Будь умным!

У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

тематичного історичного Викладач- Сакало О

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 28.11.2024

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

З КУРСУ

“СОЦІОЛОГІЯ”

(для факультетів технології та дизайну, психолого-педагогічного, природничого, фізико-математичного, історичного )

Викладач: Сакало О.Є.

Тема 1. соціологія як наука

План семінарського заняття

  1.  Поняття соціології. Об’єкт і предмет соціології.
  2.  Закони і категорії соціології.
  3.  Структура, методи та функції соціології.
  4.  Зв'язок соціології з іншими науками.

Реферативні повідомлення

  1.  Наукові дискусії про предмет соціології.
  2.  Роль соціології у вирішенні проблем суспільного розвитку.

Основні терміни і поняття

Соціологія

Соціальне

Об’єкт соціології

Предмет соціології

Закони соціології

Макросоціологія

Мікросоціолгія

Функції соціології

Теоретичний метод

Емпіричний метод

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

У процесі вивчення теми обов’язково використовувати вказану у списку літературу. Розпочати вивчення теми слід, перш за все, із визначення походження самого терміна «соціологія». Соціологія — наука, яка вивчає людське суспільство і поведінку людей у соціальних обставинах. Специфіка об'єкта соціології полягає в тому, що він може вивчатися різними науками. Зокрема, суспільство вивчається історією, філософією, етнографією, політологією. Проте об'єктом соціологічного пізнання виступають соціальні зв'язки і соціальні відносини. Предмет чітко окреслює сферу і мету дослідження. Відтак, предметом соціології є діяльність особи, соціальних спільнот та різноманітних верств людей у суспільному житті.

Нині існує більше 100 дефініцій соціології. Це пов'язано з різним підходом до трактування предмета соціології. З'ясовуючи структуру соціології, слід відштовхуватись від того, що соціологія — це система знань, а відтак, наявність стійких зв'язків між елементами, що утворюють цілісність, є найважливішою властивістю системи. Структура соціології, як і будь-якої науки, завжди зумовлена тими завданнями, що їх ставить наука, і тими функціями, що їх здійснює і відіграє наука у суспільстві. Соціологічні знання — це єдність теорії та практики. Тому структура соціології представлена загальнотеоретичною соціологією, соціологічними теоріями середнього рівня (спеціальні теорії), емпіричною соціологією. Готуючи відповіді на питання до семінарського заняття, слід звернути увагу на те, що категорії в соціологічній науці відображають властивості об'єктивної реальності, яка була виділена практикою людей і стала об'єктом даної науки. Найпоширенішими категоріями соціології є: соціальне, соціальне явище, соціальні відносини, соціальний закон, соціальний статус, соціальна роль.


Література

Основна:

  1.  Вербець В.В. Соціологія: навчальний посібник для студ. вищих навчальних закладів – Київ: Кондор, 2009. – 550 с.
  2.  Волков Ю.Г. Социология: учебник / Ю.Г. Волков. – Изд. 3-е, перераб. и доп. – М.: Альфа-М : ИНФРА-М, 2010. – 448 с.: ил.
  3.  Гідденс Е. Соціологія. Гл. 1, 3, 9, 10. – К., 1999.
  4.  Герасимчук А.А. та ін. Соціологія. Конспекти для сільськогосподарських вузів. – К., 1992.
  5.  Здравомыслов А.Г. Социология: теория, история, практика. – М: Наука, 2008. – 382 с.
  6.  Кравченко А.И. Социология. Предисловие; Глава 1, 4, 8-11. – М., 1997.
  7.  Нестуля О.О., Нестуля С.І. Соціологія: навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 272 с.
  8.  Осипов Г.В. Социология. Основы общей теории / Г.В. Осипов, Л.Н. Москвичев, А.В. Кабыща. – М.: Норма, 2009. – 912 с.
  9.  Павліченко П., Литвиненко Д. Соціологія: Навч. посібник. Розділ 1, 3, 4. – К., 2000.
  10.  Сірий Є.В. Соціологія: загальна теорія та методологія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії : навчальний посібник / Є.В. Сірий ; МОНУ. – Вид. 3-є, виправл. та доп. – Київ : Атіка, 2009. – 492 с.
  11.  Смелзер Н. Социология. – М, 1994.
  12.  Соціологія / під ред. Андрущенко В.П. Вступ, Розділ 2. – К.–Х., 1998.
  13.  Соціологія : Підруч. для вузів / За ред. В. Г. Городяненка. – 3-тє вид., перероб. та допов. – К. : Академія, 2008. – 544 c.
  14.  Соціологія. Навчальний посібник / за ред. Макєєва С.О. Розділ 1. – К., 2003.
  15.  Соціологія. Курс лекцій / за ред. Пічі В.М. – Львів, 2002. – Тема 1, 3, 4.
  16.  Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. Випуск 1: тема 1; Випуск 3: тема 6. – Львів, 1996.
  17.  Черниш, Н.Й. Соціологія: Підручник за рейтингово-модульною системою навчання / 5-те вид., перероб. і доп./ Н.Й Черниш. – К.: Знання, 2009. – 486 с.
  18.  Харчева В. Основы социологии. – М., 1997.

Додаткова:

  1.  Браславский Р.Г. Цивилизационная теоретическая перспектива в социологии // Социс. – 2013. – №2. – С. 15–24.
    1.  Браун Дж. Гендерные различия и здоровье // Социс. – 2007. – № 6.
    2.  Бурлачук В. Ще раз стосовно питання «Що таке суспільство?» // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2006. - № 4.
    3.  Бороноев А., Смирнов П. О понятиях «общество» и «социальное» // Социс. – 2003. – №8.
    4.  Волков Ю. Социальные отношения и социальная сфера // Социс. – 2003. – №4.
    5.  Головаха Є., Паніна Н. Основні етапи і тенденції трансформації українського суспільства // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. – № 3.
    6.  Городяненко В. Проблеми консолидации украинского общества // Социс. – 2007. – № 2.
    7.  Давидюк Г. Социологические закони // Социс. – 2001. – № 6.
    8.  Дридзе Т. Станет ли социология «наукой наук об обществе?» // Социс. – 2001. – № 3.
    9.  Ісакова В. Підприємці-жінки в Україні // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2004. – № 2.
    10.  Куценко О. Україна у трансформаційних процесах // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2007. –№ 1.
    11.  Павленок О. О понятийно-категориальном аппарате социологии // Социс. – 2003. – № 4.
    12.  Тощенко Ж., Романовский Н. О тенденциях развития социологии // Социс. – 2007. – № 6.
    13.  Ушкин С.Г. Социология социальных сетей: ретроспективный анализ // Социологический журнал. – 2013. – №1. – С. 94–110.
    14.  Фетисов В. Социальная жизнь как предмет исследования социологии // Социс. – 2007. – № 6.
    15.  Штомпка П. Одна социология или много? // Журнал социологии и социальной антропологии. – 2009, том XII. - №4. – С. 37–48.
    16.  Ядов В. Каким мне видится будущее социологии // Социс. – 2012. – №4. – С. 3–7.


Тема 2. історія соціологічних учень (4 год.)

План семінарського заняття

  1.  Протосоціологічний період розвитку соціальних ідей.
  2.  Характеристика основних етапів становлення соціології в країнах Західної Європи та США.

І етап – поч. ХІХ – 60-і рр. ХІХ ст. (Контовський етап).

ІІ етап – кінець ХІХ – 20-і рр. ХХ ст.

ІІІ етап – 20–60-і рр. ХХ ст.

ІV етап – з 60-их рр. ХХ ст.

  1.  Розвиток соціологічної думки в Україні.

Реферативні повідомлення

  1.  Наукові дискусії про предмет соціології.
  2.  Роль соціології у вирішенні проблем суспільного розвитку.
  3.  Творчість гуманістів Відродження, їх значення для розвитку соціального пізнання.
  4.  Внесок О. Конта в розвиток соціології.
  5.  Соціологічні погляди Г. Спенсера.
  6.  Соціологізм Е. Дюркгейма.
  7.  Розуміюча соціологія М.Вебера.
  8.  Соціологічні погляди М. Драгоманова, С. Подолинського і Ф. Вовка.
  9.  Соціологія українського відродження.

Основні терміни і поняття

Протосоціологія

Контовська ієрархія наук

Соціальна динаміка

Соціальна статика

Позитивізм

Соціальна аномія

Функціоналізм

Структуралізм

Інтеракціонізм

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Пригадайте з курсу філософії та історії, що у найдавніші часи знання людей про навколишній світ знаходили своє відображення у міфологічному світогляді, який мав соціоантропоморфний характер: життя людей залежало від волі богів, тож все, що оточувало людину, наділялося живою душею. В античну епоху з'явилися перші соціальні теорії. Так, причини соціального розшарування, моделі ідеального соціального устрою розглядали у своїх працях видатні філософи Стародавньої Греції: Демокрит, Платон, Аристотель та ін.

Соціальні вчення раннього Середньовіччя носять чіткий відбиток християнського провіденціалізму, головними теоретиками якого виступили Августин (Блажений), Аврелій та Фома Аквінський. В епоху Відродження була започаткована нова система соціальних і моральних цінностей. Найвідоміші утопічні теорії сформулювали італієць Т. Кампанелла та англієць Т. Мор. Значний вплив на розвиток суспільної думки справили концепції Н. Макіавеллі, Т. Гоббса. Теоретичну розробку соціальних проблем продовжили мислителі епохи Просвітництва: Ш. Монтеск'є, Ж.-Ж. Руссо, А. Сен-Симон.

Термін «соціологія» вперше ввів у науковий обіг французький філософ-позитивіст О. Конт (1798-1857). Він застосував науковий метод для вивчення суспільства. Соціологію (яку ще називав соціальною фізикою) поділяв на соціальну статику, яка має справу зі сталими умовами існування будь-якого суспільства, та соціальну динаміку, яка вивчає закони суспільного розвитку. Функціонально-біологічну концепцію суспільства розробив англійський філософ і соціолог Г. Спенсер (1820-1903). Подальшою розробкою та доповненням ідей, висунутих Г. Спенсером, займаються сучасні соціологи — прихильники теорії функціоналізму. Вагомий внесок у розвиток соціології здійснив французький філософ та соціолог Е. Дюркгейм (1858-1917), німецький учений М. Вебер (1864-1920). Сучасна західна соціологія відзначається різноманітністю течій, які притримуються різних концепцій: теорія розуміючої соціології (А. Шоц); теорія формальної соціології (Г. Зиммель); теорія структурного функціоналізму (Т. Парсонс); теорія соціального конфлікту (Ч. Мисе); теорія соціального обміну (Д. Хоманс, П. Блау); інтегральна соціологія (П. Сорокін); символічний інтеракціонізм (Дж. Мід, М. Кун); психологічні теорії (3. Фрейд, Г. Леон, Л.Ф. Уорд, Ф. Гіддингс). При вивченні теми слід звернути увагу на те, що соціологічна думка в Україні як цілісний еволюційний процес практично ще недостатньо досліджувалась аж донедавна. Історія суспільно-політичних ідей в Україні має особливості у зв'язку з відсутністю протягом багатьох століть своєї державності. Вагомий внесок у розвиток соціологічної теорії зробив Г.С. Сковорода (1722-1794), який найголовнішою з наук вважав науку про людину та її щастя. Обов'язково треба звернути увагу на розвиток національно-визвольної ідеї Кирило-Мефодіївського братства та праць М. Костомарова, Т. Шевченка, П. Куліша, що формували соціально-політичну та соціологічну думку. Початком української соціології прийнято вважати кінець XIX – початок XX ст. Серед учених, які досліджували проблеми українського суспільства, слід виділити насамперед М. Драгоманова, X. Вовка, І. Подолинського, М. Ковалевського, О. Потебню, Б. Кістяківського, М. Шаповала, В. Липинського. Вагомий внесок у розвиток вітчизняної соціології зробив М. Грушевський. У своїх численних працях він довів, що українська державність веде свій родовід ще з Київської Русі, яка була першою державою саме українського народу. Насамкінець варто відзначити для становлення української соціології значення діяльності соціолога і публіциста Микити Шаповала, який один із перших зрозумів практичне значення соціології як науки.

На жаль, з кінця 20-х і до середини 80-х рр. соціологія як наука була заборонена в СРСР. З початком перебудови вона відновила свій статус в Україні. Нині вітчизняна соціологія активно інтегрується у світовій соціологічній науці.

Література

  1.  Арон Р. Этапы развития социологической мысли. – М., 1993.
  2.  Глазунов, С. В. Історія та теорія соціології: протосоціологія : Навч. посіб. / С.В. Глазунов. – Д.: РВВ ДНУ, 2008. – 67 c.
  3.  Гофман А. Семь лекций по истории социологии. – М., 2005.
  4.  Городяненко В.Г. Соціологія. Розділ 1. – К., 2003.
  5.  Захарченко М., Погорілий О. Історія соціології. – М, 1993.
  6.  Історія соціологічних теорій і вчень: навч.-метод. посіб. для студ. спец. «Соціологія» ден. форми навчання / Державний ун-т інформаційно-комунікаційних технологій / О.М. Іщенко (уклад.). – К. : Видавництво ДУІКТ, 2009. – 195 с.
  7.  История теоретической социологии. Предыстория социологии: Учебное пособие для вузов / Под ред. Ю.Н. Давыдова, И.Ф.Девятко, М.С. Ковалевой, В.Н. Фоминой. 3-е изд., перераб. и доп. – – М.: Акад. Проект, Гаудеамус, 2010. – 274 с.
  8.  История теоретической социологии. Социология XIX века. От появления новой науки до предвестников ее первого кризиса: Учебное пособие для вузов / Под ред. Ю.Н. Давыдова, И.Ф.Девятко, М.С. Ковалевой, В.Н. Фоминой. 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Акад. Проект, Гаудеамус, 2010. – 370 с.
  9.  История теоретической социологии. Начало ХХ века. Первый общетеоретический кризис социологии: учебное пособие для вузов / Под ред. Ю.Н. Давыдова, И.Ф.Девятко, М.С. Ковалевой, В.Н. Фоминой. 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Акад. Прект, Гаудеамус, 2010. – 354 с.
  10.  История теоретической социологии. XX век. Стабилизационное сознание и социологическая теория в век кризиса: Учебное пособие для вузов – 3-е изд., перераб. и доп.  –  М.: Акад. Проект, Гаудеамус, 2010. – 308 с.
  11.  История теоретической социологии. Социология второй половины XX – начала XXI века: Учебное пособие для вузов / Под ред. Ю.Н. Давыдова, И.Ф.Девятко, М.С. Ковалевой, В.Н. Фоминой. 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Акад. Проект, Гаудеамус, 2010. – 526 с.
  12.  Коломийцев В. Социология Г. Спенсера // Социс. – 2004. – № 1.
  13.  ЛапинН. Когда и как О. Конт ввел термин «соціологія» // Социс. – 2003. – № 4.
  14.  Ленин В.И., Карл Маркс. Полн. собр. соч. Т. 26.
  15.  Павліченко П., Литвиненко Д. Соціологія. Розділ 2. –К., 2000.
  16.  Погорілий О. Соціологічна думка XX ст. – К., 1995.
  17.  Подвойский Д. О предпосылках и истоках рождения социологической науки // Социс. – 2005. – № 7.
  18.  Резник В., Резник О. Українська соціологія після 1991 р. // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2004.
  19.  Романовский, Н.В. Историческая социология / Н.В. Романовский. – М.: «Канон+», 2009. – 320 с.
  20.  Ручка А., Танчер В. Курс історії теоретичної соціології. – К., 1995.
  21.  Сірий Є.В. Соціологія: загальна теорія та методологія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії : навчальний посібник / Є.В. Сірий ; МОНУ. – Вид. 3-є, виправл. та доп. – Київ : Атіка, 2009. – 492 с.
  22.  Симонова, О.А. История социологии ХХ века: избранные темы: учеб. пособие / О.А. Симонова. – М.: Университетская книга; Логос, 2008, - 208 с.
  23.  Соціологічна думка України. – К., 1996.
  24.  Соціологія XIX – початку ХХ століття: Хрестоматія: Навч. посіб. для вузів / Уклад.: В. Г. Городяненко, О. В. Гилюн, За ред. В. Г. Городяненка. – Д. : Вид-во ДНУ, 2008. – 628 c.
  25.  Соціологія / під ред. Андрущенко В.П. – К.-Х., 1998.
  26.  Соціологія. Навч. посібник / за ред. Макєєва С.О. – К., 2003.
  27.  Соціологія: курс лекцій / за ред. Пічі В. – Львів, 2002.
  28.  Степаненко В., Рибщун О. Українська соціологія // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2009. – №2.
  29.  Юдин Г. Коллективное и индивидуальное в философской антропологии Э. Дюркгейма // Социологическое обозрение. – 2013, – т. 12, № 2, – С. 122–132.


Тема 3. Соціологічні дослідження: класифікація, організація і проведення

План семінарського заняття

  1.  Сутність соціологічного дослідження: поняття, основні етапи та види.
  2.  Основні і допоміжні документи дослідження, вибірка.
  3.  Методи збору соціологічної інформації.
  4.  Обробка, узагальнення і пояснення соціологічних даних.

Реферативні повідомлення

  1.  Сучасні технології соціальних досліджень.
  2.  Методика збору соціологічної інформації.
  3.  Особливості підготовки робочих документів соціологічного дослідження.

Основні терміни і поняття

Соціальне дослідження

Соціологічне дослідження

Емпіричне дослідження

Дослідження

Моніторинг

Респондент

Опитування

Спостереження

Експеримент

Гіпотеза

Репрезентативність

Анкета

Інтерв’ю

Об’єкт дослідження

Предмет дослідження

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

У найбільш загальному вигляді соціологічне дослідження можна визначити як систему логічно послідовних методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур, пов'язаних між собою єдиною метою: отримання достовірних даних про явище або процес, які вивчаються, про тенденції та протиріччя їх розвитку. Отримані дані використовують для збагачення наукового знання або у практиці управління соціальним життям.

Соціологічне дослідження включає в себе послідовні етапи: розробка Програми та інструментарію; добір інформації; підготовка добраної інформації до опрацювання та її опрацювання; аналіз отриманої інформації, підведення підсумків дослідження, формулювання висновків та рекомендацій.

Незважаючи на те, що кожне соціологічне дослідження включає вищезазначені етапи, єдиної, уніфікованої форми соціологічних процедур, придатних для вивчення проблем різної складності, не існує.

Поділ соціологічних досліджень на види залежить від ступеня складності, актуальності, мети, потреб замовників, наукової спроможності тощо.

У кожному конкретному соціологічному дослідженні роль стрижневого кореня виконує програма соціологічного дослідження, яка обумовлює його змістовно-смислову цінність, якість та надійність здобутої інформації.

У процесі проведення соціологічного дослідження найбільш часто плануються такі основні методи добору інформації: аналіз документів, опитування, спостереження, соціальний експеримент.

На завершення слід відмітити, що в практиці соціологічних досліджень достатньо широко використовуються такі методи, як соціометричний та експертні опитування, тестування та багато інших засобів, придатних для специфічних форм аналізу. Отже, соціологічне дослідження дає можливість формувати конкретні заходи щодо вдосконалення соціальної дійсності.

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

  1.  Городяненко В. Социолопіческий практикум. – К., 1999.
  2.  Горшков М.К., Шереги Ф.Э. Прикладная социология: методология и методы: Учебное пособие / М.К. Горшков, Ф.Э. Шереги. – М.: Альфа-М: ИНФРА-М, 2009. – 416 с.
  3.  Девятко, И.Ф. Методы социологического исследования: учебное пособие / И.Ф. Девятко. – М.: Книжный дом Университет, 2009. – 296 с.
  4.  Добреньков В.И. Методология и методика социологического исследования: учебник / В.И. Добреньков, А.И. Кравченко. – М.: Альма Матер, 2009. – 537 с.
  5.  Как провести социологическое исследование? – М, 1990.
  6.  Казаринова Н. и др. Практикум по социологии. – М,, 2000.
  7.  Методология и методы социологических исследований. – Киев, 2000.
  8.  Новикова С. Методика составления социологических анкет. – М., 1993.
  9.  Опитування громадської думки. – Київ, 2005.
  10.  Паніна Н. Технологія соціологічних досліджень. – К., 1996.
  11.  Практикум з соціології / Ред. Піча В. – Львів, 2004.
  12.  Просветов, Г.И. Социологические исследования: задачи и решения: учебно-практическое пособие / Г.И. Просветов. – М.: Альфа-Пресс, 2009. – 208 с.
  13.  Рабочая книга социолога. – М., 1983.
  14.  Сикевич З. Социологические исследования: Практическое руководство. – СПб., 2005.
  15.  Соціологія / Під ред. В. П. Андрущснко. – Київ-Харків., 1998.
  16.  Социологический справочник. – К. 1990.
  17.  Тавокин, Е.П. Основы методики социологического исследования: Учебное пособие / Е.П. Тавокин. – М.: Инфра-М, 2009. – 239 с.
  18.  Ядов, В.А. Стратегия социологического исследования. 3-е изд., исправл. / В.А. Ядов. – М.: Изд-во «Омега-Л», 2009. – 576 с.

Додаткова:

  1.  Аверьянов, Л.Я. Контент-анализ. Учеб. пособие / Л.Я. Аверьянов. – М.: КноРус, 2009. – 456 с.
  2.  Балабанова Е. О комплексном характере социсследований // Социс. – 2002. – № 10.
  3.  Кошлаков Д.М. Категории симметрии и асимметрии в социологических и политологических исследованиях // Вестник Института социологии. – 2013. – № 6. – C. 196–206.
  4.  Коноплицький С. Інтернет як предмет соціологічного аналізу // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2005. – № 3.
  5.  Лагун А. Невербальное поведение: к методике использования в социологическом исследовании // Социс. – 2004. – № 2.
  6.  МіщенкоМ. Дослідження впливу інтерв'юера на відповіді респондента // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2004. – № 1.
  7.  Мітенко М. Застосування вуличних опитувань // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. – № 1.
  8.  Мягков А. Всегда ли респонденты говорят правду // Социс. – 2008. – №9.
  9.  Назарова И. Качество опроса: фактори неответов // Социс. – 1999. – № 11.
  10.  Ньюман Л. Полевые исследования // Социс. – 1999. – № 4.
  11.  Годзь О., Рендюк П. Самостійна робота студентів з підготовки соціологічних анкет і організації проведення інтерв'ю. – Полтава, 2006.
  12.  Стукало С. Якість роботи опитувальної мережі // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2004. – № 4.
  13.  Тарасенко В. Соціальне, суспільне соціологічне пізнання // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. – № 4.
  14.  Толстова Ю. Может ли соціологія разговаривать на языке математики? //Социс. –2000. – № 5.
  15.  Шубина Л. Общественное мнение об опросах общественного мнения //Социс. – 2005. – №11.
  16.  Убайдуллаева Р.Т. Метод «самодиалога» в исследовании менталитета студентов // Социс. – 2013. – №3. – С. 88–94.
  17.  Яушева А. Формирование выборки: поиск новых возможноетей // Социс. – 2007. – № 8.


Тема 4. соціальна СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА І теорія соціальної стратифікації

План семінарського заняття

  1.  Сутність поняття «суспільство». Ознаки суспільства, його типи.
  2.  Соціальна система і соціальна структура суспільства. Соціальні групи.
  3.  Соціальна стратифікація: поняття та види.
  4.  Соціологічні теорії класів. Соціальна мобільність.

Реферативні повідомлення

  1.  Системний аналіз суспільства в історії соціології.
  2.  Зміни й основні тенденції розвитку соціальної структури українського суспільства на сучасному етапі.
  3.  Середній клас і маргінальні верстви.
  4.  Теорія соціальної стратифікації

Основні терміни і поняття

Протосуспільство

Доіндустріальне суспільство

Індустріальне суспільство

Постіндустріальне суспільство

Типологія

Соціальна система

Соціальна структура

Соціальна стратифікація

Соціальна мобільність

Соціальний статус

Соціальна роль

Соціальні відносини

Соціальна група

Соціальна спільнота

Середній клас

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Готуючись до семінару, знайдіть і порівняйте визначення суспільства. Пригадайте або знайдіть у науковій літературі, які типи і види суспільств вам відомі.

Вихідним моментом у підготовці теми має стати розуміння, що суспільство — це соціальна система, а соціальна система — це цілісне соціальне утворення, де основним елементом є люди, їх зв'язки і стосунки.

Кожна людина у суспільстві має свій соціальний статус і соціальну роль. Ніщо у суспільстві не може відбуватися поза соціальним процесом. Соціальний процес — послідовна зміна явищ суспільного буття, соціальні зміни в динаміці.

Загалом, соціологія виділяє декілька головних елементів соціальної системи суспільства: соціальна структура суспільства; соціальні інститути (розглянемо на наступному занятті); соціальні організації (розглянемо на наступному занятті); соціалізація особистості (розглянемо на наступному занятті).

Соціальна структура суспільства є частиною соціальної системи і поєднує у собі два компоненти: соціальні зв’язки і соціальний склад (статуси, ролі, система класів, верств, професійних та інших груп).

Різноманіття відносин, ролей, позицій призводить до відмінностей між людьми в кожному конкретному суспільстві. Для опису системи нерівності між групами (спільностями) людей у соціології використовується поняття соціальна стратифікація. Соціальна стратифікація означає не тільки різне становище у суспільстві окремих індивідів чи родин, а саме їх нерівність.

Для кращого розуміння суті соціальних процесів слід розглянути поняття: соціальна мобільність, співробітництво, пристосування, дезорганізація, міграція.

Вивчення соціальної структури має велике значення, оскільки саме вона виступає головним регулятором еволюції суспільства.

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

  1.  Гідденс Е. Соціологія. Гл. 1, 3, 9, 10. – К., 1999.
  2.  Герасимчук А.А. та ін. Соціологія. Конспекти для сільськогосподарських вузів. – К., 1992.
  3.  Городяненко В.Г. Соціологія. Розділ 1. – К., 1999.
  4.  Кравченко А.И. Социология. Предисловие; Глава 1, 4, 8-11. – М., 1997.
  5.  Павліченко П., Литвиненко Д. Соціологія: Навч. посібник. Розділ 1, 3, 4. – К., 2000.
  6.  Смелзер Н. Социология. – М, 1994.
  7.  Соціологія / під ред. Андрущенко В.П. Вступ, Розділ 2. – К.–Х., 1998.
  8.  Соціологія. Навчальний посібник / за ред. Макєєва С.О. Розділ 1. – К., 2003.
  9.  Соціологія. Курс лекцій / за ред. Пічі В.М. – Львів, 2002. – Тема 1, 3, 4.
  10.  Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. Випуск 1: тема 1; Випуск 3: тема 6. – Львів, 1996.
  11.  Харчева В. Основы социологии. – М., 1997.

Додаткова:

  1.  Волков Ю. Социальные отношения и социальная сфера // Социс. – 2003. – №4.
  2.  Головаха Є., Паніна Н. Основні етапи і тенденції трансформації українського суспільства // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. – № 3.
  3.  Жвитиашвили А.Ш. Рабочий класс в постиндустриальном обществе // Социс. – 2013. – №2. – С. 33–42.
  4.  Качанов Ю. Что такое социологическая теория // Социс. – 2002. – № 12.
  5.  Колбановский В.В. Средний класс – социальная реальность, "класс на бумаге" или "обман трудящихся"? // Социс. – 2013. – №2. – С. 42–57.
  6.  Кон М. Соціальна структура та особистість // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2005. – № 3.
  7.  Култыгин В. Исследование социальной структуры в переходных обществах // Социс. – 2002. – № 4.
  8.  Куценко О. Україна у трансформаційних процесах // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2007. –№ 1.
  9.  Мкртчян Г. Стратификация молодежи // Социс. – 2005. – № 2.
  10.  Мартинов І. Історична соціологія // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2003. – № 2.
  11.  Петухов В.В. Демократия равных возможностей: мечта или реальная перспектива? // Социологическая наука и социальная практика. – 2013. – №1. – С. 49–59.
  12.  Ринкявичус С. Концепція общности // Социс. – 2007. – № 7.
  13.  Рудницька Т. Міграція в Україні // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2002. – № 2.
  14.  Симончук О. Робітничий клас в Україні // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. – №2.
  15.  Степанова О. Понятие «интеллигенция» // Социс. – 2003. – №1.
  16.  Стрельник О. Тендерна нерівність // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2005. – № 4.
  17.  Шкаратан О.И. Сущность и функции социальной стратификации // Журнал социологии и социальной антропологии. – 2009, том XII. – №3. – С. 43–66.
  18.  Штомпка П. Понятие социальной структуры // Социс. – 2001. – № 9.


Тема 5. соціальні інститути

План семінарського заняття

  1.  Основні елементи, види і функції соціальних інститутів.
    1.  Характеристика основних інститутів суспільства (економіка, політика, культура, релігія).
    2.  Сім’я як соціальний інститут, основи її утворення, типологія, особливості і функції. Основні параметри соціологічного аналізу сучасних сімей.
    3.  Соціологія освіти.

Реферативні повідомлення

  1.  Проблеми культурного відродження в Україні.
  2.  Особливості соціально-політичного розвитку України на сучасному етапі.
  3.  Бідність як соціальний феномен.
  4.  Релігія як компонент культурної системи.
  5.  Реформування системи освіти: думки і очікування.
  6.  Проблеми становлення молодої сім'ї.
  7.  Сім’я як цінність у Європі і Україні.

Основні терміни і поняття

Інституалізація

Соціальний інститут

Типологія сім’ї

Соціологія політики

Соціологія економіки

Соціологія освіти

Соціологія релігії

Соціологія культури

Соціологія сім'ї

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Кожна людина у суспільстві має свій соціальний статус і соціальну роль. Усі індивіди, що об'єднуються у спільноти, мають соціальні потреби, які задовольняються не автоматично, а за допомогою стійких форм організації і регулювання спільної діяльності людей, що називаються соціальними інститутами. Основними з них є економічні, політичні, сім'ї, освіти, релігійні, правові, культури. Їх основними функціями, крім задоволення соціальних потреб, є ще й соціальне управління та соціальний контроль.

Розглядаючи наступне питання, зауважимо, що сім'я є предметом вивчення багатьох суспільних наук. За змістом, структурою та формою сім'я є історично змінювана мала соціальна група, заснована на родинних зв'язках та відносинами між подружжям, яка забезпечує розвиток соціальних та індивідуальних якостей особистості і здійснює певну економічну діяльність.

У будь-якому суспільстві сім'я має подвійний характер. З одного боку, це соціальний інститут, з другого — мала група, яка має свої закономірності розвитку і функціонування. Звідси її залежність від суспільного устрою, економічних, політичних, релігійних відносин та одночасно – відносна самостійність.

Функції сім'ї тісно пов'язані з її структурою. Тому предметом дослідження соціології сім'ї є функції подружньої взаємодії, батьківські стосовно до дітей, співробітництва між батьками, взаємодії дітей, взаємодії подружжя та їх батьків, взаємодія прабатьків і онуків.

Важливим аспектом даного семінарського заняття є не тільки вивчення, але й формування у майбутніх педагогів певних навичок й умінь роз'яснювальної роботи щодо сутності, структури, основ утворення і певних циклів функціонування такого соціального інституту як сім'я і студентська сім'я в особливості.

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

  1.  Вакуленко, С. М. Соціологія праці : Навч.-метод. посіб. / С. М. Вакуленко. – К. : Знання, 2008. – 262 c.
  2.  Говако Б Студенческая семья. – М., 1988.
  3.  Горшков, А.В. Краткий курс по социологии труда / А.В. Горшков. – М.: Изд-во «Окей-книга», 2010. – 121 с.
  4.  Желтов, В.В. Политическая социология: учебное пособие для вузов. 2-е изд. / В.В. Желтов, М.В. Желтов. – М.: Академический проект, 2009. – 668 с.
  5.  Жоль К.К. Философия и социология права. – К., 2000.
  6.  Ионин Л. Социология культуры. – М., 1998.
  7.  Карцева, Л.В. Социология культуры: Учебное пособие / Л.В. Карцева, Ю.В. Шабалина. – М.: Дашков и К, 2009. – 232 с.
  8.  Лукашевич Н. Социология воспитания. – К., 1996.
  9.  Лутай Л.А. Соціологія праці: навч. посібник для студ. вищих навч. закл. – Донецьк : ДонНУЕТ, 2009. – 300 с.
  10.  Медников, Р.Л. Краткий курс по социологии права: учебное пособие / Р.Л. Медников, А.В. Мякотина, В.В. Романов. – М.: Окей-книга, 2009. – 107 с.
  11.  Нечаев В. Я. Социология образования. – М, 1992.
  12.  Политическая социология. – Р-на Д., 1997.
  13.  Радаев В.В. Экономическая социология: курс лекций. – М., 2000.
  14.  Смелзер Н. Социология.– М., 1994.
  15.  Семья: социально-психологические и этические проблеми. – К., 1991.
  16.  Соціологія / Під ред. Андрущенко В П. – Київ-Харків, 1998.
  17.  Соціологія освіти: навчальний посібник для студентів вищих навч. закладів / За ред. І.М. Гавриленка, О.Л., Скідіна, Ю.І. Яковенка. – Вид. 2-е, доп. та переробл.– Запоріжжя: КПУ, 2009. – 288 с.
  18.  Социология семьи / Ред. А.Антонов. – Москва, 2005.
  19.  Социология семьи: учебник. 2-е изд., испр. / Под ред. Антонова А.И. – М.: Инфра-М, 2010. – 637 с.
  20.  Спеціальні та галузеві соціології / під ред. В. Пилипенка. – К., 2003.
  21.  Студенческая семья. – Минск, 1991.
  22.  Титаренко, Л.Г. Социология общественного мнения / Л.Г. Титаренко. – Минск: Изд-во «РИВШ», 2009. – 204 с.
  23.  Молода сім'я в Україні. – К., 2003.
  24.  Черняк Е. Социология семьи. – М., 2006.
  25.  Экономическая социология. В 2-х т. Т. 1. 2-е изд., доп. и перераб. / Под ред. Верховина В.И. – М.: Книжный дом университет, 2009. – 410 с.
  26.  Экономическая социология. В 2-х т. Т. 2. 2-е изд., доп. и перераб. / Под ред.. Верховина В.И. - М.: Книжный дом университет, 2009. – 356с.

Додаткова:

  1.  Аліджадін Л. Трансформаційні зміни інституту сім'ї та шлюбних відносин в українському суспільстві // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2007. – № 3.
  2.  Анурин В.Ф. Религия как фактор социальной интеграции // Социс. – 2013. – №1. – С. 135–146.
  3.  Артамонова М. Преподаватели и руководители ВУЗов об интеграции в европейское образовательное пространство // Социс. – 2008. – № 1.
  4.  Астахова В.И., Батаева Е.В., Михайлёва Е.Г., Матвеев В.В. Социология образования в Украине // Социс. – 2013. – №1. – С. 91–98.
  5.  Быстров А. Концепция семьи: «марксизм и советская социологическая школа» // Социс. – 2006. – № 11.
  6.  Вдовина М. Межпоколенные конфликты в современной русской семье // Социс. – 2005. – № 1.
  7.  Голод С. Социально-демографический анализ состояния и эволюции семьи // Социс. – 2008. – № 1.
  8.  Головаха Є., Паніна Н. Пострадянська деінституалізація і становлення нових соціальних інститутів в українському суспільстві // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2001. – № 4.
  9.  Дементьева И. Негативные факты воспитания детей в неполной семье // Социс. – 2001. – № 11.
  10.  Добрускин М. О социальных функциях церкви // Социс. – 2002. – № 4.
  11.  Елютина М., Бычкова Н. Асимметричный по возрасту брак в оценках супругов // Социс. – 2012. – №1. – С. 83–93.
  12.  Єфременко Т. Економічна ментальність українського етносу // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2007. – № 2.
  13.  Зубок Ю.А., Чупров В.И. Социокультурный механизм формирования отношения молодежи к образованию // Социс. – 2013. – №1. – С. 78–90.
  14.  Каримова 3. Жизненные ценности одиноких матерей // Социс. – 2007. – № 6.
  15.  Митрикас А. Семья как ценность в Западной Европе // Социс. – 2004. – № 5.
  16.  Паніотто В. Гіпотеза стосовно механізмів моногамного статевого кохання // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2004. – № 1.
  17.  Панкратова Н. Социальные и биологические проблеми родительства // Социс. – 2006. – № 10.
  18.  Попов Д., Тюменева Ю., Кузьмина Ю. Современные образовательные траектории школьников и студентов // Социс. – 2012. – №2. – С. 135–142.
  19.  Радаев В. Еще раз о предмете экономической социологии // Социс. – 2002. – № 7.
  20.  Стрельник О. Поняття соціального потенціалу в інтерпретації проблем гендерної нерівності // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. – № 4.
  21.  Судакова В.М. Інституціональний розвиток вищої освіти в Україні: дилема елітарності та масовості. – К.: Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки, 2012. – №14. – С. 20–25.
  22.  Танчер В. Соціологія інтимності: секс, еротика, кохання у постмодерній реконструкції // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2001. – № 4.
  23.  Тимашев Н. Что такое социология права? // Социс. – 2004. – №4.
  24.  Хорошкевич Н. Неоднозначность массовой культуры // Социс. – 2011. – №11. – С. 111–117.
  25.  Чернова К.О., Савчук О.В., Нахабіч М.А. Трансформація системи цінностей освіти в сучасному українському суспільстві. – К.: Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки, 2012. – №14. – С. 78–88.
  26.  Ядова М.А. Современное и традиционное в ценностях постсоветской молодёжи // Социс. – 2012. – №1. – С. 114–125.

Тема 6. СОЦІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ, соціологія управління, СОЦІологІЯ ОСОБИСТОСТІ

План семінарського заняття

  1.  Ознаки, структура та функції соціальних організацій.
  2.  Соціальний контроль, відхилення та злочини. Соціальні конфлікти.
  3.  Соціологічні аспекти аналізу особистості.
  4.  Особистість і суспільство. Основи соціалізація особистості.

Реферативні повідомлення

  1.  Соціальна організація як елемент соціальної системи і закон соціології.
  2.  Соціологія девіантної поведінки.
  3.  Соціологічна концепція конфлікту.
  4.  Проблема соціалізації, ресоціалізації особистості в сучасних умовах.
  5.  Молодь України сьогодні. Особливості соціалізації студентської молоді.
  6.  Специфіка людських відносин у сучасному соціальному управлінні. Патерналізм і партнерство у взаємодії керівників і підлеглих.

Основні терміни і поняття

Соціальна організація

Стандартизація

Деіндустріалізація

Конформізація

Раціоналізація

Девіація

Соціальні конфлікти

Соціальне управління

Особистість

Соціалізація особистості

Соціальна адаптація (реадаптація)

Інтеріоризація

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Суспільство як соціальна реальність упорядковано не тільки інституціонально, а й організаційно. Соціальна організація є певним способом спільної діяльності людей, за якої вона набуває форми впорядкованої, врегульованої, скоординованої, спрямованої на досягнення конкретних цілей взаємодії. Зверніть увагу, що деякі соціологи називають соціальні організації різновидом соціальних інститутів, але вони мають відмінні від них ознаки.

У стабільному суспільстві більшість людей притримуються соціальних норм у більшості випадків. Але повна картина життя суспільства включає як дотримання норм, так й відхилення від них. Основними різновидами соціальної дезорганізації є девіація і соціальний конфлікт.

Розгляд наступного питання слід розпочати з аналізу теоретичних положень соціологічної теорії особистості, яка в різні часи знаходила своїх дослідників. Особистість визначають як систему соціально значущих рис, що характеризують людину як продукт суспільного розвитку та включення в систему соціальних зв'язків. На сьогодні є різний підхід до типологізації особистості. Процес засвоєння людиною певної системи знань, норм і цінностей, притаманний повноправним членам суспільства, називають соціалізацією.


ЛІТЕРАТУРА

Основна:

  1.  Батліна, Л. В. Основи людинознавства. Людина в цілому : Навч. посіб. для вузів / Л. В. Батліна. – К. : КНТ, 2008. – 329 c.
  2.  Гідденс Е. Соціологія. – К., 1999.
  3.  Граждан, В.Д. Социология управления: Учебник / В.Д. Граждан. – М.: КноРус, 2009, - 512с.
  4.  Головатий М.Ф. Соціологія молоді. – К., 2006.
  5.  Дмитриев А.В. Конфликтология: учебник / А.В. Дмитриев. – Изд. 3-е, перераб. – М.: Альфа-М; ИНФРА-М, 2009. – 336 с.
  6.  Кравченко А Социология: Учебное пособие для студентов вузов. – М., 1997.
  7.  Людина і світ / за заг. ред. к.філос.н. В.М. Ніколаєвського. – Х., 2004.
  8.  Минюшев, Ф.И. Социальная антропология: учебное пособие для вузов / Ф.И. Минюшев. – М.: Книжный дом университет, 2009. – 222 с.
  9.  Молодь України у дзеркалі соціології. – К., 2001.
  10.  Профессиональные группы: динамика и трансформация / Под ред. В.А. Мансурова. – М.: Изд-во Института социологии РАН, 2009. – 419 с.
  11.  Смелзер Н. Социология. – М., 1994.
  12.  Социология. Основы общей теории. – М., 1996.
  13.  Социология управления: стратегии, процедуры и результаты исследований / Редколлегия: А.В. Тихонов (отв. ред.) и др. — М: «Канон`1`» РООИ «Реабилитация», 2010. – 607 с.
  14.  Соціологія / під ред. Андрущенко В.П. – К-Х., 1998.
  15.  Удальцова М. Социология управления. – М., 1999.
  16.  Фролов С. Социология: сотрудничество и конфликты. – М., 1997.
  17.  Щекин Г. Практическая психология менеджменга. - К., 1994.

Додаткова:

  1.  Ахмадинуров Р. Социальное партнерство на предприятии // Социс. – 2008. – № 3.
  2.  Бевзенко Л. Життєвий успіх, цінності, стилі життя // Соціологія: теорія, метод, маркетинг. – 2007. – № 4.
  3.  Блинова, М.С. Современные социологические теории миграции населения / М.С. Блинова. – М.: Книжный дом университет, 2009. – 160 с.
  4.  Вишневський Ю. Парадоксальный молодой человек // Социс. – 2006. – № 6.
  5.  Валкова Н. Типология карьерных стратегий молодых специалистов // Социс. – 2006. – № 1.
  6.  Ворона М. Мотивы студенческой занятости // Социс. – 2008. – № 8.
  7.  Городяненко В. Феномен зрадництва як предмет обговорення // Соціологія: теорія, метод, маркетинг. – 2007. – № 2.
  8.  Грошева Н. Социальный контроль в практике профилактики девиации // Социс. – 2008. – № 2.
  9.  ДивисенкоК. Динамика ценностей школьников // Социс. – 2008. – № 8.
  10.  Дюркгейм Э. Дуализм человеческой природы и его социальные условия (пер. с фр. Юдина Г.) // Социологическое обозрение. – 2013. – т. 12, № 2. – С. 133–144.
  11.  Злобіна О. Категорія "особистість" в системі понять соціологічної теорії // Соціологія: теорія, метод, маркетинг. – 2002. – № 2.
  12.  Зубок Ю. Молодежный экстримизм // Социс. – 2008. – № 5.
  13.  Иванова, Н.Л. Социальная идентичность, теория и практика / Н.Л. Иванова, Т.В. Румянцева. – М.: Современный гуманитарный университет, 2009. – 453 с.
  14.  Калашник, Н. Г. Соціалізація особистості засобами естетичного виховання та фізичної культури : Наук. моногр. / Н. Г. Калашник, В. В. Феуєрман. – К.; Сімф. : ВАТ «Сімф. міська друкарня», 2008. – 296 c.
  15.  Костин В., Костина Н. К вопросу об определении понятия "социальная организация" // Социс. – 2001. – № 10.
  16.  Меренков А.В. Тенденция изменения семейного воспитания в современном обществе // Социс. – 2013. – №2. – С. 101–110.
  17.  Моргун В. Делинквентный подросток. – Полтава, 1995.
  18.  Нова соціокультурна реальність в Україні: теорія, методологія, практика : Зб. матер. Всеукр. наук. конф., Київ, 22-23.04.2008 р. / Гол. ред. кол. В. Г. Чернець. – К. : ДАКККіМ, 2008. – 300 c.
  19.  Осипова О. Девиантное поведение: благо или зло? // Социс. – 1998. – № 9.
  20.  Осипов А. О. Онтологія духовності : Моногр.: У 2-х кн. Кн. II / А. О. Осипов. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2008. – 240 c.
  21.  Пашинский В.М. Социология знания о механизме формирования поколений // Социологический журнал. – 2013. – №1. – С. 47–63.
  22.  Петров А. Ценностные предпочтения молодежи // Социс. – 2008. – № 2.
  23.  Рубцева М. Управляемость //Социс. – 2007. – № 12.
  24.  Семенова В.В. Социальная динамика поколений: проблема и реальность / СЗО В. В. Семенова. – М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2009. – 271 с.
  25.  Солодникова И. Социализация личности // Социс. – 2007. – № 2.
  26.  Темницкий А. Ориентации робочих на патерналистские и партнерские отношения с руководством // Социс. – 2004. – № 6.
  27.  Ушакова Е. Суицидальные риски // Социс. – 2008. – № 2.
  28.  Хутка С. Соціальна адаптованість особистості: концептуальні поняття // Соціологія: теорія, метод, маркетинг. – 2007. – № 2.
  29.  Цой Н. Феномен интернет-зависимости и одиночество // Социс. – 2011. – №12. – С. 98–107.
  30.  Чигирин В. Сільська молодь // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2006 - № 2
  31.  Щербина В. Особенности менеджмента как направление управленческой деятельности // Социс. – 2001. – № 10.
  32.  Щукин К. Юношеский спорт-фактор социализации // Социс. – 2005. – № 11.
  33.  Файзуллин Ф.С., Вильданов У.С., Вильданов Х.С. Гносеологический анализ ценностей и ценностных ориентаций. – М.: «Наука», 2008. – 296 с.
  34.  Якість життя населення пострадянських країн у соціологічному вимірі : Кол. монографія / За ред. В. С. Бакірова. – Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2008. – 216 c.
  35.  Яковенко А. Формування інноваційної активності студентства // Соціологія: теорія, метод, маркетинг. – 2002. – № 1.

Критерії оцінювання усних відповідей

“Відмінно” – теоретично правильна і вичерпна вiдповiдь на поставлене питання, у якiй студент показав всебiчне системне знання програмного матерiалу; засвоєння основної та додаткової лiтератури; чiтке володіння понятiйним апаратом, методами, методиками та iнструментами, вивчення яких передбачене програмою дисциплiни; уміння використовувати знання для аналізу соціального життя суспільства та аргументувати своє ставлення до вiдповiдних категорiй, закономiрностей, випадковостей, суспiльних явищ i процесів;

“Добре” – теоретично правильна, але не вичерпна відповідь на поставлене запитання, в цілому повне знання програмного матеріалу, успішне виконання запропонованого завдання і засвоєння матеріалу основної літератури;

“Задовільно” – у цiлому правильна вiдповiдь на поставлене питання, в якiй студент показав достатнiй piвень знань з основного програмного матеріалу дисциплiни, але не зміг переконливо аргументувати свою вiдповiдь, помилився у використаннi понятiйного апарату, показав недостатнi знання рекомендованої лiтератури;

“Незадовільно” – неправильна або неповна вiдповiдь на запитання, у якiй студент продемонстрував значнi прогалини у знаннях з основного програмного матерiалу; ухилився вiд аргументувань; показав незадовiльнi знання понятiйного апарату i спецiальної лiтератури чи взагалі нічого не відповів.




1. политического класса
2. Особенности регулирования труда иностранных граждан в России
3. Сегодня ими щеголяют престижные рестораны гостиницы офисы и т
4. Лабораторная работа 31
5. Лечебное дело Москва 2000 МИНИСТЕРСТВО ЗДРАВООХРАНЕНИЯ РОССИЙСКОЙ Ф
6. Стробилурины Препаративные формы СК Группа по о
7. варианте ответа выделенное слово употреблено неверно 1 В неясном рассеянном свете ночи открылись перед на.html
8. му поверху знаходяться торгові зали та офісні приміщення на 2му 3му та 4му поверхах
9. дружественность
10. Предварительное следствие в ОВД- Нормы Конституции Российской Федерации уголовнопроцессуально.html
11. Цели наказания в Российском уголовном праве
12. .12.13 22
13. ВОСПРИЯТИЕ ВРЕМЕНИ Оценка точности восприятия времени может производиться с помощью обычного секундоме
14. Технологии обработки графической информации
15. по полочкам. И тем не менее мы можем многое узнать о нём с помощью чисел
16. Недавно я вернул те потерянные воспоминания линию фактов за сделанным желанием мое обещание в моего старше
17. Расчет настройки токарно - затыловочного станка модели 96
18. Ответьте пожалуйста на каждое из 36 утверждений приписывая ответам следующие числа- если Вы ответили Н
19. Родина и ТКибирова Ну была бы ты что ли поменьше Сравнение стихотворений А
20. Какого цвета ваши танцы http---txtme

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе