Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
До загальнопедагогічних вимог до уроку відносять:
§ Приоритет особистості учня в організації освітнього процесу
§ Триєдина мета уроку (чітке визначення освітніх, виховних і розвиваючих завдань уроку)
§ Урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів
§ Орієнтація на процес навчання
§ Тривимірне навчання
§ Створення емоційно-актуального тла навчання
§ Педагогічний такт і культура мови
§ Пізнавальна самостійність учнів
Дидактичні вимоги до уроку включають у себе:
§ Раціональне використання кожної хвилини уроку
§ Раціональна єдність словесних, наукових і практичних методів навчання
§ Використання активних методів навчання
§ Зв’язок з раніше вивченим матеріалом і досвідом, набутим учнем
§ Формування умінь учнів самостійно здобувати знання й застосовувати їх практично
§ Індивідуалізація, диференціація та інтенсифікація навчального процесу
§ Використання сценарних варіантів уроку, які є носіями інформації
§ Створення умов для успішного навчання учнів
§ Чітке формулювання освітніх завдань загалом і складових елементів, їх зв’язок з розвиваючими і виховними завданнями
§ Вибір форм організації, які забезпечують максимальну самостійність учнів у навчанні
§ Реалізація на уроках всіх дидактичних принципів
§ Організоване закінчення уроку
§ Здійснення міжпредметних зв’язків
Сучасний урок повинен задовольняти наступним психологічним вимогам:
§ Урахування психологічних особливостей кожного учня
§ Нормальний психологічний стан і позитивний емоційний настрій учителя та учнів
§ Вимогливість і доброзичливість учителя до учнів
§ Педагогічна етика і психологічний такт
Гігієнічні вимоги забезпечують збереження фізичного здоров’я учнів під час навчання:
§ Дотримання температурного режиму
§ Нормативність освітлення класного приміщення
§ Провітрювання
§ Відповідність шкільних меблів вимогам нормативів
§ Чергування видів навчальної роботи
§ Запобігання перевантаженню, стомлюваності учнів, для чого на уроці проводиться релаксація.
До основних компонентів кожного типу уроку належать:
а) урок засвоєння нових знань: перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань; повідомлення учням теми, мети і завдань уроку; мотивація навчання школярів; сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв'язків і залежностей між елементами виучуваного; узагальнення та систематизація знань; підсумки уроку; повідомлення домашнього завдання;
б) урок формування вмінь і навичок: перевірка домашнього завдання, актуалізація та корекція опорних знань, умінь і навичок; повідомлення учням теми, мети і завдань уроку й мотивація навчання школярів; вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні та пізнавальні вправи); первинне застосування нових знань (пробні вправи); самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях (тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завданням); творче перенесення знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи); підсумки уроку й повідомлення домашнього завдання;
в) урок застосування знань, умінь і навичок: перевірка домашнього завдання, актуалізація та корекція опорних знань, умінь і навичок; повідомлення теми, мети й завдань уроку і мотивація навчання школярів; осмислення змісту послідовності застосування способів виконання дій; самостійне виконання учнями завдань під контролем і з допомогою учителя; звіт учнів про роботу й теоретичне обґрунтування отриманих результатів; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання;
г) урок узагальнення і систематизації знань: повідомлення теми, мети і завдань уроку та мотивація навчання школярів; відтворення та узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань; узагальнення та систематизація основних теоретичних положень і відповідних ідей науки; підсумки уроку й повідомлення домашнього завдання;
ґ) урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок: повідомлення теми, мети і завдання уроку, мотивація навчання школярів; перевірка знання учнями фактичного матеріалу й основних понять; перевірка глибини осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення; застосування учнями знань у стандартних та змінених умовах; збирання виконаних робіт, їх перевірка, аналіз і оцінка; підсумки уроку й повідомлення домашнього завдання;
д) комбінований урок: перевірка виконання учнями домашнього завдання практичного характеру; перевірка раніше засвоєних знань; повідомлення теми, мети і завдань уроку та мотивація навчання школярів; сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу; осмислення, узагальнення і систематизація знань; підсумки уроку й повідомлення домашнього завдання.
|
Групи за педагогічними технологіями |
Види уроків |
|
|
1. Інформаційно-комунікаційні технології |
Урок-твір, уроки – творчі звіти, уроки-взаємонав- чання, урок-інформація, інтегрований урок |
|
|
2. Ігрові технології |
Змагання |
KBK, турнір, аукціон, вікторина, конкурс, інтелек- туальний хокей, “Щасливий випадок” |
|
Рольові ігри |
Імпровізація, імітація, “Поле чудес”, ерудит, ланцюжок |
|
|
Драматизація |
Драматична гра, пантоміма, драматична розповідь,ляльковий театр |
|
|
3. Дослідні технології |
Діалог, усний журнал, роздуми, репортаж, урок- суперечність, урок-парадокс, пошук, розвідка, за- очна подорож, коло ідей |
|
|
4. Інтерактивні технології |
Кооперативне навчання Колективно-групове навчання Ситуативне моделювання |
Робота в парах, змінювані трійки, 2–4 разом, карусель, малі групи, акваріум Мікрофон, незакінчені речення, мозковий штурм, “Навчаючи – вчуся”, мозаїка, вирішення проблем, дерево рішень Імітаційні ігри, рольова гра |
|
Опрацювання дискусійних питань |
Метод “прес”, займи позицію, зміни позицію |
|
|
5. Психотренінг |
Тренінг уваги, уяви, пам’яті, “Пізнай себе”, “Пі- знай свої здібності”, “Твоя воля”, “Твій характер”, “Сам себе виховую” |
Групова форма навчальної діяльності виникла як альтернативна існуючим традиційним формам навчання. В її основу покладено ідеї Ж.-Ж. Руссо, Й.Г.Песталоїщі, Дж. Дьюї про вільний розвиток і виховання дитини. Й.Г.Песталоїщі вважав, що вміле поєднання індивідуальної і трупової навчальної діяльності підвищує активність, самодіяльність учнів, створює умови для взаємного навчання, що сприяє успішному оволодінню знаннями, уміннями і навичками.
Групова форма організації навчальної діяльності учнів передбачає створення невеликих за складом груп у межах одного класу. Виділяють такі форми групової взаємодії:
1. Парна форма навчальної роботи - два учні виконують деяку частину робота разом. Форма використовується для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірка знань, тощо.
Робота в парах дає учням час подумати, обмінятися ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок висловлюватися, спілкуватися, критично мислити, переконувати й вести дискусію.
2.Кооперативно-групова навчальна діяльність - це форма організації навчання в малих групах учнів, об'єднаних спільною навчальною метою. За такою організацією навчання вчитель керує роботою кожного учня опосередковано через завдання, якими він спрямовує діяльність групи. Виконуючи частину спільної для всього класу мети, група представляє, захищає виконане завдання в процесі колективного обговорення. Головні підсумки такого обговорення стають надбанням усього класу і записуються всіма присутніми на занятті.
3. Диференційовано-групова форма передбачає організацію роботи учнівських груп з різними навчальними можливостями. Завдання диференціюються за рівнем складності або за їх кількістю.
4.Ланкова форма передбачає організацію навчальної діяльності у постійних малих учнівських групах, керованих лідерами. Учні працюють над єдиним завданням.
5. Індивідуально-групова форма передбачає розподіл навчальної роботи між членами групи, коли кожен член групи виконує частину спільного завдання. Підсумок виконання спочатку обговорюється і оцінюється в групі, а потім виносяться на розгляд усього класу та педагога.
Групи можуть бути стабільними чи тимчасовими, однорідними чи різнорідними.
Кількість учнів у групі залежить від загальної кількості їх у класі, характеру й обсягу знань, що опрацьовуються, наявності необхідних матеріалів, часу, відведеного на виконання роботи. Оптимальною вважають групу з 3-5 осіб, бо в разі меншої кількості учнів важко всебічно розглянути проблему, а в разі більшої - складно визначити, яку саме роботу виконав кожен учень.
Об'єднання в групи може здійснювати учитель (здебільшого на добровільних засадах, за результатами жеребкування) або самі учні за власним вибором.
Групи можуть бути гомогенними (однорідними), тобто об'єднаними за певними ознаками, наприклад, за рівнем навчальних можливостей, або гетерогенними (різнорідними). У різнорідних групах, коли в одну групу входять сильні, середні і слабкі учні, краще стимулюється творче мислення, здійснюється інтенсивний обмін ідеями. Для цього надається достатньо часу для висловлювання різних поглядів, докладного обговорення проблеми, для розгляду питання з різних боків.
Учитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, які він пропонує групі, та які регулюють діяльність учнів.
Закон — це "філософська категорія, яка відображає необхідне, істотне, стійке, повторюване, загальне для даної галузі відношення між явищами об'єктивної дійсності" [Філософський словник / За ред. В.І.Шинкарука. - К., 1973. - С. 115.] "З категорією закон тісно пов'язана категорія закономірність, яка означає, насамперед, певну впорядкованість подій, відносну постійність, сталість головних детермінуючих факторів, регулярність зв'язку між речами