Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Самостійна робота студентів №1
Тема: Система показників економічної та соціальної статистики. Напрями розвитку економічної статистики
1 Питання які треба опрацювати:
2 Основні тези лекції:
Система показників економічної та соціальної статистики
Статистика не може знати все, що б там не стверджували І. Ільф та В. Петров — автори славнозвісного роману «Дванадцять стільців». І річ тут не в тім, чи можна дістати вичерпну інформацію про будь-що чи ні. І не в тім, чи можна це «будь-що» виміряти. У цифрах і справді можна виразити все, але наскільки це розумно й потрібно, та й скільки коштуватиме(!)? А на наш погляд, ідея про те, що колись усе можна буде однозначно і завершено описати за допомогою статистичних показників, так само помилкова, як і думка про те, що колись настане кінець науки (мовляв, зрештою все вдасться пізнати, тобто природа видасть усі свої таємниці, і більше нічого не лишиться для вивчення).
Адже статистичні показники завжди описуватимуть соціальну реальність та економічний стан суспільства на базі знань про нього на певний момент часу, тобто згідно з визначеннями, поняттями та теорією, які безперервно змінюватимуться. Зокрема, поставити останню крапку в статистичних дослідженнях не доведеться ось чому.
Наводячи наприкінці цього підрозділу перелік груп статистичних показників, про які йтиметься далі, ми насамперед орієнтувалися на конкретних споживачів статистичної інформації про розвиток окремих складників країни як єдиної соціально-економічної системи, що діє в рамках міжнародної системи поділу праці (з огляду на різні рівні агрегування цих елементів).
Споживачів зазначеної статистичної інформації можна умовно поділити на дві групи.
1. Державні структури:
2. Недержавні структури:
Узагальнивши інтереси зазначених структур до рівня абстрагування, притаманного соціально-економічній статистиці, можна насамперед виокремити такі питання (з виконанням розрахунків відповідних показників):
З огляду на сказане має йтися не просто про структуру показників, а про «інформаційну інфраструктуру», за допомогою якої і можна розв’язати сформульовані задачі. Такий підхід передбачає, що всебічна характеристика будь-якого соціально-економічного явища має подаватися лише за допомогою специфічних статистичних показників, тобто таких, що використовуються для вивчення лише цього конкретного явища. Поряд із цими показниками обчислюють і загальні показники, що придатні для використання в різних галузях, а також у різних розділах соціально-економічної статистики. Тобто, як бачимо, система показників соціально-економічної статистики є сукупністю специфічних та загальних показників, яка побудована в логічній послідовності і характеризується смисловою єдністю. Лише за допомогою такої системи можна вивчати закономірності суспільного виробництва, умови функціонування його елементів, сам процес і результати діяльності народного господарства як єдиного цілого та вплив цих результатів на рівень життя.
При цьому система статистичних показників виконує, у свою чергу, пізнавальну, стимулювальну та керівну функції. Пізнавальна функція дозволяє встановлювати тенденції розвитку соціально-економічного явища, що аналізується, спонукає розглядати його у взаємозв’язку з іншими явищами або елементами цього явища. Стимулювальна функція дає змогу правильно відбити зміст та узагальнити об’єктивні властивості явищ, що вельми важливо для країни з перехідною економікою, яка обрала інтенсивний шлях розвитку, спрямований на становлення ринкових відносин, удосконалення управління господарюванням. Керівна функція полягає у виробленні обґрунтованих рішень щодо розглядуваного явища, і це закріплює за статистикою роль активного учасника, а не стороннього спостерігача в будь-якій сфері від-
творення.
Отже, умовно інформаційні потреби країни можуть бути задоволені за допомогою таких груп показників.
А. Потреби щодо даних про населення.
1. Показники чисельності населення (чисельність та структура населення, сімей, домогосподарств, прогнози чисельності).
2. Рух населення (народження, шлюби, розлучення, смерть, міграція).
Б. Потреби щодо даних про економіку.
1. Економічні одиниці (підприємства; групування за розмірами, галузями, регіонами, формами власності і т. ін.).
2. Ресурси (трудові, матеріальні, фінансові).
3. Виробництво (витрати; виробнича діяльність та її результати; випуск продукції).
4. Розподіл та перерозподіл доходів (доходи від діяльності, податки, внески, соціальні виплати).
5. Використання матеріальних благ (проміжне споживання, капітальні вкладення, кінцеве споживання, зовнішнє торговельне сальдо).
6. Фінансові показники (заробітна плата, ціни та їх динаміка, індекси цін та зарплати).
В. Інші потреби суспільства щодо інформації.
1. Вимір якості життя окремих осіб (здоров’я, освіта, професія, житло й умови життя та ступінь задоволення ними).
2. Вимір якості життя суспільства (культура — відвідування музеїв, театрів, бібліотек; злочинність, навколишнє середовище тощо).
Методики розрахунку та аналізу наведених показників докладно розглядатимуться далі. Тут ми лише коротко спинимося на значенні кожної групи показників для статистичного аналізу стану й розвитку суспільств, а також зв’язку між ними.
Виробничі сили відіграють провідну роль у суспільному виробництві, а люди, що мають здатність і навички до праці, є першим і основним елементом виробничих сил. Тому вихідними в системі показників соціально-економічної статистики мають бути показники чисельності, складу та відтворення трудових ресурсів та населення. Другий елемент виробничих сил — це засоби виробництва, у складі яких вирізняють засоби праці та предмети праці. Обсяг і склад нагромаджених засобів виробництва, а також природних ресурсів становлять наступний підрозділ системи показників. Виробничі сили є потенційними ресурсами, завдяки використанню яких створюється суспільний продукт. Участь елементів виробничих сил у процесі виробництва мають характеризувати показники використання та руху основних засобів, оборотних засобів та робочої сили. Розмір створеної при цьому продукції описують узагальнюючі показники продукції.
Стадію розподілу суспільного продукту відбивають показники, що характеризують як сам процес руху зазначеного продукту, так і фактори, що його визначають. Розподіл здійснюється в галузях сфери обігу, тому наступна підсистема має включати статистичні показники перевезень і торгівлі. Але для забезпечення безперервності процесу відтворення необхідно розглянути не лише розподіл споживних вартостей, а й самі вартості. Тобто важливе значення тут має аналіз вартісних показників продукції. Це потребує розгляду собівартості продукції та системи цін, показників фінансової діяльності підприємства, а також функціонування фінансової системи країни в цілому.
Завершальна стадія відтворення суспільного продукту — стадія споживання — не менш важлива, ніж дві попередні, оскільки виробництво існує не задля виробництва, а з метою задоволення потреб населення. На цьому етапі статистичного аналізу необхідно визначити всі фактори, що формують попит населення на торговельні послуги, тобто визначити показники доходів населення та заробітної плати, торговельного й побутового обслуговування, рівня та структури споживання населенням матеріальних благ і послуг. Крім того, з огляду на потребу додержувати принципів розширеного відтворення за допомогою показників національного доходу визначають ту його частину, що має бути спрямована на задоволення потреб населення. Розмір цієї частини залежить від темпів розвитку суспільного виробництва, які, у свою чергу, зумовлюються ефективністю функціонування народного господарства.
3. тестові завдання
1. Класифікація відрізняється від групування:
а) ступенем деталізації об'єктів;
б) характером ознаки, яку покладено в основу;
в) можливістю ідентифікувати об'єкти.
Відповідь: 1) а,б; 2) а,в; 3) а,б,в; 4) -.
2. В основу КВЕД покладено:
а) види економічної діяльності;
б) галузі економіки;
в) сектори економіки.
Відповідь: 1) а,б; 2) а,в; 3) а,б,в; 4) -.
3. Класифікація – це:
а) групування об'єктів за кількісною ознакою;
б) систематизований поділ об'єктів на групи і класи;
в) поділ об'єктів на групи за атрибутивною ознакою;
д) поділ об'єктів на групи за кількісною ознакою.
4. Класифікації поділяють статистичні одиниці спостереження на:
а) подібні сукупності;
б) неоднорідні групи;
в) однорідні групи;
д) ідентичні групи.
5. Існують наступні етапи створення статистичних класифікацій:
а) визначення одиниць спостереження;
б) визначення усіх рівнів спостереження;
в) встановлення взаємозв'язків між ними;
г) все вищеназване.
6. Вид економічної діяльності – це:
а) сукупність підприємств за однією формою власності;
б) сукупність підприємств за регіонами;
в) сукупність підприємств за секторами економіки;
г) сукупність одиниць, що здійснюють однаковий або схожий вид виробничо-господарської діяльності.
7. КВЕД поділяє види економічної діяльності на:
а) виробничу і невиробничу сферу;
б) добувні, обробні і такі, що надають послуги;
в) тільки виробничу сферу
4 Література:
4.1 основна література
4.2 додаткова література
5 форми перевірки знань
Питання даної теми будуть перевірятися в усній формі і включені до модульного контролю та ККР.