Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
red255;Вступ
Круп’яні культури мають цінні господарські та інші властивості. Наприклад гречку, використовують для пересіву озимини та ранніх ярих зернових у разі їх загибелі, а також як післяжнивні культур.
Гречка цінна круп’яна культура і добрий медонос. З неї виготовляють крупи та борошно, лікарські препарати, відходи використовують у тваринництві. Цінність гречки визначається складом її білкового комплексу. В обрушених плодах гречки міститься 12–8% білка, близько 70% якого легко засвоюється організмом людини. Білок гречки багатий на такі важливі амінокислоти, як лізин, аргінін, триптофан, а також гістидин, необхідні для дитячого організму. Білки гречки цінніші, ніж білки злакових культур. Гречаний крохмаль, вміст якого в зерні становить 70–5%, також легко засвоюється організмом. У вуглеводному комплексі гречки виявлено значну кількість легкозасвоюваних цукрів фруктози, глюкози та ін. В зерні її міститься 2–4% жирів, стійких проти окислення, тому навіть при тривалому зберіганні поживні властивості гречаних круп не знижуються. Крім вищеназваного, гречана крупа містить значну кількість корисних для організму мінеральних солей (фосфору, кальцію, заліза, міді), велику кількість органічних кислот (лимонну, щавлеву, яблучну) і вітаміни В1, В2, а також вітамін Р (рутин), що зміцнює кровоносні судини. Завдяки вмісту добре засвоюваних білків і вуглеводів, мінеральних солей та органічних кислот, вітамінів гречку використовують як дієтичний продукт. Особливо корисна вона при шлунково-кишкових захворюваннях, недокрів’ї, розладах нервової системи.
Гречка один з кращих медоносів. За сприятливих умов вона забезпечує збір меду 60–кг/га, а іноді й більше. Гречаний мед цінний продукт харчування і добрий лікувальний засіб при захворюваннях легень, печінки, цукровому діабеті, дизентерії й інших хворобах.
Відходи круп’яного виробництва борошняний пил і висівки чудовий корм для свиней, птиці та інших тварин. Високими кормовими якостями відзначається гречана полова. За вмістом білка вона удвічі перевищує полову хлібних злаків, поступаючись лише люцерновій та соєвій. Гречана солома за поживністю майже не поступається вівсяній, її з успіхом згодовують великій рогатій худобі.
Вирощування гречки сприяє підвищенню культури землеробства, зокрема зменшенню забур’яненості полів. Цінною особливістю її є також здатність засвоювати фосфорну кислоту із важкорозчинних сполук, недоступних для більшості польових культур. Післяжнивні рештки гречки значно багатші на фосфор і калій, ніж рештки злакових культур, тому вона є добрим попередником озимих культур, особливо пшениці.
Щоб отримати добрі врожаї повинно виконуватися ряд вимог, а саме: 1 –розміщення посівів після кращих попередників; 2 –обробіток ґрунту і застосування добрив з врахуванням його властивостей, попередника і потреб гречки в поживних речовинах за фазами органогенезу; 3 –застосування ефективних заходів захисту рослин і регуляторів росту; 4 –сівба в оптимальні строки широкорядним способом, який забезпечує найкращі умови розвитку рослин і догляду за посівами; 5-проведення бджолозапилення.
гречка врожай вирощування удобрення
В нашій країні районоване 15 сортів гречки. З них найбільш поширені Вікторія, Аеліта, Астра, Лада. Нові сорти Лілея та Орлиця, сорт Галлея вважається перспективним для більшості областей.
Низькі врожаї гречки, як правило, одержують там, де її вважають культурою, не вибагливою до ґрунту, попередників. Аби довести хибність такого ставлення, нагадаємо, що коренева система гречки розвинута слабкіше, ніж у багатьох інших культур.
Таким чином, добрий ріст і розвиток кореневої системи гречки може відбуватися тільки на чистих від бур'янів, пухких, родючих ґрунтах.
Дані науково-дослідних установ і передовий досвід свідчать, що достатньо високий врожай гречки може бути і після інших удобрених попередників. Такими культурами, крім буряків, є озимі зернові, горох, картопля, кукурудза і баштанні.
Для формування 1 ц зерна і відповідної кількості вегетативної маси гречка використовує 3–,4 кг азоту, 1,5–кг фосфору та 4–кг калію.
Біологічною особливістю гречки є її здатність засвоювати поживні речовини навіть з важкорозчинних фосфатів, що свідчить про велику енергію дихання і здатність її коріння виділяти органічні кислоти (лимонну, оцтову, щавлеву, мурашину).
Гречка дуже чутлива до внесення органічних і мінеральних добрив, тому правильним визначенням необхідних елементів живлення, їх форм і співвідношення можна значно впливати на темпи росту і розвитку рослин, а значить, і формувати високий урожай доброї якості.
Гречка добре вдається на чорноземах різних типів, а також на сірих лісових ґрунтах. Непридатні для неї кислі опідзолені та важкі солонцюваті ґрунти.
Для розвитку гречки велике значення має основний, або зяблевий обробіток ґрунту.
Площі, засмічені бурянами обробляють на глибину 6-12 см.
У Степу і Лісостепу в осінній період ґрунт часто пересихає. Тому його необхідно привести в такий стан, який сприяв би проникненню води в його товщу і водночас перешкоджав непродуктивному витрачанню вологи від випаровування. У степовій зоні під гречку треба орати на глибину 25– см, в лісостеповій на 23– см.
Дуже важлива глибока оранка як засіб боротьби з бур’янами. Під час оранки на вищезгадану глибину на дно борозни переміщуються найбільш засмічені бур’янами верхні шари ґрунту (0– см). Приоране насіння бур’янів при цьому потрапляє у несприятливі умови і частково гине. Ті ж проростки, які пробиваються на поверхню, знищуються наступним обробітком.
Щоб виростити високий урожай гречки, необхідно добре підготувати її насіння. Велике, добре виповнене насіння, як правило, дає рівномірні, дружні сходи, а з них розвиваються міцні, високопродуктивні рослини. Тому для сівби треба використовувати тільки сортове насіння гречки першого класу посівного стандарту.
Певне значення в одержанні доброякісного насіння має місце його вирощування. Насіння, вирощене у південних районах і зібране у суху погоду, має вищу схожість, ніж насіння, вирощене у північних і зібране в умовах підвищеної вологості.
Післязбиральна обробка насіння (фаза спокою) перед засипанням на зберігання включає очистку і сортування. Ваговите насіння відділяється на очисних машинах.
Зберігають насіння при вологості 14–6% у сухих, добре провітрюваних приміщеннях насипом, шаром висотою 0,75– м або в мішках штабелями до 8 рядів.
Щоб запобігти ураженню хворобами, насіння протруюють препаратами або фентіураном з розрахунку 2 кг одного з препаратів на 1 т насіння, для зволоження якого додають також 5– л води.
Доброму розвитку рослин і збільшенню врожаю сприяє передпосівна обробка насіння мікродобривами.
Для обробки насіння гречки мікроелементами використовують сірчанокислий марганець, сірчанокислий цинк, молібденовокислий амоній, мідний купорос, буру або борну кислоту, полі мікродобрива.
Гречка теплолюбна культура, яка не витримує тривалих заморозків. На підставі численних наукових даних і багаторічного виробничого досвіду дійшли висновку, що сіяти гречку треба після стійкого прогрівання ґрунту на глибині 8– см до +10…+12°, коли мине загроза весняних заморозків. При цьому тривалість сівби має становити не більше 5 днів.
Норми висіву насіння залежать від ґрунтово-кліматичних умов, строку та способу сівби гречки, чистоти полів, забезпеченості ґрунту поживними речовинами та водою. В середньому вона становить 3–4,5 млн. схожих насінин на 1 га для звичайного рядкового посіву і 2–2,5 –для широкорядного посіву, тобто біля 65–80 кг/га.
Посівний агрегат доцільно укомплектовувати легкими котками для ущільнення ґрунту під час сівби.
Раннє збирання призводить до недобору зерна, при цьому у ворох надходить багато невиповнених, щуплих зерен. При запізнілому збиранні осипаються верхні крупні зерна, що також знижує врожай. Іноді втрати зерна внаслідок осипання бувають дуже великими.
При підготовці до збирання, крім біологічних особливостей гречки, треба враховувати грунтово-кліматичні умови місцевості. Вирішальним фактором, що впливає на величину врожаю, є кількість опадів у період формування плодів.
Цвітіння скоростиглих сортів триває 23–днів, середньостиглих ––40, а пізньостиглих 40–50 днів. За сприятливих умов цей період значно скорочується. Якщо за посушливої погоди рослини підгортають, то після дощів починається повторне цвітіння і подовжується період вегетації. На таких посівах спостерігається двох'ярусне достигання насіння. Приступати до збирання гречки необхідно при максимальній кількості зерна. Але чекати повної стиглості не слід, тому що гречка схильна до осипання при перестоюванні на кореню і можна втратити найціннішу частину врожаю. Ні в якому разі не можна також допускати передчасного збирання
Гречці властиві висока вологість надземної маси, різноярусність і нерівномірність достигання, схильність до вилягання і осипання. То му скошують її у валки, коли достигне 75–0% плодів.
Краще скошувати гречку в ранкові години, не рекомендується збирати її в жарку погоду. Обмолочувати валки починають через 4–днів після скошування, коли маса підсохне, вологість стебел і листків зменшиться до 30–5%, а зерна до 16–8%.