Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 1
ЛЕКЦІЯ №3
ТЕМА:
МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ЗМАГАНЬ ЗІ СПОРТИВНОГО ТУРИЗМУ (ПІШОХІДНИЙ ТУРИЗМ)
ПЛАН
1. Зміст основних дистанцій.
2. Загальні положення щодо проведення змагань зі спортивного туризму.
3. Спеціальні завдання туристичних змагань.
4. Організація безпеки учасників на дистанції (етапах).
5. Суддівство та визначення результатів.
1. Зміст основних дистанцій
Згідно з правилами проведення туристичних змагань, існують особливості у дистанціях, перешкодах та завданнях в залежності від виду туризму. Змагання з пішохідного туризму проводяться на дистанціях: "Смуга перешкод", "Крос-похід", "Рятувальні роботи"; а також у вигляді спеціальних завдань.
Відповідно до правил змагань зі спортивного туризму, на змаганнях з пішохідного туризму вищезазначені етапи включаються до дистанції "Смуга перешкод", або "Крос-похід".
"Смуга перешкод" — коротка, динамічна дистанція, насичена технічними етапами, встановленими на природних та штучних перешкодах (схили різної крутизни та характеру, річки, болота, зарослі, завали тощо). Вона може включати виконання спеціальних завдань. Подолання технічних етапів вимагає від спортсменів чітких дій з дотриманням техніки безпеки подолання перешкод.
"Крос-похід" — довга дистанція, яка імітує похідні умови. Команда повинна пройти певний, позначений на карті (схемі) маршрут, насичений технічними етапами. При подоланні дистанції команда орієнтується по карті для визначення оптимального шляху, долає природні перешкоди, технічні етапи та виконує спеціальні завдання. Інколи вводяться швидкісні етапи. "Крос-похід" може проводитись в заданому напрямку — коли всі команди поступово проходять контрольні пункти (технічні етапи) в певній послідовності; а також за вибором — команди, використовуючи попередньо отриману інформацію, обирають певну кількість технічних етапів в залежності від складності. Хоча і на дистанції в заданому напрямку можливе застосування елементу вибору, технічний етап може бути різної складності, наприклад: повне самонаведення навісної переправи, самонаведення навісної переправи при переправі першого учасника по суддівських перилах; проходження по суддівській навісній переправі з організацією супроводження. Для забезпечення постійності інтервалу руху команд часто використовують систему ралі — командам визначено час прибуття на технічний етап і час відходу з нього.
Дистанція "Рятувальні роботи" передбачає надання силами команди першої долікарської допомоги "умовно потерпілому" та виготовлення засобу для транспортування потерпілого з послідовним його транспортуванням по маршруту, складеному з технічних етапів. Умовна травма або захворювання, перелік технічних етапів встановлюється Положенням або Умовами проведення змагань. На певних змаганнях "Рятувальні роботи" можуть бути включеними до складу дистанції "Смуга перешкод" та "Крос-похід", або до складу
"Спеціальних завдань". Усі технічні етапи з транспортування потерпілого на дистанції "Рятувальні роботи" долаються командою з самонаведенням.
"Спеціальні завдання" передбачають виконання завдань, пов'язаних з туризмом, або подолання одного чи декількох технічних етапів.
У процесі проходження будь-яких дистанцій туристи долають різноманітні природні перешкоди різними способами. В залежності від способу подоланий розрізняють різні технічні етапи. Правилами проведення змагань з туристичного багатоборства з виду пішохідний туризм передбачено перелік технічних етапів та "Спеціальних завдань", що включають у дистанції "Смуга перешкод" та "Крос-похід", які наведено нижче (табл. 1).
Положенням або умовами проведення змагань може бути запроваджена логічна комбінація етапів, а також інші етапи або спеціальні завдання.
На різних дистанціях проводяться командні та особисті (дистанція "Смуга перешкод" або "Спеціальні завдання") змагання. Кількісний склад команди повинен бути достатнім для технічно грамотного безаварійного проходження дистанції.
Вимоги до подолання усіх технічних етапів базуються на виконанні командою (учасником) усіх вимог по забезпеченню безпеки, які необхідні при проходженні аналогічних перешкод в спортивних туристичних походах. Це вимагає від учасників чіткого виконання певних прийомів роботи з засобами страхування.
До основних засобів страхування, що використовуються учасниками туристичних змагань і спортивних походів, відносяться: мотузка основна (діаметр якої від 10 мм і більше); мотузка допоміжна (діаметр якої від 6 до 10 мм); страхувальна система; карабіни різної конструкції; кулачки, жумари, гаки скельні та льодові; льодоруб, альпеншток тощо.
В залежності від підготовленості учасників і команд визначається клас дистанцій. Існує чотири класи дистанцій. Параметри дистанцій "Смуга перешкод" та "Крос-похід" різного класу наведені у табл. 2.
Таблиця 1.
|
ТЕХНІЧНІ ЕТАПИ ЗМАГАНЬ З ПІШОХІДНОГО ТУРИЗМУ |
|
|
1. Навісна переправа через річку. |
11. Переправа через річку вбрід з використанням перил. |
|
2. Навісна переправа через яр (скельна). |
12. Переправа через річку вбрід. |
|
3. Крутопохила переправа. |
13. Переправа по мотузці з перилами. |
|
4. Підйом по скельній ділянці або схилу. |
14. Переправа на плавзасобах. |
|
5. Траверс скельної ділянки або схилу. |
15. Транспортування „потерпілого". |
|
6. Траверс схилу з альпенштоком. |
16. Подолання канави, струмка, рову з використанням підвішеної мотузки (маятником ). |
|
7. Спуск по вертикальних перилах. |
17. Рух по жердинах. |
|
8. Спуск по схилу (в т.ч. спортивним способом). |
18. Рух по купинах. |
|
9. Переправа через річку по колоді. |
19. Орієнтування. |
|
10. Переправа через яр по колоді. |
|
|
СПЕЦІАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ЗМАГАНЬ З ПІШОХІДНОГО ТУРИЗМУ |
|
|
20. В'язання вузлів. |
24. Встановлення намету. |
|
21. Надання долікарської допомоги. |
25. Розпалювання багаття. |
|
22. Залік з топографії та геодезії. |
26. Укладання наплічника. |
|
23. Визначення відстані або висоти. |
27. Виготовлення спорядження. (Правила змагань). |
Таблиця 2.
Параметри дистанцій з пішохідного туризму
|
Клас дистанції |
Кількість етапів (не більше) |
Протяжність дистанції, км |
Кількість етапів із самонаведення (не менше) |
Кількість швидкісних етапів на дистанції крос-похід (не більше) |
Оцінка дистанції (бали) |
||
|
Смуга перешкод (не більше) |
Крос-похід (не менше) |
Загальна сума балів (не менше) |
Мінімальна сума балів локальних перешкод ЛП етапів 1-18 |
||||
|
І |
6 |
1,0 |
5,0 |
1 |
1 |
20 |
15 |
|
II |
9 |
1,0 |
7,0 |
4 |
2 |
45 |
30 |
|
III |
12 |
1,0 |
9,0 |
5 |
3 |
70 |
50 |
|
IV |
16 |
2,5 |
11,0 |
9 |
3 |
110 |
90 |
Кількість етапів з самонаведенням вказано для командного проходження дистанції, для особистих змагань вона не регламентується.
Бальна оцінка дистанції складається з суми бальних оцінок кожного етапу та балів за сумарний перепад висот на дистанції згідно таблиці (додаток 1). Дистанція IV класу повинна мати не менше трьох перешкод умовної складності ЗА та двох перешкод 2Б, III класу — не менш однієї перешкоди З А та трьох перешкод 2Б, II класу — не менш однієї перешкоди 2Б (додаток 1). Рекомендується зменшувати довжину дистанції крос-похід на 1 км за кожні 200 м набору висот понад перші 200 м.
Згідно з таблицею 1 можуть бути поставлені постійні тестові дистанції різних класів, які затверджуються відповідною федерацією і далі не потребують інспекції на відповідність класу. Ці дистанції можна використовувати для перевірки підготовленості груп (команд) до спортивних походів, а також для змагань із заздалегідь обумовленими розрядними нормами.
Клас дистанції, крім її протяжності та кількості технічних етапів, визначається ще й складністю природних перешкод (характером рельєфу та рослинністю, швидкістю течії, шириною та глибиною річки тощо) та обов'язковими технічними прийомами, а для «Рятувальних робіт» — важкістю травм чи захворювання. При плануванні дистанцій суддівська колегія повинна визначити складність дистанції в балах.
Рис. 1. Дистанція смуги перешкод на місцевості з різноманітним рельєфом (800 м, загальний час 1 год., сумарний перепад висот 100 м): 1 —рух по жердинах; 2 — переправа з укладанням колоди; З — виготовлення носилок; 4,5 — транспортування потерпілого по навісній переправі; б — підйом по схилу; 7 — траверс схилу; 8 — спуск по схилу; 9 — купини; 10 — спуск по скелі; 11 — підйом по скелі; 12 — переправа вбрід; 13 — транспортування потерпілого; 14 — переправа вбрід.
Зрозуміло, що технічні етапи — це є не що інше, як природні перешкоди, які зустрічаються у походах. Тому техніка і тактика їх подолання на змаганнях мало чим відрізняється від дій туристів в умовах походу, хіба що відрізняються у швидкості та застосуванні кількості спеціального спорядження (рис. 1).
2. Загальні положення щодо проведення змагань зі спортивного туризму
При підготовці змагань необхідно вирішити ряд питань як організаційного, так і матеріально-технічного характеру. Організаційні питання вирішуються аналогічно проведенню змагань зі спортивного орієнтування (див. розділ 2). Звичайно, є певні відмінності. Так, документами, що регламентують проведення змагань зі спортивного туризму, крім Положення, є і Умови проведення змагань. В цьому документі роз'яснюється порядок дій учасників та команд при проходженні дистанцій; кількість і характер спорядження, що дозволяється використовувати; вимоги щодо забезпечення безпеки тощо.
Не залежно від виду змагань ("Смуга перешкод", "Крос-похід", "Рятувальні роботи") проходженням дистанції вважається взяття всіх контрольних пунктів дистанції та проходження всіх етапів з виконанням вимог, обумовлених Положенням та Умовами змагань.
Проходженням дистанції вважається взяття всіх контрольних пунктів (КП) дистанції та проходження всіх етапів з виконанням вимог, обумовлених Положенням і Умовами.
Відповідно до Положення і Умов змагання можуть проводитися: 1)з вільним вибором тактики проходження дистанції; 2)з попередньою заявкою тактики проходження дистанції або окремих етапів.
Старт роздільний. Інтервал між стартуючими повинен бути таким, щоб вони не заважали один одному на етапах. У випадку, коли одна команда може наздогнати іншу, дистанція повинна мати відповідну кількість рівноцінних варіантів подолання етапів. Смуга перешкод може бути з лідируванням на всій дистанції, з лідируванням на окремих ділянках, без лідирування або кругова. На смузі перешкод відсиджування не дозволяється.
На проходження дистанції походу-кросу (ділянок, етапів) суддівською колегією розраховується оптимальний час з урахуванням класу змагань і конкретних погодних умов. Контрольний час рекомендується призначати у півтора рази більше оптимального часу.
Дистанція походу-кросу може проводитись:
— із заданим оптимальним і контрольним часом на всю дистанцію;
— з проміжними пунктами контролю часу (ПКЧ), тобто розбивка дистанції на декілька ділянок (2-3) із заданим оптимальним і контрольним часом й інтервалами старту з кожного ПКЧ;
— із заданим часом початку і кінця роботи на кожному етапі і оптимальним та контрольним часом на всю дистанцію.
У випадку перевищення командою оптимального часу команда штрафується на різницю між фактичним і оптимальним часом проходження дистанції (ділянки, етапу). При перевищенні контрольного часу команда вважається такою, що не пройшла дистанцію (ділянку, етап). На дистанції третього виду (а також на дистанціях інших видів, якщо передбачено Положенням або Умовами), де суддівською колегією фактично задається швидкісна тактика руху на маршруті з жорстким часом проходження етапів, у випадку перевищення часу кінця роботи на етапі (оптимального часу) команда отримує штраф 1/п: за кожного учасника, який не пройшов етап (де І — контрольний час на етапі, п — кількість членів команди), і штраф за неприбране спорядження із етапу, як за втрату, але не більше 10 балів. Команда вважається такою, що пройшла етап і забирає своє спорядження. Якщо після того, як команда покине етап, спорядження залишається, то команда отримує додатковий штраф за втрату спорядження. Команда, у якій етап пройшло менше двох учасників, вважається такою, що не пройшла етап. На етапі з транспортуванням потерпілого для заліку етапу "потерпілий" повинен "пройти" етап або знаходитись на етапі у такому положенні для транспортування, яке обумовлене Умовами. На крос-поході (а також на інших дистанціях, де є КЧ на окремих етапах) залік етапу допускається здійснювати так само, однак за непроходження кожного учасника команда отримує штраф 10 балів.
Допускається одну з дистанцій "походу-кросу" проводити за вибором, тобто команда самостійно розробляє і подає попередню заявку на маршрут руху за пропонованими головою суддівської колегії (ГСК) етапами, які мають бальну оцінку. Старт в такому випадку примусовий (по розкладці суддівської колегії).
За узгодженням з ГСК до проходження дистанції можуть бути допущені команди у неповному складі, якщо цим складом забезпечується безпечне проходження етапу. Неповний склад команди може бути із старту або виникнути в процесі проходження дистанції (наприклад: при знятті учасника або травмуванні). Знятий учасник не може повернутися до складу команди на дистанції смуги перешкод. На смузі перешкод (а також на інших дистанціях, де нема КЧ на окремих етапах) кожному учаснику, який не подолав етап, нараховується штраф 10 балів на технічних етапах (етапи 1-18) та 6 балів на спецзавданнях (етапи 20-22). Команда, що виступала в неповному складі, не може займати місце вище команд, що вступали в більш повному складі і вклалися в контрольний час. На поході-кросі команда при неповному складі отримує на кожному етапі штраф за учасників, які не пройшли етап, і займає місце відповідно до результату. При цьому на швидкісних етапах командам з неповним складом учасників час на подолання етапу зараховується такий, що дорівнює отриманому часу (якщо команда подолала етап за час, що не перевищує отриманий). На етапі "в'язання вузлів" учаснику, який не пройшов етап, зараховується штраф як за не зав'язані вузли (аналогічно й інші етапи, де кожний учасник виконує своє завдання — наприклад, залік з топографії). На етапах орієнтування та спеціальних завдань, де відсутність учасника надає переваги команді, команда не штрафується, але проходження командою цих етапів та КП в іншому складі, ніж позначено в командній картці, вважається порушенням умов. Кількість учасників на фініші і на проміжних етапах та КП повинна бути така ж, як і на старті, за винятком випадку, коли учасник зійшов з дистанції і залишений командою на етапі або на КП з суддями з відповідною суддівською відміткою в командній картці та протоколі, однак кількість учасників на фініші та останньому технічному етапі повинна бути однакова.
Починати роботу на етапі походу-кросу дозволяється тільки після того, як суддям на етапі буде здана командна картка та при наявності всіх учасників команди. Про неповний склад команди на етапі капітан зобов'язаний сповістити суддів етапу до початку роботи на етапі і зайві учасники не беруть участі в роботі на етапі.
Контрольний та оптимальний час (часи) оголошується ГСК в Умовах проведення змагань. До складу Умов рекомендується також включати опис кожного технічного етапу, вимоги до його проходження і можливі помилки. У разі непроходження етапу більш, ніж 70% (2/3) команд (учасників) етап може бути анульований.
На швидкісних етапах час початку роботи команди (початку і кінця роботи) не планується, але задається контрольний час.
Повернення учасників на дистанції (етапи) в зворотному напрямку можливе тільки через ті самі етапи, якщо не змінюється технічній прийом подолання етапу (наприклад спуск по перилах в зворотному напрямку змінюється на підйом). Після проходження спеціальних завдань, а також після закінчення етапу всіма учасниками команди, повернення не допускається.
Перевірка спорядження та умови повернення втраченого спорядження визначаються Положенням та Умовами змагань.
Крос-похід може бути багатоденним. Сума балів локальних перешкод в цьому випадку повинна бути в середньому на один день активної частини походу не менше 70 відсотків від того, що вказано в табл.4.2 однак, на кожний день ця сума повинна бути не менша мінімальної суми балів за локальні перешкоди для попереднього класу дистанції (для І класу — 0) і не більша 150 відсотків даного класу. Середня протяжність дистанції на один день походу та загальна сума балів при оцінці класу дистанції повинна відповідати табл. 4.2., при цьому сума балів складається із середньої суми балів на один день крос-походу за локальні і протяжні (орієнтування та перепад висот) перешкоди. На кожні 3 дні крос-походу допускається один день відпочинку.
У змагання з екстремального туризму технічні етапи долаються згідно з даними Правилами. Параметри дистанції, визначення переможців, умови проходження дистанції і т. ін. визначаються Положенням та Умовами змагань.
3. Спеціальні завдання туристичних змагань
Правилами змагань з пішохідного туризму передбачено виконання "Спеціальних завдань". Окремі елементи спеціальних завдань можуть бути включені до дистанції "Смуга перешкод", "Крос-похід", "Рятувальні роботи": або у вигляді окремих конкурсів. До спеціальних завдань відносяться: в'язання вузлів, надання першої медичної допомоги, залік з топографії та геодезії, визначення відстані або висоти, встановлення намету, розпалювання багаття, укладання рюкзака, виготовлення спорядження.
Перед проведенням етапу в'язання вузлів суддям необхідно підготувати: секундомір, декілька (в залежності від кількості вузлів, що будуть в'язати) невеликих кінців основної та допоміжної мотузок, папірці з чітко написаною правильною назвою вузлів, протокол. Даний етап проводять різними способами. В основному, за допомогою жеребкування визначається, хто і які вузли буде в'язати. При цьому можливе в'язання певної кількості вузлів з усього переліку або в'язання всіх вузлів. Якщо вузли в'яже один член команди, то в першому випадку різні команди знаходяться не в однакових умовах (вузли різної складності), в другому — відсутній елемент несподіванки, бо все одно треба зав'язати всі вузли. Найчастіше використовується така схема проведення конкурсу: всім або окремим членам команди (не менше двох) пропонується зав'язати певну, однакову для всіх команд, кількість вузлів. Усі команди знаходяться в однакових умовах, бо в сумі члени кожної команди зав'яжуть всі вузли, але зберігається й елемент несподіванки: хто який вузол буде в'язати — завчасно невідомо.
Надання першої медичної допомоги. Етап проводиться у вигляді теоретичного або практичного заліку. Проведення його рекомендується на дистанціях І та II класів і етапу "Рятувальні роботи". Рекомендується до від'їзду команд на змагання повідомити їх про джерело інформації, відповідно до якого буде проводитися суддівство. Час, затрачений на етапі понад установленого (оптимального) зараховується до суми штрафного часу.
Це завдання інколи поєднується з етапом транспортування потерпілого, коли він входить до дистанції "Крос-похід" або "Рятувальні роботи". Складності проведення етапу надання першої медичної допомоги полягають у тому, що всім командам треба пропонувати однакове завдання (всі команди повинні знаходитись в рівних умовах), а одночасно провести етап не можливо — на кожну команду треба не менше двох суддів. Хоч як не відмовчуються члени перших команд, останні команди мають певну інформацію про завдання до старту і мають змогу підготуватися. Тому в умовах туристичних змагань доцільно "ізолювати" членів команд, які будуть брати участь у даному етапі, тобто розмістити їх так, щоб не було змоги спілкуватися ні зі своїми командами та керівниками, ні з членами команд, які вже виконали завдання.
В залежності від класу дистанції підбираються умовні травми та захворювання. Правилами проведення змагань з туристичного багатоборства визначений перелік умовних травм і захворювань:
• Проникаюче поранення грудної клітки.
• Проникаюче поранення черевної порожнини.
• Простудні захворювання (запалення легенів).
• Гостра серцево-судинна недостатність, непритомність.
• Кровотечі.
• Травма черепа.
• Перелом ключиці.
• Перелом ребер.
• Пошкодження хребта.
• Перелом таза.
• Перелом плеча.
• Перелом передпліччя.
• Перелом стегна.
• Перелом гомілки.
• Перелом щиколотки.
• Защемлення кінцівок (тривале).
• Розтягнення і розрив зв'язок.
• Вивихи.
• Термічні опіки.
• Переохолодження.
• Тепловий, сонячний удар.
• Ураження блискавкою.
• Утоплення.
• Гірська хвороба.
• Шок.
• Зупинка серця та дихання.
• Харчові отруєння.
Після надання першої медичної допомоги, як правило, команда повинна транспортувати "потерпілого". Транспортування потерпілого може здійснюватися на виготовлених командою носилках, коконі, на мотузці, наплічнику або іншими способами. У випадку індивідуального транспортування потерпілого (на рюкзаку, мотузці тощо) допускається підміна транспортуючого. Потерпілий не допомагає команді. Транспортування може проводитись по пересіченій місцевості або по гарантуючих безпеку транспортування технічних етапах: навісна переправа, спуск крутим схилом, підйом крутим схилом. Транспортування по інших етапах передбачає проходження командою вказаного етапу та транспортування "потерпілого" одним з перелічених вище способів або згідно з Умовами проведення змагань. Виготовлення засобів для транспортування потерпілого може включатись в етап або бути окремим етапом.
Виготовляються носилки з підготовлених суддівською бригадою двох поздовжніх жердин довжиною до 3 м та 3 поперечних. Команда для виготовлення носилок використовує штормівки, полотно, мотузки. В останньому випадку носилки виготовляються з підготовлених суддівською бригадою двох поздовжніх жердин довжиною до 3 метрів та 3 поперечних. Крайні поперечини прив'язуються до жердин зверху, а середня — знизу, вузли для зв'язування повинні бути жорсткі і мати не менше 3 обертів навколо кожної жердини, якщо використовується допоміжна мотузка і два оберти для основної мотузки. Якщо ложе носилок в'яжеться з мотузок, то розмір комірок повинен бути 10-15 см, а кріплення мотузок до жердин за допомогою "стремена" або "напівсхоплюючого" вузла. Носилки повинні бути жорсткі, тобто не повинні складатися.
Довжина етапу при транспортуванні по пересіченій місцевості — до 200 м, у випадку індивідуального транспортування—до 100 м. Укладання потерпілого на носилки здійснюється в залежності від Умов змагань. При легкій "травмі" потерпілий сам може лягти на носилки, при тяжкій — двоє учасників піднімають "потерпілого", а третій підводить під нього носилки. Носилки несуть так, щоб голова була вище по схилу на похилому відрізку та будь-яким положенням носилок на горизонтальному відрізку. Несуть носилки не менше двох учасників команди і один учасник повинен бути супроводжуючим поряд з носилками.
При транспортуванні по перилах (переправі) повинен бути виготовлений "павук", який складається з короткої транспортної (1,5-2 м) мотузки та 4 вусів. "Потерпілий" повинен бути зблокований з транспортною мотузкою (павуком). До перил носилки підвішуються тільки після встановлення їх на страховку. На круто-похилій переправі носилки переправляються з обов'язковою страховкою через гальма і супроводжуючою (підтягуючою) мотузкою, а на інших переправах — через карабін. Розташування носилок головою вперед на горизонтальній переправі і ногами вперед — на крутопохилій.
Залік з топографії та геодезії. Учасники команди виконують завдання, пов'язані з роботою по топографічній карті, малюванням та розшифровкою знаків, визначенням азимуту або напрямку руху, визначенням відстані по картах, схемах, кроках різних масштабів і т. ін. Рекомендується до виїзду команд на змагання повідомити їх про джерело інформації, відповідно до якого буде проводитися суддівство. Топографічні знаки, зразки карт рекомендується вивішувати до початку змагань.
Визначення відстані до об'єкта або висоти об'єкта. Визначається відстань від точки знаходження до недоступної точки (наприклад, на іншому березі річки, озера). Біля точки знаходження повинен бути вільний простір дистанції для замірів. Рекомендується відстань не більше як 40 м. Точність 100%.
Встановлення намету. Як правило, команди встановлюють намет "класичної"" конструкції — двоскатний будиночок. Етап проводиться відповідно до Умов проведення змагань. Рекомендується для дистанції І класу.
Розпалювання багаття. Для об'єктивного оцінювання етап організовується наступним чином. По різні сторони місця, де учасники будуть розпалювати вогнище, встановлюються два металевих прути. Між ними на висоті 20-30 см від землі натягується дріт (щоб не перегорів, краще сталевий), вище якого на висоті 10-15 см натягується товста нитка. До старту команди готують багаття — розміщують хмиз, гілочки, дрова до дроту. Після старту запалюється багаття. При перегоранні нитки етап вважається закінченим. Рекомендується для дистанції І класу.
Орієнтування. Всім туристам потрібні навички орієнтування на місцевості. На відміну від спортивного орієнтування тут використовуються різні вправи, за допомогою яких перевіряються навички користування компасом, картою, визначення сторін горизонту, напрямку руху тощо. На змаганнях зі спортивного туризму вправи з орієнтування на місцевості можуть бути включені до дистанції "Крос-похід", або можуть проводитись окремою дистанцією.
Дистанція може включати декілька видів орієнтування на місцевості:
— рух по заданому азимуту і карті;
— рух в заданому напрямку по карті з проходженням через контрольні пункти;
— орієнтування по маркованому маршруту;
— визначення місця знаходження методом засічок;
— рух по заданому азимуту і відстані;
— рух без карти по "легенді";
— рух по лінії, позначеній на карті.
На етапах орієнтування можуть використовуватися топографічні, спортивні карти, тощо. На етапах орієнтування визначення встановленого (оптимального) часу рекомендується проводити відповідно до приблизних норм часу на один кілометр шляху (табл. 3).
Таблиця 3.
|
Види орієнтування |
Норми часу на один |
||
|
Клас змагань |
|||
|
1-11 |
III |
IV |
|
|
Заданий напрям, маркований маршрут |
14-19 |
13-18 |
12-17 |
|
Азимутальний, лінійний маршрут |
17-22 |
15-20 |
13-18 |
Примітки:
1 Розрахунок часу дано без урахування часу, необхідного на підготовку оперативних даних і картографічного матеріалу.
2. На етапах, де команди виконують одночасно два або більше завдань, норма повинна бути збільшена.
Пакування рюкзака. Завдання учасників — швидко і правильно запакувати запропоновані речі у рюкзак. Етап проводиться відповідно до Умов. Рекомендується для дистанції І класу.
Виготовлення спорядження. Умовами проведення визначається завдання з виготовлення або ремонту туристичного спорядження, технічні вимоги до нього, та засіб перевірки працездатності. Умови виготовлення деяких засобів для медичної допомоги дивись у пункті "транспортування потерпілого".
4. Організація безпеки учасників на дистанції (етапах)
Ділянка крутого рельєфу, на якій проходить дистанція, а також місця, де повинні проходити мотузки суддівської страховки, старанно очищаються від вільно лежачого каміння, уламків порід, інших предметів, а скельний рельєф також від землі, трави, піску. У випадку неможливості усунення всіх слабо закріплених або вільно лежачих предметів вони відмічаються обмеженою замкнутою (забороненою) лінією.
Ділянка річки, вибрана для проведення змагань, повинна мати досить рівне і спокійне дно, безпечні підходи до місця змагань. Рекомендується встановлення поста перехвату нижче по течії.
Очистка дистанції проводиться спеціальною бригадою під керівництвом начальника дистанції. Всі учасники повинні використовувати захисні каски на етапі "Рух по скельному відрізку" і на інших етапах, обумовлених в Умовах.
На етапах, де це необхідно, суддями обладнуються пункти страховки та самостраховки.
Усі учасники змагань, що знаходяться на потенційно небезпечних ділянках, повинні бути забезпечені суддівською чи верхньою страховкою (самостраховкою).
Пункти перестібання суддівської страховки повинні бути попередньо обумовлені та обладнані. Суддівська страховка не повинна заважати або надавати допомогу учаснику при проходженні дистанції, а також торкатися потенційно небезпечних ділянок рельєфу.
Учасники зобов'язані слідкувати за правильним положенням прикріпленої до них суддівської страховки.
Начальник дистанції і головний суддя (заступник головного судді з безпеки) зобов'язані особисто перевірити район змагань, дистанції, етапи, надійність обладнання пунктів страховки та самостраховки, суддівської страховки, вжити заходів щодо усунення причин, що можуть привести до нещасного випадку.
Усі судді, що знаходяться на дистанції в місцях, де можливі зриви або падіння каміння, повинні бути забезпечені самостраховкою та захисними касками.
5. Суддівство та визначення результатів
Техніка і тактика проходження кожного етапу і виконання спеціальних прийомів оцінюється бригадою суддів у відповідності зі шкалою штрафних балів. При проведені командних змагань на кожному етапі суддівство здійснює 2-3 судді. При проведенні особистих змагань на дистанції "Смуга перешкод" суддівство може здійснюватись наступним чином: суддя рухається вздовж дистанції і фіксує порушення. Але додатково у небезпечних або важкодоступних місцях теж знаходяться судді.
Судді на етапах голосно оголошують і записують штрафи в суддівські протоколи. Рекомендується (на дистанції "Крос-похід" — обов'язково) видавати учасникам інформаційні картки, на яких судді роблять відмітку про проходження етапу та повторюють запис штрафів.
Якщо на етапі є елементи інших етапів (наприклад, на траверсі є ділянка спуску по вертикальних перилах або похід до етапу чи відхід від нього по перилах і т. ін.), то треба застосувати штрафи за порушення всіх етапів, елементи яких мають місце.
Результат команди на дистанції "Крос-похід" визначається сумою часу проходження швидкісних етапів, штрафів та постійної часу. Постійна часу залежить від складності дистанції і дорівнює її бальній оцінці. Краще місце займають ті, що мають менший сумарний результат. При рівності результатів команд (учасників) вищі місця отримують ті, що мають менший штраф.
При проведенні "Крос-походу" за вибором кожен етап оцінюється суддями певною сумою балів, від якої віднімається сума штрафів, отримана командою. Команда, яка за результатами проходження дистанції має більшу суму балів, вважається переможцем.
Результат команди (учасника) на дистанціях "Смуга перешкод" та "Рятувальні роботи" визначається сумою часу, затраченого командою на проходження дистанції та штрафів. Кращі місця займають ті, що мають менший сумарний результат. При рівності результатів команд (учасників) вищі місця одержують ті, що мають менший штраф.
Команди (учасники), що не пройшли один чи декілька етапів (пішли полегшеним варіантом дистанції), займають місця за тими, хто пройшов повну дистанцію, в залежності від кількості подоланих етапів (складності полегшених варіантів дистанції) та показаних результатів. При не проходженні швидкісного етапу команді зараховується при визначенні результату контрольний час цього етапу.
Якщо всі означені показники команд (учасників) однакові, вони займають одне вище місце, а наступні отримують місце на одне більше, ніж кількість команд (учасників) в протоколі до неї.
Визначення місць у "Спеціальних завданнях" обумовлюється в Положенні або Умовах.
Особисті результати підводяться окремо серед чоловіків та жінок.
В особисто-командних змаганнях кількість учасників команди, які дають результат, визначають до участі в змаганнях. Ці учасники, якщо вони мають результат та місце, мають назву "залікових". Найменше число залікових учасників — один.
Результат команди в особисто-командних змаганнях за рішенням ГСК визначається: по сумі абсолютних або відносних результатів залікових учасників. Команди з більшим числом залікових учасників займають вищі місця. При рівності числа залікових учасників більш високі місця займають команди, учасники яких пройшли повну дистанцію, а далі — команди з меншою кількістю цих учасників, незалежно від статі. При рівності місць (результатів) вище місце займає команда, що має більш високе місце, кращого учасника, незалежно від статі, потім другого та інших.
Загальний результат команди (учасника) по всіх дистанціях змагань визначається за найменшою сумою місць, зайнятих на окремих дистанціях та у "Спеціальних завданнях". У випадку рівності місць перевага надається тим, хто зайняв краще місце в "Крос-поході", потім — у "Рятувальних роботах", а далі — на "Смузі перешкод". Команди, які не мають заліку на одній або більше дистанціях, займають місця після команд, які мають повний залік. Допускається введення коефіцієнта, що підвищує вагу одних дистанцій над іншими, а також визначення загального результату по сумі абсолютних або відносних результатів.
Рішення ГСК, щодо обумовлених вище варіантів заліку, мають бути оголошені до першого жеребкування.
Додаток 1.
Оцінка етапів дистанції
|
№ етапу |
Назва етапу |
Умовна складність етапу |
Оцінка у балах |
Пункти Приміток |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
1. |
Навісна переправа через річку: а)довжина переправи понад 50 м або висота середини натягнутої переправи над лінією води менше 0,08 її довжини; |
2Б ЗА |
10 |
1,2,3,4,5 |
|
2. |
Навісна переправа через яр: а)довжина переправи понад 50 м; |
2Б 3А |
10 |
1,2,3,4,5 |
|
3. |
Крутопохила переправа |
3А |
12 |
1,2,3,4,5 |
|
4. |
Підйом по скельній ділянці або схилу: а)підйом по схилу; б)підйом по і простих скелях (зручні зачіпки); в)підйом по скелях середньої складності (окремі ділянки з незручними зачіпками); г)підйом по складних скелях (більше 50% незручні зачіпки); д)при підйомі учаснику нема необхідності користуватися як опорою перильним мотузками або зачіпками на рельєфі |
1Б 2А 2Б 3А 1А |
6 8 10 12 3 |
2,3,5 |
|
5. |
Траверс скельної ділянки або схилу: а)траверс схилу або простих скель, які долаються баз зачіпок; б)траверс важкого схилу або скель із зручними зачіпками; в)траверс скель середньої складності (окремі ділянки з незручними зачіпками); г)траверс складних скель (більше 50% незручні зачіпки); д)учаснику нема необхідності користуватися ні перильними мотузками як опорою, ні зачіпками на рельєфі |
1Б 2А 2Б ЗА 1А |
6 8 10 12 3 |
2,3,5 |
|
6. |
Траверс схилу з альпенштоком |
1 А |
3 |
5 |
|
7. |
Спуск по вертикальних перилах |
2А |
8 |
2,3,4,5 |
|
8. |
Спуск по схилу (в т.ч. спортивним способом) а)учаснику нема необхідності користуватися ні перильними мотузками як опорою, ні зачіпками на рельєфі |
1Б 1А |
6 3 |
2,3,5 |
|
9. |
Переправа через річку по колоді: а)важка колода, для укладки якої застосовується тринога або відстань між опорами для укладання колоди більше 12 м; б)відстань між опорами для укладання колоди від 8 до 12 м; в)відстань між опорами для укладання колоди до 8 м або відсутні умови для наведення перил; г)без укладення колоди; д)без укладення колоди, страховка не відповідає своєму призначенню: при переході нема потреби триматися за перила, а при зриві перила не навантажуються |
3А 2Б 2А 1Б 1А |
12 10 8 6 3 |
2,3 |
|
10. |
Переправа через яр по колоді |
див. П. 9 |
||
|
11. |
Переправа через річку вбрід із використанням перил: а)глибина до 0,5 м; б)швидкість течії до 2 м/с, глибина (0,5-1 м); в)швидкість течії більше 2 м/с, глибина більше 0,5 м або швидкість течії до 2 м/с, глибина більше 1 м; г)перильна страховка не відповідає своєму призначенню: при переході учаснику немає потреби триматися за перила, а в разі зриву перила не навантажуються і як страховка не потрібні |
1Б 2А 2Б 1А |
6 8 10 3 |
1,2,3,4,5 |
|
12. |
Переправа через річку вбрід: а)з самостраховкою (по одному з жердиною, стінкою, попарно і т.д.) або з командною страховкою при імітації перешкод; б)з командною страховкою; |
б/к 1А |
1 3 |
|
|
13. |
Переправа по мотузці з перилами а)перильна страховка не навантажується в разі зриву учасника |
1Б 1А |
6 3 |
1,2,3,5 |
|
14. |
Переправа на плавзасобах |
1А |
3 |
|
|
15. |
Транспортування "потерпілого": а)індивідуальне, на носилках (за кожні 50 м); б)виготовлення носилок та "павука", виготовлення кокону; в)в носилках по перилах; г)підйом з "потерпілим" д)спуск з "потерпілим" |
б/к 1А 3А 3А 2Б |
1 3 12 12 10 |
1,2,3,5 2,3,5 2,3,5 |
|
16. |
Подолання канави, струмка, рову, скельного прижиму з використанням підвішеної мотузки (маятником): а)при організації маятника |
1Б |
3 6 |
|
|
17. |
Рух по жердинах, за кожен проліт |
б/к |
1 |
2 |
|
18. |
Рух по купинах |
1А |
3 |
2 |
|
19. |
Орієнтування: а)рух по заданому азимуту і карті, рух в заданому напрямку по карті, орієнтування по маркірованому маршруту, рух по "легенді", рух по лінії, позначеній на карті: за кожен кілометр; б)визначення місця знаходження, рух по заданому азимуту і відстані |
4 3 |
||
|
20. |
В'язання вузлів |
3 |
||
|
21. |
Надання долікарської допомоги |
3 |
||
|
22. |
Залік з топографії та геодезії |
3 |
||
|
23. |
Визначення відстані або висоти |
3 |
||
|
24. |
Встановлення намету |
- |
||
|
25. |
Розпалювання багаття |
- |
||
|
26. |
Укладка рюкзака |
- |
||
|
27. |
Виготовлення спорядження Сумарний перепад висот на дистанції, враховуючи підйом та спуски: а)смуга перешкод, за кожні 10 м; б)крос-похід, за кожні 100 м. |
1 1 |
Примітки:
1. Додатково за перехід першого учасника даються такі бали:
0 - якщо за Умовами перший учасник проходить без страховки або по суддівських перилах;
1 - перший учасник проходить на самостраховці (жердина, льодоруб і т. і.) або з командною страховкою при імітації перешкод;
3 - перший учасник проходить з командною страховкою.
2. Можливе використання коефіцієнта У =1,2 при ускладнених умовах роботи на етапі (наприклад, відсутність площі при наведенні переправи, переправа знизу вгору і т. і.).
3. За автономність роботи на етапі вводяться наступні коефіцієнти:
А=0,8 - якщо етап обладнаний суддівською страхувального супроводжуючою мотузкою:
А-0,5 - якщо на етапі суддівські перильні (для спуску, підйому переправи і т. і.) мотузки;
А-0,3 - якщо весь етап підготовлений суддями;
А =1,0 - якщо весь етап наводиться силами команди.
4. Якщо етап проходиться з "потерпілим", то застосовується коефіцієнт П=1,2 (крім етапів передбачених п. 15).
5. Вказані в таблиці бали застосовуються при протяжності етапу (мотузки) від 20 м до 30 м.
В інших випадках використовуються коефіцієнти:
L=0,8 - якщо протяжність менше 20 м;
L=1,2 - якщо протяжність від 30 м до 40 м;
L=1,5 - якщо протяжність більше 40м.
6. Коефіцієнти У, А, L застосовуються як для основних балів оцінки етапу, так і для додаткових згідно п. 1
7. Розрахунок оцінок етапів з урахуванням усіх коефіцієнтів проводиться з точністю до 0,1 бала.
8. Всі етапи умовно поділяються на локальні перешкоди (1-18), спецзавдання (20-27) та протяжні перешкоди (19). Проходження відстані від виконання завдань по орієнтуванню балів не додає.
9. Вказана в таблиці складність етапу відповідає тільки повністю автономній роботі команди. Ті етапи, які не відповідають технічним параметрам, не мають умовної складності етапу та оцінки у балах.
Етапи пішохідної траси на Мигії:
|
№ етапу |
Назва перешкоди для подолання |
||
|
1 |
Підйом по скельній ділянці або схилу: д)при підйомі учаснику нема необхідності користуватися як опорою перильним мотузками або зачіпками на рельєфі |
1А |
3 |
|
2 |
Спуск по схилу (в т.ч. спортивним способом) по перильній мотузці з самостраховкою на схоплюю чому вузлі |
1Б |
6 |
|
3 |
Рух по купинах |
1А |
3 |
|
4 |
Переправа по мотузці з паралельними перилами |
1Б |
6 |
|
5 |
Подолання канави, струмка, рову, скельного прижиму з використанням підвішеної мотузки (маятником): |
1Б |
3 |
|
6 |
Рух по жердинах, за кожен проліт |
б/к |
1 |
|
7 |
Навісна переправа через яр: а)довжина переправи до 50 м; |
2Б |
10 |
|
8 |
Транспортування "потерпілого": а)індивідуальне |
б/к |
1 |
|
9 |
В'язання вузлів |
- |
3 |
|
Всього |
36 |
Висновок: рівень встановленої траси з техніки пішохідного туризму відповідає І класу дистанції.