Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Кафедра радіотехніки
Звіт
з другої виробничої практики
на тему:
Смілянська філія ВАТ ’’Укртелеком’’ ЦТП №13
Керівник практики від кафедри: студента 3 курсу
доцент групи РТК
Керівник практики від підприємства: денної форми навчання
провідний інженер
Черкаси
Зміст ст
1. Історія розвитку АТС 3
2. Економічні показники діяльності цеху 4
3. Cхема організації зв’язку в м. Сміла 4
4. Системи передачі в цеху 5
5. Система абонентського ущільнення ’’ПИЛИГРИМ’’ 5
6. Синхронний транспортний модуль STM 6
7. Обладнання ІКМ-15/30М 7
8. Цифрова сільська автоматична станція ЄС – 11 8
9. Сімейство SI-2000 в сучасних телекомунікаційних мережах 9
10. Інструкція з охорони праці № 34 13
11. Висновок 18
12. Список літератури 19
Історія розвитку АТС
Перші телефонні станції (ТС) були станції з ручним обслуговуванням (РТС). До 20-м рокам XX століття процес вдосконалення РТС був завершений. Абонентські місткості РТС досягли граничних для шнурових комутаційних полів значень. Прикладом може служити центральна московська РТС, місткість, якій в 1916г. складала 60 тис. номерів. У 30-і роки РТС почали витіснятися автоматичними станціями. Помітимо, що і в наші дні РТС ще експлуатуються в деяких мережах спеціального призначення. Перші автоматичні ТС (АТС) з'явилися в 1886-1887 роках. Винахід в 1889 р. братами Строуджер декадно-крокового шукача створив технологічну основу для створення АТС декаднокрокової системи (АТС ДК), що стали в 40-50-і роки основним типом АТС у світі. Завдяки простоті і непримхливості в обслуговуванні електромеханічні АТС декадно-крокової системи (станції типу АТС-47, АТС-54) знаходяться в експлуатації і в наші дні, хоча випуск їх і припинений.
Хронологічно останньою і найбільш досконалою системою серед електромеханічних АТС стала АТС координатної системи (АТСК) з централізованим релейним пристроєм управління і високопродуктивним пристроєм комутації, виконаному на багатократних координатних з'єднувачах (МКС). Ідея МКС була запропонована ще в 1914 році, перша ж АТСК була запущена в 1926 р. в Швеції; там же в 40-х роках фірма Ericsson почала серійний випуск сімейства АТСК. У 50-х і 60-х роках XX століття в промислово розвинених країнах система АТСК зайняла лідируюче положення. У Радянському Союзі випускалися системи АТСК, АТСК-У для міських телефонних мереж; міжміські станції АМТС-2 і АМТС-3, а також ряд малих і середніх АТС типів К-100/2000; К-40/80; К-50/200. Станції АТСК і їх модифікації обслуговують велику частину мережі телефонного зв'язку України наших днів. Слід зазначити, що робляться спроби модернізації експлуатованих АТСК : електромеханічні релейні пристрої управління (блоки маркерів і регістрів) замінюються електронними аналогами, впроваджуються електронні схеми в комплекти абонентського і лінійного інтерфейсів і тому подібне. Ці заходи покращують деякі параметри АТСК.
АТС квазіелектронної системи (АТСКЕ) - хронологічно остання система АТС для аналогових мереж зв'язку. Розробка АТСКЕ почалася в 50-і роки XX століття, а в 1964 р. перша АТСКЕ (США, станція Е881) була введена в дослідну експлуатацію. При створенні АТСКЕ використовувалися новітні для тих років технології. Так, схеми комутації (комутаційні поля) зібрані з комутаційних матриць на герконах і ферридах. Мініатюрність і швидкодія таких матриць (в порівнянні з релейними з'єднувачами МКС) пояснює термін "квазіелектронні". Але основна і принципова відмінність системи АТСКЕ від попередньої системи АТСК полягала в тому, що завдання управління в АТСКЕ став виконувати спеціалізований комп'ютер. Застосування комп'ютера в ролі центрального пристрою управління перетворило телефонну станцію на "АТС з управлінням за записаною програмою" або "АТС з програмним управлінням".
До 70-х років XX століття розвиток телефонії носив еволюційний характер: мережі телефонного зв'язку залишалися аналоговими і призначалися для доставки мовної інформації за заданою адресою (телефонному номеру). Звичайно, окрім точної адресації інформації до мережі телефонного зв'язку пред'являлися вимоги за якістю передачі мови (достатня гучність, розбірливість і натуральність мови в місці прийому) і імовірнісно-тимчасовим характеристикам доставки (норми затримок і втрат інформації). Еволюційні зміни системи телефонного зв'язку мали характер кількісного збільшення місткості і пропускної спроможності мереж і поліпшення показників якості обслуговування. Також помітимо, що на цьому етапі інші види зв'язку (телеграфна, документальна і факсимільна, передача даних) обслуговувалися спеціалізованими мережами і тільки частково прибігали до послуг мереж телефонного зв'язку внаслідок високої міри їх поширення.
Економічні показники діяльності цеху
Цех займається передачею телефонного і телеграфного сигналу, широкосмуговий доступ (’ого’) і проводове мовлення. Кількість міських абонентів – 18100 (не змінюється), сільських – 3490 (зменшується), абонентів ’ого’ – 1612(середньорозвинуто), абонентів радіо – 7000(суттєво зменшується). Прибуток -1млн. грн. (в місяць). Працівників в цеху №13 нараховують 122. Середня зарплата – 1700.
Cхема організації зв’язку в м. Сміла
Системи передачі в цеху
На міській, сільській і міжміській лінії використовують системи з :
Система абонентського ущільнення ’’ПИЛИГРИМ’’
Система ’’ПИЛИГРИМ’’ призначена для організації від 4-х до 12-и телефонних каналів по одній фізичній парі кабелю. Швидкість передачі телефонного каналу 64 кбіт/с дозволяє підключати не лише телефонні апарати, але і модеми або факси на максимально можливій швидкості. Станційні модулі забезпечують стандартні інтерфейси для сполучення з будь-яким типом АТС і встановлюються в універсальну касету місткістю до 14 місць. Система розрахована для роботи по кабелях типу ТВП, КСПП, ЗКП та ін. на міських і сільських телефонних мережах.
Основні технічні характеристики ’’ПИЛИГРИМ’’:
- максимальний опір шлейфу лінії, Ом 1000
- лінійний код TC - PAM
- напруга дистанційного живлення, В не більше ±95 для 4-8 і ±125 для 12-и канальних систем
- групова швидкість передачі, кбит/з 272, 400, 528, 784
- залишкове загасання каналу, дБ 4±1
- опір шлейфу абонентської проводки, Ом не більше 300 (без ТА)
- частота формованого вызывногосигнала, Гц 25
- електроживлення станційної частини, В 38,4..72
- споживана потужність на один номер, Вт 2
- умови експлуатації t=-40..+40град, отн. вологість повітря 80% при t =+25град
- вбудована система контролю і діагностики з виведенням інформації на ПЕВМ.
Синхронний транспортний модуль STM
Синхронний транспортний модуль STM (Synchronous Transport Module) - основний формат сигналу або одиниці даних в SDH, використовуваний для передачі даних по оптичних (рідше електричним або радіорелейним) мережах. Швидкість STM - 1 складає 155,52 Мбіт/с. Модулі групуються по 4 у більші, 4 модулі STM - 1 в один модуль STM - 4, 4xSTM-4 в один STM - 16 і т.д.
Модулі розділяються по рівнях. У системі SDH відомі наступні рівні: STM -1-синхронный транспортний модуль першого рівня, має швидкість 155,52 Мбіт/с. Цей модуль є основою системи SDH. Шляхом мультиплексування декількох модулів STM - 1 виходять модулі вищих рівнів. STM -4-синхронный транспортний модуль четвертого рівня, має швидкість 622,08 Мбіт/с. У рекомендаціях ITU [11] визначений модуль STM - N -синхронный транспортний модуль рівня N, де N=1,4,16,256, з відповідним цим коефіцієнтам збільшенням швидкості. У рамках системи SONET основна одиниця іерархії -синхронный транспортний сигнал STS1 (Synchronous Transport Signal) рівня 1. Інші синхронні транспортні сигнали вищих рівнів виходять мультиплексуванням і збільшенням швидкості в n разів. Це число може набувати 14 значень: n=1,3,4,12,18,24,36,48,96,192,384,768,1536,3072. Сигнали порядку вище 3 прийнято означати як OC (Optical Carrier) SONET. При цьому сигнали вище за 9-й порядок вважаються гіпотетичними електричними синхронними транспортними сигналами. Ця назва вказує на проблеми з реалізацією таких сигналів в електричній формі.
Принцип передачі сигналів полягає в тому, що кожні 125 мкс передається стандартний синхронний модуль, який називається "Синхронний транспортний модуль" (STM - Synchronous Transport Module). Розглянемо детальніше модуль STM1. При передачі в канал він містить 10 тимчасових положень, в кожному з яких містяться 270 байтів (8 бітових одиниць). Таким чином, необхідна швидкість рівна 9x270x8x8000=155,52Мбіт/с
З декількох циклів, що становлять формат модуля STM, - 1 (в даному випадку це цикл нижнього рівня), може бути складений мультицикл (надцикл), що містить декілька циклів нижнього рівня. Для об'єднання декількох модулів використовується конкатенація (зчеплення). Кожен з модулів нижнього рівня, що входить в модуль високого рівня, має байти для визначення його місця як компонента більше високошвидкісного каналу. Ці покажчики місця розташування початку модулів нижнього рівня включаються в службову інформацію модуля верхнього рівня. При цьому зміст біт кожного тимчасового положення збільшується. При цьому зміст кожного з тимчасових положень збільшується в 4 рази і складає по 1080 байт, з них: 36 байт - транспортний заголовок; 4 байти - маршрутний заголовок; 1040 байт - корисне навантаження. Лінійна швидкість збільшується теж в 4 рази: 9x1080x8x8000=622,08Мбіт/с. При STM - 16 вказаних полів формату збільшуються в 16 разів, і відповідно збільшується швидкість. Сигнал STM - N створюється шляхом чергування байтів STM - 1, які взаємно синхронізовані.
Тимчасове (частотне) вирівнювання швидкостей робиться при генерації кожного STM - 1. Якщо є сигнали від іншого вузла SDH, з іншою швидкістю або частотою, то для вирівнювання їх швидкостей вставляються вирівнюючі байти, щоб синхронізувати тактові імпульси місцевого вузла. Тому незалежно від походження трафіку перед мультиплексуванням усі модулі STM - 1, що вставляються в STM - N, мають однакову швидкість передачі, а також один і той формат. Помітимо, що чергування байтів досить просто здійснюється тільки тоді, коли усе STM - 1 мають однакову структуру корисного навантаження, наприклад, що несе тільки однакові дані потоку E3=34Мбіт/с. Особливі правила (правила безконфліктного взаємозв'язку) застосовуються у тому випадку, якщо використовується каскадне мультиплексування. Наприклад, чотири STM завантажуються в один модуль STM - 4 і далі отримані модулі завантажуються як 4STM-4 в модуль STM - 16. В цьому випадку перший каскад використовує мультиплексування по байтах, а другий - по групах, що складаються з чотирьох байт.
Обладнання ІКМ-15/30М
ІКМ-15/30 призначена для організації 15 або 30 каналів на телефонних мережах зв'язку, які можуть бути використані як : зєднувальні ліній між електромеханічними і цифровими АТС, каналів прямих абонентів, виділених каналів передачі даних із швидкістю 64 кбіт/с, виділених каналів передачі даних зі швидкістю до 57 600біт/с і стиком RS.232, каналів звукового мовлення, каналів передачі дискретної інформації, основних цифрових каналів (ОЦК) з пропускною спроможністю 64 кбит/с.
ІКМ-15/30 перетворять і ущільнюють канали тональної частоти або канали передачі даних в цифрові потоки із швидкістю 1 024 або 2 048 кбіт/с, забезпечують передачу їх по лінії зв'язку, і роблять те, що зворотнє перетворення.
ІКМ-15/30 складається з каналоутворюючого устаткування і цифрового лінійного тракту. В якості каналоутворюючого устаткування використовуються мультиплексори БУК-15 і БУК-30, що дозволяють організувати 15 або 30 телефонних каналів або каналів передачі даних.
Станції “ЄС-11/150”, “ЄС-11/240” можуть використовуватися на ТМ САР, як кінцеві (КС) і , як вузлові станції (ВС) з обмеженою кількістю напрямків. Основу станції складає один блок абонентського доступу (БАД 240). При замовленні потрібного варіанту виконання станції “ЄС-
11/150”, “ЄС-11/240” треба враховувати наступне:
• абонентські лінії (АЛ) станції вмикаються у ТЕЗи АК15 (кожний на 15 АЛ), тому ємність станції нарощується з кроком 15 АЛ;
• з’єднання з іншими станціями мережі можливі по цифрових лінійних трактах (ЛТ) із швидкістю передачі 1024 кБіт/с чи 2048 кБіт/с або по 2-х, 3-х, 4-х,6-ти провідних аналогових ЗЛ у стандарті Z-1, C1, C2, E&M;
• станція “ЄС-11/150”, “ЄС-11/240” дозволяє збільшити телефонну ємність у населеному пункті шляхом збереження існуючої К-50/200 із підімкненням її до себе через трьохпровідні з’єднувальні лінії за допомогою ТЕЗів УК10. ТЕЗ УК10 встановлюється на місце ТЕЗу АК15 і, таким чином, кожний УК10 зменшує максимальну ємність станції на 15 абонентів.
Станції “ЄС-11/700” можуть використовуватися, як кінцеві або вузлові станції ТМ САР. При замовленні потрібного варіанту виконання станції “ЄС-11/700” треба враховувати наступне:
• якщо станція призначена для роботи в якості КС, то її абонентська ємність може досягати 700 номерів при підімкненні до 3-х ЛТ 2048 кБіт/с. До складу такої станції входять два блоки БАД 240 і блок БАД 200;
• якщо станція призначена для роботи в якості ВС, то її абонентська ємність може досягати 480 номерів, а кількість напрямків зв’язку може бути до 40 по ЛТ 2048 кБіт/с. До складу ВС входять два блоки БАД 240 і блок комутації й керування (БКК ).
Станції “ЄС-11/10000” можуть використовуватися як кінцеві, вузлові та районні автоматичні телефонні станції (РАТС) ТМ САР. Станції, в залежності від потрібної ємності, включають один базовий статив (Ст.Б) і, за потреби, один чи кілька стативів розширення (Ст.Р). Базовий статив
включає блок БКК і до 5-ти блоків БАД 240. Статив розширення вміщує до шести блоків БАД 240. Таким чином Ст.Б забезпечує підімкнення до 1175 АЛ, а кожний Ст.Р – до 1410 АЛ. При використанні “ЄС-11/10000” у якості КС чи РАТС їх ємність може бути до 13500 абонентів. При використанні станції у якості вузлової її максимальна ємність залежить від кількості напрямків зв’язку і телефонного навантаження. Далі БАД 240 іменується “БАД”.
Функціональна архітектура сімейства SI2000 повною мірою відбиває сучасні тенденції розвитку цифрових систем комутації і побудови мереж зв'язку. Вона повністю задовольняє рекомендаціям МСЭ-Т Q.511 і Q.512 і базується на концепції універсального інтерфейсу для устаткування мережі доступу. Архітектурний розподіл вузла комутації (SN - Switch Node) і вузлів мережі доступу (AN - Access Node) різного функціонального призначення, дозволяє найгнучкіше впроваджувати нові перспективні послуги електрозв'язку і сучасні технології абонентського доступу.
Для відповідності мережевим вимогам, що змінюються, і умовам застосування потрібна незалежна від послуг архітектура мережі, яка зможе об'єднати різні типи дротяних і безпровідних технологій доступу, технологій передачі по мідних (парним і коаксіальним) кабелях, волоконно-оптичних кабелях і радіозв'язку, а також може конфігуруватися і обслуговуватися єдиною системою управління. Пропонована ИСКРАТЕЛ загальна архітектура мережі (що відповідає концепціям ITU - T і ETSI) представлена на рис 1.
Мережа доступу обслуговує різні типи інтерфейсів користувач-мережа (з наданням комутованих і некомутованих з'єднань, вузькосмугових і широкосмугових послуг зв'язку). Вона об'єднує інформаційні потоки в транспортному механізмі SNI (E1, STM - 1, ATM або V5.x) і надає їх в комутовану мережу. Комп'ютерна мережа надає користувачеві розширені послуги, реалізовуючи функції обробки голосових запитів, центрів обслуговування викликів, розрахунків з абонентами і тому подібне. Усі ці мережі управляються за допомогою загального інтерфейсу MNI мережею управління телекомунікаціями.
Для побудови комутаційних систем малої і середньої місткості у функціональній архітектурі сімейства SI2000 передбачено застосування вузла комутації і доступу (SAN - Switch and Access Node), що поєднує функції устаткування мережі доступу і комутованої мережі на базі одного апаратного модуля. Використання стандартного інтерфейсу V5.2 для підключення вузлів мережі доступу до вузла комутації дає можливість робити централізоване управління абонентськими даними як для устаткування, що входить і інтегрованого в сімейство SI2000, так і для устаткування вузлів мережі доступу сторонніх постачальників, що підтримує інтерфейси V5.1 і V5.2. Випереджаючий розвиток технологій безпровідного і широкосмугового доступу у поєднанні з таким підходом визначає високий технічний рівень пропонованих ИСКРАТЕЛ мережевих рішень. Використання стандартних інтерфейсів також полегшує ИСКРАТЕЛ локалізацію продукту і дозволяє пропонувати на ринку вузли мережі доступу сімейства SI2000 в якості самостійних продуктів для розширення місткості існуючих систем комутації. Обоє ці чинника дають можливість операторові мережі зв'язку знаходити оптимальні цінові рішення при створенні нових, а також при модернізації і розширенні існуючих мереж зв'язку.
У устаткування SI2000 інтегровано сімейство електроживлячих установок MPS (Modular Power Supply) різної потужності. Таке поєднання дає можливість безпосереднього управління первинними джерелами електроживлення для обслуговуючого персоналу комутаційних станцій. Це особливо важливо для комутаційних систем малої і середньої місткості, що не обслуговують, для яких питання управління ЭПУ завжди були каменем спотикання.
Наявність централізованої системи технічної експлуатації дозволяє управляти усіма вузлами сімейства SI2000 з єдиного центру, що забезпечує значну економію експлуатаційних витрат оператора мережі зв'язку. Вузол управління (MN - Management Node) дозволяє проводити конфігурацію устаткування, моніторинг аварійних ситуацій, виконувати необхідні виміри параметрів якості обслуговування і навантаження. Сучасний діалоговий інтерфейс користувача на базі програмних засобів Windows NT полегшує операторові управління мережевими елементами. Другою найважливішою функцією вузла управління є зберігання і обробка станційних даних. Ці дані включають як контрольні копії завантажувального коду і бази напівпостійних станційних даних, так і ці статистики, системного журналу, тарифікаційні дані і тому подібне. Використання стандартних операційної системи, СУБД, засобів забезпечення надійності, протоколів обміну інформацією і інших програмних підсистем в програмному забезпеченні вузла управління дозволяє повністю використовувати плоди комп'ютерної революції двох минулих десятиліть. Наявність програмного інтерфейсу, що задовольняє архітектурі і специфікаціям CORBA (Common Object Request Broker Architecture) забезпечує подальшу інтеграцію вузла управління в автоматизовану систему управління оператора мережі зв'язку (OSS - Operating Support System).
Сімейство SI2000 забезпечує побудову комутаційного устаткування місткістю:
Розширення абонентської місткості і збільшення кількості сполучних ліній робиться за допомогою додавання типових знімних блоків або модулів.
Система забезпечує можливість включення абонентських ліній базового доступу (BRA) і аналогових абонентських ліній у будь-яких пропорціях в межах сумарної абонентської місткості і продуктивності. Система також дозволяє включати на рівні вузла мережі доступу абонентські лінії стандарту SDSL і обслуговувати абонентів WLL в стандарті CDMA.
Забезпечена можливість включення абонентських ліній доступу на первинній швидкості (PRA), що обслуговуються системою сигналізації EDSS1, пучків сполучних ліній, що обслуговуються системою сигналізації ОКС №7 і QSIG (на відомчій мережі), а також пучків сполучних ліній, що обслуговуються іншими, традиційними для мереж РФ і країн СНД, системами міжстанційної телефонної сигналізації у будь-яких пропорціях в межах сумарної канальної місткості і продуктивності.
У системі SI2000 реалізована функція спостереження (LM - legal monitoring), інакше звана "СОРМ". У складі сімейства SI2000 поставляється як станційна частина, так і пульт управління.
ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ № 34
при виконанні робіт по обслуговуванню апаратури ущільнення ІКМ
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Дана Інструкція розроблена згідно з вимогами Закону Украї ни „Про охорону праці” на основі „Правил пожежної безпеки в Україні” (НАПБ А.01.001-95), “Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів” (ДНАОП 5.2.30-1.06-98), “Правил безпеки при роботах на телефонних і телеграфних станціях” (ДНАОП 5.2.30-1.08-96), “Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями” (1.1.10-1.04-01) і встановлює правила виконання робіт і поведінки працівника на робочому місці при обслуговуванні апаратури ущільнення імпульсно-кодової модуляції (ІКМ).
1.2. Інструкція з охорони праці (далі - Інструкція) призначена для працівників, які мають право на проведення робіт при обслуговуванні апаратури ущільнення ІКМ і є обов'язковим для виконання нормативним документом..
1.3. Інструкція видається кожному працівнику, який виконує вище вказані роботи, на руки безпосереднім керівником робіт під підпис у журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці під час проведення первинного інструктажу з щойно прийнятими на роботу і позапланового – з працюючими і повинна знаходитись на робочому місці під час виконання робіт.
1.4. Інструкція призначена для запобігання несприятливої дії на працівників шкідливих та небезпечних факторів, які супроводжують дану роботу:
- ураження електричним струмом;
- падіння з висоти.
1.5. Для безпечного виконання робіт по обслуговуванню апаратури ІКМ, працівники забезпечуються спецодягом (халати бавовняні), спецвзуттям (капці на прогумованій підошві) та засобами захисту (покажчик напруги ІНН-1, перчатки діелектричні, окуляри захисні).
1.6. До проведення робіт по обслуговуванню апаратури ІКМ допускаються працівники, які визнані придатними до даної роботи за висновками медичної
комісії, пройшли попереднє спеціальне навчання на робочому місці, отримали
задовільну оцінку при перевірці знань з питань охорони праці, мають
відповідне посвідчення, кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче ІII, вчасно пройшли вступний, первинний, повторний та позаплановий інструктажі. Працівники повинні вміти надавати першу допомогу потерпілим.
1.7. Працівники, які організовують і проводять роботи по обслуговуванню апаратури ІКМ, повинні гне рідше 1 разу на рік проходити навчання і перевірку знань з питань охорони праці, 1 раз на три місяці – повторний інструктаж.
1.8. Кожен працівник повинен:
1.8.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку, дотримуватись режимів праці та відпочинку.
1.8.2. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена і оформлена відповідним нарядом чи розпорядженням, з якої отримав інструктаж.
1.8.3. Не допускати на робоче місце сторонніх осіб і не передоручати свою роботу іншим особам.
1.8.4. Помітивши порушення правил безпеки іншими працівниками, слід попередити їх про дотримання вимог правил безпечного виконання робіт.
1.8.5. У разі виникнення нещасного випадку, негайно надати першу допомогу потерпілому, за необхідності викликати лікаря по телефону 03, повідомити про це безпосереднього керівника робіт, або керівника вищого рівня. По можливості (якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників та оточуючих і не призведе до більш важких наслідків), необхідно зберегти для розслідування обстановку та устаткування на робочому місці у стані, який був на момент події.
1.9. Металеві корпуси апаратури ІКМ повинні бути підключені до захисного заземлення.
1.10. Перед обладнанням, що має напругу 220 вольт та обладнанням лінійних переключень (ОЛП) повинні лежати діелектричні килимки. На усіх частинах обладнання, що закривають контакти з напругою 220 вольт, повинен стояти знак електричної напруги для попередження обслуговуючого персоналу про небезпеку ураження електричним струмом.
1.11. Не допускається користуватися несправним та невипробуваним інструментом.
1.12. Кожен працівник, який виявив порушення цієї інструкції чи помітив нестачу, несправність або порушення терміну випробування інструменту, засобів захисту, обладнання, що створює загрозу життю чи здоров’ю самого працівника, людей, що його оточують, зобов’язаний особисто вжити посильних заходів щодо попередження та ліквідації загрози, негайно повідомити про це безпосередньому керівнику або іншій посадовій особі.
1.13. Згідно із Законом України „Про охорону праці”, працівник має право відмовитись від дорученої роботи, яка суперечить правилам безпеки і несе загрозу життю і здоров’ю самого працівника, або оточуючих. Працівник звертає на це увагу керівника, який видав наряд (наказ, розпорядження) та доводить до відома керівника вищого рівня.
1.14. За порушення вимог даної інструкції винні особи несуть
відповідальність відповідно до чинного законодавства.
2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ
2.1. Перед початком роботи на обладнанні ІКМ працівник повинен одягнути робочий одяг.
2.2. Оглянути робоче місце, забрати речі, що заважають роботі та звільнити проходи.
2.3. Працівник, що виконує роботи на обладнанні ІКМ, перед початком роботи повинен перевірити наявність, справність термін випробування:
діелектричних рукавичок;
інструменту з ізолюючими рукоятками;
діелектричних килимків, які повинні знаходитись перед обладнанням ІКМ, на яке можливе попадання небезпечної напруги (це обладнання лінійних переключень - ОЛП);
індикатора напруги ІНН –1;
стрем’янок.
2.4. Переконатись в достатньому освітленні робочого місця, при необхідності ввімкнути додаткове загальне чи місцеве освітлення.
2.5. Про усі виявлені несправності та недоліки доповісти керівнику.
3.1. Каркаси обладнання ІКМ – 30-4, ІКМ –30 (каркаси уніфіковані СКУ – 01, стійки обладнання лінійного тракту СОЛТ відповідно), а також корпуси вимірювальних приладів повинні бути заземлені. До СКУ – 01 та СОЛТ підводяться живлячі напруги + 60 В та – 60 В.
3.2. Наявність напруги та цілісність запобіжників в блоках ІКМ перевіряти за допомогою вольтметра.
3.3. Небезпечною напругою є напруга дистанційного живлення (ДЖ) лінійного тракту. Вона формується в платах та блоках ДЖ, має характер постійного струму з напругою до 120 В. З плат ДЖ напруга ДЖ через комплект лінійних переключень (ОЛП) за допомогою стандартних дужок, з’єднуючих лінійну та станційну частину обладнання, потрапляє в лінію.
3.4. При проведенні робіт на обладнанні лінійного тракту ОЛТ та ОЛП (комутація потоків 2 Мбіт, вимірювання лінійного тракту), необхідно вимикати напругу ДЖ за допомогою тумблера, розташованого на платі ДЖ. На обладнанні ІКМ – 30 після вимкнення тумблера переконатися за допомогою вольтметра на гніздах “ІЗМ”, розташованих на лицьовій панелі блока ДЖ, що струм ДЖ дорівнює нулю.
3.5. На платах ДЖ необхідно вивісити плакати “НЕ ВМИКАТИ – ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ!” і зробити запис в журналі оперативного контролю.
3.6. На проміжному обладнанні (НРП) або на кінцевій станції роботи виконувати в слідуючій послідовності:
отримати по службовому зв’язку підтвердження про вимкнення ДЖ;
за допомогою вольтмера впевнитись у відсутності напруги ДЖ;
для забезпечення безпеки робіт, які виконуються на кабелі, в НРП, на кінцевій станції необхідно зробити додаткові розриви в ланцюгах приймання напруги ДЖ;
для забезпечення видимого розриву в ланцюгах ДЖ на кабелях низької частоти (НЧ) ущільнених ІКМ, необхідно на блоках ОЛП, СОЛТ, а при
виконанні робіт на обладнанні НРП – на боксах, зробити розрив зніманням дужок, за допомогою яких комутується напруга ДЖ із станційних пар на лінійні пари;
після вимкнення напруги ДЖ кабель необхідно розрядити на землю.
Ця робота виконується в діелектричних рукавичках, діелектричних калошах та із застосуванням захисних окулярів. Кабель необхідно розрядити з обох боків підсилювальної дільниці;
тільки особисто перевіривши в НРП, або на кінцевій станції, відсутність напруги на кабелі, керівник робіт дає розпорядження приступити до роботи.
3.7. ДЖ вмикається після закінчення робіт на кабелі, НРП, кінцевій станції за усним розпорядженням керівника робіт, якщо він на місці вмикання ДЖ, з записом в оперативному журналі, або телефонограмою, яка передається керівником робіт на станцію. Працівник станції, який вмикає напругу ДЖ, повинен вдруге перевірити повідомлення про закінчення робіт та зафіксувати час вмикання дистанційного живлення в оперативному журналі. Зняти плакати «НЕ ВМИКАТИ – ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ!» має право лише той працівник, який їх повісив, якщо за складом роботи відбулась зміна, то плакати має право зняти прийнявший зміну працівник. Перед включенням ДЖ необхідно встановити зняті дужки на місце по боксах ОЛП, СОЛТ, переконатися в правильності включення схеми.
3.8. При виявлені несправності обладнання, пристроїв, пристосувань, інструменту, засобів захисту, у випадку погіршені здоров’я чи виникненню інших небезпечні та шкідливі факторів, що загрожують життю і здоров’ю, негайно припинити роботу, повідомити безпосереднього керівника.
4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
4.1. Після закінчення роботи (робочого дня) робоче місце впорядкувати, інструмент та засоби захисту очистити від пилу та бруду, пересвідчитись у їх достатності, покласти на призначене для них місце.
4.2. Знеструмити вимірювальні прилади, від’єднати переносні заземлення, скласти всі прилади у відведену для них тару.
4.3. Спецодяг, спецвзуття та індивідуальні засоби захисту очистити від пилу та забруднень, скласти у відведені для них місця.
4.4. Упевнитись, що порушень правил безпеки на місці проведення робіт немає, люди з цієї зони виведені, тимчасові перемички, огорожі та заземлення зняті.
4.5. Вимити руки та обличчя водою з милом.
4.6. Оформити в наряді або оперативному журналі час закінчення та об’єм виконаної роботи, доповісти про закінчення роботи та про виявлені несправності чи недоліки, безпосередньому керівнику, або особі, яка видала наряд (розпорядження) на виконання робіт.
5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ.
5.1. Під час проведення робіт по обслуговуванню обладнання ІКМ можливі слідуючі аварійні ситуаці;
- ураження працівника електричним струмом;
- падіння працівника з висоти;
- інші аварійні ситуації, які безпосередньо не пов’язані з проведенням робіт на обладнанні ІКМ.
5.2. Кожен працівник, що першим виявив загрозу виникнення аварійної ситуації, повинен негайно припинити роботу та подати команду “СТОП!”.
Команду “СТОП!”, подану будь-яким працівником, повинні негайно виконати усі працівники, що її почули.
5.3. Про загрозу виникнення, або про виникнення аварійної ситуації працівник повинен негайно повідомити керівника робіт (безпосереднього керівника).
5.4. Аварійні роботи необхідно проводити не менше, ніж двома особами.
5.5. При ураженні працівника електричним струмом необхідно звільнити потерпілого від дії електричного струму, використовуючи діелектричні захисні засоби, або ін. ізолюючі предмети.
5.6. При загоранні обладнання ІКМ негайно припинити роботу, відключити електриживлення блоку, що занявся, розпочати гасіння вуглекислотним вогнегасником.
5.7. При пораненнях, падіннях тощо, які виникли під час виконання робіт, або в аварійних ситуаціях, потерпілого відсторонити від роботи, негайно надати першу допомогу, при необхідності викликати лікаря за телефоном «103», або організувати доставку потерпілого до медичного закладу.
5.8. При загрозі виникнення, або при виникненні ін. аварійних ситуацій, не пов’язаних безпосередньо з роботами по обслуговуванню обладнання ІКМ, діяти відповідно до своїх обов’язків згідно з Планом ліквідації аварій.
5.9. При усунені наслідків аварій або стихійного лиха виконання правил безпеки для усіх категорій працівників обов’язкове.
Висновок
Під час проходження виробничої практики було: вивчено і дотримано інструкції з техніки безпеки та охорони праці, ознайомитись з правилами внутрішнього розпорядку та режимом робочого дня. Головною метою було збільшення і накопичення знань в області телекомунікацій. При роботі з апаратурою ІКМ було практично вивчена дана система і ознайомлено з принципами роботи цифрових систем абонентського ущільнення ЄС – 11 та SI – 2000. Також прийнято участь у виїздах на сільські АТС під час яких було вивчено і опановано принципи роботи цих систем.
Ця практика мала для мене велике значенння, оскільки допомогла наявно ознайомитись з особливостями, з перевагами і недоліками різних системи зв’язку, вивчити та опанувати їх та набути практичних навичок при виявленні неполадок.
Список літератури
1. Ю.В.Скалин, А.Г.Бернштейн, А.Д.Финкевич -“Цифровые системы передачи”-М.:Связь,1988г.
2. Ким Л.Т. Синхронные, асинхронные, плезиохронные системы передачи // ”Электросвязь” -1998 -№1.
3. Інструкції з охорони праці – ВАТ ’Укртелеком’ ЦТП №13-2009р.