Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 39
ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Вступ Стор.
Розділ 1. Ботанічна і біологічна характеристика культури (згідно завдання)................................................................................................
Розділ 2. Особливості біології шкідливих організмів........................................
Розділ 3. Заходи захисту від шкідливих організмів у посівах баклажанів......................................................
3.1. Інтегрований захист рослин, його складові та роль в сучасних технологіях захисту ................................................................................
3.2. Хімічні засоби захисту ............................................................................
3.3. Підбір хімічних і біологічних засобів захисту.....................................................................................................
Розділ 4. Технологія застосування хімічних і біологічних засобів захисту в посівах баклажанів.............
Розділ 5. Складання інтегрованої системи захисту баклажанів...........
Розділ 6. Економічна ефективність інтегрованої системи захисту
баклажанів ......................
РОЗДІЛ 7. Екологічні аспекти застосування засобів захисту баклажанів
від шкідливих організмів в умовах Лісостепу
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА .........................................................................
Вступ
Світове сільське господарство щорічно зазнає великих втрат від шкідливих організмів. За даними ФАО (продовольчої організації ООН), втрати врожаю через пошкодження шкідливими організмами сягають до 35%.
Взагалі сільськогосподарським культурам та продукції рослинництва шкодять понад 400 видів шкідників, 200 збудників хвороб, 300 видів бур'янів. За підрахунком наукових установ Української академії аграрних наук в Україні втрати потенційного врожаю від шкідників, хвороб і бур'янів обчислюються в розмірі 33-48%.
Сьогодні питання продовольчої безпеки та якості сільськогосподарської продукції невід'ємно пов’язані з використанням засобів захисту рослин.
В умовах нарощування виробництва сільськогосподарської продукції зростає необхідність у застосуванні засобів захисту рослин. За даними Мінагрополітики України щорічна технологічна потреба сільгоспвиробників у засобах захисту рослин в середньому становить 22-24 тис. т препаратів.
Динамічність розвитку шкідливих видів, різночасність їх появи та неоднакова шкідливість у період вегетації культур зумовлюють підвищені вимоги до чіткої організації й планування робіт по захисту рослин. В сучасних умовах значне зниження втрат урожаю від шкідливих організмів та підвищення його якості може бути досягнуте лише при застосуванні комплексних систем захисту рослин, які носять назву інтегрованих. Вони передбачають раціональне поєднання організаційно-господарських, профілактичних, агротехнічних, біологічних, селекційних, фізичних, механічних, карантинних та хімічних заходів. Роль кожного заходу в загальній системі змінюється залежно від конкретних умов вирощування тієї чи іншої культури.
У зв’язку з цим рекомендовані зональні інтегровані системи захисту рослин повинні корегуватися в кожному господарстві, на кожному полі відповідно до грунтово - кліматичних умов, видового складу та чисельності шкідливих і корисних організмів, а також екологічної обстановки в конкретних агробіоценозах. Тому перед студентами ставиться завдання проаналізувати умови і скласти інтегровану систему захисту однієї з основних сільськогосподарських культур (згідно індивідуального завдання). При виконанні курсової роботи студенти повинні розробити інтегровану систему захисту рослин, яка б забезпечувала вирішення таких основних завдань:
1. Зниження втрат урожаю від шкідливих об’єктів;
Метою написання даної курсової роботи є складання інтегрованої системи захисту, яка включає в себе всі методи та засоби захисту в тому числі і біологічні, які в свою чергу є альтернативою хімічному методу,за допомогою якої можна попереджувати розвиток шкідливих організмів в посівах баклажанів, та підвищувати їх якість.
Розділ 1
Ботанічна і біологічна характеристика культури баклажану
Баклажан відноситься до сімейства пасльонових. Його батьківщиною вважається Китай і Індія – там баклажани вирощували вже в V столітті до нашої ери. Величезні каравани привозили їх на північ Африки, а звідти арабські завойовники занесли баклажан в Іспанію. У Середньовіччі баклажани не споживали; лікарі того часу вважали, що вони є причиною лихоманки і припадків епілепсії. Їх вирощували тільки як декоративну рослину. Поступово баклажан знайшов своє місце серед овочів і став однією з улюблених овочевих культур.
Баклажан відомий у нашій країні з XVII століття. Цей овоч відразу полюбили за прекрасні смакові якості. А потім з'ясувалося, що в баклажанах утримується безліч вітамінів і мінералів, необхідних людському організму. У хімічний склад цієї овочевої культури входить третина таблиці Менделєєва.
Культура тепло і вологолюбна, по тепло-вибагливості перевершує томат і перець. Оптимальна температура для росту і розвитку рослин +20..+26°С. Заморозків не переносить. До знижених температур особливо чуттєві молоді сіянці, при температурі +8..+10°С сходи гинуть на 5..8 добу.
Баклажан - світлолюбна рослина короткого дня, однак чутливість до короткого дня в нього виявляється тільки через 10 днів після появи сходів. Вирощування при 12-14-годинному дні з 10-денного віку і до початку цвітіння помітно прискорює розвиток рослин і плодоутворення. Від сходів до збору врожаю в ранніх сортів проходить 80-120 днів, у средньоспілих 110-140, у пізніх 140-160 днів.
Кращий мікроклімат для баклажана ділянки з південним схилом, захищені від вітрів. Для даної культури кращі окультурені легкі -и водопроникні ґрунти зі слабко-кислою чи нейтральною реакцією середовища. Важкі глинисті ґрунти з близьким рівнем ґрунтових вод і особливо солонці для баклажана не придатні.
Коренева система в баклажана в молодому віці слабка, потім сильно розростається освоюючи верхній шар ґрунту на глибині 20-30 см, окремі корені досягають 150 см. Корені чуттєві до недоліку вологи, повітря і живильних речовин. Стебло прямостояче, дуже міцне, спочатку трав'янисте, з 50-60-денного віку дерев'янисте. Висотою від 25 і до 150 см. (у високорослих сортів), по забарвленню стебла і вузлів зелене, у верхній частині фіолетове. Листя баклажана великі (7-35 см у довжину), прості, овальної форми, опушені, іноді з гострими колючками. Забарвлення листя зелене, фіолетове з різними відтінками. Квітки одиночні чи зібрані в невеликі кисті (від 2 до 5 квіток), двостатеві, великі, світло-рожевого забарвлення. Пилок у баклажана важкий, переноситься вітром не більше ніж на 1 метр. Запліднення відбувається в основному шляхом самозапилення.
На рослині формується від 3 до 15 плодів. У залежності від сорту плоди можуть бути відносно дрібними 50-100 гр чи великими до 1 кг; кулястими, грушоподібними, циліндричними і вигнутими. Забарвлення плодів у технічній спілості від світло-рожевого до темно-фіолетового, майже чорного, блискуче чи без блиску; у біологічній спілості - буре чи сіро-зелене. Зустрічаються декоративні сорти з білими, жовтими, червоними і смугастими плодами.
Плід – багатогніздова камера, м'якоть біла чи зеленувата, буває бурувата. Наявність гіркоти обумовлена соланіном М, у підсоленій воді гіркота з м'якоті зникає. Насіння плоске, округле, гладке, сірувато-жовте. Число насінин у плоді 150-200 шт і більше, маса 1000 насінин 3,5-5 гр. Схожість зберігають 3-6 років.
Плоди містять: солі заліза, калію, натрію, фосфору, міді й ін., порівняно багато кобальту, марганцю, вітаміну В1. Сахара 3,2-4,6%, білків 0,6-1,4%, жирів 0,1-0,4%, клітковини 1,4%, також рутин і нікотинова кислота (вітамін РР).
Баклажан володіє не тільки прекрасними смаковими якостями, але і лікувальними властивостями: сприяє стимуляції кровотворення при недокрів'ї, знижує рівень холестерину в крові, протидіючи тим самим розвитку атеросклерозу. Рекомендують вживати баклажан при цукровому діабеті, корисний людям літнього віку, хворим серцево-судинними захворюваннями, наявність великої кількості калію підсилює роботу серця і сприяє виведенню з організму рідини.
Зараз все більшу популярність здобувають недавно виведені сорти - Фіолетове чудо, Бегемот, Багира. Перед посадкою баклажанів необхідно підготувати ґрунт, додавши в неї перегній і дернову землю, узяті в рівній кількості. Можна висаджувати цю овочеву культуру в 20-х числах травня на місце вже зібраного редису, попередньо удобривши ґрунт на цій грядці гноєм.
Баклажан дуже теплолюбний і вимагає захисту від різкого зниження температури повітря. Для прискорення росту й розвитку рослин використовують розпушування грунту й підгодівлю баклажанів.
Можна вирощувати після інших культур, під які були внесені добрива, краще всього - після помідорів. Абсолютно не придатні для вирощування важкі сирі ґрунти; засолення також негативно позначається. Температура довкілля для нормального зростання має бути близько 15 градусів. А вже нижче 12 градусів баклажани припиняють свій ріст і хворіють. Із-за свого тривалого вегетаційного періоду вирощують баклажани в основному розсадою. Починають посадку розсади на ділянці в першій декаді травня. Площа висадки - 50х50 см на кожен кущ. Догляд за культурою полягає в розпушуванні, прополці і своєчасному поливі. Хороший ефект дає мульчування грунту гноєм, що перепрів. Це сприяє збереженню грунтової вологи і тепла. Для отримання більших плодів в кожному кущі треба залишати не більше чотирьох найбільш розвинених стебел. Усі інші стебла видаляють. Важливо вчасно проводити профілактику від хвороб і шкідників. Найнебезпечнішим шкідником баклажанів є колорадський жук.
Збирання врожаю баклажанів починається з початку придбання ними характерної для певного сорту необхідної величини і забарвлення. Плід зривають з куща разом з чашкою і частиною плодоніжки. Не слід затримувати збір, оскільки при перезріванні баклажани втрачають свої смакові якості. Збір плодів продовжують до перших заморозків.
(www.agro.ua)
Таблиця 2.1
Біологічні особливості шкідників
|
Назва шкідника (укр., лат.) |
Морфологічні особливості |
Тип ушкодження |
Зимуюча стадія, місце зимівлі |
Фаза розвитку рослини, в якій об’єкт шкодить |
Кількість поколінь |
ЕПШ |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
Колорадський жук Leptinotarsa decemlineata |
Жук розміром 8 – 12 мм, жовтий чи червоно-жовтий, рідше жовто-бурий зі світлішими надкрилами й темними плямами на голові та передньо-спинці. Тіло коротко-овальне, сильне, опукле, блискуче; на надкрилах десять чорних смужок. |
Імаго та личинки грубо об’їдають вегетативну масу рослини. |
Зимують імаго в ґрунті, найчастіше на глибині 10 – 30 см. |
Шкідник пошкоджує впродовж всієї вегетації. |
2 покоління |
личинок і жуків 10% |
|
Совка озима Scotia segetum |
Гусениці багатоїдні й живляться рослинами з багатьох ботанічних родин. Метелик розміром 40 – 50 мм. Передні крила бурувато-сірі (іноді майже чорні) з трьома характерними темними плямами (ниркоподібною, круглою і клиноподібною), облямованими тонкою чорною лінією; задні — у самця білі, у самки — білувато-сірі. |
Імаго не шкодить, личинки підгризають рослини. |
Зимують гусениці шостого віку на глибині 10 – 25 см у грунті. |
Фаза 4-6 листків. |
2 покоління |
2 личинки на м2 |
|
Східний та західний травневий хрущ Melolontha melolontha |
Жуки 21 – 31 мм завдовжки, тіло видовжено-овальне, чорного або червоно-бурого кольору; надкрила видовжено-овальні, з п’ятьма вузькими ребрами; передньоспинка бура; |
Імаго пошкоджує дерева,а личинки пошкоджують корінці баклажанів внаслідок чого рослина гине. |
Зимують жуки в грунтових колисочках у грунті,та личинки. |
2-4 справжні листки,. |
Генерація 4 річна |
2жуки на 1 рослину |
|
Вовчок звичайний Gryllotalpa gryllotalpa L. |
Tiлo зaвдoвжки 35-50 мм. Зaбapвлeння кopичнeвe, з шoвкoвим відтінком. Пepeднi нoги кoпaльнi, poзшиpeнi, з зyбцями. Kpилa poзвинeнi, пpoзopi, з гycтoю ciткoю жилок. |
Живлячиcь тa poблячи xoди, шкiдник пepeгpизaє кopiння рослин. |
Зимyють дopocлi ocoбини, нiмфи тa личинки у грунті. |
Фаза 2-4 справжні листки . |
Генерація дворічна. |
1-2 особини на м2 |
( Б.М. Литвинов, М.Д. Євтушенко. 2005р. ст.200,41,29,31 )
Таблиця 2.2
Біологічні особливості збудників хвороб
|
Назва хвороби (укр.) та її збудника (лат.) |
Уражені органи, симптоми хвороби переносник збудників хвороби, проміжний господар (при наявності) |
Фаза розвитку рослин у якій хвороба є найбільш шкідливою |
Зимує |
Спори первинного ураження |
Спори вторинного ураження |
Кратність уражень |
|
|
де |
чим |
||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
|
Maкроcпopіoз Macrosporium solani |
нa лиcттаx y вигляai тeмнo-кopичнeвиx cyxиx плям oкpyrлo-кyляcтої фopми з кoнцeнтpичними кoлaми, нa cтeблax i чepeшкax cпocтepiгaютьcя тeмнo-бypi видoвжeнi плями. |
Пpoявляєтьcя пepeд бyтонiзaцiєю |
Міцелій у рослинних рештках |
конідії |
- |
1 |
|
|
Фітофтороз Phytophthora infestans |
є утворення на листках і стеблах темно- бурих плям, які швидко розростаються у вологу погоду, і бурої розпливчастої гнилі на плодах. З нижнього боку пластинки листків, а іноді й на поверхні уражених плодів з'являється білий рідкий павутино-подібний наліт. |
Цвітіння та утворення плодів |
Міцелій у грунті |
міцелій |
зооспорами |
2 |
Продовження таблиці
|
Бронзовість збудником хвороби є вірус Tomato dronzed vіrus |
На уражених рослинах молоді листки мають жовто-коричневий або бронзовий чи брудно-фіолетовий відтінок. Хворі листки засихають і обпадають Переносником хвороби є тютюновий трипс. |
Бутонізація |
Зимує вірус у зимуючій стадії трипсу. |
Заражений сік рослин |
- |
1 |
|
Стовбур пасльонових Збудником хвороби є мікоплазмовий організм |
У хворих рослин пагони відходять від стебла під гострим кутом.; Листки, особливо верхні, мають антоціановий відтінок і часто складені у човник. З нижнього боку листків добре помітне фіолетове забарвлення жилок. Уражені кореневища багаторічних бур’янів у соку яких зберігається патогена. |
Цвітіння-початок формування плодів |
Зимує мікоплазма в кореневищах багаторічних бур’янів. |
Заражений сік рослин |
- |
1 |
(Пересипкін В. Ф2000.. ст.306,312,313,www.agro.ua. 2000р.)
Таблиця 2.3
Біологічні особливості бур’янів
|
Назва рослин |
Біологічна група, клас |
Перелік основних культур, які засмічує |
Способи розмноження |
Тип кореневої системи, її глибина і особливості розвитку |
Максимальна плодючість однієї рослини,тис.шт. |
Період появи сходів, місяць |
Глибина, з якої зявляються сходи,см |
Мінімальна температура проростання насіння,0С |
Тривалість зберігання схожості насіння в грунті, років |
ЕПШ |
|
|
латинською |
українською та російською мовами |
||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
Bromus secalinus L. |
Бромус житній Костер ржаной |
Озимі, Однодольні |
озиме жито, пшениця,овочеві. |
насінням |
Мичкувата, |
Максимальна плодючість - на одній рослині може утворитись до 5000 зернівок |
Кінець квітня |
до 10-12 см |
1-2 |
2-3 роки |
2-3 |
|
Sorghum halepense L. |
Гумай, Сорго алеппское |
Кореневищні Однодольні |
Овочеві,та плодові культури |
Вегетативно насінням |
Коренева система у вигляді підземних стебел |
Максимальна плодючість - 8000 зернівок |
Сходить - в березні - травні. |
10-12 см |
+10.+12 |
до 5 років. |
1-2 |
|
Stachys annua L |
Чистець польовий Чистец полевой |
зимуючі дводольні |
Росте на полях, біля доріг |
насінням |
Корінь стрижневий |
Максимальна плодючість 26 400 горішків. |
в квітні-травні, а також в серпні - вересні |
не більше 6 см |
+6...+8 |
2-3 роки |
1-2 |
|
Setaria viridis L.glauca |
Мишій зелений Щетинник зеленый |
Ярі Однодольні |
Овочеві,та плодові культури та польові |
Вегетативно і насінням |
Корінь - мичкуватий, проникає у грунт на 75-170 см і радіально на 33-80 см. |
Максимальна плодючість - 2300 зернівок. |
Сходить - квітень - червень (липень - серпень). |
не більше 12-14 см. |
+6...+8 |
понад 4 роки |
2-3 |
(І.В.Веселовський, 1993р ст. 34,36,44,.)
Розділ 3
Заходи захисту від шкідливих організмів у посівах баклажану
3.1. Інтегрований захист рослин, його складові та роль в сучасних технологіях захисту
Інтегрований захист рослин (англ. Integrated pest management) — комплексне застосування методів для довгострокового регулювання розвитку та поширення шкідливих організмів до невідчутного господарського рівня на основі прогнозу, економічних порогів шкодочинності , дії корисних організмів, енергозберігаючих та природоохоронних технологій, які забезпечують надійний захист рослин і екологічну рівновагу довкілля.
Економічний поріг шкідливості — це така щільність шкідника або пошкодженість рослин, при якій втрати врожаю можуть становити 3—5%, а застосування хімічних засобів захисту підвищує рентабельність виробництва культури і собівартість урожаю.
Економічний поріг шкідливості можна встановити за допомогою емпіричних розрахунків. Для цього відраховують вартість втрат урожаю від одного шкідника і витрати на хімічні обробки з розрахунку на 1 га посіву, а також норму рентабельності культури. Одержані дані підставляють у формулу і підраховують
Пе=3—Р/В,
де: Пе — економічний поріг шкідливості, екз./га;
З — витрати на захист 1 га посіву, грн.;
В — вартість втрати врожаю від однієї особини, грн.;
Р — норма рентабельності культури,%
Організаційно-господарський метод – ряд профілактичних і заплановано-господарських заходів з врахуванням зонального прогнозу: складання робочих планів і економічні обчислення по захисту посівів і насаджень від шкідливих організмів, придбання засобів захисту рослин, техніки та інше, облік садибного матеріалу, вибір ділянок для закладання садів та інших насаджень, ремонт агротехніки, складів, учіння робочих техніці безпеки при роботі з пестицидами.
Агротехнічний метод. Основа агротехнічного методу – створення сприятливих умов для росту і розвитку сільськогосподарських культур і менш несприятливі умови для шкідливих видів комах. Деякі агро прийоми носять профілактичний характер, інші можуть визвати їх частинну або повну загибель. Раціонально построєний комплекс агротехнічних заходів часто зупиняє масове заселення шкідником і знижує їх шкодочинність, що дає можливість скоротити використання інсектицидів, які володіють цілим рядом негативних сторін. З агротехнічних заходів найбільш значення, з точки зору захисту рослин має сівозміна і структура посівних площ, прийоми обробітку ґрунту, добрива, строки і способи сівби і збирання врожаю, зрощення, боротьба з бур’янами і інше.
Своєчасне та доброякісне проведення агротехнічних заходів дає змогу істотно знизити як запас інфекції збудників хвороб у ґрунті так і чисельність знищуючих видів шкідника. За допомогою агротехнічних заходів змінюються екологічні умови у ґрунті, підвищується або знижується стійкість рослин до збудників хвороб і шкідників крім того змінюються патогенні властивості мікроорганізмів, рівень життєдіяльності комах. Фактори, що утворюються при проведенні агротехнічних заходів, впливають на умови існування шкідників, живлення рослин і порушують взаємовідносини, що складалися між шкідливими організмами і рослиною – живителем. Агротехнічний метод знижує чисельність сегетальних видів у посівах культур.
Карантинний метод – цілий ряд заходів, які направлені на попередження завозу і проникнення в країну із-за рубежу нових видів шкідників, а також виявлення, обмеження і ліквідації вогнищ розмноження вже проникних іноземних видів або тих шкідників, які в країні мають локально характер поширення. Для виконання цих задач створена служба внутрішнього і зовнішнього карантину, яка діє по спеціальним внутрішньодержавним і міжнародним інструкціям і узгодженням.
Селекційно-насінницький метод – створення та впровадження у виробництві сортів і гібридів, несприятливих для розмноження шкідливих організмів і стійких проти пошкоджень, має виняткове значення у захисті посівів і насаджень сільськогосподарських культур від шкідників і хвороб для обмеження застосування спеціальних захисних заходів, особливо хімічних. При вирощуванні сортів з підвищеною стійкістю до хвороб і шкідників проведення захисних заходів зводиться до мінімуму, а відтак знижуються витрати на їх проведення, істотно зменшується забруднення навколишнього середовища.
(М.П. Лісовий 1999р. ст.17-27 .)
Таблиця 3.1.
|
Строк проведення заходів, фаза вегетації культури |
Шкідливий об’єкт |
Методи захисту рослин від шкідливих організмів |
Обгрунтування вибору методу захисту рослин |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Після збору попередника |
Фітофтороз, стовбур, бронзоватість ,хрущі,колорадський жук,озима совка,вовчок звичайний |
Агротехнічний, організаційно-господарський |
Проведення лущення стерні(попередник пшениця озима),зяблева оранка, сівозміна що сприяє знищенню шкідників які резервуються у грунті, а для хвороб створюються несприятливі умови перезимівлі |
|
за 30 днів до висаджування розсади |
Фітофтороз, стовбур, бронзоватість, макроспоріоз хрущі,колорадський жук,озима совка,вовчок звичайний |
Селекційно-насінницький (імунологічний ) |
Підбір стійких сортів та гібридів та використання безвірусного посадкового матеріалу знижує розвиток шкідливих організмів |
|
Висаджування розсади |
Фітофтороз, стовбур, бронзоватість, макроспоріоз |
Агротехнічний хімічний |
Збалансоване внесення добрив.(підвищує стійкість рослин до хвороб) занурення коріння розсади у 1 % розчин марганцево - кислого калію. При розвитку хвороб обприсування фунгіцидами. |
|
2-4 справжніх листки |
Мишій зелений,гумай, бромус |
Агротехнічний хімічний |
Проведення обстежень, та складання карт забур’яненості для вчасного виявлення та ліквідації бур’янів, при перевищенні ЕПШ використання гербіцидів |
|
6-8 справжніх листки |
Мишій зелений, чистець польовий,личинки хрущів |
Агротехнічний хімічний |
Проведення міжрядного обробітку грунту,для знищення бур’янів, при перевищенні ЕПШ використання гербіцидів та інсектицидів дозволених до використання на даній культурі. |
( Лісовий М.П. 1999р. ст.317)
3.2. Хімічні засоби захисту
В даному підрозділі необхідно виписати не менше п'яти хімічних препаратів, які дозволені до використання в Україні на рік складання інтегрованої системи захисту даної культури від зазначених шкідливих організмів і занести в таблицю 3.2, користуючись чинним національним “Переліком ……” (Київ, 2010 р.) та додатками до нього.
Таблиця 3.2
Пестициди для захисту від шкідливих організмів у посівах баклажанів
|
Назва шкідливих організмів |
Назва препарату, його форма і % діючої речовини |
Комбінований чи ні |
Контактний чи системний |
Спектр дії на даній культурі |
Спосіб застосування |
Період обробки по фазі розвитку культури |
Норма витрати препарату |
Токсичність для теплокровних |
Вартість препарату, грн./ л, кг |
Вартість гектарної норми витрати препарату, грн. |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
|
Вовчок звичайний |
Медветокс-УДіазинон, 50 г/кг г. |
Не комбінований |
Контактно-системний |
Грунтові шкідники в тому числі і капустянка |
Внесення в грунт |
В період вегетації |
30кг/га |
ЛД 50 455-900 мг/кг |
170грн |
5100 |
|
Совка озима |
Актеллік 500 ЕС Піриміфос-метил, 500 г/л, к.е |
Не комбінований препарат |
Контактно-кишковий |
Колор.жук попелиці совки |
Обприскування |
в період вегетації |
1,5 л/га |
ЛД 50 2000мг/кг |
117,6грн |
176,4 |
|
Колорадський жук |
Енжіо 247 SC лямбда-цигалотрин, 106 г/л + тіаметоксам, 141 г/л |
комбінований |
Контактно-системний |
Колорадський жук |
Обприскування |
в період вегетації |
0,18л/га |
ЛД 50 457мг/кг |
640грн |
115,2 |
|
Совка озима |
Штефесін к.е. дельтаметрин 25г/л |
Не комбінований |
Контактно-кишковий |
Совки |
Обприскування |
в період вегетації |
0.25л/га |
ЛД 50 457мг/кг |
124 грн |
31 |
|
Колорадський жук |
Карате Зеон 050 мк.с лямбда-цигалотрин 50г/л |
Не комбінований |
Контактно-кишковий |
Колорадський жук |
Обприскування |
в період вегетації |
0.1л\га |
ЛД 50 457мг/кг |
219,76грн |
21,9 |
|
Колорадський жук |
Золон 35 к.е. фозалон350 г/л |
Не комбінований |
Контактно-кишковий |
Колорадський жук |
Обприскування |
в період вегетації |
1.5 л/га |
ЛД 50 84-100мг/кг |
117,5грн |
176,25 |
|
Колорадський жук |
Бомбардир в.г. імідоклоприд 700 г\кг |
Не комбінований |
Системно-контактний |
Колорадський жук |
Обприскування |
в період вегетації |
0,05 кг/га |
ЛД50 480мг/кг |
240грн |
12 |
|
Личинки хрущів |
Актара 25 в.г. тіаметоксам 250 г/кг |
Не комбінований |
Контактно-системний |
Личинки хрущів капустянка дротяники |
Занурення розсади |
Перед садінням у грунт |
0,015кг/л |
ЛД50 455-900мг/кг |
1282грн |
19,23 |
|
Фітофтороз |
КВАДРІС 250 SC к.с. 250 г/л азоксистробіну |
Не комбінований |
Системна дія. |
Фітофтороз макроспоріоз |
Обприскування |
в період вегетації |
0,6 л/га |
ЛД50 800-1200мг/кг |
465,52грн |
279,3 |
|
макроспоріоз |
РИДОМИЛ ГОЛД МЦ 68 WG в.г. 640 г/кг манкоцебу, 40 г/кг металаксилу-М |
Комбінований препарат |
Системно-контактна дія |
Фітофтороз макроспоріоз |
Обприскування |
в період вегетації |
2,5кг/га |
ЛД50 669мг/кг |
88 грн |
220 |
|
макроспоріоз |
Фитал в.р.к. фосфіт алюмінію,570г/л+ осфориста кислота 80г/л |
Комбінований препарат |
Системно-контактний |
Фітофтороз макроспоріоз |
Обприскування |
В період вегетації |
2,5Л/га |
ЛД50 4800 мг/кг |
288 грн |
720 |
|
Фітофтороз макроспоріоз |
Дітан-М-45 з.п. манкоцеб 800г/кг |
Не комбінований |
Контактний |
Фітофтороз макроспоріоз |
Обприскування |
В період вегетації |
1,2 кг/га |
ЛД50 669мг/кг |
125грн |
150 |
|
Фітофтороз макроспоріоз |
Купроксат к.с. сульфат міді триосновний 345 г/л |
Не комбінований |
Контактний |
Фітофтороз макроспоріоз |
Обприскування |
В період вегетації |
3 л/га |
ЛД50 520мг/кг |
158грн |
474 |
|
Фітофтороз |
Акробат МЦ в.г. диметоморф 90г/кг+манкоцеб 600 г/кг |
Комбінований препарат |
Системно-контактна дія |
Фітофтороз макроспоріоз |
Обприскування |
В період вегетації |
2кг/га |
ЛД50 2000 мг/кг |
146,4грн |
292,8 |
|
Бромус житній Мишій зелений |
ФЮЗИЛАД ФОРТЕ 150 ЕС к.е. 150 г/л флуазифоп-П-бутилу |
Не комбінований препарат |
Системна дія |
однорічні злакові та багаторічні |
Обприскування |
в період вегетації |
1л/га |
ЛД50 3780 мг/кг |
194,5грн |
194,5 |
|
Бромус житній Мишій зелений |
ТАРГА СУПЕР, к.е. квізалофоп-П-етил (50 г/л) |
Не комбінований препарат |
Системна дія |
однорічні злакові |
Обприскування |
в період вегетації |
1л/га |
ЛД50 1182 мг/кг |
70,4грн |
70,4 |
|
Чистець польовий Бромус житній Мишій |
Дуал Голд 960 ЕС к.е. 960 г/л S-метолохлору |
Не комбінований препарат |
Системна дія |
Однорічні злакові та деякі дводольні |
Внесення в грунт із загортанням |
Перед посадкою |
1,6л/га |
ЛД50 2780 мг/кг |
85,5 |
136,8 |
|
Бромус житній чистець польовий |
Трифлурекс 240,к,е трифлуралін 24% |
Не комбінований |
Системний |
Однорічні злакові та дводольні |
Обприскування гренту з загортанням |
В період вегетації |
3,0л/га |
ЛД50 5000мг/кг |
100 грн |
300 |
|
Гумай (сорго алепське) |
Міура ,к.е.(Хізалофоб-п-етил 125 г/л) |
Не комбінований препарат |
Системний |
Багаторічні злакові бур’яни |
Обприскування |
В період вегетації |
1,2 л/га |
ЛД50 1182 мг/кг |
240грн |
288 |
(Євтушенко М. Д., Марютін Ф. М., Туренко В. П. 2004р. ст.168-361,Ящук В.У.Іванов І.В. 2010рік)
3.3. Підбір хімічних і біологічних засобів захисту
Порівняти між собою дані пестицидів наведених у таблиці 3.2 окремо по кожному шкідливому організмові і вибрати для захисту від них найбільш ефективні препарати. Результати занести в табл. 3.3, 3.4, 3.5 та виконати схему в якій відображені календарні строки застосуваня пестицидів за фенофазами розвитку культури. Після кожної таблиці необхідно обґрунтувати вибір наведених препаратів.
При підборі пестицидів необхідно керуватись такими критеріями:
а) вибирати по можливості комбіновані препарати (запобігається виникнення у шкідливих організмів стійкості до них, скорочується кількість обробок);
б) віддавати перевагу препаратам із широким спектром дії на даній культурі (за одну обробку знищується більша кількість шкідливих організмів у разі співпадання строків обробок);
в) рекомендувати препарати з новим механізмом токсичної дії (для попередження резистентності та тривалим захисним ефектом);
г) бажано, щоб препарат мав системну дію (зберігається корисна ентомофауна при обробках і збільшується строк дії його на шкідливі організми);
д) якщо в “Переліку……”(Київ, 2008 р.) чи його додатках є препарати, що застосовуються способом обробки насіння, садивного матеріалу або фумігації, то рекомендувати бажано їх (вони раніше знищують шкідливі організми в порівнянні з тими, що використовуються іншими способами);
е) передбачати чергування препаратів при необхідності повторних обробок (усувається виникнення у шкідливих організмів стійкості до пестицидів);
є) при виборі форми препарату віддавати перевагу пестицидам, що мають консистенцію суспензії, пасти чи гранул (більш зручні в роботі і менш забруднюють навколишнє середовище);
ж) вибирати пестициди менш небезпечні по токсичності для людини і теплокровних тварин;
з) бажано, щоб норма витрати препарату на гектар мала невисоку вартість (підвищується економічна ефективність його застосування).
Таблиця 3.3
Хімічні засоби захисту від шкідників
|
Назва інсектициду, його препаративна форма |
Хімічна група |
Норма витрати препарату |
Спектр дії |
Спосіб проникнення і характер дії на організм шкідника |
Тривалість дії |
Температурний діапазон дії препарату |
Температурний діапазон шкідливої стадії шкідника |
Токсичність |
Максимальна кратність застосування |
Строк останньої обробки, (в днях до збирання врожаю) |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
|
Актара 25 в.г. |
Неонікотиноїди |
1,5г/л |
Личинки хрущів |
Контактний |
- |
10°С до +20°С |
15-20С |
ЛД50 455-900мг/кг |
1 |
- |
|
Медветокс-У г. |
фос |
30кг/га |
Капустянка звичайна |
Контактно-системний |
20 |
10-25°С |
10-20С |
ЛД 50 455-900 мг/кг |
1 |
20 |
|
Актеллік 500 ЕС |
фос |
1,5л/га |
Колорадський жук |
Контактно-системний |
20 днів |
15°С до +30°С |
15-39С |
ЛД 50 2000мг/кг |
2 |
20 |
Інсектициди,які взяті для використання в інтегрованій системі захисту баклажану від шкідників мають широкий спектр дії (Актара 25, Актеллік 500 ЕС) тому один препарат можна використовувати проти кількох шкідників,це є економічно вигідно так як зменшує витрати, їх значна тривалість дії забезпечує тривалий захист культури від шкідників і зменшує кількість здорового потомства яке зможе піти в зимівлю. Препаративна форма препаратів підібрана для більшої зручності в роботі і меншого забруднення середовища.
(Євтушенко М. Д., Марютін Ф. М., Туренко В. П. 2004р. ст.168-196, Ящук В.У.Іванов І.В. 2010рік )
Таблиця 3.4
Хімічні засоби захисту від збудників хвороб
|
Назва фунгіциду, його препаративна форма |
Хімічна група |
Норма витрати препарату |
Дія препарату |
Спектр дії |
Тривалість дії |
Спосіб, час обробок, обмеження |
Рекомендована кількість обприскувань |
Строк останньої обробки, (в днях до збирання врожаю) |
|
|
Профілактична, лікувальна |
Системна, контактна |
||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
РИДОМИЛ ГОЛД МЦ 68 WG в.г. |
Комбінований препарат (похідні карбамінової та дитіокарбамінової кислоти ) |
2,5кг/га |
Лікувально-профілактична |
Системно-контактна |
Фітофтороз макроспоріоз |
14 |
Обприскування при швидкості вітру 5м/с |
3 |
14 |
|
Фитал в.р.к. |
Комбінований препарат (похідні фосфористої кислоти) |
2,5л/га |
Лікувальна |
Системно-контактний |
Фітофтороз макроспоріоз |
20 |
Обприскування при швидкості вітру 5м/с |
3 |
20 |
Фунгіциди які використовуються в інтегрованій системі захисту культури від хвороб, мають широкий спектр дії,що дає змогу використовувати один препарат проти декількох хвороб,рекомендована кількість обприскувань три рази,це свідчить про те, що у патогена не виникає резистентності до препарату,фунгіцид РИДОМИЛ ГОЛД МЦ 68 WG в.г. має як лікувальну так і профілактичну дію, завдяки своїй комбінованій діючій речовині, це дає змогу попередити розвиток захворювання та взагалі не допустити його розвиток.
(Євтушенко М. Д., Марютін Ф. М., Туренко В. П. 2004р. ст.168-196, Ящук В.У.Іванов І.В. 2010рік )
Таблиця 3.5
Хімічні засоби захисту від бур’янів
|
Назва гербіциду, його препаративна форма |
Норма витрати препарату |
Дія гербіциду (суцільна чи вибіркова |
Гербіцид суцільної дії (системний чи контактний) |
Гербіцид вибіркової дії (базовий чи страховий) |
Спектр дії |
Спосіб, час обробок, обмеження |
Максимально допустимі рівні вмісту гербіцидів у продуктах харчування, мг/кг |
Максимальна кратність обробок |
Строк останньої обробки, (в днях до збирання врожаю) |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
Міура ,к.е.(Хізалофоб-п-етил 125 г/л) |
1,2 л/га |
Вибіркова |
Системний |
Страховий |
Гумай (сорго алепське) брому житній мишій польовий |
Обприскування Можна вносити по будь-якій фазі розвитку культури.
|
0,03 |
1 |
Не встановлений |
|
Трифлурекс 240,к,е трифлуралін 24% |
3 л/га |
Вибіркова |
системний |
Базовий |
Бромус житній чистець польовий мишій зелений |
Внесення в грунт з обов’язковою зарубкою, перед висаджуванням культури |
0.05 |
1 |
- |
Гербіциди, які використовуються в інтегрованій системі захисту культури від сегетальної рослинності мають широкий спектр дії,що дає змогу використовувати один препарат проти декількох бур’янів, це зменшує затрати і є економічно вигідним. Зручним є те,що у обох гербіцидів препаративна форма дуже зручна у використанні, та те, що гербіцид Міура ,к.е.(Хізалофоб-п-етил 125 г/л) можна вносити по будь-якій фазі розвитку культури .У препарата Трифлурекс 240,к,е відсутня фітотоксичність .
(Баздырев Г.И. 2004р., Євтушенко М. Д., Марютін Ф. М., Туренко В. П. 2004р. ст.168-196, Ящук В.У.Іванов І.В. 2010рік )
Таблиця 3.6
Біологічні засоби захисту від шкідливих організмів у посівах баклажанів
|
Назва шкідливого організму |
Назва засобу |
Спектр дії на даній культурі |
Спосіб застосування |
Період обробки по фазі розвитку культури |
Норма витрати |
Токсичність для теплокровних |
Вартість препарату, грн./ л, кг |
Вартість гектарної норми витрати препарату, грн. |
|
|
препарату |
робочої рідини |
||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
Совка озима |
трихограма |
вузького |
розкидання |
бутонізація |
100тис. |
- |
- |
20грн |
3200 |
Біологічний засіб захисту від шкідників трихограма є економічно та екологічно вигідним, при оптимальній фазі внесення, трихограма може забезпечити 92% знищення яєць совки озимої. Трихограма не нагромаджується в грунті та плодах, завдяки використанню біологічного методу можна вирощувати екологічно чисту продукцію.
( Б.М. Литвинов, М.Д. Євтушенко. 2005р. ст.43 )
Розділ 4
Технологія застосування хімічних і біологічних засобів захисту в посівах баклажанів
Розробити технологію застосування препаратів, підібраних проти вказаних в індивідуальному завданні шкідливих організмів, зробивши відповідні розрахунки, і подати її у вигляді таблиці 4.1. В цій таблиці в графі “Обсяг робіт ” проставляється площа поля, якщо препарат застосовується способом обприскування або отруєних принад. В разі, коли препарат застосовується способом протруєння насіння, обробки садивного матеріалу або способом фумігації, необхідно знати, яка кількість насіння (посадкового матеріалу) потрібна для використання на заданій площі поля. Це й буде обсяг робіт. Його визначають, помноживши норму висіву насіння чи посадки (кг/га), яка наведена в довідковому матеріалі, на площу поля (га). Одержану цифру в кг перевести в тонни, бо норма витрати пестициду, як правило, виражається в кг або л на 1 тонну насіння чи садивного матеріалу. Загальна потреба препарату визначається як добуток норми витрати його на обсяг робіт.
Таблиця 4.1
Технологія застосування препаратів у посівах баклажанів
|
Показники |
Шкідники |
Хвороби |
Бур’яни |
|||||||||
|
Капустянка звичайна |
Личинки хрущів |
Совка озима |
Колорадський жук |
Фітофтороз, Макроспоріоз |
Макроспоріоз Фітофтороз |
Мишій зелений, чистець польовий, брому житній |
гумай брому житній мишій зелений |
|||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
|
Площа, га |
160 га |
160га |
160 га |
160га |
160га |
160га |
160га |
160га |
||||
|
Назва препарату |
Медветокс-У |
Актара 25 |
трихограма |
Актеллік 500 ЕС |
РИДОМИЛ ГОЛД МЦ 68 |
Фитал . |
Трифлурекс 240, |
Міура ,к.е. |
||||
|
Препаративна форма і % д. р. |
г. 5% |
в.г. 25% |
- |
К.е 50% |
в.г. 68% |
в.р.к 65% |
к.е. 24% |
к.е. 15% |
||||
|
Спосіб застосування |
Внесення в грунт |
Замочування рослин |
Розкидання |
Обприскування |
Обприскування |
Обприскування |
Внесення в грунт |
Обприскування |
||||
|
Норма витрати: препарату |
30кг/га |
0,24 кг/га |
100тис особ/га |
1,5л/га |
2,5л/га |
2,5л/га |
3 л/га |
1,2л/га |
||||
|
діючої речовини |
1,5 |
0,06 |
- |
0.75 |
1.7 |
1,6 |
0,72 |
0.5 |
||||
|
робочої рідини |
500 |
160 |
- |
500 |
500 |
500 |
500 |
500 |
||||
|
Апаратура |
МТЗ-80+КРН-4.2 |
Вручну |
Вручну |
МТЗ-80+ОПШ-15 |
МТЗ-80+ОПШ-15 |
МТЗ-80+ОПШ-15 |
МТЗ-80+ОПШ-15 |
МТЗ-80+ОПШ-15 |
||||
|
Період обробки по фазі розвитку культури |
Висаджування розсади |
Безпосередньо перед висаджуванням |
4-6 справжніх листки |
Бутонізація та формування плодів |
Через 15 днів після висаджування розсади |
Бутонізація |
За 2 тижні до висаджування розсади |
Через 15 днів після висаджування розсади |
||||
|
Строк останньої обробки (днів) |
- |
- |
- |
20 днів |
14 днів |
20 днів |
- |
- |
||||
|
Кількість обробок |
1 |
1 |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
||||
|
Обсяг робіт |
160га |
9,6 млн рослин |
160га |
320га |
160га |
160га |
160га |
160га |
||||
|
Загальна потреба препарату |
4800кг |
38,4кг |
16млн особ |
480л |
400кг |
400л |
256л |
160 |
||||
|
Загальна вартість препарату, грн |
816000 |
3072 |
3200 |
56448 |
35200 |
115200 |
21888 |
31120 |
||||
|
Засоби індивідуального захисту працюючих |
Чоботи рукавиці комбінезони респіратори |
Чоботи рукавиці комбінезони респіратори |
- |
Чоботи рукавиці комбінезони респіратори |
Чоботи рукавиці комбінезони респіратори |
Чоботи рукавиці комбінезони респіратори |
Чоботи рукавиці комбінезони респіратори |
Чоботи рукавиці комбінезони респіратори |
||||
|
Марка респіратора |
РУ-60М |
РУ-60М |
- |
РУ-60М |
РУ-60М |
РУ-60М |
РУ-60М |
РУ-60М |
(М.П. Лісовий 1999р ст.606-610,662,663.,Ящук В.У.,Іванов Д.В. 2010рік)
Розділ 5
Складання інтегрованої системи захисту баклажанів
Таблиця 5.1
Інтегрована система захисту баклажанів
|
Фаза вегетації культури, строк проведення заходу |
Шкідливий організм |
Заходи |
|
Післязбиральний та передпосівний період |
Планування культури в сівозміні,попередник озима пшениця,повернення пасльонових на те саме місце не раніше ніж через 3 роки. Обов’язкова просторова ізоляція баклажанів від картоплі і помідорів не менше ніж на 500м.Після збору попередника проведення лущення стерні, та глибока зяблева оранка на глибину 25- 35см плугами з передплужниками.(метод удушення ) |
|
|
За 2-3 тижні до висаджування розсади |
мишій зелений,,бромус житній ,чистець польовий |
Передпосівне внесення в грунт з обов’язковим загортанням гербіциду Трифлурекс 240, для знищення сегетальної рослинності н.в. 3 л/га. |
|
Безпосередньо перед висаджуванням за 6 годин |
Фітофтороз, стовбур, бронзоватість, макроспоріоз,личинки хрущів |
Занурення коріння розсади у 1 % розчин марганцево - кислого калію з додаванням інсектициду Актара з н.в. 1,5г/л |
|
Висаджування розсади |
Фітофтороз, стовбур, бронзоватість, макроспоріоз, капустянка звичайна |
Висаджування розсади стійких сортів та гібридів (сорт Південний,та гібрид Фіолетовий велетень F1 ),що зменшує відсоток ураженості та попереджує втрати. Висаджування рослин баклажану з додаванням у рядки препарату Медветокс-У з н.в. 30 кг/га. |
|
Через 15 днів після висаджування розсади |
Фітофтороз, макроспоріоз, |
Обприскування фунгіцидом РИДОМИЛ ГОЛД МЦ 68 WG в.г. з нормою витрати 2,5кг/га |
|
4-6 справжніх листків |
Совка озима, мишій зелений,гумай, бромус, |
Випускання трихограми з розрахунку 50 тис.особ./га + Міура ,к.е.(Хізалофоб-п-етил 125 г/л 1,2 л/га |
|
Через 5-7 днів |
Совка озима |
Випуск трихограми з розрахунку 50 тис.особ/га |
|
Бутонізація |
Колорадський жук, Фітофтороз, макроспоріоз, |
Обприскування препаратом Актеллік 500 з н.в.1.5 л/га+ Фитал в.р.к. 2,5 л/га |
|
Перед цвітінням |
мишій зелений,гумай, бромус,чистець, стовбур, бронзоватість, |
Проведення міжрядного обробітку для знищення сегетальної рослинності,збалансоване внесення калійних добрив яке поєднується з поливом рослин 0,05% розчином марганцевокислого калію,що забезпечує стійкість рослин проти вірусних та мікоплазмових хвороб. |
|
Формування плодів |
Колорадський жук |
Обприскування препаратом Актеллік 500 з н.в.1.5 л/га |
|
Після збирання врожаю |
Колорадський жук, Фітофтороз, макроспоріоз личинки хрущів,стовбур,бронзоватість,совка озима |
Після збирання врожаю з поля видаляють рослинні рештки,проводять глибоку зяблеву оранку плугами з передплужниками. |
(М.П. Лісовий. 1999р ст.317-318., Ящук В.У.,Іванов Д.В. 2010рік)
Розділ 6
Економічна ефективність інтегрованої системи захисту баклажанів
Економічна ефективність інтегрованої системи захисту будь-якої сільськогосподарської культури від шкідливих організмів визначається з розрахунку на 1 га. Основними показниками її є чистий прибуток, рівень рентабельності виробництва і окупність витрат. Ці показники визначаються для двох варіантів: базового (без застосування захисних заходів) і дослідного (із застосуванням захисних заходів).
Порядок розрахунків такий: спочатку обчислити вартість валової продукції з 1 гектара в обох варіантах. Для цього урожай культури в т/га помножити на реалізаційну ціну 1т в гривнях, яка береться з довідкового матеріалу, при цьому в базовому варіанті вона повинна бути меншою, в дослідному – більшою завдяки підвищенню якості продукції за рахунок застосування захисних заходів.
Потім знайти виробничі витрати на вирощування урожаю на площі 1 га. В базовому варіанті вони вже визначені шляхом статистичного та бухгалтерського обліку і наведені в довідковому матеріалі. Виробничі витрати в дослідному варіанті студент повинен обчислити сам і розрахунок їх записати в розгорнутому вигляді (повністю по пунктах під таблицею економічної ефективності).
Вони складаються з суми таких витрат:
1.виробничі витрати в базовому варіанті;
2. виробничі витрати на застосування препаратів:
а) проти шкідника – якщо вибраний студентом пестицид застосовується способом обприскування, то до ціни гектарної норми витрати в гривнях (графа 11 в табл. 3.2) додається вартість обробки (обприскування) 1 га, що становить 3,5 грн.; якщо ж препарат застосовується способом обробки насіння чи посадкового матеріалу, то до ціни гектарної норми витрати (графа 11 в табл. 3.2) додається вартість обробки, яка дорівнює 2,3 грн. за тонну, помножені на норму висіву насіння або норму посадкового матеріалу на 1 га, виражену в тоннах; так само ведуться розрахунки виробничих витрат проти шкідника в разі, коли студент пропонує біозасіб, тільки ціна гектарної норми витрати береться з таблиці 3.6, графа 10; при ручних роботах – до ціни гектарної норми витрати (див. табл. 3.2 або 3.6) додається вартість ручної обробки 1 га, що становить 1,5 грн.;
б) проти збудника хвороби розрахунок виробничих витрат на застосування пестициду чи біозасобу ведеться по такій же схемі, як і проти шкідника;
в) проти бур’янів – виробничі витрати визначаються так само, як проти шкідника при способі обприскування (див. п. 2 а);
3. виробничі витрати на збирання, перевезення і доробку приросту урожаю, одержаного завдяки застосуванню захисних засобів, які визначаються як добуток приросту урожаю (урожай із застосуванням захисних заходів мінус урожай без них) на вартість витрат на збирання, перевезення й доробку 1 т додаткової продукції, що наведена в довідковому матеріалі.
Таким чином, виробничі витрати в новому варіанті дорівнюють п.1+п.2 (а+б+в) + п.3.
Зробивши ці попередні розрахунки, приступити до визначення чистого прибутку, рівня рентабельності виробництва та окупності витрат по обох варіантах.
Чистий прибуток визначається як різниця між вартістю валової продукції та виробничими витратами і виражається в гривнях.
Рівень рентабельності виробництва – це чистий прибуток , поділений на виробничі витрати і помножений на 100, виражається в процентах.
Окупність витрат обчислюється шляхом ділення вартості валової продукції на виробничі витрати, виражається в гривнях.
Одержані результати занести в таблицю 6.1.
Таблиця 6.1
Економічна ефективність інтегрованої системи захисту баклажанів
|
Варіанти |
Показники |
||||||
|
Урожай, т/га |
Ціна 1 т урожаю, грн. |
Вартість валової продукції з 1 га, грн. |
Виробничі витрати на 1 га, грн. |
Чистий прибуток, грн. |
Рівень рентабельності виробництва, % |
Окупність витрат, грн. |
|
|
Базовий (без застосування заходів захисту) |
4 |
2300 |
9200 |
3500 |
5700 |
163 |
2.6 |
|
Дослідний (із застосуванням заходів захисту) |
10 |
2300 |
23000 |
7683 |
15317 |
199 |
3 |
Проти шкідників=5610
Проти хвороб=1010
Проти бур’янів=763
Виробничі витрати = 7683
Чистий прибуток= Вартість валової продукції – Виробничі витрати
ЧП= 15317 грн.
Рент. = ЧП : Вир. Витр.*100
Рент. = 199%
Окупність = Вартість ВП : Вир.витр.
Окупність = 3 грн
РОЗДІЛ 7. Екологічні аспекти застосування засобів захисту баклажанів від шкідливих організмів в умовах Лісостепу
В системі інтегрованого захисту першочерговим є застосування хімічних засобів захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур’янів. Хімічні засоби захисту всі без виключення є потенційними забруднювачами навколишнього середовища, так як вони мають здатність накопичуватись і відкладатись у ґрунті. У зв’язку з цим їх називають полютантами ( чужорідні речовини, які присутні в агроценозі). Шкідлива дія пестициду може бути лише в тому випадку, коли їх неправильно застосовують, зокрема при швидкості вітру більше 5 м/c,при збільшенні норм витрат, внесенні недосконалими обприскувачами (необладнаними згідно вимог).
Крім того вони завдають великої шкоди гідросфері, представникам фауни і флори в ценозах. Подекуди більшої шкоди навколишньому середовищу приносять ті пестициди, які не містять ПАР, вони швидко розносяться вітром, потрапляють в річки, моря і океани, при змиванні дощем.
При використанні пестицидів в агроценозах слід суворо дотримуватися регламентів застосування, які вказані в чинному переліку пестицидів і агрохімікатів дозволеному до використання в Україні на 2010рік.
Для зменшення використання хімічних засобів захисту використовують біопрепарати, корисних комах (трихлграма), кліщів (ентомофагів та акарифагів). Це є ефективним та екологічно безпечним заходом, адже біопрепарати не мають згубного впливу на природне середовище, вони абсолютно не впливають на людський організм, не викликають мутагенних явищ.
(М.П.Лісовий,1999р,ст.31)
Висновки
Отже, в даній курсовій роботі я розробила систему інтегрованого захисту баклажанів проти шкідників, хвороб, бур’янів. З’ясувала, що правильне та своєчасне застосування хімічних агротехнічних біологічних заходів зменшує чисельність шкідників, поширеність хвороб, та знижує забур’яненість посівів сегетальною рослинністю. Вказала фенологічні строки розвитку баклажанів,та фенологічні строки розвитку шкідливих організмів, за допомогою яких можна оптимально в певні строки застосовувати препарати, це дає змогу проводити ефективний своєчасний захист культури.
Проаналізувавши результати розрахунків економічної ефективності вирощування баклажанів, порівнявши основні його показники з відповідними показниками в базовому варіанті (без застосування захисних заходів) можна зазначити що застосування інтегрованої системи заходів значно підвищує урожайність вона склала у варіанті з застосуванням системи заходів 10 т/га,коли у варіанті без застосування системи заходів урожайність склала 4 т/га.
Також збільшилися показники рівня рентабельності (199%),чистого прибутку (15317грн) та окупності (3грн) у варіанті з застосуванням засобів захисту,у порівнянні з базовим варіантом .
Отже можна зробити висновок, що інтегрована система захисту рослин від збудників хвороб, шкідників,та сегетальної рослинності є ефективною і економічно вигідною. Завдяки застосуванню інтегрованої системи захисту підвищується якість врожаю, збільшується прибуток, а ураження відбувається на економічно невідчутному рівні.
Список використаної літератури
7. Ящук В.У. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні / [Ящук В.У., Іванов Д.В., Любач Н.В, Ткачук М.І., Полосенко В.Є. ]. ― К.: Юнівест. Медіа, 2010. ― 544 с.
8.http//: www.agro.ua
9.Веселовський І.В. та ін. Довідник по бур’янах/ Веселовський І.В.,Ю.П. Манько,О.Б.Козубський.-К.:Урожай ,1993.- 208 с.