Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ТЕМА 2.1. Збір інформації по справі
А) з’ясування проблем клієнта.
Б) встановлення хронології подій.
В) резюмування інтерв’ю.
7. Особливості опитування свідків
8. Консультування у фахівців
Література
Профессиональные навыки юриста: Опыт практического обучения.-М.: Дело, 2001.-416 с.
Дронова Ю.А. Про психологічні аспекти Інтерв’ювання. // Матеріали конференції. - Тверь., 15-19.02.2003
Єлов В.А. Формування окремих професійних навиок роботи з клієнтом у студентів юридичних факультетів: навч. посіб. для студентів та викладачів юридичних вузів, практикуючих юристів – Луцьк. РВВ «Вежа» Волинського державного університету ім.. Л. Українки, 2003.- 72 с.
Дерябо С.Д. Ясвин ВА. Гросс майстер общения. – М., 1996. с.14
Мейхєрн К. Професійні навики адвокатів.// Матеріали конференції.- Москва., 4-9. 07.1998
Пиз А. Язык телодвижений. Как читать мысли других людей по их жестам. Новгород., 1992., 380 с.
Романов В.В. Юридическая психология: Учебник. М.: Юристъ,1999., 388 с.
1.
Поняття інтерв’ювання
Термін “Інтерв’ювання клієнта” отримав міжнародне визнання: юристи всього світу під інтерв’юванням клієнта розуміють бесіду юриста з клієнтом з метою отримання від нього інформації, яка має правове значення.
Інтерв’ювання ( від англ. Interview) перекладається як бесіда, співбесіда. Це необхідна складова діяльності юриста, тому від оволодіння цими навичками залежить успішність роботи юриста по наданню правової допомоги.
Основне призначення інтерв’ювання полягає в тому, щоб в ході бесіди з клієнтом отримати необхідну правову інформацію, що має значення для правильного вирішення справи, а також про індивідуальний розвиток клієнта, його інтелект, психічний стан, і з врахуванням цього визначити правильну щодо нього поведінку. Під час бесіди юристу необхідно справити на клієнта позитивне враження, продемонструвати свої професійні якості, прагнення розібратися в проблемі клієнта з врахуванням його інтересів. Для проведення ефективного інтерв’ю юрист повинен вміти забезпечити контакт, створити обстановку взаємодії, слухати, задавати запитання, управляти бесідою, вести записи. Розмежувати та аналізувати інформацію, завершити бесіду.
Також треба пам’ятати, що процес інтерв’ювання має 5 етапів:
Таким чином, для успішного інтерв’ювання головне встановити контакт з клієнтом, визвати в нього довіру до себе, створити всі необхідні умови, щоб клієнт подолав замкненість, нерішучість, сором’язливість щоб він розповів незнайомій людині (юристу) про свої проблеми і відверто розповів всю юридично значущу інформацію.
2.
Підготовка до інтерв’ювання клієнта.
Для забезпечення ефективного інтерв’ювання необхідно перш за все врахувати його психологічні аспекти. Потрібно створити обстановку, в якій клієнт міг би почувати себе комфортно. Насамперед слід забезпечити неформальну обстановку. Важливе значення, з психологічної точки зору, для встановлення контакту з клієнтом є зовнішній вигляд консультанта. Від нього залежить як людина себе буде почувати комфортно чи ніякого, замкнуто. Від психічного настрою клієнта залежить повнота інформації яку повинен розповісти клієнт.
Тому для вибору одежі, аксесуарів, макіяжу слід пам’ятати, що юридична клініка працює з малозабезпеченим населенням, тому дорогі костюми, яркий макіяж, дорогі аксесуари визвуть дискомфорт у клієнта і скованість. Виходячи з цього доцільно буде одягти діловий костюм, не одягати зайвих аксесуарів (золоті обручки, браслети, мобільний телефон), не користуватись дорогою парфумерією.
Також слід потурбуватись про правильну організацію місця проведення інтерв’ювання. Воно повинно максимально сприяти спілкуванню юриста з клієнтом. Загальноприйнятим є таке розташування стільців відносно робочого столу, коли клієнт сидить напроти юриста. При такому розміщенні у клієнта завчасно формується установка, що людина, яка сидить напроти, далека від всіх його проблем, що йому прийдеться довго пояснювати, для чого він прийшов і що хоче, тобто спрацьовує певний стереотип поведінки «в кабінеті посадових осіб». Тому на думку психологів, досягненню мети інтерн’ювання буде сприяти таке розміщення, коли клієнт сидить збоку на близькій віддалі від співрозмовника. Тим більше, що в студентські юридичні клініки приходять літні люди, які можуть мати проблеми із слухом, зором та інші.
До того ж, щоб потім не відволікатись під час розповіді клієнта, слід приготувати необхідні канцелярські прилади (папір, пензлик, ручку), відео чи аудіо апаратуру (з дозволу клієнта).
Також слід потурбуватись про забезпечення конфіденційності розмови. Для цього обирається приміщення чи його частина, де б виключалась можливість чути розмову між клієнтом і юристом іншими особам. Тому слід вимкнути телефон, попередити персонал про те, щоб до закінчення бесіди вас не відволікали.
Якщо клієнт домовляється про зустріч по телефону, то необхідно звернутися з проханням до клієнта принести з собою на інтерн’ювання всі документи, які мають відношення до справи. В разі типовості справи, з приводу якої хоче звернутися клієнт, йому до початку інтерн’ювання може бути направлена наперед розроблена анкета та запропоновано відповісти на поставлені в ній запитання. Маючи інформацію про мету візиту клієнта, юрист може заздалегідь визначити загальний характер проблем, з якою може зіткнутись клієнт, зібрати необхідну інформацію та підготуватися до професійної бесіди: розглянути правові норми, які врегульовують дану ситуацію, провести правові дослідження там де це необхідно зробити. По зверненнях клієнтів може складатися анкета (картка) первинного прийому громадян, яка заповнюється юристом або самим клієнтом перед інтерн’ювання та в його процесі.
3.
Перший контакт з клієнтом
Особливе значення під час першого контакту мають взаємовідносини юрист-клієнт. Вони повинні бути основані на повазі та щирості. Юрист не повинен примушувати чекати на себе, а одразу ж проявляти турботу про клієнта і поважати його особу. Це в свою чергу дасть підстави клієнту поважати юриста як професіонала.
Перші хвилини треба починати з вітань. Зустрічати клієнта потрібно стоячи і намагатися зробити крок йому на зустріч. А для того, щоб зайшовши в кабінет клієнт не відчував незручності, бажано щоб юрист зустрічав його, провів до столу де проходитиме інтерв’ю і запропонував йому сісти на конкретний стілець, при можливості запропонувати щось попити (чаю, води).
Враховуючи, що більшість людей відчуває при відвіданні юриста дискомфорт, юристу не рекомендується відразу приступати до з’ясування проблем клієнта.
Бесіду слід починати із ввічливих запитань, які не мають відношення до майбутньої теми розмови і не викликають сумнівів і спорів. Наприклад: запропонувати представиться, розпитати звідки клієнт узнав про юр. клініку, чи звертались раніше до послуг адвоката чи в іншу юридичну клініку, чи знайомі з правилами роботи клініки. Саме на цьому етапі юрист уже може добитися встановлення взаєморозуміння і довір’я між ним і клієнтом. Встановлення взаєморозуміння – це налагодження контакту через розмову. Тому перші питання повинні бути простими і звернутими до клієнта з метою отримання інформації про нього, частина якої, на погляд юриста, є гордістю клієнта, і він сам хотів би її повідомити. Наприклад запропонувати розповісти про себе, якщо у клієнта є нагрудні знаки, розпитати як і за що він їх отримав. Не менше значення для спілкування має встановлення довір’я між клієнтом і консультантом. При цьому слід пам’ятати, що довір’я буває свідомим і несвідомим.
Свідоме довір’я пов’язано з тим наскільки добре клієнт знає юриста. А несвідоме – обумовлюється схожістю співрозмовників, а також тим наскільки внутрішній світ клієнта співпадає з внутрішнім світом юриста. Тому на першому етапі контакту з клієнтом важливу роль відіграють вербальні елементи спілкування, тобто мова і стиль спілкування. Вони дозволяють клієнту, спілкуючись з юристом, почувати себе достатньо комфортно. Не слід принижувати важливість і невербальних елементів спілкування, до яких відносяться: поза, рух, міміка, жести, тембр голосу його інтонація і висота, а також багато інших елементів. Оскільки за даними психологів значення невербальної інформації в 6 разів перевищує значення вербальної, завжди треба слідкувати за тим наскільки ваша поведінка відповідає вашим словам. Спостерігайте за цим і у клієнта. Оскільки це може дати вам набагато більше інформації, ніж все те, що він вам розповість.
Особливо важливим при спілкуванні є вміння слухати. Вміння слухати – це дуже важлива навичка, який слід постійно вчитися. Слухання буває пасивним і активним.
Пасивний слухач – він чує те, що хотів би почути від співрозмовника, а не те, що він йому розповідає.
Активний слухач – навпаки, чує те, що йому розповідає співрозмовник.
Юрист, який інтерв’ює клієнта, повинен бути активним слухачем. Активне слухання проявляється у таких ознаках:
Якщо людина, яку ви інтерв’юєте, думає що ви її не слухаєте, вона не скаже вам того, що вам необхідно почути. Більше того, якщо ви її слухаєте не уважно, ви можете не розуміти про що йде мова.
Активному слуханню можуть перешкодити як фізичні так і внутрішні фактори над усуненням яких слід постійно працювати юристу.
Крім цього, ефективність в спілкуванні великою мірою залежить від того, наскільки людина внутрішньо гармонійна, щира, наскільки всі складності її поведінки працюють узгоджено і прагнуть до єдиної мети.
Наприклад, при розмові з клієнтом слід постійно слідкувати щоб ваші слова, спрямовані до клієнта, відповідали вашим рухам, позі, навіть тембру голосу, його інтонації і висоті.
Юрист, перш ніж розпочати інтерв’ювання клієнта, повинен знайти ознаки того, що клієнт налаштований на це.
Потім знайомство, треба спитати чи не проти клієнт, що розмова буде записана на відео чи аудіо плівку, чи не проти клієнт, що протягом розповіді будуть задаватись уточнюючи питання. Ще раз наголосити на тому, що інформація буде конфіденційною і що від повноти розповіді буде залежати правильність консультації. Якщо клієнт про все попереджений то можна запропонувати розповісти проблему.
4.
Вільна розповідь клієнта
А) З’ясування проблеми клієнта.
На цій стадії клієнт повинен отримати уявлення про свою власну проблему без нав’язування йому поглядів юриста. Перш за все треба пояснити клієнту, як буде проходити ваша бесіда, наголосіть, що ви повинні знати всі обставини справи – як позитивні так і негативні, з тим, щоб вірно оцінити виниклу юридичну проблему і щоб не зашкодити йому. Підкресліть Ваш обов’язок забезпечити конфіденційність отриманої інформації.
Як правило, досвідчені юристи розпочинають з’ясування проблем клієнта шляхом звернення до нього з проханням, щоб він розповів про проблеми, з якими він прийшов, і про те, як би він хотів їх вирішити.
Загальновизнаною практикою в таких випадках є постановка питання загального характеру. Питання такого типу не встановлюють жорстких рамок і напрямків, в них не містяться передбачуваної відповіді, на них неможливо відповісти одним словом – “так” чи “ ні”. Ці запитання не мають жорсткої структури. Вони дають клієнту можливість самому почати розмову в тому порядку, в якому він вважає за потрібне. Наприклад, першими запитаннями юридичного змісту можуть бути такі:
Чому Ви вирішили звернутися до нас? Що у Вас сталося?
Чим ми можемо Вам допомогти? Розкажіть нам Вашу проблему?
Відповідаючи на такі запитання, клієнт має можливість розповісти про свою справу те, що він вважає за потрібне, почавши з того, що йому видається найбільш доцільним, в тому порядку і з тими акцентами, які він сам визначить. Ці типи питання, як правило, викликають досить широкі за обсягом відповіді, в яких клієнт має можливість сформувати проблему своїми словами. Не всі клієнти реагують однаково на такі запитання. Одні дають короткий, лаконічний виклад суті проблеми, інші розповідають про проблеми значно більше. Потрібно мати на увазі, що клієнти розповідають про свої проблеми в найбільш сприятливому світлі для себе і будуть відповідати таким чином, щоб виправдати свою позицію, щоб юрист її схвалив і бачив в них розумних людей, які правильно розуміють суть своїх проблем. Під час відповіді юрист повинен стимулювати розкриття клієнтом своєї проблеми, підтримуючи з клієнтом контакт поглядом, кивком голови або реплікою показуючи тим самим розуміння ситуації, в якій знаходиться клієнт. Загальна помилка, якої часто припускаються юристи з мотивів економії часу або з мотивів типової проблеми, полягає в тому, що вони не завжди вислуховують до кінця виклад клієнтом проблеми, і переривають його розповідь. Цього робити не слід, тому, що, кожна ситуація може мати такі особливості, які будуть відрізняти і її саму і її можливе рішення від інших подібних ситуацій. Крім того, клієнт може розцінити це як неповагу до себе. Якщо юрист допускає поспішність, він може пропустити окремі факти, емоції клієнта і його особисті погляди на проблему. Це в кінцевому рахунку може привести і юриста і клієнта на неправильний шлях і до небажаного результату. Цього можна уникнути, якщо юрист буде вислуховувати клієнта, не перериваючи, до повного завершення клієнтом викладу своєї проблеми, поки не з’ясується, в чому полягає її суть і не стане ясно, яким чином хоче клієнт, щоб вона вирішилась. Але трапляються випадки коли клієнт розповідаючи про свою проблему може захопитись своєю розповіддю і відійти від теми або сильно вдаватись до деталізації зовсім не потрібної інформації, яка не має значення для правильного вирішення справи. В цьому випадку, для того щоб спрямувати розповідь в необхідне русло і не образити клієнта перериванням, слід застосовувати такі прийоми:
В студентській практиці трапляються такі випадки, що студент не може спрямувати хід розповіді. Ця проблема виникає з 2-х причин:
Щоб вийти з цієї ситуації студенту необхідно задати клієнту такі запитання:
Як ви вважаєте, яку допомогу ми вам можемо надати?
Як ми можемо вам допомогти?
Як ви бажаєте щоб вирішилась справа?
Якщо студент одержав інформацію про характер проблем, але предмет розмови ще відкритий для обговорення, то питання загального характеру з метою отримання додаткової інформації можуть ставитися і далі, але як правило вужче. Наприклад: Де ви фактично проживаєте? При кому ви би хотіли залишити дітей?
В процесі розповіді юрист може давати клієнту зрозуміти, що він хотів би щоб співрозмовник розвинув тему для обговорення. Під розвитком теми слід розуміти продовження розповіді, завершення думки або деталізацію розповіді. Для цього доречно задавати такі питання: А що було потім?, Ну а потім? Для з’ясування деталей теми можна задати такі запитання: Розкажіть про це більш детально. Щоб ви могли розповісти про це?, Чи не бажаєте ви ще щось додати до сказаного?
Подібного роду запитання називають відкритими, тобто питаннями зміст яких не визначає суті відповіді на них, і які не обмежують співрозмовника у виборі інформації, яку він вважає за необхідне повідомити.
Закритими є питання застосовуються для отримання однозначної відповіді для з’ясування або уточнення обставин фактів, які не висвітлені достатньо в розповіді клієнта.
|
Відкриті запитання |
Закриті запитання |
|
Коли? Яким чином? Де? Який? Хто? Чому? Що? Для чого? |
Чи був....? Чи бачив ....? Чи знав ....? |
На практиці дуже рідким є випадки, коли в процесі вільної розповіді клієнта юрист отримує достатньо інформації для з’ясування правових проблем клієнта, а також для з’ясування всіх юридично значущих фактів його проблеми. Тому у юриста майже завжди виникає необхідність поставити перед клієнтом запитання, які б сприяли отриманню від нього найбільш детальної і достовірної інформації. Для того щоб задавати ці питання, юрист повинен мати точне уявлення про ті юридично значущі факти, які мають відношення до проблеми клієнта і які слід з’ясувати чи уточнити.
Б) Хронологія події.
Цей етап є найбільш важким оскільки вимагає від юриста найбільшої активності та значного обсягу правових знань. Особливого значні складнощі на цьому етапі виникають у починаючих юристів, які відчувають брак таких знань. Юристу слід на основі даних отриманих в ході вільної розповіді задати клієнту такі питання, які б дозволили скласти цільну картину щодо події про яку розповів клієнт. Для цього необхідно отримати в хронологічному порядку відповіді на питання:
Також для з’ясування необхідної інформації застосовуються такі способи задавання запитань:
“Технологія воронки” - повну відповідь на питання, наприклад, чи має право особа розпоряджатися майном?, коли була отримана квартира?, хто має право розпоряджатися майном?, хто проживає і прописаний в квартирі? хто власник цієї квартири?
“Камінний димар”- запитання задаються для з’ясування інформації від часткового до загального поступово розширяючи подію, щоб мати можливість охопити проблему цілком.
“Технологія нагадування” – її можна використовувати на всіх етапах інтерв’ювання, для встановлення факту, чи правильно юрист зрозумів клієнта.
Наприклад, Ви казали, що у вашої доньки є квартира? Правильно я вас зрозумів, що після смерті жінки ви єдиний володілець?
“Запитання асоціації” – застосовується тоді, коли клієнт не може пригадати конкретну подію чи конкретну годину, конкретну дату, чи пору року. Для цього студенту треба виділити подію яка має велике значення і виділити факти, що були до події і після неї. Наприклад: Пригадайте яке свято було в цей період?
“Запитання, які перевіряють достовірність інформації” – коли консультант не довіряє клієнту, бачє що він не щиро представляє факти, придумує їх на свою користь, то можна задати питання, що раніше вже задавалось, але змінити формуліровку запитання. Але краще висловити свою недовіру до клієнта, і роз’яснити наслідки того, що буде якщо він навмисно спотворив факти, розказав їх на свою користь.
Також дуже важливим в процесі інтерв’ювання є з’ясування питання про бачення клієнтом вирішення його проблеми. Наприклад: Я зрозумію вашу проблему краще, якщо ви мені скажете, як ви бачите її вирішення? Запитуючи клієнта про бажаний варіант вирішення проблеми, юрист отримує інформацію про клієнта і його очікування. А Це дасть йому змогу оцінити реальність очікувань клієнта.
Щоб уникнути помилок чи неточностей при відтворенні хронології події, можна робити записи, схеми чи запропонувати це зробити самому клієнту і разом з ним їх проаналізувати.
Складання такого опису події в письмовому вигляді допоможе недосвідченому юристу точніше відтворити інформацію, отриману від клієнта та більш глибоко зрозуміти ситуацію. Для студентів юр. клінік фіксування письмово інформації є обов’язковим. Краще, щоб вона була зафіксована на аудіо чи відео плівку для того, щоб не упустити жодної деталі, що може вплинути на результат вирішення справи.
В) Резюме справи.
В кінці інтерв’ювання юристу, з метою перевірки правильності розуміння отриманої від клієнта інформації, а також щоб впевнитись, що він правильно зрозумів з чим і для чого звертався клієнт, слід вдатися до резюмування отриманої інформації.
Резюме – це детальне викладання в хронологічному порядку юристом подій, які складають правову проблему клієнта. Таке відтворення необхідне для встановлення зворотного зв’язку з клієнтом. Юрист таким чином погоджує з клієнтом правильність своєї фіксації події, усуває допущені помилки. В цей момент коли зачитується резюме треба пильнувати за мімікою клієнта , як він реагує на те, що ви прочитали. Якщо ви помилились то він почне за вами повторювати, або перефразовувати, те що ви сказали. В цей момент не треба дратуватись, а треба ще раз розпитати клієнта де ви помиляєтесь. Тобто, завершуючи інтерв’ю, юрист повинен обов’язково отримати зворотній зв’язок з клієнтом, тобто впевнитись, що вони один одного правильно зрозуміли. Резюме може бути письмове чи усне. Письмове резюме є обов’язковим для студентів юридичних клінік при роботі з клієнтом.
5.
Завершення інтерв’ю.
Завершення чи переривання інтерв’ю може відбуватись з різних причин. В будь-якому випадку. Після підведення підсумків інтерв’ю юрист, особливо починаючий, повинен призначити клієнту повторну зустріч, з тим, щоб протягом певного проміжку часу ще раз проаналізувати отриману від клієнта інформацію та оцінити її, ще раз проаналізувати факти і норми права, а лише потім підготувати вичерпну консультацію або продовжувати інтерв’ювання.
Якщо ж переносити зустріч недоцільно і юрист впевнений в тому, яку відповідь потрібно дати, можна влаштувати невелику перерву, під час якої ще раз обдумати відповідь, або проконсультуватись з компетентною особою, з тим щоб в разі виявлення прогалин заповнити їх, задавши клієнту додаткові запитання.
В разі якщо бесіда з клієнтом не може бути закінчена через те, що клієнт не володіє всією необхідною для юриста інформацією, інтерв’ю не завершується, а переривається. В такому випадку юрист призначає повторну зустріч і ставить завдання перед клієнтом про надання додаткової інформації. При цьому юрист повинен повідомити клієнту, про яку саме інформацію йдеться, яким чином і з яких джерел він може її отримати. Наприклад:
“ Дуже добре, мені здається, що всі питання ми сьогодні з’ясували”, або “На наступному тижні я до вас зателефоную і ми домовимося про наступну зустріч”.
Якщо клієнт не має можливості отримати необхідну інформацію (фактичні дані), юрист повинен допомогти йому отримати її. Він може запропонувати клієнту свої послуги, які полягають в тому щоб від імені клієнта отримати необхідні документи або підготувати запити та роз’яснити в яких інстанціях він може отримати ці документи.
Якщо юрист сам неготовий продовжувати інтерв’ю, оскільки відчуває труднощі в з’ясуванні правових проблем клієнта і в знанні правових норм, які врегульовують ці відносини, він пропонує перенести зустріч на інший час, посилаючись на те, що недостатньо готовий до продовження бесіди, або рекомендує обрати іншого юриста.
На цьому етапі юрист уже може бачити декілька варіантів вирішення проблем клієнта, проте це не значить, що він повинен ділитися своїми думками з цього приводу, деталізувати їх, передбачити шляхи їх вирішення. Більшість з них ще потребують додаткового дослідження, збору фактів, та додаткового обдумування. Поспішивши з порадою, юрист може потрапити в ситуацію коли доведеться відмовитись від неї на більш пізньому етапі, що прямо відіб’ється на його діловій репутації.
На цьому етапі слід обговорити питання про укладання угоди на підготовку правових документів або на представництво в суді.
Треба пам’ятати, що є трудні клієнти, є замкнуті, що до всіх треба знайти підхід, але всі випадки передбачити не можна, тому роботі з клієнтами треба вчитися на практиці.
6.
Розробка ефективного плану дій.
Важливою початковою функцією планування справи є визначення дій юриста, необхідний для встановлення і впорядкування фактів, які відносяться до справи, відшукання норм матеріального і процесуального права. План роботи по справі повинен із самого початку базуватися на завданнях клієнта і враховувати всі можливі методи їх досягнення.
Оскільки в більшості випадків попереднє планування буде залежать у великій мірі від визначення тактики, із самого початку слід сконцентрувати зусилля на отриманні всієї необхідної інформації з тим, щоб в майбутньому процесі консультування представити клієнту всі можливі варіанти його дій, для прийняття ним вірного рішення.
Складання і реалізація плану справи вимагає системного підходу, визначенням завдань і складанням графіків. Завдання при плануванні справи будуть залежати від її особливостей, але в більшості справ вони будуть подібними: збір фактів, підтвердження їх аргументами, юридичне дослідження та юридичний аналіз.
На цьому етапі необхідно обговорити з клієнтом, які дії вони проведуть після цього і коли ( підготувати запити, листи).
Клієнту можна запропонувати представити юристу певну документацію на конкретну дату. Зразу після того, як клієнт пішов, поки ще зберігаються в пам’яті всі деталі розмови, їх слід занотувати, навіть якщо було проведено достатньо записів в процесі опитування.
Якщо інтерв’ю проводиться починаючим юристом або з метою використання для навчання, то після завершення слід провести за участю починаючих юристів або студентів його оцінку.
7.
Особливості опитування свідків
Ще одне джерело, яке має важливе значення для одержання повної інформації по справі це є свідки. Свідком може стати будь-яка особа, яка випадково спостерігала події, що стосуються справи, або приймала в них участь, або особа, яка володіє інформацією щодо окремих епізодів події. Таким чином, інформацію по справі від свідка, можна отримати тим же шляхом, що від клієнта, чи будь-якої сторони по справі, тобто до нього можна застосувати загальні правила інтерв'ювання, але попри існуючи схожості допит свідка має свої особливості.
По-перше, свідок на відміну від клієнта не має власного інтересу у результатах справи і тому єдиною запорукою отримання від нього інформації є те, наскільки юристу вдалося схилити його до співпраці. На відміну від органів досудового розслідування та суду, приватно-практикуючий юрист не може викликати свідка для опитування всупереч волі останнього. Саме тому, юрист має максимально сприяти волевиявленню свідка, який бажає співпрацювати. Свідка, для прикладу, можна запросити зустрітися у парку чи у кафе, аби уникнути проведення ним паралелі між опитуванням в офісі юриста та допитом у кабінеті слідчого чи прокурора. Особливо доцільно це зробити, якщо свідка вже допитували правоохоронні органи.
По-друге, свідок не має перед собою всієї картини подій, які складають фабулу справи. Він володіє лише знаннями про окремі епізоди, які він спостерігав безпосередньо, у зв'язку з чим його опитування має швидше тактичне, ніж інформаційне значення. Попри це, навіть якщо юрист вважає, що свідок нічого нового не скаже, його варто опитати з цілого ряду причин Опитування свідка дасть змогу:
Завдяки опитуванню свідків можна отримати інформацію про самого клієнта, яку він сам навряд чи про себе повідомить. Свідок також може допомогти частково відобразити позицію протилежної сторони. Зрештою, свідок може стати джерелом пошуку інших свідків.
Лише під час опитування свідка юрист може переконатися, наскільки цінною доказовою інформацією той володіє і прийняти рішення, чи варто взагалі запрошувати дану людину як свідка
Таким чином, допит свідка має важливе значення для перевірки існуючої та отримання нової інформації по справі.
8.
Консультування у фахівців
Консультування у фахівців є досить ефективним засобом збору інформації, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання в галузі науки, мистецтва, техніки або ремесла. Найскладнішою формою такого з'ясування обставин є експертиза. Попри це, юрист має значно ширші можливості визначення подій, які відбувалися в дійсності, ніж їх має суд та правоохоронні органи, оскільки для отримання ним висновку достатня усна консультація у спеціаліста з того чи іншого питання в обхід складної процедури призначення судових експертиз. Більше того, таке консультування, часто просто необхідне перед тим, як буде призначена офіційна експертиза.
Загалом, консультування у фахівців подібно до опитування громадян передбачає підготовку до консультування, консультування та завершення консультування.
Підготовка до цього консультування має відбуватися за таким алгоритмом:
Юрист фактично не обмежений у виборі осіб, які можуть дати йому консультацію з відповідних питань. Це можуть бути як професійні експерти, так і будь-які інші достатньо компетентні особи. Головним критерієм тут має виступати готовність до співпраці та професіоналізм.
Місце і час зустрічі узгоджується зі спеціалістом завчасно. При цьому юрист не обов'язково повинен запрошувати спеціаліста до власного офісу, а може зустрітися з ним у будь-якому зручному місці.
Аби зустріч пройшла ефективно, юрист повинен наперед продумати питання, на які він хотів би отримати відповідь. Орієнтовні переліки питань містять довідники з окремих видів експертиз, що може стати у нагоді і при підготовці до зустрічі з фахівцем. Питання слід підготувати у письмовому вигляді. Окрім того, юрист має підготувати всі необхідні до консультації матеріали.
Саме консультування у фахівця можна провести за такою організаційною схемою:
По-перше, слід представитись і вказати, з якою метою відбувається зустріч.
По-друге, потрібно коротко викласти суть справи в такому обсязі, аби було зрозуміло, яке значення матиме дана консультація і для чого взагалі необхідна допомога фахівця.
По-третє, ознайомити фахівця з матеріалами, які він буде досліджувати.
По-четверте, передати йому перелік питань, попередньо визначивши, чи всі питання достатньо зрозумілі.
Насамкінець потрібно узгодити час, коли консультація буде готова, та вартість виконаних робіт.
Певна річ, отриманий у порядку приватного консультування висновок фахівця не має доказового значення, однак важливий для визначення подальших дій юриста у зборі інформації у справі та з’ясуванні всіх її обставин. На основі такого висновку, юрист може спланувати свої дії для підготовки клопотань про призначення відповідних експертиз чи, навпаки, відмовитись від намірів про таке призначення.
Додаток А
1. стадія: Підготовка до інтерв’ю юрист повинен забезпечити:
2.стадія: Перша зустріч з клієнтом
Завдання: - знайомство;
Під час цього етапу необхідно:
3. стадія Техніка з’ясування проблеми клієнта:
А) вільна розповідь клієнта
РОЗПОВІДЬ+УМІННЯ СЛУХАТИ=РОЗУМІННЯ
психологічні прийоми для спрямування розповіді в необхідне русло:
Б) Хронологія події.
4. стадія: Резюмування проблеми клієнта (Резюмування зустрічі)
5 стадія: Завершення інтерв’ю
Додаток Б.
УГОДА ПРО НАДАННЯ КОНСУЛЬТАЦІЇ І ВЕДЕННЯ СПРАВИ
я, _________________, погоджуюсь на ведення моєї справи (надання консультації) юридичною клінікою, усвідомлюючи, що юридична допомога надається студентами, які не є професійними юристами.
У випадку незадоволення отриманою консультацією вирішен ням справи не на мою користь без вини представника зобов'язуюсь не мати претензій як до юридичної клініки, так і до представника.
Також погоджуюсь на використання юридичною клінікою матеріалів моєї справи в учбовому процесі без зазначення особистих даних (прізвище, ім'я, адреса та ін.).
Даю згоду і зобов'язуюсь після надання консультації вирішення справи проінформувати представника клініки стосовно якості послуг, які мені було надано.
Дата: " " 20 р. Підпис:______________________
Додаток В
ВХІДНА АНКЕТА ПО СПРАВІ №_____
Дата проведення співбесіди: «____»_____________20____р.
Консультант________________________________________________________
ДАНІ ПРО КЛІЄНТА
П.І.Б.:_____________________________________________________________________
Дата народження: «___»__________________19_____р.
Адреса:_______________________________________________________________________
Контактний телефон
(вдень):
(ввечері):________________________
Місце роботи:_______________________________________________________________
Родинний стан:
Соціальний стан:
Документ, що підтверджує правовий статус клієнта: _______________________________
Черговість звернення:
ДАНІ ПРО СПРАВУ
Мета звернення: _______________________________________
Коротке викладення обставин справи:_____________________________________________
____________________________________________________________________________
Чи звертався раніше клієнт до юриста? Так чи Ні
Якщо так. то куди звертався і які результати отримано:
_______________________________________________________________
Рішення, які вже були прийняті з даної справи:
ДАНІ ПРО ПРОТИЛЕЖНУ СТОРОНУ У СПОРІ"
Чи ( опонент теперішнім або колишнім клієнтом клініки? Так чи Ні
РЕЗУЛЬТАТИ СПІВБЕСІДИ
Призначена повторна зустріч:
Чи є кінцевий термін по цій справі? Так чи Ні
Якщо так, то коли? «______» _________________20 р.
Надано копії документів:
1._______________________________________________________________
2._______________________________________________________________
3._______________________________________________________________
4._______________________________________________________________
5._______________________________________________________________
6._______________________________________________________________
7._______________________________________________________________
8._______________________________________________________________
9._______________________________________________________________
10.______________________________________________________________
ІНШЕ:
Підпис клієнта__________________
Додаток Г
ПІДСУМОК ІНТЕРВЮ
Дата: «____»_________________20___р. Справа № __________
Повне ім’я клієнта:_______________________________________________
Адреса клієнта:___________________________________________________
Контактний телефон_______________________________________________
Ім’я опонента:_____________________________________________________
|
хронологія |
подія |
докази |
Питання що ставить клієнт:
1.________________________________________________________________________
2.________________________________________________________________________
3.________________________________________________________________________
4.________________________________________________________________________
5.________________________________________________________________________
Дата наступної зустрічі_________________
Підпис клієнта______________________
PAGE 1