Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 8
Подільський державний аграрно – технічний університет
Кафедра енергетики сільськогосподарського
виробництва
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 11
ТИПИ КАБЕЛІВ ТА МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ
ОДНОЙМЕННИХ ЖИЛ КОНТРОЛЬНОГО КАБЕЛЮ .
Склав:
асистент О.В.Горбовий
м. Кам’янець – Подільський
2005
Мета : вивчити конструкцію , марки і технічні характеристики силових та контрольних кабелів . Навчитись визначати однойменні жили контрольного кабелю різними методами .
Загальні відомості .
Після закінчення всіх будівельних і монтажних робіт кабельну лінію пред'являють до здачі . Для приймання лінії в експлуатацію створюється комісія, у яку входять представники замовника , монтажної й експлуатуючої організацій . Споруджена кабельна лінія повинна задовольняти вимогам ПУЕ і СНиП . Комісія знайомиться з технічною документацією на прокладений кабель і актами на сховані роботи , перевіряє кабельну трасу і проводить ряд випробувань .
Технічна документація , пропонована замовником приймальної комісії , містить наступне :
1.) проект кабельної лінії ;
2.) перелік відхилень від проекту з указівкою причин і узгоджень із проектною організацією ;
3.) виконавчі креслення траси , виконані в масштабі не менш 1 : 500 , з нанесенням координат траси і муфт ;
4.) акти на сховані роботи , у тому числі акти на перетинання і зближення з усіма підземними комунікаціями на огляд кабелю в траншеях перед закриттям ;
5.) акти на здійснення антикорозійних заходів і захисту від блукаючих струмів ;
6.) акти про стан кінцевих закладень кабелів на барабанах ;
7.) протоколи іспитів кабельної лінії після прокладки .
При позитивних результатах іспитів у кабельну лінію з однієї сторони подають робочу напругу і за допомогою фазувального пристрою перевіряють відповідність фаз кабелю маркіруванню устаткування , що приєднується .
Маркування кабелів проводиться по типу:
* струмопровідних жил ;
* ізоляції ;
* оболонки ;
* захисного покриття .
Умовні позначення кабелів розшифровуються таким чином
Х Х Х Х Х Х – Х Х
1 2 3 4 5 6 – 7 8 9
1 – буква , яка позначає матеріал жил :
А алюмінієва ( для мідних буква не проставляється ) ,
Ам алюмомідь ;
2 - призначення кабелю :
К контрольний (для силових буква не проставляється) ;
3 позначення ізоляції жил :
В – поліхлорвініл ; П – поліетилен , Р гума (якщо ізоляція виконана з просоченого паперу буква не проставляється ) ;
4 позначення матеріалу оболонки :
А – алюміній ; С – свинець ; В – поліхлорвініл ; Пс само згасаючий поліетилен ; Н найріт ( негорюча масло стійка гума) ; СТ оболонка виконана з стальної трубки ) ;
5 - позначення типу броні :
В броня з стальних стрічок з зовнішнім захисним шаром ; П теж саме з плоских стальних дротів ; К теж саме з круглих стальних дротів ;
6 - позначення зовнішнього захисного покриття :
Г - без покриття (голий) ; Н негорюче зовнішнє покриття , яке містить в собі негорючий склад , скляну пряжу і захищає кабель від склеювання ; В підсилене захисне покриття алюмінієвої оболонки ; У особливо підсилене ; Шв захисне покриття з полівінілхлоридного шлангу ; Шп теж з поліетиленового шлангу ;
7 – цифра , яка вказує номінальну робочу напругу кабелю (кВ) ;
8 число струмопровідних жил ;
9 площа поперечного перерізу (мм2) .
Наприклад : АПВБ - І 3x50+1x35 силовий кабель з алюмінієвими жилами , поліетиленовою ізоляцією , в оболонці з полівінілхлорилного пластикату , броньованого двома стальними стрічками з зовнішнім шаром з джгута , для прокладання в мережах до 1 кВ , має три жили перерізом по 50 мм2 і одну перерізом 35 мм2 . В позначеннях кабелів можуть бути також інші букви .
Буквою "О" позначають окремо освинцьовані жили кабелів (наприклад АОСБ , ОСБ ) , збіднено-просочену ізоляцію кабелів , призначених для вертикального прокладання , додатково позначають буквою " В " (наприклад АСБ-В) .
Якщо паперова ізоляція просочена нестікаючою сумішшю на основі цезерину , в позначенні кабелю розміщують букву "Ц" (наприклад ЦААШ) . Букви "ож" розмішені в кінці позначень в дужках означають , що струмопровідна жила суцільна і однопроволочна (наприклад ААБ(ож)) . Буква "б". розташована після позначення броні, вказує на те , що подушка захисного покриття відсутня (наприклад АВБбШв) , а букви "в" і "п" на те , що подушка виготовлена відповідно з полівінілхлоридного або поліетиленового шлангу (наприклад ААБв, АСБп) .
Підсилені або особливо підсилені подушки позначають відповідно індексами "Л" та "2Л" (наприклад ААБл АСБ2л,) . Кабелі з паперовою ізоляцією які мають підвищену термостійкість , :мають в кінці позначення букву "У" . Екрановані кабелі мають позначення "Э" .
Визначення однойменних жил кабелю .
Для знаходження однойменних жил кабелю за допомогою контрольних ламп розжарювання збирають схему, зображену на рис. 1 . Напругу джерела живлення вибирають згідно вимог ПТБ не вище 36 В ( в особливо небезпечних приміщеннях до 12 В ) . При використанні понижуючого трансформатора один з кінців вторинної обмотки заземлюють . Знаходження однойменних жил довгих кабельних ліній або при розтягуванні їх кінців у різних місцях , роботу виконують два дослідники . Кожен з них повинен підготувати тимчасові бирки з порядковим номером жил кабелю . Перед роботою дослідники домовляються , що порядок маркування ( закріплення на знайдених жилах (бирок ) буде виконуватись по мірі знаходження жил , починаючи з першої . Після цього один з дослідників , який знаходиться біля джерела живлення , підключає вивід. не з’єднаний з заземленням до любої жили кабелю , а другий відшукує цю жилу , торкаючись по черзі жили кабелю незаземленим кінцем , який йде від контрольної лампи . При знаходженні жили у кожного з дослідників загоряється лампа . Після закріплення бирки дослідник три - чотири рази розмикає коло торкаючись кінця знайденої жили показуючи цим на закінчення роботи . Дослідник який знаходиться біля джерела живлення в підтримку посилає такі самі сигнали і дослідники переходять до аналогічного знаходження наступної жили кабелю .
Замість ламп розжарювання можна використовувати дві телефонні трубки (рис. 3. ) або навушники ( рис .2. ) . Жилу в цьому випадку знаходять по шуму в навушниках при замиканні кола . При використанні телефонних трубок по знайденій першій жилі випробувачі можуть надалі вести між собою переговори , що скорочує час знаходження інших жил кабелю .
Рис. 1. Схема для визначення однойменних жил за допомогою контрольних ламп.
Рис. 2. Схема для визначення однойменних жил за допомогою навушників.
Рис. 3. Схема для визначення однойменних жил за допомогою телефонних трубок .
Рис.4. Схема для визначення однойменних жил за допомогою жилошукача .
За допомогою жило шукача , схема якого показана на рис. 4. , однойменні жили може знаходити одна людина . Принцип його роботи , полягає в наступному: послідовно з відшукуваною жилою даного кабелю і миллиамперметром підключається один з резисторів R1, R2,...,Rn, число яких залежить від числа жил (n) кабелю . Якщо всі резистори підібрати однаковими і рівними по величині резистору R, то, зробивши калібрування схеми (помітивши покази миллиамперметра при замиканні кнопки К , які повинні бути на максимальній частині червоної смуги , нанесеної на шкалі миллиамперметра) , шляхом торкання провідником , що йде від однієї з клем лівої частини схеми 1 (іншу клему сполучають з металевою оболонкою кабелю або заземляють) , можна знайти однойменну жилу по відхиленню стрілки миллиамперметра , яка повинна бути в межах червоної смуги . У разі підключення жили через два або більш резисторів покази миллиамперметра будуть іншими . Магазин малогабаритних резисторів R1, R2,..., Rn у вигляді так званої «гребінки» 2 підвішують на одному кінці кабелю . Виводи К1,К2,...,Кn під'єднують до жил кабелю у будь-якому порядку . Вивід Кn+1 під'єднують до обмотки кабелю або заземляють .
З'єднавши знайдену першу жилу (ланцюг замикався через резистор Rn) з бронею кабелю або із землею , шунтують резистор Rn . Потім знаходять другу жилу, шунтують резистор Rn-1 (в даному випадку R3) і т.д.
Ширина червоної смуги визначається величиною зміни опору ланцюга для даного кабелю , пов'язаного з його довжиною (жила-броня) .
Регулювальний резистор R' служить для установки певної величини напруги , яка може зменшитися в процесі розрядки батареї Б .
Приклад підбору устаткування для жило шукача на 19 жил :
1. Джерело живлення: батарея від кишенькового ліхтаря напругою 4,5 В (приймаємо напругу живлення 3 В) 1 шт.
2. Малогабаритний миллиамперметр постійного струму з шкалою 0...5 мА .
3. Резистори по 1000 Ом (наприклад, типів ВС , МЛТ , УЛМ) 20 шт. При таких величинах резисторів стрілка приладу встановлюватиметься в середині шкали (3 мА) .
4. Кнопка-вимикач 1 шт.
5. Регулювальний резистор 1 шт. При напрузі живлення 3 V величина регулювального резистора повинна складати 400...500 Ом.
Ширина червоної смуги при довжинах кабелю порядку 500 м і додатковому опорі жила-броня порядку 10...20 Ом відповідатиме 0,1...0,2 мА .
Існують і інші типи жило шукачів зі встановленими на гребінці резисторами різних величин , що відразу дозволяє визначити номер жили по відхиленню стрілки приладу , на шкалі якого є поділки , що відповідають нумерації жил . Так , наприклад , жило шукач типу ЖИ-30 дозволяє визначити нумерацію до 30 жил кабелю . Незручністю таких жило шукачів є великі габарити і маса .
Обладнання , інструменти , матеріали .
Кабелі різних довжин , з різною кількістю жил та марок ; контрольні лампи ; джерела постійного та змінного струмів ; набори опорів ; телефоні трубки .
Програма та порядок виконання роботи .
1 . Ознайомитись з конструкцією і маркуванням силових та контрольних кабелів .
2 . Вивчити та скласти схему ( рис. 1. ) . Визначити однойменні жили кабелю №1 за допомогою контрольних ламп .
3 . Скласти схему ( рис. 2. ) та перевірити правильність визначення однойменних жил кабелю №1 за допомогою телефонних трубок .
4 . Ознайомитись з правилами знаходження однойменних жил кабелю за допомогою жилошукача ( рис. 4. ) та визначити однойменні жили кабелю №2 .
5 . Скласти монтажну схему лабораторної установки .
6 . Оформити звіт по роботі , дати відповіді на контрольні запитання
Контрольні запитання
1 . Як розшифровується марка кабелю АПВБ 1 3х50+1х35 ?
2 . Для чого проводять перевірку маркування кабелів ?
3 . Яким чином проводять вимірювання за рисунком 1 ?
4 . Які документи потрібні при здачі в експлуатацію кабельної лінії ?
5 . Як працює схема зображена на рисунку 2 ?
6 . Як працює схема зображена на рисунку 3?
7 . Що називають „гребінкою” ?
8 . Як працює схема зображена на рисунку 4 ?
9 . За яким принципом проводять маркування кабелів ?
Загальні вказівки щодо виконання лабораторних робіт і оформлення звітів .
Роботи в учбовій лабораторії виконуються бригадами по 2-3 студенти .
Індивідуальне виконання роботи дозволяється тільки під безпосереднім наглядом викладача .
Перед виконанням роботи потрібно ознайомитися з методичними вказівками, нормативними документами та іншою літературою за вказівкою викладача . Кожен студент повинен чітко уявити собі мету та завдання роботи , ознайомитися із загальними теоретичними відомостями , методикою її виконання .
Складати електричну схему можна тільки після уважного її вивчення та встановлення можливих і допустимих діапазонів вимірювань . Складати схему слід починати з кіл навантаження , а потім вимірювально – інформаційних . Струмові кола і кола напруги бажано виконувати провідниками стандартних перетинів з різними забарвленнями . Ручки регулювання напруги встановити в положення , які відповідають мінімальним її значенням.
Складену схему перевіряє викладач і дає дозвіл на вмикання схеми під напругу .
Лабораторну роботу слід виконувати в послідовності передбаченою програмою .
Після виконання лабораторної роботи та перевірки викладачем отриманих результатів потрібно розібрати схему, та оформити звіт . Звіт оформляється у відповідності до вимог Державних стандартів .
В кінці звіту зробити висновки .
Для контролю знань студентів і самопідготовки в кінці кожної роботи наведені контрольні запитання .
Загальні правила роботи в лабораторії монтажу енергетичного обладнання та засобів автоматизації .
Перед початком занять у лабораторії викладач знайомить студентів з планом робіт кожного циклу , розміщенням робочих місць , і провести інструктаж з техніки безпеки ( із записом у журналі інструктажу ) .
Під. час роботи в лабораторії студент повинен знаходитись тільки на тому робочому місці , яке визначене графіком виконання лабораторних робіт. При виконанні лабораторних робіт студент зобов'язаний дотримуватись таких правил :
1. Перед виконанням роботи ознайомитись з робочим місцем , розміщенням джерел живлення , способами їх увімкнення та регулювання , а також способом вимикання джерела живлення у екстремальних ситуаціях .
2. Перед складанням електричної схеми впевнитись у відсутності напруги на вводі до робочого місця та наявності захисного заземлення . Під час складання схеми перевірити стан приладів і з'єднувальних проводів.
3. По закінченню складання схеми отримати дозвіл викладача на виконання роботи . Після підключення схеми до джерела живлення не торкатися руками затискачів , які знаходяться під напругою . Контроль напруги на затискачах приладів та інших елементів схеми здійснювати тільки за допомогою спеціальних вимірювальних приладів .
4. Не залишати без нагляду схему та вимірювальні прилади які залишаються під напругою . Всі зміни в електричній схемі проводити тільки при відсутності напруги .
5. Розбирати схему тільки після відключення джерела живленим із дозволу викладача .
6. Змотані провідники та прилади скласти на встановленому місті та прибрати робоче місце .