Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 26
ПРИДНІПРОВСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН
Площа - 59,1 тис. км:.
Населення – 5231,3 тис. осіб (на 01.01.2008).
Склад - Дніпропетровська і Запорізька області.
Місце району в економіці України. Придніпровський економіч ний район розташований на південному сході України. Його зручне економіко-географічне положення визначається передусім су сідством з найбільш індустріально розвиненим Донецьким економічним районом (на сході). Північно-Східним (на півночі), Центральноукраїнським (на заході) та Причорноморським (на південному заході).
Виділення Придніпров'я в окремий район зумовлюють такі соціально-економічні та природні риси його території:
Чи малий вплив на розвиток району має його розміщення пе реважно у межах Степу, зокрема для розвитку інтенсивно го сільськогосподарського виробництва, вдосконалення си стеми розселення населення тощо.
Придніпров'я має значний природно-ресурсний потенціал. На його території зосереджені різноманітні корисні копалини, головни ми з яких є залізна і марганцева руди, вогнетриви, флюсова й будівельна сировина, а також кам'яне та буре вугілля.
За адміністративно-територіальним поділом (на 01.01.2008) до складу Придніпровського економічного району входить 42 адмініст ративних райони. На його території є 18 міст республіканського та обласного підпорядкування, всього нараховується 34 міста та 69 містечок, 2352 сільсь ких населених пункти які знаходяться під керівництвом 551 сільської ради.
За територією Придніпровський економічний район посідає 5-те місце серед економічних районів України (9,5% від території держави), за чисельністю населення - 6-те (11,0%), за рівнем еконо мічного розвитку - 2-ге (після Донецького економічного району) і є одним з найбільших індустріальних районів у державі.
Частка валової продукції, вироблена промисловим комплексом Придні пров'я, сягає за вартістю 17,4% від усієї продукції України. Провідну роль відіграє Дніпропетровська область, обсяг виробництва якої май же вдвічі більший, ніж у Запорізькій. На Дніпропетровщині зосереджене основне виробництво металу, продукції хімічної і нафтохімічної промисловості, виробляється втричі більше будівельних матеріалів та продукції легкої промисловості, а видобуток палива, зокрема твердого, у 5 разів більший, ніж у Запорізькій області. Разом з тим Запорізька область посідає перше місце з виробництва електроенергії, продукції кольорової (алюмінію, титану, магнію) металургії, скля ної та порцеляно-фаянсової промисловості.
Частка сільського господарства Придніпров'я в загальнодержавному виробницт ві досить скромна – 9,43%. Провідними культурами рослинництва є зернові й зернобобові. Основною технічною культурою є соняшник.
Найбільші міста й металургійні центри району, зокрема Кри вий Ріг, Запоріжжя, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, домінують в Україні за рівнем забруднення атмосферного повітря.
Історико-географічні передумови формування господарства
Від незапам'ятних часів територію Центрально-Східного району заселяли наші предки, які намагалися міцно стояти на узбережжі Чорного моря. По Дніпру проходив дуже важливий шлях, який свого часу називали шляхом "із ва ряг у греки". В період існування Київської Русі наші предки використовували його для торгівлі з найбільшим у той час торговельним центром світу — Візантією, а також для воєнних походів. Пізніше по цьому шляху ходили за порізькі козаки, щоб визволяти своїх братів і сестер з ту рецької неволі і повертати їх на рідну землю.
Декілька сотень літ цю територію називали чомусь Ди ким полем, яким вона ніколи не була, тому що в період Київської Русі тут жили бродники, а пізніше — Запорізь ка вольниця, і територія була досить густо заселена та поділена на паланки (адміністративні одиниці) Запоріжжя. Нинішнє українське населення краю — це в основному потомки запорізьких козаків.
Природні умови і ресурси.
Рельєф району - це слабкого зчленована рівнина із загальним нахилом до долини Дніпра й Азовського моря. На північному заході - відроги Придніпровської височини (висота до 192 м), яка поступо во знижується у південно-східному напрямі і обривається до долини Дніпра крутим уступом. На півдні ця височина переходить у Причо рноморську низовину. Північно-східна частина району зайнята Придніпровською низовиною. На південному сході лежить Приазовська височина, для якої характерні ізольовані підвищення (до 324 м). У південному напрямі до узбережжя Азовського моря висоти посту пово зменшуються до 70-20 м і височина переходить у Причорноморську низовину, яка крутим уступом обривається до моря. Уздовж узбережжя простягаються довгі вузькі піщані, намиті морем коси (Бердянська, Обитічна та ін.). У цілому поверхня еконо мічного району дуже розчленована глибокими долинами річок, балками, ярами (особливо в центральній частині), що ускладнює спо рудження транспортних комунікацій.
Клімат району помірно континентальний з посушливим жар ким літом і малосніжною зимою. Для Дніпропетровської області характерні часті відлиги. Середня температура січня від мінус 6 °(на півночі до мінус 4 °С на півдні, липня - відповідно 22 °С і 23 °С. Опадів випадає 350-490 мм за рік, переважно у весняно-літній період.
Інтегральний природно-ресурсний потенціал Придніпров’я досить потужний - становить майже третину загальноукраїнського потенціалу. Основу його становлять вугілля, залізна і марганцеві руди, вогнетривкі глини її флюсові вапняки, цементна сировина. З агрокліматичних ресурсів важливими є родючі чорноземи, достатня кількість сонячного тепла. Поряд з цим району бракує вологи, вод них ресурсів, що позначається на спеціалізації і розміщенні виробництва.
Не тільки загальноукраїнське, а й світове значення мають по клади вугілля, залізної п марганцевих руд.
Майже 8,6 млрд. т кам'яного вугілля залягають у родовищах Дніпропетровської області (Західний Донбас). Поклади бурого вугілля виявлено у П'ятихатському, Верх ньодніпровському, Криворізькому, Синельниківському, нафти та природного газу - у Царичанському і Новомосковському районах. Якість вугілля висока, проте і собівартість його значна, бо видобу вається воно вже давно, верхні шари ного вичерпані, шахти досить глибокі. До того ж і обладнання для його видобутку дуже застаріло. Потужний пласт залізних руд Криворізького басейну залягає уздовж ріки Інгулець. Запаси їх становлять понад 12 млрд. т. Перспе ктивними є родовища руд Оріхово-Павлоградська та Чортомлицька магнітні аномалії, Жовтянське родовище у П'ятихатському районі. Виявлено родовища титану, рутило - ільменітових руд, цирконію, ні келю, кобальту - на їх базі працює Верхньодніпровський гірничопромисловий комбінат.
Запорізька область багата на поклади рудних корисних копа лин, зокрема залізних руд (Білозерський залізорудний район) і марганцю (Великотокмацький марганцеворудний район).
Із семи розвіданих в Україні родовищ золота 5 заплановано розробляти у центральній частині країни, з них три - на території Дніпропетровської області: Сергіївське. Золота Балка, Широка Балка.
Розвідано запаси алюмінієвої сировини - боксити-нефеліни (Ме літопольське родовище). Розпочато розробку родовищ нової алюмінієвої сировини у Дніпропетровській області. їх запаси стано влять 150 млн. т . У рівних пропорціях вони містять сполуки алюмінію, заліза, електрокорунду. Розробка цих покладів дасть змогу повністю відмовитися від імпорту цієї сировини.
Розвідано також поклади бокситів (Широківський район), ка олінів (Просянівське родовище), вогнетривких глин, вапняків (Криворіжжя), граніту (Бородаївське, Нікопольське, Кудашівське родовища).
В Азовському морі промислове значення має вилов таких ви дів риби, як скумбрія, сардина, кефаль, камбала, хамса, бички, лящ, судак, оселедець та ін.
Водними ресурсами район забезпечений нерівномірно. Так, гу стота річкової мережі на Лівобережній частині Дніпропетровської області сягає 1-1,5 км/км2, а в межах Причорноморської низовини - лише 0,1-0,3 км/км2.
223 річки довжиною понад 10 км кожна.
Басейн Чорного моря — Дніпро та його притоки (Оріль, Самара з Вов чою, Конка, Базавлук, Інгулець з Саксаганню та ін.). Басейн Азовського моря — річки Обитічна, Берда, Молочна та ін. Канали — Дніпро-Кривий Ріг і Дніпро-Донбас.
Створено близько 130 водосховищ, найбільші з яких Каховське, Дніпродзержинське і Дніпровське. Вздовж узбережжя Азовського моря знаходяться лимани Молочний, Утлюцький і солоні озера Велике, Красне. Кількість водних ресурсів у Дніпропетровській і Запорізькій обла стях по 500-1000 млн. м3/рік; водоспоживання становить по 4000-5000 млн. м3/рік.
Ґрунти. Серед зональних типів грунтів у Запорізькій області переважа ють чорноземи (75 % площі області): на півночі - чорноземи звичайні, на півдні - південні та південні солонцюваті, майже повністю розора ні; на півдні й у південно-західній частині області - темнокаштанові й каштанові (10 % її площі), переважно солонцюваті. На берегах ли манів, у заплавах річок поширені солончакові ґрунти. Еродованість орних земель - 49%.
По всій території Дніпропетровської області переважають ро дючі чорноземні ґрунти (48% її площі), є також лучно-чорноземні, лучні солонцюваті, дерново-піщані та ін. Еродованість орних земель - 40%.
Лісові ресурси району становлять 800,5 тис. га, або 13,5% його території. На Дніпропетровщині є ліси двох типів: заплавні і байра чні. Заплавні ліси - у заплавах річок Дніпро, Орель, Самара, Вовча; найбільші масиви - Самарський бір і Дібрівський ліс. Байрачні ліси ростуть по схилах балок і ярів. Площа лісів області складає 78,9 тис. га. У Запорізькій області площа лісів становить 108 тис. га, в тому числі штучно насаджених 32,3 тис. га. Основні лісові породи Придні пров'я - дуб, ясен, клен, акація, вільха, сосна, берест, липа, тополя та ін. Промислового значення лісові ресурси не мають.
Тваринний світ: 69 видів ссавців, 246 — птахів, 59 — риб, 121 — плазунів, 10 — земноводних.
Ссавці: вовки, лисиці, куниці, борсуки, бурозубки, їжак звичайний, кроти, заєць-русак, тхір степовий, ласка, ховрахи, байбаки.
Птахи: іволга, сойка, перепели, стрепет, куріпка сіра, лунь степо вий, кібчики, яструби, дрохва, журавлі, жайворонки, граки, ворона сіра, ластівки, горобці, шпаки, горлиці; біля водойм, на морських ко сах і узбережжях річок — баклани, гуси сірі, чайки, кулики, дикі кач ки, чаплі.
Повзуни і земноводні: гадюка степова, полоз жовтобрюхий, вужі, ящірки, жаба зелена.
Риби: лящі, щуки, судаки, скумбрія, сардина, кефаль, камбала, хам са, бички, оселедці, осетри, севрюги, стерляді тощо.
Акліматизовані: косуля європейська, свиня дика, олень плямистий, фазан, товстолобик і амур білий.
Придніпровський економічний район завдяки сприятливим клі матичним умовам добре забезпечений рекреаційними ресурсами. Так, на узбережжі Азовського моря є зручні піщані пляжі. У районі вико ристовуються джерела мінеральних вод та лікувальні грязі. Основні запаси лікувальної грязі сконцентровані в приморських лиманах (Молочний та Утлюцький), озерах (оз. Солоний Лиман Новомосковського району Дніпропетровської області, Велике та Красне поблизу Бердянська) і затоках. Родовища мінеральних вод розміщені перева жно на півдні району (Якимівське, Приазовське, Приморське, Бердянське). Води слабкої мінералізації використовуються для про мислового розливу.
В районі 44 санаторії і 21 будинок відпочинку. Відомі курорти: Бер дянськ, Кирилівка (Запорізька обл.), Солоний Лиман (Дніпропет ровська обл.).
Природоохоронні території: 404 території та об'єкти природозаповід-ного фонду (55,8 тис. га).
Об'єкти державного значення: частина відділу Українського степо вого заповідника — Кам'яні Могили, 22 заказники {Бандурка, Булахівський Лиман, Велика Западня, Волошанська Дача, Грабівський, Грушувацький, Дібрівський, Кільченський, Комарівщина, Комісарівський, Обухівські Заплави, Північна Красна Балка, Солоний Ли ман, Таромські Плавні; зоологічний — Алтагірський; орнітологічні —Великі і Малі Кучугури; геологічний — Дніпровські Пороги; ланд шафтний — Обитічна Коса; гідрологічний — Молочний Лиман; лісо ві — Радивонівський, Старобердянський), 9 пам'ятників природи (Мопра Скелі, Лілея, Паськове, Балчанська балка, Росохувата балка, Скотувата балка, Гранітні Скелі, Кам'яна Могила, Пристени), ботанічний сад, 2 парки — пам'ятники садово-паркового мистецтва — парк ім. Т. Г. Шевченка в Дніпропетровську і парк ім. М. Горького в Мелітополі.
Об'єкти місцевого значення — 198 заказників, 140 пам'ятників при роди, 26 парків — пам'ятників садово-паркового мистецтва, 6 заповід них урочищ.
Надмірна концентрація переважно матеріаломістких вироб ництв зумовила дуже напружену екологічну ситуацію в економічному районі.
Природні умови й ресурси району сприятливі для розвитку гірничодобувної та металургійної промисловості, розвитку будівельного комплексу та ба гатогалузевого сільського господарства, особливо зернового, а також для вирощування соняшнику, цукрових буряків, садівництва та м'ясо-молочного тваринництва.
Населення, трудові ресурси і проблеми їх ефективного викорис тання. Населення Придніпров'я становить 5231,3 тис. осіб, з них 65% у Дніпропетровській області (станом на 01.01.2008). За 9 останніх років чисельність його скоротилася на 537,5 тис. осіб. Густота населення - 88,5 осіб/км: (у Дніпропетровській області – 106,5, у Запорізькій – 67,4 особи/км:). Найгустіше заселені райони вздовж Дніпра та в Криворі зькому басейні.
Район високоурбанізований - міського населення тут 81,1% (у Дніпропетровській області - 83,6 %, Запорізькій - 76,5%). За чисель ністю населення виділяються такі міста, тис. осіб: Дніпропетровськ -1039, Запоріжжя - 790, Кривий Ріг – 684,7, Дніпродзержинськ – 254,4, Мелітополь – 158,5, Нікополь – 149,7. Більшість малих та середніх міст району мають сприятливі умови для соціально-економічного розви тку, вигідне розміщення промислових підприємств, культурних, наукових і медичних установ, організацій сфери послуг, інфраструктури тощо. Проте надмірна концентрація промисловості у великих і середніх містах зумовлювала в минулому постійний дефіцит у них робочої сили, активізацію маятникової міграції, посилення відпливу сільського населення у міста.
|
КН ‰ |
КС ‰ |
ПП ‰ |
Дитяча смертність ‰ |
Шлюби ‰ |
Розлучення ‰ |
|
|
Україна |
10,5 |
16,8 |
-6,3 |
10,3 |
5,5 |
3,6 |
|
Дн – ка |
10,5 |
18,3 |
-7,8 |
11,5 |
5,3 |
3,9 |
|
Запорізька |
9,8 |
17,2 |
-7,4 |
10,2 |
5,0 |
3,9 |
Населення району в межах України показує від’ємний міграційний приріст: для Дніпропетровської області це – 1098 чоловік, для Запорізької – 214 чоловік, протилежна картина характерна для зовнішньої міграції, до району приїздять з інших куточків ближнього зарубіжжя, що і формує додатній приріст: Дніпропетровська +202 чоловіка, Запорізька +465 чоловік.
У віковій структурі переважає населення працездатного віку (57,5%). За останні роки спостерігається тенденція до зростання кі лькості осіб, старше працездатного віку (у 2008 р. їх було 23,9%, у 1989 - 20,8%) та зменшення частки осіб молодше працездатного віку (відповідно 18,6% і 22,3%).
Національна структура населення району формувалася істори чно. У радянські часи, особливо з 30-х років, дуже швидко зростала кількість росіян. Однак, незважаючи на це, згідно з останнім переписом, повсюдно переважають українці: у Дніпропетровській області їх 71,6% усього на селення, а в Запорізькій - 63,1%. Росіяни за чисельністю на другому місці - на Дніпропетровщині їх -24,2%, у Запо ріжжі -32%. Живуть також євреї - 2% усього населення району; білоруси - 2,2%; болгари - 1,7% та представники інших національностей.
Район має значні трудові ресурси, серед них майже третина спеціалістів України з вищою і середньою спеціаль ною освітою. Район містить 11,8 % трудових ресурсів України, які мають наступну структуру зайнятості:
Частка зайнятого населення за 2007 рік становила для України 58,7% (у віці 15 – 70 років) та 66,7% - у працездатному віці. В Придніпровському економічному районі ця частка перевищує середньо український показник і становить відповідно для Дніпропетровської області 59,3 та 68,3%, а для Запорізької – 58,9 та 67,6% . Однак відсоток безробітних в районі також перевищує загальноукраїнський рівень.
Безробітне населення.
|
Всього населення у віці 15-70 років, % |
З нього працездатного віку, % |
Навантаження безробітних на 1 вакансію, чоловік |
Середньомісячна чисельність безробітних, які зареєструвались у службі зайнятості, тис. осіб. |
|
|
Україна |
5,0 |
5,4 |
4 |
|
|
Дніпропетровська обл.. |
6,0 |
6,5 |
2 |
34,8 |
|
Запорізька обл. |
6,4 |
6,9 |
4 |
26,4 |
Оскільки район має потужно розвинуту індустрію, рівень заробітної плати буде дещо вищій за середньо український: Дніпропетровська – 1854 грн., Запорізька – 1776 грн. (1755 грн. – для України). На 1 вересня 2008 року заборгованість по заробітній платі у районі збереглася і склала близько 56 млн. грн.
Промисловість. Економічне обличчя району сформувала важка індустрія. Разом з тим значним є внесок в українську економі ку галузей агропромислового комплексу. Складне, точне машинобудування спрямовані передусім на обслуговування військо во-промислового комплексу.
Придніпров'я поєднує важку індустрію і харчо ву промисловість. Провідні галузі, що визначають спеціалізацію району у міжрайонному поділі праці - гірничодобувна, чорна мета лургія, машинобудування, хімічна промисловість. Міжрайонне значення має також харчова і легка промисловість, електроенергети ка, будівельна індустрія.
Гірничодобувна промисловість представлена залізорудною, марганцеворудною та кам'яновугільною галузями, видобутком різноманітних будівельних матеріалів.
Залізорудна промисловість зосереджена здебільшого в Криворі зькому залізорудному басейні, який за видобутком залізної руди займає провідне місце серед залізорудних басейнів світу. Тут збудо вано низку потужних шахт («Гігант». їм. Кірова, ім. Орджонікідзе - всього 24), гірничо-збагачувальні комбінати (Новокриворізький, Центральний, Північний, Південий та Інгулецький). На криворізькій залізній руді працює вся чорна металургія Донбасу, Придніпров'я, Криворіжжя, частково Приазов'я. Значна кількість криворізької руди експортується до Угорщини, Чехії, Словаччини, Польщі.
Розширено Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат.
На базі Білозерського родовища багатих залізних руд працює Запорізький залізорудний комбінат (м. Дніпрорудне), потужність яко го за видобутком руди становить 3,5 млн. т за рік. Нинішній стан комбінату достатньо стабільний завдяки насамперед іноземним інве стиціям. Запорізький залізорудний комбінат у 2007 р. збільшив чистий прибуток на 43,56% в порівнянні з попереднім періодом - до 26,26 млн грн. Основними споживачами продукції підприємства є Словаччина, Чехія, Польща, а також віт чизняні виробники - «Запоріжсталь», «Азовсталь» та ін.
Важливою галуззю гірничодобувної промисловості Придніпро в'я є марганцеворудна в районі міст Нікополя і Марганцю. Тут видобувають руду шахтовим і відкритим способами. Марганцеву руду використовують у доменному виробництві України для виплавки фе ромарганцю, значну частину її вивозять за кордон.
Великої уваги потребує подальший розвиток кам'яновугільної промисловості Придніпров'я. У Дніпропетровській області працюють 6 шахт: потужністю 1800 тис. т - одна, 1200 тис. т - чотири, 800 тис. т - одна. Розпочато будівництво ще двох шахт.
Паливно-енергетичний комплекс справляє величезний вплив на рівень, структуру і розміщення промисловості, транспорту та інших галузей. Завдяки покладам вугілля та гідроенергетичним ресурсам саме в цьому районі вперше в Україні почали зосереджуватись енергомісткі види виробництва - кольорова металургія, хімія органічного синтезу та ін.
Енергетика району використовує місцеві гідроенергетичні ре сурси, привізне донецьке вугілля, шебелинський газ та місцеве буре вугілля.
Теплоенергетика представлена одними з найбільших у Європі ДРЕС - Криворізькою та Придніпровською, а також Дніпродзержинською та Запорізькою ТЕС (3600 МВт), які разом забезпечують потреби в електроенергії Придніпровського району й інших регіонів (особливо південні області України).
У Придніпров'ї розміщена також одна з найбільших у Європі гідроелектростанцій - Дніпрогес (м. Запоріжжя). Функціонує тут і Запорізька атомна електростанція (м. Енергодар) потужністю 6000 МВт, яка виробляє 40% електроенергії, що виробляється вітчизняни ми атомними станціями, і надає робочі місця для 15 тис. робітників.
З момента пуску Запорізька АЕС виробила 737953840 тыс.кВт.ч електроенергії.
В енергетичному балансі Придніпров'я важливу роль відіграє природний та коксівний газ. Природний газ отримують з родовищ Східноукраїнської нафтогазоносної області, яка знаходиться за межа ми району. Від Шебелинського родовища (Харківська область) прокладено газопровід до Дніпропетровська, Дніпродзержинська, Ні кополя, Запоріжжя, Кривого Рогу.
Металургійний комплекс Придніпровського району працює за повним циклом - видобуток сировини, палива і виробництво мета лу. Високий рівень розвитку чорної металургії в районі забезпечують багаті поклади залізних і марганцевих руд, безпосередня близькість родовищ коксівного вугілля, наявність нерудної металургійної сиро вини, величезні виробничий і науково-технічний потенціали, кваліфіковані кадри. Металургія, у свою чергу, впливає на розвиток ряду галузей промисловості та специфіку територіальної організації продуктивних сил району.
Металургія повного циклу представлена тут одним з найбіль ших заводів у Європі - «Арселор Мітал Стіл – Кривий Ріг» у комплексі з коксохімзаводом (сталь, чавун, сортовий прокат) у Кривому Розі; заводами у м. Дніпропетровську - ім. Г.І.Петровського (сталь, чавун, сортовий прокат) та ім. Комінтерну (труби, сортовий прокат, оцин кований лист); Дніпровським меткомбінатом у Дніпродзержинську (сталь, чавун, готовий прокат); Запорізьким меткомбінатом «Запорі жсталь» у Запоріжжі. Останній - одне з найстаріших металургійних підприємств України (з 1933 р.), випускає листовий прокат, чавун, сталь, холодногнуті профілі та багато іншої продукції, значну частину якої експортує в країни Південно-Східної Азії, Близького Сходу, Ла тинської Америки, Центральної Європи, Китай.
Практично усі названі заводи були модернізовані, однак на сучасному етапі потребують нового етапу оновлення.
Серед інших металургійних підприємств Придніпров'я особли во виділяються заводи з виробництва труб: найбільший у Європі - Нікопольський південно трубний завод (випускає від нафтових до ка пілярних труб, від звичайних марок сталі до спец сплавів); заводи у Дніпропетровську - Нижньодніпровський трубопрокатний (труби, залізничні колеса, сталь) та Дніпровський трубний; Новомосковський трубний завод (труби для газопроводів, нержавіючі труби, емаль посуд, жерсть для харчової промисловості). У Придніпровському економічному районі (м. Запоріжжя) роз міщені також ВАТ «Завод Дніпроспецсталь» (нержавіючі, інструментальні, леговані й конструкційні сталі) та Запорізький ста лепрокатний завод (дроти, сітки, цвяхи, посуд); у Кривому Розі – завод «Метиз» (цвяхи, дріт). Нікопольський феросплавний завод - один з найбільших у світі - випускає 4 види феросплавів та близько 50 марок зварювальних флюсів. Запоріжжя стало центром такої но вої галузі перспективної металургії - порошкової.
Кольорова металургія району працює переважно на привізних рудах. У Запоріжжі діє алюмінієвий комбінат, куди поставляється на півфабрикат (глинозем) з Миколаївського заводу. Нині комбінат використовує дешеву електроенергію Дніпрогесу. У майбутньому він працюватиме на місцевих бокситах Високопільського родовища Дніп ропетровської області, розташованого за 250 км від Запоріжжя. З 1990р. на комбінаті триває корінна реконструкція, яка спрямована на зростання обсягів виробництва, поліпшення технологічних парамет рів продукції, зниження екологічного забруднення. З 1993 р. завдяки залученню кредитів італійської фірми «Фата» підприємство власни ми силами веде будівництво заводу для виробництва алюмінієвої фольги, яка в Україні не випускається, а спільно з ВАТ «Запоріжтрансформатор» налагоджено виробництво катанки з рідкого металу.
Розроблена програма «Титан України». Нею передбачено річ не виробництво 861,9 тис. т апатитового й 1756,7 тис. т ільменітового концентратів, скандію, ванадію, фтору, 2,4 млн. м3 щебеню, 0,5 млн. т каоліну (для виробництва цементу).
У Запоріжжі діє єдине підприємство в Україні з виробництва вуглеграфітових матеріалів - ВАТ «Графіт». Сегодня продукция ОАО «Укрграфит» широко используются на металлургических предприятиях Украины, СНГ, странах ближнего и дальнего зарубежья. Катодные блоки ОАО «Укрграфит» признаны лучшими на всех предприятиях алюминиевой промышленности СНГ и составляют серьезную конкуренцию на мировом рынке лидерам в производстве этого вида продукции.
Не тільки внаслідок загальної економічної кризи, а й через ан тидемпінгову політику проти України основних світових монополістів кольорової металургії знизився продаж феросиліцію та феросиліко-марганцю.
Машинобудівний комплекс за вартістю валової продукції, част кою промислово-виробничих фондів і чисельністю робітників посідає важливе місце в структурі економіки Придніпровського району. Тут виробляється найбільше машин і устаткування серед економічних ра йонів України.
Вдале поєднання економічних умов сприяло формуванню скла дної і багатогалузевої структури машинобудівного комплексу. Основними чинниками, що визначають його характер, є такі: наявність масового виробництва металу; забезпеченість трудовими ресур сами; місткий ринок машин; розвинена науково-технічна і проектно-конструкторська база машинобудування; велика внутрішньорайонна потреба у продукції машинобудування; вигідне економіко-географічне положення щодо основних районів споживання.
Асортимент продукції машинобудування району надзвичайно великий. Машинобудівні підприємства Придніпров'я випускають ме талургійне та гірниче устаткування, металоконструкції (у Дніпропетровську, Кривому Розі, Марганці, Запоріжжі), верстати (у Дніпропетровську, Нікополі, Мелітополі). У Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Запоріжжі розвивається транспортне машинобудування, виробництво сільськогосподарських машин (у Дніпропетровську, Павлограді, Нікополі, Запоріжжі, Бердянську), підйомно-транспортних машин (у Нікополі, Верхньодніпровську, Бе рдянську). Розвинені також електротехнічне машинобудування, виробництво радіоапаратури, устаткування та машин для легкої і ха рчової промисловості, у Запоріжжі є підприємства інструментальної та абразивної промисловості.
Підприємства важкого машинобудування розміщені: у Дніпро петровську - завод гірничошахтного обладнання, «Дніпротяжмаш» (виробництво металургійного обладнання), завод важких пресів (один з найбільших у Європі); у Кривому Розі - рудоремонтний (виготов ляє гірничорудне та металургійне обладнання); у Запоріжжі - завод високовольтної апаратури; у Нікополі - кранобудівний завод, у Дніп ропетровську - ВО «Південмаш», який випускає трактори.
До основних виробників сільськогосподарських машин нале жить Дніпропетровський комбайновий завод (бурякозбиральні комбайни). Запорізький завод агротехнічних машин (машини для вне сення органічних і мінеральних добрив) та ін.
Дніпропетровський електровозобудівний завод почав випуска ти магістральні електровози. Залізничні вагони виготовляють на ВО «Дніпровагонмаш» (м. Дніпродзержинськ). Щорічна потреба Украї ни в приміському залізничному транспорті - 120 дизель-поїздів, 240 вагонів електропоїздів постійного та 240 - змінного струму.
Мелітопольський завод випускає двигуни для автомобільної промисловості. Проте обсяг їх виробництва ще недостатній, лише 100 тис. двигунів за рік, якість не відповідає європейським енергетичним вимогам.
ЗАЗ - единственное в Украине предприятие, которое обладает полным циклом производства легковых автомобилей, который включает штамповку, сварку, окраску, оборудование кузова и сборку автомобиля. На заводе создано и постоянно совершенствуется качественно новое современное высокотехнологичное производство, которое соответствует требованиям международного стандарта ISO 9001 версии 2000 года, и осуществляет значительный вклад в развитие государственной экономики.
Динамика развития ЗАЗа, приоритетами которой являются постоянное стремление совершенствовать собственную продукцию, работа над претворением новых идей в жизнь и расширение модельного ряда автомобилей, говорит о прогрессе создания отечественного автомобиля. Сегодня на базе Запорожского автозавода выпускается широкая гамма современных моделей классов B, C, D, E, S, M - от "Сенса" до "Опеля", "Шевроле" и "Мерседеса".
Упродовж тривалого періоду Україна не мала власного вироб ництва тролейбусів, а купувала їх у Чехії, Румунії, Росії. Тролейбусний парк швидкими темпами старів, і нині його треба спи сувати до 40%. Потреба в тролейбусах становить приблизно 1 тис. на рік. У зв'язку з цим було налагоджено власне виробництво їх у Дніп ропетровську. Здвоєні, на 180 пасажирів, тролейбуси спроектовано в КБ «Південний», серійний випуск налагоджено на ВО «Південмаш». Вітчизняні тролейбуси на 10% дешевші за російські й удвічі за
чеські.
Гігантом в авіапромисловості України є Запорізький авіаційний завод «Мотор-Січ» - одне з найпотужніших у світі і єдине в Україні підприємство з виробництва унікальних, високоефективних модифі кацій літаків, які успішно експлуатуються на авіалініях 90 країн.
У космічному комплексі виділяється ВО «Південмаш» із філі єю у Павлограді. Тут лише 14% загального виробництва припадає на військово-промисловий комплекс. Відокремлені підприємства будуть об'єднані в спеціалізовані холдингові комбінати.
Україна уклала договір із США про запуск комерційних супу тників Землі з використанням українських ракетоносіїв, їй надано право на запуск 16 супутників. Вже проведено запуск З комерційних супутників у рамках міжнародної програми Глобал Стар.
На «Південмаші» розпочато виробництво ракетоносіїв типу «Зеніт» під виконання цієї програми.
На Україну припадала третина військово-промислового поте нціалу колишнього Союзу. У створенні ракет та супутників було задіяне понад 140 підприємств та інститутів (200 тис. робітників). Із 20 типів міжконтинентальних ракет 12 розроблялись і вироблялись у нашій країні. Випускали твердопаливні ракети «СС-24» (Павлоград ський завод), ракетоносії «Космос», «Циклон», «Океан» (ВО «Південмаш»).
У процесі конверсії ВПК налагоджено виробництво багатьох видів продукції. Так, на Дніпропетровському машинобудівному за воді почали випускати цифрові електронні АТС, які за якістю та економічністю не поступаються світовим аналогам. Це саме стосуєть ся і продукції Запорізького ДП «Радіоприлад».
В Україні не було виробництва стоматологічних крісел. Нині розпочато їх випуск на Новомосковському механічному заводі.
Виробництво приладів, точних машин і апаратури зосередже но в Дніпропетровську - Дніпровський машзавод (випускає електроніку для ВМФ та ПВО, побутову електроніку, засоби зв'язку - АТС, холодильники, пилососи), телерадіозавод «Весна»; у Запоріжжі - ВАТ «Тама» (транзистори, діоди, мікросхеми), завод «Іскра» (трансформаторні підстанції, регулятори напруги, магнітофони); в Мелітополі - ВО «Мелітопольхолодмаш» (холодильне обладнання і компресори).
Комплекс хімічної промисловості району також є важливою лан кою галузевої структури господарства. Зокрема, широкого розвитку набула коксохімічна та азотнотукова промисловість. Найбільші центри коксохімії - Дніпродзержинськ (Дніпродзержинський і Баглійський коксохімічні заводи), Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя. На коксохімічних заводах виробляють кокс, бензол, кам'яновугільні смоли, мінеральні добрива. У Дніпродзержинську працює великий азотнотуковий комбінат - ОАО «ДніпроАЗОТ». який виготовляє мі неральні добрива (у тому числі карбамід) - Карбамид СО(NH2)2- высококонцентрированное легкоусвояемое азотное удобрение, содержит 46% азота; получают из аммиака и двуокиси углерода.
Карбамид занимает первое место по объёму производства как в мире, так и в Украине. Рост производства карбамида обусловлен широкой сферой его применения в сельском хозяйстве. Он обладает большой устойчивостью к выщелачиванию по сравнению с другими азотными удобрениями, т.е. менее подвержен вымыванию из почвы, менее гигроскопичен, может применятся не только как удобрение, но и в качестве добавки к корму крупного рогатого скота. - пластмаси, сірчану її азотні кислоти, аміак. У Дніпропетровську є виробництво лаків і фарб, у Запоріжжі - рідкого натрієвого скла і силікатного клею (6 млн. т на рік). Хімія органічного синтезу представлена виробництвом пластмас (Запоріжжя, Дніпропетровськ). У Бердянську діє крекінг-завод.
У Дніпропетровську вже понад ЗО років працює найбільший у Європі шинний завод, у Кривому Розі - завод сурікових фарб, на де яких хімічних заводах освоюється виробництво етилбензолу, фурфуролу, потрібних для виробництва пластмас і синтетичного ка учуку. Найбільшим підприємством побутової хімії і водночас виробником продукції для військово-промислового комплексу є Павлоградський хімзавод.
У майбутньому хімічна промисловість району спеціалізувати меться на виробництві пластмас і смол, мінеральних добрив, автошин та лакофарбової продукції.
Будівельна індустрія. Придніпров'я складається з двох груп га лузей: виробництва будівельних матеріалів і власне будівництва - житлового, промислового, сільськогосподарського, транспортного та соціально-культурного. Район виробляє 4,7% валової продукції буді вельної промисловості країни. Для виготовлення залізобетону, шлакоблоків, цементу використовуються, крім наявної місцевої сиро вини (пісків, глини, гранітів, каолінів), відходи металургійного виробництва. Найбільші центри виробництва будівельних матеріалів - Запоріжжя, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Нікополь, Павлоград. У Дніпродзержинську є цементний завод, що випускає цемент на експорт.
Деревообробна промисловість Придніпров'я працює на сплавно му лісі, що надходить Дніпром з північних районів України та Білорусі. Основні її центри - Запоріжжя, Дніпропетровськ, Дніпро дзержинськ, Кривий Ріг, Верхньодніпровськ.
Легка промисловість урівноважує структуру зайнятості трудо вих ресурсів у регіоні. Підприємства швейної промисловості зосереджені в Запоріжжі, Мелітополі, Токмаку, Оріхові; шкіряно-взут тєвої - в Дніпропетровську, Запоріжжі, Гуляйполі, Бердянську. У Запоріжжі побудовано кокономотальну фабрику. Однак поки що ле гка промисловість не задовольняє потреб населення району у товарах широкого вжитку. Тому на перспективу передбачається збільшення виробничих потужностей діючих підприємств і будівництво нових, зокрема, трикотажної фабрики в Дніпропетровську, взуттєвої - у Василівці (Запорізька область).
Харчова промисловість за вартістю виробленої продукції посі дає третє місце після машинобудування і металургії. На неї припадає 18% валової продукції промисловості Придніпров'я. Численні підпри ємства харчової промисловості працюють переважно на місцевій сировині. Найбільш розвинені борошномельно-круп'яна та олійна промисловість, значну кількість продукції виробляють цукрова, мас лоробна, м'ясна, кондитерська та деякі інші галузі. Підприємства харчової промисловості розміщені в Запоріжжі, Мелі тополі, Бердянську, Дніпропетровську та в багатьох інших містах. Вони виробляють цукор-пісок, м'ясні її молочні продукти, олію і ве ршкове масло, борошно, крупу, кондитерські й лікеро-горілчані вироби тощо. Збудовано найбільший у Європі Верхньодніпровський крохмале-патоковий комбінат, м'ясокомбінати в Токмаку, Бердянсь ку, Пологах, м'ясокомбінат і рибний завод у Нікополі.
Сільське господарство району характеризується однорідні стю територіальної спеціалізації. Це пояснюється тим, що вся територія району практично розташована в одній природній зоні - степовій. Умови району сприятливі для розвитку сільськогосподар ського виробництва (родючі ґрунти, переважно чорноземні, сприятливі кліматичні умови, зростаючі потреби споживача).
На Придніпров'я припадає понад 20% виробництва пшениці від загального виробництва її в Україні, майже 25% - кукурудзи, 28% - соняшнику, 14% - овочів, 11% - м'яса, 15% - молока, по над 20% вовни.
Рослинництво Придніпров'я дає більше половини валової про дукції сільського господарства району, забезпечуючи розвиток тваринництва. Посіви сільськогосподарських культур займають 3,25 млн. га, з них 48 % під зерновими культурами, в тому числі до 30 % - під озимою пшеницею. Розораність території сягає 70%. На великих площах висівають також ярий ячмінь, кукурудзу, вирощують просо, гречку. Останнім часом різко зменшилися посіви вівса, жита, ярої пшениці. Серед технічних культур переважають соняшник та цукрові бу ряки (здебільшого в Дніпропетровській області). Поширені посіви конопель, льону-кучерявцю, рицини (понад 50%> посівної площі її в Україні). Вирощують також овочеві культури, картоплю, проте ви робництво їх ще не задовольняє потреб населення району. Посіви баштанних культур, а також садівництво й виноградарство зосере джені на півдні району.
З галузей тваринництва розвиваються скотарство, свинарство, вівчарство, а також кролівництво, птахівництво, рибництво, шовків ництво. Внаслідок недостатньої кормової бази розвиток тваринництва ще не досягає належного рівня.
Транспортний комплекс включає такі види транспорту: залізни чний, водний, автомобільний, авіаційний, трубопровідний, електролінійний. Через Придніпров'я проходять шляхи сполучення, що з'єднують Криворізький басейн з Донбасом і центральними ра йонами європейської .частини Росії, з портами Чорного та Азовського морів. Провідну роль відіграє залізничний транспорт. За густотою залізниць (38 км на 1000 км2) район поступається лише Донецькому економічному району. Через Придніпров'я проходять Харківсько - Кримська (Харків - Запоріжжя - Мелітополь - Крим); Криворізько-Донецька (Кривий Ріг - Запоріжжя - Волноваха) магістралі, які зв'язують його з іншими економічними районами країни. Най більш напружені ділянки залізниць електрифіковані (Довгинцеве - Нікополь - Запоріжжя; П'ятихатки - Нижньодніпровськ - Вузол - Чаплине - Ясинувата та ін.). Найбільші залізничні вузли району - Нижньодніпровський; Апостолове, П'ятихатки, Синельникове, Запоріжжя.
У розвитку водного транспорту важливу роль відіграє Дніпро. Найважливіший порт на Дніпрі - Запоріжжя (великий пе ревалочний пункт у залізнично-водному сполученні ряду районів країни з Придніпров'ям і Донбасом) і пристані - Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Нікополь. Передбачається будівництво портів на Дніпродзержинському водосховищі, важливим портом стане Верхньо дніпровськ. Головні вантажі, що йдуть по Дніпру, - вугілля , залізна руда, мінерально-будівельні матеріали.
Значну роль в економічних зв'язках району відіграє морський транспорт. На узбережжі Азовського моря (у Запорізькій області) розташований великий морський порт Бердянськ, значення якого осо бливо зросло після спорудження Волго-Донського судноплавного каналу. Від Бердянська курсують судна в напрямі Маріуполя, Таган рогу, Ростова-на-Дону та міст Кримсько-Кавказького узбережжя Чорного моря.
Швидкими темпами зростає значення автомобільного транспо рту у внутрішньорайонних і міжрайонних перевезеннях. Довжина шляхів з твердим покриттям становить 6,1 тис. км. Автошляхова ме режа вирізняється високою густотою. Виділяються дуже важливі автомагістралі Москва - Сімферополь, Запоріжжя - Новомосковськ га ін. Автотранспорт зв'язує найбільші міста Придніпров'я (Запорі жжя, Дніпропетровськ, Нікополь, Кривий Ріг та ін.) з багатьма центрами країни.
Трубопровідний транспорт забезпечує район наф тою, нафтопродуктами, газом, що надходять з інших регіонів.
Невиробнича сфера. На 2007 рік в районі зареєстровано 1473 дошкільних навчаль них заклади, з яких 170 заклади не працювали, працюючі заклади відвідували які відвідують 134,8 тис. дітей. Рівень охоплення дітей відповідних вікових груп становив 62,6%.
Загальноосвітніх шкіл в районі 1742, в них навчається 517,3 тис. учнів та 48,3 тис. вчителів, так на кожного вчителя в середньому припадає 11 учнів.
Підготовкою висококваліфікованих спеціалістів займаються професійні коледжі – 114, де кожен рік отримують спеціальність -39,58 тис. осіб.
Вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації тут 60, в них навчається 47,77 тис. студентів; ІІІ-ІУ рівнів - відповідно 36 і 259,1.
Найвідоміші з них своїми науковими школами - Національна гірська академія України (м. Дніпропетровськ), Державна металургійна академія України
(м. Дніпропетровськ), Дніпропетровський державний технологічний університет залізничного транспорту, Дніпропетровський державний університет (М.Дніпропетровськ), Запорізький державний університет (м. Запоріжжя), Запорізька державна інжене рна академія, Запорізький державний технологічний університет Український державний хіміко-технологічний університет (м. Дніпропетровськ), Придніпровська державна академія будівниц тва та архітектури (м. Дніпропетровськ) та Академія митної служби (м. Дніпропетровськ), Дніпропетровський юридичний інститут, Дніпропетровська державна медична академія і Запорізький медичний університет. Своєю потужною науковою базою Придніпровський еко номічний район виділяється серед інших економічних районів країни Характерним є те, що тут готують висококваліфікованих спеціаліс тів з урахуванням спеціалізації району, - в галузі металургії, машинобудування, енергетики.
В районі 41 санаторій та пансіонат з лікування і 12 будинків та пансіонатів відпочинку, 251 дитячий оздоровчий табір. Заклади для відпочинку розташовані переважно на узбережжі Азовського моря, на Дніпрі, його водосховищах і в плавнях, зокрема на острові Хор тиця.
Зовнішні зв’язки.
Придніпровський економічний район займає провідне місце в зовнішній торгівлі України. Так, у 2007 р. обсяги екс порту Запорізької області становили $ 4324,8 млн., з яких 2267,1 млн. $ припадає на країни СНД (найбільш активними партнерами залишаються Росія, Казахстан та Білорусь), 925,5 млн. $ припадає на країни Європи (здебільшого на Німеччину та Румунію). Обсяг прямих іноземних інвестицій в область на 1 липня 2008 року становить 985,4 млн.$.
Експорт з Дніпропетровської області за 2007 рік склав 9819,2 млн.$, з яких 3198,2 млн.$ припадало на країни СНД, 2336,3 млн. $ - на європейські країни та 2482,7 млн.$. – на країни Азії. За цей же рік імпорт до області склав 5417,6 млн.$. (що дає позитивне сальдо +4401,6 млн.$. ). З країн СНД отримано товарів на суму 2301,4 млн.$., з Європи – 1625,5 млн.$., з Азії – 781,4 млн.$.
Обсяг прямих іноземних інвестицій в область на 1 липня 2008 року становить 2361,3 млн.$.
Експортуються здебільшого сировина й матеріали, машини та устаткування. У структурі сировини переважають продукція чорної металургії та мінеральні добрива, в імпорті - паливо (понад 2/3).
Більшість інвестицій вкладається в спільні підприємства. Район є до сить перспективним щодо поглиблення зовнішньоекономічних зв'язків, розвитку спільного підприємництва завдяки значним приро дно-ресурсному, промисловому, аграрному, науковому і трудовому потенціалам.
Територіальна організація господарства.
У Придніпровському районі зосереджена велика кількість промислових вузлів, що базують ся на матеріаломісткому, енергомісткому, екологічно небезпечному виробництві. Основою формування цих вузлів є вугільна й залізору дна промисловість, важке машинобудування. Надзвичайно щільна територіальна концентрація промислових вузлів зумовлює величезну екологічну напругу. Тут сформувалися такі промислові агломерації -
Дніпропетровсько-Дніпродзержинська - утворюється Дніпропетровським і Дніпродзержинським промисловими вузлами, промисловими пунктами, найбільші з яких - Верхньодніпровськ, Верхівцеве, Новомосковськ. Займає територію понад 600 км2 з насе ленням понад 1500 тис. осіб.
Запорізька - крім великого однойменного промислового вузла, включає промисловий центр Вільнянськ і 8 промислових пунктів, роз міщених на головних напрямках залізничних, водних і шосейних транспортних шляхів. На території площею понад 340 км2 проживає біля 920 тис. осіб. Енергетичною базою промислової агломерації є Дніпрогес, Запорізькі ДРЕС і АЕС. Помітного розвитку набули лег ка (швейна, взуттєва) і харчова (м'ясна, молочна, олійно-жирова, борошномельна та ін.) галузі промисловості.
На базі гірничодобувної, металургійної та інших галузей роз винулась Криворізька промислова агломерація, яка об'єднує промислові центри Жовті Води, Інгулець, П'ятихатки і ще 10 проми слових пунктів. Територія - близько 500км2, чисельність населення - понад 850 тис. осіб.
Промислові вузли:
Бердянський - розташований у південно-схі дній частині Запорізької області. Населення - близько 150 тис. осіб. Тут розвинені машинобудування та металообробка (заводи «Автокабель», сільськогосподарських та дорожніх машин, «Південгідромаш», дослідний підйомно-транспортного машинобудування), нафтохімі чна (дослідний нафтомаслозавод), легка, будівельних матеріалів і харчова (в тому числі рибна), скляна галузі промисловості. Центр ву зла - м. Бердянськ, до якого у виробничому плані тяжіють промислові пункти Луначарське, Новопетрівка, Нововасилівка, Осипенко, Андріївка та промисловий центр Приморськ.
Дніпронетровсько - Диіпродзержинський - біядерний промисло вий вузол Дніпропетровської області з населенням понад 1600 тис. осіб. Найважливішими багатогалузевими промисловими центрами є Дніпропетровськ та Дніпродзержинськ, які виступають ядром Дніпропетровсько-Дніпродзержинської промислової агломерації. До складу вузла, окрім зазначених центрів, входять м. Новомосковськ, містечка Кіровське, Таромське, Ювілейне.
Запорізький — розмішений у північно-західній частині Запорізь кої області. Населення - близько 1 млн осіб. Діють підприємства металургійної (чорної та кольорової), енергетичної, машинобудівної, будівельних матеріалів, легкої, харчової та інших галузей промисловості. До складу вузла входять також промисловий центр Вільнянськ, промислові пункти Кущугум, Камишевата, Балабине та ін.
Криворізький - розміщений у південно-західній частині Дніпропетровської області. Населення - близько 800 тис. осіб. Це один з найбільших в Україні центрів видобутку залізної руди і виплавки чорних металів.
У зоні тяжіння ядра вузла (м. Кривий Ріг) промислові центри Інгулець, Широке, промислові пункти Рахманівка, Христофорівка, Миколаївка. Переважають видобувна, металургійна, машинобудівна та металообробна, легка й харчова галузі промисловості, виробництво будівельних матеріалів.
Мелітопольський (Запорізька область) з населенням 200 тис осіб. Провідні галузі промисловості - машинобудування і металооб робка (заводи моторний, «Автокольормет», «Автогідроагрегат» ВО «Мелітопольпродмаш», «Старт» та ін.), легка (трикотажна і швей на фабрики), харчова, будівельних матеріалів та меблева. Основою вузла є Мелітопольський багатогалузевий промисловий центр, до якого тяжіють промислові пункти Якимівка, Приазовське, Костянтинівна, Мирне.
Нікопольський у південній частині Дніпропетровської облас ті. Населення - близько 250 тис. осіб. Це один з найбільших світових центрів видобутку марганцевої руди. Основні галузі промисловості - марганцеворудна, металургійна (заводи «Південотрубний», феро сплавний у м. Нікополі, гірничо-збагачувальний комбінат у м. Марганець), машинобудівна та металообробна (кранобудівельний, ремонтно-механічний, судноремонтний та ін.), будівельних матеріа лів, легка, харчова. Найважливішими промисловими центрами вузла є промислові центри Нікополь, Марганець, Орджонікідзе, промислові пункти Чортомлик, Гірницьке, Мар'ївка та інші.
Павлоградський (Дніпропетровська область) має населення 150 тис. осіб. Тут розміщені підприємства вугільної (11 шахт, дві збага чувальні фабрики), машинобудівної, металообробної (заводи ливарних машин, хімічного машинобудування, електроосвітлюваль ної апаратури), будівельних матеріалів, деревообробної (меблева фабрика), легкої (швейна фабрика), харчової галузей промисловості. Ядро вузла - Павлоградський промисловий центр. Формують територію вузла промислові пункти Тернівка, Юріївка, Вербки.
Токмацький - розміщений у центральній частині Запорізької області. Населення - близько 60 тис. осіб. Розвинені машинобудівна (заводи дизельбуд, ковальсько-штампувальний, металевих господар ських виробів), будівельних матеріалів, харчова (консервний, хлібний, молочноконсервний, продовольчих товарів, комбікормовий заводи), легка (швейна фабрика) галузі промисловості. До складу вузла вхо дять промислові центри Токмак і Молочанськ.
Проблеми та перспективи розвитку.
До найбільш важливих напрямків перспективного розвитку господарства Придніпровського економічного району належить паливно-енергетичний комплекс, основою якого є кам'яне вугілля Західного Донбасу. У зв'язку з підвищенням собівартості видобутку вугілля постає питання про закриття деяких нерентабельних шахт. Доцільно обладнати діючі шахти газовловлювачами для подальшого використання зрідженого газу метану як палива на транспорті та в електроенергетиці.
Для зниження напруги паливно-енергетичного балансу необхідно обмежувати нарощування потужності енергомістких виробництв, розвиток атомної енергетики, теплоенергетики. Перспективним є ви користання бурого вугілля Дніпровського буровугільного басейну, яке використовують як енергетичне паливо.
У металургійному комплексі слід перепрофілювати деякі мета лургійні комбінати на випуск електросталі, вдосконалювати технології, залучати залізорудні бази Приазов'я, підвищувати якість виплавленої сталі.
Проблемною на Придніпров'ї є охорона навколи шнього середовища. Ця проблема поглиблюється тим, що тут розміщені великі міста - забруднювачі навколишнього середовища -Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Верхньодніпровськ. Екологічна ситу ація в Дніпропетровську і особливо в Дніпродзержинську є однією з найгостріших у світі. Особливої уваги потребує санаторно-курортне господарство Придніпров'я.
Основні напрямки розв'язання проблем на підприємствах чор ної металургії, гірничодобувної та хімічної промисловості - широке використання відходів, розробка та здійснення науково обґрунтованих заходів щодо використання відходів виробництва, рекультивації земель.
Остаточно не розв'язана проблема раціонального використан ня зрошених земель і гідротехнічних меліоративних споруд, забезпечення оптимального розподілу засобів і ресурсів, які спрямо вуються на освоєння осушених земель, їх гіпсування і створення нового меліоративного фонду; значної шкоди завдає підтоплення ро дючих земель, зокрема в районі великого Каховського водосховища.
Важливою є також проблема використання родючих земель з несільськогосподарською метою. Ґрунти району втрачають родю чість. Рекультивовані землі майже не придатні для використання. Видобуток залізної і марганцевої руд відкритим способом призвів до значних змін земної поверхні, різкого зниження рівня ґрунтових вод.
Проблемою району є розміщення Запорізької АЕС поряд з по тужною ДРЕС. Теплова станція викидає в повітря тисячі тонн пилу, оксидів сірки й азоту, став-охолоджувач АЕС випаровує десятки мі льйонів тонн води щороку, що призвело до утворення в районі найпотужнішого в Європі «генератора» кислотних дощів.
Істотне значення для району має більш повне й раціональне ви користання місцевих рекреаційних ресурсів - на узбережжі Каховського моря, біля Дніпра з його притоками, поблизу лісових масивів, біля джерел лікувальних вод і грязей.
Найбільшою проблемою Придніпров'я є скорочення населення не тільки через зниження природного приросту, а й у зв'язку з інтенсивним відпливом людей молодого віку в Росію та інші області України, що спричинює деформацію вікової структу ри усіх працездатних. Низький рівень ефективності використання робочої сили в галузях народного господарства зумовлює потребу в розробці заходів щодо раціонального використання трудових ресур сів Придніпров'я. Основним напрямом розв'язання цієї проблеми є підвищення продуктивності праці на основні досягнень науково-тех нічного прогресу.
Подальший розвиток продуктивних сил Придніпров'я значною мірою залежить від розв'язання проблем великих промислових вуз лів - Дніпропетровсько-Дніпродзержинського, Запорізького. Тут потребують докорінної реконструкції і технічного переобладнання підприємства чорної металургії (видобуток залізної і марганцевої руд, виплавляння металу на заводах з повним виробничим циклом)з ме тою підвищення ефективності виробництва, та охорони навколишнього середовища. Щодо цього велике значення має охо рона водних ресурсів Дніпра від забруднення відходами промислових підприємств та комунального господарства. Розв'язанню цієї пробле ми сприяє впровадження безвідходних технологій у чорній металургії, хімічній та гірничодобувній промисловості.
У Криворізькому залізорудному басейні дуже гостро стоїть про блема постачання підприємств чорної металургії технічною водою, яку було розв'язано в результаті будівництва 55-кілометрового каналу від Каховського водосховища руслами річок Базавлук і Кам'янка до території заводу «Криворіжсталь», де він закінчується великим водо сховищем. Канал не лише розв'язує проблему водопостачання, а й забезпечує можливість зрошення полів у цьому районі.
Район має застарілу структуру промисловості, яка вже не від повідає вимогам науково-технічного прогресу. Тут переважає металомістке машинобудування. Частка трудомісткого, особливо еле ктронного, верстатобудування, приладобудування недостатня. Металургійна промисловість, внесок якої в експортний потенціал кра їни є досить значним, характеризується технологічною відсталістю. Так, у виробництві сталі переважає мартенівський спосіб, частка електроплавильного - лише 10%, мало виготовляється спеціальних сортів сталі.
Можливості для екстенсивного розвитку металургії вичерпано, її треба докорінно модернізувати.
Дефіцит електроносіїв зумовлює потребу в енергозберігаючих технологіях. Екологічна проблема має розв'язуватись за рахунок ча сткової територіальної деконцентрації виробництва і технологічної перебудови промисловості.
В АПК основні напрями розвитку - впровадження передових агротехнічних методів, підвищення рівня механізації основних виро бничих процесів, поліпшення структури посівних площ та зрошування з метою підвищення продуктивності рослинництва. Зміцнення кормо вої бази при значному зростанні поголів'я великої рогатої худоби, свиней, овець і підвищення його продуктивності забезпечать зростан ня виробництва тваринницької продукції.
Для розвитку економіки району на ринкових умовах треба роз в'язати низку проблем, з-поміж яких найважливішими є такі: трансформація металургійного та військово-промислового комплек сів; реконструкція електроенергетики; створення буровугільної промисловості; збереження водних ресурсів Дніпра та його басейну; соціально-екологічні проблеми; перекваліфікація та працевлаштуван ня працівників гірничодобувних галузей; використання біологічних ресурсів Азовського моря; реформування АПК.
Трансформація гірничо-металургійного комплексу має здійсню ватись з урахуванням світових тенденцій, кон'юнктури світового ринку та нарощування експортного потенціалу.
Для структурної перебудови гірничо-металургійного комплек су, який дає значну частку валютних надходжень до бюджету, потрібні: державна підтримка, докорінна модернізація, проведення робіт з маркетингу, розширення та збереження ринків збуту, здійснен ня скоординованої експортно-торгової політики та економічної оцінки цих ринків. Зокрема, необхідно: розконсервувати закриті гір ничодобувні підприємства; реконструювати й технічно переоснастити діючі шахти і кар'єри; розв'язати проблему шахтних вод, яка пов'я зана з розв'язанням питань щодо підтоплення, а також очищення вод; оптимізувати структуру видобувних підприємств на основі комплек сної розробки родовищ з поєднанням відкритих і підземних способів видобутку.
У ланці переробки необхідно провести реконструкцію й моде рнізацію збагачувальних фабрик.
Реформування потужного ВПК Придніпров'я, зокрема його машинобудівної ланки, полягає у перепрофілюванні підприємств на виготовлення цивільної продукції, зміцненні космічного приладо- та ракетобудування. Для регіону і країни в цілому важливого значення набувають реконструкція і технічне переоснащення сільськогосподар ського машинобудування, створення спільних підприємств з виготовлення сільськогосподарської техніки, придатної для умов на шої країни.
Електроенергетика є галуззю, яка поступово розвивається, навіть у кризових умовах. Проте вона потребує технічного переосна щення на умовах безвідходності технологічного процесу, використання низькоякісного палива, зниження у паливному балан сі електростанцій частки природного газу, забезпечення зворотності використання води тощо.
Особливо важливим для району є створення буровугільної про мисловості в умовах обмеженості паливних ресурсів та наявності досить великих родовищ бурого вугілля. Для цього потрібні інвести ції та державна підтримка.
Для використання біологічних ресурсів Азовського моря необ хідно зміцнити матеріально-технічну базу рибної промисловості і узгодити суперечливі питання з відповідними органами Російської Федерації щодо спільного користування й ведення різних форм гос подарської діяльності в акваторії цього моря.