У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Правознавство для слухачів магістратури 5 курсу юридичного факультету ННІ права

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2015-07-05

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 7.4.2025

PAGE  2

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін ННІ права

ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор

з навчально-методичної

та наукової роботи

підполковник міліції

О.М. Обушенко

__________________ 2013

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

філософія права

спеціальність 8.03040101 "Правознавство"

для слухачів магістратури 5 курсу

юридичного факультету ННІ права

Дніпропетровськ – 2013


Робоча програма навчальної дисципліни «Філософія права» для слухачів магістратури 5 курсу юридичного факультету ННІ права, спеціальності 8.03040101 «Правознавство» / Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2013. – 31 с.

РОЗРОБНИКИ:

Марченко О. В., завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін ННІ права, доктор філософських наук.

Розглянуто на засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін ННІ права

23.08.2013 р., протокол № 1.

Рекомендовано Науково-методичною радою університету

____________2013 р., протокол № ______.

Завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін ННІ права

__________________О.В. Марченко

«_____»___________________ 2013 року

©Марченко О.В., 2013 рік

©ДДУВС, 2013 рік


1.
 Опис навчальної дисципліни

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна

форма навчання

Кількість кредитів – 2,5

Галузь знань

0304 «Право»

Нормативна

Модулів – 1

Спеціальність

8.03040101 «Правознавство»

Рік підготовки – 5

Змістових модулів – 2

Загальна кількість годин – 90

Семестр – 1

Лекції – 18 год.

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної / індивідуальної роботи слухача – 3

Освітньо-кваліфікаційний рівень: «магістр»

Семінарські заняття – 16 год.

Модульний контроль – 2 год.

Самостійна робота – 27 год.

Індивідуальна робота – 27 год.

Форма підсумкового контролю: залік

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: 1/2


2.
 Мета та завдання навчальної дисципліни 

Мета дисципліни:

навчальна – усвідомити сутність такого феномену як право та його значення для майбутньої професії юриста, пізнати специфіку філософських знань та поглядів про юриспруденцію, дізнатися про найвищі досягнення класичної і сучасної наукової та філософської думки про право і закон;

розвиваюча – розвиток критичного мислення фахівців права, осягнення соціокультурних основ правової діяльності різних культурно-історичних епох й вироблення на цій основі комплексу умінь і навичок професійної діяльності;

виховна – формування світоглядних орієнтирів та моральних засад діяльності майбутніх юристів у відповідності із високими зразками філософсько-правової думки.

Завдання:

  •  вивчення сутності й смислу права, його цінності й значення у житті людини та суспільства, а також пізнання найважливіших гносеологічних, методологічних і світоглядних основ правозастосовуючої сфери діяльності;
  •  аналіз основних теоретико-правових ідей і поглядів, що склалися у сучасній теорії та філософії права;
  •  оволодіння основними теоретико-філософсько-правовими поняттями і категоріями, що відіграють основоположну роль у системі юридичних знань. У першу чергу це пов’язано з розглядом питань, що стосуються предмету, структури, функцій теоретичного осмислення державно-правової дійсності, методології права; основних напрямів сучасної філософії та теорії держави і права, концепцій праворозуміння, основних аспектів застосування юридичних норм тощо.  
  •  розвиток здатності до раціонального осмислення наявних світоглядних структур культури і проектування можливих нових способів розуміння людиною навколишнього світу (нових світоглядних орієнтацій);
  •  формування вміння самостійно аналізувати глобальні проблеми буття, тенденції та перспективи розвитку соціокультурної сфери;
  •  розширення кола інтересів, кругозору, підвищення рівня духовної культури, розвиток здібностей логічно мислити, вміння пов’язувати загальнофілософські проблеми з розв’язанням завдань правової теорії та практики.

У результаті вивчення навчальної дисципліни слухач магістратури повинен

знати:

1)  на понятійному рівні:

  •  здобути знання щодо сутнісних основ філософії права, основних теоретико-методологічних концепцій розвитку світової правової філософської думки, специфіки праворозуміння кожної з культурно-історичних епох;
  •  осягнути зміст ключових понять і термінів, вміти оперувати категоріальним апаратом, застосовувати філософсько-правові ідеї та принципи, методологічний інструментарій безпосередньо у професійній діяльності та подальшому підвищенні власного професійного рівня;

2)  на фундаментальному рівні:

  •  набути стійке уявлення про своєрідність філософії права, її місце у загальній культурі людства, здатність адекватно орієнтуватись у наукових, філософських та релігійних картинах світу, призначення права;
  •  сформувати комплекс моральних засад правоустановчої діяльності усвідомлювати зобов’язання людини щодо себе самої та інших, міру свободи та відповідальності, місце ненасильницьких засобів у розвитку цивілізації;

3)  на практично-творчому рівні: самостійно аналізувати складні явища у правовій сфері і застосовувати набуті уміння і навички у практичній діяльності, критично ставитися до існуючих стереотипних суджень щодо правової системи, давати їм адекватну оцінку, виробити стійку життєву позицію;

вміти:

1)  на репродуктивному рівні: вміти проектувати свої знання з філософії права у сферу базових дисциплін;

2)  на евристичному рівні: уміти застосовувати знання з філософії права в повсякденному житті, у процесі духовного самовдосконалення, формування спектру ціннісних орієнтацій;

3)  на творчому рівні: вміти грамотно вести дискусію, логічно осмислювати своє місце і роль у суспільстві, виробити власну концепцію сенсу життя та мотивації майбутньої професійної діяльності.


3. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1

ТЕМА 1. Філософія права як самостійна галузь філософського знання. Методологія філософії права.

Поняття філософії права, об’єкт і предмет вивчення. Стале й історично змінне у предметі філософії права. Ключові проблеми філософії права. Розширення предметного поля й проблематики філософії права в наш час. Функції й завдання філософії права. Структура філософії права.  Місце і роль філософії права в системі юридичних наук. Зв’язок філософії права з іншими філософськими та теоретико-правовими дисциплінами. Необхідність вивчення філософії права юристами-практиками.

Принципи філософії права. Класифікація типів праворозуміння: правовий позитивізм і природно-правове мислення. Методологічний інструментарій філософії права: методологія пізнання права, методологія юридичної практики (методологія правотворчості, методологія правозастосування). Загальнонаукові методи. Частково наукові методи. Спеціально юридичні методи.

Роль і значення теми для діяльності юристів

Тема що вивчається має таку роль і значення для діяльності юристів:

  •  Знайомить з системою правових цінностей і дозволяє сформувати судження про історичні типи філософії права.
  •  Формує світогляд як складову побудови наукового знання про право.
  •  Розкриває роль філософії права як основи юридичного знання.
  •  Розкриває міждисциплінарні зв’язки між філософії права.
  •  Знайомить з методологією побудови правового знання.

Ключові слова: філософія права, філософське знання, предмет філософії права, ключові проблеми філософії права, функції права, правовий позитивізм і природно-правове мислення.

Обсяг знань, вмінь слухача магістратури після вивчення теми

Знати:

  •  об’єкт і предмет філософії права, причини змін уявлень про предмет філософії права.
  •  структуру правового світогляду, його класифікацію.

Вміти:

  •  розкрити соціальну спрямованість філософсько-правового знання, сутність загальнолюдських цінностей;
  •  аналізувати основне коло питань філософії права.

ТЕМА 2. Історичні типи праворозуміння: філософсько-правові вчення Давнього світу.

Процес формування і розвитку основних напрямів, ідей і концепцій філософії права в історії філософії і юриспруденції.

Філософське осмислення злочину і покарання у Біблії. Філософсько-правові ідеї Давнього Сходу. Визначальні напрями філософсько-правової думки Давньої Індії: брахманізм, буддизм, джайнізм. Впливові етико-правові вчення Давнього Китаю: конфуціанство, монізм, легізм.

Періодизація античної філософії права. Досократівська філософія права.  Філософсько-правові погляди та концепції Демокріта, софістів, Сократа, Платона, Аристотеля, Епікура, стоїків, Цицерона, римських юристів. Сократівське поняття основ моралі та права. Дві іпостасі права за Платоном (метафізична та емпірична). Ідеальне, природне та позитивне право Платона. Філософське обґрунтування права Аристотелем. Філософія права епохи пізньої класики: Епікур, давньогрецькі та давньоримські стоїки. Марк Аврелій, Сенека.

Роль і значення теми для діяльності юристів

Тема що вивчається має таку роль і значення для діяльності юристів:

Знайомить із

  •  напрямами, ідеями і концепціями філософії права, їх роллю в історії філософії і юриспруденції, що дає змогу юристові мати цілісне уявлення про історичний розвиток права;
  •  сприяє філософському осмисленню злочину і покарання;
  •  розкриває роль філософії як основи юридичного знання;
  •  знайомить з методологією побудови правового знання Давнього Сходу, античною філософіє права, що дозволяє виробити в юриста здатність порівнювати і систематизувати уявлення про право.

Ключові слова: брахманізм, буддизм, джайнізм, конфуціанство, монізм, легізм, ідеальне, природне та позитивне право.

Обсяг знань, вмінь слухача магістратури після вивчення теми

Знати:

  •    специфіку філософсько-правових вчень Давнього світу як основу сучасного праворозуміння;
  •     особливості античної філософії права;
  •     мати цілісне уявлення про історичний розвиток права.

Вміти:

  •  розкрити соціальну спрямованість філософсько-правового знання, сутність правових цінностей Давнього світу;
  •  аналізувати основне коло питань філософії права.

ТЕМА 3. Історичні типи праворозуміння: філософсько-правові ідеї Середньовіччя, епох Відродження та Реформації.

Метафізичні передумови християнського світосприйняття. Філософсько-правові погляди та вчення Фоми Аквінського, школи глосаторів, постглосаторів. Соціокультурні та соціально-економічні фактори формування світоглядних позицій філософів права в XIV − XVI ст. Осмислення права видатними гуманістами епохи Відродження. Реформація, її вплив на розвиток філософії права. Філософсько-правові ідеї М. Лютера. Філософсько-правова концепція держави і політичної влади Ж. Бодена.

Роль і значення теми для діяльності юристів

Тема що вивчається має таку роль і значення для діяльності юристів:

Знайомить із

  •  напрямами, ідеями і концепціями філософії права, їх роллю в історії філософії і юриспруденції, що дає змогу юристові мати цілісне уявлення про історичний розвиток права;
  •  сприяє філософському осмисленню злочину і покарання;
  •  розкриває роль філософії права як основи юридичного знання;
  •  знайомить з методологією побудови правового знання Середньовіччя, епох Відродження та Реформації, що дозволяє виробити в майбутнього юриста здатність порівнювати і систематизувати уявлення про право.

Ключові слова: християнське правосприйняття, природне право, позитивне право, держава, політична влада.

Обсяг знань, вмінь слухача магістратури після вивчення теми

Знати:

  •  специфіку філософсько-правових вчень Середньовіччя, епох Відродження та Реформації як основи сучасного праворозуміння;
  •  особливості світоглядних позицій філософів права в XIV − XVI ст;
  •  мати цілісне уявлення про історичний розвиток права.

Вміти:

  •  розкрити соціальну спрямованість філософсько-правового знання, сутність правових цінностей Середньовіччя, епох Відродження та Реформації;
  •  аналізувати основне коло питань філософії права.

ТЕМА 4. Історичні типи праворозуміння: західноєвропейські правові вчення XVIІ – ХІХ ст.

Характерні риси філософії права у період Нового часу. Оформлення теорії природного права Г. Гроція. Філософсько-правові погляди Т. Гоббса. Дж. Локк та його політична доктрина лібералізму. Особливості праворозуміння Б. Спінози. Принцип суб’єктивності в розумінні і обґрунтуванні права Нового часу як основа формування науки філософія права. Західноєвропейські просвітителі Нового часу та їх філософсько-правові вчення: Ш.-Л.Монтеск’є, К.-А. Гельвецій, Ж.-Ж. Руссо, Ч. Беккаріа, Г. Лейбніц.

Філософсько-правові позиції мислителів кінця ХVІІІ - середини ХІХ ст.ст. у Західній Європі: І. Кант, Й.Г. Фіхте, Г.В.Ф. Гегель. К. Маркс, Ф. Енгельс.

Натуралістичне та утилітариське обґрунтування права. Категоричний імператив Імануіла Канта. Філосфія права Нового часу як платформа для створення «Філософії права» Г.В.Ф.Гегеля. Концепція філософії права Г.В.Ф.Гегеля. Структурний аналіз «Філософії права» Г.В.Ф.Гегеля. Закони діалектики у «Філософії права» Г.В.Ф. Гегеля. Реалізація абсолютної ідеї у «Філософії права» Г.В.Ф.Гегеля.  

Діалектичний метод та аналіз становлення і розвитку права. Марксистське розуміння природи і сутності права.

Філософія права неогегельянства: Б. Кроче, Д. Джентіле, Б.М. Чичерін, А.М. Деборін. Некантіанська філософія права: Г. Коген, Р. Штаммлер, Г. Радбрух, П.І. Новгородцев.

Роль і значення теми для діяльності юристів

Тема що вивчається має таку роль і значення для діяльності юристів:

Знайомить із

  •  напрямами, ідеями і концепціями філософії права, їх роллю в історії філософії і юриспруденції, що дає змогу юристові мати цілісне уявлення про історичний розвиток права;
  •  сприяє філософському осмисленню злочину і покарання;
  •  розкриває роль філософії права як основи юридичного знання;
  •  знайомить із західноєвропейськими правовими концепціями XVIІ – ХІХ ст., методологією побудови правового знання у цей період, що дозволяє виробити в майбутнього юриста здатність порівнювати і систематизувати уявлення про право.

Ключові слова: категоричний імператив, закони діалектики, абсолютна ідея, марксизм.

Обсяг знань, вмінь слухача магістратури після вивчення теми

Знати:

  •  специфіку західноєвропейських філософсько-правових вчень XVIІ – ХІХ ст. як основи сучасного праворозуміння;
  •  особливості світоглядних позицій філософів права в означений період;
  •  мати цілісне уявлення про історичний розвиток права.

Вміти:

  •  розкрити соціальну спрямованість західноєвропейського філософсько-правового знання, сутність відповідних правових цінностей.
  •  аналізувати основне коло питань філософії права.

Змістовий модуль 2

ТЕМА 5. Філософія права у ХХ-ХХІ століттях.

Базові проблеми сучасної філософії права. Сучасна трансформація позитивізму. Неопозитивізм. Ієремія Бентам як засновник концепції утилітаризму. Джон Остін і його розуміння права як команди, наказу. Емпіричний, дескриптивний і аналітичний характер методу юридичного позитивізму. Переваги і недоліки нормативістського розуміння права в сучасних умовах. Юснатуралізм як вираження об`єктивних цінностей і потреб людського буття. Форми правового об`єктивізму: юридичний біологізм, юридичний економізм, політичний і культурно-історичний об`єктивізм, соціологізм. Його недооцінка активності суб`єкта.

Правовий суб`єктивізм як вираження деонтологічної природи права.  Сучасні концепції природного права інтерсуб’єктивного спрямування. Комунікативна теорія обґрунтування справедливості К.-О. Апеля і Ю. Габермаса. Епістемологія юридичного праворозуміння. Предмет та завдання правової епістемології. Проблеми істини у праві. Співвідношення права та закону. Юридичний та легістичний принципи розуміння співвідношення права та закону.

Роль і значення теми для діяльності юристів

Тема що вивчається має таку роль і значення для діяльності юристів:

Знайомить із

  •  напрямами, ідеями і концепціями філософії права, їх роллю в історії філософії і юриспруденції, що дає змогу юристові мати цілісне уявлення про історичний розвиток права;
  •  сприяє філософському осмисленню злочину і покарання;
  •  розкриває роль філософії права як основи юридичного знання;
  •  знайомить із базовими проблемами сучасної філософії, методологією побудови правового знання у ХХ-ХХІ ст., що дозволяє виробити в майбутнього юриста здатність порівнювати і систематизувати уявлення про право.

Ключові слова: цивілізація, культура, громадянське суспільство, правова держава, гуманізм права, правовий суб`єктивізм, правова епістемологія.

Обсяг знань, вмінь слухача магістратури після вивчення теми

Знати:

  •  механізм функціонування правового суспільства у ХХІ столітті.
  •  характеристики правової держави.

Вміти:

  •  Розкрити сутність базових проблем сучасної філософії права.

ТЕМА 6. Світоглядно-методологічні основи вітчизняної філософії права.

Специфіка вітчизняної філософії права у порівнянні із західноєвропейською. Ідея рівноцінності і рівноправ’я народів у «Слові про закон і благодать». Ідея справедливості у «Поученні» Володимира Мономаха та «Молитві» Данііла Заточника. Релігійно-екзистенційний характер вітчизняної філософії права. Концепція права Г. Сковороди. Розвиток кордоцентризму у творчості П. Юркевича.

Ліберальна ідея в Росії: від К. Нєволіна до Л. Петражицького.  Філософсько-правові концепції Б. Кістяківського, С. Дністрянського, М. Палієнка, А. Гілярова. Філософія права М. Бердяєва і В. Соловйова.

Спільне і відмінне у філософських концепціях права, що сформувалися на слов’янському ґрунті.  

Роль і значення теми для діяльності юристів

Тема що вивчається має таку роль і значення для діяльності юристів:

Знайомить із

  •  напрямами, ідеями і концепціями вітчизняної філософії права, їх роллю в історії філософії і юриспруденції, що дає змогу юристові мати цілісне уявлення про історичний розвиток права;
  •  сприяє філософському осмисленню злочину і покарання;
  •  розкриває роль філософії права як основи юридичного знання;
  •  знайомить із базовими проблемами вітчизняної філософії, методологією побудови правового знання слов’ян в історичному зрізі, що дозволяє виробити в майбутнього юриста здатність порівнювати і систематизувати уявлення про право.

Ключові слова:

«Філософія серця», екзистенція, кордоцентризм, природна людина, феноменологізм української філософії.

Обсяг знань, вмінь слухача магістратури після вивчення теми

Знати:

  •  закони розвитку вітчизняної філософії права;
  •  розкрити релігійно-екзистенційний характер вітчизняної філософії права.

Вміти:

розкрити спільне і відмінне у філософських концепціях права, що сформувалися на слов’янському ґрунті.  

ТЕМА 7. Правова онтологія: природа і структура права. Правова антропологія.

Онтологічні основи соціально-правової реальності. Правова реальність, її сутнісні характеристики. Структура правової реальності. Форми існування права. Правове відношення і правова свідомість як форми правової реальності. Види правовідносин. Рівні та форми правосвідомості. Правова реальність як система функціонування права.

Сутність людини як правової істоти. Основні протиріччя людського буття. Мотиваційні конфлікти в морально-правовій свідомості. Екзистенціальні основи морально-правової свідомості. Соціальні конфлікти і їх відбиття у правовій свідомості.

Механізми формування правової людини: інтерналізація і правова соціалізація. Дисциплінованість і толерантність.

Гуманістична природа права, її реалізація у правах людини.  

Правосвідомість як проблема філософії права. Сутність  правосвідомості і її різновиди. Універсальне і специфічне у правосвідомості. Основні категорії правосвідомості. Кризи правосвідомості

Роль і значення теми для діяльності юристів

Тема що вивчається має таку роль і значення для діяльності юристів:

Знайомить із

  •  онтологічними основами правової реальності, дозволяє пізнати сутність людини як правової істоти;
  •  сприяє філософському осмисленню злочину і покарання;
  •  розкриває механізми формування правової людини;
  •  знайомить із базовими проблемами вітчизняної філософії, сутністю правосвідомості та її видами, що дозволяє виробити в майбутнього юриста здатність порівнювати і систематизувати уявлення про правову діяльність.

Ключові слова: правова онтологія, правова антропологія, правовий суб’єкт, індивід, особистість, індивідуальність.

Обсяг знань, вмінь слухача магістратури після вивчення теми

Знати:

  •  основи правової антропології.
  •  предмет правової аксіології.

Вміти:

Розкрити сутність відмінностей між правовим суб’єктом, індивідом, особистістю, індивідуальністю.

ТЕМА 8. Правова аксіологія. Проблема свободи як фундаментальна проблема філософії права.

Ціннісні основи права. Цінності в праві і право як цінність. Свобода як цінність. Право як форма свободи. Свобода і відповідальність. Справедливість як цінність. Добро, благо і рівність як цінності. Мораль і право, концепції їх взаємовідносин. Правомірність і моральність. Принципи загальнолюдської моралі і право. Типи відносин права і моралі. Етика права. Право і релігія.

Історія інтелектуальних пошуків лібералізму. Права людини як надбання західної цивілізації кінця XVIII ст. Поняття ст. сутність свободи у «Філософії права» Г.В.Ф.Гегеля. Співвідношення свободи та необхідності. Негативна та позитивна свобода. Дві концепції свободи у філософії права Західної Європи. Філософія свободи І.Берліна.

Природно-правова свідомість. Абсолютний характер норм і цінностей природного права. Принцип невід’ємності природних прав людини. Цінності природного права: життя, свобода, власність. Новий Заповіт – християнська модель морально-правової реальності. Ренесансний антропоцентризм як апологія свободи.

Роль і значення теми для діяльності юристів

Тема що вивчається має таку роль і значення для діяльності юристів:

Знайомить із

  •  ціннісними основами правової реальності, дозволяє пізнати сутність понять свободи, відповідальності, справедливості та ін.;
  •  сприяє філософському осмисленню злочину і покарання;
  •  розкриває механізми формування правової людини;
  •  знайомить із базовими проблемами вітчизняної філософії, сутністю правосвідомості та її видами, що дозволяє виробити в майбутнього юриста здатність порівнювати і систематизувати уявлення про правову діяльність.

Ключові слова: цінності права, право як цінність, істина, методи пізнання, практика, критерій істини, правотворчість, свобода, справедливість..

Обсяг знань, вмінь слухача магістратури після вивчення теми

Знати:

  •  ціннісні основи права.
  •  усвідомлювати абсолютний характер норм і цінностей природного права.

Вміти:

  •  користуватися епістемними та софійними прийомами пошуку істини та справедливості в юридичній практиці;
  •  розкривати принципову відмінність між мораллю і правом;
  •  давати оцінку цінностям природного права: життя, свобода, власність.

ТЕМА 9. Інституціональний вимір права. Філософські проблеми права і влади.

Політико-правові інститути та їх роль у реалізації права. Право і влада.  Право як обмеження влади. Влада і сила. Сила права і право сили. Проблема застосування насильства. Насильство і справедливість. Злочин і покарання.

Право і правопорядок. Хаос, порядок і правопорядок. Аномія і соціальний хаос. Соціальні протиріччя і антагонізми, право як форми їх вирішення та послаблення. Проблема правопорядку у історії філософсько-правової думки. Історичні форми забезпечення правопорядку. Синергетика і проблема порядку. Правова реальність як відкрита система.

Трансформація поняття «неправо» від «Філософії права» Г.В.Ф.Гегеля до сучасних філософсько-правових теорій.

Морально-правове вчення Ф.Ніцше яквираз європейського нігілізму: «воля до влади»,  «мораль панів» і «мораль рабів». «По той бік добра і зла».

Поняття «істини» – необхідний структурний елемент методології правознавства. Категорія істини у правовій епістемології. Основні етапи, рівні та методи пізнання у праві. Істина у правотворчості. Істина у правозастосовний діяльності: мета та правова практика. Гносеологія юридичного праворозуміння. Гносеологія легізму.

Роль і значення теми для діяльності юристів

Тема що вивчається має таку роль і значення для діяльності юристів:

Знайомить із

  •  інституціональною структурою правової реальності, дозволяє пізнати сутність понять свободи, відповідальності, справедливості та ін.;
  •  сприяє осмисленню проблеми правопорядку у історії філософсько-правової думки;
  •  розкриває механізми формування правової людини;
  •  знайомить із базовими проблемами вітчизняної філософії, сутністю правосвідомості та її видами, що дозволяє виробити в майбутнього юриста здатність порівнювати і систематизувати уявлення про правову діяльність.

Ключові слова: істина, хаос, порядок і правопорядок,

Обсяг знань, вмінь слухача магістратури після вивчення теми

Знати:

  •  ціннісні основи права.
  •  усвідомлювати абсолютний характер норм і цінностей природного права.

Вміти:

  •  аналізувати інституціональну структуру правової реальності;
  •  користуватися епістемними та софійними прийомами пошуку істини та справедливості в юридичній практиці;
  •  розкривати принципову відмінність між мораллю і правом;
  •  давати оцінку цінностям природного права: життя, свобода, власність.

.

.


4. Структура навчальної дисципліни

№ теми

Назви розділів і тем

Всього годин

Кількість годин
за видами занять

Самост.р. / індив.р.

Використання
ТЗН та інших дидактичних засобів

Взаємозв'язок
з іншими
дисциплінами

З викладачем

Всього

Лекцій

Семінарів

Практичн.

1

Філософія права як самостійна галузь філософського знання. Методологія філософії права.

6

4

2

2

0

2

 

мультимедійна презентація

Філософія

2

Історичні типи праворозуміння: філософсько-правові вчення Давнього світу.

10

4

2

2

0

6

мультимедійна презентація

 

Філософія

3

Історичні типи праворозуміння:філософсько-правові ідеї Середньовіччя, епох Відродження та Реформації.

10

4

2

2

0

6

роздатковий матеріал

 

Філософія, політологія, ІДПЗК

4

Історичні типи праворозуміння: західноєвропейські правові вчення XVIІ – ХІХ ст.

10

4

2

2

0

6

 

Філософія, політологія, релігієзнавство

5

Філософія права у ХХ-ХХІ століттях.

10

4

 2

 0

 

Філософія, політологія, ІДПЗК 

6

Світоглядно-методологічні основи вітчизняної філософії права.

10

4

2

2

0

6

 

Філософія, соціологія 

7

Правова онтологія: природа і структура права. Правова антропологія.

10

4

2

2

0

6

мультимедійна презентація

 

Історія української культури, філософія

8

Правова аксіологія. Проблема свободи як фундаментальна проблема філософії права.

12

4

2

2

0

8

 

Філософія, соціологія

9

Інституціональний вимір права. Філософські проблеми права і влади.

12

2

2

0

8

 

Психологія, етика, соціологія

 

Модульний контроль

2

2

-

-

-

-

 

 

 

Усього за модуль 1

90

36

18

16

0

54

 

 

 

Усього за семестр

90

36

18

16

0

54

 

 

 

Форма підсумкового контролю

Залік

 

 


5. Теми семінарських занять

ТЕМА 1. Філософія права як самостійна галузь філософського знання. Методологія філософії права.

Семінарське заняття № 1 – 2 год.

План

  1.  Сутність і призначення філософії права, її місце у системі наук.
  2.  Філософія права у діяльності юриста.
  3.  Структура і функції філософії права.
  4.  Методологія філософії права. Класифікація типів праворозуміння.

Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: Філософія права, філософське знання, предмет філософії права, структура філософії права, правовий позитивізм, природне праворозуміння, функції права.

Рекомендована література до Теми 1: [2.2], [2.4], [2.7], [2.10], [2.11].

Тема 2. Історичні типи праворозуміння: філософсько-правові вчення Давнього світу.

Семінарське заняття № 2 – 2 год.

План

  1.  Філософське осмислення злочину і покарання у Біблії.
  2.  Філософсько-правові ідеї Давнього Сходу.
  3.  Антична філософія права.

Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: Брахманізм, буддизм, джайнізм, конфуціанство, монізм, легізм, ідеальне, природне та позитивне право.

Рекомендована література до Теми 2: [2.10], [2.14], [2.15], [2.22], [2.23].

ТЕМА 3. Історичні типи праворозуміння: філософсько-правові ідеї Середньовіччя, епох Відродження та Реформації.

Семінарське заняття № 3 – 2 год.

План

  1.  Філософія права епохи Середньовіччя.
    1.  Філософсько-правові вчення епохи Відродження.
    2.  Реформація, її вплив на розвиток філософії права.

Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: 

Християнське правосприйняття, природне право, позитивне право, держава, політична влада.

Рекомендована література до Теми 3: [2.25], [2.26], [2.27], [2.28], [2.29].

ТЕМА 4. Історичні типи праворозуміння: західноєвропейські правові вчення XVIІ – ХІХ ст.

Семінарське заняття № 4 – 2 год.

План

  1.  Філософія права у Новий час.
    •  теорія природного права;
      •  договірна теорія походження права і держави;
      •  філософсько-правові погляди французьких просвітників.
  2.  Філософсько-правові вчення представників німецької класичної філософії:
    •  філософсько-правові ідеї І. Канта;
      •  філософсько-правові ідеї Гегеля.

3.    Критична філософія права К.Маркса і Ф.Енгельса.

Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: 

принцип суб’єктивності І. Канта, природне право, позитивне право, правопорядок, моральна автономія, утилітарна автономія, цивільна автономія, абстрактне право, правовий об’єктивізм.

Рекомендована література до Теми 4: [2.25], [2.26], [2.27], [2.28], [2.29].

ТЕМА 5. Філософія права у ХХ-ХХІ століттях.

Семінарське заняття № 5 – 2 год.

План

  1.  Базові проблеми сучасної філософії права.
  2.  Сучасна трансформація позитивізму. Неопозитивізм.
  3.  Правовий суб`єктивізм.
  4.  Епістемологія юридичного праворозуміння.

Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: культура, громадянське суспільство, правова держава, гуманізм права, правовий суб`єктивізм, правова епістемологія.

Рекомендована література до Теми 5: [2.37], [2.38], [2.40], [2.41], [2.42].

ТЕМА 6. Світоглядно-методологічні основи вітчизняної філософії права.

Семінарське заняття № 6 – 2 год.

План

  1.  Джерела вітчизняної філософії права.
  2.  Концепція права Г. Сковороди та П. Юркевича.
  3.  Ліберальна ідея права в Росії.
  4.  Слов’янська та західноєвропейська філософія права: спільне і відмінне.

Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: «Філософія серця», екзистенція, кордоцентризм, природна людина, феноменологізм української філософії.

Рекомендована література до Теми 6: [2.38], [2.10], [2.12], [2.42].

ТЕМА 7. Правова онтологія: природа і структура права. Правова антропологія.

Семінарське заняття № 7 – 2 год.

План

1. Правова реальність та її онтологічні характеристики.

2. Види правовідносин. Рівні та форми правосвідомості.

3. Механізми формування правової людини.

Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню:

правова онтологія, правова антропологія, особистість, індивідуальність, правова антропологія, правовий суб’єкт, індивід, особистість індивідуальність.

Рекомендована література до Теми 7: [2.47], [2.48], [2.50], [2.51].

ТЕМА 8. Правова аксіологія. Проблема свободи як фундаментальна проблема філософії права. Філософські проблеми права і влади.

Семінарське заняття № 8 – 2 год.

План

  1.  Цінності в праві і право як цінність.
  2.  Дві концепції свободи у філософії права Західної Європи.
  3.  Розуміння свободи вітчизняними філософами права.
  4.  Правова практика як критерій правової істини.

Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню:

цінності права, право як цінність, істина, методи пізнання, практика, критерій істини, правотворчість, свобода, справедливість

Рекомендована література до Теми 8: [2.38], [2.39], [2.40], [2.41].

6. Завдання для самостійної роботи

Тема 1. Функції права та функції філософії (порівняльний аналіз).

Скласти список Інтернет-джерел до теми

  1.  Основні функції права як соціального феномену.
  2.  Основні функції філософії як соціального феномену.
  3.  Соціальні, політичні та культурологічні фактори формування філософії права.

Рекомендована література до Теми 1: [2.2], [2.4], [2.7], [2.10], [2.11].

Тема 2. Історичні типи праворозуміння: філософсько-правові вчення Давнього світу.

Скласти есе на тему:

  1.  Проблема злочину і покарання у літературних пам’ятках Давнього Сходу.
  2.  Філософсько-правові ідеї натурфілософів Давньої Греції.
  3.  Проблема демократії і природного права у вченні Демокріта

Рекомендована література до Теми 2: [2.10], [2.14], [2.15], [2.22], [2.23].

Тема 3. Історичні типи праворозуміння: філософсько-правові ідеї Середньовіччя, епох Відродження та Реформації.

Підготувати електронну бібліотеку (не менше 15 джерел) за темами:

1. Філософія права епохи Середньовіччя.

2. Філософсько-правові вчення епохи Відродження.

3. Реформація, її вплив на розвиток філософії права.

Рекомендована література до Теми 3: [2.25], [2.26], [2.27], [2.28], [2.29].

ТЕМА 4. Історичні типи праворозуміння: західноєвропейські правові вчення XVIІ – ХІХ ст.

Зробити порівняльний аналіз концепцій:

1. Суспільного договору Дж. Локка і Г. Гоббса

2. Суспільного договору Дж. Локка і Ж.-Ж. Руссо.

Висловити свою думку з питань (письмово):

1. Як співвідносяться по Канту право і мораль?

2. Що є право за Гегелем, які етапи проходить воно у своєму розвитку?

3. Який внесок зробили просвітники у розвиток філософії права?

ТЕМА 5. Філософія права у ХХ-ХХІ століттях.

Скласти есе з вказаних питань

  1.  Неокантіанство і сучасна західноєвропейська філософія права.
  2.  Неогегельянство і сучасна західноєвропейська філософія права.
  3.  Неопозитивізм і сучасна західноєвропейська філософія права.
  4.  Права людини в контексті західноєвропейського права.

Рекомендована література до Теми 4: [2.30], [2.31], [2.32], [2.34], [2.36].

ТЕМА 6. Світоглядно-методологічні основи вітчизняної філософії права.

Підготувати електронну бібліотеку (не менше 15 джерел) за темами:

1. Еволюція філософії права в Україні.

2. Ліберальна ідея права в Росії.

3. Слов’янська та західноєвропейська філософія права: спільне і відмінне.

Рекомендована література до Теми 4: [3.3], [3.10], [3.11].

ТЕМА 7. Правова онтологія: природа і структура права. Правова антропологія.

Розробити тести (не менше 20 питань) з таких тем:

1. Правова реальність та її онтологічні характеристики.

2. Види правовідносин. Рівні та форми правосвідомості.

3. Механізми формування правової людини.

Скласти реферати відносно наступних питань

  1.  Сутність людини:

А) Антропологема вітальності.

Б) Антропологема соціальності.

В) Антропологема духовності.

  1.  Когнітологія соціальної поведінки: морально-правові аспекти.
  2.  Структура морально-правового конфлікту.
  3.  Екзістенціологія правової свідомості. Суїцид. Проблема евтаназії.

Рекомендована література до Теми 6: [2.38], [2.10], [2.12], [2.42].

ТЕМА 8. Правова аксіологія. Проблема свободи як фундаментальна проблема філософії права. Філософські проблеми права і влади.

Підготувати есе на тему:

1. Цінності в праві і право як цінність.

2. Дві концепції свободи у філософії права Західної Європи.

3. Розуміння свободи вітчизняними філософами права.

4. Правова практика як критерій правової істини.

Рекомендована література до Теми 5: [2.37], [2.38], [2.40], [2.41], [2.42].

ТЕМА 9. Інституціональний вимір права. Філософські проблеми права і влади.

Підготувати електронну бібліотеку (не менше 15 джерел) за темами:

  1.  Влада і право.
  2.  Референдум як вияв права.
  3.  Релігійні норми і норми права.
  4.  Право у вимірах культури.

Рекомендована література до Теми 4: [2.30], [2.31], [2.32], [2.34], [2.36].

7. Індивідуальні завдання

Тема 1. Філософія права як самостійна галузь філософського знання.

Дослідити сутність основних категорій даної теми

  1.  Філософія права та її місце в системі філософського знання.
  2.  Метафізичний та соціологічний підходи до аналізу правової реальності.
  3.  Філософсько-правова спадщина та юридичні артефакти.
  4.  Правова філософія як герменевтика.
  5.  Способи обґрунтування права: юридичний біологізм, юридичний економізм, політичний об’єктивізм, культурно-історичний об’єктивізм, соціологічний об’єктивізм, догматичний раціоналізм, критичний раціоналізм, інтерсуб’єктивність.

Тема 2. Історичні типи праворозуміння: філософсько-правові вчення Давнього світу.

Здійснити пошуково-дослідницьку роботу за напрямами:

  1.  Основні типи праворозуміння: правовий позитивізм і природно-правове мислення.
  2.  Філософсько-правові ідеї натурфілософів Давньої Греції.
  3.  Філософсько-правові ідеї Давнього Сходу: порівняльний аналіз.

Тема 3. Історичні типи праворозуміння: філософсько-правові ідеї Середньовіччя, епох Відродження та Реформації.

Здійснити пошуково-дослідницьку роботу за напрямами:

1. Філософія права епохи Середньовіччя.

2. Філософсько-правові вчення епохи Відродження.

3. Реформація, її вплив на розвиток філософії права.

ТЕМА 4. Історичні типи праворозуміння: західноєвропейські правові вчення XVIІ – ХІХ ст.

Здійснити пошуково-дослідницьку роботу за напрямами:

  1.  Філософсько-правові вчення представників німецької класичної філософії.
  2.  Філософсько-правові позиції Іммануїла Канта.
  3.  Теоретична концепція права Фіхте (суб’єктивно-ідеалістична теорія діяльності).
  4.  Філософсько-правові погляди Г.-В.-Ф. Гегеля.
  5.  Критична філософія права К. Маркса і Ф. Енгельса.
  6.  Філософсько-правове вчення І. Бентама.
  7.  Філософсько-правові погляди Дж. Мілля.

ТЕМА 5. Філософія права у ХХ-ХХІ століттях.

Розкрити сутність основних категорій у словнику з теми:

культура, громадянське суспільство, правова держава, гуманізм права, правовий суб`єктивізм, правова епістемологія.

Дати власну оцінку:

  1.  Західно-європейської філософії права ХХ ст.
  2.  «Теорії наказів» Дж. Остіна, «чистій теорії права» Б. Кельзена, аналітичній концепції Г. Харта.
  3.  Екзистенціальній феноменології М. Мюллера і В. Майгофера, правовій герменевтиці А. Кауфмана і П Рікера, комунікативній філософії К.-О. Апеля і Ю. Габермаса.

Підготувати есе на тему:

Ключова концепція філософії права ХХ ст. – ідея справедливості.

ТЕМА 6. Світоглядно-методологічні основи вітчизняної філософії права.

Здійснити пошуково-дослідницьку роботу за напрямами:

1. Еволюція філософії права в Україні.

2. Ліберальна ідея права в Росії.

3. Слов’янська та західноєвропейська філософія права: спільне і відмінне.

Тема 7. Правова онтологія: природа і структура права. Правова антропологія

Розкрити сутність основних категорій даної теми

  1.  Онтологічна природа права.
  2.  Правова реальність.
  3.  Широке і вузьке розуміння поняття «правова реальність».
  4.  Природа людини і право.
  5.  Антропологічні основи права.
  6.  Поняття «права» та «обов’язки», максимальна і мінімальна антропологія. Особистість і право.
  7.  Форми буття права: ідея права, закон, правове життя.
  8.  Належне і істотне у праві.

Тема 8. Правова аксіологія.

Здійснити пошуково-дослідницьку роботу за напрямами:

  1.  Інструментальна і власна цінність права.
  2.  Суспільні цільові цінності й ідеали.
  3.  Особистісні, екзистенційні цінності.
  4.  Типи свободи. Категорія свободи в історії філософії.

Тема 9. Інституціональний вимір права. Філософські проблеми права і влади.

Здійснити пошуково-дослідницьку роботу за напрямами:

1. Політико-правові інститути та їх роль у реалізації права.

2. Право і влада.  Право як обмеження влади. Влада і сила. Сила права і право сили.

3. Проблема застосування насильства. Насильство і справедливість.

4. Право і правопорядок. Хаос, порядок і правопорядок. Аномія і соціальний хаос.

5. Соціальні протиріччя і антагонізми, право як форми їх вирішення та послаблення.

6. Проблема правопорядку у історії філософсько-правової думки.

7. Історичні форми забезпечення правопорядку.

8. Синергетика і проблема порядку. Правова реальність як відкрита система.

  1.  
    Методи навчання

Методами навчання філософії права є:

  1.  Аналіз.
  2.  Синтез.
  3.  Системний підхід.
  4.  Герменевтичний метод.
  5.  Метод співпадіння історичного і логічного.
  6.  Компаративістський метод.

9. Методи контролю

Підсумковий контроль – це перевірка рівня засвоєння знань, навичок і вмінь за певний період навчання (навчальний семестр, навчальний рік).

З навчальної дисципліни «філософія права» передбачено:

- для денної форми навчання – залік.


10. Розподіл балів, які отримують слухачі магістратури

Розподіл балів за різними формами контролю для дисциплін, з яких навчальним планом передбачено два модульних контролі протягом семестру

Модуль 1 (М1)

Модуль 2 (М2)

ЕКЗАМЕН (Е)

Поточний контроль 1 (ПК1)

модульний контроль (МК1)

Поточний контроль 2 (ПК2)

модульний контроль (МК2)

Аудиторна робота

Самостійна робота

Індивідуальна робота

Аудиторна робота

Самостійна робота

Індивідуальна робота

≤30

≤15

≤15

≤30

≤15

≤15

≤60

≤40

≤60

≤40

М1=ПК1+МК1≤100

М2 = ПК2 + МК2 ≤ 100

Підсумкова оцінка (П)=

М12

≤100

2

Підсумкова оцінка у випадку складання екзамену(П) =

ПК1+ПК2

+Е≤100

≤40

2

11. Критерії оцінювання

11.1. Критерії оцінювання аудиторної роботи

слухачів магістратури на семінарських заняттях

БАЛИ

ПОЯСНЕННЯ

5

Теоретичні питання, винесені на розгляд, засвоєні у повному обсязі; на високому рівні сформовані необхідні практичні навички та вміння; всі навчальні завдання, передбачені планом заняття, виконані в повному обсязі. Під час заняття продемонстрована стабільна активність та ініціативність. Відповіді на теоретичні питання, розв’язання практичних завдань, висловлення власної думки стосовно дискусійних питань ґрунтується на глибокому знанні чинного законодавства, теорії та правозастосовної практики.

4

Теоретичні питання, винесені на розгляд, засвоєні у повному обсязі; в основному сформовані необхідні практичні навички та вміння; всі передбачені планом заняття навчальні завдання виконані в повному обсязі з неістотними неточностями. Під час заняття продемонстрована ініціативність. Відповіді на теоретичні питання, розв’язання практичних завдань, висловлення власної думки стосовно дискусійних питань переважно ґрунтується на знанні чинного законодавства, теорії та правозастосовної практики.

3

Теоретичні питання, винесені на розгляд, у цілому засвоєні; практичні навички та вміння мають поверхневий характер, потребують подальшого напрацювання та закріплення; навчальні завдання, передбачені планом заняття, виконані, деякі види завдань виконані з помилками.

2

Теоретичні питання, винесені на розгляд, засвоєні частково, прогалини у знаннях не носять істотного характеру; практичні навички та вміння сформовані недостатньо; більшість навчальних завдань виконано, деякі з виконаних завдань містять істотні помилки, які потребують подальшого усунення.

1

Слухач не готовий до заняття, не знає більшої частини програмного матеріалу, з труднощами виконує завдання, невпевнено відтворює терміни і поняття, що розглядалися під час заняття, допускає змістовні помилки, не володіє відповідними вміннями і навичками, необхідними для розв’язання професійних завдань.

0

Відсутність на занятті

11.2. Критерії оцінювання самостійної роботи

слухачів магістратури

Самостійна робота оцінюється від «1» до «15».

  •  Складання есе – 15 балів.
  •  Написання реферату – 5 балів.
  •  Складання списку літературних джерел 5 балів.

11.3. Критерії оцінювання індивідуальної роботи

слухачів магістратури

Індивідуальна робота оцінюється від «1» до «15» балів.

  •  Складання есе – 15 балів
  •  Розкриття сутності основних категорій вибраної проблеми – 15 балів.
  •  Написання реферату – 5 балів.
  •  Складання списку літературних джерел 5 балів.

12. Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсової роботи, практики

для заліку

90-100

А

Відмінно

зараховано

83-89

В

добре

75-82

С

68-74

D

задовільно

60-67

Е

35-59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0-34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни


13. Питання для підготовки до підсумкового контролю

  1.  Дискусія навколо предмета філософії права.
  2.  Сутність філософського підходу до права.
  3.  Право як засіб реалізації загальнолюдських цінностей.
  4.  Зв’язок права з державою та громадянським суспільством.
  5.  Основні функції філософії права.
  6.  Філософія права як методологічна дисципліна.
  7.  Аналіз філософсько-світоглядних концепцій побудови філософії права.
  8.  Філософська антропологія як універсальна методологія правознавства.
  9.  Системний аналіз у філософії права
  10.  Виникнення і розвиток філософсько-правових поглядів в епоху античності.
  11.  Особливості філософсько-правової тематики часів середньовіччя.
  12.  Філософсько-правова думка в епоху Відродження і Реформації.
  13.  Філософсько-правові погляди мислителів Нового часу.
  14.  Філософсько-правові концепції західноєвропейського просвітництва Х\/ІІІ ст.
  15.  Філософсько-правові вчення представників німецької класичної філософії.
  16.  Критична філософія права К.Маркса і Ф.Енгельса.
  17.  Філософсько-правове вчення І. Бентама.
  18.  Філософсько-правові погляди Дж. Мілля.
  19.  Загальна характеристика філософії права ХХ ст.
  20.  Неокантіанство, неогегельянство, неопозитивізм.
  21.  Права людини в контексті західноєвропейського права.
  22.  Філософія права в Україні: виникнення та основні ідеї.
  23.  Цивілізація як конкретно-історичне буття культури.
  24.  Генезис уявлень про право в різних цивілізаціях.
  25.  Право, правова держава, громадянське суспільство як досягнення цивілізації.
  26.  Право і релігія, держава і церква.
  27.  Онтологічна природа права. Правова реальність
  28.  Природне і позитивне право як елементи правової реальності.
  29.  Форми буття права: ідея права, закон, правове життя.
  30.  Природа людини і право. Антропологічні основи права.
  31.  Філософський зміст і обґрунтування прав людини.
  32.  Особистість і право. Гуманістична природа права.
  33.  Цінності у праві і право як цінність.
  34.  Свобода як цінність. Право як форма свободи.
  35.  Справедливість як основна правова цінність.
  36.  Загальна характеристика правової епістемології.
  37.  Категорія істини як центральна категорія правової епістемології.
  38.  Пізнавальні процеси та їх особливості у правотворчості.
  39.  Істина як мета правової діяльності.
  40.  Основні етапи, рівні та методи пізнання у праві.
  41.  Правова практика як критерій правової істини.

14. Інформаційне та методичне забезпечення.

Рекомендована література

1. Основні нормативні акти: 

1.1  Конституція України. – К., 1996.

1.2  Закон України «Про освіту». – К., 1996

1.3  Закон України «Про вищу освіту». – К., 2002.

1.4  Кримінальний кодекс України. – К., 2001.

1.5  Кодекс України про адміністративні правопорушення. – К., 1984.

1.6  Цивільний кодекс України. – К., 2003.

1.7  Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». – К., 1991.

1.8  Закон України «Про інформацію». – К., 1992.

1.9  Загальна декларація з прав людини (1948).

1.10  Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (1966).

2. Підручники:

  1.  Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. – К.: Генеза, 1996.
  2.  Бачинин В.А. Философия права и преступления. – Харьков: Фолио, 1999.
  3.  Бачинін В.А. Соціально-правові суперечності як предмет філософії права // Вісник АПН України, 1999, № 1. –С.157-164.
  4.  Воєцька Т.В. Суд над добром і злом // Вісник ОІВС, 1998, № 2. – С.84-88.
  5.  Гегель Г.В.Ф. Философия права. – М., 1990.
  6.  Давид Р. Основные правовые системы современности. - М., 1988.
  7.  Каримов Д. Предмет философии права // Государство и право. – 1994.- № 7. – С. 4.
  8.  Карбонье Жан. Юридическая социология. - М.: Прогресс, 1986.
  9.  Кикоть Г. Юридичні факти у механізмі правового регулювання: проблеми теорії // Право України. - №7. – 2005. – С.109-112.
  10.  Костенко А. Гегель и проблема диалектики гражданского общества и государства // Право України, 1998, № 6. – С.72-76.
  11.  Крисюк Ю. Синергетична інтерпретація соціального порядку //Право України. - №7. – 2005. – С.30-34.
  12.  Кудрявцев В.Н. Правовое поведение. Норма и патология. - М., 1982.
  13.  Кудрявцев В.Н. Социальные деформации (причины, механизмы и пути преодоления) – М., 1992.
  14.  Кудрявцев В.Н., Бородин С.В., Нерсесянц В.С. Социальные отклонения. – М., 1989.
  15.  Кудрявцев В.Н., Казимирчук В.П. Современная социология права. - М.: Юрист, 1995.
  16.  Куличар К. Основы социологии права. - М., 1981.
  17.  Лебедев В.И. Личность в экстремальных условиях. – М., 1989.
  18.  Леви-Стросс К. Структурная антропология. - М., 1992.
  19.  Лефевр В.А. Конфликтующие структуры. – М., 1973.
  20.  Макиавелли Н. Государь. – М., 1990.
  21.  Монтескье Ш. О духе законов. – М., 1990.
  22.  Нерсесянц В.С. Наш путь к праву. - М., 1991.
  23.  Нерсесянц В.С. Право и закон - М., 1989.
  24.  Нерсесянц В.С. Философия права. – М., 1997.
  25.  Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. – К., 1995.
  26.  Осара А.Н. Правосознание – центральная кат6гория философии права Н.А.Ильина // Государство и право, 1999. № 6. - С. 84-93.
  27.  Петрухин Н.Л. Человек как социально-правовая ценность // Государство и право. - 1999 - № 10.
  28.  Платон. Государство. – Соч. - Т.3, - М., 1981.
  29.  Руссо Ж.Ж. Об общественном договоре // Антология мировой философии. – Т.2. - М., 1970.
  30.  Скакун О.Ф. Прогресивна політико-правова думка на Україні: 9 ст. – 1917 р. – К., 1990.
  31.  Савченко А. Застосування смертної кари та позбавлення волі у США // Право України. - №6. – 2005. – С.120-124.
  32.  Філософія права. /О.О. Бандура та інш. – К.:Юрінком Інтер, 2000.
  33.  Філософія права. /О.Г.Данільян та інш.- К.:Юрінком Інтер, 2002.
  34.  Шкода В.В. Вступ до правової філософії. - Харків: "Фоліо", 2008.

3. Навчальні посібники, інші дидактичні та методичні матеріали:

  1.  Безчастний В., Гребеньков Г. Українське правознавство в контексті кризового стану суспільства //Віче. – 2009.- № 22. – с. 2-3.
  2.  Воротилин Е.А. Естественное право и формирование юридического правознавства //Государство и право. – 2008. - № 9. – с. 67.- 72.
  3.  Голосніченко І. Правосвідомість і правова культура у розбудові Української держави //Право України. - №4. – 2005. – С.24-26.
  4.  Кельман М.С. Філософсько-методологічна ситуація сучасного суспільства //Науковий вісник ДДУВС. – 2009. - № 2. – с. 30 – 37.
  5.  Кельман М.С. Розуміння методології права в юридичній літературі // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2009. - № 2. – с. 3 – 12.
  6.  Козинець О.Г. Проблеми філософії права у вченні Аристотеля //Розвиток наукових досліджень. – Полтава, 2007.- с. 23-27.
  7.  Лихачов Г.Д., Нургалиев Ш.Х. Философия права в системе юридических наук // Юридическое образование и наука. – 2006. - № 1. – с. 27 – 29.
  8.  Максимов С. Про філософське осмислення права // Вісник АПН України, 1998. № 2. – С. 89-99.
  9.  Савченко С. Виняткова міра покарання як головне обмеження права на життя (теоретико-правовий аспект) // Право України. - №8. – 2005. – С.126-130.
  10.  Селіванов В. Нетотожність права і закону (методлогічний аспект) // Право України. - №5. – 2005. – С.7-12.
  11.  Сіпенко А. Деякі тенденції розвитку соціальної держави // Право України. - №8. – 2005. – С.106-110.
  12.  Спиридонов Л.И.. Социология уголовного права. М. "Юрид. Литература", 1986.
  13.  Соловьев В.С. Оправдание добра. Нравственная философия. // Собр. Соч. – М., 1988.
  14.  Таран В.О., Зотов В.М., Рєзанова Н.О. Соціальна філософія: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2009. - 272 с.
  15.  Таран В.О. Ідеологія перехідного суспільства. – Запоріжжя. - 2002.
  16.  Темченко В. Особливості співвідношення моралі і права у концепції „чистого права” Г.Кельзена //Право України. - №1. – 2005. – С.36-39.
  17.  Тимошенко В. Визначальні фактори правової свідомості //Право України.- 2008. - № 6. – с. 41- 46.
  18.  Фридман Л. Введение в американское право. - М., 1993.
  19.  Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности. М.: "Прогресс-Универс", 1994. 
  20.  Хеффе О. Политика, право, справедливость. Основоположения критической философии права и государства. - М., 1994.




1. либо метода. Также они позволяют управлять производственносбытовой деятельностью строить ее в соответстви
2. Экскалибур2 обнаружил неизвестную планетную систему
3. а и меньшевиков сторонников Ю
4. тематика курсовых работ для бакалавров по дисциплине Конституционное право Предмет и метод констит
5. методическое пособие Иваново Ивановский государственный университет 1999 Освещаются вопросы экономич
6. Дмитрий Донской
7. неэкспериментальные психологические методы; 2 диагностические методы; 3 экспериментальные методы; 4 ф
8. I Тип однокомпоиентного подлежащего К этому типу относятся подлежащие выраженные как правило одним знаме
9. Знакомство с электронной таблицей MS Excel Термин электронная таблица ЭТ используется для обозначения прос
10. Франция в системе общеевропейской интеграции