Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
9
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
БОНДАРЕНКО СВІТЛАНА МИХАЙЛІВНА
Рейтингове управління конкурентоспроможністю
продукції промислових підприємств
(на прикладі взуттєвого виробництва)
Спеціальність 08.06.01 –Економіка підприємства й організація виробництва
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ –
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі менеджменту Київського національного університету технологій та дизайну Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник: кандидат технічних наук зі спеціальності 08.00.28 –організація виробництва, професор Бокій Володимир Іванович, Київський національний університет технологій та дизайну, професор кафедри менеджменту
Офіційні опоненти: доктор економічних наук Сологуб Олена Петрівна, Національний університет харчових технологій, завідувач кафедри маркетингу
кандидат економічних наук, доцент Клименко Світлана Михайлівна, Київський національний економічний університет, доцент кафедри економіки підприємства
Провідна установа: Інститут економіки Національної академії наук
України, відділ промислового потенціалу, м. Київ
Захист відбудеться 26 червня 2002 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.058.01 в Національному університеті харчових технологій за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Володимирська, 68, учбовий корпус В, аудиторія В-502.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету харчових технологій, 01033, м. Київ-33, вул. Володимирська, 68
Автореферат розісланий 24 травня 2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Марченко В.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Перехід України до ринкової системи господарювання співпав з періодом інтеграції світової економіки. Це одночасно полегшує та ускладнює трансформаційні процеси в Україні. Світовий обмін ідеями, капіталами та товарами сприяє входженню національної економіки у світове господарство. Разом з тим перед підприємствами постали проблеми, пов’язані з міжнародною конкуренцією, масштабним проникненням зарубіжних товарів на українські ринки. Для того, щоб скористатися можливостями, що виникли, та уникнути небезпеки, вітчизняні підприємства повинні підвищувати конкурентоспроможність товарів на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Особливого значення ці проблеми набувають для підприємств легкої промисловості, бо від якості й конкурентоспроможності їх продукції вирішальною мірою залежить життєздатність національної економіки та добробут населення України. Необхідно прагнути, щоб український споживач купував вітчизняні конкурентоспроможні товари, інвестуючи цим самим вітчизняну економіку.
Найдоцільнішим шляхом забезпечення та підвищення конкурентоспроможності є управління нею. Оскільки в основі конкурентоспроможності виробу та виробника лежить міра їх першості (рейтинг) серед конкурентів, то таке управління має грунтуватися на використанні рейтингових оцінок у процесі реалізації функцій управління, тобто бути рейтинговим.
Вагомий внесок у розробку питань конкурентоспроможності та управління нею внесли вітчизняні та зарубіжні вчені-економісти Г.П.Абpамiшвiлi, О.П.Гpадов, В.Л.Дiкань, Ю.Б.Iванов, Г.П.Iспipян, А.Н.Литвиненко, А.I.Маpенич А.Маpшалл, М.Поpтеp, О.П.Сологуб, Ю.Н.Сухачов, М.А.Тат’янченко, Р.А.Фатхутдінов, Ф.Хайек, А.Ю.Юданов та iн. Але на сьогоднішній день дослідження з проблем конкурентоспроможності мають розрізнений характер і, що головне –недостатньо висвітлені економічні аспекти, природа та механізми управління конкурентоспроможністю на всіх стадіях її формування.
У цьому зв’язку проблема підвищення конкурентоспроможності продукції шляхом управління нею є актуальною для підприємств взуттєвого виробництва, що і зумовило вибір теми дослідження.
Мета i завдання дослiдження. Метою дисертаційної роботи є розробка організаційно-економічних засад підвищення конкурентоспроможності продукції та підприємств взуттєвої галузі на основі рейтингового управління цим процесом.
Вiдповiдно до мети в дисертації визначено такі завдання:
Об’єктом дослідження є процес формування конкурентоспроможності продукції підприємств взуттєвого виробництва.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та прикладних питань оцінки конкурентоспроможності продукції підприємств взуттєвої промисловості та управління нею.
Методи досліджень. Теоретичною і методологічною основою досліджень слугували законодавчі акти та постанови Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, Укази Президента, а також науковi пpацi вiтчизняних і заpубiжних вчених.
Для досягнення поставленої в роботі мети було обрано відомі загальнонаукові та спеціальні методи. Для розробки системи рейтингового управління використано системний, ситуаційний, процесний та кількісний підходи до управління. Для оцінки конкурентоспроможності взуття та взуттєвих підприємств, розрахунку показників задоволеності споживача застосовано методи кваліметрії, соціологічного опитування, закон великих чисел, економічної статистики, експертні оцінки, факторний та кореляційно-регресійний аналіз. Сітьові та інші методи математичного моделювання дали можливість розробити заходи з удосконалення асортиментної політики на взуттєвому підприємстві. Маржинальний аналіз використано для оцінки рентабельності капіталовкладень у виробництво конкурентоспроможного взуття.
Iнфоpмацiйною основою дослiдження пpийнято офiцiйнi матеpiали деpжавних статистичних оpганiв України, пеpвинна бугалтеpсько-статистична звiтнiсть пiдпpиємств взуттєвої пpомисловостi, державні стандарти України, pезультати соцiологiчних опитувань, пpоведених на теpитоpiї Укpаїни, наукові праці вчених, спецiальнi довiдники, енциклопедiї та словники.
Наукова новизна дослiджень полягає у побудові системи рейтингового управління конкурентоспроможністю взуттєвого підприємства та виявленні нових показників, які характеризують задоволеність споживача виробом. Отримано такі результати:
Пpактичне значення. Використання запропонованих у роботі методичних підходів, висновків і рекомендацій сприятиме підвищенню рівня конкурентоспроможності продукції та підприємств взуттєвої галузі України. Запропонована система рейтингового управління конкурентоспроможністю продукції підприємств може використовуватись на взуттєвих підприємствах для підвищення конкурентоспроможності вироблюваної продукції, підвищення ефективності їх господарської діяльності, контролю за розходуванням всіх видів ресурсів. Впровадження даної системи на ЗАТ “Чернігівська взуттєва фабрика “Берегиня” сприяло економії матеріальних та трудових ресурсів у розмірі 100 тис.грн в рік (при використанні виробничих потужностей на 19%), що підтверджується актом впровадження від 22 січня 2002 р.
Рекомендації з удосконалення асортиментної політики сприятимуть виробництву взуття з врахуванням досягнутого рівня конкурентоспроможності виробів, задоволеності споживача, їх рейтингу на ринку та прибутковості для виробника. Визначення частки ринку,обсягу реалізації продукції виходячи із рівня її конкурентоспроможності, може використовуватись для оцінки ризику та попередньому відборі програм і проектів виробництва чи удосконалення виробу. Запропоновану систему рейтингового управління та вищенаведені рекомендації впроваджено на ЗАТ “Чернігівська взуттєва фабрика “Берегиня”(акт впровадження від 22.01.2002р), ЗАТ “Будинок Моделей взуття м. Київ (акт від 11.03.2002р.), ЗАТ “Промінь”м. Чернігів (акт від 06.02.2002р.).
Запропоновані показники задоволеності споживача конкурентоспроможним виробом доцільно використовувати органам сертифікації у проведенні сертифікації продукції та систем якості за новою версією стандартів серії ISO 9000:2000. Ці показники пройшли виробничу перевірку в Українському науково-виробничому Центрі стандартизації, сертифікації та метрології і рекомендовані до використання, що підтверджено витягом із протоколу № 3 засідання науково-технічної Ради УкрЦСМ від 16.08.2001 р.
Матеpiали дисеpтацiйного дослiдження пpийнято до викоpистання в навчальному пpоцесi у викладаннi куpсу лекцiй “Методи оцiнки конкуpентоспpоможностi”, “Основи управління трудовим колективом”, для виконання курсових та дипломних робіт у Київському національному унiвеpситеті технологiй та дизайну.
Особистий внесок здобувача полягає у тому, що наукові положення, розробки, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових публікацій, які видані у співавторстві, в роботі використано ті ідеї, положення та розрахунки, які є результатом особистої роботи і становлять індивідуальний внесок автора.
Апpобацiя pоботи. Основні результати дослідження обговорювалися та дістали позитивну оцінку на Республіканській науково-практичній конференції "Проблеми взуттєвої промисловості України” (Київ, травень 1996 р.), Міжнародній науково-методичній конференції “Шляхи підвищення якості підготовки фахівців”(Київ, 21-23 листопада 2001 р.), науково-практичній конференції “Економіка України: сучасні проблеми капіталоутворення та напрями інтеграції у світове господарство”(м.Умань, 21-22 грудня 2001 р.), науково-практичних конференціях учених і викладачів та наукових семінарах кафедр менеджменту, економіки підриємства, маркетингу КНУТД у 1996-2001 рр.
Публiкацiї. Основнi pезультати дисеpтацiйного дослiдження викладено в 14 публiкацiях загальним обсягом 2,4 умовно-дpукованих аpкушiв. Особисто автоpові належить 2,1 умовно-дpукованого аpкуша.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 160 найменувань та семи додатків. Основна частина містить 32 таблиці та 28 рисунків. Загальний обсяг дисертації становить 155 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано мету та завдання, зазначено зв’язок з науковими програмами, наведено дані про об’єкт та предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичну цінність отриманих результатів.
У першому розділі “Теоретичні та методичні основи рейтингового управління конкурентоспроможністю продукції промислових підприємств”розглянуто теоретичні, понятійні та термінологічні питання в сфері конкурентоспроможності та рейтингового управління нею. Конкурентоспроможність будь-якої економічної системи грунтується на мірі її першості (рейтингу), тому управління конкурентоспроможністю продукції та підприємства має бути рейтинговим, тобто спрямованим на створення та підтримку конкурентних переваг шляхом впливу на чинники, умови, джерела та методи їх формування з використанням рейтингових оцінок. Воно є поєднанням системного, процесного, ситуаційного та кількісного підходів до управління. Визначено принципи, функції та методи рейтингового управління конкурентоспроможністю.
На конкурентоспроможність виробів легкої промисловості впливає велика кількість чинників різноманітної природи, які мають ієрархічну структуру. До чинників першого порядку віднесено якість, ціну виробу, відповідність напрямам моди, репутацію виробника, співвідношення попиту та пропозиції на ринку, маркетингові та комерційні складові споживчої вартості та ін.
На конкурентоспроможність продукції впливають також умови –внутрішні та зовнішні. Внутрішні –це виробничі, збутові, фінансові можливості виробника, організаційна структура управління, потенціал керівництва, інформаційне, правове та науково-технічне забезпечення підприємства, випадкові події у виробничій сфері. До зовнішніх умов віднесено параметри попиту та чинників, стратегію та структуру фірм у галузі, їх суперництво, споріднені та підтримуючі галузі, роль уряду, дію науково-технічного прогресу, значення випадку.
В результаті того, що фірма першою прийшла в галузь або здійснила впровадження новацій, створюються конкурентні переваги –чинники конкурентоспроможності, які вигідно вирізняють певний виріб від виробу-конкурента. Важливими є кількість та ієрархія конкурентних переваг, сума яких формує конкурентоспроможність.
Розглянуто наявні підходи до розробки методичних положень вимірювання конкурентоспроможності. Виявлено, що для виробів взуттєвого виробництва переважним є метод, запропонований Литвиненко А.Н. та Тат’янченко М.А. Доведено необхідність розробки показників, які характеризують задоволеність споживача конкурентоспроможним виробом, як вимагає міжнародна система стандартів якості серії ISO 9000:2000. Європейський досвід показує доцільність застосування індексів задоволеності споживача. Україні необхідно мати свій національний індекс, розрахований на основі європейського з урахуванням особливостей розвитку українського ринку. Для цього запропоновано такі показники: привабливість виробу, його соціально-економічна ефективність, коефіцієнт задоволеності споживача та розроблено методичні підходи до їх визначення. На основі показників конкурентоспроможності та задоволеності споживача з використанням методичних підходів, запропонованих Інститутом реформ України, визначається рейтинг продукції на ринку.
У другому розділі “Оцінювання конкурентоспроможності продукції та підприємств взуттєвого виробництва”проаналізовано сучасний стан підприємств взуттєвого виробництва та оцінено досягнутий рівень їх конкурентоспроможності. Взуттєва галузь в 1991 - 1998 рр. пережила глибоку кризу, результатом якої є спад виробництва (табл.1). Лише з 1998 р. підприємства почали нарощувати темпи виробництва продукції. Не зважаючи на позитивні зрушення, за обсягами виробництва та ступенем задоволеності потреб населення взуттєва промисловість України суттєво відстає від розвинених країн світу. В даний час потужності галузі використовуються лише на 10 % в основному для виконання замовлень держави та іноземних фірм за давальницькою схемою.
Таблиця 1
Динаміка виробництва взуття в Україні у 1990 –рр.
|
Виробництво |
1990 |
1991 |
1992 |
1993 |
1994 |
1995 |
1996 |
1997 |
1998 |
1999 |
2000 |
|
Взуття всього, млн.пар |
196,0 |
,3 |
144,0 |
104,5 |
39,9 |
20,6 |
13,1 |
10,0 |
11,4 |
11,9 |
13,5 |
|
% до поперед-нього року |
- |
,5 |
81,2 |
72,5 |
38,2 |
51,6 |
63,6 |
76,3 |
114,0 |
104,4 |
113,4 |
|
% до 1990 р. |
100,0 |
,5 |
73,5 |
53,3 |
20,4 |
10,5 |
6,7 |
5,1 |
5,8 |
6,1 |
6,9 |
|
у т. ч. взуття дитяче, млн. пар |
74,8 |
,0 |
50,3 |
28,0 |
8,7 |
3,8 |
2,0 |
1,0 |
0,8 |
0,8 |
0,7 |
|
% до поперед-нього року |
- |
,6 |
71,9 |
55,7 |
31,1 |
43,7 |
52,6 |
50,0 |
80,0 |
100,0 |
87,6 |
|
% до 1990 р. |
100 |
,6 |
67,2 |
37,4 |
11,6 |
5,1 |
2,7 |
1,3 |
1,1 |
1,1 |
0,9 |
Виробництво взуття в розрахунку на одну особу зменшилось з 3,8 у 1990р. до 0,3 пари –у 2000р. Особливо знизились обсяги виробництва дитячого взуття –з 6,2 до 0,06 пари на одну дитину. Проблема забезпечення дітей України вітчизняним взуттям дуже гостра і вимагає термінового вжиття ефективних заходів з її розв’язання. В зв’язку з цим в дисертаційній роботі приділено особливу увагу проблемам підприємств, які виробляють продукцію дитячого асортименту.
У легкій промисловості України переважає колективна форма власності –,5 % підприємств. У 2000 р. експорт товарів легкої промисловості становив майже 500 млн. дол. Легка промисловість посідає третє місце серед галузей промисловості України за обсягом експорту, хоча третю його частину становить вивіз продукції за давальницькою схемою. Щорічно легка промисловість має в середньому 40 млн. дол. іноземних інвестицій, що становить лише 1 % від їх загального обсягу. І в подальшому джерелом інвестицій в легку промисловість будуть в основному прибутки вітчизняних підприємств, тому необхідно, щоб населення України купувало вітчизняні вироби.
Досвід передових країн світу показує, що саме легка промисловість зможе вивести економіку України із кризи, для чого необхідно підвищувати конкурентоспроможність вітчизняної продукції. Для вирішення цієї проблеми запропоновано оцінювати досягнутий рівень конкурентоспроможності, задоволеності споживача та рейтингу вітчизняного взуття за етапами, представленими на рис.1.
c2
1
c4
c4
c4
cf
2