Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 1
Лабораторна робота № 1
Визначення стійкості агроландшафтів на прикладі земельного фонду
………………………… району Чернігівської області
Завдання: Визначити стійкість агроландшафтів території ……………… району Чернігівської області.
Вихідні дані:
(сіножаті, пасовища, ліси, тощо) га - табл. 1.2;
Об’єктом дослідження є земельний фонд заданого викладачем району Чернігівської області. В якості критеріїв оцінки агроекологічної стійкості ландшафтів об’єкту дослідження буде застосовуватись коефіцієнт стійкості, що розраховується як відношення площі умовно стабільних угідь до площі нестабільних угідь:
К=Уст/Ун
де К – коефіцієнт стійкості;
Уст – площа умовно стабільних угідь;
Ун – площа нестабільних угідь.
До умовно стабільних угідь відносять сіножаті, пасовища, землі вкриті водою, лісом (за виключенням ділянок без рослинного покриву). До нестабільних угідь відносять ріллю, перелоги, багаторічні насадження, землі тимчасово виключені з активного сільськогосподарського використання або які знаходяться на стадії поновлення (покращення) родючості (тобто законсервовані землі).
Приклад розрахунку коефіцієнту стійкості наведено у таблиці 1.1.
Визначивши коефіцієнт стійкості необхідно охарактеризувати об’єкт досліджень, використовуючи наступні критерії:
Висновок:
Отже, за даними обстеження визначилося, що коефіцієнт стійкості агро ландшафтів ………………………. Району Чернігівської області дорівнює 1,07 і є незадовільним. Погіршення рівня стійкості гро ландшафтів пов’язано із значною розораністю території. Для того, щоби покращити коефіцієнт екологічної стійкості в даному районі необхідно зменшити площу ріллі за рахунок її трансформації в інші види угідь.
Приклад розрахунку коефіцієнту стійкості Таблиця 1.1
|
№ п/п |
Район |
Площа умовно стабільних угідь, га |
Площа нестабільних угідь, га |
Коефіцієнт К |
||||||||
|
сіножаті |
пасо-вища |
ліси |
відкриті заболочені землі |
|
відкриті землі без р/п |
рілля |
перелоги |
б/р насадж |
|
|||
|
1 |
……………. |
15432,8743 |
11373,0677 |
52220,21 |
6065,0778 |
85091,2298 |
3536,1509 |
71516,1356 |
2992,2 |
1295,98 |
79340,4665 |
1,07 |
Склад основних земельних угідь Чернігівської області Таблиця 1.2
|
№ п/п |
Район |
Загальна площа, тис. га |
Площа ум. стаб. угідь, тис. га |
Площа нестабільних угідь, тис.га |
Коефіцієнт К |
|||||||
|
сіножаті |
пасо-вища |
ліси |
відкриті заболочені землі |
відкриті землі без р/п |
рілля |
перелоги |
б/р насадж |
|||||
|
1 |
Бахмацький |
148.8 |
18.0 |
8.2 |
11.9 |
2.2 |
1.2 |
96.8 |
0.9 |
|||
|
2 |
Бобровицький |
141.8 |
6.9 |
9.6 |
21.4 |
4.6 |
0.5 |
90.7 |
0.3 |
1.3 |
||
|
3 |
Борзнянський |
160.8 |
22.5 |
15.6 |
21.6 |
5.2 |
86.1 |
1.0 |
||||
|
4 |
Варвинський |
59.0 |
2.0 |
3.0 |
6.9 |
2.5 |
0.5 |
39.2 |
0.3 |
0.5 |
||
|
5 |
Городнянський |
156.6 |
20.4 |
12.7 |
46.5 |
4.8 |
0.9 |
55.8 |
6.5 |
1.1 |
||
|
6 |
Ічнянський |
157.6 |
9.6 |
11.7 |
24.8 |
7.7 |
2.5 |
89.0 |
2.9 |
1.5 |
||
|
7 |
Козелецький |
266.0 |
29.9 |
26.8 |
74.8 |
7.6 |
2.6 |
77.1 |
5.5 |
1.4 |
||
|
8 |
Коропський |
131.2 |
15.5 |
11.1 |
37.0 |
5.2 |
1.1 |
45.2 |
6.7 |
0.5 |
||
|
9 |
Корюківський |
142.4 |
14.1 |
15.8 |
60.0 |
5.9 |
0.8 |
29.1 |
10.5 |
0.5 |
||
|
10 |
Куликівський |
94.4 |
11.5 |
18.5 |
9.3 |
5.2 |
0.4 |
36.1 |
7.3 |
0.8 |
||
|
11 |
Менський |
137.6 |
21.4 |
14.3 |
13.8 |
4.6 |
0.4 |
63.8 |
8.0 |
1.4 |
||
|
12 |
Ніжинський |
151.4 |
20.6 |
20.0 |
16.2 |
6.9 |
0.3 |
73.0 |
4.4 |
1.2 |
||
|
13 |
Н. - Сіверський |
180.4 |
15.3 |
11.5 |
57.7 |
6.0 |
3.5 |
70.7 |
3.9 |
1.3 |
||
|
14 |
Носівський |
115.2 |
9.6 |
11.6 |
18.9 |
3.3 |
0.4 |
64.2 |
1.0 |
|||
|
15 |
Прилуцький |
179.3 |
7.4 |
10.7 |
16.8 |
14.5 |
1.3 |
115.5 |
1.6 |
|||
|
16 |
Ріпкинський |
208.5 |
28.6 |
21.7 |
85.2 |
4.0 |
1.3 |
46.5 |
6.6 |
1.4 |
||
|
17 |
Семенівський |
147.0 |
11.0 |
8.8 |
53.5 |
10.2 |
5.1 |
50.3 |
0.8 |
|||
|
18 |
Сосницький |
91.6 |
13.5 |
10.4 |
24.3 |
1.9 |
0.9 |
30.6 |
3.7 |
0.6 |
||
|
19 |
Срібнянський |
57.9 |
3.4 |
2.3 |
8.1 |
1.6 |
0.8 |
37.8 |
0.6 |
|||
|
20 |
Талалаївський |
63.3 |
4.8 |
4.9 |
6.6 |
0.8 |
0.9 |
40.7 |
0.7 |
|||
|
21 |
Чернігівський |
254.8 |
25.2 |
29.1 |
61.7 |
6.6 |
2.2 |
92.6 |
12.7 |
2.7 |
||
|
22 |
Щорський |
128.3 |
15.4 |
16.2 |
40.2 |
9.3 |
0.4 |
40.1 |
0.7 |
|||
|
23 |
м.Ніжин |
4.3 |
0.2 |
0.1 |
0.1 |
1.2 |
0.3 |
|||||
|
24 |
м.Прилуки |
4.3 |
0.1 |
0.2 |
0.7 |
0.8 |
||||||
|
25 |
м.Чернігів |
7.8 |
0.4 |
0.2 |
0.1 |
0.1 |
0.7 |
0.8 |
||||
|
По області: |
3190.3 |
327.2 |
717.7 |
121.4 |
28.2 |
1373.4 |
79.3 |
24.7 |
Лабораторна робота №2
Оцінка ерозійної небезпеки території
………………………… району Чернігівської області
Завдання: Визначити оцінку ерозійної небезпеки території ……………… району Чернігівської області.
Вихідні дані:
(сіножаті, пасовища, ліси, тощо) - табл. 1.2 (з лаб. роб. №1)
Критерії оцінки небезпеки земель
|
Бали |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Розораність території |
40 |
40-45 |
45-50 |
50-60 |
60 |
|
Співвідношення: рілля - стабільні угіддя |
1 |
1.1-1.3 |
1.3-1.7 |
1.7-3 |
3 |
|
Еродованість ріллі |
20 |
21-30 |
31-40 |
41-50 |
50 |
|
Розораність земель на ухилах 20 |
20 |
21-30 |
31-40 |
41-50 |
50 |
|
Клас ерозійної небезпеки, сума балів |
5 |
6-10 |
11-15 |
16-20 |
21-25 |
Ступінь ерозійної небезпеки отримується шляхом сумування балів за окремими критеріями ерозійної небезпеки наступним чином:
Висновок: згідно проведених розрахунків ерозійна небезпека ……………… району Чернігівської області становить …… балів - (наприклад - помітна).
Еродованість орних земель Чернігівської області за період 1981 – 1996 рр.
Таблиця 2.1
|
№ |
Р а й о н |
Площа ріллі, тис. га |
Піддані водній ерозії, тис. га |
Процент еродованості ріллі |
Площа еродованої ріллі, тис. га |
площа ріллі до 1 град. в тис. га |
площа ріллі від 1 до 2 градусів |
|
|
всього |
з них середньо і сильно |
|||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
1 |
Бахмацький |
89,9 |
1,7 |
0,3 |
1,9 |
0,4 |
79,45 |
8,51 |
|
2 |
Бобровицький |
81,2 |
0,4 |
- |
0,5 |
- |
73,12 |
6,86 |
|
3 |
Борзнянський |
79,3 |
- |
- |
- |
- |
71,85 |
6,54 |
|
4 |
Варвинський |
37,6 |
7,1 |
1,8 |
18,9 |
5,3 |
13,12 |
15,71 |
|
5 |
Городнянський |
63,2 |
0,5 |
0,1 |
0,8 |
0,1 |
61,87 |
0,69 |
|
6 |
Ічнянський |
85,7 |
4,2 |
1,4 |
4,9 |
1,6 |
61,44 |
19,69 |
|
7 |
Козелецький |
76,4 |
- |
- |
- |
- |
66,7 |
8,56 |
|
8 |
Коропський |
47,6 |
2,5 |
1,1 |
5,2 |
3,4 |
37,54 |
6,2 |
|
9 |
Корюківський |
39,6 |
- |
- |
- |
- |
33,85 |
5,14 |
|
10 |
Куликівський |
40,8 |
- |
- |
- |
- |
39,2 |
1,31 |
|
11 |
Менський |
66,8 |
0,7 |
- |
1,0 |
0,4 |
57,17 |
8,76 |
|
12 |
Ніжинський |
72,1 |
- |
- |
- |
- |
67,44 |
4,25 |
|
13 |
Н. - Сіверський |
73,3 |
6,4 |
1,9 |
8,7 |
5,0 |
66,46 |
1,49 |
|
14 |
Носівський |
58,4 |
- |
- |
- |
- |
58,3 |
0,1 |
|
15 |
Прилуцький |
106,3 |
9,4 |
1,8 |
8,8 |
9,0 |
89,28 |
12,64 |
|
16 |
Ріпкинський |
47,9 |
1,1 |
0,3 |
2,3 |
0,1 |
39,05 |
6,91 |
|
17 |
Семенівський |
54,4 |
3,3 |
1,5 |
6,0 |
- |
41,49 |
11,28 |
|
18 |
Сосницький |
34,2 |
1,1 |
0,2 |
3,2 |
0,5 |
26,9 |
5,89 |
|
19 |
Срібнянський |
33,9 |
5,6 |
1,7 |
16,5 |
5,1 |
16,74 |
10,1 |
|
20 |
Талалаївський |
38,3 |
3,1 |
0,4 |
8,0 |
4,0 |
25,27 |
8,37 |
|
21 |
Чернігівський |
96,1 |
5,3 |
1,1 |
5,5 |
0,7 |
75,09 |
15,52 |
|
22 |
Щорський |
38,1 |
0,5 |
- |
1,3 |
0,5 |
34,25 |
2,65 |
|
По області: |
1361,1 |
52,9 |
13,6 |
3,9 |
36,1 |
1135,53 |
167,17 |
Лабораторна робота №3
Розрахунок балансу гумусу в грунтах
………………………… району Чернігівської області
Завдання: Виконати розрахунок балансу гумусу 7-ми пільної сівозміни на території ……………… району Чернігівської області.
Вихідні дані:
Сівозміна для зони Полісся (Бахмацький, Борзнянський, Городянський, Коропський, Корюківський, Куликівський, Менський, Н.-Сіверський, Ріпкинський, Семенівський, Сосницький, Чернігівський, Щорський райони):
Озима пшениця, льон, багаторічні трави, кукурудза на силос, ячмінь, картопля, однорічні трави.
Сівозміна для зони Лісостепу (Бобровицький, Варвинський, Ічнянський, Козелецький, Ніжинський, Носівський, Прилуцький, Срібнянський, Талалаєвський райони):
Кукурудза на зерно, кукурудза на силос, цукровий буряк, озима пшениця, багаторічні трави, ярі зернові, горох.
Площу поля для сівозміни в га визначаємо як S=30+n,
де n – номер варіанта за списком групи.
Після складання сівозміни визначають, яка кількість азоту буде використана з грунту запланованим урожаєм с/г культур, які входять до складу сівозміни. Данні беруться з довідкової літератури. В залежності від запланованої врожайності рахують кількість азоту яка виноситься врожаєм.
Кількість внесених органічних добрив в т/га під картоплю і під цукровий буряк приймаємо як О=20+n, де n – номер варіанта за списком групи.
Провівши розрахунки балансу гумусу під усіма культурами сівозміни підсумовують кількість гумусу, яка мінералізувалася (гр.9) і кількість гумусу, що утворилася (гр.18). Різниця між цими величинами становитиме баланс гумусу в господарстві. Якщо гумусу утворилося більше, ніж мінералізувалося, баланс гумусу додатний, а якщо менше – від’ємний.
Висновок:
(Зробити висновки про баланс гумусу заданої сівозміни в даному районі).
Таблиця 3.1
Урожайність с/г культур, винос та коефіцієнт використання N, P, K із грунту, втрати N
|
Культура |
Втрати N за рахунок мінералізації гумусу, кг/га |
Винос із грунту в кг на 1ц продукції |
Коефіцієнт використання |
Урожайність, ц/га |
||||
|
N |
P2O5 |
K2O |
N |
P2O5 |
K2O |
|||
|
Озима пшениця |
86,78 |
3,2 |
1,1 |
2,2 |
0,27 |
0,10 |
0,14 |
27,12 |
|
Льон |
49,09 |
3,2 |
1,1 |
2,3 |
0,27 |
0,10 |
0,12 |
15,34 |
|
Багаторічні трави |
167,57 |
6,5 |
1,6 |
4,5 |
0,25 |
0,10 |
0,10 |
25,78 |
|
Кукурудза на силос |
1241,55 |
3,1 |
1,1 |
3,2 |
0,25 |
0,10 |
0,17 |
400,5 |
|
Ячмінь |
61,12 |
2,5 |
1,0 |
1,9 |
0,25 |
0,10 |
0,17 |
24,45 |
|
Картопля |
90,66 |
0,6 |
0,3 |
1,5 |
0,42 |
0,13 |
0,12 |
151,1 |
|
Однорічні трави |
978,90 |
6,5 |
1,6 |
4,5 |
0,25 |
0,10 |
0,10 |
150,6 |
|
Соняшник |
119,54 |
6,01 |
1,6 |
17,5 |
0,42 |
0,13 |
0,21 |
19,89 |
|
Кукурудза на зерно |
155,50 |
3,1 |
1,1 |
3,2 |
0,25 |
0,10 |
0,17 |
50,16 |
|
Цукровий буряк |
240,72 |
0,6 |
0,2 |
0,6 |
0,27 |
0,11 |
0,24 |
401,2 |
|
Ярі зернові |
61,12 |
2,5 |
1,0 |
1,9 |
0,25 |
0,10 |
0,17 |
24,45 |
|
Горох |
228,03 |
6,4 |
1,4 |
2,1 |
0,25 |
0,14 |
0,09 |
35,63 |
|
Люпин |
129,67 |
6,5 |
1,6 |
4,5 |
0,25 |
0,10 |
0,10 |
19,95 |
|
Гречка |
45,76 |
3,2 |
1,4 |
3,9 |
0,32 |
0,12 |
0,19 |
14,30 |
Б А Л А Н С Г У М У С У
Таблиця 3.2
|
Культура |
Площа, га |
Урожайність, ц/га |
Втрати гумусу |
Утворилося гумусу |
Баланс |
||||||||||||||
|
Винос азоту урожаєм, кг/га |
Поправка на грунт, склад грунту культур |
Винос з врахуванням поправок на грунт, склад, культуру |
Винос азоту за рахунок мінералізації гумусу, кг/га |
Мінералізувалося гумусу, кг/га |
Мінералізувалося гумусу на всю площу, т |
З рослинних решток |
Коефіцієнт гуміфікації |
З рослинних решток, ц/га |
Внесено органічних добрив, т/га |
З гною, кг/га |
Всього, ц/га |
На всю площу, т |
На всю площу, т |
кг/га |
|||||
|
Кореневих |
Поверхневих |
Всього |
|||||||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
Б А Л А Н С Г У М У С У (приклад розрахунку)
Таблиця 3.3
|
Культура |
Площа, га |
Урожайність, ц/га |
Втрати гумусу |
Утворилося гумусу |
Баланс |
||||||||||||||
|
Винос азоту урожаєм, кг/га |
Поправка на грунт, склад грунту культур |
Винос з врахуванням поправок на грунт, склад, культуру |
Винос азоту за рахунок мінералізації гумусу, кг/га |
Мінералізувалося гумусу, кг/га |
Мінералізувалося гумусу на всю площу, т |
З рослинних решток |
Коефіцієнт гуміфікації |
З рослинних решток, ц/га |
Внесено органічних добрив, т/га |
З гною, кг/га |
Всього, ц/га |
На всю площу, т |
На всю площу, т |
кг/га |
|||||
|
Кореневих |
Поверхневих |
Всього |
|||||||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
|
Багаторічні трави |
33.5 |
25.78 |
48.98 |
1.4*1.2 |
82.29 |
300 |
382.29 |
12.81 |
31.00 |
8.99 |
39.99 |
0.25 |
10.00 |
0 |
0 |
10.0 |
33.5 |
20.7 |
617.4 |
|
Озима пшениця |
33.5 |
27.12 |
86.78 |
1.4*1.2 |
145.79 |
700 |
845.79 |
28.33 |
29.25 |
22.18 |
51.43 |
0.20 |
10.29 |
0 |
0 |
10.29 |
34.5 |
6.1 |
182.9 |
|
Картопля |
33.5 |
151.1 |
75.55 |
1.4*1.3 |
137.50 |
1200 |
1337.5 |
44.81 |
18.58 |
10.77 |
29.35 |
0.13 |
3.82 |
0 |
0 |
3.82 |
12.8 |
-32.0 |
-955.9 |
|
Ячмінь |
33.5 |
24.45 |
66.00 |
1.4*1.2 |
110.88 |
600 |
710.88 |
23.81 |
106.2 |
13.89 |
120.1 |
0.22 |
26.42 |
0 |
0 |
26.42 |
88.5 |
64.7 |
1931.1 |
|
Люпин на з/добр |
33.5 |
19.95 |
119.7 |
1.4*1.3 |
217.85 |
1000 |
1217.9 |
40.80 |
16.08 |
8.69 |
24.77 |
0.23 |
5.70 |
19.9 |
5.0 |
5.70 |
103.0 |
61.8 |
1845.5 |
|
Озиме жито |
33.5 |
19.86 |
57.60 |
1.4*1.2 |
96.76 |
700 |
796.76 |
26.69 |
24.10 |
19.86 |
43.96 |
0.20 |
8.79 |
0 |
0 |
8.79 |
29.5 |
2.8 |
82.4 |
|
Гречка |
33.5 |
14.30 |
42.91 |
1.4*1.2 |
72.09 |
1000 |
1072.1 |
35.92 |
20.80 |
12.51 |
33.30 |
0.23 |
7.66 |
0 |
0 |
7.66 |
25.7 |
-10.3 |
-306.1 |
|
Овес + б/трави |
33.5 |
23.38 |
74.83 |
1.4*1.3 |
136.19 |
600 |
736.19 |
24.66 |
18.22 |
19.24 |
37.46 |
0.22 |
8.24 |
0 |
0 |
8.24 |
27.6 |
2.9 |
88.0 |
|
Всього |
268 |
7099.4 |
237.8 |
105.8 |
355.0 |
116.8 |
3485.3 |
Лабораторна робота №4
Прогнозування рівня забруднення рослинницької продукції радіонуклідами
та надання рекомендацій у використанні земель
району Чернігівської області
Завдання: Виконати розрахунок прогнозної щільності забруднення
рослинницької продукції радіонуклідами та надати рекомендації
з подальшого використання земель району
Чернігівської області.
Вихідні дані:
Сівозміна для зони Полісся (Бахмацький, Борзнянський, Городянський, Коропський, Корюківський, Куликівський, Менський, Н.-Сіверський, Ріпкинський, Семенівський, Сосницький, Чернігівський, Щорський райони):
Озима пшениця, льон, багаторічні трави, кукурудза на силос, ячмінь, картопля, однорічні трави.
Сівозміна для зони Лісостепу (Бобровицький, Варвинський, Ічнянський, Козелецький, Ніжинський, Носівський, Прилуцький, Срібнянський, Талалаєвський райони):
Кукурудза на зерно, кукурудза на силос, цукровий буряк, озима пшениця, багаторічні трави, ярі зернові, горох.
Таблиця коефіцієнтів переходу цезію 137/134 в продукцію
Таблиця 4.1
|
Культури |
Коефіцієнти |
|
Озима пшениця |
0,3 |
|
Льон |
0,2 |
|
Багаторічні трави |
0,25 |
|
Кукурудза |
0,35 |
|
Ячмінь |
0,35 |
|
Картопля |
0,24 |
|
Однорічні трави |
0,20 |
|
Цукровий буряк |
0,48 |
|
Ярі зернові |
0,34 |
|
Горох |
0,10 |
Щільність забруднення грунту цезієм 137/134
Таблиця 4.2
|
№ |
Р а й о н |
Щільність забруднення, Кі/км2 |
|
1 |
2 |
3 |
|
1 |
Бахмацький |
1.9 |
|
2 |
Бобровицький |
2.0 |
|
3 |
Борзнянський |
1.8 |
|
4 |
Варвинський |
2.2 |
|
5 |
Городнянський |
4.1 |
|
6 |
Ічнянський |
1.6 |
|
7 |
Козелецький |
8.5 |
|
8 |
Коропський |
3.1 |
|
9 |
Корюківський |
4.3 |
|
10 |
Куликівський |
2.2 |
|
11 |
Менський |
3.3 |
|
12 |
Ніжинський |
1.9 |
|
13 |
Н. - Сіверський |
5.5 |
|
14 |
Носівський |
2.0 |
|
15 |
Прилуцький |
1.7 |
|
16 |
Ріпкинський |
7.1 |
|
17 |
Семенівський |
23.2 |
|
18 |
Сосницький |
2.1 |
|
19 |
Срібнянський |
1.9 |
|
20 |
Талалаївський |
1.6 |
|
21 |
Чернігівський |
9.8 |
|
22 |
Щорський |
2.0 |
Для виконання розрахунків необхідно знати щільність забруднення с/г угідь цезієм 137/134 (табл. 4.2), а також коефіцієнти переходу радіонуклідів у різні види рослинницької продукції (табл. 4.1).
Для складання прогнозу необхідно провести розрахунки забруднення радіонуклідами рослинницької продукції сівозміни району за заданим варіантом.
Зниження щільності забруднення радіонуклідами відбувається за експоненціальним законом:
,
Де Q – прогнозна щільність; Q0 – щільність на момент обстеження;
Т·1/2 – період напіврозпаду радіонукліду (період, за який активність зменшується вдвічі);
(t-t0) – період, протягом якого відбувається розпад.
Необхідно розрахувати прогнозну щільність на 2006 рік, вважаючи що забруднення грунтів цезієм відбулося у 1986 році. Прогнозну щільність розрахуємо за формулами:
; ; ;
та отримаємо:
; ; ;
Переводимо одиниці виміру щільності з Кі/км2 в Бк/кг (1 Кі/км2 =37Бк/кг):
;
Розрахуємо ступінь забруднення продукції (наприклад для картоплі):
Значення допустимих рівнів вмісту радіонуклідів цезію і стронцію у продуктах харчування та питній воді (Бк/кг, Бк)
Таблиця 4.3
|
Назва продукту |
Цезій 134 |
Стронцій |
|
|
1. |
Хліб, хлібопродукти |
20 |
5 |
|
2. |
Картопля |
60 |
20 |
|
3. |
Овочі |
40 |
20 |
|
4. |
Фрукти |
70 |
10 |
|
5. |
М'ясо і м'ясні продукти |
200 |
20 |
|
6. |
Риба і рибні продукти |
150 |
35 |
|
7. |
Молоко і молочні продукти |
100 |
20 |
|
8. |
Яйця (шт.) |
6 |
2 |
|
9. |
Вода |
2 |
2 |
|
10. |
Молоко згущене і концентроване |
300 |
60 |
|
11. |
Молоко сухе |
500 |
100 |
|
12. |
Свіжі дикоростучі ягоди і гриби |
500 |
50 |
|
13. |
Сушені дикоростучі ягоди і гриби |
2500 |
250 |
|
14. |
Лікарські рослини |
600 |
200 |
|
15. |
Інші продукти |
600 |
200 |
|
16. |
Спеціальні продукти дитячого харчування |
40 |
5 |
На підставі отриманих даних після проведення їх аналізу всі забруднені території поділяються на 3 зони:
Висновок:
(Зробити висновки про рівень забруднення всіх культур сівозміни та порівняти їх з гранично допустити нормами, визначивши до якої зони належить район за ступінню забруднення). Наприклад:
Так як для картоплі гранично допустима норма забруднення становить 60 Бк/кг, то з розрахунку бачимо, що ступінь забруднення продукції не перевищує допустимої норми. Територія дослідження належить до 1-ї зони забруднення і може використовуватись в агропромисловому виробництві у звичайному режимі.
Лабораторна робота №5
Розрахунок кількості поживних речовин в ґрунті
………………………… району Чернігівської області
Завдання: Виконати розрахунок дози добрив під запланований урожай озимої пшениці (зона Полісся), або цукрового буряку (зона Лісостепу) ……………… району Чернігівської області.
Вихідні дані:
Сівозміна для зони Полісся (Бахмацький, Борзнянський, Городянський, Коропський, Корюківський, Куликівський, Менський, Н.-Сіверський, Ріпкинський, Семенівський, Сосницький, Чернігівський, Щорський райони):
Озима пшениця, льон, багаторічні трави, кукурудза на силос, ячмінь, картопля, однорічні трави.
Сівозміна для зони Лісостепу (Бобровицький, Варвинський, Ічнянський, Козелецький, Ніжинський, Носівський, Прилуцький, Срібнянський, Талалаєвський райони):
Кукурудза на зерно, кукурудза на силос, цукровий буряк, озима пшениця, багаторічні трави, ярі зернові, горох.
Таблиця 5.1
Винос N, P, K із грунту культурами на 1 ц основної продукції
|
Культура |
N |
P2O5 |
K2O |
|
Пшениця озима |
3,2 |
1,1 |
2,2 |
|
Цукровий буряк |
0,6 |
0,2 |
0,6 |
Таблиця 5.2
Коефіцієнти використання N, P, K із грунту
|
Культура |
N |
P2O5 |
K2O |
|
Пшениця озима |
0,27 |
0,1 |
0,14 |
|
Цукровий буряк |
0,27 |
0,11 |
0,24 |
Таблиця 5.3
Вихідні дані характеристики грунтів
|
Зона, грунт |
Вміст мг на 100г грунту |
||
|
азоту |
рухомого фосфору |
обмінного калію |
|
|
Полісся |
|||
|
1. Дерново-глинисто піщаний |
5.8 |
4.1 |
4.1 |
|
2. Дерново-слабопідзолистий глинисто-піщаний |
6.0 |
4.5 |
4.5 |
|
3. Дерново-середньопідзолистий глинисто-піщаний |
5.8 |
5.0 |
4.9 |
|
4. Дерново-середньопідзолистий глеюватий легкосуглинковий |
6.8 |
7.4 |
6.4 |
|
5. Дерново-середньопідзолистий легкосуглинковий |
6.4 |
5.6 |
6.1 |
|
6. Дерново-карбонатний супіщаний |
7.8 |
6.5 |
6.3 |
|
Лісостеп |
|||
|
1. Світло-сірий опідзолений |
7.8 |
7.2 |
7.1 |
|
2. Сірий опідзолений пилувато-легкосуглинковий |
11.4 |
7.9 |
8.3 |
|
3. Темно-сірий опідзолений легко-суглинковий |
12.0 |
8.8 |
10.5 |
|
4. Чорнозем опідзолений пилувато легкосуглинковий |
12.1 |
9.6 |
11.0 |
|
5. Чорнозем типовий малогумусний крупнувато-легкосуглинковий |
14.4 |
9.5 |
13.5 |
|
6. Чорнозем типовий середньо-гумусний |
14.5 |
9.7 |
10.3 |
|
7.Чорнозем типовий малогумусний |
14.4 |
9.5 |
13.5 |
Розрахунок дози добрив під запланований урожай будемо проводити розрахунковим методом. Для цього потрібно мати такі дані:
озима пшениця 30+N ц/га (де N – номер варіанта)
цукровий буряк 500+N ц/га;
- коефіцієнт використання поживних речовин із ґрунту і добрив (табл. 5.2, табл. 5.4).
Приклад:
а)1. Планується урожайність коренів цукрового буряка 500 ц/га +N (за варіантом).
2. У 100г ґрунту міститься 11,4мг N, 7,9мг Р2О5, 8,3мг К2О (беремо з табл.3 відповідно зони і ґрунту за варіантом). Перерахуємо в кг/га В=а27, де а – поживних речовин мг/100г, 27 – коефіцієнт перерахунку в кг/га. (27см – товщина орного шару ґрунту).
3. З табл. 5.1 знаходимо, що 1ц цукрового буряка виносить 0,6кг N, 0,2 кг Р2О5, 0,6кг К2О.
4. При урожайності 500ц/га винос поживних речовин такий:
N=0,6500=300кг;
Р2О5=0,2500=100кг;
К2О=0,6500=300кг.
5. Кількість поживних речовин, які рослина може засвоїти з ґрунту, розраховуємо за формулою:
С=АК0,27100,
де А – вміст поживних речовин мг/100г ґрунту;
К – коефіцієнт використання поживних речовин з ґрунту;
0,27 – коефіцієнт для перерахунку кг на га у 27см шарі ґрунту.
СN=11,40,270,27100=83,1кг;
=7,90,110,27100=23,5кг;
=8,30,240,27100=53,8кг.
6. Під цукровий буряк буде внесено 3О+N т/га гною (де N – номер варіанту), що містить 0,5% N, 0,2% Р2О5 , 0,6% К2О тобто 150 кг N, 60 кг Р2О5 та 180кг К2О. Рослини у перший рік використовують з гною 20% N, 30% Р2О5 , 50 % К2О, тобто 30 кг N, 18 кг Р2О5 та 90кг К2О.
7. Нестачу поживних речовин необхідно внести з мінеральними добривами, в кг/га.
N=300-83,1-30=186,9кг;
Р2О5=100-23,5-18=58,5кг;
К2О=300-53,8-90=156,2кг.
З урахуванням коефіцієнтів використання поживних речовин із добрив (табл.5.4) їх потрібно збільшити в розрахунку на 1га.
N=(186,9100)/72=259,6кг;
Р2О5=(58,5100)/35=167,1кг;
К2О=(156,2100)/82=190,5кг.
Таблиця 5.4
Коефіцієнт використання N, Р, К із добрив польовими культурами
|
Культура |
N |
P2O5 |
K2O |
|
Пшениця озима |
0,70 |
0,30 |
0,75 |
|
Цукровий буряк |
0,72 |
0,35 |
0,82 |
8. Норми добрив розраховуються у кг діючої речовини (д.р.) на 1га. Для переведення у фізичні одиниці необхідно норму або дозу добрива в кг д.р. поділити на процентний вміст д.р. і помножити на 100.
Таблиця 5.5
Основні мінеральні добрива та їх властивості
|
№ п/п |
Назва добрива |
Процент діючої речовини |
|
Азотні добрива |
||
|
1 |
Аміачна селітра |
34 – 35 |
|
2 |
Сечовина |
45 – 46 |
|
Фосфорні добрива |
||
|
3 |
Суперфосфат подвійний |
37 – 54 |
|
4 |
Фосфоритне борошно |
20 – 30 |
|
Калійні добрива |
||
|
5 |
Хлористий калій |
52 – 60 |
|
6 |
Калійна сіль |
30 – 40 |
|
Складні добрива |
||
|
7 |
Нітрофоска |
по 12% N, P, K |
|
8 |
Амофос |
N-12%, P-46-60% |
Так при внесені мінеральних добрив для розглянутого прикладу кількість внесених добрив в кг/га складе:
Аміачна селітра: N=(259,6100)/35=742 кг;
Суперфосфат подвійний: Р=(167,1100)/50=334 кг;
Хлористий калій: К=(190,5100)/60=318 кг.
Лабораторна робота №6
Визначення впливу небезпеки важких металів на грунти та якість сільськогосподарської продукції ………………………… району Чернігівської області
Завдання: Проаналізувати ступінь забруднення грунтів важкими металами ……………… району Чернігівської області та зробити висновки про рівень забруднення грунтів, порівнявши їх з нормами ГДК.
Вихідні дані:
Щільність забруднення грунту важкими металами (умовна)
Таблиця 6.1
|
№ п/п |
Р А Й О Н И |
Щільність забруднення грунту важкими металами в мг/100г |
||||
|
мідь |
свинець |
цинк |
кобальт |
кадмій |
||
|
1. |
Бахмацький |
9 |
45 |
12 |
4 |
|
|
2. |
Бобровицький |
12 |
48 |
86 |
3 |
|
|
3. |
Борзнянський |
14 |
56 |
38 |
6 |
|
|
4. |
Варвинський |
16 |
64 |
48 |
7 |
|
|
5. |
Городнянський |
8 |
68 |
57 |
8 |
|
|
6. |
Ічнянський |
11 |
75 |
59 |
9 |
|
|
7. |
Козелецький |
19 |
89 |
49 |
12 |
|
|
8. |
Коропський |
21 |
92 |
68 |
13 |
|
|
9. |
Корюківський |
8 |
76 |
61 |
14 |
|
|
10. |
Куликівський |
22 |
77 |
72 |
15 |
|
|
11. |
Менський |
23 |
98 |
76 |
2 |
|
|
12. |
Ніжинський |
28 |
87 |
79 |
16 |
|
|
13. |
Н. – Сіверський |
29 |
97 |
83 |
19 |
|
|
14. |
Носівський |
20 |
120 |
87 |
20 |
|
|
15. |
Прилуцький |
31 |
145 |
89 |
4 |
|
|
16. |
Ріпкинський |
33 |
99 |
92 |
7 |
|
|
17. |
Семенівський |
49 |
340 |
94 |
9 |
|
|
18. |
Сосницький |
44 |
240 |
97 |
3 |
|
|
19. |
Срібнянський |
38 |
180 |
99 |
13 |
|
|
20. |
Талалаївський |
34 |
196 |
90 |
14 |
|
|
21. |
Чернігівський |
35 |
89 |
39 |
21 |
|
|
22. |
Щорський |
42 |
148 |
48 |
16 |
При встановлені небезпеки забруднення сільськогосподарської продукції важкими металами використовують показник ГДК – гранично допустимої концентрації елементу в грунті або рослинницькій продукції. Значення показника встановлюють дослідним шляхом, який залежить від багатьох факторів, серед них: тип грунту, властивості елементу, рівень кислотності грунту, вміст в грунті гумусових речовин, рівень зволоженості грунту, умови рельєфу, наявність в грунті обмінних основ (перш за все кальцію), здатність зв’язувати та утримувати важкі метали у недоступному для рослин стані.
Найбільш поширені наступні важкі метали: залізо, мідь, кобальт, цинк, свинець, кадмій, бор, марганець, нікель та інші.
Встановлені наступні ГДК для важких металів у рухомих формах:
Окрім ґрунтових умов та властивостей важких металів рівень забруднення продукції визначається також агровиробничими властивостями сільськогосподарських культур. Забруднення продукції встановлюється за коефіцієнтом перевищення гранично допустимої концентрації елементів реального вмісту їх в грунті та сільськогосподарській продукції.
При оцінці небезпеки впливу важких металів в залежності від типу грунту, необхідно дотримуватись наступних умов:
Приклад:
Сірі легко суглинкові грунти. Вміст елементів у грунті:
ГДК для міді – 3 мг/100 г грунту, для цинку – 23 мг/100 г грунту.
Висновок:
Вміст міді у грунті перевищує ГДК у 4 рази, що свідчить про легкий рівень забруднення, а вміст цинку у грунті перевищує ГДК у 2 рази, що вказує відповідно також на легкий рівень забруднення.