Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ІІ Розділ Концепт моди в таблоїдах і в якісної преси і в якісній преси
2.1 Різновиди концепту моди та порівняння концептів моди в таблоїдах
Концепт «мода» відображає мову культури («мова моди») у його інтернаціональному, національному, соціально- статусному і індивідуально - особистісному вимірах. Специфіка універсального концепту в досліджуваних видах преси зумовлена характером вербалізується концепт лексичних одиниць. Незважаючи на ряд відмінностей в периферійних ознаках концепту, можна стверджувати, що концепт «мода» володіє єдиною універсальною концептосферою. Це загальнолюдський концепт-код, активно трансльований в різних типах якісних видань і є фактором регулювання суспільних норм і правил та формування стереотипів поведінки.
Концепт «мода» відноситься до багатозначних, він представлений певними концептуальними макро- і микроблока, що відображають його складну і багатовимірну структуру. Ядро і периферія концепту об'єднуються в три концептуальних макроблоку: алетичний, аксіологічний і деонтичний. Окремі микроблоки концепту, що мають відношення до його об'єктивних, наприклад, функціонуючі в часі предмети модного одягу і суб'єктивних (оцінна складова) характеристик, пов'язані в єдиний концептуальний комплекс, який володіє різнорівневої і багатошарової структурою. [9]
2.1.1 Вербалізація концепту моди в таблоїдах
Вербалізація концепту є домінуючим фактором, що є передумовою його функціонування в концептосфері культури. Мова необхідна для обміну концептами, їх формування, обговорення. Слово виступає як «тіло знака для концепту або групи концептів» [8].
Концепт «мода» володіє складною і розгалуженою структурою. У ньому можна виділити абстрактне і конкретне, раціональне й емоційне, універсальне і етнічне, загальнолюдське й індивідуальне. Він відноситься до універсальних концептів культури, соціокультурним концептам-регулятивам, активно-транслюються, загальнолюдським концептам, концептам-стереотипам поведінки, концептам-кодами, концептам-констант, актуальним для таблоїдів і об'єднуючим численні групи людей.
Номінанти «мода», «fashion», «мод» володіють основними ознаками концепту: мають культурну значимість для соціуму [8]; початкове значення номінантів частково зберігається у всіх відтінках реалізованих смислів і характеризується ментальної природою (Е.М. Верещагін, В.Г. Костомаров); є цінністю для свідомості носіїв мови та (Г.Г.Слишкін) і володіють властивістю пережіваемості (С.Г. Воркачев).
На прикладі одного із таблоїдів, а саме «The Daily Mirror» можна зробити висновок щодо різновидів концепту моди та зробити порівняння концептів моди в таблоїдах. Для прикладу взята стаття «Kate's tour-drobe diary 2014: The Duchess of Cambridge's royal tour dresses, casual wear and accessories» [10].
Отже, аналізуючи наведену вище статтю в одному з номерів «The Daily Mirror», видно:
- в першому абзаці йдеться мова про наряд Kate Middleton, причому «наряд» - це дослівний вислів, якій в англійській мові перекладається, як «outfit», що в реченні цієї статті виглядає таким чином «It has been a long tour, but Kate had one last outfit in her suitcase for a final round of engagements before boarding their flight home». [10]. Отже, в даному випадку слід сказати, що «outfit» - «наряд» - є одним з концептів моди;
- в наступному абзаці цієї ж статті виступають інші номінативні концепти «моди» такі, як: «fashion» - «мода», «dressed» - «одягненутий», «hat» - «шляпа», «coat» - «пальто», «collection» - «колекція», «designer» - «дизайнер», «milliner» - «модистка», «embellishment» - «прикраса». І знов таки зустрічається лексема «outfit» - «наряд»:
«Kate was sombrely dressed for the occasion in a coat which initially looks grey, but is actually an indigo twill».
«The jacquard swing coat is from the Spring 2014 collection of New York-based designer Michael Kors».
«Kate did manage another nod to Australian fashion in the form of her navy hat by Australian milliner Jonathan Howard».
«The hat could have made an outing for the Easter Sunday service in Sydney instead, since it looked rather like bunny ears».
«Based on a pillbox, the embellishment means we don't have a second air stewardess look on our hands (Outfit 2)». [10].
- третій абзац аналізованої статті показує небагато номінативних концептів щодо моди, а саме: «Kate has worn a poppy brooch already on this tour (Outfits 4 and 7), but this was a new one». В даному випадку видно лише одне нове «модне» слово «brooch» - «брош» і втретє - «outfit» - «наряд»,
- в четвертому абзаці велику увагу приділено аксесуарам, які мають пряме відношення до концепту «мода»: «Kate used her navy set of accessories, in the form of her navy blue suede courts and her Russell and Bromley Muse clutch (Outfits 4, 12 and 14)», де «accessories» - «аксесуари».
Згідно з аналізованої статті, яка була взята з одного із номерів видатного британського таблоїду «The Daily Mirror» очевидно, що концепт «моди» має певну класифікацію, до складу якого входять лексеми: «fashion» - «мода», «dressed» - «одягненутий», «hat» - «шляпа», «coat» - «пальто», «collection» - «колекція», «designer» - «дизайнер», «milliner» - «модистка», «embellishment» - «прикраса», «brooch» - «брош», «accessories» - «аксесуари», які стосуються одягу та аксесуарів.
Надані прикладі – це ще не всі концепти «моди», які застосовуються в таблоїдах. Є і інші варіанти.
Номінативний компонент концепту «fashion» в англійській мовній картині світу має такі ознаки: «певну поведінку», «манера одягатися, що вважається звичайною або популярною в певний час», «стиль одягу, популярний в певний час», «популярність». Примітно, що в новітніх словниках , що вийшли після 2000 -го року, у іменника «fashion» вказується додаткове значення «the business of making and selling clothes, shoes, etc.» - «бізнес у сфері виробництва, торгівлі одягом, взуттям і т.д.».
Іменник «fashion» входить в численні поєднання: «fashion sense, fashion monger, fashion - plate, fashion queen, fashion statement та інше. Наведені приклади можна зустріти у видатних таблоїдах: «The Daily Star», «The Daily Express», «News of the World» та багато інших.
У англо-російських словниках наводяться вирази: «to come into fashion» - «входити в моду»; «To bring into fashion» - «вводити в моду»; «To go out of fashion» - «виходити з моди»; «to be the fashion, to be in fashion» - «бути в моді»; «To be in the fashion» - «слідувати моді»; «To be dressed in the hight of fashion» - «бути одягненим за останньою модою»; «Latest fashion» - «останнє слово в моді , «писк моди»; «High fashion» - «висока мода, дорогий модний одяг»; «The world of fashion» - «мир моди»; «The language of fashion» - «мова моди» та інше. Наведені приклади зустрічаються не лише в словниках, а і в статтях відомих таблоїдів: «The Daily Mirror», «The Daily Star», «The Daily Express», «News of the World».
У тлумачних словниках і словниках синонімів наводяться такі лексичні одиниці, експлікується ознака «модник, людина, наступна моді»: «arbiter of fashion»; «beau»; «beau Brummel»; «buck»; «boulevardier»; «blood»; «coxcomb»; «clotheshorse»; «dude»; «dandy»; «exquisite»; «fashionista»; «fashion plate»; «fine gentleman»; «it – girl»; «jackanapes»; «jack - a – dandy»; «mondaine»; «mondain»; «macaroni»; «sport»; «spark»; «swinger»; «swell»; «trend – setter»; «taste – maker»; «fashion icon» та «fashion victim».
2.1.2 Вербалізація концепту моди в пресі
До якісної преси також входять таблоїди. Але «преса» - це більш поширеніше поняття, до складу якого входять журнали та газети. Аналізуючи газети та журнали, можна сказати, що тут так само, як і в табло їдах виступають ті ж самі різновиди концепту «моди». Крім того, слід зазначити, що ключовим словом є слово «fashion». Про такий факт свідчать відомі газети, наприклад, «The New York Times» в рубриці «fashion & stile» за 27 квітня 2014 року. [11]
Архисема для слова «fashion» і його синонімів виступає сема «the way of dressing or behaving that is usual or popular at a certain time» - «манера одягатися чи поводитися, яка вважається звичайною або популярною в певний період часу», що витікає із багатьох статей наведеного номеру газети «The New York Times».
Інтегральною ознакою є сема «what is fashionable right now» - «те, що модно зараз, в даний період часу». Диференціальні ознаки: «be fashionable, known and popular at a particular time» - «популярність, популярність у певний час», «the general course or prevailing tendency» - актуальна манера одягатися чи переважна тенденція», «fashionable for a short time by a large mass of people» - «модний протягом недовгого часу серед великої групи людей», «an elegant, fashionable, or luxurious mode of dressing, living, etc.» - «елегантний і витончений стиль в одязі, манері поведінки в певний часовий проміжок», «the latest fashion, last cry, word in fashion» - «останнє слово в моді, останній писк», «highly recommended to have, wear» - «модна річ, яку рекомендують мати в гардеробі», «have an appearance – «вид, образ», «the last word in fashion» - «останній писк» моди».
Синонімічні ряди похідної лексичної одиниці «fashionable» в англійській мові включають в себе такі поняття: «chichi» - «чічі», «chic» - «шик», «all the go» - «всім личить», «cut» - «виріз», «current» - «струм», «culty» - «трудність», «genteel» - «благородний», «hot» - «гарячий», «hip» - «хіп», «must have» - «повинні бути», «modern» - «сучасний», «in - thing» - «в речі», «in fashion» - «в моді», «prevailing» - «переважна», «trendy» - «модний», «smart» - «розумний», «stylish» - «стильний», «trendsetting» - «перспектива», «faddy» - «дивакуватий», «fly» - «ульот», «spick and span» - «з голочки», «fresh» - свіжий, «green» - «зелений», «glamorous» - «гламурний», «dashing» - «лихий», «in» - «в», «posh» - «шикарний», «tony» - «тоні», «rakish» - лихий, «high – class» - «високий клас», «swanky» - «шикарний», «voguish» - «модний», «well – liked» - «добре сподобалося», «all the rage» - «останній крик моди», «contemporary» - «сучасний», «French» - «французьський» (френчем можуть називати куртку або манікюр), «up - to – date» - «до теперішнього часу», «up - to - the minute» - «ультрасучасний», «brand – new» - «новий», «popular» - «популярний».
В англійській якісній пресі відсутня морфологізована чудова ступінь прикметника «fashionable», використовується лише «super fashion» - «наймодніший».
В англійській «газетній» картині світу, як і в російській, відображене негативне ставлення до людини, яка приділяє дуже велику увагу моді, явно демонструє свій стиль: «someone who popularizes a new fashion» - «модний арбітр, суддя»; «an elegantly dressed, highly self - conscious young man» - «елегантно одягнений, надто самовпевнений молодий чоловік; красунчик, франт»; «someone who wears or displays clothes in an ostentatious or proud manner» - «той, хто носить або демонструє одяг показним або хвалькуватим чином; красунчик»; «a rich, usually attractive, young woman who spends most of her time shopping, dressing in latest fashions» - «багата, приваблива молода жінка, яка проводить більшу частину свого часу за покупками, одягаючись за останньою модою» і інші.
Щодо різновидів концепту моди, слід додати, що не лише аксесуари та одяг в даному випадку розглядається. Їжа, до речи, теж входить у цю категорію, про що свідчить стаття «Oh, How They Like to Dish» із газети «The New York Times». Уривок зі статті «The two met recently for lunch at a coveted corner banquette in the Grill Room of the Four Seasons restaurant. Ms. Smith arrived first, heads turning at her signature blonde bob», який водночас є рекламним реченням по відношенню до одного модного ресторану «Four Seasons». А далі йде перерахування, яку саме їжу замовляли клієнти цього ресторану (причому клієнти – відомі люди): «Mr. Cagle walked in moments later, natty in a trim gray suit. Over lamb chops and French fries (for Ms. Smith) and filet mignon (for Mr. Cagle), they spoke about the enduring appeal of stars, the evolution of entertainment news and some of their best (and worst) dish». [12]
Стаття «Teamwork Rules the Night», яка міститься в газеті «The New York Times» [13] свідчить про те, що мода стосується нічних клубів: «It’s a lifestyle installation more than art, though everything is art. She also books the artsy strippers on the mezzanine. But her final duty may be the most important: «And I dress up and attend».
Взуття – це, напевно, головний атрибут кожної жінки. Але не кожна жінка в силу ортопедичних проблем може носити черевики на високих підборах. Саме про це говориться у статті «Make Them Fit, Please!» в газеті «The New York Times» [14]: «When Dr. Ali Sadrieh, a podiatrist, started Evo Advanced Foot Surgery in Beverly Hills, Calif., 13 years ago, he thought it seemed a little vain for women to ask for surgery because their feet hurt wearing fashionable shoes», де одразу ж в очі кидається лексема «fashionable». Згідно з наведеного приклади можна створити новий концепт «моди», який стосується здоров’я або «бути здоровим – це модно». Американці та англійці дуже велике значення приділяють обом поняттям «здоров’ю» та «моді», тому не є дивним факт поєднання одного значення з іншим: «Dr. Oliver Zong, founder of NYC Footcare and self-proclaimed «originator of the foot face-lift and toe tuck,» routinely corrects such conditions as High Heel Foot (a term he coined to describe a deformed foot that’s conformed to the shape of a stiletto), and Hitchhiker’s Toe, (an abnormally large big toe that sticks out like the thumb of a hitchhiker). He recently introduced the phrase «Toebesity,» which he plans to describe on his site, where flashing text promises: «Designer feet for designer shoes».
Одним з різновидів концепту «мода» є косметика, про що зазначено у статті «Men’s Facial Moisturizers 2.0» [15]
Для продовження класифікації концепту «моди» слід додати: дитяча мода (стаття «Prince George Ascending to the Throne of Trendsetter» [16]); мода щодо весільних свят (стаття «Weddings / Celebrations») [17]; мода «кіно»; мода «курортів»; мода «iPad» (стаття «The Collection: A Fashion App for the iPad» [18]) та багато інших.
2.2 Газетна лексика, яка пов’язана з модою
Одним з найбільш важливих компонентів формування концепту є його текстова репрезентація. У текстуалізованому просторі моди реалізуються важливі ознаки концепту, деякі з яких можуть набувати першорядне значення в концептосфері культури.
Вербалізація концепту є домінуючим фактором, що є передумовою його функціонування в концептосфері культури. Мова необхідна для обміну концептами, їх формування, обговорення. [8]
Аналіз текстів медіа-дискурсу розширив зміст концепту за рахунок наповнення його новими когнітивними ознаками: «приналежність світу моди як важлива складова», «мода - бізнес», «мода - змагання», «мода - демонстрація», «мода войовнича», «мода віртуальна», «бажання слідувати національної моді», «мода як щось прекрасне», «мода - креатив», «мода - донор», «мода - релігія», «мода - дзеркало», «мода - демократія», «мода - спосіб соціального контролю», «мода - джерело можливостей» та ін. [3]
Реклама моди функціонує в медійному просторі, але володіє яскравою специфікою і вимагає окремого розгляду. Вона грає важливу роль в процесах міфологізації моди. Реклама гарантує реалізацію за допомогою придбання модного одягу різноманітних показників благополучного існування.
Газетна відрізняється від «книжного» типу мовлення або інших видів передачі інформації. Хоча, сьогодні кожний автор обирає свій метод висловлювання, тим паче це стосується англомовного письменника – журналіста, бо їхня задача – бути креативним та неповторним. Газетна лексика щодо моди не завжди несе інформативний характер, а є більш схожою на рекламний ролик у вигляді тестового повідомлення. «The rest of Kate's outfit was definitely the same as she wore with the Packham dress for the only evening event the royals attended in New Zealand» («The Daily Mirror» [10]). В даному випадку є очевидним, що автор рекламує одяг, застосовуючи назву сукні «Packham».
Крім того, завдяки мовним засобам, автор може надати статті той або іншій настрій, завдяки грамотній лексичній та стилістичний конструкції.
Газетна лексика, яка пов’язана з модою відрізняється своєю специфічністю, а саме: дискурсом, лексичним та стилістичним значеннями.
2.3 Виявлення особливостей дискурсу в пресі
Дослідження засноване на положенні про те, що «дискурс фіксується саме текстом» [4]. Текст розглядається як реалізований, відображений дискурс, його кінцева маніфестація.
Образ англійського «модника», безсумнівно, пов'язаний з такими героями, як Доріан Грей, Чайльд Гарольд. Ці прецедентні імена увійшли в мову і використовуються носіями різних лінгвокультурних спільнотах для позитивної або негативної оцінки зовнішнього вигляду (пор.: «Як денді лондонський одягнений»).
Уособленням англійської елегантності і моди були Д. Остін і її героїні («Darcy had seen a collection of people in whom there was little beauty and no fashion, for none of whom he had felt the smallest interest» - «Дарсі знав деяких людей, у яких не було ні краси, ні почуття моди, і ніхто з них не викликав у нього ні найменшого інтересу» J. Austen, «Pride and Prejudice»; ... clothes have, they say, more important offices than to merely keep us warm. They change our view of the world and the world's view of us. Кажуть, що одяг має більш важливу місію, ніж просто зігрівати нас. Він змінює наш погляд на світ і погляд світу на нас (V.Wolf, «Orlando»); I love new clothes. If everyone could just wear new clothes everyday, I reckon depression wouldn't exist anymore. Я люблю нові речі. Якби кожен міг носити нові речі кожен день, впевнена, що депресії більше б не існувало (S. Kinsella, «Confessions of a Shopaholic»).
Що стосується виключно медіа-дискурсу, текстові фрагменти друкованих та електронних модних журналів будуються з використанням ідентичних чи близьких за формою і змістом мовних кліше, ідіом. Стилістично вони дуже близькі, що показує наявність певної «моди на описи моди». Це ще один із проявів процесів глобалізації: мода, стаючи все більш і більш інтернаціональною, формує свій власний текстовий простір.
Реклама моди функціонує в медійному просторі, але володіє яскравою специфікою і вимагає окремого розгляду. Вона грає важливу роль в процесах міфологізації моди. Реклама гарантує реалізацію за допомогою придбання модного одягу різноманітних показників благополучного існування, а саме: успіху («Diesel. Для успішного життя»); високої якості життя («Peplos. Відчутними якість»; Lasting quality, legendary durability, classic style (висока якість, легендарна довговічність, класичний стиль) (Barbour); свободи («Savage. Свобода бути собою», «Savage. Демонстрація свободи»; «Приміряй свою свободу») та інше.
На відміну від російського рекламного дискурсу, в англійському представлена така ознака, як «модний патріотизм», тобто акцент на приналежність модного бренду Великобританії: «Fabulously British» - «Виключно британський» (Jack Wills); «British style that offers luxury, attention to detail and authenticity» - «Британський стиль, який пропонує розкіш, приділяє увагу деталям і автентичності» (Aquascutum London); «define the essence of true British style» - «дізнайся справжній британський стиль» (J. Barbour & Sons) і так далі.
В таблоїді «The Daily Mirror» (в статті, що вже розглядалася) є уривок: «Kate did manage another nod to Australian fashion in the form of her navy hat by Australian milliner Jonathan Howard». Тут «патріотизм» має австралійський наголос с військово-морським «відтінком». Продовженням цієї статті є «американська герцогиня»: «The American label is a new designer to add to the Duchess's fashion roster». [10]
2.3.1 Лексична особливість дискурсу в пресі
Для більш чіткого тлумачення слід аналізувати дві різні за лексичним значенням статті, які опублікувалися в різних тематичних виданнях. Одна з них – це «Oh, How They Like to Dish» («The New York Times» [19]), друга – «Kate's tour-drobe diary 2014: The Duchess of Cambridge's royal tour dresses, casual wear and accessories» («The Daily Mirror» [10]).
В першому варіанті автору притаманне звернення до читача, тобто, використовуються займенники, наприклад: «you’ve», «yourself», «you» і так далі. У реченні це виглядає таким чином: «If you’ve ever found yourself intrigued by the meltdowns of Lindsay Lohan and Charlie Sheen, puzzled by Jennifer Aniston’s seemingly endless difficulty in finding romantic bliss, fascinated by the endless woes of the even more endless «Real Housewives» or hungry for any scrap of news about Brangelina, Kimye or TomKat, chances are you are deeply familiar with the work of Liz Smith and Jess Cagle, who have 90 years of gossip columns and entertainment news between them».
Використовуючи ці лексичні одиниці, автор, наче говорить безпосередньо з читачем, що робить газетне мовлення більш живим.
Проте багато письменників або редакторів вважають, що використання займенників, робить текстове повідомлення занадто простим, тобто відсутній науковий стиль, до якого таблоїд «The Daily Mirror» дотримується.
У мовностилістичному плані даний стиль оперативно реєструє виникнення нових слів і виразів, запозичень і специфічних скорочень, прийнятих в національній мові, рясніє інтернаціоналізму.
До лексичних особливостей відносяться і поєднання стилістично нейтральної та емоційної лексики, і наявність стереотипів і неологізмів, спрощений синтаксис розмовної мови («cocktail dress» - «коктейльний одяг», хоча, насправді, одяг «коктейльним» бути не може. Він може призначатися для подій, пов’язаних з коктейлями), розрахований на сприйняття широкими верствами населення, і ускладнений, що наближається до наукового стилю.
При кількісно-якісної характеристиці газетної лексики дослідники відзначали великий відсоток:
- власних назв (топоніми, антропоніми, ергоніми, зооніми), нприклад, «The hat could have made an outing for the Easter Sunday service in Sydney instead, since it looked rather like bunny ears» - де підкреслена фраза перекладається, як «кролячи вуха» «The Daily Mirror»:
- більш високий у порівнянні з іншими стилями відсоток числівників і велика кількість дат, якщо мова йдеться саме про випуск колекції. Проте, якщо мова в пресі йдеться про вигляд людини, то такий засіб висловлення майже не використовується,
- використання одного і того ж слова багато разів (це вигідно для автора, бо таким чином, читач не тільки сприймає його, а і запам’ятовує), наприклад, наприклад, «design», «dress», «Outfits» - «The Daily Mirror»; однокореневі лексеми: «New», «New York», «News», «Newsday» - «The New York Times».
З етимологічної точки зору характерна велика кількість інтернаціональних слів і схильність до інновацій , які , проте, вельми швидко перетворюються на штампи і кліше: «arbiter of fashion»; «beau»; «beau Brummel»; «buck»; «boulevardier»; «blood»; «coxcomb»; «clotheshorse»; «dude»; «dandy»; «exquisite»; «fashionista»; «fashion plate»; «fine gentleman»; «it – girl»; «jackanapes»; «jack - a – dandy»; «mondaine»; «mondain»; «macaroni»; «sport»; «spark»; «swinger»; «swell»; «trend – setter»; «taste – maker»; «fashion icon» та «fashion victim».
Кліше обслуговують ситуації, регулярно повторювані в рамках газетно- публіцистичного стилю. Багато кліше почерпнуті з професійних жаргонів («hard – liner» - «консерватор»).
Автори робіт з газетно-публіцистичного стилю відзначають великий відсоток абстрактних слів, при цьому слід пам’ятати, що «модна» стаття не завжди несе в собі інформативний характер, а більш рекламний, тому особливе місце в лексичному значенні посідають епітети.
До композиційних особливостей можна віднести варіабельність в оформленні заголовка, виклад основної інформації та головної думки зазвичай на початку тексту «Oh, How They Like to Dish» - «The New York Times»; «Kate's tour-drobe diary 2014: The Duchess of Cambridge's royal tour dresses, casual wear and accessories» «The DailyMirror». В першому випадку, згідно лексичного складу заголовку, першим словом виступає вигук «Oh». Другий випадок надає читачеві можливість побачити, що саме відома особистість (Кейт) вдягає в 2014 році. Таким чином, грамотно сформована лексична композиція у заголовку спонукає читача прочитати сам текст. Бувають моменти (причому, у великій кількості), коли заголовок нецікавий, а сам тест інтригуючий, буває і навпаки. Але задача кожного письменника – зацікавити аудиторію заголовком, щоб змусити її прочитати текст до кінця. Для цього грамотні автори використовують підзаголовки, як наприклад, у «The DailyMirror» такі підзаголовки: «Outfit 26 - ANZAC day and heading home», «Outfit 25 - a reception at Government House», «Outfit 24 - tree planting in Canberra», «Outfit 23 - a visit to Adelaide», «Outfit 22 - Uluru Cultural Centre» і так далі.
Говорячи про функції даного стилю, І.В. Арнольд вважає, що газетному підстилю властиві всі мовні функції, причому, «естетична і контактоустанавлююча функції мають особливий характер і виконуються головним чином графічними засобами: шрифтами, заголовками, які повинні кидатися в очі і привертати до себе увагу навіть видали, поділом на смуги і розподілом однієї статті по різних сторінках, чим збільшується шанс кожної статті попастися читачеві на очі» [8].
Нарешті, особливістю газетно-публіцистичного стилю (в лексичному розумінні) є алюзії на добре відомі факти і події року (це видно у заголовку вже аналізованій статті «The DailyMirror», де в заголовку навіть дата стоїть) або місяця. Найбільш часто алюзії зустрічаються в статтях, які коментують події особистого життя відомої людини, а саме, що вона вдягає, коли не виходить на публіку або, що і де любить їсти («Oh, How They Like to Dish» - «The New York Times»). [19]
Залежно від характеру газети, від змісту самої статті, від мети, яку переслідує автор, змінюється характер алюзій, тип образності і співвідношення розмовних і книжкових елементів в статті.
У газетно-публіцистичному стилі зустрічається лексика з профессионализмів. Мета - полегшити сприйняття інформації читачем, досягти певного комунікативного впливу. Було вже визначено в дипломній роботі, що якісна преса друкується для освіченої аудиторії. Але, не дивлячись на це, автори не використовують занадто «замислуваті» терміни, щоб не загружати людину важкою інформацією, тим паче, що тема моди не потребує, як наприклад, в економічних або в комп’ютерних темах, якісь цифрові розробки або щось подібне. Людина, яка знайомиться зі статтею о моді, вона шукає для себе популярний варіант, саме з цієї причини «модна» лексика різниться від інших специфічних висловів.
На відміну від, наприклад, офіційно - ділового стилю, газетно-публіцистичний стиль, входячи в систему масової комунікації, не є знеособленим. На відміну від художніх творів, в газетно-публіцистичному стилі не підтекст, а сам текст цілком виразно висловлює оцінне ставлення до викладати факти, хоча статті, в яких говориться про моду, інформацію важко назвати фактами. Тут більш характерний метод опису, наприклад: «The Duchess last wore it to play table tennis and have a kickabout with William and Harry in south London as they encouraged school sports in the run-up to the 2012 Olympics» у «The DailyMirror».
В наступному реченні цієї ж статті «Given that it only cost £35 in a sale, it was definitely a worthwhile investment. (We've all bought stuff in the sale and never worn it, right?)» - «Враховуючи, що це тільки коштувало £ 35 у продажу, це було безперечно варто інвестицій. (Ми ніколи все купив матеріал у продажу і не носили його, чи не так?)» автор використовує гру слів «investment». Таким чином, письменник показує, що модний вигляд:
- по перше: як і виробництво потребує інвестицій,
- по-друге: недорога річ теж може виглядати елегантно.
Серед стилістичних засобів образотворчості та виразності використовуються стежки, порівняння, гіперболи, алегорії, евфемізми, прислів'я, приказки, крилаті слова, цитати, діалоги. Дуже сильним засобом створення публіцистичності виступають авторські поновлення стилістичних засобів у лексичному створінні, тобто навмисне зміна форми цих коштів. Для виділення і підкреслення тих чи інших слів або словосполучень застосовується навмисне порушення звичайного порядку слів у реченні - інверсія, антитеза, риторичне питання (такий засіб використовується в останньому прикладі цієї роботи «We've all bought stuff in the sale and never worn it, right?»), питально-відповідна структура висловлювання («Oh, How They Like to Dish» - «The New York Times»).
Таким чином, на підставі огляду практичних джерел, можна зробити такий висновок:
- газетно-публіцистичного стилю характерна наявність неологізмів, фразеологізмів, слів розмовної лексики, професіоналізмів, велика кількість кліше та штампів. Необхідність у стисненні інформації призводить до застосування абревіатур,
- використання часів і застав, велика кількість складних атрибутивних утворень, особливі форми введення прямої мови та перетворення прямої мови в непряму,
- виразність підкреслюється завдяки стежкам, порівнянням, гіперболам, алегоріями та іншими засобами.
Слово, як відомо, є основною одиницею мови, найпомітнішим елементом його художніх засобів. І виразність мови пов'язана насамперед зі словом. Багато слів мають здатність вживатися в декількох значеннях. Це їх властивість називається багатозначністю, або полісемією. Письменники знаходять в багатозначності джерело яскравій емоційності, жвавості мови. [5]
Текст є невід'ємною частиною більшості рекламних повідомлень. Він, як правило, є головним елементом, що розкриває основний зміст рекламного повідомлення. При побудові газетного тексту на модну тематику велике значення має синтаксична організація. Єдність забезпечується тісною синтаксичною спаяністю окремих структурних частин, що представляють собою надфразової єдності, і фраз, з яких ці єдності складаються. Тісний синтаксичний зв'язок актуалізує рекламну інформацію, забезпечує активне просування рекламної ідеї. Для залучення уваги використовуються риторичне питання, вигуки, питально-відповідна форма початку тексту. Завершують текст спонукальні висловлення з відтінком довірчого прохання, задля нагадування.
Споживач витягає з фраз тексту рекламний підтекст, асоціативну рекламну інформацію, одержувану зі сполучення раціональної й емоційної інформації. Наприклад, «The two met recently for lunch at a coveted corner banquette in the Grill Room of the Four Seasons restaurant» («The New York Times»), де автор робить рекламу ресторану «Four Seasons». Отже, роблячи висновок, автор за допомогою певних лексем, рекламує той або інший товар. Зазвичай, ці статті і називаються «рекламними статтями», бо самі «товари» (тобто в даному випадку власники ресторану «Four Seasons») оплачують рекламні послуги автору за посилання на їх ресурси.
Важлива вимога, що пред'являється до рекламних текстів, - максимум інформації при мінімумі слів. Кількість слів в тексті повинно бути таким, щоб покупець без будь-яких ускладнень міг охопити його одним поглядом. Виділяються слова з підвищеною рекламної цінністю, великою емоційною силою, що створюють наочний, відчутний образ [6].
Сьогоднішній рекламний текст, незалежно від того, в якому ЗМІ - носії він реалізований, будучи структурно - семантичним утворенням, як з точки зору породження, так і сприйнятті, з метою посилення ефективності насичується грою слів, парадоксами, іронією, алюзіями, історичними, літературними ремінісценціями - одним словом, він стає специфічним жанром, що дозволяє поєднати в собі багато риторичні та стилістичні прийоми, тропи, фігури.
Важливою умовою ефективного рекламного тексту є його виразність.
Текст реклами, що є невід’ємною частиною «модного» матеріалу - це сукупність змісту реклами і її форми, тобто симбіоз думок і виразів. При створенні будь-якого тексту питання про вирази , тобто про мовні тонкощі, встає на стадії його редагування. Це стосується і реклами. Мова реклами - це словесні засоби, якими цей зміст передається. Думка можна викласти безліччю способів, використовуючи масу лексико-стилістичних відтінків і акцентів. Можна по-різному будувати композицію тексту, по-різному ділити його на абзаци, по-різному складати пропозиції, по-різному підбирати слова і по-різному розташовувати їх у реченні. В ідеальному рекламному тексті все має бути прекрасним: прекрасні продають думки, викладені прекрасною мовою, прекрасно оформлені так, щоб чудово полегшити людині прочитання і засвоєння.
При побудові рекламного тексту велике значення має синтаксична організація. Єдність забезпечується тісною синтаксичною спаяністю окремих структурних частин, що представляють собою надфразовою єдності, і фраз, з яких ці єдності складаються. Стосовно надфраз, їхню роль можна порівняти із заголовками. Наприклад, «The Daily Mirror» кожне фото констатує надфразами, які мають функцію заголовку. Серед яких: «William and Kate walking at Uluru», «Duchess of Cambridge Kate Middleton laughs with wooden snake at Uluru» і таке інше. Говорити про надфрази лише у лексичному розумінні дуже важко, бо тут важливу роль грають стилістичне оформлення речення, а також граматична основа. Крім того, кожна лексична композиція має синтаксичний зв'язок.
Тісний синтаксичний зв'язок актуалізує рекламну інформацію, забезпечує активне просування рекламної ідеї. Для залучення уваги використовуються риторичне питання (що було вже розглянуто), вигуки («Oh, How They Like to Dish»), питально-відповідна форма тексту. Завершують текст спонукальні висловлення з відтінком довірчого прохання , ради, нагадування.
Споживач витягає з фраз тексту рекламний підтекст, асоціативну рекламну інформацію, одержувану зі сполучення раціональної й емоційної інформації.
Відмітною жанровою ознакою рекламного тексту про моду можна вважати його об'єктивну модальність: вирішальним фактором у виборі покупця виявляються характеристики продукту, подання до об'єктивної змістовно – фактуальної інформації, супроводжуваної модальним виразом до неї рекламодавця [6].
Одна з найважливіших особливостей рекламного тексту - лексика. Для реклами важливі два великих шари лексики:
- позитивно-оцінний,
- нейтральний.
Слова з обох груп з'єднуються в стійкі сполучення - рекламні кліше, а також в обороти з модальним фарбуванням прохання, пропозиції. Оцінні слова виражають поняття, зв'язані з позитивними інтересами людей з різних сфер громадського життя - моралі й етики, матеріального статку, побутового комфорту - і, що представляють на даному етапі суспільної свідомості підвищену цінність. Г. Картон серед них називає такі як популярність, престижність, популярність, доброта , авторитет, надійність, практичність, гармонія [8]. На практиці це виглядає таким чином: «Very similar, both in colour and style, to the Peridot dress Kate wore on the 2011 tour of Canada and the USA, this is a variation on a standard Ilincic design.
Just as she did with the Sydney dress, Kate changed the fabric, creating a bespoke version of the Lovina dress.
The sheath style is one that is definitely working for Kate on this tour (and thwarts any wind-related wardrobe malfunctions). The contrast belt style is classic Kate.
There was a first appearance on this tour for some favourite earrings in the form of Kate's Double Leaf earrings by Catherine Zoraida (they are definitely a favourite of ours too)» («The Daily Mirror»)- де завершальним етапом є вираз авторської симпатії від імені аудиторії: «they are definitely a favourite of ours too». Ці слова являють собою позитивно-оцінні лексеми.
Позитивно-оцінні слова, які використовуються в рекламному тексті, відображають позитивні стереотипи. При формуванні установки на довіру з боку аудиторії рекламіст зіштовхується з проблемою дії стереотипів людини. «Стереотип більш конкретний, ніж потреба. Це зовсім визначене, зриме, чутне, що представляється упередження - відношення клієнта до себе, каналу інформації, що просуваються об'єктам. Стереотипи відносяться до світу думок, почуттів, тобто до сфери ідеального, але їх вплив на реальність, учинки людей величезно» [8].
Залежно від стилю реклами, автор тексту, сполучаючи синтаксичні, лексичні та психологічні прийоми, може диференційовано будувати рекламні звернення. А. Кромптон зазначає, що реклама в «модному» дискурсі - це витвір мистецтва, усний жанр літератури, і до нього застосовні ті ж способи впливу і прикраси тексту , що й у літературі. Реклама черпає образи з народної творчості, художньої літератури, факти суспільного життя. Образи з цих сфер широко в ній представлені. Прийоми їхнього використання різноманітні: від повного залучення контексту добутку до застосування всієї однієї чи фрази імені героя статті, однак настільки ємних і настільки міцно укорінених у свідомості слухачів, що це дає можливість лаконічно і чітко формулювати відношення до товару.
Короткий текст краще сприймається читачем. Але і тут є виключення «The Daily Mirror» - великий текст, але він сприймається легше, ніж текст у «The New York Times», бо лексична постанова в першому випадку легше, ніж у другому. Крім того, «The Daily Mirror» використовує багату кількість зображень, за якими стоїть текст. «The New York Times» - надає перевагу лексемній кількості. Порівнюючи перший варіант з другим, неможна сказати, що один кращий або гірший за інший, бо там і там використовується правильна лексична техніка. Але в першому варіанті автор, нібито уявляє читача – дитиною (в доброму розумінні), бо діти звертають увагу на величезні картинки, саме тому для них казки друкуються з великою кількістю зображень, які несуть інформативний характер. Так само і в «The Daily Mirror», де фото показує героя в модному вбранні. Взагалі «модна» лексика є складною. Більш того важко охарактеризувати словами, наприклад, аксесуари. Аксесуари слід побачити, а слова – їх доповнюють. Наприклад, «Additional accessories were a feature of the 2012 tour, with flower garlands at every turn, but they have been in short supply this time around» - «The Daily Mirror».
Текст не повинен містити слова, що не несуть смислового навантаження [9].
Абсолютно виключено вживання в тексті незрозумілих, маловідомих слів, не можна змушувати покупця довго думати над текстом, потрібно легкою і зрозумілою мовою доводити до його свідомості головну думку [8].
Укладачі модно-рекламних текстів, якими переважно і являють собою статті про моду, прагнуть об'єднати принципи особливої дієвості та загальної доступності, тому вони обирають форми, які або не відрізняються або лише трохи відхиляються від загальноприйнятого стандарту, або навмисно використовують різні відхилення від письмової мови, що найчастіше вказує на їх прагнення домогтися особливого ефекту впливу. При цьому обираються також такі форми, які роблять можливим адресне звернення до цільової групи [8].
Текст в даному випадку призначений для масового споживача і має на меті встановлення контакту з аудиторією, в широкій мірі привертає елементи лексики різностильове забарвлення: від розмовно-невимушеного до високо художнього і суто наукового стилю, наприклад, «mega - coole Kollektion» - «понад приголомшлива колекція»; «tolle Trende» - «приголомшливі тенденції»; «poppsige Ski» - «отпадні лижі»; «zickige Rock» - «фортова спідниця». Але такі слова не всі представники якісної преси використовують, бо не кожен читач нормально поставиться (а в деяких випадках сприйме, як дешевий прийом), наприклад, до слова «отпадний».
Компресія досягається комбінуванням мовних та немовних засобів. У сфері мовної номінації компактність засобів вираження досягається по-різному: шляхом використання широкого спектра складних слів , абревіатур , термінологічної лексики і професіоналізмів. Модно-рекламна концентрація пов'язана із загальною проблемою масової комунікації - мовної компресії, яка викликана необхідністю ущільнення потоку інформації, що надходить в умовах науково-технічного прогресу, і збільшення, тим самим, його обсягу.
Оскільки завдання текстів реклами полягає в тому, щоб поєднувати інформацію про відмінних якостях марки продукції та відповідного виробника (джерела), що визначають їх імідж, з переконливим впливом тексту, видавці реклами використовують як побутові, ужиткові елементи, так і наукові, літературні та інші елементи кодування, що особливо важливо для створення іміджу. Тому «модні» тексти реклами можна віднести відразу до двох регістрів:
- інформаційного,
- волюнтатівного,
так як головне призначення «модного» тексту полягає в тому, щоб спонукати читача до виконання волі рекламодавця - придбання рекламованого продукту, в той час як науковий виклад повністю вписується в рамки інформативного регістру [4].
Найбільш ефективною виявляється та реклама, яка вселяє нам позитивні, приємні відчуття? Недарма рекламу називають мистецтвом зваблювання : радість, комфортність, спокій, оптимізм. Наприклад, «But Kate showed she's still happy to add some surprise features to her outfits as she donned this bracelet made of handpainted seeds» - «The Daily Mirror», де автор за допомогою слова «happy», показує, що жінка щаслива носити продемонстрований браслет.
Основна опора автора при створенні тексту - це вдало вибране слово, яке створює повний, привабливий для покупця імідж товару, як наприклад, пише один з авторів «The Daily Mirror»: «The Duchess may have been in the Outback but there was an extra designer note in the form of the McQueen clutch she used for the Easter Sunday service in Sydney» - тут кожне слово – це ідеальний рекламний трюк, крім того, очевидно застосування концепту «моди»: «extra designer», де майстерність дизайнера підкреслюється іншими лексичними одиницями «the McQueen». Те ж саме слід сказати стосовно наступних прикладів (цього ж таблоїду): «This time the clasp, changed from the diamond skull on the original design, can be seen clearly.As for shoes, Kate ditched the tights and went barelegged in her signature nude LK Bennett Sledge heels», «Designed by an independent dressmaker - which could in fact be the Palace seamstresses - it was a relaxed look which allowed Kate to get down to floor level with her little lad as he eyed up the bilby named after him», «The Duchess has tended to wear her hair loose for events involving children on this trip, as she did here, creating a more informal look. There was still a glimpse to catch of her Kiki McDonough citrine teardrop earrings», «Kate looked to be wearing her go-to dark skinny jeans, which she teamed with a grey sweater. The patterned scarf is by Beulah, in the Fractured Blossom Dark print. It retails for £125». В останньому прикладі знов таки вспливає ціна, що вкотре підкреслює, що не дорога річ може шикарно виглядати. [10]
З точки зору морфології, ключовими в рекламі стають не тільки іменники, а й дієслова, прикметники і прислівники. Дієслова в рекламному тексті, як правило, стоять у теперішньому часі і називають тільки ті дії, які приносять позитивні результати.
Майбутній час дієслів рідко зустрічається в рекламних текстах де мойва йдеться, наприклад, про хіти («цього будуть літку в моді…» - «This will be the summer in fashion» та інше). Минулий час використовується для порівняння, тобто показати читачеві, що було модним, наприклад, в минулому році. Наприклад в аналізованій статті із видання «The Daily Mirror»: «Kate wore her drop diamond earrings finished with a blue gemstone. Their creator has not been identified but the Duchess has been wearing them since at least 2012». Доречі, тут слід зауважити, ща автор дуже часто використовує такі лексеми, як «Duchess» - «герцогіня», «qween» - «королева». Такими назвами письменник робить комплимент героїні, які вдало замінюют епітети або метафори. Більш того, вони додають престижності.
Позитивно впливає на наші емоції і зв'язок рекламованого товару з поняттям престижності. Часто в мові поняття престижності та моди зв'язується з іноземними словами , які звучать незвично, ново [3]
Мова моди - мова з високими словотворчими потенціями, покликана, з одного боку, іменувати все те нове, що щодня і щогодини сучасне суспільство постачає на ринки збуту, а, з іншого - демонструвати нові якості удосконаленого продукту або просто привертати увагу споживача до одного з ряду ідентичних рекламованих продуктів або послуг.
Мова англійської моди активно використовує словотворчі можливості мовної системи, звертаючись до узуальних і окказіональних способів словотворення. При цьому узуальні способи широко використовуються для утворення неологізмів, в тому числі і потенційних, наявність яких не утрудняє сприйняття реципієнтом рекламного тексту, служить актуалізації нових значень і інформуванню споживача. Багато хто з даних слів входять по закінченні короткого часу в лексикон загального користування [3]
Оскільки мова моди, її лексична сторона виявляє специфічні особливості - особлива лексико-семантична система, оригінальна система словотвору зі своїми типами і моделями словопроизводства, особливий характер запозичень і мовної інтерференції - аналіз цих особливостей відіграє певну роль і в загальнолінгвістичної теорії.
В англомовних текстах, які припускають наявність у реципієнта відповідних мовних знань, поряд з інтернаціоналізмом, тобто лексикою, яка входить у безліч мов одночасно з ввезеним товаром, використовуються слова і вирази розмовної мови. Іноземні слова, тексти використовуються також з міркувань престижності [6].
Оскільки зміст рекламного тексту має зацікавити покупця, привернути його увагу до товару і підвести до думки про необхідність купити пропоновану продукцію, тексти англомовних текстів щодо моди пронизані оригінальними, цікавими і запам'ятовуються новоутвореннями. В основному це новоутворення - іменники, які називають товар. Однак серед новоутворень в «модних» текстах велика частка прикметників, які характеризують рекламовану продукцію або особу, яка користується ціми ж речами, містять в собі позитивну оцінку, тобто представляють товар в кращому світлі. Новоутворення - прикметники виконують суггестивную функцію, тобто функцію навіювання.
У такій систем використання лексики у статтях про моду, читач має справу з прийомами мовного маніпулюванн, які підлягають етичній і правовій оцінці.
Мовне маніпулювання - це використання особливостей мови і принципів її вживання з метою прихованого впливу на адресата в потрібному для говорить напрямі; прихованого - виходить, неусвідомлюваного адресатом.
Іншими словами, коли приховані можливості мови використовуються мовцем для того, щоб нав'язати певне уявлення читачеві про дійсність, відношення до конкретної речі, яка має пряме відношення до моди, емоційну реакцію або намір не збігаються з тим, яке слухає міг би сформувати самостійно, прийнято говорити про владу мови, або мовному маніпулюванні. Мова в таких випадках використовується, за вдалим висловом одного з дослідників мовної маніпуляції Р. Блакара, як «інструмент соціальної влади» [7], що вдало використовується у газетній індустрії по відношенню до моди.
У плані вираження універсальних властивостей мови англійської якісної преси щодо моди є висока словотворча активність, що використовує всі ресурси мови. У окказиональній словотворчості мову англомовного дискурсу виявляє велику активність і продуктивність, що обумовлено, з одного боку, великою професійною досвідченістю творців рекламного продукту (тексту), виконуючих соціальне замовлення суспільства і активно творять нову мову протягом багатьох десятиліть.
Таким чином, лексика моди служить формуванню споживацької психології і свідомості з одного боку, і, орієнтуючи споживача на товари та послуги або заклади (ресторани) більш високої якості, сприяє зростанню культури споживання, бере участь у формуванні способу життя.
Одна з головних вимог до якісної преси - літературна грамотність, якщо протилежне не обумовлено функціонально. Порушення норми породжує мовні помилки, що знижують ефективність читацького попиту. Але часто таке порушення може бути навмисно використовуваним засобом створення додаткової експресії, цікавого нюансу, що залучає увагу споживача.
2.3.2 Cтилістична особливість дискурсу в пресі
Поняття нормативності невіддільно від поняття стилістичної забарвленості або нейтральності слова. Слово може бути стилістично нейтральним і нести тільки об'єктивну інформацію. Це так звана нейтрально- інформативна функція мовних одиниць: зміст не виходить за рамки звичайної констатації фактів . Але найчастіше реклама не тільки інформує, а й формує у споживача яскравий, чіткий рекламний образ за допомогою зображально -виражальних засобів мови.
Виразність і чіткість образу моди залежать від умотивованості та функціональної обумовленості використання в кожному конкретному випадку образотворчих засобів, які повинні застосовуватися в газетному тексті не ізольовано, а в системі. Наприклад , проста фраза: «She once again went for a half-up hairstyle, with intricate detailing in the fastening. Her 'do also meant her hat could sit securely throughout the service» - «The Daily Mirror», вимовлена з відповідною інтонацією, справить куди більший ефект, ніж довге, розлоге пояснення стильного поєднання.
Мова моди постійно оновлюється, так як виражальні засоби втрачають ефект новизни і, швидко поширюючись, починають відтворюватися механічно. В результаті стирається образність, а значить, знижується переконливість авторських слів щодо моди.
Щоб успішно презентувати на ринку рекламований продукт, необхідно зобразити в статті мистецтво гри слів. Це відбувається за допомогою стилістичних фігур. Стилістичні фігури - обороти мови, застосовувані для посилення експресивності (виразності) висловлювання. Основною функцією стилістичних фігур є спосіб посилення і варіації виразності тексту. Виразність і переконливість текстів реклами досягається посредствам зображально-виражальних засобів мови, а саме: фонетичними засобами, лексичними засобами (стежками), синтаксичними засобами.[7]
У жанрову модель газети входять коло жанрових форм і особливості текстів в аспекті жанрообразующих ознак. У структурну модель - характеристики побудови смуги, добірки з окремого тексту (відбиті в заголовному комплексі).
Експресивна модель - це аналіз використання експресивних засобів у текстах і заголовках, про що було сказано у миному підрозділі. Отже , з трьох компонентів експресивно-стилістичної моделі більшу цікависть пригортає структурно - жанрова модель газети. Саме з цієї причини було обрано для аналізу дві абсолютно різні за жанром газети. Таким чином, можна побачити різні стильови прийоми відображення дискурсу в пресі.
«Ms. Smith, the oft-dubbed «Doyenne of Dish», began ghostwriting the Cholly Knickerbocker gossip column for Hearst newspapers in the 1950s, and in 1976 began writing a string of self-titled gossip columns for The New York Daily News, Newsday and The New York Post, many of which were syndicated. Mr. Cagle is the editorial director of People magazine and Entertainment Weekly, and has worked in entertainment news for Time Inc. magazines for 27 years. He also is a host of ABC’s Academy Awards red-carpet show. The two met recently for lunch at a coveted corner banquette in the Grill Room of the Four Seasons restaurant. Ms. Smith arrived first, heads turning at her signature blonde bob. («I don’t get older, I just get blonder.») Mr. Cagle walked in moments later, natty in a trim gray suit. Over lamb chops and French fries (for Ms. Smith) and filet mignon (for Mr. Cagle), they spoke about the enduring appeal of stars, the evolution of entertainment news and some of their best (and worst) dish» - «The New York Times». [19] Цей уривок відрізняється від наведених прикладів одного із таблоїдів з точки зору стилістики більш глибоким рекламним впливом. Крім того, тут розглядаються різні концепти «моди», «The New York Times» хартеризує моду щодо страви, а «The Daily Mirror» - одягу та аксесуарів. Але взагалі, обидва видання мають одну і ту ж саму мету – пригорнути увагу читача.
Зі світового бізнесу давно відома сила і роль «слова». Слід зауважити, що, якщо стиль мовлення – це не лише інформація, а в даному випадку прихований вплив на аудіторію.
Стилістика в пресі, якою мовлять наведені видання, з одного боку, доводять до споживачів різні відомості, необхідні для пізнання і використання виробів. З іншого - поєднуючи свою інформаційність з переконливістю і сугестивністю, слово має на людину емоційно - психічний вплив.
«It was another example of Kate choosing a military style look on this visit, with the navy Zara blazer double breasted with brassy buttons.
This time her hair was fully down, with stud ears hiding underneath it» - як пише «The Daily Mirror». Тут більшу увагу слід приділити останньому реченню, оскільки, в ньому автор використовує дуже вдалий стилістичний прийом, говорячи, що «шпилька сховалася за вухом» - каламбур – гра слів, бо насправді, шпилька не може ховатися. Якби письменник написав просту фразу «шпилька за вухом» без слова «сховалася», сенс тексту не змінився б, проте сприйняття інформації було б іншим.
Далі автор дотримується цього стилю (грі слів) «She and William were at a state reception in Wellington for the unveiling of a portrait of the Queen - wearing a blue not a million miles away from the coat dress Kate had worn earlier in the day.
Wearing black ticked a couple of boxes for Kate: it allowed a respectful nod to New Zealand's country colours, and wasn't so showy it upstaged the Queen. (It also did a favour to headline writers, who were able to make All Black references to the Kiwi rugby team.)» [10] Тут автор дуже вдало використовує «All Black references» - «все чорне посилання», де за допомогою колористичною лексемі «Black» автор показав своє погане ставлення щодо певних речей. Такий принцип висловлювання з боку лексико-стилістики трактується, як гра слів, адже можна було б замінити «Black» на інші слова, які в перекладі на українську виглядали б, як «поганий». В такому б випадку гра слів не відбулася, і текст сприймався читачем інакше.
Читаючи наведену вище статтю, складається враження, що автор, крім того, що добре розуміється в англійській мові, дуже грамотний психолог. Він чудово розуміє психологію кожної людини. Це видно завдяки вдалому використанню стилістичних засобів висловлювання, де автор знає, що деякі лексичні одиниці сприймаються аудиторією в протилежному значенні, наприклад, якщо постійно говорити «це погано», людина автоматично, як в дитинстві, цікавиться цім «погано». Але, як було зазначено в попередньому абзаці, автор замість «погано» обрав «чорне», де антонім являється «білий». З білим кольором всі знайомі, тому шукати про це інформацію немає необхідності, відповідно, «чорний» показує аудиторії негативне авторське ставлення до об’єкту опису, не додаючи додаткових проблем стосовно читацького сприйняття.
Взагалі, стилістичні засоби перетворення лексичних одиниць в одну мовну композицію, являють собою журналістські «фокуси» та психологічний вплив на читача, адже одна і та ж сама інформація, яка може бути передана різними стилістичними методами і сприйматиметься по-різному.
Стилістичні особливості в «модному» дискурсі, де тлумачиться саме концепт «моди» від попереднього прикладу нічим не різниться, але доповнюються лексичними компонентами, які пригортають до себе увагу. Наприклад, як в останньому наведеному прикладі «Close-ups of the silver fern detailing showed the workmanship which had gone into the one-off design» - виділена фраза в українській версії виглядає, як «одноразовий дизайн». Щодо цього вислову можна говорити нескінченно про різні моменти його стилістичної особливості:
- англомовна якісна преса дуже часто використовує слова із «-», таким чином, показується авторське вміння поєднати дві лексеми, що вже є стилістичним методом,
- «one-off design» з точки зору в «модному» дискурсі виглядає, як ідіома, бо дослівно дизайн не може бути одноразовим (як і собака не може бути гарячим «hot dog»). Але читач розуміє, що саме автор має на увазі.
Стилістичні особливості в дискурсі преси, які використовуються в статтях про моду можуть зробити «контраст», тобто, наприклад, якщо на фото зображена чорно-біла сукня, то автор повинен вдало підкреслити це, а не просто сказати «чорно-біла сукня», бо читач це і без того бачить на зображені. «The Daily Mirror» контраст «чорно-білого» використовує таким чином: «She wore a black and white dress in a nod to New Zealand's traditional colours, and the print on her knee-length frock had a hint of the Maori symbols seen in the tattoos at the official welcome on day one».[10] Автор «black and white» характеризує як традиційні кольори Нової Зеландії.
«The Daily Mirror» про моду із стилістичного погляду каже більш вдало ніж «The New York Times», бо в останньому варіанті читацька спрямованість газети направлена на більш політичні або економічні проблеми, а в першому – аудиторія цікавиться більш світським життям ніж, наприклад, фондовими ринками.
І в довершенні слід показати, як за допомою епітетів автор згідно стилістики створює «модну» конструкцію виразу: «It has elegant detailing in the slightly frilled sleeves and skirt hem, front pleats - and that belt effect Kate is so fond of» - «The Daily Mirror». В даному випадку автор робить якісь словесні вдалі метаморфози «елегантна деталізація», «гофровані рукава».
Стилістична особливість дискурсу в пресі проявляє себе, як цікавий авторський «фокус» передачі інформації про модні тенденції. Але важко говорити про стилістику окремо від лексичних одиниць, оскільки, одне доповнює інше, тобто без лексики не може бути стилістики і навпаки.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бєлоусов, К.І. Моделювання понятійного потенціалу терміна заголовок / К.І. Бєлоусов, Н.Л. Зелянская // Изв. вищ. навч. закладів. Поволзький регіон. Гуманітарні науки. - Пенза, 2008. - № 4. - С. 62, 66.
2. Карасик, В.І. Мовне коло: особистість, концепти, дискурс [Текст] / В.І. Карасик. - Волгоград, 2002 - 150, 169-170, с.
3. Манакін В.Н. Зіставлена лексикологія. - Київ: Знання, 2004. - 326 с
4. Савенкова, Л. Б. Мовне втілення концепту // Проблеми вербалізації концептів в семантиці мови і тексту: Матеріали міжнародного симпозіуму [Текст] / Л. Б. Савенкова - Волгоград: Зміна, 2003. - Ч. 1. - 258-259 с. 23.
5. Смирнова, О.М. / Вивчення мовної картини світу як значуща частина лінгвокогнітивний дослідження. [Текст] / О.М. Смирнова - Нижній Новгород, 2009. - 3 с.
6. Сьомкіна Н.А. Концепти і їх зв'язки в тексті // Текст і дискурс: традиційний і когнітивно-функціональний аспекти дослідження. - Рязань: РГПУ ім. С.А. Єсеніна, 2002. - С. 106-114.
7. Тарасова, І. А. Ідіостиль Георгія Іванова: когнітивний аспект [Текст] / І. А. Тарасова. - Саратов: Сарат. держ. ун-т, 2003. 29. Телія, В.М. Про лінгвокультурологічною аспектах дослідження семантики фраземних знаків / / Фразеологія [Текст] / В.М. Телія - Тула, 2000. 90-93 с.
8. Хунагова, А.Р. Вербалізація концепту «мода» в російському і англійському мовному співтоваристві / А.Р. Хунагова / / Студентський науковий журнал АМУ Ab ovo . № 11 . - Майкоп : Вид-во АМУ , 2010 . - С. 289-292 . [ Стаття. 0,3 д.а.]
9. Хунагова, А.Р. Вербалізація концепту «мода» в російській і англійській лінгвокультурних спільнотах / А.Р. Хунагова // Науково- методичне забезпечення викладання іноземних мов на немовних факультетах у світлі теорії та практики міжкультурної комунікації. - Майкоп: Вид-во АМУ, 2011. - С. 91-95. [ Стаття. 0,3 д.а.].
10. http://www.mirror.co.uk/news/uk-news/kate-middletons-2014-tour-dresses-3384138#ixzz305qwwhOF [Електроний ресурс]
11.http://www.nytimes.com/pages/fashion/index.html?module=HPMiniNav&contentCollection=Fashion%20%26%20Style&pgtype=Homepage®ion=TopBar&action=click&t=qry972 [Електроний ресурс]
12. http://www.nytimes.com/2014/04/27/fashion/a-conversation-with-liz-smith-gossip-columnist-and-jess-cagle-editorial-director-of-people-magazine.html?ref=fashion&_r=0 [Електроний ресурс]
13. http://www.nytimes.com/2014/04/24/fashion/Teamwork-Rules-the-Night-New-york-city-parties-susanne-bartsch.html?ref=fashion [Електроний ресурс]
14. http://www.nytimes.com/2014/04/24/fashion/foot-surgeries-so-women-can-wear-designer-shoes-in-comfort.html?ref=fashion [Електроний ресурс]
15.http://www.nytimes.com/2014/04/24/fashion/mens-facial-moisturizers-2-0.html?ref=fashion&gwh=550DFCDAC8997DF034A80F70DD9502E8&gwt=regi [Електроний ресурс]
16.http://www.nytimes.com/2014/04/24/fashion/prince-george-ascending-to-the-throne-of-trendsetter.html?ref=fashion&gwh=677841C722927617CBF64A23176D2520&gwt=regi&assetType=nyt_now[Електроний ресурс]
17.http://www.nytimes.com/pages/fashion/weddings/index.html?ref=fashion [Електроний ресурс]
18.https://itunes.apple.com/us/app/nytimes-the-collection [Електроний ресурс]
19.http://www.nytimes.com/2014/04/27/fashion/a-conversation-with-liz-smith-gossip-columnist-and-jess-cagle-editorial-director-of-people-magazine.html?ref=fashion&_r=2[Електроний ресурс]