Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
20
НАЦIОНАЛЬНИЙ УНIВЕРСИТЕТ ФЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
СПОРТУ УКРАНИ
Бикова Ганна Володимирвна
УДК 796.81.072.2
МЕТОДИКА ВДОСКОНАЛЕННЯ СТАТОДИНАМЧНО СТЙКОСТ У ЮНИХ БОРЦВ НА ЭТАП ПОЧАТКОВО ПДГОТОВКИ
24.00.01 - Олмпйський професйний спорт
АВТОРЕФЕРАТ
дисертац на здобуття наукового ступеня кандидата наук
з фзичного виховання спорту
Кив - 1999
Дисертацю рукопис.
Робота виконана у Нацональному унверситет фзичного виховання спорту Украни, Державний комтет Украни з фзично культури спорту.
Науков кервники:
|
кандидат медичних наук, доцент |
Гавський Олександр Андрйович |
Нацональний унверситет фзичного виховання спорту Украни,
кафедра медико-бологчних дисциплин;
доктор бологчних наук, доцент Приймаков Олександр Олександрович,
Нацональний унверситет фзичного виховання спорту Украни,
завдувач кафедри медико-бологчних дисциплин.
Офцйн опоненти:
доктор бологчних наук, професор Лапутн Анатолй Миколайович,
Нацональний унверситет фзичного виховання спорту Украни,
завдувач кафедри кнезолог;
доктор медичних наук, професор Базаров Володимир Григорович,
Кивський науково-дослдний нститут отоларинголог м.О.С.Коломйченка,
кервник лаборатор клнично аудолог та вестибулометр.
Провдна установа - Харквський державний нститут фзично культури, Державний комтет Украни з фзично культури спорту, м. Харкв
Захист вдбудеться “16“ квтня 1999 р. о 14 годин 30 хвилин
на засданн спецалзовано вчено ради Д 26.829.01 при Нацональному унверситет фзичного виховання спорту Украни: 252650, м.Кив-150,
вул. Фзкультури, 1.
З дисертацю можна ознайомитись у бблотец Нацонального унверситету фзичного виховання спорту Украни (252650, м.Кив-150, вул. Фзкультури, 1).
Автореферат розслано “16“ березня 1999 р.
Вчений секретар
спецалзовано вчено ради
д.п.н., професор ващенко Л.Я.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність проблеми. За останні роки спортивна наука і практика збагатилися новими знаннями щодо ролі сенсорних систем організму в забезпеченні ефективної рухової діяльності за екстремальних змагальних умов (В.А.Левандо, М.І.Готовцев, 1987; Ю.В.Катуков, Г.А.Шорин, 1990; В.Г.Стрелець, О.О. Горелов, 1996 та ін.). У цьому аспекті найбільш повно вивчена функція вестибулярного аналізатора, який розглядається як багатомірний біологічний перетворювач механічної енергії кутових та прямолінійних прискорень у сигнали про положення та рух тіла, як компонент складної функціональної системи, що здійснює функцію рівноваги та просторової орієнтації (О.М.Кехайов, 1991; В.А. Дубовик, 1996 та ін.).
Встановлено, що при подразненні вестибулярного аналізатора знижується збуджуваність інших аналізаторів, порушується динаміка процесів у корі головного мозку, знижується точність рухів, порушується рівновага, погіршується працездатність (Н.А. Литвинова, 1993; Г.П. Пархомович, 1993; В.Г. Малка, 1996 та ін.). Слід зазначити, що ці закономірності були отримані під час вивчення функції вестибулярного аналізатора насамперед у представників складнокоординіційних видів спорту (фігурне катання, стрибки у воду, спортивна гімнастика, акробатика тощо).
У зв’язку з цим постає питання про те, чи поширюються ці закономірності на представників спортивних єдиноборств, у яких діапазон вестибулярних впливів у процесі навчально-тренувальних занять і змагань настільки ж очевидний і великий.
Як експериментальна модель такого виду спорту нашу увагу привернула спортивна боротьба, яка вміщує величезний арсенал технічних прийомів і дій, які пов’язани зі зміною положення тіла спортсмена у просторі, що стрімко протікають в обмеженому інтервалі часу. Недостатня розробка методики удосконалення статодинамічної стійкості для спортсменів-борців, відсутність простих та інформативних кількісних методів експрес-оцінки статичної і динамічної рівноваги обумовили необхідність проведення наших досліджень.
Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертація виконана на підставі Зведеного плану НДР Державного комітету з фізичної культури і спорту на 1996-2000 р.р. з теми: “Критерії відбору й орієнтації у видах спорту зі складнокоординаційною структурою рухів у процесі багаторічної підготовки спортсменів” (шифр проблеми 796. 071.5, номер державної реєстрації 0196U010523).
Мета роботи полягала у розробці методики вдосконалення статодинамічної стійкості та її експрес-оцінки для спортсменів-борців.
Завдання дослідження
Вивчити стан статодинамічної стійкості у спортсменів-борців різної кваліфікації та її динаміку під впливом спеціального тренування.
Розробити та апробувати методику експрес-оцінки статодинамічної стійкості для використання під час спортивного відбору та контролю функціонального стану вестибулярного аналізатора у спортсменів-борців, яка придатна для застосування безпосередньо у місцях проведення навчально-тренувальних занять.
Розробити методику вдосконалення статодинамічної стійкості для застосування її у структурі допоміжної фізичної підготовки спортсменів-борців.
Наукова новизна
Вперше вивчені особливості функціонального стану вестибулярного аналізатора у спортсменів-борців на підставі оцінки статодинамічної стійкості за допомогою запропонованої батареї тестів.
Встановлена можливість застосування кефалографії, а також іхнографічних тестів щодо еспрес-оцінки функціонального стану вестибулярного аналізатора безпосередньо у місцях проведення навчально-тренувальних занять.
Розроблено методику підвищення статодинамічної стійкості, яка базується на переважаючому використанні технічних прийомів і дій конкретного виду спортивної боротьби, структура рухів якого обумовлює вибірковий вплив на окремі анатомічні структури вестибулярного аналізатора.
Запропоновано робочу класифікацію фізичних вправ для спрямованого впливу на рецептори вестибулярного аналізатора та наведено схему їхнього послідовного застосування у тижневому циклі навчально-тренувальних занять.
Практичне значення
Обгрунтована, апробована та представлена у вигляді навчального посібника методика об’єктивної оцінки статодинамічної стійкості спортсменів-борців, яка придатна для застосування безпосередньо у місцях проведення навчально-тренувальних занять. Запропонована методика експрес-оцінки статодинамічної стійкості може бути також використана і в інших видах спорту як валідний та інформативний метод оцінки функціонального стану вестибулярного аналізатора. Ця методика може застосовуватись під час професійного та спортивного відборів, а також у навчальному процесі кафедр спортивної медицини відповідних вищих навчальних закладів.
Проведено пошук засобів і методів спрямованого впливу на вестибулярний аналізатор з метою підвищення його стійкості до дії надмірних вестибулярних збуджень у спортсменів-борців, який подано у вигляді методики тренування вестибулярного аналізатора, яка може застосовуватися в навчально-тренувальному процесі спортсменів-борців.
Результати досліджень впроваджено у практику роботи спортивного клуба “АЕРО-ФІТНЕС БУГЕЙ СПОРТ”, у навчальний процес кафедри бойової та фізичної підготовки Київського інституту внутрішніх справ та Київської Державної Академії водного транспорту.
Особистий внесок здобувача полягає в організації і проведенні досліджень, виконання повного обсягу теоретичноі роботи, аналізі та інтерпретації отриманих результатів. У спільних публікаціях, які відбивають окремі аспекти дисертаційноі роботи, здобувачеві належать результати досліджень та експериментів, а також участь в іх науковому обгрунтуванні.
Апробація результатів дисертації
Результати досліджень викладено у стендовій доповіді на ІІ Міжнародному науковому Конгресі “Сучасний Олімпійський спорт” (Київ, 1997); у виступі на І Всеукраїнській науковій конференції аспірантів у галузі фізичної культури і спорту “Молода спортивна наука України” (Львів, 1997); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Студентський фізкультурно-спортивний рух в Україні на порозі ХХІ сторіччя” (Київ, 1998), а також на університетських та кафедральних науково-практичних конференціях 1996-1998 рр.
Публікації
Результати досліджень опубліковані у 8-ми роботах, з них один навчальний посібник, дві статті у фахових виданнях, одна стаття у матеріалах ІІ Міжнародного накового Конгресу “Сучасний олімпійський спорт” та 4 роботи - у матеріалах і тезах Всеукраїнських наукових конференцій.
Структура та обсяг дисертаціїї
Дисертація, обсягом 162 сторінок, складається зі вступу, огляду літератури, методів досліджень, трьох розділів власних доліджень, обговорення отриманих результатів, висновків, списку літератури (229 джерел, з яких 35 - іноземні). Дисертація ілюстрована 12 малюнками, фактичний матеріал поданий у 23 таблицях.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Роль вестибулярного аналізатора у структурі статодинамічної функціональної системи утримання рівноваги і збереження пози (огляд літератури)
Інформаційний пошук матеріалів літератури щодо ролі вестибулярного аналізатора у спортивній діяльності дозволив проаналізувати та узагальнити сучасні наукові здобутки стосовно вестибулярного аналізатора як функціональної системи, яка забезпечує утримання рівноваги та збереження пози. Узагальнюючи результати досліджень функції вестибулярного аналізатора у спортсменів різних спеціалізацій, можна вважати, що розширення його робочого діапазону забезпечує підвищення результативності спортивних досягнень у видах спорту, структура рухів яких пов`язана зі змінами положення тіла у просторі, лінійними та кутовими прискореннями.
Методи та організація досліджень
Методи досліджень базувалися на використанні системоутворюючого принципу функціонування вестибулярного аналізатора, що виявляється у двох взаємозалежних аспектах: як органа рівноваги та орієнтації тіла в просторі, і як органа, який бере безпосередню участь у регулюванні обмінних процесів, спрямованих на оптимальне енргетичне забезпечення режиму активного руху у даний проміжок часу. Для досягнення поставленої у роботі мети використовувалися такі методи досліджень:
Теоретичний аналіз та узагальнення матеріалів літератури
Опитування тренерів та спортсменів
Тестування статичної рівноваги: стабілографія, кефалографія (у модифікації В.Г.Базарова), тест Флейшмана
Тестування динамічної рівноваги: іхнографічні проби - “ходіння навпростець”, “крокуючий” тест Фукуда
Визначення вестибулярної стійкості (за Лозановим-Байченко)
Математичну обробку здійснювали на ІВМ-486 за допомогої програмних пакетв “Diasta” та “Microsoft Excel 97”
Характеристика обстежуваних. В експерименті взяли участь 112 чоловік, з яких 80 - діти віком 8-12 років, що займалися в секціях спортивної боротьби дзюдо і самбо та 32 кваліфікованих борця, які спеціалізувалися з боротьби самбо. Дослідження проводились протягом 12 місяців на базі кафедри бойової і фізичної підготовки Киівського інституту внутрішніх справ та у спортивному клубі “АЕРО-ФІТНЕС БУГЕЙ СПОРТ”.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Оцінка статодинамічної стійкості у спортсменів-борців різної кваліфікації. Проведені дослідження статодинамічної стійкості у спортсменів-борців дозволили встановити її залежність від рівня функціонального стану вестибулярного аналізатора та спортивної кваліфікації.
Оцінка статодинамічної стійкості на етапі початкової підготовки Дослідження статичної і динамічної рівноваги у стані спокою у 80-ти юних борців на етапі початкової підготовки дозволили встановити, що в більшості з них ці показники знаходилися в межах фізіологічної норми. Водночас, у 24 дітей було виявлено відхилення досліджуваних показників, яке описується як порушення статодинамічної стійкості I-го ступеня (табл.1).
Таблиця 1.
Показники статичної і динамічної рівноваги у дітей на етапі початкової підготовки
|
Показ-ники |
Кефалогра-фія |
Тест Флейшмана |
“Крокуючий” тест Фукуда |
"Ходіння навпростець" |
|
|
Ікфг |
с |
см |
градуси |
см |
|
|
Групи |
MxSmx |
MxSmx |
MxSmx |
MxSmx |
MxSmx |
|
1 (n-30) |
2,30,2 |
10,10,86 |
95,21,3 |
28,81,2 |
12,22,1 |
|
2 (n-24) |
2,20,3 |
12,60,72 |
87,51,4 |
25,41,1 |
12,42,3 |
|
3 (n-26) |
2,10,2 |
12,70,25 |
85,91,2 |
23,61,3 |
10,72,2 |
Застосування дозованого вестибулярного навантаження викликало порушення статичної рівноваги I-II ступеня в 40% дітей та динамічної рівноваги - у 85% юних спортсменів, що свідчить про недостатні резервні можливості вестибулярного аналізатора щодо функціонування безпосередньо за умов дії специфічного подразнення.
Визначення вестибулярної стійкості здійснювалося шляхом виявлення вестибуловегетативних реакцій, як кількісних показників, які характеризують рівень функціональної стійкості вестибулярного аналізатора.
Як було доведено нашими дослідженнями, у кожній віковій групі обстежених дітей були виявлені індивідуальні розбіжності у характері відповідних реакцій артеріального тиску і пульсу на дозоване вестибулярне навантаження. Слід зазначити, що у 55-60% спортсменів як систолічний, так і діастолічний тиск зростав, без змін ці показники були відмічені у 11-15% обстежених та знижені у 24-34% юних борців. Показники ЧСС збільшувалися у 57,5% обстежених. Уповільнення пульсу було відмічено у 30% дітей.
Якісна характеристика відповідної реакції організму на дозоване вестибулярне навантаження, отримане на підставі інтегральної оцінки змін артеріального тиску і пульсу за методикою Лозанова-Байченко, свідчить, що на етапі початкової підготовки низька стійкість вестибулярного аналізатора відмічалася у 21-єї (26,3%) дитини , добра - у 52-ох (65,2%) і відмінна - лише у 7-ми (8,5%) спортсменів. Ця обставина обумовлює необхідність впровадження у навчально-тренувальний процес юних борців спеціальних вправ, які спрямовані на підвищення стійкості вестибулярного аналізатора до дії специфічних подразнень.
Оцінка статодинамічної стійкості на етапі спортивного вдосконалення. Ми вважали, що мірою зростання технічної і тактичної майстерності спортсменів-борців, повинно відбуватися також і вдосконалення функції вестибулярного аналізатора, як наслідок адаптаційних реакцій на його багаторазове подразнення.
З метою підтвердження цього припущення, нами були проведені дослідження статичної і динамічної рівноваги у 32 кваліфікованих спортсменів-борців із використанням методів кількісної оцінки показників: іхнографії, кефалографії та стабілографії. Застосування кефалографії та стабілографії було необхідним для з'ясування можливості взаємозамінності цих методів під час визначення статичної рівноваги у спортсменів.
Середні стабілографічні показники амплітуди і частоти коливань ЗЦМ тіла відображали нормальний стан функції статичної рівноваги у спокої. Кефалографічні показники також підтверджували нормальну функцію рівноваги (табл.2).
Таблиця 2.
Кефало-стабілографічні показники у спортсменів-борців
у стані спокою
|
Показники |
Амплітуда коливань |
Частота коливань |
Індекс кефалографії |
|
Групи |
MxSmx |
MxSmx |
MxSmx |
|
1 (n-16) |
3,70 0,50 |
1,40 0,08 |
1,8 0,1 |
|
2 (n-10) |
3,30 0,30 |
1,50 0,07 |
1,5 0,1 |
|
3 (n-6) |
2,85 0,30 |
1,48 0,07 |
1,6 0,2 |
Привертає до себе увагу і той факт, що нормальні показники статичної рівноваги, які виявлені методами кефалографії та стабілографії були визначені у 30-ти та 29-ти чоловік. Ця обставина дозволяє зробити висновок про практично рівні діагностичні можливості цих методів в оцінюванні статичної рівноваги у спортсменів та правомірності використання будь-якого з них у спортивній практиці.
Під впливом дозованого вестибулярного навантаження показники статичної рівноваги у більшості кваліфікованих спортсменів-борців залишалися у межах фізіологічної норми і лише у 3-х чоловік спостерігалися порушення I ступеня. Разом з цим кількість осіб із високою стійкістю статичної рівноваги за показниками кефалографії та стабілографії була практично однаковою (29 чоловік).
Показники динамічної рівноваги до і після вестибулярного навантаження в усіх спортсменів знаходилися на високому рівні. Дозоване вестибулярне подразнення не викликало статистично достовірних змін показників іхнографічних тестів (P>0,05), що свідчить про високу стійкість вестибулярного аналізатора у кваліфікованих спортсменів-борців. Водночас під впливом вестибулярного навантаження було виявлене порушення динамічної рівноваги I ступеня у 3-х спортсменів 1 групи та у 1 спортсмена у 2-ій і 3-ій групах.
Таким чином, дослідження статичної і динамічної рівноваги у кваліфікованих спортсменів дозволяє виявляти осіб із низьким рівнем цих показників і вносити відповідні корективи у навчально-тренувальний процес.
Під час дослідження вегетативних реакцій на дозоване вестибулярне подразнення була відмічена статистично недостовірна (Р>0,05) варіативність у діяльності серцево-судинної системи: показники пульсу, АТсист. та АТдіаст. залишалися на рівні стану спокою, що вказувало на високу функціональну стійкість вестибулярного аналізатора в кваліфікованих борців.
Таким чином, характеризуючи стан статичної і динамічної рівноваги у кваліфікованих спортсменів-борців, можна констатувати його високий рівень, який обумовлений специфікою рухової діяльності борців. Відсутність вегетативних реакцій у відповідь на інтенсивне вестибулярне навантаження свідчить про високу функціональну стійкість вестибулярного аналізатора у представників цього виду спорту. Водночас виявлені у 15,6% кваліфікованих спортсменів порушення динамічної рівноваги дозволяють вважати доцільним обов'язкову експрес-діагностику статодинамічної стійкості з метою своєчасного виявлення та усунення цих порушень.
Методика вдосконалення статодинамічної стійкості у структурі допоміжної фізичної підготовки спортсменів-борців
У цьому фрагменті роботи, спираючись на основні фізіологічні та педагогічні закономірності формування статодинамічної стійкості у спортсменів взагалі, був здійснений добір оптимальних, зокрема для спортсменів-борців, засобів спрямованого впливу на анатомічні структури вестибулярного аналізатора з метою підвищення його стійкості щодо дії адекватних подразнень.
Загальні принципи побудови методики підвищення статодинамічної стійкості у спортсменів-борців. При розробці методики тренування вестибулярного аналізатора у спортсменів-борців ми враховували його спроможність розширювати діапазон функціонування під впливом дозованих за силою, напрямком та тривалості адекватних подразнень у формі спеціально підібраних фізичних вправ.
Головні принципи організації і побудови методики тренування вестибулярного аналізатора у спортсменів-борців базувалися на достатньо глибоко і всебічно розроблених у спортивній науці та практиці принципах, методах та засобах удосконалення статодинамічної стійкості у представників різних видів спорту В.М.Болобан, 1986; І.В.Сотников, 1991; Л.О.Кір`янова, 1996; А.В.Кукіс, 1996 та ін..
Нами був обраний переважно активний метод тренування вестибулярного аналізатора, який найбільшою мірою забезпечує загальнофізичну підготовку, високу емоційну привабливість та легко здійснюється за умов звичайних навчально-тренувальних занять.
Спеціальні вправи для тренування вестибулярного аналізатора підбиралися з урахуванням їхнього впливу на півколові канали та отоліти, а також за ступенем доцільності їх використання щодо оволодіння головними технічними прийомами та діями в обраному виді спортивної боротьби.
Правильний методичний підхід до підбору спеціальних вправ для підвищення статодинамічної стійкості спортсмена базувався на урахуванні принципу індивідуалізації дозування та послідовності виконання вправ, подібності структури вправ до головних технічних прийомів і дій у даному виді спорту, адекватності навантаження функціональним можливостям організму (табл.3).
Класифікація спеціальних вправ і методика підвищення статодинамічної стійкості на початковому етапі навчання спортивній боротьбі. У робочій класифікації вправ для тренування вестибулярного аналізатора, яка нами була прийнята, вони розподілялися в такий спосіб:
вправи, які впливають переважно на рецептори отолітового апарату;
вправи з переважною дією на півколові канали;
вправи комбінованого впливу на рецептори півколових каналів та отолітовий апарат;
вправи, які спрямовані на збереження статичної рівноваги.
Відповідно до робочої класифікації, виконання вправ для тренування вестибулярного аналізатора у тижневому циклі навчально-тренувальних занять здійснювалося у такій послідовності:
1 день- вправи, які впливають переважно на рецептори отолітового апарату;
вправи, які спрямовані на вдосконалення статичної рівноваги з відкритими очима;
2 день- вправи з переважальною дією на півколові канали;
вправи, які спрямовані на вдосконалення статичної рівноваги з закритими очима;
3 день- вправи комбінованого впливу на рецептори півколових каналів та отолітовий апарат.
Виходячи з нашої робочої класифікації спеціальних вправ для тренування вестибулярного аналізатора у спортсменів-борців, був апробований і поданий у вигляді орієнтовної схеми набір фізичних вправ, які були підібрані з урахуванням їхнього переважального впливу на окремі рецептори вестибулярного аналізатора, що допомогає тренеру методично правильно самостійно підбирати спеціальні вправи з величезного арсеналу технічних прийомів та дій, які використовуються у спортивній боротьбі.
Вплив тренування вестибулярного аналізатора на стан статодинамічної стійкості у борців на етапі початкової підготовки
Подані у цьому розділі матеріали, які характеризують вплив тренування вестибулярного аналізатора на його функціональний стан, відображають механізми адаптаційних змін функції статичної і динамічної рівноваги, які спостерігаються під впливом спеціально підібраних і методично адаптованих фізичних вправ.
Середні показники статичної та динамічної рівноваги у стані спокою в експериментальній і контрольній групах, отримані після 6-ти місяців навчально-тренувальних занять, не мають статистично достовірних розходжень (P>0,05). Відсутність цих розходжень пов'язана, на нашу думку, із тим, що виконання технічних прийомів та дій у спортивній боротьбі вже саме собою сприяє поліпшенню статичної і динамічної рівноваги. Проте, застосування тренування вестибулярного аналізатора в експериментальній групі викликало усе ж більш виражені позитивні зміни цих показників, ніж у контрольній групі (табл.4).
Таблиця 4.
Порівняльна характеристика показників статичної і динамічної рівноваги в експериментальній та контрольній групах після 6-ти місяців навчально-тренувальних занять
|
Групи новачків |
Групи зі стажем занять 1 рік |
|
Показники |
експериме-нтальна |
конрольна |
Р |
експериме-нтальна |
контрольна |
Р |
|
MxSmx |
MxSmx |
MxSmx |
MxSmx |
|||
|
Кефалографія, (Ікфг) |
1,70,4 |
1,90,4 |
> 0,05 |
1,50,2 |
1,80,3 |
> 0,05 |
|
Тест Флей-шмана (с) |
15,81,22 |
14,71,32 |
> 0,05 |
18,41,35 |
17,81,4 |
> 0,05 |
|
“Крокуючий” тест Фукуда (см) |
88,41,9 |
89,52,0 |
> 0,05 |
81,21,4 |
80,11,7 |
> 0,05 |
|
( градуси) |
23,31,2 |
24,51,5 |
> 0,05 |
15,42,1 |
20,80,9 |
> 0,05 |
|
"Ходння навпростець" (см) |
7,52,1 |
8,31,9 |
> 0,05 |
6,12,5 |
7,52,8 |
> 0,05 |
Об'єктивний висновок щодо впливу тренування вестибулярного аналізатора на статодинамічну стійкість спортсменів був отриманий під час дослідження показників статичної і динамічної рівноваги з умов дозованого вестибулярного подразнення (табл.5).
Таблиця 5.
Зміна показників статичної і динамічної рівноваги в експериментальній та контрольній групах під впливом дозованого вестибулярного навантаження
|
Групи новачків |
Групи зі стажем занять 1 рік |
|
Показники |
експериме-нтальна |
контрольна |
Р |
експериме-нтальна |
контрольна |
Р |
|
МxSmx |
MxSmx |
MxSmx |
MxSmx |
|||
|
Кефалогра-фія, (Ікфг) |
2,70,4 |
4,20,6 |
< 0,05 |
2,50,5 |
4,00,8 |
< 0,05 |
|
Тест Флейшмана (с) |
16,90,35 |
11,70,4 |
< 0,05 |
18,10,25 |
13,40,4 |
< 0,05 |
|
“Крокуючий” тест Фукуда (см) |
109,41,5 |
115,2 1,4 |
< 0,05 |
102,31,6 |
108,61,8 |
< 0,05 |
|
( градуси) |
35,21,3 |
39,81,4 |
< 0,05 |
32,01,2 |
37,41,3 |
< 0,05 |
|
"Ходіння навпростець” (см) |
25,61,2 |
36,81,4 |
< 0,05 |
21,11,3 |
32,41,5 |
< 0,05 |
Встановлено, що середні розміри Ікфг в обох групах обстежених після 6-ти місяців занять мали тенденцію до зниження (P<0,05), що вказувало на поліпшення функції статичної рівноваги. Необхідно відзначити розходження у динаміці змін Ікфг в експериментальній та контрольній групах. Виявлено, що показники Ікфг в експериментальній групі були майже в 2 рази більшими, ніж у контрольній (P<0,05).
Приріст показників тесту Флейшмана в експериментальній групі склав 7,20,35 с. У контрольній групі цей показник збільшився лише на 2,10,41 с.
Порівняльна оцінка показників тестів Фукуда і “Ходіння навпростець” в експериментальній та контрольній групах дозволяє констатувати достовірне поліпшення цих показників в обох групах (P<0,05). Проте, в експериментальній групі показники динамічної рівноваги зменшилися більше, ніж у контрольній групі (P<0,05), що підтверджує виражений позитивний вплив спеціальних вправ на стан динамічної рівноваги у юних спортсменів.
Не менш важливим критерієм оцінки ефективності запропонованої нами методики тренування вестибулярного аналізатора є вивчення динаміки його функціональної стійкості щодо дії специфічних подразнень. Так, добра стійкість вестибулярного аналізатора в експериментальній групі відмічалася у 20-ти чоловік (50%), відмінна - у 18-ти випробуваних (45%). У контрольній групі відповідно у 18-ти (45%) та 5-ти (12,5%) випробуваних. Звертає на себе увагу, що в експериментальній групі лише у 2-х (5%) дітей була відмічена низька функціональна стійкість вестибулярного аналізатора, тоді як у контрольній групі цей стан був зафіксований у 17-ти (42,5%) дітей.
Таким чином, результати досліджень статодинамічної стійкості, які проводились в експериментальній та контрольній групах після 6-ти місяців навчально-тренувальних занять, дають підставу вважати, що застосування тренування вестибулярного аналізатора за нашою методикою призводить до суттєвого поліпшення статичної та динамічної рівноваги і може служити ефективним засобом спрямованого розвитку цієї функції.
ВИСНОВКИ
1. Інформаційний пошук матеріалів літератури дозволив проаналізувати та викласти в узагальненому вигляді сучасні наукові здобутки про вестибулярний аналізатор як функціональну систему, яка забезпечує утримання рівноваги та збереження пози за умов рухової діяльності. Критичний аналіз спеціальної літератури переконує в тому, що у відносно незначній кількості публікацій висвітлені питання методики тренування вестибулярного аналізатора для спортсменів-борців та відсутні прості, інформативні кількісні методи експрес-оцінки статичної і динамічної рівноваги.
2. У результаті проведених досліджень підтверджена робоча гіпотеза та експериментально обгрунтована ефективність розробленої методики вдосконалення статодинамічної стійкості як важливого компоненту структури навчально-тренувального процесу спортсменів-борців, яка забезпечує покращення технічної майстерності.
3. Статодинамічна стійкість є інтегральним показником функціонального стану вестибулярного аналізатора, відображенням його взаємозв'язків із руховою та вісцеральною системами щодо забезпечення просторової орієнтації та збереження рівноваги під час активних і пасивних рухів тіла.
Ступінь виразності вестибулосоматичних та вестибуловегетативних реакцій на дозоване вестибулярне навантаження може слугувати комплексним критерієм оцінки функціонального стану вестибулярної системи полісенсорного забезпечення функції рівноваги.
4. На етапі початкової підготовки у 70% юних борців за звичайних умов збереження вертикальної стійки встановлений високий рівень статичної і динамічної рівноваги. Застосування дозованого вестибулярного навантаження викликає погіршення цих показників у 86,4% дітей і у 30% супроводжується різноспрямованими змінами артеріального тиску та пульсу, що свідчить про низьку функціональну стійкість вестибулярного аналізатора у цих спортсменів.
5. У 84,4% кваліфікованих спортсменів-борців показники статодинамічної стійкості та ступінь виразності відповідних вестибуловегетативних реакцій на дозоване вестибулярне навантаження відображують високий рівень функціонального стану вестибулярного аналізатора, наявність резервів компенсації, які нівелюють негативний вплив збиваючих дій, обумовлених специфікою рухової діяльності цього виду спорту.
6. Запропонована батарея тестів, яка включає кефалографію в модифікації В.Г.Базарова, тест Флейшмана, “крокуючий” тест Фукуда і пробу “Ходіння навпростець”, забезпечує об'єктивну комплексну кількісну експрес-оцінку статодинамічної стійкості і може використовуватися під час спортивного відбору та контролю за функціональним станом вестибулярного аналізатора спортсменів-борців безпосередньо в місцях проведення навчально-тренувальних занять.
7. Розроблена методика вдосконалення статодинамічної стійкості, заснована на переважальному використанні технічних прийомів та дій конкретного виду спортивної боротьби з вибірковим впливом на окремі анатомічні структури вестибулярного аналізатора, є ефективним засобом розширення його функціонального діапазона.
8. Запропонована методика вдосконалення статодинамічної стійкості у структурі навчально-тренувальних занять спортсменів-борців призводить до значного поліпшення показників статичної та динамічної рівноваги: у спортсменів експериментальної групи - на 51,4%, контрольної - на 22,7%. Стійкість вестибулярного аналізатора до надмірних адекватних подразнень підвищується у 95% юних борців експериментальної групи і лише у 57,5% - контрольної.
СПИСОК ПРАЦЬ, ЯКІ ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Быкова А.В. Экспресс-методика определения статодинамической устойчивости у спортсменов: Брошюра. - К.: Стилос, 1998. - 35 с.
2. Быкова А.В. Методика тренировки вестибулярного анализатора у спортсменов-борцов и оценка ее эффективности // Педагогка, психологя та медико-бологчн проблеми фзичного виховання спорту: Збрка наукових праць. - Харкв: ХХП, 1998. - № 10. - С. 15-18.
3. Быкова А.В. Тестирование статического и динамического равновесия в практике спортивного отбора // Педагогка, психологя та медико-бологчн проблеми фзичного виховання спорту: Збрка наукових праць. - Харкв: ХХП, 1999. - № 5. - С. 9-15.
4. Быкова А.В., Гаевский А.А. Количественные методы оценки статокинетической устойчивости спортсменов // Всеукраїнська науково-практична конференція “Фзична культура, спорт та здоровя”. - Черкаси - Переяслав-Хмельницький. - 1996. - С. 10.
5. Быкова А.В. Статокинетическая устойчивость в оценке функции вестибулярного анализатора у спортсменов // Матерали науково конф. “ндивдуальн психофизологчн властивост людини та професйна дяльнсть”. - Кив - Черкаси. - 1997. - С. 12.
6. Бикова Г.В. Статокнетична стйксть та експрес-методика оцнки у спортсменв-борцв // Матерали першо Всеукрансько науково конф. аспирантв галуз фзична культура спорт “Молода спортивна наука Украни”. - Львв. - 1997. - С. 106-107.
7. Bykova A., Gayevsky O., Fetisov V. Express methods for equilibrium function evaluation in wrestlers // Proc. International scientific Congress “The Modern Olympic Sports”. - Kyiv (Ukraine). - 1997. - P. 264.
8. Бикова Г.В. Оцнка статокнетично стйкст та корекця у студентв з захворюваннями серцево-судинно системи // Всеукранська науково-практична конф. “Студентський фзкультурно-спортивний рух в Укран на пороз XXI столття”. - Кив. - 1998. - С. 125.
Бикова Ганна Володимирівна: “Методика вдосконалення статодинамічної стійкості у юних борців на етапі початкової підготовки”. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.01 – Олімпійський і професійний спорт. Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 1999.
Проведеними дослідженями встановлено, що майже 86,4% юних спортсменів-борців мають порушення статичної та динамічної рівноваги I-II ступеня та наявність симптомокомплексу вестибуловегетативних реакцій, що свідчить про низьку функціональну стійкість вестибулярного аналізатора.
Запропонована методика використання спеціальних вправ призводить до покращення функціонального стану вестибулярного аналізатора. Це дає підставу пропонувати її до внесення у навчально-тренувальний процес підготовки юних спортсменів-борців.
Розроблена та апробована методика експрес-оцінки статодинамічної стійкості, яка придатна до використання безпосередньо за умов спортивного залу як валідний та інформативний тест визначення вестибулярного статусу у спортсменів-борців.
Ключові слова: спортсмени-борці, вестибулярний аналізатор, статодинамічна стійкість, методика тренування, експрес-оцінка, функціональний стан.
Быкова Анна Владимировна: “Методика совершенствования статодинамической устойчивости у юных борцов на этапе начальной подготовки”. Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.01 – Олимпийский и профессиональный спорт. Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, 1999.
В результате изучения статодинамической устойчивости у 80 юных борцов (8-12 лет) и у 32 спортсменов высокой квалификации было установлено, что показатели статического и динамического равновесия являются объективными маркерами, характеризующими функциональное состояние вестибулярного анализатора у спортсменов.
На этапе начальной подготовки применение дозированной вестибулярной нагрузки вызывало нарушение статического и динамического равновесия I-II степени соответственно у 43,7% и 86,2% юных спортсменов.
Изучение у этих спортсменов характера ответных вестибуловегетативных реакций на дозированное вестибулярное раздражение показало, что отличная устойчивость вестибулярного анализатора была установлена у 8,5 % детей, хорошая – у 65,2% и низкая – у 26,3% занимающихся.
В связи с этим была разработана методика совершенствования статодинамической устойчивости для включения ее в структуру вспомогательной физической подготовки юных спортсменов-борцов. Базируясь на преимуществах активного метода тренировки вестибулярного анализатора, при подборе специальных упражнений был использован принцип подобности их структуры техническим приемам и действиям избранного вида спортивной борьбы.
Разработана схема последовательного использования специальных упражнений в недельном цикле учебно-тренировочных занятий на этапе начальной подготовки юных спортсменов, ориентирующая тренера методически правильно дозировать интенсивность их воздействия на вестибулярный статус спортсмена.
Для определения вестибулярного статуса спортсмена разработана методика экспресс-оценки статодинамической устойчивости, апробация которой показала ее пригодность для спортивного отбора и контроля функционального состояния вестибулярного анализатора непосредственно в местах проведения учебно-тренировочных занятий.
Сравнительная оценка динамики показателей статодинамической устойчивости у юных борцов после 6-ти месячного курса занятий по предложенной методике тренировки (экспериментальная группа) показала, что отличная устойчивость вестибулярного анализатора наблюдалась у 45% и хорошая – у 50% занимающихся. В контрольной группе эти показатели были отмечены соответственно у 12,5% и 45% спортсменов.
На основании результатов исследования предложена методика совершенствования статодинамической устойчивости и ее экспресс-оценка, которые позволяют выявлять и корректировать индивидуальный вестибулярный статус спортсмена.
Ключевые слова: спортсмены-борцы, вестибулярный анализатор, статодинамическая устойчивость, методика тренировки, экспресс-оценка, функциональное состояние.
Bykova Anna: “Methods of improvement of statik-dynamiks stability of young wrestlers on preparation level.” Manuscript.
Dissertation for awarding the scientific degree of the Candidate of sciens of physical culture and sport on the speciality 24.00.01 - Olympic and professional sport. National Ukrainian university of physical education and sport, Kiev, 1999.
Researches showed that about 86,4% of young sportsmen have breaches of static’s and dynamics equilibrium of I-II degree and symptomcomplex of vestibularvegitative reactions, that is evidence of low functional stability of vestibular analyser.
Suggested methods of using special exercises lead to improving of functional state of vestibular analyser. It gives reasons for offering them for learning and training process of young-wrestlers preparation.
Method of express-estimation of static-dynamics stability that is suitable for using directly at gym as a valid and informative test of vestibular state of sportsmen-wrestlers, was worked out and opprobated.
Key-words: sportsmen-wrestlers, vestibular analyser, static-dynamics stability, methods of training, express-estimation, functional state.