Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ПЛАН
Самоврядування у вищому навчальному закладі – це самостійна громадська діяльність студентів із реалізації функцій управління вищим навчальним закладом, яку визначають ректорат (адміністрація), деканати (відділення) і здійснюють студенти відповідно до мети і завдань, що стоять перед студентськими колективами.
Також студентське самоврядування можна розглядати як конкретизацію громадського самоврядування, але вже на рівні ВНЗ.
Мета: забезпечення виконання студентами своїх обов’язків та захисту їх прав; сприяння розвитку особистості студента, формуванню в нього навичок майбутнього організатора, керівника.
Завдання органів студентського самоврядування:
Нормативно-правові акти, що регулюють діяльність студентського самоврядного органу:
• Закон України “Про вищу освіту”, із змінами від 19 січня 2010 р.
• Положення про державний вищий навчальний заклад. Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року №1074 (п. п. 37,38, 49-57).
• Положення про студентське самоврядування у вищих навчальних закладах. Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 3 квітня 2001 року №166.
• Статут вищого навчального закладу.
• Положення про студентське самоврядування у ВНЗ (прийняте загальними зборами (конференцією) студентів ВНЗ і затверджене загальними зборами (конференцією) трудового колективу ВНЗ).
• інші акти органів студентського самоврядування
Базовим серед них є Закон України "Про вищу освіту" із змінами від 19 січня 2010 р. та Положення про студентське самоврядування вищого навчального закладу.
Законодавче врегулювання є недостатнім, досить суперечливим і не сприяє становленню реального студентського самоврядування. Помітною є відсутність розвитку законодавства про студентське самоврядування, оскільки ст. 38 Закону України “Про вищу освіту” від 2002 року дублює норми Положення про державний вищий навчальний заклад, прийняте ще у 1996 році. Відсутність належного законодавства перетворює студентське самоврядування на інститут без реальних повноважень, змісту, визнання, фінансування. Сьогодні у Верховній Раді України зареєстровано декілька проектів змін до Закону України “Про вищу освіту” щодо студентського самоврядування, проте законодавець залишається пасивним до визначення правового статусу і надання належної основи для функціонування студентського самоврядування в нашій державі.
У студентському самоврядуванні беруть участь особи, які навчаються у вищому навчальному закладі. Усі особи, які навчаються у вищому навчальному закладі, мають рівне право на участь у студентському самоврядуванні.
Студентське самоврядування здійснюється особами, які навчаються у вищому навчальному закладі, безпосередньо та через органи студентського самоврядування, що обираються шляхом таємного голосування.
Органи студентського самоврядування:
- приймають акти, що регламентують їхню організацію та діяльність;
- проводять організаційні, наукові, культурно-масові, спортивні, оздоровчі та інші заходи;
- сприяють працевлаштуванню осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі;
- розпоряджаються коштами та іншим майном, що знаходяться на їхньому балансі та банківських рахунках;
- виконують інші функції.
За погодженням з органом студентського самоврядування у вищому навчальному закладі приймається рішення про:
- відрахування осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, та їх поновлення на навчання;
- переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за державним замовленням, на навчання за контрактом за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб;
- переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за контрактом за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб, на навчання за державним замовленням;
- призначення заступника декана, проректора, які відповідають за роботу із студентами;
- поселення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, в гуртожиток і виселення з гуртожитку;
- затвердження рішень з питань студентських містечок та гуртожитків для проживання осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі.
Студентське самоврядування здійснюється на рівні академічної групи, відділення, факультету, гуртожитку, вищого навчального закладу. Залежно від контингенту, типу та специфіки навчального закладу студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, іншого структурного підрозділу.
Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція), які навчаються у вищому навчальному закладі та які:
- ухвалюють Положення про студентське самоврядування;
-обирають виконавчі органи студентського самоврядування та заслуховують їх звіти;
- визначають структуру, повноваження та порядок обрання виконавчих органів студентського самоврядування.
Виконавчий орган студентського самоврядування може мати різноманітні форми: студентська спілка, сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентський деканат, рада тощо.
Керівники студентських представницьких органів за посадою входять до складу вчених рад вищих навчальних закладів, керівники студентських представницьких органів факультетів – до вчених рад факультетів.
Фінансовою основою студентського самоврядування є кошти, визначені Вченою радою вищого навчального закладу в розмірі не менше 0,5 відсотка коштів спеціального фонду відповідного вищого навчального закладу.
Студентське самоврядування з’явилося в Україні в 90-х роках ХХ ст. Спочатку діяльність даних органів здійснювалася лише в межах вищих навчальних закладів (ВНЗ), а на початку ХХІ ст. студентські лідери усвідомили необхідність створення об'єднань органів студентського самоврядування.
Починаючи з 2000 р., виникають місцеві та обласні студентські ради. Вже 22 листопада 2001 р. створюється перша офіційно визнана Всеукраїнська студентська рада при Президентові України, яка була консультативно-дорадчим органом. За сім років свого існування (рада припинила своє існування 9 червня 2008 р.) даний орган зробив перші кроки у співпраці органів студентського самоврядування і представників влади. 26 квітня 2005 р. при Міністерстві аграрної політики України створюється консультативно-дорадчий орган – Об'єднана рада студентського самоврядування ВНЗ. Згодом починає роботу ще один консультативно-дорадчий орган – Всеукраїнська студентська рада при Міністерстві освіти і науки України, що існує й донині. 10 грудня 2009 р. проходить перше установче засідання Всеукраїнської студентської ради при
Кабінеті Міністрів України, створеної 23 вересня того ж року. Цей орган сприяв прийняттю на законодавчому рівні важливих рішень щодо організації студентського самоврядування України (10%-ве представництво у Вченій раді університету, участь у ректораті, фінансування у сумі 0,5% від спеціального фонду ВНЗ). 4 лютого 2010 р. Президент України затвердив ці зміни, через декілька днів дані поправки набрали чинності після публікації в газеті "Голос України" (№ 23). Всеукраїнська студентська рада при Кабінеті Міністрів України припинила свою діяльність у травні 2010 р.
Всеукраїнська студентська рада – консультативно-дорадчий орган при Міністкрстві освіти й науки, молоді та спорту України, створений для більш повного врахування позицій студентської молоді при виробленні та реалізації політики України щодо освіти, культури, праці, соціального становлення та розвитку молоді,налагодження взаємодії між органами державної влади, місцевого самоврядування та органами студентського самоврядування ВНЗ України.
Основні завдання: сприяння розвитку студентського самоврядування у ВНЗ, їх взаємодії з Міністерством освіти й науки, молоді та спорту України, участь у підготовці нормативно-правових актів у галузі освіти.
Не вдаючись до історії становлення студентського самоврядування у вищих навчальних закладах Європи, використаємо лише досвід цієї роботи у вищих навчальних закладах Франції та Великої Британії.
Самоорганізація студентів Франції. Студенти вищих навчальних закладів Франції мають можливість бути представленими у різноманітних установах на всіх інституційних рівнях. Усі студенти університету можуть брати участь у виборах своїх представників. На університетському рівні студенти обираються до Центральних рад університету (Адміністративна рада, Наукова рада, Рада з питань навчання та університетського життя), до студентських рад факультетів, а також до ради об’єднаних факультетів за певним напрямом підготовки та ради в гуртожитках. Студенти, обрані до названих рад, обирають своїх представників до Національної ради з вищої освіти. Паралельно проходять вибори на рівні кожного навчального округу до Адміністративної ради Регіонального центру університетських та учбових справ.
Студентське самоврядування поширюється також на міжнародний рівень, зокрема студенти беруть активну участь у європейському союзі студентів.
Найбільший вплив студенти мають на рівні університету, оскільки їх участь у центральних радах університету пов’язана безпосередньо з питаннями прав та обов’язків студентів, їх політичних і профспілкових свобод, запровадження нових спеціальностей, поліпшення умов життя студентів, функціонування медичних та соціальних служб, бібліотек та інформаційних центрів, визначенням напрямів дослідницької політики, програми основного навчання та післядипломної перепідготовки тощо.
Важливою формою студентської самоорганізації є асоціації. Вони можуть створюватися на різних рівнях: на рівні університету (учбово-професійні, культурні, спортивні та ін.), на регіональному або на національному рівнях.
На національному рівні сьогодні у Франції створені:
· Федерація загальних студентських асоціацій, яка включає 1400 асоціацій, об’єднаних в рамках близько тридцяти студентських федерацій та тридцяти однопрофільних асоціацій;
· Організація сприяння та захисту студентів;
· Національна спілка студентів Франції – це єдина профспілкова студентська організація. Свою діяльність спрямовує на захист матеріальних і моральних прав студентів;
· Національна міжуніверситетська спілка – молодіжна організація.
Окремою формою студентського самоврядування у Франції є синдикати. Студентські синдикати організуються на університетських та регіональних рівнях, які об’єднуються у національні. Сьогодні у Франції існують такі студентські синдикати: Федерація студентських синдикатів, Синдикат солідарних, унітарних та демократичних студентів, Федерація дітей республіки, Національна конфедерація праці, Конфедерація студентів.
Студентське самоврядування у Великій Британії (студентські організації). Студентські організації у Великій Британії функціонують у формах студентської спілки, студентського уряду або студентської ради.
Студентські ради виражають думки студентів щодо університету, відповідають за надання різноманітних послуг студентам. Зазначені ради керують деякими комерційними установами, що знаходяться на території університету (магазини, нічні клуби), друкують студентські газети, надають консультації щодо успішного навчання в університеті, керують спортивними клубами тощо. Голова студентської ради обирається членами студентської ради й отримує заробітну плату.
Студентські спілки дуже часто відіграють роль навчальних центрів, проводять різноманітні кампанії, дебати тощо. Студентські засоби масової інформації намагаються залучити якнайширше коло респондентів до обговорення цих подій, хоча такі студентські ЗМІ не несуть відповідальності за прийняті рішення.
Доречно наголосити, що всі студентські ради вищих навчальних закладів мають потужне фінансування. Вони отримують матеріальну підтримку від університетів, державних установ, спонсорів, а також мають прибутки від комерційної діяльності.
Одна з найбільших студентських організацій у Великій Британії – це Національна спілка студентів Об’єднаного Королівства, яка представляє інтереси більш ніж 5 млн. студентів. Ця спілка щорічно проводить навчання близько 300 студентських керівників.
Студентські керівники контролюють стан справ у студентських спілках, а також визначають їх політику. Кожний студент має змогу брати участь у процесі прийняття рішення щодо перспективних планів роботи спілок на загальних зборах.
Крім зазначених вище організацій студентського самоврядування, у Великій Британії функціонують Студентська спілка Кембриджського університету, Спілка студентів Бірмінгему, Студентська спілка Лондонського королівського коледжу та ін.
Навіть схематичне ознайомлення зі студентським самоврядуванням у вищих навчальних закладах Франції та Великої Британії засвідчує його глибокі демократичні традиції. Студентське самоврядування органічно пов’язане з динамічними процесами, що відбуваються у суспільному житті. Показово, що студентське самоврядування в зазначених країнах отримує значну консультативну та фінансову підтримку з боку держави.