Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 8
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін ННІ права
ЗАТВЕРДЖУЮ
Перший проректор
з навчально-методичної
та наукової роботи
підполковник міліції
О.М. Обушенко
_______________ 2013 р.
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
напрям підготовки 6.030401 «Правознавство»
для студентів 1 курсу юридичного факультету
ННІ права
Дніпропетровськ – 2013
Робоча програма навчальної дисципліни «Історія України» для студентів 1 курсу юридичного факультету ННІ права, напряму підготовки 6.030401 «Правознавство» / Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2013. - 72 с.
РОЗРОБНИКИ:
Щелкунов А. О., старший викладач кафедри теорії та історії держави і права
Захарова Н. С., старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін
Розглянуто на засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін від 23.08.2013, протокол № 1
Рекомендовано Науково-методичною радою університету
__.__.20__, протокол №__
Завідувач кафедрою соціально-гуманітарних дисциплін
д.ф.н.
_______________________ (О. В. Марченко)
___ __________ 2013 року
© Щелкунов А.О., 2013 рік
© Захарова Н.С., 2013 рік
© ДДУВС, 2013 рік
1. Опис навчальної дисципліни
|
Найменування показників |
Галузь знань, напрям підготовки, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень |
Характеристика навчальної дисципліни |
|
денна форма навчання |
||
|
Кількість кредитів – 3 |
Галузь знань 0304 «Право» |
Нормативна |
|
Напрям підготовки 6.030401 «Правознавство» |
||
|
Модулів – 2 |
Спеціальність: |
Рік підготовки – 1 |
|
Змістових модулів – 2 |
||
|
Загальна кількість годин – 108 |
Семестр – 1 |
|
|
Лекції – 18 год. |
||
|
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 2 самостійної / індивідуальної роботи студента – 2 |
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр |
Семінарські/практичні заняття – 36 год. |
|
Самостійна робота – 27 год. |
||
|
Індивідуальна робота – 27 год. |
||
|
Форма підсумкового контролю: екзамен |
Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: 1/1
2. Мета та завдання навчальної дисципліни
Мета дисципліни: є формування знань про концептуальні підходи щодо розуміння й оцінювання історичних процесів і явищ, подолання попередніх хиб історичних інтерпретацій та усвідомлення необхідності історичної правди з усіма її суперечностями як у минулому, так і в сучасному історичному розвитку України.
Навчальна – формування навичок наукового аналізу історичних подій і фактів;
розвиваюча – розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей у вирішенні практичних завдань;
виховна – передбачає формування наукового світогляду, інтелекту, високого рівня культури, громадянської і національної самосвідомості майбутніх спеціалістів.
Завдання : формування історичного мислення і наукового світогляду студентів та студентів;
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:
1) на понятійному рівні: вільно володіти історико-географічними термінам: історичні назви різних регіонів України, стародавні назви сучасних міст. Вільно володіти науково-історичною термінологією.
2) на фундаментальному рівні: періодизацію історії України, найважливіші проблеми, що стоять перед сучасною історичною наукою. Основні прийоми історіографічного та джерелознавчого аналізу. Методологічне підґрунтя історичної науки.
3) на практично-творчому рівні: принципи та методи за допомогою яких можливо отримати вірогідні знання про минуле та використовувати це знання, у разі потреби, у повсякденному житті; шляхи постійного вдосконалення своєї освіченості.
Вміти:
1) на репродуктивному рівні: творчо осмислювати події української історії. У разі потреби, дати оцінку гострим проблемам історичного минулого.
2) на алгоритмічному рівні: самостійно шукати інформацію про події минулого, піддаючи всебічному критичному аналізу наукові дослідження (монографії, статті, довідники тощо), а також вміти приміняти прийому внутрішньої і зовнішньої критики історичних джерел задля отримання вірогідного знання про минуле.
3) на евристичному рівні: аналізувати зміст та структуру історичного знання, співставляти між собою причинно-наслідкові зв’язки історичних подій. Проявляти інтелектуальну активність та своєрідність мислення на рівні інтерпретацій історії України.
4) на творчому рівні: самостійно, спираючись на науково-історичні методи і принципи, давати оцінку історичним подіям, постатям та їх діяльності.
3. Програма навчальної дисципліни
Змістовий модуль 1.
Тема 1. Вступ. Історія України як наука та навчальна дисципліна.
Предмет і завдання курсу. Історія України як історія окремого народу і його держави та в контексті світової історії. Її періодизація. Труднощі на шляху вивчення вітчизняної історії, їх об’єктивний і суб’єктивний характер. «Темні плями» в історії України і потреба їхнього всебічного висвітлення. Традиція дослідження і викладання історії України. Міжпредметні зв’язки у вивченні історії України.
Розвиток історичної думки в Україні. Зарубіжна історіографія. Характеристика джерел з історії України.
Роль і значення теми для діяльності правників: сприяє формуванню усвідомленого розуміння історичного розвитку України як частини процесу історичного розвитку Європи та світу; сприяє формуванню навичок роботи з історичними джерелами та їх критичного аналізу.
Ключові слова: історія, історіографія, джерелознавчий аналіз, періодизація, багатоперспективність, принцип історизму, принцип об’єктивності.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про методологію історичного дослідження; розуміння місця історії України у контексті світового історичного розвитку; уміння здійснювати критичний аналіз першоджерел та здобувати історичну інформацію.
ТЕМА 2. Давні та ранньосередньовічні спільноти на українських землях. Київська Русь.
Культурно-історичні процеси палеоліту та мезоліту на території України. Формування людини сучасного типу та первісних громад. Матріархат. Родо-племінна організація суспільства. Становлення патріархальних відносин у сім’ї. Формування поняття власної родової території.
Епоха неоліту. Неолітична революція – перехід первісного суспільства від привласнюючого до відтворюючого господарства: землеробства і скотарства. Племінна організація суспільства. Майнове розшарування та виділення родоплемінної верхівки (вождів). Енеолітичне землеробське населення України. Трипільська культура.
Кіммерійці. Скіфи. Антична цивілізація Північного Причорномор’я Протодержавні утворення готських племен. Праслов’янська спільнота. Процес етногенезу. Східні слов’яни. Зростання ролі Києва і перетворення його в значний міжплемінний політичний, економічний і культурний центр східних слов’ян. Київська держава “Руська земля” за часів перших київських князів.
Князювання Володимира Великого і Ярослава Мудрого – час розквіту й найбільшої могутності Київської Русі. Феодальна роздробленість Русі. Володимир Мономах і відновлення централізаторських тенденцій. Соціально-економічний розвиток давньоруських князівств. Форми землеволодіння. Суспільний устрій.
Монголо-татарська навала, її причини, соціально-економічні та політичні наслідки.
Відокремлення Галицької землі від Києва. Політичне і економічне становище, соціальний устрій Галицького князівства. Утвердження династії Мономаховичів у Волинській землі. Утворення Галицько-Волинського князівства з центром у Галичі. Князювання Романа Мстиславовича. Політичне й економічне зміцнення князівства.
Князювання Данила Романовича. Суспільно-політичний устрій Галицько-Волинського князівства за наступників Данила Романовича. Господарство. Культура. Історична та політична спадщина.
Роль і значення теми для діяльності правників: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів .
Ключові слова: первісне суспільство, род, община, матріархат, патріархат, норманська та антинорманська теорії, феодальні відносини.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.
Тема 3 Українські землі у період литовсько-польської доби.
Боротьба Польщі, Угорщини й Литви за Галичину і Волинь. Політика литовських князів Гедиміна і Ольгерда. Перемога над золотоординським військом у битві на Синіх Водах. Династичні унії між Литвою і Польщею. Захоплення Польщею Галичини. Ліквідація удільних князівств.
Соціально-економічні відносини наприкінці ХІV – в І половині ХVІІ ст. Цехове ремесло. Розвиток міст. Ярмарки. Розвиток суспільних станів.
Господарство. Формування великого феодального землеволодіння (князівського і боярського). Великий князь – верховний власник усієї землі. Формування пануючої верхівки – магнатів і шляхти. Фільваркове господарство. Натуральна та грошова рента. Кріпосне право – юридично оформлений позаекономічний примус підвладного залежного селянства.
Польська експансія на українських землях. Загарбання Київщини, Волині, Брацлавщини. Люблінська унія. Берестейська унія. Релігійна полеміка і політична боротьба. Культура України в ХV – першій половині ХVІІ ст.
Роль і значення теми для діяльності правників: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів .
Ключові слова: унія, Литва, Польща, шляхта, магнати, міщани, селяни, козаки, духовенство, уніатська церква, братства, Криштоф Косинський, Северин Наливайко, Марко Жмайло, Тарас Трясило, Павло Бут, Дмитро Гуня, Яків Остряниця, Ординація 1638 року.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.
Тема 4. Козацтво як соціально-політичний феномен. Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького та її значення.
Причини виникнення та джерела формування українського козацтва. Національний склад, побут, звичаї, заняття, традиції. Запорозька Січ: заснування, територія, адміністративно-політичний устрій і побут. Боротьба запорозького козацтва проти польської і турецько-татарської агресії. Роль у визвольній боротьбі українського народу. Формування реєстрового козацтва. Селянсько-козацькі повстання кінця 16 – першої половини 17 ст.
Причини, характер, перший етап Визвольної війни українського народу.
Українська козацько-гетьманська держава. Українсько-російські відносини 1648-1653 років. Переяславська Рада та “Березневі статті” (“Статті Богдана Хмельницького”) 1654 р. – прагнення зберегти державну самостійність, республіканський устрій і демократичні традиції в Україні. Відновлення війни України і Росії з Польщею. Розвиток воєнних подій 1654-1657 рр. Історичне значення та соціально-політичні наслідки Визвольної війни 1648-1657 років.
Боротьба українського народу за політичну єдність після смерті Б.Хмельницького. Гадяцький трактат – політична спроба створення федерації України, Польщі й Литви: його зміст та історичне значення.
Роль і значення теми для діяльності правників: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів .
Ключові слова: етнічна, аристократична та уходницька теорії, козак, Дике поле, зимовники, промисли, військові походи, торгівля, Дмитро Вишневецький, кіш, паланка, курень, сотня, козацька старшина, Революція, Богдан Хмельницький, Жовтоводська битва, Корсунська битва, Пилявецька битва, Берестейська битва, Зборівський договір, Білоцерковський договір, Переяславська рада, Березневі статті.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.
Тема 5. Соціально-політичний розвиток українських земель у добу Руїни.
Ю.Хмельницький. Доба “Руїни”. Андрусівське перемир’я, Бахчисарайський мирний договір, “Трактат про вічний мир” – остаточне закріплення поділу України між Росією і Річчю Посполитою. Соціально-політичне становище Правобережної та Лівобережної України у другій половині ХVІІ ст.
Роль і значення теми для діяльності правників: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів .
Ключові слова: Гадяцький трактат, Андрусівське перемир’я, «Руїна».
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.
Тема 6. Українські землі наприкінці у ХVІІІ ст.
Польський наступ на права козацтва на Правобережжі. Занепад козацького військово-територіального устрою на початку ХVІІІ ст.
Соціально-політичне становище Лівобережної України на початку ХУІІІ ст. Обмеження української автономії Російською державою.
Гетьман І.Мазепа. Коломацькі статті. Україна в Північній війні. Союз І.Мазепи зі Швецією. Полтавська битва: її історичне значення та політичні наслідки. Гетьман у вигнанні Пилип Орлик.
Великодержавна політика Петра І щодо України. Гетьманування І.Скоропадського. Решетилівські статті. Зруйнування царськими військами Запорозької Січі в 1709 р. Обмеження автономії України і гетьманських прав. Наказний гетьман П.Полуботок. Перша Малоросійська колегія. Гетьман Д.Апостол. “Рішительні пункти”. Новий наступ самодержавства на права України, створення Правління гетьманського уряду. Гетьманування К.Розумовського, зміни в соціально-економічному устрої України.
Політика Катерини ІІ щодо України. Остаточна ліквідація гетьманату. Друга Малоросійська колегія. Скасування полково-сотенного поділу Слобожанщини і створення Слобідсько-Української губернії. Ліквідація Запорозької Січі в 1775 р. Колонізаційна політика російського уряду. Заселення Південної України. Юридичне оформлення кріпосного права указом Катерини ІІ в Лівобережній Україні. Поділи Польщі і розподіл території України між Росією та Австрією: приєднання Галичини, Буковини до Австрії і Правобережної України до Росії. Ліквідація намісництв в Україні і введення адміністративного поділу на загальноімперські губернії указом Павла І .
Соціально-економічні відносини, аграрний розвиток в Правобережній Україні в другій половині ХVІІ-ХVІІІ ст. Полонізація. Посилення визиску селян. Народні рухи в Україні. Гайдамаччина. Коліївщина. Рух опришків. Олекса Довбуш.
Роль і значення теми для діяльності правників: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів .
Ключові слова: боротьба козацько-старшинських угрупувань, І. Виговський, Ю.Хмельницький, Я.Сомко, П.Тетеря, П.Дорошенко, І.Брюховецький, Д.Многогрішний, І.Самойлович, І.Мазепа, Лівобережна та Правобережна Україна, Андрусівський мир, Гадяцький договір, Бахчисарайський мир, Вічний мир, Малоросійські колегії, екстенсивний розвиток господарства, спеціалізація, криза феодально-кріпосницького господарства.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.
ТЕМА 7. Українські землі у складі Російської імперії та імперії Габсбургів (19 ст.).
Українські землі в першій половині ХІХ ст. у складі Російської імперії, їх адміністративний устрій. Перетворення українських земель на провінції Російської імперії. Становий поділ українського суспільства (дворянство, духовенство, міщани, селяни). Посилення національного гноблення царатом щодо українського населення. Закріпачення селян півдня України. Сільське господарство, розвиток аграрних відноси в Україні у першій половині ХІХ ст. Інвентарна реформа на Правобережжі (1847-1848) та її соціально-політичні наслідки. Становище поміщицьких та державних селян, військових поселенців. Криза феодально-кріпосницької системи. Селянські антикріпосницькі рухи першої половини ХІХ ст. Народні виступи під проводом У.Кармалюка. “Київська козаччина” 1855 р. “Похід у Таврію за волею” 1856 р. Формування національної буржуазії, поширення використання вільнонайманої праці робітників у мануфактурно-фабричному виробництві. Торгівля. Виступи робітників. Кримська війна (1853-1856) і загострення соціально-економічної та політичної кризи в Російській імперії.
Територія, населення і адміністративний устрій західноукраїнських земель – Північної Буковини, Східної Галичини, Закарпаття. Соціально-економічні відносини в українських землях у складі Австро-Угорської імперії. Суспільно-політичний рух. “Руська трійця” – М.Шашкевич, Я.Головацький, І.Вагилевич. “Русалка Дністрова”. “Весна народів” у Європі та її вплив на розвиток національного руху в Україні. Скасування кріпацтва. “Головна Руська Рада”. “Руський собор”. Революційні події в Закарпатті та Північній Буковині.
Зародження і формування громадського руху за національне, культурне, державне відродження. Традиції козацтва як чинник національно-державного відродження. Зростання суспільного інтересу до національної історії. Історичні твори Д.Бантиша-Каменського, М.Цертелєва, М.Максимовича. Харківський університет – культурний центр Слобожанщини. Творча й громадська діяльність В.Н.Каразіна, П.П.Гулака-Артемовського, Г.Ф.Квітки-Основ’яненка, М.І.Костомарова, І.І.Срезневського. Заснування перших в Україні періодичних видань.
Кирило-Мефодіївське товариство (1846-1847). Його програмні документи, діяльність, видатні діячі: М.Костомаров, М.Гулак, В.Білозерський, Т.Шевченко, О.Маркович, П.Куліш, І.Посяда, О.Навроцький, Г.Андрузький, М.Савич, Д.Пильчиков, О.Тулуб. Життя і творчість Т.Г.Шевченка.
Реформи 1860-1870-х рр. в Росії, їх значення і наслідки в Україні. Скасування кріпосного права, земська, фінансова і судова реформи, міська реформа, шкільна реформа, військова реформа , реформа поліції(1862): їх вплив на соціально-економічний розвиток українських земель. Земський рух. Контрреформи царату 1880-х – початку 1890-х років.
Лібералізація суспільного життя в середині ХІХ ст. Створення першої української Громади. Київська Громада, поширення громадівського руху. Перший український часопис “Основа” і його значення. В.Антонович, П.Чубинський. Південно-західний відділ Російського географічного товариства. М.Драгоманов. Журнал “Громада” – перший безцензурний друкований орган. Гурток “Свідомі українці”. Загальна українська організація . Журнал “Киевская старина”.
Реакційна політика російського царизму в галузі культури й освіти в Україні. Ідеологічне забезпечення русифікації. Циркуляр П.Валуєва та “Емський акт”. Народництво в Україні. Виникнення політичних партій ліберально-демократичного й радикально-демократичного напрямів.Робітничий рух в Україні. Поширення соціалістичних ідей, перші соціал-демократичні гуртки і групи.
Суспільно-політичний рух після 1848 р. в Західній Україні. Народовці. Культурно-просвітницькі та політичні організації. Економічні та спортивні товариства. “Просвіта”. Наукове товариство імені Т.Г.Шевченка. М.Грушевський, І.Франко, М.Павлик, О.Терлецький – провідні діячі суспільно-політичного руху. Русько-українська радикальна партія. Національно-демократична партія. Українська соціал-демократична партія.
Соцально-економічний розвиток України наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Економічна криза 1900-1903 рр. Україна в економічній системі Російської та Австро-Угорської імперій.Національно-визвольний рух. Боротьба за відновлення української держави. Роль і місце національного питання в розгортанні політичної боротьби в Україні. Утворення політичних партій: Революційна українська партія, Українська народна партія, Українська соціалістична партія, Українська соціал-демократична спілка, Українська демократична партія, Українська радикальна партія. Їх програми та політична діяльність. М.І.Міхновський, Є.Х.Чикаленко, С.О.Єфремов. Діяльність загальноросійських партій в Україні та їх ставлення до національного й аграрного питань.
Революційні події в Україні в 1905-1907 рр. “Українське питання” в діяльності Державних Дум. Українська думська громада, її діяльність, вплив.Створення і розгортання діяльності культурно-освітніх організацій – “Просвіт”. Аграрна політика П.А.Столипіна та її запровадження в Україні: економічні, соціально-політичні здобутки і наслідки.
Роль і значення теми для діяльності правників: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів .
Ключові слова: «Харківські романтики», Енеїда І. Котляревського, Харківський та Київський університет, «Київська козаччина», «Похід у Таврію за волею», «Руська трійця», Русалка дністрова», «Головна Руська Рада». «Руський собор», М.Костомаров, П.Куліш, “Закон божий”, “молоді” та “старі” громади.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.
ТЕМА 8. Перша світова війна і Україна.
Західноукраїнські землі під владою Австро-Угорської імперії в 1900-1917 рр. Боротьба за загальне виборче право до австрійського парламенту, галицького і буковинського сеймів. Ідея перетворення Галичини у “П’ємонт” – центр об’єднання всіх українських земель.
Передвоєнна політична криза. Вшанування 100-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка. Україна – арена воєнних дій Першої світової війни.. Захоплення російською армією Галичини і Буковини. Репресії щодо українських освітніх і культурних установ. Участь українських січових стрільців у війні.
Роль і значення теми для діяльності правників: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів .
Ключові слова: радикалізація громад, РУП, УНП, УДРП, ТУП, “Самостійна Україна”, автономісти-федералісти.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.
Змістовий модуль 2.
Тема 9. Українська революція 1917-1921 рр.
Лютнева демократична революція в Росії і піднесення національно-визвольного руху в Україні у 1917 р. Створення Української Центральної Ради , її соціальна база, програма. М.С.Грушевський. В.К.Винниченко. С.В.Петлюра. Формування рад робітничих, селянських і солдатських депутатів.
Перші кроки на шляху організації національної державності.. Перший універсал Центральної Ради. Створення Малої Ради. Генеральний Секретаріат – перший крайовий уряд та його діяльність. Другий універсал Центральної Ради . Ускладнення відносин між Центральною Радою і Тимчасовим урядом. Більшовицький переворот у Петрограді в жовтні 1917 р. І політика Центральної Ради. Третій універсал Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки.
Ускладнення політичних взаємовідносин між Українською Центральною Радою і Раднаркомом РРФСР. Ультимативні вимоги Російського Раднаркому до УЦР 4 грудня 1917 р., причини і наслідки конфлікту. Перший Всеукраїнський з’їзд Рад у Харкові 11-12 грудня 1917 р. І утворення двовладдя в Україні. Більшовицька радянська державність в Україні і початок збройної боротьби проти УНР. Розгортання наступу більшовицьких військ на Україну. Бій під Крутами, його трагічні наслідки. Захоплення Києва більшовиками.
Четвертий універсал Центральної Ради і проголошення незалежності УНР. Міжнародне визнання УНР. Участь представників УНР у переговорах у Брест-Литовську. Підписання Брест-Литовської угоди. Окупація України німецькими військами. Конституція УНР (Статут про державний устрій, права і вольності УНР) 29 квітня 1918 р.: зміст, історичне значення. Історичне значення діяльності Української Центральної Ради .
Гетьманський переворот. П.Скоропадський. “Грамота до всього українського народу”, “Закони про тимчасовий державний устрій” 29 квітня 1918 р. Склад уряду і його політика. Державне будівництво Української держави у сфері науки, культури, освіти. Досягнення і прорахунки режиму П.Скоропадського. Створення міжпартійного опозиційного блоку Українського національного союзу. Утворення Директорії та встановлення її влади. Тимчасовий робітничо-селянський уряд України на чолі з Г.П’ятаковим під патронатом Раднаркому РРФСР. Проголошення Української Соціалістичної Радянської Республіки.
Національна революція в Західній Україні. Створення Західно-Української Народної Республіки: формування уряду Державного Секретаріату на чолі з К.Левицьким, затвердження конституційних основ – “Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої австро-угорської монархії”. Є.Петрушевич. Політичні перетворення в Західній Україні. Передання всієї влади ЗОУНР диктаторові Є.Петрушевичу. Українсько-польська війна. Українська Галицька Армія (УГА).
Відновлення і падіння влади більшовиків в Україні в 1919 р. Х.Г.Раковський, Г.І.Петровський. Перша радянська конституція в Україні. Введення продрозкладки, запровадження політики “воєнного комунізму” та її наслідки в Україні. Селянські повстання, повстанські рухи. Н.Махно. Прийняття постанови Всеукраїнського революційного комітету про поширення на території України дії всіх декретів РРФСР .Націоналізація промисловості УРСР.
Україна в період війни проти Польщі та врангелівських військ. Версальський мирний договір і доля західноукраїнських земель. Варшавський договір між УНР та Польщею. Ліквідація врангелівського фронту. Ризький договір і його наслідки для України. Окупація Польщею Східної Галичини. Постанова Ради послів Антанти про довічне включення Галичини і Західної Волині до складу Польщі.
Уроки та історичне значення української революції 1917-1920 років.
Роль і значення теми для діяльності правників: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів .
Ключові слова: революція, УЦР, Тимчасовий уряд, Ради, М.Грушевський, універсали, Генеральний Секретаріат, виступ полуботківців, автономія України, більшовики, ультиматум Раднаркому, Крути, Четверний союз, земельний закон, міжпартійна боротьба. Четверний союз, мирна делегація, таємний протокол, Українська народна громада, Всеукраїнський союз землевласників, Протофіс, переворот, октябристсько-кадетський уряд, Український національно-державний союз, Український національний союз, українські національні партії, антигетьманська опозиція, проголошення Директорії, друга українсько-більшовицька війна.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.
ТЕМА 10. Встановлення радянської влади в Україні. Суспільно-політичний розвиток УРСР.
Економічні наслідки політики “воєнного комунізму”. Запровадження нової економічної політики. Голод в Україні 1921-1923 рр. Міжнародна допомога голодуючим України. Сільське господарство України в перші післявоєнні роки. Відбудова народного господарства України на засадах НЕПу (1921-1929). Відродження ринку: товарно-грошові відносини, госпрозрахунок, кооперація, оренда, приватний капітал, грошова реформа, економічні методи управління.
Національна політика в Україні на початку 1920-х рр. І роль в ній КП(б)У. Декларація про утворення Союзу РСР, прийнята УІІ Всеукраїнським з’їздом Рад. Перший Всесоюзний з’їзд Рад, прийняття Декларації і Договору про утворення СРСР. Входження України до складу СРСР: значення, соціально-політичні наслідки. Постанова ВУЦВК “Про утворення Автономної Молдавської СРР”.
Українізація: суть, причини, значення. Створення національних сільрад і районів, національних шкіл, преси, культурних національних установ. Створення Центральної комісії у справах національних меншостей при ВУЦВК . Досягнення українізації у сферах науки, мистецтва, літератури. Кампанія проти О.Я.Шумського. М.О.Скрипник. Небільшовицькі партії та їх програми в Україні в 1920-х роках. Партійно-адміністративний та ідеологічний наступ на українізацію наприкінці 1920-х рр. “Розстріляне відродження”.
Запровадження в Україні воєнно-комуністичного тоталітарного режиму. Адміністративно-командна система: її становлення, риси, наслідки. Бюрократизація політичної систем в СРСР Режим особистої влади Сталіна. Розвиток промисловості в Україні в 1920-1930-х роках. Індустріалізація. Перші п’ятирічки. Будови перших п’ятирічок в Україні. Аналіз головних висновків і уроків індустріалізації в СРСР.
Геноцид проти українського народу. Сталінська колективізація – злочин проти народу. Х з’їзд КП(б)У і Листопадовий пленум ЦК КП(б)У (1928 р.) про доцільність проведення колективізації. Розселянювання України в процесі колективізації. Методи здійснення примусової колективізації. Причини та наслідки голодомору 1932-1933 рр. Демографічні втрати України внаслідок суцільної колективізації і голодомору.Сталінські репресії, їх наслідки для долі українського народу. Терор проти інтелігенції та її фізичне винищення.
Роль і значення теми для діяльності правників: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів .
Ключові слова: ”воєнний комунізм”, продрозкладка, продзагони, націоналізація, централізація, одержавлення землі, мілітарізаця промисловості, загальна трудова повинність, диктатура, суверенітет, червоний терор, націонал-комунізм. Неп, криза політики “воєнного комунізму”, продподаток, товарно-грошові відносини, денаціоналізація, військово-політичний союз, договірна федерація, план автономізації, федерація, конфедерація, коренізація, українізація, Л.Курбас, О.Довженко, М.Хвильвий, О.Шумський, М.Волобуєв. партійна опозиція, троцькізм, бухарінщина, адміністративно-командна система, поверненння до “воєнного комунізму”, форсована індустріалізація, п’ятирірчний план, джерела та особливоості індустріалізаці, хлібозаготівельна криза, “масова” колективізація, колгоспи, голодомор.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.
Тема 11 . Українські землі у складі інших держав у 1920-х — 1930-х рр.
Західноукраїнські землі в складі Польщі, Румунії та Чехословаччини. Розвиток національно-визвольного руху. Створення політичних партій і організацій та їх діяльність. Кооперативний рух. Посилення боротьби населення проти окупації. Культурне життя. Заснуваня і діяльність таємного Українського університету. Наукове товариство імені Т.Шевченка, “Просвіти”. Греко-католицька церква. А.Шептицький.
Роль і значення теми для діяльності правників: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів .
Ключові слова: : ОУН, С.Бандера, Кооперативний рух, Греко-католицька церква. А.Шептицький, «Просвіта»
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.
ТЕМА 12. Україна у роки Другої світової війни.
“Українське питання” в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни. «Мюнхенська змова» і справа Карпатської України. Вибори до сейму Карпатської України. А.Волошин. “Карпатська Січ”. Проголошення незалежності Карпатської України. Окупація Карпатської України Угорщиною.
Початок Другої світової війни, її причини, характер. Позиція європейських держав.Західна Україна і геополітичні інтереси Німеччини та Радянського Союзу. Пакт «Молотова – Ріббентропа» про ненапад та Договір про дружбу і кордони між СРСР і Німеччиною та їх політичні наслідки для долі світу і України. Вступ Червоної Армії на західноукраїнські землі. Возз’єднання українських земель. Включення до складу СРСР Бессарабії та Північної Буковини.
Політичні, адміністративно-територіальні та соціально-економічні перетворення на західноукраїнських землях. Репресії та геноцид сталінського режиму в західноукраїнських землях. Насадження системи тоталітарного контролю, масової депортації, репресій, припинення діяльності партій і громадських організацій, закриття газет, журналів, видавництв, музеїв, театрів.
Напад фашистської Німеччини на СРСР. Окупація українських земель фашистською Німеччиною. Український напрям в плані “Барбаросса”. Оборонні бої радянських військ на Україні. Луцько-Бродівсько-Ровенська танкова битва . Оборона Києва, Одеси, Севастополя, бої в районі Харкова, на Донбасі, в Криму. Об’єктивні і суб’єктивні причини поразки Червоної армії в початковий період війни. Розгром німецько-фашистських військ під Москвою. Контрнаступ радянських військ на Україні. Поразки в районі Харкова та в Криму. Відступ до Волги і Кавказу.
Україна в час фашистської окупації. Пограбування національних багатств України. Терор і масове знищення населення. Вивезення людей до Німеччини. Боротьба українського народу проти фашистських загарбників в тилу й на фронті. Створення Українського штабу партизанського руху на чолі з Т. Строкачем. Діяльність підпільних організацій і партизанських загонів. Рух Опору в Європі та його особливості в Україні. Проголошення ОУН акту відновлення державності України , його наслідки. Створення і діяльність УПА. С.Бандера. А.Мельник.
Поразка фашистських військ на Східному фронті. Завершення визволення території України. Завершення Другої світової війни, її уроки. Наслідки та історичні уроки Другої світової війни. Кардинальні суспільно-політичні зміни у світі.
Роль і значення теми для діяльності правників: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів .
Ключові слова: : Друга світова війна, Велика Вітчизняна війна ОУН, УПА, Р.Шухевич, «Мюнхенська змова» Карпатська Україна, возз’єднання українських земель, оборона Києва, Одеси, Севастополя, окупація, нациський новий порядок, визволення України
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.
Тема 13. Політичний та соціальний розвиток УРСР у 1950-х - 1980-х рр.
Остаточне звільнення території республіки та відновлення довоєнних кордонів. Діяльність загонів ОУН-УПА в 1945-1950 рр. Приєднання Закарпатської України. Проблема визнання західних кордонів УРСР на Паризькій мирній конференції. УРСР – фундатор ООН. Створення зовнішнього представництва республіки. Зміна державної символіки. Врегулювання прикордонного питання. Радянсько-чехословацька, радянсько-польська та радянсько-румунська угоди про кордон. Адміністративно-територіальні зміни в УРСР. Депортації поляків та українців у 1945-1946 рр. Операція «Вісла» 1947 р. Партійне керування республікою. Новий етап радянізації західних областей. Репресії радянського режиму. Збройний опір бандерівського підпілля. Кримськотатарська проблема. Заселення Кримського півострова після депортації татар. Включення Кримської області до УРСР у 1954 р. Завершення формування території сучасної України.
Тяжкі наслідки війни. Відбудова народного господарства у 1945-1950 рр. Її методи, джерела, хід та результати. Становище в сільському господарстві. Голод 1946-1947 рр. Рівень життя і побуту народу.
Стан розвитку культури. Апологетика та глорифікація диктаторського сталінського режиму. Освіта. Наука. Література і мистецтво. «Жданівщина» в УРСР. Злочини Л.М.Кагановича в Україні (1947 р.). Безпідставні звинувачення українських вчених. Боротьба правлячої комуністичної партії з «націоналістами та безрідними космополітами» в Україні в другій половині 1940-х – на початку 1950-х років. Зміцнення комуністичним режимом Російської православної церкви. Львівський церковний собор 1946 р. Ліквідація Української греко-католицької церкви. Доля її ієрархів. Йосип Сліпий.
Демократизація суспільно-політичного життя в СРСР і УРСР. Політичний курс керівництва СРСР на десталінізацію. Критика культу особи Сталіна, заходи щодо подолання його наслідків. Розширення прав республік в управлінні народним господарством. Освоєння цілини. Сільське господарство – арена експериментів. Національно-культурне життя УРСР. “Відлига”. Рух “шістдесятників”. Василь Симоненко, Ліна Костенко, Євген Сверстюк, Іван Дзюба, Іван Драч, Дмитро Павличко, Микола Вінграновський. Освіта, наука і культура в УРСР в 1950 – на початку 1960-х років. Партійно-адміністративний наступ на творчу інтелігенцію.
Перемога партійного консерватизму, усунення М.С.Хрущова з посад та обрання Л.І.Брежнєва. Соціально-економічне становище України в другій половині 1960 - середині 1980-х років. Економічні реформи 1960-х років, їх незавершеність. Наростання застійних явищ у соціально-економічному, політичному та духовному житті України і СРСР. Формування механізму гальмування і кризових тенденцій.
Суспільно-політичне життя в Україні. Становище в правлячій партії. Доктрина “розвинутого соціалізму”. Прийняття третьої конституції СРСР і четвертої конституції УРСР. Зміни в політичній системі. Національна політика в Україні. Витіснення української мови, руйнування історико-архітектурних пам’яток, викривлення історії українського народу. Політика русифікації під виглядом інтернаціоналізації. Абсолютизація категорій “радянський народ”, “зближення націй”. Керівництво республіки: П.Ю.Шелест, В.В.Щербицький, В.Б.Маланчук. Нігілістичне ставлення до збереження національної самобутності.
Гельсинський рух та його вплив на розгортання національно-демократичного процесу в Україні. Політичні репресії 1960 –1970-х років. Українське дисидентство. “Собор” О.Гончара. Гельсинська група в Україні. Урбанізація і занепад українського села. Остання спроба реформування радянської політичної і економічної системи.
Роль і значення теми для діяльності правників: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів .
Ключові слова: XX з’їзд КПРС, культ особи, хрущовська “відлига”, лібералізація суспільно-політичного життя, процеси реабілітації, децентралізація управління, “неосталінізм”, дисидетський рух, економічна дискусія, семіирічка, реформи, застій, стагнація виробництва.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.
Тема 14. Україна у добу "перебудови". Проголошення незалежності України.
М.С.Горбачов. Концепція прискорення соціально-політичного розвитку. Непослідовність у розробці заходів подолання негативних явищ, механізму гальмування. Економічні перетворення в Українській РСР та проблема співвідношення республіканської і союзної власності. Чорнобильська катастрофа: причини, наслідки, ліквідація. Проблеми екології.
Зростання національного самоврядування і боротьба народу за своє відродження і державність. Утворення політичних партій і рухів в Україні. Спроби компартійної верхівки на чолі з В.Щербицьким та Л.Кравчуком зупинити національно-визвольний рух. Народний рух України за перебудову, його програмні завдання, політика, практика і вплив на громадсько-політичний процес в Україні. Громадські об’єднання “Зелений світ”, “Меморіал”, “Спілка незалежної української молоді” та ін.
Виникнення партій і формування багатопартійності в Україні. Українська республіканська партія, Партія демократичного відродження України, Конституційно-демократична партія, Демократична партія України, Українська селянська демократична партія, Соціал-демократична партія, Соціалістична партія та ін. Закон “Про мови в Українській РСР”. Декларація про державний суверенітет України та її історичне значення. Референдум у Криму щодо відновлення автономії та прийняття Верховною Радою УРСР Закону “Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки” . Створення Кримської АРСР.
Запровадження в Україні посади Президента. Реформування Ради Міністрів в Кабінет Міністрів на чолі з прем’єр-міністром. Закон УРСР “Про перелік міністерств та інших центральних органів державного управління Української РСР” . Невдалі спроби поновлення СРСР і укладення нового Союзного договору. Економічний і політичний крах Радянського Союзу. Події 19-21 серпня 1991 року в Москві – спроба перевороту і встановлення диктатури. Соціально-політичні наслідки серпневих подій. Розпад СРСР.
Роль і значення теми для діяльності правників: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів .
Ключові слова: “перебудова”, “прискорення”, “гласність”, національне відродження, XVIII з’їзд, спроби політичної реформи, нові громадські об’єднання, багатопартійність, демплатформа, вибори, Верховна Рада, Декларація про державний суверенітет, ДКНС, державний переворот, сепаратистські настрої, розпад СРСР, студентське голодування, економічна незалежність, Акт проголошення незалежності України.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.
ТЕМА 15. Трансформаційні процеси в українському суспільстві у 1990-х рр.
Крах комуністичної ідеології і проблема політичної ідентичності українців. Зміна системи цінностей. Політичні партії після здобуття незалежності. Президентство Л.Кравчука. Соціальна база національної держави. Перегрупування партійно-політичних сил у 1991-1992 рр. Динаміка партійного життя у другій половині 90-х рр. Політична система на початку нового тисячоліття. Її поляризація та структурованість. Провідні політичні лідери. Поява поняття «політична еліта».
Суспільно-політична ситуація після 24 серпня 1991 р. Створення передумов побудови власної держави. Розбудова центральних та місцевих органів влади, збройних сил, судової системи та правоохоронних органів. Забезпечення реальної автономії Криму. Перетворення Верховної Ради в український парламент. Суспільно-політичні зміни 1990-1991 рр. і необхідність заміни Конституції УРСР 1978 р. Модифікація радянської конституції. Конституційні комісії і конституційні проекти 1992-1994 рр. Політична криза 1995 року і Конституційний договір 8 червня 1995 року. Ухвалення Конституції 28 червня 1996 р. Її основні положення.
Причини та наслідки економічної кризи в Україні. Неспроможність Леоніда Кравчука оволодіти ситуацією в державі. Спроби економічних реформ у перші роки незалежності. Гіперінфляція. Введення тимчасової грошової одиниці – купоно-карбованця. Проблема «прихватизації». Падіння рівня життя народу. Соціальне розшарування. Зміни у соціальній структурі.
Роль і значення теми для діяльності правників: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів .
Ключові слова: «шокова терапія», купон, карбованець, конституційна криза, пострадянське суспільство.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.
ТЕМА 16. Розвиток українського суспільства на початку 21 ст.
Прискорення приватизації і реформування економіки за схемою Леоніда Кучми. Перші ознаки стабілізації. Поява олігархії та олігархів. Перспективи української економіки на початку ХХІ ст.
«Помаранчева революція» 2004 р., її наслідки. Політичне протистояння після 2004 р. Президентство В. Ющенка та В. Януковича.
Зовнішня політика України на початку 21 ст. (євроатлантичний та євроазійський вектори). Відносини з міжнародними організаціями. Перспективи європейської інтеграції України. Геополітичне значення України.
Соціальні процеси в Україні на початку 21 ст. Трудова міграція за кордон.
Релігійна ситуація в державі. Нові релігійні організації та традиційні церкви. Класифікація нових релігійних об‘єднань та причини їх масового поширення на Україні. Міжконфесійне протистояння.
Досягнення українців у сфері культури і спорту. Література і кінематограф у сучасній Україні.
Українська діаспора. Суспільні і культурні зв’язки України з діаспорою. Створення і діяльність Міжнародної асоціації Україністів і Республіканської асоціації україністів (1989 р.). Співпраця з організаціями українців за кордоном (Світовий конгрес вільних українців, Комітет українців Канади, Ліга американських українців).
Роль і значення теми для діяльності правників: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної культури, державності, політичних процесів, правових інститутів, сприяє засвоєнню наукового мислення, уміння бачити генезу та історичний розвиток кожного суспільного явища, що необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах динамічних суспільно-політичних процесів .
Ключові слова: «помаранчева революція», Єдиний економічний простір, Харківські угоди, ЄВРО-2012, європейська інтеграція.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: сформоване наукове уявлення про характерні риси розвитку суспільства вивченого періоду, розуміння закономірностей історичних подій та процесів, уміння простежувати історичну еволюцію історичного явища та події.
4. Структура навчальної дисципліни
|
№ теми |
Назви розділів і тем |
Всього годин |
Кількість годин |
Самост.р. / індив.р. |
Взаємозв'язок |
|||
|
З викладачем |
||||||||
|
Всього |
Лекцій |
Семінарів |
Практичн. |
|||||
|
1 |
Вступ. Історія України як наука та навчальна дисципліна |
8 |
4 |
2 |
2 |
|
4 |
ІДПУ, ІДПЗК, ТДП |
|
2 |
Давні та ранньосередньовічні спільноти на українських землях. Київська Русь |
6 |
2 |
|
2 |
|
4 |
ІДПУ, ІДПЗК |
|
3 |
Українські землі у період литовсько-польської доби |
6 |
4 |
2 |
2 |
|
2 |
ІДПУ, ІДПЗК |
|
4 |
Козацтво як соціально-політичний феномен. Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького та її значення |
6 |
4 |
2 |
2 |
|
2 |
ІДПУ, політологія |
|
5 |
Соціально-політичний розвиток українських земель у добу Руїни |
6 |
2 |
|
2 |
|
4 |
ІДПУ,політологія |
|
6 |
Українські землі у 18 ст. |
6 |
4 |
2 |
2 |
|
2 |
ІДПУ, політологія, адмін.право |
|
7 |
Українські землі у складі Російської імперії та імперії Габсбургів (19 ст.) |
6 |
2 |
|
2 |
|
4 |
ІДПУ, ІДПЗК, ДПЗК |
|
8 |
Перша світова війна і Україна |
6 |
4 |
2 |
2 |
|
2 |
ІДПУ, ІДПЗК |
|
|
Модульний контроль № 1 |
2 |
2 |
- |
- |
- |
- |
|
|
|
Усього за модуль |
52 |
28 |
10 |
16 |
0 |
24 |
|
|
9 |
Українська революція 1917-1921 рр. |
8 |
4 |
2 |
2 |
|
4 |
ІДПУ, ІДПЗК, політологія |
|
10 |
Встановлення радянської влади в Україні. Суспільно-політичний розвиток УРСР |
8 |
2 |
|
2 |
|
6 |
ІДПУ, ІДПЗК, політологія |
|
11 |
Українські землі у складі інших держав у 1920-х — 1930-х рр. |
6 |
4 |
2 |
2 |
|
2 |
ІДПУ, ІДПЗК |
|
12 |
Україна у роки Другої світової війни |
6 |
2 |
|
2 |
|
4 |
ІДПУ, ІДПЗК |
|
13 |
Політичний та соціальний розвиток УРСР у 1950-х - 1980-х рр. |
6 |
4 |
2 |
2 |
|
2 |
ІДПУ, ІДПЗК, політологія, іст.укр.культ |
|
14 |
Україна у добу "перебудови". Проголошення незалежності України |
6 |
2 |
|
2 |
|
4 |
ІДПУ, ІДПЗК, політологія, ТДП |
|
15 |
Трансформаційні процеси в українському суспільстві у 1990-х рр. |
8 |
4 |
2 |
2 |
|
4 |
ІДПУ, соціологія |
|
16 |
Розвиток українського суспільства на початку 21 ст. |
6 |
2 |
|
2 |
|
4 |
ІДПУ, ІДПЗК, політологія, соціологія, міжнародне право |
|
|
Модульний контроль № 2 |
2 |
2 |
- |
- |
- |
- |
|
|
|
Усього за модуль |
56 |
26 |
8 |
16 |
0 |
30 |
|
|
|
Усього за семестр |
108 |
54 |
18 |
32 |
0 |
54 |
|
|
|
Форма підсумкового контролю |
Іспит |
|
5. Теми семінарських занять
Тема 1. Вступ. Історія України як наука та навчальна дисципліна
Семінарське заняття – 2 год.
1. Курс історії України як складова частина професійної підготовки юриста. Роль семінарських занять у вивченні історії України у ДДУВС.
2. Історія України як наука (предмет, завдання, міжпредметні зв’язки). Історико-правові науки.
3. Розвиток історичної науки та історії права в Україні.
Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: історична наука, історія України, історіографія, історичне джерело, історико-правові науки.
Рекомендована література до Теми 1: 4.6, 4.28, 4.34.
Тема 2. Давні та ранньосередньовічні спільноти на українських землях. Київська Русь.
Семінарське заняття – 2 год.
План
1. Найдавніше населення на українських землях. Розвиток суспільної організації.
2. Найвідоміші пам’ятки кочовиків, античних полісів та давніх слов’ян на території України.
3. Формування та суспільний устрій Київської Русі. Норманська та анти норманська теорії.
4. Період феодальної роздробленості. Галицько-Волинська держава.
Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: палеоліт, мезоліт, неолітична революція, матріархат, патріархат, відтворююче господарство, кімерійці, скіфи, сармати, золота пектораль, колонізація, поліс, варяги, Візантійська імперія, Хазарський каганат, дружина, удільні князівства, бояри, смерди, закупи, холопи, племіні союзи, куни, язичництво, християнство, православ’я.
Рекомендована література до Теми 1: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 3.1, 3.4, 4.7, 4.8, 4.9, 4.19, 4.20, 4.21, 4.24, 4.49, 4.50.
Тема 3. Українські землі у період литовсько-польської доби.
Семінарське заняття – 2 год.
План
3. Церковне життя. Берестейська унія.
Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: хан, унія, окотоличення, полонізація, магнат, шляхтич, козак, фільварок, митрополит, епископ, церква, полемічна література, церковні братства
Рекомендована література до Теми 3: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 3.1, 3.4, 4.7, 4.8, 4.9. 4.24,
Семінарське заняття – 2 год.
План
1. Козацтво запорозьке та козацтво реєстрове: формування, діяльність, взаємовідносини.
2. Богдан Хмельницький: історичний портрет, досягнення, прорахунки.
3. Становище козацької держави після смерті Б. Хмельницького. Геополітичні орієнтації І. Виговського.
Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: повстання, клейноди, полково-сотенна система, гетьман, полковник, рада, універсал, трактат, гетьманщина, міжусобна боротьба, Гадяцький трактат, Конотопська битва
Рекомендована література до Теми 4: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 3.1, 3.4, 4.3, 4.13.
ТЕМА 5. Соціально-політичний розвиток українських земель у добу Руїни.
Семінарське заняття – 2 год.
1. Гетьманування Ю. Хмельницького. Початок Руїни.
2. Правобережна Україна наприкінці 17 ст. Діяльність П. Дорошенка.
3. Лівобережна Україна у добу Руїни. Кримські походи.
Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: Руїна, протекторат, «сонце Руїни», Кримські походи, гетьманські статті.
Рекомендована література до Теми 5: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 3.1, 3.4, 4.5, 4.12, 4.14, 4.15, 4.16, 4.57.
ТЕМА 6. Українські землі у ХVІІІ ст.
Семінарське заняття – 2 год.
План
3. Правобережна і Західна Україна у складі Речі Посполитої наприкінці ХVП – у ХVШ ст.
Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: козацьке бароко, автономія, Північна війна, дискусія, анафема, Малоросійська колегія, наказний гетьман, ліквідація, гайдамаки, «Коліївщина»
Рекомендована література до Теми 6: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 3.1, 3.4, 4.5, 4.12, 4.14, 4.15, 4.16, 4.57.
ТЕМА 7. Українські землі у складі Російської імперії та імперії Габсбургів (19 ст.).
Семінарське заняття – 2 год.
План
1. Національне відродження на українських землях. Суспільні рухи.
2. Західноукраїнські землі у складі Австійської імперії (1772-1867).
Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: фольклор, етнографія, університет, гурток, академічна стадія націотворення, «Книга буття українського народу», «Весна народів», реформа, земство, міська дума, скасування кріпостного права, громада, журнал «Основа», культурницька стадія націотворення, політична партія, радикалізм, політичний тероризм
Рекомендована література до Теми 7: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 3.1, 3.4, 4.51, 4.52, 4.38.
Семінарське заняття – 2 год.
План
1. Українські землі напередодні Першої світової війни та у планах воюючих сторін.
2. Позиція громадських організацій та політичних рухів в Україні щодо війни.
3. Військові дії на території України. Проблема військовополонених.
Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: Перша світова війна, військовий блок, нейтралітет, Товариство українських поступовців, інтернування.
Рекомендована література до Теми 8: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 3.1, 3.4, 4.51.
ТЕМА 9. Українська революція 1917-1921 рр.
Семінарське заняття – 2 год.
План
1. Створення та діяльність Української Центральної Ради (УЦР). Її взаємовідносини з Тимчасовим урядом та Раднаркомом.
2. Гетьманський переворот 29 квітня 1918 р. Українська Держава Павла Скоропадського.
3. Західноукраїнська Народна Республіка.
4. Діяльність Директорії УНР.
Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: Лютнева та Жовтнева революція, Центральна Рада, універсал, Секрітаріат, Тимчасовий уряд, більшовики, червона гвардія, німецька окупація, соціалізм, комунізм, лібералізм, анархізм, отаманщина, біла гвардія, Українська галицька армія, Друга Річ Посполита, «Зимові походи» Армії УНР.
Рекомендована література до Теми 9: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 3.1, 3.4, 4.10, 4.11, 4.17, 4.46, 4.43, 5.3, 5.5.
ТЕМА 10. Встановлення радянської влади в Україні. Суспільно-політичний розвиток УРСР.
Семінарське заняття – 2 год.
План
1. Причини запровадження НЕПу, його результати в Україні.
2. Національна політика в Україні на початку 1920-х рр. Українізація та її наслідки.
3. Політика індустріалізації та колективізації в Україні. Голодомор 1932-1933 рр.
Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: ради робітничих та селянських депутатів, з’їзди рад, КП(б)У, «військовий комунізм», продрозкладка, «українізація», нова економічна політика (неп), індустріалізація, колективізація.
Рекомендована література до Теми 10: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 3.1, 3.4, 4.10, 4.11, 4.17, 4.46, 4.43, 5.3, 5.5, 5.9
ТЕМА 11. Українські землі у складі інших держав у 1920-х — 1930-х рр.
Семінарське заняття – 2 год.
План
1.Українське питання на Паризькій мирній конференції. Ризький мир.
2. Західноукраїнські землі в складі Польщі, Румунії та Чехословаччини.
3. Суспільно-політичний та культурний розвиток українських земель у складі інших держав.
Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: Версальска система, лінія Керзона, Ризький мир, асиміляція, націоналізм, ОУН, Карпатська Україна, осадники, Татарбунарське повстання.
Рекомендована література до Теми 12: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 3.1, 3.4, 4.46, 5.5.
ТЕМА 12. Україна у роки Другої світової війни.
Семінарське заняття – 2 год.
План
1. Українське питання напередодні Другої світової війни. Вступ Червоної Армії на західноукраїнські землі.
2. Події Другої світової війни на українських землях. Нацистський «новий порядок». Рух Опору.
3. Звільнення України від гітлерівців. Втрати України у Другій світовій війні.
Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: лінія фронта, військовополонені, нацизм, фашизм, «новий порядок», рейхскомісаріат, табір смерті, остарбайтери, колабарціоністи, партизани, Червона армія.
Рекомендована література до Теми 11: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 3.1, 3.4, 4.46, 5.1, 5.2, 5.4, 5.5,
ТЕМА 13. Політичний та соціальний розвиток УРСР у 1950-х - 1980-х рр.
Семінарське заняття – 2 год.
План
1. Повоєнна відбудова та суспільно-політичний розвиток УРСР в 1945-56 р.
2. Десталінізація. Рух «шістдесятників» в Україні (1956-1965 р.р.). Дисидентський рух (1965-1985 р.р.)
3. Соціальні процеси в українському суспільстві в епоху застою.
Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: відбудова народного господарства, десталінізація, застій, дисиденти, шестидесятники, самвидав, дефіцит.
Рекомендована література до Теми 13: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 3.1, 3.4, 4.37, 4.39, 4.48, 5.6.
ТЕМА 14. Україна у добу "перебудови". Проголошення незалежності України.
Семінарське заняття – 2 год.
План
1.Україна і процес перебудови в СРСР.
2. Народний рух і “Декларація про державний суверенітет УРСР”.
3. Події серпня 1991 р. в СРСР. Акт проголошення незалежності України. Розпад СРСР.
Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: перебудова, сухий закон, ринкові відносини, розапд СРСР, путч, ДКНС
Рекомендована література до Теми 14: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 3.1, 3.4, 4.46.
ТЕМА 15. Трансформаційні процеси в українському суспільстві у 1990-х рр.
Семінарське заняття – 2 год
План
1. Формування багатопартійності та нового українського політикуму.
2. Суспільно-політична ситуація після 24 серпня 1991 р. Демографічні процеси.
3. Причини та наслідки економічної кризи в Україні. Зміни у соціальній структурі.
Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: «шокова терапія», купон, карбованець, конституційна криза, пострадянське суспільство.
Рекомендована література до Теми 15: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 3.1, 3.4, 4.30, 4.46.
ТЕМА 16. Розвиток українського суспільства на початку 21 ст.
Семінарське заняття – 2 год.
План
1. Проблеми та перспективи української економіки на початку ХХІ ст.
2. Зовнішньополітичні досягнення та перспективи України.
3. Досягнення українців у сфері культури і спорту
Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: інфляція, приватизація, економчна криза, багатопартійність, позаблоковий статус, «європейська інтеграція».
Рекомендована література до Теми 16: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 3.1, 3.4, 4.30, 4.46.
7. Завдання для самостійної роботи
Тема 1. Вступ. Українські землі за найдавніших часів. Етногенез слов’ян.
Назва виду самостійної роботи – питання для самостійного опрацювання
1. Трипільська культура. Історичний нарис.
2. Кам’яна могила як унікальна історична пам’ятка.
3. Михайло Грушевський: життя, наукова та громадська діяльність.
4. Нарис історії Наукового товариства імені Т.Г.Шевченка.
Рекомендована література до Теми 1: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 3.1, 3.4, 4.19, 4.20, 4.21.
Тема 2. Середньовічна східнослов‘янська держава Київська Русь. Галицько-Волинська держава - спадкоємиця Київської Русі
1. Історичний портрет князя Володимира Великого.
2. Історичний портрет князя Ярослава Мудрого.
3. Історичний портрет князя Володимира Мономаха.
Рекомендована література до Теми 2: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 3.1, 3.4, 4.7, 4.8, 4.9. 4.24.
Тема 3. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої
1. Церковне життя України у складі Литовсько-Руської держави.
2. Книгодрукування на Україні в ХVІ-ХVІІІ століттях.
3. Іван Вишенський в історії української суспільно-політичної думки.
Рекомендована література до Теми 3: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 3.1, 3.4, 4.3, 4.13.
ТЕМА 4. Виникнення, становлення та розвиток українського козацтва.
1. Козацькі повстання кінця ХVІ – першої половини ХVІІ ст.
2. Військове мистецтво запорозьких козаків.
3. Військові походи козацтва проти Туреччини та Кримського ханства в ХVІ – ХVІІ ст.
Рекомендована література до Теми 4: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 3.1, 3.4, 4.5, 4.12, 4.14, 4.15, 4.16, 4.57.
ТЕМА 5. Українська національна революція ХVІІ ст..
1. Історичний портрет Богдана Хмельницького.
2. Іван Сірко – легендарний кошовий Запорозької Січі
3. «Руїна»: причини і наслідки.
Рекомендована література до Теми 5: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 3.1, 3.4, 4.5, 4.12, 4.14, 4.15, 4.16, 4.57.
ТЕМА 6. Україна наприкінці ХVІІ – у ХVІІІ ст..
1. Роль Івана Мазепи в історії української державності.
2. Пилип Орлик та його Конституція
3. Військові походи козацтва проти Туреччини та Кримського ханства в ХVІ – ХVІІ ст.
Рекомендована література до Теми 6: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 3.1, 3.4, 4.5, 4.12, 4.14, 4.15, 4.16, 4.57.
ТЕМА 7. Початок формування української модерної нації (кінець ХVІІІ ст. – середина ХІХ ст.
1. Роль «харківських романтиків» у формування української модерної нації.
2. Соціальний портрет Івана Котляревського.
3. Формування української літературної мови.
Рекомендована література до Теми 7: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 3.1, 3.4, 4.51, 4.52, 4.38.
ТЕМА 8. Завершення формування української модерної нації. Українські землі в середині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.
1. Журнал «КИЕВСКАЯ СТАРИНА» в суспільному та науковому житті українських земель (1882 – 1907) рр.
2. Політичні партії і організації на Україні (кінець ХІХ – поч. ХХ ст).
3. Історія державного гімну України.
Рекомендована література до Теми 8: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 3.1, 3.4, 4.51.
ТЕМА 9. Українська революція 1917-1920 рр. Відновлення державності українського народу.
1. Гетьман Павло Скоропадський: життєвий шлях та політична діяльність.
2. Генерал Юрій Тютюнник у визвольних змаганнях 1917 – 1921 рр.
3. Нестор Махно і махновський рух на Україні.
Рекомендована література до Теми 9: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 3.1, 3.4, 4.10, 4.11, 4.17, 4.46, 4.43, 5.3, 5.5.
ТЕМА 10. Соціально-економічні та культурні трансформації в УРСР (1921-1938 рр.)
1. Українська компартійна номенклатура у 1917 – 1938 рр.
2. Голод 1932 – 1933 рр. – геноцид проти українського народу.
3. «Розстріляне відродження»: українська культура 1920-1930-х рр.
Рекомендована література до Теми 10: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 3.1, 3.4, 4.46, 5.1, 5.2, 5.4, 5.5, 5.9
ТЕМА 11. Західно-українські землі у складі іноземних держав в 20-30-і рр. ХХ ст..
1. Створення та діяльність Організації Українських Націоналістів (до 1939 р.).
2. Євген Коновалець: життя та політична боротьба.
3. Культурне життя на Західній Україні
Рекомендована література до Теми 11: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 3.1, 3.4, 4.46, 5.5.
ТЕМА 12. Україна напередодні та в роки Другої світової війни (1938 - 1945 рр.)
1. Червоні партизани України (1941 – 1944 рр.).
2. Дивізія СС «Галичина»: міфи і реальність.
3. Українське питання напередодні та на початковому етапі Другої світової війни.
Рекомендована література до Теми 13: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 3.1, 3.4, 4.37, 4.39, 4.48, 5.6.
ТЕМА 13. Перехід до мирного життя і відбудова народного господарства в УРСР (1945-1955 рр.).
1. УРСР – співзасновниця ООН.
2. Людські та матеріальні втрати України під час Великої Вітчизняної війни.
3. Відбудова м. Дніпропетровська.
Рекомендована література до Теми 13: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 3.1, 3.4, 4.46.
ТЕМА 14. Соціально-економічне і політичне життя України у другій половині 1950-х – середині 1980-х рр.
1. Рух «шестидесятників» : українська культура в 1950 – 1970-х рр.
2. Економічний розвиток УРСР у другій половині 1950-х – середині 1980-х рр.
3. Діяльність української хельсінської групи.
Рекомендована література до Теми 14: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 3.1, 3.4, 4.46.
ТЕМА 15. Перебудовні процеси на теренах України (1985-1991 рр.)
1. Чорнобильська трагедія.
2. «Декларація про державний суверенітет УРСР» 16 липня 1990 р.
3. Виникнення партій і формування багатопартійності в Україні.
Рекомендована література до Теми 15: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 3.1, 3.4, 4.30, 4.46.
ТЕМА 16. Здобуття Україною незалежності. Розбудова держави (1991-2000 рр.)
1. Конституційний процес в Україні. Прийняття Конституції 1996 року.
2. Економічні реформи 1990-х років.
3. Діяльність Л. Кравчука на посту Президента України.
Рекомендована література до Теми 15: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 3.1, 3.4, 4.30, 4.46.
ТЕМА 17. Україна у ХХІ столітті (2000-2010 рр.)
1. Вибори до Верховної Ради України (1990 – 2007 рр.): підсумки та уроки.
2. Політична криза 2004 р. і «помаранчева» революція в Україні.
3. Діяльність В. Ющенка на посту Президента України.
Рекомендована література до Теми 15: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 3.1, 3.4, 4.30, 4.46.
8. Індивідуальні завдання
Тема 1. Вступ. Українські землі за найдавніших часів. Етногенез слов’ян.
Письмове опрацювання статті (складання конспекту, формулювання питань до тексту статті) з будь-якої проблематики історії України, надрукованої у журналі «Український історичний журнал» або інших періодичних наукових виданнях, які можна знайти на сайті history.org.ua (надається викладачу на перевірку на окремому аркуші разом із ксерокопією опрацьованої статті; обов’язково вказати усі вихідні данні статті).
Реферативне повідомлення:
Тема 2. Східнослов’янська середньовічна держава Київська Русь. Галицько-Волинська держава – спадкоємиця Київської Русі.
Письмове опрацювання статті (складання конспекту, формулювання питань до тексту статті) з будь-якої проблематики історії України, надрукованої у журналі «Український історичний журнал» або інших періодичних наукових виданнях, які можна знайти на сайті history.org.ua (надається викладачу на перевірку на окремому аркуші разом із ксерокопією опрацьованої статті; обов’язково вказати усі вихідні данні статті).
Реферативне повідомлення:
1. Внутрішня та зовнішня політика Романа Мстиславовича.
2. Політичний портрет Данила Галицького.
3. Зовнішня політика Данила Галицького.
Тема 3. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
Письмове опрацювання статті (складання конспекту, формулювання питань до тексту статті) з будь-якої проблематики історії України, надрукованої у журналі «Український історичний журнал» або інших періодичних наукових виданнях, які можна знайти на сайті history.org.ua (надається викладачу на перевірку на окремому аркуші разом із ксерокопією опрацьованої статті; обов’язково вказати усі вихідні данні статті).
Реферативне повідомлення:
1. Національна еліта в боротьбі за відродження української державності.
2. Історичний портрет Юрія Дрогобича (Котермака).
3. Церковне життя України в Литовсько-Руський період.
4. Іван Вишенський в історії української політичної думки.
5. Петро Могила в культурно-національному житті України.
ТЕМА 4. Виникнення, становлення та розвиток українського козацтва.
Письмове опрацювання статті (складання конспекту, формулювання питань до тексту статті) з будь-якої проблематики історії України, надрукованої у журналі «Український історичний журнал» або інших періодичних наукових виданнях, які можна знайти на сайті history.org.ua (надається викладачу на перевірку на окремому аркуші разом із ксерокопією опрацьованої статті; обов’язково вказати усі вихідні данні статті).
Реферативне повідомлення:
1. Дмитро Байда Вишневецький.
2. Зовнішня політика Запорозької Січі.
3. Військові походи козаків проти Туреччини та Кримського ханства.
4. Адміністративно-політичний устрій Січі.
Тема 5. Українська національна революція 1648-1676 рр.
Письмове опрацювання статті (складання конспекту, формулювання питань до тексту статті) з будь-якої проблематики історії України, надрукованої у журналі «Український історичний журнал» або інших періодичних наукових виданнях, які можна знайти на сайті history.org.ua (надається викладачу на перевірку на окремому аркуші разом із ксерокопією опрацьованої статті; обов’язково вказати усі вихідні данні статті).
Реферативне повідомлення:
1. Українсько-російські стосунки в ході Визвільної війни.
2. Переяслівська угода та її оцінки в історичній літературі.
Тема 7. Українські землі наприкінці ХVІІ – у ХVІІІ ст.
Письмове опрацювання статті (складання конспекту, формулювання питань до тексту статті) з будь-якої проблематики історії України, надрукованої у журналі «Український історичний журнал» або інших періодичних наукових виданнях, які можна знайти на сайті history.org.ua (надається викладачу на перевірку на окремому аркуші разом із ксерокопією опрацьованої статті; обов’язково вказати усі вихідні данні статті).
Реферативне повідомлення:
1. Роль Івана Мазепи в історії української державності.
2. Конституція Пилипа Орлика.
ТЕМА 7. Початок формування української модерної нації (кінець XVIII – перша половина ХІХ СТ.)
Письмове опрацювання статті (складання конспекту, формулювання питань до тексту статті) з будь-якої проблематики історії України, надрукованої у журналі «Український історичний журнал» або інших періодичних наукових виданнях, які можна знайти на сайті history.org.ua (надається викладачу на перевірку на окремому аркуші разом із ксерокопією опрацьованої статті; обов’язково вказати усі вихідні данні статті).
Реферативне повідомлення:
1. Автономні прагення української еліти наприкінці XVIII ст.
2. Берлінська місія В.Капніста.
3. Виступ Чернігівського полку
ТЕМА 8. Завершення формування української модерної нації. Українські землі в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
Письмове опрацювання статті (складання конспекту, формулювання питань до тексту статті) з будь-якої проблематики історії України, надрукованої у журналі «Український історичний журнал» або інших періодичних наукових виданнях, які можна знайти на сайті history.org.ua (надається викладачу на перевірку на окремому аркуші разом із ксерокопією опрацьованої статті; обов’язково вказати усі вихідні данні статті).
Реферативне повідомлення:
1. Політичний портрет М. Міхновського.
2. «Самостійна Україна» М.Міхновського і її сучасне розуміння.
3. Братство тарасівців.
4. Політичні погляди М.Драгоманова.
ТЕМА 9. Українська революція (1917-1920 рр.). Відновлення державності українського народу.
Письмове опрацювання статті (складання конспекту, формулювання питань до тексту статті) з будь-якої проблематики історії України, надрукованої у журналі «Український історичний журнал» або інших періодичних наукових виданнях, які можна знайти на сайті history.org.ua (надається викладачу на перевірку на окремому аркуші разом із ксерокопією опрацьованої статті; обов’язково вказати усі вихідні данні статті).
Реферативне повідомлення:
1. Еволюція суспільно-політичних поглядів В.К.Винниченка в добу української революції.
2. Політичний портрет Миколи Міхновського.
3. Бій під Крутами.
ТЕМА 10Соціально-економічні та культурні трансформації в УРСР (1921 – 1938 рр.)
Письмове опрацювання статті (складання конспекту, формулювання питань до тексту статті) з будь-якої проблематики історії України, надрукованої у журналі «Український історичний журнал» або інших періодичних наукових виданнях, які можна знайти на сайті history.org.ua (надається викладачу на перевірку на окремому аркуші разом із ксерокопією опрацьованої статті; обов’язково вказати усі вихідні данні статті).
Реферативне повідомлення:
1. Політичний портрет Х.Раковського
2. Політичні погляди М.Волобуєва та О.Шумського.
3. М.Хвильовий.
ТЕМА 11. Західноукраїнські землі у складі іноземних держав у 1920-1930-х рр.
Письмове опрацювання статті (складання конспекту, формулювання питань до тексту статті) з будь-якої проблематики історії України, надрукованої у журналі «Український історичний журнал» або інших періодичних наукових виданнях, які можна знайти на сайті history.org.ua (надається викладачу на перевірку на окремому аркуші разом із ксерокопією опрацьованої статті; обов’язково вказати усі вихідні данні статті).
Реферативне повідомлення:
1. Військово-політичніа діяльність Є.Коновальця.
ТЕМА 12. Україна напередодні та в роки Другої світової війни.
Письмове опрацювання статті (складання конспекту, формулювання питань до тексту статті) з будь-якої проблематики історії України, надрукованої у журналі «Український історичний журнал» або інших періодичних наукових виданнях, які можна знайти на сайті history.org.ua (надається викладачу на перевірку на окремому аркуші разом із ксерокопією опрацьованої статті; обов’язково вказати усі вихідні данні статті).
Реферативне повідомлення:
1. Визволення території УРСР та початок відбудови зруйнованого війною.
2. Оборона Києва
3. Оборна Одеси.
Тема 13. Україна у першому повоєнному десятиріччі (1945-1955).
Письмове опрацювання статті (складання конспекту, формулювання питань до тексту статті) з будь-якої проблематики історії України, надрукованої у журналі «Український історичний журнал» або інших періодичних наукових виданнях, які можна знайти на сайті history.org.ua (надається викладачу на перевірку на окремому аркуші разом із ксерокопією опрацьованої статті; обов’язково вказати усі вихідні данні статті).
Реферативне повідомлення:
1. Політичний портрет Л.Кагановича.
2. Політичний портрет С.Бандери.
3. Політичний портрет Р.Шухевича.
Тема 14. Політичний та соціально-економічний розвиток УРСР в 1950-х - 1980-х рр.
Письмове опрацювання статті (складання конспекту, формулювання питань до тексту статті) з будь-якої проблематики історії України, надрукованої у журналі «Український історичний журнал» або інших періодичних наукових виданнях, які можна знайти на сайті history.org.ua (надається викладачу на перевірку на окремому аркуші разом із ксерокопією опрацьованої статті; обов’язково вказати усі вихідні данні статті).
Реферативне повідомлення:
1. Суспільно-політична діяльність М.Хрущова.
2. Політичне становище України у складі СРСР.
3. Політичний портрет М.Підгорного, П.Шелеста, В.Щербицького.
ТЕМА 15. Перебудовні процеси на території України (1985 – 1991 рр.)
Письмове опрацювання статті (складання конспекту, формулювання питань до тексту статті) з будь-якої проблематики історії України, надрукованої у журналі «Український історичний журнал» або інших періодичних наукових виданнях, які можна знайти на сайті history.org.ua (надається викладачу на перевірку на окремому аркуші разом із ксерокопією опрацьованої статті; обов’язково вказати усі вихідні данні статті).
Реферативне повідомлення:
1. Пошуки виходу з історичного тупика.
2. Політичний портрет В.Щербицького.
ТЕМА 16. Здобуття Україною незалежності. Розбудова держави (1991 – 2000 рр.)
Письмове опрацювання статті (складання конспекту, формулювання питань до тексту статті) з будь-якої проблематики історії України, надрукованої у журналі «Український історичний журнал» або інших періодичних наукових виданнях, які можна знайти на сайті history.org.ua (надається викладачу на перевірку на окремому аркуші разом із ксерокопією опрацьованої статті; обов’язково вказати усі вихідні данні статті).
Реферативне повідомлення:
1. Л.Кравчук– перший президент України.
2. Політичний портрет Л.Кучми.
ТЕМА 17. Україна у ХХІ ст. (2000 – 2010 рр.)
Письмове опрацювання статті (складання конспекту, формулювання питань до тексту статті) з будь-якої проблематики історії України, надрукованої у журналі «Український історичний журнал» або інших періодичних наукових виданнях, які можна знайти на сайті history.org.ua (надається викладачу на перевірку на окремому аркуші разом із ксерокопією опрацьованої статті; обов’язково вказати усі вихідні данні статті).
Реферативне повідомлення:
1. Плюси і мінуси євроінтеграції України.
2. Проблема вступу України до НАТО.
Примітка: завдання для самостійної та індивідуальної роботи доводяться до відома студентів на початку вивчення дисципліни
9. Методи навчання
Репродуктивні, пояснювально-ілюстративні, проблемні, частково-пошукові, дослідницькі, розв’язування задач або творчих завдань, складання схем тощо.
10. Методи контролю
Модульний контроль, екзамен.
11. Розподіл балів, які отримують студенти (студенти, слухачі):
Розподіл балів за різними формами контролю для дисциплін, з яких навчальним планом передбачено два модульних контролі протягом семестру
|
Модуль 1 (М1) |
Модуль 2 (М2) |
ЕКЗАМЕН (Е) |
||||||
|
Поточний контроль 1 (ПК1) |
модульний контроль (МК1) |
Поточний контроль 2 (ПК2) |
модульний контроль (МК2) |
|||||
|
Аудиторна робота |
Самостійна робота |
Індивідуальна робота |
Аудиторна робота |
Самостійна робота |
Індивідуальна робота |
|||
|
≤30 |
≤15 |
≤15 |
≤30 |
≤15 |
≤15 |
|||
|
≤60 |
≤40 |
≤60 |
≤40 |
|||||
|
М1=ПК1+МК1≤100 |
М2 = ПК2 + МК2 ≤ 100 |
|||||||
|
Підсумкова оцінка (П)= |
М1+М2 |
≤100 |
||||||
|
2 |
||||||||
|
Підсумкова оцінка у випадку складання екзамену(П) = |
ПК1+ПК2 |
+Е≤100 |
≤40 |
|||||
|
2 |
12. Критерії оцінювання
12.1. Критерії оцінювання аудиторної роботи
студентів на семінарських та практичних заняттях
|
БАЛИ |
ПОЯСНЕННЯ |
|
5 |
Теоретичні питання, винесені на розгляд, засвоєні у повному обсязі; на високому рівні сформовані необхідні практичні навички та вміння; всі навчальні завдання, передбачені планом заняття, виконані в повному обсязі. Під час заняття продемонстрована стабільна активність та ініціативність. Відповіді на теоретичні питання, розв’язання практичних завдань, висловлення власної думки стосовно дискусійних питань ґрунтується на глибокому знанні чинного законодавства, теорії та правозастосовної практики. |
|
4 |
Теоретичні питання, винесені на розгляд, засвоєні у повному обсязі; в основному сформовані необхідні практичні навички та вміння; всі передбачені планом заняття навчальні завдання виконані в повному обсязі з неістотними неточностями. Під час заняття продемонстрована ініціативність. Відповіді на теоретичні питання, розв’язання практичних завдань, висловлення власної думки стосовно дискусійних питань переважно ґрунтується на знанні чинного законодавства, теорії та правозастосовної практики. |
|
3 |
Теоретичні питання, винесені на розгляд, у цілому засвоєні; практичні навички та вміння мають поверхневий характер, потребують подальшого напрацювання та закріплення; навчальні завдання, передбачені планом заняття, виконані, деякі види завдань виконані з помилками. |
|
2 |
Теоретичні питання, винесені на розгляд, засвоєні частково, прогалини у знаннях не носять істотного характеру; практичні навички та вміння сформовані недостатньо; більшість навчальних завдань виконано, деякі з виконаних завдань містять істотні помилки, які потребують подальшого усунення. |
|
1 |
Студент, студент, слухач не готовий до заняття, не знає більшої частини програмного матеріалу, з труднощами виконує завдання, невпевнено відтворює терміни і поняття, що розглядалися під час заняття, допускає змістовні помилки, не володіє відповідними вміннями і навичками, необхідними для розв’язання професійних завдань. |
|
0 |
Відсутність на занятті |
12.2. Критерії оцінювання самостійної роботи
студентів
Для отримання 15 балів за самостійну роботу студент повинен зробити письмове пояснення понять і термінів та письмову відповідь на одне із питань для самостійного вивчення
«5» - письмове пояснення понять і термінів (10), (надається викладачу на перевірку на окремому аркуші та захищається в усній формі);
«5» - при усному захисті були допущенні помилки.
«5» - письмова відповідь на одне із питань для самостійного вивчення (обсяг – 1-2 сторінки; обов’язкові посилання на використану літературу: підручник, наукову статтю, монографію тощо; надається викладачу на перевірку на окремому аркуші);
12.3. Критерії оцінювання індивідуальної роботи
студентів
«10» - Письмове опрацювання статті (формулювання питань до тексту статті) з будь-якої проблематики історії України, надрукованої у журналі «Український історичний журнал», «Соціум: альманах соціальної історії» або інших періодичних наукових виданнях, які можна знайти на сайті history.org.ua (надається викладачу на перевірку на окремому аркуші разом із ксерокопією опрацьованої статті; обов’язково вказати усі вихідні данні статті).
13. Шкала оцінювання: національна та ECTS
|
Сума балів за всі види навчальної діяльності |
Оцінка ECTS |
Оцінка за національною шкалою |
|
|
для екзамену, курсової роботи, практики |
для заліку |
||
|
90-100 |
А |
Відмінно |
зараховано |
|
83-89 |
В |
добре |
|
|
75-82 |
С |
||
|
68-74 |
D |
задовільно |
|
|
60-67 |
Е |
||
|
35-59 |
FX |
незадовільно з можливістю повторного складання |
не зараховано з можливістю повторного складання |
|
0-34 |
F |
незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
14. Питання та завдання для підготовки до підсумкового контролю
14.1. Теоретичні питання
1.Перші землероби та скотарі. Трипільська культура.
2. Античні міста-поліси Північного Причорномор’я.
3. Норманський період історії Руської Землі. Норманська теорія.
4. Розквіт Київської Русі за Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
5. Політичне роздроблення Русі: причини, особливості, наслідки.
6. Утворення і піднесення Галицько-Волинської держави.
7. Кримське ханство в ХV-ХVІ ст. Утворення Речі Посполитої.
8. Розгортання Національно-визвольної війни (1648 – 1657 рр.).
9. Церковне життя у ХVІ ст. Берестейська унія.
10. Громадянська війна і поділ України на два гетьманати 1657-1663 рр.
11. Виникнення козацтва та Запорозької Січі.
12. Політична та культурницька діяльність гетьмана Івана Мазепи.
13. Колоніальна політика Росії на українських землях у ХVШ ст.
14. Академічна стадія формування української модерної нації.
15. Західноукраїнські землі у складі Австрійської монархії у 18 – першій половині 19 ст.
16. Суспільно-політичний рух у Наддніпрянщині в другій половині 19 – на початку 20 ст.
17. Західноукраїнські землі в другій половині 19 – на початку 20 ст.
18. Створення Української Центральної Ради (УЦР) і проголошення автономії України (березень – жовтень 1917 р.).
19. Діяльність УЦР в умовах проголошення Української Народної Республіки (УНР) та її незалежності
20. Переворот 29 квітня 1918 р. Українська Держава Павла Скоропадського.
21. Утворення та діяльність Директорії. Відновлення УНР.
22. Західноукраїнська Народна Республіка. Акт злуки 22 січня 1919 р.
23. Радянська Україна на початку 1920-х рр. Утворення СРСР.
24. Індустріалізація та колективізація в Радянській Україні. Голодомор 1932-1933 рр.
25. Західноукраїнські землі у міжвоєнний період.
26. Українські землі напередодні та на початку Другої Світової війни.
27. Окупаційний режим на території України.
28. Український рух Опору у роки Великої Вітчизняної війни.
29. Особливості повоєнної відбудови та суспільно-політичного розвитку УРСР в 1945 - 1956 рр.
30. Суспільна думка в УРСР у другій половині ХХ ст.: «шестидесятники», дисидентський рух.
31. Процес «перебудови» та Україна: гласність, формування багатопартійності. Декларація про державний суверенітет УРСР 1990 р.
14.2. Практичні завдання
1. Польський король Сигізмунд ІІ Август у виданому 6 червня 1569 р. привілеї про повернення до складу Польщі Київщини наголошував: «Київ був і залишається головою і головним містом Руської землі, а вся Руська земля з давніх часів, починаючи від предків наших королів польських, була приєднана разом з іншими першими частинами (Підляшшям, Волинню і Брацлавщиною) до Польської корони.»
Чи поділяєте ви висловлену точку зору? Наведіть факти, які підтверджують вашу думку.
2. На заяву московського посла, що нібито Україна – це «гілля відламане від природного кореня Великоросії», І. Виговський відповів так: «Нехай Великоросія буде Великоросією, Україна – Україною, ми є військо непереможне».
Якого ставлення до України з боку Москви домагався І. Виговський? Відповідь обґрунтуйте.
3. “... Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу.
З усіма сусідніми державами ... ми хочемо жити в згоді і приязні, але ні одна з них не може втручатися в життя самостійної Української Республіки...
Що ж до так званих більшовиків ... що нищать та руйнують наш край, то приписуємо правительству ... твердо й рішуче взятися до боротьби з ними... Народна Українська Держава повинна бути вичищена від насланих з Петрограду найманих насильників, які топчуть права Української Республіки...”
У який спосіб вдалося “вичистити” державу “від насланих з Петрограду насильників”? Як ви вважаєте, чи вдалося Центральній Раді зміцнити цим свої позиції в суспільстві? Відповідь обґрунтуйте.
4. «Коли ж почули древляни, що він знову йде, порадилися з князем своїм Малом і сказали: «Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній все стадо, якщо не уб’ють його. Так і сей: якщо не вб’ємо його, він усіх нас погубить». І послали вони до нього, кажучи: «Чого ти йдеш знову? Ти забрав всю данину». І не послухав їх, і древляни, вийшовши на супротив з города Іскоростеня, вбили його...»
Які наслідки мала подія, описана в історичному джерелі?
5. «Постановляємо, що всі товариства художні [Львова], коли вони не створені згідно з приписами і в послухові католицькій церкві, треба розпустити. Бо хто ж не бачить, що товариства схизматиків порушують цеховий лад і підривають послух римському костьолу...».
Про що свідчить наведений уривок з Привілею малярському цеху м. Львова?
6. Іван Світличний виводив соцреалізм на загальнолюдський простір і демонтував теорію партійної літератури. … Ліна Костенко зрідка виступала з віршами, але то були вірші такого звучання, наче вся радянська поезія для неї неістотна. Євген Гуцало естетично животворив образи поза межами «соціалістичної дійсності», а Володимир Дрозд викривав дійсність з недозволеного боку. Зовсім не те і зовсім не так, як навчали в інституті, малювали Віктор Зарецький, Алла Горська, Любов Семикіна, Галина Севрук, Панас Заливаха …
На підставі уривку з історичного джерела визначте, у чому полягав конфлікт між «шестидесятниками» та владою.
7. Спроба голови колишньої Директорі С. Петлюри при допомозі Польщі відновити українську державність не відповідає інтересам українського трудового населення, … порушує соборність українських земель … Акти, укладені С. Петлюрою у Варшаві, є цілком незаконними … як акти, укладені без вияву організованої волі трудового народу України і такі, що розділяють українську територію та порушують єдність її трудових мас …
Про які акти йдеться в уривку з джерела? Коли і з якою метою вони були укладені?
8. … Націоналістичну роботу він проводив з 1920 р., а в контреволюційну організацію вступив у 1926 р., зв’язавшись з групою «ВАПЛІТЕ» ... Будучи керівником театру «Березіль», використовував його для націоналістичної пропаганди і зв’язку з іншими націоналістами – грузинськими й білоруськими … Просував у виставах націоналістичні ідеї, проводив роботу, відриваючи театри України від російської драматургії, орієнтуючись на буржуазний захід…
На підставі витягу зі звинувачувального висновку ДПУ у справі Леся Курбаса дайте характеристику культурній політиці більшовиків у 1920 – 1930-ті рр.
9. Україна повинна була стати «непідлеглою Річчю Посполитою в союзі слов’янськім», а сам цей союз міг бути створений лише за умов знесення кріпацтва, «повної свободи і автономії народностей». Очолювати федерацію, осередком якої мав стати Київ, повинен був сейм і президент. Для усіх народів передбачалося загальне виборче право, свобода совісті, освіта рідною мовою.
На підставі уривку з програмових документів Кирило-Мефодіївського товариства визначте його основні програмні положення.
10. … Вибирайте: або ж «СВУ» в тому аспекті, який ми вам пропонуємо, й тоді ви та інші пройдуть через відкритий судовий процес, де не буде жодного розстрілу й взагалі вироки будуть досить мʼякі, або суду не буде, а все це пройде через постанову колегії ОГПУ, й тоді ми заллємо кровʼю так званих «свідомих українців» усю Україну. Це ми можемо зробити – ви це самі добре розумієте.
На підставі фрагменту джерела (ці слова адресовані академіку Сергію Єфремову) охарактеризуйте взаємодію влади і суспільства в УРСР наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр.
11. Я — Дух одвічної стихії, що зберіг Тебе від татарської потопи й поставив на грані двох світів творити нове життя:
На підставі історичного джерела сформулюйте мету і засоби діяльності Організації українських націоналістів
12. …Тих, хто чинив найупертіший опір, розстрілювали або масово вивозили у табори примусової праці на Північ Росії чи до Сибіру. Решту позбавляли всієї їхньої власності (включаючи хату й особисті речі), залишаючи людей напризволяще. Розкуркулення досягло апогею взимку 19291930 рр. Найпоширенішою його формою стала депортація. Сотні тисяч селян разом із сім’ями виганяли з домівок, саджали в товарні потяги й вивозили за тисячі кілометрів на Північ Росії, де їх скидали серед арктичної пустелі, нерідко без їжі та притулку…
На підставі фрагменту історичного джерела вкажіть причини, мету та засоби проведення розкуркулювання.
13. «Між селянами і нашою владою точиться жорстока боротьба. Це боротьба на смерть. Цей рік став випробуванням нашої сили і їхньої витривалості. Голод довів їм, хто тут господар. Він коштував мільйони життів, але колгоспна система існуватиме завжди. Ми виграли війну!»
На підставі фрагменту промови першого секретаря Дніпропетровського обкому М. Хатаєвича визначте мету та засоби більшовицької політики щодо українських селян у 19321933 рр.
14. Джерело № 1: «…Усе цінне майно, сировинні й продовольчі запаси, хліб на корені, які при неможливості вивозу і залишенні на місці можуть бути використані противником, із метою запобігання цього використання… повинні бути негайно приведеними у повну непридатність, тобто мають бути зруйновані, знищені, спалені…»
Джерело № 2: «…Необхідно добитися того, щоб при відході з районів України не залишилося жодної людини, жодної голови худоби, жодного центнеру зерна, жодної рейки, щоб не зберігся жоден дім, жодна шахта… щоб не лишилося жодного колодязя, який би не був отруєний. Противник повинен знайти дійсно повністю спалену і зруйновану країну…»
Визначте, яке джерело є наказом радянського командування, а яке німецького. Поясніть свій вибір.
15. «…Зупинюся насамперед на українізації, проводжуваній більшовиками. У цьому напрямку нинішньої політики більшовиків я вбачаю чергову їхню поступку стихійній силі українського національного руху, а водночас логічно послідовний і політичний захід з метою оволодіти силою цього руху й зміцнити свої позиції в Україні… Українізація спрощено і прямолінійно зводиться лише до переходу на українську мову в діловодстві і до запровадження її у школах як знаряддя навчання в дусі комуністичних ідей. Поки що не чутно, щоб до колосальної за своїм змістом й обсягом роботи українізації залучено було культурні сили України, які не сповідують комуністичної віри. Ні, українізацію проводить переважно зайшлий елемент, комуністи з Москви, які наспіх самі ледь навчилися і навчаються української мови…»
На підставі фрагменту інтерв’ю з С. Петлюрою визначте мету і засоби проведення більшовицької українізації.
16. Ідучи війною на австро-угорську монархію, Росія грозить загином також українському національному життю, яке найшло охорону в конституційнім ладі австрійської держави. Побіда Росії мала би принести українському народові австро-угорської монархії те саме ярмо, в якім стогне 30 мільйонів українського народу в Російській імперії. І тому дорога наша ясна...
Теперішня хвиля кличе український нарід стати однодушно проти царської імперії, при тій державі, в якій українське національне життя знайшло свободу розвитку...
Побіда австро-угорської монархії буде нашою побідою. І чим більше буде пораженіє Росії, тим швидче виб’є година визволення України...
Нехай на руїнах царської імперії зійде сонце вільної України!
На підставі уривку з відозви Головної Української Ради визначте, яку з воюючих у Першій Світовій війні сторін підтримувала ця організація і чому. Відповідь обґрунтуйте.
17. ...Революцію в Україні мусимо обернути на національну революцію й завершити її створенням самостійної Української держави... Але... з цим нашим правом, оскільки не підіпремо його аргументами сили, жадна Москва рахуватися не захоче, і боротьба з нею – війна – неминуча!
На підставі фрагменту промови М. Міхновського (березень 1917 р.) охарактеризуйте його позицію щодо створення Української держави.
18. … Ягайло, великий князь, обіцяє всі свої багатства вжити і витратити на усунення недоліків обох королівств, як Польщі, так і Литви, якщо володарка Угорщини вищезгадану дочку, королеву Польщі, з’єднає з ним шлюбними узами… Нарешті, згаданий князь Ягайло обіцяє свої литовські й руські землі навік приєднати до королівства Польського.
На підставі уривку з історичного джерела вкажіть, який процес був започаткований Кревською унією 1385 р.? Яка унія і коли завершила цей процес? Яка держава при цьому утворилася?
19. ...Панську землю інколи парцелювали, та не для нас, а для осадників з центральної Польщі, переважно легіоністів… «Культурні» завойовники, які вчора стріляли на нас, забирали сьогодні з-під носа прабатьківську землю, ще й вимагали лояльного відношення до польської держави. Отож до початку 1923 р. влада на Волині дала їм 3548 ділянок від 15 до 25, а то й по 50 гектарів, для 95% безплатно та ще й з добрими грішми на господарювання…
На підставі фрагменту історичного джерела дайте характеристику національної політики польського уряду на західноукраїнських землях.
20. Оскільки козацька сваволя так розгнуздалася, що для приборкання її довелося рушити наші війська і битися з козаками, і з благословіння бога, як володаря всіх воєн розгромити і уразити їх, відвернувши цим страшну небезпеку від Речі Посполитої, тому на вічні часи позбавляємо козаків старшинства, всяких старовинних судових установ, права, доходів і інших відзнак, набутих ними за вірні послуги від наших предків і тепер в наслідок заколотів утрачених і бажаємо тих, кого в живих зберегло воєнне щастя, мати в стані простого народу, оберненого в хлопів. Реєстровим же козакам, число яких Річ Посполита визначила на своїй службі тільки 6000 і які смирились перед нами і Річчю Посполитою, ми встановлюємо таку військову організацію, згідно з постановою цього сейму.
На підставі фрагменту з «Ординації Війська Запорізького реєстрового» 1638 р. визначте причини застосування перелічених заходів.
21. Від Корсуня і Білої Церкви, потім на Волинь і в князівство Руське, до Львова, Замостя, Бродів і далі подорожуючи, бачив я багато городів і замків безлюдних і пусті вали... що стали пристанищем і житлом тільки для диких звірів. Я побачив, що фортеці одні стоять малолюдні, інші зовсім спорожнілі – розруйновані, заросли бур’яном. Бачив я окрім того, в різних місцях багато людських кісток – їх покривало тільки небо.
На підставі фрагменту з літопису Самійла Величка визначте, наслідком яких подій 17 ст. стали описані явища.
22. Згадані два єпископи прийшли в грецькому одягу, що його носять у їхніх країнах, уклякнувши в просторі поміж лавами, вони за їхнім звичаєм поцілували землю, а згодом те саме зробили посередині цього вільного простору, а третій раз перед стопами папи і їх, наприкінці, з пошаною поцілували; а перший з них, що називався Іпатій, дав папі листи. Тоді вчинили ісповідь віри, і перший, який знав латинську мову, відчитав її латиною, а другий, Кирило, що не знав латинської мови, вчинив її по-грецьки чи руськи, а згодом прочитав її по-латинські.
На підставі фрагменту історичного джерела визначте, про яку подію йдеться. Які були причини та наслідки цієї події?
На підставі фрагменту історичного джерела охарактеризуйте сприйняття Переяславської угоди 1654 р. в українському суспільстві.
24. …Після всемилостивішого від нас звільнення графа К. Розумовського за його проханням, з чину гетьманського наказуємо нашому Сенатові для належного управління в Малій Росії створити там Малоросійську колегію, в якій бути головним нашому генералу графу Рум’янцеву і з ним чотирьом великоросійським членам…
…Зважилися Ми узяти під державу Нашу півострів Кримський, острів Тамань і всю Кубанську сторону. Сповіщаючи жителям тих місць силою сього Нашого Імператорського маніфесту таку буття їх зміну, обіцяємо свято і непохитно за Себе і Наступників Престолу Нашого містити їх нарівні з природними нашими підданими, охороняти і захищати їх осіб, майно, храми і природну віру…
На підставі наведених фрагментів історичних джерел дайте характеристику політики Катерини ІІ на українських землях.
25. Надайте обґрунтоване письмове рішення запропонованого практичного завдання:
Прибули Святополк Ізяславич, і Володимир Всеволодович, і Давид Ігоревич, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег, і зібралися в городі Любечі, щоб уладнати мир. І говорили вони, один одному кажучи: «Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце й обережімо Руську землю. Кожен хай держить отчину свою…»
На підставі фрагменту історичного джерела визначте причини та наслідки феодальної роздробленості у Київській Русі.
26. 1924 р. Хохітва село невеличке, але, мабуть, типове. Є «Рада селянських депутатів» – вічно на замку. Є ком’ячейка – «ком’яші», як кажуть селяне, з 2–3 комуністів, є «комсомол», якого теж і на десяток не набереться. Є новітній «кооператив», у якому нічого не докупишся, бо вічно стоїть порожнім. Є хата-читальня; у їй, зайшовши, застав півня з парою курей, обов’язкові портрети по стінах і ні одної книжки! Є нарешті вінець большевицького господарства «Культсовхоз» (дядьки кажуть «Куцохвостий»). Уся сучасна бутафорія. А життя обминає її і йде своїм шляхом. Біднота й темнота ще гірші, як були, гризня страшенна...
На підставі фрагменту спогадів академіка С. Єфремова дайте характеристику культурної політики більшовиків в Україні у 1920-ті рр.
27. До нашого села прибула бригада проводити колективізацію і пішла величезна боротьба. Багато людей не хотять поки ідти до колективу. Хто вискажеться проти колективу, як селянин, несвідома людина, то у нас таких кидали на сутки у бувший попів погреб. Агроном Чернишівський в цій бригаді сказав, хто не піде до колективу, то ми тому повідбиваємо руки і ноги.
Користуючись фрагментом історичного джерела, охарактеризуйте методи проведення більшовицької колективізації в Україні.
28. … Ягайло, великий князь, обіцяє всі свої багатства вжити і витратити на усунення недоліків обох королівств, як Польщі, так і Литви, якщо володарка Угорщини вищезгадану дочку, королеву Польщі, з’єднає з ним шлюбними узами… Нарешті, згаданий князь Ягайло обіцяє свої литовські й руські землі навік приєднати до королівства Польського.
На підставі уривку з історичного джерела вкажіть, який процес був започаткований Кревською унією 1385 р.? Яка унія і коли завершила цей процес? Яка держава при цьому утворилася?
На підставі фрагменту історичного джерела охарактеризуйте сприйняття Переяславської угоди 1654 р. в українському суспільстві.
30. Від Корсуня і Білої Церкви, потім на Волинь і в князівство Руське, до Львова, Замостя, Бродів і далі подорожуючи, бачив я багато городів і замків безлюдних і пусті вали... що стали пристанищем і житлом тільки для диких звірів. Я побачив, що фортеці одні стоять малолюдні, інші зовсім спорожнілі – розруйновані, заросли бур’яном. Бачив я окрім того, в різних місцях багато людських кісток – їх покривало тільки небо.
На підставі фрагменту з літопису Самійла Величка визначте, наслідком яких подій 17 ст. стали описані явища.
31. “... Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу.
З усіма сусідніми державами ... ми хочемо жити в згоді і приязні, але ні одна з них не може втручатися в життя самостійної Української Республіки...
Що ж до так званих більшовиків ... що нищать та руйнують наш край, то приписуємо правительству ... твердо й рішуче взятися до боротьби з ними... Народна Українська Держава повинна бути вичищена від насланих з Петрограду найманих насильників, які топчуть права Української Республіки...”
У який спосіб вдалося “вичистити” державу “від насланих з Петрограду насильників”? Як ви вважаєте, чи вдалося Центральній Раді зміцнити цим свої позиції в суспільстві? Відповідь обґрунтуйте.
15. Інформаційне та методичне забезпечення.
Рекомендована література
1. Основні нормативні акти:
1.1 Конституція України. – К., 2008. Закон про мови // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1989. № 45 (додаток).
1.2 Про освіту. Закон України від 23 березня 1996 р. № 100/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 21. – Ст. 86.
1.3 Про вищу освіту. Закон України від 17 січня 2002 р. № 294-ІІІ // Офіційний вісник України. – 2002. - № 8. – С. 1-43.
1.4 Постанова Верховної Ради Української РСР про проголошення незалежності України. Акт проголошення незалежності України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 38 (17 вересня). – Ст. 502-507.
1.5 Про Національну доктрину розвитку освіти. Указ Президента України від 17 квітня 2002 р. № 347/2002 // Офіційний вісник України. – 2002. - № 16. – Ст. 860.
2. Підручники:
2.1 Бойко О.Д. Історія України: Посібник. – 2-ге вид. доп.– К., 2006.
2.2 Бойко О.Д. Історія України: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видав. центр “Академія”, 2001
2.3 Гудзь В.В. Історія України. Підручник для студентів неісторичних факультетів.–К.,2003.
2.4 Історія України. Під ред. В.А Смолія.–К.: Видавничий дім Альтернативи, 2005.
2.5 Історія України: Навчальний посібник // О.Бажан, О.Білоусько, В.Власов, Ю.Мицик. –К.: Дельта,–2006.
2.6 Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2-х тт. - К.,1992.
2.7 Рибалка І.К. Історія України: У 2-х частинах. - К., Харків, 1994-1997
3. Навчальні посібники, інші дидактичні та методичні матеріали:
3.1. Довідник з історії України: (А-Я) / За заг. ред. І.Підкови, Р.Шуста.– 2-ге вид. доопрацьоване і доповнене. – К.: Генеза, 2002.
3.2. Усі видатні постаті історії України: Біографічний нарис / П.В.Остапенко. –Х.: Торсінг плюс. 2006.
3.3. Яковенко Н. Нарис історії середньовіччя та ранньомодерної України.: 2-ге вид., перероблене та розширене. – К.: Критика, 2005.
3.4. Малий словник історії України / В.Смолій, С.Кульчицький, О.Майборода та ін. – К.: Либідь, 1997.
3.5. Українське державотворення: невитребуваний потенціал: Словник-довідник / За ред. О.М.Мироненка. – К.: Либідь, 1997.
4. Монографії та інші наукові видання:
4.1 Апанович О. Розповіді про запорозьких козаків. – К.: Дніпро, 1991.
4.2 Апанович О. Українсько-російський договір 1654 р. Міфи і реальність. – К., 1994.
4.3 Багалій Д. Нарис історії України. – К., 1994.
4.4 Білас І.С. Репресивно-каральна система в Україні 1917-1953 рр.: у 2-х т. – К., 1994.
4.5 Борисенко В. Українська держава у другій половині ХУІІ ст. // Київська старовина. – 1994. - № 5.
4.6 Брайчевський М. Вступ до історичної науки: Навч. посібник. – К., 1995.
4.7 Брайчевський М.Ю. Біля джерел слов’янської державності. – К., 1971.
4.8 Брайчевський М. Конспект історії України. – К.: Знання, 1993.
4.9 Брайчевський М.Ю. Походження Русі. – К., 1968.
4.10 Верстюк В.Ф. Роль і місце Центральної Ради в модерній історії України // Український історичний журнал. – 1997. - № 5. – С. 17-25.
4.11. Верстюк В.Ф. Симон Петлюра: політичний портрет (до 125-річчя від дня народження) // 2004. - № 3. – С. 112-126.
4.12 Володарі гетьманської булави. Історичні портрети. – К., 1994.
4.13 Галенко О.І. Про татарські набіги на українські землі // Український історичний журнал. – 2003. - № 6. – С. 52-67.
4.14 Гетьмани України. – К.: Україна, 1991.
4.15 Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К., 1994.
4.16 Грушевський М.С. Історія України-Руси: в 11 т., 12 кн. / Редкол.: П.С.Сохань – голова та ін. – К.: Наук. думка, 1991 –
4.17 Гунчак Т. Україна. Перша половина ХХ ст. – К., 1993.
4.18 Гуржій О.І. Українська козацька держава в другій половині ХУІІ ст.: територіальні межі та населення. – К., 1993.
4.19 Давня історія України: В 3-х тт. / НАН України, Ін-т археології / Ред. кол.: П.П.Толочко (голова) та ін. – К.: Наук. Думка, 1997-1998.
4.20 Давня історія України: Навч. посібник: У 2 кн. / Толочко П.П. (керівник авт. колективу) та ін. – К.: Либідь, 1994.
4.21 Даниленко В.Н. Неолит Украины. – К., 1969.
4.22 Даниленко В.М., Касьянов В.Г., Кульчицький С.В. Сталінізм на Україн: 20-30-ті роки. – К.: Лебідь, 1991.
4.23 Дзюба І. Інтернаціоналізм чи русифікація? // Вітчизна. – 1990. - № 5. – С. 95-130; № 6. – С. 128-143; № 7. – С. 87-108; № 8. – С. 89-107.
4.24 Дорошенко Д. Нарис історії України. –К.: Глобус, 1991. – Т. 1-2.
4.25 Зайончковский П.А. Кирило-Мефодиевское общество. – М., 1959.
4.26 Зайончковский П.А. Отмена крепостного права в России. – М., 1960.
4.27 Заруба В.М. Антін Синявський: життя, наукова та громадська діяльність (1866-1951): Монографія. – Дніпропетровськ: ПП “Ліра ЛТД”, 2003.
4.28 Заруба В.М Постаті (Студії з історії України. Книга друга). – Дніпропетровськ, 1993. – С. 43-81.
4.29 Заруба В. Українське козацьке військо в російсько-турецьких війнах останньої чверті ХУІІ століття: Монографія. – Дніпропетровськ: ПП Ліра ЛТД. – 2003.
4.30 Заруба В.М. Васковський Р.Ю. Історія України. –Дн-к: ДДУВС, 2006.
4.31 Заруба В.М., Лисенко М.М. Історія України (З прадавніх часів до 1917 року). – У 2-х томах. – Дніпропетровськ, 1994. – Т. 2.
4.32 Зарубіжні українці / Лазебник С.Ю. – К.: Україна, 1991.
4.33 Захаров Б. Нарис історії дисидентського руху в Україні (1956-1987). – Х.: Фоліо, 2003.
4.34. Зашкільняк Л.О. Вступ до методології історії. – Львів, 1996.
4.35 Історія Русів / Пер. І.Драча; вступ. ст. В.Шевчука. – К.: Рад. Письменник, 1991.
4.36 Катренко А.М. Національно-культурна політична діяльність Київської громади (60-90-ті роки ХІХ ст.). - К.: Київський національний ун-т ім. Т.Г.Шевченка, 2003.
4.37 Касьянов Г.В. Ідеологія ОУН: історико-ретроспективний аналіз // Український історичний журнал. – 2004. – № 1. – С. 29-42; № 2. – С. 68-81.
4.38 Кирило-Мефодіївське товариство: У 3-х томах / Ред. кол. П.С.Сохань та ін. – К: Наук. думка, 1990-1991.
4.39 Коваль М.В. Український народ у Великій Вітчизняній війні (1941-1945 рр.) // Український історичний журнал. – 1990. - № 3. – С. 88-95.
4.40 Козацькі січі (нариси з історії українського козацтва ХУІ-ХІХ ст.). – К. – Запоріжжя, 1998.
4.41 Конституция. Основной Закон Украинской ССР. – К.. 1978.
4.42 Костюк Г. Сталінізм в Україні: генеза і наслідки. – К., 1995.
4.43 Конституційні акти України. 1917-1920. Невідомі конституції України. – К.: Філософська і соціологічна думка, 1992.
4.44. Копиленко О.М., Копиленко М.Л. Держава і право України 1917-1920 рр. Центральна Рада. Гетьманат. Директорія. - К., 1997.
4.45 Мицик Ю.А., Плохій С.М., Стороженко І.С. Як козаки воювали: історичні розповіді про запорозьких козаків. – Дніпропетровськ: Січ; К.: Пам’ятки України, 1991.
4.46 Нагаєвський І. Історія української держави ХХ століття. – К., 1995.
4.47 Наливайко Д. Козацька християнська республка (Запорозька Січ у західноєвропейських літературних пам’ятках). – К.: Вид-во худ. літ., 1992.
4.48 Руденко Н.М. Партизанський командир (до 100-річчя від дня народження О.Ф.Федорова) // Український історичний журнал. – 2001. - № 5.
4.49 Рыбаков Б.А. Язычество Древней Руси. – М.: Наука, 1988.
4.50 Ричка В.М. Про еволюцію назви “Русь” в етнополітичній історії України // УІЖ. – 1991.
4.51 Світленко С.І. Народництво в Україні 60-80-х років ХІХ століття: Теоретичні проблеми джерелознавства та історії. – Дніпропетровськ: Вид-во “Навчальна книга, 1999.
4.52 Сергієнко Г.Я. Т.Г.Шевченко і Кирило-Мефодіївське товариство. – К., 1983.
4.53 Степанков В.С. Проблеми становлення монархічної форми правління Богдана Хмельницького (1648-1657 рр.) // Український історичний журнал.– 1995. – № 4.
4.54 Толочко А.П. Князь в древней Руси: власть, собственность, идеология. – К., 1992.
4.55 Толочко П.П. Древняя Русь: очерки социально-политической истории. – К.. 1987.Толочко П.П. Літописи Київської Русі. – К., 1994.
4.56 Толочко П. Русь – Мала Русь – руський народ у ІІ половині ХІІІ – ХУІІ ст. // Київська старовина. – 1993. - № 3. – С. 3-13.
4.57 Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. – К.: Наук. думка, 1990. –Т. 1-3.
5. Інші джерела:
5.1. Голод 1921-1923 років в Україні: Збірн. документів і матеріалів. – К., 1993.
5.2. Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів / Керівн. кол. упоряд. Р.Я.Пиріг. – К.: Політвидав України, 1990.
5.3. Українська Центральна Рада: документи і матеріали. У 2 т. – К., 1996.
5.4. 33-й: голод: Народна Книга-Меморіал / Упоряд.: Л.Б.Коваленко, В.А.Маняк. – К.: Рад. Письменник, 1991.
5.5. Украинская государственность в ХХ веке: Историко-политический анализ / Рук. авт. кол. А.Дергань. – К.: Полит. мысль, 1996.
5.6. Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К.: Политиздат Украины, 1985.
5.7. “Руська трійця” в історії суспільно-політичного руху і культури України. – К.: Наук. думка, 1987.
5.8. Національні відносини в Україні у ХХ ст.: Збірн. док. і матеріалів. – К., 1994.
5.9. Колективізація і голод на Україні (1929-1933): Збірник докум. і матеріалів. – К., 1993.
5.10. “Русалка Дністрова”: Документи і матеріали. – К.: Наук. думка, 1988.
6. Інтернет-ресурси:
6.1. http://istoriofil.org.ua
6.2. http://www.hist.msu.ru
6.3. http://platonanet.org.ua
6.4. http://www.prlib.ru/pages/links_history.aspx