Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Історичний факультет
Кафедра філософських дисциплін
ОСНОВИ ОРАТОРСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ
П р о г р а м а
нормативної навчальної дисципліни
підготовки __________СПЕЦІАЛІСТ________________
галузі знань _________0203 Гуманітарні науки_______
напряму (спеціальності) ___ 7.02030201 Історія*____
Шифр за ОПП _СП 06__
Кам’янець-Подільський
2013 рік
1. Структура навчальної дисципліни
2. Зміст теоретичної підготовки
3. Теми і плани практичних занять
4. Самостійна робота
5. Індивідуальні завдання (мета, тематика, види)
6. Розподіл балів, які отримують студенти. Модульна контрольна робота
7. Питання семестрового іспиту
8. Рекомендована література
|
Назви змістових модулів і тем |
Кількість годин |
|||||||||
|
денна форма |
Заочна форма |
|||||||||
|
усього |
у тому числі |
усього |
у тому числі |
|||||||
|
л |
п |
інд |
с.р. |
л |
п |
інд |
с.р. |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
|
Модуль 1 |
||||||||||
|
Змістовий модуль 1. «Особливості ораторської майстерності» |
||||||||||
|
Тема 1. Значення та визначення ораторської майстерності та риторики |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
||||
|
Тема 2. Актуальність ораторської майстерності |
6 |
2 |
4 |
6 |
6 |
|||||
|
Тема 3. Види красномовства та сфери його застосування |
5 |
1 |
4 |
5 |
1 |
4 |
||||
|
Тема 4. Мистецтво ведення суперечки |
16 |
2 |
4 |
10 |
16 |
2 |
14 |
|||
|
Тема 5. Основи полемічної майстерності |
10 |
2 |
2 |
6 |
10 |
2 |
8 |
|||
|
Тема 6. Принципи ведення дискусії |
16 |
2 |
4 |
10 |
16 |
16 |
||||
|
Разом за змістовим модулем 1 |
56 |
8 |
12 |
36 |
56 |
6 |
50 |
|||
|
Змістовий модуль 2. «Методика, підготовка та структура ораторського твору» |
||||||||||
|
Тема 7. Структура ораторського твору |
16 |
2 |
4 |
10 |
16 |
2 |
2 |
12 |
||
|
Тема 8. Методика та етапи підготовки промови |
14 |
2 |
2 |
10 |
14 |
2 |
12 |
|||
|
Тема 9. Логічні та емоційні засади промови |
16 |
2 |
4 |
10 |
16 |
16 |
||||
|
Тема 10. Елементи художності та літературні прийоми в мові оратора |
11 |
1 |
2 |
8 |
11 |
11 |
||||
|
Тема 11. Зовнішня культура та образ оратора |
11 |
1 |
2 |
8 |
11 |
11 |
||||
|
Тема 12. Виголошення промови та стиль мовлення оратора |
16 |
2 |
4 |
10 |
16 |
16 |
||||
|
Разом за змістовим модулем 2 |
84 |
10 |
18 |
56 |
84 |
2 |
4 |
78 |
||
|
Усього годин |
140 |
18 |
30 |
92 |
140 |
8 |
4 |
128 |
||
|
Модуль 2 |
||||||||||
|
ІНДЗ |
- |
4 |
- |
- |
4 |
|||||
|
Усього годин |
144 |
18 |
30 |
4 |
92 |
144 |
8 |
4 |
4 |
128 |
|
№ з/п |
Назва змістового модуля. Теми і підтеми |
К-сть годин |
Література |
Наочні посібники, ТЗН |
|
1 |
Тема 1. Значення та визначення ораторської майстерності та риторики. 1. Сучасне значення риторики та ораторської майстерності. Їх визначення. 2. Завдання орторської майстерності та необхідність її вивчення. |
1 (1)[1] |
1, с.3-9; 2, с. 5-9; 3, с.5-12, 4, с.3-4, 7, с. 5-8; 15, с. 5-11; 16, с.4-7; 17, с.3-6; 18, с. 3-7. |
Відеоматеріали зі зразками промов та успішної мовної поведінки |
|
2 |
Тема 2. Види красномовства та сфери його застосування. 1. Визначення видів красномовства. 2. Види красномовства та сфери його застосування. |
1 (1) |
1, с.110-132; 2, с. 43-56; 3, с.55-72, 4, с.63-78, 7, с. 79-88; 15, с. 96-111; 16, с.65-76; 17, с.88-100; 18, с. 65-78. |
Відеоматеріали зі зразками промов та успішної мовної поведінки |
|
3 |
Тема 3. Мистецтво ведення суперечки. 1. Визначення особливостей суперечки, полеміки, диспуту, дискусії та сварки. 2. Початок суперечки. Питання, на якій необхідно відповісти перед початком суперечки. 3. Правила та принципи ведення суперечки. 4. Характер використання доводів та способи їх спростування. |
2 (2) |
2, с. 68-87; 3, с.79-91, 4, с.79-88, 7, с. 89-102; 15, с. 112-132; 16, с.77-89; 17, с.100-114; 18, с. 91-104. |
Відеоматеріали зі зразками промов та успішної мовної поведінки |
|
4 |
Тема 4. Основи полемічної майстерності. 1. Закони, правила та принципи ведення полеміки. 2. Тактика ведення полеміки. 3. Хитрощі ведення полеміки. 4. Заборонені прийоми ведення полеміки. |
2 (2) |
2, с. 88-97; 3, с.92-105, 4, с.89-98, 7, с. 103-118; 15, с. 133-148; 16, с.90-106; 17, с.114-127; 18, с. 125-138. |
Відеоматеріали зі зразками промов та успішної мовної поведінки |
|
5 |
Тема 5. Принципи ведення дискусії. 1. Визначення дискусії та її видів. 2. Методи ведення дискусій. Культура мовлення під час ведення дискусій. 3. Особливості техніки переконання в дискусії. Важливість та особливості критики в дискусії. 4. Принципи ведення дискусії. |
2 (-) |
1, с.133-139; 2, с. 43-56; 3, с.55-72, 4, с.63-78, 7, с. 79-88; 15, с. 96-111; 16, с.65-76; 17, с.88-100; 18, с. 91-110. |
Відеоматеріали зі зразками промов та успішної мовної поведінки |
|
6 |
Тема 6. Структура ораторського твору 1. Типи промов за знаковим оформленням та закріпленням. 2. Три структурні елементи твору. Класична п’ятиелементна структура ораторського твору. 3. Основна частина ораторського твору : опис, оповідь, міркування. 4. Заключна частина ораторського твору : висновки або зацікавлення. Способи інтеграції всіх елементів промови. |
2 (2) |
1, с.133-139; 2, с. 43-56; 3, с.55-72, 4, с.63-78, 7, с. 79-88; 15, с. 96-111; 16, с.65-76; 17, с.88-100; 18, с. 91-110. |
Відеоматеріали зі зразками промов та успішної мовної поведінки |
|
7 |
Тема 7. Методика та етапи підготовки промови 1. Промова як дослідження. Вибір теми. 2. Об’єкт, тема, тематика, підтема. Складання плану. Процес збирання матеріалу. 3. Запис промови. Розмітка тексту знаками партитури. Рядкові, надрядкові та підрядкові знаки. 4. Аналіз написаної промови. Тренування. |
2 (2) |
1, с. 139-148; 3, с.92-105, 4, с.89-98, 7, с. 103-118; 15, с. 133-148; 16, с.90-106; 17, с.114-127; 18, с. 125-138; 1, с. 148-154; 11, 178-198. |
Відеоматеріали зі зразками промов та успішної мовної поведінки |
|
8 |
Тема 8. Логічні та емоційні засади промови 1. Зв’язок риторики та логіки як наукових галузей знання. Обмеженість логіки в сфері мовного спілкування. 2. Наявність раціонального та емоційного в людській духовно-психічній діяльності. Психологічні докази оратором своєї правоти. 3. Логічні докази автором своєї правоти. Логічні помилки. Логічна побудова виступу. 4. Логічна та психологічна мотивація. |
2 (-) |
1, с. 163-164; 17, с.114-127; 18, с. 125-138; 19, с. 51-69. |
Відеоматеріали зі зразками промов та успішної мовної поведінки |
|
9 |
Тема 9. Елементи художності та літературні прийоми в мові оратора 1. Поняття про художній образ. Звуковий рівень тексту. 2. Лексичний рівень тексту. Прості та складні тропи. Синтаксичний рівень тексту. Стилістичний рівень тексту. Стиль ораторського твору.
|
1 (-) |
1, с. 173-197; 2, с. 134-151; 4, с.114-128, 7, с. 118-124; 15, с. 149-158; 18, с. 139-143. |
Відеоматеріали зі зразками промов та успішної мовної поведінки |
|
10 |
Тема 10. Зовнішня культура та образ оратора 1. Основні вимоги та завдання оратора. Імідж оратора: вихід до слухачів, погляд, жестикуляція, міміка, голос, інтонація, місце промови. 2. Образ оратора. Образ аудиторії. Подолання опору аудиторії. 3. Риторичний ідеал. Риторична інтерпретація образу оратора (автора – адресанта) і образу аудиторії слухачів (адресатів). 4. Техніки вербалізації емоцій та відчуттів. |
1 (-) |
1, с. 198-209; 6, с.105-142; 13, с.107-149; 16, с.128-165. |
Відеоматеріали зі зразками промов та успішної мовної поведінки |
|
11 |
Тема 11. Виголошення промови та стиль мовлення оратора 1. Інтонаційний малюнок промови. 2. Майстерність усного виступу: повнозвучність, сила, милохзвучність, тон, дикція, темп, пауза, інтонація, наголос. 3. Стилі мовлення. Правила виголошення промови. Партитура тексту як програма дій оратора. 4. Енергетика мовлення. Репетиція промови. Способи зацікавлення та утримання уваги слухачів. |
2 (-) |
1, 133-205; 2, с. 134-178; 3, с.105-142, 4, с.114-163, 7, с. 118-146; 15, с. 149-178; 16, с.107-149; 17, с.128-165; 18, с. 139-154. |
Відеоматеріали зі зразками промов та успішної мовної поведінки |
[1] Для заочної форми навчання.
Теми практичних занять
|
№ з/п |
Назва теми |
Кількість годин |
|
1 |
Актуальність ораторської майстерності |
2 |
|
2 |
Принципи ведення дискусії |
4 |
|
3 |
Тренінг «Ефективність результатів конструктивного діалогу» |
4 |
|
4 |
Тренінг «Турнір сперечальників» |
2 |
|
5 |
Методика та етапи підготовки промови |
2 |
|
6 |
Структура ораторського твору |
4 |
|
7 |
Логічні та емоційні засади промови |
4 |
|
8 |
Елементи художності та літературні прийоми в мові оратора |
2 |
|
9 |
Зовнішня культура та образ оратора |
2 |
|
10 |
Виголошення промови |
4 |
Семінарське заняття № 1
Актуальність ораторської майстерності (2 год.)
Мета: Визначити потреби ораторської майстерності для сучасної людини. Розкрити сутність взаємозв’язку риторики та логіки. Охарактеризувати місце спілкування в системі риторичного знання. З’ясувати типи промов за знаковим оформленням.
П л а н
|
За числом учасників |
За використанням засобів спілкування |
Залежно від обстановки, ситуації спілкування (хто? с ким? де?) |
|
міжособистіснегруповемасове |
словесненесловесне |
офіційненеофіційне |
Додаткове завдання
1. Підготуйте виступ на тему вислову римського філософа-стоїка Луція Аннея Сенеки «Мова людей така, яка їхнє життя».
Література
1. Абрамович С.Д., Чікарькова М.Ю. Риторика. – Львів, «Світ», 2001.
2. Введенская Л А., Павлова Л.Г. Культура и искусство речи, – РнД, 1999.
3. Гольдин В.Е. Речь и этикет. – М, «Просвещение», 1983.
4. Доценко Е.Л. Психология манипуляций. – М., 2000.
5. Михальская А.К. Русский Сократ. – М., «Академия», 1996.
6. Сагач Г. Риторика. -К, 2001.
7. Сопер П. Основы искусства речи. – РнД, 1995.
8. Філософія. Світ людини. – К, «Либідь», 2003.
9. Флоренский П. У водоразделов мысли. Соб. соч. Т.2. — М., 1990
Семінарське заняття № 2
Принципи ведення дискусії (4 год.)
Мета : Визначити та закріпити основні принципи ведення дискусії. З’ясування важливості слухання для ефективної комунікації. Виявлення лояльних та нелояльних аргументів та прийомів.
П л а н
Література:
1. Аристотель. Поэтика. Риторика. – СпБ., Азбук, 2000.
2. Баєва О. А. Ораторское искусство и деловое общение. -М., 2000.
3. Кузнецов И. Н. Риторика. – М; Амалфея, 2000.
4. Курбатов В. И. Искусство управлять общением. — РнД.: Феникс, 1997.
5. Панасюк А. Как победить в споре. – М., Олимп, 1998.
6. Павлова Л. Г. Спор. Дискуссия. Полемика. – М.: Просе., 1991.
7. Поварнин С. Спор. О теории и практике спора. – СПб, 1996.
8. Сагач Г. Риторика. – К, 2000.
9. Хоменко I.B. Еристика. Мистецтво полеміки. – К: Юрінком Інтер, 2001.
10. Шейнов В. П. Искусство убеждать. – М.: ПРИОР, 2001.
Семінарське заняття № 3
Тренінг «Ефективність результатів конструктивного діалогу» (4 год.)
Мета тренінгу — навчання навичкам ведення конструктивного діалогу.
Під конструктивним діалогом розуміється така форма міжособистісного спілкування, яка дозволяє шляхом взаємних зусиль знаходити розв’язки, що задовольняють обидві сторони, що поєднують учасників для подальшої спільної діяльності, що сприяють ефективному суспільному розвитку.
Одна з найважливіших передумов конструктивності діалогу — рівноправна участь у розмові обох сторін, партнерська взаємодія, при якій та й інша сторони перебувають у рівному положенні.
Тренінг рекомендується проводити в групі, що складається з 15 — 25 осіб. Попередньо або на самому занятті визначається проблема, що представляє інтерес для даної групи. Ставиться завдання — знайти найбільш прийнятний для всіх розв’язок цієї проблеми.
Ведучий, враховуючи побажання присутніх і їх настрій, виділяє групу учасників обговорення, призначає експертів (1 — 2 особи) і спостерігачів (2-3 особи). Учасникам, що мають подібні погляди на проблему, пропонується об’єднатися в підгрупи.
Обговорення проблеми проводиться у два етапи. Спочатку працюють підгрупи. Вони виробляють оптимальний розв’язок проблеми. Це так званий усередині-структурний діалог. Характерні риси такого діалогу: наявність низки ідей у його учасників, повнота використовуваної інформації, її вірогідність і різнобічність, чітка аргументованість суджень.
Після обговорення кожна підгрупа повідомляє свій розв’язок експертам і виділяє авторитетного представника для другого етапу обговорення — міжструктурного діалогу. Представники підгруп повинні виробити єдиний розв’язок проблеми з урахуванням думки своїх однодумців. Ціль діалогу — знаходження компромісу, визначення можливостей згоди сторін. Для цього виду діалогу особливо важливе вміння зрозуміти опонента, усвідомити його інтереси, побачити проблему його очима. Не менш істотним є розуміння, до якого ступеня можливий компроміс, які його границі й взаємні вигоди. Найважливіша умова ефективності міжструктурного діалогу — дотримання балансу інтересів обох сторін. При порушенні цього балансу проблему не можна вважати вирішеної. Вона неминуче виникне знову.
На першому й другому етапах обговорення спостерігачі відзначають особливості поведінки кожного з учасників, звертають увагу на їхні взаємини, володіння культурою суперечки, уміння встановити контакт один з одним. Експерти оцінюють правильність, збалансованість ухваленого рішення.
При підведенні підсумків заняття ведучий, спостерігачі й експерти оцінюють діяльність його учасників, усі присутні висловлюють свою думку про пророблену роботу.
Необхідно, щоб у результаті тренінгу ті, яких навчають, засвоїли, що успіх і плодотворність діалогу багато в чому залежать від дотримання ряду умов, наприклад:
– визнання не на словах, а на ділі плюралізму думок, наявності різноманіття точок зору на різні проблеми сучасного життя, що є необхідною передумовою демократичного розв’язку питань;
– надання кожному можливості здійснити своє право висловити будь-яку точку зору;
– надання представникам різних соціальних груп і суспільних формувань рівних можливостей в одержанні необхідної інформації для обґрунтування своєї позиції;
– усвідомлення того, що необхідність конструктивного діалогу диктується не волею окремих осіб, а реально ситуацією, що склалась та пов’язана з розв’язком життєво важливих проблем для тієї й іншої сторони;
– визначення загальної платформи для подальшої взаємодії й співробітництва, прагнення знайти у висловленнях супротивника і його поведінці те, що поєднує з ним, а не роз’єднує, пошук загальних точок дотику.
Слід мати на увазі, що конструктивний діалог ґрунтується на дотриманні низки психологічних принципів, сформульованих у науковій і методичній літературі (Див.: Павлова К. Г. Психологія суперечки.- Владивосток, 1988). Назвемо основні з них.
Принцип рівної безпеки, що припускає неспричинення психологічного або іншого збитку партнерові. Цей принцип забороняє образливі випади проти опонента, приниження почуття власної гідності партнера. Ярлики, брутальні слова й вираження, образливі репліки, образи, презирливий і глузливий тон можуть вивести опонента зі стану рівноваги, нанести йому моральну травму й навіть фізичний збиток здоров’ю.
Принцип децентричної спрямованості, що означає неспричинення збитку справі, заради якої сперечальники вступили у взаємодію. Суть цього принципу полягає в тому, що сили й час опонентів не відволікаються на захист амбіційних, егоцентричних інтересів, а спрямовуються на пошук оптимального розв’язку проблеми. Слід зазначити, що цей принцип досить часто порушується. Нерідко люди, керуючись всілякими мотивами, у запалі полеміки забувають про справу, заради якої й ведеться обговорення.
Принцип адекватності того, що сприйняте, тому, що сказане, тобто неспричинення збитку сказаному або прочитаному за допомогою навмисного або ненавмисного викривлення змісту. Відомо, що сторони, що ведуть діалог, суперечку, можуть по-різному сприймати те саме. Виконання названого принципу пов’язане з високою культурою сприйняття, умінням слухати свого опонента, правильним оперуванням поняттями тощо.
Недотримання цих принципів, ігнорування умов, про які ішла мова, перетворюють конструктивний діалог у деструктивний, перешкоджають вирішенню проблем.
Головна причина появи деструктивних елементів у діалозі — стереотипно-догматичне мислення, нетерпимість до чужої думки, інакомислення. Причиною деструктивності можуть стати й особистісні особливості його учасників: егоїзм, амбіційність, упевненість у власній непогрішності, категоричність суджень, нездатність іти на компроміс, поступитися власними інтересами, а також відсутність здорового глузду, нерозуміння реальних процесів, що відбуваються в суспільстві.
Описані активні форми навчання допомагають придбати навички й уміння, необхідні для мистецького ведення публічної суперечки, сприяють удосконалюванню полемічної майстерності.
Не можна навчитися плавати, сидячи на березі. Стати гарним полемістом допоможе вам тільки практика. Не відмовляйтеся від участі в обговоренні актуальних питань сучасності. Активніше включайтеся в суспільно-політичне життя країни, реалізуйте свої цивільні можливості, виявите себе як особистість.
Оволодіння полемічною майстерністю — завдання складне. Розв’язок її вимагає завзятої праці, терпіння й наполегливості, певних зусиль над собою, а також великого бажання.
ПАМ’ЯТКА ПОЛЕМІСТА
Пам’ятайте, що кожний має таке ж право висловити свою думку, як і ви. Ставтесь з повагою до свого опонента. Спростовувати можна самим рішучим чином, але не ображаючи чужих переконань глузуваннями й брутальністю.
Вмійте правильно виділити предмет суперечки й чітко його сформулювати.
Не вступайте в суперечку, якщо ви погано знаєте його предмет.
Не випускайте з уваги головних положень, через які ведеться суперечка.
Умійте чітко визначити свою позицію в суперечці. Не забувайте, що суперечка стає більш плідною, якщо в учасників полеміки, дискусії є спільність вихідних позицій, початкове взаєморозуміння, єдина платформа для обговорення невіришених питань.
Правильно користуйтеся в суперечці поняттями. Важливо, щоб учасники суперечки вкладали в уживані терміни однаковий зміст. А якщо ні, то це може привести до двозначності, до непорозуміння позиції опонента.
Навчитеся слухати свого опонента, намагайтеся не перебивати його. Це необхідна умова правильного розуміння позиції опонента, вірної оцінки існуючих з ним розбіжностей.
Прагніть точно зрозуміти те, що стверджує протилежна сторона. Не приписуйте опонентові побічних мотивів.
Не намагайтеся обов’язково у всьому суперечити супротивникові. Іноді корисно погодитися з деякими його доводами. Але, погодившись, намагайтесь показати, що ці доводи не мають прямого відношення до предмета суперечки й не доводять правоти супротивника.
Не гарячкуйте, а намагайтеся сперечатися спокійно. Майте на увазі, що із двох сперечальників, рівних один одному у всіх інших відносинах, переможцем виявиться той, хто має більшу витримку й холоднокровністю.
Стежте за тим, щоб у ваших доводах і аргументах супротивника не було протиріч.
Не поспішаєте визнавати себе переможеним, навіть якщо доводи супротивника здадуться вам на перший погляд переконливими.
Семінарське заняття № 4
Тренінг «Турнір сперечальників» (2 год.)
Підготуйтеся до Турніру сперечальників, уважно ознайомившись із регламентом, правилами турніру та додатками.
1. Регламент
1.1. Загальні положення
Студенти, які беруть участь у турнірі, за допомогою викладача повинні обрати ролі, які вони хочуть виконувати.
Припустимо, що в групі 21 студент. Серед них 16 обрали ролі гравців (вісім команд), 5 — ролі суддів.
1.2. Команди та гравці
1. У дебатному раунді беруть участь 2 команди. Команда 1 репрезентує позитивну точку зору з обговорюваного питання. Команда 2 репрезентує негативну точку зору з обговорюваного питання.
2. До складу кожної команди входять двоє гравців.
1.3. Судді
3. Судді — це особи, яким делеговане право визначати результати конкретного дебатного раунду.
1.4. Процедура турніру
4. Турнір складено з чотирьох кваліфікаційних раундів, півфіналів та фіналу.
5. Кваліфікаційні раунди команди грають у двох підгрупах. Кожна підгрупа складена з чотирьох команд. Переможці виходять у півфінал в своїх підгрупах.
6. Фінал грають дві команди, які перемогли у півфіналах.
7. Тему фінального раунду визначають за бажаннями команд. Якщо виникають труднощі, то застосовують жеребкування.
8. Ролі (пропонент/опонент), які виконують команди у фіналі, визначають шляхом жеребкування.
1.5. Відзнаки
9. За підсумками турніру команда, яка продемонструвала високий рівень гри та результатів одержує відзнаку — «Найкраща команда».
10. Під час кожного раунду кожен гравець від суддів отримує індивідуальний бал від 0 (найгірший) до 12 (найкращий). Наприкінці турніру усі бали підсумовують і виводять середнє арифметичне. Це і є остаточний бал гравця.
11. У випадку, якщо бали гравців однакові, вважають, що вони посіли однакове місце в таблиці індивідуальних показників гравців.
12. Гравець, який посів перше місце в таблиці індивідуальних показників, одержує відзнаку «Найкращий сперечальник турніру».
2. Правила турніру
2.1. Аргументативні промови
13. Гравці виголошують аргументативні промови в такому порядку:
А. Команда 1 (позитивна точка зору);
Б. Команда 2 (негативна точка зору).
14. Тривалість кожної промови становить 5 хвилин. Коли до завершення терміну залишається 15 секунд, суддя, який слідкує за часом, попереджає гравця за допомогою спеціального сигналу.
15. Гравець може з дозволу суддів використати для завершення промови додатково 15 секунд. Використання часу понад 15 секунд може бути враховано як обставину, що негативно характеризує гру команди.
16. Команди мають підтримувати свою точку зору аргументами. Аргументи мають бути обґрунтованими положеннями. Обґрунтування може базуватися на статистичній інформації, інформації ЗМІ, думках експертів, історичних фактах, історичних аналогіях тощо. Не дозволяється використовувати як обґрунтування особистого досвіду, а також індивідуального досвіду інших людей.
Особливо відзначають логічні способи обґрунтуван¬ня аргументів (використання дедукції, індукції, аналогії).
2.2. Пункти інформації
16. Після виголошення аргументативної промови гравцем команди, настає черга пунктів інформації, які проголошує протилежна сторона.
17. Пункт інформації може бути запитанням, комента¬рем, уточненням, зауваженням тощо.
18. Тривалість пункту інформації становить не більше ніж 15 секунд.
19. На пункти інформації відповідь можуть давати усі гравці команди. Тривалість відповіді — до 30 секунд.
20. Максимальна кількість пунктів інформації — п’ять.
21. Команда може відхилити пункт інформації і не від¬повідати на нього. Про це треба повідомити суддів.
22. Команда повинна спробувати дати обґрунтовану відповідь не менше, ніж на два пункти інформації.
23. Формулювання великої кількості пунктів інформа¬ції (більше п’яти); зловживання часом, який надають для висловлювання пункту інформації; неприйняття жодного пункту інформації можуть розглядатися як обставини, що негативно характеризують гру команди.
2.3. Правила проведення раундів
24. Гравці команд повинні дотримуватися семи правил суперечки, наведених у Додатку 1.
Можливі теми для обговорення
1. Смертна кара: за і проти.
2. Телевізійна реклама: за і проти.
3. Комп’ютерні ігри: за і проти.
4. Професійна армія в Україні: за і проти.
5. Інформаційні технології: друзі чи вороги.
6. Евтаназія: за і проти.
7. Гостьовий брак: за і проти.
8. Що краще: власний будинок у передмісті чи зручна комфортабельна квартира в центрі міста?
9. Що краще: балет чи драматичний спектакль?
10. Що краще: домашнє відео (або ^V^) чи сучасний кінотеатр?
11. Що зручніше: залізничний транспорт чи авіапере- везення?
12. Що краще: книга чи її екранізація (наприклад, «Во¬лодар кілець» Дж. Р. Р. Толкієна або «Собаче серце» М. Булгакова).
13. Що краще: рок чи поп-музика?
14. Чи тести придатні для оцінювання знань?
15. Чи буває брехня благом?
16. Політика та мораль — то несумісні речі?
17. Єдина помісна церква в Україні: конфесійна утопія чи церковна реальність?
18. Соціальна реклама: держзамовлення чи ринок біз¬несової комунікації?
19. Чи будуть у майбутньому популярні традиційні книжки, чи усі будуть користуватися їхніми електрон¬ними аналогами?
20. У якому віці людина стає повнолітньою?
21. Які засоби боротьби з наркотиками найефективніші?
22. У якому віці краще за все одружуватися?
23. Де краще жити — у місті чи в селі?
24. Чи можна поєднати професійну кар’єру та сім’ю?
25. Чи можна успішно поєднати роботу та навчання у ВНЗ?
26. 8М8-повідомлення: засіб комунікації чи своєрідна залежність?
27. Чи потрібний сучасній людині мобільний телефон?
28. Дієтоманія: факти і помилкові уявлення.
29. Чи потрібен людині самоменеджмент?
30. Хтось вважає, що людина повинна жити там, де на¬родилася, і усяка зміна клімату, державного устрою, мови погано впливає на неї. Інші вважають, що всі розмови про ностальгію — відмовка лінивих пересіч¬них громадян. Доведіть правильність однієї з цих то-чок зору.
ДОДАТКИ
Додаток 1
Правила суперечки
1. Правило свободи. Сперечальники не повинні ставити пе¬решкоди один одному при висуванні своїх точок зору та при критиці точок зору опонента.
2. Правило тягаря доведення. Сперечальник, який висунув точку зору, зобов’язаний її захищати.
3. Правило обгрунтування точки зору. Точка зору, яку відстоює сперечальник, має залишатися незмінною впро¬довж суперечки.
4. Правило критики точки зору. Критика точки зору по¬винна відбуватися щодо точки зору, яку дійсно висунув співрозмовник.
5. Правило обгрунтування аргументів — сперечальники не повинні в суперечці користуватися аргументами, які є недостатньо обґрунтованими твердженнями.
6. Правило заборони неправдивих аргументів. Сперечаль¬ники не повинні свідомо, з метою введення в оману співроз¬мовника, користуватися в суперечці аргументами, які є заві- домо неправдивими твердженнями, хибними припущеннями.
7. Правило релевантності аргументації. Для захисту своєї точки зору сперечальник може користуватися тільки тими аргументами, які мають відношення до цієї точки зору.
8. Правило подання аргументації. Сперечальники не по¬винні використовувати в процесі аргументації недостатньо ясних, багатозначних формулювань.
9. Правило логічності. Міркування, з яких складена аргу¬ментація, повинні бути логічно правильними.
10. Правило завершення суперечки. Результатом невдалої аргументації точки зору повинна бути відмова пропонента від своєї точки зору, а результатом успішної аргументації точки зору повинна бути відмова опонента від своїх сумні¬вів з приводу її істинності.
Додаток 2
Помилки в суперечці
Порушення правила 1 (правила свободи)
А. Сперечальник може накласти обмеження на аргументацію співрозмовника.
• помилка «об’явлення точки зору священною»;
• помилка «накладання табу на точку зору».
Б. Сперечальник може обмежити свободу дій іншої сторони. Це можна зробити двома способами.
Б.1. Примусити співрозмовника відмовитися від обґрунтування свої точки зору або критики точки зору супротивника.
• помилка «аргумент до палки» («паличний аргумент», «довід до палки»);
• помилка «аргумент до жалю».
Б.2. Сперечальник може дискредитувати супротивника перед аудиторією.
• помилка «аргумент до людини» .
Різновиди аргументу до людини:
A. «Пряма атака»;
Б. «Непряма атака» («отруювання джерела»);
B. «Ти також».
Порушення правила 2 (правила тягаря доведення)
• помилка «переніс тягаря доведення на опонента».
Різновиди цієї помилки:
А. При незмішаному розходженні в думках замість захисту власної точки зору пропонент примушує опонента доводи¬ти, що точка зору пропонента неправильна.
Б. При змішаному розходженні в думках сперечальник за¬мість того, щоб захищати власну точку зору, примушує співрозмовника захищати свою точку зору.
• помилка «усунення від тягаря доведення».
Різновиди цієї помилки:
А. Репрезентація точки зору як такої, що не потребує доведення.
Б. Наведення особистих гарантій правильності точки зору.
В. Формулювання точки зору таким чином, що її не можна розкритикувати.
Порушення правила 3 (правила обґрунтування точки зору)
• помилка «ignoratio elenchi».
Різновиди цієї помилки:
• помилка «втрата точки зору»;
• помилка «підміна точки зору».
«Підміну точки зору» застосовують у таких випадках.
A. Точку зору свідомо підмінюють люди, які бачать, що відкрито її довести не можуть. Тоді вони намагаються відволікти увагу співрозмовника, висуваючи нову точку зору, яка зовнішньо схожа з попередньою, але має зовсім інший зміст.
Б. Підміна точки зору може бути пов’язана з відповіддю не на те запитання, яке було задане, або з нерозкриттям запро¬понованої теми. При цьому текст аргументації може бути з точки зору логіки бездоганним.
B. Підміна точки зору може відбуватися тоді, коли людина свідомо не бажає дати відповідь на поставлене запитання.
У суперечках може допускатися повна або часткова підміна точки зору.
Порушення правила 4 (правила критики точки зору)
• помилка «фіктивний супротивник» («солом’яне опудало»).
Різновиди цієї помилки:
А. Приписування співрозмовникові неіснуючої точки зору.
А.1. Сперечальник наполегливо висуває протилежну точку зору.
А.2. Сперечальник приписує фіктивну точку зору групі, до якої належить опонент.
А.3. Сперечальник маніпулює з агентом дії.
Б. Неправильна репрезентація точки зору опонента.
Б.1. Висмикують точку зору з контексту та надзвичайно спрощують.
Б.2. Висмикують точку зору з контексту та надзвичайно пе¬ребільшують.
Порушення правила 5 (правила обґрунтування аргументів)
• помилка «необгрунтований аргумент»;
• помилка «надмірне обґрунтування»;
• помилка «колова аргументація» («коло в аргументації», «прийняття без доведення», «реііііо ргіпсіріі»).
Порушення правила 6 (правила заборони неправдивих аргументів)
• помилка «хибний аргумент»;
Аргумент може бути хибним у таких випадках.
A. Сукупність наведених аргументів суперечлива.
Б. Аргумент є самосуперечливим твердженням.
B. У процесі аргументації як аргумент використовують твер¬дження про факт, оцінити який можна буде лише в майбутньому.
• помилка «брехливий аргумент»;
Різновиди цієї помилки:
A. Помилка «частково брехливий аргумент».
Б. Помилка «безглуздий аргумент».
B. Помилка «неприкритий брехливий аргумент».
Г. Помилка «неправомірне звернення до науки».
Ґ. Помилка «брехливий аргумент, що не промовляється».
Д. Помилка «подвійна бухгалтерія».
Е. Помилка «зв’язок аргументів».
Є. Помилка «адвокатський аргумент» («свинський аргумент»).
• помилка «суб’єктивний аргумент»;
Різновиди цієї помилки:
А. Помилка «відкритий суб’єктивний аргумент».
Б. Помилка «прихований суб’єктивний аргумент».
• помилка «провокаційні запитання» (помилка багатьох за¬питань).
Порушення правила 7 (правила релевантності аргументації)
• помилка «нерелевантна аргументація».
Ця помилка має місце в таких випадках.
А. Пафос замінює логос.
• патетична помилка («аргумент до аудиторії»).
Різновид цієї помилки:
• помилка «аргумент до мас».
Б. Етос замінює логос.
• помилка «аргумент до авторитету».
• помилка «аргумент до скромності» («агдитвпіит аС уєгвсипСіат»).
Порушення правила 8 (правила подання аргументації)
• помилка «зловживання неясністю».
Різновиди цієї помилки:
A. Неясність, пов’язана з імпліцітністю.
Б. Неясність, пов’язана з невизначеністю понять, що вхо¬дять до складу аргументації.
Б.1. Застосування виразів, які не мають чіткого загально¬вживаного значення;
Б.2. Застосування багатозначних виразів;
Б.3. Нечіткі кількісні та модальні характеристики виразів.
B. Неясність, пов’язана із застосуванням іншомовних слів без урахування їхнього точного значення
Г. Неясність, пов’язана з самим виразом.
Порушення правила 9 (правила логічності)
А. Для умовно-категоричних дедуктивних міркувань най¬поширенішими є такі помилки:
• помилка «ствердження консеквента»;
• помилка «заперечення антецедента».
Б. Для розділово-категоричних міркувань найпоширеніши¬ми є такі помилки:
• застосування сполучника «або» в не строго розділовому смислі;
• перерахування у розділовому засновку не всіх альтернатив.
В. В індуктивних міркуваннях найпоширенішими є такі помилки:
• помилка «після цього, отже, з цієї причини» («розі кос егдоргоріег кос»).
• помилка «поспішне узагальнення» («зесипСит ^иіС»). Різновид цієї помилки:
• помилка «звертання до думки більшості» («агдитепіит аС рориіит»).
Г. В міркуваннях за аналогією поширеною є:
• помилка «неправомірна аналогія» («хибна аналогія»).
Ґ. Правило 6 може бути порушене також тоді, коли в мірку¬ванні плутають ознаки частини та цілого. В результаті ви¬никають:
• помилка роз’єднання;
• помилка об’єднання.
Д. Правло 6 також порушують тоді, коли має місце:
• помилка «агдитепіит аС соте^иепіїат».
Порушення правила 10 (правила завершення суперечки)
A. У випадку, коли пропонент не зміг довести свою точку зору, то він повинен від неї відмовитися.
Якщо це не відбувається, то має місце:
• помилка «відмова від зняття точки зору».
Б. У випадку перемоги пропонента опонент повинен зняти свої зауваження щодо його точки зору, оскільки він не зміг задовільно їх обґрунтувати.
Якщо це не відбувається, то має місце:
• помилка «відмова від зняття зауважень».
B. У випадку, коли сперечальники перебільшують наслідки ус¬пішного обґрунтування чи критики точки зору, то мають місце:
• помилка «виведення істинності точки зору пропонентом»;
• помилка «виведення істинності точки зору опонентом.
Семінарське заняття № 5
Методика та етапи підготовки промови (2 год.)
Мета : Охарактеризувати методику та етапи підготовки промови. З’ясування елементів промови та їх визначення. Розкрити сутності об’єкта, теми, тематики, підтеми, мікротеми. Визначити настанови, мети та ідеї промови.
П л а н
1. Як ви розумієте формулу “Промова як дослідження”? Чому добрий оратор завжди цитує або враховує думки інших людей?
2. У чому полягає різниця між темою та об’єктом промови?
3 Охарактеризуйте відмінність між поняттями “тема” та “тематика”?
4. Що таке підтема, мікротема? Як вони підводять слухача до розуміння теми промови?
5. Як тема визначається настановою, загальною метою промови?
6. Які теми знаходять найбільш емоційний відгук в аудиторії і чому? Яким чином може скористатися з цього досвідчений оратор?
7. Чому аудиторію приваблюють складні, не вирішені до кінця проблеми? Чого вона очікує в цьому випадку від оратора?
8. Що означають вирази “розкрита” та “нерозкрита” тема?
9. Чому одні починають роботу над текстом промови зі створення плану, а другі пишуть план лише тоді, коли попередньо опрацюють матеріал? Яка позиція видається вам більш близькою?
10. Чи згодні ви з тим, що нотатки краще робити на окремих картках? Що дає цей метод?
11. Які системи бібліографічного опису ви знаєте і коли вони використовуються?
12. Навіщо ораторові бібліографічні посилання?
13. Чому остаточний текст промови інколи розходиться з попередньо накресленим планом? Чи може бути це свідченням поганої підготовки промови ?
14. Що таке ораторські знаки партитури і для чого вони служать? Назвіть ці знаки та дайте приклади.
15. Навіщо потрібно оратору тренування перед виходом до аудиторії? Які способи тренування ви можете назвати?
Література
Семінарське заняття № 4
Структура ораторського твору (4 год.)
Мета : З’ясувати структуру ораторського твору. Визначити п’ять класичних елементів структури ораторського твору.
П л а н
Література
1. Античные риторики. – М., МГУ, 1978.
2. Абрамович С. Д. тa ін. Риторика. – Львів, «Світ», 2001.
3. Введенская Л. А. и др. Культура и искусство речи. – РнД., «Феникс», 1999.
4. Гламаздин В. Ты овладел ораторским искусством? – М., 2000.
5. Ивин А. А. Логика: Учеб. Для гуман. вузов. – М., Фаир-пресс, 1990.
6. Карнеги Д. Как вырабатывать уверенность в себе, выступая публично. – М., «Беларусь», 1990.
7. Клюев Е. В. Риторика. – М., 1999.
8. Леммерман Х. Учебник риторики.-М., «Интерэксперт», 1998.
9 Сагач Г. Риторика. – Київ, 2000.
10. Сопер Т. Основы искусства речи.- М., 2001.
11. Сычев O.A. Обучение риторике в эпоху компьютеров,- М., «Знание», 1991.
12. Томан Іржі. Мистецтво говорити. – К,, 1996.
Семінарське заняття № 5
Логічні та емоційні засади промови (4 год.)
Мета : З’ясувати потреби логічних та емоційних засад промови. Охарактеризувати логічні елементи промови, їх потребу та характер, емоційні елементи промови, їх потребу та характер. Визначити риторичний аргумент.
П л а н
Література
Семінарське заняття № 6
Елементи художності та літературні прийоми в мові оратора (2 год.)
Мета : Виявити значення елементів художності в мові оратора. Розкрити художніх та літературних прийомів. Визначити автологічну лексику та троп. Вирізнити синтаксичні та стилістичні фігури.
П л а н
1. Що ви знаєте про художньо-словесний образ? Пригадайте, чим різняться риторика та поетика.
2. Що таке фоніка? Чим вона відрізняється від фонетики?
3. Чи можна створити художній образ підбором звуків? Що таке алітерація та асонанс?
4. Чому саме словесний (лексичний) рівень мови є основним моментом творення художнього образу?
5. Що таке літературна норма та культура мови оратора? Які найпоширеніші мовні помилки ви знаєте?
6. Розкрийте поняття “автологічна лексика”. Чим вона відрізняєть ся від тропа? На які розряди поділяється?
7. Що таке слова з нейтральним стилістичним забарвленням? Яке місце займають вони в ораторській мові?
8. Які слова в групі “автологічна лексика” не є нейтральними за стилістич ним забарвленням (слова з підвищеною експресивністю)? Назвіть їх розряди.
9. Дайте визначення, що таке “троп”. Навіщо ораторові тропи? Що таке прості та складні тропи? Які розряди простих та складних тропів вам відомі?
10. Спробуйте дати свої приклади тропів.
11. Чому питання про співвідношення тропів та фігур у класичній риториці досить заплутане? Наведіть приклади спірних потрактувань (іронія і т.п.).
12. Дайте визначення, що таке “фігура” (синтаксичний рівень текс ту). В чому полягає диференціація між синтаксичними та стилістични ми фігурами?
13. Назвіть розряди синтаксичних фігур. Наведіть власні приклади.
14. Назвіть розряди стилістичних фігур. Наведіть власні приклади.
15. Що таке стиль? Як реалізується ця категорія в ораторській справі? Які різновиди стилів ви можете назвати й охарактеризувати?
16. Які тропи й фігури риторики найбільше часто вживають у своїй мові сучасні підприємці?
17. Чому просте завчання тексту не може принести виступаючий успіх у сучасних умовах? Які прийоми запам’ятовування є найбільш ефективними й чому?
18. Чи дійсно був прав найбільший оратор Древньої Греції Демосфен, що стверджував, що для успіху мови необхідні тільки три умови: «Вимова, вимова й вимова»?
Література
1. Античные риторики. – М., МГУ, 1978.
2. Абрамович С. Д. тa ін. Риторика. – Львів, «Світ», 2001.
3. Введенская Л. А. и др. Культура и искусство речи. – РнД., «Феникс», 1999.
4. Гламаздин В. Ты овладел ораторским искусством? – М., 2000.
5. Ивин А. А. Логика: Учеб. Для гуман. вузов. – М., Фаир-пресс, 1990.
6. Карнеги Д. Как вырабатывать уверенность в себе, выступая публично. – М., «Беларусь», 1990.
7. Клюев Е. В. Риторика. – М., 1999.
8. Леммерман Х. Учебник риторики.-М., «Интерэксперт», 1998.
9 Сагач Г. Риторика. – Київ, 2000.
10. Сопер Т. Основы искусства речи.- М., 2001.
11. Сычев O.A. Обучение риторике в эпоху компьютеров,- М., «Знание», 1991.
12. Томан Іржі. Мистецтво говорити. – К,, 1996.
Семінарське заняття № 7
Зовнішня культура оратора (2 год.)
Мета : Виявлення особливостей зовнішньої культури оратора. З’ясування значення шарму, зовнішнього вигляду, міміки, жестикуляції та дикції.
П л а н
1. Чи визначають успіх оратора самі лише його природні дані? Чи буває, що людина з фізичними вадами володіє увагою аудиторії? Які причини цього?
2. Як ви можете пояснити вирази “шарм оратора”, “влада оратора над аудиторією”?
3. Чому питання виходу до аудиторії потребує особливої уваги?
4. Що ви можете розповісти про те, як ораторові слід контролювати свій погляд?
5. Які різновиди жестів ви можете назвати? Який з видів жестів найбільш пасує ораторові?
6. Які існують прийоми для подолання “нав’язливої” (нервозної) жестикуляції та загалом “нав’язливих” станів?
7. Що ви знаєте про утворення голосу? Як треба берегти голос?
8. Що таке правильна артикуляція звуків? Як подолати дефекти вимови?
9. Чому оратору потрібна добра дикція? Якими прийомами виробляють її?
10. Яку роль відіграє темп виголошення промови і якого оптимального темпу слід дотримуватися?
11. Що ви знаєте про діапазон голосу та про голосовий тембр? Який, на вашу думку, ваш власний голос з цього погляду?
12. Чому треба контролювати дихання при виголошенні промови? Як це робиться?
13. Охарактеризуйте роль паузи як засобу впливу на слухача.
14. Як слід користуватися інтонаційним малюнком?
15. Що ви можете сказати про врахування оратором місця промови?
16. Чи можуть руки щось промовляти? Згадаєте фразеологізми, що описують «сцени» за участю рук, покажіть їхню роль у спілкуванні й образній системі вираження думок, поведінки й почуттів людини.
17. Чи згодні Ви з точкою зору, відповідно до якої зовнішній вигляд і вміння триматися є ключовими факторами успішної діяльності?
18. Чи згодні Ви з висловленням Дейла Карнегі: «Сказати людині, що він неправий, можна й поглядом, і тоном, і жестом, причому так само красномовно, як і словом». Обґрунтуйте свою відповідь.
Література
Семінарське заняття № 8
Тема 8. Виголошення промови (4 год.)
Мета : Практика виголошення підготовленої промови та характер її оцінювання.
За заняття відбувається виголошення промови максимально великою кількістю студентів.
При цьому решта студентів на окремих аркушах здійснюють аналіз та оцінювання промови своїх колег.
П л а н
1. Виголошення підготовленої заздалегідь промови.
Як готувати публічну промову
Готуючись до публічної промови, студент повинен врахувати саме підготовчий етап роботи. Він складається з вивчення першоджерел, конспектування найбільш значних цитат, їх засвоєння, вироблення власної точки зору на запропоновані проблеми. Необхідно підготувати тезисний план промови та вчитися слідувати запланованій структурі. При ньому забороняється автоматично читати підготовлений текст промови. Бажано виступати без аркушів, виразно, вільно. Необхідно подолати аудиторний шок згідно конкретним рекомендаціям викладача. При виступі враховувати контакт з публікою, можливість експромтів, відступів, запитань в аудиторії. Треба заздалегідь розрахувати хронометраж виступу та притримуватися цього розрахунку. Важливими складовими структури монологу є продуманий початок, що заволодіває увагою публіки, аргументована основна частина, де розкривається головна тема виступу. Також обов’язково заздалегідь підготувати етап висновків у завершенні промови. Важливою складовою занять з риторики є вихованість, такт, толерантність і взаємоповага співрозмовників у дискурсі діалогу, полілогу, публічної промови.
У процесі підготовки семінару бажано повторити класичні засади ораторства, ораторський канон. У відповіді на перше запитання слід зв’язати тематичні види монологу з універсальними проявами людських інтересів у комунікації. Кожну структурну складову промови треба продемонструвати прикладом. Звернення до проблеми логіки у промові потребує аналізу суто логічних прийомів доведення думки в єдності формальної та діалектичної логіки. Кожному студенту-промовцю необхідно провести практичні вправи з подолання аудиторного шоку та підвищення психологічної впевненості. Розмова про засоби аргументації та контраргументації відбувається у формі моделювання монологів у мікро групах, які згодом транслюють тематичні публічні виступи. Під час виступу промовця аудиторія активізує увагу на параметрах риторики, що їх відзначено у шкалі активного слухання.
Час, потрібний для виконання реферату, – від 2 до 8 годин самостійної роботи.
|
№ з/п |
Назва теми |
Кількість годин |
Форми контролю |
Література |
|
1. |
Визначення сутності ораторської майстерності. Зв’язок ораторської майстерності та риторики як теорії красномовства та ораторської майстерності. |
2 (2)[1] |
Опитування, контрольна робота |
1, с.3-9; 2, с. 5-9; 3, с.5-12, 4, с.3-4, 7, с. 5-8; 15, с. 5-11; 16, с.4-7; 17, с.3-6; 18, с. 3-7. |
|
2. |
Історична зміна визначення поняття риторика. Сучасне визначення риторики та ораторської майстерності. |
2 (3) |
Опитування, контрольна робота |
2, с. 9-12; 3, с.13-54, 4, с.5-62, 17, с.7-87; 18, с. 8-64. |
|
3. |
Риторика у формуванні особистості: теоретичні та практичні проблеми. Риторика та етика. |
2 (3) |
Опитування, контрольна робота |
12, с. 45-61. |
|
4. |
Розрізнення видів красномовства. Типологія видів красномовства. Визначення, виявлення сфери застосування, головних рис та жанрів наступних видів красномовства : академічного, політичного, судового (юридичного), церковного та суспільно-політичного красномовства. |
4 (4) |
Опитування, контрольна робота |
1, с.110-132; 2, с. 43-56; 3, с.55-72, 4, с.63-78, 7, с. 79-88; 15, с. 96-111; 16, с.65-76; 17, с.88-100; 18, с. 65-78. |
|
5. |
Зв’язок риторики та логіки як наукових галузей знання. Обмеженість логіки в сфері мовного спілкування |
2 (2) |
Опитування, контрольна робота |
19, с. 51-69. |
|
6. |
Типи промов за знаковим оформленням та закріпленням |
8 (12) |
Опитування, контрольна робота |
1, с.133-139; 2, с. 43-56; 3, с.55-72, 4, с.63-78, 7, с. 79-88; 15, с. 96-111; 16, с.65-76; 17, с.88-100; 18, с. 91-110. |
|
7. |
Визначення суперечки. Види суперечки та їх цілі : диспут, дискусія, полеміка. |
3 (4) |
Опитування, контрольна робота |
2, с. 68-87; 9, с.90-108; |
|
8. |
Загальні правила ведення суперечки. Психологічні типи опонента. |
3 (4) |
Опитування, контрольна робота |
3, с.79-91, 4, с.79-88, 7, с. 89-102 |
|
9. |
Початок суперечки. Питання, на якій необхідно відповісти перед початком суперечки. |
2 (2) |
Опитування, контрольна робота |
15, с. 112-132; 16, с.77-89; 17, с.100-114 |
|
10. |
Характер використання доводів та способи їх спростування. |
1 (2) |
Опитування, контрольна робота |
18, с. 91-104. |
|
11. |
Правила ведення полеміки. Прийоми ведення полеміки. |
1 (2) |
Опитування, контрольна робота |
12, с. 31-78; 13, с. 18, 35. |
|
12. |
Хитрощі в суперечці та способи захисту від них. Хитрощі, що порушують правила ведення полеміки. Психологічні хитрощі. Логічні хитрощі. Хитрощі при відповіді на запитання. |
4 (6) |
Опитування, контрольна робота |
12, 79-89. |
|
13. |
Заборонені прийоми ведення полеміки. Прийоми захисту від хитрощів під час ведення суперечки. Визначення лояльних та нелояльних аргументів. Класифікації нелояльних аргументів та прийомів. |
2 (4) |
Опитування, контрольна робота |
12, 90-114. |
|
14. |
Визначення дискусії та її видів. |
2 (2) |
Опитування, контрольна робота |
15, с. 133-148. |
|
15. |
Три структурні елементи твору. Класична п’ятиелементна структура ораторського твору. Основна частина ораторського твору : опис, оповідь, міркування. |
4 (5) |
Опитування, контрольна робота |
1, с. 155-158; 2, с. 88-97; 3, с.92-105, 4, с.89-98, 7, с. 103-118; 15, с. 133-148; 16, с.90-106; 17, с.114-127; 18, с. 125-138. |
|
16. |
Заключна частина ораторського твору : висновки або зацікавлення. Способи інтеграції всіх елементів промови. |
4 (5) |
Опитування, контрольна робота |
1, с. 158-162; 4, с.89-98, 7, с. 103-118; 15, с. 133-148; 16, с.90-106. |
|
17. |
Промова як дослідження. Вибір теми. Об’єкт, тема, тематика, підтема. Складання плану. Процес збирання матеріалу. |
4 (5) |
Опитування, контрольна робота |
1, с. 139-148; 3, с.92-105, 4, с.89-98, 7, с. 103-118; 15, с. 133-148; 16, с.90-106; 17, с.114-127; 18, с. 125-138. |
|
18. |
Запис промови. Розмітка тексту знаками партитури. Рядкові, надрядкові та підрядкові знаки. |
4 (5) |
Опитування, контрольна робота |
1, с. 148-154; 2, с. 134-178; 3, с.105-142, 4, с.114-163, 7, с. 118-146; 15, с. 149-178; 16, с.107-149; 17, с.128-165; 18, с. 139-154. |
|
19. |
Наявність раціонального та емоційного в людській духовно-психічній діяльності. Психологічні докази оратором своєї правоти. |
4 (6) |
Опитування, контрольна робота |
1, с. 163-164; 17, с.114-127; 18, с. 125-138. |
|
20. |
Логічні докази автором своєї правоти. Логічні помилки. Логічна побудова виступу. |
4 (6) |
Опитування, контрольна робота |
1, с. 164-167; 11, 119-132. |
|
21. |
Логічна та психологічна мотивація. |
2 (4) |
Опитування, контрольна робота |
1, с. 168-173;11, 133-151. |
|
22. |
Поняття про художній образ.Звуковий рівень тексту. Лексичний рівень тексту. Прості та складні тропи. Синтаксичний рівень тексту. Стилістичний рівень тексту. Стиль ораторського твору. |
6 (7) |
Опитування, контрольна робота |
1, с. 173-197; 2, с. 134-151; 4, с.114-128, 7, с. 118-124; 15, с. 149-158; 18, с. 139-143. |
|
23. |
Імідж та шарм оратора. Вигляд оратора. Вихід до слухачів. |
2 (4) |
Опитування, контрольна робота |
1, с. 198-209; 6, с.105-142; 13, с.107-149; 16, с.128-165. |
|
24. |
Невербальна комунікація. Погляд. Жестикуляція. Міміка. Голос оратора. Дикція. Гучність, діапазон (теситура) та тембр голосу. Інтонаційний малюнок. |
4 (6) |
Опитування, контрольна робота |
2, с. 152-161; 4, с.129-135, 9, с. 118-124; 12, с. 158-171; 14, с. 131-145. |
|
25. |
Методика та етапи підготовки промови. Промова як дослідження. Вибір теми. Визначення виду красномовства вибраної теми. |
4 (5) |
Опитування, контрольна робота |
1, с. 139-148, 6, с.121-142; 13, с.126-149; 16, с.141-165. |
|
26. |
Складання структури промови. Класична структура ораторського твору. Складання простого та цитатного плану промови. Визначення теми, ідеї та надзадачи промови. |
2 (2) |
Опитування, контрольна робота |
1, с.155-163; 5, с.161-192. |
|
27. |
Розмітка тексту промови знаками партитури, позначками гучності та темпу мовлення. Аналіз написаного тексту промови. Визначення логічних та емоційних елементів в тексті промови. |
2 (4) |
Опитування, контрольна робота |
1, с.148-155; 5, с.161-192. |
|
28. |
Майстерність усного виступу. Голос та дикція оратора. Мовленнєва культура оратора. Засоби виразності. Інтонаційна виразність. |
2 (4) |
Опитування, контрольна робота |
9, с. 118-146; 13, с. 149-178; 18, с.107-149; 19, с.128-165. |
|
29. |
Невербальні засоби виразності. Невербальні засоби комунікації. |
2 (4) |
Опитування, контрольна робота |
2, с. 134-178; 3, с.105-142, 4, с.114-163, 7, с. 118-146; 15, с. 149-178; 16, с.107-149; 17, с.128-165; 18, с. 139-154. |
|
30. |
Аналіз написаної промови. Тренування. |
2 (4) |
Опитування, контрольна робота |
1, с. 148-154; 11, 178-198. |
[1] Для заочної форми навчання.
З метою дотримання методології процесу навчання та, відповідно, оцінювання знань студентів в кредитно-модульній системі організації навчального процесу необхідно здійснювати переорієнтацію процесу навчання з лекційно-інформативної на індивідуально-диференційовану, особистісно-орієнтовану форму та на організацію самоосвіти студента.
У структурі навчального навантаження студента за системою ECTS індивідуальна робота розглядається також як один з основних компонентів навчальної діяльності та повинна займати значну частину його навчального навантаження.
Різновидом індивідуальної роботи студента є індивідуальні навчально-дослідні завдання (ІНДЗ), які відповідають інноваційним технологіям навчання. ІНДЗ — вид позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, навчально-дослідницького чи проектно-конструкторського характеру, яке використовується в процесі вивчення програмного матеріалу навчальної дисципліни. ІНДЗ студенти виконують самостійно під керівництвом викладачів. Як правило, індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом.
Мета ІНДЗ — самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу «Основи ораторської майстерності» та розвиток навичок самостійної роботи.
Зміст ІНДЗ — на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних, семінарських та практичних занять, необхідно:
— знайти визначення трьох законів, принципів чи правил риторики на вибір;
— належно оформити посилання на джерело інформації взятого визначення, використовуючи сучасні правила бібліографічного опису;
— до кожного з визначень закону, принципу чи правила риторики навести хоча б один приклад з наукової чи науково-популярної літератури;
— належно оформити посилання на наукову чи науково-популярну літературу звідки наведено приклад, використовуючи сучасні правила бібліографічного опису.
Оцінювання ІНДЗ здійснюється в межах від 0 до 5 балів.
— за визначення трьох законів, принципів чи правил ораторської майстерності чи риторики на вибір — 0,25 бала (всього 0,75 бала);
— за належно оформлене посилання на джерело інформації взятого визначення, використовуючи правила бібліографічного опису — від 0,25 до 0,5 бала (всього від 0,75 до 1,5 бала);
— за наведення до кожного з визначень закону, принципу чи правила риторики прикладу з наукової чи науково-популярної літератури — від 0,5 до 0,7 бала за кожен приклад (всього від 1,5 до 2 балів);
— за належно оформлене посилання на наукову чи науково-популярну літературу звідки наведено приклад, використовуючи правила бібліографічного опису — 0,25 бала за офрмлення кожного прикладу (всього 0,75 бала).
Оцінка за ІНДЗ зараховується та записується у журнал обліку успішності студентів тільки в тому випадку, коли кількість балів за ІНДЗ дорівнює або перевищує 3 бали (60%).
Порядок подання та захист індивідуального навчально-дослідного завдання:
1. Звіт про виконання ІНДЗ подається у вигляді скріплених аркушів формату А4 (реферату) з титульною сторінкою стандартного зразка і внутрішнім наповненням ( за об’ємом до 5 арк.)
2. ІНДЗ подається викладачу, який проводить семінарські та практичні заняття з даної дисципліни, не пізніше ніж за 2 тижні до екзаменаційної сесії.
3. Оцінка за ІНДЗ виставляється на заключному занятті з курсу на основі попереднього ознайомлення викладача зі змістом ІНДЗ. Можливий захист завдання шляхом усного звіту студента про виконану роботу (до 5 хв.).
4. Оцінка за ІНДЗ є обов’язковим компонентом оцінки, що враховується при виведенні підсумкової оцінки з навчального курсу «Основи ораторської майстерності».
|
Поточний контроль |
Модульна контрольна робота |
ІНДЗ |
Іспит |
Сума |
|
23 бали |
32 бали |
5 балів |
40 балів |
100 балів |
Модульна контрольна робота (32 бали)
МКР передбачає здійснення виконання повного обʼєму самостійної роботи.
Мета її написання – виявити рівень теоретичних знань та практичних умінь і навичок студентів з даної навчальної дисципліни.
Метою модульної контрольної роботи є закріплення знать, умінь та навичок з курсу «Основи ораторської майстерності». Тому видом модульної контрольної роботи студентів з цього курсу є підготовка, запис та виголошення промови.
Промова виконується відповідно до методичних рекомендацій, з метою закріплення та поглиблення теоретичних знань та вмінь студента з навчального матеріалу, винесеного на самостійне опрацювання.
Виконання промови є важливим етапом у засвоєнні навчального матеріалу, що викладається. Виконання промови вимагає опанування курсу в цілому.
Конкретна мета промови полягає, незалежно від теми, підготувати промову.
Модульна контрольна робота виконується у письмовій формі. До її написання допускаються всі студенти. Позитивну оцінку за МКР не рекомендується покращувати. Невиконання МКР оцінюється в 0 балів.
Студенти, які за результатами виконання МКР отримали рейтинговий бал менший 60 % від максимальної кількості балів (19 балів), виділених на цей вид роботи, а також ті, що не виконали її завдань, вважаються такими, що мають академічну заборгованість за результатами поточного контролю, ліквідація якої є обов’язковою.
Необхідні елементи аналізу в тексті промови
1. Зазначте в промови вступ, основну частину та висновки.
2. Розставте позначки гучності та темпу мовлення (f1,f2… t1, t2…) в такому тексті.
3. Розмітьте текст знаками партитури.
4. Визначить у тексті промови використання логічних засобів шляхом підкреслення суцільною лінією та використання емоційних засобів шляхом підкреслення пунктирною лінією.
Аналіз тексту промови
5. Визначить до якого виду красномовства належить запропонована вами промова. Обґрунтуйте чому.
6. Який тип промов за знаковим оформленням та закріпленням найдоцільніше використати запропоновану вами промову.
7. Складіть простий та цитатний план промови. Визначте тему, ідею та надзадача виступу.
8. Який метод мислення ви використовуєте у промові? Чи використовуєте ви логічні помилки? Як так, які саме?
9. Чи використовуєте ви алітерацію та асонанс? Де саме?
10. Зазначте моменти запропонованої вами промови, де ви використовуєте тропи.
11. Відзначте моменти, де у промові використовуються синтаксичні та стилістичні прийоми.
12. Спробуйте перевірити лексичне багатство своєї мови за формулою Б.Головіна К = N / n , де N — число лексем, а n — число слововживань. Для цього використайте написаний вами текст. Чим більшим виявиться десятковий дріб, тим багатший лексикон оратора. [Головин Б. Н. Основы культуры речи. — М., 1980. — С. 220.]
13. Які саме невербальні засоби комунікації варто використовувати під час запропонованої вами промови?
Оцінювання МКР (промови) :
1.1. Визначення відповідності вступу як зацікавлення — 1 бал.
1.2. Визначення відповідності основної частини як опису, оповідді та міркування — 3 бали.
1.3. Визначення відповідності висновків як переконання — 2 бали.
2. Визначення відповідності розставлення позначок гучності та темпу мовлення (f1,f2… t1, t2…) в тексті промови — 2 бали.
3. Визначення правильності застосування знаків партитури — 6 балів.
3.1. Рядкові знаки : фразові паузи — 1 бал.
3.2. Рядкові знаки : дужки ромбічні, дужки квадратні, лапки — 1 бал.
3.3. Надрядкові знаки : підвищення та пониження тону — 1 бал.
3.4. Надрядкові знаки : знак наголосу, злам інтонації — 1 бал.
3.5. Підрядкові знаки : логічний наголос та легато — 1 бал.
3.6. Підрядкові знаки : уповільнення темпу та прискорення темпу — 1 бал.
4. Визначення правильності використання логічних та емоційних аргументів у тексті промови — 2 бали.
5. Визначення виду красномовства запропонованої промови та обґрунтування такого вибору — 1 бал.
6. Виявлення найдоцільнішого типу промови за знаковим оформленням та закріпленням — 1 бал.
7. Складання простого та цитатного плану промови. Визначення теми, ідеї та надзадачі виступу — 4 балів.
8. Виявлення використання логічних помилок в промові та їх аналіз — 2 бали.
9. З’ясування використання алітерації та асонансу — 1 бал.
10. Зазначення моментів промови, де використовуються тропи з вказанням виду тропа — 2 бали.
11. Визначення моментів, де у промові використовуються синтаксичні та стилістичні прийоми — 2 бали.
12. Перевірка лексичного багатства мови промови за формулою Б. Головіна — 2 бали.
Орієнтовна тематика промов
1.Виникнення риторики в Древній Греції: соціальні та культурні засновки.
2.Софістика, риторика та влада: античний контекст.
3.Риторика та філософія: дві концепції логосу (на матеріалі діалогів Платона «Софіст»,
«Горгій», «Федр»).
4.Красномовство Цицерона.
5.Риторика та християнство: притягання та відштовхування (на матеріалі трактатів Августина
Блаженного).
6.Риторика та ранньохристиянська проповідь (на матеріалі послань апостола Павла).
7.Красномовство Древньої Русі: риторика в «Слові про закон і благодать» митрополита Іларіона.
8.Риторика в епоху Відродження.
9.Риторика як спосіб зміни свідомості (на матеріалі жанру «утопій»).
10.XVIII століття як «торжество риторики» в західноєвропейській історії.
11.Риторика та тоталітаризм (риторика III-го Рейху, радянська риторика).
12.Риторика XX століття та засновки неориторики.
13.Риторика реклами (за творами Р.Барта, У.Еко, В.Пелевіна).
14.Розвиток риторики в Україні в ХХ-ХХІ ст.
15.Мета та властивості академічного красномовства.
16.Важливість риторики для сучасного демократичного суспільства.
17.Вагомість правил ведення суперечки в побуті.
18.Значення логічної аргументації в проголошенні промови.
19.Потреба в емоційній наповненості академічної промови.
20.Проблема діалогічності в класичній академічній лекції.
21.Про користь самостійної роботи студента.
22.Мета та властивості політичного красномовства.
23.Останній гучний політичний скандал.
24.Політична риторика в культурному контексті епохи.
25.Особливості зовнішньої політики сучасної української держави.
26.Традиційні орієнтації зовнішньої політики України.
27.Особливості політичної боротьби в сучасній Україні.
28.Чи можливо досягти соціальної рівності?
29.Шляхи підвищення політичної активності українських громадян.
30.Найкращий тип політичної організації суспільства.
31.Чи потрібно обирати між політикою та мораллю?
32.Переваги та вади сучасної ліберальної демократії.
33.Пропорційна та мажоритарна виборчі системи: «плюси» та «мінуси».
34.Представницькі інститути влади: функції та переваги.
35.Механізми захисту прав людини.
36.Партія як правовий та соціальний інститут.
37.Що таке «політичний міф»?
38.На чому базується позиція політичної участі сучасного українського громадянина?
39.Антиномія рівності та свободи в лібералізмі.
40.Націоналізм на початку ХХІ століття.
41.Криза політичної участі: способи та шляхи її подолання.
42.Що таке екополітика та яка її мета.
43.Значення релігії в житті суспільства.
44.Цінність віри для духовного зростання людини.
45.Мета та властивості церковної промови.
46.Взаємовідношення віри та знання.
47.Значення вислову Г.С. Сковороди: «святість життя тільки в справах».
48.Смисл вислову «пізнай самого себе».
49.Де варто шукати щастя?
50.Чи важко людині бути доброю?
51.Мета та властивості судового красномовства.
52.Способи створення доброзичливої атмосфери в спілкуванні.
53.Психологічні прийоми стримування від агресії в спілкуванні.
54.Потреба використання логічних помилок у побутових суперечках.
55.Засоби уникнення сварки та чвар у побутовому спілкуванні.
56.Переваги та вади поміркованої позиції при веденні суспільно-побутової суперечки.
57.Чи варто довіряти сучасним засобам масової інформації?
58.Сучасна екологічна катастрофа та потреба її подолання.
59.Локальні екологічні катастрофи в Україні та шляхи їх вирішення.
60.Що краще: економити чи раціонально використовувати природні ресурси в світлі
сучасної екологічної кризи?
61.Чи варто ставати в Україні політиком?
62.Потреба в створенні нової суспільно-громадської організації (назву та характер
діяльності даної організації визначить самі).
63.Значення національної ідеї для розвитку суспільства.
64.Суть української національної ідеї.
65.Хто такі українці як нація?
66.Чи потрібно мати мету власного життя?
67.Мета та властивості суспільно-побутового красномовства.
68.Важливість змалювання своїх почуттів коханій особі.
69.Значення дружби для розвитку особистості.
70.Найголовніше правило етичної поведінки.
71.Потреба знання звичаїв в сучасній техногенній цивілізації.
72.Яке відношення має пізнання необхідності до людської свободи?
73.Чи потрібно замислюватись над сенсом людського життя?
Рекомендована література
Базова
Допоміжна
|
http://www.nbuv.gov.ua |
Бібліотека ім. В.І.Вернадського |
|
http://www.ukrcenter.com |
Український центр |
|
http://lib.meta.ua |
Бібліотека |
|
http://www.lib.ua-ru.net |
Студентська електронна бібліотека |
|
http://ulif.org.ua/ulp/index.php |
Український лінгвістичний портал |
|
http://www.ulif.org.ua/ulp/dict_all/ |
Словники України on-line |
|
http://catalog.loc.gov/ |
The Library of Congress Online Catalog |
|
http://www.archive.org/ |
Цифрова бібліотека Конгресу США |
|
http://aleph.rsl.ru/F/?func=file&file_name=find-a |
Пошук в Російській державній бібліотеці |
|
http://www.knteu.kiev.ua/libr/library/ukr/pages.php |
Бібліотеки України |
|
http://catalog.library.net.ua/ |
Електроний каталог наукової літератури |
|
http://www.nplu.kiev.ua/ |
Національна Парламенська бібліотека України |
|
http://pidruchniki.ws/ritorika/ |
Підручники з риторики |