Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
|
№ п/п |
Текст завдання |
Варіанти відповіді |
Правильна Відповідь (А) (В) (С) (D) (Е) |
||||
|
А. Текст відповіді |
В. Текст відповіді |
С. Текст відповіді |
D. Текст відповіді |
Е. Текст відповіді |
|||
|
1 |
Світогляд – це інтегральне утворення, у структурі якого виділяють такі рівні: |
світовідчуття, емоції, практична діяльність |
світовідчуття, світосприйняття, світорозуміння; |
світовідчуття, світосприйняття, світобудова |
світовідчуття, світосприйняття, світопояснення |
світовідчуття, світосприйняття, свытоуявлення |
В |
|
2 |
Філософія виникла у |
VII-V ст. до н.е.; |
V-ІV ст. до н.е. ; |
IV-III ст. до н.е |
I-II ст.до н.е. |
I-II ст.н.е. |
А |
|
3 |
Яке з перерахованих понять не входить в структуру філософії? |
аксіологія; |
гносеологія; |
апологія; |
онтологія. |
логіка |
С |
|
4 |
Назвіть історичний тип світогляду, який характеризується такими рисами: персоніфікація, уособлення природних сил та способів людської діяльності, оперування образами, а не поняттями |
міфологія |
релігія |
філософія |
наука |
- |
А |
|
5 |
Назвіть історичний тип світогляду, який характеризується такими рисами: поділ світу на «земний» і «небесний», віра в існування надприродних сил та відведення їм головної ролі у світобудові та житті людей, наявність культу |
міфологія |
релігія |
філософія |
наука |
мистецтво |
В |
|
6 |
Основні розділи у структурі філософії |
онтологія, гносеологія, філософська антопологія |
апологія, герменевтика, аксіологія; |
онтологія, аксіологія, етика; |
аксіологія, естетика, прагматика; |
гносеологія, пропедевтика, антологія. |
А |
|
7 |
Що є спільним між філософією і наукою |
екзистенційна спрямованість знання; |
знання перевіряютьсячерез досвід; |
раціонально-логічні методи дослідження; |
практична корисність знання; |
експериментальність при пошуку істини. |
С |
|
8 |
Діалектика як філософський метод |
розглядає світ як щось незмінне і нерухоме; |
розглядає світ у зміні і розвитку; |
заперечує розвиток світу і його зміни; |
зводить розвиток до механічних змін; |
розглядає лише кількісні зміни |
В |
|
9 |
Синкретизм – це |
певні знання, трудові навички, спостереження, які знаходили відображення у міфах і які можна кваліфікувати як зачатки науки; |
культ, поклоніння людей якимсь надприродним силам |
уявлення про історію природи і суспільства як наслідок діяльності фантастичних істот. |
нерозчленованість, злитість, характерні для стану людської свідомості; |
одна з первісних форм релігійних вірувань |
D |
|
10 |
Принцип мислення, за допомогою якого воно здійснює аналіз і усвідомлення власних форм діяльності має назву: |
свідомість |
інтелект |
синтез |
індукція |
Рефлексія |
Е |
|
11 |
Філософська позиція, яка ґрунтується на визнанні двох рівноправних, але незалежних світових субстанцій (матерія та свідомість): |
детермінізм |
деїзм |
діалектика |
дуалізм |
діалогізм |
D |
|
12 |
Що означає філософський термін «онтологія» ? |
наука, яка вивчає єдине, істотне і добре |
окрема галузь філософського знання, яка досліджує сутність буття світу, основи всього сущого |
вчення про пізнання |
вчення, що розглядає світ у зміні і розвитку |
розділ філософії, що вивчає загальні закони, принципи і правила мислення |
В |
|
13 |
Міфологічний світогляд передбачає |
протистояння людини природі |
розмежованість людського та природного |
поділ всього сущого на матеріальне і духовне |
єдність людини з природою |
правильно все вищезгадане |
D |
|
14 |
Філософський світогляд |
є фрагментарно вибудуваним |
є логічно непослідовним |
характеризується рефлексією |
є авторською формою мислення |
правильно все вищезгадане |
С |
|
15 |
Розділ філософії, який вивчає буття, форми і способи буття світу, його першооснову і сутність називається |
гносеологія |
онтологія |
аксіологія |
логіка |
філософська антропологія |
В |
|
16 |
У коло найперших питань філософії, згідно з І.Кантом, входять такі |
як налагодити стосунки із світом та досягти життєвого успіху; |
якими є структури Всесвіту та Метагалактики; |
чому є буття, а не ніщо |
що я можу знати, що маю робити та на що можу сподіватись |
що є первинним матерія чи дух |
D |
|
17 |
У відношенні до світогляду філософія постає |
теоретичною формою світогляду, що спрямована на його критичний аналіз |
проясненням змісту основних світоглядних термінів |
однією із його складових |
тою основою, на якій виробляються світоглядні уявлення |
одним із його видів |
А |
|
18 |
Який розділ філософії вивчає загальні закони, принципи і правила мислення |
онтологія |
гносеологія |
аксіологія |
логіка |
етика |
D |
|
19 |
Філософський напрямок, який заперечує пізнаванність світу, називається |
агностицизм |
скептицизм |
деїзм |
синкретизм |
гілозоїзм |
А |
|
20 |
Розділ філософії, в якому вивчається сутність та специфічна природа людини, осмислюються проблеми людського буття, відношення людини до природи, суспільства та самої себе, проблеми походження людини, соціальні та метафізичні основи її існування,—має назву |
онтологія |
Філософська антропологія |
гносеологія |
естетика |
аксіологія |
В |
|
21 |
Концепція, згідно з якою світ за своєю структурою є єдиним цілим, де все взаємопов’язано і взаємообумовлено і він знаходиться у русі, розвитку: |
метафізика |
діалектика |
детермінізм |
структуралізм |
деїзм |
В |
|
22 |
Система вихідних основоположних принципів, що визначають спосіб підходу до аналізу й оцінки явищ, характер ставлення до них, направленість пізнавальної і практичної діяльності має назву |
гносеологія |
онтологія |
методологія |
логіка |
праксеологія |
С |
|
23 |
Як називають функцію філософії, яка полягає в тому, що вона, оззброюючи людину знаннями про світ, про її місце у світі, про можливості його пізнання і перетворення, здійснює вплив на формування життєвих установ, на усвідомлення людиною цілей та сенсу життя |
аксіологічна |
гносеологічна |
світоглядна |
методологічна |
праксеологічна |
С |
|
24 |
У чому сутність релігійного світогляду |
теоретична форма світогляду, що відображує світ у поняттях і обумовлених знаннях |
синкретична форма світогляду, що відображає світ в чуттєво-наочному образі |
форма світогляду, що відображає світ у емпіричному знанні |
форма світогляду, що ділить світ на надприродний і земний, і ставить земний світ в залежність від надприродного |
синкретична форма світогляду, що відображає світ в художньому образі |
D |
|
25 |
У чому сутність міфологічного світогляду |
теоретична форма світогляду, що відображає світ у поняттях і обумовлених знаннях |
синкретична форма світогляду, що відображає світ в чуттєво-наочному образі |
форма світогляду, що ділить світ на надприродний і земний, і ставить земний світ в залежність від надприродного |
форма світогляду, що відображає світ в емпіричному знанні |
форма світогляду, що відображає світ в раціональному знанні |
В |
|
26 |
“Нірвана” – це одне із основних понять |
конфуціанства |
даосизму |
джайнізму |
буддизму |
йоги |
D |
|
27 |
В якому із напрямів східної філософії стверджується, що буття – це страждання? |
в даосизмі |
в конфуціанстві |
в буддизмі |
у джайнізмі |
в легізмі |
С |
|
28 |
Філософська концепція Конфуція пов’язана в першу чергу з проблематикою |
соціальною |
космологічною |
містичною |
гносеологічною |
мистецькою |
А |
|
29 |
У якому понятті Конфуцій виразив людинолюбство і гуманність |
жень |
лі |
сінь |
інь |
янь |
А |
|
30 |
Яке з даних вчень належало до неортодоксальних шкіл давньо-індійської філософії? |
йога |
веданта |
ньяя |
вайшешика |
буддизм |
Е |
|
31 |
Що означає принцип «Дао»? |
закон природи, суспільства і людей, який управляє світом |
моральний закон імператора |
збірник законів і норм поведінки |
збірник гімнів і священних пісень |
найперша якість людини |
А |
|
32 |
В якому понятті давньоіндійська філософія відобразила ілюзорність і видимість світу |
карма |
сансара |
майя |
пуруша |
пракріті |
С |
|
33 |
Назвою “антична філософія” позначають |
філософію стародавнього світу; |
давньогрецьку філософію |
філософію перших, найбільш давніх цивілізацій |
філософію давньогрецьку, елліністичну та римську |
ранню європейську філософію, тобто філософія, що виникла на території сучасної Західної Європи |
D |
|
34 |
Назвіть один із методів філософії Сократа |
індукція |
дедукція |
маєвтика |
софістика |
експеримент |
С |
|
35 |
Хто з філософів вважав першопочатком усього воду |
Фалес |
Анаксимен |
Анаксимандр |
Геракліт |
Демокріт |
А |
|
36 |
Основна тематика елліністичних шкіл це |
досягнення багатства та достатку |
досягнення внутрішньої свободи та незалежності від світу |
досягнення абсолютного знання |
проблема першопочатку та першопричини |
проблема форми та матерії |
В |
|
37 |
На думку Демокріта, душа складається з |
води |
повітря |
вогню |
вогняних атомів |
апейрона |
D |
|
38 |
Піфагор та його послідовники шукали першопричинні основи буття у |
незмінному конструктивно-розумовому принципі (пануючому «управлінському началі»). |
у числах та їх комбінаціях; |
речовинному субстраті світобудови |
деяких ідеальних сутностях |
людині |
В |
|
39 |
Хто з античних філософів створив утопічний план державного і суспільного устрою під назвою „ідеальної держави”? |
Демокріт |
Сократ |
Платон |
Арістотель |
Епікур |
С |
|
40 |
Для давньогрецького мислення характерно |
космоцентризм |
теоцентризм |
антропоцентризм |
соціоцентризм |
геоцентризм |
А |
|
41 |
Хто в античній філософії почав вивчати людину, виходячи з ідеї «пізнай самого себе» |
Демокріт |
Сократ |
Платон |
Арістотель |
Епікур |
В |
|
42 |
У чому сутність діалектики Геракліта |
душа – дещо саморухоме, а все саморухоме безсмертне |
руху нема, множинності нема. |
можна ввійти двічі в одну і ту ж річку |
буття єдине і нерухоме |
все тече, все змінюється; одне і те ж в нас – живе і мертве, молоде і старе |
Е |
|
43 |
Кому із софістів належить наступний вираз: „Людина є мірою усіх речей: існуючих, що вони існують, неіснуючих – що вони не існують”: |
Сократу |
Протагору |
Платону |
Горгію |
Арістотелю |
В |
|
44 |
Хто є автором праць „Органон”, „Метафізика”, „Політика”, „Етика”: |
Сократ |
Платон |
Арістотель |
Епікур |
Марк Аврелій |
А |
|
45 |
Хто із античних філософів сказав: “Я знаю лише те, що я нічого не знаю” |
Демокріт |
Сократ |
Платон |
Арістотель |
Епікур |
В |
|
46 |
Новаторство Арістотеля полягало в тому, що він розробив |
ідею гілеморфізма в питанні про будову всіх речей; |
науку про закони та форми правильного мислення – логіку |
вчення про чотири причини всього сущого |
вчення про душу |
вчення про пізнання |
В |
|
47 |
Філософсько-естетична категорія, що характеризує процеси заперечення, розходження наміру і результату, задуму і об’єктивного сенсу. У Сократа становить істотний момент його методу, спрямованого на відшукання істинного знання |
діалог |
маєвтика |
метафізика |
іронія |
софізм |
D |
|
48 |
Виправдання людини, релігійно-філософське вчення, мета якого – вирішення протиріч між ідеєю творіння людини за образом і подобою Бога та фактом наявності в ній злої волі, а також обґрунтування примирення людини з Богом має назву |
есхатологія |
теодицея |
антроподіцея |
антропоцентризм |
пантеїзм |
С |
|
49 |
Представники середньовічного напрямку номіналізму вважали, що: |
загальні поняття існують до речей |
універсалії існують до і після речей |
загальні поняття лише імена властивостей, притаманних конкретним речам |
одиничні поняття не існують |
Існують лише загальні поняття |
С |
|
50 |
Яке положення характеризує такий напрям Середньовічної філософії як реалізм: |
універсалії не існують до речей, а можливо після речей |
справжньою реальністю не володіють ні речі, ні поняття |
загальні поняття є лише іменами і утворюються нашим розумом |
справжньою реальністю володіють загальні поняття чи універсалії |
Існують лише одиничні поняття |
D |
|
51 |
У творчості якого філософа відбувся синтез античної філософії і християнської традиції: |
Платон |
Августин |
Аристотель |
Епікур |
Тертулліан |
В |
|
52 |
На вчення яких античних філософів спиралась середньовічна філософія Західної Європи: |
Сократ, Платон |
Арістотель, Епікур |
Платон, Анаксімен |
Протагор, Парменід |
Платон, Арістотель |
Е |
|
53 |
У Середньовіччі філософія по відношенню до теології вважалась: |
матір’ю |
сестрою |
служницею |
нянею |
подругою |
С |
|
54 |
Початковим періодом середньовічної філософії є: |
томізм |
схоластика |
раціоналізм |
патристика |
апологетика |
Е |
|
55 |
Яка риса характерна для Середньовічної філософії: |
природоцентризм |
соціоцентризм |
пантеїзм |
теоцентризм |
космоцентризм |
D |
|
56 |
Хто з середньовічних філософів обґрунтував необхідність церковної організації як посередника між Богом і віруючими та про розвиток історії як боротьбу двох градів – земного і Божественного: |
Росцелін |
Т.Аквінський |
Тертуліан |
Августин Блаженний |
В.Оккам |
D |
|
57 |
Кому з філософів середньовіччя належать міркування про те, що людина нерозривно пов’язана з часом; час є людським поняттям, наш розум має здатність розкладати події на „до”, „ зараз”, „після”; він існує лише в розумі людини, яка згадує (пам’ятає), споглядає, чекає (сподівається): |
Ф.Аквінському |
Аврелію Августину |
Тертуліану |
А.Кентерберійському |
Василю Великому |
В |
|
58 |
Однією з головних особливостей якого періоду розвитку філософії була боротьба номіналізму і реалізму: |
Античності |
Середньовіччя |
Відродження |
Нового часу |
Некласичної філософії |
В |
|
59 |
Однією з важливих проблем філософії Середньовіччя є: |
методологія пізнавальної діяльності |
субстанційні основи буття |
буття суспільства |
гармонія віри та розуму |
Походження людини |
D |
|
60 |
Гносеології епохи Відродження притаманно: |
орієнтація на середньовічну схоластику |
спрямованість проти схоластики та догматизму |
орієнтація на середньовічний догматизм |
дуалізм проблематики |
антеїстичні мотиви |
В |
|
61 |
Суперечка середньовічних філософів номіналістів та реалістів стосувалась проблеми: |
бути чи не бути |
чи існує Бог |
яка природа загальних понять |
штучного інтелекту |
Походження світу |
С |
|
62 |
Хто з філософів зосереджує, свою увагу на вирішенні соціально-політичних питань? |
Дж.Бруно, Т.Мор, Т.Кампанелла |
Т.Мор, Т.Кампанелла, Петрарка |
Макіавеллі, Леонардо да Вінчі, Т.Кампанелла |
Макіавеллі,, Т.Кампанелла, Леонардо до вінчі |
Т.Мор, Т.Кампанелла, Макіавеллі |
Е |
|
63 |
Філософське вчення, яке стверджує, що бог та природа тотожні, повністю співпадають один з одним, складають єдине ціле: |
деїзм |
пантеїзм |
ідеалізм |
дуалізм |
гілозоїзм |
В |
|
64 |
Геліоцентричну теорію створив та обгрунтував: |
Дж.Бруно |
М.Копернік |
Г.Галілей |
Леонардо до Вінчі |
Парацельс |
В |
|
65 |
На думку якого мислителя, процеси, що відбуваються в людському організмі, можна звести до хімічних сполук і їх перетворень, з яких складаються й інші природні тіла: |
Леонардо да Вінчі |
Кузанський |
Парацельс |
Копернік |
Г.Галілей |
С |
|
66 |
Однією з основних проблем філософії Просвітництва є: |
методологія пізнавальної діяльності |
субстанційні основи буття |
Співвідношення віри і розуму |
Походження світу та людини |
Буття суспільства |
Е |
|
67 |
Які напрямки виділяють у філософії Нового часу: |
номіналізм, раціоналізм, емпіризм |
реалізм, сенсуалізм, емпіризм |
раціоналізм, сенсуалізм, емпіризм |
реалізм, раціоналізм, емпіризм |
Номіналізм, сенсуалізм, реалізм |
С |
|
68 |
Емпіричний метод пізнання явищ дійсності в умовах спеціального відтворення природних закономірностей на основі певної наукової теорії, що визначає мету, спосіб проведення та інтерпретацію результатів має назву: |
індукція |
експеримент |
дедукція |
маєвтика |
синтез |
В |
|
69 |
У “Новому Органоні” Ф.Бекон виділяє групу примар, що оточують розум людини. Це: |
примари роду, печери, ринку, театру |
примари театру, ринку, роду та мови |
примари роду, печери, театру та самої людини |
Примари бджоли, мурахи, павука |
примари зовнішнього світу, внутрішнього світу та самої людини |
А |
|
70 |
Хто з філософів вважав, що людський розум перебуває у полоні хибних уявлень, забобонів, суб’єктивних суджень, які наче примари відволікають його від істини, заважають бачити речі такими, якими вони є? |
Р.Декарт |
Ф.Бекон |
Дж.Берклі |
Т.Гоббс |
Д.Юм |
В |
|
71 |
Назвіть філософа, хто одним із перших з усією гостротою поставив проблему відчуження людини, розкрив суперечності суспільного розвитку, вбачаючи найбільшу ваду суспільства у нерівності людей: |
Вольтер |
Д.Дідро |
Ж.Ж.Руссо |
Б. Спіноза |
Декарт |
С |
|
72 |
Хто є автором славнозвісного афоризму: „Знання – це сила...»? |
Т.Гоббс |
Р.Декарт |
Ф.Бекон |
І.Кант |
Г.Гегель |
С |
|
73 |
Як назвав Ф.Бекон помилкові думки, які зумовлені індивідуальними особливостями людини, її вихованням, звичками? |
ідоли печери |
ідоли роду |
ідоли ринку |
ідоли театру |
ідоли природи |
А |
|
74 |
Який французький філософ відводив медицині досить чільне місце, розробляючи “древо наук”, виходячи з того, що його коріння складає метафізика, стовбур – фізика, “а гілки, що йдуть від стовбура – всі інші науки, котрі зводяться до трьох головних: медицини, механіки і етики”: |
Руссо |
Декарт |
Вольтер |
Бекон |
Кант |
В |
|
75 |
Хто з філософів вважав медицину одним із найблагородніших мистецтв, оскільки «лікар, підтримуючи і оберігаючи життя, є свого роду другим його джерелом» та розділив медицину на три частини, якими позначив її три напрямки призначення: збереження здоров'я, лікування хвороб, подовження тривалості життя. |
Берклі |
Декарт |
Локк |
Бекон |
Кант |
D |
|
76 |
Назвіть релігійно-філософське вчення, що набуло поширення в епоху Просвітництва, і згідно з яким Бог, створивши світ, надалі не втручається у закономірний перебіг його подій: |
теоцентризм |
деїзм |
пантеїзм |
патристика |
гілозоїзм |
В |
|
77 |
Яке з даних тверджень найменше відповідає філософії Р.Декарта? |
існує дві субстанції духовна і матеріальна |
атрибутами субстанцій є мислення і протяжність |
дедуктивний метод сформульований у чотирьох правилах |
пізнання здійснюється через чуттєвий досвід |
людина від народження має певні вроджені ідеї, які й становлять фундамент пізнання |
D |
|
78 |
Хто з філософів Нового часу у своїй методології виступає як проти схоластичного, абстрактно-спекулятивного пізнання, так і проти вузького емпіризму і свою позицію пояснює за допомогою алегоричного зображення трьох можливих шляхів пізнання (шлях павука, мурахи та бджоли)? |
Р.Декарт |
Ф.Бекон |
Дж.Берклі |
Дж.Локк |
Т.Гоббс |
В |
|
79 |
Родоначальником Німецької класичної філософії є: |
Йоган Готліб Фіхте; |
Георг Фрідріх Гегель |
Людвіг Фейєрбах; |
Іммануїл Кант. |
Г.Шеллінг |
D |
|
80 |
Яке твердження найбільш точно передає суть „категоричного імперативу” Канта? |
чини так як ти хотів би, щоб інші не чинили; |
не чини взагалі, тому що не діяння є суть життя |
чини завжди так, щоб ти міг бажати, щоб це правило стало твоїм і лише твоїм імперативом; |
чини завжди так, щоб ти міг бажати, щоб правило яким ти керуєшся у своїх діях стало всезагальним законом; |
чини так як чинив завжди і будеш чинити надалі не залежно, чи це морально; |
D |
|
81 |
Хто з філософів, представників німецької класичної філософії, головною темою своєї творчості обрав критику релігії (насамперед християнства): |
Гегель; |
Фейєрбах; |
Фіхте; |
Шеллінг. |
Кант |
B |
|
82 |
Хто назвав свою філософію „науковченням” |
Кант |
Фіхте; |
Гегель; |
Шеллінг. |
Фейєрбах; |
B |
|
83 |
Хто з представників німецької класичної філософії відкидає кантівську „річ у собі” і починає своє вчення з безпосередньо даного факту – з інтуїції діяльного суб’єкта, або „Я”, яке поєднує в собі все, що може бути мислимим? |
Гегель; |
Фейєрбах; |
Фіхте; |
Шеллінг. |
Кант |
С |
|
84 |
З чим пов’язано твердження „криза в фізиці”? |
з появою вчення про ДНК; |
з відкриттям електрону та виявленням радіоактивності; |
з вченням Гегеля про «абсолютний дух»; |
з природознавчими гіпотезами І.Канта; |
з розробкою Дарвіном матеріалістичної теорії еволюції органічного світу; |
В |
|
85 |
Представнику якого напрямку некласичної філософії належать, на Вашу думку, ці слова: „Мені боязко серед людей; мене мучила спрага серед людей і ніщо не вгамовувало мене. Тоді я пішов у самотність і створив надлюдину”? |
антропології; |
сцієнтизму; |
філософії життя; |
персоналізму. |
екзистенціалізму |
С |
|
86 |
До якого напряму сучасної філософії належав О.Конт |
постмодернізм |
неофройдизм |
позитивізм |
персоналізм |
структуралізм |
С |
|
87 |
Ірраціоналізм характерний для філософії: |
Гегеля; |
Канта; |
Бергсона |
Маркса |
Декарта |
С |
|
88 |
Який напрямок сучасної філософії визнає особистість вищою духовною цінністю, а весь світ – проявом творчої активності верховної особистості – Бога? |
герменевтика; |
персоналізм; |
релігійний екзистенціалізм; |
неотомізм |
соціобіологія |
В |
|
89 |
Хто з мислителів стверджував, що вся західна культура створена тими людьми, які не знайшли адекватного сексуального партнера і змушені були переключити свою енергію на створення хворої та згубної для людини духовної культури Заходу? |
Ф.Ніцше; |
З.Фрейд; |
А.Шопенгауер; |
А.Камю. |
М.Бердяєв |
В |
|
90 |
Кому належить вислів: „Бог помер!”? |
Ніцше; |
Шопенгауер; |
Фейєрбаху |
Камю |
Сартру |
А |
|
91 |
Герменевтика - це: |
метод пізнання оточуючої дійсності; |
вчення про пізнання. |
гуманітарна дисципліна; |
Принцип мислення |
мистецтво тлумачення текстів, вчення про принципи їх інтерпретації; |
Е |
|
92 |
Про який з даних світів не згадує Г.Сковорода: |
Мікрокосм |
макрокосм |
символічний світ |
світ ангелів |
світ Біблії |
D |
|
93 |
З яким філософом часто порівнювали Г.Сковороду: |
Кантом |
Т.Аквінським |
Сократом |
Аристотелем |
І.Франком |
С |
|
94 |
Які натури виділяє Г.Сковорода: |
матеріальна і субстанційна |
духовна і невидима |
протяжна і матеріальна |
видима і матеріальна |
видима і невидима |
Е |
|
95 |
Вперше зробив спробу показати „модель українського національного характеру”, з’ясувати основні відмінності росіян і українців: |
П.Юркевич; |
О.Потебня; |
І.Франко; |
П.Куліш |
М.Костомаров |
Е |
|
96 |
Хто з вітчизняних мислителів розробляв концепцію ”двох натур” – видимої і невидимої: |
О.Потебня |
П.Юркевич |
І.Вишенський |
Г.Сковорода |
І.Франко |
D |
|
97 |
З іменем якого українського мислителя пов'язано поняття «хуторянської філософії» як філософії єдиної з природою, рідною землею людини-хуторянина, яка, мов дуб зелений, «твердо на своїй рідній землі стоїть»: |
І.Франко |
П.Куліш |
Т.Шевченко |
Д.Чижевський |
В.Винниченко |
В |
|
98 |
Хто з вітчизняних філософів доводить, що мова невід’ємна від мислення як діяльності людини, що вона є протилежністю об’єктивності і суб’єктивності, протилежністю мовлення і розуміння: |
І.Франко |
П.Куліш |
О.Потебня |
Д.Чижевський |
М.Грушевський |
С |
|
99 |
Хто з українських мислителів засуджував суб'єктивно-ідеалістичні, волюнтаристичні погляди на історію суспільства як наслідок діяльності видатних осіб, а творцями історії називав трударів: |
Г.Сковорода |
П.Юркевич |
М.Костомаров |
І.Франко |
В.Винниченко |
D |
|
100 |
Хто є автором «Книги буття українського народу», фактичного маніфесту-програми Кирило-Мефодіївського братства: |
П.Куліш |
Т.Шевченко |
М.Костомаров |
І.Франко |
Леся Українка |
С |
|
101 |
Специфічний спосіб організації та розвитку людської життєдіяльності, представлений результатами духовної і матеріальної праці, системою соціальних норм і установ, духовними цінностями, сукупністю відношень людини до природи, до самих себе і між собою |
мистецтво |
суспільство |
культура |
цивілізація |
держава |
С |
|
102 |
Філософське вчення про прекрасне як специфічний вияв ціннісного ставлення людини до світу і художньої діяльності людей |
етика |
естетика |
еклектика |
Філософія культури |
натурфілософія |
В |
|
103 |
Перехід думки у процесі пізнання від загального до одиничного, метод логічного виведення особливого та одиничного із загального |
індукція |
дедукція |
експеримент |
аналіз |
синтез |
В |
|
104 |
Холізм - це |
філософське учення, що розглядає світ як результат творчої еволюції, яка спрямовується нематеріальним „фактором цілісності» |
Філософське вчення про прекрасне як специфічний вияв ціннісного ставлення людини до світу і художньої діяльності людей |
Специфічний спосіб організації та розвитку людської життєдіяльності, представлений результатами духовної і матеріальної праці, системою соціальних норм і установ, духовними цінностями, сукупністю відношень людини до природи, до самих себе і між собою |
Відтворення цілісного образу предмета чи явища дійсності при відсутній безпосередній дії їх на органи чуття людини: |
Теоретичний метод пізнання |
А |
|
105 |
Проекти і вчення про докорінне перетворення суспільства на соціалістичних началах, що не пов’язані із науковим знанням законів суспільного розвитку |
Діалектичний соціалізм |
Практичний соціалізм |
Утопічний соціалізм |
Метафізичний соціалізм |
Критичний соціалізм |
С |
|
106 |
Вчення про Бога, про його сутність, яке ґрунтується на сакральних, взятих в якості Одкровення текстах, та виражене в дискутивній формі |
теоцентризм |
теологія |
пантеїзм |
деїзм |
теодіцея |
В |
|
107 |
Протилежні світоглядні орієнтації, в основі яких лежить абсолютизація соціальної ролі науки, визнання чи відповідно заперечення значення науки як суспільного еталону і як достатньої умови для орієнтації людини у світі |
Метафізика-діалетика |
Індукція-дедукція |
Сцієнтизм-антисцієнтизм |
Позитивізм-антипозитивізм |
Парадигма-дискурс |
С |
|
108 |
Загальна назва релігійно-філософських вчень західноєвропейського Середньовіччя, прибічники якого бачили шлях осягнення Бога в логіці і роздумах, а не надрозумному спогляданні; філософія, яка викладалася в університетах, монастирях, що були своєрідними духовно-освітніми центрами |
апологетика |
патристика |
схоластика |
натурфілософія |
метафізика |
С |
|
109 |
Напрямок досліджень, що синтезує природничонаукове (популяційна генетика, етологія, екологія, еволюційна теорія) та соціогуманітарне (соціологія, соціальна психологія, антропологія, етнографія) знання для вивчення біологічних основ соціальної поведінки живих істот, враховуючи людину |
Філософська антропологія |
структуралізм |
позитивізм |
тейярдизм |
соціобіологія |
Е |
|
110 |
Здатність людини критично оцінювати свої вчинки, думки, бажання, усвідомлюючи свою невідповідність вимогам обов'язку та ідеалу |
самосвідомість |
інтелект |
воля |
віра |
совість |
Е |
|
111 |
Процес і результат духовного освоєння дійсності, коли зовнішні об’єкти залучаються до осмислення людської діяльності, виступають її предметним змістом |
розуміння |
розум |
інтелект |
рефлексія |
культура |
А |
|
112 |
Методологічний принцип наукового, культурологічного, філософського мислення, світоглядно-філософська позиція, що виявляється в абсолютизації відносності смислу і значення феноменів духовної культури та соціального життя (знань, норм, цінностей), в абсолютизації їх залежності від суб’єкту, різних умов та ситуацій |
концептуалізм |
релятивізм |
холізм |
синергетика |
фундаменталізм |
В |
|
113 |
Філософський напрямок, що визнавав розум основою пізнання і поведінки людей |
ірраціоналізм |
раціоналізм |
реалізм |
емпіризм |
сенсуалізм |
В |
|
114 |
Позначення специфіки світоглядних установок новітньої, “постсучасної» культури в цілому, пов'язаної перш за все з поліваріантним сприйняттям світу, а також з акцентованою проблемою самоідентифікації культури |
модерн |
позитивізм |
парадигма |
постмодерн |
постпозитивізм |
D |
|
115 |
Поняття, яке використовувалось в античних і середньовічних філософських дискурсах для характеристики відношення між фізичними та надфізичними світами. У сучасному дискурсі означає прийняту певним науковим співтовариством модель постановки та вирішення проблем, яка забезпечує існування наукової традиції. |
концепція |
теорія |
парадигма |
метафізика |
діалетика |
С |
|
116 |
Такий стан світу людини, коли науковий розум та практична діяльність стають планетарною силою, сумірною з силами природи |
синергетика |
віталізм |
ноосфера |
парадигма |
рефлексія |
С |
|
117 |
Впливова течія у філософії католицизму, напрямок некласичної філософії, представники якого спираються на вчення середньовічного філософа Фоми Аквінського, котрий розробив концепцію природної теології, згідно з якою буття Бога може бути обґрунтованим, виходячи з природи, і закликав використовувати «світ розуму» для обґрунтування віри |
тейярдизм |
лютеранство |
персоналізм |
неотомізм |
герменевтика |
D |
|
118 |
Спосіб, за допомогою якого встановлюється істинність знання і відрізняється істина від помилкових суджень |
Експеримент |
Критерій істини |
дедукція |
умовивід |
судження |
В |
|
119 |
Антинаукове вчення про виникнення органічного й неорганічного світу внаслідок акту „божественного творіння», заперечує зміну видів в їх історичному розвиткові |
теодицея |
антроподицея |
есхатологія |
синкретизм |
креаціонізм |
Е |
|
120 |
Система моральних поглядів, де моральна мотивація і сенс життя людини, а також загальна перспектива еволюції живого розглядається у зв'язку з ідеєю перетворення космосу в результаті оволодіння людиною космічним простором, у деяких концепціях – збагачення людського духовного життя силою космічного розуму |
утопізм |
соціалізм |
космізм |
деїзм |
космоцентризм |
С |
|
121 |
Проміжна позиція у вирішенні питань про форми існування загального між реалізмом і номіналізмом |
сенсуалізм |
інтуїтивізм |
концептуалізм |
схоластика |
апологетика |
С |
|
122 |
Універсальний концепт, що позначає життєву сутність переважно людини, що відрізняється від тіла (дихотомія) та духу (трихотомія); внутрішній психічний світ людини чи божества |
думка |
доля |
душа |
рефлексія |
субстанція |
С |
|
123 |
Уявлення, відповідно до якого для будь-якого явища існують причини, за наявності яких це явище з необхідністю має місце. Тлумачиться як вчення про існування об'єктивного закономірного зв'язку і взаємообумовленості явищ |
емпіризм |
гносеологія |
діалектика |
детермінізм |
синергетика |
D |
|
124 |
Принцип побудови етичної теорії, де стверджується, що основне прагнення людини складає її прагнення до щастя |
конкордизм |
евдемонізм |
віталізм |
панлогізм |
гуманізм |
В |
|
125 |
Відтворення цілісного образу предмета чи явища дійсності при відсутній безпосередній дії їх на органи чуття людини: |
Відчуття |
Сприйняття |
уявлення |
мислення |
память |
С |
|
126 |
Яка концепція істини зводить її до самоузгодженості, несуперечливості знань і визначається як властивість самоузгодженності знань: |
Когерентна |
Прагматична |
Позитивістська |
конвенціоналістська |
плюралістична |
А |
|
127 |
Форма та засіб наукового пізнання, яка є способом розуміння, пояснення, тлумачення основної ідеї теорії, це науково обгрунтований та в основному доведений вираз основного змісту теорії, але на відміну від теорії він ще не може бути втіленим у струнку логічну систему точних наукових понять: |
Факт |
Ідея |
Гіпотеза |
Концепція |
закон |
D |
|
128 |
Головний критерій суспільного прогресу з погляду марксизму: |
Рівень розвитку техніки і технології |
Тип виробничих відносин (форми власності) |
Рівень споживання |
Ступінь свободи особи |
Щастя людини |
В |
|
129 |
Яке пізнання базується на відчуттях? |
чуттєве пізнання |
Теоретичне пізнання |
Наукове пізнання |
Ідеальне пізнання |
Моральне пізнання |
А |
|
130 |
Стан руху, що не порушує якісну специфіку предмета має назву: |
Абсолютний рух |
Відносний рух |
Спокій |
Перервний рух |
Об’єктивний рух |
С |
|
131 |
Що означає термін «метод»? |
це «шлях до чого-небудь»; |
це спосіб побудови системи знань, сукупність прийомів і операцій практичного і теоретичного освоєння дійсності |
це форма наукового знання |
це засіб практики |
Це один із основоположних принципів пізнання |
В |
|
132 |
Специфічна форма відношення людини до навколишнього світу та самої себе, що виявляється у цілеспрямованій зміні та перетворенні світу і людської свідомості має назву: |
світогляд; |
діяльність; |
соціалізація ; |
практика. |
життя |
D |
|
133 |
Сучасна наука виділяє: |
два головні рівні структурної організації матерії; |
три головні рівні структурної організації матерії; |
чотири головні рівні структурної організації матерії; |
п'ять головних рівнів структурної організації матерії. |
шість головних рівнів структурної організації матерії. |
В |
|
134 |
Назвіть одну з основних властивостей руху: |
універсальність; |
послідовність; |
стабільність; |
суб’єктивність. |
сталість |
А |
|
135 |
Що характеризує простір як філософську категорію? |
для простору як форми буття матерії притаманні такі властивості як протяжність, структурність, що існується в взаємодії; |
простір не реальність світу речей, а спосіб, яким ми сприймаємо речі; |
простір не відноситься до числа фундаментальних категорій, так як не володіє їх основними властивостями – проходить через всі шари реального світу. |
Простір – це протяжність матерії у думці |
це спосіб існування матерії, що вказує на тривалість і послідовність перебігу процесів та явищ |
А |
|
136 |
Що означає час як філософська категорія? |
час існує не в самих речах, а тільки в мисленні; |
час є спосіб руху, тому що ми зображуємо в русі те, що відбувається |
раніше чи пізніше, чи послідовність; |
час відображає координацію змінюючих один одного об’єктів в одному й тому ж місці просторів. |
Час – це спосіб існування матерії, що вказує на тривалість і послідовність перебігу процесів та явищ |
Е |
|
137 |
Що лежить в основі існування матерії? |
атом |
апейрон |
рух у просторі і часі |
плазма |
кварк |
С |
|
138 |
Що означає поняття „матерія”? |
Матерія є постійна можливість відчуття; |
Матерія – фундаментальна похідна категорія філософії для визначення об’єктивної реальності, яка дана нам в відчуттях; |
Матерія є лише символ, що відображає відчуття різних почуттів; |
Матерія є абсолютно незмінна субстанція. |
Матерія – абстракція для позначення всього існуючого |
В |
|
139 |
Філософські вчення, у яких людина розглядається як частина космосу, природи, певного єдиного надчасового світопорядку, який головним чином визначає людське буття. – це: |
натурфілософія |
антопологізм |
космоцентризм |
антропоцентризм; |
теоцентризм |
С |
|
140 |
Оберіть найбільш правильну відповідь: |
особистість –розвинута людина |
головною рисою особистості є те, що вона має світогляд і самосвідомість; |
людина стає особистістю, коли вона оволодіває культурою і мораллю; |
людина – це антропологічне поняття, а особистість – соціальне; |
людина і особистість – тотожні поняття; |
D |
|
141 |
З якого етапу розвитку історії філософії розпочався розгляд проблеми буття? |
з античної філософії; |
з середньовічної філософії |
з філософії епохи Відродження; |
з філософії Нового часу; |
з некласичної філософії ХХ ст.. |
А |
|
142 |
Пізнання можливе лише як знання про власні відчуття: |
Кантівський агностицизм |
Юмівський агностицизм |
Гегелівський агностицизм |
Декартівський агностицизм |
Беконівський агностицизм |
В |
|
143 |
Відтворення цілісного образу предмета чи явища дійсності при безпосередній дії їх на органи чуття людини |
відчуття |
сприйняття |
уява |
пам’ять |
мислення |
В |
|
144 |
Забезпечує безпосередній зв’язок людини з навко лишнім середовищем та надає нам свідчення про зв’язки й закономірності зовнішнього світу: |
раціональне пізнання |
чуттєве пізнання |
наукове пізнання |
буденне пізнання |
Ірраціональне пізнання |
В |
|
145 |
Напрямок у теорії пізнання, що визнавав чуттєвий досвід джерелом знання і вважав, що зміст знання може бути поданим або як опис цього досвіду, або зведений до нього має назву: |
раціоналізм |
емпіризм |
сенсуалізм |
агностицизм |
скептицизм |
В |
|
146 |
Представниками якого напрямку розглядалася проблема співвідношення сутності людини та її буття: |
тейярдизму |
екзистенціалізму |
неотомізму |
структуралізму |
соціобіології |
В |
|
147 |
Позиція щодо природи субстанції за якою існує дві відмінні остаточні реальності (субстанції), ніяка з яких не залежить від іншої для свого існування називається: |
монізм |
дуалізм |
плюралізм |
атомізм |
позитивізм |
В |
|
148 |
Позиція згідно якої всі субстанції є духовними і те що ми називаємо фізичною реальністю складається лише з ідей, що належить духовній субстанції чи багатьом духовним субстанціям називається: |
суб’єктивізм |
релятивізм |
абсолютизм |
матеріалізм |
ідеалізм |
Е |
|
149 |
Хто з мислителів найбільш ґрунтовно показав, що становлення і розвиток істоти «людина розумна» є переходом до соціальних законів буття? |
Чарльз Дарвін; |
Р. Декарт і Ш.Л. Монтеск’є; |
К. Маркс і Ф. Енгельс. |
Т.Гоббс і Дж.Локк |
Т.Мор і Т.Кампанелла |
С |
|
150 |
Що означає філософська категорія «індивідуальність»? |
прагнення відокремитись від інших людей; |
індивідуальність – це та специфічна сукупність рис, що відрізняє одну людину від усіх інших, включаючи як природні, так і придбані властивості – пам’ять, уява,характер, погляди, судження і т. ін.; |
це риси, яких немає у інших людей |
Те ж саме, що й особистість |
Буквальний переклад homo sapiens |
В |
|
151 |
Яке з суджень правильно визначає людину? |
«Людина – це найвищий ступінь розвитку тварин на Землі»; |
«Сутність людини полягає у розумі, у суб’єктивних усвідомлених спрямуваннях»; |
«Вищий ступінь живих організмів на Землі, суб’єкт суспільно-історичної діяльності і культури, здатний у процесі праці перетворювати навколишній світ». |
homo sapiens |
Сутність людини полягає у наявності свідомості |
С |
|
152 |
Яке поняття, введене Л. Гумільовим, означає пристрасне, непоборне прагнення людей до здійснення своїх ідей, цілей, ідеалів; те, що є основою всіх історичних діянь: |
синкретизм; |
пасіонарність; |
харизма; |
пантеїзм |
соціоцентризм |
В |
|
153 |
Яка функція культури проявляється у здатності об’єднувати людей незалежно від їх світоглядної орієнтації, національної чи расової приналежності, а народи – у світову цивілізацію: |
Комунікативна |
Аксіологічна |
Інтеграційна |
Регуляторна |
виховна |
С |
|
154 |
Завжди вірогідна, об’єктивна інформація, яка отримана за допомогою спостереження та експерименту, завдяки перевірці, раціональній обробці й інтерпретації з точки зору теорії: |
ідея |
факт |
проблема |
гіпотеза |
концепція |
В |
|
155 |
Те, що усвідомлюється суб’єктом як непізнане, але може і має бути в даних умовах, має назву:: |
заблудження |
ідея |
проблема |
факт |
гіпотеза |
|
|
156 |
У науковому пізнанні розрізняють: |
|
три рівні |
Чотири рівні |
п’ять рівнів |
Шість рівнів |
А |
|
157 |
Визначте, якому з філософських напрямків, належать дане визначення свідомості: «свідомість – такий же матеріальний продукт діяльності мозку, як жовч-продукт печінки» |
Об’єктивний ідеалізм |
Суб’єктивний ідеалізм |
Антропологічний матеріалізм |
Вульгарний матеріалізм |
Діалектичний матеріалізм |
D |
|
158 |
Виберіть правильне твердження: |
матерія може існувати без руху; |
рух може існувати без матерії; |
матерія не може існувати без руху, як і рух без матерії |
Матерія взагалі не існує |
Матерія може існувати без руху у стані спокою |
C |
|
159 |
Визначте, якому з філософських напрямків, належать дане визначення свідомості: «свідомість є функція головного мозку» |
Об’єктивний ідеалізм |
Суб’єктивний ідеалізм |
Антропологічний матеріалізм |
Вульгарний матеріалізм |
Діалектичний матеріалізм |
E |
|
160 |
Дійсність соціального буття людини, яка поєднує в собі минулий, сьогоднішній та майбутній стани всіх суспільних проявів діяльності людини має назву: |
об’єктивна реальність |
суб’єктивна реальність |
історична реальність |
соціальна реальність |
Віртуальна реальність |
D |
|
161 |
Поняттям індивід позначається: |
окремий представник людського роду |
соціальна група |
особистість |
Homo sapiens |
людина |
А |
|
162 |
Розуміння буття у Парменіда: |
буття множинне і ділиме; |
буття і мислення тотожні; |
буттям є те, що сприймається чуттями; |
буття – абстрактне поняття; |
буття нема, а є небуття. |
В |
|
163 |
Антропосоціогенез – це |
процес розвитку суспільно-економічних формацій; |
процес розвитку неживої природи; |
процес розвитку homo sapiens. |
процес розвитку живої природи; |
процес розвитку матеріального світу |
С |
|
164 |
Визначте, якому з філософських напрямків, належать дане визначення свідомості: «свідомість – це етап в розвитку абсолютної ідеї, на якому вона наближується до самої себе» |
об’єктивний ідеалізм Гегеля |
вульгарний матеріалізм |
діалектичний матеріалізм К.Маркса |
Суб’єктивний ідеалізм |
Механістичний матеріалізм |
А |
|
165 |
Як можна охарактеризувати наступний ряд: подразнення, збудження, психіка, свідомість? |
атрибути людського мозку; |
етапи в розвитку відображення в живій матерії; |
властивість будь-яких живих істот |
структура свідомості |
елементи антропосоціогенезу |
В |
|
166 |
Певний рівень психічного відображення дійсності, який характеризується мимовільністю виникнення і перебігу, відсутності явної причини, свідомого контролю і регулювання: |
|
|
|
|
уява |
А |
|
167 |
Що є психічне відображення? |
підвищення збудження; |
емоції та воля |
поняття, судження, умовивід; |
акт мислення |
відчуття, сприйняття, уявлення. |
Е |
|
168 |
Питання про співвідношення матерії та свідомості розглядаються в рамках: |
діалектики як методу пізнання; |
логіки; |
основного питання філософії; |
етики |
Функцій філософії |
С |
|
169 |
Сферу несвідомого вивчали: |
З.Фрейд, Е.Фромм, К.Юнг; |
З.Фрейд, О.Конт, Д.Юм; |
З.Фрейд, Е.Дюркгейм, Е.Фромм. |
З.Фрейд М.Фуко А.Камю |
З.Фрейд П.Адлер Г.Спенсер |
А |
|
170 |
Виберіть правильне твердження: |
Свідомість зводиться до психіки людини; |
Поняття свідомості більш вузьке порівняно з поняттям «психіка людини»; |
Поняття свідомості більш широке порівняно з поняттям «психіка людини». |
Свідомість не пов’язана з психікою |
Свідомість і психіка – поняття взаємототожні |
В |
|
171 |
Найелементарнішою формою відображення у живій природі є: |
рефлекс |
інстинкт |
подразливість |
відчуття |
сприйняття |
С |
|
172 |
Інтуїція – це: |
робота свідомості на безсвідомому рівні, прорив підсвідомого у свідомість |
процедура пізнання, яка передбачає використання правил та символів на основі домовленості суб’єктів у процесі пізнання. |
продукт мозку, суб'єктивний образ об'єктивного світу |
розв’язання протиріч у практично-перетворюючій діяльності конкретної людини |
А |
|
|
173 |
Виберіть правильне твердження: |
об'єктом пізнання є вся об'єктивна реальність; |
об'єктом пізнання є лиш та частина об'єктивної реальності, що вже введена в практику людства і становить коло його пізнавальних інтересів |
об'єкт пізнання завжди співпадає з суб'єктом пізнання. |
об’єкт пізнання може бути відсутнім у процесі пізнання |
об’єкт пізнання завжди залежить від суб’єкта пізнання |
В |
|
174 |
Філософський напрямок, який заперечує пізнаванність світу, називається |
емпіризм |
сенсуалізм |
агностицизм |
скептицизм |
монізм |
С |
|
175 |
Система вихідних основоположних принципів, що визначають спосіб підходу до аналізу й оцінки явищ, характер ставлення до них, направленість пізнавальної і практичної діяльності має назву: |
гносеологія |
онтологія |
логіка |
метафізика |
методологія |
Е |
|
176 |
Об'єктивність істини означає: |
Істинне знання має своїм змістом певний об'єкт, фрагмент об'єктивної реальності |
Зміст істинного знання не залежить ні від людини, ні від людства |
Істинне знання не може базуватися на вірі |
Спрямованість істини на відтворення сутності, закономірностей об'єкта. |
Істинне знання завжди залежить від об’єкта пізнання |
В |
|
177 |
Визнає тільки відносну істину і заперечує абсолютну: |
релятивізм; |
догматизм; |
абсолютизм; |
софістика. |
метафізика |
А |
|
178 |
Як називається істина, зміст якої не залежить від людини |
суб’єктивна істина |
об’єктивна істина |
абсолютна істина |
інтуїтивна істина |
відносна істина |
В |
|
179 |
Як називається істина, яка відображає предмет в повному об’ємі: |
суб’єктивна істина |
об’єктивна істина |
абсолютна істина |
інтуїтивна істина |
відносна істина |
С |
|
180 |
|
|
Рефлексія |
|
інтелект |
розсудок |
D |
|
181 |
Багато дослідників називають сучасну західну цивілізацію: |
Новітнім суспільством |
Капіталістичним суспільством |
Індустріальним суспільством |
Постіндустріальним суспільством |
Модерним суспільством |
D |
|
182 |
У філософсько-релігійних системах та в релігіях центральна світоглядна позиція і водночас певна психологічна установка, що включає: прийняття певних тверджень і рішимість додержуватись їх всупереч сумнівам, „спокусам” і т.п.; особисту довіру до бога як до керівника, помічника і спасителя, що посилаючи страждання, ставить високі вимоги до життя віруючого; особисту вірність богу - |
віра |
відчуження |
догма |
молитва |
культ |
А |
|
183 |
Як називається процес звільнення суспільства і культури від панування релігії і церкви: |
відродження |
політизація |
реформація |
соціалізація |
секуляризація |
Е |
|
184 |
Політеїзм виник у: |
первісних релігіях |
етнічних релігіях; |
світових релігіях; |
нетрадиційних релігіях. |
Національних релігіях |
А |
|
185 |
Яка з первісних релігій була вірою в існування духовних істот, душ і духів? |
тотемізм; |
магія; |
фетишизм; |
мантика |
анімізм |
Е |
|
186 |
Тотемізм – це: |
віра в існування душі і духів; |
віра в надприродну силу, що править світом; |
віра у надприродну спорідненість людей із рослинами і тваринами |
віра у надприродні можливості матеріальних предметів. |
Вид первісного мистецтва |
С |
|
187 |
Фетишизм – це: |
віра у надприродні можливості матеріальних предметів; |
віра у надприродну спорідненість людей із рослинами і тваринами; |
віра в надприродну силу, що править світом, |
віра в існування душі і духів. |
Заперечення віри |
В |
|
188 |
Політеїзм – це: |
віра в духів; |
віра в єдиного бога; |
віра в багатьох богів; |
віра в надприродну силу, що править світом. |
Заперечення віри |
С |
|
189 |
Хто є засновником буддизму? |
Лао-цзи |
Будда; |
Конфуцій |
Сіддхартха Гаутама. |
Заратустра |
D |
|
190 |
Ідея тотожності між буттям і стражданням характерна для: |
ісламу. |
Православного християнства |
католицизму |
протестантизму |
буддизму |
Е |
|
191 |
Культ мучеників, суворо централізована ієрархічна організація, широке екзальтоване шанування Богородиці і вчення про її тілесне вознесіння характерно для |
католицького різновиду християнства |
православного різновиду християнства |
протестантизму |
взагалі не є характерним для християнства |
Правильні варіанти А, В, С |
А |
|
192 |
Догма – це: |
термін, що позначає вищу пізнавальну здатність мислення, яка принципово відрізняється творчим, активним характером від пасивно чуттєвих форм пізнання. |
доктрина або окремі її положення, що приймаються за істинні без доведення, а лише на засадах віри або сліпого підкорення авторитету; |
Система обґрунтування віровчення та опису об'єкта християнської релігії за допомогою позитивних тверджень |
Поняття, яким у брахманізмі, буддизмі та індуїзмі позначається своєрідна містична сила або автоматично діючий закон відплати |
форма і щабель пізнання, коли розум знаходиться у полоні відчуттів і видимості; |
В |
|
193 |
Священним текстом християнства є: |
Старий Заповіт |
Новий Заповіт |
Біблія |
Євангеліє |
Апокаліпсис |
С |
|
194 |
Християнство виникло в: |
І ст. до н.е.; |
І ст. .н.е.; |
ІІ ст.н.е.; |
ІІІ ст. н.е. |
IV ст. н.е. |
В |
|
195 |
Символ віри християн складається з: |
12 членів; |
11 членів; |
19 членів; |
5 членів |
7 членів |
А |
|
196 |
Православна традиція ісихазму бере свій початок ще у |
І-ІІ Ст |
ІІ-ІІІ ст |
ІV-V ст.; |
VІ-VІІ ст |
VІІІ-Х ст |
С |
|
197 |
Чернецтво існує в: |
католицизмі і протестантизмі; |
католицизмі і православ’ї |
православ’ї та протестантизмі; |
тільки у православ’ї |
Тільки у католицизмі |
В |
|
198 |
До основних напрямів раннього протестантизму належать |
лютеранство, англіканство, кальвінізм; |
баптизм, лютеранство, методизм |
лютеранство, англіканство, баптизм; |
п’ятидесятництво, мормони, адвентизм |
Мормони, свідки Ієгови, квакери |
А |
|
199 |
Іслам виник у: |
І ст. |
ІІІ ст. |
ІV ст.; |
VІІ ст. |
Х ст. |
D |
|
200 |
Основні принципи буддизму викладені у |
вченні про «чотири благородні істини»; |
у канонічній літературі за назвою «Трипітака»; |
у неканонічній літературі. |
У «Ведах» |
У «Корані» |
А |