Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Предмет і метод економічного аналізу
План
1. Економічний аналіз як одна з функцій управління і принципи його організації.
2. Предмет і задачі економічного аналізу.
3. Метод економічного аналізу.
4. Спеціальні прийоми економічного аналізу.
1. Економічний аналіз як одна з функцій управління і принципи його організації
Економічний аналіз є системою спеціальних знань, пов’язаних з:
1) дослідженням економічних процесів в їх взаємозв’язку, які складаються під дією економічних законів і факторів суб’єктивного порядку;
2) виявленням позитивного і негативного впливу факторів на показники і кількісним виміром їх дій;
3) розкриттям тенденцій і пропорцій господарського розвитку, визначенням невикористаних внутрішньовиробничих резервів;
4) узагальненням результатів аналізу і прийняттям оптимальних управлінських рішень.
Всі господарські факти, явища, ситуації, процеси опосередкує причинний зв’язок.
Причинний або факторний аналіз виходить з того, що кожна причина, тобто кожний фактор, отримує належну оцінку.
Розкрити і зрозуміти основні причини, які виявили певний вплив на рівень показника, з’ясувати їх дію і взаємодію означає розібратися в особливостях господарської діяльності об’єкта, який аналізується.
Основні принципи організації економічного аналізу:
1.Обов’язковість попереднього теоретично-економічного аналізу стану об’єкта, сутності і взаємозв’язку явищ, які вивчаються, складання формули взаємозв’язку.
2.Складання інформаційної бази економічного аналізу.
3.Вибір спеціальних прийомів економічного аналізу.
4.Економічний аналіз даних, які надійшли з будь-якого джерела інформації з метою всебічного вивчення явищ в їх розвитку, взаємозалежності і взаємообумовленості з метою виявлення певних економічних тенденцій і закономірностей.
5.Комплексність аналізу і вимог використання системи взаємопов’язаних показників.
6.Використання результатів аналізу для прийняття управлінських рішень з метою оптимізації показників.
2. Предмет і задачі економічного аналізу
Предмет економічного аналізу – це господарські процеси підприємства, які складаються під дією об’єктивних і суб’єктивних факторів, що отримує відповідне відображення через систему економічної інформації.
Задачі:
1) визначення економічної ефективності виробничих та фінансових ресурсів окремо і в сукупності;
2) виявлення і вимірювання внутрішніх резервів на всіх стадіях виробничого процесу;
3) визначення ступеня оптимальності прийняття управлінських рішень.
3. Метод економічного аналізу
Метод економічного аналізу – це комплексне, органічно взаємопов’язане вивчення, вимірювання і узагальнення впливу окремих факторів на виконання господарських задач, динаміку господарського розвитку, які здійснюються шляхом опрацювання показників обліку, звітності і позаоблікових джерел інформації.
Особливості методу економічного аналізу:
1. Використання системи показників при вивченні господарських явищ.
2. Вивчення причин, які викликали зміни господарських явищ, що розглядаються.
В економічному аналізі виробничо-господарська діяльність підприємства розглядається як сукупність різних причин і факторів, взаємодія яких визначає її процес і результати.
Фактори – це активно діючі сили, що надають позитивний або негативний вплив на процес, який вивчається і показники, які його відображають.
Фактори класифікуються:
а) по умовам виробництва:
- природні;
- організаційні;
- структурні;
- соціально-економічні.
б) з позиції обґрунтованості рішень, які приймаються:
- об’єктивного характеру;
- суб’єктивного характеру.
в) за характером впливу на розвиток виробництва:
- інтенсивні (якісні);
- екстенсивні (кількісні).
Інтенсивні фактори відображають ступінь використання виробничих ресурсів, якість продукції і робіт. Позитивні зміни цих факторів забезпечують інтенсивний розвиток виробництва.
Кількісні фактори пов’язані з додатковим залученням ресурсів і обумовлюють екстенсивний шлях розвитку виробництва.
г) в залежності від ступеня дії:
- первинні (прості);
- вторинні (складні) фактори.
До первинних відносять фактори, які мають безпосередній вплив на зміну показників, що вивчаються. Як правило, кількісна оцінка не викликає великих труднощів.
До вторинних відносяться фактори, які діють через інші фактори.
3. Виявлення та вимірювання взаємозв’язку і взаємозалежності між показниками, що визначається об’єктивними умовами виробництва і ставлення.
4. Спеціальні прийоми економічного аналізу
Всі прийоми економічного аналізу діляться на:
- основні;
- спеціальні.
Основні, характерні для всіх економічних наук - це порівняння, взаємопов’язане вивчення, абстрагування.
Спеціальні прийоми:
1) групування;
2) деталізація і узагальнення;
3) балансовий метод;
4) сальдовий;
5) методи елімінування.
Всі перераховані методи, крім методів елімінування, використовуються як в економічному аналізі, так і в статистиці, економіці, бухгалтерському обліку.
Метод порівняння передбачає:
- порівняння факту і бази;
- наступного періоду и попереднього (значень);
- однорідних показників на підприємствах однієї сфери.
Метод групування передбачає групування економічних показників і факторів по певним ознакам, деталізацію, узагальнення взаємозв’язків між собою. Будь-який показник розглядається з максимальною деталізацією на кількісні і якісні фактори, узагальненням їх впливу.
Балансовий метод – це економічно однорідне групування засобів і джерел, ресурсів та їх використання, виробництва і реалізації.
Сальдовий метод використовується тоді, коли немає можливості проаналізувати вплив даного фактора на показник, який досліджується, і тоді воно розглядається як різниця між загальною зміною початкового показника і величинами впливу факторів, які вдалось розрахувати.
Метод елімінування (розрахунку) є спеціалізованим для економічного аналізу. В основі його використання лежать наступні правила:
1. Складання формули взаємозв’язку між досліджуваними факторами і показниками. В формулах на перші місця проставляються кількісні, на центральні – структурні, на останні - якісні фактори.
2. Елімінування впливу факторів, спочатку кількісних, потім якісних.
3. Узагальнення впливу факторів на зміну початкового показника.
Основні методи елімінування:
1) метод ланцюгових підстановок;
2) метод абсолютних різниць.
Метод ланцюгових підстановок використовується для аналізу впливу факторів наступним чином:
1) складається формула взаємозв’язку, в якій:
на першому місці – кількісні фактори;
на центральному – структурні;
на останньому – якісні.
2) здійснюються ланцюгові підстановки, тобто послідовні заміни базисних значень на фактичні;
кількість підстановок – на одну більше від кількості факторів
3) здійснюється розрахунок впливу кожного фактора як різниця між наступною підстановкою і попередньою;
кількість розрахунків = кількість факторів
4) перша підстановка дорівнює базисному значенню показника, остання – фактичному;
5) елімінування здійснюється в тому випадку, якщо різниця між останньою і першою підстановками дорівнює сумі розрахунків впливу факторів і, таким чином, абсолютному відхиленню досліджуваного показника.
П = А * В * С
1 = Аб * Вб * Сб = Пб
2 = Аф * Вб * Сб = Па
3 = Аф *|Вф * Сб = Пв
4 = Аф * Вф *| Сф = Пс (Пф)
П П
Сума трьох розрахунків дорівнює Пф – Пб.
Приклад: Необхідно розрахувати вплив гірничо-технічних факторів на величину видобування вугілля.
Видобування вугілля (в тонах) = Довжина лінії забоя (метри) * Глибина вруба (метри) * Кількість циклів (шт.)* Продуктивність пласта (т\м2)
Всі дані зводимо в таблицю.
Таблиця 1
Вихідні дані для розрахунку впливу факторів на зміни видобування вугілля
|
Показники |
План |
Факт |
Відхилення |
|
1. Довжина лінії забоя (м) |
150,00 |
145,00 |
-5,00 |
|
2. Глибина вруба (м) |
1,80 |
1,70 |
-0,10 |
|
3. Кількість циклів, (шт.) |
25 |
28 |
+3 |
|
4. Продуктивність пласта (т\м2) |
0,90 |
0,93 |
+0,03 |
|
5. Видобуток вугілля (т) |
6075,00 |
6419,00 |
+344,00 |
Буде п’ять підстановок:
1. 150 * 1,8 * 25 * 0,90 = 6075,0 = - 202,5 (т)
2. 145 * 1,8 * 25 * 0,90 = 5872,5 = - 326,2 (т)
3. 145 * 1,7 * 25 * 0.90 = 5546,3 = +665,5 (т) розрахунок впливу факторів
145 * 1,7 * 28 * 0,93 = 6418,9 сума = + 343,9 (т)
343,9
Висновок аналітичний:
В наступному періоді в порівнянні з попереднім збільшення видобутку вугілля змінилось на 344,00 тони, при цьому за рахунок:
- зменшення довжини забою на 5 м призвело до недоотримання вугілля на 202,5 т;
- зменшення глибини вруба на 0,1 м призвело до недоотримання вугілля на 362,2 т;
- збільшення кількості циклів на 3 призвело до збільшення видобутку вугілля на 665,5 тон;
- збільшення продуктивності пласта на 0,03 т\м2 призвело до збільшення видобутку вугілля на 207,1 т.
На зниження видобутку вугілля вплинуло зменшення екстенсивних факторів: довжини забою і глибини вруба.
Збільшення їх є резервом для підвищення виробництва видобування вугілля.
Метод абсолютних різниць є окремим випадком методу ланцюгових підстановок. Додержуються ті ж принципи, але є свої особливості:
1) кількість підстановок = кількість розрахунків впливу факторів;
2) в першій підстановці на перше місце ставиться абсолютне відхилення досліджуваного фактора, значення останніх факторів беруться на базисному рівні;
3) в кожній наступній підстановці фактор, вплив якого вивчено, береться на фактичному рівні, а фактор, вплив якого вивчається, береться в величині абсолютного відхилення, всі інші – в базисному значенні:
4) сума розрахунків повинна дорівнювати абсолютному відхиленню показника.
П = А * В * С * Д
Робочій варіант: Кінцевий варіант:
1) = ΔA * В * С * Д = Па 1) = ΔA * В * С * Д = Па
2) = Aф * ΔВ * С * Д = Пв 2) = ΔВ * Aф * С * Д = Пв
3) = Аф * Вф * ΔС * Д = Пс 3) = ΔС * Аф * Вф * Д = Пс
4) = Аф * Вф * Сф * ΔД = Пд 4) = ΔД * Аф * Вф * Сф = Пд
ΔП ΔП
Приклад: Необхідно розрахувати вплив трудових факторів на випуск продукції.
Випуск продукції (тис. грн.) = Середньосписочна чисельність робітників (чол.) * Відпрацьовано число днів одним робітником (дні) * Тривалість робочого дня (год.) * Середньогодинний виробіток одного робітника (грн.)
Всі дані зводимо в таблицю.
Таблиця 2
Вихідні дані для розрахунку впливу факторів на випуск продукції методом абсолютних різниць
|
Показники |
План |
Факт |
Різниця |
|
1. Випуск продукції (тис. грн.) |
1523 |
1695,9 |
+172,9 |
|
2. Середньосписочна чисельність робітників (чол.) |
500 |
490 |
-10 |
|
3. Відпрацьовано число днів одним робітником (дні) |
280 |
276 |
-4 |
|
4. Тривалість робочого дня (год.) |
6,8 |
6,6 |
-0,2 |
|
5. Середньогодинний виробіток одного робітника (грн.) |
1,6 |
1,9 |
+0,3 |
1) -10 * 280 * 6,8 * 1,6 = - 30,5
2) - 4 * 490 * 6,8 *1,6 = - 21,3
3) - 0,2 * 490 * 276,0 * 1,6 = - 43,3
4) + 0,3 * 490 * 276,0 * 6,6 = +267,8
+ 172,7 тыс. грн.
Висновок:
В досліджуваному періоді в порівнянні з попереднім, випуск продукції збільшився на 172,9 тис. грн. За рахунок збільшення середньогодинного виробітку одним робітником на 0,3 грн. збільшення склало 267,8 тис. грн., за рахунок інших факторів об’єм продукції знизився.
Так, зменшення чисельності робітників на 10 чоловік зменшило об’єм випуску продукції на 30,5 тис. грн.
Зменшення тривалості робочого дня на 0,2 год. сприяло зниженню виробництва продукції на 43,3 тис. грн.
Таким чином, зниження об’єму виробництва мало місце за рахунок екстенсивних факторів виробництва.