Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 6
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ
РОБОЧА ЛЕКЦІЯ
з дисципліни „ОСНОВИ КРИМІНАЛІСТИКИ”
підготовки бакалавра напряму
6.030401 «правознавство» (шифр за ОПП: ДППП(ВНЗ) 2.1.15)
за темою № 1 „Предмет, історія, система та завдання криміналістики”
Затверджено на засіданні
кафедри криміналістики
Протокол № _____ від „ „____________ 2013 р.
Донецьк
2013 рік
Тема № 1. Предмет, історія, система та завдання криміналістики.
Час – 2 години.
Мета заняття:
Навчально-методична – закріплення теоретичних знань в галузі загальних положень криміналістики, формування основ використання криміналістичних знань для розкриття та розслідування злочинів.
Виховна – формування у курсантів свідомого переконання у важливості оволодіння знаннями в галузі криміналістики для ефективного розкриття та розслідування злочинів.
ПЛАН
Література
Базова
1. Криміналістика: Підручник для студентів юрид. спец. закладів освіти. – кол. авторів / За ред. В.Ю. Шепітька – К.: Вид. Дім “Ін Юре”, 2001.
2.Салтевський М.В. Криміналістика (у сучасному викладенні) / [підручник] / М.В. Салтевський. – К.: Конор, 2005. – 588 с.
3. Салтевський М.В. Криміналістика: навчально-довідковий посібник / М.В. Салтевський. – К.: НВТ „Правник”, 1996. – 159 с.
Допоміжна
Кримінально-процесуальний кодекс України. – Х.: „Одіссей”, 2012.
2. Криминалистика / Под ред. Р.С. Белкина. – М.: НОРМА, 1999.
3. Криминалистика / Под ред. А.Ф. Волынского и А.Г. Филиппова. – М.: «Спарк», 1998.
4. Криминалистика / Под ред. Н.П. Яблокова. – М.: БЕК, 1997.
5. Криміналістика: підручник / П.Д. Біленчук, О.П. Дубовий, М.В. Салтевський, П.Ю. Тимошенко; за ред. П.Д. Біленчука. – К.: Атіка, 1998.
6. Криминалистика. Учебник для вузов / А.Ф. Волынский, Т.В. Аверьянова, И.Л. Александрова и др.; Под ред. проф. А.Ф. Волынского. – М.: Закон и право, ЮНИТИ-ДАНА, 1999.
7. Криминалистика. Криминалистическая тактика и методика расследования преступлений: Учебник для студентов юридических вузов и факультетов. / Под ред. проф. В.Ю. Шепитько. – Харьков: ООО «Одиссей», 2001.
8. Щербаковский М.Г. Судебные экспертизы: назначение, производство, использование: учеб.-практ. пособие/ М.Г. Щербаковский. – Х.: Эспада, 2005. – 536 с.
9. Белкин Р.С. Курс криминалистики. В 3-х т. – М.: Юрист, 1997.
10. Криміналістика: підручник / В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова, В.А. Журавель та ін.; за ред. В.Ю. Шепітька; НУАУ ім. Я. Мудрого – Х.: Право, 2010. – 464 с.
ВСТУП
Оволодіння основами криміналістики, тактикою проведення слідчих дій та методикою розслідування окремих видів злочинів має дуже важливе значення для майбутніх правоохоронців у справі боротьби зі злочинністю. Формування основ організації розслідування окремих видів злочинів, застосування техніко-криміналістичних засобів і криміналістичних рекомендацій у практичній діяльності органів внутрішніх справ буде сприяти ефективній протидії злочинності.
Криміналістика є самостійною галуззю наукового знання, яка має окремий предмет та методи дослідження. Криміналістику можна розглядати в трьох аспектах: як науку, як навчальну дисципліну і як практичну діяльність у боротьбі зі злочинністю. Слово “криміналістика” походить від латинського “criminalis” – той, що стосується злочину. Термін “криміналістика” вперше застосував наприкінці XIX ст. судовий слідчий, а згодом університетський професор Ганс Гросс. Криміналістика сформувалася в межах кримінального процесу і тому тісно пов’язана з теорією доказування. Цим визначається її призначення, коло закономірностей, які входять до її предмета. Питання щодо предмета криміналістики досить довгий час лишалося невизначеним. В наш час найбільш поширеним є таке визначення: криміналістика – це наука про закономірності злочинної діяльності та її відображення в джерелах інформації, які слугують основою для розробки засобів, прийомів і методів збирання, дослідження, оцінки та використання доказів з метою розкриття, розслідування, судового розгляду та попередження злочинів.
Історія розвитку криміналістики почалася в XIX ст. Але в той час з’явилися лише окремі напрямки науки. Згодом деякі з них виділилися в окремі наукові галузі, наприклад, судова медицина і психіатрія. В період з початку ХХ ст. – до кінця 30-х рр. ХХ ст. відбувалося накопичення емпіричних (пов’язаних з практикою розкриття та розслідування злочинів) знань. У другій половині XX ст. проходив етап формування загальної теорії криміналістики. Серед вчених-криміналістів, які внесли вагомий внесок в розвиток криміналістичної науки, можна виділити таких: Якімов І.М. (автор перших методичних посібників з розслідування злочинів), Бокаріус М.С. (один із засновників вітчизняної судової медицини і криміналістики), Буринський Є.Ф. (засновник судової фотографії), Потапов С. М. (ініціатор створення теорії криміналістичної ідентифікації) і багато інших. Перші кабінети науково-судової експертизи були створені ще в 1912-1914 роках в С.-Петербурзі, Москві, Києві, Одесі і Харкові.
В наш час криміналістика набула широкого розвитку в Україні. При МВС України створено Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр, при Міністерстві юстиції України функціонують шість науково-дослідних інститутів судової експертизи. В цих закладах проводять декілька десятків видів різноманітних експертиз, які мають дуже важливе значення для розслідування злочинів. Вченими-криміналістами в Україні захищено більше 50 докторських та біля 300 кандидатських дисертацій.
Криміналістика відноситься до юридичних наук. Вона має тісні зв’язки з іншими науками. Серед юридичних наук криміналістика пов’язана із: теорією держави та права, конституційним правом, адміністративним правом, кримінальним правом, кримінальним процесом, кримінологією, теорією оперативно-розшукової діяльності (яка взагалі виникла в межах криміналістики, і пізніше виділилася в окрему галузь знань). Крім юридичних наук, криміналістика має тісні зв’язки з природничими, гуманітарними і технічними науками: філософією, логікою, психологією, етикою, фізикою, хімією, медициною, психіатрією, механікою, оптикою, біологією та іншими.
Система криміналістики – це розділи, з яких вона складається. Вони тісно переплітаються між собою і мають стійкі взаємозв’язки. Більшість вчених-криміналістів в наш час виділяють в системі криміналістики чотири розділи.
Завдання криміналістики визначаються її соціальною функцією – сприяти своїми прийомами, методами, засобами і рекомендаціями справі боротьби зі злочинністю.
Загальним завданням криміналістики є забезпечення своєчасного і повного розкриття злочинів, встановлення винних, попередження злочинів. Боротьба зі злочинністю – це головне завдання всіх наук кримінального циклу.
Спеціальними завданнями криміналістики є:
4. Поняття, класифікація, сутність методів криміналістики.
Загалом методологія науки – це вчення про принципи побудови, форми та способи наукового пізнання. Методологія – це не тільки логіка пізнання, а й сукупність певних методів практичної діяльності. Процес пізнання при розслідуванні злочинів відбувається в установленій законом процесуальній формі. Всезагальним методом пізнання закономірностей об’єктивної реальності і встановлення істини є діалектичний матеріалізм. Особливості криміналістики зумовили на самих ранніх етапах її розвитку використання формально-логічних методів пізнання (аналізу, синтезу, індукції та дедукції, конкретизації й абстрагування, аналогії, гіпотези). Використання цих методів забезпечує правильність мислення за формою, отримання нових знань за сутністю.
Найбільш визнаною класифікацією методів криміналістики є така:
Загальнонаукові методи пізнання застосовуються в усіх або більшості наук. До таких методів відносяться: спостереження, опис, порівняння, вимірювання, експеримент, моделювання, математичні методи, реконструкція та інші.
Спеціальні методи криміналістики використовуються для вирішення її завдань і притаманні саме їй. До спеціальних методів перш за все відносяться техніко-криміналістичні методи, які стосуються певних галузей криміналістичної техніки. Так вирізняють: методи судової фотографії (посилення кольорових контрастів, сигналетична зйомка, панорамний метод, мікро- і макрозйомка), методи судової балістики (розгортання кулі та гільзи, метод визначення місця пострілу, встановлення моделі вогнепальної зброї за гільзою та ін.), методи дослідження документів (запилення поверхні порошками, огляд в ультрафіолетовому світлі та ін.), методи дактилоскопії (застосування дактилоскопічних порошків і паст). Спеціальними методами є також ідентифікаційні методи (встановлення цілого за частинами).
До спеціальних методів (власне криміналістичних) відносять також криміналістичне планування розслідування, криміналістичне версіювання, криміналістичний аналіз ситуації, криміналістичне експериментування.
Спеціальні методи криміналістики можуть бути розподілені на:
Методи криміналістики завжди застосовуються комплексно.