Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Земельне право. Тема 6. Задача 2
У листопаді 2008 р. Державна екологічна інспекція спільно з органами Міністерства регіонального розвитку та будівництва України здійснили перевірку стану земельної ділянки, наданої у приватну власність громадській організації “Подільські краєвиди” під індивідуальну забудову та обслуговування житлового будинку. Під час перевірки на окремих ділянках виявлено факти вирубки насаджень (сосни, осики та верби), активно здійснюється підготовка до проведення роботи з гідронамиву території.
За результатами перевірки видано припис директору громадської організації “Краєвид” Зам’ялову О.С. про суворе дотримання вимог земельного та екологічного законодавства, меж відведеної під гідронамив ділянки в зоні виконання робіт засобами гідромеханізації, недопущення змиву пально-мастильних матеріалів у водні об’єкти та пошкодження дерев, що зростають за межами зазначеної ділянки, в процесі проведення гідронамиву територій.
У відповідь на це громадянин Зам’ялов О.С. звернувся до прокурора з вимогою скасувати припис як такий, що суперечить вимогам Земельного кодексу України в питаннях розмежування повноважень органів контролю, адже такі приписи, на його думку, мають право вносити лише органи Державного комітету із земельних ресурсів України.
1.Окреслити коло суспільних відносин, що склались.
2.Які функції управління в галузі використання, охорони та відтворення земель згідно з чинним законодавством мають право здійснювати зазначені вище органи управління? Яке рішення прийме прокурор?
3.Вирішити справу.
Вирішення задачі:
1.
А) Отже,в задачі виникли земельні відносини, що ґрунтуються на титулі користування земельною ділянкою, а саме на праві приватної власності
Об’єктом є земельна ділянка, надана під індивідуальну забудову та обслуговування житлового будинку .
Суб’єкти: Державна екологічна інспекція, органи Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, громадська організація «Подільські краєвиди»
Б) адміністративні (управлінські) відносини, що виникають у зв’язку з виданням припису про суворе дотримання вимог екологічного і земельного законодавства, а також дані відносини виникають у зв’язку із зверненням до прокурора.
Об’єктом є право на звернення громадян.
Суб’єкти: Державна екологічна інспекція, органи Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, прокурор.
В) екологічні правовідносини, а саме природоохоронні, з приводу охорони і використання об’єктів навколишнього природного середовища.
2.
А) щодо функцій Державної екологічної інспекції, то вони закріплені в Положенні про Державну екологічну інспекцію України, затверджену ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 13 квітня 2011 року N 454/2011
5. Держекоінспекція має право:
5) проводити перевірки з питань, що належать до її
компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання
приписи, розпорядження;
8) перевіряти документи на право спеціального використання
природних ресурсів (дозволи, ліцензії, сертифікати, висновки,
рішення, ліміти, квоти, погодження, свідоцтва);
19) передавати до прокуратури, органів досудового слідства та
органів дізнання матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки
злочину;
Таким чином, дії данного органу є цілком правомірними.
Б) щодо органів Міністерства регіонального розвитку та будівництва, то іх повноваження закріплені в ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 31 травня 2011 року N 633/2011
ПОЛОЖЕННЯ
про Міністерство регіонального розвитку, будівництва
та житлово-комунального господарства України
5. Мінрегіонбуд відповідно до покладених на нього завдань:
повноваження центрального органу виконавчої влади з
нормування у будівництві, стандартизації стосовно організації
розроблення, схвалення, прийняття, перегляду та зміни національних
стандартів у галузі будівництва і промисловості будівельних
матеріалів;
управління у сфері містобудівної діяльності шляхом планування
територій на державному рівні, визначення державних інтересів для
їх урахування під час розроблення містобудівної документації та
ведення моніторингу за дотриманням законодавства у сфері
містобудування;
методичне забезпечення з питань інженерно-сейсмометричних
спостережень, інженерного захисту територій та об'єктів,
сейсмічного мікрорайонування територій; технічного регулювання
стосовно будівельних виробів, будинків і споруд, розроблення
технічних регламентів;
Таким чином, функції даного органу щодо умов нашої задачі не визначені в даному нормативному акті, тобто здійснювати перевірку даний орган не мав права.
Слід також відмітити, що відповідно до Указу Президента України «про Оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» Міністерство регіонального розвитку та будівництва реорганізоване, але утворене Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, на які покладаються функції реорганізованого міністерства.(тому триває процес адаптації законодавства).
В) Що стосується Державного комітету із земельних ресурсів та його органів, то їхні функції визначаються в Положенні Про Державне агентство земельний ресурсів. Але в цьому нормативному акті не вказано про таке право як вносити приписи. Відповідно до ч.2ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Г) Функції прокурора зазначені в ЗУ «Про прокуратуру»:
Стаття 19. Предмет нагляду за додержанням і застосуванням законів
( Назва статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-III від 12.07.2001 )
Предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є:
( Абзац перший частини першої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-III від 12.07.2001 )
1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам;
2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;
3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.
Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
Стаття 20. Повноваження прокурора
При здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право:
1) безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, військових частин, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності без особливих перепусток, де такі запроваджено. Отримання від Центрального депозитарію цінних паперів, Національного банку України та депозитарних установ інформації, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів, здійснюється в порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про депозитарну систему України";
( Пункт 1 частини першої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5178-VI від 06.07.2012 )
2) витребовувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних підприємств, установ та організацій рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення, мати доступ до відповідних інформаційних баз даних державних органів;
3) вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз;
4) мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, у тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або інформацію з обмеженим доступом. Письмово вимагати подання в прокуратуру у визначений ним розумний строк зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, у тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов’язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність";
5) отримувати від посадових та службових осіб і громадян усні або письмові пояснення, в тому числі шляхом виклику відповідної особи до органу прокуратури.
Дії, передбачені пунктами 3, 4 та 5 частини першої цієї статті, можуть бути вчинені виключно під час проведення перевірки в порядку, передбаченому статтею 21 цього Закону.
При виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право:
1) вносити подання;
2) у встановленому законом порядку ініціювати притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної відповідальності, складати протокол про адміністративне правопорушення та починати досудове розслідування;
3) звертатися до суду в передбачених законом випадках.
Якими мають бути дії прокурора? Відповідно до ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру»:
Стаття 23. Подання
Подання - це акт реагування прокурора на виявлені порушення закону з вимогою (вимогами) щодо:
1) усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли;
2) притягнення осіб до передбаченої законом відповідальності;
3) відшкодування шкоди;
4) скасування нормативно-правового акта, окремих його частин або приведення його у відповідність із законом;
5) припинення незаконних дій чи бездіяльності посадових і службових осіб.
Подання може бути внесено Прем’єр-міністру України, Кабінету Міністрів України, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, міністерствам та іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, військовим частинам, громадським об’єднанням, органам державного нагляду (контролю), посадовим і службовим особам цих органів, підприємствам, установам та організаціям незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізичним особам - підприємцям.
Відповідний прокурор має бути повідомлений про результати розгляду подання та вжиті заходи у визначений ним строк, що обчислюється з дня отримання подання та не може бути меншим 10 днів.
Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє про день його розгляду прокурору, який вправі особисто взяти участь у засіданні цього органу.
У разі відхилення подання в цілому чи частково або неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, а також якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду щодо:
1) визнання незаконним нормативно-правового акта відповідного органу повністю чи в окремій його частині;
2) визнання протиправним рішення чи окремих його положень і щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень;
3) визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій.
Для звернення прокурора з позовом до суду встановлюється 15-денний строк, що обчислюється з дня одержання повідомлення про відхилення подання або в разі неповідомлення прокурора про результати розгляду подання з дня закінчення визначеного прокурором строку для його розгляду.
3. А) Перш за все, при вирішенні задачі, необхідно визначитися з цільовим призначенням даної земельної ділянки. Відповідно до п.в) ч.1 ст.58 Земельного Кодексу України, до земель Водного фонду належать землі, зайняті гідротехнічними, іншими господарськими каналами та спорудами, а також землі виділені під смуги відведення для них. Також така норма міститься і у Водному кодексі України, а саме в ст.4.
У статті 61 Земельного кодексу України вказується, що у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: пункт “г” будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів. Поняття прибережних захисних смуг дано у статті 88 Водного кодексу України: З метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: пункт “в” - для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. Як ми бачимо, гідротехнічні споруди є виключенням зі споруд, будівництво яких заборонено у прибережних захисних смугах.
ВОДНИЙ КОДЕКС: Стаття 80. Особливості користування малими річками
З метою охорони водності малих річок забороняється:
1) змінювати рельєф басейну річки;
2) руйнувати русла пересихаючих річок, струмки та водотоки;
3) випрямляти русла річок та поглиблювати їх дно нижче природного рівня або перекривати їх без улаштування водостоків, перепусків чи акведуків;
4) зменшувати природний рослинний покрив і лісистість басейну річки;
5) розорювати заплавні землі та застосовувати на них засоби хімізації;
6) проводити осушувальні меліоративні роботи на заболочених ділянках та урочищах у верхів'ях річок;
7) надавати земельні ділянки у заплавах річок під будь-яке будівництво (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд), а також для садівництва та городництва;
8) здійснювати інші роботи, що можуть негативно впливати чи впливають на водність річки і якість води в ній.
Водокористувачі та землекористувачі, землі яких знаходяться в басейні річок, забезпечують здійснення комплексних заходів щодо збереження водності річок та охорони їх від забруднення і засмічення.
Відповідальність про самовільний гідронамив передбачена в Кодексі України про адміністративні правопорушення, а сам в ст.53
Б) що стосується дій організації «Краєвид» з приводу вирубки насаджень, то ці дії є не правомірними, оскільки відповідно до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року N 105:
Розділ 7. Охорона зелених насаджень
7.1. Охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів і підприємств та своєчасно видалені. У разі несвоєчасного видалення насаджень в охоронних зонах, коли дерева біля кореневої шийки досягли діаметра 5 см і більше, їх відновна вартість стягується в установленому порядку.
7.2. Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок їх власників або орендарів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.
7.3. Генеральний план розвитку населених пунктів України розробляється і реалізується з урахуванням вимог захисту зелених насаджень.
7.4. Містобудівна діяльність у населених пунктах проводиться з дотриманням вимог охорони зелених насаджень.
7.5. Господарська та інша діяльність проводиться з урахуванням коштів, необхідних для охорони, утримання та відновлення зелених насаджень і міських лісів. Кошти передбачають: місцеві органи самоврядування на утримання об'єктів зеленого господарства комунальної форми власності, підприємства, організації, установи на утримання зелених насаджень на територіях, які їм належать на правах власності, довгострокової оренди, власники чи користувачі земельних ділянок, на яких розташовані зелені насадження.
7.6. Під час проведення будь-яких робіт на земельній ділянці, на якій залишились зелені насадження, забудовник:
огороджує дерева на території будівництва;
у процесі виконання робіт щодо будівництва доріг, тротуарів, асфальтування дворів тощо залишає місця (лунки) для посадки дерев, а також утворює лунки довкола наявних дерев;
копає канави глибше 1 м для прокладання підземних інженерних мереж і фундаментів на віддалі не менше 2 м від дерева та 1,5 м від чагарника;
не допускає засипання ґрунтом чагарників та стовбури дерев;
зберігає верхній родючий шар ґрунту на всій території забудови, організовує його зняття, складування та залишає для подальшого використання чи передачі спеціалізованому підприємству, визначеному місцевим органом влади для використання під час створення зелених насаджень;
не допускає складування будівельних матеріалів, стоянки машин і механізмів на відстані не менше 2,5 м від дерева і 1,5 м від чагарника.
ВИСНОВОК:
Таким чином, дії громадської організації «Подільські краєвиди» є неправомірними, за них передбачена адміністративна відповідальність.
Що стосується дій Державної екологічної інспекції, то вони вчинили правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства. Але виникають сумніви щодо коректності формулювання припису.
Прокурор не має відміняти даний припис. (Хоча неправильна форма може стати підставою для його скасування ).