду він одержує від самого пацієнта надійну інформацію, необхідну для початку самолікування. При цьому провізор ні в якій мірі не є конкурентом лікаря, а навпаки, диференційовано відбирає контингент пацієнтів, що потребують саме лікарської допомоги.
Крім цього контрольна функція провізора спрямована на інформаційно-роз'яснювальну роботу з населенням, основними складовими якої є:
- попередження прийому лікарських засобів, що не відповідають показанням;
- вказівка умов раціонального застосування ліків;
- роз'яснення ризику виникнення побічних явищ при прийомі лікарських засобів;
- перерахування обмежень (протипоказань, супутніх захворювань, індивідуальної чутливості та ін.) при застосуванні лікарських засобів у конкретного пацієнта.
При проведенні лікарської терапії успішний результат рівною мірою залежить від дотримання умов раціональної терапії і від позитивного відношення (прихиль ності, комплаєнтності) хворого до даного лікарського препарату. Прихильність до лікування має на увазі точне виконання хворим розпоряджень лікаря чи провізора (у випадку самолікування і застосування ОТС-препаратів).
На відношення хворого до лікарської терапії може істотно впливати цілий ряд факторів: рівень освіти хворого, його вік, психоемоційний стан, лікарська форма препарату і багато іншого.
Але найбільше значення серед усіх факторів, що визначають успіх лікування, має авторитет лікаря, що призначив лікування, а у випадку придбання препарату в аптеці — авторитет провізора, взаємини хворого і фармацевта.
Саме провізор є сполучною ланкою між лікарем, ліками і хворою людиною. Ще більше роль провізора підвищується при призначенні амбулаторним хворим ліків безрецептурного відпуску, які покликані полегшити страждання хворого без допомоги лікаря, тільки завдяки пораді і рекомендаціям фармацевта.
Важливою складовою навчальної практики є ознайомлення з основними положеннями фармацевтичної опіки пацієнтів — як при призначенні рецептурних, так і, особливо, без рецептурних препаратів різних фармакологічних груп. Препарати без рецептурного відпуску надходять до хворого безпосередньо з рук провізора, минаючи лікаря. Студенти повинні придбати навички вибору оптимального без рецептурного препарату для конкретного хворого і навчитися на практиці застосовувати алгоритм розподілу пацієнтів на "потребуючих" і "не потребуючих" лікарської консультації. Вони також повинні придбати навички здійснення фармацевтичної опіки окремих категорій пацієнтів (старі, діти, вагітні і т.п.), які жадають від фармацевта підвищеної уваги, тому що ризик розвитку побічної дії ліків у них значно вище, а наслідки для здоров'я можуть бути значно більш важкими, ніж для пересічного пацієнта.
У процесі проходження практики студенти також повинні освоїти принципи віднесення препаратів до категорії безрецептурних, навчитися використовувати з практичній діяльності безрецептурні препарати.
МЕТА ТА ЗАДАЧІ НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ
Мета навчальної практики з клінічної фармації є закріплення теоретичних знань з клінічної фармації та придбання практичних навичок їх використання в процесі здійснення фармацевтичної опіки відвідувачів аптеки.
Основні завдання навчальної практики з клінічної фармації:
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати:
вміти:
ЗМІСТ НАВЧАННЯ
Навчальна практика з клінічної фармації здійснюється в аптеках на 5 курсі (IX семестр) протягом 30 годин аудиторних та 24 годин позааудиторної самостійної роботи студентів. Практика закінчується заліком.
Студенти 5 курсу спеціальності «Фармація» фармацевтичного факультету проходять практику з клінічної фармації на робочому місці провізора «у першого столу». Вони здійснюють відпуск лікарських препаратів з аптеки і консультативну роботу з питань раціонального застосування лікарського препарату (правила застосування конкретної лікарської форми, режим його дозування, сумісність і несумісність з харчовими продуктами та іншими лікарськими засобами, можливі побічні ефекти та ін.) й ОТС-лікарських засобів.
АУДИТОРНА РОБОТА
|
№ |
Назва теми |
Годин |
|
1 |
Ознайомлення зі структурою та принципами роботи аптечного закладу |
5 |
|
2 |
Придбання навичок фармацевтичної опіки при відпуску безрецептурних та рецептурних препаратів для симптоматичного лікування захворювань системи травлення |
5 |
|
3 |
Придбання навичок фармацевтичної опіки при відпуску безрецептурних та рецептурних препаратів для симптоматичного лікування уражень шкірних покровів |
5 |
|
4 |
Придбання навичок фармацевтичної опіки при відпуску безрецептурних та рецептурних препаратів для симптоматичного лікування захворювань нервової системи, місцевих розладів кровообігу |
5 |
|
5 |
Придбання навичок фармацевтичної опіки при відпуску безрецептурних та рецептурних препаратів для симптоматичного лікування застуди |
5 |
|
6 |
ПМК |
5 |
|
7 |
Разом |
30 |
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
|
№ |
Назва теми |
Кількість годин |
|
1 |
Ознайомлення з основними принципами медичної деонтології, етичних норм поведінки провізора в аптеці, взаємин провізора та відвідувача аптеки. Ознайомлення з організацією консультативно - інформаційної роботи в аптеці. |
4 |
|
2 |
Інформування пацієнтів про умови раціонального використання ліків, при лікуванні розладів ШКТ, їх поєднання з їжею, правила збереження та ін. |
4 |
|
3 |
Інформування пацієнтів про умови раціонального використання ліків, при лікуванні уражень шкіри, їх поєднання з їжею, правила збереження та ін. |
4 |
|
4 |
Інформування пацієнтів про умови раціонального використання ліків, при лікуванні периферійної нервової системи та кровообігу, їх поєднання з їжею, правила збереження та ін. |
4 |
|
5 |
Інформування пацієнтів про умови раціонального використання ліків, при лікуванні застуди, їх поєднання з їжею, правила збереження та ін. |
4 |
|
6 |
Підготовка до ПМК |
4 |
|
Разом |
24 |
ГРАФІК РОЗПОДІЛУ РОБОЧОГО ЧАСУ СТУДЕНТІВ
|
№ з/р |
Найменування роботи |
Кількість днів при п'ятиденному тижні |
|
1. |
Знайомство з базою проходження навчальної практики. Оснащення робочого місця провізора (описати його відповідно до вимог відповідного наказу МОЗ України, наявність довідкової літератури, оформлення вітрин І торгового залу), вивчити асортимент ліків, які є в аптеці. Інструктаж з техніки безпеки, санітарно-гігієнічним заходам, дотриманню фармацевтичного порядку. |
1 |
|
2. |
Опис у щоденнику навчальної практики (за встановленою схемою) 3 - 5 практичних ситуацій, що виникають при спілкуванні провізора і хворого, який звернувся за консультацією до провізора аптеки. Запропонувати свої шляхи рішення й відзначити замічені помилки з боку провізора (при наявності таких). |
Щодня |
|
3. |
Здійснення рецептурного і без рецептурного відпуску лікарських препаратів (навести приклади ОТС-препаратів і фармацевтичної опіки при їхньому відпуску). |
Щодня |
|
4. |
Знайомство з організацією інформаційної роботи в аптеці. Привести приклад у щоденнику практики заповненого інформаційного листа про новий лікарський препарат, який надійшов в аптеку, відзначити його переваги перед іншими препаратами з цієї групи, які є в аптечному асортименті. |
Щодня |
|
5. |
Знайомство з етичними і деонтологічними аспектами спілкування провізора і відвідувача аптеки. Придбання навичок індивідуального підходу до кожного хворого з урахуванням вікового критерію і важкості захворювання: коротке опитування пацієнта і збір анамнезу, вибір безрецептурного препарату з урахуванням фармакологічних властивостей, показань і протипоказань до призначення препарату, можливих побічних ефектів (описати в щоденнику 2-3 конкретних приклади з клініко-фармакологічним обґрунтуванням вибору препарату. |
Щодня |
Також, протягом практики, студенти виконують індивідуальне завдання (курсову роботу), яке включає вивчення організації роботи конкретного аптечного закладу та реєстрацію прикладів фармацевтичної опіки відвідувачів аптеки.
Структура індивідуального завдання за планом включає:
ЗВІТНА ДОКУМЕНТАЦІЯ ПРО НАВЧАЛЬНУ ПРАКТИКУ З КЛІНІЧНОЇ ФАРМАЦІЇ
ЩОДЕННИК НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ
Студенти ведуть щодня щоденник своєї роботи. Щоденник є офіційним документом і повинний бути наданий в університет на відповідну кафедру. Без щоденника чи при несвоєчасному його оформленні навчальна практика не може бути зарахована. У щоденнику по днях варто відбивати всю роботу практиканта (її характер і обсяг): кількість практичних ситуацій з фармацевтичної опіки з коротким викладом суті проблеми і пропозиціями її рішення.
Щоденник повинен дати чітке уявлення про ступінь самостійності студента при виконанні тієї чи іншої роботи.
На початку щоденника варто охарактеризувати організацію роботи з аптеці, описати розташування і оснащення робочих місць.
В період практики на робочому місці провізора аптеки студенти-практиканти щодня описують у щоденнику три-п'ять практичних ситуацій з фармацевтичної опіки і пропонують свої шляхи їхнього рішення.
Практикант повинен аргументувати вибір того чи іншого препарату, використовуючи теоретичні знання і уміння, отримані при вивченні дисципліни «Клінічна фармація» і інших дисциплін.
Ситуація повинна бути коротко описана з чітким викладом суті проблеми і дій провізора з її вирішення. Студент-практикант пропонує свої шляхи рішення при визначенні помилок з боку провізора (при наявності таких).
Для обґрунтування прийнятого рішення щодо вибору того чи іншого препарату студент може керуватися фармакотерапевтичним довідником, різними довідниками про лікарські препарати, довідковою літературою з внутрішніх хвороб, навчальними посібниками з клінічно: фармації, записами лекцій і всією доступною довідковою літературою про ліки, які є у аптеці.
Щоденник заповнюють по закінченні робочого дня і зберігають в аптеці. Він повинен бути доступний керівнику практики від кафедри в будь-який час робочого дня. Студенти зобов'язані щодня надавати щоденник безпосередньому керівнику практики, який ставить підпис і дату контролю. До моменту закінчення практики щоденник необхідно завірити підписом керівника аптеки і печаткою закладу.
Наприкінці щоденника надається коротка характеристика на студента, завірена підписом керівника практики від бази, висновки та зауваження комісії.
Зразок титульного листа надані в додатку 1. Схеми заповнювання інформаційних листків та приклади запису у щоденнику – у додатках 2 і 3.
МЕТОДИ КОНТРОЛЮ
Поточний контроль. Перевірка проходження практики на базі аптеки та перевірка щоденників практики, оцінка придбаних студентами практичних навичок здійснюється керівником практики від аптеки.
Контроль засвоєння змістового модулю (ЗМ) проводиться в передостанній день практики. До контролю ЗМ допускаються лише ті студенти, які виконали всі види робіт, передбачених програмою виробничої практики.
Засоби діагностики рівня підготовки студентами є тестування або усне опитування та оцінка придбаних студентом практичних навичок протягом змістового модулю на прикладі розв’язання практичних ситуацій.
Підсумковий модульний контроль – це контроль засвоєння студентом матеріалу модулю.
До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали усі види робіт, передбачених навчальною програмою, та представили матеріали практики: щоденник навчальної практики; звіт навчальної практики та індивідуальне завдання.
Підсумковий модульний контроль складається з перевірки правильності заповнення щоденника, усного опитування, контролю засвоєння практичних навичок: вміння вибирати оптимальний безрецептурний препарат для конкретного хворого, застосовувати алгоритм розподілу пацієнтів на "потребуючих" і "не потребуючих" лікарської консультації, здійснювати фармацевтичну опіку окремих категорій пацієнтів (старі, діти, вагітні і т.п.).
Максимальна кількість балів підсумкового контролю дорівнює 40. Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 24 балів.
Бали за підсумковий модульний контроль
|
Бали |
Традиційна шкала |
|
36-40 |
відмінно |
|
31-35 |
добре |
|
25-30 |
задовільно |
|
0-24 |
незадовільно |
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
ЛІТЕРАТУРА
Обов’язкова:
Додаткова:
Додаток 1
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки,
молоді та спорту України
29 березня 2012 року № 384
Форма № Н-7.03
Донецький національний медичний університет ім. М.Горького
ЩОДЕННИК ПРАКТИКИ
навчальної практики з клінічної фармації
(вид і назва практики)
студента __________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
_____________фармацевтичного факультету___________________
кафедра клінічної фармакології , клінічної фармації та фармакотерапії
освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст
напрям підготовки 1102 «Фармація»
спеціальність 7.110201«Фармація»
(назва)
_____ курс, група _____
Керівник практики
від підприємства __________________ ______________________
(підпис, печатка) (прізвище, ім’я, по батькові)
Додаток 2
Додаток 3