Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тестові завдання до підсумкового контролю
1. Управління – це:
а) процес встановлення завдань для організації, визначення найкращого шляху їх використання
б) послідовність дій менеджера
в) конкретний кінцевий стан або очікуваний результат організації
г) цілеспрямована дія на об’єкт з метою змінити його стан або поведінку в зв’язку із зміною обставин
2. Термін «менеджмент» застосовується до управління:
а) живою і неживою природою
б) технологічними процесами
в) соціально-економічними процесами на рівні підприємства, яке функціонує в умовах ринку
г) 2, 3
3. Термін «менеджмент» походить від англійського «to manage» і означає:
а) контролювати
б) «заробляти гроші»
в) «керувати»
г) працювати
4. Кінцевою метою менеджменту є:
а) забезпечення прибутковості діяльності фірми
б) задоволення споживачів
в) збільшення обсягів реалізації
г) ведення чесної конкурентної боротьби
5. Чи відрізняються категорії «управління» і «менеджмент»?
а) так, кардинально відрізняються
б) ні, вони тотожні
в) управління – це складова менеджменту
г) менеджмент – це складова управління
6. Керівники низової ланки управління:
а) координують і контролюють роботу молодших начальників
б) здійснюють контроль за виконанням виробничих завдань
в) займаються перспективним плануванням
г) готують інформацію для рішень, що приймаються керівниками вищої ланки
7. Менеджери середньої ланки управління:
а) здійснюють управління відносинами між організацією і зовнішнім середовищем
б) забезпечують надходження оперативної інформації для керівників вищих ланок
в) відповідальні за використання виділених ресурсів, персоналу, сировини, обладнання.
8. Менеджери вищої ланки управління:
а) здійснюють управління відносинами між організацією і зовнішнім середовищем
б) узгоджують різноманітні форми діяльності і зусилля різних підрозділів організації
в) приймають рішення щодо напрямів діяльності організації та вироблення стратегії фірми
г) 1, 2, 3
9. За організаційно-правовою формою бізнесу в Україні є організації:
а) приватні, колективні, державні
б) приватні, державні
в) одноосібне володіння, товариство, корпорація
г) малі, середні, крупні
10. Товариство з обмеженою відповідальністю – це:
а) товариство закритого типу, акції якого розподіляються серед засновників та працівників
б) товариство учасники якого несуть відповідальність за борги фірми у межах своїх вкладів
в) товариство учасники якого не відповідають за борги фірми
г) товариство, яке разом з учасниками, що несуть відповідальність за зобов’язання товариства всім своїм майном, включає також учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майно товариства
11. Найважливішими елементами організації є:
а) працівники фірми
б) мета і завдання організації
в) фінансові ресурси фірми
г) культура і імідж фірми
12. Планування – це:
а) процес визначення майбутнього організації
б) використання адміністративних важелів на основі тактики, політики, процедури та правил
в) загальне керівництво для дій та прийняття рішень
г) методи досягнення мети організації
13. Які види планування виділяють у менеджменті?
а) стратегічне планування і планування реалізації стратегії
б) стратегічне і довгострокове планування
в) тактичне планування і планування реалізації стратегії
14. Стратегія – це:
а) дії, які треба виконувати в конкретній ситуації
б) система показників, на основі яких здійснюється контроль результатів
в) всебічний комплексний план, призначений для забезпечення здійснення місії організації та досягнення її цілей
г) основний вид діяльності, яким буде займатись організація
15. Стратегічне планування відповідає на наступні запитання:
а) де ми знаходимось в даний час? куди ми хочемо рухатись?
б) яким чином досягнути цілей організації? хто буде виконувати функції управління?
в) в якому становищі знаходиться організація? що слід застосувати для досягнення поставлених цілей?
г) де ми знаходимось в даний час? куди ми хочемо рухатись? як це потрібно робити?
16. Процес передачі завдань і повноважень особі, яка приймає на себе відповідальність за їх виконання має назву:
а) делегування
б) делегування повноважень
в) делегування відповідальності
г) відхилення повноважень
17. Повноваження – це:
а) зобов’язання виконувати поставлені завдання
б) обмежене, делеговане посаді право використовувати ресурси організації
в) обмежене, делеговане особі право використовувати ресурси організації
18. Організаційна структура – це:
а) відокремлений орган, наділений функцією управління
б) сукупність ланок управління на певному щаблі ієрархії управління
в) сукупність підрозділів та зв’язків між ними, яка дає змогу управляти організацією
г) склад самостійних структурних підрозділів
19. Вимоги, яким повинна відповідати оргструктура:
а) простота
б) економічність
в) адаптивність
г) 1, 2, 3
20. Горизонтальний поділ праці – це:
а) комплекс функцій управління
б) поділ праці на завдання
в) поділ праці за рівнями управління
г) правильна відповідь відсутня
21. Характеристика не властива бюрократичній структурі:
а) прийом на роботу за діловими якостями та практичними навиками
б) велика кількість інструкцій, постанов
в) чітке розмежування функціональних обов’язків працівників
г) не гнучкий режим роботи
22. У централізованій структурі керівник:
а) залишає за собою право ухвалювати більшість рішень
б) надає перевагу самоконтролю працівників
в) менеджер керує творчим колективом
г) відрізняється демократичністю своїх поглядів
23. Управління виробничою діяльністю в організації здійснюють
а) начальник механічного цеху
б) працівник відділу реклами
в) заступник директора з виробництва
г) відділ економічного аналізу
24. Лінійний тип організаційної структури характеризується:
а) функціональною замкнутістю структурних підрозділів та конкретизацією сфери діяльності кожної керуючої ланки
б) здатністю пристосовувати до змін, що відбуваються у зовнішньому середовищі
в) концентрацією комплексу функцій управління та вироблення управлінських дій в одній ланці управління
г) відповідність структури до стратегії
25. Недоліками функціонального типу організаційної структури є:
а) подвійне підпорядкування
б) збільшення кількості рівнів управління
в) перевантаження інформацією
г) узгодженість дій виконавців
26. Матрична організаційна структура:
а) не відповідає принципу адаптивності
б) не має недоліків
в) використовується організаціями, які реалізують одночасно декілька проектів
г) такої структури не існує
27. Якого типу організаційної структури не існує:
а) лінійно-функціональної
б) лінійно-штабної
в) функціонально-штабної
г) територіальної
28. Мотивація – це:
а) сукупність зовнішніх та внутрішніх рушійних сил, які стимулюють людину до діяльності
б) відчуття потреби в будь-чому
в) процес впливу на людину з метою спонукання її до дій
г) відокремлений вид управлінської діяльності, який передбачає виплату заробітку працівникові
29. Розрізняють такі види стимулів:
а) позитивні і негативні
б) матеріальні і моральні
в) загальні і часткові
г) генеральні і індивідуальні
30. До внутрішніх винагород відносяться:
а) почуття задоволення результатами роботи
б) заробітна плата
в) повага
г) просування по службі
31. Грошова винагорода, сплачувана організацією робітникові за конкретно виконану роботу:
а) надбавка
б) винагорода
в) мотивація
г) заробітна плата
32. На підприємствах найчастіше використовують такі форми оплати праці:
а) погодинна, відрядна і комісійна
б) погодинна і відрядна
в) погодинна, відрядна, комісійна і безтарифна
г) тарифна та безтарифна
33. Основою організації заробітної плати на підприємствах є:
а) тарифна система
б) тарифна сітка
в) тарифна ставка
г) тарифно-кваліфікаційний довідник
34. Комісійний заробіток:
а) ґрунтується на укладені договору між роботодавцем і виконавцем
б) складається з фіксованого окладу і комісійної винагороди
в) передбачає розподіл певної частини прибутку підприємства між працівниками
г) 1, 2.
35. Відрядна форма оплати праці передбачає:
а) залежність суми заробітку від кількості виготовлених виробів за певний проміжок часу
б) оплату праці в залежності від відпрацьованого часу
в) оплату праці за поїздку у відрядження.
36. Основна мета контролю – це:
а) достовірність звітних даних
б) дотримання законодавства
в) забезпечення виконання управлінських рішень
г) перевірка стану об’єкта на відповідність заданим параметрам
37. Вибірковий – це контроль при якому:
а) контролюються випадкові елементи сукупності
б) важко зробити правильний вибір
в) контролюються всі елементи сукупності.
38. Бюрократичний контроль передбачає:
а) застосування суворих правил та стандартів
б) прозорість інформації та базування на корпоративній культурі
в) наявність спеціалізованих контрольних служб
г) орієнтацію на групові норми та традиції
39. Норми функціонування – це:
а) критерії, за якими оцінюється дія системи управління або хід виконання виробничого процесу
б) максимально допустима величина абсолютних витрат сировини, матеріалів, пального, енергії для виконання роботи встановленої якості
в) показники, що характеризують відносні величини використання засобів і предметів праці
г) максимальна кількість працівників, що перебуває у безпосередній підлеглості керівника
40. Системний процес отримання і оцінки об’єктивних даних про економічні дії та процеси, що відбуваються на підприємстві, їх відповідність певному критерію та доведення наслідків перевірки до зацікавлених користувачів – це:
а) аналіз
б) бухгалтерський облік
в) аудит
41. Для підвищення ефективності контролю потрібно:
а) покращити інформаційний обмін між працівниками
б) запровадити тотальний, прискіпливий контроль
в) здешевити його для організації
42. Спосіб тимчасової передачі грошових коштів, товарів та інших цінностей на умовах повернення та платності:
а) банківський кредит
б) комерційний кредит
в) аудит
г) дотація
43. Обов’язкові платежі до бюджету, які здійснюють фізичні та юридичні особи:
а) тарифна ставка
б) компенсація
в) податок
г) акцизний збір
44. Показник, який стимулює випуск необхідної продукції, сприяє фінансовій стабілізації, структурним змінам в організації, активізує інвестиційну та інноваційну діяльність:
а) ціна
б) грошові кошти
в) інвестиція
г) платіж
45. Розпорядчі дії реалізуються:
а) наказами
б) розпорядженнями
в) вказівками
г) 1, 2, 3
46. Обмін інформацією між двома і більше особами – це:
а) комунікаційний процес
б) процес спілкування
в) процес керівництва
г) 2, 3
47. Зворотній зв’язок в комунікаційному процесі – це:
а) інформаційні перенавантаження в системі комунікацій
б) процес декодування отриманої інформації
в) реакція на отримане повідомлення
г) реакція відправника інформації
48. Шум – це:
а) гамір
б) те, що деформує зміст повідомлення
в) неправильний вибір засобів комунікації
г) нерозуміння настроїв і потреб підлеглих
49. Перепони в комунікаціях створюють:
а) недоліки в організаційній структурі управління
б) помилки в розрахунках
в) регулювання
г) планування
50. Комунікації бувають:
а) внутрішньо-особові
б) ліберальні
в) неформальні
г) функціональні
51. Найбільш ефективними в організації є комунікації:
а) вертикальні
б) горизонтальні
в) неформальні
г) між організацією та зовнішнім середовищем
52. Перевагами письмових комунікацій над усними є:
а) добре збереження інформації
б) складність поновлення
в) економія часу
г) більші витрати на оформлення
53. Перевагами усних комунікацій над письмовими є:
а) можливість доведення до багатьох працівників
б) об’ємність інформації
в) забезпечення глибшого взаєморозуміння
г) швидкість формулювання повідомлення
54. За формою передачі інформація буває:
а) візуальна
б) усна
в) письмова
г) 1, 2, 3
55. Елементом графіку є:
а) ціна
б) легенда
в) зворотний зв’язок
г) діаграма
56. Вдосконалення міжособових комунікацій можливе на основі:
а) об’єктивної оцінки трудомісткості управлінської функції
б) використання зрозумілої мови, міміки, жестів
в) вдосконалення документопотоку
г) швидкого формулювання повідомлень
57. Ухвалення управлінського рішення – це:
а) вибір лінії поведінки, здійснений керівною особою
б) вибір однієї з кількох можливих альтернатив
в) процес обміну інформацією для вирішення певної проблеми
г) нарада з виробничих питань
58. Найчастіше непрограмовані рішення доводиться приймати керівникам:
а) вищого рівня управління
б) середнього рівня управління
в) низової ланки управління
59. Метод групового ухвалення рішень, який застосовується у випадку, коли члени групи фізично не можуть бути присутніми в одному місці – це:
а) колективне обговорення проблеми
б) номінальний груповий спосіб
в) метод Дельфі
г) спілкування у неформальній групі
60. Модель як економічна категорія – це:
а) умовний образ об’єкта дослідження
б) реальний об’єкт у мініатюрі
в) креслення, графічне представлення чого-небудь
г) спрощене відображення об’єкта, що відображає найбільш істотні його характеристики
61. Схематичне відображення дій у менеджменті з врахуванням фінансових результатів, ймовірності їх отримання та можливості порівняння альтернатив – це один із способів моделювання, який має назву:
а) платіжна матриця
б) дерево рішень
в) економічний аналіз
г) діаграма
62. Точка беззбитковості – це:
а) об’єм випуску продукції, при якому підприємство покриває всі витрати на виробництво
б) рівень витрат підприємства, який дозволяє уникнути збитків
в) комплексний план досягнення мети підприємства
г) графік
63. Прогнозування – це:
а) передбачення майбутнього з використанням минулого досвіду та теперішніх подій
б) передбачення, ймовірність появи яких-небудь результатів
в) процес досягнення майбутньої мети підприємства
г) відображення майбутнього за допомогою символів
64. Методи прогнозування в цілому поділяються на:
а) якісні та кількісні
б) економічні та соціальні
в) формальні та неформальні
65. Традиційно виділяють два види груп:
а) формальні і неформальні
б) цільові групи і групи вдосконалення процесів
в) гуртки якості і групи вдосконалення діяльності підрозділів
г) групи за інтересами
66. Формальні групи виникають в результаті:
а) вертикального та горизонтального поділу праці
б) аналізу зовнішнього середовища
в) спільного проведення людьми вільного часу
г) спільного здійснення певних видів діяльності
67. До формальних груп відносять:
а) неформальних лідерів
б) клуб шанувальників шахів
в) директора банку
г) начальника цеху та його заступників
68. Характерними рисами формальної групи є те, що:
а) лідер впливає на членів групи шляхом персонального впливу
б) метою створення групи є ефективність і прибуток
в) контроль здійснюється на основі громадських санкцій
г) 1, 3
69. Неформальні групи виникають:
а) у результаті горизонтального поділу праці
б) у результаті вертикального поділу праці
в) спонтанно
г) за бажанням керівництва організації
70. Різновид групи, якій організація делегує виконання конкретного завдання – це:
а) цільова виробнича група
б) неформальна група
в) командна група
г) група за інтересами
71. Яка з наведених нижче груп працівників належать до цільових?:
а) група технологів
б) ревізійна комісія
в) комісія з розслідування причин та наслідків аварії
г) керівник та його заступники
72. Група, яка складається із керівника і його безпосередніх підлеглих, які також є керівниками – це:
а) виробнича група
б) комітет
в) група керівників
г) група вдосконалення процесів
73. Група, яка постійно діє всередині організації і має конкретну ціль – це:
а) постійний комітет
б) спеціальний комітет
в) командна група
г) неформальна група
74. Яка з наведених нижче груп не відноситься до комітетів?
а) ревізійна комісія
б) група у складі президента компанії та віце-президента
в) група з усунення браку, що зафіксований на виробництві
г) комісія з розгляду скарг працівників
75. Функціональні конфлікти:
а) підвищують ефективність діяльності організації
б) не сприяють максимально ефективному використанню ресурсів
в) є негативними за змістом
г) є доброзичливими
76. Дизфункціональні конфлікти:
а) містять раціональне зерно
б) обмежують перспективи розвитку
в) є позитивними за змістом
г) призводять до розпаду колективу
77. До організаційних факторів, які можуть спричинити стресову ситуацію відносяться:
а) будь-яка невизначеність (щодо прав, обов’язків, пільг тощо)
б) відповідність між змістом роботи і можливостями працівника
в) поїздка у відпустку
г) особисте життя
78. Причиною опору перемінам може бути:
а) погрози звільнення з роботи
б) нестача інформації
в) залучення працівників до управління
г) переговори
79. Найоптимальнішим шляхом подолання опору перемінам є:
а) залучення підлеглих до прийняття рішень
б) звільнення директора
в) зміни виду діяльності
г) відмови від переміни
80. Формою влади менеджера є:
а) способи і прийоми впливу на бригаду робітників
б) експорт продукції
в) повноваження
г) експертна
81. Недоліками влади винагороди є:
а) відсутність довіри до керівництва
б) недостатнє використання потенціалу працівників
в) обмеження розмірів винагороди
г)
82. Влада примусу заснована на:
а) можливості фізичного впливу на підлеглого
б) вірі керівника в те, що йому все дозволено
в) впливі через страх підлеглих втратити роботу, бути покараним
г) управлінні конфліктами
83. Стиль керівництва – це:
а) відповідність між вимогами керівника та можливостями працівника
б) звична манера стосунків керівника з підлеглими
в) відносини, які складаються між керівниками організації
г) правильна відповідь відсутня
84. На вибір стилю керівництва впливають:
а) конкуренти
б) ризик
в) особисті якості підлеглих, ситуація, яка склалась на підприємстві
г) технологія
85. Авторитарний керівник характеризується:
а) небажанням приймати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки
б) відсутністю розмаху діяльності та очікуванням вказівок зверху
в) схильністю до одноособового керівництва та надмірною централізацією влади
г) мало втручається у справи підлеглих, виступає в основному в ролі посередника
86. Керівник демократичного типу:
а) особисто займається тільки найбільш складними та важливими питаннями
б) вимагає пунктуального виконання своїх вказівок, часто втручається в роботу підлеглих
в) мало втручається у справи підлеглих, виступає в основному в ролі посередника
г) небажанням приймати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки
87. Для керівника кризова ситуація є найтяжчим іспитом, якщо:
а) керівник – автократ
б) керівник – ліберал
в) керівник – демократ
г) керівник використовує владу експерта
88. Економісти, інженери та технологи відносяться до категорії:
а) керівники
б) спеціалісти
в) технічний персонал
89. Керівники низової ланки управління:
а) координують і контролюють роботу молодших начальників
б) здійснюють контроль за виконанням виробничих завдань
в) займаються перспективним плануванням
г) готують інформацію для рішень, що приймаються керівниками вищої ланки
90. Якості керівника, які пропонував оцінювати А.Файоль:
а) адміністративні, компетентні, моральні якості, високий рівень культури, енергійність.
б) адміністративні, наполегливість, широке коло знань, організаційні здібності;
в) адміністративні, рішучість, професіоналізм, високий рівень загальної культури, здібність до комерції;
г) адміністративні, компетентність, здоров’я та фізична сила, інтелектуальність, розумове мислення.
91. Ф.Тейлор визначив якості ідеального керівника:
а) широке коло знань, розум, талант, організаційні здібності, здоровий глузд;
б) твердий характер, зрілість, спеціальні навички, рішучість, твердий характер, далекоглядність;
в) розум, освіта, технічні знання, фізична спритність, енергія, рішучість, чесність, поміркованість, здоровий глузд, міцне здоров’я;
г) оригінальність, творчий характер, відчуття нового, далекоглядність, твердий характер, організаційні здібності.
92. Менеджери загального керівництва – це:
а) директори, голови правлінь, керівники філій, керівники виробничих підрозділів;
б) директори, голови правлінь, керівники спеціалізованих функціональних управлінь, департаментів;
в) директори, голови правлінь, президенти;
г) директори, голови правлінь, керівники служб, відділів, департаментів.
93. Лінійні менеджери – це:
а) керівники філій, представництв, виробничих підрозділів;
б) керівники філій, представництв, спеціалізованих функціональних управлінь;
в) керівники філій, представництв, департаментів, президенти;
г) керівники філій, представництв, підрозділів усіх рівнів управління.
94.Функціональні менеджери – це:
а) керівники спеціалізованих функціональних управлінь, філій, представництв, виробничих підрозділів;
б) керівники спеціалізованих функціональних управлінь, голови правління, директори, керівники відділів маркетингу, головні спеціалісти;
в) керівники спеціалізованих функціональних управлінь, департаментів, служб, головні спеціалісти, керівники відділу маркетингу, економіки...;
г) керівники спеціалізованих функціональних управлінь, директори, керівники філій, представництв, голови правління.
95. А.Файоль під адміністративною функцією підприємства розумів:
а) планувати, розробляти, контролювати, узгоджувати;
б) передбачати, організовувати, контролювати, планувати;
в) передбачати, організовувати, розпоряджатися, узгоджувати, контролювати;
г) планувати, розпоряджатися, вибирати, узгоджувати, контролювати.
96. Роберт Блейк і Джейн Моутон розробили такі функції керівництва:
а) інформованість, керованість, критичний аналіз, організація, узгодження;
б) захист своєї думки, передбачення, розв’язання конфліктів, керованість;
в) передбачати, прийняття рішень, узгодження, критичний аналіз, інформованість;
г) ініціативність, інформованість, захист своєї думки, прийняття рішень, розв’язання конфліктів, критичний аналіз.
97. Керівник виконує основні функції:
а) планування, організація, узгодження і розв’язання конфліктів, контроль;
б) відбір, організація, планування, узгодження, прийняття рішення;
в) планування, генерація ідей, узгодження конфліктів, контроль;
г) організація, відбір та генерація ідей, прийняття рішення.
98. Менеджер організації – це:
а) одноосібний керівник, функціональний організатор, організатор праці та процесу управління;
б) організатор трудового колективу, праці та управління, навчання персоналу, провідник інноваційних технологій, технічного прогресу;
в) організатор трудового колективу, одноосібний керівник, недостатньо-професійно компетентний;
г) слабкий організатор, організатор навчання персоналу, організатор трудової активності працівників.
99. Контроль – це процес, який:
а) вимагає використання законної влади з метою нав’язування своєї точки зору;
б) деякою мірою підтримує іншу точку зору;
в) забезпечує досягнення поставленої мети;
г) вимагає управління й встановлення програми дій підлеглих.
100. Основні принципи керівництва:
а) розподіл праці, відповідальність, дисципліна, єдність владних повноважень, централізація, об’єктивність, єдність інтересів, справедливість;
б) розподіл праці, стандартів, певної лінії поведінки, централізація й делегування, ефективність і делегування, ініціатива;
в) самодисципліна, відповідальність, єдність владних повноважень, порівняння результатів зі стандартами;
г) відповідальність, справедливість, ефективність й оптимальність, обрання необхідної лінії поведінки.
101. Методи адміністративного впливу – це:
а) методи, які базуються на владі керівника, на його правах, дисципліні та відповідальності;
б) методи, які базуються на взаємному адмініструванні, на безвідповідальності;
в) методи, які базуються на переконанні, на адміністративному впливові, на матеріальному заохоченні;
г) методи, які базуються на організаційному впливові, матеріальному заохоченні, на переконаннях.
102. Існує кілька видів відповідальності менеджера:
а) адміністративна, дисциплінарна;
б) дисциплінарна, матеріальна;
в) матеріальна, кримінальна;
г) адміністративна, дисциплінарна, матеріальна, кримінальна.
103. Стиль роботи менеджера розглядається як:
а) сукупність взаємовідносин між людьми, які допомагають вирішити проблеми;
б) сукупність найхарактерніших і стійких методів вирішення типових завдань і проблем, які виникають в процесі реалізації функцій керівництва;
в) сукупність нестандартних методів, які виникають у процесі реалізації функцій керівництва;
г) сукупність індивідуальних методів, які допомагають керувати людьми.
104. Інформація повинна бути:
а) достовірною, неефективною, змістовною, доступною для сприйняття;
б) достовірною, актуальною, своєчасною, змістовною, доступною для сприйняття;
в) достовірною, несвоєчасною, актуальною, незмістовною, доступною для сприйняття.
105. Вимоги до тексту документа:
а) об’єктивність, логічна послідовність, повнота викладення, якість викладення, точність опису;
б) свобода від суперечностей, переконливість викладу, типізація мовних засобів, етикет ділових паперів;
в) всі відповіді вірні.
106. До управлінських рішень менеджера ставлять такі вимоги:
а) цілеспрямованість, вибір головної проблеми, об’єктивність, компетентність, конкретність;
б) об’єктивність, послідовність, ясність, точність, переконливість викладу;
в) цілеспрямованість, об’єктивність, повнота викладення, компетентність, конкретність.
107. Управлінське рішення є:
а) найважливішим мобілізуючим елементом у функціонуванні системи управління організацією;
б) найслабшим мобілізуючим елементом у функціонуванні системи управління організацією;
в) найшвидшим мобілізуючим елементом у функціонування системи управління організацією.
108. За способом розробки й прийняття всі управлінські рішення поділяються на:
а) колегіальні та стратегічні;
б) тактичні та одноосібні;
в) колективні (колегіальні) та одноосібні.
109. За тривалістю дії управлінські рішення поділяються на:
а) стратегічні та перспективні;
б) тактичні та середньострокові;
в) оперативні та довгострокові;
г) стратегічні, тактичні, оперативні.
110. За характером і змістом управлінські рішення поділяються на три групи:
а) творчі рішення, рішення за аналогією, рішення, прийняті автоматично;
б) творчі, тактичні рішення та рішення за аналогією;
в) тактичні рішення, рішення, прийняті автоматично, стратегічні рішення.
111. За рівнем ієрархії управління, рішення можна поділити на:
а) рішення, що приймають на рівні організації, структурного підрозділу, первинного трудового колективу;
б) рішення, що приймають на рівні структурного підрозділу та організації;
в) рішення, що приймають на рівні організації та структурного підрозділу.
112. За сферою дії управлінські рішення поділяють на дві групи:
а) технологічні, технічні;
б) загальні, локальні;
в) економічні, адміністративні;
г) суспільні, фінансові.
113. Менеджерська практика визначила такі методи прийняття управлінських рішень:
а) послідовні, одинарні, неформальні;
б) колективні, кількісні, комплексні;
в) неформальні, колективні, кількісні.
114. Мета оперативного управління виробничими процесами полягає у:
а) забезпеченні організаційної стійкості всіх елементів системи, якою управляють, для своєчасного виконання завдань організації;
б) участі менеджерів усіх рівнів управління;
в) вирішенні всіх оперативних питань, управлінських рішень.
115. Стратегічне управління визначає:
а) ціль, структуру, обсяги виробництва на довгостроковий період;
б) ціль, структуру, обсяги виробництва на короткостроковий період;
в) ціль, структури, обсяги виробництва на середньостроковий період.
Запитання для підсумкового контролю
1. Сутність категорій «управління» і «менеджмент».
2. Управлінські ролі керівника. Вимоги до менеджера.
3. Міжнародні модель менеджменту.
4. Концепція сучасного менеджменту.
5. Особливості становлення сучасного менеджменту в Україні.
6. Горизонтальний та вертикальний поділ праці. Рівні менеджменту.
7. Класичні теорії менеджменту.
8. Особливості сучасної фази розвитку науки менеджменту.
9. Концепції сучасної науки менеджменту.
10. Сутність і основні риси формальної організації.
11. Внутрішнє середовище організації, взаємозв’язок внутрішніх змінних.
12. Зовнішнє середовище організації. Оцінка факторів зовнішнього середовища.
13. Життєвого циклу організації. Складові успіху організації.
14. Еволюції організацій.
15. Види організації в Україні. Створення організації.
16. Планування як функції менеджменту, його види. Класифікація планів організації.
17. Етапи процесу планування.
18. Визначення місії та цілей організації..
19. Принципи SWOT-аналізу.
20. Бізнес-планування. Зміст бізнес-плану.
21. Класифікація організацій.
22. Лінійні та функціональні організаційні структури управління. Переваги і недоліки.
23. Лінійно-штабна структура управління. Переваги і недоліки.
24. Дивізіональна та матрична структури управління. Переваги і недоліки.
25. Організаційна культура як інструмент менеджменту.
26. Категорії працівників при делегуванні повноважень.
27. Процес делегування повноважень і відповідальності.
28. Змістовні теорії мотивування.
29. Процесні теорії мотивації.
30. Мотиваційні засоби менеджера.
31. Матеріальне стимулювання праці.
32. Сучасні системи і форми стимулювання праці.
33. Методи соціального впливу та морального стимулювання.
34. Системи оплати праці.
35. Оперативне регулювання.
36. Завдання і типи управлінського контролю.
37. Етапи контролювання.
38. Види управлінського контролю.
39. Системи контролювання.
40. Економічні та організаційно-розпорядчі методи менеджменту.
41. Документообіг в організаціях.
42. Методи менеджменту. Взаємозв’язок функцій і методів менеджменту.
43. Сутність і типи управлінських рішень.
44. Етапи раціонального ухвалення управлінського рішення.
45. Поведінкові аспекти ухвалення управлінського рішення.
46. Групове ухвалення рішення в організаціях.
47. Класифікація інформації, її сутність і значення в менеджменті.
48. Носії, операції та процедури оброблення інформації у процесі менеджменту.
49. Поняття й характеристика комунікацій.
50. Комунікативний процес, його елементи та етапи.
51. Різновиди комунікацій. Комунікаційні бар’єри, шляхи їх подолання.
52. Природа лідерства та його складові.
53. Теорії лідерства.
54. Групи і команди в організаціях. Характеристика груп і команд. Динаміка груп.
55. Міжособистіcні та міжгрупові конфлікти.
56. Керування конфліктами в організаціях.
57. Сутність та природа організаційного розвитку.
58. Природа організаційних змін.
59. Планування та керування змінами в організації.
60. Ефективність менеджменту організацій.