Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Реферат
на тему
« Державне казначейство України»
Виконала
Студентка ΙΙ курсу
Спеціальності « Економічна теорія»
Кривошеєва Ніна
Викладач
Субботович Юлія Леонідівна, к.е.н., доцент.
Київ – 2013
Зміст
Ι. Вступ………………………………………………………………...3
1. Ціль, задачі при виконанні бюджету та органи, які забезпечують його здійснення……………………………………………………………………4-6
2. Актуальні проблеми казначейської системи виконання державного бюджету за доходами………………………………………………………7-9
3. Проблеми ефективного функціонування Державного казначейства України………………………………………………………………………..10-12
4. Напрями реформування казначейської системи при виконанні державного бюджету та шляхи підвищення її ефективного функціонування………………………………………………………………13-14
ΙΙ. Висновки…………………………………………………………....15-16
ΙΙΙ. Список використаної літератури………………………………..17
Вступ
Тернистий шлях ринкових реформ в Україні призвів до необхідності створення у державі владних структур, які б забезпечували максимально ефективне управління фінансовими ресурсами держави оперативність і прозорість виконання основного фінансового закону держави – Закону про Державний бюджет. Саме таким органом держави покликане бути Державне казначейство України.
З моменту створення казначейство України пройшло досить значний шлях у своєму розвитку. Здобутками на цьому шляху є забезпечення виконання державного бюджету за видатковою частиною, в тому числі здійснення платежів на користь суб’єктів господарської діяльності, які виконали роботи або надали послуги розпорядникам бюджетних коштів взаємних розрахунків між державним та місцевими бюджетами, встановлення контролю за фінансовими взаємовідносинами державного бюджету і державних позабюджетних фондів, бухгалтерський облік виконання державного бюджету тощо.
Актуальність теми. Дана тема є досить актуальною нині, адже стосується фінансового інституту, який здійснює контроль за фінансовим виконанням державних програм, державних цільових фондів, що безпосередньо стосується кожного з нас. В даній роботі я не лише розглядаю Державне казначейство як один із найважливіших фінансових інститутів, а й проблеми, які постають на шляху виконання ним основних завдань, одним з яких є забезпечення виконання державного бюджету за видатками.
Предметом дослідження даної реферативної роботи є загальнотеоретична характеристика основних положень діяльності Державного казначейства України.
Об’єкт дослідження є основні проблеми сучасного стану Державного казначейства.
Мета та завдання дослідження. Виходячи з актуальності й ступеня наукової розробки проблеми, метою даного реферату є комплексна оцінка особливостей та стану казначейської системи України та дослідження шляхів її реформування й ефективного функціонування.
1. Ціль, задачі при виконанні бюджету та органи, які забезпечують його здійснення.
Виконання бюджету – заключна стадія бюджетного процесу. Це реалізація основного фінансового плану України. Виконання Державного бюджету України забезпечує Кабінет Міністрів України, а місцевих бюджетів виконавчі Комітети місцевих рад народних депутатів, Міністерство фінансів України здійснює загальну організацію та управління виконанням Державного бюджету України, координує діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету. Державний бюджет України виконується за розписом, який затверджується МФУ відповідно до бюджетних призначень у місячний термін після набрання чинності закону про ДБУ. Примірник затвердженого бюджетного розпису передається до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету з подальшим інформуванням про внесення до нього змін.
Мета виконання бюджету:
1) забезпечення повного і своєчасного надходження доходів до бюджету як в цілому так і по кожному джерелу окремо;
2) забезпечення безперервного фінансування заходів;
Задачі, що вирішуються при виконанні бюджету:
1) максимальна мобілізація всіх доходів бюджетів;
2) орієнтація всіх установ і організацій, які фінансуються з бюджету на економне і ефективне використання бюджетних коштів;
3) удосконалення форм і методів фінансового контролю за виконанням перед бюджетом фінансових зобов’язань підприємствами , організаціями всіх форм власності;
4) контроль за своєчасним фінансуванням бюджетом установ.
Фінансовий контроль здійснюють фінансові органи на місцях, які контролюють виконання фінансових зобов’язань, розглядають і аналізують фінансову звітність і баланси підприємств всіх форм власності, роблять висновки що до їх діяльності, здійснюють перевірки підприємств, організацій на місцях. Міністр фінансів України протягом бюджетного періоду забезпечує відповідність розпису ДБУ встановленим бюджетним призначенням.
Виконання бюджетів здійснюється установами Державного бюджетного банку України. Державний бюджетний банк України виконує доручення розпорядника коштів на перерахування бюджетних коштів лише за наявності підпису уповноваженого контролера Міністерства фінансів України, повноваження якого визначаються положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі коли в ході виконання бюджету рівень дефіциту бюджету перевищує встановлений або виникає значне зниження надходжень від доходних джерел, Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради народних депутатів за пропозицією Кабінету Міністрів України, виконавчих органів відповідних Рад приймають рішення про запровадження пропорційного скорочення затверджених бюджетних видатків щомісячно по всіх статтях бюджету, крім захищених статей, перелік яких визначається відповідною Радою, до кінця бюджетного року. Пропорційне скорочення може бути запроваджено також, якщо в ході виконання бюджету його дефіцит не зменшується, внаслідок чого виникає неспроможність фінансування передбачених бюджетом заходів.
За наявності обставин, зазначених у частині першій цієї статті, і відсутності рішення Верховної Ради України щодо пропорційного скорочення витрат Президент України має право зупинити або скоротити фінансування окремих видатків, попередивши про це Верховну Раду України за два тижні.
Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Уряд Автономної Республіки Крим, Ради народних депутатів та їх виконавчі органи, приймаючи рішення, які зумовлюють скорочення надходжень або виникнення чи збільшення видатків з Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, повинні передбачати джерела їх покриття.
У разі коли у ході виконання бюджету Рада вищого рівня, або її виконавчий орган, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції приймає рішення, яке призводить до зменшення доходів або збільшення видатків бюджету нижчого територіального рівня, то відсутні у зв'язку з цим для збалансування мінімального бюджету кошти компенсуються органом, який прийняв рішення, за рахунок коштів його бюджету або коштів, передбачених для цього законом. У цьому разі при визначенні нестачі коштів не враховується вільний залишок коштів бюджету нижчого територіального рівня, який створився на початок поточного бюджетного року і який не було використано до моменту прийняття зазначеного рішення.
Ради народних депутатів нижчого рівня та їх виконавчі органи мають право не приймати до виконання рішення вищих органів влади, якщо ці рішення не забезпечені бюджетними ресурсами відповідно до вимог цієї статті.
У разі коли в ході виконання бюджету вищий або нижчий орган влади приймає рішення з питання, що не входить до його компетенції і яке завдає збитків бюджету нижчого або вищого рівня, відшкодування цих збитків провадиться саме цим органом влади за рахунок коштів його бюджету.Закон, реалізація якого впливає на зменшення доходів або збільшення видатків бюджету поточного року, вводиться в дію після внесення відповідних змін, уточнень та доповнень до Закону про Державний бюджет України.
Вільний залишок коштів бюджету, що утворився на початок поточного бюджетного року, доходи бюджету, додатково одержані в процесі виконання бюджету, суми перевищення доходів над видатками, що утворилися в результаті збільшення надходжень до бюджету чи економії у видатках /далі - вільні бюджетні кошти/, не підлягають вилученню органами державної виконавчої влади вищого рівня. Рішення про їх використання, в тому числі про вкладення цих коштів у господарські заходи, в акції та інші цінні папери, а також про надання процентних та безпроцентних бюджетних позичок приймає відповідний орган державної виконавчої влади та місцевого самоврядування з наступним затвердженням цих рішень відповідними Радами. Бюджетні позички суб'єктам господарської діяльності не повинні бути безпроцентними чи такими, проценти за які нижчі розрахункового рівня інфляції на період позички.
Кабінет Міністрів України організовує виконання Державного бюджету України через Міністерство фінансів України, міністерства, відомства, інші органи державної виконавчої влади, Уряд Автономної Республіки Крим, виконавчі органи місцевих Рад народних депутатів.
Державний бюджет України виконується за розписом доходів і видатків з поквартальним розподілом, що складається Міністерством фінансів України відповідно до показників цього бюджету, затвердженого Верховною Радою України. Державний бюджет України виконується по видатках в тих самих пропорціях щодо загальної суми видатків бюджету, які затверджено Верховною Радою України. Контроль за пропорційним фінансуванням здійснюється щоквартально.
2. Актуальні проблеми та напрями реформування казначейської системи виконання державного бюджету за доходами
Дослідження формування дохідної частини Державного бюджету України є досить актуальним, оскільки саме бюджет характеризує рівень економічного розвитку країни, і завдяки правильному здійсненню бюджетного процесу забезпечується економічна і соціальна стабільність та належний життєвий рівень населення. Так, через державний бюджет органи державної виконавчої влади здійснюють реалізацію державної внутрішньої і зовнішньої політики, державне регулювання і стимулювання економіки, фінансування соціальної політики із врахуванням довгострокових інтересів країни. А збільшення асигнувань із державного бюджету сприяє зростанню сукупного попиту в економіці і, відповідно, збільшенню випуску продукції і зайнятості у країні.
На сьогоднішній день на збільшення дохідної частини Державного бюджету України негативно впливає чимало факторів, зокрема:
1) існування тіньових схем ведення бізнесу;
2) надання податкових пільг;
3) неузгодженість потреб у податкових надходженнях з можливостями їх отримання;
4) недосконалість правових норм щодо забезпечення державного контролю в процесі управління ресурсами.
Все це сприяє прийняттю неефективних та суб’єктивних бюджетних рішень як на стадіях складання, розгляду та затвердження бюджету, так і на стадії його виконання.
У сучасних умовах господарювання нагальні проблеми у формуванні дохідної частини бюджету продовжують залишатися непоміченими, живлячи тіньову економіку з її негативними наслідками та створюючи підґрунтя для корупції. Тому, першочерговим завданням є створення системи виконання державного бюджету, яка давала б змогу забезпечувати контроль за відповідністю державних доходів прийнятому закону про бюджет на поточний бюджетний рік, а також рівномірний розподіл надходжень і витрат у часі, підтримання їх пропорційності упродовж бюджетного року.
Для побудови такої системи, в першу чергу необхідно вжити заходів, спрямованих на вирішення актуальних проблем в аспекті казначейського обслуговування дохідної частини державного бюджету.На даний момент в системі Державного казначейства для обслуговування бюджетів діє програмний продукт – автоматизована система «Казна», що дає можливість спостерігати за рухом коштів бюджетних установ.
Одним із пріоритетних завдань, які стоять перед розробниками даного програмного продукту, є спрощення та уніфікація звітності з виконання бюджетів за доходами.
Форми звітності повинні бути зрозумілими у заповненні, простими у користуванні та мають:
1) відповідати загальноприйнятим вимогам міжнародних стандартів;
2) базуватися на даних бухгалтерського обліку та звітності. А також первинного аналітичного обліку в органах Державного казначейства;
3) бути оптимальними за своєю кількістю й складом статистичних показників;
4) розкривати кількісні та якісні сторони явищ, що вивчаються;
5) бути зручними для заповнення, розроблення та створення програм електронної обробки;
6) не дублювати діючі форми статистичної звітності.
Відсутність уніфікованої та спрощеної звітності сприяє невідповідності даних звітності органів Державного казначейства та головних розпорядників бюджетних коштів, що зумовлено недостатньою роботою з фахівцями щодо дотримання діючих законодавчо-нормативних актів; відсутністю проведення необхідних економічних навчань щодо вивчення інструктивних та нормативних актів; недостатньою відповідальністю фахівців за порушення нормативних документів та доручень вищестоячих органів Державного казначейства.
Таким чином, у процесі складання консолідованої звітності про виконання державного бюджету стають явними помилки і порушення чинного законодавства з виконання бюджетів, допущені як працівниками органів Державного казначейства, так і розпорядниками бюджетних коштів.
Вагоме місце посідає питання оптимізації системи бухгалтерського обліку. Наявність різних структур, процедур документообігу, двох планів рахунків: з виконання бюджетів та кошторисів доходів і видатків, використання різного програмного забезпечення – все це підлягає реформуванню шляхом переходу на єдині методологічні засади бухгалтерського обліку і звітності, переведення бухгалтерського обліку у державному секторі на вимоги міжнародних стандартів, а також створення уніфікованого організаційного та інформаційного забезпечення.
Ефективним напрямом удосконалення системи бухгалтерського обліку є її модернізація через впровадження єдиного програмного забезпечення.
Функціонування єдиної автоматизованої форми ведення бухгалтерського обліку виконання бюджетів у режимі реального часу дозволить:
а) щоденно отримувати реальну інформацію про грошові ресурси - це дасть змогу оптимально їх використовувати на принципах наочності та об’єктивності;
б) ефективно управляти наявними ресурсами;
в) забезпечувати прозорість і контроль за цільовим спрямування бюджетних коштів;
г) своєчасно здійснювати перерахування належних коштів усім рівням бюджетів для подальшого їх спрямування на виконання соціальних програм органів місцевого самоврядування.
д) підвищити рівень оперативності і достовірності фінансової та статистичної звітності, що дозволить своєчасно та обґрунтовано приймати управлінські рішення.
3. Проблеми ефективного функціонування Державного казначейства України
Забезпечення стабільного соціально-економічного розвитку України в умовах виходу з кризи потребує глибоких змін у сфері управління державними фінансами, зокрема в системі виконання державного та місцевих бюджетів. Так, Державне казначейство України як орган, що забезпечує касове виконання державного та місцевих бюджетів, на сучасному етапі не здатне функціонувати з достатньою ефективністю, оскільки його повноваження були визначені ще у період створення і на сьогодні не враховують нових соціально-економічних реалій. Таким чином назріла необхідність приведення функцій та повноважень Державного казначейства України у відповідність вимогам часу.
Державне казначейство України (далі ДКУ), створене 1995 року відповідно до Указу Президента України «Про Державне казначейство України» від 27 квітня 1995 року, започаткувало в Україні казначейську систему виконання державного бюджету.
Казначейство є фінансовим органом, на який покладаються функції з касового виконання державного бюджету України. До його основних завдань належать: удосконалення системи управління коштами державного бюджету, процедур попереднього контролю за їх витрачанням; розробка дієвої політики бухгалтерського контролю і звітності; чітке визначення й розподіл функцій між учасниками бюджетного процесу; створення єдиного комплексу технічних і програмних засобів інформаційної системи Державного казначейства.
Для успішного виконання цих завдань необхідно вирішити ряд проблем та недоліків, які на сьогодні існують в роботі ДКУ.
Серед головних недоліків перш за все слід виділити невикористання потенціалу тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунка .
Оскільки після виконання всіх бюджетних зобов’язань на єдиному казначейському рахунку залишається значно більше коштів, ніж потрібно для поточного фінансування бюджетної сфери й обслуговування внутрішнього і зовнішнього державного боргу, то їх доцільно було б спрямувати на фінансовий ринок. При цьому слід пам’ятати, що бюджетні кошти, обертаючись на фінансовому ринку, піддаються певним фінансовим ризикам.
Тому для зведення їх до мінімуму необхідні гарантовані механізми повернення коштів. Зокрема, за підтримки Національного банку держказначейство може спрямувати вільні бюджетні кошти на рефінансування кредитів банківських установ. Це повинні бути банки з високим рівнем фінансової стійкості й надійності, що мають достатньо активів, зокрема в державних цінних паперах. Залежно від стратегії розміщення бюджетних коштів їх можна розміщувати на термін від кількох днів до кількох місяців. Для підвищення платіжної дисципліни казначейство повинно мати можливість на паритетних умовах взаємодіяти із суб’єктами фінансового ринку й Національним банком.
Це, у свою чергу, сприятиме залученню дешевших короткотермінових позик банківськими установами для надання кредитів клієнтам. А в разі виникнення проблем із поверненням боржником коштів Національний банк із коррахунку банку-позичальника почне перераховувати кошти на погашення заборгованості перед органами казначейства.
Також зарубіжний досвід переконує, що перспективною є діяльність щодо випуску казначейством власних цінних паперів – казначейських зобов’язань із пропонованим терміном погашення до 3−5 років. Для цього у структурі Державного казначейства має бути створений інвестиційно-фондовий відділ, який би займався випуском, розміщенням та управлінням фондовим портфелем казначейства. Фондові менеджери казначейства визначатимуть допустиму частку фінансових ресурсів у бюджетних залишках, яку можна випустити на ринок цінних паперів для підтримки ліквідності ринку за рахунок можливого постійного чи періодичного викупу казначейських зобов’язань. Займаючись розміщенням казначейських зобов’язань, казначейство зможе забезпечити надходження коштів, які будуть значно дешевшими, ніж іноземні запозичення чи банківські кредити.
Вилучені кошти казначейство може використати не лише на покриття тимчасових касових розривів, а й на вкладення в перспективні інвестиційні державні проекти й високотехнологічні підприємства.
Рух бюджетних коштів у виробничу сферу приведе до здешевлення кредитних ресурсів, дасть імпульс для розвитку економіки й збільшення податкових надходжень до бюджету.
Ще однією нагальною проблемою є кадрова ситуація у системі ДКУ. На жаль, її характерною ознакою є такий небажаний показник, як плинність кадрів. Високі кваліфікаційні вимоги, високе виробниче навантаження, низький рівень мотивації до праці через відносно низький рівень заробітної плати – основні чинники, які впливають на плинність кадрів.
Особливе занепокоєння викликає та обставина, що найбільша плинність кадрів характерна для категорії спеціалістів із високих технологій - платіжних систем, інформаційних технологій, захисту інформації, які забезпечують функціонування інформаційно-обчислювальної системи Державного казначейства України. По деяких територіальних управліннях цей показник досягає 20 % за рік. Як правило, ці працівники після роботи в системі Державного казначейства України, набувши відповідного рівня підготовки, стають стабільним кадровим ресурсом для комерційних банків та приватного сектора.
З огляду на пріоритетне місце й роль Державного казначейства у системі фінансових органів держави потребує подальшого вдосконалення нормативно-законодавча база його функціонування.
На сьогодні відсутні закони, що регламентують діяльність Державного казначейства України, відображають його інституціональний характер і особливості функціонування. Оптимальним із цієї точки зору було б прийняття Закону України «Про Державне казначейство України», який би закріплював специфіку роботи ДКУ, його відмінності від інших органів виконавчої влади, а також став підставою для подальшого розвитку і вдосконалення його діяльності.
3. Напрями реформування казначейської системи при виконанні державного бюджету та шляхи підвищення її ефективного функціонування
Для ефективного виконання дохідної частини бюджету необхідною є побудова продуктивної системи планування і прогнозування доходів бюджетів.
Сьогодні дедалі більше приділяється уваги плануванню податкових доходів, проте недостатня розробленість методології забезпечення бюджетного планування доходів свідчить про недосконалість чинних підходів до прогнозування.
Тому актуальної проблемою у сучасних умовах господарювання є створення системи планування не лише податкових, а й неподаткових доходів, гармонійно вбудованої в систему бюджетного менеджменту, орієнтованого на результат.
Таким чином, можна виокремити такі основні напрями удосконалення казначейського обслуговування державного бюджету за доходами:
1) оптимізація казначейської інфраструктури;
2) впровадження міжнародних стандартів у роботі ДКУ;
3) вдосконалення підходів до фінансової звітності про виконання державного бюджету за доходами;
4) використання зарубіжного досвіду виконання державного бюджету за доходами;
5) модернізація програмного забезпечення у роботі казначейства.
А от для ефективного управління державними фінансами також треба чітко визначити й розмежувати функції між учасниками бюджетного процесу, насамперед між Державним казначейством і Міністерством фінансів, зокрема з управління зовнішнім та внутрішнім боргом. Потребують свого розв’язання міжвідомчі відносини Державного казначейства з органами законодавчої та виконавчої влади, які відповідальні за здійснення контролю за виконанням державного та місцевих бюджетів.
Також дискусійними питаннями, пов’язаними із прийняттям такого закону, є: статус ДКУ як інституту виконавчої влади і елементу інтегрованої системи управління державними фінансами; комплекс питань, пов’язаних із регламентацією взаємодії Державного казначейства України з Державною податковою адміністрацією, Державним митним комітетом, Національним банком України, Верховною Радою України через її профільні комітети і комісії, органами виконавчої влади усіх рівнів; структура і якість Державного казначейства; розмежування функцій і завдань, що стоять перед Головним управлінням Державного казначейства, обласними управліннями та районними відділеннями; соціальні гарантії працівникам казначейства.
Отже, для вирішення розглянутих проблем і недоліків функціонування Державного казначейства України та забезпечення вдосконалення його роботи можна запропонувати наступні заходи:
1) створити умови для ефективного управління залишками бюджетних коштів органами Державного казначейства;
2) надати право Державному казначейству здійснювати діяльність щодо випуску і розміщення казначейських цінних паперів;
3) здійснити чітке визначення й розмежування функцій між учасниками бюджетного процесу;
4) працювати над удосконаленням існуючої нормативної бази, особливо в напрямі оптимізації та спрощення процедур казначейського обслуговування бюджетів;
5) удосконалити внутрішню організацію роботи структурних підрозділів територіальних органів та покращити систему мотивації праці.
Отже, подальший розвиток системи Державного казначейства України пропонується пов'язувати із удосконаленням існуючих та створенням нових механізмів у напрямі зосередження та централізації фінансових ресурсів в єдиній структурі органів Державного казначейства України та посиленні контрольних функцій з боку держави за своєчасним і повним надходженням до бюджету фінансових ресурсів та їх ефективним використанням.
Реалізація даних заходів сприятиме ефективнішому управлінню бюджетними коштами та контролю за їх використанням, що в свою чергу забезпечуватиме економічний ріст та суспільний добробут в Україні.
Висновок
Проведене в роботі теоретичне дослідження дозволило зробити наступні висновки.
Діяльність Державної казначейської служби України та її територіальних органів розглядають як суто технічну – ведення бухгалтерського обліку, складання звітності про виконання державного й місцевих бюджетів, а також управління ресурсами. При цьому поза увагою залишається одна з головних казначейських функцій – контроль дотримання бюджетного законодавства учасниками бюджетного процесу. Тому я в даній роботі також дослідила повноваження органів Державної казначейської служби України з контролю дотримання бюджетного законодавства учасниками бюджетного процесу. Запропонувала заходи, спрямовані на вдосконалення процесу казначейського обслуговування бюджетів і бюджетних установ.
У сучасних умовах господарювання нагальні проблеми у формуванні дохідної частини бюджету продовжують залишатися непоміченими, живлячи тіньову економіку з її негативними наслідками та створюючи підґрунтя для корупції. Тому, першочерговим завданням є створення системи виконання державного бюджету, яка давала б змогу забезпечувати контроль за відповідністю державних доходів прийнятому закону про бюджет на поточний бюджетний рік, а також рівномірний розподіл надходжень і витрат у часі, підтримання їх пропорційності упродовж бюджетного року.
Зокрема, актуальним на сьогодні постає пошук нових та удосконалення існуючих напрямів розвитку казначейської системи виконання бюджетів за доходами, що є необхідним елементом структурної перебудови наявних у суспільстві відносин між суб‘єктами фінансової діяльності та засобом досягнення максимально ефективного використання державних коштів в інтересах населення. Дедалі більше приділяється уваги плануванню податкових доходів, проте недостатня розробленість методології забезпечення бюджетного планування доходів свідчить про недосконалість чинних підходів до прогнозування.
Вагому роль при створенні сприятливого фінансового клімату та забезпеченні макроекономічної рівноваги в країні належить бюджету. Він є невід'ємною частиною ринкових відносин і водночас важливим інструментом реалізації державної політики. Тому, одним із суттєвих питань в Україні, що потребують розгляду на сьогодні, є вдосконалення бюджетного процесу у державі, адже саме складання, прийняття та виконання бюджету держави свідчать про рівень її економічного та соціального розвитку. Для ефективного виконання дохідної частини бюджету необхідною є побудова продуктивної системи планування і прогнозування доходів бюджетів.
Заснування повної функціональної системи Державного казначейства для виконання державного бюджету, підвищення власної відповідальності та забезпечення належної податково-бюджетної дисципліни допоможе Уряду підвищити ефективність та продуктивність управлінської діяльності, здійснити завдання, передбачені макроекономічною політикою та бюджетом. Організоване спільними зусиллями Міністерства фінансів України та Державного казначейства України виконання державного бюджету України допоможе подолати проблеми, що постали перед системою управління державними ресурсами.
Подальший розвиток системи Державного казначейства України пропонується пов'язувати із удосконаленням існуючих та створенням нових механізмів у напрямі зосередження та централізації фінансових ресурсів в єдиній структурі органів Державного казначейства України та посиленні контрольних функцій з боку держави за своєчасним і повним надходженням до бюджету фінансових ресурсів та їх ефективним використанням. Тому, на мою думку, реалізація заходів вказаних в пункті 4 сприятиме ефективнішому управлінню бюджетними коштами та контролю за їх використанням, що в свою чергу забезпечуватиме економічний ріст та суспільний добробут в Україні.
Список використаної літератури
1.Блощинська Ю.А. Казначейська система касового виконання Державного бюджету України та напрями її вдосконалення / Ю.А. Блощинська //Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки: Економічні науки. – 2008. - №7. – С. 127-132.
2. Буряк П.Ю., Пашник Л.М. Проблеми вдосконаленн системи формування доходів бюджету / Буряк П.Ю., Пашник Л.М. // Вісник БДФА. – 2008. - №2. – с. 68-71.
3. Клівіденко Л.М. Напрями підвищення ефективності процесу казначейського виконанн Державного бюджету за доходами / Клівіденко Л.М. // Науковий вісник БДФА. Економічні науки: збірник наукових парць / БДФА. – Чернівці: Технодрук, 2009. – Випуск 2. – с.51-57.
4. Павлюк К. В. Розвиток казначейської системи виконання Державного бюджету/ К. В. Павлюк // Фінанси України. – 2008. − № 2. – с. 89-98.
5. Ракитський В. Механізм удосконалення казначейського обслуговування / Ракитський А. // Казна України. – 2006. - №4-5. – с.26-27.
6. Сокровольська Н.Я., О.В.Шевчук. Основні проблеми та напрями вдосконалення казначейського обслуговування державного бюджету за доходами / Сокровольська Н.Я., О.В.Шевчук. // Науковий вісник БДФА. Економічні науки: збірник наукових парць / БДФА. – Чернівці: Технодрук, 2008. – Випуск 3. – с.53-59.
7. Харченко С. І. Повноваження органів Казначейства України з контролю дотримання бюджетного законодавства – запобіжник бюджетних правопорушень// С.І. Харченко // Фінанси України. - 2013.-6.-с.7-17.