Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
|
1. Суть фінансового ринку та його значення в економіці країни. Фін ринок є забезпечуючою сферою фінансової системи держави. Метою утворення та функціонування фін ринку -- є акумулювання та ефективне розміщення заощаджень в економіці. Передумовами для створення ФР є: 1) господарська самостійність підприємств 2) ліквідація державної монополії та використання заощаджень населення 3) рівноправність усіх учасників ФР 4) формування та вдосконалення дворівневої банківської системи 5) утворення інфраструктури ФР за рахунок різних фінансових посередників (банки, страхові компанії, кредитні спілки, ломбарди, професійні учасники ринку цінних паперів) ФР -- це сукупність інститутів, які забезпечують випуск і обіг фінансових інструментів для забезпечення фінансування економіки та ефективному використанні вільного капіталу. За економічною сутність ФР - це сукупність економічних відносин, які пов'язані із купівлею-продажем фінансових активів на користь 3-іх осіб за їх рахунок з метою отримання прибутку. 4. Класифікація учасників ФР За функціями учасників ФР можна поділити на: 1) емітенти (держава, суб*єкти господарської діяльності, банки) 2) інвестори 3) інституційні інвестори, об'єднують індивідуальних інвесторів з метою здійснення спільного інвестування (банки, страхові компанії) 4) фін посередники -- установи, які за допомогою певного комплексу фін операцій здійснюють акумуляцію та перерозподіл фін активі 5) інститути інфраструктури ФР -- інститути, які забезпечують обіг фін інструментів та обслуговують процеси реалізації угод (фондові, валютні біржі) 9. Види та групи цінних паперів В Україні в цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів: 1) пайові цінні папери, які засвідчують участь у статутному капіталі, надають їх власникам право на участь в управлінні емітентом і одержання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна при ліквідації емітента; 2) боргові цінні папери, які засвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов'язання; 3) похідні цінні папери, механізм розміщення та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та (або) товарних ресурсів; 4) товаророзпорядчі цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах. Законом можуть визначатися також інші групи цінних паперів. Види цінних паперів та порядок їх обігу встановлюються законом. Цінні папери можуть існувати в документарній та бездокументарній формі відповідно до закону. 8. Суть, значення та функції цінних паперів як інструментів фінансового ринку Цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам. Цінні папери знаходяться в обігу у таких сферах діяльності, як брокерська, депозитарна, реєстраторська, трастова, клірингова, консультаційна та інших. Вони виступають як економічна та юридична категорії, є інструментом залучення коштів, об'єктом вкладання фінансових ресурсів, мають вільний характер переходу від одного власника до іншого, не обмежені в обігу, поділяються на два великих класи - основні і похідні. Основні цінні папери - це цінні папери, в основі яких лежать майнові права на будь-який актив (товар, гроші, капітал, майно, різні ресурси та ін.). До основних відносяться акції, облігації, векселі, інвестиційні сертифікати та інші поширені цінні папери, які називають базовими активами. Похідні цінні папери є зобов'язаннями, які виникають у зв'язку зі зміною ціни або умов контракту щодо базового активу. Функції: Мобілізаційна функція стосується майже всіх видів цінних паперів: акцій, банківських депозитів, казначейських зобов'язань, облігацій підприємств і внутрішньої державної позики тощо. Управлінську функцію виконують не всі цінні папери, переважно акції, сертифікати з часткою, інвестиційні сертифікати, пайові свідоцтва. Запозичувальна функція виконується лише борговими цінними паперами (облігаціями, векселями, свідоцтвами про заборгованість, комерційними паперами), частка яких на ринку цінних паперів є однією з найбільших. => Розрахункова функція визначає, що цінні папери можуть виступати засобами розрахунку, тобто ними можна сплачувати вартість робіт, послуг, товарів, а також вартість одних цінних паперів може оплачуватись іншими цінними паперами. => Забезпечувальна - означає, що цінні папери або права на них передаються кредитору і виступають як гарантія того, що у разі невиконання зобов'язань збитки будуть відшкодовані за рахунок вартості цінних паперів. => Перерозподільна - реалізується лише на вторинному ринку, де відбувається перерозподіл капіталу між різними галузями господарства. Цінні папери з метою залучення коштів перепродаються, що забезпечує перелив капіталу з однієї галузі чи діяльності в іншу. => Інформаційна - свідчить про стан економіки у світі чи в конкретній країні. Так, курси на цінні папери відображають будь-які зміни в економічному та політичному житті. Масове падіння курсів є ознакою погіршення економічної кон'юнктури, а стабільні курси або їх підвищення свідчать про нормальний економічний стан країни. |
2. Функції ФР ФР -- це сукупність інститутів, які забезпечують випуск і обіг фінансових інструментів для забезпечення фінансування економіки та ефективному використанні вільного капіталу. Функції: 1) забезпечення взаємодії між покупцями та продавцями фін активів в результаті чого формується ціна на фін актив і врівноважується попит і пропозиція на нього 2) запровадження на ФР механізму викупу в інвесторів належних їм фін активів і цим самим підвищити ліквідність даних активів 3) фін ринки сприяють надходження для кожного з кредиторів потенційного інвестора, а також суттєво зменшити витрати на проведення операцій. 5. Функції держави на ФР Держава також є активним учасником фінансового ринку. Оскільки державні витрати, як правило, перевищують доходи, то виникає бюджетний дефіцит, який може покриватися за рахунок позик, що здійснюються на фінансовому ринку. Ці позики реалізуються шляхом продажу урядових облігацій те інших цінних паперів як фінансовим посередникам, так і безпосередньо підприємствам і домогосподарствам. Держава на фінансовому ринку є, в основному, позичальником, регулярно розміщуючи на зовнішньому і внутрішньому ринках свої боргові зобов'язання; вона також виконує специфічну і дуже важливу функцію — регулювання фінансового ринку. За допомогою законів та нормативних актів держава впливає на поведінку учасників ринку і певною мірою спрямовує розвиток ринку в заданому напрямі. Іноді держава може бути на фінансовому ринку інвестором, здійснюючи фінансову підтримку певних суб'єктів господарювання. Це відбувається у тому випадку, коли в держави виникає надлишок фінансових ресурсів. Тоді уряд стає постачальником грошових коштів на фінансовий ринок. 10. Порядок випуску цінних паперів в Україні Цінні папери обертаються на двох взаємозалежних ринках цінних паперів: первинному та вторинному. Первинний ринок цінних паперів - це ринок, що обслуговує випуск (емісію) і первинне розміщення цінних паперів. Вторинний ринок є ринком, де відбувається купівля-продаж (обіг) раніше випущених цінних паперів. Порядок випуску та обігу цінних паперів регламентується законодавством. Випуск в обіг акцій, облігацій та інших цінних паперів, що здійснюється акціонерними товариствами, кредитними установами та державою, називається емісією цінних паперів (від лат. emissio - випуск). Емісія цінних паперів у загальному випадку містить у собі: ухвалення рішення про випуск цінного папера, розробку проспекту емісії, його реєстрацію, опублікування (у разі відкритої емісії), продаж цінного папера першим інвесторам, реєстрацію звіту про результати емісії. Емісія цінних паперів може бути відкритою і закритою. Відкрита емісія - це розміщення цінних паперів серед усіх бажаючих. Закрита емісія - розміщення цінних паперів серед обмеженого кола інвесторів. Емісія цінних паперів може бути приватною (випуск акцій і облігацій акціонерними товариствами) та державною (випуск облігацій державних позик). Розрізняють також первинну емісію і додаткові емісії. Первинна емісія цінних паперів здійснюється при: ♦ заснуванні акціонерного товариства і розміщенні акцій серед його засновників; ♦ приватизації державного підприємства; ♦ залученні позикового капіталу юридичними особами, державою, державними органами або органами місцевої адміністрації шляхом випуску облігацій та Інших боргових зобов'язань. Додаткові емісії провадяться при збільшенні розмірів статутного капіталу (фонду) акціонерного товариства або його індексації шляхом додаткового випуску акцій. В економічній науці прийнято говорити не просто про емісію, а про цикл життя цінних паперів. Цикл життя цінних паперів - це період часу, що складається з таких етапів: 1) підготовка нового випуску (емісії) цінних паперів; 2) первинне розміщення цінних паперів; 3) обіг цінних паперів на вторинному ринку; 4) погашення (викуп) цінних паперів (для деяких цінних паперів). |
3. Сегментація ФР Сегментацію ФР можна здійснювати за такими ознаками: 1) за умовами передачі фінансових ресурсів у користування у складі ФР виділяють: а) ринок позикового капіталу б) ринок акціонерного капіталу 2) за терміном обертання інструментів: а) грошовий ринок -- здійснюється обіг короткострокових фін інструментів(векселі, облігації) б) ринок капіталів -- довгостроковий обіг фін інструментів (акції) 3) за видами фінансових активів: а) кредитний ринок б) ринок цінних паперів в) валютний ринок 4) за організаційними формами функціонування: а) організований ФР, який функціонує відповідно до норм чинного законодавства та встановлених правил. Даний ринок поділяється на біржовий і позабіржовий (мережа посередників, які здійснюють торгівлю цінними паперами) б) стихійний ФР на якому не має встановлених норм і правил функціонування 5) за сферою поширення: а) міжнародний б)національний в) регіональний 6) залежно від ролі в акумулюванні та переміщенні фін ресурсів: а) первинний (ринок, де здійснюється продаж випущених цінних паперів емітентом) б) вторинний ( ринок, де здійснюється перепродаж) 7. Інвестиційні властивості фін активів Інвестиційні властивості фін активів: 1) термін обігу(проміжок часу до кінцевого платежу або погашення фінансового активу 2) ліквідність За ознакою ліквідності фін активи поділяються на: -- високоліквідні (облігації, векселі) -- низько ліквідні ( акції) -- неліквідні (іменні, ощадні сертифікати) 3) дохідність Дохід на фін активи може бути в таких формах: -- дивіденди -- процентах -- дисконту при купівлі фін активу -- індексації номінальної вартості фін активу Залежно від норми дохідності фін активи можна поділити на: -- високоприбуткові (прості акції, ПФІ) -- середньоприбуткові ( вклади на банківських депозитах, привілейовані акції, облігації) -- низько прибуткові ( державні облігації) 4) надійність (ризиковість) -- ризик інвестування у фін актив складається із: -- ризику неповернення вкладених коштів -- ризику несплати передбаченого доходу -- ризику несвоєчасної виплати доходу та несвоєчасного погашення фін активу -- ризику неліквідності 5) податковий статус фін активу характеризує в який спосіб та за якими ставками оподатковуються доходи від володіння та перепродажу фін активів 6) конвертованість 7) подільність фін активу характеризується мінімальною кількістю яку можна купити або продати на ФР 8) ціна; види цін фін інструментів: -- номінальна ціна -- емісійна ціна ( ціна за якою фін інструменти розміщуються на первинному ФР) -- ринкова ціна( яка встановлюється на ФР з врахуванням попиту і пропозиції на фін інструменти) 6. Сутність фінансових інструментів та їх види Об'єктом купівлі-продажу на ФР є фін інструменти, які являють собою вимоги їх власників на отримання певного грошового доходу, є засобом переміщення капіталу на ФР. Значення фін інструментів проявляється в таких аспектах: 1) фін інструменти є носіями капіталу внаслідок чого забезпечується розподіл та перерозподіл грошових ресурсів в економіці країни 2) фін інструменти є засобом реалізації відносин позики та спів власності 3) фін інструментам притаманна функція -- засобу платежу. 4) інструменти ФР є об'єктами короткострокового та довгострокового інвестування коштів, метою якого є як правило, отримання доходів 5) фін інструменти виконують функцію забезпечення зобов'язань Класифікація фін інструментів: 1) за характером фін зобовязань в складі фін інструментів: -- пайові фін інструменти, які підтверджують права їх власників на частку у статутному капіталі та можуть надавати право голосу -- боргові фін інструменти, які засвідчують наявність відносин позики між власниками таких активів та їх емітентом -- фін інструменти без додаткових зобовязань ( валютні цінності) 2) залежно від ролі на ФР: -- первинні фін інструменти до яких належать носії фіктивного капіталу 1-ого порядку -- вторинні (похідні), носії фіктивного капіталу 2-ого порядку 3) залежно від механізму нарахування доходу: -- фін інструменти з фіксованим доходом (привілейовані акції, облігації, векселі) -- фін інструменти з плаваючим доходом (прості акції) 4) за терміном обігу: -- короткострокові фін інструменти, є інструментами грошового ринку -- довгострокові фін інструменти, обертаються на ринку капіталів (акції) 5) залежно від форми випуску: -- паперові фін інструменти -- безпаперові фін інструменти 6) залежно від сегментів ФР: -- фін інструменти грошового ринку -- фін інструменти ринку акціонерного капіталу -- фін інструменти ринку позик -- фін інструменти валютного ринку -- деривативи (похідні фін інструменти) |