Будь умным!

У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 1 ВИЗНАЧЕННЯ МАСИ ЦИНКУ МЕТОДОМ ВИТІСНЕННЯ Прилад для визначення маси цинку склада

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2015-07-05

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Имя

Выберите тип работы:

Принимаю Политику конфиденциальности

Скидка 25% при заказе до 21.5.2024

PAGE 79

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 1

ВИЗНАЧЕННЯ МАСИ ЦИНКУ МЕТОДОМ ВИТІСНЕННЯ

Прилад для визначення маси цинку складається з бюретки та лійки, закріплених на штативі та сполучених одне з одним за допомогою гумової рубки. До бюретки на пробці приєднана пробірка, що має у верхній частині невелике заглиблення. Бюретка та лійка заповнені водою. Перед дослідом необхідно перевірити герметичність приладу. Для цього підніміть лійку вгору, якщо впродовж 1-2 хв рівень води в бюретці не підіймається, то можна вважати прилад герметичним. У противному разі необхідно ущільнити пробки на місцях з’єднання. Виставте на однаковій висоті рівні води в бюретці та пробірці й закріпіть їх у такому положенні. Запишіть показник рівня води в бюретці з точністю до 0,05 мл. Не забудьте при цьому, що для правильного відліку око спостерігача повинно знаходитись на одному рівні з нижнім меніском рідини в бюретці.

У пробірку налийте 3-4 мл розбавленої хлоридної кислоти так, щоб не змочити розчином заглиблення у верхній частині пробірки (якщо це сталося, протріть його насухо фільтрувальним папером). Отримайте в лаборанта наважку металу.

Пробірку з кислотою нахиліть і обережно (слідкуючи за тим, щоб шматочки металу не потрапили в кислоту) помістіть наважку металу в заглиблення на стінці пробірки. Тримаючи пробірку в нахиленому положенні, міцно закрийте її пробкою приладу, а потім, струшуючи, змийте шматочки металу в кислоту. Простежте за виділенням водню й витісненням води з бюретки в лійку. Після закінчення реакції слід зачекати, доки температура газу стане кімнатною і рівень рідини в бюретці буде постійним. Після цього доведіть воду в бюретці й лійці до одного рівня, тим самим створивши в бюретці тиск, що дорівнює атмосферному. Запишіть висоту рівня води в бюретці, а також температуру й тиск за барометром.

За даними досліду обчисліть масу цинку, який прореагував із хлоридною кислотою. При цьому необхідно врахувати, що водень, який виділяється під час реакції, містить домішки водяної пари. Тому тиск газу в системі дорівнює сумі парціальних тисків водню й насиченої водяної пари

Р = р(Н2) + р(Н2О)

У табл.1 наведені значення парціального тиску насиченої водяної пари при різних температурах. У процесі розрахунку маси чи об’єму водню за газовими законами застосовують значення р(Н2).

Обчисліть масу цинку двома способами (за масою водню та його об’ємом).

Таблиця 1

Тиск насиченої водяної пари при різних температурах

T,К	р(H2O), кПа	Т,К	р(H2O), кПа	Т, К	р(H2O), кПа
288	1,693	293	2,319	298	3,132
289	1,799	294	2,452	299	3,332
290	1,919	295	2,612	300	3,532
291	2,039	296	2,786	301	3,745
292	2,173	297	2,959

Запишіть дані досліду та результати розрахунків у таблицю:

а1, мл

а2, мл

Т,

Р, кПа

р(Н2О),

кПа

р(Н2),

кПа

V, л

V0, л

mексп.(Zn),

mтеор.(Zn),

Де	а1 - положення рівня води в бюретці перед дослідом;
	a2 - положення рівня води в бюретці після досліду;
	Т - температура;
	Р - атмосферний тиск (виміряний барометром);
	р(Н2О) – тиск насиченої водяної пари при температурі досліду;
	р(Н2) - парціальний тиск водню (Р - р(Н2О));
	V - об’єм водню, що виділився ((a2-a1)×10-3);
	V0 - об’єм водню за нормальних умов;
	mексп.(Zn) - маса цинку за результатами досліду;
	mтеор.(Zn) - теоретична маса цинку (дає викладач);
	D - абсолютна похибка. Визначається як абсолютна різниця між теоретичною і практичною масами (mтеор(Zn)-mексп(Zn)).

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 2

ВИВЧЕННЯ КЛАСІВ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК

Запропоновані завдання розкривають та ілюструють теоретичні знання, розвивають навички хімічного експерименту. Кожному студенту дають окремий варіант завдання. Перш ніж виконувати експериментальну частину уважно прочитайте завдання та складіть детальний план роботи.

Досліди проводьте в пробірках, реактиви додавайте обережно, кількома краплями. Кожен наступний етап роботи виконуйте після перенесення частини реакційної суміші в іншу пробірку. Для вивчення властивостей малорозчинних сполук після утворення осадів дайте суміші відстоятися, злийте обережно розчин і розділіть осад на декілька проб. Уважно спостерігайте та фіксуйте в лабораторному журналі ефекти, які супроводжують перебіг кож-ної реакції. Складіть рівняння цих реакцій у молекулярній та йонно-молекулярній формах.

Варіант 1

1.Дослідним шляхом визначте за характерними реакціями та доведіть, у яких пробірках містяться розчини: натрій хлориду, натрій гідроксиду, хлоридної кислоти. Напишіть рівняння реакцій у молекулярній та іонній формах.

2.Здійсніть перетворення:

CuA В Г

Варіант 2

1.Дослідним шляхом визначте й доведіть, у яких пробірках містяться розчини: натрій хлориду, амоній хлориду, натрій карбонату. Напишіть рівняння реакцій у молекулярній та іонній формах.

2.Здійсніть перетворення:

мідь ® купрум (ІІ) оксид ® купрум (ІІ) хлорид ® купрум (ІІ) гідроксид ® купрум (ІІ) сульфат ® купрум (ІІ) хлорид ® аргентум хлорид.

Варіант 3

1.Дослідним шляхом визначте та доведіть, у яких пробірках містяться розчини: ферум (ІІ) сульфату, алюміній сульфату, ферум (ІІІ) хлориду. Напишіть рівняння реакцій у молекулярній та іонній формах.

2.Здійсніть перетворення:

залізо ® ферум (ІІ) хлорид ® ферум (ІІ) гідроксид ® ферум (ІІІ) гідроксид® ферум (ІІІ) оксид ® ферум (ІІІ) сульфат ® ферум (ІІІ) хлорид.

Варіант 4

1.Дослідним шляхом визначте та доведіть, у яких пробірках містяться кристалічні солі: натрій сульфат, натрій хлорид, натрій йодид. Напишіть рівняння реакцій у молекулярній та іонній формах.

2.Здійсніть перетворення:

цинк сульфат®цинк хлорид

цинк®цинк хлорид®цинк гідроксид

натрій тетрагідроксоцинкат

Варіант 5

1.Дослідним шляхом визначте та доведіть, у яких пробірках містяться розчини солей: натрій сульфату, натрій сульфіду, натрій сульфіту. Напишіть рівняння реакцій у молекулярній та іонній формах.

2.Здійсніть перетворення:

Na2[Pb(OH)4]

Pb ® Pb(NO3)2 ® Pb(OH)2

Pb(NO3)2А

+Al ¯

Варіант 6

1.Дослідним шляхом визначте за характерними реакціями та доведіть, у яких пробірках містяться розчини: нітратної кислоти, натрій гідроксиду, сульфатної кислоти. Напишіть рівняння реакцій у молекулярній та іонній формах.

2.Здійсніть перетворення:

AlCl3 ® AgCl Al(NO3)3

Al ® Al2(SO4)3 ® Al(OH)

Na[Al(OH)4]

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 3

ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКОСТІ ТЕПЛОТИ НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ ЛУГУ

СИЛЬНОЮ КИСЛОТОЮ

Досліди, пов’язані з експериментальним визначенням теплових ефектів хімічних процесів, проводять за допомогою калориметра, що складається з двох склянок (100 і 250 мл), вставлених одна в одну. Калориметр накривають кришкою з отворами для мішалки й термометра.

Зважте внутрішню склянку калориметра. Налийте в неї мірною колбою 50 мл 1М розчину хлоридної кислоти. Помістіть склянку з кислотою в зовнішню склянку калориметра й виміряйте температуру кислоти з точністю до 0,05°С. У склянку місткістю 100 мл відміряйте 50 мл 1М розчину натрій гідроксиду і також визначте його температуру. Перемістіть розчин за допомогою лійки в калориметр, перемішуючи при цьому його вміст. Прослідкуйте, якою буде максимальна температура, на термометрі після злиття розчинів.

Дані досліду запишіть у журнал у такій формі:

Хлоридна кислота

Натрій гідроксид

Температура

Концентрація,

моль/л

Об’єм,

мл

Концентрація,

моль/л

Об’єм,

мл

Початкова

Кінцева

Обчисліть, яка кількість теплоти виділилася внаслідок реакції, за формулою:

Q = (mрCр + mскCск)×Dt; Dt = tкінц. – tпоч.,

де tпоч. і tкінц. – початкова й кінцева температури в калориметричній склянці; mск і mр – маси склянки й рідини в ній відповідно;

Сск і Ср – питомі теплоємності скла й рідини відповідно.

У розрахунках припускається, що густина розчину дорівнює 1 г/см3; його питома теплоємність дорівнює теплоємності води, тобто 4,184 Дж/г×К; питома теплоємність скла – 0,753 Дж/г×К.

Обчисліть теплоту нейтралізації з розрахунком на 1 моль кислоти. Визначте відносну похибку досліду, якщо відомо, що під час нейтралізації 1 моля сильної одноосновної кислоти лугом виділяється 57,36 кДж тепла.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 4

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ КОНЦЕНТРАЦІЙ РЕАГУЮЧИХ

РЕЧОВИН НА ШВИДКІСТЬ РЕАКЦІЇ НАТРІЙ ТІОСУЛЬФАТУ

Й СУЛЬФАТНОЇ КИСЛОТИ

Унаслідок взаємодії сульфатної кислоти з натрій тіосульфатом виділяється сірка у вигляді муті. Напишіть рівняння реакцій, що відбуваються. Час від початку реакції до появи перших слідів муті залежить від концентрацій реагуючих речовин.

Три бюретки заповніть по черзі: першу – водою, другу – розчином натрій тіосульфату, третю – розчином сульфатної кислоти. У чотири пронумеровані пробірки налийте вказані в таблиці кількості розчину тіосульфату й води. В інші чотири пробірки відміряйте бюреткою по 4 мл розчину сульфатної кислоти.

Налийте в першу пробірку відміряну кількість сульфатної кислоти, швидко перемішайте й визначте за секундоміром час від моменту злиття розчинів до появи муті в пробірці. Швидкість реакції визначте як величину, обернено пропорційну знайденому часові. Дані досліду запишіть у таблицю:

Номер пробірки	Об’єм, мл	Концентрація (відносна)	Час (с)	Швидкість реакції
	Розчину Na2S2O3	Води
1	6	0	1
2	4	2	2/3
3	3	3	1/2
4	2	4	1/3

Аналогічно проведіть досліди з іншими пробірками. Залежність між зміною концентрації розчину й швидкістю реакції зобразьте графічно. На осі абсцис відкладіть величину концентрації розчину, на осі ординат – величину швидкості реакції. Визначте, яка лінія відповідає знайденій залежності.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 5

ЗАГАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ РОЗЧИНІВ

Визначення масової частки розчину за його відносною густиною

Візьміть у лаборанта склянку з розчином, масову частку якого потрібно визначити. Ознайомтесь із ареометром і з’ясуйте ціну поділки. На око можна оцінити 1/3 малої поділки, тобто за допомогою ареометра можна визначити відносну густину з точністю до 0,003 г/см3.

Налийте в циліндр приблизно 250 мл розчину (20°С) і обережно опустіть у нього ареометр. Зніміть і запишіть показання ареометра (слідкуйте, щоб під час досліду ареометр не торкався до стінок циліндра).

Підніміть ареометр на 12 см, знов опустіть його в розчин і ще раз визначте його показання. Розчин вилийте у склянку. Ареометр помийте.

Користуючись таблицею, знайдіть, яка масова частка відповідає знайденій густині розчину. Якщо в таблиці відсутнє знайдене значення густини, потрібно застосувати метод інтерполяції – встановлення проміжного значення величини за двома крайніми.

Наприклад, для розчину калій нітрату відносна густина 1,083 у таблиці відсутня, але є значення величин – меншої (1,076) і більшої (1,090). Обчислюють різницю між значеннями та масовими частками розчинів:

1,090 – 14%

1,076 – 12%

0,014 – 2,0%

Знаходять різницю між величиною густини, визначеною ареометром, і меншою табличною: 1,083 – 1,076 = 0,007.

Складають пропорцію:

0,014 – 2%

0,007 – х%

Знайдене число додають до меншої табличної величини масової частки 12% + 1% = 13% - воно відповідає концентрації досліджуваного розчину.

Приготування розчину з наважки твердої речовини й води

Приготуйте 250 (100) мл розчину з масовою часткою натрій сульфату 10% із кристалогідрату Na2SO4∙10H2O та води.

Спочатку необхідно обчислити, скільки грамів кристалогідрату й мілілітрів води треба взяти для приготування розчину.

Відповідну наважку кристалогідрату спочатку розчиніть у невеликій кількості води в склянці, а потім перелийте в мірну колбу на 250 (100) мл і додайте дистильованої води до позначки. Виміряйте за допомогою ареометра густину розчину й порівняйте з табличною величиною.

Замість натрій сульфату можна приготувати розчини з масовими частками солей 10% виходячи з MgSO4∙7H2O (густина розчину 1,103 г/см3) або CuSO4∙5H2O (густина розчину 1,107 г/см3).

Приготування розчину сульфатної кислоти із заданою масовою часткою з більш концентрованої сульфатної кислоти та води

Виміряйте ареометром густину даної сульфатної кислоти. За таблицею визначте її масову частку. Обчисліть, яку кількість цієї кислоти потрібно взяти для приготування 100 мл розчину сульфатної кислоти з молярною концентрацією еквівалентів 0,2 моль/л.

Мірну колбу заповніть приблизно до половини дистильованою водою і налийте в неї розрахований об’єм кислоти. Оскільки розчинення кислоти супроводжується виділенням тепла, охолодіть колбу під струменем проточної води до кімнатної температури. Долийте дистильованої води в колбу до мітки. Закрийте колбу пробкою і ретельно збовтайте її вміст.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 6

РЕАКЦІЇ В РОЗЧИНАХ ЕЛЕКТРОЛІТІВ

Зміщення рівноваги в напрямку утворення малодисоційованих

і газоподібних речовин

1.До 1 мл розчину натрій ацетату додайте 1 мл розбавленої сульфатної кислоти. Зверніть увагу на появу запаху.

2.До 1 мл розчину амоній хлориду додайте такий же об’єм розчину натрій (калій ) гідроксиду. Зверніть увагу на появу запаху. Вміст пробірки нагрійте й піднесіть до її отвору змочену рожеву лакмусову смужку. Прослідкуйте за реакцією.

3.До 1 мл розчину натрій карбонату додайте 1 мл розчину хлоридної кислоти. Прослідкуйте за результатом.

4.До 1 мл розчину натрій гідроксиду додайте 12 краплини метилоранжу, а потім по краплині підливайте розбавлений розчин хлоридної кислоти, доки не утвориться оранжево-жовте забарвлення. Повторіть дослід, змінивши розчин натрій гідроксиду на розчин аміаку.

Вплив однойменних іонів на ступінь дисоціації слабкого електроліту

1.До 1 мл розчину оцтової кислоти (0,1-0,2 н) додайте 12 краплини метилоранжу, а потім кілька кристаликів натрій ацетату та збовтайте.

2.До 1 мл розчину аміаку (з молярною концентрацією еквівалентів 0,10,2 моль/л) додайте одну краплю фенолфталеїну, а потім кілька кристаликів амоній хлориду та збовтайте.

Установіть в обох дослідах, які явища ви спостерігали. У якому напрямку зміщується рівновага дисоціації слабкого електроліту?

3.Налийте у дві пробірки по 1 мл 2 н розчину аміаку й додайте в одну з них трохи амоній хлориду. В обидві пробірки налийте по 1 мл магній хлориду. Поясніть різницю в поведінці йона Mg2+ у першому та другому розчинах.

Утворення малорозчинних сполук

1.У різні пробірки налийте відповідно по 1 мл хлоридної кислоти, натрій хлориду, кальцій хлориду, амоній хлориду та калій хлорату і в кожну з пробірок додайте по 12 краплі аргентум нітрату. Поясніть реакцію в кожній із пробірок.

2.У різні пробірки налийте по 1 мл розчинів сульфатної кислоти, натрій сульфату, магній сульфату, купрум сульфату та натрій тіосульфату (розбавленого) і додайте в кожну пробірку по 12 краплі розчину барій нітрату або хлориду. Чи однакові явища спостерігаються в пробірках? У яких випадках і чому не відбувається утворення осаду? Які висновки можна зробити виходячи з цих дослідів?

3.У три пробірки налийте по 1 мл розчину плюмбум (ІІ) ацетату чи нітрату. У першу пробірку додайте такий же об’єм розчину калій йодиду, у другу – калій хромату, а в третю – натрій сульфіду. Прослідкуйте за реакціями.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 7

КИСЛОТНО-ОСНОВНА РІВНОВАГА У ВОДНИХ РОЗЧИНАХ СОЛЕЙ. ГІДРОЛІЗ СОЛЕЙ

Забарвлення кислотно-основних індикаторів у різних середовищах

У три пробірки налийте дистильовану воду й додайте в кожну кілька краплин лакмусу. Потім у першу додайте розбавлену сульфатну або хлоридну кислоту, у другу – розчин лугу, третя слугуватиме для порівняння. Визначте забарвлення рідини в кожній з пробірок. Проведіть аналогічні досліди з фенолфталеїном та метилоранжем. Заповніть таблицю:

Індикатор	Середовище	Забарвлення
Лакмус	Нейтральне Кисле Лужне
Фенолфталеїн	Нейтральне Кисле Лужне
Метилоранж	Нейтральне Кисле Лужне

Солі, утворені сильними основами й сильними кислотами

У різні пробірки налийте розчини натрій хлориду, барій хлориду, натрій сульфату, калій нітрату. Визначте характер середовища в пробірках за допомогою універсального індикаторного паперу. Визначте, чи містять розчини взятих для досліду солей надлишок іонів Н+ або ОН−, чи відбувається гідроліз таких солей?

Солі, утворені сильними кислотами й слабкими основами

1.За допомогою універсального індикаторного паперу визначте рН 0,1 М розчинів натрій ацетату, натрій карбонату, натрій сульфіду. Напишіть рівняння реакцій гідролізу в скороченому іонно-молекулярному вигляді.

2.За допомогою універсального індикаторного паперу визначте рН 0,1 М розчинів Na3PO4, Na2HPO4, NaH2PO4. Поясніть явища, які ви спостерігаєте, виходячи зі значень констант різних ступенів дисоціації фосфатної кислоти. За якими ступенями відбувається гідроліз Na3PO4?

Солі, утворені сильними кислотами й слабкими основами

1.За допомогою універсального індикаторного паперу визначте рН 0,1 М розчинів амоній хлориду, амоній сульфату, цинк сульфату.

2.У циліндр із водою додайте кілька краплин стибій (ІІІ) хлориду або бісмут (ІІІ) хлориду. Прослідкуйте за реакцією. Складіть рівняння реакції гідролізу стибій (ІІІ) хлориду чи бісмут (ІІІ) хлориду. Майте на увазі, що при цьому утворюється малорозчинний основний хлорид SbOCl (BіOCl).

Дослідження факторів, що мають вплив на ступінь гідролізу солей

1.Налийте в одну пробірку 0,1 М розчин натрій карбонату, а в другу – розчин натрій сульфіту тієї ж концентрації. Додайте в обидві пробірки по 12 краплі фенолфталеїну й порівняйте інтенсивність забарвлення розчинів. Не обчислюючи, визначте, у якому з розчинів відносно більші: 1)ступінь гідролізу; 2)концентрація гідроксид-іонів; 3)значення рН? Який аніон – СО32− чи SO32− гідролізується сильніше?

2.У пробірку з розчином натрій ацетату додайте по 12 краплі фенол-фталеїну. Розподіліть вміст пробірки на дві частини. Одну з пробірок залиште для порівняння, а іншу сильно нагрійте на водяній бані. Як змінюється забарвлення під час нагрівання? Як впливає зміна температури на ступінь гідролізу?

Взаємне підсилення гідролізу при взаємодії розчинів солей

1.Налийте в пробірку 1 мл розчину хром (ІІІ) хлориду або сульфату й додавайте краплями розчин натрій карбонату до утворення осаду.

2.Проведіть аналогічний дослід з розчинами амоній сульфату або хлориду та алюміній сульфатом. За допомогою яких реакцій можна довести, що утворені малорозчинні сполуки – це хром (ІІІ) гідроксид і алюміній гідроксид?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 8

ОКИСНО-ВІДНОВНІ РЕАКЦІЇ

Окисники – аніони вищих оксигеновмісних кислот

1.До розчину калій перманганату, підкисленого розбавленою сульфатною кислотою, долийте розчин натрій (калій) сульфіду. Чому відбувається знебарвлення розчину?

2.До розчину калій біхромату, підкисленого розбавленою сульфатною кислотою, долийте розчин калій сульфіту. Як зміниться забарвлення розчину?

3.До декількох кристаликів калій хлорату додайте концентровану хлоридну кислоту (1 мл). (Дослід обов’язково проводьте у витяжній шафі). До отвору пробірки піднесіть папірець, змочений розчином калій йодиду. Прослідкуйте за реакцією. Який газ утворюється в результаті неї?

4.До невеликої кількості металічної міді додайте концентровану нітратну кислоту (тяга!). Опишіть реакцію: про що свідчить забарвлення утвореного розчину, який газ виділяється?

Окисники – катіони металів у вищому степені окиснення

До розчину ферум (ІІІ) хлориду додайте такий же об’єм розчину калій йодиду. Прослідкуйте за реакцією. Доведіть утворення йоду за допомогою реакції з крохмалем: для цього кілька краплин реакційної суміші додайте в пробірку з розчином крохмалю.

Окисники – прості речовини

1.До хлорної води додайте розчин калій броміду. В отриманий розчин долийте 1 мл карбон (IV) хлориду та збовтайте. Прослідкуйте за реакцією. Для порівняння до кількох мілілітрів бромної води додайте 1 мл карбон (IV) хлориду та збовтайте.

2.До розчину калій йодиду додайте бромну воду. Екстрагуйте йод, що виділився, карбон (IV) хлоридом (зверніть увагу на забарвлення).

Відновники – аніони нижчих оксигеновмісних кислот

До розчину натрій нітриту долийте підкислений сульфатною кислотою розчин калій біхромату. Як змінюється забарвлення розчину? Яка побічна реакція при цьому відбувається?

Відновники – аніони безоксигенових кислот

1.Подійте концентрованою хлоридною кислотою на декілька кристаликів калій перманґанату. Який газ виділяється? Піднесіть до отвору пробірки змочений розчином калій йодиду папір.

2.До кристалічного калій йодиду додайте концентрованої сульфатної кислоти. Як довести утворення йодиду в результаті реакції?

Відновники – катіони металів у нижчому ступені окиснення

1.Розчин ферум (ІІ) сульфату (приготований із сухої солі) додайте до підкисленого розбавленою сульфатною кислотою розчину калій перманґанату. Чому відбувається знебарвлення перманґанату?

2.До бромної води долийте розчин станум (ІІ) хлориду. Про що свідчить знебарвлення бромної води?

Відновники – прості речовини

1.Кілька гранул металічного алюмінію вкиньте до розбавленого розчину лугу. Який газ виділяється?

2.Металічний цинк помістіть у розчин плюмбум (ІІ) ацетату. Прослідкуйте за реакцією.

Сполуки, що виявляють окисно-відновну амфотерність

1.У дві пробірки налийте розчин натрій нітриту, підкислений розбавленою сульфатною кислотою. До однієї додайте розчин калій перманґанату, до другої – розчин калій йодиду. Про що свідчить знебарвлення калій перманґанату? На що перетворюється калій йодид (реакція з крохмалем)?

2.До гідроген пероксиду додайте в одному випадку розчин калій перманґанату (підкислений розбавленою сульфатною кислотою), а в іншому – розчин калій йодиду. Прослідкуйте за реакцією. Який газ виділяється в першому досліді?

Вплив характеру середовища на проходження

окисно-відновних реакцій

У три пробірки налийте розчин калій перманганату. У першій пробірці розчин підкисліть розбавленою сульфатною кислотою, у другу додайте концентрований розчин калій гідроксиду (30%), а в третій – розчин розведіть водою до такого ж об’єму. У всі пробірки додайте натрій сульфіт. Враховуйте, що солі манґану (ІІ) в розчині практично безбарвні, аніон MnO42−  зеленого кольору, а MnO2 – бурий осад, зробіть висновок щодо перетворень перманґанат-іона залежно від середовища. Обчисліть окисно-відновні еквіваленти калій перманґанату і натрій сульфіту.

Усі рівняння окисно-відновних реакцій повинні бути записані в іонній та молекулярній формах.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 9

ГІДРОГЕН, ОКСИГЕН

Отримання водню

1. Дія металу на кислоту. У пробірку покладіть декілька гранул цинку, додайте 2 мл розчину сульфатної кислоти з молярною концентрацією еквівалентів 4 моль/л і закрийте отвір пробірки пробкою з газовідвідною трубкою. Перевірте водень на чистоту. Для цього на кінець трубки надіньте пробірку, яку через кожні 2 хв знімайте і, не перевертаючи, підносьте до полум’я. Чистий водень горить спокійно, змішаний із киснем дає слабкий вибух.

Якщо водень, що виділяється, чистий, то підпаліть його запаленою скіпкою (у присутності лаборанта) біля отвору газовідвідної трубки. Над полум’ям водню потримайте холодну скляну лійку. Прослідкуйте за цим процесом. Напишіть рівняння реакцій.

2.Дія металу на луг. Покладіть у пробірку декілька шматочків алюмінію і долийте 2 мл розчину натрій гідроксиду з молярною концентрацією еквівалентів 2 моль/л. Який газ виділяється? Напишіть рівняння реакції.

3. Дія металу на воду. Заповніть пробірку вщент водою. Закрийте отвір пальцем, занурте в кристалізатор із водою і в такому стані закріпіть у лапці штатива. Загорніть шматочок металічного кальцію в марлю і швидко за допомогою пінцета внесіть метал у пробірку. З’ясуйте, який газ виділяється. Напишіть рівняння реакції.

Отримання кисню

Прожарте в окремих пробірках манґан (IV) оксид, калій нітрат, калій перманґанат. Простежте за реакцією. Визначте за допомогою скіпки, чи виділяється кисень. Напишіть рівняння реакцій.

Термічний розклад гідроген пероксиду

Налийте в пробірку 1-2 мл розчину гідроген пероксиду, злегка підігрійте. Який газ виділяється? Напишіть рівняння реакції.

Окисні властивості гідроген пероксиду

1.У пробірку з розчином калій йодиду додайте рівний об’єм розведеної сульфатної кислоти, потім долийте 1-2 мл гідроген пероксиду. Визначте, яка речовина виділилась. Напишіть рівняння реакції.

2.До 2 мл розчину плюмбум нітрату долийте рівний об’єм розчину калій сульфіду, доведіть до кипіння. Дайте осаду відстоятись, а розчин злийте. До чорного осаду додайте 3 мл 3% розчину гідроген пероксиду, підігрійте. Як змінився колір осаду? Напишіть рівняння реакцій.

Відновні властивості гідроген пероксиду

1.У пробірку налийте розчин калій перманґанату, підкисленого сульфатною кислотою, додайте розчин гідроген пероксиду. Визначте, який газ виділяється. Напишіть рівняння реакції.

2.До 1-2 мл розчину аргентум нітрату в пробірці додайте 1 мл розчину лугу і 1–2 мл розчину гідроген пероксиду. Простежте за утворенняям чорного осаду (визначте, якого) і виділення газу (з’ясуйте, якого). Напишіть рівняння реакції.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 10

ПІДГРУПА ГАЛОГЕНІВ

Отримання хлору

1.В окремі пробірки внесіть по одному мікрошпателю манґан (IV) оксиду, плюмбум (IV) оксиду, калій біхромату і калій перманґанату. У кожну з них долийте по 2–3 мл концентрованої хлоридної кислоти. Ті пробірки, у яких реакція відбувається повільно, обережно підігрійте. Зверніть увагу на колір газу, що утворюється і дослідіть його дію папірцем, змоченим розчином калій йодиду. Напишіть рівняння реакцій.

2.Змішайте в пробірці по одному мікрошпателю натрій хлориду й манґан (IV) оксиду, після чого додайте в суміш 1–2 мл концентрованої сульфатної кислоти (дуже обережно) і підігрійте. Як діє утворений газ на папірець, змочений розчином калій йодиду? Напишіть рівняння реакції.

Отримання брому

1.У пробірці змішайте декілька кристалів калій броміду з невеликою кількістю манґан (IV) оксиду, додайте 1–2 мл концентрованої сульфатної кислоти й обережно підігрійте. Прослідкуйте за виділенням брому. Напишіть рівняння реакції.

2.До 2–3 мл розчину калій броміду долийте краплями хлорну воду. Простежте за зміною забарвлення розчину. Напишіть рівняння реакції. Потім до розчину додайте бензол, збовтайте, дайте розчину відстоятись. Зверніть увагу на забарвлення органічного шару.

Отримання йоду

1.У пробірці змішайте декілька кристалів йодиду з невеликою кількістю манґан (IV) оксиду, долийте 1–2 мл концентрованої сульфатної кислоти й підігрійте. Простежте за утворенням фіолетової пари йоду. Напишіть рівняння реакції.

2.До розчину калій йодиду долийте краплями хлорну воду. Доведіть наявність йоду в розчині за допомогою крохмального клейстеру. Напишіть рівняння реакції.

Властивості йоду

У суху пробірку всипте декілька кристалів йоду й обережно нагрійте. Прослідкуйте за утворенням фіолетової пари йоду (сублімацією) і осіданням його (десублімацією) на холодних стінках пробірки. Після охолодження долийте в пробірку 2–3 мл дистильованої води і збовтайте. Вода забарвлюється в світло-жовтий колір. Опишіть, як розчиняється йод у воді.

Додайте в пробірку декілька кристалів калій йодиду. Визначте, як і чому змінюється при цьому розчинність йоду.

Отримання гідроген хлориду і хлоридної кислоти

1.У пробірку насипте 2–3 г натрій хлориду й обережно додайте до 1/4 об’єму пробірки концентрованої сульфатної кислоти. Вставте в пробірку пробку з газовідвідною трубкою й закріпіть її в лапці штатива. Кінець газовідвідної трубки опустіть на дно сухої пробірки. Закрийте отвір пробірки ватою. Поряд поставте чашку з водою.

Підігрійте пробірку. Коли над ватою з’явиться білий дим, припиніть нагрівати, витягніть вату й закрийте отвір пробірки пробкою. Переверніть пробірку, занурте закритий кінець у чашку з водою й витягніть пробку. Простежте, як вода піднімається в пробірці. Поясніть це явище.

Знову закрийте пробірку під водою пальцем, витягніть із води. Випробуйте розчин індикаторним папером. Напишіть рівняння реакції.

2.В окремих пробірках випробуйте дію хлоридної кислоти на метали: цинк, алюміній, мідь. Укажіть, які метали розчиняються. Напишіть рівняння реакцій.

3.Дослідіть у окремих пробірках дію йонів аргентуму й кальцію на розчини фториду, хлориду, броміду, йодиду. Визначте колір кожного осаду. Напишіть рівняння реакцій.

Відновні властивості галогенід-іонів

1.В окремі пробірки покладіть невеликі кількості калій броміду й калій йодиду. У кожну додайте по 2–3 мл концентрованої сульфатної кислоти. Зверніть увагу на колір і запах продуктів обох реакцій. Напишіть рівняння реакцій.

Порівняйте продукти цих реакцій із продуктом реакцій у попередньому (1) досліді. Порівняйте відновні властивості гідроген хлориду, гідроген броміду і гідроген йодиду.

2.У дві пробірки налийте по 2–4 мл: в одну – калій броміду, в другу – калій йодиду. До кожного розчину додайте по 1 мл бензолу і 2–3 мл розчину ферум (ІІІ) хлориду. Збовтайте розчини. У якій пробірці відбулося відновлення ферум (ІІІ) хлориду? Напишіть рівняння реакції.

Властивості хлорної води

1.Налийте в пробірку 2–3 мл хлорної води, обережно визначте колір і запах розчину. Які речовини наявні в хлорній воді? Додайте по краплях розчин калій гідроксиду. Поясніть зникнення забарвлення й запаху хлорної води.

Додайте в пробірку розчин сульфатної кислоти з молярною концентрацією еквівалентів 2 моль/л до кислої реакції середовища. Визначте, чи змінився запах розчину. Напишіть рівняння реакцій. З’ясуйте, як впливає луг та кислота на зміщення рівноваги між хлором та водою.

2.До 2–3 мл розчину манган (ІІ) сульфату долийте рівний об’єм хлорної води і 3 мл розчину лугу. Визначте склад і колір утвореного осаду. Напишіть рівняння реакції.

Властивості білильного вапна (кальцій гіпохлориту–хлориду)

1.Випробуйте дію (тяга!) концентрованої хлоридної кислоти на сухе білильне вапно. За запахом обережно визначте, який газ утворюється в результаті реакції. Напишіть рівняння реакції.

2.Розчин індиго змішайте з рівним об’ємом розчину сульфатної кислоти з молярною концентрацією еквівалентів 2 моль/л і додайте трохи твердого вапна. Опишіть результат.

3.Налийте в пробірку 2 мл розчину плюмбум нітрату й додайте хлорного вапна. Пробірку нагрійте. Опишіть результати спостережень. Напишіть рівняння реакції.

Властивості калій хлорату (V)

1.У пробірку покладіть кілька кристалів калій хлорату (V), додайте кілька крапель концентрованої хлоридної кислоти. Опишіть спостереження та рівняння реакції.

2.У порцеляновій чашці змішайте невеликі кількості калій хлорату (V) і манґан (IV) оксиду. Суміш перенесіть у суху пробірку, закріпіть її в штативі, підігрійте. Випробуйте газ, що виділяється, згасаючою скіпкою. Опишіть реакцію калій хлорату (V) у процесі прожарювання без MnO2. Напишіть рівняння реакцій.

3.Розітріть калій хлорат (V) у ступці. Порошок змішайте з рівною кількістю цукрової пудри і суміш насипте в порцелянову чашку. Чашку поставте у витяжну шафу й додайте з піпетки 1–2 краплі концентрованої сульфатної кислоти. Опишіть результат і рівняння реакції.

Властивості калій йодату (V)

Налийте в пробірку 2-3 мл розчину калій йодиду, підкисліть сульфатною кислотою, додайте кілька крапель розчину калій йодату (V). Опишіть результат і рівняння реакції.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 11

СУЛЬФУР

Відновні властивості сірки

(Тяга!) У пробірку покладіть невелику кількість порошку сірки й долийте 1–2 мл концентрованої нітратної кислоти. Нагрійте суміш до кипіння. Дайте розчину охолонути, профільтруйте. До фільтрату додайте розчин барій хлориду. Укажіть, про наявність якого йона в розчині свідчить утворений білий осад. Напишіть рівняння реакцій.

Відновні властивості сульфідної кислоти

У дві пробірки налийте сірководневу воду. В одну додайте розчин калій перманґанату, в другу – калій біхромату, підкислених розбавленою сульфатною кислотою. Опишіть результати спостережень і рівняння реакцій.

Одержання сульфідів металів

Налийте в пробірки по 1–2 мл розчинів солей: купруму (ІІ), феруму (ІІ), стибію (ІІІ), бісмуту (ІІІ), плюмбуму (ІІ), цинку, манґану (ІІ), кадмію, кальцію, натрію і до кожного з них додайте сірководневу воду. Прослідкуйте за реакцією. Визначте, в яких пробірках утворились осади і якого вони кольору. Напишіть рівняння реакцій.

На розчини солей, які не дали осад, подійте розчином амоній сульфіду. Опишіть спостереження та рівняння реакцій.

Дайте класифікацію сульфідів, розподіливши їх на три групи:

а)катіони, які осаджуються гідроген сульфідом;

б)катіони, які не осаджуються гідроген сульфідом, але осаджуються амоній сульфідом;

в)катіони, які не осаджуються амоній сульфідом.

Застосовуючи довідникові дані, розрахуйте розчинність відповідних сульфідів.

Отримання сульфур (IV) оксиду

У колбу газового приладу покладіть 6,3 г кристалічного натрій сульфіту. У крапельну лійку залийте вдвічі більший (щодо теоретичного) об’єм розчину сульфатної кислоти з масовою часткою розчиненої речовини 40%. Газовідвідну трубку занурте в колбу з 75 мл дистильованої води. Сульфатну кислоту доливайте краплями. Після того як вся кислота буде долита, кран лійки закрийте й колбу трохи підігрійте до припинення виділення пухирців газу. Витягніть газовідвідну трубку, приберіть вогонь. Колбу з розчином сульфітної кислоти закрийте пробкою. Напишіть рівняння реакції.

Рівновага в розчині сульфітної кислоти

Налийте в пробірку 2–3 мл розчину сульфур (IV) оксиду й додайте 2–3 краплі метилоранжу. Укажіть, про що свідчить забарвлення індикатора. Чим є розчин сульфур (IV) оксиду у воді? Прокип’ятіть розчин. Простежте, що й чому відбувається. Напишіть рівняння реакцій.

Відновні властивості сульфітної кислоти

1.До 2–3 мл бромної води прилийте сульфітну кислоту до знебарвлення розчину. Напишіть рівняння реакції.

2.Налийте в одну пробірку 1 мл розчину калій перманґанату, а в другу – калій біхромату й підкисліть обидва розчини розбавленою сульфатною кислотою. У кожну пробірку додайте сульфітну кислоту до зміни забарвлення. Напишіть рівняння реакцій.

Окисні властивості сульфітної кислоти

До 2–3 мл розчину сульфітної кислоти додайте свіжої сірководневої води. З’ясуйте, чому розчин скаламутнів. Напишіть рівняння реакції.

Відмінність сульфіт-іона від сульфат-іона

У дві пробірки налийте по 2 мл розчину барій хлориду. В одну пробірку додайте свіжовиготовлений розчин натрій сульфіту, а в другу – розчин натрій сульфату. Укажіть види осадів в обох пробірках. Додайте в обидві пробірки хлоридну кислоту (конц.). Прослідкуйте, що відбувається. Напишіть рівняння реакцій.

Властивості сульфатної кислоти

1.Тепловий ефект розчинення сульфатної кислоти. Налийте півпробірки води й визначте її температуру. Долийте в воду піпеткою 3 мл концентрованої сульфатної кислоти. Обережно перемішайте розчин. Визначте температуру. Укажіть, що спостерігаєте.

2.Дія концентрованої сульфатної кислоти на органічні речовини. Скляною паличкою, змоченою в концентрованій сульфатній кислоті, напишіть що-небудь на папері. Папір злегка підігрійте над електричною плиткою. Опишіть, що спостерігаєте. Поясніть цей дослід.

3.Окисні властивості сульфатної кислоти. Дослідіть дію розбавленої та концентрованої сульфатної кислоти на мідь і цинк. Напишіть рівняння реакцій.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 12

СПОЛУКИ НІТРОГЕНУ

Отримання аміаку

Приблизно рівні кількості подрібнених амоній хлориду та гашеного вапна добре перемішайте в порцеляновій ступці. Зверніть увагу на запах суміші. Перенесіть суміш у суху пробірку й нагрійте. До отвору пробірки піднесіть вологий індикаторний папір. Чому і як змінюється колір індикаторного паперу? Напишіть рівняння реакції.

Рівновага в розчині аміаку

Розлийте розбавлений розчин аміаку з молярною концентрацією еквівалентів 2 моль/л у чотири пробірки. Додайте в кожну з них по 3–4 краплі розчину фенолфталеїну. Розчин у першій пробірці прокип’ятіть. У другу пробірку насипте амоній хлорид і збовтайте розчин, у третю – кілька крапель хлоридної кислоти з молярною концентрацією еквівалентів 2 моль/л. Четверту пробірку залиште для порівняння. Поясніть вплив температури, додавання амоній хлориду й хлоридної кислоти на рівновагу:

NH3 + H2O  NH3×H2O  NH4+ + OH-

Визначення амонійних солей

До 1 мл розчину амоній хлориду або сульфату додайте рівний об’єм розчину калій гідроксиду, нагрійте до кипіння. Доведіть утворення й виділення аміаку. Напишіть рівняння реакції.

Утворення амоній хлориду

У стакан на 500 мл налийте трохи концентрованої хлоридної кислоти. Обертайте стакан так, щоб дно й стінки його були змочені кислотою. Надлишок кислоти вилийте. Налийте в тигель трохи концентрованого розчину аміаку, накрийте його стаканом із хлоридною кислотою. Поясніть появу білого диму. Напишіть рівняння реакції.

Відновні властивості аміаку

До бромної води долийте розчин аміаку. Розчин знебарвлюється і виділяється газ (укажіть який). У надлишку аміаку утворюється білий дим. Аналогічний дослід проведіть з йодною водою. Напишіть рівняння реакцій.

Реакція солей амонію на нагрівання

1.У суху пробірку покладіть невелику кількість амоній хлориду й нагрійте. На холодних стінках пробірки утворюється білий наліт. Напишіть рівняння реакцій.

2.Проведіть такий самий дослід з амоній карбонатом. Зверніть увагу на запах солі до нагрівання.

3.Покладіть у суху пробірку небагато подрібненого амоній сульфату й нагрійте. Зверніть увагу на запах газу. Піднесіть до отвору пробірки вологий індикаторний папір. Опишіть спостереження. Речовину в пробірці розчиніть у воді й подійте на неї індикатором. Напишіть рівняння реакцій.

4.У суху пробірку покладіть невелику кількість амоній дигідрогенфосфату й нагрійте. Обережно визначте запах газу, що виділяється. До отвору пробірки піднесіть вологий індикаторний папір. Опишіть результат спостереження та рівняння реакції.

5.Покладіть у суху пробірку 1–2 кристалики амоній біхромату й нагрійте до початку розкладання. Напишіть рівняння реакції. Які ще солі амонію розкладаються, як амоній біхромат? З’ясуйте, чим пояснюється різний характер розкладу солей амонію під час нагрівання.

Отримання нітроген (І) оксиду і його властивості

Помістіть у пробірку 1-2 г амоній нітрату й обережно нагрійте. Піднесіть до отвору пробірки згасаючу скіпку. Укажіть, що відбувається. Закрийте пробірку пробкою з хлоркальцієвою трубкою та знову нагрійте. Піднесіть скіпку до верхнього отвору хлоркальцієвої трубки. З’ясуйте, яке призначення кальцій хлориду. Напишіть рівняння реакцій.

Отримання нітроген (ІІ) оксиду і його властивості

Покладіть у колбу газового приладу небагато мідних ошурок і додайте 10-20 мл розбавленої нітратної кислоти, підігрійте. Поясніть появу забарвленого газу в колбі? Укажіть, що відбувається в результаті взаємодії нітроген (ІІ) оксиду з повітрям. Напишіть рівняння реакцій.

Нітроген (IV) оксид і його властивості

1.У пробірку з газовідвідною трубкою покладіть трохи мідних ошурок і прилийте 1–2 мл концентрованої нітратної кислоти. Газ, що виділяється, пропустіть через пробірку з дистильованою водою. Розчин розділіть на три частини для подальших дослідів. Випробуйте отриманий розчин індикаторним папером.

2.До дуже розбавленого розчину калій перманґанату долийте розчин нітроген (IV) оксиду. Укажіть, про що свідчить знебарвлення розчину. Напишіть рівняння реакції.

3.Прокип’ятіть залишену частину розчину нітроген (IV) оксиду у воді. Укажіть, що відбувається при нагріванні. Після охолодження випробуйте розчин індикатором. Подійте цим розчином на розбавлений розчин калій перманґанату. Поясніть, чому розчин не виявляє відновних властивостей. Напишіть рівняння реакції.

Отримання нітритної кислоти і її розклад

1.До 1–2 мл насиченого розчину калій нітриту додайте трохи сульфатної кислоти з молярною концентрацією еквівалентів 2 моль/л. Простежте за появою в розчині блакитного забарвлення нітритної кислоти й бурого газу над розчином.

2.До розчину натрій нітриту долийте розбавлену оцтову кислоту. З’ясуйте, який газ виділяється. Напишіть рівняння реакції.

Окисні властивості нітритів

До 1–2 мл розчину калій йодиду, підкисленого розбавленою сульфатною кислотою, додайте розчин натрій або калій нітриту. Поясніть появу бурого забарвлення розчину. Напишіть рівняння реакції.

Відновні властивості нітритів

Подійте в пробірках на підкислені сульфатною кислотою розчини калій перманґанату та калій біхромату розчином калій або натрій нітриту. Визначте зміну забарвлення розчинів. Напишіть рівняння реакцій.

Окисні властивості нітратної кислоти

1.Подійте в окремих пробірках на мідні ошурки й металічне олово розбавленою та концентрованою нітратною кислотою. Опишіть спостереження та рівняння реакцій.

2.У пробірку налийте 1–2 мл свіжовиготовленої сірководневої води, долийте концентровану нітратну кислоту. Визначте, який газ виділяється, чим пояснити появу муті. Напишіть рівняння реакції.

3.У пробірку покладіть трохи сірки, налийте концентрованої нітратної кислоти й прокип’ятіть. Доведіть реакцією з барій хлоридом утворення сульфат-іонів. Напишіть рівняння реакції.

Реакція нітратів на нагрівання

У пробірку покладіть декілька кристалів калій нітрату і нагрійте до розплавлення солі. Внесіть у пробірку згасаючу скіпку й зробіть висновок щодо газу, який виділяється. Пробірку охолодіть і додайте до залишку 2–3 мл дистильованої води. Дослідіть отриманий розчин реакцією з підкисленим розчином калій перманґанату. Укажіть, про що свідчить зміна забарвлення розчину. Напишіть рівняння реакцій.

Окисні властивості нітратів

У порцелянову чашку насипте невелику кількість калій або натрій нітрату, нагрійте до розплавлення солі й, не припиняючи нагрівання, додайте до розплаву (дуже обережно) сірку та вугілля. Поясніть, що відбувається. Напишіть рівняння реакції.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 13

ФОСФОР

Властивості ортофосфат-іонів

1.У дві пробірки налийте 1–2 мл розчину натрій ортофосфату (V); в одну з них додайте розчин аргентум нітрату, в другу – яєчний білок. Опишіть спостереження.

2.Індикаторним папером визначте рН розчинів одно-, дво- і тризаміщених ортофосфатів (V). Поясніть, чому розчини цих солей мають різні значення рН.

3.До розчину натрій ортофосфату (V) в окремих пробірках долийте розчини барій хлориду й плюмбум ацетату. На одержані осади подійте оцтовою кислотою. Поясніть, що утворюється. Напишіть рівняння реакцій.

4.В окремі пробірки налийте по 1 – 2 мл розчинів солей феруму (ІІ) й (ІІІ), алюмінію, хрому (ІІІ), нікелю, кобальту, манґану (ІІ) і додайте в кожну пробірку розчин натрій гідрогенфосфату (V). Визначте кольори утворених середніх ортофосфатів (V).

5.У дві пробірки налийте по 1 мл розчину натрій гідрогенфосфату (V). В одну пробірку додайте 5–7 мл молібденової рідини (42 г амоній молібдату розчиняють у суміші 70 мл 25%-го розчину аміаку й 140 мл води; розчин обережно наливають у суміш 250 мл нітратної кислоти (r=1,4 г/см3) і 500 мл води, а потім розбавляють водою до 1 літра) і підігрійте; простежте за утворенням жовтого кристалічного осаду. Реакція осадження відбувається за таким рівнянням:

Na2HPO4+12(NH4)2MoO4+23HNO3®(NH4)3H4[P(Mo2O7)6]+21NH4NO3+

+2NaNO3+10H2O

У другу пробірку налийте розчин магнезіальної суміші. Поясніть, що відбувається.

6.У три пробірки налийте розчин кальцій хлориду; в одну додайте аміак і розчин натрій гідрогенфосфату (V), у другу – тільки розчин гідрогенфосфату, в третю – розчин натрій дигідрогенфосфату. Поясніть вплив середовища на перебіг реакцій. Дослідіть реакцію осадів на оцтову й хлоридну кислоти. Напишіть рівняння реакцій.

Вивчення відновних властивостей кислот і солей фосфору в нижчих ступенях окиснення

1.У дві пробірки налийте по 1–2 мл 0,1М розчину фосфатної (ІІІ) кислоти або її солі. В одну пробірку додайте декілька крапель розчину натрій карбонату до слабокислої реакції та декілька крапель розчину аргентум нітрату. У другу пробірку налийте розчин калій перманганату. Визначте, про що свідчить його знебарвлення. Напишіть рівняння реакцій.

2.У дві пробірки налийте розчин натрій фосфату (І). У першу пробірку додайте розчин аргентум нітрату, в другу – підкислений сульфатною кислотою розчин калій перманґанату. Зробіть висновок про відновні властивості натрій фосфату (І). Напишіть рівняння реакцій.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 14

КАРБОН, СИЛІЦІЙ

Отримання вугілля з цукру

У ступці подрібніть 2–3 г цукру й покладіть у тигель, нагрійте. Прослідкуйте спочатку за розплавленням, а потім обвуглюванням цукру. Обвуглену масу прожарте й охолодіть. Вугілля використайте для подальших дослідів.

Відновні властивості вугілля

У пробірку покладіть невелику кількість подрібненого вугілля, додайте концентровану сульфатну кислоту і обережно нагрійте. Поясніть, що відбувається. Напишіть рівняння реакції.

Адсорбційні властивості вугілля

У конусоподібні колби налийте по 50 мл води й додайте по декілька крапель розчинів лакмусу та індиго. Підготовлені розчини пропустіть через колонку з активованим вугіллям. Опишіть, що спостерігаєте.

Карбон (IV) оксид і його властивості

1.Наповніть три сухі стакани вуглекислим газом. Запаліть вату, змочену етиловим спиртом і загасіть полум’я вуглекислим газом, виливаючи його зі стакану. У другий стакан внесіть стрічку палаючого магнію. В третій – ложку з запаленим червоним фосфором. Поясніть, що відбувається.

2.Пропускайте вуглекислий газ через дистильовану воду протягом 3–5 хв. Укажіть, що відбувається в результаті взаємодії карбон (IV) оксиду з водою. За допомогою індикаторного паперу визначте рН середовища. Напишіть рівняння реакції.

Отримання і властивості солей карбонатної кислоти

1.Налийте в пробірку 2–3 мл розчину калій гідроксиду з молярною концентрацією еквівалентів 2 моль/л і пропускайте через нього карбон (IV) оксид до нейтральної реакції (індикаторний папір). Потім нагрійте отриманий розчин. Визначте, який газ виділяється? Знову визначте реакцію середовища. Напишіть рівняння реакцій.

2.У пробірку з вапняною водою пропускайте карбон (IV) оксид до утворення осаду й далі до його розчинення. Поясніть, чому кальцій карбонат розчиняється у воді, насиченій вуглекислим газом. Напишіть рівняння реакцій. Залиште розчин для подальшого досліду.

3.Розчин кальцій гідрогенкарбонату (дослід 2) розлийте у дві пробірки. В одну з них додайте вапняну воду, в другій – розчин прокип’ятіть. Поясніть, що відбувається. Напишіть рівняння реакцій.

4.У дві пробірки налийте по 2–3 мл розчину натрій карбонату. У першу пробірку додайте сіль барію, у другу – сіль аргентуму. Визначте колір утворених осадів. До осаду барій карбонату додайте оцтову кислоту. Пробірку з осадом аргентум карбонату злегка нагрійте. Укажіть, що спостерігаєте. Напишіть рівняння реакцій.

5.За допомогою індикаторного паперу визначте рН 0,1М розчинів натрій карбонату та натрій гідрогенкарбонату й зіставте їх із розрахованими значеннями. Напишіть рівняння гідролізу цих солей.

6.У пробірки налийте розчини солей: а)кальцію, барію; б)магнію, кобальту, нікелю, купруму (ІІ), цинку, плюмбуму (ІІ); в)алюмінію, хрому (ІІІ), феруму (ІІІ) і долийте до них розчин натрій карбонату. Простежте за забарвленням осадів: а)карбонатів; б)гідроксокарбонатів; в)гідроксидів. Напишіть рівняння реакцій.

Силікатна кислота та її солі

1.У дві пробірки налийте по 3 мл розчину натрій силікату. У першу пробірку додайте рівний об’єм розбавленої хлоридної кислоти й перемішайте розчин скляною паличкою. Прослідкуйте за утворенням драглистого осаду силікатної кислоти. У другу пробірку додайте вдвічі більший об’єм концентрованої хлоридної кислоти й сильно збовтайте. Визначте, чи утворюється осад. Нагрійте пробірку до кипіння й простежте за перетворенням золю силікатної кислоти на гель.

2.У пробірку з розчином натрій силікату пропустіть струм карбон (IV) оксиду із апарата Кіпа. Зазначте утворення гелю силікатної кислоти. Порівняйте константи іонізацій карбонатної та силікатної кислот, зробіть висновок щодо напрямку перебігу реакції.

3.До розчину натрій силікату додайте дистильовану воду й 1–2 краплі фенолфталеїну. Опишіть свої спостереження. Поясніть механізм перебігу гідролізу.

4.У пробірку з розчином натрій силікату додайте рівний об’єм амоній хлориду. Укажіть, яка речовина утворює осад. Напишіть рівняння реакції.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 15

БОР

Отримання борної кислоти

У пробірку з 3–4 мл гарячого насиченого розчину бури (Na2B4O7) додайте 1–2 мл концентрованої сульфатної кислоти. Укажіть, що спостерігаєте. Напишіть рівняння реакції.

Властивості борної кислоти

1.Розклад борної кислоти. У тигель покладіть декілька кристалів борної кислоти й нагрівайте її. Потримайте над тиглем синій кобальтовий папір. Укажіть, як змінився його колір. Нагрійте тигель сильніше до припинення виділення пари води та утворення борного ангідриду.

2.Дослідження розчинності й кислотних властивостей борної кислоти. Невелику кількість кристалів борної кислоти внесіть у пробірку й долийте 5–6 мл води, розмішайте скляною паличкою і зазначте погану розчинність H3BO3 у холодній воді. Нагрійте пробірку на невеликому полум’ї. Визначте, як змінюється розчинність при нагріванні. Після охолодження визначте рН розчину борної кислоти.

У пробірку з розчином борної кислоти додайте магнієві ошурки. Напишіть рівняння реакції взаємодії борної кислоти з магнієм, якщо утворюється магній метаборат.

Солі борних кислот

1.Гідроліз натрій тетраборату. За допомогою універсального індикаторного паперу визначте рН 0,5М розчину бури. Напишіть рівняння гідролізу. Визначте, як можна посилити гідроліз бури.

2.Отримання малорозчинних метаборатів барію та аргентуму. У дві пробірки з насиченим розчином натрій тетраборату долийте: в першу – розчин солі барію (якщо осад не утворюється, додайте 2 краплі аміаку), в другу – солі аргентуму. Визначте колір і характер осадів. Напишіть рівняння реакцій.

Реакція визначення борної кислоти

У порцелянову чашку налийте розчин борної кислоти, випаруйте на водяній бані майже до сухого стану, додайте невелику кількість етилового спирту й підпаліть пару, що виділилась. Вкажіть, чим зумовлене забарвлення полум’я. Напишіть рівняння реакцій.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 16

НЕПЕРЕХІДНІ МЕТАЛИ І ТА ІІ ГРУП. АЛЮМІНІЙ

Взаємодія лужних металів з повітрям і водою (груповий дослід)

Витягніть пінцетом із банки з вазеліном шматочок металічного літію, покладіть його на фільтрувальний папір і скальпелем зробіть надріз. Зверніть увагу на те, що згодом блиск металу зникає. Відріжте шматочок металу й помістіть його в кристалізатор із водою. Аналогічні досліди зробіть із натрієм і калієм. Водний розчин дослідіть за допомогою фенолфталеїну. Напишіть рівняння реакцій.

Взаємодія натрію з киснем

Шматочок натрію висушіть фільтрувальним папером від гасу й покладіть у тигель. Нагрійте тигель (тяга). Натрій із киснем утворюють у результаті згоряння натрій пероксид. Напишіть рівняння реакцій. Збережіть натрій пероксид для подальших дослідів.

Окисні властивості натрій пероксиду

Перенесіть отриманий у попередньому досліді натрій пероксид у пробірку й додайте до неї розбавлений розчин сульфатної кислоти та розчин калій йодиду. Напишіть рівняння реакцій.

Визначення іонів лужних металів за забарвленням полум’я

Потримайте деякий час ніхромовий дріт у хлоридній кислоті, змочіть його в розчині солі літію та внесіть у безбарвне полум’я. Аналогічно зробіть із солями натрію та калію, кожен дріт очищуйте в кислоті. Солі натрію дослідіть в останню чергу. Запишіть, у який колір забарвлюють полум’я солі літію, калію, натрію.

Гідроліз солей

За допомогою універсального індикаторного паперу визначте рН 0,1М розчинів натрій нітрату, сульфіду, калій хлориду й карбонату. Напишіть рівняння реакцій.

Властивості металічного магнію

1.В окремі пробірки покладіть по шматочку магнію й долийте по 1−2 мл розчинів кислот – хлоридної, сульфатної, оцтової, нітратної. Напишіть рівняння реакцій.

2.Невелику стрічку магнію візьміть тигельними щипцями й підпаліть її над порцеляновою чашкою. До отриманої речовини долийте декілька крапель дистильованої води або соляної кислоти й обережно понюхайте газ, що виділяється. Визначте, з якими складовими частинами повітря реагує магній. Напишіть рівняння реакцій.

Отримання та властивості магній гідроксиду

На розчин солі магнію подійте розчином лугу. Розділіть отриманий гідроксид на три частини й додайте до однієї розчин кислоти, до другої – лугу, до третьої – амоній хлориду. Напишіть рівняння реакцій.

Взаємодія кальцію з водою

У пробірку залийте дистильовану воду й покладіть маленький шматочок металічного кальцію. Прослідкуйте за виділенням газу. Якщо реакція відбувається повільно, пробірку підігрійте. Додайте в розчин 1−2 краплі фенолфталеїну. Укажіть, про що свідчить забарвлення розчину. Напишіть рівняння реакцій.

Взаємодія кальцію з кислотою

Кальцієві ошурки покладіть у пробірку з розчином хлоридної кислоти. Напишіть рівняння реакції взаємодії кальцію з кислотою.

Кальцій карбонат і гідрогенкарбонат

1.Отримання кальцій карбонату й гідрогенкарбонату. У пробірку (до 1/2 об’єму) налийте вапняну воду й пропускайте в неї вуглекислий газ. Простежте за появою осаду кальцій карбонату. Продовжуйте пропускати вуглекислий газ до розчинення осаду, яке пов’язане з утворенням кислої солі. Укажіть, як називається вода, що містить таку сіль. Напишіть рівняння реакцій.

2.Усунення карбонатної жорсткості води. Розділіть отриманий у попередньому досліді розчин на дві пробірки. В одній прокип’ятіть розчин до утворення осаду кальцій карбонату. У другу пробірку додайте розчин натрій гідроксиду й простежте за утворенням осаду кальцій карбонату. Напишіть рівняння реакцій.

Аналітична реакція виявлення іонів кальцію

У дві пробірки налийте по 2−3 мл розчинів солей кальцію та барію. У кожну додайте по декілька кристаликів амоній хлориду. Збовтайте пробірки й до кожного розчину додайте 3−5 крапель розчину калій гексаціаноферату (ІІ). Розчини трохи підігрійте й дайте їм охолонути.

Прослідкуйте за виділенням осаду потрійної солі CaKNH4[Fe(CN)6]. Укажіть, чи утворює осад сіль барію? Напишіть рівняння реакцій.

Дія кислот на алюміній

У три пробірки покладіть по шматочку металічного алюмінію й додайте в одну з них 3−4 мл розчину хлоридної кислоти з молярною концентрацією еквівалентів 2 моль/л, у другу – сульфатної кислоти такої ж концентрації, у третю – концентрованої сульфатної кислоти. Порівняйте активність взаємодії алюмінію з хлоридною та сульфатною кислотами на холоді. Нагрійте пробірки з розбавленими кислотами. Обережно нагрійте пробірку з концентрованою кислотою. Опишіть свої спостереження та рівняння реакцій.

Взаємодія алюмінію з лугом

У дві пробірки покладіть по 2 шматочки алюмінію й додайте в одну пробірку 2 мл хлоридної кислоти з молярною концентрацією еквівалентів 2 моль/л, у другу – 2 мл розчину натрій гідроксиду. У якій із пробірок алюміній розчиняється швидше? Відповідь обґрунтуйте виходячи зі значень електродних потенціалів алюмінію та водню в розчинах з різним значенням рН. Напишіть рівняння реакцій.

Отримання алюміній гідроксиду і дослідження його властивостей

До розчину алюміній хлориду додайте краплями розчин лугу до утворення осаду. Розчин із осадом розділіть на чотири пробірки. В одну додайте розбавлену кислоту, в другу – надлишок лугу, в третю – розчин амоній хлориду, в четверту – розчин аміаку. Зазначте, у яких пробірках осади розчинились. Напишіть рівняння реакцій.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 17

МОЛІБДЕН

Одержання та властивості молібденової кислоти

Налийте в пробірку розчин амоній або натрій молібдату, підігрійте його й додавайте невеликими порціями розведену (1:1) нітратну кислоту до утворення білого осаду молібденової кислоти. Розділіть утворений осад із розчином на дві пробірки. В одну додайте надлишок нітратної кислоти, а в другу – розчин калій гідроксиду. Напишіть рівняння реакцій.

Одержання малорозчинних солей молібденової кислоти

У дві пробірки з насиченим розчином молібденової кислоти внесіть у такій же кількості розчини солей кальцію та плюмбуму. Укажіть колір осадів, що утворилися. Напишіть рівняння реакцій.

Відновлення молібдату (VI) до молібдату (ІІІ)

Налийте в пробірку декілька крапель розчину амоній молібдату, додайте таку ж кількість концентрованої хлоридної кислоти та додайте шматочок цинку. Простежте за забарвленням розчину (колір стає спочатку синій, потім – зелений, і далі, – бурий).

Повторіть дослід, замінивши цинк на розчин цинк хлориду (додавати краплями).

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 18

МАНГАН

Отримання і властивості манґан (ІІ) гідроксиду

Обмінною взаємодією отримайте Mn(OH)2. Зазначте колір осаду. Розділіть осад на чотири частини. Дослідіть реакцію осаду на кислоти й луги. Одну з частин осаду залиште на повітрі. Опишіть спостереження. Другу частину обробіть бромною водою. З’ясуйте, що утворюється при цьому. Напишіть рівняння реакцій.

Отримання манґан (ІІ) сульфіду

До розчину солі манґану (ІІ) долийте розчин натрій сульфіду. Визначте, яка речовина випадає в осад. Як змінюється колір осаду в результаті перебування на повітрі? Напишіть рівняння реакцій.

Окиснення солей манґану (ІІ)

1.До невеликої кількості плюмбум (IV) оксиду додайте 1−2 мл концентрованої нітратної кислоти й декілька крапель розчину манґан (ІІ) сульфату. Суміш обережно нагрійте до кипіння. Укажіть, який колір розчину над осадом? Напишіть рівняння реакції.

2.До розчину солі манґану (ІІ) додайте 2 краплі розчину аргентум нітрату (каталізатор) і 1−2 мл розбавленої нітратної кислоти. Додайте декілька кристалів амоній персульфату й нагрійте. Опишіть свої спостереження та рівняння реакції.

Окисні властивості манган (IV) оксиду

Невелику кількість манґан (IV) оксиду підкисліть сульфатною кислотою та додайте розчин ферум (ІІ) сульфату. По закінченні реакції переконайтесь у наявності в розчині іонів ферум (ІІІ) (реакція з жовтою кров’яною сіллю). Напишіть рівняння реакцій.

Окисні властивості калій манґанату (VII)

1.До розчину калій манґанату (VII) додайте 2−3 мл розчину лугу й розчин глюкози. Як змінюється колір розчину? Напишіть рівняння реакції.

2.У дві пробірки налийте розчин калій манґанату (VII) й додайте до нього розчини: 1) калій сульфіду; 2) калій йодиду, підігрійте їх. Укажіть , як змінилось забарвлення розчинів, що випадає в осад. Напишіть рівняння реакцій.

3.У три пробірки налийте розчин калій манґанату (VII), підкисліть сульфатною кислотою та додайте по декілька кристалів: 1) ферум (ІІ) сульфату, 2) калій нітриту, 3) натрій сульфіту. Укажіть, як змінилось забарвлення розчину. Напишіть рівняння реакцій. Поясніть, як впливає середовище на характер відновлення манґанатів (VII) у розчинах.

4.У три пробірки налийте розчин калій манґанату (VII), першу − підкисліть сульфатною кислотою, у другу – додайте розчин лугу, у третій розчин розбавте рівним об’ємом води і в кожну пробірку додайте по декілька кристалів натрій сульфіту. Укажіть, як змінилось забарвлення розчину. Напишіть рівняння реакцій. Поясніть, як впливає середовище на характер відновлення манґанатів (VII) в розчинах.

5.До розчину манґан (ІІ) сульфату додавайте краплями розчин калій манґанату (VII). Прослідкуйте за реакцією. Визначте рН середовища. Напишіть рівняння реакції

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 19

ФЕРУМ, КОБАЛЬТ

Реакція заліза та кобальту на кислоти

Дослідіть дію на металічне залізо й кобальт кислот: розбавлених хлоридної, нітратної, а сульфатної – розбавленої та концентрованої. Перевірте, у яких випадках утворились солі феруму (ІІІ) (амоній роданідом). Напишіть рівняння реакцій.

Властивості та добування гідроксидів феруму й кобальту

1.Ферум (ІІ) гідроксид. Приготуйте воду, що не містить кисень. За допомогою цієї води зробіть розчин солі Мора, підкисліть його сульфатною кислотою й покладіть залізні ошурки (поясніть, навіщо). Отримайте з цього розчину ферум (ІІ) гідроксид. Укажіть колір осаду. Що відбувається з ним на повітрі? Напишіть рівняння реакції.

2.Ферум (ІІІ) гідроксид. Отримайте ферум (ІІІ) гідроксид і дослідіть його реакцію на кислоти й надлишку лугу. Напишіть рівняння реакцій.

3.Кобальт (ІІ) гідроксид. Отримайте кобальт (ІІ) гідроксид. Укажіть колір осаду. Додайте надлишок лугу і нагрійте. Зазначте, як змінився колір осаду. Залиште його на повітрі. Через деякий час відбувається окиснення Со(ОН)2 киснем повітря. Напишіть рівняння реакцій.

4.Кобальт (ІІІ) гідроксид. У дві пробірки з розчинами солей кобальту (ІІ) додайте: в одну – бромну воду, в другу – розчин гідроген пероксиду, а потім в обидві  розчин калій гідроксиду. Простежте за утворенням чорних осадів кобольт (ІІІ) гідроксиду. Напишіть рівняння реакцій.

Властивості солей феруму (ІІ)

1.У дві пробірки налийте розчин солі Мора, дослідіть його індикатором. Додайте до одного розчин натрій карбонату, а до другого − натрій сульфату. Опишіть свої спостереження та рівняння реакцій.

2.У дві пробірки налийте розчин солі Мора, підкисліть його сульфатною кислотою. Додайте до одного розчин калій манґанату (VII), а до другого – калій біхромату. Напишіть рівняння реакцій.

Властивості солей феруму (ІІІ)

1.Визначте рН розчину ферум (ІІІ) хлориду. З’ясуйте, яка із солей FeCl2 чи FeCl3 сильніше гідролізована в розчині. Напишіть рівняння реакцій.

2.До розчину ферум (ІІІ) хлориду додайте розчин натрій карбонату. Укажіть склад утвореного осаду. Напишіть рівняння реакції.

3.У дві пробірки налийте розчин ферум (ІІІ) хлориду. Додайте в одну розчин натрій сульфіду, а в другу – калій йодиду. Опишіть спостереження та рівняння реакцій.

Властивості солей кобальту (ІІ)

1.Покладіть у пробірку декілька кристалів безводного кобальт (ІІ) хлориду і змочіть водою. Зазначте, як змінюється колір. Додайте концентровану хлоридну кислоту. Укажіть колір розчину в цьому разі.

2.До розчину солей кобальту (ІІ) додайте сірководневу воду й розчин натрій сульфіду. Наведіть значення добутків розчинності сульфідів. Напишіть рівняння реакцій.

Якісні реакції на іони феруму (ІІ) і феруму (ІІІ)

1.До розчину солі Мора долийте розчин червоної кров’яної солі K3[Fe(CN)6]. Поясніть, що утворюється. Напишіть рівняння реакції.

2.У дві пробірки налийте розчин ферум (ІІІ) хлориду. Додайте в одну розчин амоній роданіду, в другу – жовтої кров’яної солі K4[Fe(CN)6]. Укажіть, що відбувається. Напишіть рівняння реакцій.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 20

КУПРУМ

Купрум (І) йодид

До розчину купрум (ІІ) сульфату додайте 1−2 мл води й долийте розчин калій йодиду. Частину отриманої суміші відлийте в другу пробірку й додайте хлороформ, збовтайте. Зазначте виділення йоду. Щоб позбутися йоду, який маскує осад купрум (І) йодиду, додайте в першу пробірку декілька крапель розчину крохмалю й розчин тіосульфату до зникнення синього забарвлення. Уникайте надлишку тіосульфату, бо він розчиняє і купрум (І) йодид. Напишіть рівняння реакцій.

Добування купрум (ІІ) оксиду

До невеликої кількості гарячого розчину калій гідроксиду долийте гарячий розчин купрум сульфату. Суміш нагрівайте ще протягом 10−15 хв. Опишіть спостереження. Осад розділіть на чотири пробірки й перевірте його реакцію на кислоти та калій гідроксид. Напишіть рівняння реакцій.

Властивості та добування купрум (ІІ) гідроксиду

До розчину купрум (ІІ) сульфату додайте 0,5 мл гліцерину, щоб не виникло зневоднення купрум (ІІ) гідрокисду. Повільно доливайте розчин калій гідроксиду. Осад промийте водою, відфільтруйте, розкладіть у ряд пробірок і дослідіть його реакцію на розчини кислот, лугу й концентрованого аміаку. Одну пробірку з Cu(OH)2 нагрійте. Напишіть рівняння реакцій.

Гідроліз купрум (ІІ) сульфату

До розчину курум (ІІ) сульфату додайте розчин натрій карбонату. Зверніть увагу на виділення бульбальшок газу. Укажіть склад осаду. Чому під час реакції не утворюється курум (ІІ) карбонат? Напишіть рівняння реакції.

Отримання купрум гексаціаноферату (ІІ)

До розчину купрум (ІІ) сульфату додайте декілька крапель жовтої кров’яної солі. Випадає червоно-коричневий осад купрум гексаціаноферату (ІІ). Дослідіть реакцію осаду на концентрований розчин аміаку й розбавлену нітратну кислоту. Напишіть рівняння реакцій.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 21

ЦИНК

Взаємодія цинку з кислотами та лугами

1.У дві пробірки внесіть невелику кількість цинкового пилу. В одну додайте розчин сульфатної кислоти, а в другу – декілька крапель концентрованої сульфатної кислоти (під тягою). Пробірки підігрійте на водяній бані. Напишіть рівняння реакцій.

2.Проведіть аналогічний дослід, замінивши сульфатну кислоту на нітратну. Напишіть рівняння реакцій.

3.У пробірку з цинком додайте розчин калій гідроксиду. Опишіть свої спостереження, з’ясуйте, який газ виділяється. Напишіть рівняння реакції.

Добування цинк гідроксиду

До розчину солі цинку долийте спочатку невелику кількість калій гідроксиду, а потім – надлишок. Укажіть, які властивості гідроксиду ілюструють ці реакції. Напишіть рівняння реакцій.

Проведіть аналогічний дослід, замінивши розчин калій гідроксиду на розчин аміаку. Поясніть, чому цинк гідроксид розчиняється в надлишку аміаку. Напишіть рівняння реакції.

Взаємодія цинк гідроксиду з кислотами

Отримайте цинк гідроксид аналогічно до попереднього досліду. Додайте до нього розчин хлоридної кислоти. Прослідкуйте за реакцією. Напишіть рівняння реакцій.

ЗАВДАННЯ 1

Атомно-молекулярна теорія. Будова атома. Періодичний закон

та періодична система елементів Д.І.Менделєєва. Хімічний зв'язок. Основні закономірності перебігу хімічних реакцій

Обчисліть кількість речовини (н.у.): а) азоту масою 14 г; б) кисню масою 48 г; в) заліза масою 112 г; г) фосфору масою 31 г.
Визначте молярну масу газу, якщо 5 г його при н.у. займають об'єм 4 л.
Газова суміш містить 200 мл кисню, 40 дм3 аміаку та 0,5 дм3 азоту (н.у.). Обчисліть: а) масу суміші; б) масові частки газів у суміші (%).
Відносна густина газу за воднем становить 17. Знайдіть масу 1 л (н.у.) цього газу та розрахуйте його відносну густину за повітрям.
1 л суміші, що містить карбон монооксид та карбон діоксид (н.у.), має масу 1,43 г. Визначте об'ємні частки газів у суміші (%).
При 170С та 104 кПа газ займає об'єм 480 л. Приведіть об'єм газу до н.у.
При 70С та 100 кПа газ займає об'єм 600 м3. Визначте об'єм газу при 130С та 80 кПа.
Тиск газу в закритому балоні при 120С дорівнює 100 кПа.. Визначте, яким стане тиск у разі зміни температури до 300С.
Визначте, на скільки градусів треба нагріти газ, що знаходиться в закритому балоні при температурі 00С, щоб тиск його збільшився вдвічі.
Дані 10 г натрій гідроксиду та 10 г ферум (ІІІ) сульфату. Визначте, у скільки разів число молекул натрій гідроксиду в даній масі більше числа молекул ферум (ІІІ) сульфату.
Визначте, скільки молів атомів Нітрогену міститься в 16 г амоній нітрату.
Суміш газів містить 6,02∙1022 молекул азоту та 3,01∙1023 молекул карбон діоксиду (н.у.). Обчисліть: а) масу суміші; б) об'єм суміші.
Визначте масу однієї молекули гідроген пероксиду.
Визначте двома способами об'єм 10 г водню при температурі 170С та тиску 506,5 кПа.
Маса 2 л (н.у.) озону становить 4,286 г. Визначте його молярну масу та відносну густину за повітрям.
Визначте температуру, при якій маса 1 л карбон (ІV) оксиду буде дорівнювати 1 г, якщо тиск дорівнює 152 кПа.
Газова суміш містить нітроґен (ІІ) оксид та карбон (ІV) оксид. Обчисліть об'ємний вміст газів у суміші, якщо їх парціальні тиски дорівнюють відповідно 36,3 та 670,4 кПа.
Змішали 4 г метану та 24 г кисню. Визначте склад газової суміші в об’ємних відсотках.
У закритому балоні об'ємом 5,6 л знаходиться при 00С суміш, що містить 2,2 г карбон (ІV) оксиду, 4 г кисню та 1,2 г метану. Визначте: а) загальний тиск газової суміші; б) парціальний тиск кожного з газів; в) процентний склад суміші за об'ємом.
У балоні об'ємом 56 л міститься суміш, що складається з 4 молів метану, 3 молів водню та 0,5 моля карбон (ІІ) оксиду. Визначте: а) загальний тиск газової суміші; б) парціальний тиск кожного з газів; в) процентний склад суміші за об'ємом; г) процентний склад суміші за масою.
Водень об’ємом 250 мл зібрали над водою при 260С і тиску 98,7 кПа. Тиск насиченої пари води при цій температурі становить 3,4 кПа.. Розрахуйте об'єм водню при н.у. та його масу.
Метал масою 0,2 г витіснив з кислоти 197 мл водню, зібраного над водою при 200С і тиску 104 кПа. Тиск насиченої пари води при даній температурі становить 2,32 кПа. Визначте молярну масу еквівалента металу.
Визначте кількість молів кисню та азоту, що міститься в 1 л повітря при 220С та 100 кПа.
Визначте молярну масу ацетону, якщо маса 500 мл його пари при 870С і тиску 96 кПа дорівнює 0,93 г.
Газометр об'ємом 20 л наповнений газом. Густина цього газу за повітрям 0,40, тиск 103,3 кПа, температура 170С. Обчисліть масу газу.
У закритому балоні знаходиться 160 г кисню під тиском 121,6 кПа при 120С. Визначте масу карбон (ІV) оксиду в балоні, якщо газ знаходиться під тиском 202,6 кПа та температурі 370С.
Арсен утворює два оксиди, один із яких містить 65,2% (маси) елемента, а другий – 75,7%. Визначте молярні маси еквівалентів Арсену в обох випадках.
Алюміній масою 0,376 г при взаємодії з кислотою витіснив 0,468 л водню (н.у.). Визначте еквівалентний об'єм водню, якщо молярна маса еквівалента алюмінію дорівнює 8,99 г/моль.
Обчисліть молярну масу еквівалента металу та Сульфуру, якщо 3,24 г металу утворюють 3,48 г оксиду та 3,72 г сульфіду.
Для розчинення 16,8 г металу потрібно 14,7 г сульфатної кислоти. Визначте молярну масу еквівалента металу та об'єм водню, що виділився (н.у).
Десять біометалів (Na, K, Mg, Ca, Mn, Fe, Co, Cu, Zn, Mo) відіграють важливу роль у життєвих процесах. Охарактеризуйте електронну будову атомів цих елементів.
Атому якого з елементів відповідає кожна з наведених електронних формул:

а) 1s22s22p63s23p6;	б) 1s22s22p63s23p63d104s2;
в) 1s22s22p63s23p63d74s2;	г) 1s22s22p2.

Електронна будова атому 1s22s22p63s23p3. Укажіть:

а) тип елементів, до якого належить атом;

б) номер періоду, до якого він належить;

в) максимальний та мінімальний валентні стани атома.

Визначте, у якому випадку наведені нижче електронні формули атомів відповідають різним елементам, а в якому – атомам одного й того ж елемента в основному та збудженому станах:

а) 1s22s22p3;	1s22s22p63s23p1;
б) 1s22s22p63s23p63d104s24р5;	1s22s22p63s23p63d104s24р34d2.

Назвіть елемент та складіть електронну формулу його атома та йона, якщо атом елемента має на 7 електронів більше, ніж іон натрію.
З’ясуйте, скільки значень магнітного квантового числа можливі для електронів енергетичного підрівня, орбітальне квантове число якого а)l=2; б)l=3.
Серед наведених нижче електронних конфігурацій укажіть неможливі та доведіть причину, за якою їх існування неможливе: а) 1p3; б) 3p6; в) 3s2; г) 2d1; д) 5f4; е) 2p1; є) 3p8; ж) 4d12; з) 5f12.
Доведіть, скільки вакантних d-орбіталей мають атоми а) Cl; б) V; в) Mn; г) Fe.
Визначте максимальне число електронів на енергетичних рівнях із головним квантовим числом 4, 5, 6 та 7.
Визначте, який підрівень в атомах заповнюється раніше: 4d чи 5s; 6s чи 5p; 4f чи 5d. Відповідь обґрунтуйте.
Визначте, скільки непарних електронів містять незбуджені атоми B; S; As; Cr; Hg; Eu. Відповідь поясніть.
Напишіть електронні формули таких йонів: Fe2+; Se2-; Cl-; Al3+; Mn2+.
Виходячи з електронної структури встановіть хімічні властивості елементів із порядковими номерами 7, 17, 20, 26, 42.
Визначте, чи можуть електрони йона Са2+ розташовуватись на таких атомних орбіталях: а) 3s; б) 3d; в) 4р.
За електронною будовою зовнішнього енергетичного рівня визначте елементи: а) 3s23p4; б) 4s24р6; в) 2s22p1; г) 5s25p3; д) 6s26p2; е) 5s25p5; є)3d64s2; ж) 3d54s1.
Опишіть форму орбіталі та електронні хмари, стан яких характеризується такими квантовими числами: n=3, l=0, m=0; n=3, l=1, m=0, ±1; n=3, l=2, m=0, ±1, ±2.
Доведіть, які з іонів мають структуру, ізоелектронну щодо атома Аргону: K+; Zn2+; S2-; Fe3+; Cl-.
Укажіть, у якій послідовності заповнюються підрівні, для яких сума головного та орбітального квантових чисел дорівнює 1, 2, 3, 4. Відповідь обґрунтуйте.
Назвіть елементи 4-го періоду, атоми яких мають більше число непарних d-електронів та напишіть електронно-графічну структуру їх d-підрівня.
Виходячи з електронної теорії будови атомів визначте, атоми яких елементів другого періоду не проявляють валентності, яка дорівнює номеру групи.
Поясніть, чому атоми Флуору та Хлору, маючи аналогічну електронну конфігурацію зовнішнього енергетичного рівня, проявляють різні валентні стани. Укажіть, які саме.
Поясніть, який із атомів має найвищий потенціал іонізації: Mg, Ag, Sb, Br, C, Se.
Поясніть, у якого з атомів найбільша спорідненість до електрона: F, Сd, Mo, Al, Xe, Cl.
Визначте, у якого з атомів найбільший радіус у основному стані: С, Si, Ge, Cr, Sn, Pb.
Розмістіть наведені нижче атоми в порядку зростання їх електронегативностей: а) F, Sn, O, Te, K, N; б) Pb, Br, I, F, S, P.
Порівняйте електронно-графічні конфігурації йонів Fe2+ та Fe3+. Який з іонів має найбільш стійку енергетичну конфігурацію і чому?
Поясніть особливості електронних конфігурацій атомів Купруму та Хрому. Скільки 3d- та 4s-електронів містять атоми цих елементів у основному стані?
Визначте електронні аналоги серед елементів VI групи періодичної системи елементів. Поясніть, які елементи цієї групи не належать до повних електронних аналогів. Напишіть у загальному вигляді електронні конфігурації валентних рівнів повних електронних аналогів VI групи.
Наведіть електронні конфігурації елементів, для яких електронна структура не відповідає такому правилу: "На зовнішньому електронному рівні не може бути електронів більше, ніж число, що відповідає номеру групи". Чи буде аномалія в електронній структурі цих елементів змінювати їх хімічні властивості?
Для атомів р-елементів IV групи можливі три стани, що описуються схемами

а)

б)

в)

Який зі станів та чому характеризується більш низькою енергією та відповідає основному та збудженому станам атомів?

Поясніть, чим обумовлена різниця властивостей елементів ІІ періоду від властивостей їх електронних аналогів у наступних періодах.
Визначте загальні закономірності зміни фізичних та хімічних властивостей простих речовин, які утворюють елементи головних підгруп періодичної системи елементів : а) за періодом; б) за групою.
Поясніть, як змінюються кислотно-основні та окисно-відновні властивості вищих оксидів та гідроксидів елементів з ростом протонного числа: а) за періодом; б) за групою.
Поясніть залежність кислотно-основних властивостей оксидів та гідроксидів елементів від їх ступеня окиснення. Які гідроксиди називають амфотерними?
Виходячи з електронної будови атомів визначте, чому елемент VІІ періоду Манґан на відміну від галогенів має переважно металічні властивості.
Визначте причини діагональної подібності елементів у періодичній системі. Порівняйте властивості Берилію, Магнію та Алюмінію.
На прикладі елементів IV групи головної підгрупи періодичної системи елементів поясніть фізичну сутність явища вторинної періодичності властивостей елементів.
Поясніть зміну радіусів атомів та йонів: а) за періодом; б) за групою. Як відрізняються між собою атоми металів, неметалів та інертних газів?
Дайте визначення потенціалу іонізації атома. Поясніть зміну цієї характеристики: а) за періодом; б) за групою.
Дайте визначення енергії спорідненості до електрона. Поясніть зміну цієї характеристики: а) за періодом; б) за групою.
Дайте визначення електронегативності. Поясніть зміну цієї характеристики: а) за періодом; б) за групою.
Поясніть зміну основних властивостей у ряді гідроксидів Al(OH)3 – Mg(OH)2 – NaOH.
Виходячи з будови атомів елементів поясніть, у якого елемента – Фосфору чи Стибію – сильніше виражені неметалічні властивості. Яка зі сполук цих елементів з Гідрогеном має більш сильні відновні властивості?
Виходячи з будови атомів елементів поясніть, у якого елемента – Ванадію чи Арсену – сильніше виражені металічні властивості. Який із цих елементів утворює газоподібну сполуку з Гідрогеном?
На прикладі елементів VI та VII груп періодичної системи елементів поясніть, у яких ступенях окиснення d-елементи мають схожі властивості з р-елементами.
Елемент утворює з Гідрогеном газоподібну сполуку, масова частка Гідрогену в якій становить 12,5%. Назвіть невідомий елемент, якщо його вищий солетворний оксид має формулу ЕО2.
При взаємодії невідомого металу масою 2 г з водою виділилось 1,12 л (н.у.) водню. Метал належить до ІІ групи періодичної системи хімічних елементів. Визначте метал та поясніть, з якими сполуками взаємодіє його оксид.
Елементи А та В належать до одного періоду й утворюють сполуку А2В3. Елемент А утворює сполуку з Оксигеном, у якій масова частка Оксигену становить 47%. Масова частка Гідрогену в сполуці з елементом В – 5,9%. Визначте ці елементи та поясніть, до якого типу відносно будови атома вони належать.
Елемент побічної підгрупи має вищий оксид ЕО3. Його електрони розташовані на п’яти енергетичних рівнях. Визначте цей елемент, напишіть електронну конфігурацію його атома. Поясніть, чи утворює він газоподібну сполуку з Гідрогеном?
Визначте молекулярну формулу гідроксиду, якщо відомо, що відносна молекулярна маса цієї сполуки становить 121, а елемент, що входить до його складу, належить до ІІІ групи періодичної системи.
Елементи А та В належать до одного періоду. Один із них реагує з водою, утворюючи сполуку, яка при взаємодії з вищим оксидом іншого елемента утворює сполуку АВО4, масова частка Оксигену в якій становить 52,25%. Визначте невідомі елементи А і В.
Визначте елемент ІІ групи, при розчиненні 1 моля атомів якого у воді утворюється гідроксид масою 171 г. Напишіть електронну конфігурацію його атома.
Один із елементів, які передбачив Д.І.Менделєєв, утворює оксид, масова частка Оксигену в якому становить 30,5%. Сполука даного елемента з Гідрогеном має такий склад ЕН4. Визначте невідомий елемент Е, складіть формулу його гідроксиду, вкажіть його характер.
Вищий оксид елемента має загальну формулу ЕО3. Елемент утворює летку водневу сполуку, густина якої за повітрям дорівнює 2,793. Визначте елемент, напишіть електронну конфігурацію його атома.
Кислота має формулу Н2ЕО3, у якій кислотоутворювальний елемент проявляє вищий ступінь окиснення. Елемент належить до IV періоду р-елементів. Назвіть кислоту, складіть формулу оксиду, що відповідає наведеній кислоті, та напишіть електронну конфігурацію атома елемента.
Вищий оксид елемента має загальну формулу ЕО2. Елемент утворює летку водневу сполуку, густина якої за повітрям дорівнює 0,552. Визначте елемент та напишіть електронну конфігурацію його атома.
Визначте елемент та напишіть електронну конфігурацію його атома, якщо відомо, що валентність його за воднем дорівнює одиниці, а формула вищого оксиду – Е2О7. Усі його електрони розміщуються на трьох енергетичних рівнях.
Вищий оксид елемента, який знаходиться в V групі періодичної системи, має відносну молекулярну масу 142. Визначте невідомий елемент, напишіть електронно-графічну конфігурацію його атома, вкажіть можливі ступені окиснення, складіть формули оксидів та гідроксидів та з’ясуйте їх характер.
Елементи А і В належать до однієї групи періодичної системи елементів, але мають різні ступені окиснення (2 та +6 відповідно). Відомі дві сполуки, які утворюють між собою елементи А і В: ВА2 та ВА3. Масова частка елемента А у сполуці ВА2 становить 50%. Визначте елементи А та В. Наведіть приклади сполуки, в якій елемент А має ступінь окиснення +2.
При нагріванні 5,2 г гідроксиду елемента, що належить до ІІІ групи періодичної системи, одержали воду кількістю речовини, достатньою для повного розчинення кальцій оксиду масою 5,6 г. Визначте невідомий елемент, укажіть характер його оксиду.
Охарактеризуйте типи хімічного зв'язку та поясніть різницю в механізмах їх утворення.
Дайте визначення гібридизації валентних орбіталей. Яку просторову будову мають молекули типу АВn, якщо зв'язок у них здійснюється в результаті sp-, sp2- та sp3-гібридизації орбіталей атомів.
Поясніть механізм утворення ковалентного полярного зв'язку. Що є кількісною мірою полярності ковалентного зв'язку? Виходячи зі значень електронегативностей елементів визначте, який зі зв'язків H─I, I─Cl, Br─F найбільш полярний.
Укажіть, які орбіталі і як беруть участь в утворенні хімічного зв'язку в молекулах: а) Li2; б) LiF; в) F2. Напишіть графічні формули цих молекул та поясніть, який тип їх хімічного зв'язку.
Поясніть утворення ковалентного зв'язку за донорно-акцепторним механізмом. Як утворилися зв'язки в іонах NH4+ та BF4-?
Eукажіть, скільки електронів беруть участь в утворенні зв'язків у молекулах: Cl2O7, CO2, NH3, SiF4, OF2, B2O3. Який тип хімічного зв'язку характерний для даних молекул?
Визначте, чи можлива взаємодія між такими молекулами та йонами, як: а) бор трифторид і аміак; б) карбон тетрафторид і аміак; в) бор трифторид і фторид-іон; г) алюміній гідроксид і гідроксид-іон. Якщо так, то з’ясуйте механізм утворення хімічного зв’язку в сполуках.
Поясніть механізм утворення таких молекул та йонів: а) йона гідроксонію (Н3О+); б) алюміній хлориду; в) йона фосфонію (РН4+); г) силану (SiH4); д) сульфур (VI) оксиду; е) калій оксиду.
Поясніть механізм утворення таких молекул: а) бор трифториду; б) дігідроген сульфіду; в) кальцій хлориду; г) сульфур тетрафториду; д) гідразину (N2H4); е) оксиген дифториду.
Визначте, як змінюється міцність зв'язку в ряді HF – HCl – HBr – HI та вкажіть причини цих змін.
Визначте тип хімічного зв'язку та напишіть електронні схеми утворення молекул фтору, азоту, кисню, карбон діоксиду, гідроген хлориду.
Охарактеризуйте тип хімічного зв'язку в сполуках CaH2, SiH4, NH3, H2S, HI. Користуючись даними таблиці відносних електронегативностей, визначте, який із наведених зв'язків є найбільш полярний.
Дайте обґрунтовану відповідь про те, у якій із наведених сполук зв'язок елемент-хлор має йонну природу: CCl4, Cl2O, MgCl2, HCl, ICl7, CsCl.
Охарактеризуйте тип хімічного зв'язку в сполуках KCl, CaCl2, AlCl3, FeCl3. Користуючись даними таблиці відносних електронегативностей, визначте, який із наведених зв'язків характеризується найменшим ступенем йонності.
Визначте тип хімічного зв'язку в сполуках Mg2Si, XeO4, CF4, H2S, MgH2. Укажіть, до якого з елементів зміщені спільні електронні пари в наведених сполуках?
Застосовуючи метод валентних зв'язків (МВЗ), опишіть просторову конфігурацію молекул PCl5, PCl3, POCl3.
Визначте просторову конфігурацію молекул СН4, NH3, Н2О. Порівняйте значення валентних кутів молекул і поясніть характер їх зміни в ряді СН4 (109,50) ─ NH3 (107,30) ─ Н2О (104,50).
Поясніть, як практично визначити тип гібридизації центрального атома. Застосовуючи метод валентних зв'язків (МВЗ), опишіть просторову конфігурацію молекул NH3, Н2О, NF3, СН4, C2H2, C6H6, BF3.
Визначте, чи однакова просторова конфігурація молекул води та дигідроген сульфіду. Опишіть геометрію цих молекул, поясніть зміну валентного кута в них.
Визначте просторову конфігурацію молекул NOCl, COCl2, NF3, OF2. Укажіть, які з цих молекул мають дипольний момент.
Застосовуючи метод валентних зв'язків (МВЗ), опишіть просторову конфігурацію молекул карбон (IV) оксиду та сульфур (IV) оксиду. У якому випадку має місце гібридизація атомних орбіталей?
Поясніть, чому при переході від стронцій фториду до стронцій йодиду температура плавлення галогенідів зменшується.
Поясніть, як і чому змінюються кислотні властивості в ряді HClO–HClO2–HClO3–HClO4.
Поясніть, чому розчин гідроген фториду є менш сильною кислотою, ніж розчин гідроген хлориду.
Поясніть, як і чому змінюється величина кута у вершинах пірамідальних молекул ЕН3 при переході від РН3 до SbH3.
Поясніть моделі будови молекул бор трифториду та аміаку. Визначте, яка з молекул має дипольний момент.
Дайте визначення водневому зв'язку. Поясніть, між якими молекулами можуть утворюватись водневі зв'язки: HF, HI, H2O, H2Te, NH3, PH3, CH4, SiH4.
Поясніть, яка з кислот є більш сильною і чому: а) HNO2 чи HNO3; б) H2CO3 чи H2SiO3; в) H2S чи H2Se.
За допомогою поняття про поляризацію йонів поясніть різницю в дисоціації у водних розчинах солей барій хлориду та меркурій (ІІ) хлориду.
Застосовуючи МВЗ, опишіть електронну будову молекул СО та CN. Укажіть, яка з молекул має більш кратний зв'язок?
Виходячи з теплового ефекту реакції

3CaO(к) + P2O5(к) = Ca3(PO4)2(к);

∆H0=-739 кДж

визначте стандартну ентальпію утворення (∆H0298) кальцій ортофосфату.

Визначте ентальпію утворення озону з молекулярного кисню виходячи з теплот реакції окиснення As2O3 киснем і озоном:

As2O3(к) + О2(г) = As2O5(к);	∆H0=-271 кДж;
As2O3(к) + О3(г) = As2O5(к);	∆H0=-365 кДж.

Виходячи з теплового ефекту реакції розрахуйте ентальпію утворення кальцій карбіду СаС2:

СаО(к) + 3С(гр.) = СаС2 + СО(г);

∆H0= 460 кДж;

Виходячи з реакцій

KClO3(к) = KCl(к) + 0,5О2(г);	∆H0= -49,4 кДж;
KClO4(к) = KCl(к) + 2O2(г);	∆H0= 33 кДж

розрахуйте ∆Н0 реакції

4KClO3(к) = 3KСlO4(к) + KCl(к).

Виходячи з ∆H0298 утворення Н2О(г) та таких даних

FeO(к) + CO(г) = Fe(к) + CO2(г);	∆H0= -18,2 кДж;
2CO(г) + O2(г) = 2CO2(г);	∆H0= -566 кДж

розрахуйте ∆H0298 реакції

FeO(к) + Н2(г) = Fe(к) + Н2О(г).

Визначте, використовуючи довідкові дані, зміну ентропії реакцій за стандартних умов:

а) MgO(к) + H2(г) = Mg(к) + H2O(ж);
б) C(гр.) + CO2(г) = 2CO(г);
в) FeO(к) + CO(г) = Fe(к) + CO2(г).

Визначте зміну ентропії в ході хімічної реакції

2H2S(г) + 3O2(г) = 3SO2(г) + 2H2O(р)

в стандартних умовах. Чи ймовірний перебіг даної реакції при 298К?

Визначте зміну стандартної ентропії в наведених нижче реакціях та можливість їх перебігу при 298К:

а) 2HF(г) + O3(г) = H2O(р) + F2(г) + O2(г);
б) H2(г) + Se(к) = H2Se(г);
в) 2NH3(г) + O2(г) = 2NO(г) + 3 H2O(р).

Визначте зміну стандартної ентропії в даних реакціях та можливість їх перебігу при 298К:

а) 2СО(г) = СО2(г) + С(гр.);
б) NH4NO3(к) = N2O(г) + 2H2O(г);
в) NH3(г) + HCl(г) = NH4Cl(к);
г) SO2(г) + 2H2S(г) = 3S(к) + 2H2O(р).

Без розрахунків визначте, у яких хімічних реакціях ∆S0298 буде позитивною, негативною або дорівнюватиме нулю:

а) 2NH3(г) = N2(г) + 3H2(г);
б) CO2(к) = CO2(г) ;
в) CaO(к) + CO2(г) = CaCO3(к);
г) 4Fe(к) + 3O2(г) = 2Fe2O3(к);
д) N2O4(г) = 2NO2(г);
е) 2H2(г) + O2(г) = 2H2O(р).

Визначте ∆G0298 реакцій та можливість їх перебігу при 298К:

а) N2O(г) + NO(г) = N2(г) + NO2(г);
б) 2HF(г) + O2(г) = F2(г) + H2O(р);
в) O3(г) + H2O(р) = 2O2(г) + H2O(р).

Визначте, яка з наведених реакцій термодинамічно ймовірніша при стандартних умовах:

а)2H2S(г) + 3O2(г) = 2H2O(г) + 2SO2(г);
б)2H2S(г) + O2(г) = 2H2O(г) + 2S(к).

Визначте температуру розкладання таких речовин:

а) NH4NO3(к) = N2O(г) + 2H2O(г);
б) (NH4)2CO3(к) = 2NH3(г) + CO2(г) + H2O(г).

Визначте значення температур, у разі перевищення яких почнеться розкладання сульфатів лужноземельних металів за схемою:

2MeSO4(к) = 2MeO(к) + 2SO2(г) + O2(г).

(∆H0298 та ∆S0298 від температури не залежать.)

Обчисліть ∆G0298 для реакції СаСО3(к) = СаО(к) + СО2(г) при температурах 25, 500 та 15000С. (∆H0298 та ∆S0298 від температури не залежать.)
Визначте, у скільки разів зміниться швидкість хімічної реакції

2А(г) + В(г) → А2В(г),

якщо концентрацію речовини А збільшити вдвічі, а концентрацію речовини В зменшити вдвічі.

У системі

CO(г) + Cl2(г) → COCl2(г)

концентрацію карбон (ІІ) оксиду збільшили з 1,2 моль/л до 1,5 моль/л, а хлору – з 1,2 моль/л до 2 моль/л. Визначте, у скільки разів при цьому збільшилась швидкість реакції.

Визначте вихідні концентрації речовин А та В для реакції

3А(г) + В(г) → 2С(г) + D(г),

якщо через деякий час після початку реакції концентрації речовин становили: [А]=0,03 моль/л, [В]=0,01 моль/л, [С]=0,008 моль/л.

Поясніть, як зміниться стан рівноваги в наведених реакціях у випадку підвищення тиску:

а) H2(г) + Cl2(г) 2HCl(г);	г) 2CO(г) + O2(г)  2CO2(г);
б) CaCO3(к)  CaO(к) + CO2(г);	д) N2(г) + O2(г)  2NO(г);
в) PCl3(г) + Cl2(г)  PCl(г)5;	е) CO(г) + H2O(г)  CO2(г) + H2(г).

Поясніть, як зміниться стан рівноваги в наведених реакціях у разі збільшення температури:

а) 2SO2(г) + O2(г)  2SO3(г); ∆H<0;	в) СО2(г) + С(гр.)  2СО(г) ; ∆H>0;
б) N2(г) + O2(г)  2NO(г); ∆H>0;	г) 2NO2(г)  N2O4(г); ∆H<0.

Дві реакції перебігають при 250С з однаковою швидкістю. Температурні коефіцієнти швидкості дорівнюють 2,0 – для першої реакції та 2,5 – для другої. Визначте відношення швидкостей цих реакцій при 950С.
Обчисліть, на скільки градусів потрібно підвищити температуру, щоб швидкість реакції збільшилась у 2,25 разу. Температурний коефіцієнт швидкості дорівнює 1,5.
Обчисліть, на скільки градусів потрібно підвищити температуру в системі, щоб швидкість реакції збільшилась: а) у 81 раз (γ=3); б) 243 рази (γ=3); в) 64 рази (γ=4).
Визначте, чому дорівнює температурний коефіцієнт швидкості реакції, якщо при підвищенні температури на 30С, швидкість реакції збільшується в 15,6 разу.
При 1500С деяка реакція закінчується за 16 хв. Враховуючи, що температурний коефіцієнт швидкості реакції дорівнює 2,5, визначте, через який час закінчиться ця реакція, якщо її проводити при: а) 2000С; б)800С.
Вихідні концентрації азоту та водню в суміші для одержання аміаку становили відповідно 4 моль/л та 10 моль/л. У момент рівноваги прореагувало 25% азоту.Обчисліть: а) рівноважні концентрації азоту, водню та аміаку; б) константу рівноваги.
За певної температури рівновага в системі

2NO2(г)  2NO(г) + O2(г)

встановилася при таких концентраціях: [NO2]=0,006 моль/л; [NO]=0,024 моль/л. Обчисліть вихідну концентрацію NO2 та константу рівноваги реакції.

Реакція між речовинами А та В відбувається за рівнянням

А(г) + В(г)  С(г) + 2D(г).

Змішали по 1 молю речовин А, B, C та D. Після встановлення рівноваги в суміші виявили 1,8 моля речовини С. Визначте значення константи рівноваги.

Реакція відбувається за рівнянням

А(г) + 2В(г)  2D(г).

Початкова концентрація речовин А та В становить відповідно 2 моль/л та 1,8 моль/л. Через деякий час концентрація речовини А зменшилась на 20%.Обчисліть: а) концентрацію речовини В; б) у скільки разів зменшилась швидкість прямої реакції; в) константу рівноваги реакції.

Вихідні концентрації NO та Cl2 у системі

NO(г) + Cl2(г)  NOCl2(г)

становлять відповідно 0,5 моль/л та 0,2 моль/л. Обчисліть константу рівноваги реакції, якщо в момент встановлення рівноваги прореагує 20% нітроген монооксиду.

ЗАВДАННЯ 2

Розчини. Реакції в розчинах електролітів. Гідроліз солей.

Добуток розчинності. Водневий показник. Окисно-відновні реакції. Комплексні сполуки

Визначте молярну та нормальну концентрації 20%-го розчину кальцій хлориду (r=1,178 г/см3).
Визначте масу гідроген хлориду, який міститься в 2 л хлоридної кислоти (r=1,108 г/см3) з масовою часткою речовини 22%.
Визначте об'єми розчину сульфатної кислоти (r=1,84 г/см3) та води, які потрібно змішати, щоб приготувати 10 л розчину кислоти густиною 1,42 г/см3.
Змішали 200 мл розчину калій гідроксиду з масовою часткою лугу 20% (r=1,173 г/см3) і 500 мл розчину цієї ж речовини з масовою часткою 40% (r=1,408 г/см3). Визначте масову частку (%) лугу в одержаному розчині.
При частковому випаровуванні 800 г розчину калій хлориду з масовою часткою солі 30% виділили 200 мл води. Визначте масову частку (%) солі в одержаному розчині.
Обчисліть, яку масу хлоридної кислоти (w=0,30) необхідно додати до 400 г хлоридної кислоти з масовою часткою гідроген хлориду 0,15, щоб одержати розчин з масовою часткою речовини 0,2.
Визначте масову частку (%) купрум (ІІ) сульфату в розчині, одержаному при розчиненні 25 г мідного купоросу в 300 г розчину купрум (ІІ) сульфату з масовою часткою солі 0,2.
Визначте, який об'єм 0,5М розчину калій гідроксиду потрібно використати для приготування 0,1М розчину лугу об'ємом 200 мл.
Визначте маси мідного купоросу та води для одержання розчину купрум (ІІ) сульфату з масовою часткою солі 0,2.
Визначте, які об'єми води та 2М розчину сульфатної кислоти потрібно для приготування 1200 мл 1,5М розчину кислоти.
Обчисліть масову частку сульфатної кислоти, утвореної з 950 г води та 50 мл 48%-го розчину H2SO4 (r=1,38 г/см3).
Обчисліть об'єм розчину сульфатної кислоти з молярною концентрацією еквівалентів 0,1 моль/л, який можна отримати з 70 мл 50%-го її розчину (r=1,40 г/см3).
Визначте молярну концентрацію та молярну концентрацію еквівалентів таких розчинів:

а) 27,1%-го розчину амоній хлориду (r=1,075 г/см3);

б) 6,91%-го розчину барій гідроксид дигідрату (r=1,04 г/см3).

Визначте масову частку розчиненої речовини в розчинах:

а) нітратної кислоти з молярною концентрацією еквівалентів 4,85 моль/л (r=1,16 г/см3);

б) натрій карбонату з молярною концентрацією еквівалентів 3,07 моль/л (r=1,15 г/см3).

Визначте, скільки мл 20%-го розчину хлоридної кислоти (r=1,1 г/см3) необхідно додати до 4 л хлоридної кислоти з молярною концентрацією еквівалентів 0,6 моль/л для отримання розчину з молярною концентрацією еквівалентів 1 моль/л.
Обчисліть, скільки мл 40%-го розчину фосфатної кислоти (r=1,25 г/см3) необхідно для приготування

а) 400 мл 0,25-молярного розчину Н3РО4;

б) 3 л розчину ортофосфатної кислоти з молярною концентрацією еквівалентів 0,15 моль/л.

Визначте об'єм 10%-го розчину натрій карбонату (r=1,105 г/см3), потрібного для приготування 5 л 2%-го його розчину (r=1,02 г/см3).
Визначте масу натрій нітрату, який треба додати до 160 г розчину цієї солі з масовою часткою розчиненої речовини 10%, щоб отримати розчин цієї солі з масовою часткою речовини 20%.
У 300 мл хлоридної кислоти з масовою часткою гідроген хлориду 20% (r=1,1 г/см3) розчинили 11,2 л (н.у.) гідроген хлориду. Обчисліть масову частку розчиненої речовини в отриманому розчині.
Через 150 г розчину сульфідної кислоти з масовою часткою розчиненої речовини 5% пропустили 2,24 л (н.у.) дигідроген сульфіду. Обчисліть масову частку розчиненої речовини в отриманому розчині.
Визначте об'єм 3М розчину натрій хлориду (r=1,12 г/см3), який потрібно долити до води масою 200 г, щоб добути розчин з масовою часткою солі 10%.
Визначте масу магній сульфату з масовою часткою солі 10% (r=1,103 г/см3), необхідного для приготування 300 мл 0,5М розчину.
Визначте молярну концентрацію еквівалентів розчину, одержаного в процесі змішування 3 л 0,1М розчину фосфатної кислоти з 2 л її розчину з масовою часткою Н3РО4 9% (r=1,05 г/см3).
Визначте масу барій хлорид дигідрату, який викристалізується при охолодженні 794 г насиченого при 1000С розчину барій хлориду до 100С, якщо розчинність його дорівнює 58,8 г при 1000С та 35,7 г при 100С.
Розчинність магній хлориду при 300С становить 56 г безводної солі на 100 г води. Визначте масу води, яку потрібно випарити з насиченого розчину при цій температурі, щоб викристалізувалось 10 г магній хлорид дигідрату.
Розчинність аргентум нітрату в 100 г води при 400С становить 322 г, а при 100С – 173 г. Яка маса солі викристалізується, якщо з 30 г розчину, насиченого при 400С, випарувати 2 г води й розчин охолодити до 100С.
Розчинність безводного натрій карбонату в 100 г води при 500С становить 47 г, а при 150С – 16 г. Визначте масу солі, що викристалізується при охолодженні 220 г розчину, насиченого при 500С, якщо відомо, що кристалогідрат відповідає формулі Na2CO3·10H2O.
З 64,3 г насиченого при 150С водного розчину барій хлориду шляхом випарювання одержали 20,545 барій хлорид дигідрату. Визначте розчинність барій хлориду в грамах на 100 г води при даній температурі.
Визначте масу літій хлорид моногідрату, яка викристалізується при охолодженні 143,3 г насиченого при 800С розчину до температури 100С. Розчинність літій хлориду при температурах 800С та 100С становить відповідно 115 г і 72 г на 100 г води.
Визначте масу насиченого при 700С розчину магній сульфату, з якого при охолодженні до 200С викристалізується 200 г магній сульфат дигідрату. Розчинність солі на 100 г води при 700С становить 59 г, а при 200С – 44,5 г.
Напишіть рівняння реакцій у йонно-молекулярній формі для реакцій обміну (а-д) та гідролізу (е-и):

а) AgNO3 + FeCl3 →	е) MgCl2;
б) Pb(CH3COO)2 + K2S →	є) Na2SO4;
в) SrSO4 + BaCl2 →	ж) K2CO3;
г) CaCl2 + Na3PO4 →	з) Al2S3;
д) NH4Cl + NaOH →	и) HCOOK.
32.Напишіть рівняння реакцій у йонно-молекулярній формі для реакцій обміну (а-д) та гідролізу (е-и):
а) Ba(NO3)2 + Al2(SO4)3 →	е) Na2CO3;
б) Na3PO4 + HCl →	є) AlBr3;
в) K2CO3 + H2SO4 →	ж) KCl;
г) HClO + NaOH →	з) (NH4)2CO3;
д) NH4OH + HCN →	и) NaCN.
33.Напишіть рівняння реакцій у йонно-молекулярній формі для реакцій обміну (а-д) та гідролізу (е-и):
а) Na3PO4 + HClO →	е) CaCl2;
б) FeCl2 + NH4OH →	є) K3PO4;
в) Cr(OH)3 + HCl →	ж) Cr2(SO4)3;
г) NaHS + H2SO4 →	з) NaNO3;
д) AgNO3 + K2S →	и) CH3COONH4.
34.Напишіть рівняння реакцій у йонно-молекулярній формі для реакцій обміну (а-д) та гідролізу (е-и):
а) NaClO + H2SO4 →	е) NaI;
б) CrCl3 + NaOH →	є) Cr2(CO3)3;
в) KHSO3 + KOH →	ж) Na2S;
г) Fe(OH)3 + HNO3 →	з) Fe(NO3)3;
д) CaCO3 + HCl →	и) KClO.
35.Напишіть рівняння реакцій у йонно-молекулярній формі для реакцій обміну (а-д) та гідролізу (е-и):
а) H2SO4 + NaOH →	е) FeCl3;
б) (NH4)3PO4 + H2SO4 →	є)NaBr;
в) Cu(SO4)2 + KOH →	ж) Al2(SO4)3;
г) AgNO3 + NaBr →	з) Na2SO3;
д) ZnSO4 + Na2CO3 →	и) MgSO4.
36.Напишіть рівняння реакцій у йонно-молекулярній формі для реакцій обміну (а-д) та гідролізу (е-и):
а) Ca(OH)2 + HCl →	е) LiNO2;
б) NH4Cl + Ba(OH)2 →	є) NiSO4;
в) Na2SO3 + H2SO4 →	ж) NaI;
г) AlI3 + AgNO3 →	з) Cr2S3;
д) KHCO3 + HNO3 →	и) K2CO3.
37.Напишіть рівняння реакцій у йонно-молекулярній формі для реакцій обміну (а-д) та гідролізу (е-и):
а) (NH4)2SO4 + KOH →	е) Cr2(SO3)3;
б) NiSO4 + Na2S →	є) CH3COONa;
в) Pb(NO3)2 + MgI2 →	ж) CoBr2;
г) CdS + HCl →	з) KNO3;
д) Zn(NO3)2 + NaOH →	и) NH4Cl.
38.Напишіть рівняння реакцій у йонно-молекулярній формі для реакцій обміну (а-д) та гідролізу (е-и):
а) SnCl2 + Na2S →	е) ZnCl2;
б) (NH4)2CO3 + H2SO4 →	є) NaCl;
в) FeSO4 + NaOH →	ж) NH4CN;
г) Na2SiO3 + H2SO4 →	з) K2S;
д) H3PO4 + KOH →	и) Na2SO3.
39.Напишіть рівняння реакцій у йонно-молекулярній формі для реакцій обміну (а-д) та гідролізу (е-и):
а) Cr2(SO4)3 + (NH4)3PO4 →	е) Al2(SO3)3;
б) CH3COONa + HCl →	є) KNO3;
в) AlBr3 + AgNO3 →	ж) Na3PO4;
г) FeCl3 + H3PO4 →	з) Mn(NO3)2;
д) Ba(HCO3)2 + H2SO4 →	и) CuCl2.
40.Напишіть рівняння реакцій у йонно-молекулярній формі для реакцій обміну (а-д) та гідролізу (е-и):
а) FeI2 + Na2CO3 →	е) ZnCl2;
б) Mn(NO3)2 + H3PO4 →	є) KI;
в) (CH3COO)2Zn + NaOH →	ж) NaCN;
г) HgCl2 + K2S →	з) K2SO3;
д) (NH4)2SO3 + H2SO4 →	и) ZnSO4.
41.Напишіть рівняння реакцій у йонно-молекулярній формі для реакцій обміну (а-д) та гідролізу (е-и):
а) CoBr2 + NaOH →	е) Ca(CN)2;
б) Cu(NO3)2 + H2S →	є) MgSO4;
в) (CH3COO)2Ca + NaF →	ж) Li2CO3;
г) Na2CO3 + HI →	з) KBrO;
д) NiSO4 + Na2SiO3 →	и) (CH3COO)2Fe.
42.Напишіть рівняння реакцій у йонно-молекулярній формі для реакцій обміну (а-д) та гідролізу (е-и):
а) CdSO4 + (NH4)2CO3 →	е) MnCl2;
б) Cr(OH)3 + HNO3 →	є) Ca(NO3)2;
в) NaI + Pb(NO3)2 →	ж) NH4CNS;
г) MgCO3 + H2SO4 →	з) K2SiO3;
д) CH3COOH + Ba(OH)2 →	и) Na3AsO4.
43.Напишіть рівняння реакцій у йонно-молекулярній формі для реакцій обміну (а-д) та гідролізу (е-и):
а) NH4OH + HBr →	е) CuSO4;
б) Fe(NO3)3 + Ca(OH)2 →	є) KNO3;
в) ZnS + HCl →	ж) FeBr2;
г) BaBr2 + Al2(SO4)3	з) BaCl2;
д) CoI2 + HgSO4 →	и) Cr2(SO4)3.
44.Напишіть рівняння реакцій у йонно-молекулярній формі для реакцій обміну (а-д) та гідролізу (е-и):
а) CaSO4 + K3PO4 →	е) CH3COONH4;
б) Fe2(SO4)3 + NaOH →	є) Na2SO3;
в) (NH4)2SO4 + Ba(OH)2 →	ж) Mg(NO3)2;
г) AgNO3 + NiCl2 →	з) KCl;
д) MgCO3 + HBr →	и) Ca(ClO)2.
45.Напишіть рівняння реакцій у йонно-молекулярній формі для реакцій обміну (а-д) та гідролізу (е-и):
а) HF + KOH →	е) KCN;
б) NiNO3 + H2S →	є) Sr(NO3)2;
в) KHS + H2SO4 →	ж) FeSO4;
г) NH4Cl + Ca(OH)2 →	з) Na2SO4;
д) NaClO + HNO3 →	и) K2Se.

Визначте рН водних розчинах, у яких концентрація гідроген-катіонів (у моль/л) становить: а) 104; б) 3,2·106; в) 7,4·1011.
Визначте концентрацію йонів HSe і Se2 у 0,2М розчині селенідної кислоти.
Визначте ступінь дисоціації та концентрацію катіонів Н+ у 0,1М розчинах кислот: а) HCl; б) HCN.
Визначте концентрацію Н+ у 1%-му розчині оцтової кислоти (r=1 г/см3).
Визначте, у скільки разів зменшиться концентрація йонів HS, якщо до 1 л 0,1М розчину сульфідної кислоти додати 0,1 моля хлоридної кислоти.
Визначте концентрацію йонів H+; HSe та Se2 у 0,7М розчині селенідної кислоти.
Визначте концентрацію йонів Н+; НСО3 та СО32 у 2·103М розчині карбонатної кислоти.
Визначте, у скільки разів концентрація катіонів Н+ у розчині мурашиної кислоти більша за розчин оцтової кислоти тієї ж концентрації.
Визначте концентрацію Н+ у 0,1М розчині ціанідної кислоти. Скільки грамів іонів CN міститься в 0,6 л такого розчину?
Визначте концентрацію йонів HSe- та Se2- у 0,1М розчині селенідної кислоти, яка містить 0,1 моль/л хлоридної кислоти.
Визначте концентрацію йонів NH4+ у 2М розчині амоній гідроксиду, що містить, крім того, 0,1 моль/л калій гідроксиду.
Обчисліть, скільки грамів натрій форміату треба додати до 0,4М розчину НСООН для того, щоб концентрація гідроген-катіонів у розчині дорівнювала 1·103 моль/л.
Визначте концентрацію йонів Н2РО4; НРО42 та РО43 у 0,4М розчині фосфатної кислоти.
Визначте ступінь дисоціації та концентрацію гідроген-йонів у 0,05М розчині нітратної (ІІІ) кислоти.
Визначте концентрацію гідроген-катіонів та ступінь дисоціації в 1,5%-му розчині оцтової кислоти (r=1 г/см3), до 1 л якого додали 0,82 г натрій ацетату.
Визначте добуток розчинності (ДР) BaCrO4, якщо насичений розчин містить 1,5·105 молів солі в 1 л розчину.
У 6 л насиченого розчину плюмбум (ІІ) сульфату міститься 0,186 г Pb2+-іонів. Визначте ДР(PbSO4).
Визначте розчинність аргентум фосфату в моль/л та г/л.
Виходячи з ДР кальцій карбонату обчисліть масу СаСО3, що міститься в 100 мл його насиченого розчину.
Визначте об'єм води, потрібний для розчинення при 250С 1 г барій сульфату.
Визначте, чи випаде осад аргентум хлориду, якщо до 50 мл розчину хлоридної кислоти з молярною концентрацією еквівалентів 0,001 моль/л додали 450 мл розчину аргентум нітрату з молярною концентрацією еквівалентів 0,0001 моль/л.
Визначте, чи випаде осад плюмбум (ІІ) хлориду, якщо до розчину з молярною концентрацією еквівалентів 0,1 моль/л Pb(NO3)2 додати рівний об'єм розчину NaCl з молярною концентрацією еквівалентів 0,4 моль/л.
Визначте, чи випаде осад аргентум сульфату, якщо до 0,02 М розчину AgNO3 додати рівний об'єм сульфатної кислоти з молярною концентрацією еквівалентів 1 моль/л.
Визначте розчинність кальцій сульфату в г/л.
Обчисліть концентрації йонів Ag+ та S2 у насиченому розчині аргентум сульфіду.
Обчисліть концентрації йонів Са2+ та РО43 у насиченому розчині кальцій фосфату, якщо ДР(Са3(РО4)2) при 250С дорівнює 1·1025.
Визначте розчинність аргентум хромату в моль/л та г/л.
Визначте розчинність полюмбум (ІІ) фосфату в моль/л та г/л.
Визначте ДР(AgIO3), якщо в 1 л насиченого при кімнатній температурі розчину аргентум йодату (V) міститься 0,044 г солі.
Визначте, який об'єм насиченого розчину кальцій карбонату містить 1 г солі.
Обчисліть рН розчину, якщо концентрація йонів ОН дорівнює (моль/л): а) 2,52·105; б) 1,78·107; в) 4·106.
Визначте рН розчину нітратної кислоти з масовою часткою HNO3 0,5% (r=1 г/см3).
Визначте рН та рОН розчинів, у яких концентрація гідроген-катіонів (моль/л) дорівнює: а) 105; б) 2·107; в) 7,7·103.
Визначте рН 0,005М розчину кальцій гідроксиду.
Визначте масу натрій гідроксиду, яку містить розчин об'ємом 5 л з рН=12.
Визначте рН та рОН розчинів, у яких концентрація гідроксид-іонів (моль/л) дорівнює: а) 6,5·106; б) 1,4·102; в) 9·103.
Визначте рН розчинів слабких електролітів: а) 0,02М амоній гідроксиду; б) 0,1М ціанідної кислоти ; в) мурашиної кислоти з молярною концентрацією еквівалентів 0,05 моль/л; г) 0,01М оцтової кислоти.
Визначте концентрації Н+ та ОН у розчині, рН якого дорівнює 6,2.
Визначте рН розчину, в 1 л якого міститься 0,1 г натрій гідроксиду. Дисоціацію лугу вважати повною.
Визначте константу, ступінь гідролізу та рН 0,1М розчину калій гідрогенфосфату.
Визначте константу, ступінь гідролізу та рН 0,05М розчину натрій сульфіду.
Визначте константу, ступінь гідролізу солі в розчині та константу дисоціації амоній гідроксиду, якщо рН 0,1М розчину амоній хлориду становить 5,1.
Визначте константу, ступінь гідролізу солі в розчині та константу дисоціації мурашиної кислоти, якщо рН 0,1М розчину натрій форміату становить 8,3.
Визначте константу, ступінь гідролізу солі в розчині та константу дисоціації хлоратної (І) кислоти, якщо рН 0,1М розчину натрій хлорату (І) становить 10,1.
Визначте константу, ступінь гідролізу та рН 0,01М розчину натрій сульфіту.

Методом іонно-електронного балансу розставте коефіцієнти в окисно-відновних реакціях:

а) KMnO4 + MnSO4 + H2O → MnO2 + K2SO4 + H2SO4;

б) C + HNO3 → CO2 + NO2 + H2O;

в) K2Cr2O7 + HBr → Br2 + KBr + CrBr3 + H2O;

г) Cl2 + KOH → KClO3 + KCl + H2O;

д) KNO2 + KI + H2SO4 → NO + I2 + K2SO4 + H2O.

Методом іонно-електронного балансу розставте коефіцієнти в окисно-відновних реакціях:

а) KMnO4 + NaBr + H2SO4 → MnSO4 + Br2 + K2SO4 + Na2SO4 + H2O;

б) SO2 + Br2 + H2O → H2SO4 + HBr;

в) CrCl3 + NaClO + NaOH → Na2CrO4 + NaCl + H2O;

г) Si + KOH + H2O → K2SiO3 + H2;

д) Ca + HNO3 → Cr(NO3)2 + N2O + H2O.

Методом іонно-електронного балансу розставте коефіцієнти в окисно-відновних реакціях:

а) KMnO4 + K2SO3 + KOH → K2MnO4 + K2SO4 + H2O;

б) NO2 + H2O → HNO3 + HNO2;

в) Na2SnO2 + Cl2 + NaOH + H2O → Na2[Sn(OH)6] + NaCl;

г) K2Cr2O7 + CO + H2SO4 → Cr2(SO4)3 + CO2 + K2SO4 + H2O;

д) Sn + HNO3 + H2O → H2SnO3 + NO.

Методом іонно-електронного балансу розставте коефіцієнти в окисно-відновних реакціях:

а) K2Cr2O7 + NaNO2 + H2SO4 → Cr2(SO4)3 + Na2SO4 + K2SO4 + H2O;

б) MnO2 + KBr + H2SO4 → Br2 + MnSO4 + K2SO4 + H2O;

в) I2 + Ba(OH)2 → Ba(IO3)2 + BaI2 + H2O;

г) N2H4 → N2 + NH3;

д) SnCl2 + HgCl2 + HCl → Hg + H2[SnCl6].

Методом іонно-електронного балансу розставте коефіцієнти в окисно-відновних реакціях:

а) Cr(NO3)3 + Cl2 + KOH → K2CrO4 + KNO3 + KCl;

б) S + Cl2 + H2O → HCl + H2SO4;

в) KMnO4 + K2S + H2SO4 → K2SO4 + MnSO4 + S + H2O;

г) MnO2 + O2 + KOH → K2MnO4 + H2O;

д) Zn + HNO3 → Zn(NO3)2 + NH4NO3 + H2O.

Методом іонно-електронного балансу розставте коефіцієнти в окисно-відновних реакціях:

а) K2Cr2O7 + NaSO3 + H2SO4 → Cr2(SO4)3 + Na2SO4 + K2SO4 + H2O;

б) PH3 + KMnO4 + H2SO4 → K2SO4 + MnSO4 + H3PO4 + H2O;

в) ClO2 + Ba(OH)2 → Ba(ClO2)2 + Ba(ClO3)2 + H2O;

г) K2[Sn(OH)4] + Bi(NO3)3 + KOH → K2[Sn(OH)6] + Bi + KNO3;

д) K2Cr2O7 + H2O2 + H2SO4 → Cr2(SO4)3 + O2 + K2SO4 + H2O.

Методом іонно-електронного балансу розставте коефіцієнти в окисно-відновних реакціях:

а) KMnO4 + K2HPO3 + KOH → K2MnO4 + K3PO4 + H2O;

б) K2Cr2O7 + FeSO4 + H2SO4 → Cr2(SO4)3 + Fe2(SO4)3 + K2SO4 + H2O;

в) HClO4 + SO2 + H2O → H2SO4 + HCl;

г) KBrO → KBrO3 + KBr;

д) S + NaOH → Na2SO3 + Na2S + H2O.

Методом іонно-електронного балансу розставте коефіцієнти в окисно-відновних реакціях:

а) Mn(OH)2 + Cl2 + KOH → MnO2 + KCl + H2O;

б) CuS + HNO3 → Cu(NO3)2 + H2SO4 +NO + H2O;

в) KMnO4 + Na3AsO3 + H2O → MnO2 + Na2AsO4 + KOH;

г) HClO3 → HClO4 + ClO2 + H2O;

д) K2Cr2O7 + (NH4)2S + H2SO4 →S+ Cr2(SO4)3 + K2SO4 + (NH4)2SO4 + H2O.

Методом іонно-електронного балансу розставте коефіцієнти в окисно-відновних реакціях:

а) SO2 + H2AsO4 + H2O → H2AsO3 + H2SO4;

б) MnO2 + KI + H2SO4 → K2SO4 + MnSO4 + I2 + H2O;

в) MnSO4 + KClO3 + KOH → K2MnO4 + KCl + K2SO4 + H2O;

г) Na2Cr2O7 + NaNO2 + H2SO4 → Cr2(SO4)3 + Na2SO4 + NaNO3 + H2O;

д) P + HNO3 + H2O → H3PO4 + NO.

100.Методом іонно-електронного балансу розставте коефіцієнти в окисно-відновних реакціях:

а) Cr2O3 + Br2 + NaOH → Na2CrO4 + NaBr + H2O;

б) HNO2 → HNO3 + NO + H2O;

в) KMnO4 + HCl → MnCl2 + KCl + Cl2 + H2O;

г) K2Cr2O7 + Al + H2SO4 → Cr2(SO4)3 + Al2(SO4)3 + K2SO4 + H2O;

д) P + HClO3 + H2O → H3PO4 + HCl.

101.Методом іонно-електронного балансу розставте коефіцієнти в окисно-відновних реакціях:

а) KMnO4 + KI + H2O → MnO2 + I2 + KOH;

б) Au + H2SeO4 → Au2(SeO4)3 + SeO2 + H2O;

в) K[Cr(OH)4] + Br2 + KOH → K2CrO4 + KBr + H2O;

г) Cl2 + KOH → KClO + KCl + H2O;

д) MnSO4 + PbO2 + H2SO4 → HMnO4 + PbSO4 + H2O.

102.Методом іонно-електронного балансу розставте коефіцієнти в окисно-відновних реакціях:

а) Ni(OH)3 + HCl → NiCl2 + Cl2 +H2O;

б) Mo + HNO3 + HF → H2[MoF8] + NO2 + H2O;

в) KMnO4 + K2HPO3 + KOH → K2MnO4 + K3PO4 + H2O;

г) Fe(HCO3)2 + O2 + H2O → Fe(OH)3 + CO;

д) K2[Sn(OH)4] + Br2 + KOH → K2[Sn(OH)6] + KBr.

103.Методом іонно-електронного балансу розставте коефіцієнти в окисно-відновних реакціях:

а) FeSO4 + KClO3 + H2SO4 → Fe2(SO4)3 + KCl + H2O;

б) SbSI + Cl2 + KOH → K[Sb(OH)6] + K2SO4 + KIO3 + KCl + H2O;

в) K2Cr2O7 + KI + H2SO4 → I2 + Cr2(SO4)3 + K2SO4 + H2O;

г) Cr(OH)2 + Br2 → Ca(BrO3)2 + CaBr2 + H2O;

д) Na2MnO4 +H2O → NaMnO4 + MnO2 + NaOH.

104.Методом іонно-електронного балансу розставте коефіцієнти в окисно-відновних реакціях:

а) K2MnO4 + KI + H2SO4 → I2 + MnSO4 + K2SO4 + H2O;

б) K2Cr2O7 + H3PO3 + H2SO4 → H3PO4 + Cr2(SO4)3 + K2SO4 + H2O;

в) H2O2 +KMnO4 + H2O → Mn(OH)4 + O2 + KOH;

г) Hg + HNO3 → Hg2(NO3)2 + NO + H2O;

д) Br2 + NaOH → NaBrO3 + NaBr + H2O.

105.Методом іонно-електронного балансу розставте коефіцієнти в окисно-відновних реакціях:

а) KMnO4 + K2SO3 + H2O → K2SO4 + MnO2 + KOH;

б) CoCl2 + NaNO2 + HCl → CoCl3 + NO + H2O;

в) Cu + H2SO4 → CuSO4 + SO2 + H2O;

г) MnO2 + KClO3 + KOH → K2MnO4 + KCl + H2O;

д) Al + NaOH + H2O → Na [Al(OH)4] + H2.

106.Визначте, скільки грамів калій йодиду можна окиснити за допомогою 100 мл розчину калій біхромату з молярною концентрацією еквівалентів 0,25 моль/л у кислому середовищі.

107.Визначте масу дигідроген сульфіду, який можна окиснити до вільної сірки 1 г йоду.

108.Визначте об'єм (н.у.) сульфур (IV) оксиду, який було окиснено хлорною водою, якщо після додавання до одержаного розчину надлишку барій нітрату одержали 4,6 г осаду.

109.Визначте масу ферум (ІІ) сульфату, яку можна окиснити в кислому середовищі за допомогою 20 мл розчину калій манґанату (VII) з молярною концентрацією еквівалентів 0,1 моль/л.

110.Визначте масу калій біхромату та об'єм хлоридної кислоти з масовою часткою гідроген хлориду 39% (r=1,2 г/см3), які потрібно взяти для того, щоб за допомогою одержаного в цій реакції хлору окиснити 0,1 моль ферум (ІІ) хлориду до ферум (ІІІ) хлориду.

111.Визначте масу осаду манґан (IV) оксиду, який утвориться з манґан (ІІ) сульфату при обробці його в лужному середовищі гідроген пероксидом масою 17 г.

112.Визначте масу йоду та об'єм нітроген (ІІ) оксиду (н.у.), які утворилися при додаванні 30 мл розчину калій нітрату (ІІІ) з молярною концентрацією еквівалентів 0,2 моль/л до надлишку підкисленого розчину калій йодиду.

113.Визначте нормальну концентрацію 1М розчину калій нітрату (ІІІ): а) як відновника, якщо KNO2 окиснюється до KNO3; б) як окисника, якщо KNO2 відновлюється до NO.

114.Визначте об'єм розчину йоду з молярною концентрацією еквівалентів 0,08 моль/л, який можна відновити додаванням 40 мл розчину сульфатної (IV) кислоти, що містить 4% сульфур (IV) оксиду (=1,022 г/см3).

115.Визначте масову частку Н2О2 у розчині, якщо з підкисленого розчину калій йодиду розчином гідроген пероксиду масою 0,8 г виділяється 0,3 г йоду.

116.Обчисліть, яким об'ємом розчину калій біхромату з молярною концентрацією еквівалентів 1 моль/л можна замінити в реакції окиснення 1 л 5%-го розчину тієї ж солі (r=1,04 г/см3).

117.Визначте, скільки мілілітрів 6%-го розчину калій бромату (V) (r=1,04 г/см3) потрібно для окиснення в кислому середовищі 50 мл 0,75М розчину ферум (ІІ) сульфату (KBrO3 відновлюється до KBr).

118.Обчисліть об'єм хлору (00С; 104 кПа), потрібний для взаємодії з 10 л 3,75%-го розчину барій гідроксиду (r=1,04 г/см3).

119.Визначте об'єм концентрованої сульфатної кислоти (r=1,84 г/см3), що містить 98% H2SO4, теоретично необхідного для переведення в розчин 10 г міді. Який об'єм сульфур (IV) оксиду (н.у.) при цьому виділиться?

120.Для повного знебарвлення 20 мл 0,02М розчину калій манґанату (VII) у кислому середовищі потрібен рівний об'єм розчину гідроген пероксиду. Визначте молярну концентрацію розчину гідроген пероксиду. Який об'єм кисню (н.у.) при цьому виділиться?

121.Обчисліть ступінь окиснення центральних іонів-комплексоутворювачів, заряд комплексних іонів. Напишіть рівняння електролітичної дисоціації. Назвіть комплексні сполуки.

а) K2[Pt(OH)5Cl];	в) [Cu(NH3)2(CNS)2]
б) [Cr(NH3)4(NO2)2]Cl;	г) Na2[PdI4].
122.Обчисліть ступінь окиснення центральних іонів-комплексоутворювачів, заряд комплексних іонів. Напишіть рівняння електролітичної дисоціації. Назвіть комплексні сполуки.
а) (NH4)3[RhCl6];	в) [Pt(NH3)2Cl4];
б) [Co(NH3)5H2O]Cl3;	г) [Co(NH3)6][Fe(CN)6].
123.Обчисліть ступінь окиснення центральних іонів-комплексоутворювачів, заряд комплексних іонів. Напишіть рівняння електролітичної дисоціації. Назвіть комплексні сполуки.
а) [Pd(NH3)2(NO2)2];	в) [Cr(H2O)4Cl2]NO3;
б) K4[Fe(CN)6];	г) K[Rh(OH)Cl5].
124.Обчисліть ступінь окиснення центральних іонів-комплексоутворювачів, заряд комплексних іонів. Напишіть рівняння електролітичної дисоціації. Назвіть комплексні сполуки.
а) K[Au(CN)3Br];	в) [Cr(H2O)3(NH3)3]Cl3;
б) Na3[Ag(S2O3)2];	г) [Rh(NH3)3(NO2)3].
125.Обчисліть ступінь окиснення центральних іонів-комплексоутворювачів, заряд комплексних іонів. Напишіть рівняння електролітичної дисоціації. Назвіть комплексні сполуки.
а) Ba[Cr(NH3)2(CNS)4]2;	в) K[Au(CN)2Br2];
б) [Ni(NH3)6]Cl2;	г) K3[Cr(C2O4)2(OH)2].
126.Обчисліть ступінь окиснення центральних іонів-комплексоутворювачів, заряд комплексних іонів. Напишіть рівняння електролітичної дисоціації. Назвіть комплексні сполуки.
а) [Pd(H2O)(NH3)2Cl]Cr;	в) Cr(NH3)4(CNS)2][Cr(NH3)2(CNS)4];
б) Na3[IrCl2(NO2)4]	г) K2[PtBr(NO2)5].
127.Обчисліть ступінь окиснення центральних іонів-комплексоутворювачів, заряд комплексних іонів. Напишіть рівняння електролітичної дисоціації. Назвіть комплексні сполуки.
а) K[Ag(CN)2];	в) [Cr(H2O)4PO4];
б) [Co(NH3)5Br]SO4;	г) [Co(NH3)5Cl]Cl2.
128.Обчисліть ступінь окиснення центральних іонів-комплексоутворювачів, заряд комплексних іонів. Напишіть рівняння електролітичної дисоціації. Назвіть комплексні сполуки.
а) [Ag(NH3)2]Cl;	в) [Pd(NH2OH)2Cl2];
б) H2[MoF8];	г) [Cu(NH3)4]SO4.
129.Обчисліть ступінь окиснення центральних іонів-комплексоутворювачів, заряд комплексних іонів. Напишіть рівняння електролітичної дисоціації. Назвіть комплексні сполуки.
а) (NH4)2[Fe(SO4)2];	в) [Ag(NH3)2]NO3;
б) Ba[Cu(CN)3(CNS)];	г) [Co(NH3)6][Cr(CN)6].
130.Обчисліть ступінь окиснення центральних іонів-комплексоутворювачів, заряд комплексних іонів. Напишіть рівняння електролітичної дисоціації. Назвіть комплексні сполуки.
а) K3[Fe(CN)6];	в) K6[Pt(SO3)4];
б) [Pt(NH3)2Cl2]Cl2;	г) [Cr(NH3)6][Co(NO2)6].
131.Обчисліть ступінь окиснення центральних іонів-комплексоутворювачів, заряд комплексних іонів. Напишіть рівняння електролітичної дисоціації. Назвіть комплексні сполуки.
а) H3[MoCl9];	в) Na2[Sn(OH)6];
б) [Mn(H2O)6](NO3)2;	г) [Ni(CN)4]SO4.
132.Обчисліть ступінь окиснення центральних іонів-комплексоутворювачів, заряд комплексних іонів. Напишіть рівняння електролітичної дисоціації. Назвіть комплексні сполуки.
а) (NH4)3[GaF6];	в) [Mn2(CO)10];
б) H2[Zr(C2O4)3];	г) Li[AuCl4].
133.Обчисліть ступінь окиснення центральних іонів-комплексоутворювачів, заряд комплексних іонів. Напишіть рівняння електролітичної дисоціації. Назвіть комплексні сполуки.
а) K3[Al(OH)6];	в) Mg[BeF3(OH)];
б) [Cr(NH3)4PO4];	г) [Co(NH3)6]Br2.
134.Обчисліть ступінь окиснення центральних іонів-комплексоутворювачів, заряд комплексних іонів. Напишіть рівняння електролітичної дисоціації. Назвіть комплексні сполуки.
а) Na2[Cu(OH)4];	в) [Co(NH3)4CO3]2SO4;
б) H2[SiF6];	г) [Cr(H2O)4Br]NO3.
135.Обчисліть ступінь окиснення центральних іонів-комплексоутворювачів, заряд комплексних іонів. Напишіть рівняння електролітичної дисоціації. Назвіть комплексні сполуки.
а) [As(NH3)4]Cl3;	в) K[Rh(OH)5Br];
б) [Cr(H2O)6][CrF6];	г) [Co(H2O)3F3].

136.З розчину комплексної солі PtCl6·6NH3 аргентум нітрат осаджує весь хлор у вигляді аргентум хлориду, а з розчину PtCl4·3NH3 – лише ¼ частину хлору, що входить до його складу. Напишіть координаційні формули цих солей. Визначте координаційне число платини в кожному з них.

137.Визначте концентрацію йонів Cd2+ у 0,1М розчині тетраамінкадмій (ІІ) сульфату.

138.Визначте, чи буде випадати осад аргентум хлориду в разі змішування рівних об'ємів розчинів калій хлориду та діамінаргентум нітрату з молярними концентраціями еквівалентів 0,02 моль/л.

139.Визначте концентрацію йонів Ag+ у розчині калій диціаноаргентату з молярною концентрацією еквівалентів 0,01 моль/л.

140.До розчину, який містить 0,2335 г комплексної солі CoCl3·4NH3, додали в достатній кількості розчин аргентум нітрату. Маса аргентум хлориду, що випав у осад, становить 0,1435 г. Визначте координаційну формулу солі.

141.Визначте концентрацію йонів Ag+ у 0,1М розчині діамінаргентум нітрату, який містить, крім того, 1 моль/л аміаку.

142.Визначте, при якій концентрації йонів S2 почнеться утворення осаду кадмій (ІІ) сульфіду з 0,05М розчину калій тетраціанокадмату (ІІ), що містить, крім того, 0,1 моля калій ціаніду в 1 л розчину.

143.Визначте, чи утвориться осад аргентум йодиду, якщо до 1 л 0,01М розчину калій диціаноаргентату, що містить 0,02 моля калій ціаніду, додати 1·103 моль калій йодиду.

144.Визначте, чи буде випадати осад купрум (ІІ) сульфіду в разі додавання до 200 мл 0,01М розчину калій тетраціанокупрату (ІІ) 300 мл розчину калій сульфіду.

145.Визначте, при якій концентрації йонів хлору почнеться випадання аргентум хлориду з 0,1М розчину диамінаргентум нітрату, який містить 1 моль аміаку в 1 л розчину.

146.Емпірична формула солі CrCl3·5H2O. Виходячи з того, що координаційне число хрому дорівнює 6, визначте, який об'єм розчину аргентум нітрату з молярною концентрацією еквівалентів 0,1 моль/л потрібний для осадження зовнішньо зв'язаного хлору, що міститься в 200 мл 0,01М розчину комплексної солі. Вважати, що вся вода, яка входить до складу солі, входить до внутрішньої сфери.

147.Визначте, при якій концентрації йонів S2 почнеться утворення осаду меркурій (ІІ) сульфіду з 0,01М розчину калій тетрабромомеркурату (ІІ), що містить, крім того, 0,1 моля калій броміду в 1 л розчину.

148.Обчисліть масу срібла, що знаходиться у вигляді йонів у 0,3 л 0,1М розчину натрій дитіосульфатоаргентату, якщо він містить, крім того, 0,5 моля натрій тіосульфату.

149.Визначте, скільки молів аміаку повинно міститися в 1 л 0,1М розчину діамінаргентум нітрату, щоб у разі додавання 1,5 г калій хлориду до 1 л розчину не випав осад аргентум хлориду.

150.Відомі дві комплексні солі кобальту, що відповідають одній і тій же емпіричній формулі  CoBrSO4·5NH3. Одна з комплексних солей утворює осад з барій хлоридом, але не утворює осад з аргентум нітратом, а друга – навпаки. Напишіть координаційні формули солей та рівняння їх дисоціації на йони.

ЗАВДАННЯ 3

Неметали

Поясніть, чому Д.І.Менделєєв розміщував Гідроген у першій та в сьомій групах періодичної системи?
Назвіть основні способи добування водню в промислових умовах та в лабораторії. Напишіть рівняння відповідних хімічних рівнянь.
Які ступені окиснення характерні для Гідрогену в його сполуках? Чи може Гідроген бути двовалентним? Наведіть приклади.
Наведіть класифікацію бінарних водневих сполук. Які типи хімічного зв’язку утворює Гідроген у цих сполуках?
З якими складними речовинами взаємодіє водень? Оксиди яких металів можна відновлювати за його допомогою?
Чому для атомів галогенів більш характерні непарні ступені окиснення?
Як і чому змінюється окиснювальна здатність галогенів у ряді F – At? Чи можуть галогени у вільному стані бути відновниками в хімічних реакціях?
З якими простими та складними речовинами можуть взаємодіяти галогени? Напишіть рівняння хімічних реакцій.
Як і чому змінюється сила гідрогенгалогенідних кислот від HF до HI?
Як і чому змінюється відновна здатність у ряді HF − HI? Наведіть приклади, які ілюструють ці зміни.
Чому під час добування гідроген броміду та гідроген йодиду в лабораторії діють ортофосфатною кислотою, а не концентрованою сульфатною кислотою?
Напишіть електронні формули Флуору, Хлору, Брому та поясніть:

а) що спільного та відмінного в електронній будові атомів галогенів; б) який найвищий та найнижчий ступені окиснення проявляють галогени в сполуках.

За допомогою яких реакцій можна здійснити такі перетворення:

CaOCl2®Cl2

Cl2®HCl®Cl2

KClO3®KClO4®HClO4®Cl2O7.

Напишіть рівняння хімічних реакцій:

а)KMnO4 + KI + H2SO4 ®

б)NaCl + H2SO4(конц) ®

в)KClO3 + HCl(конц) ®

г)NaI + H2SO4(конц) ®

д)K2Cr2O7 + HCl(конц) ®

е)PbO2 + HBr ®

Напишіть рівняння хімічних реакцій:

а)NaF + H2SO4(конц) ®

б)MnO2 + KBr + H2SO4 ®

в)NaBr + H2SO4(конц) ®

г)CaOCl2 + HCl ®

д)MnO2 + HCl ®

е)KBr + Cl2 ®

З мірної колби об’ємом 1 л відібрали 10 мл розчину аргентум нітрату та додали розчин натрій хлориду в надлишку (до припинення утворення білого осаду та ще трохи). Маса утвореного осаду 0,143 г. Обчисліть молярну концентрацію аргентум нітрату у вихідному розчині.
Який об’єм гідроген хлориду (н.у.) необхідно розчинити в 1 м3 води для добування розчину хлоридної кислоти з масовою часткою розчиненої речовини 8% з густиною 1,038 г/см3? Обчисліть молярну концентрацію гідроген хлориду в розчині.
Який об’єм розчину натрій гідроксиду (ρ=1,285 г/см3) з масовою часткою лугу 26% (враховуючи 30% надлишок) потрібно взяти для реакції з кремнієм, щоб одержаного газу вистачило для добування кальцій гідриду масою 4,2 г?
Газ, одержаний у результаті розчинення кальцій гідриду у воді, пропустили над розжареним ферум (ІІ) оксидом. Маса оксиду при цьому зменшилась на 25 г. Обчисліть масу кальцій гідриду, який витратили на реакцію.
Який об’єм водню (н.у.) потрібно використати для відновлення металів із суміші їх оксидів (NiO та CuO) масою 20,7 г? Відомо, що кількості речовин оксидів у вихідній суміші відносились як 2:1.
На відновлення суміші ферум (ІІІ) оксиду та цинк оксиду масою 40,1 г витратили 0,7 моля водню. Визначте масовий склад вихідної суміші.
Продукт, одержаний при взаємодії 10 л водню (н.у.) та 28 г хлору, розчинили у воді об’ємом 200 мл. Розрахуйте масову частку речовини в одержаному розчині.
У воді об’ємом 0,5 л розчинили 0,4 г калій хлориду, 15 г натрій хлориду та 1,8 г магній хлориду. Скільки грамів хлорид-іонів міститься в 100 мл води?
Який об’єм хлору (н.у.) потрібно використати для витіснення йоду з калій йодиду, що мітиться в розчині солі масою 0,5 кг з масовою часткою калій йодиду 4%?
У склянку, в якій було 300 г хлоридної кислоти з масовою часткою гідроген хлориду 20%, помістили цинкову пластинку. Коли її дістали, то виявилось, що її маса зменшилась на 9,75 г. Яка масова частка кислоти в одержаному розчині?
Визначте масу піролюзиту, масова частка манґан (IV) оксиду в якому становить 80%, та об’єм хлоридної кислоти (w=0,2; r=1,1 г/см3), які потрібно використати для добування хлору масою 14,2 кг. Вихід продукту становить 85%.
Які маси червоного фосфору та калій хлорату (V) були використані для добування фосфор (V) оксиду, якщо відомо, що при розчиненні цього оксиду в 200 г розчину ортофосфатної кислоти (w=10%) масова частка кислоти збільшилась на 4%.
Хлор, одержаний у результаті повного електролізу 400 мл 2М розчину натрій хлориду, пропустили через гарячий розчин натрій гідроксиду об’ємом 600 мл (ρ=1,225 г/см3) з масовою часткою лугу 20%. Розрахуйте масові частки речовин у одержаному розчині.
У хлоридну кислоту, одержану при розчиненні 1,64 моля гідроген хлориду в 240,14 мл води, помістили цинкову пластинку. Через деякий час її вийняли. Виявилось, що її маса зменшилась на 13 г. Розрахуйте масові частки речовин у одержаному розчині.
У процесі взаємодії надлишку хлоридної кислоти із сумішшю цинку та цинк карбонату масою 63 г утворилось 13,44 л (н.у.) газів. Визначте: а) масову частку цинку у вихідній суміші; б) масу осаду, який утвориться при пропусканні одержаної газової суміші через баритову воду об’ємом 300 мл з концентрацією лугу 1,5 моль/л.
Газ, одержаний у результаті термічного розкладу калій нітрату масою 60,6 г, змішали з газом, одержаним при дії надлишку розчину натрій гідроксиду на цинк масою 97,5 г. Суміш привели до умов реакції. Визначте масу одержаного продукту.
Визначте, який об’єм займе при температурі 20°С і тиску 120 кПа кисень, що виділиться при повному розкладі гідроген пероксиду, який міститься в 250 г розчину з масовою часткою речовини 3%?
Через розчин калій гідроксиду об’ємом 250 мл з молярною концентрацією лугу 1 моль/л пропустили 5,6 л сульфур (IV) оксиду (н.у.). Яка сіль і якою масою при цьому утворилась?
Суміш натрій сульфату, натрій нітрату та натрій хлориду масою 103,2 г розчинили у воді. До розчину долили надлишок розчину барій нітрату. При цьому випало 69,9 г осаду, який відокремили. До фільтрату долили надлишок розчину аргентум нітрату. Утворився осад масою 86,1 г. Обчисліть масові частки солей у вихідній суміші.
Яку масу натрій сульфат декагідрату потрібно додати до 250 мл розчину натрій сульфату з масовою часткою речовини 5% (r=1,01 г/см3), щоб подвоїти масову частку солі?
Газ, одержаний у результаті обпалювання 1,92 кг піриту, окиснили в контактному апараті киснем. Масова частка домішок у піриті становила 15%. Продукт реакції окиснення розчинили в 21,2 кг розчину сульфатної кислоти з масовою часткою речовини 60%. До одержаного розчину додали надлишок розчину барій нітрату. Визначте масу осаду, що при цьому утворився.
Газ, одержаний при взаємодії 12,6 г натрій сульфіту з хлоридною кислотою масою 600 г з масовою часткою гідроген хлориду 20%, ввели в реакцію з іншим газом, одержаним при взаємодії 176 г ферум (ІІ) сульфіду з надлишком хлоридної кислоти. Розрахуйте масу жовтої твердої речовини, що утворилась у результаті реакції.
При взаємодії гідроген сульфіду із сульфур (IV) оксидом утворився осад масою 51,2 г. З’ясуйте, який об’єм гідроген сульфіду прореагував (н.у.)? Визначте об’єм розчину сульфатної кислоти (w=90%; r=1,825 г/см3), що витратиться на розчинення одержаного осаду.
Розрахуйте масу барій хлорид дигідрату та об’єм води, які необхідно використати для виготовлення розчину барій хлориду з масовою часткою солі 40%, необхідного для осадження всіх сульфат-іонів у розчині, одержаному при розчиненні 40 г сульфур (VI) оксиду в 200 г розчину сульфатної кислоти з масовою часткою кислоти 20%.
При взаємодії газу, який утворився при дії надлишку хлоридної кислоти на натрій гідрогенсульфіт, з іншим газом, який добули в результаті дії надлишку хлоридної кислоти на ферум (ІІ) сульфід, одержали осад масою 144 г. Розрахуйте маси солей, використаних для добування відповідних газів.
Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

S®H2S®SO2®SO3®KHSO4®K2SO4.

Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

S®K2S®MgS®Mg(HS)2®MgS®H2S.

Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

K2SO3®SO2®S®H2SO4®NaHSO4®Na2SO4.

Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

Fe®FeS®H2S®ZnS.

¯ 

SO2 ®S.

Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

гідроген сульфід®натрій сульфід®натрій гідрогенсульфід®натрій сульфід®купрум (ІІ) сульфід®сульфур (IV) оксид®барій сульфіт.

Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

цинк гідрогенсульфат®цинк сульфат®цинк®цинк сульфід® сульфур (IV) оксид® сульфур (VІ) оксид®сульфатна кислота®алюміній сульфат.

Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

SO2®CaSO3®CaSO4

NaHSO3®SO2®H2SO3®H2SO4®Fe2(SO4)3.

Напишіть шість рівнянь реакцій між наведеними речовинами та продуктами їх взаємодії: сульфатна кислота, магній карбонат, натрій гідроксид, сірка, силіцій (IV) оксид.
Визначте невідомі речовини й напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

сіркаА®гідроген сульфід®сульфур (IV) оксид®сульфітна кислотаD®калій сульфат®барій сульфат.

Визначте невідомі речовини й напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

SADH2SO4MEBaSO4.

Складіть електронні формули атомів Оксигену та Сульфуру. Укажіть, які ступені окиснення проявляють ці елементи в сполуках? Наведіть відповідні приклади.
Назвіть найважливіші способи добування кисню в лабораторії. Складіть рівняння відповідних реакцій, вказавши умови їх проведення.
Визначте, що спільного й відмінного в будові та властивостях води та гідроген пероксиду? Чи відрізняються валентні кути в молекулах Н2О та Н2О2?
Укажіть, чи можливе утворення гідроген пероксиду за стандартних умов: а) з водню та кисню; б) з кисню та рідкої води; в) з озону та рідкої води? Відповідь обґрунтуйте на підставі термодинамічних розрахунків.
Охарактеризуйте кислотно-основну природу гідроген пероксиду, наведіть приклади відповідних хімічних перетворень.
Охарактеризуйте відношення сірки до води, кислот, лугів. Складіть рівняння відповідних реакцій.
Визначте, як впливає на стан рівноваги реакції 2SO2(газ)+O2(газ)  2SO3(газ):

а) підвищення тиску при сталій температурі; б) підвищення температури при сталому тиску?

Наведіть рівняння реакцій, що характеризують властивості сульфатної кислоти: а) як кислоти; б) окисника; в) дегідратаційного агента; г) кислоти, здатної витісняти інші кислоти з їх солей.
З’ясуйте, чому барій сульфіт розчиняється у хлоридній кислоті, а барій сульфат не розчиняється?
Укажіть, як реагує сульфатна кислота з металами? Напишіть рівняння реакцій кислоти (розведеної, концентрованої) з магнієм, залізом, міддю. Визначте, чи впливає температура на ці перетворення? Якщо так, то як саме?
Складіть електронну формулу атома Нітрогену. Які ступені окиснення та валентності проявляє Нітроген у сполуках. Наведіть відповідні приклади.
Укажіть, як утворюється хімічний зв’язок у молекулі азоту. З’ясуйте, які властивості азоту зумовлює цей зв’язок? Порівняйте хімічну активність азоту, кисню і хлору.
Визначте, як впливає підвищення тиску та температури на рівновагу реакції:

2N2 + O2  2N2O; DH=181 кДж.

При яких умовах ця реакція відбувається в повітрі? Які ще є способи активації молекул азоту, крім нагрівання?

Для реакції

N2 + 3H2  2NH3; DH=-92,38 кДж

поясніть вплив таких факторів: а) підвищення температури при сталому тиску; б) підвищення тиску при сталій температурі; в) внесення каталізатора. Укажіть, за яких умов проводять цю реакцію в промисловості?

Аміак може вступати в реакції приєднання з утворенням ще одного ковалентного зв’язку між атомом Нітроґену та приєднаною частинкою. Визначте, які особливості будови молекули аміаку обумовлюють такі його хімічні властивості?
Опишіть процеси, які відбуваються в результаті розчинення аміаку у воді. Укажіть, як впливає на рівновагу, що встановлюється при цьому: а)нагрівання розчину; б) додавання кислоти; в) додавання лугу; г) додавання амоній хлориду?
Укажіть, з якими з перерахованих нижче речовин взаємодіє нітратна кислота: карбон (IV) оксид, кальцій оксид, сульфатна кислота, ферум (ІІІ) гідроксид, натрій карбонат? Напишіть рівняння можливих реакцій у молекулярному та йонному вигляді.
Визначте хімічні властивості аміаку. Чи бере аміак участь в окисно-відновних реакціях та реакціях комплексоутворення? Наведіть приклади.
З’ясуйте, як впливає нагрівання на солі амонію. Від чого залежить їх термічне розкладання? Наведіть приклади та сформулюйте відповідні закономірності.
Укажіть, у чому полягає подібність та відмінність хімічних властивостей аміаку та гідразину.
Газ, одержаний при взаємодії 0,2 моля амоній хлориду з надлишком розчину натрій гідроксиду, поглинули розчином сульфатної кислоти масою 20 г з масовою часткою речовини 49%. Визначте, яка сіль при цьому утворюється та яка її маса?
Газ, одержаний при взаємодії 0,2 моля амоній хлориду з надлишком розчину натрій гідроксиду, поглинувся розчином ортофосфатної кислоти масою 200 г з масовою часткою кислоти 9,8%. Укажіть, яка сіль при цьому утворилась і яка її маса?
Обчисліть, який об’єм розчину нітратної кислоти (w=20%; r=1,119 г/см3) потрібно взяти для розчинення 4 г міді?
Визначте рН розчину амоній хлориду з молярною концентрацією 0,1 моль/л.
Визначте рН розчину амоній гідроксиду з концентрацією 0,02 моль/л.
Суміш амоній нітрату та амоній нітриту піддали повному термічному розкладу. На відновлення одержаної газової суміші об’ємом 44,8 л (н.у.) витратили весь водень, одержаний при повному електролізі води масою 9 г. Визначте масовий склад вихідної суміші.
Визначте масу калій хлорату, який необхідно використати для добування кисню, необхідного для повного спалювання аміаку, одержаного з розчину амоній сульфату масою 36 г, масова частка солі в якому 13,5%, та 20 г гашеного вапна, масова частка домішок у якому 13,2%.
Розчин, одержаний при пропусканні нітроген (IV) оксиду кількістю речовини 4 моль через розчин натрій гідроксиду із вмістом лугу 6 молів, випарували. Твердий залишок прожарили до постійної маси. Розрахуйте: а) об’єм газу, що виділився при прожарюванні твердого залишку (н.у.); б) масовий склад твердого залишку.
Газ, одержаний при каталітичному окисненні 1,6 моля аміаку, повністю окиснили киснем повітря. Продукт реакції розчинили в присутності кисню в 1,2 дм3 води. Розрахуйте масову частку речовини, що буде міститись в одержаному розчині.
На розчинення суміші міді та купрум (ІІ) оксиду масою 7,2 г витрачено 23,6 г нітратної кислоти з масовою часткою речовини 80,08%. Обчисліть масові частки міді та купрум (ІІ) оксиду в суміші.
Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

HNO3®Cu(NO3)2®NO2®HNO3®NH4NO3®NH3®NO.

Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

NH4NO3®N2®NH3®NO®NO2®HNO3®NaNO3.

Закінчіть рівняння реакцій:

а) Mg + N2®

б) NO2 + O2 + H2O®

в) NH3 + O2®

г) C + HNO3(конц) ®

д) N2H6SO4 + KMnO4 + H2SO4®

е) NH2OH + FeCl3®

Закінчіть рівняння реакцій:

а) Mg3N2 + H2O®

б) N2H4 + H2SO4®

в) N2H4 + CuCl2 + NaOH®

г) S + HNO3(конц) ®

д) KMnO4 + NO2 + H2O®

е) NaNO2 + K2Cr2O7 + H2SO4®

Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

азот®аміак® нітроген (ІІ) оксид®? ®нітратна кислота®нітроген (ІІ) оксид®нітроген (IV) оксид®калій нітрат®калій нітрат (ІІІ).

Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

аміак®азот®алюміній нітрид®аміак®нітроген (ІІ) оксид

амоній гідроксид®амоній фосфат®амоній гідрогенфосфат®магній

фосфат.

Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

азот®літій нітрид®аміак®амоній хлорид

аміак¬амоній карбонат¬амоній гідрогенкарбонат®аміак.

Напишіть вісім рівнянь реакцій між наведеними речовинами та продуктами їх взаємодії: аміак, кисень, йодидна кислота, вода, алюміній нітрид.
Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише чилійську селітру, воду, алюміній нітрид і повітря, можна добути нітратну кислоту трьома способами.
Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише аміак, нітратну кислоту, воду та амоній нітрит, можна добути азот трьома способами. Вкажіть умови, необхідні для перебігу кожної реакції.
Визначте ступінь гідролізу натрій ортофосфату в 0,1М розчині солі.
Укажіть, скільки грамів ортофосфат-іонів міститься в 1 л насиченого розчину аргентум ортофосфату.
Розчинність аргентум ортофосфату становить 1,97×10−4 г на 100 г води. Визначте добуток розчинності солі.
Визначте масу розчину ортофосфатної кислоти (w=25%), яку можна одержати, використовуючи фосфорит масою 20 кг. Масова частка кальцій ортофосфату у фосфориті становить 93%.
З’ясуйте, яка сіль утворюється, якщо до розчину, який містить 4,9 г ортофосфатної кислоти, додали калій гідроксид масою 2,8 г. Визначте масу одержаної солі.
Обчисліть, скільки фосфориту, що містить 87% кальцій фосфату, необхідно взяти для добування 1 кг фосфору. Вихід продукту 80% щодо теоретично можливого.
Розрахуйте, який об’єм розчину калій гідроксиду з масовою часткою лугу 24% (r=1,217 г/см3) потрібний для повної нейтралізації фосфатної кислоти, отриманої з 65 г кальцій ортофосфату, що містить 5% домішок.
Визначте, яку масу фосфор (V) оксиду необхідно додати до розчину ортофосфатної кислоти з масовою часткою речовини 29%, щоб утворилося 500 г розчину з масовою часткою речовини 40%.
Фосфор (V) оксид, що утворився при спалюванні фосфору в кисні, розчинили в 100 мл розчину ортофосфатної кислоти (w=85%; ρ=1,7 г/см3). При цьому масова частка кислоти зросла на 7%. Обчисліть, яку кількість фосфору спалили.

100.На фосфор, одержаний з 34,444 г кальцій фосфату, масова частка домішок у якому становила 10%, подіяли надлишком концентрованої нітратної кислоти. Одержаний розчин повністю нейтралізували аміаком. Визначте об’єм розчину барій хлориду (w=20%; ρ=1,22 г/см3), який необхідно використати для повного осадження утворених у розчині фосфат-іонів.

101.Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

P®Ca3P2®PH3®P2O5®K3PO4®Ca3(PO4)2®Ca(H2PO4)2

102.Закінчіть рівняння хімічних реакцій:

а) PH3 + O2®

б) Ca3(PO4)2 + C + SiO2®

в) P4 + Ba(OH)2 + H2O®

г) P2H4 + KMnO4 + H2SO4®

д) Na2HPO3 + KMnO4 + H2SO4®

е) H3PO3 + Mg®

103.Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

Сa3(PO4)2®P®Ca3P3®PH3®P2O5®Ca3(PO4)2®Ca(H2PO4)2

104.Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

P®P2O5®HPO3®H3PO4®K3PO4

¯ 

Na2HPO4®Na3PO4→Ag3PO4

105.Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

PX®Y®NH4H2PO4®(NH4)3PO4®NH3®NH4I®AgI

Ca3(PO4)2®P®PCl3

106.Визначте невідому речовину і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

А®PCl5®H3PO4®K3PO4®KH2PO4®Na3PO4

Mg3P2®PH3®P2O5®Na3PO4

107.Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише гідроген пероксид, фосфорит, пісок, вуглець та повітря, можна добути:

а) амоній гідрогенфосфат; б) амоній дигідрогенфосфат.

108.Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

MgXPH3YZ

+HNO3(розв)

109.Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

P®P2O5®HPO3®H3PO4®Ca3(PO4)2®P®PH3

Ag3PO4

110.Закінчіть рівняння хімічних реакцій:

а) PH3 + H2O2®

б) Ba3P2 + H2O®

в) H3PO2 + FeCl3 + H2O®

г) P2H4 + KMnO4 + H2SO4®

д) PCl3 + H2O®

е) P + HNO3 + H2O®

111.Укажіть основні відмінності хімічних властивостей азоту та фосфору. Як їх можна пояснити?

112.Визначте, чому білий фосфор на відміну від червоного має кращу розчинність у різних розчинниках та вищу хімічну активність.

113.Наведіть приклади хімічних реакцій, у яких фосфор є окисником, відновником, зазнає диспропорціонування.

114.Укажіть, як добути фосфін за допомогою: а) фосфору; б) кальцій фосфіду. Напишіть рівняння реакцій.

115.З’ясуйте, як і за яких умов можна добути солі фосфонію. Чи можна приготувати водні розчини цих солей? Відповіді проілюструйте рівняннями хімічних реакцій.

116.Укажіть, як із фосфору добути гіпофосфітну кислоту. Напишіть рівняння відповідних реакцій. Яка будова молекули та основність кислоти? Охарактеризуйте участь сполуки в окисно-відновних перетвореннях.

117.Напишіть рівняння реакцій гідролізу NaH2PO4, Na2HPO4 та Na3PO4. Порівняйте інтенсивність гідролізу цих солей і дайте необхідні пояснення. Оцініть середовище водного розчину кожного з наведених фосфатів. Визначте, які йонні рівноваги визначають рН розчину кожної солі.

118.Напишіть електронну формулу атома Фосфору. Виходячи з електронної будови атома поясніть ступені окиснення Фосфору в його сполуках.

119.Алюміній фосфід здатний реагувати як з водою, так і з водними розчинами кислот та лугів. Напишіть кілька хімічних рівнянь.

120.Укажіть, яке координаційне число характерне для Фосфору в його оксигеновмісних сполуках. Як приклади використайте кислоти Фосфору з різними ступенями окиснення елемента.

121.З’ясуйте, з якими простими сполуками реагує бор. Напишіть рівняння відповідних хімічних реакцій.

122.Напишіть рівняння гідролізу бор флуориду та бор хлориду. Укажіть, з чим пов’язана різна реакція цих сполук на воду.

123.Зазначте, які кислоти характерні для Бору. Які солі борних кислот найчастіше використовують у лабораторії?

124.Укажіть, що відбувається у разі нагрівання ортоборатної кислоти. Напишіть рівняння відповідних хімічних реакцій.

125.Закінчіть рівняння хімічних реакцій:

а) H3BO3 + NaOH®

б) Si + HNO3 + HF®

в) B + H2O2 + KOH®

г) CH4 + NH3 + O2®

д) H3BO3 + H2SO4 + C2H5OH®

е) K2CO3 + C + NH3®

126.Закінчіть рівняння хімічних реакцій:

а) KMnO4 + H2SO4 + CO®

б) AgCN

в) B + HNO3®

г) SiH4 + H2O®

д) B2O3 + C + N2®

е) HCOOK + KMnO4 + H2SO4®

127.Укажіть, які існують алотропні видозміни вуглецю? Чим зумовлюються відмінності фізико-хімічних властивостей цих речовин? Яка алотропна модифікація вуглецю найстійкіша за стандартних умов?

128.Напишіть формулу електронної будови атома Карбону в незбудженому та збудженому станах. Вкажіть типи гібридизації, характерні для Карбону.

129.Укажіть, як добувають карбон (IV) оксид у лабораторії та промисловості.

130.Напишіть рівняння хімічних реакцій, які відбуваються в процесі добування соди за аміачним способом. Поясніть, чому таким способом не добувають калій гідроген карбонат.

131.Напишіть реакції взаємодії карбон (IV) оксиду з недостатньою та надлишковою кількістю лугу в розчині.

132.Укажіть, як добувають ціановодневу кислоту та її солі. Напишіть рівняння відповідних реакцій.

133.Зазначте, з якими простими і складними речовинами реагує кремній. Напишіть рівняння відповідних хімічних реакцій.

134.Напишіть реакції гідролізу флуориду та хлориду Силіцію. Дайте пояснення різній взаємодії цих речовин із водою.

135.Поясніть, чому скло розчиняється в плавиковій кислоті та які реакції при цьому відбуваються

136.Визначте рН та рОН 0,01М розчину карбонатної кислоти (враховувати дисоціацію за першою стадією).

137.Визначте рН 0,1М розчину ортоборатної кислоти у воді.

138.Визначте рН 0,1М розчину ціановодневої кислоти.

139.Визначте ступінь гідролізу 0,01М розчину калій ціаніду, якщо концентрація вільних ціанід-іонів дорівнює 5×10−4 моль/л.

140.Визначте рН 0,1М водного розчину натрій карбонату.

141.Обчисліть, у якій кількості води можна розчинити 1 г плюмбум (ІІ) карбонату.

142.Визначте ступінь гідролізу та рН водного розчину калій ціаніду з масовою часткою речовини 0,5% (r=1 г/см3).

143.Визначте розчинність (г/л) AgSCN.

144.Обчисліть об’єм розчину натрій гідроксиду з масовою часткою лугу 34% (ρ=1,37 г/см3), що піде на розчинення кремнію, утвореного під час сплавляння 4,2 г магнію та 14,4 г силіцій (IV) оксиду.

145.У процесі взаємодії 65,4 г суміші натрій карбонату та натрій гідроген карбонату зі стехіометричною кількістю гідроген хлориду, яка містилась у розчині з масовою часткою HCl 20% ((r=1,1 г/см3), виділилось 15,68 л газу (н.у.). Визначте масовий склад вихідної суміші. Обчисліть, який об’єм хлоридної кислоти витратили на реакцію.

146.Розрахуйте, який об’єм карбон (IV) оксиду при температурі 20°С і тиску 104 кПа витратили на взаємодію з 200 мл розчину натрій гідроксиду (w=32%; r=1,349 г/см3), якщо одержали середню сіль.

147.Суміш масою 31,6 г містить вуглець, кремній та магній карбонат. Визначте масовий склад суміші, якщо відомо, що при дії на неї надлишком розчину калій гідроксиду виділилось 17,92 л (н.у.) газу, а при дії на таку ж масу цієї суміші надлишком хлоридної кислоти утворилось 0,2 моля газу.

148.У процесі розкладання магній карбонату виділився карбон (IV) оксид, який пропустили через надлишок вапняної води. При цьому утворився осад масою 2,5 г. Визначте масу магній карбонату, що взяли для реакції.

149.Через надлишок вапняної води пропустили карбон (IV) оксид об’ємом 4,48 л (н.у.). Утворений осад відокремили та прожарили. Визначте масу твердого залишку після прожарювання.

150.Кремній, одержаний із силіцій (IV) оксиду масою 30 г за реакцією відновлення карбон (ІІ) оксидом, сплавили з магнієм. До продукту реакції долили хлоридну кислоту (у надлишку). Визначте об’єм газу (н.у.), який виділиться при цьому. Напишіть рівняння всіх зазначених реакцій.

ЗАВДАННЯ 4

Метали

Застосовуючи ряд стандартних електродних потенціалів, визначте, чи може залізо реагувати з водними розчинами таких речовин: а) 1M BaCl2; б) 1M HCl; в) 1M CuSO4; г) 1M AlCl3; д) 1M Pb(NO3)2. Напишіть рівняння реакцій у молекулярній, іонній і скороченій іонній формах.
Застосовуючи ряд стандартних електродних потенціалів, визначте, які метали можуть бути заміщені міддю в розчинах солей. Напишіть рівняння двох таких реакцій заміщення.
Визначте, чи може металічний марганець реагувати з водними розчинами таких електролітів: а) 1M NaNO3; б) 1M H2SO4; в) 1M AuCl3; г) 1M MgSO4; д) 1M MnSO4? Для відповіді застосовуйте ряд стандартних електродних потенціалів. Напишіть рівняння реакцій у молекулярній, іонній і скороченій іонній формах.
Титанова руда містить рутил TiO2 (масова частка 12%). Розрахуйте масу титану, який може бути отриманий зі зразка такої руди масою 200 кг.
Визначте масові частки мінералу магнетиту Fe3O4 в залізній руді, якщо зі зразка цієї руди масою 500 г одержали залізо масою 200 г.
Мідна руда містить мінерал малахіт (CuOH)2CO3 (масова частка 7%). Визначте масу міді, яка може бути отримана зі зразка такої руди масою 300 г.
Вольфрам одержують, відновлюючи вольфрам (VI) оксид воднем. Визначте об’єм водню (н.у), потрібного для відновлення концентрату вольфрамової руди масою 200 кг (масова частка WO3 в концентраті становить 92,8%).
Для одержання нікелю застосовують реакцію відновлення нікель (ІІ) оксиду вуглецем. Визначте масу вугілля, потрібного для одержання нікелю масою 295 г, якщо масова частка вуглецю у вугіллі становить 92%. Врахуйте, що для реакції потрібний двократний надлишок вуглецю.
Із мідної руди масою 8 т одержали технічний метал масою 325 кг (масова частка міді 98,46%). Визначте масову частку халькозину Cu2S у руді, якщо інших купрумовмісних компонентів у ній немає.
Розрахуйте масову частку Купруму і її рудах, одна з яких містить мінерал халькопірит CuFeS2 (масова частка 6%), а інша – мінерал ковелін CuS (масова частка 4,5%). Визначте масу міді, яку можна виділити зі зразка кожної руди масою 100 кг.
Натрій одержують електролізом розплаву натрій хлориду, а для одержання чистого заліза застосовують електроліз водного розчину ферум (ІІ) сульфату. Напишіть рівняння реакцій, які відбуваються у результаті цих процесів.
Напишіть рівняння електролізу водного розчину сульфатної кислоти з інертними електродами. Зазначте, чи змінюється при цьому концентрація сульфатної кислоти. Якщо так, то яким чином і чому?
Напишіть рівняння реакцій, характерних для процесу пропускання постійного електричного струму через водний розчин цинк хлориду (електроди виготовлені з інертного матеріалу).
Складіть рівняння реакцій, які відбуваються під час електролізу розплаву алюміній хлориду.
Опишіть реакції, які відбуваються на графітових електродах при пропусканні постійного електричного струму через водний розчин розчин купрум (ІІ) хлориду.
Напишіть рівняння реакцій, характерних для електролізу водного розчину калій сульфату з інертними електродами.
Визначте, які продукти утворюються під час електролізу водного розчину аргентум нітрату з інертними електродами. Напишіть рівняння відповідних реакцій.

18.Складіть рівняння реакцій для процесів електролізу водних розчинів хлоридної кислоти та барій гідроксиду (електроди інертні).

19.Визначте, які речовини можна одержати у ході електролізу водного розчину калій хлориду з інертними електродами. Напишіть рівняння реакцій.

20.Напишіть рівняння процесів, які будуть перебігати під час електролізу з платиновими електродами розплаву й розчину калій гідроксиду.

21.Знайдіть е.р.с. гальванічного елемента, утвореного нормальними електродами MgçMg2+ççAl3+çAl.

22.Знайдіть е.р.с. гальванічного елемента, утвореного нормальними електродами AgçAg+ççAu3+çAu.

23.Знайдіть е.р.с. гальванічного елемента, утвореного нормальними електродами CuçCu2+ççAg+çAg.

Знайдіть е.р.с. гальванічного елемента, утвореного нормальними електродами ZnçZn2+ççAu3+çAu.
Знайдіть е.р.с. гальванічного елемента, утвореного нормальними електродами ZnçZn2+ççCu2+çCu.
Знайдіть е.р.с. гальванічного елемента, утвореного нормальними електродами MgçMg2+ççAg+çAg.
Знайдіть е.р.с. гальванічного елемента, утвореного нормальними електродами FeçFe2+ççHg+çHg.
Знайдіть е.р.с. гальванічного елемента, утвореного нормальними електродами AlçAl3+ççSn2+çSn.
Знайдіть е.р.с. гальванічного елемента, утвореного нормальними електродами MnçMn2+ççAu3+çAu.
Знайдіть е.р.с. гальванічного елемента, утвореного нормальними електродами CrçCr3+ççCu2+çCu.
Запропонуйте рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити ланцюг таких перетворень:

Ca®Ca(OH)2®CaCO3®CaO®CaCl2®Ca.

Запропонуйте рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити ланцюг таких перетворень:

ВaO®Ba3(PO4)2

Ba(OH)2®Ba(NO3)2®NaNO3

Запропонуйте рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити ланцюг таких перетворень:

NaCl¬Na®NaH®NaOH®Al(OH)3

Na2SO4.

Запропонуйте рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити ланцюг ланцюг таких перетворень:

Na®Na2O2®Na2O®NaOH®Cu(OH)2

NaAlO2

Запропонуйте рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити ланцюг таких перетворень:

Na® Na2O2®NaOH®Na2SiO3®NaCl®Na.

Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити перетворення металічного натрію на питну соду. Укажіть умови, необхідні для перебігу реакцій.
Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише калій карбонат, кальцій, воду та хлоридну кислоту, можна добути калій гідроксид кількома способами. Укажіть умови, необхідні для перебігу реакцій.
Запропонуйте рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити ланцюг таких перетворень:

МgCl2®Mg®MgSO4®[Mg(OH)]2SO4®Mg(OH)2®MgO.

Напишіть шість рівнянь реакцій між наведеними речовинами, які містяться в розчинах, та продуктах їх взаємодії: барій нітрат, кальцій хлорид, кальцій гідроксид, сульфатна кислота.
Напишіть рівняння реакцій, за якими можна добути барій гідроксид із барій нітрату трьома способами.
Унаслідок взаємодії лужного металу масою 4,6 г з йодом утворився йодид масою 30 г. Визначте метал.
У результаті взаємодії 9,2 г лужного металу з водою виділилось 0,2 моля водню. Визначте метал.
Лужноземельний метал масою 10 г окиснили хлором. При цьому одержали 27,75 г його хлориду. Визначте метал.
Лужноземельний метал масою 25 г окиснили киснем повітря. Добутий оксид розчинили у воді. Утворилось 46,25 г гідроксиду. З’ясуйте, який метал використали.
У сполуці лужноземельного металу з Гідрогеном масова частка металу становить 95,24%. Визначте формулу сполуки.
Окисненням лужного металу масою 70 г одержали 150 г його оксиду. Визначте метал.
Молярна маса оксиду одновалентного металу на 22 одиниці більша від молярної маси його йодиду. Визначте метал.
Масова частка лужноземельного металу в його броміді становить 46,13%. Визначте формулу броміду.
Нітрат лужного металу масою 42,5 г повністю розклали при нагріванні. При цьому утворилось 5,6 л (н.у.) газу. Визначте формулу солі.
Для розчинення 28,2 г оксиду металу, розміщеного в І-А групі періодичної системи елементів, використали розчин сульфатної кислоти, в якому містилось 0,3 моля кислоти. Визначте невідомий метал.
Порівняйте будову атома та йона Калію.
Укажіть у якого з лужних металів – Літію, Натрію чи Калію металічні властивості виражені найяскравіше. Чим це пояснюється? Наведіть графічну схему розміщення електронів за енергетичними рівнями та підрівнями атома Натрію.
Зазначте, який тип хімічного зв’язку між атомами у складних сполуках лужних металів? Які фізичні властивості цих сполук пояснюються таким типом хімічного зв’язку?
Порівняйте будову атома та йона Натрію.
З’ясуйте, що спільного в будові електронних оболонок таких часток: Ca2+; Ar0; S2-? Відповідь поясніть.
Укажіть, які хімічні елементи належать до лужноземельних металів. Напишіть будову атома Кальцію.
Охарактеризуйте зміну розчинності у воді та кислотно-основної природи гідроксидів елементів у ряді В−Ra. Дайте пояснення такій зміні властивостей.
Охарактеризуйте здатність катіонів s-елементів ІІ групи до гідролізу. Як можна пояснити відмінність у відповідних властивостях катіонів?
Охарактеризуйте поширеність s-елементів ІІ групи в природі. Назвіть декілька найважливіших мінералів кожного елемента та вкажіть їх хімічний склад.
Порівняйте властивості калію і кальцію: густину, твердість, тепло- та електропровідність, хімічну активність.
Cкладіть електронні формули атомів Алюмінію у збудженому та незбудженому станах. Поясніть ступінь окиснення Алюмінію.
Як одержати алюміній хлорид чотирма способами? Напишіть рівняння реакцій у молекулярній та йонній формах.
Поясніть, як довести хімічний склад: а) алюміній хлориду; б) алюміній сульфату?
Напишіть рівняння реакцій між алюмінієм і такими речовинами: а) бромом; б) сіркою; в) розведеною сульфатною кислотою; г) розчином натрій гідроксиду.
Складіть рівняння реакції, у якій алюміній відновлює йони Купруму (ІІ) у водному розчині. Укажіть перехід електронів.
На основі електронної будови атомів, користуючись періодичною системою, поясніть, як змінюються властивості елементів у ряді: Na–Mg–Al.
Складіть рівняння реакцій, у яких алюміній відновлює: а) галогени; б) Ферум; в) іони Гідрогену; г) Сульфур.
До розчину алюміній сульфату потроху доливали розчин натрій гідроксиду (до надлишку). Опишіть, що спостерігалось. Складіть рівняння відповідних реакцій.
Чи можна зберігати в алюмінієвому посуді воду, луги, продукти молочнокислого бродіння? Відповідь поясніть.
Доведіть амфотерність оксиду та гідроксиду алюмінію. Напишіть відповідні рівняння хімічних реакцій.
Напишіть рівняння реакцій, які відповідають таким перетворенням:

Na[Al(OH)4]

Al2O3®Al2(SO4)3®Al(OH)3®

AlCl3

Напишіть рівняння реакцій, які відповідають перетворенням

AlCl3ХУ.

Запишіть рівняння реакцій у молекулярній та йонній формі. Укажіть речовини Х і У.

Здійсніть такі перетворення:

AlH3®Al(OH)3®Al2(SO4)3®AlCl3

Na[Al(OH)4]

Здійсніть такі перетворення:

Al®AlCl3®Al(NO3)3®Al(OH)3®Al2O3®NaAlO2.

Здійсніть такі перетворення:

Al®Al2(SO4)3®AlCl3®Al(OH)3® Na[Al(OH)4].

Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

алюміній®алюміній сульфат®алюміній гідроксид®алюміній оксид®натрій метаалюмінат®алюміній гідроксид сульфат.

Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише хром (ІІІ) оксид, алюміній та воду, можна добути кількома способами алюміній оксид. Укажіть умови, необхідні для перебігу кожної реакції.
Здійсніть такі перетворення:

AlBr3¬Al®AlN3®Al(OH)3®Al2O3®Al.

Визначте невідомі речовини й напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

AlAEDAMD.

Визначте невідому складну речовину Е і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

Al(NO3)3®Al(OH)3®K[Al(OH)4] ®AlCl3®Al(NO3)3®E®AlCl3.

Суміш ошурок міді та алюмінію масою 10 г піддали дії розведеної сульфатної кислоти. При цьому утворилось 6,72 л газу (н.у.). Визначте масові частки металів у суміші.
Амальгаму алюмінію (сплав алюмінію з ртуттю) масою 0,7 г обробили надлишком розведеної сульфатної кислоти і одержали 3,42 г солі. Визначте масові частки компонентів сплаву.
Суміш алюмінію та міді масою 5 г обробили надлишком хлоридної кислоти. У результаті реакції виділилось 2,8 л газу (н.у.). Обчисліть масові частки кожного з металів у суміші.
У результаті розчинення 5,5 г суміші алюмінію та заліза в розведеній сульфатній кислоті виділилось 0,2 моля газу. Розрахуйте масові частки кожного з металів у суміші.
На суміш алюмінію та магнію масою 10,2 г подіяли надлишком хлоридної кислоти. Одержали 11,2 л газу (н.у.). Визначте масові частки металів у вихідній суміші.
На суміш алюмінію та міді масою 47,2 г подіяли надлишком розчину лугу. Твердий залишок відфільтрували й розчинили в концентрованій нітратній кислоті. При цьому виділилось 0,8 моля газу. Розрахуйте масову частку алюмінію у вихідній суміші.
Визначте масову частку алюмінію, що міститься в суміші з міддю, якщо при дії на 120 г цієї суміші надлишком хлоридної кислоти виділилось 16,8 л водню (н.у.).
Суміш магнію та алюмінію масою 20 г помістили в надлишок водного розчину натрій гідроксиду. Виділилось 1,008 л водню (н.у.). Визначте масову частку алюмінію в суміші.
На суміш алюмінію та міді масою 12 г подіяли надлишком хлоридної кислоти. При цьому виділився газ, який повністю використали на відновлення хром (ІІІ) оксиду масою 15,2 г. Обчисліть масову частку алюмінію у вихідній суміші.
Під час розчинення суміші алюмінію та магнію масою 5,34 г у розведеній сульфатній кислоті виділилось 5,624 л водню при температурі 25°С. Обчисліть масові частки металів у вихідній суміші.
Складіть рівняння окисно-відновної реакції між натрій нітритом та калій манганатом (VII) у нейтральному, кислому та лужному середовищі.
Для окиснення розчину калій йодиду в сульфатнокислому розчині витрачено розчин калій дихромату масою 200 г (масова частка солі в розчині дорівнює 8,82%). Визначте масу утвореного йоду.
Напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити такі перетворення:

а) Cr®CrCl3®Cr(OH)3®Cr2(SO4)3;

б) CrO3®Na2CrO4®Na2Cr2O7®Cr2(SO4)3.

Закінчіть рівняння окисно-відновних реакцій, розставте коефіцієнти методом іонно-електронного балансу:

а) CrO3 + NH3 ®

б) FeSO4 + K2Cr2O7 + H2SO4 ®

в) Cr2(SO4)3 + Br2 + KOH ®

г) NaI + K2Cr2O7 + H2SO4 ®

д) SnCl2 + K2Cr2O7 + HCl ®

Напишіть у молекулярній, іонній та скороченій іонній формах рівняння реакцій між хром (ІІІ) оксидом і такими речовинами: сульфатною кислотою; хлоридною кислотою; калій гідроксидом.
Напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити такі перетворення:

а) (NH4)2Cr2O7®Cr2O3®Cr®CrSO4;

б) Cr2(SO4)3®K2Cr2O7®K2CrO4®BaCrO4.

До водного розчину хром (ІІІ) хлориду долили розчин калій сульфіду. При цьому утворився сіро-синій осад. Поясніть явище, що спостерігається. Наведіть необхідні рівняння реакцій.
Хром (VI) оксид масою 2 г розчинили у воді масою 500 г. Визначте масову частку ароматної (VI) кислоти в утвореному розчині.
Напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити такі перетворення:

а)MnSO4®Mn®MnCl2®Mn(OH)2®Mn(NO3)2;

б) KMnO4®MnO2®MnCl2®Mn.

100.Закінчіть рівняння окисно-відновних реакцій, розставте коефіцієнти методом іонно-електронного балансу:

а) NaNO2 + KMnO4 + KOH ®

б) MnCl2 + KClO3 + KOH ®

в) HCl + KMnO4 ®

г) Mg + KMnO4 + H2SO4 ®

д) Na2S + KMnO4 + H2SO4 ®

101.Визначте масу калій манґанату (VII), необхідного для окиснення калій сульфіту масою 7,9 г у нейтральному середовищі.

102.Напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити такі перетворення:

MnO2®MnCl2®MnS

Mn2O7®KMnO4®

MnSO4®Mn(NO3)2®HMnO4

103.Напишіть рівняння реакцій, які підтверджують основний характер манґан (ІІ) оксиду, амфотерний характер манґан (IV) оксиду та кислотний манґан (VII) оксиду.

104.Марганець одержують відновленням кремнієм манґан (ІІІ) оксиду. Технічний оксид масою 20 кг (масова частка домішок дорівнює 5,2%) відновили до металу. Визначте масу утвореного марганцю.

105.Застосовуючи таблиці значень стандартних електродних потенціалів, поясніть, у якому середовищі – кислому, нейтральному чи лужному – калій манґанат (VII) буде сильнішим окисником. Укажіть, до яких ступенів окиснення відновлюватиметься Манґан у кожному з цих випадків.

106.Напишіть рівняння реакцій, які потрібно провести для здійснення таких перетворень:

FeSO4®Fe®FeCl2®Fe(OH)2®Fe(OH)3®FeCl3®FeCl2.

107.Напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити такі перетворення:

а) Fe®FeSO4®Fe2(SO4)3®Fe(OH)3®Fe(NO3)4;

б) Fe3O4®Fe®FeCl2®FeCl3.

108.Залізо масою 7 г прореагувало з хлором (хлор у надлишку). Утворений хлорид розчинили у воді масою 200 г. Визначте масову частку солі в утвореному розчині.

109.Які з наведених нижче речовин будуть реагувати з ферум (II) сульфатом: а) гідроген сульфід; б) гідроген хлорид; в) магній; г) олово; д) барій хлорид; е) натрій хлорид; ж) купрум (ІІ) хлорид; з) калій манґанат (VII) у сульфатнокислому розчині; и) натрій гідроксид.

110.Як змінюються властивості сполук Феруму з підвищенням ступеня окиснення Феруму? Доведіть відповідь рівняннями реакцій. Укажіть, які сполуки більш стійкі. Поясніть чому.

111.З’ясуйте, як добути ферум (ІІІ) гідроксид та підтвердити його амфотерний характер.

112.Напишіть рівняння якісних реакцій на йони двовалентних Феруму та Кобальту.

113.Напишіть рівняння реакцій добування Е2О3 та Е(ОН)3 (Е – Fe, Co).

114.Поясніть, чому водні розчини солей феруму (ІІІ) мають буре забарвлення та як зменшити інтенсивність його забарвлення.

115.Залізо масою 5,6 г помістили в склянку з хлоридною кислотою, у якій містилась стехіометрична кількість НCl. До одержаного розчину долили надлишок розчину натрій гідроксиду з масовою часткою лугу 40% і густиною 1,4 г/см3. Склянку залишили на повітрі. Осад, що випав, із часом змінив своє забарвлення на буре і зник. Напишіть рівняння реакцій, які відбулися, та обчисліть об’єм розчину натрій гідроксиду, що витратився на реакцію з осадом.

116.Залізо масою 12,2 г сплавили із сіркою масою 6,4 г. До одержаного продукту додали надлишок хлоридної кислоти. Газ, що виділився, пропустили через розчин купрум (ІІ) хлориду (w=15%) масою 200 г. Визначте масу осаду, який утворився.

117.Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише залізо, воду, калій оксид і сульфатну кислоту, можна добути ферум (ІІІ) гідроксид кількома способами.

118.Напишіть шість рівнянь реакцій між наведеними речовинами та продуктами їх взаємодії: гідроген хлорид, залізо, вода, калій гідроксид.

119.Обчисліть, який об’єм повітря (н.у.) витратиться на окиснення ферум (ІІ) гідроксиду, одержаного при дії розчину калій гідроксиду на розчин ферум (ІІ) хлориду масою 200 з масовою часткою солі 15%.

120.Визначте об’єм розчину сульфатної кислоти (r=1,14 г/см3, w=20%), який використали для добування водню, необхідного для відновлення залізної окалини масою 104,4 г.

121.Поясніть те, що на повітрі вироби з міді зеленіють, а зі срібла – чорніють? Наведіть рівняння хімічних реакцій.

122.Поясніть, у яких кислотах можна розчинити мідь та срібло.

123.Поясніть, чому мідь та срібло розчиняються у водних розчинах калій ціаніду. Напишіть рівняння хімічних реакцій.

124.Укажіть, як одержати оксиди типу Е2О (Е – Cu, Ag) та які їх властивості? Чи відомі гідроксиди, що відповідають цим оксидам?

125.Охарактеризуйте хімічні властивості міді та срібла. З якими простими речовинами можуть реагувати ці метали? Напишіть рівняння хімічних реакцій.

126.Напишіть рівняння реакцій взаємодії цинку з розведеною і концентрованою сульфатною кислотою та водним розчином натрій гідроксиду.

127.З’ясуйте, чи залежить склад продуктів реакції ртуті з розведеною нітратною кислотою від відносних кількостей реагентів. Якщо так, то як саме і чому? Напишіть рівняння відповідних реакцій.

128.Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише цинк нітрат, барій, воду та хлоридну кислоту, можна добути цинк гідроксид кількома способами. Укажіть умови, необхідні для перебігу реакцій.

129.Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише цинк сульфат, манган (IV) оксид і хлоридну кислоту, можна добути цинк хлорид.

130.Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише цинк карбонат, воду та вуглець, можна добути цинк кількома способами.

131.Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

ZnCl2®Zn®ZnS®ZnO®Zn(NO3)2®ZnO®Na2[Zn(OH)4].

132.Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

ZnO®Zn(NO3)2®Zn®K2[Zn(OH)4]®ZnCl2®Zn(OH)2®Zn(NO3)2].

133.Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

Zn(NO3)2¬ZnSO4¬ZnO¬Zn®K2[Zn(OH)4]®Zn(NO3)2®Zn.

134. Визначте невідому речовину і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

ZnS®A®Zn(OH)2®Na2ZnO2®Zn(OH)2A®ZnCl2.

ZnCl2

135.Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

CuS®CuO®Cu®Cu(NO3)2®CuO®CuCl2®Cu.

136.Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

Cu2O®CuCl®CuSO4®CuO®Cu(NO3)2®Cu(OH)2®CuO.

137.Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

CuСl2 ¬CuO®CuSO4®CuCl2®Cu(OH)Cl®Cu(OH)2®CuO.

138.Визначте невідому речовину і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

CuSO4®CuOXCuCl2®Cu(NO3)2®CuO®Cu.

139.Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

а) AgNO3®AgBr®Na3[Ag(S2O3)2];

б) AgNO3®Ag®Ag2O®[Ag(NH3)2]OH.

140.Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

Ag2O®Ag®AgNO3®AgCl®[Ag(NH3)2]Cl

Ca(NO3)2

141.Газ, одержаний при взаємодії міді з концентрованою сульфатною кислотою, пропустили крізь надлишок розчину калій гідроксиду. Одержали 2,5 л розчину, 1 мл якого містить 0,0015 моль солі. Обчисліть масу міді, яка прореагувала.

142.До розчину, що містить 8,84 г цинк хлориду, долили розчин, у якому міститься 6,5 г натрій гідроксиду. Розрахуйте масу осаду, який утворився.

143.Цинк нітрат масою 141,75 г піддали повному термічному розкладу. Газову суміш, що утворилась, розчинили у воді об’ємом 450 мл. Розрахуйте масову частку речовини в утвореному розчині.

144.Еквімолярну суміш срібла та міді масою 25,8 г повністю розчинили в концентрованій сульфатній кислоті. Обчисліть, який об’єм газу (н.у.) виділився в результаті цього.

145.Зразок металічної міді масою 1,28 г прожарили на повітрі й продукт реакції чорного кольору розчинили в хлоридній кислоті (w=3,65%, r=1,02 г/см3), у якій містилася стехіометрична кількість гідроген хлориду. Визначте об’єм використаної хлоридної кислоти та масову частку солі в утвореному розчині.

146.Обчисліть, яку масу мідного купоросу й води потрібно взяти для приготування 40 кг розчину з масовою часткою купрум (ІІ) сульфату 20%?

147.Визначте масу цинку та об’єм розчину з масовою часткою натрій гідроксиду 25% (ρ=1,28 г/см3), які потрібно взяти для утворення водню, кількістю достатньою для відновлення нітробензолу до аніліну.

148.У результаті розчинення 3 г сплаву міді зі сріблом у концентрованій нітратній кислоті добули 7,24 г нітратів. Визначте масові частки металів у сплаві.

149.Невідомий метал масою 13 г повністю розчинили в надлишку дуже розведеного розчину нітратної кислоти без виділення газу. У результаті обробки добутого розчину надлишком лугу і легкого нагрівання виділилось 1,12 л (н.у.) газу. З’ясуйте, який метал розчинили в розчині нітратної кислоти.

150.На розчинення суміші цинку та цинк оксиду витрачено 132,8 мл розчину кислоти з масовою часткою гідроген хлориду 20% (r=1,1 г/см3). Із газу, що при цьому утворився, після спалювання одержали 3,6 г води. Визначте масову частку цинку та цинк оксиду у вихідній суміші.

Варіанти завдань

Варіант	Номер завдання
1	2
1	1	16	31	46	61	76	91	106	121	136
2	2	17	32	47	62	77	92	107	122	137
3	3	18	33	48	63	78	93	108	123	138
4	4	19	34	49	64	79	94	109	124	139
5	5	20	35	50	65	80	95	110	125	140
6	6	21	36	51	66	81	96	111	126	141
7	7	22	37	52	67	82	97	112	127	142
8	8	23	38	53	68	83	98	113	128	143
9	9	24	39	54	69	84	99	114	129	144
10	10	25	40	55	70	85	100	115	130	145
11	11	26	41	56	71	86	101	116	131	146
12	12	27	42	57	72	87	102	117	132	147
13	13	28	43	58	73	88	103	118	133	148
14	14	29	44	59	74	89	104	119	134	149
15	15	30	45	60	75	90	105	120	135	150
16	2	16	32	48	64	80	96	112	128	144
17	4	19	31	47	63	79	95	111	127	143
18	6	21	34	50	66	82	98	114	130	146
19	8	17	36	52	68	84	100	116	132	148
20	10	20	35	51	67	83	99	115	131	147
21	12	18	39	55	71	87	103	119	135	137
22	14	23	41	57	73	89	105	107	123	139
23	1	26	40	56	72	88	104	120	122	138
24	3	22	33	49	65	81	97	113	129	145
25	5	29	37	53	69	85	101	117	133	149
1	2
26	7	30	42	58	74	86	102	118	134	150
27	9	27	38	54	70	76	92	108	124	140
28	11	25	45	59	75	78	94	109	121	136
29	13	28	43	60	62	90	93	110	125	141
30	15	24	39	46	61	77	91	106	126	142
31	5	18	44	52	66	82	98	113	124	144
32	12	22	32	55	62	85	92	109	130	141
33	1	16	42	47	71	77	101	118	123	146
34	9	30	45	58	64	89	97	112	133	149
35	4	27	34	51	74	81	99	117	127	150
36	10	17	41	54	68	88	91	110	135	140
37	7	20	31	46	61	83	104	116	122	147
38	2	21	39	53	72	80	96	107	129	137
39	15	19	36	49	75	86	102	114	131	139
40	13	23	43	56	67	76	105	120	126	142
41	8	25	37	59	69	90	95	108	132	148
42	14	28	33	50	63	87	93	119	121	136
43	6	29	40	48	73	78	100	111	128	143
44	3	24	35	57	70	84	103	115	125	145
45	11	26	38	60	65	79	94	106	134	138
46	3	16	33	47	61	76	102	117	133	137
47	10	22	45	56	68	81	91	107	127	150
48	8	29	31	54	75	85	105	112	131	142
49	1	18	39	51	62	90	104	109	135	146
50	12	23	43	60	73	88	99	120	124	144

ЗМІСТ

Лабораторна робота 1. Визначення маси цинку методом витіснення	3
Лабораторна робота 2. Вивчення класів неорганічних сполук	4
Лабораторна робота 3. Визначення кількості теплоти нейтралізації лугу сильною кислотою	6
Лабораторна робота 4. Дослідження впливу концентрацій реагуючих речовин на швидкість реакції натрій тіосульфату й сульфатної кислоти	7
Лабораторна робота 5. Загальні властивості розчинів	7
Лабораторна робота 6. Реакції в розчинах електролітів	9
Лабораторна робота 7. Кислотно-основна рівновага у водних розчинах солей. Гідроліз солей	10
Лабораторна робота 8. Окисно-відновні реакції	11
Лабораторна робота 9. Гідроген, Оксиген	13
Лабораторна робота 10. Підгрупа галогенів	14
Лабораторна робота 11. Сульфур	16
Лабораторна робота 12. Сполуки Нітрогену	18
Лабораторна робота 13. Фосфор	20
Лабораторна робота 14. Карбон, Силіцій	21
Лабораторна робота 15. Бор	23
Лабораторна робота 16. Неперехідні метали І та ІІ груп. Алюміній	24
Лабораторна робота 17. Молібден	26
Лабораторна робота 18. Манґан	26
Лабораторна робота 19. Ферум, Кобальт	27
Лабораторна робота 20. Купрум	29
Лабораторна робота 21. Цинк	29
Завдання 1. Атомно-молекулярна теорія. Будова атома. Періодичний закон та періодична система елементів Д.І.Менделєєва. Хімічний зв'язок. Основні закономірності перебігу хімічних реакцій	30
Завдання 2. Розчини. Реакції в розчинах електролітів. Гідроліз солей. Добуток розчинності. Водневий показник. Окисно-відновні реакції. Комплексні сполуки	40
Завдання 3. Неметали	54
Завдання 4. Метали	65
Варіанти завдань	76

1. Статья- Литература об организации рабовладельческих латифундий в Древнем Риме
2. Тема 8 Пути совершенствования организации заработной платы 8
3. тема прямоугольных координат.
4. Блок Двенадцать
5. 12. 00. Прибыли на место прохождения второго этапа производственной практики сельскохозяйственн.html
6. Иоаганн Антон Гюльденштедт
7. Роль бизнес-плана в совершенствовании управления хозяйственной деятельностью предприятия
8. The role played by the german and scandinavian tribes on english language.html
9. службы прессцентры пресссекретари прессбюро
10. Лабораторная работа ’ 11 Оптимизация и настройка Windows XP Цель- получение практических навыков по оптими
11. Пояснительная записка Класс- 9 Количество часов- 1 час в неделю
12. 20 р
13. 2012 год Основными направлениями проекта продекларированы[13]- развитие массового жилищного строительства;
14. Практика тренировок множества атлетов в разных спортивных залах показала что атлеты которые регулярно в
15. Натуральное хозяйство примитивный тип хозяйствования при котором производство направлено только на удов
16. на тему- Реактивное движени
17. Тема 2 1 Фізіологічні та психологічні чинники безпеки життєдіяльності сучасної людини
18. и толстых Предисловие Общественное сознание- социальная природа функция формы Искусство
19. TALLINN
20. Проблема административно-правовой защиты

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе