Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Полісся – особлива історико-етнографічна область України, частина колишньої прабатьківщини слов’ян, давня етноконтактна зона.
Полісся - рівнинний край. Згідно думки переважної більшості дослідників - це найменш приваблива у естетичному відношенні форма рельєфу. Проте, у південних районах Волинської, на сході Рівненської, у північній, центральній та західній частинах Житомирської, а також на північному сході Чернігівської областей рівнинний рельєф урізноманітнюється горбами і пасмами, що підвищує ступінь атрактивності даних територій. Деякі з форм рельєфу є об'єктами екскурсій (рекреаційними ресурсами): Базальтові стовпи та Соколині гори у Рівненській області, скелі "Голова Чацького", "Чотири брати", "Ольжина купальня" у Житомирській тощо.
Клімат Полісся є найбільш сприятливим для відпочинку і лікування людей, організм яких пристосований до сезонної ритміки та помірного типу клімату. Добре відомо, що у людей з ослабленим організмом при зміні клімату (навіть якщо мова йде про відпочинок у південних регіонах України) Найбільш сприятливим для лікувального відпочинку у Поліському регіоні є період з червня по вересень, а у південних його районах - з травня по жовтень. Комфортні умови для проведення аеротерапії спостерігаються протягом 95% зимових днів, а також у липні-серпні. Останні місяці особливо показані для проведення геліотерапії [25, с.17, 31-35].
Таким чином, на території Полісся немає таких територій, які слід було б виключити з рекреаційного користування в силу вкрай несприятливих погодно-кліматичних умов. Територією Полісся протікає 718 річок довжиною понад 10 км, найбільшими з яких є Дніпро, Прип'ять, Десна, Західний Буг, Горинь, Случ, Турія, Тетерів, Сейм, Снов, та знаходиться понад 500 озер, найвідомішими з яких є система Шацьких озер на Волині, Нобель та Біле на Рівненщині, Святе, Трубин та Красне на Чернігівщині. Це збільшує рекреаційну привабливість території як з точки зору залучення водних об'єктів до рекреаційного користування, так і з точки зору збільшення мальовничості ландшафтів. Незамулені, порівняно чисті рівнинні річки з повільною течією - цінний рекреаційний ресурс, який може використовуватись для організації водного туризму та купання у період з травня по вересень. Період купального сезону основної маси відпочиваючих (температура води 17-19оС) та період масового купання (температура води 20оС і більше) припадає на другу декаду червня - другу декаду серпня. Наразі популярністю для масового відпочинку користуються Шацькі озера (Волинська область), мальовничі береги Тетерева (між селами Тригір'я та Дениші) та Іршанського водосховища (Житомирська область), Случі (території Березнівського району, прилеглі до річки, навіть дістали назву "Надслучанська Швейцарія") та Замчиського, озера Нобель та Біле (Рівненська область), береги Десни (особливо в районі м.Чернігова, сіл Шестовиця та Салтикова Дівиця), Сейму та Снову, озера Красне, Полковниця, Оріхове, Десняк (Чернігівська область).
Розвиткові рекреаційної діяльності на Поліссі могли б сприяти і інші чинники природного походження. Розташування Поліського економічного району в межах двох фізико-географічних зон (Зона мішаних лісів і Лісостеп) обумовило велике видове різноманіття флори та фауни регіону. У відпочинку та оздоровленні населення активно можуть використовуватись ліси, якими вкрито від 39,7% території у Рівненській області до 20% території у Чернігівській області. Основні з лісоутворюючих порід - сосна і ялина - мають фітонцидні властивості, що використовуються у лікуванні та профілактиці хвороб органів дихання та нервової системи.
Поліська земля - місце поширення значної кількості лікарських трав, що можуть бути як основою застосування фітотерапії у санаторно-курортній справі, так і об'єктом промисельного туризму. Великі ділянки лісу, зайняті ягідниками та грибоносними площами, є привабливими для тих, хто надає перевагу відпочинку в лісі.
Фауна даних областей налічує понад 400 видів. Особливим різноманіттям відрізняється орніто- та іхтіофауна Чернігівської області: 286 видів птахів та 50 видів риб, найстрокатіший видовий склад ссавців у Рівненській області - 66 видів. Усе це у поєднанні із надзвичайною мозаїчністю, якою відрізняються поліські ландшафти, створює сприятливі умови для розвитку на даній території таких альтернативних видів туризму як промисельний (флористичний, фауністичний та іхтіофауністичний), науковий та екологічний.
Розвиткові останніх, а також екскурсійної справи сприяє наявність на даній території великої кількості об'єктів природно-заповідного фонду, шляхом створення яких держава охороняє найбільш цікаві і цінні об'єкти живої і неживої природи. Особливо високий рівень заповідності території мають такі адміністративні райони: Любешівський (18,8% від загальної площі району), Турійський (10,0%) та Шацький (44,5%) у Волинській області; Березнівський (11,5%), Володимирецький (10,7%), Зарічненський (24,8%), Рокитнівський (10,3%) Рівненської області
Таким чином, Полісся має високий рівень забезпеченості природними рекреаційними ресурсами. Згідно даних, наведених у Національній доповіді України про стан навколишнього середовища, частка рекреаційних ресурсів Полісся у загальному обсязі українських ресурсів становить 21% (друге місце після Карпатського регіону), проте, рівень їх використання - один з найнижчих - 9% при середньому показнику в країні - 14,4%
Соціально-культурні рекреаційні ресурси. Поліський край володіє надзвичайно багатою та різноманітною історико-культурною спадщиною. Так, на території Волинської області нараховується 480 пам'яток архітектури (з них 183 національного значення), 1044 пам'яток історії та культури (у тому числі 149 пам'яток археології, 860 - історії, 35 - мистецтва). На Рівненщині знаходиться 2855 пам'яток історії та культури, з них археологічних пам'яток 1086, історичних - 1728, монументального мистецтва - 71
Найвідомішими соціально-культурними рекреаційними ресурсами Полісся є Зимненський Святогірський монастир, Олицький замок, Луцький історико-культурний заповідник Волинської області; державний історико-меморіальний заповідник "Поле Берестецької битви" у с. Пляшева, історико-культурні заповідники міст Дубно та Острог Рівненської області; музей порцеляни у м. Баранівка, монастирі та костьоли Бердичева, музеї й архітектурні пам'ятки Новоград-Волинська та Житомира, палацово-паркові комплекси сіл Нова Чартория та Верхівня Житомирської області; національні заповідники: історико-культурний у с.Качанівка та архітектурно-археологічний у м.Чернігів, державні історико-культурні заповідники у м.Новгород-Сіверський та смт Батурин, парки-маєтки у селах Сокиринці, Стольне, Седнів та Тиниця Чернігівської області
Між рівнем економічного розвитку регіону та рівнем розвитку рекреаційного господарства існує певний взаємозв'язок і досить відчутна залежність, що було визначено шляхом обрахунку парного коефіцієнту кореляції між обраними показниками
Поки що рівень економічного розвитку на Поліссі є нижчим від середньоукраїнського (табл. 2.5). Причому, така ситуація триває десятиліттями і зумовлена як напівколоніальним минулим регіону (у різні часи він був периферійним аграрно-сировинним придатком Польщі та Росії), так і відносною бідністю мінерально-сировинної бази - основи для розвитку промисловості, та ґрунтів, що обмежує розвиток рільництва.
За сучасного стану рекреаційної галузі в регіоні та особливостей її розвитку в країні не можна прогнозувати, що в найближчій, чи навіть середній перспективі рекреаційне господарство не стане галуззю спеціалізації Полісся. Проте, раціонально організована, рекреаційна справа є досить прибутковою, і її поряд з іншими галузями, розвиток яких можливий на Поліссі, необхідно використовувати у справі ліквідації регіональних диспропорцій у соціально-економічному розвитку України.
Рекреаційну діяльність слід було б включити у перелік пріоритетних видів діяльності на таких територіях пріоритетного розвитку як Чернігівський, Новгород-Сіверський, Володарськ-Волинський райони, м. Ковель та м. Бердичів.