У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Рівень перспективності розвитку галузі СРП1 оцінюється на основі наступних основних показників та характ

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2015-07-10

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 5.4.2025

ПРАКТИЧНе заняття № 3

ВИЗНАЧЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМІКИ ТА РЕГІОНІВ КРАЇНИ

група_________Прізвище_ ім’я _______________________Дата__________

Необхідною складовою будь-якого об’єкта інвестування є оцінка і прогнозування підприємницької привабливості галузей економіки країни з позицій ефективності вкладення капіталу.

Оцінка підприємницької привабливості окремих галузей економіки здійснюється на основі розрахунків середніх рангових показників (СРП) за наступними основними елементами.

1. Рівень перспективності розвитку галузі (СРП1) оцінюється на основі наступних основних показників та характеристик:

  •  важливість галузі в економіці країни. Кількісна оцінка цього показника включає в себе питому вагу продукції галузі у валовому внутрішньому продукті (ВВП) країни з урахуванням здійснення структурної перебудови економіки;
  •  стійкість галузі до економічного падіння. Рівень цієї стійкості визначається на основі аналізу співвідношення динаміки обсягу галузевого виробництва продукції і динаміки ВВП країни;
  •  забезпеченість розвитку галузі власними фінансовими ресурсами. Для такої оцінки використовують показник питомої ваги капітальних вкладень, які здійснюються за рахунок власних фінансових ресурсів підприємств галузі;
  •  рівень державної підтримки розвитку галузі. Цей показник вимагає оцінки рангової значимості галузі за трьома критеріями: обсягом державних капітальних вкладень в галузь; обсягом пільгового державного кредитування підприємств галузі; системою податкових пільг, пов’язаних з діяльністю підприємств галузі;

2. Рівень середньогалузевої рентабельності діяльності підприємств галузі (СРП2) здійснюється на основі наступних коефіцієнтів:

  •  коефіцієнт рентабельності активів. Він дозволяє оцінювати рівень генерації прибутків активами підприємств з урахуванням галузевої специфіки їх діяльності;
  •  коефіцієнт рентабельності власного капіталу. Він є пріоритетним в системі показників даної групи, оскільки дозволяє оцінювати середньогалузеву норму прибутковості інвестицій;
  •  коефіцієнт рентабельності реалізації продукції. Цей показник дає уяву про норму галузевого прибутку у складі середніх цін на її продукцію;
  •  коефіцієнт рентабельності поточних витрат. Використання цього показника дає уяву про потенційні можливості формування діапазону цін на продукцію з позицій наявного рівня витрат на її виробництво та реалізацію.

3. Рівень галузевих підприємницьких ризиків (СРП3) оцінюється на основі наступних показників:

  •  коефіцієнт варіації (відносні зміни) середньогалузевого показника рентабельності власного капіталу за роками. При розрахунку вважати незмінними витрати та власний капітал в поточному та прогнозному роках;
  •  рівень конкуренції в галузі. Кількісно цей показник характеризує число підприємств, які функціонують в даній галузі (в порівнянні з іншими галузями), а також число підприємств, які є монополістами на ринку (за критерієм питомої ваги реалізації продукції);
  •  рівень інфляційної стійкості цін на продукцію галузі. Таку оцінку можна отримати шляхом співвідношення показників динаміки рівня цін на продукцію галузі з динамікою індексу оптових цін в цілому по країні або індексу інфляції;
  •  рівень соціальної напруги в галузі. Таку оцінку можна проводити шляхом порівняння середнього показника заробітної плати працівників галузі з реальним рівнем прожиткового мінімуму в країні.

На основі оцінки трьох перерахованих елементів (синтетичних оціночних характеристик) та їх рангової важливості в загальній характеристиці підприємницької привабливості розраховуються інтегральні показники рівня підприємницької привабливості галузей економіки.

  •  На першому етапі розрахунків розраховується рангова значимість галузей по кожному елементу їх оцінки. В процесі такої оцінки всі аналітичні показники, які використовуються для характеристики окремих елементів підприємницької привабливості галузей, розглядуються як рівнозначні (при необхідності значимість кожного із аналітичних показників може бути диференційована на основі експертної оцінки). Рангова значимість галузі по кожному елементу оцінки визначається як середня рангова її значимість за всіма використовуваними в даний момент показниками.

На другому етапі розрахунків на основі рангової значимості галузі за кожним елементом розраховується інтегральний ранговий показник оцінки їх підприємницької привабливості.

Враховуючи, що окремі елементи оцінки грають різну роль у прийнятті інвестиційних рішень, їх значимість диференціюється експертним шляхом. В процесі проведення оцінки підприємницької привабливості окремих галузей економіки експертним шляхом (на основі опитування інвестиційних менеджерів декількох інвестиційних компаній) встановлена наступна значимість окремих елементів при розрахунку інтегрального рангового показника:

  •  рівень перспективності розвитку галузі – 20%;
  •  рівень середньогалузевої рентабельності діяльності підприємств галузі – 65%;
  •  рівень галузевих інвестиційних ризиків – 15%.

Розрахунок інтегрального рангового показника оцінки підприємницької привабливості галузей економіки здійснюється за формулою (3.1.):

,  (3.1.)

де ІРПо – інтегральний ранговий показник підприємницької привабливості галузі економіки;

СРПі – середній ранговий показник елемента оцінки галузі;

ЗЕГі – значимість відповідного елемента в загальній оцінці галузі, виражена десятковим дробом.

Вихідні дані для розрахунку наведені в табл. 3.1.


3.2. Визначення підприємницької привабливості регіонів країни.

Оцінка підприємницької  привабливості регіонів країни здійснюється за наступними основними елементами

1. Рівень загальноекономічного розвитку регіону базується на основі наступних аналітичних показників:

  •  питома вага валової продукції регіону в ВВП та національному доході країни;
  •  обсяги  валової продукції в регіоні в розрахунку на душу населення;
  •  середній рівень доходів населення;
  •  середньорічний обсяг капітальних вкладень в регіоні за ряд попередніх років та інші.

2. Рівень розвитку інвестиційної інфраструктури в регіоні. Для характеристики цього елементу використовуються наступні основні показники:

  •  кількість підрядних будівельних підприємств в регіоні;
  •  обсяги місцевого виробництва основних будівельних матеріалів;
  •  обсяг виробництва енергетичних ресурсів в регіоні (в перерахунку на електроенергію);
  •  густина залізничних шляхів сполучення та автомобільних доріг з твердим покриттям в розрахунку на 100 кв. км. території;
  •  наявність фондових та товарних бірж в регіоні;
  •  кількість брокерських контор, які здійснюють операції на ринку цінних паперів (ЦП) та інші.

3. Демографічна характеристика регіону оцінюється на основі наступних основних показників:

  •  питома вага населення регіону в загальній чисельності жителів країни;
  •  співвідношення міських і сільських жителів регіону;
  •  питома вага працюючого населення (зайнятого на підприємствах і організаціях всіх форм власності, і тих, хто здійснює індивідуальну трудову діяльність);
  •  рівень кваліфікації працездатного населення;


4. Рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури регіону може бути оцінений на основі наступних показників:

  •  питома вага підприємств недержавної форми власності в загальній кількості підприємств регіону;
  •  чисельність спільних підприємств з іноземними партнерами в регіоні;
  •  чисельність банківських установ в регіоні;
  •  чисельність страхових компаній на території регіону.

5. Ступінь безпеки підприємницької діяльності в регіоні оцінюється на основі таких показників:

  •  рівень економічних злочинів в розрахунку на 100 тис. жителів регіону;
  •  питома вага незавершених будівництвом об’єктів у загальній кількості розпочатих будов за останні три роки;
  •  питома вага підприємств з шкідливими викидами, які перевищують граничнодопустимі норми, в загальній кількості підприємств регіону;
  •  середній радіаційний фон у містах регіону та ін.

Методика і послідовність розрахунку інтегрального показника оцінки підприємницької привабливості регіону аналогічні раніше розглянутим при оцінці підприємницької привабливості галузей економіки. В процесі інтегральної оцінки може бути використана наступна значимість окремих елементів, встановлена експертним шляхом:

  •  рівень загальноекономічного розвитку регіону – 35%;
  •  рівень розвитку інвестиційної інфраструктури в регіоні – 15%;
  •  демографічна характеристика регіону   – 15%;
  •  рівень розвитку ринкових відносин та комерційної інфраструктури в регіоні – 25%;
  •  ступінь безпеки підприємницької діяльності в регіоні –10%.


Розрахунок інтегрального рангового показника оцінки підприємницької привабливості регіонів країни здійснюється за формулою (3.2.):

,  (3.2.)

де РІПр – інтегральний ранговий показник підприємницької привабливості регіону країни;

СРПі – середній ранговий показник по розглядуваному елементу оцінки регіону;

ЗЕРі – значимість відповідного елемента в загальній оцінці регіону, виражена    десятковим дробом.

За результатами розрахунку інтегрального рангового показника оцінюється рівень підприємницької привабливості окремих регіонів країни. В процесі такої оцінки встановлюються:

  •  регіони пріоритетного рівня підприємницької привабливості;
  •  регіони з високим рівнем підприємницької  привабливості;
  •  регіони з середнім рівнем підприємницької  привабливості;
  •  регіони з низьким рівнем підприємницької  привабливості.

Показники, покладені в основу оцінки підприємницької  привабливості регіонів, носять переважно стабільний характер, тому періодичність такої оцінки може складати 3-4 роки.

  Вихідні дані для розрахунку наведені в табл. 3.2.


Таблиця 3.1.

 Вихідні дані*

№ п/п

Назва показника

Значення показника для галузей (підгалузей)

Для держави вцілому

Будівельної

Водогос-подарської

Енерге-тичної

Вугільної

Автотранс-портної

Приладобудування

Легкої про-мисловості

Харчової про-мисловості

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

1.

Поточна валова продукція

250+3,5N

100+2N

300+4N

450+3N

100+1,5N

350+1,5N

130+5N

200+1,2N

кол. 1-10

Перспективна валова продукція

275+3N

120+2,3N

260+5N

490+4N

80+1,7N

360+2N

200+4,5N

200+1,9N

кол. 1-10

2.

Обсяги капіталовкладень

56+1,2N

30+0,5N

96+0,4N

12+1,7N

40+0,9N

90+0,7N

45+0,8N

30+0,2N

кол. 1-10

3.

Капіталовкладення власних ресурсів підприємств галузі

40+N

15+0,6N

56+0,5N

7+1,2N

36+0,9N

35+0,8N

40+0,6N

14+1,5N

Х

4.

Державні капіталовкладення в галузь

(c.2-c.3)0,2

(c.2-c.3)0,9

(c.2-c.3)0,8

(c.2-c.3)0,85

(c.2-c.3)0,1

(c.2-c.3)0,5

(c.2-c.3)0,3

(c.2-c.3)0,7

Х

5.

Сума державних пільгових кредитів

10+0,1N

60-0,2N

136+1,5N

120-0,4N

12-0,1N

26+0,15N

16-0,1N

56+0,7N

X

6.

Інтегральний показник, який характеризує відсоток податкових пільг для підприємств галузі, %

4+0,15N

18-0,1N

3+0,05N

12+0,2N

5-0,04N

3+0,08N

4-0,03N

6+0,1N

Х

7.

Сумарна вартість активів галузі

450+2N

567-2N

256+N

238+3N

134+3,5N

754-1,8N

120+N

100+1,9N

Х

8.

Витрати, пов’язані з виробництвом та реалізацією продукції

294+3,2N

81+2,2N

258+3,5N

400+3,2N

85+1,3N

320+1,4N

96+4,9N

130+1,4N

Х

9.

Вартість власного капіталу підприємств галузі

0,8*c.7

0,9*c.7

0,75*c.7

0,65*c.7

0,67*c.7

0.78*c.7

0,49*c.7

0,87*c.7

Х

10.

Кількість підприємств, шт

200+3N

80+2N

40+N

60+N

590-N

15+N

450-2N

38+N

X

11.

Кількість підприємств-монополістів, шт

4

68

35

18

3

5

1

2

X

12.

Зміна цін на продукцію (для галузі) та індекс інфляції (для країни)

1+0,002N

1+0,001N

1+0,003N

1,1+0,002N

1+0,005N

1,05+0,001N

1,08+0,002N

1,009+0,006*N

1,007+0,005N

13.

Середня заробітна плата (для галузі) та реальний прожит-ковий мінімум (для країни), грн

200+N

197+1,2N

429-0,5N

389+1,5N

351-0,5N

217+1,4N

250+0,7N

300-0,3N

200+0,5N

* – розмірність вартісних показників в “млн.грн.”.

Nномер варіанту.


Таблиця 3.2.

Вихідні дані*

№ з/п

Назва показника

Для регіонів

Для держави в цілому

Рівненська

Донецька

Київська

Луганська

Чернівецька

Одеська

Херсонська

Волинська

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

1.

Валова продукція

250+3,5N

1100+2N

300+4N

450+3N

100+1,5N

350+1,5N

130+5N

200+1,2N

кол. 3-10

2.

Чисельність міських жителів, тис. чол.

1561+20N

3004+57N

2967+39N

1129+17N

1400+90N

1908+27N

1455+28N

1300+42N

кол. 3-10

3.

Чисельність сільського населення , тис. чол.

121+0,5N

245+1,2N

542+1,8N

214+0,7N

111+0,2N

214+0,5N

258+0,3N

451+1,6N

Х

4.

Середній рівень доходів населення в регіоні, грн.

240+N

415+0,6N

556+0,5N

347+1,2N

236+0,9N

135+0,8N

140+0,6N

114+1,5N

Х

5.

Капіталовкладення в 1998 році

41+21N

50+20N

200+N

500-10N

360+10N

70+15N

600-25N

150+16N

Х

6.

Капіталовкладення в 1999 році

20+31N

60+30N

136+1,5N

120+40N

412+11N

26+20N

516-20N

156+17N

Х

7.

Капіталовкладення в 2000 році

40+15N

18+51N

203+0,8N

162+32N

455+9N

34+18N

400+12N

116+11N

Х

8.

Кількість підрядних будівельних підприємств, шт.

50+2N

167-2N

256+N

28+N

134+N

75-1,8N

120+N

10+1,9N

Х

9.

Обсяги місцевого виробництва основних будівельних матеріалів

94+3,2N

81+2,2N

58+3,5N

40+3,2N

85+1,ЗN

32+1,4N

96+4,9N

13+1,4N

Х

10.

Обсяг виробництва енергетичних ресурсів в регіоні, тис. МВт год.

154+0,1N

214+0,4N

225+0,3N

521+0,3N

321+0,7N

122+0,9N

145+0,1N

124+0,4N

Х

11.

Густина залізничних шляхів сполучення та автомобільних доріг, км/100км2

0,3+0,5N

8-0,2N

0,40+0,1N

0,6+0,3N

0,5+0,7N

1.5+N

0,3+0,2N

0,8+0,1N

Х

12.

Кількість фондових та товарних бірж в регіоні, шт.

4

6

3

8

3

5

1

2

Х

13.

Кількість брокерських контор, шт.

8

12

17

12

6

10

6

8

Х

14.

Кількість працездатного населення, тис. чол.

1254+12N

2011+42N

1956+29N

1003+12N

1210+78N

1547+19N

1547+19N

1025+12N

Х

15.

Кількість працездатного населення з вищою освітою, тис. чол.

60+N

121+40N

471+25N

352+21N

547+18N

254+35N

325+16N

216+35N

X

16.

Кількість підприємств, шт.

2654

7541

82І4

2541

4758

3215

1124

2541

X

17.

Кількість державних підприємств, шт.

0,12*Р.16

0,20*Р.16

0,1*P.16

0,15*Р.16

0,13*Р.16

0.09*Р.16

1,7*P.16

2,1*P.16

X

18.

Кількість спільних підприємств, шт.

57

321

547

124

49

74

111

245

X

19.

Кількість банківських установ, шт.

15+N

45-N

86-2N

6+N

12

14+N

39

30-N

X

20.

Кількість страхових компаній, шт.

9

12+N

36

34-N

6

17

18+N

7

X

21.

Кількість економічних злочинів, шт.

1241+0,3N

4251+1,1N

6521+2,6N

2547+2,7N

3654+3,2N

2154+1,3N

1254+3,4N

2569+2,7N

X

22.

Кількість розпочатих будівництв промислових об'єктів за останні 3 роки, шт.

70

211

45

63

54

49

35

49

X

23.

Кількість об'єктів незавершеного будівництва, шт.

20+N

35+2N

27+6N

54+2N

36+4N

69+N

47+2N

45+2N

X

24.

Кількість підприємств із шкідливими викидами, шт.

12+7N

26+10N

16+2N

35+4N

10+N

12

16

18

X

* - розмірність вартісних показників в “млн. грн.”


PAGE  8




1. Доклад- Игорь Стравинский
2. Особенности методики проведения аудиторской проверки себестоимости на предприятиях оптовой торговли
3. Общаться с ребенком1
4. Стаття 119. Вбивство через необережність 1
5. МАТИ РОССИЙСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ имени К1
6. УФИМСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ НЕФТЯНОЙ ТЕХНИЧЕСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ Кафедра По
7. РЕФЕРАТ Здоровый образ жизни и его составляющие Выполнила- Студентка ИФиЖ 3 курс Группа 27
8. Открытия зимнего спортивного сезона среди юношей и девушек 19961997 гг
9. Задание 1 По какому принципу образованы ряды а палеолит мезолит неолит
10. Методы и измерители производительности труда