Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ЗАТВЕРДЖУЮ
к.т.н., доц.
“ __ ” ______________ 201_ р.
для проведення заняття зі студентами
.
Розроблена у відповідності до навчальної програми 2010 р., розглянута на засіданні кафедри РРМ і рекомендована для використання в навчальному процесі.
Протокол № __ від “ ___ ” _________ 201__ р.
Навчальна мета: вивчити основні методи забезпечення ЕМС РЕЗ.
Виховна мета: сформувати почуття наполегливості до вивчення дисципліни.
Час: 2 години.
Матеріальне забезпечення: дошка, крейда, указка.
Література:
Навчальні питання та розрахунок часу
І. Вступна частина 5 хв.
- приймаю доповідь чергового навчальної групи;
- перевіряю наявність особового складу, зовнішній вигляд та готовність до заняття;
- оголошую тему заняття, його цілі, зв’язок з попередніми темами, літературу.
ІІ. Основна частина 80 хв.
1. Методи визначення захисних відношенн. 20 хв.
2. Критерії ЕМС для різних служб і умови їхнього виконання. 30 хв.
3. Принципи визначення видів і значень критеріїв
ЕМС для різних радіослужб. 15 хв.
4. Критерії ЕМС для основних радіослужб,
що рекомендуються МСЕ. 15 хв.
ІІІ. Заключна частина 5 хв.
Організаційно-методичні вказівки:
Заняття доцільно проводити у навчальній аудиторії, призначеній для проведення занять з однією навчальною групою на протязі двох годин.
ІІ ОСНОВНА ЧАСТИНА
2.1 Методи визначення захисних відношень
Захисні відношення - відношення щодо високої частоти визначається як мінімально-допустиме (граничне) відношення потужності корисного сигналу (КС) до потужності заважаючого сигналу(ЗС) на вході приймача, що дозволяє одержати на його виході задану якість корисного сигналу [1,2]:
, (2.1)
де , – відповідно потужності КС і ЗС на вході приймача.
Звичайно захисні відношення (ЗВ) виражаються в децибелах відповідно до вираження
. (2.2)
Захисні відношенни найбільше часто використовують як критерій ЕМС аналогових і цифрових систем радіозв’язку. Вибір такого критерію пояснюється тим, що якість сигналу на виході приймача звичайно монотонно залежить від вхідного відношення сигнал/завада . Дія завад приводить до погіршення характеристик КС на виході приймача, наприклад, до збільшення коефіцієнта помилок, погіршенню якості вихідного зображення й (або) розбірливості мови.
На величину ЗВ впливають багато факторів, такі, як частотний рознос між несучими КС і ЗС, вид і глибина їхньої модуляції, спосіб обробки сигналу й метод його кодування, характеристики приймача (його чутливість, вибірковість) і ін.
Задана якість прийому КС у присутності ЗС забезпечується, якщо виконується критерій ЕМС у вигляді
(2.3)
де – відповідно відношення сигнал/завада на вході приймача й необхідне ЗВ, дБ.
Відношення сигнал/завада на вході приймача змінюється в часі випадковим чином, внаслідок чого умова ЕМС (2.3) у певному відсотку часу (Т%) роботи каналу зв’язку може не виконуватися й відповідно якість вихідного корисного сигналу в деякі тимчасові інтервали (при ) буде гірше в порівнянні із заданим. Наприклад, у цифрових системах передачі в цьому випадку коефіцієнт помилок перевищить припустиме значення протягом Т% часу. Тому в сумісних радіослужбах нормується відсоток часу будь-якого місяця (7%), протягом якого коефіцієнт помилок може бути більше припустимої величини. Наприклад, у цифрових РРЛ прямій видимості при завадах з боку фіксованої супутникової служби допускається збільшення тривалості періоду часу, коли коефіцієнт помилок перевищує , не більше, ніж в 0,04% часу будь-якого місяця [1].
Необхідна величина ЗВ залежить від характеристик модуляції КС і ЗС, а також від різниці їхніх несучих частот. Звичайно при передачі аудіо або відеоінформації визначення ЗВ для систем радіозв’язку здійснюється шляхом суб’єктивних оцінок якості сигналів на їхньому виході. Умови вимірів ЗВ визначені рекомендаціями МСЕ, а якість прийому оцінюється за п’ятибальною шкалою [1]. У телевізійних каналах якість вихідного сигналу з оцінкою 4,5 бали відповідає появі ледь помітної завади на зображенні. Втрати якості вихідного КС під дією завад і залежність цих втрат від вхідного відношення сигнал/завада оцінюють безпосередньо одержувачі повідомлень або група кваліфікованих експертів. Результати їхніх суб’єктивних оцінок піддаються статистичній обробці й представляються у вигляді таблиці або графіка.
На рис. 2.1 показані отримані методом експертних оцінок захисні відношенни для телевізійного сигналу стандарту SEKAM D,K при дії на вході приймача завад у вигляді гармонійного коливання або ЧМ сигналу звукового радіомовлення [2]. Захисні відношенни на рис. 2.1 представлені у вигляді функції від різниці частот несучих корисного (ТВ) і заваджаючого (ДВЧ ЧМ) радіосигналів. Такі завади можуть створюватися радіостанціями ДВЧ ЧМ звукового радіомовлення (діапазон робочих частот 88...108 МГц) при настроюванні телевізійного приймача на п’ятий ТВ канал, що займає смугу частот 92...100 МГц [2].
Рисунок 2.1 - Норми на захисні відношенни для системи SEKAM К, D при заваді від гармонійного коливання або ЧМ радіосигналу звуку: 1 – поріг помітності; 2 – гарна якість; 3 – задовільна якість
Необхідне ЗВ на вході приймача може бути визначено аналітичним (розрахунковим) шляхом, якщо відомі максимально припустимі значення рівня завад на виході приймача (у каналі зв’язку), або на вході демодулятора (для цифрових систем). Норми на гранично припустимі рівні взаємних завад для забезпечення ЕМС різних космічних і наземних радіослужб, що відповідають рекомендаціям МСЕ, наведені в [1]. Наприклад, у випадку спільного використання смуг частот вище 1 ГГц фіксованими наземними (РРЛ) і фіксованими супутниковими службами при передачі телефонних повідомлень в аналоговій формі припустима середньохвилинна потужність шумів на виході телефонного каналу (1000 пВт) може бути перевищена не більш ніж в 20% часу будь-якого місяця. При сполученні цифрових фіксованої супутникової й фіксованої рухливої служб максимальна потужність ЗС на вході приймача не повинна перевищувати такого значення, при якому частка завади становить не більше 10% загальної потужності шумів на вході демодулятора, які викликають появу помилок на його виході з імовірністю . Допускається збільшення коефіцієнта помилок до , але не більш ніж в 0,03% місяця [1]. Наведені приклади норм визначають критерії ЕМС різних космічних і наземних радіослужб і дозволяють розрахувати припустимі рівні взаємних завад і необхідні ЗВ при їхній спільній роботі в смугах частот, що перекриваються.
А. Вплив завад на приймач аналогової системи радіозв’язку. Корисний сигнал являє собою радіосигнал несучої, модульованої за частотою багатоканальним телефонним повідомленням із частотним поділом каналів (сигнал виду ЧРК-ЧМ, клас випромінювання F8EJF) заваджаючим сигналом може бути довільний сигнал – аналоговий або цифровий. На виході приймача (каналу ТЧ) у точці з нульовим відносним рівнем КС (=1 МВт) псофометрична зважена потужність завади , пВт, визначається вираженням [1]
(2.4)
де – потужність радіосигналу, що заваджає, на вході приймача;
–потужність корисного радіосигналу;
=3,1 кГц – ширина смуги пропускання каналу ТЧ;
=0,75 – псофометричний коефіцієнт;
– середня частота каналу в лінійному спектрі;
– верхня гранична частота спектра корисного повідомлення;
– коефіцієнт перекручувань;
– ефективного девіація частоти, що приходиться на один канал.
Функція D(b,) являє собою згортку енергетичних спектрів КС і СЗ:
(2.5)
де – нормалізовані енергетичні спектри КС і СЗ;
– верхні граничні частоти спектрів КС й СЗ модулюючих сигналів.
Значення функцій , що входять у вираження (2.5), можуть бути визначені за графіками нормалізованих енергетичних спектрів, наведених в [1]. Одне із сімейств таких графіків, що характеризують спектри ЧМ радіосигналів залежно від значень ефективного індексу модуляції , показане на рис. 2.2. По осі ординат відкладена величина , а по осі абсцис – відносна частота .
Найбільшу потужність завади мають у верхньому телефонному каналі при . У цьому випадку з урахуванням (3.4) захисне відношення виражається у вигляді [1]
(2.6)
де – максимально допустима величина потужності завади від одного джерела на виході каналу ТЧ, рівна 800 пВт, що перевищує не більше 20% часу місяця [1].
Рисунок 2.2 - Нормалізовані енергетичні спектри радіосигналів виду ЧРК-ЧМ
Формула (2.6) придатна для будь-яких видів заважаючих сигналів, які будуть розрізнятися тільки своїм внеском у вираження для функції (l,8).
У загальному випадку значення D() розраховуються чисельним інтегруванням за формулою (2.5). Для деяких окремих випадків, розглянутих далі, формула (2.5) спрощується.
Заважаючий радіосигнал – аналоговий (ЧРК-ЧМ).
Якщо спектр СЗ значно ширший спектра КС, то функція приблизно постійна в межах більшої частини спектра КС і її можна винести за знак інтеграла у вираженні (2.5). Для залишився під знаком інтеграла нормалізованого спектра КС справедлива рівність
внаслідок чого вираження (2.5) при перетвориться до виду [1]
(2.7)
При збігу частот несучих корисного й заваджаючих радіосигналів , і з (2.7) видно
(2.8)
Якщо, крім того, система, що заваджає такій же ємності, що й корисна, тобто , то з (2.8) видно
(2.9)
де визначається за графіками нормалізованих енергетичних спектрів при індексі модуляції .
В іншому випадку, коли спектр КС значно ширший від спектра СП, функція обчислюється за формулами (2.7)-(2.9) після заміни в них на . Обчислення за цими наближеними формулами забезпечують достатню точність, якщо в межах ширини спектра одного із взаємодіючих радіосигналів, обмірюваному на рівні (-25...-30) дБ, спектральна густина потужності іншого радіосигналу зменшується щодо максимальної не більше ніж на 3...5 дБ [1].
Заважаючий радіосигнал – несуча, модульована за фазою цифровим сигналом (сигнал типу ІКМ-ФМ, клас випромінювання G7EBT).
Якщо спектр цифрового СЗ значно ширший від спектра КС ЧРК-ЧМ, а їхні несучі частоти збігаються , то можна використовувати вираження [1]
(2.10)
де – швидкість передачі, біт/с;
= 1 при двопозиційній ФМ;
= 0,5 при четирьохпозиційній ФМ;
.
Величина визначає частку потужності СЗ, що попадає на вихід каналу КС.
Заважаючий радіосигнал - цифровий типу «один канал на кожній несучій».
Сигнал завади складається з безлічі несучих, кожна з яких модулюється цифровим сигналом одного каналу (один канал на кожній несучій, ОКН). Приблизно можна думати, що енергетичний спектр такого сигналу рівномірний з верхньою граничною частотою . Якщо в смугу частот корисного сигналу ЧРК-ЧМ попадають N каналів системи ОКН, то
(2.11)
де – відносна різниця частоти несучої КС і частоти і-й несучої сигналу ОКН.
Б. Вплив завад на приймач цифрової системи радіозв’язку.
У космічних системах цифрового радіозв’язку корисним сигналом, як правило, є сигнал з М-позиційною ФМ (М-ФМ). Завади, що надходять на вхід приймача разом із КС, приводять до збільшення кількості помилково прийнятих символів на виході демодулятора. Відповідно до критерію ЕМС [1], потужність завади від одного джерела не повинна перевищувати а відсотків повної потужності шумів на вході демодулятора приймача, при якій забезпечується задана якість зв’язку, що відповідає коефіцієнту помилок . Якщо номінальне відношення потужності сигналу до потужності шуму на вході демодулятора забезпечує коефіцієнт помилок , то, відповідно до критерію ЕМС, мінімально-допустиме відношення потужності КС до потужності СЗ від одного джерела (тобто захисне відношення) складе
Якщо в спектрі КС розміщається N сигналів завади однакової потужності, то ЗВ повинне бути збільшене в N раз, тобто
(2.12)
В ідеальній системі цифрового радіозв’язку з Ч-ФМ, у якій може бути реалізована теоретична (потенційна) завадостійкість, імовірність появи помилок забезпечується при номінальному відношенні потужності сигналу до потужності теплового шуму на вході демодулятора 14 дБ [1]. Якщо на вході приймача, крім теплових шумів, діє одиночний заважаючий радіосигнал, то значення зручно визначати за отриманими розрахунковим шляхом графікам, показаним на рис. 2.3 [1]. Графіки характеризують залежність імовірності появи помилок на виході демодулятора сигналів з Ч-ФМ від відношення КС до СЗ на вході приймача. Параметром сімейства є відношення сигнал/шум на вході демодулятора. Із графіків на рис. 2.3 видно, що при C/Ш14 дБ задана якість прийому цифрового сигналу на виході приймача з коефіцієнтом помилок забезпечується, якщо на його вході відношення корисного сигналу до заважаючого (CЗ) не менше 25 дБ.
Вираження (2.12) і дані графіків на рис. 2.3 справедливі для ідеального каналу зв’язку. У реальних каналах завжди є певні енергетичні втрати, що погіршують їхню завадостійкість у порівнянні з потенційною (теоретично можливою). Причинами появи втрат є перекручування АЧХ і ФЧХ елементів тракту передачі сигналів, погрішності синхронізації, нестабільність частоти гетеродинів, коливання рівнів сигналів і ін. На основі дослідних даних і відповідно до рекомендацій МСЕ ці втрати можуть бути враховані за допомогою співвідношення [1]
де – енергетичні втрати, дБ;
– число рівнів маніпуляції фази радіосигналу.
Енергетичні втрати показують, на яку величину потрібно збільшити відношення сигнал/шум на вході демодулятора приймача в реальному каналі зв’язку в порівнянні з ідеальним, щоб одержати на його виході ту ж саму якість цифрового сигналу, тобто таку ж імовірність появи помилок ( у цьому випадку). Тому з обліком (2.13) і даних рис. 2.3 величина відношенни сигнал/шум на вході демодулятора приймача реального каналу зв’язку з Ч-ФМ повинна бути не менше
.
Тоді з (2.12) для необхідного захисного відношення одержуємо при а = 6%
. (2.14)
Формула (2.14) придатна для заважаючих сигналів будь-якого виду [1].
Рис. 3.3 - Імовірність помилки для чотирьохпозиційної ФМ
Корисний сигнал - цифровий, виду «один канал на кожної несучій (ОКН)».
Практично всі види заважаючих радіосигналів мають спектри, істотно більш широкі, чим спектр одноканального сигналу ОКН. Тому можна вважати, що спектральна щільність потужності СЗ постійна в межах смуги пропускання одного каналу системи ОКН. При аналоговому СЗ виду ЧРК-ЧМ захисне відношення [1]
(2.15)
де – максимальна величина нормалізованої спектральної щільності потужності сигналу завади;
– ширина смуги одного каналу в системі передачі ОКН.
Для цифрового СП типу ІКМ-ФМ необхідне ЗВ [1]
(2.16)
де – максимальна відносна величина спектральної щільності потужності цифрового СЗ.
Відношення в (2.16) визначає частку потужності СП, що попадає в смугу пропускання каналу ОКН. Якщо сигналом завади є сигнал ОКН, такий же, як і корисний, і їхні несучі частоти збігаються, то вся потужність завади попадає на вхід демодулятора приймача корисного сигналу. У цьому випадку захисне відношення [1]
(2.17)
.
2.2 Критерії ЕМС для різних служб і умови їхнього виконання
Під критерієм ЕМС (КЕМС) розуміємо припустиме значення показника ЕМС (ПЕМС) або декількох ПЕМС, що однозначно визначає умови виконання ЕМС радіослужб у певній електромагнітній обстановці (ЕМО). За своєю структурою ПЕМС можна розділити на три групи: прості, групові й узагальнені. До простих ПЕМС відносяться елементарні енергетичні параметри, що характеризують ЕМО [3,4]:
– відстань між джерелом сигналу завади (заважаючою станцією) і його реципієнтом (станцією-реципієнтом, тобто станцією, що піддається впливу завад) ;
– кут приходу СП , тобто кут між віссю ДНА станції-реципієнта й напрямком із точки її розташування на джерело СЗ;
– розстройка несучих частот КС і СЗ , обумовлена як
, (2.18)
де та – несучі частоти КС і СЗ відповідно;
– рівень СЗ на вході приймача станції-реципієнта , дБВт.
До групових ПЕМС відносяться такі, які представляють сукупність елементарних енергетичних параметрів або деякий системний показник, що є функцією від такої сукупності [3, 5,6]:
– еквівалентна ізотропно-випромінююча потужність (ЕІВП) заважаючої станції , дБВт;
– густина потоку потужності (ГПП) заважаючої станції дБВт/м2;
– відношення сигнал-завада (ВСЗ) і відсоток його зменшення нижче фіксованого значення на вході приймача станції-реципієнта, дБ;
– частотно-територіальний рознос (ЧТР), що представляє груповий показник, який враховує перераховані вище прості ПЕМС (тобто ТР, КР і ЧР);
– коефіцієнт ослаблення завад (КОЗ), дБ.
До узагальнених ПЕМС відносяться такі, які включають практично всі елементарні параметри взаємодіючих радіослужб [3]:
– потужність завад і відсоток її появи на виході станції-реципієнта аналогових систем радіозв’язку;
– імовірність помилок і відсоток її появи на виході станції-реципієнта цифрових систем радіозв’язку;
– ефективність використання радіоспектра ;
– додаткові витрати на реалізацію виконання умов ЕМС .
Таким чином, кількісно КЕМС представляють припустимі значення однойменних ПЕМС, перерахованих вище. В окремих випадках критерії ЕМС мають специфічні назви, наприклад:
– мінімально-допустима відстань між джерелом СЗ і станцією-реципієнтом СЗ – територіальний рознос (ТР) або координаційна відстань (КВ);
– мінімально-допустимий кут приходу СЗ – кутовий рознос (КР);
– мінімально-допустима розбудова несучих КС і СЗ – частотний рознос (ЧР);
– сукупність ТР і ЧР – частотно-територіальний рознос (ЧТР);
– мінімально-допустиме ВСЗ – захисне відношення (ЗВ).
При цьому відзначимо, що даний КЕМС є необхідними обмеженням тільки певної ЕМО, тобто його дія поширюється на певну смугу частот і фіксований варіант взаємодії радіослужб.
У міжнародному масштабі КЕМС розробляються МСЕ й відображаються у відповідних Рекомендаціях МСЕ-Р і Регламенті радіозв’язку (РР). При цьому національні Адміністрації зв’язку можуть допускати деякі відхилення від офіційно встановлених КЕМС, наприклад деяке збільшення взаємних завад між службами у важких випадках сполучення смуги частот, якщо це не зачіпає інтереси інших Адміністрацій зв’язку. Відповідно до цього в РР визначені градації завади:
– припустима завада – спостережна або прогнозована завада, що відповідає кількісним критеріям завади й критеріям сполучення, що втримується в РР або Рекомендаціях МСЕ-Р;
– прийнятна завада – завада з більш вищим рівнем, чим припустима завада і яка погоджена між двома або декількома Адміністраціями зв’язку без шкоди для інших Адміністрацій зв’язку.
При великій кількості станцій радіослужб, що сполучаються, визначення оптимальних умов ЕМС для всіх станцій є досить складним завданням. Таке положення існує, наприклад, при сполученні станцій НФС і ФСС, тому що число наземних станцій НФС (РРЛ) може бути дуже великим. У таких випадках додатково використовуються прості або групові КЕМС, що визначають умови забезпечення виконання основних КЕМС. Такими КЕМС, наприклад, є ЩПП космічних станцій (КС) біля поверхні Землі, ЕІВП радіостанцій НФС і земних станцій ФСС, кутовий рознос між головним напрямком випромінювання станцій НФС і напрямком від неї на точку стояння геостаціонарної КС ФСС [7].
2.3 Принципи визначення видів і значень критеріїв ЕМС для різних радіослужб
При визначенні видів і значень КЕМС повинні враховуватися такі особливості спільного використання смуг радіочастот радіослужбами. Критерії ЕМС не повинні утрудняти розвиток радіослужб, що сполучаються, а повинні бути засновані на компромісі між максимально припустимим рівнем завад для кожної із цих служб і мінімальної ЕІВП, що забезпечує задану якість їхньої роботи [1]. Тому значення КЕМС вибирають таким чином, щоб забезпечувалася нормальна робота всіх радіослужб, що сполучаються у даній смузі частот при припустимому рівні взаємних завад. При цьому допускається відносно невелика частка (10...20%) від повного припустимого рівня завад, як, наприклад, прийняте в НФС і ФСС. У той же час для наземної радіомовної служби (НРС) і радіомовної супутникової служби (РСС) у якості КЕМС нормуються значення . Для деяких радіослужб у якості КЕМС служить рівень СЗ (на вході станції-реципієнта), значення якого вибираються на 5...10 дБ нижче рівня СЗ.
Деяке погіршення якості роботи радіослужб, що сполучаються, через кінцевий допустимий рівень СЗ повинне компенсуватися поліпшенням технічних характеристик систем, підвищенням їхніх енергетичних параметрів, що в остаточному підсумку пов’язане з певними додатковими витратами на реалізацію забезпечення умов ЕМС.
При розробці КЕМС повинні враховуватися дві категорії завад [8]:
– завади, створювані службами, що спільно використовують смуги частот на первинній основі; ці завади будуть повністю або частково попадати в смугу пропускання приймача;
– завади від служб, відмінних від тих, які використовують смуги частот на первинній основі; ці завади можуть бути численними й досить різноманітними й можуть ураховуватися як гаусів шум.
У силу того, що завади змінюються в часі, одного значення КЕМС для коректного розрахунку умов ЕМС недостатньо. В [9] визначені два значення КЕМС – довгострокове (для 20% часу) і короткочасне (<1% часу). Точне значення відсотка часу дії короткочасної завади пов’язане з показниками якості функціонування розглянутої системи. Методи визначення значень КЕМС для спільного використання смуг частот НФС і ФСС приводяться в [9-12].
На практиці існує велика кількість потенційних джерел завад, що викликають погіршення показників якості функціонування систем радіозв’язку, і ситуацій, коли одна завада діє на різні частини однієї системи, такий, наприклад, як багатопрогонова РРЛ. У таких випадках необхідно розподілити загальні показники якості між окремими ділянками, а потім у межах ділянки показники якості пропорційно діляться між різними джерелами завад [8, 13].
Принцип розподілу показників якості й готовності, по яких можна обчислити припустимий рівень довгострокової завади, наведений в [13], де показано, що у випадку релеївських завмирань завад, сумарний рівень яких на 10 дБ нижче рівня власних шумів приймача, погіршення показників якості не буде перевищувати 10%.
Розрахунок рівнів короткочасних завад і відповідних відсотків часу повинен проводитися з урахуванням впливу на якість/готовність характеристик завмирань, включаючи можливу кореляцію рівнів КС і СЗ на вході приймача станції-реципієнта [8].
При визначенні КЕМС повинна оцінюватися також імовірність появи завад на вході антени станції-реципієнта. При такій оцінці варто використовувати сучасні моделі поширення радіохвиль. Розрахунки втрат передачі повинні включати такі фактори, як поглинання в атмосфері, дифракційні втрати, втрати через розсіювання гідрометеорами й локальними неоднорідностями місцевості, втрати через деполяризацію, вплив багатопроменевого поширення. Крім того, може знадобитися урахування як сумарного рівня завад, так і рівня одного СЗ.
2.4 Критерії ЕМС для основних радіослужб, що рекомендуються МСЕ.
(Доцільно винести на СРС)
У табл. 2.1-2.6 зазначені рекомендації МСЕ й наведені відповідні критерії ЕМС, на основі яких вирішуються питання сполучення в загальних смугах частот РЕС із різними видами модуляції.
Таблиця 2.1 - Фіксована супутникова служба (ФСС)
|
Рекомендація SF.356 [14] Корисний сигнал: аналоговий багатоканальний телефонний сигнал із частотним поділом і з ЧМ несучою. Служба, що сполучається: НФС. Критерій ЕМС: середньохвилинна потужність завад у телефонному каналі 1000 пВт не більше 20% місяця; 50000 пВт не більше 0,03% місяця. Умови забезпечення: координація мереж |
|
Рекомендація SF.466 [15] Корисний сигнал: аналоговий багатоканальний телефонний сигнал із частотним поділом і з ЧМ несучою. Служба, що сполучається: інші мережі ФСС. Критерій ЕМС: середньохвилинна потужність завад у телефонному каналі 2500 пВт не більше 20% місяця; завада від однієї мережі 800 пВт. Умови забезпечення: координація мереж |
|
Рекомендація SF.523 [16] Корисний сигнал: цифровий сигнал з 8-розрядною ІКМ і цифровою ФМ несучою. Служба, що сполучається: інші мережі ФСС. Критерій ЕМС: 25% повної потужності шуму на вході демодулятора, при якій = ; завада від однієї мережі 6% повної потужності шуму. Умови забезпечення: координація мереж |
|
Рекомендація SF.558 [17] Корисний сигнал: цифровий сигнал з 8-розрядною ІКМ і цифровою ФМ несучою. Служба, що сполучається: НФС. Критерій ЕМС: середня за 10 хв потужність завади не повинна перевищувати протягом більше 20% місяця 10% повної потужності шуму на вході демодулятора, що обумовлює = ; потужність, що заважає РЧ сигналу не повинна викликати зменшення готовності більш ніж на 0,03% часу місяця, протягом якого середньохвилинна > ; потужність, що заважає РЧ сигналу не повинна викликати зменшення готовності більш ніж на 0,005% часу місяця, протягом якого середньосекундна > . Умови забезпечення: координація станцій, обмеження ЕІВП |
|
Рекомендація SF.483 [18] Корисний сигнал: аналоговий телевізійний сигнал зі ЧМ несучою. Служба, що сполучається: інші мережі ФСС. Критерій ЕМС: 10% припустимої потужності шумів у відеоканалі не більше 1% місяця; завада від однієї мережі – 4% припустимої потужності шуму. Умови забезпечення: координація мереж |
|
Рекомендація SF.358 [19] Служба, що сполучається: НФС Критерій ЕМС: доступна густина потоку потужності КС на поверхні Землі не повинна перевищувати в будь-якій полосі 4 кГц: – у діапазоні 2,5...2,69 ГГц: -152 дБВт/м2 для 5°; (-152+0,75[-5]) дБВт/м2 для 5°25°; -137 дБВт/м2 для 25°90°; – у діапазоні 3,4...7,75 ГГц: -152 дБВт/м2 для 5°; (-152+0,5[-5]) дБВт/м2 для 5°25°; -142 дБВт/м2 для 25°90°; – у діапазоні 8,025...11,7 ГГц: -150 дБВт/м2 для 5°; (-150+0.5[-5]) дБВт/м2 для 5°25°;-140 дБВт/м2 для 25°90°; – у діапазоні 12,2...12,75 ГГц: -148 дБВт/м2 для 5°; (-148+0,5[-5]) дБВт/м2 для 5°25°; -138 дБВт/м2 для 25°90°; – у діапазоні 17,7...27,5 ГГц: -115 дБВт/м2 для 3°; (-115-0,5[-5]) дБВт/м2 для 5°25°; -105 дБВт/м2 для 25°90° (в смузі 1 МГц), – кут приходу радіосигналу від КС |
|
Рекомендація SF.1004 [20] Служба, що сполучається: НФС Критерій ЕМС: ЕІВП земної станції в любому напрямку до горизонту не повинна перевищувати наступні значення: – в смугах частот 1...15 ГГц:+40 дБВт в любій смузі шириною 4 кГц для 5°; – (40+3) дБВт в любій смузі шириною 4 кГц для ; – в смугах частот вище 15 ГГц: +64 дБВт в любій смузі шириною 1 МГц для ; (64+3) дБВт в любій смузі шириною 1 МГц для ; ЕІВП не обмежена при |
Таблиця 2.2 - Наземна фіксована служба (НФС)
|
Рекомендація SF.357 [10] Корисний сигнал: аналоговий багатоканальний телефонний сигнал із частотним поділом і з ЧМ несучою. Служба, що сполучається: ФСС. Критерій ЕМС: середньохвилинна потужність завад у телефонному каналі 1000 пВт не більше 20% місяця; 50000 пВт не більше 0,01% місяця. Умови забезпечення: обмеження ЩПП земних станцій (ЗС) ФСС; координація розташування ЗС | |
|
Рекомендація SF.615 [11] Корисний сигнал: цифровий сигнал з 8-розрядною ІКМ і цифровий з ФМ несучою. Служба, що сполучається: ФСС Критерій ЕМС: випромінювання, що заважають, не повинні погіршувати якість, викликаючи збільшення більш ніж 0,0054% місяця, протягом якого середньосекундна > ; випромінювання, що заважають, не повинні погіршувати якість, викликаючи збільшення кількості секунд із помилками в каналі зі швидкістю 64 кбіт/с більше, ніж на 0,032% місяця. Умови забезпечення: обмеження ЩПП земних станцій (ЗС) ФСС; координація розташування ЗС |
|
Рекомендація SF.406 [21] Служба, що сполучається: ФСС. Критерій ЕМС: ЕІВП радіорелейних станцій не повинна перевищувати: – в смугах частот 1..10...ГГц: +55 дБВт за любих умов; +47 дБВт в напрямку геостаціонарної орбіти (ГСО) в секторі 0...0,5°; 47-55 дБВт в напрямку ГСО в секторі кутів 0,5...1,5°; – в смугах частот 10…15 ГГц: +55 дБВт при любих умовах; +45 дБВт в напрямку геостаціонарної орбіти (ГСО) в секторах 0…1,5º; – в смугах частот вище 15 ГГц: +55 дБВт за любих умов. Крім того, потужність передавачів радіорелейних станцій, що підводиться до входу антени, не повинна перевищувати наступних значень: +13 дБВт в смугах частот 1…10 ГГц; +10 дБВт вище 10 ГГц |
|
Рекомендація SF.1338 [22] Смуга частот: 1452...1492 МГц. Служба, що сполучається: РСС. Критерій ЕМС: допустима щільність потоку потужності КС у поверхні Землі не повинна перевищувати: – для аналогових систем в любій смузі 4 кГц: -152 дБВт/м2 для ; (-152 + 0,5[ - 5]) дБВт/м2 для ; -142 дБВт/м2 для ; – для цифрових систем в любій смузі 1 МГц: -128 дБВт/ м2 для ; (-128 + 0,5[ - 5]) дБВт/м2 для ; -118 дБВт/м2 для ; |
|
Рекомендація SF.760 [23] Смуга частот: 21,4... 22,0 ГГц Служба, що сполучається: РСС Критерій ЕМС: допустима щільність потоку потужності КС у поверхні Землі не повинна перевищувати в любій смузі 1 МГц за любих умов: -115 дБВт/м2 для ; (-115 + 0,5[ - 5]) дБВт/м2 для ; -105 дБВт/м2 для |
|
Рекомендація SF.1334 [24] Смуга частот: 1...3 ГГц, Служба, що сполучається: СПС. Критерий ЕМС: максимальна сумарна завада від СПС, що включає базові і рухомі станції, повинна бути такою, щоб зниження чуттєвості приймача НФС не перевищувало 1 дБ при нормальних умовах розповсюдження радіохвиль. Умови забезпечення: координація станцій |
Таблиця 2.3 - Наземна радіомовна служба (НРС)
|
Рекомендація ВТ.655 [25] Корисний сигнал: аналоговий телевізійний сигнал з AM несучою із частково подавленою бічною смугою. Служба, що сполучається: та ж служба, РСС Критерій ЕМС: Захисне відношення 50 дБ без СНЧ і 36 дБ при СНЧ. Умови забезпечення: частотно-територіальне планування, обмеження ППМ, координація |
Таблиця 2.4 -. Радіомовна супутникова служба (РСС)
|
Рекомендація BS.634 [26] Корисний сигнал: аналоговий віщальний сигнал із ЧМ несучою. Служба, що сполучається: НРС, РСС, ФСС, НФС. Критерій ЕМС: Захисне відношення 19...30 дБ. Умови забезпечення: частотно-територіальне планування, координація |
Таблиця 2.5 -. Рухлива супутникова служба (РСС)
|
Звіт МСЕ 358 [27] I Корисний сигнал: аналоговий сигнал зі ЧМ несучою, цифровий із ФМ несучою. Служба, що сполучається: ФСС, РСС, НРС. Критерій ЕМС: захисне відношення 8...17 дБ. Умови забезпечення: обмеження ППМ, частотно-територіальний рознос |
Таблиця 2.6 - Сухопутна рухлива служба (СРС)
|
Звіт МСЕ 1098 [28] Корисний сигнал: аналоговий сигнал зі ЧМ несучою; діапазон частот 44...960 МГц. Служба, що сполучається: НРС. Критерій ЕМС: припустима напруженість поля 16...38 дБмкВ/м. Умови забезпечення: частотне планування й координація |
Завідувач кафедри РРМ
ДТН, СНС В.А. ДРУЖИНИН
N=1020
М=4
5 10 15 20 С/П, дБ
10-1
Рош
10-2
10-3
10-4
10-5
10-6
10-7
10-8
С/Ш=10дБ
11
20
19
18
17
16
15
14,5
14
13
12
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 q
10-1
1,96
1,96
1,96
1,96
2,05
2,17
2,55
Mе=2,66
1,45
1,45
1,45
1,45
1,45
1,45
1,45
Mе=1,45
g
-5
-6
-7
-8
-9
0
-10
-20
-30
-40
-50
-60
-70
0 0,5 1 1,5 q
10-1
3
2
1
дБ
60
50
40
30
20
10
0
-2 -1 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 МГц