Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Донецький державний університет управління
стеценко олександр вікторович
удк 339.56.055:0336.22
Регіональне управління розвитком зовнішньоекономічної діяльності в системі державного управління
25.00.02. –Механізми державного управління
автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління
Донецьк –8
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).
Науковий керівник – кандидат економічних наук, доцент
Ткаченко Олена Георгіївна,
Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України,
доцент кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності
Офіційні опоненти:
доктор наук з державного управління, професор Мерзляк Анжела Віталіївна, Класичний приватний університет (м. Запоріжжя), проректор з навчальної роботи;
кандидат економічних наук, доцент Філіпенко Тетяна В’ячеславівна, Донецький юридичний інститут Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Дідоренка (м. Донецьк), начальник кафедри економіко-правових дисциплін.
Захист відбудеться 15 квітня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.107.01 у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, пр-т. Б.Хмельницького, 108, ауд. 201.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163а.
Автореферат розісланий 14 березня 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Я.С. Клейнер
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. У сучасних умовах зовнішньоекономічна діяльність є важливою складовою процесу формування структури, динаміки, стійкості національної економіки. Сьогодні жодна держава у світі не може успішно розвиватися без ефективної системи зовнішньоекономічних відносин, які її господарським суб’єктам дозволяють інтегруватися у світове господарство. Разом з тим, попри тенденції до інтеграції, світова економіка залишається конгломератом господарств із різними рівнями розвитку, а часом і прямо протилежними інтересами. Тому кожній країні важливо реалістично оцінювати своє нинішнє і можливе майбутнє місце у світовому співтоваристві з урахуванням власних інтересів і специфічних умов і цілей розвитку. Здійснити це під силу тільки державному управлінню зовнішньоекономічною діяльністю як сукупністю заходів і інститутів, що сприяють здійсненню зовнішньоекономічної політики країни у відношенні взаємозв'язків національних суб’єктів підприємництва із закордонними партнерами.
Особливістю України є нерівномірний розподіл зовнішньоекономічного підприємництва по регіонах країни. Тому й державне регіональне управління зовнішньоекономічною діяльністю має у нас свої специфічні ознаки. Виявити їх та обумовленість їх урахування в державному управлінні в цілях зростання ефективності зовнішньоекономічної діяльності –одна з найактуальніших практичних і дослідницьких проблем сьогодення в державній економічній політиці. Ключовою проблемою державного управління на етапі утвердження в Україні соціально-ринкової моделі економіки є необхідність удосконалення системи державного управління на рівні регіону та визначення індикаторів оцінки ступеня розвитку зовнішньоекономічної діяльності як об’єкту означеної системи.
В економічній літературі питанням розробки концепцій державного управління як на рівні держави, так і на рівні регіону приділяється значна увага. Макроекономічні аспекти формування системи державного управління, розвитку регіональної економіки, ефективного управління зовнішньоекономічною діяльністю розглянуті у працях вітчизняних і російських вчених таких як Амоша О.І., Авер’янов В.Б., Бакуменко В.Д., Батченко Л.В., Губерна Г.К., Долішній М.І., Керецман В.Ю., Коротич О.Б., Мазаракі А.А., Макогон Ю.В., Малиновський В.Я, Мерзляк А.В., Міхасюк І.Р., Поважний С.Ф., Чумаченко М.Г., Шемшученко Ю.С. та ін. Але залишається потреба в додаткових дослідженнях, зокрема, стосовно проблем формування ефективних систем державного управління регіональним розвитком і окремо розвитком зовнішньоекономічної діяльності, метою і результатом яких було б визначення її організаційно-економічного змісту, побудова моделі управління сталим розвитком зовнішньоекономічної діяльності на рівні окремого регіону, вибору й обґрунтування управлінських рішень на основі такої системи.
Особливу наукову актуальність мають питання обґрунтування об’єктивної природи державного управління зовнішньоекономічною діяльністю і його змісту, побудови адекватної системи державного та регіонального управління зовнішньоекономічною діяльністю, вдосконалення і розвитку теоретико-понятійної бази державного управління та системи її регіоналізації, методології обґрунтування потреби у розробці системи державного управління зовнішньоекономічною діяльністю на рівні регіону.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в Донецькому державному університеті управління відповідно до тематичних планів науково-дослідних робіт Донецького державного університету управління. Положення дисертаційної роботи використані при виконанні теми „Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємств в умовах переходу до ринкових відносин” (номер держреєстрації 0199U001807, 1999-2004 рр.) і теми “Інституціональні основи управління зовнішньоекономічною діяльністю у контексті міжнародних інтеграційних процесів” (номер держреєстрації 0104U003081). Автором проаналізовано природу державного управління зовнішньоекономічною діяльністю, досліджено зміст та еволюцію його системи, обґрунтовано модель розподілу управлінських повноважень в колі суб’єктів державного управління зовнішньоекономічною діяльністю, розроблено методичний підхід до проектування загальної системи державного управління зовнішньоекономічною діяльністю на рівні регіону та розподілу повноважень між державною та регіональною владою, обґрунтовано використання індикаторної моделі визначення стану розвитку зовнішньоекономічної діяльності, яка постає інформаційною основою прийняття оптимальних управлінських рішень у сфері розвитку зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних основ і методичних положень, розробка практичних рекомендацій щодо розподілу функцій і методів державного управління зовнішньоекономічною діяльністю на регіональному рівні.
Поставлена мета обумовила вирішення наступних теоретичних, методичних і практичних задач:
дослідити і визначити сутність категорій „державне управління зовнішньоекономічною діяльністю”, „система державного управління зовнішньоекономічною діяльністю”;
обґрунтувати і сформулювати принципи і пріоритети регіонального управління зовнішньоекономічною діяльністю в системі державного управління;
виявити особливості і тенденції розвитку зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні в умовах змін внутрішнього і зовнішнього середовища;
визначити систему показників, які комплексно характеризують розвиток зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні;
запропонувати спосіб оцінки розвитку зовнішньоекономічної діяльності регіону;
обґрунтувати розподіл функцій і методів державного управління між рівнями управління з урахуванням ступеня розвитку зовнішньоекономічної діяльності регіону.
Об’єктом дослідження є система державного управління розвитком зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні.
Предметом дослідження є розвиток функцій і методів державного управління зовнішньоекономічною діяльністю на регіональному рівні, спрямованих на розподіл владноуправлінських повноважень між органами центральної та регіональної влади, застосування методів державного управління зовнішньоекономічною діяльністю у відповідності до вимог її регіонального розвитку, визначення і стимулювання її цільового розвитку у відповідності до загальнонаціональних пріоритетів.
Методи дослідження. Методологічна база досліджень ґрунтується на наукових постулатах теорії державного управління, економічної теорії, законах становлення і розвитку ринкових відносин, загальнонаукових принципах проведення досліджень. Теоретичною базою дисертаційної роботи є досягнення вітчизняних і закордонних вчених в області державного управління, формування ефективних систем регіонального розвитку й розробки моделей оцінки стану й обґрунтування рішень в системі державного управління зовнішньоекономічною діяльністю на регіональному рівні.
Інформаційною базою дисертації є результати проведених раніше наукових досліджень, офіційні статистичні дані, законодавчі і нормативні документи, що регламентують здійснення зовнішньоекономічної діяльності в Україні, як на рівні держави, так і на рівні регіону.
У процесі виконання дисертаційної роботи були використані: методи системно-структурного аналізу (при дослідженні системи державного управління і визначення ролі регіонального управління зовнішньоекономічною діяльністю в цій системі), методи порівняльного і функціонального аналізу (при аналізі особливостей розвитку зовнішньоекономічної діяльності на рівні регіону і визначені вимог до формування системи регіонального управління зовнішньоекономічною діяльністю), полікритеріальний і ситуаційний підходи (в аналізі інструментарію державного управління розвитком зовнішньоекономічної діяльності регіону), методи економіко-математичної статистики (при побудові моделі оцінки стану і тенденцій розвитку зовнішньоекономічної діяльності регіону).
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи складається в розробці та теоретичному обґрунтуванні розподілу функцій і методів державного управління зовнішньоекономічною діяльністю з урахуванням ступеня її розвитку на регіональному рівні. Найбільш важливими науковими результатами дисертаційної роботи є такі:
вперше:
доведено, що для раціоналізації владноуправлінських повноважень в сфері державного управління зовнішньоекономічною діяльністю слід виходити з предметно-функціонального принципу їх розподілу між центральними та регіональними суб’єктами державного управління;
застосовано для визначення рівня розвитку зовнішньоекономічної діяльності регіону індикаторну модель, яка постає інформаційною основою прийняття владноуправлінських рішень щодо перерозподілу повноважень між державним і регіональним рівнями управління зовнішньоекономічною діяльністю;
удосконалено:
організаційно-методичний підхід до визначення пріоритетних напрямів закріплення функцій та методів державного управління зовнішньоекономічною діяльністю за регіональними органами державного управління, який на відміну від існуючих передбачає розподіл владноуправлінських повноважень між окремими суб’єктами державного управління за предметно-функціональним принципом;
систему показників комплексної оцінки стану зовнішньоекономічної діяльності регіону, яка структурована у відповідності до предметного призначення інструментарію державного управління;
дістало подальшого розвитку:
визначення сутності понять „державне управління зовнішньоекономічною діяльністю”, „система державного управління зовнішньоекономічною діяльністю”, „механізм державного управління зовнішньоекономічною діяльністю”, які на відміну від існуючих дозволяють охарактеризувати об’єктивний процес впливу держави на зовнішньоекономічну сферу з урахуванням динамічного характеру її розвитку;
основні принципи формування ефективного механізму державного управління зовнішньоекономічною діяльністю на регіональному рівні, засоби обґрунтування напрямів її подальшого розвитку на основі визначення предметних сфер владноуправлінського впливу.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблені в дисертації рекомендації й одержані результати складають організаційно-методичну базу для визначення напрямів удосконалення системи державного управління зовнішньоекономічною діяльністю на регіональному рівні в умовах її динамічного розвитку.
Результати дисертації у формі організаційно-методичного підходу до формування механізму і вибору інструментів регіонального управління розвитком зовнішньоекономічної діяльності в залежності від її стану, який визначається на основі індикаторної моделі, та рекомендацій щодо розподілу методів державного управління за предметно-функціональним принципом розмежування владно-управлінських функцій впроваджено у діяльність Управління з питань зовнішніх зносин та європейської інтеграції Головного управління економіки Донецької обласної державної адміністрації (довідка № 2/271/1 від 20.09.06). Результати дослідження використовуються також у навчальному процесі Донецького державного університету управління при викладанні дисциплін „Основи менеджменту зовнішньоекономічної діяльності”, „Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”, „Операційне управління зовнішньоекономічною діяльністю” (довідка № 01-12/179 від 03.03.2007).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою роботою, в якій викладено авторський підхід до вирішення наукової задачі розвитку науково-методичних основ побудови системи управління зовнішньоекономічною діяльністю на рівні регіону як складової державного управління. Усі наукові результати одержано автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні результати проведених досліджень, висновки і результати, що викладені в дисертаційній роботі, доповідалися і одержали схвалення на: V Міжнародному науковому конгресі „Державне управління та місцеве самоврядування” (м. Харків, 2005 р.), на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Wykszta cinie i nayka bez granic –” ( м. Пшемисль-Прага, 2005 р.), щорічних конференціях професорсько-викладацького складу Донецького державного університету управління (м. Донецьк 2002 –рр.).
Публікації. Основні ідеї та результати дисертації висвітлено у 10 наукових працях (6 –в фахових виданнях), у тому числі в 1 монографії, 1 - в науковому журналі, 6 - в збірниках наукових праць, 2 публікації у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 3,5 д.а., з яких авторові належить 2,4 д.а.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і додатків. Загальний обсяг дисертації 239 сторінок, у тому числі 24 таблиці (19 сторінок), 23 рисунка (13 сторінок), список використаних джерел (180 найменувань, 15 сторінок), 2 додатки (34 сторінки).
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Розділ 1. Теоретичні засади функціонування механізмів державного управління зовнішньоекономічною діяльністю в регіоні. Кількісний та якісний розвиток зовнішньоекономічної діяльності в Україні визначає необхідність удосконалення змісту та системи державного управління нею з метою підвищення її результативності та відповідності напрямів розвитку зовнішньоекономічних зв’язків країни та її окремих регіонів цілям національного та регіонального добробуту. Існуючий стан державного регіонального управління зовнішньоекономічною діяльністю не можна вважати задовільним з огляду низьких можливостей регіону у цілепокладанні та реалізації власних інтересів на базі наявних природних, виробничо-сервісних, інфраструктурних, трудових, фінансових та інструментальних можливостей.
Проведений в роботі аналіз підходів до визначення сутності поняття державного управління дозволив уточнити зміст даної категорії, під якою пропонується розуміти форму організації суспільного управління, засновану на владному примусі, в рамках якої відбувається процес реалізації суб’єктами державної влади сукупності функцій і відповідних методів владноуправлінського впливу на суспільство з метою його сталого розвитку, збереження цілісності та безпеки. З урахуванням сказаного систему державного управління визначено як цілісну сукупність суб’єктів, об’єктів державного управління, що взаємодіють в рамках механізму державного управління, який ґрунтується на реалізації доцільних і функціонально розподілених методів державного управління. При цьому зміст механізму державного управління статично являє собою сукупність організаційно і функціонально розподілених методів досягнення цілей державного управління. Систематизація підходів до визначення методів державного управління дозволила структурувати їх в залежності від характеру та напрямків впливу, а також за змістом. Критичний огляд теоретичних поглядів на систему державного управління дав змогу визначити цілі її функціонування, принципи побудови, функції та функціональне призначення управлінського впливу в ній.
Розвиток даних теоретичних положень дозволив уточнити поняття державного управління зовнішньоекономічною діяльністю як форми організації державного впливу на зовнішньоекономічні зв’язки суб’єктів господарювання з метою їхнього розвитку і узгодження цих зв’язків з цілями стабільного та безпечного розвитку суспільства, яка ґрунтується на реалізації функцій держави переважно непрямими методами. Виходячи з цього, під системою державного управління зовнішньоекономічною діяльністю доцільно вважати сукупність суб’єктів державної влади, сталих форм відносин між ними з приводу розподілу та координації повноважень з управлінського впливу на розвиток зовнішньоекономічної діяльності національних суб’єктів підприємницької діяльності та відносин з вироблення та реалізації конкретних форм таких повноважень в ході реалізації функцій державного управління.
Аналіз еволюції і сучасного стану системи державного управління зовнішньоекономічною діяльністю надав змогу визначити основні етапи її розвитку в Україні і зробити висновок, що недостатня ефективність системи державного управління обумовлена, у тому числі, високим рівнем централізації, який не дозволяє враховувати особливі умови та потреби розвитку регіонів. Дослідження змісту, пріоритетів, функцій і принципів побудови системи регіонального управління зовнішньоекономічною діяльністю дозволило стверджувати, що регіональне управління повинне базуватися на системі заходів з планування, організації, мотивації і контролю, реалізація яких створюватиме умови розвитку зв’язків регіональних суб’єктів з іноземними контрагентами та забезпечуватиме узгодження цих зв’язків із цілями стабільного розвитку регіону та держави в цілому.
На підставі критичного розгляду наукових підходів до механізму та методів регіонального управління зовнішньоекономічною діяльністю визначено, що для розвитку методів і функцій державного управління слід виходити з предметно-функціонального принципу їх розподілу між центральними та регіональними суб’єктами влади, який носить процесний характер (рис. 1).
На цій підставі механізм державного управління зовнішньоекономічною діяльністю можна визначити як спосіб паралельно-послідовної реалізації суб’єктами державного управління функцій управління у різних предметних сферах впливу на зовнішньоекономічну діяльність за допомогою відповідних
Рис. 1. Структура методів державного управління зовнішньоекономічною діяльністю
за предметно-функціональним принципом
методів з метою досягнення цілей її розвитку. З урахуванням цього механізм регіонального управління зовнішньоекономічною діяльністю варто трактувати як спосіб паралельно-послідовної реалізації органами регіональної влади визначених в межах їх компетенції функцій управління відносно предметних сфер зовнішньоекономічної діяльності регіону, які потребують уваги з точки зору цілей регіонального розвитку. Перевага наведеного підходу полягає у можливості його використання за для раціоналізації розподілу конкретних засобів впливу на зовнішньоекономічну діяльність між державним та регіональним рівнями, виходячи з належності їх до певної функції управління.
Розділ 2. Аналіз особливостей управління зовнішньоекономічною діяльністю в регіоні. Проведений аналіз щодо визначення особливостей і тенденцій розвитку зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні показав, що її сучасний стан адекватно відображає загальний стан економіки країни, а перспективи її розвитку безпосередньо пов’язані із особливостями регіональних економічних процесів, тому що саме на цьому рівні має формуватися комплекс міжнародних зв’язків і його специфічна інфраструктура.
Проведене дослідження дозволило визначити, що відсутність у минулому вивіреної регіональної політики призвела до значних деформацій зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні. Це було визвано: стихійним характером формування зовнішньоекономічних зв'язків у перші роки незалежності; недостатнім рівнем конкурентноздатності продукції; високим ступенем зносу виробничих фондів підприємств й обмеженістю внутрішніх інвестиційних ресурсів; відсутністю розвинених систем сертифікації і контролю якості експортної продукції; посилення протекціоністських зі сторони певних закордонних держав і ін.
Аналіз тенденцій розвитку зовнішньоекономічної діяльності у розрізі регіонів, показав, що вони значно відрізняються за часткою експорту і мають різний за розмірами експортний потенціал. Найбільшою серед них є частка Донецької області, яка в 2006 р. склала 22,9%, крім того, Донецька область є найкрупнішою за розмірами промислового виробництва, випереджаючи за цим показником Дніпропетровську, Запорізьку, Луганську, Харківську області і м.Київ. Наявність негативних тенденцій, а саме значних регіональних розбіжностей і уповільнення темпів росту, підтвердив і проведений в роботі аналіз індексів диверсифікації експорту (імпорту) і показників експортної (імпортної) квоти за Донецьким регіоном і в середньому по Україні. Експортна квота по регіону майже у двічі вища ніж по країні в середньому, а імпортна - нижча. Наявність такої диференціації підтверджує необхідність посилення саме регіональної складової у системі державного управління зовнішньоекономічною діяльністю. Оцінка інвестиційного впливу на розвиток зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні дозволила визначити, що недостатній рівень зовнішнього інвестування обумовлений не тільки низьким рівнем конкурентоспроможності продукції традиційних галузей, їх технологічним станом, а й недосконалістю законодавчих заходів, амортизаційної і податкової політики. Існуюча правова система не повною мірою відповідає міжнародним стандартам, складними залишаються митні процедури, високими відсотки за банківськими кредитами, недостатньо розвиненими є фондовий та страховий ринки.
Проведений аналіз дозволив визначити, що система державного управління зовнішньоекономічною діяльністю на рівні регіону повинна мати такі загальні властивості, як: динамічність функціонування, комплексний характер (взаємна вигідність виробничо-економічних зв'язків між усіма ланками регіональної системи), наявність міжгалузевої взаємодії у вирішенні питань розвитку зовнішньоекономічної діяльності, використання переважно економічних важелів, які взаємодіють з правовими й організаційно-адміністративними, довгостроковий характер управлінських регуляторів, що враховують регіональні умови функціонування. Урахування означених властивостей визначають необхідність удосконалення системи вимірювання результативності зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні, трансформації існуючої традиційної бази даних, іншої систематизації і класифікації статистичної. Для ефективного управління розвитком зовнішньоекономічної діяльності на рівні регіону пропонується проводити дослідження її стану на основі удосконаленої системи показників комплексної оцінки, яка побудована за предметним призначенням методів державного управління зовнішньоекономічною діяльністю (рис. 2). Перевагою означеного підходу постає можливість вибору інструментів державного впливу у відповідності до отриманої оцінки стану розвитку зовнішньоекономічної діяльності, розробки заходів, що мають цільове спрямування і вирішують проблемні питання у відповідній предметній області, а також отримання для цілей управління системної характеристики регіонального розвитку зовнішньоекономічної діяльності.
Аналіз досвіду розвинених країн (Японія, США, Німеччина, Італія, Швейцарія) щодо формування системи управління зовнішньоекономічною діяльністю дозволив визначити необхідність посилення впливу держави на економічні процеси, який доцільно реалізувати через регіональні органи влади шляхом розширення їх функцій і повноважень. Удосконалення системи державного управління зовнішньоекономічною діяльністю на регіональному рівні передбачає перерозподіл повноважень між державними та регіональними рівнями у відповідності до стану і приоритетних напрямків розвитку.
Узагальнення методичних підходів розвинених країн щодо формування системи регіонального управління зовнішньоекономічною діяльністю показало, що регіональна система управління здатна функціонувати ефективно за умови, що враховує співвідношення прийнятих управлінських рішень і отриманих від їх
10
Рис. 2. Система показників комплексної оцінки стану зовнішньоекономічної діяльності регіону, згрупована за предметним призначенням методів державного управління
реалізації результатів, що відбивається в оцінці її стану на відповідних етапах розвитку.
Розділ 3. Розробка рекомендацій щодо розвитку функцій і методів державного управління зовнішньоекономічною діяльністю на регіональному рівні. Запропоновано методичний підхід до визначення інтегрального показника розвитку зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні та обґрунтовано доцільність його використання для оптимального перерозподілу функцій та методів державного управління її регіональним розвитком.
Доведено, що стан розвитку зовнішньоекономічної діяльності регіону може бути оцінений через систему кількісних показників – індикаторів, які складають базу для побудови комплексної, інтегральної оцінки. Сутність методичного підходу полягає у тому, що на основі безлічі окремих індикаторів формується загальна оцінка ситуації шляхом математичних перетворень на базі методу „згортки”. Перевага означеного підходу полягає в тому, що він дозволяє вихідні значення індикаторів, які виражаються в різних одиницях виміру або приймають значення однієї розмірності, але з різних діапазонів, приводити до порівняного вигляду на основі методу нормування і отримані дані використовувати для побудови інтегральної оцінки. Крім того, індикатори можна групувати за відповідними характеристиками можливих змін, що дозволяє сформулювати основне спрямування їх подальшого розвитку. Запропонований методичний підхід, який передбачає врахування питомої ваги індикаторів як у загальних групах, так і підгрупах, пропонується використовувати для оцінки стану розвитку зовнішньоекономічної діяльності регіону, враховуючи, що вона надає змогу державі через систему регіональних органів управління впливати на процеси розвитку зовнішньоекономічної діяльності з метою забезпечення її оптимальної динаміки і структури, трансформації у межах державних пріоритетів.
За допомогою запропонованого методичного підходу було сформовано індикаторну базу аналізу по даним Донецької області і України в цілому, яка включила 29 індикаторів, згрупованих у 5 груп відповідно до предметних сфер. Для зіставлення приватних індикаторів їхні значення були перетворені в нормовані величини, що змінюються безупинно в інтервалі від 0 до 1. Розрахунки інтегральної оцінки були проведені на основі даних за 2005 р. Для якісної інтерпретації отриманої кількісної оцінки запропоновано шкалу, яку наведено в табл. 1, що містить результати оцінки стану розвитку зовнішньоекономічної діяльності Донецької області у порівнянні із середнім рівнем по Україні. В результаті, розвиток зовнішньоекономічної діяльності в Донецькій області визначено як “розвиток, близький до стійкого”, в той час, як на загальнонаціональному рівні оцінка визначається як „розвиток системи з деякими ознаками нестійкості”.
Отримані результати оцінки індикаторів на двох означених рівнях (регіональному та державному) мають відмінності і потребують різних за направленням управлінських впливів, що визначаються саме специфічними особливостями розвитку зовнішньоекономічної діяльності регіонів. Саме тому,
Таблиця 1
Шкала інтерпретації інтегральної кількісної оцінки в якісну
|
Границі |
Інтерпретація інтегрованої оцінки |
Інтегрована оцінка |
|
|
Регіон |
Україна |
||
|
від 0 до 0,1 |
Криза системи |
0,54 |
0,48 |
|
від 0,1 до 0,2 |
Хитливий передкризовий стан системи |
||
|
від 0,2 до 0,5 |
Розвиток системи з деякими ознаками нестійкості
|
від 0,5 до 0,7 |
Розвиток, близький до |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
від 0,7 до 0,9 |
Стійкий розвиток системи |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
від 0,9 до 1 |
Висока якість стійкого розвитку системи |
|
Приватні |
Нормовані значення |
Вагові коефіцієнти |
Інтегрована оцінка |
|
|
Україна |
Донецька область |
|||
|
Показники загальноекономічної ринкової кон'юнктури |
1,31 |
0,184 |
0,34 |
0,25 |
|
Показники митно-тарифного регулювання |
1,57 |
0,221 |
0,58 |
0,51 |
|
Показники паратарифного регулювання |
0,96 |
0,135 |
0,42 |
0,41 |
|
Показники валютно-фінансового регулювання |
2,00 |
0,281 |
0,69 |
0,58 |
|
Показники управління інвестиційними процесами |
1,27 |
0,179 |
0,27 |
0,25 |
Крім того, конкретний обсяг повноважень з реалізації функцій державного управління, які повинні бути передані на регіональний рівень, залежить від предметного напрямку та сполучення інтересів держави і регіону.
Проведені розрахунки дозволили розробити пропозиції щодо розподілу функцій і методів державного управління зовнішньоекономічною діяльністю на регіональному рівні та визначити перелік дій і функцій, які доцільно передати на регіональний рівень управління з метою покращення умов і стимулювання розвитку зовнішньоекономічної діяльності певного регіону (табл. 3).
Ефективність вибору інструментарію впливу для запропонованого перерозподілу владноуправлінських повноважень на користь регіональних органів влади в залежності від стану приватних індикаторів, визначається відносною питомою вагою кожного предметного напрямку в їх загальному обсязі. Це викликає потребу побудови оціночної структури, яка дозволить визначити пріоритетні напрямки перерозподілу функцій та методів державного управління між предметними напрямами при наявності певної безлічі стратегій розвитку та чинників впливу. В якості інструментарію оцінки пріоритетності предметних напрямків перерозподілу функціональних владноуправлінських повноважень між загальнодержавним та регіональним рівнями управління зовнішньоекономічною діяльністю було використано теоретико-ігрові моделі, що дозволило визначити відносну питому вагу кожного з предметних напрямків.
Результати розрахунків дали змогу стверджувати, що для переходу стану розвитку зовнішньоекономічної діяльності регіону у стан близький до стійкого або стійкий розвиток доцільно переважно віддавати перевагу управлінню інвестиційними процесами та валютно-фінансовому регулюванню. Це визначає необхідність передачі на регіональний рівень владноуправлінських компетенцій зі створення пільгових умов для пріоритетних напрямків інвестування у виробничу, транспортну, комерційну, фінансову інфраструктуру; видачі гарантій на інвестиції та кредити для пріоритетних напрямків інвестування,
Таблиця 3
Розподіл функцій і методів державного управління розвитком зовнішньоекономічної діяльності
в залежності від стану приватних індикаторів
|
Стан розвитку |
Предметні напрямки розподілу функцій та методів державного управління: регіональний рівень |
|
Загальноекономічний |
Митно-тарифний |
Паратарифний |
Валютно-фінансовий |
Інвестиційний |
|
|
Кризовий стан розвитку зовнішньоекономічної діяльності регіону |
Передача на регіональний рівень частини функцій планування та організації державного управління зовнішньоекономічною діяльністю, формування пріоритетних до виконання регіональних програм та транскордонного співробітництва, передача прав на стягнення до регіонального бюджету податку на прибуток підприємств регіону |
Ініціювання зміни мит на низку пріоритетних для регіонального зовнішньоекономічного комплексу товарів, встановлення спрощеної процедури митного оформлення та контролю за переміщенням товарів нестратегічного для держави значення, обмеження використання митних ліцензійних складів |
Передача прав на видачу ліцензій на операції з окремими товарами нестратегічного характеру, які не підлягають державним заборонам та державному експортному контролю, надання допомоги у розробці регіональними підприємствами технічних умов |
Збільшення суми дозвільних індивідуальних ліцензій, які можуть видаватися регіональними управління НБУ на пролонгування термінів повернення валютної виручки, вивіз валютних цінностей для погашення позик від нерезидентів, посилення вимог фінансового моніторингу операцій підприємств регіону |
Передача прав на встановлення спеціальних режимів інвестиційної діяльності, видача регіональних гарантій на інвестиції та кредити для пріоритетних напрямків інвестування, розвиток інвестиційної інфраструктури |
|
Передкризовий стан розвитку зовнішньоекономічної діяльності регіону |
Надання інформаційно-консультатив-них послуг, регіональне програмування, розширення переліку податків та зборів, надходження яких має відбуватися до регіонального бюджету |
Ініціювання зміни мит на низку пріоритетних для регіонального зовнішньоекономічного комплексу товарів, обмеження використання митних ліцензійних складів |
Передача прав на видачу ліцензій на операції з окремими товарами нестратегічного характеру, які не підлягають державним заборонам та державному експортному контролю |
Посилення валютного контролю, фінансовий моніторинг |
14