Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Политология 1 уровень
1) На думку Платона «ідеальною державою» є:
A. монархія;
B. демократія;
C. аристократія;
D. олігархія;
2) Політика виникла:
A. в період первіснообщинного ладу;
B. із створенням держави;
C. в період розпаду первіснообщинного ладу;
D. із створення феодальних держав.
3) Політика як термін походить від держави:
A. давньокитайської;
B. давньоєгипетської;
C. шумерської;
D. давньогрецької.
4) Політика це:
A. боротьба за владу та її здійснення;
B. мистецтво управління державою;
C. все вищеозначене
D. вироблення цілей і напрямків розвитку суспільства та організація його на їх досягнення;
5) Політологія це наука про:
A. державу та державний устрій;
B. владу, її структуру, функції та закономірності розвитку;
C. політику у широкому розумінні;
D. про політичні процеси, що відбуваються у суспільстві.
E. політичну систему, її структуру та функції, закономірності розвитку;
6) Витоки політології як науки знаходяться у:
A. історії;
B. філософії;
C. атеїзмі;
D. риториці;
7) Аристотель стверджував, що людина за своєю природою є істотою політичною, тому що вона:
A. живе в суспільстві;
B. живе в країні;
C. живе в сім’ї;
D. живе в державі;
8) Основними категоріями конфуціанства у політиці були:
A. необхідність підтримки влади матеріально та захист держави;
B. необхідність підтримки влади шляхом створення і утримання великої професійної армії;
C. поняття благородного мужа, батьківської любові до людини, правила ритуалу;
D. необхідність беззаперечної покори владі, її недоторканість.
9) Легізм, як напрямок китайського вчення про державу базувався на:
A. регламентації суспільного життя на основі традицій;
B. жорстокій регламентації всіх норм суспільного життя на основі законів;
C. регламентації діяльності влади на основі ритуалів;
D. упорядкуванні відносин «держава-народ» через чітку структуризацію влади;
10) Трактат Платона, у якому він аналізує форми державного правління називався:
A. Одисея;
B. Політика;
C. Форми правління;
D. Закони.
E. Держава;
11) Платон відкриває закон історичного розвитку форм правління згідно з яким:
A. законні правильні форми правління ніколи не перероджуються у неправильні;
B. навіть правильні форми правління з часом перероджуються у неправильні;
C. правильні форми правління є тільки умовно правильні;
D. держава розвивається згідно із законами діалектики;
12) Ідеальна держава» Платона позбавляла владу (правителів):
A. власності;
B. сім’ї, дітей;
C. можливості змінити рід занять;
D. всього означеного;
E. розкоші.
13) Політія» Арістотеля означає:
A. царську владу, яка утверджувала справедливість у державі;
B. владу виборної більшості із кращих представників суспільства.
C. аристократію, що переймалась піклуванням про народ;
D. ліквідацію рабовласницької держави;
14) Арістотель вважав, що найбільш ефективними заходами по недопущенню неправильних форм правління є:
A. виборність влади із аристократів та мудрих людей (філософів);
B. утвердження верховенства закону;
C. утвердження верховенства права;
D. виборність влади на певний строк із кращих представників суспільства і контроль за нею;
E. верховенство правового закону.
15) Держава, на думку Арістотеля, поряд із державним управлінням повинна виконувати:
A. військово-патріотичну функцію;
B. морально-виховну функцію;
C. зовнішньо-політичну функцію;
D. божественну функцію;
E. звільнити рабів.
16) Принципи права і відповідності закона праву вперше обґрунтував і відстоював:
A. Платон;
B. Сократ;
C. Арістотель;
D. Геродот.
E. Ціцерон;
17) Справедливість, на думку Ціцерона, полягає у:
A. служінні влади народу;
B. праві людини (на власність, свободу, життя, вибір);
C. суровому дотриманні законів;
D. верховенстві закону;
18) Н. Макіавеллі у відносинах церковної і світської влади утверджував можливість:
A. використання будь-яких засобів, які дозволяють досягти мети у згоді із нормами християнської моралі;
B. пріоритетність церковної влади;
C. відлучення церкви від держави;
D. пошуку компромісу між церквою і державою.
E. використання владою будь-яких засобів, які дозволяють досягти мети: «Ціль виправдовує засоби»;
19) Н. Макіавеллі вважав, що форма держави визначається:
A. волею влади;
B. розподілом політичних сил у суспільстві та умовами в яких держава розвивається;
C. конституцією країни;
D. політичною елітою суспільства;
E. на народному референдумі.
20) Томас Гоббс відстоював:
A. республіканський устрій держави;
B. теорію божественного походження держави і влади;
C. абсолютну монархію як ефективну форму держави
D. суверенітет народу;
E. ідею розподілу влади.
21) Джон Локк започаткував основи:
A. божественного походження держави і влади;
B. ліберального напрямку політичної думки;
C. неподільності державної влади;
D. відсторонення народу від політичної діяльності;
E. необхідності контролю влади.
22) Ш. Монтеск’є вперше обґрунтував:
А. необхідність розподілу державної влади за її основними функціями: законодавство, управління (організація виконання законів), контроль та судочинство;
B. неподільність і недоторканість державної влади;
C. основну мету діяльності влади - благо народу;
D.необхідність надання державі додаткових повноважень для досягнення політичних цілей;
23) На думку Ш. Монтеск’є законодавча влада повинна належати:
A. однопалатному;
B. монарху;
C. монарху і кардиналу;
D. двопалатному парламенту;
E. тільки кардиналу.
24) Ж.-Ж. Руссо відстоював ідею:
A. можливості відступу від принципів моральності політики;
B. республіканської держави, створеної на основі волевиявлення народу;
C. необхідності беззаперечної покори владі та її підтримки матеріальними засобами;
D. необхідності постійного удосконалення структури влади;
25) На думку Ж.-Ж. Руссо причиною нерівності у суспільстві стала:
A. виділення влади із суспільства;
B. безконтрольність влади;
C. узурпація влади багатими;
D. неосвіченість народу.
E. поява і розвиток приватної власності;
26) Ж.-Ж. Руссо відстоював ідею:
A. прямого народовладдя;
B. пріоритетності освіченої політичної еліти;
C. суверенітету народу та принцип народоправства;
D. верховенства закону;
E. верховенства права.
27) На думку Ж.-Ж. Руссо громадянином може називатися той, хто:
A. чітко виконує вимоги влади;
B. дотримується єдності прав і обов’язків;
C. вимагає від влади повного забезпечення його прав;
D. не порушує суспільний порядок;
E. не був осуджений.
28) Родоначальником сучасної теорії «правової держави» був:
A. Ш. Монтеск’є;
B. Ш. Де Голь;
C. І. Кант;
D. Г. Гегель;
E. Ж.-Ж. Руссо.
29) Змінювати та удосконалювати державний устрій за І.Кантом можна:
A. внесенням змін до конституції монархом;
B. прийняттям відповідного закону;
C. на вимогу парламентської більшості;
D. на конституційних засадах через внесення відповідних змін до конституції;
30) Г.Гегель був першим, хто дав наукове визначення:
A. правової держави;
B. громадянського суспільства;
C. політичної партії;
D. влади;
E. держави.
31) Основу громадянського суспільства складають інтереси:
A. політичні;
B. соціальні;
C. патріотичні;
D. економічні;
E. національні.
32) За висновком К. Маркса класовий антагонізм (непримиримість інтересів між класами) у буржуазній державі виникає з приводу:
A. несправедливого розподілу продукта у цій державі;
B. приватної капіталістичної власності на засоби виробництва;
C. незахищеності державою пролетаріату;
D. небажанням пролетаріату працювати на буржуазію;
E. недосконалості конституцій у буржуазних державах.
33) Марксизм відстоював концепцію:
A. реформування буржуазної держави через розподіл влади і введення до парламенту представників пролетаріату;
B. позбавлення буржуазії виборчого права;
C. добровільної передачі влади пролетаріату;
D. прямого і загального народовладдя шляхом поступового переходу від диктатури пролетаріату до загального народовладдя;
E. зближення інтересів держави і народу.
34) Першим законодавчим упорядкування у Київський Русі була:
A. Повчання Володимира Мономаха;
B. Руська Правда;
C. Повість минулих літ;
D. Слово про закон і благодать Іларіона;
E. Слово о полку Ігореве.
35) Зупинив завоювання Європи Батиєм та зберіг державність на території України:
A. князь Володимир Мономах;
B. князь Данило Галицький;
C. князь Володимир Великий;
D. князь Святослав;
E. апостоли Петро і Павло.
36) Відродження політичної діяльності і політичної думки на території України починається у добу:
A. з утворенням Галицько-Волинського князівства;
B. з прийняттям першої Конституції Війська Запорізького;
C. формування козацької республіки і особливо з початком національно-визвольних змагань;
D. з ліквідацією кріпацтва;
37) Конституція П. Орлика «Пакти і Конституція законів та вольностей Війська Запорізького» була прийнята:
A. 1710 року в Полтаві;
B. 1710 року в Бендерах;
C. 1709 року в Батурині;
D. 1709 року в Києві;
E. 1709 року в Запорізькій Січі.
38) Відтворенню демократичного спрямування політичної думки в Україні передували:
A. переможна Вітчизняна війна 1812-1813 рр. та похід російської армії в Європу;
B. створення таємних політичних організацій, гуртків;
C. виступ декабристів у 1825 р.;
D. все вище означене;
E. відкриття Харківського і Київського університетів.
39) Одним з програмних положень кирило-мефодіївців було:
A. збереження цілісності Російської імперії з наданням політичних прав національним окраїнам;
B. утворення незалежної України;
C. створення на федеративних засадах союзу слов’янських республік;
D. утворення союзу України, Білорусі з Росією під проводом демократичної Росії.
40) На думку В. Антоновича справжній політик повинен:
A. володіти широким політичним кругозором і вміти донести свої думки до людей;
B. не лише володіти знаннями, а і бути спроможним втілювати їх в життя та робити політичні передбачення, прогнози;
C. сприяти поширенню політичних знань у суспільстві;
D. уміти організувати політичну еліту і спрямувати її на активну діяльність;
41) В. Антонович був прихильником майбутнього України:
A. як незалежної держави;
B. у федерації з Росією;
C. у федерації південно-західнослов’янських республік;
D. як недержавного співіснування народу;
E. у союзі з Польщею.
42) Політична програма М. Драгоманова включила наступне:
A. революційну заміну існуючого ладу;
B. використання будь-яких засобів для досягнення головної мети - свободи та демократичного переустрою держави;
C. підвищення авторитету держави;
D. еволюцію існуючої політичної системи, проведення широких політичних реформ;
43) Представниками новонародницького напрямку політичної думки в Україні були:
A. М. Грушевський і В. Липинський;
B. М. Грушевський і Р. Лащенко;
C. В. Липинський і С. Томашівський;
D. М. Грушевський і С. Томашівський;
E. Р. Лащенко і С. Петлюра.
44) Михайло Грушевський вважав, що пріоритетними інтересами в українській державі повинні бути:
A. інтереси еліти суспільства, яка вела б за собою народ;
B. інтереси бізнесу, як активної економічної сили;
C. вільного селянства, як найбільш масової частини суспільства;
D. інтереси робітничого класу.
E. інтереси трудового народу в цілому, як головної продуктивної сили;
45) Консервативний напрямок політичної думки в Україні започаткували:
A. М. Грушевський, В. Липинський;
B. В. Липинський, С. Томашівський;
C. В. Липинський, С. Дністрянський;
D. В.Кучабський, С. Шелухін;
E. М. Драгоманов, М. Грушевський.
46) Національно-державницький напрям в українській політичній думці започаткували:
A. В.Липинський, О.Ейхельман;
B. О.Ейхельман, В.Кучабський;
C. С.Дністрянський, С.Рудницький;
D. С.Рудницький, С.Томашівський;
E. С.Дністрянський, М.Грушевський.
47) Націонал-державницька ідея передбачала:
A. створення федерації українських земель під єдиним центральним проводом;
B. створення національної держави під проводом українця-гетьмана і парламенту;
C. створення парламентської республіки українського народу, але при абсолютній більшості при владі українців;
D. створення національної республікансько-демократичної держави, яка забезпечила б розвиток української нації;
E. Україна для українців.
48) Означте найбільш повне визначення політичної системи суспільства:
A. сукупність політичних, економічних та соціальних інститутів та відносин;
B. сукупність політичних інститутів, відносин, засобів, норм в межах яких досягається і здійснюється політична влада, відбувається політичне життя суспільства;
C. сукупність організацій за закладів за допомогою яких здійснюється влада;
D. сукупність органів та закладів державної влади, способів і методів здійснення їх повноважень;
49) Яке з положень у найбільшій мірі виражає функціональне призначення політичної системи суспільства:
A. регулювання економіки;
B. вирішення соціальних проблем суспільства;
C. створення умов для політичної участі народу.
D. проведення ефективної зовнішньої політики.
E. здійснення політичної влади;
50) Влада у найбільш узагальненому визначенні це:
A. узгодження кимось (людиною, організацією) дій учасників тих чи інших процесів;
B. можливість однієї особи або певної групи підпорядкувати собі волю інших та домогтися виконання цієї волі;
C. встановлення певного порядку у суспільстві;
D. такий порядок у суспільстві, коли хтось має можливість виявляти свою волю, незалежно від супротиву;
E. можливість використання суспільного багатства для власних потреб.
51) Політична влада вимагає:
A. розуміння, осмислення і усвідомлення політичних потреб і і інтересів суспільства;
B. всього означеного;
C. панівного положення суб’єкта влади у суспільстві;
D. здатності і готовності суб’єкта влади здійснювати свою політичну волю і нести за це відповідальність;
E. наявності політичних організацій для здійснення влади.
52) Формами політичної влади є:
A. державна влада;
B. партійна влада;
C. всі означені;
D. влада громадських організацій;
E. інформаційна.
53) Державна влада у першу чергу виражає волю:
A. корінного населення країни;
B. всього населення країни;
C. політичної еліти суспільства;
D. економічно та політично панівної частини суспільства;
E. глави держави.
54) У відповідності до основоположних функцій державна влада ділиться на:
A. законодавчу, виконавчу, судову та адміністративну;
B. законодавчу, виконавчу та судову;
C. законодавчу, виконавчу, судову та місцеву (регіональну);
D. законодавчу, виконавчу, судову та інформаційну;
55) Закони держави (у тому числі конституція) відносяться до засобів влади:
A. утилітарних;
B. примусових;
C. традиційних;
D. нормативних;
E. авторитарних.
56) До найбільш ефективних засобів влади традиційно відносять:
A. економічні;
B. соціальні;
C. культурно-інформаційні;
D. заохочувальні.
E. силові;
57) Революція як найбільш радикальний шлях завоювання влади передбачає:
A. повну заміну існуючої влади без докорінних змін в економіці;
B. повну заміну існуючої влади та деякі зміни у соціальній політиці;
C. повну заміну існуючої влади та жорсткі репресії до неї;
D. повалення існуючої влади та зміну старого ладу, докорінні перетворення у всіх сферах суспільства;
E. переворот у будь-якому виді та прихід до влади нової еліти.
58) До чинників політичного режиму Ж.-Л. Кермонн відносить:
A. легальність політичних організацій;
B. гласність та свободу слова;
C. легітимність влади, партійну систему, інститути волевиявлення народу, державний устрій;
D. рівноправність титульної нації та національних меншин;
E. відносини між владою та суспільством.
59) Політичний режим це:
A. спосіб здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави;
B. сукупність політичних відносин, засобів і методів реалізації влади та функціонування політичної системи суспільства в цілому;
C. можливість захисту прав і свобод людини у країні;
D. наявність законів, які проголошували б права і свободи громадян даної країни;
E. характер відносин між гілками влади.
60) За характером політичних відносин та методами здійснення функцій політичної системи політичні режими класифікуються на:
A. монархічні і республіканські;
B. капіталістичні, соціалістичні, змішані;
C. демократичні і авторитарні;
D. доіндустріальні, індустріальні, постіндустріальні, інформаційні;
E. рабовласницькі, феодальні, капіталістичні, тоталітарні.
61) Демократичним режимам притаманні:
A. багатопартійність;
B. все вищеозначене;
C. чесність, конкурентність та регулярність виборів влади;
D. реальна можливість захисту прав особистості і будь-якої меншини;
E. змінність уряду після виборів.
62) Демократичний режим забезпечує:
A. можливість свободного добровільного волевиявлення на виборах;
B. свободу об’єднання у політичні організації за інтересами;
C. активну діяльність представницьких органів влади;
D. рівноправність всіх громадян і рівну відповідальність за свої дії.
E. всі відповіді вірні;
63) Авторитарний політичний режим об’єктивно необхідний в умовах:
A. докорінної перебудови політичної системи суспільства;
B. у післяреволюційний перехідний період;
C. всі відповіді вірні;
D. в екстремальних ситуаціях в країні;
64) Тоталітарний режим характеризується:
A. всеосяжним контролем суспільством політичної системи;
B. високим рівнем відповідальності влади перед суспільством за дотримання законів;
C. високим авторитетом влади у суспільстві, що унеможливлює непокору і неповагу до неї;
D. утвердженням політичного панування єдиної політичної партії та її ідеології у всіх сферах життя суспільства;
E. незалежністю державної влади від внутрішніх і зовнішніх чинників.
65) Вперше поняття «тоталітарний режим» з’явилось:
A. у фашистській Німеччині;
B. в Італії при диктатурі Муссоліні;
C. у Радянському Союзі;
D. у франкистській Іспанії;
E. у Китаї.
66) Тоталітарний режим відрізняється від авторитарного тим, що при ньому:
A. забороняється діяльність будь-яких політичних організацій;
B. верховна влада знаходиться у руках вождя;
C. повністю ліквідується розподіл влади;
D. влада переходить до військових.
E. доводиться до абсолютизму панування однієї ідеології;
67) В основу сучасної концепції походження держави покладені обґрунтування:
A. патріархальної концепції;
B. теологічної концепції;
C. марксистської теорії;
D. договірної концепції;
E. насильницької теорії.
68) Марксистська теорія походження держави обґрунтовує її появу наступним:
A. неспроможністю суспільства протистояти силам природи і створенням влади як дару Божого;
B. поділом суспільства на класи, виникненням на цій основі протиріч і необхідності їх узгодження;
C. агресивністю людей і намаганням завоювати нові території;
D. створенням сім’ї і її розвитком на більш високому рівні;
E. договором суспільства, як результатом його свідомої діяльності і прагненням до об’єднання під якимось проводом.
69) Держава це:
A. певна територія з населенням;
B. країна, яка має кордони і владу;
C. територіальне об’єднання громадян, що управляється владою;
D. особлива форма організації політичної влади, яка має суверенітет, здійснює управління, організацію суспільного життя в країні;
E. об’єднання людей для спільного проживання під владою.
70) Головними ознаками держави є:
A. наявність спеціальних органів і установ, що здійснюють державну владу;
B. наявність державної атрибутики: герб, гімн, прапор;
C. наявність права;
D. наявність території.
E. вірні відповіді B, D, E;
71) Утворення Української Народної Республіки проголошується:
A. З’їздом Рад у грудні 1917 р.;
B. Другим Універсалом Центральної ради;
C. Третім Універсалом Центральної Ради у листопаді 1917 р.;
D. Гетьманом П.Скоропадським у 1918 р.;
E. Директорією у 1918 р.
72) Першим Президентом Української Народної Республіки був:
A. В.Винниченко;
B. М.Грушевський;
C. С.Петлюра;
D. П.Скоропадський;
E. Л.Кравчук.
73) Першим Президентом незалежної України було обрано:
A. Л.Кучму;
B. В.Ющенка;
C. В.Мосола;
D. Л.Кравчука;
E. В.Фокіна.
74) За способами організації вищої влади історично склалися такі форми держави:
A. демократія і автократія;
B. доіндустріальні і постіндустріальні;
C. унітарні і федеративні;
D. монархія і демократія.
E. монархія і республіка;
75) Абсолютна монархія - така форма правління, при якій:
A. глава держави - монарх, який обирається абсолютною більшістю виборців;
B. глава держави - монарх поєднує у собі всі гілки влади;
C. глава держави - монарх, який об’єднує у собі світську і релігійну владу;
D. глава держави - монарх, який обирається абсолютною більшістю парламенту;
76) Парламентська монархія - така форма правління, при якій:
A. глава держави - монарх - очолює уряд, який призначається парламентом;
B. глава держави - монарх - формально наділяється законодавчими і виконавчими функціями, об’єм яких визначає парламент;
C. глава держави - монарх - не може прямо впливати на склад і політику уряду;
D. глава держави - монарх - обирається парламентом довічно;
E. глава держави - монарх - підзвітний парламенту.
77) Президентська республіка - така форма державного правління, при якій:
A. глава держави - президент, який обирається парламентом, формує і очолює уряд;
B. глава держави - президент - особисто, або наступним схваленням парламенту формує склад уряду, яким керує сам або призначений ним прем’єр-міністр;
C. глава держави - президент - наділяється законодавчою і виконавчою функцією;
D. глава держави - президент - очолює парламент і уряд;
E. глава держави - президент - очолює уряд і призначає спікера парламенту.
78) Напівпрезидентська республіка - така форма правління, при якій:
A. глава держави - президент - схвалює або відхиляє склад уряду, що подається парламентом;
B. глава держави - президент - очолює уряд, сформований ним же і узгоджений з парламентом;
C. глава держави - президент - очолює уряд, сформований ним же і затверджений парламентом;
D. глава держави - президент - пропонує для затвердження парламентом склад уряду (насамперед - прем’єр-міністра) або за власним поданням (президентсько-парламентська республіка) або за поданням парламентської більшості (парламентсько-президентська республіка);
E. глава держави - президент - фактично керує урядом і парламентом при існуванні формально прем’єр-міністра і спікера парламенту.
79) Парламентська республіка - така форма державного правління, при якій:
A. глава держави - президент - який обирається парламентом, формує уряд, призначає прем’єр-міністра, а підзвітність уряду - виключно парламенту;
B. глава держави - президент - не може прямо впливати на склад і політику уряду. Він формується виключно парламентом і підзвітний тільки йому;
C. глава держави - прем’єр-міністр, який призначається парламентом, підзвітний тільки йому, а посада президента - суто формальна;
D. глава держави - спікер парламенту, який подає на затвердження парламентом кандидатуру прем’єра, склад уряду;
E. глава держави - президент - з обмеженими політичними функціями.
80) Унітарна держава характеризується:
A. відсутністю місцевих органів самоврядування;
B. недопущенням включення етнічних та територіальних особливостей у дії місцевого самоуправління;
C. відсутністю ознак державності, перш за все суверенітету, її адміністративно-територіальних одиниць;
D. неможливістю розвитку економічних відносин з сусідніми територіями;
81) Федерація − це:
A. перехідний союз держав, адміністративних територій з повною їх самостійністю у прийнятті рішень на своїй території;
B. усталений союз держав, адміністративних територій, у якому вони у тій чи іншій мірі володіють суверенітетом, мають ознаки державності;
C. союз держав для проведення єдиної зовнішньої політики;
D. об’єднання держав для досягнення конкретних, визначених на певний час цілей;
82) Для правової держави обов’язковим є:
A. верховенство закону: закон один для всіх;
B. недоторканість депутатів парламенту і інших представницьких органів влади;
C. пріоритетність судової влади, яка б примушувала б всіх діяти в межах закону;
D. верховенство права: всі закони підпорядковані праву;
83) Принцип розподілу влади реалізується через розподіл влади на:
A. президентську, судову і урядову;
B. законодавчу, виконавчу і президентську;
C. парламентську, урядову і президентську;
D. центральну, земельну (регіональну) і місцеву.
E. законодавчу, виконавчу і судову;
84) «Панування права» у правовій державі утверджується:
A. недопущенням порушень і відчуженості прав та свобод людини;
B. реальним розподілом влади і взаємодією всіх її гілок у відповідності до правового закону;
C. визнається і реалізується весь комплекс прав і свобод людини;
D. має місце все означене;
E. Конституція у повній мірі відповідає праву.
85) Принцип первинності і «верховенства права» вимагає, щоб:
A. право по відношенню до суспільства було первинним і верховним;
B. право по відношенню до окремих гілок влади було первинним і верховним;
C. право по відношенню до держави було первинним і верховним;
D. право по відношенню до закону було первинним і верховним;
E. право по відношенню до правлячої еліти було первинним і верховним.
86) Домінантою (визначальною, панівною ознакою) громадянського суспільства є:
A. наявність права у державі;
B. наявність у країні інститутів та відносин, що забезпечують всебічну реалізацію особистості людини, її потенціалу, інтересів;
C. захист державою права власності особи;
D. невтручання держави у особисте життя людини, людина вільна у своїх діях та виборі;
87) Вперше категорію «громадянське суспільство» визначив:
A. К. Маркс;
B. Дж. Локк;
C. І. Кант;
D. Дж. Мілль.
E. Г. Гегель;
88) Формування громадянського суспільства передбачає вирішення комплексу проблем у:
A. економічній і політичній сферах;
B. перш за все в економічній сфері;
C. економічній, політичній, соціальній та духовній сфері;
D. перш за все в політичній сфері;
E. політичній та духовній сферах.
89) Г.Гегель розглядає громадянське суспільство як:
A. сукупність громадян у державі, об’єднаних владою;
B. систему задоволення потреб, що ґрунтуються на приватній власності, майнових, станових та інших відносинах;
C. сукупність громадян країни, які займаються економічною діяльністю;
D. все населення країни, яку об’єднує спільність інтересів в економіці.
E. частина населення країни, яку об’єднує спільність інтересів в економіці.
90) Що з означеного обумовило необхідність створення політичних партій?
A. перехід суспільства від одного соціально-політичного стану до іншого;
B. внутрішні протиріччя між соціальними групами суспільства, необхідність їх визначення та вирішення;
C. все означене
D. боротьба за владу;
E. необхідність політичної структуризації суспільства.
91) Головною метою політичних партій є:
A. політична структуризація суспільства;
B. забезпечення добробуту і процвітання у суспільстві;
C. вихід на міжнародний рівень політичної діяльності;
D. захоплення влади у державі;
E. визначення ставлення певної соціальної групи до влади.
92) Політична партія - це добровільна організація, яка:
A. об’єднує у свої лавах найбільш активну частину тієї чи іншої професійної групи з метою захисту її інтересів шляхом діалогу з роботодавцями чи владою;
B. об’єднує у своїх лавах найбільш активну і організовану частину соціальної спільноти для висловлення і захисту її інтересів шляхом завоювання влади;
C. об’єднує у свої рядах частину населення, яка має спільні погляди на ті чи інші проблеми з метою їх вирішення шляхом впливу (тиску, діалогу) на владу;
D. об’єднує у свої рядах активну частину соціальної групи, яка здатна вирішити ті чи інші проблеми;
93) На ранньому етапі створення політичних партій потреба у них була обумовлена:
A. неспроможністю абсолютної монархії здійснювати владу в нових умовах;
B. посиленням незадоволення феодальною системою серед населення;
C. національно-визвольними рухами;
D. необхідністю обмеження влади монарха та розвитком представницької системи влади на основі загального виборчого права;
94) Сучасна партія - це:
A. головний організатор боротьби найманих працівників за свої економічні і соціальні інтереси;
B. головне знаряддя різних класів, соціальних груп суспільства у їх боротьбі за здійснення і завоювання влади;
C. один з активних захисників прав і свобод людини;
D. один з активних суб’єктів міжнародних відносин;
E. найбільш активний гравець на внутрішньому ринку.
95) Суспільно-політичні рухи виникають як потреба:
A. організованої боротьби за владу;
B. захисту професійних інтересів;
C. досягнення змін на краще існуючих соціально-політичних та економічних умов життя різних соціальних спільнот шляхом впливу на владу;
D. об’єднання суспільства за різними ознаками (статевими, географічними, етнічними та ін..) з метою покращення, удосконалення можливостей задоволення їх інтересів;
96) За організацією внутрішньопартійної діяльності партії поділяються на такі групи:
A. владні, провладні, опозиційні;
B. елітні і пересічні;
C. класові та міжкласові;
D. легальні та нелегальні.
E. демократичні і авторитарні;
97) Партійна система - це:
A. сукупність політичних партій, які зареєстровані у відповідних органах;
B. сукупність партій, що мають чітко визначену ідеологію;
C. сукупність партій, які відомі більшості суспільства
D. сукупність політичних партій країни, які беруть участь у боротьбі за досягнення та здійснення влади;
E. сукупність партій, які нараховують у своїх рядах не менш 10 тис. осіб (членів партії).
98) Однопартійна система - це система, у якій:
A. при владі знаходиться одна партія, а всі інші - в опозиції;
B. абсолютна більшість владних посад у державі належіть представникам однієї партії;
C. стверджується політична (державна) влада однієї партії, що підпорядковує своєму впливу і контролю всі сфери життя суспільства;
D. одна партія створює більшість у парламенті і уряді, а інші партії свою діяльність узгоджують з владною партією;
99) Причинами виникнення суспільно-політичних рухів можуть бути:
A. відірваність влади від народу, його потреб і інтересів;
B. все означене
C. невдоволеність окремих груп населення цілями суспільного розвитку;
D. тривала криза у всіх або окремих сферах життя суспільства;
E. погіршення умов життя населення (зниження рівня життя, погіршення екології, зростання імпорту та тиск на національний бізнес).
100) Суспільні та суспільно-політичні рухи є передумовою:
A. зміцнення влади і посилення її впливу на суспільство;
B. зростання авторитету політичних партій, що є провладними;
C. утвердження демократичних засад в країні та формування громадського суспільства;
D. зменшення впливу та авторитету партій у суспільстві;
E. докорінних, революційних змін у суспільстві.
101) Вперше лікарі запрошувались на державну службу:
A. в Римській імперії;
B. в Стародавньому Єгипті;
C. у Вавилоні;
D. у Візантії.
E. в полісах Давньої Греції;
102) Перша система державної медицини з визначенням структури, повноважень, фінансування була створена:
A. у Візантії;
B. у Римській імперії;
C. у Єгипті;
D. у Давній Греції;
103) Монастирська медицина започатковується у:
A. Київській Русі;
B. у країнах Близького Сходу;
C. Франції;
D. Візантії;
E. Флоренції.
104) З вимогою систематизації медичної служби, надання їй державного статусу і організаційного зміцнення у Середні віки виступив:
A. Н.Макіавеллі;
B. Ібн-Сіна (Авіценна);
C. М.Падуанський;
D. Б.Рамацціні;
E. Монахи Антоній і Феодосій.
105) У Війську Запорізькому першу медичну допомогу пораненим надавали:
A. монахи;
B. цирульники;
C. козаки фахівці у цій справі;
D. сестри милосердя;
E. самі козаки.
106) Перший медичний факультет в Україні було відкрито:
A. при Київському Університеті;
B. при Києво-Могилянській Академії;
C. при Острозькій Академії;
D. при Харківському Університеті;
E. при Львівському Університеті.
107) Соціальна політика держави передбачає:
A. соціальному спрямованість економіки;
B. забезпечення соціальних гарантій і соціальний захист громадян;
C. цільове оподаткування на соціальні потреби;
D. формування і виконання держбюджету;
E. невтручання держави у соціальну сферу.
108) Найбільша частка держави у співвідношенні державної і приватної форм медичного обслуговування у:
A. соціал-демократичній моделі;
B. консервативній моделі;
C. соціалістичній моделі;
D. ліберальній моделі;
E. європейській моделі.
109) Соціал-демократична модель ДПОЗ вперше розроблена і впроваджена:
A. у Великій Британії;
B. у Німеччині;
C. у США;
D. у Швеції;
E. у СРСР.
110) Історично-першою моделлю ДПОЗ була:
A. ліберальна;
B. патерналістська;
C. соціал-демократична;
D. радянська.
E. консервативна;
111) Обов’язкове медичне страхування є складовою моделі ДПОЗ:
A. соціалістичної;
B. консервативної;
C. соціал-демократичної;
D. ліберальної;
E. патерналістської.
112) На добровільному медичному страхуванні базується:
A. консервативна модель ДПОЗ;
B. патерналістська модель ДПОЗ;
C. ліберальна модель ДПОЗ;
D. соціалістична модель ДПОЗ;
E. соціал-демократична модель ДПОЗ.
113) Державна політика в охороні здоров’я повинна включати принципи:
A. безумовне надання невідкладної медичної допомоги;
B. все означене.
C. державний контроль за діяльністю всіх закладів охорони здоров’я;
D. проведення профілактичних і протиепідемічних заходів;
E. відповідальність держави за стан здоров’я громадян.
114) У країнах Євросоюзу на охорону на охорону здоров’я у бюджеті виділяється не менше 8 % ВВП. В Україні:
A. 8 %;
B. 6 %;
C. близько 8 %;
D. до 4 %;
E. 5 - 6 %
115) Діючий парламент України обирався за:
A. змішаною системою;
B. мажоритарною системою;
C. на з'їздах партій і суспільних рухів;
D. у регіонах на сесіях обласних рад.
E. пропорційною системою;
116) Виборча система в широкому сенсі слова:
A. методи рішення суспільно значущих проблем за допомогою виборчих технологій;
B. технологія формування законодавчої влади;
C. система суспільних відносин, пов'язаних з виборами органів публічної влади;
D. спосіб обрання вищої воленосної особи держави;
117) Електорат - це:
A. найбільш видні, авторитетні лідери соціальної групи;
B. сукупність громадян, що володіють виборчим правом;
C. відносно невелика група, що концентрує в своїх руках значний об'єм влади;
D. рух за права людини, за право обирати і бути вибраним;
E. політична еліта країни.
118) Пропорційна виборча система сприяє:
A. зростанню чисельності політичних партій і об'єднань;
B. збереженню числа політичних партій;
C. зовсім не впливає на ці процеси;
D. зменшенню числа політичних партій;
119) Мажоритарна система виборів − це коли:
A. голосування проводиться за один виборчий блок з декількох;
B. від кожного виборчого округу обирається один депутат з декількох кандидатів;
C. голосування проводиться за декілька виборчих блоків;
D. обираються представники партії від кожного виборчого блоку;
E. кандидат в депутати від округу обирається на з'їздах партій.
120) Пропорційна система виборів − це коли:
A. депутати від округу обираються пропорційно відданим за них голосам;
B. вибирається депутат від певної території пропорційно чисельності населення;
C. обирається депутат від певної кількості населення;
D. голосування проводиться за певну політичну партію чи блок;
E. парламент формується пропорційно чисельності членів партій.
121) Виборче право України − це.
A. право вибору Президента України;
B. право вибору голів обласних адміністрацій;
C. право вибору депутатів Верховної Ради.
D. право вибору депутатів місцевих органів влади.
E. правові норми, що регулюють порядок виборів органів державної влади населенням України;
122) До принципів участі громадянина України у виборах не відносяться.
A. рівні вибори;
B. обов'язковість участі у виборах;
C. прямі вибори;
D. загальні вибори;
E. вибори при таємному голосуванні.
123) Президент України обирається:
A. прямим, таємним, всенародним голосуванням;
B. прямим,відкритим,чесним голосуванням;
C. прямим,таємним голосуванням виборців,делегованих регіонами;
D. прямим,таємним голосуванням у Верховній Раді;
E. прямим,відкритим голосуванням у Верховній раді та закріпленням (підтвердженням) його на всенародних виборах.
124) Голова Верховної Ради України обирається:
A. відкритим, прямим голосуванням народними депутатами Верховної ради України;
B. прямим всенародним голосуванням;
C. таємним,прямим голосуванням народними депутатами Верховної Ради України;
D. прямим,таємним всенародним голосуванням;
E. голосуванням у Верховній раді за поданням Президента України.
125) До недержавних суб'єктів міжнародних відносин відносять.
A. військово-політичні організації;
B. міжурядові організації, союзи;
C. глави держав, урядів;
D. транснаціональні корпорації;
E. Європарламент.
126) Головним пріоритетом світової політики в даний час є питання:
A. війни і миру;
B. подолання відсталості і бідності в країнах, що розвиваються;
C. безпеки вищих осіб держав;
D. подолання СНІДу.
E. загальної безпеки;
127) Національні інтереси є.
A. інтереси більшості населення, що проживає в рамках національних меж;
B. усвідомлення корінних потреб держави і віддзеркалення їх в діяльності його лідерів;
C. інтереси національних лідерів;
D. національна необхідність, що обмежує вибір цілей і засобів для всіх суб'єктів міжнародної політики;
128) З погляду участі у військово-політичних союзах Україна проголошує свої прагнення до:
A. позаблокового статусу;
B. членства в НАТО;
C. членства в Євроазійському альянсі;
D. створенню спільно з Росією, Казахстаном і Білорусією військово-політичного союзу;
E. створенню військово-політичного союзу з країнами Чорноморського басейну.
129) Зовнішньополітична складова діяльності України є прерогативою:
A. Голови Верховної Ради;
B. Прем’єр-міністра;
C. Президента України;
D. Верховної Ради;
E. Кабінету Міністрів.
130) Основні стратегічні засади зовнішньої політики України визначаються:
A. Відповідними Законами України;
B. Конституцією України;
C. Президентом України;
D. Верховною Радою України;
E. Референдумом.
131) Політичний лідер це:
A. успішний керівник;
B. глава держави;
C. людина, яка прийшла до влади;
D. людина, яка уміє генерувати політичні ідеї та захоплювати ними маси і має реальну можливість їх реалізувати;
E. людина, яка уміє переконати маси у своїй винятковості.
132) Лідери-прапороносці - це у найбільшій мірі:
A. лідери-консерватори;
B. харизматичні лідери;
C. традиційні лідери;
D. лідери реформатори;
E. раціонально-легальні лідери.
133) Політичне лідерство визначається як:
A. спосіб організації влади, що базується на визначенні авторитету і компетентності лідера та довірі до нього;
B. спосіб організації влади, що базується на авторитеті лідера;
C. спосіб організації влади, коли лідер держави обирається народом не менше двох разів;
D. спосіб організації влади, коли владна особа (президент, спікер парламенту, глава уряду) обирається абсолютною більшістю (не менш ¾ голосів).
134) Головною ознакою належності до правлячої еліти є:
A. висока освіченість та висока культура;
B. високий авторитет у суспільстві, готовність суспільства підтримувати цю особу, або цю політичну силу;
C. посідання високої, панівної позиції у різних сферах суспільного життя;
D. готовність заможної частини суспільства підтримувати її матеріально (вкладати гроші).
E. все означене.
135) Причини безвідповідальності політичної еліти в Україні:
A. відсутність механізму відповідальності за виконання передвиборчих зобов’язань;
B. все означене;
C. відсутність цілеспрямованої підготовки інтелігенції нового типу;
D. недосконалість правової системи;
E. фактична незалежність влади від суспільства.
136) Правляча еліта - це:
A. організована більшість, від якої залежать результати виборів влади;
B. частина суспільства, об’єднана у політичні партії, що входять до влади;
C. керівна верхівка політичних партій.
D. організована меншість суспільства, високо згуртована група, яка володіє якостями лідера і займає керівні позиції у суспільстві;
E. частина суспільства, яка володіє переважною більшістю економічного потенціалу країни.
137) Політична свідомість відображає:
A. характер відносин між суб’єктами політичної дії;
B. вплив влади на суспільство і окрему людину;
C. сукупність теоретичних і повсякденних знань, поглядів суспільства, окремої людини щодо політико-владних відносин;
D. взаємодію влади і інших суб’єктів політичної дії;
E. відношення пересічного громадянина до політики.
138) Формування політичної свідомості людини відбувається:
A. шляхом пізнання політичної системи, політичних процесів їх критичного осмислення та визначення ставлення до них;
B. вірні відповіді В, D, E.
C. шляхом голосування на виборах;
D. у процесі вивчення суспільних наук;
E. у процесі ознайомлення з політичною літературою, ТV- програмами тощо.
139) Виховна функція політичної свідомості полягає:
A. у готовності індивіда, соціальної групи підтримувати владу у її діях;
B. у готовності індивіда підтримувати ту чи іншу політичну силу на виборах;
C. у згоді індивіда брати участь у виборах;
D. у передачі політичних знань іншим особам (рідним, друзям).
E. у готовності індивіда до активної, усвідомленої участі у політичному житті суспільства.
140) Політична культура особистості проявляється у:
A. формуванні ставлення до політичних сил, політичних процесів;
B. у політичній діяльності.
C. усвідомленні і сприйнятті тих чи інших політичних поглядів;
D. визначенні політичних поглядів;
E. у толерантному ставленні до інших поглядів.
141) Політичну культуру особистості характеризують такі якості:
A. широка загальна ерудиція;
B. високий рівень освіти (вища або середньо-спеціальна);
C. організаторські здібності, уміння згуртувати і мобілізувати людей;
D. здатність підкорити свою волю волі влади;
E. терпимість до несправедливості та накопичення політичного гніву для майбутньої боротьби.
142) Вибори є:
A. доказом готовності влади до діалогу із суспільством;
B. способом встановлення компромісу між владою і суспільством;
C. способом вирішення протиріч між політичними партіями;
D. найважливішим інститутом легітимізації політичної системи та політичного режиму.
E. можливістю влади нав’язати свою волю народу.
143) Виборче право − це:
A. право громадянина голосувати або не голосувати на виборах;
B. право бути обраним до органів влади;
C. право влади встановлювати регламент виборів;
D. право вільної агітації за тих чи інших кандидатів.
E. сукупність юридичних норм, що регламентують виборчий процес;
144) До принципів організації демократичних виборів не відноситься:
A. свобода виборів;
B. контроль виконавчою владою ходу виборів;
C. змагальність, конкурентність;
D. рівність можливостей політичних партій і кандидатів;
E. періодичність і регулярність виборів.
145) Загальна декларація прав людини була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН у:
A. 1948 р.;
B. 1945 р.;
C. 1947 р.;
D. 1949 р;
E. 1978 р.
146) Хто з мислителів вперше застосував термін «політична культура»?
A. К.Маркс;
B. Ж.Ж.Руссо;
C. Г.Алмонд;
D. Д.Істон;
E. К.Дойч.
147) Політична культура - це:
A. система теоретичних і буденних знань, оцінок, настроїв і відчуттів, за допомогою яких відбувається усвідомлення сфери політики соціальними суб'єктами;
B. ядро політичної свідомості, систематизована сукупність ідейних переконань, що виражають інтереси різних соціальних груп з приводу влади.
C. особливий тип орієнтації на політичну дію, що відображає специфіку кожної політичної системи.
D. система відносно стійких політичних уявлень, переконань, орієнтацій, що обумовлюють норми, правила і стиль поведінки суб'єктів політичних стосунків і втілені ними в практиці політичної діяльності.
148) Функція, яка виражає здібність носія політичної свідомості до гіпотетичної оцінки можливого розвитку політичних процесів є:
A. пізнавальна;
B. прогностична;
C. ідеологічна;
D. комунікативна;
E. виховна.
149) В яких сферах життєдіяльності мораль регулює поведінку людини?
A. сімейно-побутовій;
B. трудовій;
C. цивільній;
D. всі названі відповіді вірні;
E. політичній.
150) Політична культура як елемент політичної системи характеризує рівень суб’єктів політичного процесу:
A. інтелектуальний;
B. всі відповіді правильні;
C. ціннісний;
D. поведінково-вольовий;