тематизувати отриману інформацію; виховувати інтерес до психології вищої школи
Работа добавлена на сайт samzan.net: 2015-07-10
Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
Лекція
ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ШКОЛИ
Мета:
- ознайомити студентів з обов’язками викладача, його психологічною характеристикою, функціями, психологічними труднощами професійної діяльностями, розкрити психологічні особливості професіоналізму діяльності викладача та основи його педагогічної майстерності;
- розвивати вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, систематизувати отриману інформацію;
- виховувати інтерес до психології вищої школи.
План
- Психологічні особливості професійної діяльності викладача вищої школи.
- Психологічний аналіз особистості викладача.
- Типологія викладачів ВНЗ.
Додаткова
- Колошин В.Ф. Самоактуалізація діяльності викладача // Практична психологія та соціальна робота. – 2000. - №1. – С.7-9.
- Степанишин Б.І. Особа викладача інституту та шляхи її формування // Рідна школа. – 1992. - №2. – С.60-66.
- Психологічні особливості професійної діяльності викладача вищої школи
Згідно закону України „Про вищу освіту” викладачі зобов’язані:
- постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, наукову кваліфікацію (для науково-педагогічних працівників);
- забезпечувати високий науково-теоретичний і методичний рівень викладання дисциплін у повному обсязі освітньої програми відповідної спеціальності;
- додержуватися норм педагогічної етики, моралі, поважати гідність осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, прививати їм любов до України, виховувати їх в дусі українського патріотизму і поваги до Конституції України;
- додержуватися законів, статуту та правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу;
- проходити стажування у відповідних наукових і освітньо-наукових установах як в Україні, так і за її межами не рідше ніж один раз на п’ять років із збереженням середньої заробітної плати.
З початком своєї професійно-педагогічної діяльності молодий викладач проходить процес професійної адаптації Професійній адаптації сприяє:
- належна професійна підготовка людини до виконання певної роботи,
- професійна придатність до неї,
- а також відповідальність, кмітливість, самостійність,
- допомога з боку старших колег по праці.
Уміння викладача мислити та діяти професійно визначає педагогічний професіоналізм, який зумовлює не тільки педагогічний вплив на студента, але і взаємодію, співробітництво та співтворчість з ним.
Складові професіоналізму:
- Мотиваційний компонент.
Професійно-педагогічна спрямованість – сукупності стійких мотивів, потреб, інтересів, переконань, ціннісних орієнтацій, які виражають світогляд викладача і визначають результативність його педагогічної роботи.
Різновиди професійно-педагогічної спрямованості:
- справжня – наявність у викладача стійкої настанови на розвиток особистості студента засобами свого предмету;
- формально-педагогічна – прагнення викладача виконати програму не залежно від того чи розуміє щось студент;
- хибно-педагогічна – викладач спрямований сам на себе, своє самоствердження, свою кар’єру, до студентів йому байдуже.
- Когнітивний компонент професіоналізму.
Професійне мислення,
Професійна компетентність викладача це поєднання відповідних знань, досвіду і здібностей, що дають змогу обґрунтовано говорити про цю сферу та ефективно діяти в ній.
Основні види компетенції педагога (Н.В. Кузьміна):
предметно-фахова компетентність
педагогічна компетентність
методична компетентність
соціально-психологічна компетентність
аутопсихологічної компетентності
- Емоційно-почуттєва культура викладача.
Емоційні переживання та почуття під час професійної діяльності знаходять творче вираження у артистизмі педагога, натхненні при взаємодії зі студентами, вмінні управляти своїм психічним станом, створювати сприятливу атмосферу на основі почуттєво-забарвлених відносин.
- Культура професійно-педагогічної поведінки.
Обумовлюється практико-перетворюючим характером діяльності, що втілюється у конкретному її виконанні − здійсненні системи педагогічних дій та вчинків (жести, вираз обличчя, вислів).
2.Психологічна характеристика особистості викладача
Психологічну характеристику особистості викладача утворюють:
- імідж – емоційно забарвлений у масовій свідомості професійний образ, який створює викладач відповідно до його уявлень про зовнішній вигляд, поведінки і характеру діяльності в заданій ситуації.
- педагогічний артистизм – експресивне вираження власних переживань, виявлення емпатійності, здатність управляти своїми станами;
- педагогічні цінності – основна з них − це студент, його життя, психічне та фізичне здоров'я, поважне ставлення до нього, віра в його розсудливість та благородство;
- орієнтація на поповнення та вдосконалення необхідних знань – Самоосвіта викладача — процес активної боротьби з власною ін телектуальною бідністю. Як справедливо підкреслював К.Д. Ушинський, «вчитель живе доти, доки навчається, як тільки він перестав навчатися, в ньому вмирає вчитель».
- педагогічна культура − це прояв загальної культури викладача в педагогічній діяльності. Це динамічна система педагогічних цінностей, способів діяльності та професійної поведінки; складне динамічне інтегральне утворення, що відображає рівень розвитку особистісних якостей викладача, психолого-педагогічних знань, умінь та навичок професійної діяльності.
- моральні якості – совість, чесність, відповідальність, об’єктивність;
- „Я-концепція” викладача – сприйняття себе як суб’єкта науково-педагогічної діяльності, професійна самооцінка.
- загально-громадські риси – патріотизм, володіння державною мовою;
- тактовність викладача відбиває правила пристой ності, почуття міри у взаєминах зі студентом, їх взаємної ввічливості.
3. Типологія викладачів ВНЗ
Типологія викладачів (за амер. психологом М.Талоном):
- „Сократ” – викладач, який полюбляє дискусії, суперечки, сам їх провокує в аудиторії. Йому властиві високий індивідуалізм, відсутність системності у викладанні;
- „Керівник групової дискусії”, який головним у своїй діяльності вважає досягнення згоди і забезпечення співробітництва між студентами. Відводить собі роль посередника, для якого пошук демократичної згоди важливіший від результату дискусії;
- „Майстер” – це викладач, який є зразком для наслідування, який студент повинен обов’язково копіювати не стільки у навчальному процесі, скільки у ставленні до життя взагалі;
- „Генерал”, який уникає будь-якої двозначності, вимогливий, жорстко домагається слухняності;
- „Менеджер” прагне до обговорення з кожним студентом змісту свого предмету;
- „Тренер”, атмосфера спілкування якого в аудиторії пройнята духом командної залежності. Студенти є членами єдиної команди, яку надихає викладач;
- „Гід” – втілений образ ходячої енциклопедії, лаконічний, точний, стриманий, технічно бездоганний і тому іноді занадто нудний.