Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ТЕМА 9. СУДОВО-ПСИХОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА ОСОБЛИВОСТЕЙ ВЗАЄМОДІЇ У ЗЛОЧИННІЙ ГРУПІ
Даний вид експертизи, як правило, призначається в період попереднього слідства, коли злочин скоєно неформальною групою з асоціальною та кримінальною спрямованістю. Перед наслідком постають питання про групові роляі та індивідуально-психологічні характеристики кожного члена злочинної групи. Даний вид експертизи спрямований на встановлення соціально-психологічної структури групи, членами якої можуть бути як неповнолітні, так і повнолітні особи. Необхідність проведення такої експертизи виникає при маскуванні учасниками групи своїх істинних ролей, прагненні перекласти відповідальність на інших, спотворити ступінь участі в окремих епізодах злочинної діяльності групи.
У процесі експертної оцінки важливе значення має аналіз структури злочинної групи. Структура злочинної групи суворо організована. Очолює злочинну групу лідер, до функцій якого входить організація і керівництво злочином. У групі можна виділити активних членів; це, як правило, авторитети, особи, що користуються повагою у лідера і інших членів злочинної групи і нерідко вже мають певний кримінальний досвід. Третя категорія - це рядові виконавці злочину. У злочинній групі може існувати також опозиціонер, який або приховано конкурує з лідером, або знаходиться в опозиції.
Психологічна структура групи значною мірою визначає індивідуальну поведінку її членів. Наприклад, у групі злодіїв-рецидивістів всі зв'язки і взаємини її членів підпорядковані аморальним злочинним цілям. При аналізі злочинів групи необхідно враховувати:
1. Причини об'єднання цієї групи або мету групової взаємодії. Ці причини можуть бути різноманітними. Вони залежать як від зовнішніх факторів, наприклад неможливість вчинити злочин поодинці, так і від внутрішніх чинників - особиста симпатія і психологічна залежність.
2. Особливості міжособистісної взаємодії. Вони включають в себе аналіз специфіки особистісних контактів у групі, специфіку конфліктів, рольові функції членів групи. Злочинні групи діляться на три категорії в залежності від жорсткості функціональної структури та специфіки міжособистісних стосунків. Це: випадкова група, компанія і організована злочинна група. Відрізняючою ознакою випадкової злочинної групи є нестабільність її складу, відсутність чіткої мети і предмета злочинної діяльності. Це значною мірою ускладнює слідчий процес, і психологічне дослідження членів цієї випадкової групи дасть потрібну інформацію про мотиви і специфіку поведінки кожного з них.
При оцінці специфіки групової взаємодії важливе значення має аналіз стійких характерологічних особливостей кожного з членів групи. Існує велика література, присвячена характерологічним особливостям людини (Леонгард, 1981; Личко, 1983 і ін.) Загальноприйнятою в даний час є типологія психопатій і акцентуацій характеру, розроблена А. Є. Личко на основі класифікації Ганнушкіна. Акцентуації характеру - це крайні варіанти його норми, при яких окремі риси характеуа надмірно посилені. Акцентуйовані риси визначають психічний склад особистості, обумовлюють специфіку соціального пристосування. Акцентуації характеру простежуються або протягом усього життя людини, або протягом відносно тривалого періоду. Підлітковий і ранній юнацький вік є найбільш демонстративними в плані прояву або подальшого розвитку акцентуйованих рис. Акцентуації характеру, як правило, не призводять до порушення соціальної адаптації. При діях специфічних психогенних факторів можуть виникати окремі порушення, однак ці порушення короткочасні і повністю компенсуються.
Наприклад, сенситивний (надчутливий) підліток, опинившись свідком або співучасником тяжкого злочину, може виявити підвищену збудливість, нестійкість настроїв. У нього можуть навіть виникнути соматичні розлади, алергії. Такий свідок глибоко переживає ситуації допитів, очних ставок, експертиз.
А. Є. Личко описує 11 типів можливих акцентуацій в підлітковому віці і показує, як певні умови і ситуації призводять до соціальної дезадаптації та асоціальної поведінки підлітків та юнаків з акцентуйованим характером. Наприклад, підлітки з акцентуацією характеру за гіпертимним і нестійким типом частіше скоюють злісні хуліганські злочини в невеликих групах. Причому гіпертімні підлітки, як правило, є лідерамі злочинних угруповань. Підлітки з психостенічним і сенситивним акцентуаціями нерідко стають жертвами злочинів. У підлітків з істероїдною акцентуацією характеру злочини часто відрізняється демонстративністю, а у підлітків з епілепноїдною і шизоїдною акцентуаціями - особливою жорстокістю (Личко, 1983).
Правильна орієнтація в особливостях характеру підекспертного допомагає оцінити специфіку його поведінки під час вчинення злочину.
Група юнаків з трьох осіб підозрювалася в скоєнні згвалтування малолітнього розумово відсталого хлопчика. На слідстві Андрій Ж. та Валентин К. стверджували, що Антон Є. організував цей злочин і навчив їх гомосексуальним діям. Була призначена судово-психологічна експертиза на предмет вивчення особистісних особливостей членів групи і їх впливу на характер інкримінованих їм дій. У структурі особистості Андрія Ж. чітко простежувалася акцентуація характеру по гипертимному типу. Це виявлялося в підвищеному рівні активності, в завищеній самооцінці. Підліток відрізнявся рухливістю, рішучістю. У його поведінці чітко проглядалися лідерські позиції. Мати Андрія в бесіді з психологом підкреслювала, що син завжди був дуже активним, не любив підкорятися, «ще з дитячого садочку любив керувати хлопцями».
У структурі особистості Валентина К. діагностувалася акцентуація характеру по нестійкому типу. Перші ознаки загострення рис характеру за нестійкого типу виявлялися у нього ще в дитячому віці. Мати підкреслювала високу рухову активність сина, непосидючість. У підлітковому віці у підслідного найбільш яскраво проявилася слабка здатність до цілеспрямованої діяльності. Валентин не бажав вчитися, робив усе можливе, щоб уникнути навіть мінімальних навантажень. На період слідства юнак ніде не працював і не вчився. Основним заняттям були безцільні прогулянки з друзями, вживання алкоголю, транквілізаторів.
Антон Є. відрізнявся підвищеною конформностью (акцентуація характеру по конформному типу). Цей тип акцентуації відрізняється сильною залежністю від свого соціального оточення, некритичним ставленням до прийнятих у середовище «своїх» форм поведінки, спостерігалися неадекватно занижена самооцінка, низький рівень самоповаги. Мати Антона стверджувала: «Син мій - без хребта ...куди подме вітер, туди його і тягне, особливо на все погане ». Аналіз динаміки показань Антона на етапах слідства виявив їх трансформацію. На першому допиті він категорично відмовлявся від причетності до згвалтування, однак стверджував, що неодноразово вступав з Андрієм і Валентином у гомосексуальні контакти з їх наполегливого прохання. На другому допиті Антон розповів, що умовив жертву прийти до них у гості, що сам запропонував хлопцям зробити статевий акт з жертвою, що сам при цьому тримав хлопчика за руки, щоб той не упирався. На наступних допитах дав свідчення, що сам згвалтував хлопчика, а хлопці до цього злочину не причетні. Підслідні Андрій і Валентин напротязі всіх допитів вказували на Антона як на активного учасника та організатора злочину.
Потерпілий - розумово відсталий хлопчик 8-ми років із сім'ї алкоголіків - стверджував, що з ним робили статевий акт Андрій і Валентин, а також двоє інших підлітків, імен яких він не пам'ятає, і що все це відбувалося в підвалі будинку. Хлопчик не заперечував, що був в гостях у Антона, що туди приходили Андрій і Валентин, але стверджував, що в той день з ним нічого такого там не робили. Слідчий уважно вивчив характеристики підслідних, запросив жертву і підозрюємого для надання свідчень на місце події. Допит почав з Антона. Слідчий звернув увагу на те, що підліток ніяковів, виявляв хвилювання, особливо при відповідях на конкретні питання. В кінці допиту він зізнався, що нічого такого не робив, що він усе вигадав, тому що його про це просили друзі.
Компанія, на відміну від випадкової групи, краще організована, більш стабілізований її особовий склад; більш виражена антисуспільна установка, злочинна діяльність займає в цій групі провідну роль. На відміну від більш організованих груп, у компанії немає чітких планів діяльності, не склалися психологічна і функціональна структури, відсутня керівна ланка. Соціально-психологічна структура компанії відрізняється тим, що важливе значення мають сформовані емоційні зв'язки, почуття прихильності її членів. Психологічний аналіз специфіки емоційних контактів членів компанії допоможе слідству розібратися в мотиваційній лінії їх поведінки, визначити роль кажного члена групи в злочинному діянні.
Володя К. (14 років) разом зі своєю приятелькою Оленою 3. (15 років) вбив свого брата Олега К. (9 р.), труп якого був виявлений через місяць у воді котловану недалеко від будинку, де проживали підлітки. Через кілька тижнів після похорону хлопчика співучасниця у вбивстві Олена розповіла в довірчій бесіді інспектору дитячої кімнати міліції про скоєне.
На попередньому слідстві Володя зізнався у скоєному, проте Олена під впливом своїх родичів тепер заперечувала свою участь у злочині. Спочатку слідчий для уточнення особистісних характеристик підслідних запросила експерта-психолога. Перед експертом були поставлені завдання визначення рівня інтелектуальної і особистісної зрілості підслідних, їх індивідуально-психологічних та характерологічних особливостей, ставилися питання про їхню здатність усвідомлювати значення скоєних ними дій, передбачити результати, оцінювати свою поведінку.
У процесі спеціального психологічного аналізу було виявлено, що підслідні відрізнялися підвищеною чутливістю до оцінок з боку оточуючих і чітко простежувалася приналежність їх до референтної групи. Експерт-психолог у бесіді зі слідчим висловила припущення про групову мотивацію злочину. Подальше розслідування підтвердило висловлені психологом припущення. Олена і Володя були активними членами дворової компанії. Брат Володі, Олег, страждав олігофренією в ступені дебільності, ніде не вчився, жебракував, крав. У зв'язку з цим в родині була напружена обстановка, мати била сина, неодноразово доводилося спілкуватися з міліцією. У Володі дозріла ідея вбити брата, він поділився нею зі своєю подругою Оленою, а потім з членами компанії, які його підтримали. Напередодні делікту злочинці зібралися на квартирі в одного з членів групи, обговорили план операції, випили за успіх справи, а після вчинення злочину спалили одяг жертви і розійшлися. Після того, що сталося група розпалася, підлітки більше не проводили разом час, зачаїлися.
Перед експертами було поставлено питання: хто з підозрюваних має психологічні особливості особистості і які, дозволяють йому буде лідером в даній злочинній групі? У процесі психологічного обстеження членів групи виражені лідерські тенденції були виявлені у Каті (17 років), яка навчалася в технікумі. В структурі особистості Каті спостерігалися такі виражені індивідуально-психологічні характеристики, як емоційна стійкість, самостійність, соціальна активність, сміливість, раціональність у поєднанні з емоційною холодністю. У лінії поведінки Каті чітко простежувалися риси байдужості і жорстокості. Відзначався достатньо високий рівень інтелектуального розвитку (порівняно з іншими членами групи). Отримані дані психологічного обстеження збігалися з характеристиками Каті, представленими в матеріалах кримінальної справи. Подальше розслідування підтвердило лідерські позиції Каті в організації злочинного діяння. Саме у неї на квартирі зібралися підлітки і обговорювали план делікту, після того, що сталося саме вона наказала всім зачаїтися і більше не зустрічатися, а в разі викриття не видавати один одного.
Організовані злочинні групи відрізняються стабільністю складу. Стабільність характеризується тим, що в ній виробляються групові норми поведінки та ціннісні орієнтації. В організованій групі є чітко поставлена мета злочину. Всі члени відрізняються вираженою кримінальною спрямованістю.
При психологічному аналізі організованої злочинності групи перед експертом-психологом стоять наступні завдання:
При визначенні ступеня антигромадської направленості групи психолог аналізує стійкість групи і мету її створення. З матеріалів справи витягується інформація про тривалість спільної діяльності її учасників, про специфіку розподілу ролей, аналізується спільність асоціальних установок і домінуючих мотивів діяльності, способів і засобів задоволення потреби. Для вирішення цього завдання необхідний ретельний психологічний аналіз матеріалів кримінальної справи. Психолог скрупульозно вивчає протоколи допитів та інших слідчих мате-ріалів, аналізує ситуації деліктів. Важливим є аналіз психологічних мотивів злочину кожного з членів злочинної групи.
Борис П. (16 років) разом зі своїми друзями Г. і П. протягом тривалого часу здійснював крадіжки велосипедів, потім друзі розбирали їх на частини і продавали. Частину вкраденого Борис на прохання друзів зберігав у себе на дачі. Борис - з цілком забезпеченої благополучної сім'ї. Мати задовольняла усі матеріальні запити сина, він не мав потребу в грошах, завжди міг купити собі все, що хотів. У характеристиці, даною йому класним керівником, формально викладалися позитивні риси особистості Бориса: «відповідальний», «регулярно відвідував заняття», «порушень дисципліни немає». У протоколах допиту Борис приховував участь своїх подільників в крадіжках, брав всю провину на себе. У процесі психологічного обстеження у Бориса були виявлені такі стійкі особистісні характеристики, як завищена самооцінка, конформність, знижений самоконтроль поведінки, егоцентризм. Виявлена висока психологічна залежність від групи. Характеристика психолога допомогла дователюслідчому розібратися в слабких сторонах особистості підслідного. Слідчий звернув особливу увагу на таку особливість поведінки Бориса, як бажання виділитися серед однолітків, відчути себе Героєм. Такі підлітки, як правило, не вміють приховувати свої «подвиги» і обов'язково намагаються похвалитися ними. Слідчий допитав приятеля Бориса по двору, який охоче розповів, що Борис йому неодноразово вихвалявся, що краде велосипеди, а друзі «роблять бізнес на велосипедах, продаючи деталі ».
Основним мотивом вчинку Бориса було бажання виділитися, завоювати «авторитет» серед членів групи. Слід звернути увагу, що злочинна група діяла протягом полутора років. Соціально-психологічний аналіз структури групи дозволяє розслідуванню встановити лідерські позиції серед підозрюваних, позиції конформістів, які обов'язково присутні в будь-якій злочинній групі.
У будь-якій злочинній групі може бути і опозиціонер. У зв'язку з цим перед експертом-психологом доцільно поставити питання: у кого з підозрюваних у групі є такі особливості особистості, як підвищена сугестивність, боязкість, підкорюваність, висока активність, високий рівень домагань, підвищена емоційність? Психологічний аналіз допоможе слідству розкрити психологічну характеристику мотиваційних ліній поведінки кожного з членів групи і тим самим оптимізувати слідчий процес.
Велику складність представляє психологічний аналіз форм взаємодії учасників злочинної групи в конкретній ситуації делікту, особливо коли мова йде про вбивства, скоєні членами групи спільно. Експерт-психолог відображає у своєму висновку ступінь впливу групи на окремих її членів. Психолог може встановити неформальних лідерів злочинної групи, які часто намагаються завуалювати свою справжню роль, активно протидіють розслідуванню.
При розслідуванні злочинів, скоєних І., Ш. і Г., на вирішення судово-психологічної експертизи було поставлено завдання встановити неформального лідера цієї групи. Бандити скоювали напад у масках, які перешкоджають впізнанню, відмовлялися давати свідчення, активно захищалися. Експерт-психолог дав докладні психологічні характеристики всім обвинуваченим та указав: «У досліджуваній групі неформальним лідером є І. Про це свідчать більш високий інтелектуальний рівень його розвитку, наявність розвинених вольових якостей і організаторські здібності, товариськість, ініціативність, наполегливість, емоційна стійкість, багатий досвід, у тому числі і злочинний, більш широкий кругозір, ніж у інших членів групи, упевненість у собі, вміння зрозуміти іншу людину, холодна обачність, хороший фізичний розвиток » (Васильєв, Мамайчук, Смирнов,1996).
Психологічний аналіз специфіки емоційних зв'язків між членами групи є дуже важливим і може дати додаткову інформацію для слідства. Для вирішення цього завдання необхідно ретельне вивчення індивідуально-психологічних характеристик кожного члена групи. Як правило, в будь-якій злочинній групі може бути і опозиціонер - член групи, який перебуває у прихованій опозиції до лідера. Це може бути зумовлено як зовнішніми чинниками, так і внутрішніми (особистісними).
В організованій злочинній групі підлітків, які грабували перехожих, здійснювали систематичні крадіжки у квартирах і на дачах, нами був виділений припускаємий опозиціонер, який був закоханий у дівчину - співмешканку лідера групи.У процесі експертного дослідження було встановлено, що Сергій Б. (17 років) був залучений до участі в групі своєї бившої однокласниці, в яку був закоханий, але довго не знав, що вона живе разом з лідером групи - (якимось Дмитром Д., 24-х років, двічі судимим). Дізнавшись про це, Сергій потай зненавидів лідера.
Однак набагато частіше в організованих злочинних групах зустрічаються опозиціонери, в структурі особи яких спостерігаються високий рівень домагань, підвищена активність, соціальна сміливість, нерідко висока емотивність (емоційна залученість в ситуацію делікту).
Олексій К. (колишній десантник, воював в Афганістані) служив охоронцем у лідера злочинної групи і був затриманий за підозрою у його вбивстві. На допитах Олексій заперечував не тільки скоєне, але і свою приналежність до злочинної групи. Свідки (члени цієї групи) стверджували, що «Олексій ненавидів господаря», «часто вирішував багато питань за нього», «демонстрував свою силу і спритність», був жорстоким, активно брав участь у розбоях та грабежах, але висловлювався, що «поділ накраденого несправедливий », скаржився, що« мало отримував »,«іноді сам організовував грабежі, але ділився неохоче». У структурі особистості Олексія спостерігалися виражений егоцентризм, що проявлявся у численних претензіях до оточуючих; неадекватно завищенная самооцінка, нетерпимість до критики, домінантність, підвищена фіксація на джерелі конфлікту з вираженою екстрапунітівной спрямованістю на його вирішення. Основним механізмом психологічного захисту у Олексія була проекція (проектування своїх особистісних властивостей і дій на іншу людину). Подельнікі характеризували його як «нетерпимого», «хвастаючи ¬ ливого», «жорстокого», «жадібного». У бесіді з психологом Олексій акцентував увагу експерта на тому, що він застрелив погану людину, бандита. Однак психологічний аналіз особистості Олексія показав справжню мотіваційну лінію злочинної поведінки опозиціонера, а саме - прибрати суперника.
Перед експертами можуть бути поставлені наступні питання:
1. Які індивідуально-психологічні особливості особистості підслідних?
2. Хто з підслідних має психологічніні особливості особистості, що дозволяють йому занймати лідируюче положення в групі?
3. Кому з підслідних притаманні такі особливості особистості, як підвищена сугестивність, боязкість, залежність або підвищена агресивність, жорстокість (залежно від того, що що цікавить слідство)?
4.Чи є в групі соціально-психологічні ознаки високої організованості, згуртованості, і якщо є,то в чому вони конкретно виражаються?
5. З огляду на виявлені психологічні особливості членів групи, який найбільш імовірний сценарій їх поведінки в ситуації вчинення злочину?
PAGE 1