Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Задача №1
До відділення реанімації та інтенсивної терапії госпіталізовано хворого 25 років зі скаргами на експіраторну ядуху та сухий кашель.
Страждає на бронхіальну астму впродовж 12 років. Останні 2 місяці напади ядухи виникають 2-3 рази на добу, в тому числі - вночі (3-4 рази на тиждень). Погіршення стану відмічає останні 12 годин. В домашніх умовах проводив інгаляції сальбутамолу (до 10 доз), прийняв 6 таблеток преднізолону. Стан хворого не покращився, наростала задишка та кашель. Бригадою швидкої медичної допомоги доставлений до стаціонару.
Загальний стан хворого тяжкий. Хворий збуджений, в зв'язку з задишкою не може промовити фразу повністю. Положення ортопное. Дихання гучне, на відстані чути гучні хрипи. В диханні приймає участь додаткова мускулатура. Шкірні покриви бліді з ціанотичним відтінком, вологі. Артеріальний тиск 110/70 мм рт. ст. Пульс 122 ударів за 1 хвилину. Частота дихальних рухів 36 за 1 хвилину.
При перкусії над всією поверхнею легень визначається легеневий звук з коробковим відтінком. При аускультації дихання гучне, вислуховується маса сухих свистячих хрипів.
Спірографія: (ОФВ1 40%).
Сатурація капілярної крові киснем - 89%.
1. Обґрунтувати ступінь важкості загострення бронхіальної астми
2. Які заходи необхідно застосувати на початковому етапі лікування
Завідувач кафедри
внутрішньої медицини №2
член-кор. АМН України,
д.мед.н., професор К.М. Амосова
Задача 1
У хворого має місце неконтрольований перебіг бронхіальної астми з загостренням тяжкого ступеня.
Тяжке загострення бронхіальної астми встановлено на підставі наявності:
Лікування хворого необхідно проводити у відділенні реанімації та інтенсивної терапії. Терапію слід проводити поетапно:
Задача №2
До терапевтичного відділення госпіталізовано хворого 19 років зі скаргами на експіраторну ядуху, що не знімається сальбутамолом.
Хворіє на бронхіальну астму з 7-річного віку. Напади ядухи виникають щоденно, їх виникнення провокують побутові алергени (домашній пил, шерсть тварин). Нічні симптоми астми - 2-3 рази на місяць. Загострення захворювання виникають 1-2 рази на рік. Погіршення стану відмічає впродовж останнього тижня, коли після перенесеної вірусної інфекції напади ядухи почастішали до 1-2 разів на добу, нічні симптоми стали щоденними.
Загальний стан хворого тяжкий. Свідомість ясна. Шкірні покриви блідо-рожевого кольору, підвищеної вологості. Артеріальний тиск 110/70 мм рт. ст., пульс 100 за 1 хвилину, частота дихальних рухів 25 за 1 хвилину. В диханні приймає участь додаткова мускулатура. Грудна клітка нормостенічна. При перкусії над всією поверхнею легень коробковий легеневий звук. При аускультації дихання ослаблене, сухі свистячі хрипи над всією поверхнею легень, видох подовжений, утруднений.
Сатурація капілярної крові киснем 92%
1. Обґрунтувати ступінь важкості загострення
2. Які заходи необхідно застосувати на початковому етапі лікування
Завідувач кафедри
внутрішньої медицини №2
член-кор. АМН України,
д.мед.н., професор К.М. Амосова
Задача 2
Загострення захворювання середнього ступеню тяжкості встановлено на підставі:
Лікування хворого повинно проводитись у стаціонарних умовах і має включати:
Задача №3
Хворий 25 років поступив до стаціонару зі скаргами на задишку в покої, яка наростає, сухий кашель, підвищення температури тіла до 390С впродовж останніх двох діб.
Вважає себе хворим впродовж 4-х діб, коли з'явився сухий кашель, підвищена пітливість, загальна слабкість, температури тіла підвищилася до 38,50С. Дільничий лікар призначив ампіцилін 500 мг 3 рази на добу, однак температура тіла не знизилась, з'явилась біль у грудній клітці при глибокому вдиху, наросла задишка. Бригадою швидкої медичної допомоги хворий доставлений до стаціонару.
Загальний стан тяжкий. Свідомість ясна. Артеріальний тиск 100/70 мм рт. ст. Пульс 100 за 1 хвилину, частота дихальних рухів 32 за 1 хвилину.
При огляді відмічається відставання лівої половини грудної клітки при диханні, міжреброві проміжки зліва згладжені. Голосове тремтіння та бронхофонія нище кута лівої легені відсутні. При перкусії в цій зоні перкуторний звук тупий, при аускультації дихальні шуми не прослуховуються.
Загальний аналіз крові. Гемоглобін 122 г/л, лейкоцити 18×109/л (е. 1%, п. 11%, с. 70%, л. 16%, м. 2%). ШОЕ 33 мм/год.
При рентгенологічному дослідженні органів грудної порожнини в нижній відділах лівої легені виявлене гомогенне затемнення з косою верхньою межею, яке досягає рівня ІV ребра. Органи середостіння зміщені праворуч.
Завідувач кафедри
внутрішньої медицини №2
член-кор. АМН України,
д.мед.н., професор К.М. Амосова
Задача 3
У хворого має місце випіт у ліву плевральну порожнину, легенева недостатність ІІІ ст, про що свідчать скарги на задишку, що наростає, дані огляду (згладженість міжреберних проміжків зліва) та фізикального обстеження (відсутність голосового тремтіння, тупий перкуторний звук, відсутність дихальних шумів та бронхофонії в нижніх відділах лівої легені). Діагноз підтверджують дані рентгенологічного обстеження (наявність гомогенного затемнення до рівня ІV ребра з косою верхньою межею, зміщення органів середостіння в здоровий бік).
Діагноз є попереднім та потребує дообстеження хворого, оскільки синдром плеврального випоту часто не є самостійним захворюванням, а ускладнює перебіг цілого ряду захворювань (пневмонії, злоякісних новоутворень, туберкульозу, тромбоемболії легеневої артерії, системних захворювань сполучної тканини та ін.). Враховуючи вік пацієнта, гострий початок захворювання з підвищенням температури тіла, найбільш ймовірною причиною появи однобічного випоту у плевральну порожнину є негоспітальна пневмонія.
Подальша тактика ведення хворого повинна включати:
Подальше лікування хворого визначають залежно від результатів обстеження з урахуванням етіології плеврального випоту.
Задача №4
Хвора 72 років поступила до терапевтичного стаціонару на 4-ту добу захворювання зі скаргами на підвищення температури тіла до 390 С, задишку в спокої та при мінімальному фізичному навантаженні.
4 доби тому після переохолодження підвищилась температура тіла до 380-38,50 С, з'явився кашель з відходженням спочатку слизового, потім - слизово-гнійного харкотиння, загальна слабкість.
Загальний стан хворої тяжкий. Свідомість не порушена. Шкіра бліда, акроціаноз. Артеріальний тиск 95/60 мм рт. ст. Пульс 120 за 1 хвилину. Частота дихальних рухів 32 за 1 хвилину.
При перкусії над нижніми частками обох легень – притуплення перкуторного звуку. При аускультації у нижніх відділах обох легень на фоні бронхіального дихання вислуховується крепітація.
При обстеженні інших органів та систем патологічних змін не виявлено.
Загальний аналіз крові: гемоглобін 122 г/л, лейкоцити 18,8×109/л (е. 0%, п. 12%, с. 70%, л. 16%, м. 2%). ШОЕ 22 мм/год.
В біохімічному аналізі крові: креатинін 92 мкмоль/л.
Сатурація капілярної крові киснем 87%.
При рентгенологічному дослідженні органів грудної порожнини - негомогенні вогнища інфільтрації в нижніх долях обох легень, що дозволило встановити діагноз негоспітальної пневмонії нижніх часток обох легень.
1. Обґрунтувати ступінь важкості захворювання у цієї хворої
2. Яку антибактеріальну терапію необхідно призначити хворій та які критерії ефективності лікування
Завідувач кафедри
внутрішньої медицини №2
член-кор. АМН України,
д.мед.н., професор К.М. Амосова
Задача 4
У хворої має місце Негоспітальна пневмонія нижніх часток обох легень, тяжкий перебіг, IV група. ЛН ІІІ ст.
Тяжкість негоспітальної пневмонії встановлюють на підставі «малих» та «великих» критеріїв перебігу пневмонії. У хворої мають місце 3 малих критерію, які дозволяють встановити тяжкий перебіг захворювання: частота дихальних рухів більше 30 за 1 хвилину, сатурація капілярної крові киснем нижче за 92%, двобічне ураження легень.
Хвора з важким перебігом пневмонії належить до IV групи та потребує госпіталізації до відділення реанімації та інтенсивної терапії.
Хвора потребує негайного призначення антибактеріальних препаратів через те, що затримка введення першої дози антибіотика на 4 години і більше зумовлює значне підвищення ризику смерті таких хворих. Рекомендовано призначення емпіричної антибіотикотерапії, оскільки етіологічної експрес-діагностики пневмонії на сьогоднішній день не існує.
Хворі IV групи повинні отримувати 2 антибактеріальні препарати з парентеральним шляхом введення:
Тривалість антибактеріальної терапії у хворих з тяжким перебігом пневмонії складає в середньому 10 діб. Ефективність антибактеріальної терапії оцінюють через 48 годин від початку лікування. Основні критерії ефективності лікування:
Задача №1 (для інтернів або олімпіади)
У відділення реанімації та інтенсивної терапії госпіталізовано хворого 25 років зі скаргами на експіраторну ядуху та сухий кашель.
Страждає на бронхіальну астму впродовж 12 років. Останні 2 місяці напади ядухи виникають 2-3 рази на добу, в тому числі - вночі (3-4 рази на тиждень). Отримує сальметерол та флутиказон пропіонат у фіксованій комбінації 25/250 мкг 1 доза 2 рази на добу. Погіршення стану відмічає останні 12 годин. В домашніх умовах проводив інгаляції сальбутамолу (до 10 доз), прийняв 6 таблеток преднізолону. Стан хворого не покращився, наростала задишка та кашель. Бригадою швидкої медичної допомоги доставлений до стаціонару.
Загальний стан хворого тяжкий. Хворий збуджений, в зв'язку з задишкою не може промовити фразу повністю. Положення ортопное. Дихання гучне, на відстані чути гучні хрипи. В диханні приймає участь додаткова мускулатура. Шкірні покриви бліді з ціанотичним відтінком, вологі. Артеріальний тиск 110/70 мм рт. ст. Пульс 122 ударів за 1 хвилину. Частота дихальних рухів 36 за 1 хвилину.
При перкусії над всією поверхнею легень визначається легеневий звук з коробковим відтінком. При аускультації дихання гучне, вислуховується маса сухих свистячих хрипів.
При дослідженні артеріальної крові РаО2 55 мм рт. ст., РаСО2 50 мм рт. ст.
Спірографія: (ОФВ1 40%).
Сатурація капілярної крові киснем - 89%.
1. Встановити діагноз, ступінь тяжкості захворювання у цього хворого, визначити ступінь важкості загострення
2. Призначити лікування
Завідувач кафедри
внутрішньої медицини №2
член-кор. АМН України,
д.мед.н., професор К.М. Амосова
Задача 1
У хворого має місце: Бронхіальна астма, персистуюча, тяжка, неконтрольований перебіг, загострення тяжкого ступеню. Легенева недостатність ІІ ст. за обструктивним типом.
Діагноз тяжкої персистуючої бронхіальної астми встановлено на основі наявності у хворого:
Бронхіальна астма має неконтрольований перебіг, про що свідчить:
Тяжке загострення бронхіальної астми встановлено на підставі наявності:
Висновок про наявність легеневої недостатності за обструктивним типом можна зробити, врахувавши вираженість гіперкапнії: рівень РаСО2 50 мм рт ст., відповідає ІІ ступеню легеневої недостатності.
Лікування хворого необхідно проводити у відділенні реанімації та інтенсивної терапії. Терапію слід проводити поетапно:
Задача №2 (для інтернів)
До терапевтичного відділення госпіталізовано хворого 19 років зі скаргами на експіраторну ядуху, що не знімається сальбутамолом.
Хворіє на бронхіальну астму з 7-річного віку. Напади ядухи виникають щоденно, їх виникнення провокують побутові алергени (домашній пил, шерсть тварин). Нічні симптоми астми - 2-3 рази на місяць. Загострення захворювання виникають 1-2 рази на рік. Погіршення стану відмічає впродовж останнього тижня, коли після перенесеної вірусної інфекції напади ядухи почастішали до 1-2 разів на добу, нічні симптоми стали щоденними.
Загальний стан хворого тяжкий. Свідомість ясна. Шкірні покриви блідо-рожевого кольору, підвищеної вологості. Артеріальний тиск 110/70 мм рт. ст., пульс 100 за 1 хвилину, частота дихальних рухів 25 за 1 хвилину. В диханні приймає участь додаткова мускулатура. Грудна клітка нормостенічна. При перкусії над всією поверхнею легень коробковий легеневий звук. При аускультації дихання ослаблене, сухі свистячі хрипи над всією поверхнею легень, видох подовжений, утруднений.
При дослідженні артеріальної крові РаО2 65 мм рт. ст., РаСО2 40 мм рт. ст.
Сатурація капілярної крові киснем 92%
1. Встановити діагноз, ступінь тяжкості захворювання у цього хворого, визначити ступінь важкості загострення
2. Призначити необхідне лікування
Завідувач кафедри
внутрішньої медицини №2
член-кор. АМН України,
д.мед.н., професор К.М. Амосова
Задача 2
У хворого має місце: Бронхіальна астма, персистуюча, середньої тяжкості, неконтрольований перебіг, загострення середнього ступеню тяжкості. Легенева недостатність І ст. за обструктивним типом.
Діагноз персистуючої бронхіальної астми середньої тяжкості встановлено на підставі наявності у хворого:
Бронхіальна астма має неконтрольований перебіг, про що свідчить:
Загострення захворювання середнього ступеню тяжкості встановлено на підставі:
Висновок про наявність легеневої недостатності за обструктивним типом можна зробити, врахувавши вираженість гіперкапнії: рівень РаСО2 менше 50 мм рт. ст. відповідає І ступеню легеневої недостатності.
Лікування хворого повинно проводитись у стаціонарних умовах і має включати: