Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Тема Управління роздрібною та гуртовою торгівлею

Работа добавлена на сайт samzan.net:


Тема. Управління роздрібною та гуртовою торгівлею. Маркетингова логістика.

  1.  Організація роздрібної торгівлі. Типи роздрібних посередників.
  2.  Особливості гуртової торгівлі. Типи гуртових посередників.
  3.  Сутність маркетингової логістики.

1. Організація роздрібної торгівлі. Типи роздрібних посередників.

У попередній лекції говорилося про посередників з точки зору виробника, якому необхідно якомога ефективніше розповсюджувати свій товар. Тепер ми розглянемо, як посередниками самі будуть маркетингові стратегії.

Роздрібна торгівля – це діяльність з продажу товарів та послуг безпосередньо кінцевим споживачам для їх особистого споживання. При цьому, не має значення, як саме товари реалізуються через магазин чи Інтернет.

Сьогодні роздрібні торговці зайняті пошуками все нових та нових стратегій для того, щоб втримати своїх покупців. Вони вивчають та застосовують різні методи для того, щоб товар дійшов до споживача в необхідні час і місце та з необхідним йому рівнем сервісу.

На формування маркетингових стратегій роздрібних торговців впливають такі чинники:

  1.  Вибір цільових ринків.

Тобто роздрібному торговцю необхідно визначитись, на яких споживачів він буде орієнтуватись:

  1.  за рівнем доходів;
  2.  за віком та статтю;
  3.  за поведінськими мотивами тощо.
  4.  Товарний асортимент.

Тобто необхідно прийняти рішення щодо широти та глибини товарного асортименту.

Широта асортименту – кількість асортиментних груп в магазині (продовольчі: кондитерські, тютюнові, алкогольні, молокопродукти, бакалія тощо).

Глибина асортименту – це наповненість товарами певної асортиментної групи (м’ясопродукти: ковбаси, свіже м’ясо, морожене м’ясо тощо).

  1.  Рівень сервісу та внутрішня атмосфера магазину.

Можуть бути такі рівні сервісу:

  1.  самообслуговування;
  2.  часткове обслуговування;
  3.  повне обслуговування (в магазині, на домівці).
  4.  Дизайн магазину: це має бути затишний салон чи розташування товарів для інтенсивного продажу.
  5.  Рівень торгівельної націнки.

Торгівельна націнка залежить як від рівня сервісу, так і від товару (нижча для високо оборотних товарів).

  1.  Комплекс товаропросування (починаючи від манери поведінки обслуговуючого персоналу і завершуючи реалізацією пробних продуктів чи купонів та лотерей).
  2.  Розташування торгових підприємств.

Завжди постає питання:

- що вигідніше багато маленьких магазинів чи невелика кількість великих;

- щодо доцільності розміщення того чи іншого типу роздрібних підприємств в певному районі ( наприклад: McDonalds – ділова частина міста; супермаркет – спальний район; магазин, що торгує ексклюзивними речами – заміська зона).

У результаті вищезгаданих чинників сформувались такі типи магазинної роздрібної торгівлі:

  1.  Спеціалізовані магазини – характеризують вузький спектр асортиментних груп з широким асортиментом в рамках кожної групи (одяг, взуття).

Як підвид: вузькоспеціалізовані магазини: чоловічий одяг, чоловічі костюми. Кожен з таких магазинів може орієнтуватись на групу споживачів з певним доходом.

  1.  Фірмові магазини – належать та управляються фірмами-виробниками.

  1.  Універмаги, універсами, супермаркети – пропонують широкий спектр товарів щонайменше 5-10 тис. найменувань.

  1.  Дискаунти або магазини знижених цін – пропонують стандартний асортимент товарів щоденного попиту і завдяки мінімальному сервісу та оборотності торгують з мінімальною націнкою.

  1.  Гіпермаркети (до 50 тис. найменувань товарів), об’єднують в собі принципи супермаркету, магазину знижених цін та гуртової торгівлі.

  1.  Салон-магазини та виставочні зали – пропонують товари з високою марочною премією (одяг від відомого кутюр’є) або нестандартні товари, які вимагають демонстрації.

      Типи поза магазинної роздрібної торгівлі:

  1.  Особистий розпродаж через торгових представників та агентів фірми.
  2.  Мережений маркетинг – відрізняється тим, що реалізатори об’єднані в мережу і доходи кожного залежать від успіхів інших.
  3.  Поштова розсилка і торгівля через Інтернет..
  4.  Продаж через автомати.
  5.  Торгівля з транспортних засобів і лотків на ринках.

Усі перераховані типи магазинів можуть бути об’єднані в єдину мережу на корпоративній, кооперативній або договірній основі.

Сучасними загальними тенденціями в роздрібній торгівлі є:

  1.  посилення конкуренції між магазинною та не магазинною торгівлею;
  2.  посилення конкуренції між великими супермаркетами та невеликими спеціалізованими магазинами;
  3.  все більшої популярності набувають закупівлі «на ходу»;
  4.  все більшої популярності набувають торгівельні центри, які складаються із невеликих спеціалізованих магазинів, поблизу яких можна припаркувати автомобіль;
  5.  життєвий цикл нових форм торгівлі стає все коротшим, їх дуже швидко копіюють;
  6.  створювані мережі магазинів розраховані, як правило, на людей, які ведуть певний стиль життя або суспільний клас (відвідування магазинів як ритуал, вихід у світ, місце для зустрічі);
  7.  технологія торгівлі стає найважливішим елементом конкурентної боротьби;
  8.  глобальне розширення сітки відомих роздрібних торговців (наприклад: 18% зареєстрованих у США роздрібних торговців мають глобальну сітку; у Європі – 40%).

2. Особливості гуртової торгівлі. Типи гуртових посередників.

Гуртова торгівля – це всі види діяльності, пов’язані з продажем товарів для тих посередників, що купують їх з метою перепродажу або корпоративного використання.

Гуртові посередники багато в чому відрізняються від роздрібних:

  1.  гуртовики менше займаються товаропросуванням (це функції або виробників, або роздрібних торговців);
  2.  їх менше цікавить атмосфера та зовнішнє оформлення своїх торгових залів;
  3.  меншу роль відіграє розташування підприємства;
  4.  гуртова торгівля у більшості країн світу жорсткіше регулюється урядом, оскільки гуртовики мають можливість контролювати товарні потоки;

 Основними функціями гуртовиків є:

  1.  складування,
    1.  транспортування,
    2.  фінансування угод,
    3.  прийняття ризику,
    4.  узагальнення маркетингової інформації та надання консультаційних послуг як виробникам, так і роздрібним торговцям.

 Існує чотири типи компаній, що займаються гуртовою торгівлею:

  1.  Гуртовики з повним циклом обслуговування, які поділяються на:
  2.  торговців гуртом споживчими товарами;
  3.  дистриб’ютори товарів виробничого призначення.

Дані компанії набувають прав власності на товар і надають повний спектр послуг: зберігання товарних запасів, надання товарного кредиту, доставка та монтаж, консультаційні послуги.

  1.  Гуртовики з обмеженим циклом обслуговування. Набувають прав власності, але надають менший спектр послуг.

До їх сукупності відносять:

  1.  компанії Cash@carry, які торгують із дрібними роздрібними торговцями за готівку;
  2.  гуртовики – комівояжери, що займаються торгівлею та доставкою, як правило, продуктів, що швидко псуються;
  3.  гуртовики- консигнанти  торгують  товарами відомих марок, самостійно облаштовують у супермаркетах відділи цих товарів, виставляють рахунки роздрібним торговцям лише за продані товари;
  4.  виробничо-збутові кооперативи, як правило, це об’єднання зусиль фермерів по реалізації своєї продукції.
  5.  Агенти та брокери. Не приймають прав власності на товари, працюють за комісійні, як правило, спеціалізуються на вузькому спектрі товарів, виконують обмежені функції.

Основна функція брокерів – звести покупця та продавця, допомогти їм домовитись. Оплачує послуги брокера сторона, що його наймає.

Агенти – представляють інтереси або покупців, або продавців, але на більш постійній основі.

Розрізняють такі типи агентів:

  1.  агенти виробників – представляють інтереси двох або декількох виробників товарів (доповнюючих);
  2.  агенти з продажу – мають право на реалізацію всього асортиментного переліку будь-якого виробника;
  3.  агенти по закупкам – представляють інтереси роздрібних торговців.
  4.  Відділення або контори виробників або роздрібних торговців, заготівельні організації.

Особливістю даних підприємств є те, що вони є власністю або договірним об’єднанням зусиль виробників промислових товарів, сільськогосподарських підприємств чи роздрібних торговців. Вони надають широкий спектр послуг залежно від повноважень, що надали їм засновники.

 Тенденції в гуртовій торгівлі:

  1.  Ріст обсягів гуртової торгівлі внаслідок таких чинників, як:
  2.  підвищення концентрації виробництва;
  3.  збільшення віддаленості центрів виробництва та споживання;
  4.  глобалізація виробництва, посилення міжнародного поділу праці;
  5.  збільшення рівнів каналів розподілу;
  6.   Більшої популярності набувають посередники з низькими цінами і ті, які беруть на себе більший ризик;
  7.  Наступною тенденцією є вертикальна інтеграція гуртових посередників з виробниками та роздрібними торговцями.

      3.Сутність маркетингової логістики.

Дослівно з грецької логістика (від гр. logistike) означає «мистецтво обчислювати, міркувати».

Історія виникнення і розвитку практичної логістики сягає далекого минулого. Відомо, що ще в період Римської імперії існували служителі, які носили титул «логісти» або «логістики»; вони займалися розподілом продуктів харчування. З часом логістика переросла в науку завдяки військовій справі і почала включати в себе не тільки перевезення, але і широке коло питань, таких, як планування, управління і постачання, визначення місця дислокації військ, а також будівництво мостів, доріг тощо. На практиці логістика стала активно застосовуватися в період Другої світової війни. Чітка взаємодія воєнної промисловості, тилових і фронтових постачальницьких баз і транспорту дозволяла вчасно і систематично забезпечувати армію озброєнням, паливно-мастильними матеріалами і продовольством в потрібних кількостях.

Нині в багатьох західних країнах логістику поставили на службу управління матеріальними потоками в економіці.  Спочатку вона оформилася як новий вид теорії про управління рухом товарно-матеріальних ресурсів у сфері обігу, а потім і виробництва.

Сучасна логістика - це наука про планування, організацію, управління, контроль і регулювання руху матеріальних та інформаційних потоків у просторі і в часі від їх первинного джерела. Логістика забезпечує також облік і оптимізацію товарно-фінансових потоків, що виникають у процесі функціонування підприємства.

Відповідно до сучасних завдань логістики розрізняють два види її функцій: оперативно-управлінську і координаційні.

 Оперативні функції пов'язані з безпосереднім управлінням рухом матеріальних цінностей у сфері постачання, виробництва і розподілу. До функцій у сфері постачання відносять:

  1.  управління рухом сировини і матеріалів, запасів готової продукції від постачальника або пункту їх придбання до виробничих підприємств, складів;
  2.  управління запасами сировини, напівфабрикатів і компонентів через усі стадії виробничого процесу, а також оперативна  організація потоків кінцевої продукції від підприємства-виробника до споживачів.

До функцій логістичної координації відносять:

  1.  виявлення та аналіз потреб у матеріальних ресурсах на різних фазах виробництва;
  2.  аналіз ринків, на яких діє підприємство, і прогнозування поведінки інших контрагентів ринку;
  3.  опрацювання даних, що стосуються замовлень і потреб клієнтів.

 За напрямками здійснення теоретики і практики виділяють декілька видів (підсистем) логістики:

  1.  логістика, пов'язана із забезпеченням виробництва матеріалами (закупівельна логістика);
  2.   виробнича логістика;
  3.   збутова (маркетингова або розподільча логістика);
  4.   і транспортна логістика, яка, по суті, є складовою кожного з трьох видів логістики.

Процес просування товарів до покупців традиційно називається фізичним розподілом і це інша назва маркетингової або розподільчої логістики.

Фізичний розподіл розпочинається на підприємстві-виробнику і завершується на роздрібному підприємстві. Менеджери підбирають склади, тобто місця зберігання, види транспорту таким чином, щоб товар був доставлений в необхідне місце, в необхідний час, в необхідній кількості з найменшими витратами.

Маркетингова логістика включає в себе планування, впровадження і контроль над фізичними потоками готової продукції, починаючи із пунктів її походження і завершується пунктами призначення з метою найбільш повного задоволення потреб споживачів та з найменшими витратами.

Тобто, маркетингова логістика – це управління послідовним ланцюгом поставок. В цьому плані логістичну місію часто трактують як правило 7R або логістичний мікс (по аналогії з маркетинговим міксом 4Р): ensuring the availability of the right product, in the right quantity and the right condition, of the right place, of the right time, for the right customer, at the right cost, що можна перекласти як забезпечення:

  1.  наявності потрібного продукту
  2.   в необхідній кількості
  3.  заданої якості
  4.   в потрібному місці
  5.   у встановлений час
  6.   для конкретного споживача
  7.   з найкращими (оптимальними) затратами.

Від того, наскільки ефективно будуть реалізовані дані цілі, залежить і собівартість та конкурентоспроможність товару.

Ф. Котлер наводить такі приклади з економіки США:

  1.  нині затрати на маркетингову логістику складають 30-40% собівартості готової продукції;
  2.  приблизно 10% ВНП  витрачається на те, щоб упакувати, завантажити, розвантажити та перевезти товари;
  3.  коробці з кукурудзяними пластівцями необхідно 104 дні, щоб потрапити з фабрики в супермаркет, пробираючись через лабіринти гуртовиків.

Стає очевидно, що маркетингова логістика являється могутнім засобом конкурентної боротьби.

Сучасний підхід до маркетингової логістичної системи полягає в тому, що дане управління повинно розпочинатися із кінця ланцюга, тобто із визначення потреб ринку. Далі послідовно визначаються обсяги фізичних потоків товарів, обсяги виробництва, поставки сировини та матеріалів. Тобто, має вироблятись тільки те і в тій кількості, що потрібно ринку.

До основних цілей маркетингової логістики відносять:

  1.  опрацювання замовлень;
  2.  складування;
  3.  створення запасів;
  4.  транспортування.

Опрацювання замовлень.

Маркетингова логістика розпочинається із замовлення на товар. Сьогодні всі компанії прагнуть всіма засобами скоротити цикл «замовлення-оплата», який складається із таких етапів:

  1.  отримання замовлення і передача його торговим працівникам;
  2.  виписування документів покупцю;
  3.  отримання оплати через банк.

Для цього все частіше застосовують комп’ютерні системи, за допомогою яких менеджер визначає, чи є в наявності необхідний товар і миттєво виписує клієнту чек. Чек передається покупцю і, а опісля його оплати - складським працівникам для виконання замовлення.

Чим більшим  партіями будуть здійснюватись замовлення, тим меншими будуть витрати на одиницю товару.

Створення товарних знаків.

Рівень товарних знаків – один із найважливіших елементів маркетингової логістики.

Товарознавці звісно хочуть мати якомога більше товарних запасів, щоб мати можливість обслужити будь-якого клієнта. Однак з точки зору витрат зберігати велику кількість товарів неефективно, оскільки чим більший середній обсяг товарних залишків, тим більше днів вони зберігаються і тим більші витрати на одиницю зберігання.

Однак, якщо товарні залишки дуже малі, то частіше необхідно буде замовляти товари. Обробіток замовлень також вартує грошей, і чим більший обсяг одного замовлення, тим менші витрати на одиницю товару. В міру того, як запаси зменшуються, менеджерам необхідно здійснювати нові замовлення щодо поновлення запасів на складі.

Рівень запасів, при якому необхідно здійснювати нове замовлення, називається точкою повторного замовлення.

Оптимальний обсяг замовлення визначається так, щоб витрати на зберігання та опрацювання замовлень були найменшими.

 Складування.

Кожній компанії приходиться зберігати свої товари на складі, поки вони не будуть продані. Складування необхідне, тому що виробничі цикли не завжди співпадають із споживанням. З іншого боку, іноді вигідніше нагромадити певний обсяг товарів і відвантажити його великою партією.

Кожній компанії завжди потрібно приймати рішення, скільки необхідно мати складів. Складське господарство іноді є обличчям  компанії.

Старі багатоповерхові склади з повільними ліфтами та мало механізовані все більше стикаються із конкуренцією одноповерхових автоматизованих складів. У них використовуються комп’ютерні системи складського обліку, автоматизовані візки-роботи, які збирають необхідний товар, зчитуючи штрих коди на ящиках.

Такі склади дозволяють знизити:

  1.  травматизм серед робітників;

-    крадіжки;

  1.  витрати на їх утримання;
  2.  рівень складських втрат.

У зв’язку з комп’ютеризацією обробітку замовлень, багатьом супермаркетам і підприємствам вдалось налагодити систему «точно-вчасно».

Транспортування.

Транспортна логістика в умовах глобалізації міжнародної економіки набуває першорядного значення. Інтеграційні процеси в економіці розвинутих країн кардинально міняють місце і роль транспорту. Цей вид комунікацій стає структурно-технологічною частиною економіки держав і міжнародного співтовариства в цілому, а високоякісне й ефективне задоволення потреб у перевезеннях виступає на перший план.

 Транспортна логістика вирішує сьогодні такі завдання:

  1.  вибір виду транспортних засобів;
  2.  вибір типу транспортних засобів за спеціальним призначенням (сипучі/рідкі вантажі, з регульованим мікрокліматом тощо);
  3.  спільне планування транспортного процесу зі складським і виробничим;
  4.  спільне планування транспортних процесів на різних видах транспорту у випадку змішаних перевезень;
  5.  забезпечення технологічної єдності транспортно-складського процесу;
  6.  визначення раціональних маршрутів доставки.

При реалізації готової продукції підприємству доводиться вирішувати комплекс питань, пов'язаних з доставкою, і, в першу чергу, вибирати вид транспорту, методи організації перевезень і тип транспортних засобів. При виборі раціональних транспортних засобів керуються відповідністю їх типу властивостям вантажів, що перевозяться та іншим критеріям, про які йшлося вище.

Рішення щодо вибору транспорту іноді є вирішальними у витратах товаропросування. Крім того, від виду транспорту залежить своєчасність доставки і стан товару в момент прибуття у пункт призначення.

Вибираючи спосіб транспортування, необхідно враховувати характеристик різних видів транспорту.

Ранжування різних видів транспорту

Вид транспорту

Швидкість доставки

Надійність (дотримання графіку)

Здатність перевозити різні вантажі

Доступність (кількість географічних точок, що обслуговуються)

Вартість одного тонно-км

Залізничний

3

4

2

2

3

Водний

4

5

1

4

1

Автомобільний

2

2

3

1

4

Трубопровідний

5

1

5

5

2

Повітряний

1

3

4

3

5

1 – найкращий бал.

 Найбільшими темпами зростають автомобільні перевезення, за останні 20 років – на 50%. З’являються нові види автотранспорту, не зважаючи на те, що цей вид транспорту є найдорожчий, він дозволяє зекономити на перевантаженнях, зменшує втрати товару і таким чином іноді є найбільш ефективним.

 Залізничний транспорт є найбільш вигідний для перевезення сипучих (вугілля, пісок), сільськогосподарських товарів та лісової продукції. Особливо цей вид транспорту є вигідним, якщо під’їзні колії підведені до складів підприємства.

      В країнах, де є водні шляхи, вигідно застосовувати водний транспорт, оскільки він є найдешевшим, проте найповільнішим і залежить від погодних умов (одне навантажене судно бере стільки вантажу, як десятки потягів).

 Трубопровідний створений для транспортування сирих матеріалів (нафти, газу).

Останнім часом спостерігається ріст повітряних перевезень. Головні його недоліки – це висока вартість та місткість невеликих партій товару. Однак, там, де необхідна швидкість, він є незамінним.

       Цілям логістики відповідають такі прогресивні способи перевезень, як пакетні, контейнерні, комбіновані.

Розвиток транспортної логістики має ґрунтуватися на поєднанні економічних інтересів відправника, транспортного підприємства та одержувача на базі створення комплексних транспортно-технологічних систем, при яких рухомий склад виробників, споживачів і транспортників використовується кооперовано.
         Ідеї логістики використовуються при організації перевезення масових вантажів
технологічними маршрутами, у єдиних технологічних процесах транспортних вузлів, залізничних станцій і під'їзних шляхів підприємств при транспортно-експедиційному обслуговуванні, організації контейнерних і пакетних перевезень. 

Найбільш ефективно і порівняно просто проблеми логістики вирішуються під час перевезення масових вантажів: кам'яного вугілля, залізної руди, нафтопродуктів тощо в умовах, коли сформувалися стабільні і потужні вантажопотоки між відправниками й одержувачами. Так, у Канаді і США для руху великовагових потягів масою 10-25 тис. т, що доставляють сировину і паливо споживачам, іноді виділяються спеціалізовані шляхи промислового призначення. На таких лініях не споруджують дорогі станції, не застосовують складні засоби автоматичної сигналізації і блокування. Завантаження і розвантаження таких потягів цілком автоматизується. Концентрація потужних і стабільних матеріальних потоків - це прогресивний захід у технології перевезень.

Водночас в окремих випадках, при порівняно невеликих потоках, концентрація суперечить принципам логістики, що віддає безперечні пріоритети споживачу. Накопичення вантажів, що супроводжує концентрацію, збільшує час доставки, рівень запасів і зменшує ефективність від скорочення часу просування вантажів залізницею чи морським транспортом. Концентрація в цьому випадку знижує доступність транспорту для його користувача. Тому при визначенні ефективності концентрації матеріальних потоків необхідно розглядати весь логістичний ланцюг в цілому від джерела матеріального потоку, підприємства, що виготовляє продукцію або добуває сировину, до споживача продукції.

Значно складнішими є структура і функції логістичної системи, коли розподіляються товари широкої номенклатури, призначені для задоволення потреб десятків, а то і сотень споживачів. При доставці такої багатономенклатурної продукції з'являються додаткові операції: упаковування, пакетизація, контейнеризація, поділ на групи партій вантажів, вибір виду транспорту і типу транспортних засобів, сортування вантажів на шляху проходження тощо (Нова пошта). 

В окремих випадках на напрямках вантажопотоків доводиться створювати великі розподільчі складські бази і вирішувати питання вибору раціональних зон обслуговування споживачів складськими розподільчими центрами.
 Отже, технологічний процес з виконання замовлення включає такі операції:

- оформлення замовлення, що надійшло на підприємство й уточнення його специфікації;

- розробка і затвердження плану виконання замовлення;

- детальне логістичне планування видачі продукції підприємством;
       - складське зберігання;

- облік;

- комплектація і навантаження вантажів на транспортні засоби;

- транспортування;

- розвантаження вантажів і розрахунки з постачальником;

- зворотний інформаційний зв'язок замовника з відправником.




1. Святый Боже Святый Крепкий Святый Бессмертный помилуй нас Святый Боже Святый Крепкий Святый Бес
2. Структурно-функциональные основы обеспечения интерактивности дистанционного обучения с помощью учебных компьютерных заданий
3. на тему- Редактор растрової графіки AdobePhotoshop за професією- Оператор комп~ютерного набору
4. на потом предпочитая готовиться ко всему заранее и не склонны менять свои планы или решения
5. Сущность аудита, его цель и задачи
6. терапия метод электролечения основанный на применении электромагнитных излучений с частотой от 300 МГц д
7. классический стиль Место проведения- г
8. Контрольная работа- Обжалование в суде незаконных действий
9. Организационная культура в менеджменте
10. а О выполнении квалификационной пробной работы Основание- п
11. Библиотека колледжа.html
12. Телецкое Легенды Золотого озера По легенде в стародавние годы мирно жил по берегам озера народ
13. СМИ
14. Лжец Стивен ФрайЛжец Лжец- Фантом Пресс; Москва; 2004; ISBN 5864713414 Перевод- Серге
15. Управління матеріально-технічним забезпеченням та збутом
16. финансовои сфере Признаки кризисных явлений в экономике
17. тематика раздел Функция нескольких переменных для студентов I курса очное отделение II семестр Ос
18. го декабря состоялся финал конкурса Гранпри Бухтояров Олег 1 место Худойбердыева Диана 2 место Ла
19. Соціолінвальні параметри нової фразеології англійської мови
20. Английский язык