Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
1. Природне освітлення виробничих приміщень. Нормування і метод розрахунку, переваги та недоліки. Природне освітлення створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу, воно поділяється на: бокове (одно - або двохстороннє), що здійснюється через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах; верхнє, здійснюване через отвори в дахах і перекриттях; комбіноване – поєднання верхнього та бокового освітлення. Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня, кількісна оцінка цього виду освітлення проводиться за відносним показником – коефіцієнтом природного освітлення (КПО):, де ЕВН – освітленість в даній точці всередині приміщення, що створюється світлом неба (безпосереднім чи відбитим); ЕЗОВН – освітленість горизонтальної поверхні, що створюється в той самий час ззовні світлом повністю відкритого небосхилу. Нормовані значення КПО визначаються “Будівельними нормами і правилами”. Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні площі світлових отворів (вікон, ліхтарів) у відповідності з нормованим значенням КПО. Розрахунок площі вікон при боковому освітленні проводиться за допомогою наступного співвідношення: , де SВ – площа вікон, SП – площа підлоги приміщення; еН – нормоване значення КПО; κЗ – коефіцієнт запасу; ηВ – світлова характеристика вікон; κБУД – коефіцієнт, що враховує затінення вікон протилежними будівлями; τВ – загальний коефіцієнт світлопропускання; r – коефіцієнт, що враховує підвищення КПО завдяки світлу, відбитому від поверхонь приміщення та поверхневого шару, що прилягає до будівлі ( земля, трава). Переваги природного освітлення: сприятливо впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілом, сонячне випромінювання зігріває та знезаражує повітря, очищує від збудників багатьох хвороб. Недоліки: воно не постійне в різні періоди доби та року, в різну погоду, нерівномірно розподіляється по площі виробничого приміщення, при незадовільній його організації може викликати запалення органів зору.
2. Система попередження пожеж. Призначення, концептуальні засади системи попередження пожеж. Методи запобігання формуванню горючого середовища. Одним із основних принципів у системі попередження пожеж є положення про те, що горіння (пожежа) можливе лише за певних умов. Такою умовою є наявність трьох факторів: горючої речовини, окислювача та джерела запалювання. Крім того, необхідно, щоб горюча речовина була нагріта до необхідної температури і знаходилась у відповідному кількісному співвідношенні з окислювачем, а джерело запалювання мало необхідну енергію для початкового імпульсу (запалювання). Так сірником не можливо запалити дерев’яну колоду, в той час аркуш паперу легко загориться. До окислювачів належать хлор, фтор, оксиди азоту та інші речовини, однак з практичної точки зору найбільш важливе значення має горіння, яке виникає при оксидуванні горючої речовини киснем повітря. Зі зменшенням вмісту кисню в повітрі уповільнюється швидкість горіння, а при вмісті кисню менше 14% (норма 21%) горіння більшості речовин стає неможливим. Окислювач разом з горючою речовиною утворює так зване горюче середовище. Система попереджання пожеж виключає два основних напрямки: запобігання формуванню горючого середовища і виникненню в цьому середовищі (чи внесенню в нього) джерела запалювання. Запобігання формуванню горючого середовища досягається: застосуванням герметичного виробничого устаткування; максимально можливою заміною в технологічних процесах горючих речовин та матеріалів негорючими; обмеженням кількості пожежо- та вибухонебезпечних речовин при використанні та зберіганні, а також правильним їх розміщенням; ізоляцією горючого та вибухонебезпечного середовища; організацією контролю за складом повітря в приміщенні та контролю за станом середовища в апаратах; застосуванням робочої та аварійної вентиляції; відведенням горючого середовища в спеціальні пристрої та безпечні місця; використанням інгібуючих ( хімічно активні компоненти, що сприяють припиненню пожежі) та флегматизуючих ( інертні компоненти, що роблять середовище негорючим) добавок.
Практична частина
Визначити зниження шуму, який виникає при русі вантажних та пасажирських поїздів біля житлових будинків, за рахунок відстані від житлових будинків до залізничної колії. Середня швидкість руху поїздів 80 км/год. Розрахунок зробити для октавної смуги з середньогеометричною частотою 1000 Гц. Відстань від залізничної колії до житлових будинків R2=100 м
Розв’язок.
Рівень звукового тиску від поїзда в 25м у відповідності до табл. 10.2 стор.170 Сібарова Lп=84 дб. Рівень звукового тиску визначається за формулою: , де Р - відповідний тиск у 25 м від поїзда – Рп і житлових будинків – Рж; Ро – порогове значення звукової потужності, рівне 10-12.
; ; ; ;
Рп=2,5•10-4 Вт.
Співвідношення між Рп і Рж має зворотну залежність квадратам відстаней між поїздом і точками виміру: . Звідки:
;
ΔL=Lп – Lж = 84 – 72 = 12 дб.