Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Тема 7-Облік виробничих запасів

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2015-07-10

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 20.5.2024

PAGE  9

Тема 7:Облік виробничих запасів.

  1.  Основні положення обліку виробничих запасів (П(С)БО 9 “Запаси”).
  2.  Складський облік.
  3.  Первинний облік.
  4.  Оцінка запасів при надходженні та вибутті на підприємствах.
  5.  Синтетичний та аналітичний облік.

1.Основні положення обліку виробничих запасів

Облік виробничих запасів на підприємстві вимагає значного часу у зв’язку з оформленням значної кількості первинних документів, ведення такого обліку у кількісному і грошовому вимірниках і не тільки в бухгалтерії а і за місцями їх зберігання.

Основними документами, які регламентують облік виробничих запасів є :

  •  П(С)БО 9 “Запаси”;
  •  Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів.

Затверджені наказом Мінфіну України №2 від10.01.2007 р.

Відповідно до П(С)БО 9 запаси - активи які:

  •  утримуються для подальшого продажу (товари, готова продукція);
  •  знаходяться в процесі виробництва з метою подальшого продажу продукції виробництва (незавершене виробництво);
  •  утримуються для використання у виробництві продукції (при виконанні робіт, наданні послуг), а також управління підприємством.

Запаси визнаються активом якщо:

  •  підприємству перейшли ризики і вигоди, пов’язані з правом власності або з правом повного господарського оперативного управління на отримані запаси;
  •  підприємство здійснює управління та контроль запасами;
  •  підприємство отримає в майбутньому від їх використання економічні вигоди;
  •  вартість запасів може бути достовірно визначена.

Одиницею в бухгалтерському обліку запасів є найменування запасів або однорідна група.

Активи, які відносять до запасів перелічені в п.6 П(С)БО 9.

2.Складський облік

Запаси на підприємствах зберігаються у спеціальних приміщеннях – складах, які можуть бути загального або спеціального призначення і які мають бути забезпечені справними вагами, вимірювальними приладами та мірно тарою.

Організація запасів на підприємствах залежить від виду запасів, технології виробництва, умов постачання або збуту.

Складський облік організовують за видами об’єктів що зберігаються, за місцями зберігання, за кількістю матеріальних цінностей

Кожному складу присвоюють постійний номер. Який зазначається на всіх документах при оформленні руху запасів на даному складі.

Кожна з груп виробничих запасів поділяється за видами, сортами, марками, типами, розмірами. Кожному з них присвоюється коротке числове позначення (номенклатурний номер) яке використовується у всіх первинних документах. Перші 2 знака – синтетичний рахунок, третій –субрахунок, наступні 2 знаки – групу виробничих запасів, решта 2-3 порядковий номер матеріальних цінностей.

Номенклатурні номери записують до спеціального реєстру – номенклатури - цінника, де також вказують одиницю виміру, і по можливості облікову ціну запасів.

Для позначення на складі і характеристики кожного номенклатурного номера використовують Матеріальний ярлик ф.№ М-16. Заповнений усіма необхідними даними він прикріплюється до місця зберігання матеріальних цінностей і є для них паспортом.

Облік матеріалів на складі здійснює завідувач складу, який є матеріально відповідальною особою.

Кількісний облік руху продукції та матеріалів у коморах, на складах і в сховищах завідувачі складів (комірники) ведуть особисто в картках складського обліку матеріалів ф.№ М-12 або книгах складського обліку.

Картки складського обліку видають матеріально відповідальним особам під розписку видачі карток. На складі картки зберігаються в спеціальних картотеках за обліковими групами, а в групах - у порядку зростання номенклатурних номерів.

Окрему картку відкладають на кожний номенклатурний номер продукції чи матеріалів. Кожній картці присвоюється реєстраційний номер. У відкритих картках складського обліку завідувач складу (комірник) заповнює всі передбачені реквізити (назву цінностей, марку або сорт, одиницю, розмір, облікову ціну, номенклатурний номер, норму запасу, місце зберігання).

У разі ведення обліку матеріальних цінностей на складах у книгах складського обліку бухгалтерія видає ці книги кожному завідувачеві складу в заздалегідь підготовленому стані (всі сторінки пронумеровані. А на останній сторінці головний бухгалтер записує, скільки всього сторінок у книзі, і засвідчує це своїм підписом). Для кожного виду (сорту) продукції та матеріалів у книзі складського обліку, залежно від кількості операцій за тим чи іншим видом матеріальних цінностей, відводиться кілька сторінок. У відкритті книги (карток) складського обліку обов'язково бере участь бухгалтер матеріального обліку. Його обов'язок - простежити за повнотою та правильністю заповнення всіх реквізитів та суворим дотриманням класифікації цінностей.

Записи у картці виконують на підставі первинних прибутково-видаткових документів у день, коли відбувається операція.

Кожне надходження на склад і кожну видачу цінностей зі складу оформляють відповідними первинними документами. Приймати на склад або видавати з нього будь-які матеріальні цінності без документів категорично заборонено.

Прибуткові ордери ф.№ М-4 в день надходження запасів при відсутності розбіжностей з документами постачальника і при оприбуткуванні запасів з переробки.

При наявності розбіжностей з документами постачальника складають Акт про приймання матеріалів ф №М-7 (на залізниці – комерційний Акт).

Щомісяця матеріально відповідальні особи на підставі первинних документів складають Звіт про рух матеріальних цінностей удвох примірниках та подають їх у бухгалтерію разом із прибутковими та видатковими документами. Після відповідної перевірки другий - примірник звіту повертають матеріально відповідальній особі. Дані про надходження або вибуття виробничих запасів, а також про їх залишки матеріально відповідальні особи записують, як правило, лише в кількісному виразі. Таксування (оцінка) і підрахунок підсумків у вартісному виразі проводять у бухгалтерії підприємства. Отже, бухгалтер після перевірки повноти оприбуткування всіх записів на вибуття, правильності виведення залишку матеріальних цінностей та їх оцінки (таксування відмічає кількість прийнятих прибуткових та видаткових документів і підписує звіт. Виправлення у звіті завіряється підписами матеріально відповідальної особи і бухгалтера, який приймав звіт.

Під час складання звіту велике значення має правильне групування статей надходження і вибуття цінностей (від власного виробництва, придбано від постачальників; реалізовано на сторону; списано на виробництво тощо). Кількість і зміст статей надходження та вибуття у звіті про рух матеріальних цінностей залежить від характеру виробництва і господарських операцій.

Крім Звіту про рух матеріальних цінностей можуть використовувати Реєстр приймання – здачі документів ф № М-13, який в кінці звітного періоду МВО передає до бухгалтерії і який відображає рух запасів на складі за певний період і застосовується для реєстрації прибутково-видаткових документів, які здаються до бухгалтерії.

Реєстр складається в одному примірнику матеріально відповідальною особою та здається до бухгалтерії підприємства (організації) разом з первинними документами та необхідними додатками.

Для взаємозв’язку складського і бухгалтерського обліку використовують Відомість обліку залишків матеріалів на складі ф.№ М-14 Ведеться на підприємствах (в організаціях), які обліковують матеріали за оперативно-бухгалтерським методом. Відомість обліку залишків заповнюють за даними карток складського обліку, перевірених бухгалтерією. Вірогідність перенесення залишків до відомості підтверджується підписом особи, яка перевіряє.

Складський облік ведеться в натуральних показниках, але з впровадженням середньозваженого методу оцінки і методу ФІФО більшість підприємств здійснює складський облік як в натуральних так і грошових вимірниках.

При застосуванні автоматизованих систем складського обліку наявності та руху запасів підприємство використовує регістри та звіти в електронній формі, що створюються, передаються і оброблюються відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Іншими нормативно-правовими актами.

3.Первинний облік

Всі господарські операції пов’язані з рухом запасів оформлюють первинними документами форми яких затверджені Наказом Мінстату України від 21.06.96. №193 “Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини і матеріалів”.

Первинні документи на отримання і відпуск запасів складають відповідно Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене Наказом Міністра України від 24.05.95. №88.

Для надання їм юридичної сили первинні документи повинні мати всі необхідні обов’язкові реквізити.

Виробничі запаси надходять на склади підприємства з різних джерел:

  •  від постачальників:
  •  виготовлені у власних виробничих підрозділах;
  •  повернення виробничих запасів з виробничих підрозділів на склади;
  •  оприбуткування відходів виробництва;
  •  залишки виявленні при інвентаризації;
  •  оприбуткування ТМЦ, отриманих від ліквідації основних засобів і МШП;
  •  надходження через підзвітних осіб.

Кожна господарська операція щодо надходження запасів повинна бути оформлена відповідним первинним документом визначеної форми.

Від постачальників, взаємовідносини з якими формуються на підставі договорів, постачання одночасно з надходженням ТМЦ надходять документи: рахунки – фактури, товарно – транспортні накладні, залізничні накладні, вантажні митні декларації, Накладні – вимоги на відпуск ), Накладні на відпуск товарно - матеріальних цінностей (ф №М-20) податкові накладні, сертифікати, специфікації, паспорти, посвідчення про якість та інше.

Ці документи обов’язково реєструють в Журналі обліку вантажів, що надійшли (ф №М-1), який Застосовується для обліку та контролю за надходженням та оприбуткуванням матеріальних цінностей.

Записи в журналі виконуються відділом постачання в міру надходження матеріальних цінностей на склад підприємства на основі товарно-транспортних документів, прибуткових ордерів, актів приймання матеріалів. У журналі також роблять відмітки про запитання, що пов'язані з розшуком вантажів, які не надійшли.

.

У випадках, коли підприємству більш доцільно окремі партії матеріалів направляти відразу безпосередньо у цехи, або інші підрозділи, в обліку їх показують як отриманні на склад і переданні до виробничого підрозділу.

У прибуткових і видаткових документах на такі партії матеріалів роблять відмітку, що вони передані до цеху транзитом (без завозу до складу).

Але, перелік матеріалів, які можуть завозити транзитом в підрозділи повинен бути затвердженим наказом по підприємству.

При придбанні запасів підзвітною особою за готівкові кошти, підставою для визначення вартості при оприбуткуванні можуть бути: товарні чеки, чеки РРО, квитанції прибуткових ордерів, податкові накладні, акти закупівлі (у випадку придбання запасів власного виробництва у громадян) та інше.

МВО приймає матеріали і після зважування, підрахунку, замирювання і порівняння фактично прийнятої кількості з даними зазначеними у супровідних та платіжних документах оформлює Прибутковий ордер (ф.№М-4) або накладну.

Прибутковий ордер складають у двох примірниках, перший залишається на складі і використовується для складського обліку, а другий підписом МВО, що підтверджує одержання цінностей, разом із документами постачальника експедитор здає до бухгалтерії.

На підставі цих документів здійснюється звіт експедитора про використання виданої  Довіреності для отримання ТМЦ у постачальника.

У випадках при невідповідності кількісним і якісним показникам за отриманими запасами з супровідними документами складають Акт про приймання матеріалів ф.№ М-7, який є в подальшому підставою для пред’явлення претензії винуватцю (постачальнику, транспортній організації та інше).

На підприємствах мають місце випадки, коли ТМЦ надходять без супровідних документів постачальника – невідфактуровані поставки.

У випадку коли можливо поцінити ТМЦ (виходячи з цін у договорі) їх зараховують на баланс підприємства оформлюючи Акт приймання матеріалів ф.№ М-7, а після надходження документів від постачальника цей запис сторнується, а роблять звичайний запис. При відсутності можливості здійснити оцінку запасів, які надійшли, їх обліковують на за балансовому рахунку 023 “Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні” до отримання документів від постачальника.

Надходження на склад запасів, виготовлених у цехах підприємства оформлюють Накладною – вимогою на відпуск (внутрішнє – переміщення) матеріалів (ф. №М-11) або Накладну на здачу готової продукції на склад. В даному випадку накладні виписує у двох примірниках МВО підрозділу, яка здає цінності. Перший є підставою для списання запасів з МВО цеху, а другий передається на склад для їх оприбуткування.

Так само оформляється продукція допоміжних та обслуговуючих виробництв, матеріали отримані від ліквідації основних засобів, відходи від браку, невикористані у виробництві матеріали та інше.

Виробничі запаси зі складів підприємства відпускають:

  •  в цехи для виготовлення продукції;
  •  на господарські потреби;
  •  на сторону для переробки;
  •  на реалізацію надлишків.

Відпуск матеріалів, які систематично використовують у виробництві, оформлюють Лімітно – забірними картками ф.№ М-8 і ф. № М-9.

Одноразовий відпуск здійснюється за Накладними – вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів М-11 або Актами – вимогами на заміну (додатковий відпуск) матеріалів М- 10.

Для списання використання у виробництві матеріалів служить Відомість розподілу витрат матеріалів і палива за рахунками і статтями витрат. Відомість складається за первинними видатковими документами (лімітні – заробітними картками, вимогами, актами). Накладна на здачу готової продукції на склад. Опис – акт уцінки товарів і продукції, які залежались і лишків запасів.

4. Оцінка запасів при надходженні та вибутті на підприємствах.

Важливе значення для правильного обліку має порядок оцінки запасів при надходженні.

Отримані або вироблені запаси оприбутковують на баланс за їх первісною вартістю, розмір якої залежить від того, яким шляхом надійшли запаси на підприємство.

Первісна вартість запасів

Фактична (історична)

Справедлива

Купуємо

Безоплатно отримані

Виробляємо

Внесені до статутного капіталу

Отримані в обмін

До оцінені або уцінені

Виявлені в процесі інвентаризації, або не відповідають критеріям визнання активу

Визначення справедливої вартості надано в П(С)БО 19 « Обєднання підприємств ».

Справедлива вартість це сума, за якою може бути здійснений облік активу або оплату зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

  1.  Первісною вартістю придбаних за грошові кошти запасів є собівартість , яка складається з купівельної вартості і всіх витрат пов’язаних з придбанням цих запасів
  2.  При виготовленні запасів на підприємстві їх первісною вартістю є собівартість їх виробництва, яка визначається відповідно до П(С)БО 16 “Витрати”.
  3.  Отримані запаси як внесок до статутного капіталу підприємства оцінюються за справедливою вартістю зафіксованою у засновницьких документах.

Для визначення результатів роботи підприємства велике значення має правильний вибір методу оцінки при вибутті запасів. Підприємство самостійно здійснює такий вибір, про що зазначає в наказі про облікову політику. Для різних видів запасів можуть існувати різні методи, які не дозволяється змінювати на протязі звітного періоду.

П(С) БО 9 передбачені такі методи оцінки:

  1.  Ідентифікована собівартість одиниці запасів.
  2.  Середньозважена собівартості.
  3.  Собівартості перших за часом надходження запасів ФІФО.
  4.  Нормативних витрат.
  5.  Ціни продажу.

Для запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Оцінка відпущених запасів за ідентифікованою собівартістю може застосовуватися підприємством у випадку, якщо запаси не замінюють один одного або відпускаються для виконання спеціальних замовлень і проектів, або їх первісна вартість визначена з ідентифікованої вартості (автомобілі, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння тощо).

Метод оцінки за середньозваженою собівартістю запасів передбачає, що вибуття запасів може оцінюватися такими способами:

  •  оцінка за щомісячною середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів;
  •  оцінка за періодичною середньозваженою собівартістю запасів проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції з їх вибуття.

Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.

Метод нормативних затрат при оцінці вибуття запасів базується на застосуванні затверджених підприємством норм витрат на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг). Норми розраховуються з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних витрат до фактичних підприємство повинно регулярно аналізувати відхилення від норм та у разі необхідності переглядати встановлені норми.

Оцінка готової продукції (робіт, послуг) за нормативними затратами на дату балансу коригується до фактичної виробничої собівартості.

Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього процента торговельної націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати (якщо застосування інших методів оцінки вибуття запасів не виправдано) підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари. Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотку торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.

Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місця ми експлуатації і відповідальними особами протягом строку їх фактичного використання.

Запаси відображаються у фінансовій звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Чиста вартість реалізації запасів визначається як очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

Перегляд первісної вартості запасів і коригування її до рівня чистої вартості реалізації проводиться, якщо на дату балансу відбулося зменшення величини первісно очікуваних від використання запасів економічних вигод внаслідок зниження їх ціни, зіпсування, застаріння, закінчення терміну зберігання тощо.

  1.  Синтетичний та аналітичний облік.

Для бухгалтерського обліку виробничих запасів призначено балансовий рахунок 20 «Виробничі запаси», за дебетом якого відображається надходження та збільшення вартості запасів, а за кредитом - їх вибуття та уцінка.

Ураховуючи велику номенклатуру запасів, синтетичний та аналітичний облік запасів слід організовувати в розрізі окремих субрахунків до рахунку 20.

Аналітичний облік запасів ведеться у розрізі місць зберігання, матеріально відповідальних осіб та видів запасів.

Аналітичний облік ведеться на складах за допомогою карток складського обліку, які розміщуються в картотеці за технічними групами вир – запасів відповідно до номенклатури цінника або у книгах складського обліку.

Основні бухгалтерські проводки, що відображають рух виробничих запасів, наведені у таблиці

Відображення в обліку операцій з руху запасів

 

№.

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума, грн.

Дебет

Кредит

Надходження запасів

1

Оприбутковано виробничі запаси, що надійшли від постачальника.

20

631

1200,00

2

Відображено суму ПДВ:

- якщо перша подія – надходження запасів

641

631

240,00

3

Оплачено витрати на транспортування виробничих запасів, що надійшли (які включено до первісної вартості виробничих запасів)

20

631, 685

285,00

4

Оприбутковано запаси, придбані підзвітною особою за грошові кошти

20

372

180,00

5

Відображення суми податкового кредиту по ПДВ

641

372

36,00

6

Оприбутковано виробничі запаси (або повернені з виробництва) виготовлені власними силами

20

23

655,00

7

Оприбутковано виробничі запаси як внесок до статутного капіталу

20

46

-

8

Оприбутковано безоплатно одержані виробничі запаси

20

718

-

9

Виявлено лишки запасів в результаті інвентаризації. Оприбутковано запаси, раніше не обліковані на балансі

20

719

-

10

Оприбуткування виробничих запасів, одержаних при ліквідації основних засобів

20

746

-

11

Оприбуткування матеріалів по ціні можливого використання від списання МШП

20

719

58,00

12

Отриманні виробничі запаси від списання запасів знищених внаслідок надзвичайних подій

20

751

208,00

13

Внутрішнє переміщення матеріальних цінностей

20

20

380,00

Списання запасів з балансу у зв’язку з їх реалізацією

Перша подія - оплата

1

Отримано передоплату за виробничі запаси

311

681

660,00

2

Відображено податкові зобов’язання щодо ПДВ

643

641

110,00

3

Відображено відображення запасів і дохід від їх реалізації

36,377

712

660,00

4

Відображено списання раніше нарахованих податкових зобов’язань

712

643

110,00

5

Списано облікову вартість реалізованих виробничих запасів

943

20

350,00

6

Списано на фінансовий результат собівартість реалізованих запасів

791

943

350,00

7

Списано на фінансовий результат доходи від реалізації запасів

712

791

550,00

8

Відображення взаємне зарахування заборгованостей

681

36,377

660,00

Перша подія відвантаження

1

Відображення відвантаження виробничих запасів

36,377

712

660,00

2

Відображено податкові зобов’язання

712

641

110,00

3

Списано облікову вартість

943

20

350,00

4

Списано на фінансовий результат собівартість реалізованих запасів

791

943

350,00

5

Списано на фінансовий результат доходи від реалізованих запасів

712

791

550,00

6

Отримано оплату реалізованих запасів

311

36,377

660,00

Списання запасів, використаних для виробничих та адміністративних потреб

1

Відпущено зі складу виробничі запаси для виробництва продукції

23

20

454,00

2

Списано запаси для загально виробничих потреб

91

20

204,00

3

Використано запаси для адміністративних потреб (списання канцтоварів, матеріалів на ремонт офісу)

92

20

265,00

4

Списано запаси для забезпечення витрат зі збуту продукції

93

20

108,00

5

Списано запаси на утримання об’єктів житлово-комунального господарства, соціально-культурного призначення

949

20

-

6

Відпущено зі складу виробничі запаси для капітального будівництва власними силами

15

20

538,00

Уцінка виробничих запасів

1

Уцінка матеріальних цінностей

946

20

100,00

2

Списання уцінки на фінансові результати

793

946

100,00

Дані первинних документів про надходження та списання запасів відображають у складському обліку, на основі даних якого наприкінці місяця матеріально відповідальні особи складають звіти про рух матеріальних цінностей. Зміну залишків запасів на кінець місяця в бухгалтерії відображають у сальдових відомостях, а загальну суму дебетових та кредитових оборотів за субрахунками на підставі звітів заносять у Відомість аналітичного обліку виробничих запасів 5.1. з якої кредитові обороти переносять до Журналу 5. Дана відомість може служити і реєстром синтетичного обліку, оскільки тут узагальнено обороти за кореспондуючими рахунками, тому записи в Головну книгу можна здійснювати на підставі такої відомості.

З метою впорядкування облікового процесу виробничих запасів доцільним е складання графіка документообігу, який регламентує проходження документів з обліку запасів усіма інстанціями, що забезпечить своєчасне виконання облікових процедур.

У разі, якщо передані на відповідальне зберігання запаси витрачені зберігачем запасів, власник таких запасів їх первісну вартість списує з рахунків обліку запасів з включенням до інших операційних витрат за дебетом субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» і внесенням даних до позабалансового субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». На підставі документів про задоволення позову або інших документів досудового врегулювання, що свідчать про досягнення згоди щодо відшкодування втрат, власник запасів визнає дебіторську заборгованість та інші операційні доходи за кредитом субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів» з одночасним виключенням даних з позабалансового субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».

Зберігач запасів у разі витрачання (використання) запасів, прийнятих на зберігання, їх вартість відображає за дебетом рахунків обліку відповідних запасів і кредиту рахунків обліку поточних зобов'язань.

Бухгалтерський облік на позабалансових рахунках здійснюється у випадках :

  1.  надходження і використання (повернення) давальницької сировини;
  2.  надходження і реалізації (повернення) запасів на підставі договору комісії (консигнації) та інших подібних цивільно-правових договорів;
  3.  надходження та рух запасів, отриманих від постачальника, і в оплаті яких відмовлено внаслідок порушення договірних зобов'язань (невідповідність асортименту, якості, строкам поставки запасів, технічним умовам тощо) або поломки та псування запасів;
  4.  одержання запасів, які згідно з угодою заборонено використовувати до оплати їх вартості;
  5.  якщо оплачені та прийняті покупцем у підприємства-постачальника запаси на території (на складі, в цеху) останнього тимчасово залишаються у підприємства-постачальника за згодою (зверненням) покупця у зв'язку із відстроченням відвантаження (вивозу, відправки) запасів покупцеві;
  6.  перевищення кількості фактично одержаних запасів над кількістю, зазначеною у видаткових документах постачальника;
  7.  якщо право власності на запаси, що надійшли на підприємство, не переходить до підприємства з інших причин;
  8.  прийняття запасів на відповідальне зберігання;
  9.  одержання від замовника підрядними організаціями устаткування і будівельних матеріалів для монтажу і виконання будівельних робіт;
  10.  виключення з активів запасів, які зіпсовані або наявність яких інвентаризацією не підтверджена та їх відсутність або псування не обґрунтована нормами природного убутку, а рішення щодо відшкодування їх вартості винними особами ще не прийнято.

На позабалансових рахунках одночасно з відображенням на синтетичних рахунках бухгалтерського обліку відображається надходження і використання бланків суворого обліку, облік яких ведеться за їх номінальною вартістю, а за їх відсутності - за вартістю, яка визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.96 р. № 1009.




1. выключатель лампочка
2. Практикум Одинцово 2011 ББК 81
3. Обособленные подразделения- как вести бухгалтерский и налоговый учет
4. Noted in the 10th century describes its position t the convenient spot for crossing the river ~ ldquo;the ford for oxen
5. Гамма функции
6. х дней. Связывает с работой на огороде
7. Лабораторная работа 9
8. Д Голев Алтайский госуниверситет г
9. ТЕМА- Формирование и развитие коммуникативной компетенции у курсантов и слушателей образовательных учрежд
10. Статья учителя начальных классов высшей категории руководителя экологической группы Юный эколог МОУ С
11. рукавичок шкарпеток
12. ТЕМА 3 КЛАСИФІКАЦІЯ РЕКЛАМИ План лекції Визначення реклами
13.  Електроніка та інформація
14. ХАКАССКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ УНИВЕРСИТЕТ им
15. Тема- Особенности памяти детей с нарушением интеллекта старшего дошкольного возраста
16. тема органів державної влади України Одним з головних завдань будьякої конституції є регулювання способ.html
17. 1 Понятие национальных интересов государства5 1
18. Тема I Возникновение и развитие древнерусского раннефеодального государства
19. ті~30ті РОКИ ХХ ст.
20. ОРГАНІЗАЦІЯ КРЕДИТНОЇ РОБОТИ В БАНКУ Основною економічною функцією банків є кредитування їх клієнтів