Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
НАУКОВИЙ ЦЕНТР РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ
ЛУЦИШИН ЯРИНА БОГДАНІВНА
УДК:577.112.385:612:621:612.014.48
КОРЕКЦІЯ КОМПЛЕКСАМИ З L-АРГІНІНОМ
МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ЯЄЧНИКІВ ЩУРІВ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП, ЯКІ ЗАЗНАЛИ ДІЇ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЕННЯ
03.00.01 –радіобіологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ –
Робота виконана в Інституті експериментальної радіології Наукового центру радіаційної медицини Академії медичних наук України
|
Науковий керівник: |
доктор медичних наук, професор Порохняк-Гановська Людмила Андріївна |
|
Офіційні опоненти: |
доктор медичних наук, професор Матюшко Ростислав Павлович, завідувач курсом радіаційної медицини, професор кафедри радіології з курсом радіаційної медицини Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця |
|
кандидат медичних наук Родіонова Наталія Костянтинівна, старший науковий співробітник Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є Кавецького НАН України |
|
|
Провідна установа: |
Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка Академії медичних наук України |
Захист дисертації відбудеться “8” червня 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.562.01 при Науковому центрі радіаційної медицини АМН України за адресою: 03115, м. Київ, проспект Перемоги, 119-121, конференц-зала.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Наукового центру радіаційної медицини АМН України за адресою: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 53.
Автореферат розісланий “8” травня 2004 року
Вчений секретар спеціалізованої
Вченої ради ____________________к.б.н. Л.О. Ляшенко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Після Чорнобильської катастрофи у населення України жіночої статі, яке було піддане дії іонізуючого випромінення, збільшилась частота порушень у репродуктивній системі, зокрема, спостерігається раннє настання менопаузи (Беженарь В.Ф. 2000, Іванюта Л.І. 2000, Дубчак А.Е. 2001, Тимошенко Л.В. 2001).
У жінок після настання менопаузи виникають зміни в естрогенчутливих органах. Особлива загроза виникає у серцево-судинній системі, оскільки естрогени знижують утворення ліпопротеїдів дуже низької і низької щільності, підвищують утворення ліпопротеїдів високої щільності, мають антиоксидантні властивості, стимулюють утворення рецепторів ліпопротеїдів низької щільності, проявляють антагонізм щодо Са++, зменшують утворення ендотелінів і тромбоксану, сприяють утворенню простацикліну, зрештою, зменшують агрегацію тромбоцитів і спазм судин. Вікові зміни серцево-судинної системи пов’язані зі зменшенням еластичності судин через структурні зміни колагену, зниження скоротливості серця, підвищення артеріального тиску, зниження кровопостачання органів і тканин (Дмитрієнко С.А. 1999, Дзяк Г.В. 2001, Окороков А.Н. 2002, Воловникова В.А. 2002). З віком відбувається активація процесів пероксидації біомембран, в результаті чого у тканинах накопичуються продукти перекисного окиснення, вільні радикали. При клімактеричному синдромі має місце підвищений рівень первинних та вторинних продуктів пероксидації на тлі зниження елементів антиоксидантного захисту, що забезпечує збільшення зазначених метаболітів в організмі (Барабой В.А. 1987, Порохняк-Гановська Л.А., Овсяннікова Л.М. 2001, Луценко Н.С. 2001).
Шкідливим для здоров’я людей є не тільки іонізуюче випромінення, але і хімічні речовини, що потрапляють в організм з довкілля. Серед металів, які забруднюють біосферу, значну небезпеку для здоров’я людей становить свинець і його сполуки. Щорічні викиди свинцю в атмосферу, пов’язані з діяльністю людини, оцінюються в 60000 тон, з яких 75 % потрапляють у зовнішнє середовище з викидами автотранспорту. При ліквідації Чорнобильської катастрофи було використано свинець, частина якого випаровувалась і потрапляла в атмосферу. Досліджено, що у жінок, які працюють в таких несприятливих умовах, рівень захворюваності з тимчасовою втратою працездатності статистично вірогідно вищий, ніж у жінок контрольної групи. Особливо це стосується репродуктивної функції жінки (Мінкіна Н.А. 1988, Єжкова Т.С. 1990, Іваницька Н.Ф. 1992, Пятак Н.О. 1994, Краснюк Е.П. 2002). Яєчник –один з основних органів статевої системи і має високу радіочутливість (Банецкая Н.В. 2000, Аблековская О.Н. 1999, Адейшвілі-Сиромятнікова М.К. 2001, Амросьєв М.С. 2001). Від його роботи залежить багато фізіологічних функцій організму. Це зумовило обрання яєчника предметом нашого дослідження.
Відтак виникає актуальність глибокого вивчення особливостей фізіології і патології організму з метою подальшого вдосконалення методів профілактики та корекції змін, пов’язаних з віковим зниженням та виключенням функції яєчників, що особливо актуальне у випадках настання ранньої менопаузи. Актуальною є розробка засобів, які б зменшували негативний вплив іонізуючого випромінення на яєчники.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами: Робота є частиною НДР № 0101U001460 “Вивчення радіопротекторної активності комплексного препарату з L-аргініном”, співвиконавець (2000 –рр.).
Мета роботи: Дослідження впливу комплексів з L-аргініном на морфофункціональний стан яєчників опромінених щурів різних вікових груп. Дослідження процесів перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи у яєчниках. Вивчення інтегральних показників таких як: процеси перекисного окиснення в крові та антиоксидантна система крові, деякі біохімічні показники крові, кислотний гемоліз еритроцитів, артеріальний тиск.
Досягнення цієї мети передбачає розв’язання таких завдань:
Об’єкт дослідження –біологічна дія комплексів з L-аргініном за умов дії іонізуючого випромінення.
Предмет дослідження –зміни морфофункціонального стану яєчників, біохімічних показників у сироватці крові, спричинених впливом малих та середніх доз іонізуючого випромінення та комплексів з L-аргініном.
Методи дослідження –біохімічні (визначення ТБК-активних продуктів, каталази, білку, холестерину, АЛТ, АСТ, креатиніну), визначення кислотної резистентності еритроцитів, світлооптична мікроскопія яєчників, електронна мікроскопія, морфометрія, фізичні (тотальне зовнішнє опромінення), статистичні.
Наукова новизна: Вперше експериментально вивчено вплив ліпідно-вітаміннного та амінокислотного комплексів з L-аргініном на морфофункціональний стан яєчників опромінених щурів різних вікових груп. Визначено оптимальні дози вживаних комплексів, при яких спостерігаються: покращення кровопостачання яєчників, зменшення дистрофічних змін фолікулярного епітелію, корекція вмісту холестерину у сироватці крові та артеріального тиску у опромінених щурів. Доведено, що вживання тваринами комплексів з L-аргініном покращує основні біохімічні показники яєчників щурів, які зазнали дії іонізуючого випромінення та свинцю.
Практичне значення одержаних результатів: Результати досліджень впроваджені у НДР “Вивчення радіопротекторної активності комплексного препарату з L-аргініном”Національної програми із захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, використані у звітах Національної програми цукрового діабету; в розділі по розробці нових продуктів дієтичного харчування. Матеріали дисертаційної роботи впровадженні в педагогічний процес кафедри акушерства та гінекології № 1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.
Особистий внесок здобувача. Автор роботи особисто проаналізувала вітчизняну та зарубіжну наукову літературу за темою, розробила програму наукового дослідження, обрала методи вирішення поставлених завдань, провела експериментальні дослідження та математичну і статистичну обробку одержаних даних, проаналізувала та узагальнила одержані результати і сформулювала основні висновки. Дисертантом спільно зі співробітниками лабораторії морфології та електронної мікроскопії Інституту нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова АМН України здійснено електронно-мікроскопічні дослідження та проведено узагальнення їх основних результатів. Спільно зі співробітниками кафедри акушерства і гінекології № 1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця було проведено аналіз морфологічних досліджень.
Апробація результатів дисертації була проведена на 5-х наукових та науково-практичних конференціях:
Публікації: Основні результати проведених досліджень викладено в 11 публікаціях, з них: 6 –статей в наукових журналах; 5 –тез конференцій.
Структура дисертації. Дисертація викладена на 157 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, трьох розділів з результатами власних досліджень, аналізу та обговорення результатів досліджень, висновків та списку використаних джерел, що містить 193 найменувань.
Робота ілюстрована 33 рисунками та 24 таблицями.
Матеріали та методи досліджень. Дослідження проведені на 450 білих безпородних щурах-самках, які були розподілені по групах в залежності від віку: молоді (3–місяці), середнього віку (6–місяців) та старі (24–місяців).
Для моделювання негативного впливу зовнішнього іонізуючого випромінення використовували установку “Рокус” з джерелом іонізуючої радіації Со. Потужність дози становила 0,54 Гр/хв. Щури опромінені тотально одноразово в дозах 0,5 Гр та 2 Гр.
Для вирішення поставлених завдань першим етапом дослідження було вивчити вплив іонізуючого випромінення на морфофункціональний стан яєчників щурів різних вікових груп через 7 та 14 днів після дії іонізуючого випромінення.
Другий етап роботи полягав в тому, щоб вивчити можливості запобігти змінам, які виникають в організмі тварин після дії тотального зовнішнього опромінення, і стимулювати відновні процеси після порушеної структури викликаної іонізуючим випроміненням, за допомогою амінокислотного (АК) і ліпідно-вітамінного (ЛВК) комплексів з L-аргініном. Було використано АК “Глюкорн” в склад якого входили 18 амінокислот а також додатково до них додавали мінімально терапевтичну (15 мг/кг) та терапевтичну дози (100 мг/кг) L-аргініну і ЛВК, у склад якого входили лецитин, -каротин, L-аргінін.
Дослідження проводили з урахуванням вікових особливостей дослідних тварин:
. дослідження 3-4 міс. щурів через 7 днів після опромінення із застосуванням АК у дозі 15 мг/кг,
. дослідження 6-8 міс. щурів через 7 та 14 днів після опромінення та поєднаної дії опромінення та свинцю із застосуванням АК у дозах 15мг/кг та 100 мг/кг і ЛВК у дозі 100 мг/кг,
. дослідження 24-26 міс. щурів через 7 днів після опромінення із застосуванням АК у дозі 100 мг/кг.
У вказаних вище експериментальних групах проводили дослідження процесів пероксидації та антиоксидантного стану у структурах головного мозку оскільки функція статевих залоз залежить від впливу кори головного мозку. Для досліджень обрано аорту як естрогенчутливий орган, оскільки в судинах міститься велика кількість рецепторів до жіночих статевих гормонів. Проводили дослідження артеріального тиску, оскільки відомо, що з віком спостерігається його зростання, а досліджувана амінокислота L-аргінін сприяє вазодилатації. Досліджували біохімічні показники крові, що відображали процеси метаболізму в організмі. Досліджували кислотний гемоліз еритроцитів, як модель вивчення стану проникливості мембран.
Для характеристики стану процесів перекисного окиснення ліпідів у сироватці крові вивчали концентрацію прикінцевого продукту процесів пероксидації –ТБК-активних продуктів в сироватці крові (Гаврилов В.П.) та у гомогенатах досліджуваних органів (Владимиров Ю.А., Арчаков А.І.), який реєстрували за концентрацією ТБК-активних продуктів.
Стан антиоксидантної системи оцінювали за активністю каталази в еритроцитах. Активність каталази в гомогенатах досліджуваних органів вивчали за методом Aebi в модифікації Овсяннікової Л.М.
Біохімічні показники крові вивчали за загальноприйнятими клінічними методиками: АЛТ, АСТ, холестерин, білок, глюкоза .
Кислотну резистентність еритроцитів визначали за методом Гітельзона М.І. та Терскова Й.А.
Артеріальний тиск вимірювали за допомогою електронного тонометра NОВАТ ОSС-1. Манжетку для недоношених новонароджених дітей (США) накладали на основу хвоста щура.
Для світлооптичного дослідження кусочки тканин яєчника фіксували в 12% нейтральному формаліні і заливали парафіном. Отримані зрізи після відповідної обробки зафарбовували гематоксилін-еозином.
Для електронно-мікроскопічного дослідження препарати тканин яєчника експериментальних тварин розміром 1x1 мм брали відразу після декапітації тварини, фіксували в суміші 4% параформальдегіду, 2,5% глютаральдегіду та 4% сахарози на 0,1 молярному фосфатному буфері рН=7,4 з наступною фіксацією в 1% розчині чотириокису осмію, обезводнювали в зростаючих концентраціях етанолу і оксипропілену і заливали в суміш епоксидних смол (епон-ералдит) за стандартними методиками електронної мікроскопії. Ультратонкі зрізи товщиною 600 А виготовляли на ультратомах ЛКБ і Рейхарт. Для покращення їх контрасту зафарбовували за Рейтгольдсом і продивлялись в електронному мікроскопі ЕМ-400Т фірми “Філіпс”.
Для прицільного ультрамікротомування і поглибленої світлооптичної оцінки тканин, що досліджувались, з епоксидних блоків виготовлялись напівтонкі зрізи товщиною до 1 мкм, які зафарбовували метиленовим синім і піроніном, продивлялись в світлооптичному мікроскопі фірми “Оптон” (Німеччина). Ідентифікацію процесів, які виявлялись в клітинах фолікулярного епітелію, здійснювали шляхом морфометричної оцінки електронограм за допомогою системи аналізу зображень “ІВАS-2000” фірми “KONTRON” (Німеччина).
Використано наступне обладнання: колориметр фотоелектричний КФК-2, іонометр І-102, рН-метр V-629, гама-лічильник Trac-1191, центрифуги VAC-125, “Kman”, К-26Д, “Coolspin-2”, РС-6, “ОПН-3”, “ОПН-8”, терези лабораторні ВРЛ-200, ваги торсійні ВТ-50, ваги електронні ЕR-182 А.
Математичну обробку отриманих даних проводили за допомогою персонального комп’ютера із застосуванням стандартних статистичних пакетів (“Statistica”, “Exсel” тощо).
Результати досліджень та їх обговорення
Результати спостережень за процесом пероксидації і антиоксидантною системою опромінених щурів різних вікових груп показали: через 7 днів після дії іонізуючого випромінення (рис. 1) у молодих і старих щурів зріс рівень ТБК-активних продуктів у сироватці крові (р < 0,05), у щурів середнього віку вірогідне зростання ТБК-активних продуктів у сироватці крові відбулось при поєднаній дії опромінення і солі свинцю.
Рис. 1 Вміст ТБК-активних продуктів у сироватці крові щурів різних вікових груп через 7 днів після опромінення
Через 14 днів після опромінення вірогідних змін у молодих щурів ТБК-активних продуктів не виявили, у щурів середнього віку зросла кількість ТБК-активних продуктів (р < 0,05), у старих тварин продовжував утримуватись високий вміст ТБК-активних продуктів (р < 0,05). На 7 день після опромінення у молодих і старих тварин спостерігалось зниження антиоксидантної системи (рис. 2). Через 14 днів після опромінення у щурів середнього віку спостерігалося зниження антиоксидантного захисту (р < 0,05), у молодих вірогідних змін активності каталази уже не спостерігалось, у старих тварин продовжував триматись низький рівень активності каталази еритроцитів.
Рис.2 Активність каталази еритроцитів у щурів різних вікових груп через 7 днів після опромінення.
Дослідження стану еритроцитарних мембран показало: відсоткове співвідношення еритроцитів різного ступеня стійкості у досліджуваних трьох вікових груп щурів відрізняється. У щурів середнього віку еритрограма зміщена вправо за рахунок високостійких еритроцитів, у старих тварин –вліво. Це явище можна пояснити тим, що у молодих тварин і щурів середнього віку відбувається нормалізація еритропоезу і у крові присутні молоді еритроцити, які мають високу стійкість до кислотного гемолізу, у старих тварин відсутні високостійкі форми еритроцитів, що може бути пов’язане з пригніченням еритропоезу. Змінюється кислотний гемоліз еритроцитів від дії іонізуючого випромінення: опромінення в дозі 2 Гр у всіх трьох вікових групах зміщує кислотний гемоліз вліво, що свідчить про зниження мембранної стійкості еритроцитів. Так само на мембрани еритроцитів діє комбінована дія опромінення і свинцю. При опроміненні в дозі 0,5 Гр у всіх вікових групах щурів еритрограма зміщується вправо, що свідчить про відновлення роботи кісткового мозку (табл. 1).
Таблиця 1
Кислотний гемоліз еритроцитів щурів різних вікових груп через 7 днів після опромінення, %.
|
Умови експерименту |
Низькостійкі |
Середньої стійкості |
Високостійкі |
|
Молоді щури |
|||
|
Контроль |
26 |
||
|
0,5 Гр |
9 |
30 |
|
|
2 Гр |
45 |
||
|
Середнього віку щури |
|||
|
Контроль |
20 |
||
|
0,5 Гр |
44 |
17 |
|
|
2 Гр |
57 |
7 |
0 |
|
0,5 Гр + свинець |
65 |
||
|
Старі щури |
|||
|
Контроль |
25 |
||
|
0,5 Гр |
18 |
29 |
|
|
2 Гр |
50 |
3 |
Дослідження процесів пероксидації в яєчниках показало: через 7 днів після опромінення зростає рівень ТБК-активних продуктів у тварин усіх трьох вікових груп (рис. 3) і знижується антиоксидантний захист (рис. 4). Залежність ТБК-активних продуктів від дози опромінення є вираженою у тварин у віці 3-4 та 24-26 місяців. В свою чергу, у щурів віком 6-8 місяців різниця між цими показниками не є вірогідною. Однак, при поєднаній дії іонізуючого випромінення і свинцю вміст ТБК-активних продуктів вірогідно підвищився, що свідчить про синергізм ушкоджуючого впливу цих чинників на яєчники тварин. Через 14 днів після опромінення утримується підвищений рівень процесів пероксидації на тлі зниженого антиоксидантного захисту. З біохімічних показників найбільш вірогідні зміни після дії іонізуючого випромінення стосувалися вмісту холестерину і білку. Як видно з рис.5, у молодих тварин і щурів середнього віку через 7 днів після опромінення в дозі 2 Гр зростає рівень холестерину (р < 0,05). У щурів старого віку при обидвох застосованих дозах опромінення зростав рівень холестерину (р < 0,05). Спостерігалося зниження рівня білку у сироватці крові (р < 0,05).
У щурів старого віку показники артеріального тиску були значно вищі, ніж у щурів молодого і середнього віку: у молодих –,0 5,3/100,0 5,0; середнього віку –,8 /100,0 4,1; старих – 153,0 3,6/120,0 4,8 мм.рт.ст.
У щурів іонізуюче випромінення на 7 день не спричинило вірогідних змін, лише у старих тварин на 14 день після дії іонізуючого випромінення у дозі 2 Гр спостерігається підняття артеріального тиску (р < 0,05).
За допомогою світлооптичної мікроскопії показано, що у інтактних щурів віком 3–міс. добре видно білкову оболонку, гіпертрофований фолікулярний епітелій, в якому міститься пігмент лютеїн (жовте тіло). Жовте тіло є добре васкуляризоване. У щурів цього ж віку, які зазнали опромінення в дозі 0,5 Гр, спостерігаються зменшення васкуляризації жовтого тіла, склеротичні зміни сполучної тканини. При опроміненні в дозі 2 Гр у фолікулі, який росте, овоцити мають грубоваскулізовану цитоплазму, зменшена кількість шарів фолікулярного епітелію, наявні дистофічні зміни фолікулярного епітелію, порушена васкуляризація жовтого тіла.
Рис.3 Вміст ТБК-активних продуктів у яєчниках щурів різних вікових груп через 7 днів після опромінення.
Рис.4 Активність каталази яєчників через 7 днів після опромінення щурів різних вікових груп.
Рис.5 Вміст холестерину у сироватці крові щурів різних вікових груп, які зазнали дії іонізуючого випромінення.
У інтактних щурів 6–місячного віку під білковою оболонкою розташована велика кількість премордіальних фолікулів, жовте тіло, скупчення інтерстиціальних клітин, оточених сполучною тканиною. Строма органа добре васкуляризована. При опроміненні щурів у дозі 0,5 Гр у фолікулах, які ростуть, фіксуються дистрофічні зміни епітелію, розростання сполучної тканини, наявні атретичні тіла, а також інтерстиціальні скупчення клітин і відсутні жовті тіла, стінки судин склерозовані. При опроміненні в дозі 2 Гр спостерігаються дисквамація фолікулярного епітелію у первинних фолікулах, значні дистрофічно-дегенеративні зміни вторинного фолікула, вакуолізація та неоднорідна преципітація фолікулярної рідини, інтенсифікація процесів апоптозу, склерозовані стінки кровоносних судин, склеротичні зміни у стромі. При поєднаній дії опромінення в дозі 0,5 Гр і солі свинцю наявні порушення гістоархітектоніки тканини яєчника: премордіальних фолікулів і фолікулів в стані розвитку не визначається. Спостерігається нагромадження інтерстиціальних клітин, які утворились з атретичних фолікулів і утворення кіст з десквамацією епітелію. Наявний склероз та гіаліноз судин різного калібру.
У інтактних щурів 24–міс. віку відсутні фолікули на різних етапах розвитку, спостерігається велика кількість атретичних тіл, розростання сполучної тканини. При опроміненні в дозі 0,5 Гр спостерігається розростання сполучної тканини, атретичне тіло, текальні клітини в якого відсутні, свідчить про початок атрезії первинного фолікула. У фолікула більшого розміру –дистрофічні зміни епітелію. Велике скупчення інтерстиціальних клітин. При опроміненні в дозі 2 Гр яскраво виражені дегенеративні зміни у фолікулах. Наявні велика кількість скупчення інтерстиціальних клітин, склеротичні зміни строми, склеротичні зміни стінок судин, виражений апоптоз клітин.
При електронно-мікроскопічному дослідженні клітин фолікулярного епітелію було встановлено: основна маса фолікулярних клітин містить досить велике ядро, розташоване ексцентрично в базальній частині цитоплазми з наявністю хроматину, здебільшого рівномірно розташованого у каріоплазмі, з добре окресленим нуклеолонемним ядерцем. Морфометричний аналіз відсотку площі хроматину досить високий і складає в середньому 20,02,5% від площі каріплазми. Цитоплазма клітини заповнена внутрішньоклітинними органелами, переважно мітохондріями округло-овальної форми з невеликою кількістю крист. Відсоток площі мітохондрій відносно товщини каріоплазми в середньому складає 32,52,0%, що вказує на досить високу енергопродукуючу функцію фолікулярних клітин. Мітохондрії оточені системою гранулярного ендоплазматичного ретикулума, на поверхні якого досить велика кількість фіксованих рибосом. Крім цього, в цитоплазмі клітин фолікулярного епітелію в значній кількості визначаються вільні рибосоми і полісоми, що свідчить про високу білоксинтезуючу функцію клітин фолікулярного епітелію. Серед цих клітин зустрічаються так звані гранулезолютеїнові, які містять ліпідні включення. В нормі кількість цих включень досить значна, і відсоток площі ліпідних включень складає в середньому 15,41,3 %. Клітини фолікулярного епітелію досить щільно прилягають одна до одної і контактують десмосомально.
Гістологічна й електронно-мікроскопічна характеристика клітин фолікулярного епітелію через 14 днів після опромінення засвідчила малозначні виявлені зміни. На світлооптичному рівні фолікули, що дозріли, мають дистрофічні зміни, де відсутня чітка межа між кірковою і мозковою речовиною, стає більш ущільненою базальна мембрана, яка оточує фолікул. При більшому збільшенні в інтерфолікулярній сполучній тканині спостерігається тромбування судин, а клітини фолікулярного епітелію мають виражені деструктивні змін з явищами вакуольної і гідропічної дистрофії.
При електронно-мікроскопічному дослідженні у більшості епітеліальних клітин бачимо досить виражені дистрофічні зміни в цитоплазмі, що характерно для її вакуольного переродження з порушенням цілісності мітохондрій, структури ендоплазматичного ретикулума та значним зменшенням кількості як вільних так і фіксованих рибонуклеїнових гранул. Якщо проаналізувати відсоток площі, яку займають інтактні мітохондрії в цитоплазмі епітеліальних клітин, то можна помітити, що вона знижується відносно контролю в 1,6 раза і складає 20,41,4 % при контрольних показниках 32,52,0 %. Значних змін зазнали і ядра фолікулярного епітелію. Ядра більшості клітин стають багатолопасними з бухтоподібними вп’ячуваннями і згідно з проведеним морфометричним дослідженням характеризуються зменшеним відсотком площі хроматину в середньому в 1,6 рази з 20,01,5 до 12,11,3%. При цьому хроматин у вигляді конгломератів розташовується переважно біля внутрішньої ядерної оболонки. У гранульозних епітеліальних клітинах у 1,5 раза знижується відсоток площі ліпідних включень. При цьому змінюється їх характер: вони стають більш дрібними з просвітленою центральною зоною. При опроміненні змінюються міжклітинні простори і порушуються їх десмосомні контакти, що, безсумнівно, призводить до порушення цілісності клітинної оболонки.
На наступному етапі досліджень вивчали захисний вплив АК на яєчники та естрогенчутливі органи. При цьому було виявлено: у молодих щурів, експериментальна група яких отримувала протягом 9 днів АК, вміст ТБК-активних продуктів у сироватці крові вірогідно зменшився при опроміненні в дозі 0,5 Гр на 17 %. У мозку і аорті тварин, яким давали АК при дозі 0,5 та 2 Гр, вміст ТБК-активних продуктів зменшився на 13 %. У яєчниках тварин, які отримували АК при опроміненні в дозі 0,5 Гр, вміст ТБК-активних продуктів зменшився на 7 %, а при впливі дози 2 Гр –на 30 %, порівняно з опроміненою групою. Активність каталази у щурів молодого віку, які отримували АК, збільшилась, порівняно з опроміненими групами тварин. Активність каталази еритроцитів при опроміненні в дозі 0,5 Гр у тварин, які отримували АК, зросла на 22 %, порівняно з опроміненою групою. У яєчниках молодих щурів, які отримували АК, активність каталази зросла на 17 %, при 2 Гр –на 20 %, порівняно з опроміненою группою (табл. 2).
У щурів середнього віку, які отримували упродовж 9 днів АК як з першою (15 мг/кг), так і другою (100 мг/кг) дозою L-аргініну і були опромінені в дозі 0,5 Гр, активність ТБК-активних продуктів знизилась на 31 та 36 % відповідно, порівняно з контролем. У тварин, які отримували сіль свинцю і опромінені в дозі 0,5 Гр, АК не спричинив корекції даного показника. У групі тварин, які були опромінені в дозі 2 Гр і отримували АК з другою дозою, вміст ТБК-активних продуктів знизився на 35 %, порівняно з опроміненою групою. Через 14 днів після опромінення у тварин, які зазнали впливу радіації в дозі 2 Гр і отримували АК як з першою, так і другою дозою, вміст ТБК-активних продуктів знизився у сироватці крові на 73 та 75 % відповідно, порівняно з опроміненою групою. У мозку щурів середнього віку, які отримували АК, через 7 днів після опромінення в дозі 0,5 Гр спостерігається зниження вмісту ТБК-активних продуктів на 46 та 48%, а в групі тварин, опромінених в дозі 0,5 Гр і отримували сіль свинцю, на –%, порівняно з опроміненою групою тварин. У групі тварин, які зазнали впливу радіації в дозі 2 Гр і отримували амінокислотний комплекс з другою дозою L-аргініну, вміст ТБК-активних продуктів знизився на 34 %, порівняно з опроміненою групою тварин. Через 14 днів після опромінення в дозі 2 Гр і отримання амінокислотного комплексу з L-аргініном як з першою, так і другою дозою, вміст ТБК-активних продуктів знижується на 56 та 58 %, порівняно з опроміненою групою. Через 7 днів у щурів середнього віку, які отримували АК як з першою, так і другою дозою і були опромінені в дозі 0,5 Гр, активність каталази мозку зросла на 17 %, порівняно з опроміненою групою, а у групи, яка отримувала сіль свинцю, на –%, порівняно з групою яка була опромінена і отримувала сіль свинцю. У групі тварин, які були опромінені в дозі 2 Гр і отримували АК у другій дозі, активність каталази зросла на 18 %, порівняно з опроміненою групою. У щурів молодого віку, які отримували АК через 7 днів після опромінення у дозі 0,5 Гр, вміст ТБК-активних продуктів у яєчниках знижується на 31 та 18%, порівняно з опроміненою групою тварин, а у групи тварин, які отримувала сіль свинцю –на 52%, порівняно з групою опромінених тварин в дозі 0,5 Гр та отримувала сіль свинцю. У групі тварин, які були опромінені дозою 2 Гр і отримували АК, вміст ТБК-активних продуктів у яєчниках зменшується на 45%. У тварин, які отримували АК як з першою, так і другою дозою і були опромінені в дозі 2 Гр, у яєчниках на 14 день після опромінення зниження ТБК-активних продуктів відбувається на 33 та 58%, порівняно з опроміненою групою тварин. У щурів середнього віку, опромінених в дозі 0,5 Гр, які отримували АК з першою дозою, активність каталази яєчників піднялась на 15%, а у групі тварин, опромінених у дозі 0,5 Гр, що отримували сіль свинцю, активність каталази яєчників збільшилась на 66%, порівняно з групою, що не отримувалаАК. При опроміненні в дозі 2 Гр і застосуванні АК активність каталази яєчників збільшується на 39 %. Через 14 днів після опромінення у тварин, які отримували АК як з першою так і другою дозою і зазнали впливу радіації в дозі 2 Гр, активність каталази зросла на 59 та 67 % відповідно, порівняно з опроміненою группою (табл. 2).
Таким чином, у щурів середнього віку АК як в дозі 15 мг/кг так і 100 мг/кг зменшує процеси пероксидації як у сироватці крові, так і в гомогенатах досліджуваних органів. Через 14 днів після опромінення вміст ТБК-активних продуктів наближається до інтактних тварин, а активність каталази при застосуванні амінокислотного комплексу вірогідно зростає на 14-й день після опромінення.
У щурів старого віку через 7 днів після опромінення АК не спричинив вірогідних змін вмісту ТБК-активних продуктів у сироватці крові, а також активності каталази еритроцитів. В аорті старих тварин, які отримували АК і були опромінені в дозі 0,5 Гр та 2 Гр, вміст ТБК-активних продуктів знизився на 13 та 30 % відповідно, порівняно з опроміненими групами, а у групі тварин, яка тільки отримували АК, зменшився на 24 %, порівняно з контролем. У мозку старих тварин, які отримували АК, через 7 днів після опромінення, вміст ТБК-активних продуктів при 0,5 Гр зменшився на 1 %, при 2 Гр –на 15 %, порівняно з опроміненими групами, а активність каталази зросла на 7 % та 52 % відповідно.
У яєчниках старих тварин, опромінених у дозі 0,5 та 2 Гр, вміст ТБК-активних продуктів знизився на 7 та 19 %, порівняно з опроміненими групами, а у неопромінених груп, які приймали АК, вміст ТБК-активних продуктів у яєчниках знизився на 15 %, порівняно з контролем. Активність каталази яєчників зросла на 36 % у щурів, які були опроміненні в дозі 0,5 Гр та приймали АК, на 63 % при 2 Гр, порівняно з опроміненими групами та у групи, яка приймала АК і не була опромінена, зросла на 21 %, порівняно контролем. Позитивна дія досліджуваного АК може бути зумовлена тим, що L-аргінін є попередником в організмі оксиду азоту, який має антиоксидантні властивості. Також АК нормалізував амінокислотний баланс в організмі тварин.
Спостереження корекції мембран еритроцитів у молодих щурів показали: АК покращив стан мембран у груп тварин, опромінених в дозі 0,5 Гр (співвідношення відсотків еритроцитів низької, середньої і високої стійкості становлять: 8:40:35 % –у групи, яка отримувала АК, у групі порівняння –:33:30%). У щурів середнього віку АК з дозою L-аргініну як 15мг/кг, так і 100 мг/кг, виявився ефективним при опроміненні так само у дозі 0,5 Гр та при комбінованій дії іонізуючого опромінення і свинцю. У щурів старого віку АК з дозою 100 мг/кг L-аргініну здійснив позитивний мембраностабілізуючий ефект. У крові тварин експериментальних груп, які отримували АК, зменшується відсоток низькостійких еритроцитів (при 0,5 і 2 Гр –%), порівняно з опроміненою групою (при 0,5 і 2 Гр –%), а також спостерігається зміщення еритрограми вправо.
Досліджуваний АК спричинив зниження рівня холестерину у сироватці крові: у молодих при опроміненні в дозі 0,5 Гр –на 7%, 2 Гр –%; середнього віку, які отримували АК з дозою 15 мг/кг та 100мг/кг L-аргініну і були опроміненні в дозі 2 Гр, рівень холестерину знизився на 24 та 20 % відповідно; у старих тварин при опромінені в дозі 0,5 Гр –на 3 %, 2 Гр –на 7 %. АК нормалізував рівень білку у сироватці крові: у молодих щурів рівень білку зріс на 7 та 8 % при опроміненні в дозі 0,5 та 2 Гр відповідно, у щурів середнього віку при опроміненні в дозі 2 Гр та тих, які отримували АК як з першою, так і другою дозою, збільшився на 16 та 17 % відповідно; у щурів старого віку при опроміненні в дозі 2 Гр –зріс –на 7 %, порівняно з опроміненими групами, у відповідній дозі (р < 0,05) (табл. 2).
Дослідження артеріального тиску показали, що доза L-аргініну 100 мг/кг маси тварини спричинює зниження його, в той час, як доза 15 мг/кг суттєво не впливає на цей показник.
У молодих щурів, які були опромінені в дозі 2 Гр та отримували АК, спостерігається активація фолікулярного епітелію, покращується васкуляризація жовтого тіла.
У щурів середнього віку, які були опромінені в дозі 2 Гр та отримували АК, на тлі старих та свіжих крововиливів підвищується кількість дрібних судин у стромі органа.
У щурів середнього віку, які були опромінені в дозі 0,5 Гр і отримували сіль свинцю та АК, порівняно з контрольною групою тварин, архітектоніка органа збережена, але спостерігаються значні дистрофічні зміни епітелію. У фолікулі спостерігається активація фолікулярного епітелію, порушена васкуляризація жовтого тіла, наявні склеротичні зміни строми, склероз та гіаліноз стінок судин. У старих тварин, які були опромінені в дозі 2 Гр та отримували АК, спостерігається покращення кровообігу на тлі старих дрібних геморагій і плазморагій, підвищилась кількість дрібних судин.
На наступному етапі досліджували вплив ЛВК на морфофункціональний стан яєчників. Було досліджено 14 експериментальних груп. Як препарат порівняння використовували L-аргінін та есенціале. Дослідження проводили через 14 днів після опромінення. Тварини за 2 дні до та 14 після опромінення отримували препарати. Результати досліджень свідчать, що через 14 днів після опромінення у дозі 2 Гр у статевозрілих тварин утримувався високий вміст ТБК-активних продуктів як у сироватці крові, так і у яєчниках, а також спостерігалось зниження активності каталази. Отримані результати свідчать про активацію перекисного окиснення ліпідів на тлі зниженого антиоксидантного захисту. Серед досліджуваних препаратів найбільш ефективним виявився ЛВК, який вірогідно знизив вміст ТБК-активних продуктів і збільшив активність каталази (табл. 3). Особливо досліджуваний комплекс виявився ефективним для нормалізації біохімічних процесів у яєчниках.
У всіх експериментальних групах, які отримували препарати, спостерігається вірогідне зниження рівня холестерину у сироватці крові, але найбільше його зменшення спричинив ЛВК. Досліджуваний комплекс покращує білоксинтезуючу фукцію печінки, про що свідчить нормалізація кількості білку в сироватці крові.
Досліджуваний комплекс, як і сам L-аргінін, у дозі 100 мг/кг спричинює зниження артеріального тиску у щурів. У щурів середнього віку, які за 2 дні до опромінення і 14 днів після опромінення в дозі 2 Гр отримували лецитин, спостерігаються дистрофічні зміни багатошарового фолікулярного епітелію. У групі тварин, які отримували -каротин, спостерігається активація фолікулярного епітелію, збільшення кількості мітозів, що свідчить про репаративні процеси в яєчниках. У групі тварин, яким давали L-аргінін, спостерігається розширення судин, що покращує кровопостачання яєчників. У групі тварин, які отримували комплекс з лецитину, -каротину та L-аргінін, спостерігається активація фолікулярного епітелію, збільшується кількість функціональноспроможних судин.
Електронно-мікроскопічне дослідження клітин фолікулярного епітелію показало: при введенні тваринам комплексу в основній масі клітин фолікулярного епітелію спостерігаються процеси відновного характеру, які більшою мірою порівняно з опроміненням, відновлюють як білоксинтезуючу, так і енергопродукуючу функції фолікулярного епітелію. Крім того, в цитоплазмі клітин з’являється значна кількість як вільних, так і фіксованих рибонуклеїнових гранул, а у ядрах багатьох епітеліальних клітин практично повністю відновлюється структура хроматину. Так, згідно з приведеними морфологічними показниками відсоток площі, хроматину, порівняно з опроміненням, зростає на 4% і складає 16,21,2% , що нижче вихідного рівня майже на 4% (20,01,5% в контролі).
Спостерігається яскраво виражена тенденція до відновлення кількісного і якісного складу хроматину. Про посилення та відновлення білоксинтезуючої функції у фолікулярних клітинах свідчить і значна кількість вільних рибосом і полісом.
У зв’язку з відновленням структурної цілісності мітохондрій, а також появою в цитоплазмі молодих форм мітохондрій практично до норми наближається відсоток площі, мітохондрій в цитоплазмі клітин фолікулярного епітелію. Так, якщо при опроміненні відсоток площі, яку займають інтактні мітохондрії, складає 20,41,4 %, то при введенні тваринам комплексу, цей показник збільшується на 6 % і складає 26,51,5 % при нормі 32,52,0 %, що нижче вихідного рівня також на 6 % (р <0,05).
Відсоток площі ліпідних включень практично не змінюється після опромінення і застосування ЛВК, складає 11,11,2 %, в той час як при опроміненні цей показник складає 10,41,5 % при нормі 15,41,3 %, що є статистично вірогідним показником.
При введенні тваринам комплексу практично не порушена дисмосомна контактна система фолікулярних клітин. Проведені гістологічні і електронно-мікроскопічні дослідження фолікулярних клітин дозрілого фолікула щура при загальному опроміненні тварини в дозі 2 Гр з введенням комплексу показало, що при дії на організм людини опромінення в клітинах фолікулярного епітелію спостерігаються виражені дистрофічно-деструктивні зміни, які призводять до вірогідного зниження внутрішньоклітинних обмінних процесів у зв’язку з порушенням цілісності внутрішньоклітинних органел і зниження кількості ліпідів в гранульозних трансформованих клітинах, котрі секретують прогестерон. Введення в організм тварин до і після опромінення комплексу запобігає негативному впливу радіації на фолікулярні клітини. При цьому в фолікулярних клітинах протягом 14 днів не спостерігалось виражених дистрофічно-деструктивних змін внутрішньоклітинних органел і на досить високому рівні збереглися як білоксинтезуюча, так і енергопродукуюча функція цих клітин, хоча згідно з отриманими морфометричними даними, як енергопродукуюча, так і білоксинтезуюча функція фолікулярного епітелію вірогідно знижена відносно контролю.
Таким чином, застосований ЛВК знижує вміст ТБК-активних продуктів у сироватці крові та яєчниках значно більше, ніж окремо взяті лецитин, L-аргінін та есенціале, а також підвищує активність каталази еритроцитів та яєчників. Комплекс спричинює виражений мембраностабілізуючий ефект, його дія на мембрани наближується до дії есенціале. Запропонований комплекс знижує вміст холестерину у сироватці крові, а також, як і есенціале, нормалізує функціональний стан печінки. ЛВК, як і сам L-аргінін у дозі 100 мг/кг, має здатність знижувати артеріальний тиск. Крім того, запропонований ЛВК зменшує негативний вплив радіації на фолікулярні клітини.
Таблиця 2
Біохімічні показники крові та органів тварин, які зазнали дії іонізуючого випромінення
|
Умови експерименту |
ТБК-сироватки крові, нмоль/л (Mm) |
Каталаза еритроцитів, мкмоль НО/ мг білку хв (Mm) |
ТБК-активні продукти в яєчниках, нмоль/мг тканини (Mm) |
Каталаза яєчників, НО/мг білку хв (Mm) |
ТБК-активні продукти в головному мозку, нмоль/мг тканини (Mm) |
Каталаза мозку, НО/мг білку хв (Mm) |
ТБК-активні продукти в аорті |
|
|
1 |
||||||||
|
Молоді щури |
||||||||
|
Контроль |
,700,17 |
,480,04 |
1,860,22 |
,401,17 |
,390,169 |
,260,83 |
,97 0,26 |
|
|
0,5 Гр |
Через 7 днів після опромінення |
4,600,21* |
,060,03* |
,420,18* |
,160,44 |
,910,14* |
,710,30 |
2,33 0,20* |
|
2 Гр |
,160,40* |
,770,07* |
,650,23* |
,870,50* |
,360,20* |
,350,05* |
,460,16* |
|
|
0,5 Гр + АК |
,860,28*/** |
,290,11** |
,360,02 |
,610,43** |
,560,12* |
,820,41 |
2,030,25 * |
|
|
2 Гр + АК |
,110,11* |
,940,12* |
,550,22*/** |
,260,16** |
,960,18* |
,730,47* |
,030,25* |
|
|
АК |
,700,17 |
1,460,01 |
,750,17 |
,230,62 |
1,340,18 |
,441,24 |
1,750,19 |
|
|
Старі щури |
||||||||
|
Контроль |
Через 7 днів після опромінення |
2,400,42 |
,460,01 |
,810,19 |
,620,32 |
1,530,97 |
,610,60 |
2,230,28 |
|
0,5 Гр |
,390,30* |
,320,15 |
,290,15 |
5,480,59* |
,990,11 |
6,660,62* |
,720,30 |
|
|
2 Гр |
,490,40* |
,080,18* |
,530,22* |
,510,12* |
,320,27* |
,160,89* |
,160,54* |
|
|
0,5 Гр + АК |
,36 0,50 |
,370,13 |
,140,22 |
7,490,42** |
,97 0,11 |
,170,25 |
,370,24 |
|
|
2 Гр + АК |
,83 0,50 |
,230,21 |
,88 0,24*/** |
,350,51** |
,82 0,26* |
,280,49** |
,90 0,30 |
|
|
АК |
2,35 0,20 |
,460,01 |
,55 0,12 |
,240,51* |
,34 0,05 |
,510,29 |
,70 0,25 |
Продовж. табл. 2
|
Щури середнього віку |
|
1 |
||||||||
|
Контроль |
Через 7 днів після опромінення |
2,030,16 |
1,500,064 |
,420,48 |
8,870,69 |
,060,28 |
,150,62 |
|
|
0,5 Гр |
,610,10 |
,370,022 |
,770,54* |
,600,42* |
3,200,25* |
,750,70 |
||
|
2 Гр |
,610,21 |
1,36 0,06 |
,230,84* |
,140,43* |
,26 0,55* |
,370,34* |
||
|
Свинець |
2,55±0,22 |
,48±0,04 |
,66±0,50 |
,50±0,40 |
,00±0,20 |
,60±0,31 |
||
|
0,5 Гр + свинець |
2,97 0,21* |
1,34 0,066 |
,22 0,94* |
,99 0,45*/** |
,367 0,55*/** |
,40 0,35 * |
||
|
0,5 Гр + свинець + АК (100 мг/кг) |
3,03 0,50* |
1,39 0,089 |
,56 0,23*** |
,65 0,61*/*** |
,77 0,36*** |
,55 0,41 *** |
||
|
0,5 Гр + АК (15 мг/кг) |
1,81 0,12** |
1,470,10 |
2,660,33** |
,450,62* |
,870,35** |
,550,51* |
||
|
0,5 Гр + АК (100 мг/кг) |
,68 0,15** |
,520,06 |
3,150,27** |
,760,53* |
,9 0,27** |
,720,41* |
||
|
2 Гр + АК (100 мг/кг) |
,70 0,11** |
,50 0,10 |
2,11 0,28** |
,75 0,54* |
,50 0,21** |
,00 0,45 |
||
|
Контроль |
Через 14 днів після опромінення |
2,22 0,21 |
,53 0,29 |
,45 0,01 |
,87 0,69 |
,06 0,28 |
,25 0,52 |
|
|
2 Гр |
,14 0,20* |
,79 0,17* |
,85 0,02* |
,04 0,41* |
,24 0,45* |
,36 0,34* |
||
|
2 Гр + АК (15 мг/кг) |
1,71 0,11** |
,56 0,22 |
,52 0,06** |
,45 0,61 */** |
,77 0,36 |
5,82 0,53 ** |
||
|
2 Гр + АК (100 мг/кг) |
1,58 0,15** |
,15 0,21** |
,39 0,089** |
,76 0,53*/** |
,67 0,27*/** |
,78 0,82** |
Примітка:
*- різниця вірогідна порівняно з контролем ;
** - різниця вірогідна порівняно з опроміненою групою
Таблиця 3
Біохімічні показники в крові і тканинах у щурів середнього віку, які зазнали дії іонізуючого випромінення
|
Група |
ТБК-активні продукти у сироватці крові, нмоль/л,(M m) |
Каталаза еритроцитів, мкмольНО//мг білку хв,(M m) |
ТБК-активні продукти у яєчниках, нмоль//мг тканини,(M m) |
Каталаза яєчників, мкмольНО//мг білку хв,(M m) |
Холестерин,ммоль/л,(M m) |
Білок, г/л,(M m) |
Кислотний гемоліз еритроцитів, %,(M m) |
||
Малостійкі еритроцити |
Середньої стійкості |
Високостійкі еритроцити |
|||||||
|
Контроль |
2,480,21 |
,450,14 |
2,530,29 |
8,770,79 |
,53 0,08 |
79,86 1,01 |
38 |
||
|
0,5 Гр |
2,540,18 |
0,970,01 |
,220,25 |
,520,66* |
,95 0,04* |
,05 0,91* |
67 |
,7 |
|
|
2 Гр |
3,450,20* |
,850,02 |
,790,17* |
,720,39* |
,13 0,14* |
,73 1,69* |
69 |
,5 |
|
|
Лецитин |
2,440,58 |
1,340,08 |
,505,43 |
,540,59 |
1,66 0,08 |
,93 1,19 |
|||
|
L-аргінін |
3,380,39 |
1,770,21 |
,530,22 |
,150,47 |
,61 0,07 |
,53 1,74 |
|||
|
-каротин |
2,550,20 |
1,500,21 |
2,430,51 |
,050,35 |
,550,09 |
83,162,77 |
|||
|
ЛВК |
2,960,37 |
,910,12 |
2,370,32 |
9,240,27 |
1,46 0,05 |
,38 1,89 |
|||
|
Есенціале |
2,630,37 |
,290,053 |
,770,14 |
8,910,72 |
1,59 0,06 |
,21 0,62 |
|||
|
0,5 Гр + лецитин |
2,400,17 |
,970,016 |
,860,17 |
,210,37 |
1,65 0,12** |
,03 1,22 |
63 |
||
|
0,5 Гр + ЛВК |
2,170,32 |
1,140,02 |
,460,21 |
6,550,27** |
,6 0,07** |
,86 0,91** |
52 |
||
|
2 Гр +лецитин |
2,990,21 |
,980,04 |
,190,25 |
,580,43 |
,56 0,049** |
,6 1,30** |
63 |
||
|
2Гр + L-аргінін |
3,080,14* |
,950,05 |
3,110,27 |
4,960,37 |
,675 0,06** |
,11 1,01 |
43 |
||
|
2 Гр +есенціале |
3,090,11* |
,960,03 |
,110,19* |
,240,31 |
,73 0,095** |
,18 1,01** |
35 |
||
|
2 Гр + ЛВК |
2,540,25 |
1,030,03** |
,970,18** |
,700,31** |
,51 0,05** |
,58 0,91** |
27 |
,5 |
Примітка:
*- різниця вірогідна порівняно з контролем,
**- різниця вірогідна порівняно з опроміненою групою
|
Отже, проведені морфологічні дослідження показали, що у щурів молодого і середнього віку наявні фолікули усіх ступенів зрілості (премордіальні, первинні, вторинні, третинні, жовті тіла, атретичні фолікули). Яєчники щурів молодого і середнього віку спроможні виробляти статеві гормони. У старих щурів у стромі органа переважають атретичні тіла та інтерстиціальні клітини і відсутні жовті тіла, що свідчить про порушення фолікулогенезу яєчників та утворення у них естрогенів та гестагенів. Порушення фолікулогенезу пов’язане з віковою інволюційною перебудовою гіпоталамічних центрів, що призводить до порушення циклічної і кількісної продукції гонадотропних гормонів, порушується механізм зворотного зв’язку і дозрівання фолікулів, циклічна і кількісна продукція гормонів яєчників. Проведені дослідження підтвердили негативну дію іонізуючого випромінення у малих та середніх дозах на тканини яєчників. Відомо, що найбільш чутливими до іонізуючого випромінення є тканини, яким властивий поділ. До таких належить фолікулярний епітелій яєчників. Наші дослідження показали, що іонізуюче випромінення викликає виражені зміни у яєчниках молодих і середнього віку щурів. Перш за все, це стосується фолікулярного епітелію, який зазнає дистрофічних змін, а також ураження кровоносної системи яєчників, що проявляються склеротичними змінами стінки судин, зменшенням кровонаповнення органа. У щурів усіх трьох вікових груп після дії іонізуючого випромінення спостерігається посилений апоптоз клітин. Досліджувані комплекси з L-аргініном зменшують негативний вплив іонізуючого випромінення на тканини яєчників, що проявляється підвищеною активністю фолікулярного епітелію, збільшенням мікроциркуляторного русла. ВИСНОВКИ
|
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
АНОТАЦІЯ
Луцишин Я.Б. “Корекція комплексами з L-аргініном морфофункціонального стану яєчників щурів різних вікових груп, які зазнали дії іонізуючого випромінення”. –Рукопис.
Дисертаційна робота на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.01 –радіобіологія –медичні науки. –Науковий центр радіаційної медицини АМН України, Київ. –.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню дії комплексів з L-аргініном на морфофункціональний стан яєчників білих щурів, які зазнали дії іонізуючого випромінення.
В результаті проведеного експериментального дослідження було встановлено, що іонізуюче випромінення у щурів молодого, середнього та старого віку в яєчниках викликає активацію перекисного окиснення ліпідів на тлі зниженого антиоксидантного захисту. За допомогою світлооптичної мікроскопії встановлено, що іонізуче випромінення негативно впливає на фолікулярні клітини яєчників та судинний компонент. За допомогою електронномікроскопічних досліджень виявлено зменшення мітохондрій та рибосом.
У групах тварин, які отримували комплекси з L-аргініном, спостерігається зменшення процесів пероксидації як у яєчниках, так і у сироватці крові. Покращується кровопостачання яєчників, відновлюється білоксинтезуюча та енергопродукуюча функції яєчників. Досліджувані комплекси зменшують рівень холестерину у сироватці крові, а доза L-аргініну 100 мг/кг має гіпотензивний ефект при підвищеному артеріальному тиску. Отримані ефекти можуть бути пов’язані з тим, що L-аргінін є попередником оксиду азоту, який у оптимальних дозах має антиоксидантні властивості, а також сприяє вазодилятації судин.
Ключові слова: іонізуюче випромінення, яєчники, L-аргінін.
АННОТАЦИЯ
Луцишин Я.Б. “Коррекция комплексами с L-аргинином морфофункционального состояния яичников крыс различных возрастных груп, которые подверглись воздействию ионизирующего облучения.”. –Рукопись.
Диссертационная работа на соискание научной степени кандидата медицинских наук по спецальности 03.00.01 –радиобиология –медицинские науки –Научный центр радиационной медицины АМН Украины, Киев. –.
В результате проведенного экспериментального исследования было установлено, что ионизирующее излучение у крыс молодого, среднего и старого возраста в яичниках вызывает активацию перекисного окисления липидов на фоне сниженной антиоксидантной защиты. В отличии от сыворотки крови такие изменения у всех возрастных групп животных в яичниках проявляются на 7 день после облучения. Ионизирующее излучение в крови крыс молодого и старого возраста вызывает активацию перекисного окисления липидов через 7 дней после облучения на фоне сниженной антиоксидантной защиты, у крыс среднего возраста такие изменения в крови происходят через 14 дней после облучения. Комбинированное воздействие ионизирующего излучения и свинца у крыс среднего возраста вызывает активацию перекисного окисления липидов через 7 дней после облучения. У животных контрольных групп показатели перекисного окисления липидов у разных возрастных категориях отличаются: у старых животных эти показатели выше чем у молодых и среднего возраста животных. У старых крыс значительно ниже показатели каталазы, что свидетельствует о пониженной функции антиоксидантной защиты. Действие ионизирующего излучения на молодых и среднего возраста животных при облучении в дозе 0,5 и 2 Гр дает более достоверные изменения процессов перекисного окисления липидов чем у старых животных, что свидетельствует об угасании функции их организма. Активация перекисного окисления липидов после облучения наблюдается и в эстрогенчувствительных органах таких как мозг и аорта. В яичниках контрольных групп старых крыс отсутствуют премордиальные фолликулы, присутсвует множество атретических тел, у молодых и среднего возраста животных присутсвуют премордиальные, первичные, вторичные фолликулы. При облучении животных наиболее видны изменения у групп животных молодого и среднего возраста. С помощью светооптической микроскопии установлено, что ионизирующее излучение нарушает кровоснабжение, вызывает дистрофические изменения фолликулярных клеток яичников, образуются атретические тела и интерстициальные скопления клеток, отсутствуют желтые тела, стенки сосудов склерозированы. При облучении в дозе 2 Гр наблюдается десквамация фолликулярного эпителия, вакуолизация и неоднородная преципитация фолликулярной жидкости, интенсификация процессов апоптоза. С помощью электронномикроскопических исследований установлено, что ионизирующее излучение нарушает энергетическую и белоксинтезирующую функцию яичников, что проявляется в уменьшении количества митохондрий и рибосом. В интерфолликулярной ткани наблюдается тромбирование сосудов, вакуольное перерождение цитоплазмы с нарушением целостности митохондрий, уменьшается количество липидов. При облучении изменяются межклеточные пространства и нарушаются десмосомальные контакты, что приводит к нарушению клеточной оболочки.
Ионизирующее излучение вызывает повышение уровня холестерина в сыворотке крови животных. Также оно вызывает снижение количества белка в сыворотке крови, что свидетельствует о нарушении функции печени. У старых животных наблюдается высокий уровень артериального давления.
Ионизирующее излучение нарушает проницаемость мембран клеток.
У группы животных, которые получали аминокислотный и липидно-витаминный комплекс с L-аргинином, наблюдается уменьшение процессов пероксидации как в яичниках, так и в сыроватке крови, и эстрогенчувствительных органах, наблюдается повышение антиоксидантной защиты. Использованные комплексы улутшают состояние мембран клеток. Улучшается кровоснабжение яичников, востанавливается белоксинтезирующая и энергопродуцирующая функция яичников. Исследуемые комплексы уменьшают уровень холестерина в сыроватке крови, а доза L-аргинина 100 мг/кг имеет гипотензивный эффект при повышенном артериальном давлении. Полученные эффекты могут быть связаны с тем, что L-аргинин является предшественником оксида азота, который в оптимальных дозах имеет антиоксидантные свойства, а также способствует вазодилятации сосудов.
Ключевые слова: ионизирующее излучение, яичники, L-аргинин.
SUMMARY
Lucishin Ya.B. “Correction by complexes with a L-arginine morphofunctional of a state of ovaries rats of various age group, which have undergone to influence of an ionizing irradiating.”. –Manuscript.
The dissertation work on competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences on speciality 03.00.01 –radiobiology –medical sciences. –Scientific сenter for radiatiоn medicine of Academy of medical sciences of Ukraine, Kiev. - 2004.
As a result of the carried out experimental research it has been fixed, that the ionizing radiation at rats of young, average and old age in ovaries invokesan activation peroxide oxidation of lipids on a background of reducing of antioxidant protection. With the help lightopticus of a microscopy it was been fixed, that the ionizing radiation negatively influences on follicular of a cell of ovaries and vascular component. With the help of electronic-microscopic researches the decrease of mitochondrions.
At group of animals, which received complexes with a L-arginine, the decrease of processes peroxide both in ovaries, and in blood is observed. Blood supply albumen and energy function of ovaries are improved. The researched complexes reduce a level of a cholesterin in blood, and the dose of a L-arginine of 100 мг/kg has hypotensive effect at the in a case of raised arterial pressure. Received effect can be connected twith the fact the L-arginine is predeceesser oxide nitric, which has antioxidant of property in optimum doses, and also promotes a vasodilation of pots.
Key words: an ionizing radiation, ovaries, L-arginine.