Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 3
Лекція 1.
Поняття про об’єктно-орієнтоване програмування.
У лекції:
- поняття об’єктно-орієнтованого програмування;
- відмінності ООП від процедурного програмування;
- поняття про форми, об’єкти та методи;
- призначення бібліотеки візуальних компонентів;
- робота в середовищі програмування Delphi.
Історично склалось так, що програмування виникло та розвивалось як процедурне програмування, в якому основою програми є алгоритм, тобто процедура обробки даних.
Об’єктно-орієнтоване програмування (ООП) —це методика розробки програм, в основі якої лежить поняття об’єкта, як деякої структури, що описує об’єкт реального світу, його поведінку. Задача, яка розв’язується з використанням методики ООП, описується в термінах об’єктів і операцій над ними, а програма при такому підході представляє собою набір об’єктів та зв’язків між ними.
ООП застосовується для розв'язування задач, дещо відмінних від тих, які розглядалися нами раніше. Якщо в традиційному (процедурному) програмуванні головною метою було отримати результат і вивести його на екран у звичайному вигляді, то тут власне оформлення результатів на екрані відіграватиме важливу роль. Результати будемо виводити на форму — у характерне для операційної системи Windows в вікно, де можна застосувати різноманітні елементи керування, властиві для діалогових вікон прикладних програм: текстові поля, поля редагу вання, поля-списки, кнопки тощо. Важливо навчитися вдало розташо вувати ці елементи на формі з метою якнайкращого їх візуального сприйняття. Такі елементи в середовищі візуального програмування Delphi називаються об'єктами-компопентами (компонент, чол.рід).
Поняття об'єкта покладено в основу ще іншого стилю програ мування — візуального програмування. Візу альне програмування виникло на основі ООП як засіб автоматизації процесів об'єктно-орієнтованого програмування. Можна навести таку паралель: якщо умовно об'єктно-орієнтоване програмування порівняти з роботою користувача в режимі команд MS-DOS, то візуальному програмуванню відповідає робота в оболонці Norton Commander. Корис тувачеві для складання програми тут надаються графічні (візуальні) засоби — компоненти, які потрібно вдало розташувати на формі.
Компоненти мають певні властивості (атрибути), які можуть набу вати значення з деякого заздалегідь фіксованого набору чи значення, задані користувачем. Добираючи компоненти і надаючи їм потрібні властивості, користувач створює розв'язки поставлених задач.
Для опрацювання числових та інших даних (тобто для розв'язу вання характерних для першого розділу задач), складають підпрограми-процедури як у традиційній мові Паскаль. Такі процедури називають методами об'єктів.
Отже суть візуального програмування полягає в конструюванні розв'язку поставленої задачі методом вставляння компонентів (візуаль них заготовок) у форму, наданні їм відповідних властивостей і в засто суванні чи створенні потрібних для розв'язування задачі методів.
Інструмент прискореної розробки програм
Система Delphi відноситься до класу засобів прискореної розробки програм. Це досягається за рахунок двох характеристик: візуального конструювання форм і широкого використання бібліотеки візуальних компонент.
Візуальне конструювання форм звільняє програміста від багатьох аспектів розробки інтерфейсу програми, так як Delphi автоматично готує необхідні загатовки і відповідний файл ресурсів. Програміст використовує спеціальне вікно, яке називається вікном форми, воно виступає як прототип майбутнього вікна програми. Програміст наповнює його спеціальними компонентами, що реалізують потрібні інтерфейсні властивості (різного роду списки, кнопки, полоси прокрутки тощо). Після розміщення на формі чергового компоненту Delphi автоматично вставляє в звязаний з формою модуль посилання на компонент і корегує спеціальний файл опису форми з розширенням DFM, який після компіляції перетворюється в ресурсний файл Windows.
Бібліотека візуальних компонентів надає програмісту велику кількість розроблених заготовок, які після нескладної настройки готові до роботи в конкретній вашій програмі. Компоненти включають в себе програмний код і всі необхідні для його роботи дані. Delphi містить велику кількість компонентів розрахованих на самі різноманітні аспекти їх використання – від найпростіших, до складних текстових поцесорів або інструментів прийняття рішень.
Використання компонентів в багато разів скорочує час на написання програми, захищає програміста від різного роду помилок. До недоліків можна віднести великі об’єми програми за розмірами.
Запуск Delphi.
Програма, створена користувачем у Delphiі, називається проектом.
Після запуску середовища на екрані отримаємо такі вікна: вікно конструктора форми, вікно інспектора об'єктів, вікно списку об’єктів, вікно редактору коду і головне вікно, що містить головне меню, панель інструментів і палітру компонентів (рис 1). Головне меню активізують клавішею F10. За допомогою головного меню можна створити нові проекти, форми, зберегти створені файли, закрити їх, змінити властивості будь-якого компонента на формі: розмір, масштаб, послідовність відображення; компілювати, налагоджувати та запускати програму; налаштовувати параметри середовища для особистих потреб користувача тощо.
На панелі інструментів розташовані кнопки, які дублюють най важливіші команди головного меню.
Палітра компонентів складається з закладок. На кожній сторінці-закладці є набір компонентів. Компоненти (текстові поля, поля реда гування, кнопки, меню тощо) зображені відповідними піктографічни ми кнопками на закладках. На рис. 1 показано декілька компонентів, що є на закладці Standard.
Рис. 1. Фрагмент головного вікна
Компонент вставляють у форму методом клацання мишею спочатку на його піктограмі на палітрі, а потім у точці вставляння на формі. Потрібні властивості компонентові надають за допомогою інспектора об'єктів або шляхом програмування.
Мовою програмування в Delphi є об'єктно-орієнтована мова Pascal (Object Pascal). Деякі задачі, що не потребують аналізу чи перетворення даних, можна розв'язати без застосування програмування, але у загаль ному випадку без складання програми не обійтися. Програма має вигляд набору підпрограм-процедур, які об'єднані у модуль (unit) користувача з назвою unit.pas. Коли конструювання розв'язку закінчено, Delphi-проект запускають на виконання командою Run і отримують на екрані створену користувачем форму, на якій відображаються результати.
Закривши вікно форми, знову переходять у режим конструювання роз в'язку. Після виходу з середовища на диск будуть записані два основні файли: Unit.pas та Project.dpr, а також декілька інших допоміжних файлів з назвами Unit1 чи Project, але з іншими розширеннями. Наприклад, у файлі Unit1.dfm автоматично створюється програма опису форми. Цей файл під’єднується до основного модуля директивою {R.dfm}. Усім файлам можна надавати інші імена.
Delphi автоматично вносить всі зміни, у всі вікна середовища IDE (Integrated Development Environment) при любих діях програміста в якому-небудь із них. Але потрібно пам’ятати, що Delphi – середовище, яке працює з одним додатком (проектом).
Деякі важливі принципи візуального програмування.
Основний принцип — це принцип візуального конструювання розв'язку за допомогою компонент. Ми будемо вчитися моделювати реальний світ за допомогою об'єктів. Об'єкти (компоненти) характеризуються властивостями, які можуть набувати певних значень, і методами, що застосовують до них.
Об'єкти описуються структурою даних типу запис, а властивості об'єкта є полями запису. Наприклад, Image1.visible — це властивість, яка називається видимістю об'єкта-картинки з назвою Image і яка є даним логічного типу. Щоб зробити деякий об'єкт (картинку, фотографію тощо) видимим на формі, треба записати у певній процедурі команду зміни (чи задання) відповідного значення цієї властивості, наприклад, так: Image1.visible:= True. Розглянемо ще один приклад. Щоб надати об'єктові розмір 200 пікселів за шириною, потрібно виконати таку команду: Image1.width:= 200 (слово width означає — ширина), або зазначити число 200 як значення відповідної властивості у вікні інспектора об'єктів, або змінити розмір об'єкта за допомогою миші. В останньому випадку потрібне значення у вікні інспектора об'єктів зміниться автоматично.
Вхідні дані у візуальному програмуванні прийнято опрацьовувати не відразу, як це було після запуску на виконання традиційних Паскаль-програм, а лише після натискання на відповідну кнопку (наприклад, Обчислити тощо) на формі чи виконання деякої команди з меню форми тощо. Натискання на кнопку — це подія (event). Реакція на подію полягає у виконанні деякої процедури (методу), яку складає корис тувач. Тому кажуть, що об'єкт-кнопка володіє певним методом, який активізується у результаті настання події, наприклад, події клацання мишею на кнопці (така подія має стандартну назву OnButtonClick).
По суті, візуальне програмування – це поєднання двох взаємопов’язаних процесів: наглядного конструювання типового Windows-вікна та написання коду.
Вікна інспектора об'єктів, форми, модуля.
Вікно інспектора об'єктів (рис.2) містить список компонентів поточної форми і дві закладки: список властивостей (Properties) вибраного об'єкта та список подій (Events). Кожна закладка складається з двох стовпців: лівий —містить назви властивостей або подій, а правий — їхні значення або назву процедури-реакції на подію. Активізувати вікно інспектора об'єктів можна за допомогою клавіші F11 або миші.
Рис.2. Закладки вікна інспектора об'єктів
Вікно Форма — це вікно для конструювання розв'язку. Увесь внутрішній простір є робочою ділянкою, яка може бути покрита крапчастою сіткою для вирівнювання компонентів. На форму наносять усі необхідні компоненти. Після цього їм надають потрібні властивості тощо.
Програма створюється напівавтоматично у вигляді модуля корис тувача Unit1.pas, що відображається в окремому вікні. Під час дода вання у форму нових компонентів у модуль Unit1dfm автоматично додаються команди з їхніми описами. Якщо для компонента задати подію, то у модуль Unit1.pas автоматично записується шаблон (заго товка) процедури, яка складається з заголовка процедури і стандартних слів begin та end. Шаблон заповнює користувач. Модуль закінчується власною командою end.
Перехід між вікнами форми та програми-модуля можна здійснити за допомогою клавіші F12 або миші.
В загальному випадку візуальне програмування зводиться до процесу вибору потрібного компоненту (об’єкту), як правило інтерфейсного елементу із бібліотеки та розміщення його на полі форми та написання коду.
Програміст може переміщати любий об’єкт по формі, змінювати його властивості та розміри. Обробник подій дозволяє задавати дію-відгук на подію. Всі дії в Конструкторі форми або Інспекторі властивостей автоматично синхронно заносяться в код програми.
Файл проекту формується автоматично середовищем IDE і не призначений для редагування. Тому він має своє розширення і не відображається в вікні програми.
Модуль слугує для розміщення коду програми користувача.
Delphi – середовище об’єктно-орієнтованого програмування. Під об’єктом розуміється цілісний, неподільний елемент, який має свої відмінні ознаки (властивості) і варіант дії. Сформований об’єкт можна можна легко перености із однієї програми в іншу. Бібліотека Delphi нараховує 373 вже готових різних об’єктів: кнопки, список, панель, меню тощо. Всі вони представлені в палітрі компонентів, згрупованих по закладках.
Імена модулям програми задаються латинськими буквами, цифрами і знаком підкреслення. Ім’я проекту також утворюється за такими правилами.
Перед початком роботи з проектом потрібно створити відповідну папку, так як проект може включати десятки допоміжних файлів.
Панель інструментів містить кнопки швидкого доступу до найбільш часто використовуваних опцій головного меню.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
|
Кнопка |
Головне меню |
Швидкий доступ |
Команда |
|
1 |
File/New/Items |
Відкриває доступ у Репозиторiй oб'єктів. |
|
|
2 |
File/Open File |
Відкриває існуючий файл. |
|
|
3 |
File/Save File |
Ctrl-S |
Зберігає файл на диску. |
|
4 |
File/Save All |
Зберігає всі файли проекту. |
|
|
5 |
File/Open Project |
Ctrl-F11 |
Відкриває створений раніше проект програми. |
|
6 |
Prefect/Add file to Project |
Shift-F11 |
Додає новий файл до проекту. |
|
7 |
Project/Remove file from Project |
Видаляє файл із проекту. |
|
|
8 |
Help/ Help |
Убудована довідкова служба Delphi.! |
|
|
9 |
View/ Unite |
Shift-F12 |
Вибір модуля поточного проекту. |
|
10 |
View/Forms |
CM-F12 |
Вибір форми поточного проекту. |
|
11 |
View / Toggle Form / Units |
F12 |
Перемикач між Конструктором форми й кодом. |
|
12 |
File/New/Form |
Створює нову форму й додає її до проекту. |
|
|
13 |
Run/Run |
F9 |
Компілює й виконує програму. |
|
14 |
Run / Program Pause |
Реалізує паузу в роботі відлагодженої програми. |
|
|
15 |
Run/Trace Into |
F7 |
Покрокове трасування програми й підпрограм. |
|
16 |
Run/StepOver |
F8 |
Покрокове трасування програми, але без простежування роботи викликуваних підпрограм. |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
|
Кнопка |
Компонент |
|
|
|
MainMenu |
Головне меню вікна додатка. Компонент дозволяє налаштовувати складні ієрархічні меню |
|
|
PopupMenu |
Контекстне меню вікна додатка. |
|
|
Label |
Мітка. Однорядкові написи у вікні додатка. |
|
|
Edit |
Рядок введення/відображення /редагування одного тестового рядка. |
|
|
Memo |
Багаторядковий текстовий редактор: Введення / відображення / редагування. |
|
|
Button |
Командна кнопка. |
|
|
CheckBox |
Незалежний перемикач |
|
|
ListBox |
Список вибору, з контролем поточного вибору. |
|
|
GroupBox |
Група елементів. Зв'язування за змістом декількох компонентів. |
|
|
Panel |
Панель. Поєднує кілька компонентів. |
Запитання