Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Міністерство освіти і науки України
Промислово-економічний коледж НАУ
Реферат
на тему:
«Методи біржового котирування»
Виконала студентка
групи 406-КД
Бондаренко Анастасія
Перевірив викладач
Шелудченко М. В.
Київ 2013
Зміст
Вступ
1. Поняття та суть котирування біржових цін.
2. Методи біржового котирування
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Одним з найважливіших завдань діяльності брокерів на біржі є участь у котируванні. Підходи до цієї операції існують різні. Так, у Німеччині в складанні котирувальних бюлетенів беруть участь виключно офіційні маклери (курс-маклери). В інших країнах цим займаються спеціальні котирувальні комісії, що призначаються Біржовим комітетом з членів біржі і постійних відвідувачів. Але незважаючи на це, біржове котирування цін на товарних та валютних біржах, в будь якому випадку, набуває усе більшого значення сьогодні, оскільки є дуже важливим для визначення кон’юнктури, діючих цін. Так, наприклад, на біржі в Чикаго періодично збираються брокери для визначення цін на продукти харчування, і саме ці ціни діють по всій країні. Отже, що ж таке біржове котирування та які існують методи котирування?
Мета даного реферату якраз і розкрити суть поняття «біржове котирування цін» та визначити основні методи біржового котирування.
При написанні реферату, була використана така література як «Ціни і ціноутворення» Шкварчук Л.O., «Організаційно-правові основи біржової діяльності», Берлач В. О., «Фондовий ринок» Мозговий О.М. та дані з мережі Інтернет.
1. Поняття та суть котирування біржових цін.
Біржове котирування є основним засобом одержання інформації про ціни та кон'юнктуру ринку.
Біржове котирування (фр. coter — визначати біржову ціну валюти, товару, цінних паперів) — фіксація фактичних контрактних цін і виведення типової (або середньої) ціни за біржовими угодами за певний період часу (як правило, біржовий день). Котирування здійснюється на фондовій біржі, але біржовим курсом (як орієнтиром) користуються і на позабіржовому ринку. Через котирування відбувається зворотній вплив біржових товарів на ринкову кон’юнктуру в цілому. Біржове котирування цін не встановлюється раз і назавжди. Воно необхідне для правильного визначення ситуації на біржі і може виводитись протягом дня. Якщо обіг біржі (кількість угод) значний, то і динаміка цін відчуває суттєві зміни під час торгів.
Основна мета котирування біржових цін – це визначення для кожної групи товарів типової довідкової ціни, що відображає вартість одиниці товару при типових (середніх) обсягах догод і розуму постачань. .
Біржа концентрує попит і пропозицію на купівлю та продаж цінних паперів, товарів, визначаючи співвідношення між поточними попитом і пропозицією, і в результаті цього виявляється ціна як вираження рівноваги, тимчасового і відносного, але достатнього для здійснення тієї чи іншої угоди. Ціна, за якою укладаються угоди і цінні паперу, товари переходять з рук в руки, називається курсом.
Котирувальна ціна (біржовий курс) — ціна, визначена котирувальною комісією біржі шляхом аналізу цін біржових угод, цін продавців, цін покупців на підставі єдиних критеріїв та спеціальних методик.
Розрізняють котирування офіційне та поза офіційне. Котирування офіційне здійснюється щодо цін біржових угод на визначені біржею групи продукції стандартної якості з єдиним базисом поставки для кожного біржового товару. Процес визначення офіційної котирувальної ціни передбачає об'єктивну оцінку коливань цін протягом біржового дня.
Котирування поза офіційне (довідкове) здійснюється на підставі аналізу всіх цін (попиту, пропозиції, угод) з врахуванням оцінки котирувальною комісією кон'юнктури попиту та пропозиції за трьома напрямками: за цінами продавців (котирувальна ціна пропозиції); за цінами покупців (котирувальна ціна попиту); за найтиповішою на біржі на конкретний період часу ціною на конкретний вид (групу) товару (котирувальна ціна біржі).
Довідкова, або котирувальна ціна не є офіційною або твердою ціною біржі, а лише відбиває думку котирувальної комісії про найбільш типову ціну.
Довідкове котирування можна здійснювати на підставі підсумків кількох біржових торгів. Дані котирування не можуть бути оскаржені членами біржі та змінені за рішенням біржового комітету. Спірні питання, що виникають під час торгів, розглядаються арбітражною комісією.
Дані офіційного котирування сповіщаються на біржі наступного дня після проведених торгів. На підставі розрахованого котирування складається біржовий бюлетень, який являє собою таблицю, що включає графи з найменуванням і одиницею виміру товарів, типовим обсягом партії, максимальним і мінімальним рівнем цін продавця, покупця, довідковою ціною і кон’юнктурою ринку. Всі ціни розраховуються на одиницю товару.
Отже, термін “котирування” в основному застосовується на позначення дії або механізму встановлення ціни (ринкової вартості, біржового курсу) цінних паперів, валюти або товару. Крім того, цим терміном позначають можливість обігу цінних паперів (коли цінні папери обертаються на біржі, то кажуть, що вони “котируються”), а також офіційну публікацію про біржові курси в спеціальних бюлетенях.
2. Методи біржового котирування.
Важливий аспект котирувальної роботи — вибір ефективної методики її здійснення.
Серед методів котирування найбільше поширення отримали:
- метод єдиного біржового курсу, тобто встановлення такої ціни, за якою може бути виконана більшість доручень, що отримали брокери;
- метод простого опублікування цін, за якими на біржі укладаються угоди, з вказівкою "від - до" (метод реєстрації).
Метод реєстрації передбачає аналіз даних про фактичні угоди, що зареєстровані на фондовій біржі. У результаті аналізу виявляються найбільш характерні (типові) рівні цін, котрі складаються на біржі і є показовими для ринкової кон’юнктури. Предметом реєстрації є граничні ціни — за верхнім і нижнім рівнем щоденного біржового курсу цінних паперів. При цьому показується біржова ціна, що визначається найвищим курсом покупця цінних паперів даного виду і найнижчим курсом продавця. Фіксується також ціна в перші хвилини біржового дня і ціна, що складається в кінці дня. У світі накопичено вже величезний досвід публікацій біржових курсів облігацій у котирувальних бюлетенях, де вказуються не тільки максимальні й мінімальні рівні цін, а й середній рівень ціни на даний день.
Можна виділити основні види котирування: .
1. як котирування, вказуються відхилення цін, тобто даються найбільша (максимальна) і найменша (мінімальна) ціни укладених на біржі угод з кожного товару (контракту); .
2. фіксуються ціни першої й останньої угоди дня. Причому фіксується тільки ціна останньої укладеної на біржі угоди, яка вважається ціною ринкового співвідношення попиту і пропозиції на даний товар (контракт).в умовах кон'юнктури даного дня; .
3. визначаються ціни першої і останньої угоди на даний товар (контракт), але одночасно вказуються і проміжні "переломи" в динаміці цін, що відбуваються протягом біржового торгу; .
4. котирування цін визначається у вигляді комбінованого поєднання певних відхилень цін: максимальна і мінімальна ціни угоди або ціни першої і останньої угоди дня. .
Котирувальний аналіз реєстраційним методом дуже швидко виконується з використанням сучасних біржових автоматизованих систем. Такі самі системи застосовуються і за здійснення іншого методу котирування — встановлення єдиного курсу, про який варто розповісти докладніше. .
Єдиний (типовий) курс цінних паперів, товарів того чи іншого виду встановлюється на підставі відомостей про кількість паперів,товарів, котрі бажає продати продавець, і про кількість паперів, товарів, які бажає купити покупець. Але ще важливішими є відомості про ціни, що їх просить продавець і котрі пропонує покупець. На підставі порівнювання цих відомостей складається певний баланс, який розглянемо на прикладі котирування ціни на цінні папери. .
Але спочатку візьмімо до уваги, що зміна ринкової ціни на цінні папери зумовлює міру заінтересованості продавця й покупця у здійсненні купівлі-продажу. За зростання ціни заінтересованість продавця збільшується, а покупця — навпаки. Існують рівні ціни, коли заінтересованість і продавця і покупця дорівнює нулю: це — межа ціни, пропонованої продавцем (П), і межа ціни, що її просить покупець (І). Звідси визначається прийнятний рівень ціни (Ц). Продавець готовий продати цінні папери тільки за Ц П, а покупець — купити їх тільки за Ц І. Операція відбувається в діапазоні П Ц І.
З цієї аксіоми випливають два біржові правила котирування цінних паперів:
а) заявки, у котрих є максимальні рівні цін на купівлю й мінімальні — на продаж, мають виконуватися повністю (якщо немає впливу зовнішніх факторів);
б) заявки, у котрих зазначаються ціни, що наближаються до максимальних на купівлю і мінімальних на продаж, можуть виконуватися частково.
Припустімо, що з кількості всіх заявок (наказів) на продаж цінних паперів певного виду є група заявок на продаж 50 цінних паперів “за будь-якою ціною”, тобто за ціною, що може скластися на фондовому ринку певного дня (зрозуміло, за найліпшим курсом). Припустімо також, що друга група заявок містить наказ продати 40 цінних паперів за ціною не нижче 550 грн. за кожний папір (вище можна, оскільки йдеться тільки про граничну ціну). Постає питання, скільки цінних паперів може бути продано за ціною 550 грн.? Відповідь очевидна: 50 + 40 = 90 цінних паперів, тому що продавці, котрі були згодні продати свої 50 цінних паперів за будь-якою ціною, тим більше погодяться продати їх за 550 грн. .
Якщо третя група заявок міститиме наказ продати, наприклад, 60 цінних паперів за ціною 551 грн., то за цією ж ціною із задоволенням продадуть свої папери і продавці перших двох груп. Отже, всього цінних паперів, що можуть бути продані за ціною 551 грн., буде вже 90 + 60 = 150 .
Четверта група заявок містить наказ продати 55 цінних паперів за ціною 552 грн. Тоді всього паперів, що можуть бути продані за цією ціною, буде 150 + 55 = 205. І так далі, поки ціна не підніметься, наприклад, до рівня 556 грн. Вище продавці в нашому прикладі ціну не підніматимуть, розуміючи нереальність такого продажу. .
Як бачимо, загальна кількість цінних паперів, котрі можуть бути продані за певною ціною, визначається з нарощуванням підсумку (таблиця 1).
Таблиця 1 .
Примітка: додавання кількості проданих цінних паперів у таблиці здійснюється знизу вгору. .
Оскільки інтереси продавця й покупця щодо ціни протилежні (продавця цікавить вища ціна, а покупця — нижча), то підсумовування кількості куплених цінних паперів відбуватиметься у зворотному порядку — від найбільшої ціни до найменшої (таблиця 2). .
Продовжуючи думку (але вже з позиції покупця), зазначимо, що серед заявок на купівлю цінних паперів є група заявок на купівлю 70 цінних паперів “за будь-якою ціною” (за найліпшим курсом, який просять), що може скластися на даній біржі в даний день. Припустімо також, що друга група заявок покупців містить наказ на купівлю 60 цінних паперів за ціною не вище 556 грн. за кожний цінний папір (нижче, зрозуміло, можна). Отже, за ціною 556 грн. можна купити 70 + 60 = 130 цінних паперів, оскільки покупці першої групи з радістю приєднаються до покупців другої групи (так само, як це раніше зробили продавці).
Таблиця 2 .
Примітка: додавання кількості куплених цінних паперів у таблиці здійснюється згори донизу.
Якщо, наприклад, третя група заявок міститиме наказ купити 55 цінних паперів за ціною 555 грн., то за такою самою ціною куплять цінні папери покупці і двох попередніх груп. Отже, загальна кількість паперів, що купуються, становитиме вже 130 + 55 = 185. Аналогічні розрахунки виконуються і для всіх наступних груп. Остання група заявок дає можливість підбиття кінцевого підсумку в кількості 350 цінних паперів.
Дані таблиць 1 і 2 уможливлюють порівняння структури масивів цінних паперів на продаж і на купівлю, що необхідно для виявлення шуканої ціни, тобто єдиної ціни, за якою слід продавати цінні папери даного виду в даний біржовий день.
Таблиця 3 .
Як бачимо з таблиці 3, за ціною 556 грн. виставлено на продаж 345 цінних паперів, однак бажаючих їх купити мало: можна реалізувати тільки 130 цінних паперів. Це означає, що решту (215) не буде продано.
Тепер підійдемо до знаходження шуканої ціни в інший спосіб: визначаємо, що за ціною 550 грн. попит покупців становить 350 цінних паперів, а пропозиція продавців — усього 90. У цьому разі незадоволеними залишатимуться не продавці, а покупці: предметом купівлі-продажу стануть тільки 90 цінних паперів, а решта 290 залишаться нереалізованими.
Проаналізувавши решту рядків таблиці 3 і в її четвертій графі проставивши найменші числа з двох попередніх граф (другої і третьої), можна побачити, що найбільшу кількість цінних паперів можна буде реалізувати, коли ціна на них становитиме 553 грн. (буде реалізовано 255 цінних паперів). Ця ціна і буде шуканою.
Такий спосіб знаходження єдиної ціни відповідає важливій вимозі (правилу) біржової торгівлі, а саме: шуканий курс має бути таким, з допомогою якого можна здійснити найбільшу кількість операцій. Інакше кажучи, шукана ціна (пропонований клієнтам біржовий курс) якнайліпше забезпечує баланс між заявками на продаж цінних паперів і заявками на їхню купівлю.
Щоправда, у наведеному вище прикладі (що часто трапляється й на практиці) є невеличкий огріх: за ціною 553 грн. хоч і досягається найбільший обсяг операцій, усе-таки певна частина цінних паперів залишається “за балансом” (265 – 255 = 10). Цей залишок утворився в результаті того, що кількість цінних паперів, котрі могли б купити покупці, є трохи більшою (на 10) за ту, яку збираються продати продавці. Але це втрата незначна і цілком допустима заради того, щоб виконати головну вимогу біржової торгівлі — забезпечити максимально можливий оборот цінних паперів. .
Такі втрати звичайно компенсують, встановивши черговість покупців. Першочерговими (“пільговиками”) оголошуються ті, котрі були згодні “ купити за будь-якою ціною ”, а за ними ті, які готові заплатити ціну, вищу за шукану.
Механізм визначення ціни, однак, не може бути абсолютно формальним. Цілком доречні коригування, якщо вони, звичайно, спрямовані на виконання основної вимоги біржового ринку — збільшення кількості фондових операцій. Зокрема, допустимі коригування за можливих змін замовленої ціни в заявках (така можливість перетворюється на реальність, коли продавці й покупці одержують інформацію про структуру заявок у цілому). .
Розрахунки шуканої ціни ускладнюються, коли масиви цінних паперів у заявках на продаж і купівлю дуже різняться за кількістю паперів і величиною заявлених цін. Але ускладнення завдання ще не робить його нерозв’язуваним.
Із сказаного можна зробити висновок, що знаходження шуканої ціни (біржового курсу) цінних паперів добре формалізується у вигляді досить чіткого алгоритму. Коригування цілком можливі й часом необхідні. Причин для цього дві: по-перше, біржовий курс є величиною динамічною, такою, що швидко змінюється; по-друге, рішення про продаж і купівлю цінних паперів ґрунтується не тільки на біржових (ринкових) цінах, а й на фактичній ефективності цінних паперів. Тому не випадково деякі дослідники цієї проблеми до механізму котирування цінних паперів відносять також аналіз та оцінювання загального фінансового стану емітента, ліквідності цінного паперу, економічної кон’юнктури.
Висновок
Отже, технологія здійснення процесу котирування цін є доладною і вимагає як значної аналітичної роботи, так і застосування спеціальних методів.
Існує 2 методи котирування біржових цін :
- реєстрація фактичних цін;
- розрахунок типової (довідкової) ціни.
Перший спосіб найбільш прийнятний для сформованого стійкого ринку того чи іншого товару, якому притаманна стійка тенденція у формуванні цін, а самі ціни відповідають співвідношенню попиту і пропозиції, а другий - при мовах нестабільного ринку, тобто при несталому співвідношенні попиту і пропозиції і значному коливанні цін на продукцію.
Список використаної літератури
1. Ціни і ціноутворення - Шкварчук Л.O.
2. Організаційно-правові основи біржової діяльності - Берлач
3. Мозговий О.М. «Фондовий ринок (1999)
http://library.if.ua/book/90/6286.html
http://referatcentral.org.ua/securities_paper_load.php?id=95
http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3714/kotiruvannya-birzhove
http://pidruchniki.ws/10981205/marketing/fundamentalniy_analiz_birzhovih_tsin
http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/617/23/
http://www.ukr.vipreshebnik.ru/2012-06-25-17-01-31/466-2011-06-14-15-46-57.html
http://a-nomalia.narod.ru/finance-3/81.htm
http://www.forekc.ru/v23/index_341.htm
http://ua-referat.com/%D0%91%D1%96%D1%80%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/TM000498.html
http://hata-nm.org.ua/birzhovij-rinok/kotiruvannya-cinnix-paperiv.html
http://xn----7sbabed5akf8bbm5ah4b2n.xn--p1ai/birjevoe-delo-birja/birjevyie-kotirovki-suschnost-znachenie.html
http://coolreferat.com/%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%B6%D0%B0_4