Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Міністерство освіти і науки України
Національний університет кораблебудування
імені адмірала Макарова
Гуманітарний інститут
Політологія
Посібник для самостійної роботи
студентів технічних ВНЗ
Миколаїв – 2006
УДК 32(075)8
ББК 66
П 49
Політологія. Посібник для самостійної роботи студентів технічних ВНЗ / Багмет А.М., Бобіна О.В., Дюндін Д.А., Сонечко О.С., Федоренко М.О. / За ред. Бобіни О.В.- Миколаїв: НУК, 2006. – 52с.
Посібник містить комплекс завдань виконуючі які студент може познайомитись з основами політичної науки: з основами історії і теорії політичної науки, базовими категоріями політології. Вимоги які містить посібник ясні і зрозумілі, і не викликають великих проблем. Робота з посібником дасть більший ефект при регулярних консультаціях з викладачем.
Посібник рекомендований студентам стаціонарної і заочної форми навчання технічних університетів.
Рецензент : доктор історичних наук, професор Колісніченко А.І.
УДК 32(075)8
ББК 66
П 49
© Бобіна О.В., 2006
©НУК, 2006
©Видавництво НУК, 2006
Вступне слово
Основне завдання вищої освіти - сформувати у студентів навички самостійного оволодіння знаннями в умовах швидкоплинного, прискореного часу і постійного збільшення кількості інформації. Самостійна робота не вимагає прямого втручання викладача в процес передачі – набуття знань. Викладач тільки ставить завдання, виступає консультантом і контролером процесу навчання.
Самостійна робота передбачає високу відповідальність як студентів так і викладачів. Від останніх вимагається чіткість і ясність в постановці завдань, зрозумілі вимоги до студентів і критерії оцінювання, достатні терміни для виконання завдань. Від студентів вимагається старанність і наполегливість у виконанні завдань, регулярність і постійність в своєму навчанні, пунктуальність в термінах виконання завдань.
Запропонований посібник покликаний допомогти студентам в оволодінні новими методами пізнавальної діяльності і вмінням організовувати свою самостійну навчальну роботу. В ході виконання таких робіт студенти досягають наступних цілей: досліджують визначену проблему із застосуванням сучасних наукових методів, здобувають навички роботи з науковою і навчальною літературою, набувають навичок критичного аналізу і полеміки з її авторами; набувають уміння висловити свою думку, аргументувати і відстоювати її, робити узагальнення, теоретичні і практичні висновки. Письмові роботи покликані підвищити пізнавальну активність студентів, отримати не тільки необхідні знання, але і сформувати навички їх самостійного опрацьовування і оновлення.
Викладач може запропонувати такі види самостійної роботи: [1] контрольна робота; [2] письмове творче домашнє завдання; [3] конспект першоджерел, монографій, статтей; [4] підготовка тестових завдань; [5] підготовка словників: тематичних і біографічних; [6] складання списку літератури до навчальних тем; [7] підготовка реферату. Для самостійної перевірки знань посібник містить тестові завдання. Література, рекомендована в посібнику, може бути використана, як для оволодіння навчальним курсом, так і для підготовки письмових робіт.
Контрольна робота виконується на практичних заняттях для перевірки знань студентів. Домашнє завдання видається студентам, які пропускали заняття з об’єктивних причин. Конспект першоджерел, монографій, статей передбачає роботу студента з конкретним видом літератури. Студент повинен зробити виписки, висловити своє ставлення і зробити конкретні висновки щодо визначених викладачем тем курсу. Підготовка тестових завдань - один з видів творчих завдань. Він передбачає знання навчального матеріалу. Вимоги до тестових завдань формулюються викладачем. Тематичний словник складається не менш ніж з 20-30 термінів, категорій, визначень, явищ. За допомогою словника розкривається зміст теми. Виконання цього завдання допомагає оволодіти категоріальним апаратом політичної науки. Студент повинен розуміти і пояснити зміст терміну. Біографічний словник містить коротку інформацію про 10-15 осіб, які згадуються при вивченні теми. Виконання цієї роботи має на меті персоналізувати політичну науку, олюднити її. Студент повинен вільно володіти інформацією про означених осіб. Складання списку літератури має на меті постійно оновлювати пропоновані списки літератури, дозволяє студентам відслідковувати новинки навчальної і наукової літератури. Вимоги до складання списку літератури формулює викладач.
Самим складним завданням є написання і захист реферату. Реферат (лат. refero – доповідати, повідомляти) – це виклад і критичний аналіз уже відомих ідей. Підготовка і захист рефератів передбачає знайомство студентів з науковою літературою – монографіями, статтями, спеціалізованими підручниками. Такий вид самостійної роботи дозволяє активізувати процес пізнання, поглибити свої знання, долучитись до самостійної інтелектуальної роботи, опанувати навички роботи з літературними джерелами. При написанні реферату не бажано використовувати популярні підручники і посібники. Викладач формулює мету реферату, ставить вимоги, обумовлює терміни підготовки і захисту реферату.
Робота над рефератом включає в себе такі етапи: 1)вибір теми на основі запропонованого списку або обрання її самостійно (в будь – якому випадку тема узгоджується з викладачем); 2)узгодження з викладачем етапів підготовки, термінів та дати захисту реферату; 3)пошук та опрацювання матеріалу; 4)складання плану реферату; 5)написання реферату у відповідності з вимогами; 6)захист реферату.
Реферат складається з таких частин: план реферату, вступ, основна частина, висновки, список літератури. План містить основні розділи (проблеми), за допомогою яких розкривається зміст теми. План не може включати більше трьох пунктів. Вступ містить обґрунтування актуальності теми, її значимість для студента, розкривається стан розробки теми. Основна частина розкриває зміст теми, відповідає на питання плану, містить висновки по кожному розділу. Особлива увага має бути приділена якості змісту, послідовності і повноті матеріалу. У висновках описуються важливі результати дослідження, значення цієї теми, висловлюється особисте ставлення до теми. Список використаних джерел складається відповідно до бібліографічного опису.
Реферат або письмова робота виконується рукописним способом чи за допомогою комп’ютера. Обсяг реферату чи письмової роботи визначається викладачем, але не більше 15 сторінок. Текст має бути вичитаний, без помилок. Вимоги до друкованого тексту: формат аркушу А – 4, pt – 14, міжрядковий інтервал 1,5, шрифт Times New Roman, поля з усіх боків – 2 см.
Студент повинен знати, що викладач без особливих зусиль може розрізнити оригінальний текст від тексту „витягнутого” з електронної мережі. В останньому випадку робота повертається студенту без будь – яких зауважень і пояснень.
Особливим етапом є захист реферату. Захист включає в себе публічний виступ з розповіддю про суть і висновки підготовленої роботи. Обов’язковим елементом захисту є питання і відповіді. Захист реферату може відбуватись в ході індивідуальних консультацій викладача і студента.
Успішне виконання самостійної роботи з дотриманням усіх вимог передбачає можливість дострокової здачі екзамену.
Тема №1:Предмет та еволюція науки про політику.
Об’єкт і предмет політології. Політологія та інші галузі суспільствознавства. Політологія як інтегративна наука та суміжні галузі політичного знання: політична соціологія, політична філософія, політична психологія, політична історія, політична географія, політична антропологія, політична семантика та ін.
Закони, принципи та категорії політичної науки. Теоретичні та емпіричні рівні політологічного знання. Багатовимірність системи методів політологічного знання: філософські, загальнонаукові і спеціальні методи.
Основні завдання та функції політології. Зростання ролі і значення науки про політику на сучасному етапі світового соціального розвитку, політичного і духовного оновлення України. Історія становлення політології як науки в світі та в Україні. Значення політології для формування політичної свідомості і культури.
Основні поняття:
Політика, політична сфера, політологія, система політичних наук.
Теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи:
Тест:
а) в першій половині XVIII ст.;
б) на початку XIX ст.;
в) другій половині XIX ст.;
г) після зруйнування Бастилії.
2. У якій країні була створена перша школа політичної науки:
а) США;
б) Німеччина;
в) Франція;
г) СРСР.
3. Що є предметом вивчення політології:
а) політична культура;
б) владні відносини;
в) держава;
г) все вищезазначене.
а) структурно-функціональний;
б) метод вибіркового дослідження;
в) експеримент;
г) приховане спостереження;
д) все вищенаведене.
Список рекомендованої літератури:
Політологія /За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. – К.: Академія, 2002. –
сс. 11-26.
Політологія. Курс лекцій / І. С. Дмитрів, О. М. Рудакевич, В. А. Кулик та ін. – Тернопіль: Астон, 1998. – сс. 5-9.
Політологія / За ред. О. І. Семківа. – Львів: Світ, 1994. – сс.9-24.
Наукова:
Воробьев Д. Политология в СССР: формирование и развитие научного общества. // Полис. - 2004. - №4.
Голубченко А. Коли політика стає гальмом для економіки // Розбудова держави. –
1998. – №7-8.
Горбатенко В. Принципи, методи і основні етапи політичного прогнозування. //Людина і політика. - 2003. - №5.
Лузан А. О. Політика і суспільство // Політологічні читання. – 1993. – №1.
Мацієвський Ю. Між нормативізмом та функціоналізмом: академічна політологія в Україні на початку XXIст. //Людина і політика. - 2004. - №5.
Потічний П. Й. Що таке політика? // Сучасність. – 1993. – №8.
Рудич Ф. Політологія в Україні: теоретичний та прикладний контекст // Віче. – 1997. – №7.
Українська Академія політологічних наук. Українська асоціація політологів // Політологічний енциклопедичний словник. – 1997. – С. 356-357.
Челлен Р. О политической науке, ее соотношении с другими отраслями знания и об изучении политического пространства// Полис. - 2005. - № 7
Тема №2 : Історія світової політичної думки: основні етапи.
Політичне життя суспільства – багатовікове соціальне явище. Зародження політичної думки в країнах Стародавнього Сходу: Закони Хаммурапі у Вавилоні, міф Заратустри в Персії, буддизм в Індії, конфуціанство і даосизм в Китаї.
Політичні вчення Стародавньої Греції. Політичні погляди Сократа, ідеальна держава Платона. Аристотель про політику, державу і політичну справедливість. Політична думка і світоглядні ідеї Стародавнього Риму.
Політична думка часів середньовіччя. Фома Аквінський і Августин Блажений. Н. Макіавеллі – засновник світської політичної науки.
Політичні концепції Нового часу: Д. Локк, Т. Гоббс, Ш.Л. Монтеск’є. Політичні вчення І. Канта та Г. Гегеля.
Формування політології як самостійної галузі і загальної системи соціальних і гуманітарних наук. Дж. С. Миль про свободу, порядок і соціальний прогрес. М. Вебер як класик західної політології. Теорія еліт (Г. Моска, В. Парето, Р. Міхельс). Європейська політична думка і практика ХІХ поч. ХХ ст.
Основні школи і течії сучасної зарубіжної політології. Представники французької політичної думки (Р. Арон, М. Дюверже, П. Бурд’є); американської політичної думки (Ч. Мерріам, Г. Лассуелл, Т. Парсонс, Д. Істон, Г. Алмонд, С. Верба, С. Хантінгтон, С. Ліпсет Р. Даль).
Основні поняття:
Політична історія, політична думка, історія світової політичної думки, політична концепція, політичне вчення, політична наука.
Теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи:
Тест:
а) “В багатьох випадках те, що вважається правом, забороняється мораллю, яка звертається до людини із заповідями вищими й більш суворими”;
б) “Завдання політика – привести державне життя у відповідність до проголошення державницьких ідей”;
в) “Моральне обличчя є важливіше ніж юридичне”;
г) “Там, де розпочинається політика, закінчується мораль”;
д) “Політика – це перш за все сфера взаємовідносин між класами”;
е) “Політика - це розрахунок, такий як і інженерний, який мало обтяжений моральними нормами”;
є) “Демократія – не стільки спосіб управляння, скільки спосіб обмеження урядових, щоб вони не заважали розвиватись в людині головними цінностями, які випливають із сім’ї та віри”.
а) в античні часи;
б) в середні віки;
в) в епоху Відродження;
г) в період становлення капіталізму;
д) в сучасний період.
3. Термін “політика” в науковий оббіг ввів:
а) Платон;
б) Цицерон;
в) К. Маркс;
г) Г. В. Гегель;
д) Овідій;
е) В. І. Ленін;
є) Аристотель;
ж) І. Кант;
з) Н. Макіавеллі.
Рекомендована література:
Політологія /За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. – К.: Академія, 2002. –
сс.38-70.
Політологія. Курс лекцій / І. С. Дмитрів, О. М. Рудакевич, В. А. Кулик та ін. – Тернопіль: Астон, 1998. – сс.121-140.
Основи політичної науки. Курс лекцій / За ред. Б. Кухти. Частина 1. – Львів: Кальварія, 1994. – сс.13-230.
Політологія / За ред. О. І. Семківа. – Львів: Світ, 1994. – сс. 25-78.
Политология: Учеб. пособие для вузов / Сост. и ред. Н. Сазонова. – Харьков: Фолио, 2001. – СС.165-206.
Наукова:
Себайн Д., Торсон Т. Історія політичної думки. – К.: Основи, 1997.
Політологічний енциклопедичний словник. – К.: Генеза, 1997.
Мала енциклопедія етнодержавознавства. – К.: Генеза, 1996.
Тема №3: Розвиток політичної думки в Україні
Політична думка в Україні XIX поч. XX ст. Політичні ідеї членів Кирило-Мефодіївського братства. В. Бєлозерський, М. Гулак, М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко про шляхи національного і соціального відродження України. М. Драгоманов – основоположник політичної науки в Україні. Політична ідеологія українських демократів. М. Павлик, О. Терлецький, С.Подолинський.
Націонал-демократична політична думка: І. Франко, Ю. Бачинський, Л. Цегельський, М. Міхновський, та ін. Український консерватизм: В. Липинський, С. С. Томашівський. Український націонал-комунізм: В. Шахрай, С. Мазлах, М. Хвильовий, М. Скрипник. Український націоналізм: Д. Донцов, В. Мороз.
Основні поняття:
Українська політична думка, національне відродження, національна ідея, державницька ідея.
Теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи:
Тест:
а) “Слово о законі і благодаті”;
б) “Слово о полку Ігоревім”;
в) “Повчання ... моїм дітям”;
г) “Повість временних літ”;
д) “Життя Теодосія Печерського”.
а) О. Іларіон;
б) Ф. Прокопович;
в) М. Смотрицький
г) Нестор;
д) С. Зізаній;
е) С. Оріховський.
а) монарху;
б) гетьману;
в) генеральній старшині;
г) Раді;
д) народу.
а) монархізму;
б) централізму;
в) федералізму;
г) конфедератизму.
а) М. Хвильовий;
б) В. Винниченко;
в) Д. Донцов ;
г) М. Грушевський;
д) В. Липинський.
Список рекомендованої літератури:
Політологія /За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. – К.: Академія, 2002. –
сс.70-116.
Політологія. Курс лекцій / І. С. Дмитрів, О. М. Рудакевич, В. А. Кулик та ін. – Тернопіль: Астон, 1998. – сс.141-157.
Политология: Учеб. пособие для вузов / Сост. и ред. Н. Сазонов. – Харьков: Фолио, 2001. – сс. 114-165.
Наукова:
Онищенко І. Етно- та націогенез в Україні (етнополітологічний аналіз). К.: Вища школа, 1997.
Основи етнодержавознавства. – К.: Либідь, 1997.
Політологічний енциклопедичний словник. – К.: Генеза, 1997.
Політологія. Кінець XIX – перша половина XX ст.: Хрестоматія. – Львів: Світ, 1996.
Потульницький В. Теорія української політології. – К.: Либідь, 1993.
Тема №4: Політика і влада як соціальні явища.
Витоки політики та її прояви у різні історичні епохи. Багатовимірність змісту політики і її визначення. Політика у зв’язку з економікою і культурою. Основні елементи політичного життя. Політичні інтереси, орієнтації та потреби різних соціальних груп.
Обумовленість політичної влади соціально-економічними і культурними чинниками (власність, мораль, право та ін.). Ресурси, межи і сила влади, структура владних відносин і механізм здійснення політичної влади. Політичне панування і легітимність. Джерела влади та її носії. Авторитет влади.
Основні способи існування влади. Напрямки і способи функціонування влади: керівництво, управління, контроль, прийняття рішень. Типи та види влади. Традиційні форми політичної влади: аристократія, бюрократія, демократія, елітократія, монархія, олігархія, охлократія, плутократія, теократія, технократія.
Зміст концепції поділу влади. Система стримування і противаг: законодавча, виконавча і судова. Централізація та децентралізація влади. Конституційні положення про перспективи розвитку політичної влади в Україні, її подальшу демократизацію.
Поняття громадянського суспільства, його сутність, структура, фактори становлення та розвитку. Сучасні уявлення про громадянське суспільство. Громадянське суспільство як матеріальна та соціальна основа демократичної, правової, соціальної держави. Принципи організації життя громадянського суспільства. Взаємозв’язок громадянського суспільства і демократії.
Основні поняття:
Політична влада, державна влада, політичне панування, політичний авторитет, легітимність влади, відчуження влади, ерозія влади.
Теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи:
Тест:
а) розповсюдженість світових релігій;
б) усвідомлення окремими громадянами приватних інтересів;
в) поділ суспільства на класи;
г) становлення капіталістичних відносин;
д) поява перших державних утворень;
є) територіальні конфлікти, війни;
е) конфлікти у системі “суспільство – особа”;
ж) національні конфлікти;
з) виникнення ринкових відносин і вільного товарообміну;
і) розповсюдження наукових знань і розвиток філософії.
а) в античні часи;
б) в середні віки;
в) в епоху Відродження;
г) в період становлення капіталізму;
д) в період пізнього капіталізму.
а) Платон; г) Г.-В.-Ф. Гегель; є) Аристотель:
б) Ціцерон; д) Овідій; ж) І. Кант;
в) К. Маркс; е) В. І. Ленін; з) Н. Макіавеллі.
Список рекомендованої літератури:
Політологія /За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. – К.: Академія, 2002. –
сс.26-38, 208-220.
Політологія. Курс лекцій / І. С. Дмитрів, О. М. Рудакевич, В. А. Кулик та ін. – Тернопіль: Астон, 1998. – сс.10-19.
Основи політичної науки. Курс лекцій / За ред. Б. Кухти. Частина 2. – Львів: Кальварія, 1997. – сс. 55-94.
Політологія / За ред. О. І. Семківа. – Львів: Світ, 1994. – сс.9-24.
Наукова:
Ладиченко В. Механізм влади: світ і Україна // Нова політика. – 1997. – №6.
Рудич Ф.М. Чи багато влади потрібно владі? (Україна в контексті трансформації політичних структур в країнах СНД і Балтії, Центральної і Східної Європи). – К., 1998.
Тема №5: Політичні режими: типологія і історичні форми.
Політичний режим, як система способів і методів здійснення державної влади у суспільстві. Типологія і історичні форми політичних режимів. Критерії типологізації режимів і фактори, які визначають їх сутність. Тоталітарний та авторитарний режими: загальне і особливе. Порівняльна характеристика основних різновидів політичних режимів. Ліберальний і демократичний режими.
Демократія як гуманітарна цінність. Сутнісні риси демократії як процесу, способу організації і функціонування суспільно-політичного життя та форми здійснення влади.
Основні концепції демократії: класична, ліберальна, соціальна, представницька, плюралістична, елітарна, плебісцитна, партиципарна, та ін. Демократичні принципи і процедура підготовки, прийняття і впровадження в життя політичних рішень.
Форми демократії: безпосередня і представницька.
Основнi поняття:
Політичний режим, авторитарний режим, демократичний режим, анархічний режим, фашизм, комунізм, тоталітаризм, авторитаризм, охлократичний режим, автократичний режим, націонал-соціалізм, “змішаний” політичний режим.
Теми рефератів:
Завдання для самостiйної роботи:
1. Дайте визначення поняття «полiтичний режим».
2. Яку роль вiдiграе полiтичний режим у функцiонуваннi полiтичноi влади та життедiяльностi суспiльства?
3. Якi основнi критерii типологii полiтичних режимiв?
4. Назвiть основнi та промiжнi типи полiтичних режимiв.
5. Якi основнi ознаки демократичного полiтичного режиму?
6. Якi особливостi авторитарних полiтичних режимiв?
7. Якi об`єктивнi та суб`єктивнi передумови формування тоталiтаризму?
8. Назвiть основнi ознаки тоталiтарних режимiв.
Тест:
а) форма політичного режиму “згори”;
б) крах недемократичних режимів, коли вони швидко капітулюють;
в) поступові реформи, узгоджені з різними політичними силами;
г) вірним є все вище сказане.
а) тоталітарний;
б) авторитарний;
в) демократичний;
г) автократичний;
д) охлократичний;
е) “змішаний”.
Список рекомендованої літератури:
Навчальна:
Політологія. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. За ред. Бабкіної О. В. , Горбатенка В. П. – К.: Видавничій центр “Академія”, 2002. –
сс. 260-269.
Гелей С., Рутар С. Політологія: Навч. посібник. – К.: Знання, 1999, сс.121-130.
Піча В.М., Хома Н.М. Політологія. – К.: Каравела, 2000, сс.148-158.
Наукова:
Политическая энциклопедия. В 2-х т.т. / руководитель Г. Ю. Семгин. – М.: Мысль, 2002.
Политология. Словарь-справочник / М. А. Василик, М. С. Вершинин, Л. Д. Козырева и др. – М.: Гардарики, 2001, - 327 с.
Романюк О. Транзитивнi демократii (про визначення характеру полiтичних режимiв перехiдних суспiльств).//Людина i полiтика. – 2004. - №2
Тема №6: Політична система суспільства.
Загальне поняття політичної системи та її сутність. Політична система суспільства в її взаємодії з економічною, соціальною, правовою та іншими суспільними структурами. Класичні уявлення про політичні системи (Г. Алмонд, Д. Істон, Т. Парсонс). Основні структурні компоненти політичної системи.
Основнi поняття:
Полiтична система суспiльства, полiтичний iнститут, полiтична органiзацiя суспiльства, полiтичний режим, полiтична реформа, полiтична революцiя.
Теми рефератів:
Завдання для самостійноi роботи:
1. Дайте визначення поняття «полiтична система суспiльства».
2. Поясніть, чому політична влада є головним компонентом полiтичноi системи суспiльства?
4. Якi функцii в полiтичнiй системi виконують полiтична свiдомiсть i полiтична культура?
5. Розкрийте змiст понять «вхiд» i «вихiд iз полiтичноi системи суспiльства».
6. Якi функцii виконує полiтична система суспiльства?
7.Назвiть типологiчнi ознаки украiнської полiтичноi системи.
Тест:
1.Країна, в якій за конституцією вся політична влада сконцентрована в
руках центрального керівництва є:
а) монархією;
б) диктатурою;
в) республікою;
г) унітарною державою.
2.Що з нижчезазначеного є необхідною умовою існування демократичної
політичної системи:
а) виборність органів місцевого самоврядування:
б) наявність політичних партій; обмеження для політичних лідерів терміну перебування у виборних, владних органах;
в) вибори, які проводяться на альтернативній основі.
3.Держава, в якій діють введені законом обмеження щодо діяльності об'єднань та окремих осіб – прихильників зміни існуючої політичної системи,
є:
а) демократичною;
б) конституційною;
в) авторитарною;
г) не підходить ніяка назва.
4. Яке визначення не притаманне авторитарному режиму:
а) відсутні вибори, де передбачене реальне змагання між кандидата ми;
б) діяльність політичноi опозиції практично заборонена;
в) суспільно важливі рішення приймаються вузьким колом осіб, які перебувають при владі;
г) релігійне й культурне життя суспільства контролюється державою.
5. Які із вказаних тверджень відповідають дійсності:
а) тоталітарні політичні системи переважно не залежать від панування тієї чи іншої еліти;
б) більшість політологів погоджуються з тим, що елітарні політичні системи
неефективні;
в) у багатьох сучасних державах реальна можливість прийняття політичних рішень сконцентрована в руках невеликої гру пи політичних діячів;
г) демократичні політичні системи відносно вільні від елітарного фактору.
Список рекомендованої літератури:
Навчальна:
Політологія /За заг. ред. І. С. Дзюбка, К.М. Левківського. – К.: Вища школа, 1998. – 220 - 234.
Політологія / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. - К.: Академія, 2002. –
сс.220-241.
Політологія. Курс лекцій / І. С. Дмитрів, О. М. Рудакевич, В. А. Кулик та ін. – Тернопіль: Астон, 1998. – сс. 31-39.
Основи політичної науки. Курс лекцій / За ред. Б. Кухти. Частина 2. – Львів: Кальварія, 1997. - сс. 25-55, 95-122;
Політологія / За ред. О. І. Семківа. –Львів: Світ, 1994. – сс. 253 - 261.
Наукова:
Політична система сучасної України: особливості стано влення, тенденції розвитку / Редкол.: Ф. М. Рудич та ін. - К., 1998,
Політологія посткомунізму: Політичний аналіз посткому ністичних суспільств. - К.: Політична думка, 1995;
Рудакевич О.М., Гутор М.С. Політичне відродження українського народу. – Київ – Тернопіль: Астон, 1998.
Ткачук В. Особливості дослідження та моделювання політичних процесів в Україні. // Людина і політика. – 2004. - № 4.
Тема №7: Держава в політичній системі суспільства.
Місце і роль держави в політичній системі суспільства. Широке наукове розуміння держави. Виникнення та еволюція держави. Держава і громадянське суспільство: діалектика взаємодії.
Різновиди і типи держави. Форми правління: монархія і республіка.
Форми державного устрою: унітарні держави, федерації, конфедерації. Функції держави (внутрішні і зовнішні, постійні та тимчасові).
Апарат державного управління. Система центральних, регіональних і місцевих органів державного управління. Місце і роль управлінського апарату у здійсненнi державної політики. Вибори і типи виборчих систем. Виконавчі органи та їх формування. Тенденції у розвитку держави: етатизація і деетатизація, бюрократизація, неоглобалізм, та ін.
Основнi поняття:
Держава, державний суверенiтет, форма державного правлiння, форма державного устрою, монархiя, республiка, унiтарна держава, федерацiя, конфедерацiя, президент,парламент, уряд.
Теми рефератів:
Завдання для самостійноi роботи:
1. До якого типу форм державного устрою відноситься “конфедерація» ?.
Які її характерні риси та особливості? Наведіть приклади країн з конфедеративним державним устроєм.
Тест:
1. До функцій якої з гілок влади відноситься проблема стосунків iз
зовнішнім світом:
а) законодавчого органу (парламенту);
б) адміністрації президента (канцелярії монарха);
в) виконавчої влади (уряду);
г) судової влади (Конституційного або Верховного Судів).
2. Термін “влада народу” означає:
а) право громадянина на власність;
б) відповідальність та усвідомлення громадянином необхідності підтримання свого уряду;
в) властива державі сфера активності;
г) право держави на захист своєї території.
3. Яка політична система існує зараз в Українi:
а) змішана;
б) парламентська;
в) президентська.
4. Ознаки диктатури:
а) вся влада належить одній людині (лідеру);
б) більшість засобів виробництва належить державі;
в) заборонена діяльність опозиційних політичних партій;
г) необмежені повноваження по управлінню країною дня людей, які знаходяться при владі.
5.Консервативний погляд на роль держави перш за все пов'язаний з ідеоло гією:
а) класичного лібералізму;
б) лібералізму;
в) консерватизму;
г) фашизму.
6. Що є джерелом законності для держави;
а) право;
б) традиції та звичаї;
в) соціальна взаємодія громадян (процес соціалізації особи);
г) все, що названо.
Список рекомендованої літератури:
Навчальна:
Політологія / За заг. ред. І. С. Дзюбка, К. М. Левківсько го. – К.: Вища школа, 1998. – сс. 264-285,
Політологія / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. -К.: Академія, 2002. – сс.241-260;
Політологія. Курс лекцій / І. С. Дмитрів, О. М. Рудаке вич, В. А. Кулик та ін. –Тернопіль: Астон, 1998. – сс.40-48;
Основи політичної науки. Курс лекцій / За ред. Б. Кухти. Частина 2. –Львів: Кальварія, 1997. – сс.123-156;
Політологія/За ред. О. І. Семківа. – Львів: Світ, 1994. – сс. 261-308.
Наукова:
Веніславський Ф. Взаємодія гілок державної влади як принцип конституційного ладу України // Право України. – 1998. – №3.
Грабовський С., Шкляр Л. Від колонії до незалежної держави: початок шляху // Розбудова держави. – 1996. – №3.
Кiндратець О. Новi форми взаемодii держави i громадянського суспiльства. //Людина i полiтика. – 2004. - №1
Крищенко Л. Президент України: еволюція конституційно-правового статусу // Віче. – 1998. – №10.
Перглер Т. Соціальна держава як основа модернізаційного процесу у Німеччині // Нова політика. – 1998. – №1.
Українська державність у XX столітті: Історико-політичний аналіз. – К.: Генеза, 1996.
Шемшученко Ю. Проблеми розбудови української державності // Право України. – 1997. – №1.
Тема №8: Політичні партії і партійні системи,
громадські організації і рухи.
Партія як політичний інститут. Виникнення та еволюція політич них партій. Класичні теорії політичних партій і партійних систем ( Н. Макіавеллі, Т. Гоббс, К. Маркс, Г Моска, Р. Міхельс, М. Вебер, М.Дюверже та ін.). Основні історичні форми розвитку партійної організації: угруповання, клуби, масові організації. Фактори, які вплинули на виникнення партій сучасного типу: введення загального виборчого права, зміна відносин між державою і суспільством, соціальне структурування суспільства. Підходи до визначення партій у сучасній політології. Функції партій: соціальні, ідеологічні, політичні.
Багатоманітність підходів до класифікації політичних партій: кадрові, масові і централізовані, консервативні й революційні, легальні й нелегальні та ін.
Поняття і типи партійних систем. Чинники, що зумовлюють утворення партійних систем.
Типології партійних систем: однопартійні, двопартійні та багатопартійні системи. Критерії оцінки ефективності партійних систем: чутливість до соціальних запитів і потреб населення, можливості задоволення владно-значущих інтересів громадян, критичне коригування урядового курсу, демократичний контроль за діяльністю еліт. Проблеми розвитку багатопартійної системи в Україні. Конституція України про свободу та умови об'єднання громадян у політичні партії.
Місце і зростаюча роль громадських організацій та об'єднань, масових соціальних рухів у функціонуванні політичної системи, Об'єктивні та суб'єктивні передумови і причини їх виникнення. Мета, завдання і організаційно-структурне забезпечення громадських організацій. Характер, тактичні завдання громадських рухів.
Підходи до типології громадсько-політичних організацій і рухів. її функції щодо забезпечення захисту інтересів своїх членів і стосовно системи влади в державі.
Основні поняття:
Громадська організація, громадські об’єднання, ліві та праві партії, центристські партії, масова партія, партійний апарат, партійна діяльність, партійні амбіції, партійний статут, партійна програма, партійне рішення, партійна еліта, партійна дисципліна, партійна система, партійна коаліція, партійна фракція, партійний плюралізм, праві партії, правляча партія, парламентська партія, партократія, первинна парторганізація, рух, структура партійних (громадських) організацій.
Теми рефератів:
1. Основні політичні партії в Україні (і на Миколаївщині), їх програми.
2. Механізм взаємодії партійної та виборчої систем.
3. Особливості одно-, дво-, і багатопартійних систем.
4. Основні громадські організації і рухи в Україні і їх значення.
Завдання для самостійної роботи:
Тест:
1. Яким чином пов’ язане виникнення партій із державою:
а) Це випадкове явище на шляху розвитку людства;
б) Політична партія – це політичний інститут, що відіграє важливу роль у громадсько-політичному житті суспільства;
в) Держава безпосередньо контролює діяльність партій та направляє її в потрібне русло.
2. Чим відрізняються громадські організації від партій?
а) Громадські організації більш масові.
б) Громадські організації створюються добровільно і не мають ніякого відношення до влади.
в) Громадські організації - це добровільне об'єднання громадян, які створені на основі самодіяльності, виражають та захищають різно манітні інтереси різними формами і методами в рамках існуючого законодавства, в тому числі і шляхом впливу на владні структу ри.
3. В чому полягає основна мета будь-якої партії:
а) Здобути владу;
б) Популяризація певних ідей серед громадян держави;
в) Відстоювання інтересів окремих груп громадян.
Рекомендована література:
Навчальна:
Політологія. За заг. ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківсього. - К.: Вища школа, 1998, сс. 285-307;
Політологія. За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. - К.: Академія, 2002, сс. 269-296;
Політологія. Курс лекцій. І.С. Дмитрів, О.М. Рудакевич, В.А. Кулик та ін. – Тернопіль: Астон, 1998, сс. 49-64;
Основи політичної науки. Курс лекцій. За ред. Б. Кухти. Частина 2. – Львів: Кальварія, 1997, сс. 231-256;
Політологія/За ред. О. І. Семківа. – Львів: Світ, 1994, сс. 309-331.
Наукова:
Абетка українського політика. - К.: Смолоскип, 1997;
Політичні партії в Україні. Інформаційно-довідкове видання. К: Центр. виборч. ком., 2001, 360 с.;
Пуфлер Е. Партійна система незалежної України: особливості формування. // Нова політика. - 1997. - №1;
Рогозин Н. Развитие партийной системы Украины. // Полис. – 2004. - №1;
Розумний М. Партійний вибір України. //Сучасність. – 1998. - №6;
Хмелько В. Партійно-політичні та соціально-економічні орієнтації населення України. // Політична думка. – 1997. - №10;
Яблонський В. Сучасні політичні партії України. Довідник. - К.: Генеза, 1996.
Тема №9: Політична еліта і політичне лідерство.
Сутність феномену еліти. Еліта в політиці: поняття та еволюція теорії. Елітизм та демократія: проблеми поєднання. Типологія еліт. Особливості еліт у демократичному і тоталітарному суспільствах. Історична доля та особливості українських політичних еліт. Природа та соціальна сутність політичного лідерства. Істотні риси та функції політичного лідера. Типологія політичних лідерів. Проблеми політичного лідерства в Україні.
Основні поняття:
Еліта, елітизм, політична еліта, контреліта, елітарна демократія, лідерство, політичний лідер, культ особи, вождізм.
Теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи:
Дайте розгорнуте визначення поняття «політична еліта». Назвіть основні якості, якими мають володіти представники політичної еліти для виконання своїх функцій.
Проаналізуйте погляди на політичну еліту Г.Моски, В.Парето, Г.Міхельса, М. Бердяєва, Д.Донцова, В.Липинського.
На конкретних прикладах з політичної історії України покажіть, за допомогою яких засобів, способів, методів і в ім’я чого створювався образ того чи іншого лідера нашої країни. Покажіть, на скільки він відповідав реальному потенціалу цього керівника.
Тест:
1. Егалітаристи – це прихильники політичної влади:
а) еліти;
б) харизматичного лідера;
в) виборних народних представників;
г) нікого з названих.
2. Політик, який стверджує, що пересічні члени суспільства повинні підпорядковуватись владі правлячої еліти у зв’язку з її професійною компетентністю, належать до послідовників теорії:
а) біхевіоризму;
б) плюралістичної демократії;
в) егалітаризму;
г) ні до однієї з перелічених.
3. Що з переліченого не є ключовим в концепції елітарного підходу до політики:
а) політика – це боротьба за владу;
б) більшість людей повинні мати доступ до найважливіших політичних інструментів і засобів;
в) більшість людей не повинна бути втягнена в політику;
г) населення держави ділиться на дві основні верстви – ті, хто керує, і ті, ким керують.
4. Що є, на ваш погляд, головною підставою для приналежності до еліти сьогодні:
а) мужність, відвага;
б) походження;
в) видатні здібності, знання;
г) мудрість;
д) інше (що саме?).
Поясніть свій вибір.
Список рекомендованої літератури:
Навчальна:
Політологія / За заг. ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського. - К.: Вища школа, 1998, сс. 203-219;
Політологія / За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. - К.: Академія, 2002, сс. 296-308;
Політологія. Курс лекцій / С. Дмитрів, О.М. Рудакевич, В.А. Кулик та ін. – Тернопіль: Астон, 1998, сс. 65-74;
Основи політичної науки. Курс лекцій / За ред. Б.Кухти. Частина 2, Львів: Кальварія, 1997, сс. 257-290;
Політологія / За ред. О. І. Семківа. – Львів: Світ, 1994, сс. 168-290.
Наукова:
Бандурович О.Ю. Образ лидера: представления и предпочтения жителей Украины. // Социологические исследования. – 2003. - №3;
Бекешкіна І. Чи є в Україні загальнонаціональні лідери? // Політична думка. – 1996. - № 2;
Валігурський П. Політологічні виміри української еліти //Віче. - 1998. - №6;
Деркач Ж. Політичний лідер у ретроспективі // Віче. – 1999. - № 1;
Журавський В., Кучеренко О., Михальченко М. Політична еліта України: теорія і практика трансформації. - К.: Основи, 1999;
Кривошея В. Еліта нації та еліта суспільства. // Полі тична думка. – 1998. - №1;
Круглашов А. Місцева еліта: регіональна чи периферійна. // Віче. – 1998. - №5;
Кухта Б., Теплоухова Н. Політичні еліти і лідери.- Львів: Кальварія, 1996;
Мейс Д. Блукання лабіринтами або дисфункціональність українських еліт. // Сучасність. – 1997. - №3;
Пахарєв А. Політична еліта. Формальна? Справжня? // Віче. – 1997. - № 11;
Шульга М. Правляча еліта. // Віче. – 1997. - №8.
Тема №10: Політика і особа.
Людина як об'єкт і суб'єкт політики. Сутність політичної суб'єк тивності особи. Особа і громадянин. Конституційні права, обов'язки та відповідальність громадян. Міжнародні документи про права лю дини і практика їх реалізації в Україні.
Критерії і методи оцінки ролі людини в політиці. Політична пове дінка особи - активність, пасивність, індиферентність, екстремізм, кон формізм, колективізм і індивідуалізм. Умови політичної соціалізації особи.
Політичні типи особистостей. Поняття лідера в політології, соці ології і психології. Основні концепції політичного лідерства, їх пози тивні якості й обмеженості. Різноманітність проявів політичного лі дерства, його типологія.
Політичний імідж. Популізм у політиці.
Основні поняття:
Громадянин, політичні права особи (громадянина), політична орієнтація, політична позиція, полі тична поведінка, політична активність, політична пасивність, аполі тичність, абсентеїзм, індиферентність, конформізм, політична соціа лізація.
Теми рефератів:
1.Міжнародні документи про політичні права людини і громадянина.
3.Політична соціалізація української молоді: форми та ефективність.
4. Сутність та етапи політичної соціалізації.
5. Способи формування політичного іміджу.
6. Абсентеїзм та його значення для реальної політики.
Завдання для самостійної роботи:
4. Сформулюйте основні характеристики, сутність і причини різної політичної поведінки людей. Заповніть наведену таблицю .
Політична поведінка особи.
|
Політичний конформізм |
Нонконформізм |
Радикалізм |
Абсентеїзм |
|
1. 2. 3. і т.д. |
Тест:
1. Особа, яка демонструє яскраво виражені авторитарні риси характеру, найчастіше підтримує:
а) консервативні партії і рухи;
б) соціалістичні партії і рухи;
в) екстремістські партії і рухи;
г) партії і рухи, що захищають права меншин;
д) ліберальні партії і рухи.
2. Проявом політичного відчуження є:
а) членство в політичному об’єднанні;
б) нонконформізм;
в) політичне моралізування;
г) толерантність;
д) абсентеїзм;
е) політична соціалізація
Список рекомендованої літератури:
Навчальна:
Політологія/За заг. ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського. – К.: Вища школа, 1998, сс. 156-168;
Політологія / За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. – К.: Академія, 2002, сс. 123-139, 168-180, 296-308;
Лазоренко О.В., Лазоренко О.О. Теорія політології. Навчальний посібник. - К.: Вища школа, 1996, сс. 86-99;
Політологія / За ред. О.І.Семківа. – Львів: Світ, 1994, сс. 191-205.
Политология: Учебное пособие для вузов / Под ред. Н. Сазонова. – Харьков, Фолио, 2001. – сс. 521-530.
Наукова:
Білень Н. Електоральна культура українського виборця: регіональний аспект. - К.: Генеза, 1997;
Брюггер В. Відображення людини у концепції прав людини. // Людина і політика. – 2003. - №1;
Вашкевич В. Світоглядна складова історичної свідомості сучасної студентської молоді. // Людина і політика. – 2004. - №4;
Волинна К. Поділ влад і конституційно-правова відповідальність як гарантії реалізації прав людини в Україні. // Нова політика. – 1998. - №4;
Головатий М. Молодь на розпутті. // Віче. - 1997. - № 7;
Доля У. Форми безпосередньої участі громадян у місцевому самоврядуванні. // Людина і політика. – 2004. - №5;
Карнаух А. Формування політичної культури молоді на сучасному етапі. // Людина і політика. – 2004. - №5;
Козак В. Форми політичної участі громадян у державотворчих процесах. // Політична думка. – 1997. - №5;
Лола В.Проблеми формування громадянина України. // Людина і політика. – 2003. - №1;
Манєєв С., Надточний А. Політична соціалізація в пострадянській Україні. // Політична думка. – 1997. - № 1;
Перекальська Л. Необіхевіоризм як соціально-психологічна модель “технології поведінки” і суспільного управління. // Людина і політика. - 2004. - №2;
Побокін М. Маніпуляційні впливи в системі політичних технологій. // Людина і політика. – 2004. - №3;
Удовенко Г. Років через п’ять до влади прийде покоління ініціативних розкутих молодих людей. // Віче. – 2003. - №8;
Шишкін В. Рада Європи: інституції захисту прав людини. // Віче. – 1998. - №11.
Тема №11: Політична свідомість і політична культура
та ідеологія.
Політична свідомість як форма відображення політичного буття. Обумовленість політичної свідомості історичними, національними, соціально-економічними і культурними чинниками розвитку суспіль ства. Політична свідомість суспільства, соціальної групи та особи. Структура та підструктури політичної свідомості (емпірична і теоре тична, буденна і наукова, ідеологічна і соціально-психологічна). Групова і масова свідомість. Типи політичної свідомості. Авторитарна і демократична свідомість. Характеристика розвитку і стану політичної свідомості в Україні. Значення політичних ідеалів, символів та традицій для розвитку політичної свідомості.
Поняття політичної ідеології. Основні ідеологічні течії: консерватизм і неоконсерватизм, лібералізм і неолібералізм, лівий і правий радикалізм, анархізм і неоанархізм, марксизм, ідеологія соціал-демократії. Релігійні ідеології.
Національна і політична ментальність. Сутність, структура, типи політичної культури.
Політична ідеологія як стрижень політичної культури. Культура політичного мислення, її ознаки і прояви. Культура функціонування політичних інститутів і способів політичної діяльності. Функції по літичної культури. Політичні комунікації. Політична культура в умо вах ідеологічного плюралізму і багатопартійності.
Основні поняття:
Політична свідомість, політична ідеологія, по літична психологія, громадська думка, ідеологізація, політико-ідеологічна до ктрина, ідейно-політична течія, суспільно-політичний рух, лібералізм, неолібералізм, консерватизм, неоконсерватизм, марксизм, соціал-демократія, фашизм, анархізм, громадянська культура, масова куль тура, масова свідомість, менталітет, політична ідеологія, політична куль тура, політичне буття, самосвідомість, свідомість, суспільна свідомість.
Теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи:
чому?
5.Яким якостями повинна володіти людина з високою політичною культурою?
6.Розкрийте зміст поняття “політична свідомість”.
7.Якою є структура політичної свідомості, її рівні.
8.Яке співвідношення між ідеологією і політикою, ідеологією і політологією?
9.Якою є роль ідеології в умовах демократичного і тоталітарного режимів?
10.Охарактеризуйте стан ідеологічного плюралізму в умовах сучасного українського суспільства.
11.Якою є роль громадської думки в демократичному суспільстві?
12.Охарактеризуйте особливості психології натовпу.
13.Сформулюйте основні принципи лібералізму. Хто дав їм теоретичне обґрунтування?
14.Сформулюйте основні ідеї та цінності консерватизму.
15.Назвіть основні ознаки фашизму.
16.Розкрийте зміст основних цінностей соціал-демократії.
17.Якою є структура та функції політичної культури.
18.Які типи політичної культури ви знаєте.
19.У чому специфіка патріархальної, підданської та активістської політичної культури.
20.Назвіть основні риси політичної культури українського народу.
21.Чим характерна молодіжна політична культура.
Тест:
1. Політична культура суспільства може бути визначена як:
а) сукупність соціальних, економічних та етнічних характеристик членів даного суспільства;
б) зміст та направленість політичних орієнтацій людей в суспільстві;
в) головні політичні переконання правлячої політичної еліти суспільства;
г) нічого, що вище перераховано.
2. Процес впровадження політичних цінностей називається:
а) політичною соціалізацією;
б)передвиборчою агітацією;
в) культурною інтеграцією особи;
г) політичною сертифікацією.
3. Засоби масової інформації:
а) не є об'єктом законодавчого регулювання в демократичних краї нах;
б) звичайно, більш впливові, ніж урядовці;
в) не є суттєвим фактором для процесу соціалізації дорослих людей у суспільстві;
4. Прояв політичної активності:
а) неможливе явище серед представників селянства;
б) це феномен, притаманний тільки робітничому класу;
в) трапляється в індустріально розвинутих країнах, але не існує в промислово відсталих регіонах;
г) практично завжди пов'язан з роллю робітничого класу в житті суспільства.
Список рекомендованої літератури:
Навчальна:
Політологія / За заг. ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського. - К.: Вища школа, 1998, сс. 253-262; 315-353;
Політологія / За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. - К.: Академія, 2002, сс. 308-330;
Політологія / За ред. О.І. Семківа. – Львів: Світ, 1994, сс. 409- 417;
Політологія. Курс лекцій / І.С. Дмитрів, О.М. Рудакевич, В.А. Кулик та ін. – Тернопіль: Астон, 1998, сс. 98-107;
Наукова:
Бублик П. Ідентичність як фактор політичної культури. // Людина і політика. – 2004. - №2;
Бебик В., Головатий М., Ребкало В. Політична культура сучасної молоді -К.: МАУП, 1996;
Білень Н.М. Політична культура молоді України. - Львів, 1997;
Волков О.М. Політична ідеологія: ретроспективний ана ліз та принципи функціонування в сучасній Україні. - К.: Основи, 1998;
Лісовий В. Культура - ідеологія - політика. - К.: Вид-во ім. О. Теліги, 1997, С.54-79;
Лобань Т. Особливості українського менталітету та його вплив на процес державного будівництва в Україні. // Людина і політика. – 2004. - №4;
Махненко М. Ліві, праві, центр. Інтереси і наміри. // Віче. – 1997. - №11;
Мигул І. Політичні ідеології: порівняльний аналіз. - К., 1997;
Нагорна Л.П. Політична культура українського народу. - К., 1998;
Рисіч Й. Нормально, коли в Україні представлені всі відтінки політичної думки. // Віче. – 1997. - № 8;
Рудакевич О.М, Гутор М.С. Політичне відродження українського народу. - Київ-Тернопіль: Астон, 1996;
Щербенко Е. Громадська думка і де її взяти. // Віче. – 1999. - №6;
Цимбалистий Б. Політична культура українців. // Сучасність. – 1994. - №3,4;
Щербаков А. Место мифа в политической идеологии. // Полис. – 2003. - №4.
Тема №12: Світовий політичний процес.
Система міжнародних політичних відносин.
Світовий політичний процес: поняття, основні концептуальні за сади його аналізу, суб'єкти, закономірності та тенденції на порозі XXI століття. Характерні риси сучасного світового процесу (революційні та еволюційні тенденції, впорядкованість та спонтанність світового розвитку, демократизація суспільно-політичного життя, забезпечення реального політичного плюралізму).
Міжнародні відносини як цілісна система. Місце в ній політичних відносин. Суб'єкти, види і принципи міжнародних політичних від носин. Деідеологізація міжнародних відносин. Інтернаціоналізація і глобалізація світових процесів. Новий політичний порядок, баланс і гармонізація інтересів у сфері світової політики. Діалектика внутрішньої та зовнішньої політики. Моделювання систем міжнародних політич них відносин та їх вплив на розвиток світового процесу. Міжнародні організації та міжнародні політичні відносини.
Україна в системі міжнародних політичних відносин та її місце в сучасному геополітичному просторі. Національні інтереси та націо нальна безпека України. Основні напрямки і пріоритети зовнішньо політичної діяльності української держави.
Основні поняття:
Атмосфера довір'я, баланс інтересів, воєнно-політичні блоки, геополітичний простір, глобальні проблеми, гуманітарне співробітництво, дипломатія, Європейська економічна співдружність, загальнолюдські цінності, зовнішня політика, зовнішньополітична діяльність, інтерес політичний (економічний тощо), інтег рація, інтернаціоналізація, конфронтація, країни, що розвиваються, міжнародні відносини, міжнародні політичні організації, міжнародне право, національна безпека, національний інтерес, незалежна держава, Організація Об'єднаних націй (ООН), позаблокова держава, пріоритетна політика, проблема війни і миру, Рада Європи, світова співдружність, суверенна держава, територіальна цілісність, філо софія виживання.
Теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи:
Тест:
1. Чи існує сьогодні загроза міжнародної війни?
а) Не існує, тому що перестав існувати колишній Радянський Союз, зникло гостре протистояння двох світових політичних блоків: соц іалізму і капіталізму, Сходу і Заходу..;
б) Існує, тому що хоч і стало реальністю міжнародне політичне "потепління" , припинилася "холодна війна" тощо, але світ продовжує бути суперечливим і в різних регіонах виникають гострі конфлікти, які можуть перерости із регіональних в глобальні..;
в) інший варіант.
2. Світ сьогодні ділиться на три категорії держав: високорозвинені; держави з середнім рівнем розвитку; країни, що розвиваються. До яких відноситься Україна?
а) до держав із середнім рівнем розвитку (аргументи).
б) до країн, що розвиваються (аргументи).
в) до всіх частково. Дивлячись, яку проблему чи сферу життя розглядати.
3. Розвиток держави залежить від внутрішньої і зовнішньої політики. Якій із них слід надавати перевагу?
а) внутрішній (аргументи).
б) зовнішній (аргументи).
в) в залежності від обставин? Але слід пам'ятати, що зовнішня політика є продовженням внутрішньої і що "свої" національні інтереси без відповідної зовнішньої політики далеко не .завжди, а частіше зовсім вирішити не можливо.
4. В чому виявляється значення України, як самостійної держави в геополітичному просторі?
а) нічого не змінилось і ніякого значення цей факт не має.
б) цей факт ніякого значення не має і не буде мати, поки Україна не
стане високорозвиненою державою, як Німеччина, Франція...
в) поява України, як самостійної держави має велике значення уже сьогодні. По-перше, це одна з найбільших держав Європи. По-друге , вона має великий матеріальний та інтелектуальний потенціал, з допомогою якого вона незабаром стане однією із найбільш сильних держав Європи. По-третє, Україна є миролюбною державою. По-четверте…(додайте, що вважаєте за потрібне).
Рекомендована література:
Навчальна:
Політологія / За заг. ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського. - К.: Вища школа, 1998, сс. 326-368;
Політологія / За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. - К.: Академія, 2002, сс. 416-445;
Політологія. Курс лекцій / І.С. Дмитрів, О.М. Рудакевич, В.А. Кулик та ін. – Тернопіль: Астон, 1998, сс. 155-121;
Рябов С. Г. Політологічна теорія держави. - К.: Генеза, 1996, сс. 158-184;
Камінський А. Вступ до міжнародних відносин. Курс лекцій. – Львів: Світ, 1995.
Наукова:
Аналіз зовнішньої політики України (За результатами опитування експертів). // Політика і час, 1997, № 10;
Богун В. Правові аспекти здійснення зовнішньополітичної діяльності в Україні. // Право України, 1998, №4;
Гаврилишин Б. Нерівнобедрений трикутник або ідея сло в'янського союзу. // Віче, 1997, №5;
Галкин А. Глобализация и политические потрясения ХХІ века.// Полис, 2005, №4;
Деменко О. Українська геополітика ХХІ ст.: євразійство чи євроінтеграція. // Людина і політика, 2004, №1;
Дзьобань О. Геополітичні чинники системи національної безпеки (соціально-філософський аспект). // Людина і політика, 2004, №1.
Жангожа Р., Негель Л. Україна і Росія на пострадянському просторі. Інтереси спільні і специфічні. // Віче, 1998, №8.
Рудич Ф. Україна в геополітичному контексті. // Віче, 1998, №11.
Суліма Є. Процес глобалізації – рушійна сила формування глобального соціального порядку постіндустріалізму. // Людина і політика, 2004, №5.
Удовенко Г. Під знаком реформування ООН. // Політика і час, 1998, №2.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ
Основна література
Додаткова література
Періодичні видання
Віче
Людина і політика
Нова політика
Політична думка
Розбудова держави
Сучасність
Вестник московского университета
серия №12 Социально политические исследования
серия №18 Социология и политика
Общественные науки и современность
Политические исследования(Полис)
Свободная мысль
Социологические исследования (Социс)
Електронні джерела інформації
http://www.polit.spb.ru/ - сайт «Политология в России»
http://www.politolog.ru/ - сайт политологии, имперского мышления, российских нац. идей, а также популизма эмоций и амбиций
http://www.kemtipp.ru/ - содержит учебники по политологии
http://lib.ru/POLITOLOG/ - политология, политика (книги, статьи)
http://www.politic.donetsk.ua/ - политика и политология
http://splendor.virtualave.net/FORUMS/geo/ - новый форум геополитика и политология
http://www.russ.ru/politics/
http://people.freenet.de/gladko/portal.html - аналитика, политология
http://www.arctogaia.com/public/resourse-politica.html - политология, геополитика (тексты)
http://www.polit.com.ua/ - политическая Украина
http://part.org.ua/
http://www.politstudies.ru/ - научный и культурно-просветительный журнал
http://www.alestep.narod.ru/index.htm - учебная литература по политологии
http://www.ksaa.edu.ru:8101/~grivse/ - книги: политология, политика, социо-политика
http://www.vesmirbooks.ru/ - учебники по политологии
http://www.colibri.ru/deti.ru/ - учебная литература, рефераты, доклады по политологии
http://www.isea.ru/russian/lib/books/polit.htm - политика и политология: книги (русские издания)
http://www.goods-online.com.ru/ - лучшие книги по политологии
http://www.nasledie.ru/ - научный и культурно-просветительский журнал
http://www.jristy.ru/ - юриспруденция, политика, политология (книги, статьи)
http://books.khrakov.com/politol/ - книги по политологии
http://books.shop.by/50.html - книжный магазин
http://monax.ru/cat.cgi?13/ - книжный магазин
http://great-sam.chat.ru/menu.htm - учебная литература рекомендуемая «студент – студенту»
Зміст
Вступ 4
Тема №1:Предмет та еволюція науки про політику 7
Тема №2 : Історія світової політичної думки: основні етапи 10
Тема №3: Розвиток політичної думки в Україні 14
Тема №4: Політика і влада як соціальні явища 17
Тема №5: Політичні режими: типологія і історичні форми 20
Тема №6: Політична система суспільства 23
Тема №7: Держава в політичній системі суспільства 26
Тема №8: Політичні партії і партійні системи, громадські організації і рухи 29
Тема №9: Політична еліта і політичне лідерство 33
Тема №10: Політика і особа 36
Тема №11: Політична свідомість і політична культура та ідеологія 39
Тема №12: Світовий політичний процес. Система міжнародних
політичних відносин 44
Література 48
PAGE 55