Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
20
УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ЗВ'ЯЗКУ ім. О.С. ПОПОВА
ГАБШЕ ХУССЕЙН АЛІ
(Ліван)
УДК 621. 397.97 ; 621. 376.25
ДОСЛІДЖЕННЯ І РОЗРОБЛЕННЯ
СУМІСНОЇ СИСТЕМИ
ОДНОСМУГОВОГО РАДІОМОВЛЕННЯ
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук
Одеса - 1999
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Українській державній академії зв'язку (УДАЗ) ім. О. С. Попова Державного комітету зв'язку та інформатизації України.
Науковий керівник - кандидат технічних наук, професор, Виходець Анатолій Васильович, УДАЗ ім. О.С. Попова, начальник відділу УНДІРТ
Офіційні опоненти:
доктор технічних наук, професор Власенко Віктор Олексійович,
Одеський державний політехнічний університет, завідуючий кафедрою
кандидат технічних наук, професор Уваров Ростислав Васильович,
Київський інститут зв'язку УДАЗ ім. О.С. Попова, завідуючий кафедрою
Ведуче підприємство - Національний технічний університет України (КПІ),
Міністерство освіти України, м. Київ
Захист відбудеться “”червня 1999 р. о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.41. 816.01 Української державної академії зв'язку ім. О. С. Попова за адресою: 270021, Одеса, вул. Кузнечна, 1.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Української державної академії зв'язку ім. О.С. Попова (270021, Одеса, вул. Кузнечна, 1).
Автореферат розіслано “”травня 1999 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Іваницький А.М.
Актуальність теми і стан питання.
У КХ діапазоні відповідно до рекомендації № 563 МККР розбіг між несівними радіоканалів прийнято рівним 5 кГц. У частотному діапазоні до 27 МГц є більш 500 таких радіоканалів. Швидке зростання засобів радіомовлення останнім часом призвело до перевантаження частотного мовного діапазону. У зв'язку з високою щільністю випромінювання у КХ мовних діапазонах спостерігається збільшення рівня взаємних завад між радіостанціями і, як слідство цього, зменшення зони обслуговування передавача. При необхідності її збільшення необхідно підвищувати потужність передавача або збільшувати кількість передавачів, а це призводить до нового росту взаємних перешкод. Виділена для радіомовлення частина КХ діапазону може бути використана більш ефективно, якщо здійснити перехід на односмугове мовлення. У цьому випадку поліпшиться використання частотного спектра й у СХ діапазоні.
Незважаючи на те що рішення про введення односмугового мовлення (ОСМ) у КХ діапазоні було прийнято Міжнародною Спілкою Електрозв'язку у 1984 р., до цього часу рішення не реалізовано. Більш того, у переліку питань, висунутих МСЕ-Р для дослідження, до цього часу постає питання про радіомовлення з одною боковою смугою (ОБС) (ITU-R Question N 61-1/10). При цьому термін закінчення дослідження продовжено до 1999 р. Такий тривалий термін дослідження пояснюється окремими труднощами впровадження радіомовлення з ОБС (випромінювання типу JЗЕ).
Не останню роль грає і чинник приймальних пристроїв. У населення є велика кількість дешевих приймачів із КХ діапазоном і немає впевненості, що придбатимуться нові більш дорогі приймачі із синхронним детектором.
Тим часом реалізація радіомовлення з ОБС і пригніченої на 6 дБ несівної (ОБС (-6 дБ)) (випромінювання типу R3Е (-6 дБ) може вирішити питання про більш ефективне використання частотного спектра. У цьому випадку немає потреби в заміні АМ приймачів.
Питаннями розробки сумісної системи радіомовлення з ОБС (сумісне односмугове мовлення - СОСМ) займалося багато дослідників: С.І. Тетельбаум (1939 р.), О. Віллард (1948 р.), Є.М. Верещагін (1955 р.), L. Kahn (1958 р.), С.А Чекчеєв (1994 р.).
До недоліків цих розробок слід віднести чутливість радіосигналів до частотно-фазових спотворень, що виникають внаслідок багатопроменевості поширення радіохвиль при КХ радіомовленні. Фазо-частотні спотворення викликають появу сигналів у пригніченій смузі, тобто до появи позасмугових випромінювань.
Внаслідок цього ці СОСМ не знайшли застосування у радіомовленні.
Єдина система односмугового мовлення, у якої при частотно-фазових спотвореннях не відбувається розширення спектра радіосигналу - це система радіомовлення з ОБС, і, як проміжний варіант, - система ОБС радіомовлення з частково пригніченою несівною, що може бути віднесено до СОСМ.
Незважаючи на те що ця система проходила експлуатаційні іспити і здійснювалися дослідні мовні передачі Шведського радіо, цілий ряд питань потребує додаткового дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У планах і темах науково-дослідних робіт Українського науково-дослідного інституту радіо і телебачення.
Мета роботи і задачі дослідження. Метою роботи є проведення ряду досліджень, спрямованих на удосконалювання системи радіомовлення з ОБС.
Для досягнення поставленої мети в дисертації вирішуються наукові задачі:
Наукова новизна роботи. У дисертаційній роботі отримані такі наукові результати.
Практичне значення отриманих результатів.
Основні теоретичні висновки і практичні результати дисертаційної роботи використані в НДР, проведеної в Українському науково-дослідному інституті радіо і телебачення “Розробка систем проводового мовлення з використанням нових методів”, а також знайшли відбиток у курсі “Телерадіомовлення”, що читається для студентів 4-го курсу факультету РЗ, РМ та ТБ УДАЗ ім. О.С. Попова.
Апробація роботи. Основні теоретичні і практичні результати дисертаційної роботи розглянуті на III Міжнародної конференції по електрозв'язку, телевізійному і звуковому мовленню, а також обговорювалися на наукових конференціях УДАЗ ім. О. С. Попова і наукових семінарах кафедр радіотехнічних пристроїв та телебачення і радіомовлення.
Публікації. З теми дисертаційної роботи опубліковано чотири наукові роботи.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з вступу, восьми розділів, висновків і списку літератури. Робота містить 138 сторінки тексту, 26 рисунків, 3 сторінки бібліографії (50 найменувань).
У вступі обгрунтовується актуальність розв'язання проблем, аналізується стан радіомовлення з ОБС, сформульовано мету роботи і задачі дослідження.
У першому розділі проведено порівняльну оцінку методів організації сумісної системи радіомовлення з односмуговими спектрами. Аналізуються методи, запропоновані С.І. Тетельбаумом, Чжан Цунь-Чжином, О. Віллардом, Л.Р. Каном, Е.М. Верещагіним, С.А. Чекчеєвым.
Відзначаються основні недоліки цих методів - чутливість до фазових спотворень. Тому вони також не можуть бути використані при КХ мовленні і СХ мовленні у нічний час.
У другому розділі проведено аналіз нелінійних спотворень, що виникають на виході приймача з лінійним детектором при прийомі сумісного радіосигналу з ОБС і пригніченої на 6 дБ несівної (випромінювання R3Е). При модуляції одним тональним сигналом з круговою частотою на виході передавача одержимо
(1)
де - огинаюча радіосигналу.
Вираз U(t) нелінійний, тому на виході лінійного детектора крім складової з частотою з'являться гармоніки.
Розкладаючи цю функцію в ряд Фур'є, одержимо
(2)
Для коефіцієнтів ряду Фур'є були отримані такі розрахункові формули
, ; (3)
; (4)
де . (5)
У цих виразах Е() і F() - повні еліптичні інтеграли від аргументу .
Результати розрахунку для m=0,9: U=0,6; U=0,12; U=0,05; Кг2=20 %; Кг3=9 %; Кг=23 %.
Модуляція одним тоном, хоча і корисна для аналізу, є окремим випадком. Найчастіше модулюючий сигнал можна уявити як суму кількох простих коливань. Розглянемо випадок модуляції двома тонами і 5. При цьому вираз для огинаючої буде мати вид
, (6)
Огинаюча U(t) також спотворена.
Скористатися для розкладання в ряд Фур'є функції U(t) методом, наведеним вище, не можна через труднощі розкладання еліптичних інтегралів у ряди. Зазначені труднощі можна обійти, якщо функцію на відрізку її існування апроксимувати поліномом 6-го ступеня.
Рис. 1 - Залежність оцінок експертів від рівня пригнічення несівної для мовних сигналів
Після перетворення
(7)
де при 0m0,5 -0,5x(t)0,83.
Функцію на інтервалі -0,5x(t)0,83 апроксимують функцією виду =1+qx+qx+qx+qx+qx+qx. (8)
Після розв’язання системи рівнянь визначено коефіцієнти qq і обчислено амплітуди гармонік
. (9)
Отримано розрахункові формули при m=0,45. Коефіцієнт другої гармоніки Кг2=9,8%, коефіцієнт третьої - Кг3=3,5%; Кг=17,5%.
Значення коефіцієнтів гармонік 23 % (m=0,9) і 17,5 % (m=0,45) значно більше тих, що рекомендують для радіомовлення.
Особливістю тригонометричних рядів, отриманих при розкладанні функцій U(t) і U(t), є перевага другої гармоніки. З огляду на те, що друга гармоніка є консонівною, варто очікувати менш негативний її вплив на слух.
У третьому розділі проведено суб'єктивно-статистичні експертизи по оцінці якості звуковідтворення при прийомі радіосигналів з ОБС з різним ступенем пригнічення несівної і впливу на якість звуковідтворення нелінійних спотворень.
Рис. 2 - Залежність оцінок експертів від рівня пригнічення несівної для музичних сигналів: а) чоловічий спів; б) естрадна і фортепіанна музика
З метою проведення таких експертиз було розроблено модель радіоканалу з АМ і ОБС передавачами. У якості модулюючих сигналів використовувалися фрагменти різних жанрів: чоловіча і жіноча мова, естрадна і класична оркестрова музика, чоловічий і жіночий спів (соло). Використовувалася п’ятибальна шкала оцінок погіршення якості: 5 - непомітно; 4 - помітно, але не заважає, 3 - помітно і заважає, 2 - заважає, 1 - сильно заважає.
При прослуховуванні експертами (n=32) кожного з фрагментів дискретно змінювався рівень несівної. Результати досліджень наведено на рис. 1 - 2.
Очевидно, що для усіх видів модулюючих сигналів, передача з поооригніченю на 6 дБ несівною в радіосигналі з ОБС відповідає якості звуковідтворення оцінюваному не менше 3,5 бала. Це відповідає Рекомендації МСЕ-Р для мономовлення в діапазоні КХ і СХ. При передачі мовних сигналів якість звуковідтворення наближається до оцінки “добре”.
Дослідження показали, що для цього виду передач можна здійснювати пригнічення несівної і на 9 дБ, але поліпшивши при цьому енергетичні показники передавача.
Додатково були проведені суб'єктивно-статистичні експертизи з порівняння якості звуковідтворення при прийомі АМ радіосигналів і радіосигналів з ОБС.
Дані статистичних перевірок за критерієм знаків повних і усічених вибірок дають повну підставу прийняти гіпотезу про практично однакову якість прийому радіосигналів з АМ (Кг<3 %) і з ОБС (Кг20 - 23 %).
Для з'ясовування причин того, що якість звуковідтворення мовних сигналів при настільки різних значеннях коефіцієнта гармонік практично одинакова, було проведено спеціальні суб'єктивно-статистичні експертизи.
Мовні сигнали оброблювалися у блоці нелінійності, де здійснювалося симетричне або несиметричне обмеження мовних сигналів, і після цього прослуховувались за допомогою акустичної системи. Ці самі сигнали подавалися на вхід ОБС передавача. Радіосигнали приймалися приймачем і прослуховувалися за допомогою тієї самої акустичної системи.
Змінюючи ступінь внесених нелінійних спотворень, слухач домагався суб'єктивно однакової якості звуковідтворення аудіосигналів, які пройшли нелінійну обробку, і сигналів, виділених на виході приймача, що приймав радіосигнали з ОБС. Показано, що суб'єктивно однакова якість звуковідтворення спостерігалася при прослуховуванні фрагментів передач при значенні коефіцієнтів гармонік: Кг4 % (Кг33,5 %; Кг52,5 %; Кг2= Кг4=0 % - симетричне обмеження), Кг11 - 13 % (Кг210 - 11 %; Кг36,5 % - несиметричне обмеження), Кг20 - 23 % (Кг2 18 - 20 %; Кг3=7 - 9 % - радіосигнал з ОБС (-6 дБ)).
Звідси випливає, що великі значення Кг, які одержуються при радіомовленні з ОБС і несівною, пригніченою на 6 дБ, неадекватні нелінійним спотворенням, що утворюються при передачі сигналів звука. У першу чергу це пояснюється тим, що в структурі ряду Фур'є, який являє собою огинаючу сигналу в режимі RЗЕ превалює 2-а гармоніка.
Помітність парних гармонік менша, ніж непарних, що пояснюється особливостями слуху: друга гармоніка з першою основною, складає октаву. Октава ж є складовою акорду, благозвучного звуку. Крім того, друга, парна, гармоніка маскує третю, непарну. При наявності у спектрі другої гармоніки великої амплітуди заважаюча дія третьої позначається у значно меншій мірі.
У четвертому розділі виконано суб'єктивно-статистичні дослідження переваги настроювання приймача слухачами при радіомовному прийомі.
Було розроблено модель радіоканалу, що дозволяє змінювати положення несівної частоти радіосигналу у смузі пропускання фільтра підсилювача проміжної частоти приймача. Смуга пропускання ППЧ на рівні - 6 дБ складала 6 кГц. На рис. 3 і 4 наведено гістограми розподілу кількості настроювань при прослуховуванні відповідно мовних і музичних сигналів при звичайній АМ.
Рис. 3 - Гістограма розподілу настроювань приймача при прослуховуванні мовних сигналів
Отримані результати дозволяють вважати, що в умовах задовільного прийому радіосигналів із AM (А>26) настроювання приймача не є резонансним.
Зсув значення несівної за проміжною частотою при вузькій смузі пропускання приймача складає в середньому ±2 кГц.
Це означає, що слухач практично здійснює радіомовний прийом при частково або цілком пригніченою однією з окових смуг, тобто формує в приймачі радіосигнал з ОБС і пригніченою несівною.
Рис. 4 - Гістограма розподілу настроювань приймача при прослуховуванні музичних сигналів
У п'ятому розділі наведено результати суб'єктивно-статистичних експертиз з визначення оптимального оброблення модулюючого сигналу у системі ОСМ.
Модулюючі сигнали мовної передачі, фрагменти різних жанрів (див. розд. 3), піддавалися обробці у блоках частотних коректорів і компресора. Потім ці сигнали подавалися на вхід ОБС передавача. Прослуховування здійснювалося за допомогою АМ приймача. Отримані усереднені оцінки якості звуковідтворення різного звукового матеріалу, виставлені експертами при різноманітних характеристиках пристроїв оброблення сигналів, призначені в основу рекомендації по обробці модулюючих сигналів.
У шостому розділі розглядаються захисні відношення по радіочастоті у мережі, в якій працюють передавачі з ОБС (-6 дБ). Для визначення захисних відношень на радіочастоті а, дБ використовувалась модель радіоканала, що включає АМ передавач і два ОБС передавачі (несівна пригнічена на 6 дБ) (див. розд. 3). Для модуляції використовувалися фонограми різних жанрів. Прослуховування здійснювалося за допомогою АМ приймача. У проведенні суб'єктивно-статистичних експертиз брала участь група експертів, попередньо ознайомлена з можливими видами спотворень. Користуючись каліброваним атенюатором, кожний експерт регулював напругу на виході заважаючого передавача, установлюючи його значення на порозі помітності заважаючого сигналу.
Захисне відношення по радіочастоті обчислюється за формулою
а=20lg (Uкор/Uзав), дБ, (10)
де Uкор і Uзав - напруги на антенному вході приймача, утворені відповідно корисним і заважаючим передавачем.
Розглядалися різні випадки роботи передавачів при неузгодженості несівних частот + 1 - 2 Гц.
Отримано такі результати.
Таблиця 1
|
№ |
Програми |
Чоловічий спів |
Жіночий спів |
Естрадна музика |
Чоловіча мова |
Жіноча мова |
|
1 |
, дБ |
16,9 |
,4 |
,6 |
,2 |
,2 |
|
2 |
, дБ |
28,3 |
,7 |
.5 |
,15 |
|
|
3 |
, дБ |
-5,8 |
-6,4 |
-5,0 |
-7,0 |
-7,6 |
Результати проведених експертиз показують, що помітність заважаючих сигналів, у випадку роботи передавача в суміщеному каналі найбільша при передачі мовних сигналів. Це можна пояснити їх малим маскуючим ефектом.
Рекомендованим значенням захисного відношення при роботі ОБС передавачів у суміщеному частотному каналі і неузгодженості несівних частот 1 - 2 Гц можна вважати 35 дБ. При більшій неузгодженості норма захисного відношення по радіочастоті повинна збільшитися у відповідності з існуючими рекомендаціями. При роботі в суміжному частотному каналі нормою захисного відношення можна вважати 31 дБ.
При рознесенні несівних частот на 10 кГц можна відзначити значне зниження захисних відношень. Заважаючі сигнали дуже слабко позначаються на сприйнятті сигналів звука.
У розділі 7 розглядається стереофонічна система з двома незалежними смугами АМ.
Показано, що надмірність спектра в системі з АМ, при якій обидві бокові смуги несуть інформацію про той самий сигнал, дозволяє організувати систему стереофонічного радіомовлення. У цьому випадку в одній боковій смузі можна передати сигнал стереопари A(t), а в другій - B(t). Якщо ці сигнали тональні, то радіосигнал може бути подано у виді
. (11)
Представивши цей вираз у виді АМ-ФМ коливання, одержимо вираз для огинаючої, що виділяється на виході лінійного детектора АМ монофонічного приймача
. (12)
Вираз для огинаючеї нелінійний. При розкладанні цього виразу в ряд Фур'є використовувався метод, викладений у розділі 2. Чисельний розрахунок при В=5А та m=0,45 дає Кг=18,13 %. Для зниження Кг було розроблено схему корекції нелінійних спотворень.
Неспотворений прийом односмугового радіосигналу може бути забезпечений за допомогою додаткової фазової модуляції (t). Вираз для що огинаючої ОБС сигналу буде мати вид
. (13)
Показано, що спотворення будуть малі при
, (14)
Звідси випливає, що модулюючий сигнал необхідно скласти з його другою гармонікою. Така корекція може бути реалізована як для передачі монофонічних сигналів (система з ОБС), так і стереофонічних.
Наведено розрахунок нелінійних спотворень для огинаючої
. (15)
де m - ваговий коефіцієнт функції корекції.
При m=0,7 і m=0,1 значення Кг=3 %; при m=0 Кг=13 %.
Запропоновано пристрій для одержання 2-ої гармоніки мовного сигналу.
У розділі 8 розглянуто причини появи спотворень прийому при роботі в синхронній мережі передавачів з ОБС.
При роботі “n”передавачів у синхронній мережі вираз для огинаючої АМ-ФМ коливання буде мати вид
(16)
де при гармонійному модулюючому сигналі з частотою
M(t)=1+mcos t, S(t)=msin t,
M(t-t)=1+mcos (t-t), S(t-t)=msin (t-t), t=(r-r)/c, …, tn=(rn-r)/c –різниця часу пробігу електромагнітної хвилі до місця прийому, що знаходиться на відстані r від передавача П і rn - від “n”-го передавача, - захисні відношення по радіочастоті.
Через складність аналізу загального виразу аналізувався вираз R(t) при роботі двох передавачів. У цьому випадку
(17)
де Т=t+, - різниця часу пробігу модулюючих сигналів від джерела до передавачів П1 і П2 (несинфазність модуляції).
Розкладання функції R(t) у ряд Фур'є виконувалося за допомогою комп'ютера.
Результати розрахунку нелінійних спотворень функції R(t) показують, що основною за значенням є друга гармоніка. Це означає, що помітність спотворень при коефіцієнті нелінійності 20 - 25 %, як це показано в розділі 3, може бути невелика і відповідати суб'єктивно значно меншому значенню (3 - 4 %).
Розглянуто особливості синхронної роботи АМ передавача і передавача ОБС. Показано, що нелінійні спотворення огинаючої менші, ніж у випадку роботи двох ОБС передавачів.
У висновках сформульовано основні результати дисертаційної роботи.
За результатами проведених досліджень опубліковано такі роботи:
Габше Хуссейн Али (Ливан). Исследование и разработка совместимой системы однополосного радиовещания. –Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата технических наук по специальности 05.12.17 –Радиотехнические и телевизионные системы. Украинская государственная академия связи им. А.С. Попова. –Одесса, 1999.
Диссертационная работа посвящена анализу и исследованию нелинейных искажений огибающей радиосигнала с ОБП (-6 дБ), разработке способов обработки модулирующих вещательных сигналов, определению защитных отношений по радиочастоте при работе АМ передатчиков и ОБП передатчиков, анализу возможности построения системы стереофонического радиовещания при передаче сигналов стереопары в независимых полосах, анализу работы ОБП в системе синхронного радиовещания. В работе проведена сравнительная оценка методов организации совместимой системы радиовещания с однополосными спектрами. Выполнен анализ нелинейных искажений огибающей радиосигнала с ОБП и подавленной на 6 дБ несущей. Показано, что превалирующей является 2-я гармоника. Показано, что консонирующая 2-я гармоника маскирует диссонирующую 3-ю гармонику, вследствие чего значение коэффициента гармоник 20 –% субъективно соответствует Кг3 % при АМ радиовещании. Проведенные субъективно-статистические экспертизы позволили оценить качество звуковоспроизведения при различных уровнях несущей радиосигнала с ОБП. Показано, что при подавлении несущей на 6 дБ, оценке качества звуковоспроизведения в 3,5 балла, рекомендуемой МСЭ-Р, отвечает передаче всех жанров. Передачи речевых сигналов оцениваются в 4 балла. Оценке 3,5 балла соответствуют условия передачи, при которых уровень несущей понижается на 9 дБ. При этом может быть повышена полезная мощность передатчика. Проведенные субъективно-статистические экспертизы по оценке предпочтительности настройки АМ приемника при приеме вещательных передач показали, что настройка не является резонансной, вследствие чего к амплитудному детектору приемника поступает радиосигнал с ОБП (-6-4 дБ) или радиосигнал с частично подавленной одной из боковых полос. Этим подтверждается целесообразность радиовещания с ОБП (-6 дБ). По результатам субъективно-статистических экспертиз качества звуковоспроизведения при различной обработке модулирующих сигналов разработаны рекомендации по оптимальной обработке в блоке частотного корректора и компрессора. Предложена методика определения значений защитных отношений по радиочастоте в передающей сети, в которой работают передатчики с ОБП (-6 дБ) и АМ передатчики. Показано, что заметность мешающих сигналов наиболее велика на фоне передачи речевых сигналов. Это объясняется их малым маскирующим эффектом. В паузах передачи искажения особенно заметны. Музыкальные сигналы имеют большую маскирующую способность, и это сказывается на значительно меньших требуемых значениях защитного отношения. Получены значения защитных отношений при работе передатчиков с ОБП в смежном частотном каналах. Проведены исследования возможности организации стереофонического радиовещания при передаче сигналов стереопары. Показано, что основным препятствием является отсутствие совместимости с моноприемом. Предложена методика уменьшения нелинейных искажений совместимого сигнала. Анализируются условия работы ОБП передатчиков в синхронной сети. Показано, что искажения сигналов звуковой частоты при радиовещательном приеме синхронных передатчиков с помощью приемника, имеющего линейный детектор, зависят от защитного отношения по радиочастоте и разности фаз колебаний несущей и модулирующих сигналов. В синхронной сети ОБП передатчиков в зоне искажений наблюдается появление только нелинейных искажений. Показано, что основной гармоникой является вторая и заметность искажений при коэффициенте гармоник 20 –% может быть невелика. Приведены значения требуемых защитных отношений.
Результаты диссертационной работы позволяют реализовать однополосное радиовещание и повысить качество приема.
Полученные в работе результаты использованы при выполнении научной темы “Разработка системы проводного вещания с использованием новых методов”в Украинском научно-исследовательском институте радио и телевидения и в учебном процессе при изложении курса “Телерадиовещание”в УГАС им. А.С. Попова.
Достоверность полученных результатов подтверждена в результате проведения субъективно-статистических экспертиз.
Ключевые слова: однополосное радиовещание, нелинейные искажения, защитные отношения, стереофоническое радиовещание, синхронное радиовещание.
Габше Хуссейн Алі (Ліван). Дослідження і розробка сумісної системи односмугового радіомовлення. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за фахом 05.12.17 –Радіотехнічні та телевізійні системи. Українська державна академія зв’язку ім. О.С. Попова.
Дисертаційна робота присвячена аналізу і дослідженню нелінійних спотворень огинаючої радіосигналу з одною боковою смугою і несівною, яка пригнічена на 6 дБ (ОБС, -6 дБ).
Дана оцінка звуковідтворення при прийомі сигналі радіомовлення з АМ та ОБС. Показано, що для більшості жанрів радіомовлення якість прийому практично не відрізняється.
Згідно з результатами суб’єктивно-статистичних експертиз розроблено рекомендації щодо оптимальної обробки модулюючих сигналів в системі односмугового радіомовлення.
Запропоновано методику визначення захисних відношень при роботі ОБС передавачів у сумісних та сусідніх радіоканалах.
Розглянуто можливість організації стереофонічного радіомовлення при передаванні стереосигналів у незалежних смугах АМ радіомовлення. Запропоновано методику корекції нелінійних спотворень. Проаналізовано спотворення сигналів при роботі у синхронній сітці ОБС передавачів. Показано, що в зоні обслуговування передавачів необхідно заважати на тільки нелінійні спотворення .
Ключові слова: односмугове радіомовлення, нелінійні спотворення, захисні відношення, стереофонічне радіомовлення, синхронне радіомовлення.
Ghabshe Hussein Ali (Lebanon). Research and work out of compatible single side band broadcasting system. –Manuscript.
Thesis being presented foe Candidate of Technical Sciences degree, speciality 05.12.17 –Radiotechnic and television systems. The Ukrainian state academy of Communication named after A.S. Popov. –Odessa, 1999.
This work is devoted to the analysis and research of nonlinear distortions of a radiosignal with SSB (-6 dB).
The rating of sound reproduction is given at broadcasting reception of radiosignals with AM and with SSB. The rating of sound reproduction is given at broadcasting reception of radiosignals with AM and with SSB (-6 dB). It is show, that for the majority of transfers of difference are minimal.
By results of subjective –statistical examinations the recommendations for optimum processing of modulating signals in system SSB are developed.
The technique of definition of values of the protective attitudes (relations) is offered at work SSB transmitters in the combined and adjacent radiochannels.
The opportunity of organization of stereophonic broadcasting is considered by transfer of signals of stereopair in independent band AM of a radiosagnal. The technique of correlation of nonlinear distortions is offered. The distortions of signals are analysed at work in a synchronous network SSB transmitters.
Key words: single side band, nonlinear distortions, protective relations, stereophonic broadcasting, synchronous broadcasting.