Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Методичні рекомендації до самостійної підготовки студентів спеціальності 51

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2015-07-05

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 16.5.2024

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту  України

Дніпропетровський технікум

зварювання та електроніки імені Е.О.Патона

КОНСТРУЮВАННЯ ТА ПЕРЕВІРОЧНІ РОЗРАХУНКИ ЗВАРНИХ КОЛОН

Методичні рекомендації до самостійної підготовки студентів

спеціальності 5.05050401 «Зварювальне виробництво»

з навчальної дисципліни «зварні конструкції»

м.Дніпропетровськ

2012

Методичні рекомендації призначені для самостійної роботи студентів спеціальності 5.05050401 «Зварювальне виробництво» як денної так і заочної форм навчання під час підготовки до практичних занять та  виконання індивідуальних розрахункових завдань з дисципліни «Зварні конструкції».

В методичних рекомендаціях розглянуті теоретичні питання щодо особливостей конструювання зварних колон, визначені основні конструктивні вимоги до їх проектування, надані методичні вказівки до їх розрахунку, наведені приклади  їх проектування.

Методичні рекомендації містять  індивідуальні розрахункові  завдання для самостійної роботи студентів.

 

Укладач:  Мізіна Н.П.

Розглянуто на засіданні циклової комісії спецдисциплін спеціальності 5.05050401  „Зварювальне виробництво”

Протокол №  _____ від _________________

Голова циклової комісії                         (Т.О.Пархомець.)


ЗМІСТ

1. ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ {Error calculating value!: Bookmark "_Toc67205385" was not found in this document.}

1.1 РОЗРАХУНОК ТА КОНСТРУЮВАННЯ СТЕРЖНЯ НАСКРІЗНОЇ КОЛОНИ……………………………………………………………………………………….6

1.2 РОЗРАХУНОК ТА КОНСТРУЮВАННЯ З’ЄДНУВАЛЬНИХ РОЗКОСІВ ТА ПЛАНОК………………………………………………………………………………………{Error calculating value!: Bookmark "_Toc67205387" was not found in this document.}

2. ПРИКЛАДИ ВИРІШЕНИХ ЗАВДАНЬ {Error calculating value!: Bookmark "_Toc67205388" was not found in this document.}

3. ВАРІАНТИ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ {Error calculating value!: Bookmark "_Toc67205389" was not found in this document.}

4. ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ {Error calculating value!: Bookmark "_Toc67205390" was not found in this document.}


Тема роботи: Конструювання та перевірочні розрахунки зварних колон

Мета роботи:

  1.  Придбати навички виконання:
  •  розрахунку стержня центрально-стиснутої колони наскрізного перерізу;
  •  розрахунку з’єднувальних елементів;
  •  користування нормативною та довідковою літературою.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Колони є вертикально розташовані елементи, по яким навантаження від вищележачих конструкцій передається на фундамент.

В колонах розрізняють: верхню частину – оголовок, на який опираються вищележачі конструкції, стержень – основну частину, яка передає навантаження зверху вниз, та базу – нижню частину колони, яка передає навантаження від стержня колони на фундамент (див рис..1)

Рис.1 Суцільна колона

а – загальний вигляд; б-д – типи перерізів

По характеру роботи розрізняють колони, які працюють на центральне стискання, коли лінія діяння сили співпадає з віссю колони та, працюючі на позацетральне стискання або стискання з згинанням, коли лінія діяння сили не співпадає з віссю колони або, коли крім осьової сили на колону діє ще згинальний момент

По типу конструкції розрізняють колони суцільні та наскрізні. Суцільні колони складають з одного або декількох вертикальних елементів, зварених між собою по всій висоті колони, поперечний переріз такої колони – суцільний без розривів.

Наскрізна колона складається із декількох окремих віток, з’єднаних між собою на деяких відстанях планками або решітками, поперечний переріз такої колони складається з окремих перерізів віток. (див. рис.2)

Головні вісі перерізів колони можуть пересікати перерізи вітки колони та можуть не пересікати їх, проходячи між перерізами окремих віток. Перші вісі називаються матеріальними, а другі – вільними. В колонах суцільного перерізу обидві вісі є матеріальними, а в наскрізних колонах, які складаються з двох віток, одна вісь є матеріальною, а друга - вільною. При чотирьох вітках обидві вісі перерізу є вільними.

Залежно від величини та характеру навантаження, а також висоти колони використовуються різні типи перерізів колони.

В суцільних колонах використовуються колони з одиночних прокатних профілів (двотаври, нормальні та широкополочні, труби) або складові перерізі із прокатних профілів (швелерів та двотаврів) і листів (див.рис.1)

При призначених складових перерізів з прокатних профілів, необхідно враховувати можливість та зручність накладання зварних швів. Внаслідок великої довжини цих швів їх бажано виконувати автоматичним зварюванням, яке вимагає великого вільного простору у шва для його накладення, ніж ручне зварювання.

Рис.2

а – Суцільна колона;

б – наскрізна колона зі з’єднувальними планками;

в – наскрізна колона зі з’єднувальною решіткою

Наскрізні колони складаються з двох або чотирьох віток. Для колони з двох віток використовуються швелери та двотаври, а для колон з чотирьох віток – кутники. З’єднання віток виконується планками при невеликої відстані між вітками та решітками із кутників при більшої відстані (див. рис. 3)

Рис.3 Типи перерізів та з’єднання віток наскрізних колон

В порівнянні з суцільними колонами наскрізні колони при той же площі перерізу мають більші радіуси інерції тобто меншу гнучкість. Площа перерізу наскрізних колон обмежується найбільшими розмірами прокатних профілів.

При розрахунках та конструювання колону зручно розчленити на три частини: верхню частину – оголовок, середню частину – стержень колони (основна частина колони) та нижню частину – базу.

1.1 РОЗРАХУНОК ТА КОНСТРУЮВАННЯ СТЕРЖНЯ НАСКРІЗНОЇ КОЛОНИ

Робота колон, які складаються з окремих віток, з’єднаних між собою на визначеній відстані, суттєво відрізняється від роботи колон суцільного перерізу. Утрата стійкості стиснутих елементів може здійснитися при досягненні в них напружень, рівних критичним. Величина критичних напружень залежить в колонах суцільного перерізу від їх гнучкості, а в колонах наскрізного перерізу окрім загальної гнучкості стержня, ще від гнучкості окремих її віток тому, що утрата стійкості однієї вітки приводить до утрати стійкості всіє колони (див. рис. 4 а, б)

Рис. 4  Утрата стійкості колони наскрізного перерізу

Відносно вільної вісі вітки колони не мають суцільного з’єднання, а з’єднанні в окремих місцях розкосами або планками тому жорсткість колони в цьому напрямку понижена.

При цьому величина критичних напружень в наскрізних стержнях менше, ніж в суцільних, а тому, при їх розрахунках коефіцієнт поздовжнього згинання  для них повинен бути зменшен. Величина коефіцієнту береться залежно від гнучкості , причому величина його () зменшується при збільшенні гнучкості (). Тому для зменшення коефіцієнту  при розрахунках наскрізних колон вводять збільшену, так називаєму приведену, гнучкість наскрізного перерізу - , яка залежить як від гнучкості всього стержня в цілому, так і від гнучкості окремих його віток. Таким чином, при розрахунку наскрізною колони відносно вільної вісі, необхідно вводити замість загальної гнучкості стержня його приведену гнучкість  а відносно матеріальної вісі треба брати загальну гнучкість , як для колон суцільного перерізу, тому що по відношенню до матеріальної вісі колона наскрізного перерізу працює як колона суцільного перерізу (див. рис.)

Загальна гнучкість відносно матеріальної вісі Х-Х визначається по формулі

     (1)

де  - розрахункова довжина колони береться залежно від закріплення бази та оголовку колони по табл. 1

- радіус інерції вітки колони відносно матеріальної вісі перерізу стержня колони

Таблиця 1   Розрахункова довжина колони

Закріплення кінців колони

Верхній вільний, нижній закріплений жорстко

Обидва закріплені шарнірно

Верхній закріплений шарнірно, нижній закріплений жорстко

Обидва кінця закріплені жорстко

Схема

Розрахункова

довжина відносно вісі х-х -  

та вісі у-у -

Приведена гнучкість стержня  залежить від конструкції з’єднання віток (планками, решіткою) та розраховується по формулам.

  •  Для перерізу з однією вільною віссю

а) при з’єднанні віток розкосами

;                                                                                                                (2)

б) при з’єднання віток планками

                                                                                                                      (3)

  •  Для перерізів з двома вільними осями

а) при з’єднанні віток розкосами

;                                                        (4)

б) при з’єднанні віток планками

,                                              (5)

 гнучкість стержня колони відносно вільної вісі,

розрахункова довжина колони береться залежно від закріплення бази та оголовку колони по табл. 1

 радіус інерції;                                                                                                      (6)

де   осьовий момент інерції відносно вільної вісі;

для двохвітвівого перерізу;                                                     (7)

- для чотирьохвітвівого перерізу;                                                    (8)

(  особистий момент інерції однієї вітки відносно вісі, яка проходить через центр ваги вітки;  - площа однієї вітки; а – відстань від центру ваги вітки до вільної вісі; А – площа перерізу всього стержня;  та  - площі перерізів розкосів, що лежать у плоскості, як відповідно перпендикулярним осям 1-1 та 2-2 (див. рис. 5).

та  - коефіцієнти, які залежать від кута нахилу решітки (див.рис.3).

При  к=45;

 к=31;

 к=27.

- гнучкість окремих віток колони відносно особистих вісів 1-1, 2-2                  (9)

де  розрахункова довжина віток клон (при з’єднані розкосами приймається рівною відстані між вузлами решітки, а для колон з планками – відстань між планками (див. рис.3).

Рис..5  До розрахунку стержня наскрізної колони

а – двохвітковий переріз; б – чотирьохвітковий переріз

Перевірка стійкості стержня колони відносно матеріальної вісі х-х виконується по формулі

,                                                       (10)

де  - коефіцієнт поздовжнього згинання, визначаємий по таблиці 2, залежно від величини загальної гнучкості

N – розрахункове навантаження.

Перевірка стійкості стержня колони відносно вільної вісі (у-у) виконується по формулі

                                                                                                                (11)

де  - коефіцієнт поздовжнього згинання, який визначається по таблиці 2, залежно від величини приведеної гнучкості  

Наскрізна колона може утратити несучу спроможність не тільки від утрати стійкості стержня в цілому, але і від утрати стійкості окремої вітки на ділянці між вузлами кріплення розкосів або планок. Стійкість вітки перевіряється по формулі

                                                                                                              (12)

де                                                                                                                            (13)

(k- кількість віток в стержні колони)

- коефіцієнт поздовженого згинання, взятий по гнучкості , для перерізу з двома вітками або більшої гнучкості  чи  для перерізу з чотирма вітками.

Стійкість вітки перевіряється тільки відносно вісі, паралельної вільної вісі перерізу колони.

Таблиця 2 Коефіцієнти поздовжнього згинання центрально стиснутих колон

Гнучкість

Коефіцієнти  для стержнів    із  сталі  класів

С38/23

С38/23

С 44/29

С 46/33

С 52/40

С 60/45

С 70/60

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

0

1

0,999

0,998

0,996

0,995

0,994

0,993

0,992

0,99

0,989

1

1

1

1

1

1

10

0,968

0,986

0,984

0,983

0,981

0,979

0,977

0,975

0,974

0,972

0,987

0,986

0,985

0,984

0,983

0,982

20

0,97

0,967

0,965

0,962

0,959

0,957

0,954

0,951

0,948

0,946

0,968

0,965

0,962

0,956

0,953

0,95

З0

0,943

0,939

0,935

0,932

0,928

0,924

0,92

0,916

0,913

0,909

0.935

0,932

0,927

0,916

0,909

0,903

40

0,905

0,901

0,897

0,894

0,89

0,886

0,882

0,878

0,87Ј

0,871

0,892

0,888

0,878

0,866

0,852

0,838

50

0,867

0,862

0,858

0,853

0,848

0,844

0,839

0.834

0,829

0,825

0,843

0,837

0,823

0,81

0,79

0,76

60

0,82

0,815

0,81

0,805

0,8

0.755

0,79

0,785

0,78

0,775

0,792

0,78

0,764

0,74

0,7

0,66

70

0,77

0,765

0,759

0,754

0,748

0,743

0,737

0,732

0,726

0,721

0,73

0,71

0,682

0,65

0,61

0,558

80

0,715

0.709

0,703

0,697

0,691

0,685

0,679

0,673

0,667

0,661

0,66

0,637

0,604

0,57

0,518

0,432

90

0,655

0,648

0.64

0,633

0,626

0,679

0,611

0,604

0,597

0,589

0,592

0,563

0,523

0,482

0,412

0,343

100

0,582

0,575

0,568

0,561

0,554

0.547

0,54

0,533

0,526

0,519

0,515

0,482

0,437

0,396

0,336

0,288

110

0,512

0,506

0,499

0,493

0.486

0,48

0,474

0,467

0,461

0,454

0,44

0,413

0,37

0,325

0,273

0,23

120

0,448

0,443

0,438

0,433

0,428

0,423

0,417

0,412

0,407,

0,402

0,383

0,35

0,315

0,273

0,23

0,192

130

0,397

0,392

0,387

0,382

0,377

0,373

0,368

0,363

0,358

0,353

0,33

0,302

0,264

0,232

0,196

0,164

140

0,348

0,344

0,339

0,335

0,331

0,327

0,322

0,318

0,314

0,309

0,285

0,256

0,228

0,198

0,168

0,142

150

0,305

0,302

0,298

0,295

0,291

0,288

0,284

0,281

0,277

0,274

0,25

0,226

0,198

0,173

0,148

0,123

160

0,27

0,267

0,264

0,261

0,258

0,255

0,252

0.249

0,246

0,243

0,22

0,2

0,176

0,253

0,13

0,10

170

0,24

0,238

0,235

0,233

0,23

0,228

0,226

0,223

0,221

0,218

0,195

0,178

0,156

0.137

0.116

0,096

180

0,216

0,214

0,212

0,21

0,208

0,206

0,204

0,202

0,2

0.198

0,175

0,16

0,139

0,122

0,102

0.080

190

0,196

0,194

0,192

0,19

0,188

0,186

0,183

0.181

0,179

0,177

0,158

0.142

0,126

О.108

0.092

0,077

200

0,175

0,174

0,172

0,171

0,169

0,168

0,166

0,165

0,163

0,І62

0,142

0,129

0,112

0,098

0,082

0,069

210

0,16

0,159

0,157

0,156

0,154

0,153

0,152

0,15

0,149

0,147

0,13

0,118

0,102

0,089

0,075

0,063

220

0,146

-

-

-

-

-

-

-

-

-

0,119

0,108

0,093

0,081

0,068

0,057

Переріз стержня колони підбирається у такому порядку:

  1.  Задаються приблизним значення коефіцієнту поздовжнього згинання

та визначають орієнтовну потрібну площу перерізу стержня колони з умови забезпечення стійкості по формулі

,                                            (14)

де k- кількість віток

  1.  Виходячи з величин обмеженої гнучкості  та розрахункових довжин колони в обох плоскостях можна визначити найменші габаритні розміри перерізу стержня колони h та b (див. мал. 6), при яких гнучкість стержня не буде більше обмеженої.

                                                        (15)

та

                                                        (16)

Коефіцієнти  та  для найбільш розповсюджених наскрізних перерізів приведені у таблиці 3.

Таблиця 3 Приблизні значення радіусів інерції наскрізних перерізів (,)

Переріз

0,41

0,38

0,38

0,43

0,52

0,44

0,60

0,43

Колони рідко проектують  по обмеженої гнучкості , тому при визначенні генеральних розмірів перерізу h та b замість  підставляють значення гнучкості .

Раціональний рознос віток (b) одержується, коли гнучкість колони в обох напрямках приблизно однакова  (рівностійкий стержень); для цього розмір b не повинен бути менше співвідношення

,                                                        (17)

  1.  Маючи потрібну площу та габарити перерізу по таблицям сортаменту (див. Табл. 4,5,6) визначаємо переріз стержню колони
  2.  З таблиці сортаменту для вибраного профілю (див. Табл.4,5,6) перерізу колони виписуємо такі характеристики:

- площа перерізу однієї вітки стержня колони;

h – висота профілю;

- ширина полки профілю;

та  - осьові моменти інерції однієї вітки стержню відносно особистих вісів;

 та  - радіуси інерції вітки відносно особистих вісів.

  1.  Визначаємо геометричні характеристики всього перерізу стержня колони та виконуємо перевірку стійкості стержню в обох плоскостях по формулам (11 та 12), стійкість вітки по формулі (13) та порівнюємо найбільшу гнучкості стержня з обмеженою.
  2.  При визначені приведеної гнучкості колони з розкосами необхідно встановити площу перерізу цих розкосів. Так як зусилля в них невеликі, то їх перерізи призначають виходячи з обмеженої гнучкості рівної =150. Потрібний мінімальний радіус інерції рівнобокого кутника розкосу відносно особистих осей находять по формулі  (де  - довжина розкосу), а потім по сортаменту підбираємо необхідний кутник.

  1.  Визначаємо довжину віток між розкосами або планками.  Колонах з розкосами відстань між вузлами решітки визначають її видом (кутом нахилу розкосів (див. рис. 3): в колонах з планками гнучкість вітки не повинна бути більше 40, тому її довжину находять із співвідношення

де  - радіус інерції вітки відносно вісі, паралельної вільної вісі перерізу колони

Таблиця 4  Сталь прокатна кутова рівнобока

Сталь прокатна кутова рівнобока

(вибірка з ГОСТ 8509 - 86)

умовне позначення:

b - ширина полки

d - товщина полки

І - момент інерції

і - радіус інерції

Розмір

и кутка в мм

Вага,

1 пог.м. у кг

Площа

перерізу

А в , см2

Відстань  

центру

тяжкості ,  z0  см

Вісь х – х

Вісь х1 – х1

Вісь

х0 – х0

Вісь

у0 – у0

Радіус  інерції  перерізу

з двох  кутників  при

b

d

І x ,

см4

і x,

см

І x 1 ,

см4

І x 0 ,

см4

і x 0,

см

І y  0 ,

см4

і y 0,

см

δ=8

δ=10

δ=12

50

5

3,77

4,8

1,42

11,2

1,53

20,9

17,8

1,92

4,63

0,98

2,45

2,53

2,61

56

5

4,25

5,41

1,57

16

1,72

29,2

25,4

2,16

6,59

1,1

2,69

2,77

2,85

56

5

4,81

6,13

1,74

23,1

1,94

41,5

36,6

2,44

9,52

1,25

2,99

3,04

3,12

6

5,72

7,28

1,78

27,1

1,93

50

42,9

2,43

11,2

1,24

2,99

3,06

3,14

70

5

5,38

6,86

1,9

31,9

2,16

56,7

50,7

2,72

13,2

1,39

3,23

3,3

3,38

6

6,39

8,15

1,94

37,6

2,15

68,4

59,6

2.71

15,5

1,38

3,25

3,33

3,4

75

5

5,8

7,39

2,02

39,5

2,31

69,6

62,6

2,91

16,4

1,49

3,42

3,49

3,57

6

6,89

8,78

2,06

46,6

2,3

83,9

73,9

2,9

19,3

1,48

3,44

3,52

3,6

80

6

7,36

9,38

2,19

57

2,47

102

90,4

3,11

23,5

1,58

3,65

3,72

3,8

7

8,51

10,8

2,23

65,3

2,45

119

104

3,09

27

1,58

3,67

3,75

3,82

90

7

9,64

12,3

2.47

94,3

2,77

169

150

3,49

38,9

1.78

4,06

4,13

4,21

100

7

10,S

13,8

2,71

131

3,08

231

207

3,88

54,2

1,98

4,45

4,52

4,6

8

12.2

15,6

2,75

147

3,07

265

233

3,87

60,9

1,98

4,47

4,54

4,62

10

15,1

19,2

2,83

179

3,05

333

284

3.84

74,1

1,96

4,52

4,59

4,67

110

8

13,5

17,2

3

198

3,39

353

315

4.28

81,8

2,18

4,87

4,95

5,02

125

9

17,3

22

3,4

327

3,86

582

520

4,86

135

2,48

5,48

5,56

5,63

10

19,4

24,3

3,45

360

3,85

649

571

4,84

149

2,47

5,52

5,58

5,66

140

10

21,5

27,3

3,82

512

4,33

911

814

5,46

211

2,78

6,12

6,19

6,26

160

10

24,7

31,4

4,3

774

4,96

1356

1229

6,25

319

3,19

6,91

6,97

7,05

12

29,4

37,4

4,39

913

4,94

1633

1450

6,23

376

3,17

6,95

7,02

7,09

180

11

30,5

38,8

4,85

1216

5,6

2128

1933

7,06

500

3,59

7,74

7,81

7,83

12

33,1

42,2

4,89

1317

5,59

2324

2093

7,04

540

3,58

7,76

7,83

7,9

200

12

37

47,1

5,37

1823

6,22

3182

2896

7,84

749

3,99

8,55

8,62

8,69

13

39,9

50,9

5,42

1961

6,21

3452

3116

7,83

805

3,98

8,58

8,64

8,71

14

42,8

54,6

5,46

2097

6,2

3722

3333

7,81

861

3,97

8,6

8,66

8,73

16

48,7

62

5,54

2363

6,17

4264

3755

7,78

970

3,96

8,64

8,7

8,77

20

60,1

76,5

5,7

2871

6,12

5355

4560

7,72

1182

3,93

8,72

8,79

8,86

25

74

94,3

5,89

3466

6,06

6733

5494

7,63

1438

3,91

8,81

8,88

8,96

30

87,6

111,5

6,07

4020

6,0

8130

6351

7,55

1688

3,89

8,9

8,97

9,95

Таблиця 5 Балки двотаврові (вибірка з ГОСТ 8239-72 зі змінами)

h- висота балки;

b - ширина полиці,

d-товщина стінки:

t-середня товщина полиці;

R-радіус внутрішнього заокруглення;

I-момент інерції;

W-момент опору;

S-статичний момент напівперерізу;

i-радіус інерції;

Ik-момент інерції при крутінні.

профілю

Лінійна густина, кг/м

Розміри, мм

Площа перетину А,см2

Вісь х—х

Вісь у—у

Іk

h

b

d

t

R

Ix,

см4

Wx, 

см3

і x,

см

Sx,

см3

Iy,

см4

W y, см3

іy,

см

10

9,46

100

55

4,5

7,2

7

12

198

39,7

4,06

23

17,9

6,49

1,22

2,28

12

11,5

120

64

4,8

7,3

7,5

14,7

350

58,4

4,88

33,7

27,9

8,72

1,38

2,88

14

13,7

140

73

4,9

7,5

8

17,4

572

81,7

5,73

46,8

41,9

11,5

1,55

3,59

16

15,9

160

81

5

7,8

8,5

20,2

873

109

6,57

62,3

58,6

14,5

1,7

4,46

18

18,4

180

90

5,1

8,1

9

23,4

1290

143

7,42

81,4

82,6

18,4

1,88

5,6

20

21

200

100

5,2

8,4

9,5

26,8

1840

184

8,28

104

115

23,1

2,07

6,92

22

24

220

110

5,4

8,7

10

30,6

2550

232

9,13

131

157

28,6

2,27

8,6

24

27,3

240

115

5,6

9,5

10,5

34,8

3460

289

9,97

163

198

34,5

2,37

11,1

27

31,5

270

125

6

9,8

11

40,2

5010

371

11,2

210

260

41,5

2,54

13,6

30

36,5

300

135

6,5

10,2

12

46,5

7080

472

12,3

268

337

49,9

2,69

17,4

33

42,2

330

140

7

11,2

13

53,8

9840

597

13,5

339

419

59,9

2,79

23,8

36

48,6

360

145

7,5

12,3

14

61,9

13380

743

14,7

423

516

71,1

2,89

31,4

40

57

400

155

8.3

13

15

72,6

19062

953

16,2

545

667

86,1

3,03

40,6

45

66,5

450

160

9

14,2

16

84,7

27696

1231

18,1

708

808

101

3,09

54,7

50

78,5

500

170

10

15.2

17

100

39727

1598

19.9

919

1043

123

3,23

75,4

Таблиця 6 Сталь прокатна – швелер (вибірка з ГОСТ 8240 - 72)

h- висота балки;

b - ширина полиці,

d-товщина стінки:

t-середня товщина полиці;

R-радіус внутрішнього заокруглення;

I-момент інерції;

W-момент опору;

S-статичний момент напівперерізу;

i-радіус інерції;

Ik-момент інерції при крутінні.

профілю

Лінійна густина, кг/м

Розміри, мм

Площа перетину А,см2

iy, см

Вісь х—х

Вісь у—у

Ik

h

b

d

Iy,

см4

Wy, см3

Ix,

см4

Wx, см3

ix,

см

Sx, см3

Iy,

см4

Wy, см3

iy,

см

z0,

см

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

5

4,84

50

32

4,4

7

6

6,16

22,8

9,10

1,92

5,59

5,61

2,75

0,954

1,16

1

6,5

5,9

65

36

4,4

7,2

6

7,51

48,6

15

2,54

9

8,7

3,68

1,08

1,24

1,2

8

7,05

80

40

4,5

7,4

6,5

8,98

89,4

22,4

3,16

13,3

12,8

4,75

1,19

1,31

1,52

10

8,59

100

46

4,5

7,6

7

10,9

174

34,8

3,99

20,4

20,4

6,46

1,37

1,44

1,96

12

10,4

120

52

4,8

7,8

7,5

13,3

304

50,6

4,78

29,6

31,2

8,52

1,53

1,54

2,56

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

14

12,3

140

58

4,9

8,1

8

15,6

491

70,2

5,6

40,8

45,4

11

1,7

1,67

3,19

16

14,2

160

64

5

8,4

8,5

18,1

747

93,4

6,42

54,1

63,3

13,8

1,87

1,8

3,97

18

16,3

180

70

5,1

8,7

9

20,7

1090

121

7,24

69,8

86

17

2,04

1,94

4,87

20

18,4

200

76

5,2

9

9,5

23,4

1520

152

8,07

87,8

113

20,5

2,2

2,07

5,9

22

21

220

82

5,4

9,5

10

26,7

2110

192

8,89

110

151

25,1

2,37

2,21

7,48

24

24

240

90

5,6

10

10,5

30,6

2900

242

9,73

139

208

31,6

2,6

2,42

9,6

27

27,7

270

95

6

10,5

11

35,2

4160

308

10,9

178

262

37,3

2,73

2,47

11,98

30

31,8

300

100

6,5

11

12

40,5

5810

387

12

224

327

43,6

2,84

2,52

14,98

33

36,5

330

105

7

11,7

13

46,5

7980

484

13,1

281

410

51,8

2,97

2,59

19,21

36

41,9

360

110

7,5

12,6

14

53,4

10820

601

14,2

350

513

61,7

3,1

2,68

25,1

40

48,3

400

115

8

13,5

15

61,5

15220

761

15.7

444

642

73,4

3,23

2,'Т5

32,41

1.2 РОЗРАХУНОК ТА КОНСТРУЮВАННЯ ЗЄДНУВАЛЬНИХ РОЗКОСІВ ТА ПЛАНОК

В прямому центрально-стиснутому стержні зусилля в розкосах або планках від зовнішнього навантаження не виникають. В граничному стані, коли поздовжня сила досягає критичного значення, стержень колони декілька скривлюється, в ньому виникає згинальний момент  (у – величина стрілки прогинання)та, як слідство цього – поперечна сила . Величина критичної поздовжньої сили (та, як слідство, моменту та поперечної сили) залежить від геометричних розмірів перерізу. Так як поперечна сила виникає при умові поздовжнього згинання, то і називається вона умовною (), її величину орієнтовно визначають залежно від площі перерізу стержня колони по таблиці 7.

Таблиця 7 Умовна поперечна сила, кН

Клас сталі

С 38/23

С 44/29

С 46/33,

С 52/40

С 60/45

С 70/60

С 85/75

0,2 А

0,3 А

0,4 А

0,5 А

0,6 А

0,7 А

Елементи розкісної решітки звичайно підбирають з одиночних кутників по граничній гнучкості , а потім розраховують осьове зусилля , яке виникає під діянням умовної поперечної сили . Розкоси  одного напряму будуть стиснутими, другого – розтягнуті. Розрахунок розкосів та стояків решітки виконують на стійкість по зусиллю стискання як більш небезпечному

,                                                     (18)

де  =0,75 – коефіцієнтні умови роботи;

- коефіцієнт поздовжнього зусилля, який визначається по таблиці 2 залежно від гнучкості ;

- площа перерізу одного розкосу решітки;

N – поздовжне зусилля в одному розкосі (див. рис.6) визначається по формулі:

,                                                      (19)

де k– кількість розкосів решітки в одному перерізі

- радіус розкосу. Визначається по таблиці сортаменту.

- розрахункова довжина розкосу решітки. /2                                       

Рис. 6.Схема розкісної решітки

Іноді оказується, що підібрані із умов граничної гнучкості перерізи розкосів не проходять на стійкість то їх необхідно декілька збільшити. Звичайно зусилля бувають невеликі та потребують невеликих перерізів. В зварних колонах слідує використовувати розміром не менше 45х4 мм.

Кріплення розкосів повинно бути також розраховано на зусилля  з коефіцієнтом умови роботи =1.

Для того щоб приварку розкосів виконати без фасонки, їх дозволяють центрувати на зовнішній край вітки.

,                                                      (20)

,                                                       (21)

Якщо решітка колони крім розкосів має стояки, то в них виникають зусилля від умовної поперечної сили , які залежать від площі однієї вітки.

Зусилля в одному кутнику стояка

                                                       (22)

Планки наскрізних колон розраховують на згинання та зріз, які виникають в них від діяння умовної поперечної сили. Вітки з планками утворюють систему однакових жорстких рамок навантажених силами . (див. рис.7а)

В силу симетрії деформації нульові точки згинальних моментів будуть розташовані посередині елементів рамки. З умови рівноваги елементів рамки (див. рис. 7б) визначається перерізуюча сила однієї планки

,

та згинальний момент однієї планки

,

де l – відстань між осями планок;

с – відстань між центрами ваги віток.

Рис.7 З’єднання  віток стержня колони  планками

Товщина планки приймається - ; висота планки - .

Крім того щоби планка не випучувалася, повинні бути виконані співвідношення

                                                       (25)

та

,                                                        (26)

де  - довжина планки, яку заводять на вітки не відстань мм.

Перевірка швів, за допомогою яких прикріплюють кожний кінець планки до віток колони виконується на рівнодіюче навантаження від згинання та зрізу планки по формулам:

,                                                      (27)

де  - від згинального моменту;                                                   (28)

- від перерізуючої сили.                                                    (29)

Звичайно товщину шва  приймають такою ж або декілька меншою, чим товщина планки, а довжину шва дорівнюють висоті планки.

Планка міцніше, шва, тому, перевірив міцність шва, міцність планок перевіряти непотрібно.

2.ПРИКЛАДИ ВИРІШЕНИХ ЗАВДАНЬ

ЗАВДАННЯ 1. Підібрати переріз центрально-стиснутої колони наскрізного перерізу по даним табл. 8, з’єднану планками.

Приклад 1. Підібрати переріз центрально-стиснутої колони наскрізного перерізу з’єднаної планкам виконують із сталі марки ВСт3кп2-1, навантаженої поздовжньою розрахунковою силою N=2200кН. Висота колони Н=8м. Коефіцієнт умови роботи . Закріплення бази та оголовка колони – шарніри.

Порядок розрахунку.

  1.  Визначаємо орієнтовно потрібну площу перерізу стержня, прийняв попередньо коефіцієнт

см2

де МПа – розрахунковий опір сталі

  1.  По сортаменту приймаємо два швелера №40, які дають площу  см2 та визначаємо інші геометричні характеристики:

h=40см – висота перерізу;

b=115см – ширина полиці швелеру;

=15220 см4, =652 см4 – осьові моменти інерції швелеру (вітки);

=15,7 см4, =3,23 см4 – радіуси інерції швелеру;

см - координата центру ваги швелеру.

  1.  Із умови рівностійкості колони визначаємо відстань між швелерами

а) см

б)  см

де  - дорівнюються висоті Н колони при шарнірному закріплені бази та оголовку.

Приймаємо ширину перерізу b=50см.

  1.  Находимо геометричні характеристики перерізу колони

см4

см4

см

см

  1.  Визначаємо загальну гнучкість стержня та коефіцієнт поздовжнього згинання відносно матеріальної вісі

;

.

  1.  Для визначення приведеної гнучкості відносно вільної вісі у-у визначаємо спочатку довжину та гнучкість вітки відносно вісі 1-1 (див.рис.8)

см.

Рис. 8

Приймаємо відстань між центрами планок см, що при висоті планки см, дає розрахункову довжину вітки (в світу) см.

Визначаємо гнучкість вітки відносно вісі 1-1 та коефіцієнт :

.

Находимо приведену гнучкість колони відносно вільної вісі у-у та відповідний до неї коефіцієнт поздовжнього згинання

,

де .

Перевіряємо стійкість колони відносно матеріальної вісі

;

відносно вільної вісі

;

та стійкість вітки колони відносно вісі 1-1

.

Висновок: Стійкість підібраного перерізу забезпечена

ЗАВДАННЯ 2 .Розрахувати з’єднувальні планки

Приклад 2. По даним попередньої задачі розраховувати з’єднувальні планки.

Порядок розрахунку.

  1.  Приймаємо висоту з’єднувальних планок

см

тоді товщина планки

см

  1.  Умовна поперечна сила для розрахунку планок

кН.

  1.  Визначаємо зусилля в планках

кН.

кН*см

Задаємося товщину швів, які прикріплюють планки до віток см та перевіряємо шви на міцність приймая ручне зварювання

Висновок: Міцність швів забезпечена

ЗАВДАННЯ 3 Підібрати переріз центрально стиснутої колони наскрізного перерізу з’єднувальною решіткою за даними по табл. 9.

Приклад 3. Розрахувати та сконструювати стержень центрально стиснутої колони наскрізного перерізу за такими даними: висота колони Н=9м, колона має шарнірні закріплення оголовку та жорстке – бази. Матеріал колони ВСт3кп2 навантажена на колону N=1250кН. Коефіцієнт умови роботи .

Порядок розрахунку

  1.  Відповідно з умовами закріплення кінців колони находимо розрахункову довжину стержня колони

м

  1.  Розрахунок перерізу колони введемо відносно матеріальної вісі. Для визначення потрібної площі перерізу колони задаємо  тоді

см2

де =225МПа – розрахунковий опір сталі для фасонного прокату.

  1.  Попередньо приймаємо колону з двох швелерів 30, для яких:

А=40,5·2=81см2 – площа перерізу стержня колони;

=12см – радіус інерції вітки відносно матеріальної вісі

  1.  Гнучкість по матеріальної вісі

, тоді =0,852

  1.  Фактичне напруження складає

Недопруження складає

що недопустимо

  1.  Якщо прийняти стержень з двох швелерів №27 у яких:

см2

- радіуси інерції вітки стержня колони

то , тоді

Недопруження складає

що допустимо

Остаточно приймаємо переріз з двох швелерів №27

  1.  З умови рівностійкості колони визначаємо відстань між швелерами

а) см      

б)  см

Приймаємо ширину перерізу см

  1.  Находимо геометричні характеристики перерізу колони

см4,

де см

см – відстань до центру ваги швелеру;

см4 – момент інерції вітки відносно особистої вісі;

см – площа перерізу вітки стержня колони;

см – радіус інерції відносно вільної вісі;

тоді гнучкість стержня колони відносно вільної вісі перерізу стержня колони буде

см

  1.  Для визначення приведеної гнучкості відносно вільної вісі у-у визначаємо спочатку довжину та гнучкість вітки відносно особистої вісі 1-1, якщо

см;

визначаємо гнучкість вітки відносно вісі 1-1 та коефіцієнт ,

.

Находимо приведену гнучкість колони відносно вільної вісі у-у та відповідний до неї коефіцієнт поздовжнього згинання

тоді ,

де см2 – площа перерізу кутника 50х5, з якого виконана решітка

  1.  Перевіряємо стійкість колони відносно вільної вісі

та стійкість вітки клони відносно вісі 1-1

Висновок: стійкість підібраного перерізу забезпечена

ЗАВДАННЯ 4. Розрахувати з’єднувальну решітку

Приклад 4. По даним попередньої задачі розрахувати з’єднувальну решітку

Порядок розрахунку

  1.  Розкоси решітки виконуємо з кутників 50х50мм де кут нахилу розкосів до горизонталі
  2.  Довжину розкосів між вузлами решітки визначаємо із умови центрівки кутників на зовнішню грань швелерів віток(така центова допускається для мало навантажених ценрально-стиснутих колон із швелерів). Як правило, кутники решітки центрують по осям віток колон

  1.  Умовна поперечна сила для розрахунку решітки

  1.  Зусилля стискання в розкосі від діяння поперечної сили

  1.  Геометричні характеристики кутника

см2 – площа одного розкосу

см – мінімальний радіус інерції розкосу

  1.  Визначаємо гнучкість розкосу

 

  1.  По таблиці находимо відповідний коефіцієнт подовженого згинання

  1.  Перевіряємо розкос решітки на стійкість

 Висновок – стійкість розкосів забезпечена

  1.  Визначаємо потрібну довжину зварних швів, за допомогою яких прикріплюються розкоси до віток стержня колони

Конструктивно приймаємо загальну довжину швів  обушка та пера не менше 40 мм, товщину шва 4-5мм.

3. ВАРІАНТИ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

Таблиця 8  Варіанти до завдання 1,2

№ вар

Матеріал

Розрахунок навантаження N, кн.

Висота колони, h, м

Коефіцієнт умови роботи,

Обпирання бази

Закріплення оголовку

  1.  

ВСт3пс6

1950

8

0,9

Шарнірне

Шарнірне

  1.  

09Г2С

2110

9

1

Жорстке

Шарнірне

  1.  

ВСт3пс5-1

1870

12

1

Шарнірне

Шарнірне

  1.  

ВСт3кп2

2320

10

0,9

Шарнірне

Шарнірне

  1.  

09Г2гр1

2430

7

0,9

Шарнірне

Шарнірне

  1.  

ВСт3пс6

2000

11

1

Жорстке

Шарнірне

  1.  

09Г2С

1900

8

0,9

Шарнірне

Шарнірне

  1.  

ВСт3пс5-1

1800

9

1

Шарнірне

Жорстке

  1.  

ВСт3кп2

2300

10

1

Шарнірне

Жорстке

  1.  

09Г2гр1

2400

11

0,95

Шарнірне

Жорстке

  1.  

ВСт3пс5-1

2500

12

1

Жорстке

Шарнірне

  1.  

ВСт3пс6

1820

8

0,95

Шарнірне

Шарнірне

  1.  

09Г2С

1920

9

0,9

Шарнірне

Шарнірне

  1.  

ВСт3пс5-1

2020

10

1

Шарнірне

Шарнірне

  1.  

ВСт3кп2

2120

11

1

Шарнірне

Шарнірне

  1.  

09Г2гр1

2480

12

1

Жорстке

Шарнірне

  1.  

ВСт3пс6

2880

8

0,95

Шарнірне

Шарнірне

  1.  

09Г2С

1980

9

0,9

Шарнірне

Шарнірне

  1.  

ВСт3пс5-1

2080

10

0,9

Жорстке

Шарнірне

  1.  

ВСт3кп2

2180

11

1

Жорстке

Шарнірне

  1.  

09Г2гр1

2280

12

0,9

Жорстке

Шарнірне

  1.  

ВСт3Гпс5-1

2380

8

1

Шарнірне

Шарнірне

  1.  

ВСт3пс6

1860

9

1

Шарнірне

Шарнірне

  1.  

09Г2С

1960

10

0,9

Жорстке

Шарнірне

  1.  

ВСт3кп2

2060

11

0,95

Жорстке

Шарнірне

Таблиця 9 Варіанти до завдань 3,4

№ вар

Матеріал

Розрахунок навантаження N, кн.

Висота колони, H, м

Коефіцієнт умови роботи,

Обпирання бази

Закріплення оголовку

1

2

3

4

5

6

7

  1.  

ВСт3кп2

1300

10

1

Шарнірне

Жорстке

  1.  

09Г2гр1

1400

11

0,95

Шарнірне

Шарнірне

  1.  

09Г2С

1100

12

0,9

Шарнірне

Жорстке

  1.  

ВСт3пс6

1200

10,5

1

Шарнірне

Жорстке

  1.  

ВСт3Гпс5-1

1350

11,5

0,95

Жорстке

Шарнірне

  1.  

ВСт3пс5-1

1450

12,5

0,9

Жорстке

Шарнірне

  1.  

ВСт3кп2

1150

9,5

1

Жорстке

Шарнірне

  1.  

09Г2гр1

1250

12

0,95

Жорстке

Шарнірне

  1.  

09Г2С

1120

9

0,9

Шарнірне

Шарнірне

  1.  

ВСт3пс6

1220

9

1

Шарнірне

Шарнірне

1

2

3

4

5

6

7

  1.  

ВСт3Гпс5-1

1320

9,5

0,95

Жорстке

Шарнірне

  1.  

ВСт3пс5-1

1420

10,5

0,9

Жорстке

Шарнірне

  1.  

ВСт3кп2

1140

11,5

1

Жорстке

Шарнірне

  1.  

09Г2гр1

1240

12,5

0,95

Жорстке

Шарнірне

  1.  

09Г2С

1340

12

0,9

Жорстке

Шарнірне

  1.  

ВСт3пс6

1440

10

1

Жорстке

Жорстке

  1.  

ВСт3Гпс5-1

1020

9

0,95

Шарнірне

Шарнірне

  1.  

ВСт3пс5-1

1080

11

0,9

Шарнірне

Жорстке

  1.  

ВСт3кп2

1050

10

1

Шарнірне

Шарнірне

  1.  

09Г2гр1

1070

11

0,95

Жорстке

Шарнірне

  1.  

09Г2С

1170

12

0,9

Жорстке

Шарнірне

  1.  

ВСт3пс6

1260

9

1

Жорстке

Шарнірне

  1.  

ВСт3пс5-1

1330

10

0,95

Жорстке

Шарнірне

  1.  

ВСт3пс5-1

1410

11

0,9

Жорстке

Шарнірне

  1.  

09Г2С

1160

12

1

Жорстке

Шарнірне

  1.  ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1.  Михайлов А.М. "Сварные конструкции" - М.: Стройиздат, 1983г., 367с.
  2.  Мандриков А.П. «Примеры расчета металлических конструкций». – М.: Стройиздат, 1991 – 431с.
  3.  Пособие по проектированию стальных контрукций (к СНиП ІІ – 23 – 81* Стальных контрукций). – М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1989 – 148с.

 




1. Дом где разбиваются сердца
2. Личность в русской истории Михаил Богданович Барклай де Толли
3. Физическое воспитание в профессионально-технических училищах (ПТУ)
4. Виктория предстоит очень долгий и трудный путь из Австралии в Англию
5. Бизнес-план предприятия (ОАО Комбинат мясной Россошанский)
6. . какая социальная группа выделена по территориальному поселенческому признаку 1
7. формы государства Рассматриваемый вопрос вероятно не самый интересный и актуальный из предло
8. Тема 9 Обеспечение жизнедеятельности населения в чрезвычайных ситуациях
9. Вариант-9 Выполнила-
10. БЕЛОРУССКАЯ ГОСУДАРСТВЕННАЯ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННАЯ АКАДЕМИЯ Кафедра экономической теории
11. Языковое выражение лингвокультурного концепта savoir vivre во французской лингвокультуре
12. Нормы международного гуманитарного права при ведении боевых действий
13. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук Київ 1998 Дисертацією є
14. на тему Особенности и различия учений Конта и Дюркгейма Стрелкова Екатерина НМ101 Эми
15. Учебники учебные пособия Ростов н-Д- Феникс 1999
16. Валентность глагола и структура английского предложения
17. Канцэпцыя сацыякультурнага працэса ў неатамiзме
18. Учёт продаж продукции, работ и услуг и расчёт с покупателями
19. Известно что социальный опыт приобретается ребенком и вне воспитательного процесса за счет социализации
20. Парменид Запутавшись в метафизическом дуализме и придя к невозможным выводам собеседники диалога вст