Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
21
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ‘Я УКРАЇНИ
Українська медична стоматологічна академія
ЄРИС ЛЮБОВ БОРИСІВНА
УДК 616.314-089.23/.28
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОТЕЗУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ З ПОВНОЮ ВТРАТОЮ ЗУБІВ ТА НЕСПРИЯТЛИВИМИ КЛІНІЧНИМИ УМОВАМИ НА НИЖНІЙ ЩЕЛЕПІ
Спеціальність 14.01.22-стоматологія
Автореферат
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Полтава –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Українській медичній стоматологічній академії (ректор –заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Скрипніков М.С.).
Науковий керівник: кандидат медичних наук, професор
Рубаненко Вячеслав Васильович,
завідувач кафедри ортопедичної стоматології
та імплантології Української медичної
стоматологічної академії.
Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор
Гризодуб Василь Іванович,
завідувач кафедри ортопедичної стоматології
Харківської академії післядипломної освіти;
- доктор медичних наук, професор
Левкович Анатолій Миколайович, завідувач
кафедри ортопедичної стоматології Дніпропе-тровської державної медичної академії.
Провідна установа: - Національний медичний університет
ім. акад. О.О.Богомольця, кафедра ортопедичної
стоматології.
Захист відбудеться 25 квітня 2000 р. о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.601.01 при Українській медичній стоматологічній академії (36024 м.Полтава, вул. Шевченка, 23)
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Української медичної стоматологічної академії за адресою: 36024 м.Полтава, вул. Шевченка, 23.
Автореферат розісланий 18 березня 2000 року.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради
кандидат медичних наук, доцент Головко Н.В.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Повна втрата зубів приводить до значних морфологічних, функціональних та естетичних змін щелепно-лицевої ділянки. Неякісне протезування позбавляє людину не тільки можливості по-справжньому відчути смак їжі, а й робить неможливою первинну обробку їжі ферментами слини /Саввіді Г.Л., 1997; Шепенко А.Г., Ніконов А.Ю., 1998; Шепенко А.Г., Ніконов А.Ю., Погоріла А.В., 1999; Танрыкулиев П.,1988/. З втратою зубів погіршується чіткість вимовляння слів. Запалі щоки та глибокі зморшки надають обличчю характерного старечого вигляду. Значні функціональні та естетичні вади пригнічують людину, роблять її дратівливою та відлюдною /Драгобецкий М.К., 1988, Шварцзайд В.В., 1993/. І таких хворих існує багато. У віці від 40 років і старіших, за даними Вареса Э.Я./1993/, 15% людей мають потребу у повних знімних протезах. Інші автори відзначають, що люди з повною відсутністю зубів становлять 12-18% від загальної кількості осіб, що потребують ортопедичного лікування. Крім того, 20-25% хворих, яким виготовили повні знімні протези, ними не користуються /Василенко В.М.; 3иновьева Г.И., Корж В.Г.,1992/. Причинами некористування протезами найчастіше є погана фіксація та стабілізація повних знімних протезів, а також травмування слизової оболонки під час жування. Багато пацієнтів причинами відмови від користування називають незручність і некомфортність: повний протез на нижній щелепі перешкоджає рухам язика. Повторне звернення до лікаря з проханням виготовити нові протези збільшує кількість людей, потребуючих протезування повними знімними протезами /Варес Э.Я., 1983/.
Поряд з цим, атрофія альвеолярних відростків з часом зростає, стирається жувальна поверхня пластмасових зубів і через 3-5 років виникає необхідність виготовлення нових протезів. До цього слід додати також низьку якість виготовлення повних знімних протезів в умовах масового протезування хворих та застарілі технології /Варес Э.Я.1984, Жулев Е.Н.,1997/.
Неабияку роль у прогнозі якості протезування відіграють і складні клінічні умови, особливо на нижній щелепі. Вони завдають додаткових труднощів як на етапах виготовлення протезів, так і в процесі користування ними. До небажаних факторів належать різні кісткові виступи, гострий та напівгострий край внутрішньої косої лінії, нерівномірна атрофія альвеолярного відростка нижньої щелепи, переважно у фронтальній ділянці, а також виражена рівномірна атрофія всього альвеолярного відростка /Свирин Б.В., Марков Б.П., Разуменко Г.П., 1991/.
Особливо тонка та надмірно сипка слизова оболонка теж негативно позначаються на якості протезування /Погодин В.С., 1975/.
Таким чином, в проблемі повного знімного протезування залишається ще багато невирішених питань, що і обумовило актуальність запланованої роботи.
ЗВ‘ЯЗОК РОБОТИ З НАУКОВИМИ ПРОГРАМАМИ
Вибраний напрямок наукових досліджень є фрагментом ініціативної теми: "Механізми пошкодження зубощелепної системи, резистентність організму і обгрунтування засобів профілактики, терапії і реабілітації основних стоматологічних захворювань" (№ держреєстраціі 01970018550).
МЕТА дослідження: підвищення ефективності протезування хворих з повною відсутністю зубів на обох щелепах при несприятливих клінічних умовах протезного ложа нижньої щелепи.
ЗАДАЧІ
1. На підставі клінічних даних визначити “несприятливі” умови для протезування беззубих щелеп.
2. Розробити прилад і визначити спосіб його застосування для вивчення
податливості слизової оболонки протезного ложа беззубих щелеп.
3. Вивчити топографію зон податливості слизової оболонки протезного
ложа беззубих верхньої та нижньої щелеп .
4. Удосконалити клінічні та лабораторні етапи виготовлення повних
знімних протезів.
5. Обґрунтувати застосування конструкції повного знімного протеза на нижню щелепу при несприятливих клінічних умовах.
НАУКОВА НОВИЗНА полягає в комплексному дослідженні стану протезного ложа беззубих щелеп з використанням власної методики і оригінального пристрою; у визначенні поняття "несприятливі умови" для протезування нижньої щелепи; вперше застосована модифікація маніпуляції отримання диференційованих відбитків з урахуванням більшої кількості зон податливості і особливостями формування замикаючого клапана. Математично обгрунтований розподіл міжальвеолярного простору, що дає змогу покращити стабілізацію протеза на нижній щелепі.
ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
Удосконалена методика отримання функціональних відбитків дає можливість більш рівномірно розподілити жувальний тиск на підлеглі тканини, сформувати міцнішу клапанну зону. Використана конструкція повних знімних протезів з попереднім розподілом висоти міжальвеолярного простору дозволяє досягти стійкої рівноваги повного знімного протеза на нижній щелепі. На підставі визначення нового розташування протетичної площини внесені зміни у методику постановки штучних зубів, що дає змогу покращити стабілізацію повного протеза на нижню щелепу. В комплексі це дозволило суттєво підвищити якість протезування, скоротити кількість корекцій і відвідувань, значно підвищити функціональну цінність повних знімних потезів. Про це свідчить електроміографічний контроль у різні терміни користування протезами.
Впровадження результатів роботи здійснено на базі обласної стоматологічної поліклініки м.Полтави, обласної стоматологічної поліклініки м.Харкова, 1-ї міської стоматологічної поліклініки м.Харкова, 6-ї міської стоматологічної поліклініки м.Харкова.
ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ЗДОБУВАЧА У РОЗРОБКУ НАУКОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ.
Автором самостійно виконані всі клінічні і лабораторні дослідження, проаналізовані і науково обгрунтовані результати цих досліджень. Самостійно проведено лікування всіх хворих з використанням авторських удосконалень окремих клінічних етапів. Винайдено оптимальний варіант розміщення протетичної площини у міжальвеолярному просторі, що дозволило покращити стабілізацію повних знімних протезів.
У співавторстві з Рубаненко В.В., Доценко В.І., Вернигорою С.П., Ягольником М.І. розроблений прилад для більш обєктивної реєстрації податливості слизової оболонки протезного ложа беззубих щелеп. Самостійно розроблена методика вимірювання податливості, розташування ділянок і схема для визначення оптимальної кількості зон податливості, які використані при отриманні функціональних відбитків.
Таким чином, дисертація є особистою працею здобувача.
АПРОБАЦІЯ РОБОТИ: матеріали дисертації доповідались на науково-практичній конференції 10 жовтня 1996 року у м. Полтаві, на конференції “Актуальні проблеми стоматології. Нові методики та технології” у м. Львові в 1998 та 1999 роках, на обласній науково - практичній конференції "Естетика в стоматології" 25 лютого 1998 року, на І (VIII) з”їзді Асоціації стоматологів України 30 листопада –грудня 1999 року.
ПУБЛІКАЦІЇ: За темою дисертації опубліковано 11 робіт, з низ 3 - у журналах, ліцензованих ВАК України. Отримана приоритетна довідка № 98052609 від 19.05.98 на винахід “Прилад для вимірювання податливості слизової оболонки ротової порожнини”.
СТРУКТУРА і ОБСЯГ ДИСЕРТАЦІЇ. Дисертація викладена українською мовою на 129 сторінках машинописного тексту, складається з вступу, розділу огляду літератури, розділу матеріали і методи досліджень розділу власних досліджень /3 глави/, обговорення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури /169 робіт вітчизняних і країн СНД та 55 зарубіжних авторів/. Робота ілюстрована 13 таблицями, 40 рисунками та фотографіями.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Для досягнення наміченої мети і вирішення поставлених завдань нами відібрані хворі з повною відсутністю зубів, яким раніше повні знімні протези виготовлялись неодноразово, але протезами на нижню щелепу вони не користувались. Цю групу склали 37 чоловік віком від 50 до 92 років. В клініці ми звертали увагу на ступінь та характер атрофії альвеолярних відростків беззубих щелеп, користуюючись класифікаціями Шредера та Келлера. Орієнтовно оцінювали ступінь рухомості та податливості слизової оболонки за Супплі для встановлення діагнозу. Оглядали наявні у пацієнта виготовлені раніше протези, з'ясовували причину некористування ними.
Для визначення величини податливості слизової оболонки ротової порожнини ми використовували запропонований нами прилад /заява на винахід № 98052609/, що містить корпус, в якому розташований датчик переміщення, в склад якого входять циліндр, шток і феритове осердя, додатково оснащене пружиною, призначеною для повернення штока у вихідне положення, котушка індуктивності, генератор з коливальним контуром, вимірювач частоти, блок живлення. Для зручності вимірювання протезне ложе верхньої щелепи ми розділили на 25, а нижньої - на 24 ділянки. Датчик переміщення накладають на досліджувану ділянку і натискують до упору в кісткову тканину. Частина слизової оболонки, що знаходиться безпосередньо під штоком, штовхає його, змушуючи занурюватись у циліндр. Феритове осердя, з'єднане зі штоком, рухаючись у котушці індуктивності, викликає зміну власної частоти коливального контуру. Складають графік залежності власної частоти коливального контуру від переміщення штока і визначають, якій податливості слизової оболонки у тій чи іншій ділянці відповідає зафіксована частота коливального контура.
Реєстрація біотоків жувальних м'язів здійснювалась за методикою Георгиева В.И./1966/. Використовувався чотирьохканальний електроміограф фірми "Медікор" /УНР/, а також спеціальні нашкірні електроди діаметром 7 мм з постійною міжелектродною відстанню 15 мм. Режим запису слідуючий: калібровочний сигнал - спокій - довільне жування - ковтання. Кожному пацієнту проводили запис електроміограм за такою схемою:
. У день здачі повних знімних протезів електроміограму записували тричі:
-жування беззубими щелепами;
-жування раніше невдало виготовленими протезами;
-жування новими протезами.
2. Через три місяці користування протезами, виготовленими за власною методикою.
3. Через шість місяців користування протезами, виготовленими за власною методикою.
Клінічні та лабораторні особливості виготовлення повних знімних протезів. Традиційно клінічні етапи складаються з:
І. обстеження /з обов'язковим визначенням податливості слизової оболонки протезного ложа беззубих щелеп за власною методикою/,
. отримання первинного відбитка гіпсом, так як він здійснює найменшу деформацію тканин протезного ложа;
. розширення меж повного протеза на нижній щелепі з урахуванням зони м'язової рівноваги;
. функціональних диференційованих відбитків під індивідуальним жувальним тиском;
5. визначення центральної оклюзії та отримання функціональних відбитків в одне відвідування. Особливістю визначення центральної оклюзії є додатковий етап - розподіл висоти міжальверлярного простору між майбутніми протезами на верхню та нижню щелепу у співвідношенні 2:1 у бічних ділянках, а також фіксація центральної оклюзії гарячим шпателем у ротовій порожнині.
Особливостями лабораторних етапів слід вважати:
. виготовлення індивідуальних ложок - базисів зі світлотвердіючого матеріалу Individo Lux фірми Voco;
2. края індивідуальної ложки - базиса не щільно притискують до моделі, а відгинають на 2 мм з метою відтворення у відбитку розташування м'яких тканин не лінійно, а об‘ємно;
3. перед отриманням функціональних відбитків індивідуальна ложка- базис перфорується в ділянках найменшої податливості слизової оболонки /згідно з картою податливості, отриманої в перше відвідування/;
. зовнішня поверхня ложки - базиса додатково оснащується шипами для утримування воскового прикусного валика;
. особливістю постановки зубів у повних знімних протезах за нашою методикою є обов'язкове урахування розподілу висоти міжальвеолярного простору.
Статистична обробка результатів здійснювалась методом процентних порівнянь, параметричним методом Фішера –Стьдента. Кінцевою метою розрахунків стало визначення ймовірності випадковості /р/ досліджуваних явищ. Різниця вважалась достовірною при р<0,001.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
В результаті досліджень встановлено, що у 34 (91,9%). Із 37 пацієнтів беззуба верхня щелепа незначно атрофована з добре збереженими верхньощелепними горбами, високим піднебінням. За таких умов виготовлений у майбутньому протез матиме добру анатомічну ретенцію. Різко виражена атрофія альвеолярних відростків, пласке піднебіння, відсутні верхньощелепні горби зареєстровано всього у 3(8,1%) пацієнтів. Таким чином, добрі в прогнозі протезування клінічні умови на верхній щелепі спостерігаються в 11 разів частіше, ніж несприятливі.
Що ж стосується обстеження протезного ложа нижньої щелепи, то тут спостерігається протилежна клінічна картина: у всіх 37 пацієнтів відмічається різка атрофія альвеолярного відростка: у 34 (91,9%) хворих рівномірна по всій довжині альвеолярного відростка, а у 3 (8,1%)- атрофія переважає у фронтальній ділянці. Мала площа протезного ложа нижньої щелепи у поєднанні з відсутністю умов анатомічної ретенції робить неможливим створення доброї фіксації та стабілізації протеза на нижній щелепі. У 28 (75,7%) обстежених альвеолярні відростки беззубих щелеп під час їжі у контакт не вступають. Відсутність зубів змушує хворого язиком подрібнювати їжу. Як наслідок - язик займає не тільки дно ротової порожнини, а й покриває альвеолярний відросток нижньої щелепи.
Несприятливу конфігурацію альвеолярного відростка нижньої щелепи обумовлюють екзостози, гострий та напівгострий край внутрішньої косої лінії. Всього такі небажані кісткові утворення спостерігаються у 29 (78,4%) хворих. Тільки у 8 (21,6%) пацієнтів зустрічається сприятлива конфігурація альвеолярного відростка нижньої щелепи. Що ж до клінічного стану верхньої щелепи, то екзостози різних розмірів і виразний торус виявлені всього у 6 (16,2%) обстежених. Як підсумок слід зазначити, що у переважній більшості випадків, клінічні умови для протезування на верхній щелепі значно кращі, ніж на нижній.
Для визначення топографії зон податливості слизової оболонки протезного ложа беззубих верхньої та нижньої щелепи розділили протезне ложе верхньої щелепи на 25, а нижньої - на 24 ділянки. Визначення податливості здійснено у 37 хворих з повною втратою зубів та несприятливими для протезування клінічними умовами. Числові значення величини податливості слизової оболонки знаходяться в межах від 0,05 мм до 3,00 мм, але зосереджені у більшості випадків у межах від 0,10 мм до 1,50 мм. Для вивчення залежності зміни величини податливості від кількості часу з моменту втрати останнього зуба всіх пацієнтів розділили на 4 групи. До першої групи увійшли хворі, що втратили всі зуби від 1 до 10 років; до другої групи - від 11 до 20 років; до третьої групи - від 21 до 30 років; четверту групу склали пацієнти, що не мають жодного зуба понад 30 років.
Спостереження за зміною податливості слизової оболонки протезного ложа нижньої щелепи у пацієнтів, що втратили всі зуби від 1 до 10 років тому, показали незначні коливання в симетричних ділянках вимірювання. Числові значення знаходяться в межах 0,30-0,45 мм. Найбільша податливість слизової оболонки зареєстрована в області гребеня альвеолярного відростка, дещо нижча на вестибулярному та внутрішньому схилі. Із збільшенням часу, що пройшов з моменту втрати останнього зуба, відбуваються відчутні зміни і в ступені податливості слизової оболонки. Крім відсутності зубів накладає свій відбиток і користування невдало виготовленими повними знімними протезами та некористування протезами. Так у групі пацієнтів, що не мають жодного зуба від 11 до 20 років суттєво помітні більш різкі коливання величини податливості як в симетричних ділянках, так і в сусідніх точках вимірювання. Амплітуда коливань числових значень варіює від 0,30 до 0,85 мм. Велика різниця у числових значеннях продовжує зберігатися у групах пацієнтів, що втратили зуби від 21 до 30 років та більше 30 років. Спостерігається загальне зростання податливості із збільшенням часу з моменту втрати останнього зуба.
При вивченні податливості слизової оболонки протезного ложа верхньої щелепи у групи пацієнтів, що не мають жодного зуба від 1 до 10 років відмічається приблизна симетрія в аналогічних ділянках вимірювання. Досить висока податливість спостерігається по гребеню альвеолярного відростка / до 0,85 мм/, значно нижча на вестибулярному схилі /0,25 -0,45 мм/, особливо на вестибулярній поверхні горбів верхньої щелепи /0,26 -0,30 мм/. Податливість слизової оболонки піднебіння теж має свої особливості. Так у передній третині піднебіння середні числові значення коливаються від 0,38 0,05 мм до 0,42 0,05 мм. Різко знижується податливість в середній третині піднебіння і торуса /0,22 0,06 мм/, навіть зареєстровані непоодинокі випадки 0,05 мм. У задній третині піднебіння спостерігається підвищення податливості в середньому до 0,38 0,05 мм - 0,48 0,05 мм /на торусі до 0,35 0,05 мм/.
Різке зростання податливості слизової оболонки протезного ложа в усіх областях та ділянках вимірювання спостерігається у групі хворих, що втратили всі зуби від 11 до 20 років. Максимальні середні числові значення податливості на гребені альвеолярного відростка - 1,30 0,05 мм, на вестибулярному схилі - 0,77 0,05 мм, в передній третині піднебіння - 0,47 0.05 мм, середній - 0,57 0,05 мм, задній - 0,85 0,05 мм. Навіть в області торуса зареєстровані порівняно високі значення податливості: в передній третині - 0,470,05 мм; в середній частині - 0,370,05 мм; в задній третині - 0,570,05 мм. Помітна асиметрія в аналогічних ділянках вимірювання.
У хворих, що не мають жодного зуба від 21 до 30 років, величина податливості слизової оболонки зменшується в усіх ділянках і областях. Як і в попередній групі зберігається асиметрія у подібних ділянках вимірювання. Найбільші середні числові значення податливості в області гребеня альвеолярного відростка - 0,92 0,05 мм, а в області вестибулярного схилу -0,54 0,05 мм. Тенденція помірного зростання податливості у напрямку від твердого до м'якого піднебіння залишається, але числові значення значно нижчі, ніж у людей, що втратили всі зуби від 11 до 20 років.
У пацієнтів, що втратили всі зуби більше 30 років, спостерігається подальше зменшення величини податливості, особливо в області гребеня альвеолярного відростка. Відмічається різка асиметрія в аналогічних ділянках. Подекуди спостерігається збільшення податливості в області вестибулярного схилу і зменшення в області гребеня альвеолярного відростка. У той час, коли відбувається знижчення податливості в області гребеня альвеолярного відростка, відмічається незначне зростання податливості слизової оболонки піднебіння.
Таким чином, із збільшенням часу з моменту втрати останнього зуба, слизова оболонка протезного ложа зазнає постійних змін. Спостерігається хвильоподібне то зростання, то знижчення податливості, асиметрія в подібних них ділянках вимірювання. Збільшення і зменшення величини податливості відбувається не синхронно на верхній і нижній щелепі, і чим більше часу пройшло, тим відчутніша різниця. Так у хворих з повною відсутністю зубів більше 30 років спостерігається зменшення податливості на верхній щелепі і збільшення на нижній щелепі.
Подекуди спостерігається збільшення податливості в області вестибулярного схилу і зменшення на верхівці альвеолярного відростка, а також відмічається незначне зростання на піднебінні.
Дані дослідження податливості слизової оболонки враховувались під час отримання диференційованих функціональних відбитків. Завдяки цьому вдалося зменшити кількість корекцій повних знімних протезів. Середня кількість корекцій у розрахунку на одного пацієнта склала 0,7.
Математично обгрунтовані удосконалення конструкції повних знімних протезів дозволяють досягти доброї стабілізації та стійкої рівноваги повного протеза на нижній щелепі. Суть запропонованих удосконалень полягає у розподілі висоти міжальвеолярного простору таким чином, щоб 2/3 цієї висоти у бічних ділянках займав протез на верхній щелепі, і тільки 1/3 –протез на нижній щелепі. За таких умов вдається зменшити момент сили, що перекидає повний знімний протез на нижній щелепі. Виведена формула, згідно з якою момент сили, що перекидає повний знімний протез на нижній щелепі, зменшується на третину. Це дає можливість повному знімному протезу на нижній щелепі здійснювати рухи більшої амплітуди і при цьому повертатись до стану стійкої рівноваги.
Відновлення функції жування за допомогою повних протезів, виготовлених за загальноприйнятою та за запропонованою нами методикою проходить неоднаково. Як свідчать пацієнти, протезами, виготовленими раніше за загальноприйнятою методикою, можна вживати їжу, яка не вимагає особливого перетирання. Крім того, пацієнти відчувають скутість у рухах язика. У протезах, виготовлених за нашою методикою, пацієнти вживають їжу будь-якої твердості , язик має більшу можливість рухатись, не перекидаючи повний знімним протез на нижній щелепі. Це підтверджується даними аналізу електроміограм. Для порівняння якості протезування в табл.1 представлені результати кількісного аналізу електроміограм довільного жування протезами, виготовленими за запропонованою нами методикою у різні терміни користування протезами.
Табл.1.
Жування протезами, виготовленими за власною методикою
Термін користування протезами
Жу-
вальний м‘яз
|
Жування протезами, виготовле-ними раніше |
Довільне жування протезами, виготовленими за власною методикою |
|
Жування протезами у день здачі |
Жування через 3 місяці |
Жування через 6 місяців |
|||
|
Правий жувальний м"яз |
середній час активн. (мс) |
244,44 33,6 |
203 22,8 |
,7 10,05 |
,68 12,23 |
|
середній час спокою (мс) |
142,62 18,4 |
158 19,35 |
,03 10,96 |
,05 14,4 |
|
|
"К" |
1,84 0,26 |
1,28 0,127 |
,09 0,08 |
,03 0,06 |
|
|
амплітуда макс. (мкВ) |
211,02 28,64 |
269 33,59 |
,45 50,98 |
,31 51,08 |
|
|
Лівий жувальний м"яз |
середній час активн. (мс) |
259,46 30,55 |
253,08 43,7 |
,69 14,1 |
,51 12,92 |
|
середній час спокою (мс) |
147,22 5,34 |
162,35 16,4 |
,08 12,18 |
,42 6,44 |
|
|
"К" |
1,90 0,24 |
1,56 0,23 |
,07 0,7 |
,96 0,07 |
|
|
амплітуда макс. (мкВ) |
157,84 22,42 |
269 39,51 |
336,36 56,74 |
435,64 60,09 |
|
|
p < 0,001 |
p < 0,001 |
p < 0,001 |
p < 0,001 |
Порівнюючи дані таблиці, отримані в день здачі протезів та через 3 місяці користування ними, можна зробити висновок про покращення біоелектричної активності жувальних м"язів. А саме: покращується взаємовідношення між фазами біоелектричної активності та біоелектричного спокою, що знайшло відображення у зменшенні часу біоелектричної активності з 203,86 мс у день отримання протезів до 171,67 мс через 3 місяці користування ними. Коефіцієнт "К" зменшився з 1.28 у день здачі протезів до 1,09 через 3 місяці користування протезами. Через 6 місяців користування повними знімними протезами при довільному жуванні характер запису електроміограм залишається таким же, як і через 3 місяці користування протезами. Але кількісні показники значно покращуються, що вказує на підвищення біоелектричної активності жувальних м" язів. Збільшується максимальна амплітуда з 379 50,98 мкВ через 3 місяці користування повними знімними протезами до 492 51,08 мкВ через 6 місяців користування протезами (дані правого жувального мяза).
При довільному жуванні протезами, виготовленими за нашою методикою, на електроміограмі спостерігається чітка розмежованість фаз біоелектричної активності та біоелектричного спокою. У фазі активності помітне збільшення амплітуди біопотенціалів до середини залпа активності, а також і до середини жувального періоду. По мірі адаптації до повних знімних протезів, виробленню та закріпленню нового динамічного стереотипу жування скорочується час одного жувального періоду, а відповідно, і скорочується час одного динамічного циклу, наближаючись до показників інтактної зубощелепної системи. Скорочення часу жувального періоду відбувається, в основному, за рахунок зменшення часу активної роботи мязів.
Таким чином, нам вдалося досягти поставленої мети підвищити ефективність протезування хворих з повною відсутністю зубів на обох щелепах і несприятливими клінічними умовами протезного ложа нижньої щелепи.
ВИСНОВКИ
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
СПИСОК
опублікованих праць за темою дисертації
АНОТАЦІЇ
Єрис Л.Б. Підвищення ефективності протезування пацієнтів з повною втратою зубів та несприятливими клінічними умовами на нижній щелепі. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук по спеціальності 14.01.22 - стоматологія. Українська медична стоматологічна академія, Полтава,2000.
Дисертацією є клінічна робота, метою якої стало раціональне протезування хворих з повною відсутністю зубів і несприятливими клінічними умовами протезного ложа нижньої щелепи. На підставі клінічних даних визначені несприятливі для протезування фактори. Розроблений прилад /заява № 98052609 на винахід від.19.05.1998 року/ і спосіб його застосування для вивчення податливості слизової оболонки ротової порожнини. Вивчена топографія зон податливості слизової оболонки протезного ложа беззубих верхньої та нижньої щелепи. Удосконалена методика отримання диференційованих функціональних відбитків дає можливість більш рівномірно розподілити жувальний тиск на підлеглі тканини, сформувати міцнішу клапанну зону. Здійснено коректний опис сил, що діють під час жування на повний протез на нижній щелепі. Математично обгрунтована конструкція повних знімних протезів дозволяє суттєво покращити стабілізацію та досягти стійкої рівноваги повного протеза на нижній щелепі.
Ключові слова: повна втрата зубів, несприятливі клінічні умови, повні знімні протези, податливість слизової оболонки.
Ерис Л.Б. Повышение эффективности протезирования пациентов с полным отсутствием зубов и неблагоприятными клиническими условиями на нижней челюсти. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. Украинская медицинская стоматологическая академия. Полтава, 2000.
Данная диссертационная работа является клинической работой, цель которой - рациональное протезирование больных с полным отсутствием зубов и неблагоприятными клиническими условиями протезного ложа нижней челюсти.
Нами отобрана группа больных с полным отсутствием зубов количеством 37 человек в возрасте от 50 до 92 лет, которым ранее неоднократно изготавливались полные съемные протезы. Протезом на нижнюю челюсть, несмотря на многочисленные коррекции, больные пользоваться не могли. На основании клинических данных определены неблагоприятные для протезирования факторы. Установлено, что у 34 /91,9%/ пациентов из 37 на верхней челюсти наблюдаются хорошие клинические условия. А на нижней челюсти у всех 37 пациентов отмечаются неблагоприятные в прогнозе протезирования клинические условия.
Разработан прибор /заявка на изобретение №98052609 от 19.05.98/ и способ его применения для изучения податливости слизистой оболочки полости рта. Изучена топография зон податливости слизистой оболочки протезного ложа беззубых верхней и нижней челюсти. Установлено, что изменение величина податливости на верхней и на нижней челюсти происходит не одинаково и зависит от количества времени, прошедшего от момента удаления последнего зуба. У пациентов, не имеющих зубов от 21 до 30 лет и особенно более 30 лет, наблюдается уменьшение податливости слизистой оболочки на верхней челюсти и увеличение ее на нижней челюсти.
Усовершенствована методика получения дифференцированных функциональных оттисков с учетом величины податливости слизистой оболочки, что дает возможность более равномерно распределять жевательное давление на подлежащие ткани, сформировать прочную клапанную зону. Благодаря этому удалось уменьшить количество коррекций полных съемных протезов.
Произведено корректное описание сил, действующих во время жевания на полный протез на нижней челюсти. Математически обоснованная конструкция полных съемных протезов позволяет существенно улучшить стабилизацию и достигнуть устойчивого равновесия полного протеза на нижней челюсти. Особенностью конструкции полных съемных протезов является распределение межальвеолярной высоты в боковых участках таким образом, чтобы 2/3 ее приходилось на высоту протеза на верхней челюсти и только 1/3-на высоту протеза на нижней челюсти.
Ключевые слова: полная потеря зубов, неблагоприятные клинические условия, полные съемные протезы, податливость слизистой оболочки.
L.B.Eris. The increase of effectiveness of prosthetics of patients with the teeth absence and unfavourable clinical conditions on the mandible. –Manuscript.
A thesis in search for the degree of a Candidate of medical sciences on the speciality 14.01.22 –dentistry. Ukrainian medical dental academy, Poltava, 2000.
This thesis is a clinical one the purpose of which is the rational prosthesis of patient with the full absence of teeth and unfavourable clinical conditions of prosthetic bed of a mandible. On the basis of clinical data there were determined the unfavourable factors for the prosthetics. There was worked out a unit (the claim for invention N 98052609 19.05.98) and the way of its use for the study of compliancy of oral mucous membrane. There was studied the topography of the compliancy zones in the membrane of the prosthetic bed of the toothless maxilla and mandible. There was improves the method of making differential functional impressions that gives the opportunity to distribute evenly the masticatory pressure on the tissues. There was done the correct description of the forces which act on full denture of mandible during mastication. There was grounded mathematically that the construction of full removable dentures allows to improve stabilization and to achieve equilibrium of the full denture on the mandible.
Key words: teeth absence, unfavourable clinical conditions, full removable dentures, compliancy zones in the membrane.