Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Для захисту входів в ПРУ на 1 поверсі слід передбачати стіни-екрани не менше 1,7м. від підлоги .Вага 1м.куб. екрана повинна бути не менше 1м.куб .зовнішньої стіни укриття.
Вбудоване сховище: 1 —захисно-герметичні двері; 2—шлюзові камери; З — санітарний вузол; 4 — основні приміщення для людей; 5 — аварійний вихід; б — фільтровентиляційна камера; 7 — медичний пункт; 8-кладоа для продуктів.
Окремо розташоване сховище
1. Сховища. Вимоги до них, їх побудова і обладнання.
Захисні споруди цивільного захисту призначені для захисту населенння, складу органів управління, а також вузлів зв’язку ЦЗ у надзвичайних ситуаціях.
В залежності від захисних властивостей вони поділяються на сховища, протирадіаційні укриття ПРУ, прості укриття.
Сховищами називаються захисні споруди герметичного типу, які забезпечубть захист людей від усіх уражуючих факторів ядерногот вибуху, а також від отруйних речовин, бактеріальних засобів, високих температур, уламків частин будівель.
Сховища, як правило, будуються завчасно, переважно у містах.
Сховища будуються подвійного призначення і крім захисту людей використовуються для господарських потреб.
Сховища в залежності від захисних властивостей поділяються на 4 класи.
Вимоги до захисних властивостей сховищ:
Переведення приміщень, які використовуються під сховища на режим надзвичайних ситуацій повинно відбуватися в найкоротші строки.
Схровища потрібно розміщувати в місцях найбільшого накопичення персоналу, який потребує захисту у сховищах і на мінімально можливій відстані (не більше 500 м) так званому радіусу збору.
Сховища при можливості необхідно розміщувати:
Сховища належить проектувати заглибленим в грунт. Низ покриття належить розміщувати, як правило, не вище рівня планувальної відмвтки землі.Рівень підлоги сховища повинен бути вище найвищого рівня грунтових вод, не мееьше ніж на 0,5м.
При високому рівні грунтових вод, допускається рівень підлоги сховища приймати нижче рівня грунтових вод і низ покриття розміщувати вище планувальної відмітки землі з обвалюванням виступаючих стін і покриття грунтом. При цьому заглиблення сховища (рівень підлоги) належить передбачати не меньше 1,5м від планувальної відмітки землі.
Заглиблення у грунт сховища забеспечує надійний захист від усіх уражаючих факторів. При розміщенні покриття сховища вище рівня поверхні землі зростає навантаження від дії ударної хвилі на виступаючі над землею стіни і знижуються їх захисні властивості від проникаючого випромінювання і теплової дії, тому необхідно приймати заходи для збільшення їх захисних властивостей шляхом обваловування.
Всі приміщення сховища поділяються на осноіні та допоміжні.
До основних приміщень відносяться:
До допоміжних приміщень відносяться:
Норму площі пілоги основних приміщень на одну людину приймають рівною:
Норма внутрішнього обсягу приміщень у зоні герматизації, за виключенням дизельної і тамбур-щлюзів, на одну людину визначають як 1,5 м3.
Норма висоти основнних приміщень повинна бути:
Місткість сховища ПУ необхідно передбачати при кількості працюючих в найбільшій працюючій зміні 600 осіб і більше. При меньшій кількості працюючих в цій зміні замість ПУ розміщується телефон і радіотрансляційна точка для зв’язку зі штабом ЦЗ.
Кількість працюючих у ПУ належить приймати до 10 осіб, а норма площі на 1 особу – 2м2.
Системи життєзабезпечення
До цих систем відносяться: вентиляція; опалення; водопостачання; каналізація і енергозабезпечення.
Вентиляція – Система вентиляції сховищ, як правило, має два режими: перший режим - чистої вентиляції; другій режим – фільтровентиляції.
Призначення першого режиму очищення повітря, яке подається в сховище від пилу в тому числі і радіаційного та виведення з приміщення тепловиделень та вологи. Для очищення повітря від пилу радіоактивних речовин застосовують протипилові фільтри (ППФ). У цьому режимі на одну особу потрібно подавати залежно від кліматичної зони, повітря від 8 до 13м3/год. Тривалість безперервної роботи електровентиляторів – 48 годин.
Призначення другого режиму додатково очищати повітря від отруйних речовин і бактеріальних аерозолів. Для цього застосовують фільтри-поглиначі марки ФПУ-200, ФП-300, пропускна властивість яких становить 100 і 200 м3 за годину. В цьому рішенні на 1 особу, необхідно подавати 2м3 повітря за годину. При 2-му режимі, з метою герметизації сховища у приміщенні необхідно утворювати надлишок повітря (підпір) – 5-10 мм ртутного стовпчика.
Для захисту повітропроводу від надмірного тиску ударної хвилі на них встановлюються противибухові пристрої та герметичні клапани.
На об’єктах , які розміщуються в зонах пожеж, в завалах або суцільних пожеж, катострофічного затоплення, зараження СДОР, у захисних спорудах передбачається 3-й режим, який називають режимом регенерації або повної ізоляції. У цьому режимі відбувається рециркуляція повітря в середині сховища з очищення його від вуглекислого газу і вологи за допомогою регенеративних патронів РП-100. У випадках коли невистачає кисню, він надходить із кисневих балонів, які встановлюються додатково в приміщенні.
Опалення сховища передбачається від загальної теплової мережі і відключається при заповненні сховища.
Водопосточання сховищ і ДЕС передбачається від загальної водопровідної мережі. Також можливий запас води у ємкостях із розрохунку на 1 особу питної води 3л і 4л для інших потреб на добу.
Каналізація передбачає використання загальноміської мережі стічних вод. Але можливе застосування аварійного резервуара для збору відходів.
Електрозабезпечення і зв'язок . Електрозабезпечення здійснюється від зовнішньої мережі, а коли необхідно від захищеної дизельної електростанції. При порушенні електрозабезпечення вживається аварійне освітлення (акумулятори, електроліхтарі тощо). В захисних спорудах використовуються телефони і радіотрансляційні точки.
Пункти управління (ПУ) підприємства слід обладнати засобами зв’язку, які забезпечують:
Будівництво і облоштування сховищ, як правило, здійснюється завчасно у процесі капітального будівництва і реконструкції об”єкту. Організація будівництва сховищ і накопичення фонду захисних споруд здійснюється інженерною службою.
Загальна місткість на об”єкті сховищ, які продовжують виробничу діяльність в НС, повинна забезпечувати укриття найбільшої робітничої зміни.
У випадку, коли з винекненням загрози НС загальна місткість сховища на об”єкті не зебезпечує укриття найбільшої робітничої зміни (НРЗ), то на території об”єкту будуються швидкозхбудовані сховища на ту частину робітників, який не вистачає місць у сховищах. Їх будувництво ведеться за типовим проектом з застосуванням спрощеного устаткування, з використанням збірних залізобетонних конструкцій. Штаб цивільного захисту району та об’єктів, сумісно з відповідними інженерними службами при розробці плану будівництва швидкобудуючих сховищ, визначає основні організаційно-технічні заходи для забезпечення їхного будівництва у стислі строки, відповідальних за їх будівництво, сили та засоби виділені для будівництва сховищ та термін подання конструкцій та інших будівельних матеріалів.
Підготовка до будівництва швидкобудующихся сховищ проводиться завчасно. З цією метою проводиться наступні заходи:
Будівництво швидкобудуючих сховищ здійснюється силами будівельних організвцій і силами робочого об”єкту.
На будівництво швидкобудуючих сховищ, в середньому потрібно до 24 годин. Це підтвердженно досвідом будівництва їх в період навчань з ЦЗ.
Вбудоване протирадіаційне укриття
Окремо розташоване ПРУ
Вимоги до них, їх побудова і обладнання.
Протирадіаційні укриття (ПРУ) – це споруди, які забезпечують захист людей від радіаційного і світлового випромінювання, а також від отруйних речовин (ОР) у краплинорідинному стані.
ПРУ в основному будуються в невеличких містах, селищах міського типу і в сільській місцевості. Під ПРУ широко використовуються підземні і частково заглиблені приміщення, а також перші поверхи цегляних будинків. Якщо не вистачає таких приміщень, то будуються спеціально розроблені ПРУ з залученням місцевих будівельних матеріалів.
ПРУ в залежнрості від ступеня послаблення ними випромінювання поділяються на п’ять груп: з коефіцієнтом захисту 50-200 раз і більше.
Вимоги до захисних можливостей ПРУ:
Спеціально збудовані ПРУ, як правило, мають вищі захисні властивості. Їх розраховують на коефіцієнт захисту 200 і надмірний тиск до 20 кПа, тому вони можуть надійно захищати від радіаційного опромінювання і частково від ударної хвилі. Цей тип укриття може використовуватися для розміщення медичних пунктів, вузлів зв”язку, допоміжних органів управління в заміській зоні.
Конструкційна схема приміщень, які пристосовуються під ПРУ повинна відповідати вимогам з використання приміщень до НС для цілей господарської діяльності, а у НС – для укриття людей. Коли вибирають конструктивну схему укриття, за основу повинні приймати конструктивну схему будинка в якому розміщується укриття.
ПРУ потрібно розміщувати в підвальних, цокольних і перших поверхах виробничих і допоміжних будинків підприємств, лікувальних закладах, громадських і житлових будинків. Насампере, належить використовувати підвальні і цокольні поверхи зовнішні стіни яких забезпечують найбільш ефективний захист від іонізуючих випромінювань і є більш стійкими до навантаження від ударної хвилі.
Коли ПРУ розміщується на перших поверхах багатоповерхових будинків, в першу чергу належить використовувати внутрішні приміщення. (коридори, холи, кладові і теке інше). Краще використовувати під укриття перші поверхи багатоповерхових будинків, ніж приміщення одноповерхові, які не мають грунтової обсипки тому, що вони мають більші коефіцієнти захисту від іонізуючих випромінювань.
Поза зонами впливу ударної хвилі під укриття використовуються приміщення, які розміщені в підвальних, цокольних і перших поверхах будівель, а в зонах впливу – тільки в підвальних і цокольних поверхах.
В ПРУ плануються основні приміщення, які обладнуються нарами з місцями для сидіння (нижня позиція) і відпочинку (верхня позиція), а також допоміжні: санітарний вузол, приміщення для зараженого одягу і вентиляційна камера. ПРУ обладнуються природною вентиляцією, яка забезпечується за рахунок різниці темперптур зовнішнього і внутрішнього повітря, воно повинно проходити крізь спеціальні отвори (короби).
Норму площі основних приміщень і внутрішній обсяг приміщень ПРУ на одну людину розраховується також як у сховищі.
Норму висоти основних приміщень ПРУ приймають рівною:
Рівень підлоги ПРУ повинен бути вище найвищого рівня грунтових вод не меньше ніж на 0,2м.
Підвищення захисних властивостей ПРУ розміщених у підвалах, підпіллях житлових, громадських і інших будинків належить впроваджувати наступним шляхлм6
Всі ці заходи проводяться в період переводу приміщень на режим укриття.
Посилення захисних властивостей стін робиться грунтом або мішками з грунтом, а закладка віконних пройомів – теж грунтом чи цегляною закладкою насухо.
ПРУ повинні мати не меньше ніж два входи з шириною дверей не менше 0,8м і висотою не менше 1,8м.
В приміщеннях пристосованих під ПРУ, слід передбачити інженерно-технічне обладнання (вентиляцію, опалення, водопостачання, каналізацію, електропостачання і зв”язок), яке за своїм складом є більш прстим ніж у сховищі.
Вентиляція ПРУ. Крім природної вентиляції може передбачатися вентиляція чиста (режим 1).
Природна вентиляція ПРУ розміщених на перших поверхах будинків, повинна запроваджуватись через проєми у верхній частині вікон чи стін,
Опалення ПРУ повинно проектуватися сумісно з опаленням будівлі і мати пристрої для виключення.
Водопосточання ПРУ належить передбачити від зовнішньої або внутрішньої водопровідної мережі.
Каналізація ПРУ є частиною каналізації будинку і на випадок коли вона не працює. Слід передбачити пристрої для промивання туалетів з відводом відходів в зовнішню каналізаційну мернжу.
Електропостачання ПРУ. Освітлення ПРУ передбачається від зовнішнбої електромережі. Крім того, належить передбачити аварійні джерела освітлення: акумуляторні свтильники, переносні електричні ліхтарі тощо.
Зв”язок. Для зв”язку використовуються телефонний і радіотрансляційний зв”язок.
Населення не забезпечене захисними спорудами з виникненням загрози НС під керівництвом органів ЦЗ району мешкання, починає пристосовувати під ПРУ підвали, шахти та інші заглиблені споруди.
З цією метою, штаб ЦЗ, завчасно виявляють і беруть на облік всі горні виробки, метро, підвали, погреби, тунелі, підземні переходи та інші заглиблені споруди. За зонами можливих руйнувань, крім цього приміщення цокольних і перших поверхів будинків і споруд. Визначає захисні властивості, необхідний обсяг робіт з пристосуванням їх під укриття. Ви-значають якими силами і з звстосуванням яких засобів і матеріалів будуть вестись роботи.
Крім сховищ і ПРУ для захисту населення будуються прості укриття.
Укриття простішого типу – це щилини, траншеї, підземні тонелі, переходи та інші заглиблені споруди.
Вони можуть бути збудованими або пристосованими для укриття людей у стислі строки.
Прості укриття рекомендується будувати на теріторії підприємств, організацій і установ, у житлових кварталах, на ЗЕП, залізничних, морських і річних вокзалах, автовокзалах, аеропортах, в пунктах посадки евакуюємого населення і інших місцях накопичення населення.
Прості укриття будуються силами самого населення з підручних і місцевих матеріалів.
Відкрита щілина зменьшує радіус ураження ударної хвилі на 1/3 і зменшує дозу радіаційного опроміненя в 3 рази.
800 мм
Відкрита щілина: а — схема щілини;
б — будівництво відкритої щілини
Перекрита щілина: а — схема щілини;
б — будівництво перекритої щілини
Д О Д А Т К И ІА, ІБ
Щілини риються в грунті, вигляді вузьких рвів глибиною Н=до 2 м, завширшки зверху В=1,2 м, знизу а=0,8 м і у вигляді ламаної лінії 15м.
Місткість щілини має бути від 10 до 50 осіб (норма на 1 особу 0,5 п.м.).
Щілина на 50 осіб без одежі схилу, але з перекриттям з залізобетонних плит, яку бригада з 10 робітників і з одним автокраном може збудувати за 13-14 годин. Лісоматеріалів при цьому може вистачити до 4 м3, залізобетонних плит на перекриття 8-10 м, грунту до 15м3. Якщо щілина має покриття, тоді вона закінчена. Покриття і одежа схилу повинні витримувати навантаження від ваги грунтової обсипки, товщиною 50-60 см, бокового тиску грунту і дії ударної хвилі на поверхні землі 0,5-10 ктс/см (50-100 кПа). Перекрита щілина знижує радіус ураження ударної хвилі у двічі, а також дозу радіаційного випромінювання прибшлизно у 40 разів.
Всі захисні споруди повинні бути постійно готові до невідкладного використання за прямим призначенням, забезпечені необхідним обладнанням і приладами, утримуватись у чистому вигляді і мати вільний прохід (під’їзди).
Експлуатація захисних споруд на об’єкті, запроваджується службою сховищ і укриттів цивільного захисту.
Для експлуатації захисних споруд в період перебування в них людей і евакуації інженерно-технічного обладнання, в залежності від їх місткості створюються ланки і групи.
При місткості укриття до 150 осіб створюються ланки у складі: контролер - 1, електрик - 1, слюсар по вентиляціі-1, слюсар по водопроводу і каналізації- 1, розвідник - хімік –1, розвідник - дозеометрист – 1, комірник – роздовальник - 1, сандружинниці - 2 усього – 9 осіб.
При місткості укриття більше 150 до 600 осіб створюється група у складі: ланка зв”язку і розвідки – 2-3 особи, ланка заповнення і розміщення – 3особи, ланка по електропосточанню, обслуговуванню ФВО, водопосточання і каналізації – 5 осіб, медична ланка – 4 особи, усього – 20 осіб.
При місткості більше 600 осіб створюється група у складі 35 осіб.
Групи і ланки з обслуговування захисних споруд (ЗС) створюються для кожної робітничої зміни об”єкта.
Командиром групи (ланки) з обслуговування ЗС назначаються службовці з керівного складу підприємства. Замісником командирів груп (ланок) з експлуатації інженерно-технічного обладнання назначаються відповідальні особи в обов”язок яких входить здійснення контролю за правилами утримання приміщен. ЗС та інженерно – технічного обладнанн.
1) Підготовка ЗС до прийому робітників і службовців.
Переведення приміщень ЗС, які використовуються для господарських потреб на режим захисту здійснюється за розпорядженням начальника ЦЗ об”єкту групою (ланкою) з обслуговування захисної споруди. При необхідності, у розпорядження командира групи (ланки) виділяється спеціальна команда для скорочення строків переводу приміщень під ЗС.
В приміщені ЗС встановлюються нари, меблі, прилади та інше необхідне обладнання і майно згідно з інструкцією. В ЗС зачиняються і герматизуються технологічні проєми, які не використовуються для вентиляції ЗС, відключається опалення приміщень. Перевіряється гідність ДЕС, засобів аварійного освітлення, фільтро-вентиляційне обладнання, водопосточання, каналізація, електропосточання , двері, все це приводиться в готовність, а також аварійні виходи сховищ. Ємності заповнюються водою, баки запасу – ПММ для ДЕС. Готується місце (якщо немає продовольчих складів) для розміщення і збереження харчів, ЗС комплектуеться медаптечками.
В приміщеннях ЗС проводиться протипожежні заходи, вивішуються плакати з сигналами оповіщення ЦЗ, правлами користування ЗІЗ, показчики входів і виходів. Перевіряється наявність документів з експлуатації ЗС; паспорт сховища інструкції з експлуатації ЗС ЦЗ в надзвичайних ситуаціях, журнал перевірок становища сховища, інстументу , майна , експлуатаційна схема системи вентиляції ЗС, схема електропосточання ЗС, інстукції по обслуговуванню ДЕС, ФПУ, інструкції з експлуатації ЗІЗ, сигнали оповіщення ЦЗ, перелік номерів телефонів, журнал реїстрації показників мікроклімату і газового складу повітря у сховищі, таблиця прогнозування можливості мешкання в ЗС в залежності від величини параметрів повітря, схеми евакуації з осередка ураження, журнала звернення за медичною допомогою.
Уточнюється закриплення ЗС за підрозділами.
2) Заповнення захисних споруд і правила поведінки в них.
Заповнення ЗС проводиться за сигналом ЦЗ. Зачинення захисно-герметичних і герметичних дверей і зовнішніх дверей ПРУ, робиться по команді начальника ЦЗ об”єкту або за рішенням командира групи (ланки) з обслуговування ЗС. Коли у сховищі є тамбур-шлюз, заповнення може продовжуватися способом шлюзування і після їхнього зачинення .
Люди прибувають в захисні споруди з ЗІЗ. Склад невоїнізованих формувань повинен мати при собі необхідне, згідно табелю майно.
Населення, яке укривається в ЗС за місцем мешкання, повинно мати при собі харчі.
Люди в ЗС розміщуються на нарах групами по виробничому або териториальному принципу (цех, бригада, дім).
Місця розміщення груп позначаються табличками. У кожній групі назначається старший. Ті хто має дітей, розміщується в окремих частинах ЗС або спеціально відведених місцях.
В ЗС повинен здійснюватися контроль за параметрами повітря, температурою, вологістю, концентрацією в повітрі СО2, СО і О2, а у сховищах крім того, контролюється надлишок повітря (підпір).
При цьому встановлюються наступні вимоги до параметрів:
При цьому допускається:
І потребує обмеження фізичного навантаження, посилення медичного нагляду.
Параметри повітря у ЗС небезпечні для перебування людей:
При досяганні такого рівня одного чи декількох факторів треба приймати можливі заходи для покращення повітряного середовища у ЗС, або вивести людей з захисної споруди.
Оповіщення населення у захисних спорудах:
У захисних спорудах ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
3) Експлуатація інженерно-технологічного обладнання захисних споруд.
Есплуатація інженерно-технологічного обладнання ЗС виконується у відповідності з вимогами технічних описів, інструкцій експлуатації і експлуатаційними схемами розробленими для кожного конкретного становища і затвердженими начальником цивільного захисту об’єкта.
До НС у сховища посточаеться повітря за режимом 1 (режим чистого повітряпосточання) під час загазованості повітря СДОР і продуктами горіння, система сполучення з зовнішнім середовищем на термін до однієї години. Потім з”ясовується обстановка поза сховищем і ЗС переводиться на режим вентиляції, який потрібен в залежності від обстановки. На період випадання радіактивного пилу, сховище переводиться на режим 1.
При хімічній і бактеріологічній небезпеці сховища переводиться на режим 2.
На режим з сховища переводяться під час виникнення масових пожеж чи під час виникнення в районі сховища небезпечних концентрацій СДОР.
Під час зупинки подача в ЗС зовнішнього повітря, в разі зупинення електропостачання , поломці електродвигуна, електричних вентиляторів повітряпосточання забезпечується ручними вентиляторами.
В разі наявності СДОР і виході з ладу систем вентиляції організується радіаційна і химична розвдка. Якщо у зовнішньому повітрі не виявлені СДОР і БЗ, то повіряпосточання тимчасово здійснюється за рахунок природньої вентиляції, для чого відчиняється люк (двері) аварійного виходу і двері виходів. При наявності у повітрі СДОР, в укритті надягаються противогази.
Вивід з ЗС може здійснюватися:
Стан ЗС перевіряється під час щорічних і спеціальних (позачергових) оглядів. Ці огляди проводяться у порядку встановленому керівниками підприємства, організацій , установ, експлуатуючих ЗС до НС. Спеціальні огляди проводяться після пожеж, землетрусів, ураганів, затоплень. Результати огляду занотовуються в журнал перевірки стану ЗС.
Комплексна перевірка ЗС повинна проводитися один раз у п”ять років в ході навчань (тренувань). При цьому перевіряється герметичність (сховища), працездатність усіх систем інженерно-технічного обладнання в ЗС, можливість приведення у готовність, експлуатація за 6 годин з перевіркою на 1 і 2 режимах фільтровентиляції.
Захисно-герметичні двері до НС при використанні ЗС, повинні знаходитися у відчиненому стані на підставах. Для зачинення дверних проризів, встановлюються прості двері.
Приміщення ЗС повинні бути сухими.
Працездатність системи вентиляції, водопосточання і каналізації слід перевіряти не меньше одного разу на рік.
Аварайні ємкості питної води заповнюються під час переходу ЗС на режим укриття.
Санвузли до НС можуть бути зачинені або використовуюиться допоміжні.
ВИСНОВКИ
Використання ЗС є основним способом захисту людей. Тому ЗС повинні будуватися і експлатуватися до НС за інструкціями, знання яких для керівного складу обов’язкове.